київський національний університет

імені тараса шевченка

МЕЛЬНИК ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА

УДК 331:213.3:331

оБЛІК, АНАЛІЗ ТА АУДИТ ПРАЦІ І ЇЇ ОПЛАТИ

08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку та аудиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Мельник Михайло Миронович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, доцент кафедри

обліку та аудиту

Офіційні опоненти :

доктор економічних наук, професор

Мних Євген Володимирович,

Київський національний торговельно - економічний

університет, завідувач кафедри фінансового аналізу і контролю

кандидат економічних наук, доцент

Сопко Валерія Василівна,

Університет

т економіки та права “Крок”, завідувач кафедри обліку, аналізу і аудиту

Провідна установа: Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана МОН України, кафедра обліку підприємницької діяльності , м. Київ

Захист відбудеться “14” червня 2006 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90А, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім.12

Автореферат розісланий “ 10” травня 2006 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О.І. Жилінська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід України від планової централізованої економічної системи до ринкової, інтеграція її у світовий європейський простір вимагає запровадження принципово нового організаційно-економічного механізму регулювання праці та її оплати. Він повинен ґрунтуватися на сучасних прогресивних міжнародних стандартах методології та організації бухгалтерського обліку, аналізу, аудиту, статистики, менеджменту, що зумовлює необхідність дослідження й оцінки ефективності організації обліково-аналітичних, аудиторських процесів і визначення основних напрямів їх удосконалення.

Система бухгалтерського обліку, зокрема праці та її оплати, перебуває в процесі реформування відповідно до міжнародних стандартів і поки що недосконала. Значною мірою це пов’язано з тим, що праця як об’єкт обліку, аналізу та аудиту є однією з найскладніших і найвагоміших економічних категорій, оскільки покликана виконувати життєво необхідні для людини відтворювальну, регулюючу, стимулюючу та соціальну функції. На всіх етапах розвитку економіки і суспільства матеріальна винагорода за працю була і залишається надалі найважливішим трудовим стимулом. У 2004 р. частка оплати праці найманих працівників у структурі валового внутрішнього продукту України становила 44%, а в структурі грошових доходів домогосподарств – 55,4%, у тому числі в міських поселеннях – 63,1%, у сільській місцевості – 34,3%.*

У сучасних умовах розвитку економіки та лібералізації соціально-трудових відносин в Україні заробітна плата зазнала значних деформацій та диспропорцій, для більшості населення вона втратила свою відтворювальну та стимулюючу функції і фактично перетворилася у різновид соціальних виплат, не пов'язаних із кількістю, якістю та кінцевими трудовими результатами. При цьому рівень її значно нижчий порівняно з розвиненими державами світу та країнами СНД. Праця та її оплата як ціннісні орієнтири втрачають своє соціально-економічне призначення, що руйнує основи економічного й соціального розвитку суспільства. Це потребує всебічного моніторингу, аналізу, контролю даного процесу в Україні.

Важливе значення має чітка організація обліково-аналітичної роботи розрахунків з оплати праці на підприємстві, оскільки вона є найбільш відповідальною і трудомісткою. Крім того, на деяких підприємствах мають місце неофіційні поза облікові нарахування і виплати заробітної плати працівникам без сплати встановлених законодавством податків і платежів. Це вимагає удосконалення існуючих методичних підходів бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту з використанням сучасних інформаційних комп’ютерних систем у контексті повної їх гармонізації з міжнародними стандартами обліку і

* Статистичний щорічник України за 2004 рік / За редакцією Осауленка О.Г. , 2005. – 591с.

звітності, що сприятиме підвищенню ефективності та поліпшенню роботи обліковців, менеджерів, упередженню можливих зловживань на підприємстві.

Теоретичні, методичні і прикладні питання багатопланової проблеми обліку, аудиту, аналізу, менеджменту праці та її оплати завжди були предметом наукових досліджень, зокрема, таких відомих українських учених-економістів, як: П.Й. Атамаса, М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, В.В. Вітлінського, С.Ф. Голова, О.А. Грішнової, Н.І. Дорош, А.Г.Загороднього, С.В. Івахненка, А.М. Колота, А.Н. Кузьмінського, М.В. Кужельного, Г.І. Купалової, Є.В. Мниха, Ю.І. Палехи, В.М. Пархоменка, М.С. Пушкаря, С.В. Свірка, В.В. Сопко, А.О. Старостіної, Л.К. Сука, Н.М. Ткаченко, Б.В. Усач, Ю.С. Цал-Цалка, Д.М. Черваньова, Л.М. Чернелевського, В.Г. Швеця, В.О. Шевчука та інших. Серед зарубіжних дослідників, яким також належить значний внесок у розробку даної проблеми, слід назвати В.А. Андрєєва, Х. Андерсона, Г.Ю. Дубянську, Ю.А. Данилевського, Я.В. Соколова, А.Д. Шеремета, В.П. Суйца, Г.Г. Мелікьяна, Р.П. Колосову та інших.

Проте низка теоретичних, методичних, організаційних, практичних, нормативно-правових та інших аспектів з обліку, аналізу, аудиту праці та її оплати в сучасних умовах розвитку національної економіки, формування соціально орієнтованого ринку праці в контексті стандартизації і гармонізації їх з міжнародними вимогами вивчені недостатньо. Насамперед це стосується питань щодо сутності та складових праці як соціально-економічної й обліково-аналітичної категорії, методики та організації бухгалтерського обліку, аналізу, аудиту нарахувань і виплат заробітної плати з використанням сучасних комп’ютерних технологій.

Актуальність, теоретична і практична значимість дослідження вказаних проблем, а також необхідність пошуку шляхів удосконалення обліку, аналізу й аудиту праці та її оплати в умовах формування соціально орієнтованої ринкової економіки визначили вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана за планом комплексної науково-дослідної теми економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (шифр БФ 040-01), підрозділ “Розробка методологічних засад стандартизації та гармонізації національного рахівництва в умовах реформування економіки України”. У межах підрозділу особисто дисертантом розроблено методичні підходи аудиту праці та її оплати в умовах стандартизації і гармонізації бухгалтерського обліку й аудиту. Сформульовано пропозиції щодо організації облікової, аналітичної роботи, проведення аудиторських процедур з уникненням або мінімізацією ризиків під час використання комп’ютерних технологій.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних і методичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення бухгалтерського обліку, аналізу й аудиту праці та її оплати з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і аудиту та використанням сучасних інформаційних комп’ютерних систем.

Відповідно до поставленої мети в дисертації поставлено і розв’язувалися такі завдання:

розкрити сутність праці як соціально ? економічної й обліково-аналітичної категорії в умовах реформування обліку і звітності;

здійснити аналіз та надати оцінку організації й нормативно-правовому регулюванню оплати праці на підприємстві, вивчити основні складові фонду оплати праці, її форми і системи для їх удосконалення;

обґрунтувати напрями вдосконалення методики й організації обліку праці та її оплати на підприємстві із застосуванням національних і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку й звітності для задоволення потреб всіх користувачів економічної інформації з урахуванням інтересів кожного з них;

визначити основні напрями організації й методики аналізу праці та її оплати на основі узагальнення теоретичних, методичних підходів в організаціях, на підприємствах;

обґрунтувати методи аналізу і дати комплексну оцінку забезпеченості кадрами підприємства та ефективності їх використання ;

визначити основні напрями поліпшення формування і використання фонду оплати праці на підприємстві для виявлення резервів і прийняття управлінських рішень;

опрацювати організаційні, методичні й правові аспекти аудиту праці та її оплати на підприємстві, визначити шляхи їх удосконалення і практичної реалізації;

обґрунтувати більш раціональні методи і процедури проведення аудиторської перевірки праці та її оплати в умовах автоматизації обліково-аналітичної роботи і використання комп`ютерних технологій аудитором.

Об`єктом дослідження є господарські операції по розрахунках з оплати праці.

Предмет дослідження ? сукупність теоретичних, методичних і організаційних засад бухгалтерського обліку та звітності, економічного аналізу й аудиту праці та її оплати в Україні.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дисертаційної роботи стали загальновизнані наукові методи фундаментальної, загальнонаукової методології пізнання досліджуваних явищ і процесів. Зокрема, досліджувалися теоретико-методичні засади обліку праці та її оплати із застосуванням діалектичного і системного методів з метою аналізу трудових процесів у їх часовому та просторовому розвитку, взаємозв’язку і взаємозалежності. Для дослідження передумов виникнення й об’єктивних закономірностей еволюції понятійно ? категоріального апарату з проблем праці та її оплати, їх обліку й аудиту на різних етапах розвитку суспільства застосовувалися історичний та логічні методи. Широко використаний системний підхід у відпрацюванні принципів та методики аналізу матеріального стимулювання праці.

Для дослідження й узагальнення наукових розробок з питань форм і систем матеріального стимулювання оплати праці працівників підприємств використано методи порівняння, аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Науковим підґрунтям слугували також основні положення економічної теорії, зокрема щодо праці як економічної категорії та її оплати.

У вивченні питань методики та організації бухгалтерського обліку й аудиту на підприємствах широко використовувалися метод вибіркового спостереження, табличний, графічний методи, рядів динаміки, порівняння.

Аналіз наявності, використання кадрів та фонду оплати праці підприємства, а також факторів, що впливають на них, здійснений за допомогою таких статистичних методів: вибіркового спостереження, порівняння, групування, середніх величин, індексного, елімінування.

Інформаційна база дослідження. Дослідження ґрунтувалося на ідеях конвенцій Міжнародної організації праці, нормативно ? правових і первинних документах, розробках науково ? дослідних установ та окремих вчених.

Джерелами інформації для дослідження були матеріали Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Аудиторської палати України, дані поточного бухгалтерського обліку, вибіркових монографічних обстежень, звітність підприємств, наукові праці та публікації у періодичних виданнях вітчизняних й зарубіжних вчених-економістів і практиків за напрямом дослідження тощо. Обробка кількісної інформації, яка отримана в процесі дослідження, апробація розроблених наукових рекомендацій здійснювалася за допомогою ПЕОМ із використанням пакетів Microsoft Excel, 1С:Підприємство 7.7, Бест ? Звіт Плюс.

Наукова новизна одержаних результатів:

У дисертаційній роботі отримано нові обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання розробки теоретичних і методичних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення бухгалтерського обліку, аналізу й аудиту праці та її оплати. Найбільш суттєві теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:

вперше:

обґрунтовано та дано визначення оплати праці як обліково ? аналітичної категорії, що характеризує трудовий дохід працівника, який формується під впливом кількості та якості затраченої корисної праці, і виплачується працедавцем у вигляді заробітної плати в грошовій або натуральній формі; це дозволяє розмежувати взаємопов`язані, але не ідентичні поняття “оплата праці” і “заробітна плата” ;

сформульовано нові концептуальні підходи аудиту праці та її оплати в умовах стандартизації і гармонізації облікового процесу, що полягають у визначенні його пріоритетних напрямів за функціями управління персоналом на підприємстві, які покладені в основу розробленої автором організаційної схеми стандарту аудиту;

удосконалено:

форми фінансової звітності, зокрема, Ф.1 “Баланс” та 1?М “Баланс” в частині уточнення назв і змісту окремих статей, запропоновано статтю “Поточні зобов`язання за розрахунками з оплати праці” пасиву балансу, замінити на “Поточні зобов’язання за розрахунками з виплат працівникам”; у Ф.2 “Звіт про фінансові результати” і Ф. 2?М “Звіт про фінансові результати” статтю “Витрати на оплату праці” доцільно замінити на “Витрати, пов’язані з виплатами працівникам”, що дає можливість дотримуватися єдиних методологічних засад обліку праці та її оплати, складання звітності по використанню персоналу і витрат на його оплату, а також забезпечить взаємозв`язок форм фінансової звітності й Плану рахунків;

методи комплексного аналізу оцінки рівня забезпеченості підприємств кадрами та ефективності їх використання, які адаптовані до досліджуваної проблеми, зокрема: факторного аналізу (індексний, ряди динаміки, ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних величин), аналітичного моделювання, що дозволяє виявляти невикористані резерви підвищення продуктивності, мотивації і матеріального стимулювання праці;

дістали подальшого розвитку:

форми матеріального стимулювання праці у частині термінологічного уточнення: запропоновано вживати термін “почасова оплата”, який має більш загальний характер щодо такої форми як “погодинна оплата”, забезпечує науково обґрунтоване використання цих термінів і сприятиме поширенню на підприємствах погодинної системи оплати згідно з методичними рекомендаціями щодо її запровадження;

методичні засади й організаційні аспекти обліку праці та її оплати в контексті стандартизації і гармонізації бухгалтерського обліку й звітності, які враховують міжнародний досвід у частині уніфікації методичних основ формування в обліку і розкриття у фінансовій звітності інформації про склад трудових витрат підприємства;

методичні прийоми аудиту розрахунків з оплати праці з використанням сучасних інформаційних систем, які доповнено аудиторськими процедурами, що передбачають підвищення вимог до кваліфікації, професіоналізму аудитора щодо роботи з комп`ютерними програмами для зниження аудиторських ризиків.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони формують підґрунтя для дослідження і практичного розв`язання проблем удосконалення обліку, аналізу й аудиту праці та її оплати з урахуванням вітчизняних і міжнародних вимог та стандартів.

Наукові розробки автора мають практичне значення та адресну спрямованість, направлені державним органам (Міністерство праці та соціальної політики України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка) та використані у практичній діяльності (ТОВ “Інститут менеджменту та фінансів при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка”, ЗАТ “Нічлава”).

Методичні матеріали з питань обліку, аналізу, аудиту праці та її оплати використані в роботі Міністерства праці та соціальної політики України при проведенні щомісячного моніторингу показників заробітної плати в Україні (довідка Міністерства праці та соціальної політики України № 09-26 від 25.01. 2005 р.).

Рекомендації з питань удосконалення методики аналізу фонду оплати праці, продуктивності праці та фінансових результатів підприємств впроваджено у практику роботи ТОВ “Інститут менеджменту та фінансів при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка” (довідка Інституту менеджменту та фінансів № 609 від 16.06. 2005 р.).

Облік виплат працівникам підприємства із застосуванням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку й формування звітності в умовах гармонізації та стандартизації використані в діяльності ЗАТ “Нічлава” (довідка № 31 від 27.06.2005р.).

Результати дослідження використані у навчальному процесі при викладанні лекційних курсів: “Теорія бухгалтерського обліку”, “Основи аудиту”, “Бухгалтерський облік підприємств”, “Облік в бюджетних установах” (довідка Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 511/641 від 25.04. 2005 р.).

Результати дисертаційної роботи також можуть бути використані у навчальному процесі при підготовці фахівців з бухгалтерського обліку та аудиту під час викладання лекційних курсів “Кадрове діловодство”, “Звітність підприємств”, “Експертиза в бухгалтерському обліку”, “Аналіз господарської діяльності”, “Стратегічний аналіз”, “Зовнішній та внутрішній аудит”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено авторський підхід до розв’язання важливого наукового завдання – удосконалення теоретико–методичних засад і практичних аспектів обліку, аналізу й аудиту праці та її оплати. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно. Обсяг особистого внеску здобувача в наукових працях, опублікованих у співавторстві, наведено в їх списку. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень висвітлені в дисертації, оприлюднені на Міжнародних науково ? практичних конференціях: “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових ПСБО в Україні” (м. Київ, жовтень 2000 р.); “Проблеми та перспективи розвитку підприємств перехідної економіки України” (м. Київ, квітень 2002 р.); “Стан та розвиток економічної науки у Київському університеті: ретроспектива, сучасність і перспектива” (м. Київ, червень 2004 р.); Міжвузівській науково – практичній конференції “Проблеми гармонізації і стандартизації обліку та аудиту в Україні” (м. Київ, грудень 2000 р.); Науковій конференції, присвяченій пам`яті професора М.О. Приходька (м. Київ, жовтень 2004 р.); Науково – практичній конференції “Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ: проблеми та шляхи запровадження” (м. Київ, лютий 2005 р.). Вони також пройшли апробацію на засіданнях кафедри обліку та аудиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка й Інституту менеджменту та фінансів при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом авторського тексту 5,0 умовних друк. арк., у тому числі 8 статей у наукових журналах, збірниках наукових праць загальним обсягом 3,8 умовних друк. арк.., що входять до переліку наукових фахових видань.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації налічує 222 сторінки комп’ютерного тексту. Дисертація має 20 таблиць, 48 рисунків, 39 формул, список використаних джерел, що включає 171 найменування на 15 сторінках і 18 додатків на 37 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, ступінь її наукової розробки, зв’язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено предмет, об’єкт і методи дослідження, викладено наукову новизну, практичне значення і апробацію одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади обліку праці та її оплати” висвітлено сутність праці як економічної й обліково–аналітичної категорії в умовах ринкової трансформації економіки. Розкрито і систематизовано основні функції заробітної плати та принципи її організації на підприємствах України. Розглядається організація та нормативно–правове регулювання, форми і системи трудових виплат та основні складові фонду оплати праці.

На основі критичного огляду й узагальнення існуючої термінології запропоновано визначення поняття “оплата праці” як трудовий дохід працівника залежно від кількості та якості затраченої ним корисної праці, який виплачується працедавцем у вигляді заробітної плати в грошовій або натуральній формі. Органи державної статистики, науковці і практики часто ототожнюють категорії “оплата праці” та “заробітна плата”, проте ці поняття є різними і співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Підприємство самостійно встановлює форми, системи і роз-міри оплати праці, а також інші види доходів працівників відповідно до чинного законодавства. Воно визначає організаційну структуру, чисельність працівників, розробляє штатний розпис. Але в законодавстві немає чіткого визначення терміна “штатний розпис”. У дисертаційній роботі запропоновано таке його визначення: штатний розпис – це основний (внутрішній) документ, що містить дані щодо складу і чисельності працівників підприємства відповідно до його організаційної структури та статуту (положення), а саме перелік посад, відомості про кількість штатних одиниць, посадові оклади

( тарифні ставки), надбавки і місячний фонд заробітної плати.

На сьогодні переважають дві основні форми оплати праці: почасова і відрядна. Однак науковці і практики не прийшли до єдиної думки щодо назв цих форм оплати. У першу чергу, це стосується почасової оплати, яку переважно називають погодинною. Обґрунтовано доцільність використання терміна “почасова оплата праці”, оскільки вона передбачає встановлення розміру заробітку, в основу якого покладено трудові затрати. При цьому заробіток працівникам нараховується згідно з тарифними ставками або посадовими окладами за фактично відпрацьований час. Отже, почасова оплата праці (ЗПпоч) залежить від тарифної ставки, що відповідає присвоєному працівникові тарифному розряду та відпрацьованому часу. Її величину можна розраховувати за допомогою формули:

,

де С – тарифна ставка, грн; Ч – фактично відпрацьований час, днів.

Погодинна оплата праці (ЗПпог), на відміну від почасової, передбачає нарахування заробітної плати працівникам виходячи, з погодинної тарифної ставки. Вона встановлюється за домовленістю сторін або передбачається у колективному договорі з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих годин за розрахунковий період і розраховується за формулою:

,

де Тд ? погодинна тарифна ставка, грн; Чдн ? фактично відпрацьований час, год.

Таким чином, погодинна система оплати праці є важливою складовою почасової форми оплати праці, що наочно видно із розробленої схеми форм і систем оплати праці (рис.1).

У другому розділі “Методологія і організація обліку праці та її оплати” розкрито методологічні й організаційні засади бухгалтерського обліку праці та її оплати, процеси гармонізації і стандартизації обліку розрахунків з оплати праці, автоматизацію облікового процесу щодо розрахунків з оплати праці та формування звітності.

Організація, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності з оплати праці в Україні здійснюється на основі положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО 26), розроблених із використанням Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ 19), що регламентується Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Результати проведеного дослідження показали, що вітчизняне П(С)БО 26 є аналогом МСБЗ 19, який практично не змінює існуючої системи розрахунків із працівниками і має стандартизувати облік цих розрахунків та створити необхідну інформаційну базу, що є позитивним аспектом. Тим часом, у зазначеному вітчизняному стандарті порівняно з аналогічним міжнародним, ще не відпрацьовані окремі положення. Тут міститься недостатньо схем розрахунків виплат працівникам, поняття про пенсійні плани замінені програмами виплат, що мають загальний характер і потребують додаткового уточнення.

Рис.1. Форми та системи оплати праці на підприємствах України

Відповідно до П(С)БО 26 і МСБЗ 19 виплати працівникам поділені на п’ять груп: поточні виплати, виплати при звільненні, виплати після закінчення трудової діяльності, виплати інструментами власного капіталу підприємства, інші довгострокові виплати (рис. 2).

Запропоновано для відображення в бухгалтерському обліку цих виплат у Плані рахунків відкрити субрахунки, зокрема: 661 “Поточні виплати працівникам”; 662 “Виплати при звільненні”; 663 “Виплати по закінченні трудової діяльності”; 664 “Виплати інструментами власного капіталу”; 665 “Інші довгострокові виплати працівникам”; 666 “Розрахунки з депонентами”, 667 “Розрахунки за іншими виплатами”. Такий підхід сприятиме забезпеченню єдиної методології бухгалтерського обліку та відображенню достовірної інформації у звітності підприємства.

Рис. 2. Схема виплат працівникам підприємства, адаптована до П(С)БО 26 та МСФЗ 19 і Плану рахунків

Встановлено, що з 2000 р. бухгалтерський облік операцій по нарахуванню і виплаті заробітної плати зазнав позитивних змін завдяки введенню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і Плану рахунків. Удосконалено порядок віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції. При цьому у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) не включаються загальногосподарські витрати, у тому числі на оплату праці.

Однак віднесення витрат, пов`язаних з оплатою праці, до валових витрат підприємства викликає певні труднощі, оскільки поки що немає чітко визначеного складу трудових виплат. Через це одні й ті ж самі витрати трактуються неоднозначно, насамперед контролюючими органами.

Визначено, що необхідною умовою правильного формування валових витрат підприємства є: наявність трудового договору між працівником і роботодавцем ? платником податку; однозначне розуміння складу витрат, пов’язаних з оплатою праці, відповідно до положень Законів України “Про оплату праці”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, Інструкції зі статистики заробітної плати (Інструкція №5); включення всіх форм трудових виплат, у тому числі натуральної; віднесення до валових витрат виплат з оплати праці, пов’язаних з господарською діяльністю.

Встановлено, що прогресивним кроком в організації обліку та звітності оплати праці є використання сучасних інформаційних комп’ютерних систем. Вони дають змогу накопичувати дані як безпосередньо в облікових реєстрах (картках, вільних листах та ін.), так і на машинних носіях інформації, а також забезпечують можливість швидкого формування відповідних форм звітності і передачу їх до адресата через Інтернет. При цьому програми обробки бухгалтерської інформації мають бути адаптовані до правил ведення бухгалтерського обліку.

Обґрунтовано, що ефективне використання комп'ютерних технологій при оцінюванні умов і процедур контролю розрахунків з оплати праці на підприємстві потребує врахування визначених у процесі дослідження особливостей вказаних технологій порівняно з ручним способом обробки даних і пов’язаних з ними ризиків:

По ? перше, програмні помилки можуть призвести до неправильної обробки всіх ідентичних операцій;

По ? друге, ширший, часто несанкціонований, доступ осіб до інформації, що має конфіденційний характер або містить комерційну таємницю, вимагає здійснення додаткових заходів щодо її захисту;

По ? третє, помилки, допущенні при розробці чи коригуванні прикладних комп’ютерних програм, можуть залишатися непоміченими протягом тривалого періоду.

У третьому розділі “Аналіз наявності, використання кадрів та фонду оплати праці підприємства” охарактеризовано стан, динаміку кадрового забезпечення підприємства ТОВ “Інститут менеджменту та фінансів при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка”, оцінено ефективність використання працівників і визначено шляхи її підвищення, проаналізовано та сформульовано основні напрями удосконалення формування й використання фонду оплати праці.

Розроблено концептуальну схему аналізу праці та її оплати, яка включає такі основні блоки: об’єкти аналізу (персонал, система оплати, продуктивність, фонд оплати праці, нарахування на виплата заробітної плати); методи і прийоми аналізу (порівняння, елімінування, індексний, кореляційно-регресійний, ряди динаміки, групування, програмування, балансовий, графічний, прогнозування, евристичні тощо); джерела інформації (законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, дані бухгалтерської і статистичної звітності, оперативні дані та ін.), яка дозволяє якісно оцінити трудові ресурси підприємств, ефективність їх використання, виявлення резервів підвищення продуктивності праці та соціального захисту працівників.

Встановлено, що ТОВ “Інститут менеджменту та фінансів при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка”, діяльність якого досліджувалася, повністю забезпечене кадрами. На початок 2005 р. тут налічувалося 168 осіб, у тому числі працівників основної діяльності – 139 осіб, або 82,7%. В Інституті працювало 106 викладачів, з них 11 осіб – докторів економічних наук (10,4%), 49 кандидатів економічних наук, доцентів (46,2%), 17 кандидатів економічних наук, асистентів (16,0%) і 29 асистентів (27,4%).

Виявлено, що в динаміці за 2000-2004 рр. спостерігається загалом позитивна тенденція щодо якісного поліпшення професійного складу і структури кадрів. Так, якщо у 2000 р. працювало 45 кандидатів економічних наук, або 48,9%, то у 2004 р. – відповідно 66 і 62,2%, тобто на 21 особу і на 13,3 процентних пунктів більше. При цьому скоротилося число асистентів, що не мають наукового ступеня, – з 36 (39,1%) до 29 осіб (27,4%), або на 7 осіб і 11,7 процентних пунктів. При незмінній кількості докторів економічних наук, професорів (11 осіб) звертає на себе увагу деяке зменшення їх частки у загальній чисельності – з 12 до 10,4%, тобто на 1, 6 процентних пунктів.

Доведено, що узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний обсяг наданих освітніх послуг одним науково-педагогічним працівником, який можна подати у вигляді такої аналітичної моделі:

,

де РВ – продуктивність праці одного викладача, тис. грн; Р – питома вага викладачів в загальній чисельності працюючих, %; Д – кількість відпрацьованих ними днів; Т – тривалість робочого дня, год.; ГВ – середньогодинний обсяг послуг , грн.

Вказані вище складові становлять детерміновану функціональну мультиплікативну модель. Для визначення впливу факторів на рівень продуктивності праці доцільно використовувати метод ланцюгових підстановок. Результати проведеного аналізу використання кадрів свідчать про підвищення рівня продуктивності праці науково-педагогічних працівників. Зокрема, у 2004 р. середньорічний виробіток викладача становив 29,7 тис. грн., а середньогодинний – 29,5 грн, що відповідно на 6,8 тис. грн і 6,7 грн, або на 29,7% та 29,2% більше, ніж у 2003 р.

Чільне місце в аналізі використання кадрів належить й аналізу фонду оплати праці, який доцільно здійснювати із використанням поелементного методу. Сутність цього методу полягає у роз-кладанні середньої заробітної плати за складовими основних елементів (тариф, підрядний приробіток, премії, доплати), визначенні відхилення показників від досягнутих у попередньому році та встановленні причин їх виникнення.

У ТОВ “Інститут менеджменту та фінансів при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка” фактичне використання фонду оплати праці відповідає запланованому. У 2004 р. порівняно з попереднім роком має місце збільшення фонду оплати праці викладачів на 8,2 тис. грн., або на 1,1%. Це пояснюється підвищенням ставки погодинної оплати праці.

У четвертому розділі “Методологія та організація аудиту праці й її оплати” досліджуються організаційні й правові засади аудиту праці та її оплати, основні методичні прийоми здійснення аудиту та особливості перевірки розрахунків з оплати праці в умовах комп`ютеризації обліково–аналітичних робіт.

Дієвим способом зовнішньої оцінки діяльності підприємства, зокрема у трудовій сфері, є аудит ? це система захо-дів зі збору інформації, її аналізу й оцінки на цій основі ефективності діяльності підприємства з організації праці та її оплати, який може бути розглянутий у трьох основних аспектах: організаційно-технологічному; соціально-психологічному; економічному.

Запропоновано блок ? схему управління аудиту при проведені перевірки розрахунків з оплати праці (рис.3)

ПЛАНУВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

визначення цілей і завдань аудиту; вибір стратегії; розробка планів; визначення тактики, політики, правил; формування бюджету

ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

формування організаційної структури управління; створення інформаційної

та матеріально ? технічної бази; підбір і підготовка кадрів

ПРОЦЕС АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

ознайомлення з бізнес-планом підприємства;

укладання договору на проведення аудиторської перевірки перевірка внутрішнього контролю;

дотримання принципів бухгалтерського обліку й звітності;

попередній бухгалтерський облік стану справ на підприємстві складання звіту і висновку про перевірку;

надання консультаційних послуг

КОНТРОЛЬ

реалізація певних правил; процедур; ліній поведінки щодо людських, матеріальних і фінансових ресурсів; визначення показників результативності, зіставлення результатів зі стандартами, дії

МОТИВАЦІЯ

визнання і схвалення результатів роботи; високий ступінь відповідальності;

можливість творчого і ділового зростання; успіх

Рис. 3. Блок-схема управління аудиту при проведені перевірки розрахунків з оплати праці на підприємствах.

Запропонована блок ? схема дає змогу аудиторській фірмі чітко і конкретно визначити свою стратегію, етапи проведення перевірки, також сприяє ефективному управлінню аудиторською діяльністю, удосконаленню її, забезпечує надійне і стабільне становище фірми в існуючій ринковій інфраструктурі.

Cистематизовано та визначено пріоритетні напрями аудиту за функціями управління персоналом на підприємстві: аналіз та оцінка кадрової політики, планування і використання особового складу, організації, умов, оплати та стимулювання праці, а також трудових відносин в колективі. Ці напрями покладено в основу розробленої автором організаційної схеми стандарту аудиту. Вона включає наступні позиції: об’єкти, методичні прийоми, процедури аудиторської перевірки, а також узагальнення і реалізація результатів аудиту.

Доведено доцільність використання сучасних комп’ютерних систем в аудиті розрахунків з оплати праці. При цьому аудитору необхідно враховувати дію таких чинників: рівень автоматизації бухгалтерського обліку, контролю й аудиту; ступінь доступності облікових даних і складність обробки інформації, що вимагає наявності у нього спеціальних професійних знань, освіти, підготовки, кваліфікації. Крім цього, обов’язковою умовою має бути практичний досвід роботи аудитора з різними системами бухгалтерського обліку, аналізу, правовими, довідковими та спеціальними інформаційними системами аудиту.

Встановлено також, що використання комп'ютерних систем обробки даних вносить додаткові аудиторські ризики клієнта, спричинені особливостями організації обліку і контролю при використанні цих систем, недостатньою підготовкою персоналу, відсутністю чіткого розмежування обов'язків і відповідальності персоналу, незадовільною організацією систем внутрішнього

контролю та захисту від несанкціонованого доступу до бази даних і навмисного знищення її.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв’язання науково-прикладного завдання щодо вдосконалення обліку, аналізу й аудиту праці та її оплати. Суть наукових здобутків автора полягає в обґрунтуванні та визначенні оплати праці як обліково-аналітичної категорії, формулюванні нових концептуальних підходів до аудиту праці та її оплати в умовах стандартизації й гармонізації обліку і аудиту, удосконаленні класифікації форм матеріального стимулювання праці, форм фінансової звітності, розвитку науково–методичних і організаційних засад обліку й методичних прийомів аудиту розрахунків з оплати праці. Це дозволило сформулювати низку теоретичних, методичних та практичних висновків, що забезпечує розв’язання основних завдань відповідно до поставленої мети.

Праця є однією з найскладніших і найважливіших економічних категорій, що має виконувати життєво необхідні для людини відтворювальну, регулюючу, стимулюючу та соціальну функції й відповідати своєму соціально-економічному призначенню. Проте в сучасних умовах розвитку економіки та лібералізації соціально-трудових відносин в Україні ринкові регулятори ще не працюють на повну силу, а держава вже не здійснює повного контролю за розмірами заробітної плати. Внаслідок деформацій і диспропорцій заробітна плата фактично перетворилася у різновид соціальних виплат, не пов'язаних із кількістю, якістю і кінцевими трудовими результатами. Тому праця та її оплата як ціннісні орієнтири, втрачають своє соціально-економічне призначення, що руйнує основи економічного й соціального розвитку суспільства.

2. Оплата праці як економічна й обліково-аналітична категорія – це трудовий дохід працівника залежно від кількості та якості затраченої ним корисної праці, який виплачується працедавцем у вигляді заробітної плати в грошовій або натуральній формі. Нині часто ототожнюються категорії “оплата праці” та “заробітна плата”, що є методично неправомірним. Вказані поняття є різними і співвідносяться як загальне й часткове.

3. Організація, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності з оплати праці в Україні здійснюється на основі Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) 26 “Виплати працівникам”, розробленого із використанням Міжнародного стандарту фінансової звітності “Виплати працівникам”, що регламентуються Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, Інструкцією зі статистики заробітної плати.

Нормативно-правова база щодо регулювання обліку і звітності праці та її оплати потребує подальшого удосконалення в частині узгодження питань формування трудових витрат у податковому та бухгалтерському обліку в контексті забезпечення їх відповідності з даними чинного вищевказаного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

4. На підприємствах України найбільш поширені дві основні форми оплати праці: почасова і відрядна. Першу з них часто ототожнюють з погодинною, що методологічно невірно. Доцільно використовувати термін “почасова оплата праці”, яка передбачає встановлення розміру заробітку відповідно до трудових затрат, що сприятиме відпрацюванню єдиного наукового та практичного підходів щодо розуміння і застосування зазначених термінів та поширенню на підприємствах погодинної системи оплати.

5. Позитивно оцінюючи здійснені заходи щодо стандартизації й гармонізації бухгалтерського обліку та звітності розрахунків з оплати праці, вказано на ряд питань, що потребують невідкладного вирішення. Так, у стандарті НП(С)БО 26 “Виплати працівникам” порівняно з аналогічним міжнародним недостатньо схем розрахунків виплат працівникам, а поняття про пенсійні плани замінені програмами виплат, що потребують додаткового уточнення.

6. У зв`язку із стандартизацією обліку оплати праці, запроповано статтю “Поточні зобов`язання за розрахунками з оплати праці” пасиву Балансу (Ф.1, 1? М) за рядком 580 назвати “Поточні зобов`язання за виплатами працівникам”, що дасть можливість формувати достовірну інформацію у звітності. Доцільно також у Ф.2 “Звіт про фінансові результати” і Ф. 2?М “Звіт про фінансові результати” замінити статтю “Витрати на оплату праці” на “Витрати , пов’язані з виплатами працівникам”. Це забезпечить необхідну достовірність і повноту обліку праці та її оплати, складання звітності з використання персоналу і витрат на його оплату відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

7. Основними принципами аналізу праці та її оплати мають бути: державний підхід, раціональність, науковість, системність, комплексність, динамічність, об’єктивність, демократизм. Найбільш прийнятними методами і прийомами економічного аналізу є: порівняння, елімінування, індексний, кореляційно – регресійний, ряди динаміки, групування, програмування, балансовий, графічний, прогнозування, експертних оцінок, анкетування, інтерв’ювання. У процесі аналізу праці та її оплати необхідно виміряти й узагальнити рівень впливу організаційних, техніко – економічних і політичних факторів, від яких залежать кінцеві результати діяльності підприємства.

8. Визначено пріоритетні напрями аудиту праці та її оплати на підприємстві, а саме: аналіз й оцінка кадрової політики, планування і використання особового складу, організації та умов, оплати й стимулювання праці, а також трудових відносин у колективі.

Із впровадженням сучасних прогресивних інформаційних систем обліку кардинально змінюється характер і зміст бухгалтерської та аудиторської роботи, скорочується частка технічних процесів, заснованих на ручній праці, забезпечується автоматизація обробки, аналізу, контролю інформації з питань праці та її оплати. Це сприяє скороченню матеріальних і трудових витрат на збирання, оброблення та аналіз даних, складання звітності та прийняття зважених оперативних управлінських рішень. Крім того, використання клієнтом комп'ютерних систем обробки даних вносить додаткові аудиторські ризики, які пов'язані з такими чинниками: технічні аспекти; програмна система обробки інформації; організація обліку і контролю при використанні комп`ютерних інформаційних систем підприємства; кваліфікація аудитора.

Комп'ютеризація аудиту суттєво змінює контрольні функції, які раніше виконувались тільки вручну. Інформаційна система забезпечує безперервний контроль як за складанням документів, так і поточних облікових записів. Практичний результат для підприємства – зменшення ймовірності помилок як через неграмотність або випадкову помилку бухгалтера, так і через навмисну шкоду.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

Мельник Т.Г. Сутність заробітної плати як економічної категорії //Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2000. – № 41. – С. 39-44 (0,5 д.а.).

Мельник Т.Г. Бухгалтерський облік заробітної плати із застосуванням національних стандартів і нового плану рахунків //Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2000. –– № 44. – С. 42-45 ( 0,5 д.а.).

Мельник Т.Г. Правове регулювання обліку оплати праці та обов`язкових зборів за національними стандартами //Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2000. – № 51. – С. 63-67 (0,3 д.а.).

Фещенко Є.А., Мельник Т.Г. Удосконалення обліку оплати праці в бюджетних організаціях // Вісник Київського національного