національна академія наук україни

рада по вивченню ПРОДУКТИВНИХ сил україни

Назаренко Сергій Анатолійович

УДК: 338.45:663.4

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ РЕГІОНУ

(НА МАТЕРІАЛАХ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ )

Спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент,

Чижова Валентина Іванівна,

Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, в.о. заступника голови Ради.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Качала Тамара Миколаївна, Черкаський державний технологічний університет МОН України, завідувач кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук Мазнік Ліана Валеріївна, Український національний університет харчових технологій МОН України, доцент кафедри менеджменту.

Провідна установа:

Тернопільський державний економічний університет МОН України, кафедри: управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил; фінансів; банківської справи, м. Тернопіль

Захист відбудеться “13” лютого 2006р. о 14 годині 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, .

Автореферат розісланий “11” січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Бандур С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення населення регіонів України продуктами харчування є однією з першочергових проблем соціально-економічної політики держави, яка поступово виходить із затяжної економічної кризи та активізує свою господарську діяльність. В цих умовах важливого значення й актуальності набуває ефективна діяльність підприємств харчової та переробної галузей регіону для підвищення їх рентабельності та конкурентоспроможності забезпечення стабільного економічного зростання. Одним з важливих чинників підвищення рівня розвитку харчової промисловості регіону є обсяг та якість його кредитування, що зумовлює необхідність визначення кредитоспроможності суб’єктів господарювання як основи для розробки ефективних програм кредитування та забезпечення безперервного процесу виробництва на підприємствах харчової галузі регіону.

Складність та багатогранність процесу управління оборотним капіталом підприємств харчової та переробної промисловості на сучасному етапі розвитку економіки України та окремих її регіонів актуалізують питання формування ефективної кредитної політики, яка реалізується при забезпеченні оптимального обсягу запозичених фінансових ресурсів.

Проблеми кредитування підприємств висвітлено в працях І.А. Бланка, М.З. Бора, Д.М. Гладких, В.В. Глухова, А.М. Мороза, А.А. Пересади, Т.В. Майорової, М.І. Савлука, О.Г. Семенюти та інших учених-економістів. Взаємозв’язок кредитної політики та формування оборотних активів підприємства досліджували у своїх роботах І. Ансофф, Р. Бауер, П.П. Борщевський, О.С. Віханський, С.Ю. Глазьєв, Б.М. Данилишин. Проблемам розвитку харчової промисловості регіону присвячені роботи Л.В. Дейнеко, С.І. Дорогунцова, А.С. Лисецького, З.П. Румянцева, В.Ф. Столярова, І.А. Чепурнова, Л.Г. Чернюк, В.І. Чижової та ін.

У працях вітчизняних та зарубіжних науковців висвітлюються сучасні проблеми забезпечення кредитів підприємств харчової та переробної промисловості, залежність структури оборотних активів підприємств від джерел їх формування. Проте, незважаючи на достатній рівень вивчення даної проблематики, питання ефективності формування оборотних активів підприємств харчової галузі регіону за рахунок банківських кредитів дотепер знаходяться в сфері активного наукового дослідження. Подальшого розвитку потребує і розробка теоретико-методологічних основ кредитоспроможності господарюючих суб’єктів різних форм власності, визначення характеру та механізму кредитних відносин з точки зору їх доцільності та визначення оптимального розміру резерву під кредитні операції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, проведені автором, є складовою частиною комплексних фундаментальних досліджень, які виконувались в рамках тематики Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за темою 3.1.5.63 „Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (державний реєстраційний № U000657), в межах якої автором розроблено рекомендації щодо раціонального використання фінансових ресурсів та покращення кредитування підприємств харчової галузі Черкаського регіону.

Тема дисертаційної роботи відповідає основним напрямам реформування і розвитку харчової та переробної промисловості України в ринкових умовах господарювання.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення фінансово-кредитного забезпечення розвитку підприємств харчової промисловості за рахунок кредитів банків.

Відповідно до мети розв’язувались такі задачі:

– визначення ролі фінансово-кредитних відносин та їх впливу на формування оборотного капіталу підприємств харчової галузі регіону;

– розкриття економічної сутності кредитоспроможності суб’єктів господарювання;

– поглиблення теорії та методології кредитоспроможності в трансформаційних умовах;

– виявлення факторів формування процесу економічних відносин підприємств і банків з точки зору інтересів регіону;

– поглиблення науково-методичних підходів до оцінки кредитоспроможності суб’єктів господарювання на основі вдосконалення механізму оцінки кредитоспроможності позичальника;

– розширення системи принципів кредитоспроможності позичальника;

– визначення на основі аналізу сучасного стану розміщення поточних оборотних активів підприємств харчової галузі регіону проблем забезпечення кредиту підприємств харчової промисловості регіону;

– розробка методики оптимальної оцінки кредитоспроможності підприємств харчової галузі регіону;

– розробка напрямів удосконалення розміщення та використання фінансово-кредитних ресурсів регіону, шляхів оптимального формування оборотного капіталу підприємств харчової галузі Черкаського регіону та підвищення рівня її фінансово-кредитного забезпечення.

Об’єктом дослідження є економічні відносини в системі фінансово-кредитного забезпечення розвитку підприємств харчової галузі при формуванні їх оборотних активів за рахунок кредитів банків.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи формування і становлення фінансово-кредитної системи харчової галузі та механізму забезпечення кредитоспроможності суб’єктів господарювання.

Методи дослідження. Методологічну та теоретичну основу дослідження становить синтез результатів фундаментальних і прикладних досліджень в сфері кредитних відносин, формування оборотних активів підприємства; праці вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлено фундаментальні теорії розвитку територіальних систем, становлення й розвитку в них сучасних кредитних відносин. В дисертаційній роботі використовувались такі наукові методи: індексного та порівняльного аналізу – при виявленні тенденцій розміщення поточних оборотних активів підприємства; групування – для виявлення територіальних відмінностей у галузевій структурі харчової промисловості регіону; економіко-статистичний – для визначення характеру та особливостей кредитоспроможності суб’єкта господарювання; системно-структурний – для визначення та оптимізації функціонально-компонентної структури кредитного потенціалу, формування оборотного капіталу підприємства; монографічний – для узагальнення теоретико-методологічних засад підвищення ефективності кредитування сучасних промислових підприємств; економіко-математичного моделювання, балансовий, нормативний – використано при визначенні напрямів розвитку регіонального ринку продуктів харчування.

Інформаційну базу дослідження становлять Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України та інших міністерств і відомств, звітні матеріали досліджень за результатами економічної діяльності регіонів.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві теоретичні та практичні результати, що характеризують наукову новизну, такі:

– визначено сутність впливу фінансово-кредитних відносин на процеси розширеного відтворення як на рівні регіону, так і на рівні окремого підприємства, доведено необхідність поглиблення форм і методів використання кредиту для оптимізації структури оборотних активів підприємства в сучасних умовах розвитку регіонів;

– виявлено передумови і визначено характер економічних відносин підприємств харчової галузі та кредиторів з огляду на інтереси регіону на основі визначення ступеня впливу різнобічних факторів, що визначають можливість надання і повернення кредиту для активізації діяльності в регіональних господарських системах;

– розкрито економічну сутність та поглиблено зміст поняття кредитоспроможності з урахуванням трансформаційних процесів, що являє собою комплекс вартісних і якісних характеристик структури оборотних активів підприємства, які дають можливість кредитним структурам оцінити характер позичальника, здатність до позичання коштів, грошові потоки суб’єкта господарювання, вплив економічних умов на процес погашення кредиту та можливість їх використання як внутрішніми, так і зовнішніми кредиторами при врахуванні інтересів галузі регіону та країни в цілому;

– удосконалено методологічні засади кредитоспроможності суб’єктів господарювання, в яких систему принципів доповнено такими специфічними принципами: строковості повернення, цільового характеру використання кредиту, забезпеченості та платності кредиту, що відображають певні закономірності розвитку сучасних суб’єктів господарювання;

– дістали подальшого розвитку науково-методичні підходи до оцінки кредитоспроможності суб’єктів господарювання, які, на відміну від існуючих, доповнені такими коефіцієнтами рентабельності: активів, продукції, власних коштів та коефіцієнтами фінансової незалежності, інвестування, ділової активності, заборгованості, абсолютної ліквідності, проміжної ліквідності та загальної ліквідності;

– обґрунтовано стратегічні напрями удосконалення механізму використання кредиту суб’єктами господарювання, а саме: побудова взаємовідносин між банківськими установами та підприємствами на основі використання логістичного підходу; застосування цінних паперів підприємств для забезпечення кредиту;

– вперше побудовано схему операцій по розробці корпоративної стратегії підприємств харчової галузі, яка включає безпосередні зв’язки логістичної діяльності з корпоративною стратегією, використання якої дозволить підвищити ефективність формування оборотних активів підприємств галузі;

– удосконалено методику оцінки кредитоспроможності позичальників, яка доповнена розділами, що характеризують фінансову стійкість підприємства та його платоспроможність, і, на відміну від існуючих, дає змогу найбільш об’єктивно охарактеризувати фінансовий стан суб’єктів господарювання на регіональному ринку. Застосування методики дозволить кредиторам своєчасно виявляти підприємства, які за своїми параметрами не спроможні отримати кредит та взаємоузгодити відносини суб’єктів в харчовій галузі;

– розроблено прогноз розвитку харчової та переробної промисловості Черкаської області на період до 2010 р. на основі удосконалення використання фінансово-кредитних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Сукупність поданих в дисертаційній роботі наукових результатів і рекомендацій має певне значення для подальшого розвитку методологічних основ та практики обґрунтування ринкових перетворень у регіональній економіці. Сформовані у дисертаційній роботі положення та отримані результати можуть бути основою для оцінки ступеня ефективності розвитку фінансово-кредитної системи харчової галузі та механізму забезпечення кредитоспроможності суб’єктів господарювання. Визначені у формі практичних рекомендацій пріоритетні напрями та структурні зрушення подальшого розвитку харчової галузі Черкаської області можуть бути використані при розробці планів і програмних документів перспективного розвитку харчової галузі регіонального масштабу, обґрунтування можливостей вдосконалення кредитування підприємств галузі регіону.

Викладені у роботі наукові результати були впроваджені в діяльності Управління економіки харчової та переробної промисловості Головного управління економіки Черкаської облдержадміністрації (довідка № 1081/2 від 03.11.2005 р.), що дало змогу вдосконалити методику оцінки кредитоспроможності підприємств харчової галузі Черкаського регіону.

Ряд наукових положень дисертаційної роботи використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні фундаментальних тем (довідка №25/384-22-4 від 04.07.2005 р.).

Основні наукові результати дисертаційного дослідження щодо формування кредитоспроможності підприємств харчової галузі використовуються в навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при підготовці лекцій та практичних занять з курсів „Ціноутворення”, „Державне регулювання економіки”, „Кредитна політика”, „Економіка підприємств” (довідка № 2554/01-11.02 від 21.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено результати авторських розробок щодо методології і методики оцінки фінансово-кредитних ресурсів та кредитоспроможності підприємств харчової промисловості регіону, оптимізації управління формуванням їх оборотних активів. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором, і відображають його конкретний внесок в розвиток економічної науки розміщення продуктивних сил і регіональну економіку.

Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 7 українських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2003), „Динаміка наукових досліджень’2005” (Дніпропетровськ, 2005), „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2005), „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2005), „Наука: теорія і практика” (Дніпропетровськ, 2005), „Облік, контроль і аналіз в підприємницькій діяльності” (Черкаси, 2005), „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні в контексті євроінтеграції” (Черкаси, 2005).

Публікації. Основні результати дослідження викладені у 13 опублікованих наукових працях загальним обсягом 4,3 др. арк., у тому числі 3,9 др. арк. належить особисто автору, з них 6 опубліковано у наукових фахових виданнях, 7 – в матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 230 стор. комп’ютерного тексту, містить 26 таблиць та 17 рисунків, з яких 4 займають усю площу сторінки. Список використаних джерел, що містить 189 найменувань, викладений на 14 стор.; 26 додатків – на 30 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретичні основи фінансово-кредитних відносин у економіці трансформаційного періоду” визначено роль фінансово-кредитних відносин та їх вплив на формування оборотного капіталу підприємств харчової промисловості, розкрито економічну сутність кредитоспроможності суб’єктів господарювання, поглиблено науково-методичні підходи до оцінки кредитоспроможності суб’єктів господарювання та виявлено регіональні фактори формування процесу кредитних відносин підприємств і банків.

На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених у логічній послідовності в роботі розглянуті і охарактеризовані основні етапи розвитку фінансово-кредитних відносин України, визначено роль та функції кредиту у перехідний до ринку період.

Кредит є невід’ємним елементом розвинутого ринкового господарства, який безпосередньо впливає на процеси розширеного відтворення як на регіональному рівні, так і на рівні окремого підприємства. Він прискорює процес відтворення на всіх його фазах: виробництва, розподілу, обміну, споживання. За рахунок кредитів відбувається формування основних засобів та оборотних коштів, здійснюються розрахунки між товаровиробниками, відбувається збільшення обсягу грошової маси, прискорюються процеси реального накопичення, виробничого і соціального розвитку підприємств. Кредит як економічна категорія стосується не тільки перерозподілу грошових коштів, але й акумулювання тимчасово вільних коштів господарюючих суб’єктів, бюджету, позабюджетних фондів і населення.

В умовах становлення ринкової економіки розширюються кредитні відносини між комерційними банками, державою і населенням. Дослідження різних поглядів на функції кредиту показало, що деякі автори змішують функції кредиту і функції грошей, подрібнюють перерозподільчу функцію на декілька функцій. На основі проведеного аналізу доведено, що функції кредиту є об’єктивними. Вони здійснюються незалежно від конкретного кредитора або позичальника і їх кількість повинна бути оптимальною. Враховуючи вищезазначене, дійшли висновку, що кредит виконує три основні функції: перерозподільчу; заміщення готівкових коштів кредитними операціями; контрольну.

Визначення економічної сутності кредитоспроможності розкрито як комплекс вартісних і якісних характеристик структури оборотних активів підприємства, що дають можливість кредитним структурам оцінити характер позичальника, здатність до позичання коштів, грошові потоки суб’єкта господарювання, вплив економічних умов на процес погашення кредиту, що можуть бути використані як внутрішніми, так і зовнішніми кредиторами. Поглиблено методологію оцінки кредитоспроможності суб’єктів господарювання на основі більш повного врахування принципів надання кредитів: строковості повернення, цільового характеру використання кредиту, забезпеченості та платності кредиту.

Протягом періоду реформування господарського механізму в Україні активній участі кредиту в регулюванні міжгалузевих пропорцій в регіоні перешкоджає недостатність розвитку вітчизняних ринкових умов, монополізація національної економіки, криза виробництва, високий рівень інфляції. Нерівномірне інфляційне зростання цін призвело до істотних галузевих розбіжностей у прибутках, темпах нагромадження, швидкості оборотності тощо. Більш прибутковими порівняно з вкладеннями у сільське господарство та будівництво стали вкладення у промисловість та торгівлю, яка все більше, в міру розвитку інфляції, стає спекулятивною; виникає дисбаланс у механізмі кредитного перерозподілу. Кредитні вкладення у промисловість становлять 38,0загального їх обсягу, а в торгівлю – 34,0 %; мізерні вкладення в сільське господарство – 6,2 %, транспорт – 3,2 %, будівництво – 2,0пов’язані із надзвичайно високою неплатоспроможністю цих підприємств в регіонах України.

В результаті критичного аналізу методик оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника, що використовуються комерційними банками, виявлено, що майже всі вони спираються на певні системи фінансових коефіцієнтів, які можна поділити на такі групи: показники ліквідності, показники заборгованості, показники погашення боргу, показники ділової активності та рентабельності. Окрім того, кожен комерційний банк при розробці методичних рекомендацій враховує конкретні обставини, які склалися у кредитора і позичальника. Варто зауважити, що розглянуті методики мають ряд недоліків: значна увага приділяється загальним параметрам, які опосередковано чи безпосередньо впливають на кредитоспроможність позичальника, але не такою мірою, як показники, що конкретно характеризують його фінансовий стан. Відсутні важливі чинники, які характеризують ефективність використання основних виробничих засобів та оборотних активів. Доведена доцільність використання як показників рентабельності, що характеризують ефективність власного капіталу і майна підприємства, так і кінцевих показників роботи підприємства, зокрема прибутковості та рентабельності.

Для вдосконалення існуючої методики запропоновано при оцінці кредитоспроможності підприємств-позичальників використовувати такі показники: коефіцієнти рентабельності: активів, продукції, власних коштів; коефіцієнт фінансової незалежності; коефіцієнт інвестування; коефіцієнти ділової активності; коефіцієнт заборгованості; коефіцієнти абсолютної, проміжної та загальної ліквідності. Вибір цих показників обґрунтовується тим, що зв’язок між кредитоспроможністю підприємства і величиною вищеназваних коефіцієнтів дуже суттєвий. На основі цих показників розроблено шкалу балів та проведено розрахунки фінансових коефіцієнтів для визначення кредитоспроможності підприємств-позичальників.

Розрахунки показали, що запропонована методика оцінки кредитоспроможності підприємств-позичальників є найбільш оптимальною, а значення фінансових коефіцієнтів більш об’єктивно характеризують фінансовий стан клієнтів.

У другому розділі „Аналіз формування фінансово-кредитних ресурсів підприємств регіону за рахунок кредитів банків” досліджено структурно-динамічні характеристики розвитку харчової промисловості, особливості формування фінансових ресурсів галузі, напрями та обсяги потоків кредитів комерційних банків в галузь, тенденції розміщення поточних оборотних активів підприємств галузі.

Становлення і зміцнення ринкових відносин в економіці Черкаського регіону мали безпосередній вплив на розвиток харчової галузі, яка є потужним територіально-виробничим комплексом, що значною мірою визначає тенденції розвитку промислового комплексу області, концентруючи підприємства майже усіх видів діяльності з виробництва харчової продукції. В останні роки на підприємствах харчової промисловості відбулись значні зміни, про що свідчить зростання частки виробленої підприємствами галузі продукції в промисловій продукції Черкаської області з 30 % у 2001 р. до понад 40 % у 2003 р., що обумовлено збільшенням виробництва харчової продукції кінцевого призначення для внутрішнього споживання.

Проведений аналіз територіальних особливостей виробництва харчової продукції в Черкаській області дає можливість зробити висновок про значний ступінь диференціації районів області за рівнями виробництва харчової продукції. На основі проведених розрахунків здійснено зонування адміністративних районів області (рис. 1), яке виявило, що провідні позиції з виробництва харчової продукції на душу населення займають Черкаський, Звенигородський, Шполянський, Чорнобаївський, Жашківський райони та міста Золотоноша, Канів, Ватутіне, що є наслідком дії як природних, так і соціально-економічних факторів.

Рис. 1. Зонування адміністративних районів Черкаської області

за обсягом виробництва харчової продукції на душу населення

Результати дослідження виявили позитивну динаміку розвитку підприємств харчової промисловості. Зокрема, протягом 2004 р. харчову продукцію виробляли 328 підприємств, або четверта частина усіх промислових підприємств області, дві третини з яких – це суб’єкти підприємницької діяльності малого бізнесу. Обсяги виробництва основних видів харчових продуктів зросли на 18,7 % у порівнянні з 2003 р., підвищилась середня заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві, поліпшились фінансові показники діяльності підприємств галузі.

Внаслідок прояву цих процесів харчова промисловість стає більш привабливішою як для внутрішніх інвесторів, так і для іноземних. Разом з тим, діяльність підприємств харчової промисловості безпосередньо залежить від підвищення ефективності формування активів, що зумовлює необхідність розвитку регіонального ринку фінансово-кредитних ресурсів як механізму активізації цього процесу.

Встановлено причинно-наслідковий характер зменшення питомої ваги запасів товарно-матеріальних цінностей та збільшення дебіторської заборгованості підприємств галузі: зміни відбулися за рахунок збільшення частки незавершеного виробництва та збільшення дебіторської заборгованості на підприємствах. Оптимальне розміщення поточних оборотних активів значною мірою залежить від оборотності, передусім, виробничих запасів.

Забезпечити оптимізацію структури розміщення оборотних активів можна за рахунок зменшення частки низьколіквідних оборотних активів, зокрема обсягів незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів. Останнє пояснюється тим, що саме ця частина оборотних активів найбільш віддалена від моменту реалізації і більше підлягає впливу змін кон’юнктури ринку, інфляційних процесів тощо.

Поглиблений аналіз функціонування оборотних активів свідчить про те, що на підприємствах, де поточні фінансові потреби повністю не покриваються за рахунок власних коштів, з’являється потенційний дефіцит грошових коштів. Зокрема, в 2004 році дефіцит грошових коштів по Золотоніському комбінату хлібопродуктів склав 32,07 тис. грн, по Кам'янському спиртогорілчаному комбінату – 671 тис. грн, по КП „Шполянська кондитерська фабрика” – 303,0 тис. грн, по ВАТ „Черкаський комбінат хлібопродуктів” – 109 тис. грн. Аналіз динаміки наявних власних оборотних коштів і потреб у поточних фінансових ресурсах підприємств (табл. 1) дає підставу стверджувати, що в цілому протягом 2001-2004 рр. поточні фінансові потреби в харчовій галузі регіону зростали вищими темпами, ніж власні оборотні кошти. Підприємства харчової промисловості Черкаського регіону повинні забезпечувати грошовими коштами свою виробничу діяльність шляхом залучення додаткових кредитних ресурсів і, перш за все, короткострокових кредитів комерційних банків. Проте, на зазначених підприємствах питома вага короткострокових кредитів комерційних банків в загальній сумі залучених коштів незначна, але при цьому в цілому з кожним роком питома вага короткострокових кредитів зростає.

Так, на Золотоніському комбінаті хлібопродуктів питома вага короткострокових кредитів у загальній сумі залучених коштів зросла з 3,0 % у 2002 році до 10,4 % в 2004 році, на Кам’янському спиртогорілчаному комбінаті – з 0,1 до 19,5 % відповідно. Аналогічна ситуація спостерігалася і на інших підприємствах харчової промисловості Черкаської області, за виключенням ВАТ „Черкаський комбінат хлібопродуктів”, де даний показник знизився з 22,3 % у 2002 році до 6,5 % у 2004 році.

Таблиця 1

Динаміка покриття поточних фінансових потреб досліджуваних

підприємств харчової галузі Черкаського регіону

за рахунок власних оборотних активів в 2002-2004 рр.

Підприємство | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | Темпи при-росту

(2004 рік до 2002 року), % | Всього, тис. грн. | У % до загальної суми оборотних активів | Всього, тис. грн. | У % до загальної суми оборотних активів | Всього, тис. грн. | У % до загальної суми оборотних активів | Золотоніський комбінат хлібопродуктів | 5023,1 | 69,7 | 3629,8 | 77,3 | 3528,97 | 82,51 | -29,75 | Кам'янський спиртогорілчаний комбінат | -2600,8 | - | 1500,6 | 19,8 | 728,0 | 11,88 | +128,0 | КП "Шполянська кондитерська фабрика" | 1163,0 | 80,5 | 1019,0 | 74,6 | 956,0 | 71,7 | -17,8 | ЗАТ "Шполянський завод продтоварів" | 1888,0 | 86,8 | 930,0 | 62,4 | 1076,0 | 70,9 | -43,0 | ВАТ "Продтовари"

М. Золотоноша | -53,1 | - | -406,9 | - | 123,3 | 10,65 | +332,2 | ВАТ "Черкаський комбінат хлібопродуктів" | 3117,1 | 59,5 | 2026,5 | 28,1 | 992,2 | 15,99 | -68,17 |

Доцільність використання короткострокових кредитів визначається за допомогою диференціала фінансового леверіджу, який є головною умовою визначення ефективності використання короткострокового кредиту в господарському обороті підприємств.

Ефект використання кредиту суб’єктами господарювання проявляється тільки в тому випадку, якщо рівень валового прибутку, що генерується активами підприємства, перевищує середній розмір процента за використовуваний кредит, тобто якщо диференціал є позитивною величиною. Чим вище позитивне значення диференціала фінансового леверіджу, тим більшим буде його ефект. Формування від’ємного значення диференціала фінансового леверіджу завжди призводить до зменшення коефіцієнта рентабельності власного капіталу. В цьому випадку використання підприємством кредиту комерційного банку дає негативний ефект, тобто у такому випадку використовувати короткостроковий кредит комерційного банку недоцільно. При позитивному значенні диференціала фінансового леверіджу будь-який його приріст викликатиме ще більший приріст коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Проведений розрахунок рівня рентабельності власного капіталу з урахуванням диференціала фінансового леверіджу досліджуваних підприємств харчової галузі регіону показує, що найбільше від’ємне значення диференціала фінансового леверіджу (17,9і відповідне йому найбільше зменшення коефіцієнта рентабельності власного капіталу (3,1має Кам’янський спиртогорілчаний комбінат. На ВАТ „Черкаський комбінат хлібопродуктів” при від’ємному значенні диференціалу фінансового леверіджу (12,2 %) зменшення коефіцієнта рентабельності власного капіталу становило 2,6Аналогічно на КП „Шполянська кондитерська фабрика” та Золотоніському комбінаті хлібопродуктів при від’ємному значенні диференціала фінансового леверіджу (4,7 % та 1,0 %) зменшення коефіцієнта рентабельності становило 1,0та 0,2відповідно. Отже, тільки ЗАТ „Шполянський завод продтоварів” має позитивний диференціал фінансового леверіджу, тобто рентабельність активів перевищує середній процент за користування кредитом на 0,38 %. Відтак тільки це підприємство буде мати ефект від використання кредиту комерційного банку. Для інших досліджуваних підприємств використання кредиту під зазначені проценти є недоцільним.

Отже, на формування оборотних активів підприємства за рахунок кредитів банків на сучасному етапі мають значний вплив тенденції розвитку харчової галузі в регіоні.

У третьому розділі „Напрями удосконалення фінансово-кредитного забезпечення суб’єктів господарювання регіону” розроблено удосконалену методику оцінки кредитоспроможності підприємств харчової промисловості з точки зору інтересів регіону, запропоновано використання логістичного підходу для оптимізації формування оборотного капіталу підприємств галузі та обґрунтовано шляхи підвищення рівня її фінансово-кредитного забезпечення.

Проведений аналіз стану ефективності використання оборотних активів на підприємствах харчової галузі дав змогу визначити сильні і слабкі сторони діючої на них системи управління та запропонувати шляхи більш ефективного використання оборотних активів, які за рахунок підвищення ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та незалежності забезпечили б поліпшення загального фінансового стану підприємств харчової галузі.

Основними напрямами підвищення ефективності управління оборотними активами підприємств харчової галузі в регіоні є: оптимізація управління виробничими запасами підприємств з метою запобігання накопичення понаднормових запасів та мінімізації витрат на їх зберігання; оцінка структури запасів для виявлення тих, обсяг яких перевищує потреби виробництва, а також запасів, придбання яких необхідно прискорити; визначення найбільш прийнятних термінів та обсягів закупівлі товарно-матеріальних цінностей; розрахунок показників обертання основних груп виробничих запасів для встановлення відповідності наявних запасів до поточних потреб підприємства та ефективності їх використання; мінімізація поточних витрат з обслуговування запасів шляхом розрахунку оптимального розміру партії поставки; забезпечення своєчасного залучення до господарського обороту надлишкових запасів товарно-матеріальних цінностей.

Запропонована методика оцінки кредитоспроможності суб’єктів господарювання передбачає зведення до мінімуму величини витрат на створення та зберігання запасів товарно-матеріальних цінностей шляхом визначення оптимального розміру їх запасу; встановлення раціональної структури запасів, що дозволяє виявити ті з них, придбання яких буде сприяти їх своєчасному використанню і, таким чином, прискореному обертанню. Результатом є нівелювання нераціонального вкладення коштів у матеріали, потреба в яких буде скорочуватися, а також встановлення обсягу та складу зіпсованих та неходових матеріалів. В комплексі все це буде сприяти можливості підтримувати виробничі запаси в ліквідному стані та скоротити обсяг коштів, мобілізованих в ці активи.

Проведення дослідження форм забезпечення отриманого кредиту суб’єктами господарювання харчової галузі регіону показало, що найпоширенішою формою забезпечення кредиту є застава майна позичальника, недоліком якої є те, що в окремих випадках застава майна вдвічі перевищує суму отриманого кредиту разом із відсотками за його використання. Це обумовлено тим, що, як правило, заставні матеріальні цінності знецінюються; між моментом продажу товарів та моментом відновлення товарного запасу можливе неспівпадіння, і залогове зобов’язання не завжди гарантує повернення кредиту. У зв’язку із зазначеним запропоновано більш широке використання цінних паперів як застави. Перевага цієї форми застави, перш за все, полягає у можливості більш швидкого періоду їх реалізації порівняно з реалізацією майна позичальника. Разом з цим простим і надійним способом, що гарантує своєчасне повернення кредиту, доцільно використовувати заставне право на депозитні вклади, які знаходяться в тому ж банку, котрий надає кредит.

При визначенні міри впливу прийнятих рішень щодо підвищення ефективності формування оборотних коштів підприємств харчової галузі вирішальну роль відіграє логістика. В дисертаційному дослідженні розроблена схема управління підприємствами галузі, яка включає безпосередні зв’язки логістичної діяльності з корпоративною стратегією (рис. 2).

Успішне застосування логістичних механізмів для збільшення оборотного капіталу підприємств харчової галузі в регіоні можливе при дотриманні таких вимог: забезпечення зв’язку логістики з корпоративною стратегією підприємства; удосконалювання організації просування матеріальних потоків на підприємстві; надходження необхідної інформації та сучасна технологія її обробки; ефективне управління трудовими ресурсами; налагодження тісного взаємозв’язку з іншими підприємствами харчової галузі в області при виборі стратегії; облік прибутку від логістичної діяльності в системі фінансових показників підприємства харчової галузі; визначення оптимальних рівнів логістичного обслуговування з метою підвищення рентабельності функціонування підприємств харчової сфери; детальна розробка логістичних операцій по просуванню продовольчої продукції.

Рис. 2. Схема операцій по розробці корпоративної стратегії

підприємства харчової галузі

Одним з найбільш прийнятних підходів до завоювання ринкових позицій є максимальне наближення до споживача при забезпеченні належної якості продукції і логістичних операцій.

Запропонована в роботі логістична система кредитних відносин, учасниками яких є підприємства харчової промисловості та банківські установи регіонів, що надають кошти для формування оборотного капіталу підприємства, доповнює кредитну політику підприємства, активізуючи її.

Реалізація запропонованих заходів в їх взаємозв’язку підвищить господарську дієвість харчових виробників в регіоні та поліпшить рівень забезпеченості населення продуктами харчування.

ВИСНОВКИ

У дисертації набули удосконалення теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації з оптимізації фінансово-кредитного забезпечення розвитку підприємств харчової промисловості в сучасних економічних умовах.

Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1.  Фінансово-кредитні відносини, які виникають між промисловими підприємствами і банківськими установами, прискорюють процес відтворення на всіх фазах виробництва, розподілу, обміну і споживання. За рахунок кредитів відбувається формування основних засобів та оборотних активів, здійснюються розрахунки між товаровиробниками, відбувається збільшення обсягу грошової маси, яка бере участь в грошовому обігу, прискорюються процеси реального накопичення, виробничого і соціального розвитку підприємств. З огляду на економічні зміни в державі та відповідні зміни в фінансово-кредитному середовищі функціонування підприємств, кредит розглядається як невід'ємний елемент ринкового господарства, який безпосередньо впливає на процеси розширеного відтворення як на макрорівні, так і на рівні окремого підприємства.

2. Сутність кредитоспроможності являє собою комплекс вартісних і якісних характеристик структури оборотних активів підприємства, що дають можливість кредитним структурам оцінити характер позичальника, здатність до позичання коштів, грошові потоки суб’єкта господарювання, вплив економічних умов на процес погашення кредиту та можуть бути використані внутрішніми і зовнішніми кредиторами при врахуванні інтересів галузі регіону та країни в цілому.

3. Основними принципами, що не враховані в методологічних підходах щодо оцінки кредитоспроможності суб’єктів господарювання, є: строковість повернення, цільовий характер використання кредиту, забезпеченість та платність кредиту. Необхідність застосування цих принципів випливає з суттєвої їх дії на формування фінансово-кредитних відносин.

4. Оцінка структурно-динамічних зрушень у формуванні кредитних ресурсів в Черкаській області для забезпечення господарської діяльності підприємств виявила, що потреба в додаткових грошових коштах визначається розміром конкретних обсягів, умовами відтворювального процесу виробництва, кругообігом коштів; обсягом поточних фінансових потреб, що залежить від суми середніх залишків товарно-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, запасів готової продукції; середньою сумою кредиторської та дебіторської заборгованості. Джерелом формування поточних фінансових потреб підприємства є перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю; використання кредитів комерційного банку у випадку, якщо середня рентабельність активів підприємства перевищує середню процентну ставку за користування кредитом банку. Першочерговими кредитними ресурсами для формування поточних фінансових потреб підприємства повинні бути тимчасово вільні грошові кошти даного підприємства, кредиторська заборгованість, залучені кошти інших підприємств.

5. Кредитна політика як важливий елемент надбудови сприяє підвищенню ефективності роботи комерційного банку, а її оптимальність полягає в забезпеченні надійності, безпеки та прибутковості кредитних операцій регіонального банку. Досягнення ефективної кредитної політики можливе при розробці комплексу заходів, пов'язаних з формуванням і використанням кредитних ресурсів з метою максимізації доходів комерційного банку з дотриманням його надійності та стабільності на визначеній правовій основі. В дослідженні запропоновано враховувати елементи розумної політики банку щодо надання кредитів промисловим підприємствам регіону, а саме: мета, виходячи з якої формується кредитний портфель; практика прийняття рішень по кредитним заявкам підприємств; вказівки щодо максимального розміру кредитних вкладень; опис практики вияву, аналізу і вирішення ситуацій, що пов’язані з проблемними кредитами.

6. Оскільки значні витрати грошових коштів підприємств харчової промисловості пов’язані з формуванням та зберіганням виробничих запасів, то їх необхідно звести до мінімуму величини витрат щодо створення та зберігання запасів товарно-матеріальних цінностей шляхом визначення їх оптимального розміру. Склад і структура дебіторської заборгованості досліджуваних підприємств харчової промисловості виявляє причинно-наслідковий ефект значних сум простроченої дебіторської заборгованості, яка є безнадійною щодо повернення. З метою скорочення такої дебіторської заборгованості є доцільним надання покупцям знижки з ціни товарів за дострокову сплату дебіторської заборгованості за умови, що розмір знижки не повинен перевищувати розмір банківського кредиту, внаслідок чого забезпечуватиметься значна віддача і акумуляція фінансово-кредитних коштів на підприємствах.

7. Ефективною формою забезпечення отриманого кредиту суб’єктами господарювання – застави майна позичальника є використання цінних паперів як застави. Перевага цієї форми застави полягає у можливості більш швидкого періоду їх реалізації порівняно з реалізацією майна позичальника. Поряд з цим надійним способом, що гарантує своєчасне повернення кредиту, є використання на підприємствах харчової галузі права на заставу депозитних вкладів, які знаходяться в тому ж банку, котрий надає кредит. Це дасть можливість оптимізувати фінансово-кредитне забезпечення харчової галузі.

8. Аналіз методик оцінки кредитоспроможності позичальників виявив ряд недоліків, що значною мірою допускає суб’єктивну характеристику фінансового стану підприємств. Це зумовлює необхідність удосконалення оцінки з метою надання можливості кредиторам своєчасно виявити підприємства, які за своїми параметрами спроможні отримати кредит та їх можливість у використанні власного ресурсного потенціалу для його погашення.

9. Побудовано логістичну схему операцій з розробки корпоративної стратегії підприємства харчової галузі, використання якої дає можливість підвищити ефективність формування оборотних активів підприємств галузі.

10. Обґрунтовано стратегічні напрямами удосконалення використання кредиту суб’єктами господарювання на основі удосконалізації розміщення та залучення оборотних активів підприємств і програми кредитування, яка, в порівнянні з існуючими, містить конкретні заходи і дасть можливість підвищити обсяги кредитування підприємств харчової галузі регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Назаренко С.А. Форми та особливості реалізації кредитних відносин в умовах реформування ринкової економіки // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ. – 2002. – Вип. 3(6). – С. 191-198.

2. Назаренко С.А., Буряк Л.Д. Теоретичні питання економічної сутності кредиту у трансформаційний період // Наук. зб. „Вчені записки Київського національного економічного університету”. – Київ: КНЕУ. – 2003. – Вип. V. – С. 33-37. Особистий внесок: визначено специфіку перерозподільчої функції кредиту в умовах переходу до ринкових відносин.

3. Назаренко С.А. Напрямки покращення стану та ефективного використання оборотних активів підприємств // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ. – 2005. – Вип. 13. – С. 300-304.

4. Назаренко С.А. Методика оцінки кредитоспроможності підприємства-позичальника // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Дніпропетровського національного університету. – Дніпропетровськ: ДНУ, Наука і освіта. – 2005. – Вип. 206. – Т. ІV. – С. 997-1004.

5. Назаренко С.А., Любченко О.М. Сучасний стан та тенденції розвитку продовольчого ринку (регіональний аспект) // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ. – 2005. – Вип. 14. – С. 314-317. Особистий внесок: сформульовано тенденції розвитку харчової промисловості Черкаського регіону.

6. Назаренко С.А. Використання логістичного підходу для підвищення рівня фінансово-кредитного забезпечення підприємств харчової промисловості регіо-ну // Наук. праці Кіровоградського національного технічного університету. Серія: Економічні науки. – Вип. 8. – Кіровоград: КНТУ. – 2005. – С. 372-376.

Матеріали наукових конференцій

7. Назаренко С.А. Передумови виникнення кредитних відносин // Мат. IV міжн. наук.-практ. конф. „Теорія і практика сучасної економіки”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2003. – С. 154-157.

8. Назаренко С.А. Умови застосування різних форм кредитування українських підприємств // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання”. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2005. – С. 472-473.

9. Назаренко С.А. Дослідження умов розвитку кредитування в Україні // Мат. ІV міжн. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень’2005”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2005. – Т. 7. – С. 26-28.

10. Назаренко С.А. Використання лінійних багатофакторних регресійних рівнянь у системах комплексної оцінки кредитоспроможності позичальника // Мат. І міжн. наук.-практ. конф. „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2005. – С. 74-76.

11. Назаренко С.А. Трансформація поняття „об’єкт кредитування” в ринковій економіці // Mat. of Int. sc.-pr. conf. “The science: theory and practice”. – Praha: Publishing House “Education and Science” s.r.o.; Prague, Czechia – Dnepropetrovsk, Ukraine – Belgorod, Russian.– 2005. – V.8. – С. 3-5.

12. Назаренко С.А. Зміст функцій кредиту в економічній системі // Мат. VІ міжн. наук.-практ. конф. „Теорія і практика сучасної економіки”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2005. – С. 185-188.

13. Назаренко С.А. Логістичний підхід до формування оборотного капіталу підприємств харчової галузі регіону // Мат. ІІІ міжн. наук.-практ. конф. „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2005. – С.156-158.

Анотація

Назаренко С.А. Фінансово-кредитне забезпечення розвитку харчової промисловості регіону