взаємодії подружжя, ми включаємо в систему психокорекції також методи раціональної, гіпносугестивної, групової, рольової, поведінкової та естетотерапії і на кінцевому етапі – сексуально-еротичний тренінг. У тих випадках, коли чоловіки знали про девіантну статеву перевагу своїх дружин, у них виникали невротичні реакції і зниження сексуальної функції відносного характеру, вони думали про розлучення або вдавалися до спроб розлучитися. Тому з ними також проводилася відповідна психотерапія.
У результаті здійснення розробленої системи психотера-певтичної корекції подружньої дезадаптації повний успіх найчастіше досягався при розгальмованому (668%), агресивному (547%) та лабільному (5010%) типах розладу особистості і найрідше – при апатичному типі (126%), при якому здебільшого (569%) наставало лише значне поліпшення адаптації подружжя. При цьому типі розладу особистості також частіше, ніж при інших типах (у 167%) не було досягнуто позитивних змін у подружній комунікації.
Не щастило досягнути успіху при психотерапевтичній корекції подружньої дезадаптації приблизно в однаковій кількості випадків – від 115 до 167% – при всіх типах розладу особистості у дружини. Імовірно, це пояснюється тим, що
причиною безуспішної корекції була не стільки специфіка того чи іншого типу розладу особистості, скільки відмова пацієнтки чи її чоловіка від участі в психотерапевтичному процесі, що потребує, безперечно, певних зусиль.
Аналіз результатів психотерапевтичної корекції за формами дезадаптації дав змогу визначити, що повна корекція та значне поліпшення найчастіше досягалося при сексуально-еротичній формі (837%), а найрідше – при девіантній формі подружньої дезадаптації (6213%). Найгірше піддавалася корекції статеворольова форма, при якій була найбільша кількість випадків відсутності лікувального ефекту (174%).
Водночас загалом у результаті застосування розробленої системи психокорекції високий терапевтичний ефект – повна корекція порушення подружньої адаптації та значне її поліпшення – було досягнуто у 133 (723%), тобто в переважної більшості подружніх пар. При цьому рецидиви подружньої дезадаптації, як показали дворічні катамнестичні спостереження, частіше виникали при лабільному типі розладу особистості у жінок і рідше – при розгальмованому та параноїдному його типах. Як правило, вони були пов’язані з декомпенсацією основного захворювання жінок – органічного розладу особистості, але не можна виключити, що й дезадаптація, яка тривала, могла бути причиною його декомпенсації, оскільки рецидиви наставали зазвичай у тих подружніх пар, у яких психокорекція дала лише частковий ефект. Усього протягом двох років рецидив дезадаптації виник у 143% подружніх пар, і, таким чином, високий і стійкий ефект проведеного лікування склав 583%. При цьому успішна корекція подружньої дезадаптації добре позначилася на динаміці органічного розладу особистості в жінок, сприяючи підтриманню його компенсації та рідшому виникненню психопатичних реакцій.
ВИСНОВКИ
1.
У роботі наведено теоретичне обгрунтування й нове розв’язання проблеми формування подружньої дезадаптації при органічному розладі особистості у жінок. Проблему розв’язано з позицій системного підходу до дослідження порушень міжособистісної й сексуальної комунікації при різних типах органічного розладу особистості з метою розробки системи їх діагностики та психотерапевтичної корекції.
2.
Органічний розлад особистості в жінок проявляється в агресивному (293%), розгальмованому (193%), параноїдному (183%), апатичному (173%) та лабільному (163%) типах. Причинами їх розвитку є черепно-мозкова травма, переважно родова чи перенесена в перші 2-3 роки життя, або нейроінфекція, також перенесена в ранньому дитинстві, значно рідше – в підлітковому чи молодому віці.
3.
Існує залежність темпу й характеру статевого розвитку жінки від типу органічного розладу особистості. При агресивному його типі спостерігається лише прискорене, при апатичному – лише уповільнене статеве дозрівання. При інших типах розладу особистості порушення сомато- та психо-сек-су-ального розвитку визначають наявність сукупних асинхроній. Від типу розладу особистості залежить формування девіацій статеворольової поведінки хворих: при агресивному, розгальмованому й лабільному типах виникає лише маскулінна, при апатичному – лише гіперфемінінна статеворольова пове-дінка, яка переважає і при параноїдному типі розладу особистості.
4.
У всіх подружніх пар, у яких дружина хворіє на органічний розлад особистості, розвивається комунікативна подружня дезадаптація, що проявляється в чотирьох клінічних формах: комунікативній без сексуальних розладів (66%) та трьох формах, при яких порушення міжособистісних стосунків подружжя поєднується із сексуальною дезадаптацією – статеворольовою (563%), сексуально-еротичною (313%) та девіантною (84%). Виникнення першої із зазначених форм зумовлюється міжособистісним конфліктом подружжя, причиною трьох інших форм є сукупне порушення інтегральних критеріїв та ураження всіх компонентів і складових сексуального здоров’я подружжя, що визначає складний генез подружньої дезадаптації при органічному розладі особистості у жінок.
5.
Головний прояв комунікативної форми подружньої дезадаптації – деструктивні конфлікти подружжя, які постійно виникають й неадекватно розв’язуються. Клінічні прояви інших дезадаптивних форм мають чітку залежність від типу органічного розладу особистості у жінок. При агресивному розладі відзначається доволі високо виражена гіпер-сексу-аль-ність – синдром гімоталамічної гіперсексуальності, який набуває домінантного звучання в клінічній картині, та проміскуїтет. При розгальмованому розладі особистості гіперсексуальність жінок призводить до їхньої асоціальної поведінки й у 207% – до зміни статевої переваги. При параноїдному розладі особистості у хворих спостерігається і гіпер-, і гіпосексуальність, і зміна статевої переваги. У всіх жінок з апатичним розладом особистості має місце гіпосексуальність, а в пацієнток із лабільним його типом змінюється статева перевага.
6.
У чоловіків жінок з органічним розладом особистості в більшості випадків (723%) виникають невротичні синдроми (гіпотимічний, астенічний та експлозивний), які відбивають їхню особистісну реакцію на захворювання дружин та подружню дезадаптацію.
7.
Існує певний зв’язок між типом органічного розладу особистості та її статеворольовим функціонуванням. Для хворих з агресивним типом розладу особистості характерною є тотальна маскулінність – на біогенному, соціогенному та поведінковому рівнях; для пацієнток із розгальмованим та параноїдним типами – висока маскулінність на біогенному рівні; для хворих з апатичним типом – зниження маскулінності на всіх рівнях і фемінінності – на соціогенному; при лабільному типі розладу особистості спостерігається найнижча з усіх обстежених поведінкова та біогенна маскулінність і найвища біогенна фемінінність. При цьому відсутність комплементарності статеворольової поведінки подружжя в парі зумовлює велику частоту статеворольової форми подружньої дезадаптації.
8.
При органічному розладі особистості в жінок порушено виконання всіх функцій сім’ї, за винятком репродуктивної. Пов’язана із цим конфліктність стосунків подружжя посилюється розбіжністю в оцінках значущості та виконання сімейних функцій у переважної більшості дружин та чоловіків.
Більшість шлюбів при досліджуваній патології у дружини – 723% – є нефункціональними (переважно при агресивному розладі особистості у дружин), решта – умовно функціональ-ними, переважно при параноїдному та лабільному типах розладу особистості у дружини.
9.
Усі чинники – біогенні, соціогенні, психогенні й пато-генні соціально-психологічні, які зумовлюють розвиток кому-ніка-тивної дезадаптації подружжя при органічному розладі особистості у дружини, – підривають міцність шлюбу, про що свідчить той факт, що всі жінки, за винятком частини пацієнток з апатичним розладом особистості, та 903% чоловіків думають про розлучення або вдавалися до спроб розлучитися.
10.
Враховуючи різноманітних причин, складність генезу та поліморфність клінічних проявів подружньої дезадаптації при різних типах органічного розладу особистості у жінок, слід вважати, що її психотерапевтична корекція має являти собою систему, яка впливає на когнітивний, афективний та кона-тивний компоненти структури міжособистісних стосунків, в основі якої лежать такі принципи. Принцип комплексності – використання різних психокорекційних програм у сполученні з лікуванням основного захворювання жінок; принцип диферен-ційованості відповідно до форми, вираженості та проявів подружньої дезадаптації; принципи послідовності, етапності, індивідуалізації залежно від відмінностей особистості кожного з подружжя, емоційних реакцій, поінформованості в питаннях сексу й характеру міжособистісних стосунків; принцип тривалості, достатній для перебудови настанов подружжя та вироблення нових, адекватних навичок спілкування.
11.
Вибір методів та зміст психотерапії визначається типом розладу особистості у дружини, формою подружньої дезадаптації, причиною, умовами її розвитку та клінічними проявами.
При комунікативній формі дезадаптації як основні методи психокорекції застосовуються групова психотерапія та комунікаційний тренінг, навчення подружжя подружньої тактики й правил комунікації Д.Карнегі. При гіперсексуальності жінок використовуються мотиваційна психотерапія, що включає раціональну психотерапію за П.Дюбуа, гіпносугестія і навіювання наяву, при синдромі гіпоталамічної гіперсексу-альності призначаються також рефлексотерапія та синтетичні прогестини. Жінкам із гіпосексуальністю проводиться раціо-нальна й групова психотерапія, бібліотерапія, рольовий психо-сексуальний та сексуально-еротичний тренінг, а також засто-совуються засоби для підвищення сексуальної чутливості.
Основними методами психокорекції статеворольової форми дезадаптації слід вважати статеворольовий, при сексуально-еротичній – сексуально-еротичний тренінг, що проводиться після інформаційної психотерапії, а при девіантній формі – емоційно-вольовий тренінг із мобілізуючим самонавію-ванням та орієнтаційний психосексуальний тренінг. Чоловікам хворих проводиться психотерапія, спрямована на ліквідацію невротичних реакцій.
Проведення розробленої системи психотерапевтичної корекції дезадаптації дає змогу досягнути високого й стійкого терапевтичного ефекту в середньому у 583% подружніх пар.
12. Система психопрофілактики подружньої дезадаптації при органічному розладі особистості у жінок має грунтуватися на тих самих принципах, що й її психотерапевтична корекція. Психопрофілактика починається з контролю перебігу вагітності та запобігання ускладненням у пологах. Первинна і вторинна психопрофілактика проводяться в кілька етапів. Перший із них полягає в запобіганні порушенням соматосексуального, другий – порушенням психосексуального розвитку дитини; третій етап має на меті вироблення рис гармонійного характеру й особистості, четвертий – запобігання порушенням міжосо-бистісних стосунків, насамперед – деструктивним конфліктам. П’ятий етап – підготовка молоді до шлюбу, шостий – запобігання розвиткові клінічних форм комунікативної подружньої дезадаптації. Третична дезадаптація полягає в запобіганні руйнуванню сім’ї.
На кожному з цих етапів мають застосовуватися адекватні до його завдань методи психокорекції – раціональна, інфор-маційна, подружня, сімейна психотерапія, психологічний тренінг, особистісно орієнтована психотерапія, бібліотерапія.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Марченко В.Г. Сексуальные расстройства у женщин при органическом поражении центральной нервной системы // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, №2. – С.124-125.
2. Марченко В.Г. Сексуальная дисфункция вследствие поражения головного мозга у женщин // Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии: Матер. науч.-практ. конф., посвящ. 15-летию кафедры сексологии и медицинской психологии Харьковской медицинской академии последипломного образования. – Харьков. – 2002. – С.146-149.
3. Марченко В.Г. Органическое поражение центральной нервной системы как причина сексуальной дисфункции у женщин // Международный медицинский журнал. – 2002. – Т.8, №3. – С.33-35.
4. Марченко В.Г. Сексуальные расстройства при эпилепсии у женщин // Международный медицинский журнал. – 2003. – Т.9, №1. – С.56-58.
5. Марченко В.Г. Супружеская дезадаптация при органическом расстройстве личности у жены // Международный медицинский журнал. – 2003. – Т.9, №3. – С.46-48.
6. Марченко В.Г. Адаптивность супружеской пары при органическом расстройстве личности у жены // Український вісник психоневрології. – 2003. – №3. – С.96-97.
7. Марченко В.Г. Особенности полоролевого поведения женщин с органическим расстройством личности // Меж-дународный медицинский журнал. – 2003. – Т.9, №4. – С.48-50.
8. Марченко В.Г. Система психотерапевтической коррекции супружеской дезадаптации при гипосексуальности женщин с органическим расстройством личности // Проблеми медичної науки і освіти. – 2003. – №4. – С.89-91.
9. Марченко В.Г. Психотерапия коммуникативной формы сексуальной дезадаптации при изменении полового предпочтения у женщин с органическим расстройством личности // Международный медицинский журнал. – 2004. – Т.10, №1. – С.77-79.
10. Марченко В.Г. Формирование сексуальной неудовлетворенности супругов при органическом расстройстве личности у жены // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т.12. – вип.1 (38). – С.29-30.
11. Марченко В.Г. Сексуальна дезадаптація при органічних розладах особистості у жінок // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т.11, №1. – С.66-67.
12. Марченко В.Г. Сексуальні фантазії жінок з органічним розладом особистості // Вісник наукових досліджень. – 2004. – №1 (34). – С.81-82.
13. Марченко В.Г. Развитие коммуникативной формы супружеской дезадаптации при органическом расстройстве личности у жены // Медицина сегодня и завтра. – 2004. – №1. – С.170-172.
14. Марченко В.Г. Про причини та механізми подружньої дезадаптації при лабільному типі органічного розладу особистості у жінок // Львівський медичний часопис. – 2004. –Т.10, №1. – С.52-54.
15. Марченко В.Г. Система психотерапевтичної корекції комунікативної форми сексуальної дезадаптації при органічному розладі особистості в жінок // Практична медицина. – 2004. – Т.10, №1. – С.118-121.
16. Марченко В.Г. Развитие супружеской дезадаптации при агрессивном типе органического расстройства личности у женщин // Український медичний альманах. – 2004. – №1. – С.103-104.
17. Марченко В.Г. Супружеская дезадаптация при гиперсексуальности женщин с органическим расстройством личности и ее психотерапия // Проблеми медичної науки і освіти. – 2004. – №1. – С.27-29.
18. Марченко В.Г. Нарушение сексуального здоровья супругов при апатическом типе органического расстройства личности у жены // Запорожский медицинский журнал. – 2004. – Т.1, №1. – С.52-54.
19. Марченко В.Г. Психотерапевтическая коррекция полоролевой формы супружеской дезадаптации при органическом расстройстве личности у женщин // Український медичний альманах. – 2004. – №1. – С.21-22.
20. Марченко В.Г. Состояние сексуального здоровья супругов при органическом расстройстве личности у жены // Международный медицинский журнал. – 2004. – Т.10, №2. – С.48-50.
21. Марченко В.Г. Особенности психосексуального развития и поведения женщин с расторможенным типом органического расстройства личности и их роль в генезе сексуальной дезадаптации // Проблеми медичної науки і освіти. – 2004. – №3. –C.38-44.
АНОТАЦІЯ
Марченко В.Г. Подружня дезадаптація при органічному розладі особистості у жінок. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2006.
На основі системного комплексного обстеження 180 подружніх пар, у яких дружини хворіли на органічні розлади особистості різних типів, визначено причини, механізми розвитку та клінічні прояви наявної в них подружньої дезадаптації. Виявлено роль біогенних, психогенних, соціогенних та негативних соціально-психологічних чинників у розвитку чотирьох форм дезадаптації подружжя – комуні-кативної, статеворольової, сексуально-еротичної та девіантної. Вивчено патологічні патерни сексуальної поведінки жінок та особливості їх комунікації з чоловіками і функціонування сім’ї.
Розроблено диференційно-діагностичні критерії виявлених форм подружньої дезадаптації та систему їх психотерапевтичної корекції. Визначено шляхи й методи психопрофілактики дезадаптації подружньої пари при органічному розладі особис-тості у дружини.
Ключові слова: органічний розлад особистості у жінок, подружня дезадаптація, функціонування сім’ї, система психо-діагностики, психокорекції та психопрофілактики.
Аннотация
Марченко В.Г. Супружеская дезадаптация при органическом расстройстве личности у женщин. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 19.00.04 – медицинская психология. Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины. – Харьков, 2006.
С позиций системного междисциплинарного подхода обследованы 180 супружеских пар, в которых у жен наблюдались разные типы органического расстройства личности: эпилептоидный, расторможенный, параноидный, апатический и лабильный, изучены и описаны клинические проявления этих типов. При исследовании психического состояния мужей больных женщин диагностированы невротические расстройства у большинства из них как личностная реакция на супружескую дисгармонию.
Выявлены причины, механизмы развития четырех клинических форм супружеской дезадаптации при данной патологии у женщин: коммуникативной, полоролевой, сексуально-эротической и девиантной, описана их клиническая картина. Установлена роль биогенных, психогенных, социогенных и негативных социально-психологических факторов в развитии этих форм супружеской дезадаптации, их связь с течением и проявлениями расстройства личности у женщин, а также зависимость от сочетания особенностей личности и сексуальности супругов в паре. Изучены особенности сексуального поведения женщин и показана связь имеющихся у них патологических паттернов сексуального поведения (гиперсексуальности, гипосексуальности и изменения полового предпочтения) с типом органического расстройства личности.
Методом системно-структурного анализа сексуального здоровья установлено нарушение его интегральных критериев и сочетанное поражение всех компонентов и составляющих, как причина формирования супружеской дезадаптации при изучаемой патологии у жены.
Проведены психодиагностические исследования полоролевого поведения пациенток и их мужей на биогенном, социогенном и поведенческом уровне, установлено нарушение их полоролевого функционирования и дисгармонирующее влияние отсутствия полоролевой комплементарности в обследованных супружеских парах.
Исследовано состояние 14 функций семьи при органическом расстройстве личности у женщин – их значимость для супругов и оценка супругами их выполнения. Показано, что выполнение семейных функций в подавляющем большинстве случаев было плохим и очень плохим. Установлены причины нарушения функционирования семьи и их связь с ними расстройства личности у женщин. Определена нефункциональность большинства обследованных семей и дисгармоничный тип, чаще всего антагонистический его вариант.
В результате проведенного исследования сформулированы дифференциально-диагностические критерии выявленных форм супружеской дезадаптации, открывающие возможность выбора дифференцированных лечебных программ. Разработана система психотерапевтической коррекции дезадаптации супругов при органическом расстройстве личности у жены, основанной на принципах комплексности и дифференцированности, последовательности и этапности. Показаны адекватные для каждой формы и этапа дезадаптации методы психокоррекции из широкого арсенала современной психотерапии. Использование разработанной системы позволило получить высокий и стойкий терапевтический эффект (при двухлетнем катамнестическом наблюдении), равный в среднем 583%.
Предложена система психопрофилактики супружеской дезадаптации, основанная на тех же принципах, что и психокоррекция, описаны методы, используемые на каждом из ее этапов.
Ключевые слова: органическое расстройство личности у женщин, супружеская дезадаптация, функционирование семьи, система психодиагностики, психокоррекции и психопрофилактики.
ANNOTATION
Marchenko V.G. Spouses desadaptation at an organic personality disorder in women. – Manuscript.
Thesis for a doctor of science degree by speciality 19.00.04 – medical psychology. Kharkov medical academy of postgraduate studies UMH. – Kharkov, 2006.
On the basis of systemic integrated studding 180 married couples with different types of an organic personality disorder in wives there were determined causes, development mechanisms and clinical manifestation of spouses desadaptation in them. There were revealed a role of biogenic, psychogenic, sociogenic and negative social-psychological factors in development of four spouses desadaptation forms – communicative, sex-role, sexual-erotic and deviant ones. Pathological patterns of women sex behaviour and peculiarities of their interaction with husband and family functioning were studied.
Differential-diagnostic criteria and the system of psychotherapeutic correction of revealed spouses desadaptation forms were developed. The ways and methods of spouses desadaptation psychoprophylaxis at an organic personality disorder in wife were determined.
Key words: organic personality disorder in women, spouses desadaptation, family functioning, system of psychodiagnosis, psychocorrection and psychoprophylaxis.