КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕЛЬНИК СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 332.85(477)

РОЗВИТОК КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РИНКАХ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.07.05 – економіка торгівлі та послуг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі економічної теорії

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Лагутін Василь Дмитрович,
Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Крамаренко Галина Олександрівна,
Дніпропетровський університет економіки та права, завідувач кафедри фінансів та банківської справи

кандидат економічних наук, доцент
Филюк Галина Михайлівна,
Київський національний університет ім. Т. Шевченка, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки

Провідна установа: Хмельницький національний університет, кафедра економіки підприємства і підприємництва, Міністерство освіти і науки України, м. Хмельницький

Захист відбудеться „18” січня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 у Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19, ауд. А-227.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19.

Автореферат розісланий „5” грудня 2006 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.І. Морозова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі соціально-економічних перетворень в Україні постає питання про необхідність наукового вирішення проблем, пов’язаних із функціонуванням житлово-комунального господарства – галузі, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами. Критична маса невирішених проблем у цій галузі та їх висока соціальна значущість обумовлюють необхідність проведення глибинних перетворень, які неможливі без формування та розвитку конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг (ЖКП). Тому надзвичайно важливим й актуальним є наукове дослідження формування та розвитку конкуренції на цих ринках послуг в умовах трансформаційної економіки.

Проблеми конкуренції і конкурентного середовища займають чільне місце в економічній літературі. В умовах існування значної кількості різноманітних наукових підходів важливого значення набуває виокремлення та порівняльний аналіз існуючих теорій і концепцій, визначення впливу окремих факторів на формування конкурентного середовища саме на ринках житлово-комунальних послуг, розроблення на цій основі теоретичних засад та їх практична адаптація до потреб вітчизняної економіки.

Вагомий внесок у дослідження проблем конкуренції та конкурентного середовища внесли такі відомі зарубіжні вчені, як Л. Бальцерович, Г. Демсец, Т. ді Лоренцо, А. Маршалл, М. Портер, Д. Росс, А. Сміт, Дж. Стіглер, Ф. Хайєк, Ф. Шерер, Й. Шумпетер, а також провідні українські та російські науковці: С. Авдашева, В. Базилевич, З. Борисенко, В. Геєць, С. Дзезик, О. Костусєв, С. Крук, В. Лагутін, І. Лукінов, Н. Розанова, В. Точілін, Г. Филюк, А. Філіпенко, А. Чухно та інші. Питання розвитку житлово-комунального господарства розглядали у своїх працях О. Завада, В. Кокорєв, Г. Крамаренко, А. Праневич, Т. Строкань та інші.

Однак, більшість досліджень лише частково торкаються аспектів аналізу формування та розвитку конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг. Вивченню національних особливостей формування конкурентного середовища та розвитку економічної конкуренції на зазначених ринках у процесі соціально-економічних перетворень приділяється ще недостатньо уваги. Системний, комплексний підхід до дослідження цих питань зумовлює потребу у більш глибокому розкритті суті та визначенні тенденцій розвитку конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг в Україні, що визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені у дисертації основні положення є складовою комплексної науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії Київського національного торговельно-економічного університету “Теоретичні питання розвитку сфери товарного обігу в умовах ринкової трансформації економіки України” (№ держреєстрації 0103U001168, довідка № 2280/33 від 20.10.2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково-теоретичних засад формування конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг в Україні, визначення та обґрунтування напрямів його розвитку.

Для досягнення цієї мети були поставлені і вирішені такі основні завдання:

·

·

·

·

·

·

Об'єктом дослідження є житлово-комунальне господарство України, монополізовані та конкурентні ринки житлово-комунальних послуг.

Предметом дослідження є формування та розвиток конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали положення сучасної економічної теорії, загальноекономічні методи і принципи аналізу закономірностей розвитку товарних ринків. Методологія дисертаційної роботи ґрунтується на використанні системного методу наукового пізнання об’єктивних процесів виникнення та розвитку конкурентного середовища, що дозволило дослідити формування конкуренції на ринках житлово-комунальних послуг в Україні у взаємозв’язку з розвитком національної економіки в цілому. На основі методів порівняльного та системно-структурного аналізу і синтезу здійснено комплексний аналіз конкурентного середовища на зазначених ринках, та факторів, що визначають його розвиток. При вивченні сучасного стану конкурентного середовища на ринках централізованого холодного водопостачання та водовідведення застосовувалися методи порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення, групування, експертних оцінок.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-законодавчі акти, статистична інформація, звітність, публікації та аналітичні матеріали з питань формування та розвитку ринків житлово-комунальних послуг, нормативні акти Кабінету Міністрів України, Антимонопольного комітету України, Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства тощо. Широко використовувалися матеріали міжнародних організацій ЮНКТАД, Міжнародної ради з питань антимонопольної політики та ін.

Наукова новизна одержаних результатів та особистий внесок автора сформульовані в конкретних положеннях, що виносяться на захист:

вперше:

-

удосконалено:

-

-

-

дістали подальший розвиток:

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована в дисертації методологія аналізу конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг може бути використана у діяльності окремих суб’єктів господарювання при аналізі доцільності входження на певний товарний ринок. На основі дисертаційного дослідження розроблено практичні рекомендації та отримано довідки Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України (№ від 04.10.2006 р.), Головного управління житлового господарства Київської міської державної адміністрації (№ /1-3784 від 09.10.2006 р.) та ТОВ КБ “Євробанк” (№ /11-ВК від 12.11.2005 р.) про впровадження наукових розробок.

Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Київського національного торговельно-економічного університету при викладанні курсів „Державне регулювання економіки”, „Антимонопольна діяльність”, „Конкурентоспроможність національного виробника” та „Економіка державного сектора та державних підприємств” (довідка № /39 від 20.10.2006 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні, в якому викладено підхід до вирішення важливого наукового завдання – розвитку конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг.

Особистий внесок автора у праці [1] полягає у визначенні першочергових кроків та заходів щодо реформування житлово-комунального господарства, у праці [7] – правових основ, основних завдань та переваг функціонування комунальних банків. У праці [10] визначено повноваження органів державної влади в процесі аналізу стану конкуренції на товарних ринках, обґрунтовано інформаційне забезпечення аналізу товарних ринків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовано на 7 наукових конференціях, зокрема: міжнародній науковій конференції “Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення” (м. Тернопіль, червень 2004 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції „Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні” (м. Київ, листопад 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (м. Львів, листопад 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Науки про торгівлю у ХХІ столітті” (м. Київ, грудень 2004 р.); міжнародній науково-теоретичній конференції “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, квітень 2005 р.); міжнародному форумі молодих учених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, травень 2005 р.), а також на конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів КНТЕУ за підсумками науково-дослідної роботи за 2001-2002 рр.

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових робіт, у тому числі 5 статей у фахових виданнях загальним обсягом 2,5 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основна частина дисертації викладена на 151 сторінці. Дисертація містить 16 таблиць (18 с.), 11 рисунків (10 с.), список використаних джерел – 145 найменувань (8 с.). У роботі представлено 7 додатків, розміщених на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено значущість та стан розроблення наукової проблеми, сформульовано мету та завдання дисертаційного дослідження, визначено його предмет і об’єкт, окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено форми апробації та оприлюднення результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження ринків житлово-комунальних послуг” розкрито соціально-економічну сутність та характерні ознаки житлово-комунальних послуг, систематизовано та доповнено їх класифікаційні ознаки; обґрунтовано основні взаємозв’язки і взаємозалежності, що притаманні ринкам житлово-комунальних послуг; визначені фактори формування конкурентного середовища на цих ринках.

Аналіз різних підходів до визначення соціально-економічної природи житлово-комунальних послуг дав змогу сформулювати власне визначення житлово-комунальних послуг як послуг, які надаються (продаються) їх виробниками та надавачами для задоволення потреб споживачів у належних умовах проживання чи тимчасового перебування, зокрема послуги з доставки життєво необхідних товарів (води, газу, електроенергії).

Основними сутнісними характеристиками житлово-комунальних послуг визначено такі: 1) їх надання має соціально значущий характер, пов’язаний із відновленням трудового потенціалу населення, задоволенням соціально-гігієнічних та інших потреб громадян; 2) житлово-комунальні послуги надаються населенню в місцях їх постійного або тимчасового перебування; 3) надання житлово-комунальних послуг, як правило, супроводжується поставкою певних видів товарів та має певною мірою централізований характер; 4) при визначенні вартості та стандартів якості житлово-комунальних послуг значну роль відіграють державні органи та громадські організації; 5) їх надання обмежується переважно містами та населеними пунктами міського типу; 6) вони створюють комфортні умови проживання, сприяють життєзабезпеченню та підтриманню необхідного санітарного стану міст та інших населених пунктів.

З метою характеристики особливостей розвитку ринків окремих житлово-комунальних послуг були виявлені та систематизовані такі класифікаційні ознаки, як: форма та спосіб задоволення потреби, кількісний склад споживачів, механізм ціноутворення, функціональне призначення послуг, порядок затвердження цін і тарифів, наявність на ринку товарів- та послуг-замінників. Більшість запропонованих ознак та виокремлених в їхніх межах видів житлово-комунальних послуг є авторськими пропозиціями. Запропоновані класифікаційні ознаки доцільно використовувати для моніторингу стану та ефективності розвитку ринків житлово-комунальних послуг в Україні.

Ринки житлово-комунальних послуг, на відміну від інших ринків товарів та послуг, мають певні особливості. Однією з характерних особливостей цих ринків є високий рівень їх локалізованості. Це обумовлено, в основному, прив’язкою виробників та надавачів ЖКП до визначеної території, яка, як правило, збігається з межами території певної адміністративно-територіальної одиниці. Серед інших причин високого рівня локалізації ринків житлово-комунальних послуг можна виділити: нерозвиненість загальнодержавної інфраструктури надання житлово-комунальних послуг; значні бар’єри для входу на ринки ЖКП нових учасників, що обумовлено високою вартістю технологічного обладнання та необхідністю створення розгалуженої мережі відокремлених підрозділів; недостатність інвестиційних ресурсів для технологічного переоснащення виробництва та транспортування товарів, які супроводжують надання цих послуг; високий рівень державного регулювання цін та тарифів на ЖКП; низький рівень доходів населення України.

Суб’єктами ринків житлово-комунальних послуг є виробники, надавачі та споживачі таких послуг, а також державні органи та банківські установи. Між виробниками та надавачами ЖКП виникають відносини з приводу виробництва соціально важливих товарів, що супроводжують надання певних видів ЖКП (газ, теплова енергія, електроенергія тощо). Соціально-економічні відносини між надавачами та споживачами житлово-комунальних послуг полягають у задоволенні надавачами потреб споживачів у певних видах цих послуг. Органи державної влади вступають у відносини з усіма учасниками ринків ЖКП. Банківські установи в процесі взаємодії з усіма учасниками ринків житлово-комунальних послуг є посередниками у проведенні розрахунків між ними та забезпечують своєчасне перерахування грошових коштів.

У дисертації доведено, що залежно від стану конкуренції ринки житлово-комунальних послуг можна поділити на конкурентні та монополізовані. Монополізовані ринки, у свою чергу, поділяються на потенційно конкурентні та потенційно неконкурентні. При цьому, різні територіальні ринки одного виду послуг можуть належати як до конкурентних, так і до монополізованих. На думку автора, ті ринки ЖКП, які на сьогодні перебувають у стані природної монополії, завдяки технічному прогресу ставатимуть потенційно конкурентними, а згодом – і конкурентними. Таким чином, перебування ринку житлово-комунальних послуг у стані природної монополії не лише не виключає можливості, а й потребує наявності на ньому конкурентного середовища для подальшого розвитку конкуренції.

Конкурентне середовище на ринках житлово-комунальних послуг можна визначити як середовище взаємодії суб'єктів господарювання, населення, міжнародних, державних та громадських інституцій, які діють на цих та суміжних товарних ринках під впливом факторів розвитку ринків ЖКП. Конкурентне середовище на ринках житлово-комунальних послуг формується за наявності щонайменше шести факторів: конкурентів, потенційних конкурентів, конкуренції за право діяльності на ринку, стану конкуренції на суміжних ринках (ринки постачальників та покупців), платоспроможності споживачів, державного регулювання цін та тарифів.

На думку автора, для кількісної оцінки стану конкурентного середовища на окремому ринку житлово-комунальних послуг доцільно буде застосувати метод інтегрального показника, обчисленого з урахуванням вищезазначених факторів формування конкурентного середовища. Кожному із наведених факторів присвоєні коефіцієнти значущості їх впливу на стан конкурентного середовища, які наведені в табл. 1. Факторам формування конкурентного середовища на ринках ЖКП відповідає коефіцієнт важливості, показники кількісної оцінки його впливу та їхнє можливе значення. Кожному можливому значенню показника присвоюється відповідний бал: 1, 3, 5.

Розрахунок інтегрального показника стану конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг (ІКС) здійснюється за формулою: |

(1)

де КВі – коефіцієнт важливості і-го показника;

Бі – бал для і-го показника;

n – кількість показників.

Значення розрахованого за цією формулою інтегрального показника коливається в межах від 1 до 5. Чим вищий ІКС, тим якісніше конкурентне середовище на досліджуваному ринку житлово-комунальних послуг.

Таблиця 1

Оцінка стану конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг

Фактори формування конкурентного середовища | Коефіцієнт важливості фактора | Показники | Коефіцієнт важливості показника | Можливі значення показника | Бали

Наявність конкурентів | 0,25 | 1) Індекс Герфіндаля – Гіршмана | 0,25 | а) < 3000

б) [3000; 7000]

в) > 7000 | 5

3

1

Наявність потенційних конкурентів | 0,20 | 1) Наявність бар’єрів входу на ринок |

0,12 | а) присутня вертикальна інтегра-ція та/або природні бар’єри;

б) присутні інші бар’єри;

в) бар’єри входу на ринок відсутні |

1

3

5

2) Наявність товарів-, послуг-замінників | 0,08 | а) існують полуги-, товари-замінники ЖКП;

б) існують виробничі потужності чи технології виробництва таких товарів/послуг;

в) відсутні пункти а) та б) |

5

3

1

Конкуренція за право діяль-ності на ринку | 0,15 | 1) Наявність системи конкурсів за право діяльності на ринку | 0,15 | а) існує практика проведення конкурсних процедур;

б) конкурс оголошено вперше;

в) конкурсні процедури відсутні |

5

3

1

Стан конкуренції на суміжних ринках | 0,10 | 1) Середній індекс Герфіндаля – Гіршмана на ринках постачальників | 0,05 | а) < 3000

б) [3000; 7000]

в) > 7000 | 5

3

1

2) Середній індекс Герфіндаля – Гіршмана на ринках споживачів | 0,05 | а) < 3000

б) [3000; 7000]

в) > 7000 | 5

3

1

Платоспро-можність споживачів | 0,10 | 1) Наявність заборгованості за спожиті ЖКП | 0,10 | а) заборгованість відсутня;

б) існує поточна заборгованість;

в) заборгованість зростає | 5

3

1

Державне регулювання цін/тарифів | 0,20 | 1) Наявність державного регулювання цін/тарифів на ЖКП | 0,20 | а) застосовуються застарілі методи тарифного регулювання;

б) впроваджене стимулююче тарифне регулювання;

в) відсутнє державне регулювання цін/тарифів на ЖКП |

1

3

5

У другому розділі “Дослідження формування конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг України” визначено сучасні тенденції розвитку ринків ЖКП в Україні, виявлено закономірності, притаманні розвитку ринків окремих видів житлово-комунальних послуг, проведено дослідження наявності передумов для сталого розвитку конкурентного середовища на цих ринках та надано оцінку стану цього середовища на ринку централізованого холодного водопостачання та водовідведення м. Києва.

Через високий рівень зносу мереж, використання фізично і морально застарілого обладнання протягом 2003 – 2005 рр. собівартість послуг водопостачання та водовідведення лише за рахунок понаднормативних втрат збільшилася на 280 млн. грн.

У житлово-комунальних підприємствах найбільш поширені такі порушення фінансової дисципліни, як завищення фактичної собівартості наданих житлово-комунальних послуг, боргових зобов’язань та обсягів наданих послуг, втрати фінансових і матеріальних ресурсів, порушення податкового законодавства та державної дисципліни цін.

Нинішній кризовий стан житлово-комунального господарства України обумовлений затягуванням впровадження ринкових принципів функціонування ринків, суміжних із ринками ЖКП, відсутністю стимулів до зниження житлово-комунальними підприємствами витрат, неналежним рівнем державної підтримки запровадження новітніх ресурсозберігаючих технологій, використанням фізично і морально застарілого обладнання, відсутністю належного фінансового контролю за діяльністю комунальних підприємств з боку органів місцевого самоврядування.

Згідно із статистичними даними за 2004 р., у структурі сукупних споживчих витрат домогосподарств витрати на оплату житла, води, електроенергії, газу та інших видів палива (10,4%) посідають друге місце після витрат на продукти харчування (58,6%). Причому, у 2004 р. порівняно з 2003 р. витрати на оплату житлово-комунальних послуг без урахування наданих субсидій зросли в середньому по Україні на 13,1%, тоді як всі сукупні витрати домогосподарств за цей період збільшилися на 11,9%, а витрати на продукти харчування зросли лише на 10,9%. Таким чином, зростання витрат на оплату ЖКП відбувається випереджальними темпами порівняно з іншими статтями сукупних витрат домогосподарств.

Частка витрат на ЖКП у структурі споживчих витрат домогосподарств у країнах ЄС у середньому становить 6,91% (табл. 2).

Таблиця 2

Витрати на житлово-комунальні послуги в країнах ЄС

Країна | Витрати у сукупному доході домогосподарств, % | Споживчі витрати в сукупному доході, % | Витрати на ЖКП у структурі споживчих витрат, %

На оренду житла та ЖКП | Утримання житла | Водопос-тачання, вивіз сміття та ін. ЖКП | Електро-, тепло- і газопоста-чання | Аналог українських витрат на ЖКП

Бельгія | 19,6 | 1,2 | 0,9 | 3,3 | 5,3 | 75 | 7,07 | Данія | 20,7 | 1,6 | 1,9 | 5 | 8,5 | 73 | 11,64 | Німеччина | 25,9 | 2,4 | 1,9 | 3,8 | 8,1 | 83 | 9,76 | Греція | 17,8 | 1,3 | 1,2 | 2,6 | 5,1 | 81 | 6,30 | Іспанія | 22,3 | 1,2 | 1,6 | 2,7 | 5,5 | 80 | 6,88

Франція | 17,9 | 0,1 | 0,5 | 3,3 | 4 | 77 | 5,19 | Італія | 19,1 | 0,8 | 1 | 3,8 | 5,6 | 77 | 7,27 | Нідерланди | 22,8 | 1,3 | 2 | 3 | 6,4 | 86 | 7,44 | Португалія | 17,1 | 1,8 | 0,8 | 3,2 | 5,7 | 86 | 6,63 | Фінляндія | 24 | 0,2 | 0,5 | 2,8 | 3,4 | 85 | 4,00 | Велико-британія | 24,4 | 1,4 | 0,2 | 2,5 | 4,1 | 86 | 4,77 | У середньому по ЄС | 21,2 | 1,3 | 1,2 | 3,2 | 5,6 | 81 | 6,91

Аналіз частки витрат на житлово-комунальні послуги в структурі сукупних витрат домогосподарств за регіонами України виявив, що цей показник коливається в межах від 8,0% (м. Севастополь) до 13,4% (м. Київ). Причому, в 9 з 27 регіонів частка витрат на ЖКП перевищує середній показник по домогосподарствах України.

За існуючого порядку обліку та надання послуг водо-, тепло-, та газопостачання, підприємства – надавачі цих послуг – мають можливість, формально дотримуючись встановлених тарифів, приховувати їх реальне збільшення шляхом: завищення норм споживання, включення в собівартість вироблених послуг понаднормових втрат, витрат на позапланові ремонтні роботи та ін., недотримання вимог до якості наданих послуг, зниження кількості наданих послуг при розрахунку тарифів за нормативами, перехресного субсидування.

Під час дослідження було встановлено, що основними причинами накопичення заборгованості з оплати спожитих житлово-комунальних послуг є перехресне субсидування населення, висока енергоємність існуючих технологій надання ЖКП, низький рівень договірних стосунків надавачів та споживачів послуг, недосконалість чинної нормативно-правової бази.

Проведена оцінка стану конкурентного середовища на ринку централізованого холодного водопостачання та водовідведення м. Києва (ІКС = 1,82) дозволила визначити серед основних причин, які стримують розвиток конкурентного середовища на зазначеному ринку, такі: використання застарілих методів тарифного регулювання, наявність природних бар’єрів входу на ринок та відсутність проведення конкурсів за право діяльності на ринку.

У третьому розділі “Напрями розвитку конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг України” за результатами проведеного дослідження розроблено пропозиції та надано рекомендації щодо напрямів розвитку конкурентного середовища на зазначених ринках: трансформація підприємств житлово-комунального господарства; впровадження стимулюючого тарифного регулювання на монополізованих ринках; мобілізація інвестиційних ресурсів.

Необхідність проведення трансформації підприємств житлово-комунального сектора викликана збитковістю їхньої діяльності протягом останніх років і неможливістю надавати споживачам послуги належної якості. Проведення трансформації житлово-комунальних підприємств є передумовою залучення інвестицій у галузь та одним із шляхів розвитку конкурентного середовища на зазначених ринках.

Питання вибору моделі трансформації підприємств ЖКГ України потребує розмежування заходів її проведення залежно від стану ринків, на якому вони функціонують. Зокрема, заходи трансформації повинні суттєво різнитися для підприємств, які діють на монополізованих чи на конкурентних ринках. Вибір моделі трансформації має ґрунтуватися на необхідності створення конкурентного середовища на монополізованих ринках, у тому числі на тих, які перебувають у стані природних монополій.

У дисертаційній роботі обґрунтовано, що трансформацію вітчизняних житлово-комунальних підприємств ефективніше проводити в два етапи: перший – реструктуризація підприємств; другий – приватизація або передавання інфраструктурних підприємств в управління, оренду чи концесію.

Перший етап трансформації потребує здійснення таких заходів: на монополізованих ринках – розукрупнення монополій, відокремлення потенційно конкурентних видів діяльності від природно-монопольних, корпоратизація новостворених підприємств, створення Національної комісії регулювання ринків житлово-комунальних послуг, які перебувають у стані природної монополії; на конкурентних ринках – надання житлово-комунальних послуг виключно на договірних засадах, стимулювання створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, створення сприятливих умов для залучення до обслуговування житлового фонду приватних підприємств, розвиток регіональних ринків послуг з управління будинками.

Другий етап трансформації підприємств ЖКГ України потребує: на монополізованих ринках – запровадження ліцензування діяльності підприємств, які функціонують на ринках природних монополій чи суміжних ринках, розвиток виробництва товарів та послуг-субститутів, запровадження системи конкурсів при укладанні договорів на управління, оренду чи концесію підприємства-монополіста, часткової приватизації підприємств-монополістів із закріпленням блокуючого пакета акцій за місцевими органами влади; на конкурентних ринках – приватизації підприємств, які обслуговують житловий фонд, створення сприятливих умов для входження на ринок нових підприємств та запровадження конкурсних процедур при виборі підприємств з обслуговування житлового фонду.

Розвиток конкурентного середовища на монополізованих ринках житлово-комунальних послуг неможливий без змін існуючої в Україні практики регулювання тарифів на послуги підприємств-монополістів. У західній економічній науці пошук ефективних методів регулювання, які б забезпечували надання якісних житлово-комунальних послуг за оптимальними цінами, розпочався ще в середині ХІХ століття. На сьогодні можна виділити такі методи стимулюючого тарифного регулювання, які застосовуються на практиці: встановлення граничного рівня цін та граничного рівня доходу, плаваючої шкали, умовної конкуренції, часткового коригування витрат, цільового заохочення.

З урахуванням позитивного досвіду тарифного регулювання, після проведення приватизації чи передавання житлово-комунальних підприємств в управління, оренду чи концесію найбільш ефективним, з точки зору узгодження інтересів надавачів та споживачів житлово-комунальних послуг, буде застосування гібридної схеми регулювання з поєднанням методів умовної конкуренції та граничного рівня ціни.

Основними елементи при визначенні тарифу за методом умовної конкуренції є: |

(2)

де ГЦі – граничний рівень ціни для і-тої компанії;

бі – частка і-тої компанії у загальній кількості відібраних підприємств;

СВі – витрати і-тої компанії в розрахунку на одиницю послуг;

fj – частка групи подібних і-тій компаній;

СВj,t – середні витрати для групи подібних і-тій компаній;

п – кількість компаній у групі.

При цьому, при розрахунку індексу цін, слід ураховувати зміну цін лише на ті товари та послуги, вартість яких закладена в собівартості виробництва житлово-комунальних послуг.

За умов залежності місцевих бюджетів від дотацій з державного бюджету та значної складової витрат на оплату праці працівникам соціальної сфери в структурі бюджетних витрат, місцева влада не в змозі самостійно профінансувати оновлення основних фондів житлово-комунальних підприємств. Процес залучення інвестицій у житлово-комунальну сферу потребує проведення заходів за трьома паралельними напрямами залежно від суб’єктів ринків житлово-комунальних послуг: 1) стимулювання інвестицій з боку споживачів житлово-комунальних послуг; 2) залучення інвестицій безпосередньо житлово-комунальними підприємствами; 3) розвиток регіональної фінансової інфраструктури.

До першої групи заходів (стимулювання інвестицій з боку споживачів) включено: реструктуризацію накопиченої заборгованості, оптимізацію тарифів (заохочення до економного споживання послуг), стимулювання переходу на попередню оплату житлово-комунальних послуг, активізацію створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, запровадження програм споживчого кредитування на купівлю та встановлення приладів обліку спожитих послуг.

Друга група заходів (залучення інвестицій житлово-комунальними підприємствами) передбачає: корпоратизацію та приватизацію підприємств ЖКГ, запровадження стимулюючого тарифного регулювання, впровадження програм із ресурсозбереження, запровадження пооб’єктного управління та ін.

До третьої групи (розвиток регіональної фінансової інфраструктури) належать: оптимізація міжбюджетних відносин, розвиток регіональної фінансової інфраструктури (комунальні банки, фонди регіонального розвитку, регіональні фінансові агентства), розвиток ринку муніципальних облігацій, реалізація проектів у межах грантів та міжнародних програм технічної допомоги тощо.

Впровадження запропонованих заходів із мобілізації інвестиційних ресурсів у сфері житлово-комунального господарства сприятиме розвитку ринку муніципальних позик та подоланню інвестиційного дефіциту на підприємствах, що, у свою чергу, стане поштовхом для технічного переоснащення та технологічного оновлення основних фондів.

ВИСНОВКИ

Дослідження формування та розвитку конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг України поглибило розуміння теоретичних та прикладних підходів щодо подолання невирішених проблем цієї сфери. Обґрунтовано наукові положення щодо визначення сутності житлово-комунальних послуг, ринків ЖКП, класифікаційні ознаки житлово-комунальних послуг та ринків зазначених послуг. Засади формування конкурентного середовища на цих ринках мають суттєве значення для подальшого розвитку наукових основ оцінювання конкурентного середовища на них, а також для впровадження практичних заходів на макро- та мікро-рівнях.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати ряд висновків і пропозицій теоретичного та практичного характеру:

1. Здійснено системне дослідження ринків житлово-комунальних послуг як невід’ємної складової національної економіки, виділено сутнісні характеристики ЖКП. Житлово-комунальні послуги класифіковано за наступними критеріями: залежно від форми та способу задоволення потреби, за кількісним складом споживачів, механізмом ціноутворення, функціональним призначенням, порядком затвердження цін і тарифів, наявністю на ринку товарів–замінників, залежно від стану ринку, на якому надаються житлово-комунальні послуги.

2. Наведено авторське визначення конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг як середовища взаємодії суб'єктів господарювання, населення, міжнародних, державних та громадських інституцій, які діють на досліджуваних та суміжних товарних ринках під впливом сукупності певних факторів розвитку цих ринків. Виділено шість факторів формування конкурентного середовища на ринках ЖКП: наявність конкурентів і потенційних конкурентів, існування конкуренції за право діяльності на ринку, стан конкурентного середовища на суміжних ринках (ринки постачальників та покупців), платоспроможність споживачів, державне регулювання досліджуваних та суміжних ринків.

3. Запропоновано методику кількісної оцінки стану конкурентного середовища на ринках ЖКП, яка базується на використанні інтегрального показника, обчислюваного з урахуванням коефіцієнтів значущості.

4. Характерними особливостями розвитку ринків житлово-комунальних послуг в Україні визначено: перехресне субсидування населення; затягування із впровадженням ринкових принципів функціонування ринків, суміжних із ринками житлово-комунальних послуг; відсутність стимулів до зниження житлово-комунальними підприємствами витрат; неналежний рівень державної підтримки запровадження новітніх ресурсозберігаючих технологій; використання фізично і морально застарілого обладнання; відсутність належного фінансового контролю з боку власників комунальних підприємств – органів місцевого самоврядування.

5. Серед причин зростання заборгованості споживачів за спожиті житлово-комунальні послуги насамперед виділено: низький рівень доходів основної групи споживачів цих послуг – населення; велика частка витрат на ЖКП у структурі споживчих витрат домогосподарств; нерівномірність накопичення заборгованості за видами послуг та регіонами; відсутність можливості впливу домогосподарств на обсяги споживання ЖКП залежно від зміни їх реальних доходів; відсутність загальнодержавної програми погашення накопиченої заборгованості; низька управлінська дисципліна керівників комунальних підприємств, що дозволяє розробляти та впроваджувати ефективні заходи боротьби з утворенням та накопиченням заборгованості споживачів за ЖКП.

6. Виділено ряд негативних тенденцій, які стримують розвиток конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг в Україні, зокрема: низький рівень використання підприємствами – надавачами послуг – механізмів контролю та стимулювання оплати за надані житлово-комунальні послуги, нерозвиненість системи договірних відносин між виробниками, надавачами та споживачами ЖКП, обмеженість та неефективність застосування інструментів державного регулювання ринків житлово-комунальних послуг, що стає стимулом до пошуку ефективних заходів стимулювання конкуренції на ринку ЖКП.

7. Обґрунтовано два етапи проведення трансформації вітчизняних житлово-комунальних підприємств конкурентних та монополізованих ринків ЖКП. На монополізованих ринках перший етап повинен передбачати розукрупнення монополій, відокремлення потенційно конкурентних видів діяльності від природно-монопольних, корпоратизацію новостворених підприємств. Другий етап повинен супроводжуватися запровадженням ліцензування діяльності підприємств, які функціонують на ринках природних монополій чи суміжних ринках, розвитком виробництва товарів та послуг-субститутів, частковою приватизацією підприємств із закріпленням блокуючого пакета акцій за місцевими органами влади. На конкурентних ринках заходами першого етапу мають стати: перехід на надання житлово-комунальних послуг виключно на договірних засадах, стимулювання створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, створення сприятливих умов для залучення до обслуговування житлового фонду приватних підприємств. Другий етап повинен передбачати: приватизацію обслуговуючих житловий фонд підприємств, сприяння входу на ринок нових підприємств, запровадження конкурсних процедур при виборі підприємств з обслуговування житлового фонду.

8. Доведено необхідність диверсифікації інвестиційних надходжень у житлово-комунальну сферу. Заходи з мобілізації інвестиційних ресурсів передбачають: 1) з боку споживачів – завершення реструктуризації накопиченої заборгованості, заохочення до економного споживання послуг, стимулювання переходу на попередню оплату ЖКП, активізацію створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, запровадження програм споживчого кредитування; 2) з боку виробників та надавачів ЖКП – корпоратизацію та приватизацію підприємств, запровадження стимулюючого тарифного регулювання, впровадження програм із ресурсозбереження, запровадження пооб’єктного управління; 3) з боку місцевих органів влади – оптимізацію міжбюджетних відносин, розвиток регіональної фінансової інфраструктури (комунальні банки, фонди регіонального розвитку, регіональні фінансові агентства), розвиток ринку муніципальних облігацій, реалізацію проектів у межах грантів та міжнародних програм технічної допомоги.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Лагутін В.Д., Мельник С.М. Недореформоване житлово-комунальне господарство: проблеми та перспективи // Економіст. – 2004. – №4. – С. 54-56.

2. Мельник С.М. Заборгованість населення як перешкода розвитку конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг України // Економіст. – 2005. – №3. – С. .

3. Мельник С.М. Фактори формування конкурентного середовища на товарних ринках // Вісн. Львів. держ. фін. акад.: зб. наук. статей. Екон. науки. – 2005. – № 7. – С. 189-195.

4. Мельник С.М. Теоретичні аспекти розвитку монополізованих ринків житлово-комунальних послуг // Актуал. пробл. економіки. – 2005. – №9. – С. 21-25.

5. Мельник С.М. Шляхи розвитку конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг // Вісн. Київ. нац. торг.-екон. ун-ту. – 2005. – №3. – С. 79-85

В інших виданнях:

6. Мельник С.М. Джерела фінансування реформ в житлово-комунальному господарстві // Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення: Матеріали ІІ Міжнар. наук. конф., м. Тернопіль, 10-11 червня 2004 р. – Тернопіль, 2004. – С. 173-174.

7. Мельник С.М., Тарасюк М.В. Комунальні банки: історія та сучасність // Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні: Матеріали наук.-практ. конф. 18-19 листопада 2004 р. / Наук. ред. А.М. Мороз. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 373-375.

8. Мельник С.М. Розвиток конкурентного середовища на монополізованих ринках житлово-комунальних послуг в Україні // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-теор. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, м. Тернопіль, 15 квітня 2005 р. – Т., 2005. – С. 203-204.

9. Мельник С.М. Державне регулювання ринків житлово-комунальних послуг в постсоціалістичних країнах // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн, Харків, 19-20 травня 2005 р. / Харків. нац. тех. ун-т сільського гос-ва ім. П. Василенка. – 2005. – С. .

10. Лагутін В.Д., Головко Л.С., Крегул Ю.І., Мельник С.М. та інші. Антимонопольна діяльність: Підручник. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т., 2005. – 580 с. - С. 62-83.

АНОТАЦІЯ

Мельник С.М. Розвиток конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.05 – економіка торгівлі та послуг. – Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено подальшому розвитку теоретико-методичних та практичних засад формування і розвитку конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг в Україні. Розглянуто науково-теоретичні аспекти розвитку ринків житлово-комунальних послуг, запропоновано визначення економічної категорії “житлово-комунальні послуги” з позицій ринкового змісту цього поняття. Визначено суб’єктний склад та удосконалено класифікаційні ознаки ринків житлово-комунальних послуг, окреслено особливості розвитку монополізованих та конкурентних ринків. Запропоновано методику кількісної оцінки стану конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг, що комплексно охоплює фактори розвитку конкурентного середовища.

Визначено напрями розвитку конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг залежно від трансформації підприємств житлово-комунального господарства на монополізованих та конкурентних ринках, запровадження стимулюючого тарифного регулювання та мобілізації інвестиційних ресурсів.

Ключові слова: житлово-комунальне господарство, житлово-комунальні послуги, ринки житлово-комунальних послуг, конкурентне середовище, тарифне регулювання.

АНОТАЦИЯ

Мельник С.Н. Развитие конкурентной среды на рынках жилищно-коммунальных услуг в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.05 – экономика торговли и услуг. – Киевский национальный торгово-экономический университет. – Киев, 2006.

На основе проведенной обобщающей оценки состояния жилищно-коммунального хозяйства, автором предложены теоретико-методологические и практические рекомендации развития конкурентной среды на рынках жилищно-коммунальных услуг в Украине. Рассмотрены научно-теоретические аспекты развития рынков жилищно-коммунальных услуг, предложено определение экономической категории “жилищно-коммунальные услуги”. Выделены классификационные признаки жилищно-коммунальных услуг, среди которых форма и способ удовлетворения потребности, количественный состав потребителей, механизм ценообразования, функциональное назначение услуг.

Усовершенствованы классификационные признаки рынков жилищно-коммунальных услуг, определен их субъектный состав, очерчены особенности развития монополизированных и конкурентных рынков. Предложена методика количественной оценки состояния конкурентной среды на рынках жилищно-коммунальных услуг, которая комплексно охватывает факторы развития этой среды (наличие прямых и потенциальных конкурентов, существование конкуренции за право деятельности на рынке, состояние конкуренции на смежных рынках, платежеспособность потребителей и государственное регулирование тарифов). Каждому из факторов присваивается коэффициент его значимости, определяются показатели количественной оценки его влияния и их возможное значение. На основании предложенной методики проведена оценка состояния конкурентной среды на рынках холодного водоснабжения и водоотведения г. Киева.

Основными направлениями развития конкурентной среды на рынках жилищно-коммунальных услуг определены: трансформация предприятий жилищно-коммунального хозяйства на монополизированных и конкурентных рынках, введение стимулирующего тарифного регулирования и мобилизация инвестиционных ресурсов.

Трансформация жилищно-коммунальных предприятий на конкурентных и монополизированных рынках предусматривается в два этапа. На монополизированных рынках первый этап предполагает: разукрупнение монополий, отделение потенциально конкурентных видов деятельности от естественных монополий,