Харкiвський державний педагогiчний унiверситет

iм.Г.С.Сковороди

Яресько Катерина Вiкторiвна

УДК 373.1.013

УПРАВЛIННЯ

НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЮ ДIЯЛЬНIСТЮ ШКОЛЯРIВ

В УМОВАХ IНФОРМАТИЗАЦIЇ ОСВIТИ

13.00.01 _ теорiя та iсторiя педагогiки

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогiчних наук

Харкiв _1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Лозова Валентина Іванівна,

Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,

завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогiчних наук, професор

Буряк Володимир Костянтинович,

Криворiзький державний

педагогiчний унiверситет,

проректор з наукової роботи;

кандидат педагогiчних наук, професор

Лазарев Микола Євстафійович,

Сумський державний педагогiчний

інститут імені А.С. Макаренка,

завiдувач кафедри педагогiчної творчостi.

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

кафедра педагогіки,

Міністерство освіти України, м. Кіровоград.

Захист відбудеться “23” листопада 1999 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .053.04 у Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, , ауд.221.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, .

Автореферат розісланий “22” жовтня 1999 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.Т. Золотухіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Розбудова нацiональної школи України передбачає впровадження в педагогiчний процес нових концепцiй i технологiй навчання i виховання, використання результатiв науково-педагогiчних дослiджень. Гуманiзацiя та демократизацiя суспiльного життя вимагає формування творчої особистостi, що здатна ефективно вирiшувати питання економiчного, полiтичного та соцiального розвитку держави. У цих умовах виявляється доцiльною розробка теоретичних основ управлiння навчально-творчою дiяльнiстю школярiв з метою формування соцiально активних членiв суспiльства.

Питання забезпечення ефективностi управлiння дістало своє вiдображення в дослiдженнях С.I. Архангельського, Ю.К. Бабанського, В.П. Беспалька, В.I. Бондаря, В.К. Буряка, А.О. Кiрсанова, Ю.А. Конаржевського, В.О. Сухомлинського, Н.Ф. Тализiної, В.О. Якунiна. Проте формування творчої особистостi потребує застосування сучасних засобiв управлiння дiяльнiстю школярiв. Вирiшення цiєї важливої проблеми стримується недостатнiм рiвнем розробки теорiї творчостi взагалi й питань управлiння навчально-творчою дiяльнiстю зокрема. Загальнi основи творчого процесу вiдображено у працях фiлософiв (М.I. Алексєєв, В.Ф. Берков, В.М. Сагатовський, С.М. Семенов, В.О. Цапок, О.П. Шептулiн, О.Т. Шумiлiн), педагогiв (В.I. Андрєєв, В.К. Буряк, Л.Н. Ланда, С.О. Сисоєва), психологiв (О.М. Матюшкiн, В.О. Моляко, К.К. Платонов, Я.О. Пономарьов). Психолого-педагогiчнi проблеми управлiння навчально-творчою дiяльнiстю дослiджувались у таких основних напрямах:

·

· вивчення ефективностi використання рiзних засобiв управлiння, в тому числi навчально-творчою дiяльнiстю (В.К. Буряк, В.В. Краєвський, М.Є. Лазарев, I.Я. Лернер, Л.В. Ричкова, В.I. Смагiн);

· визначення особливостей управлiння при застосуваннi рiзних технологiй (I.I. Бабин, В.С. Безрукова, В.I. Євдокимов, О.Е. Коваленко, I.Ф. Прокопенко);

· застосування комп'ютерних технологiй у навчаннi (Г.О. Атанов, Л.I. Бiлоусова, М.I. Жалдак, Є.I. Машбиць, I.В. Синельник, В.Ф. Шолохович);

· засоби управлiння навчально-творчою дiяльнiстю при вивченнi iнформатики (Н.О. Пономарьова, А.Л. Столяревська).

Разом iз тим у педагогiчнiй науцi недостатньо розглянуто проблеми теоретичного обгрунтування i апробацiї на практицi технологiї органiзацiї навчально-творчої дiяльностi школярiв в умовах iнформатизацiї освiти, у тому числi питання розробки дослiдницьких завдань, осмислення їхнього впливу на розвиток творчої особистостi, використання комп'ютерiв у процесі розв'язання таких завдань та iн. Вивчення досвiду роботи загальноосвiтнiх навчально-виховних закладiв показало, що вчителi використовують рiзнi засоби управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв, але цi засоби здебiльшого розробляються ними емпiрично, на основi iнтуїтивних уявлень, без належного наукового обгрунтування. Вказанi недолiки педагогiчної теорiї та практики породжують протирiччя: мiж соцiальними змiнами, пов'язаними з процесами iнформатизацiї у суспiльствi, i консервативним за своєю сутнiстю процесом навчання у загальноосвiтнiх навчально-виховних закладах; мiж необхiднiстю формування творчої особистостi школяра i незавершенiстю створення загальної теорiї управлiння навчально-творчою дiяльнiстю; мiж наявнiстю емпiричного досвiду розробки та використання засобiв управлiння навчально-творчою дiяльнiстю i майже повною вiдсутнiстю педагогiчних дослiджень особливостей їх проектування i застосування в умовах iнформатизацiї освiти. Вищезазначенi протирiччя обумовлюють необхiднiсть дослiдження таких проблем:

·

· специфiка навчально-творчої дiяльностi у педагогiчному процесi;

· проектування засобiв управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв i впровадження їх у навчальний процес загальноосвiтнiх навчально-виховних закладiв.

Необхiднiсть розв'язання вказаних проблем зумовила вибiр теми дисертацiйного дослiдження: "Управлiння навчально-творчою дiяльнiстю школярiв в умовах iнформатизацiї освiти".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках науково-дослідних робіт, що проводяться в Україні в галузі інформаційних технологій навчання, згідно з договором Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди з Міністерством освіти України за темою: “Розвиток творчої особистості в умовах інформатизації освіти” (№ )

Об'єкт дослiдження _педагогiчний процес у загальноосвiтньому навчально-виховному закладi в умовах iнформатизацiї освiти.

Предмет дослiдження _засоби управлiння навчально-творчою дiяльнiстю школярiв у педагогiчному процесi загальноосвiтнього навчально-виховного закладу в умовах iнформатизацiї освiти.

Мета дослiдження _теоретичне обгрунтування та експериментальна перевiрка комплексу засобiв управлiння навчально-творчою дiяльнiстю школярiв в умовах iнформатизацiї освiти.

У вiдповiдностi з об'єктом, предметом та метою дослiдження було висунуто наукову гіпотезу: використання комплексу засобiв управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв, до складу якого входять задачi на продуктивну дiяльнiсть та евристики, у педагогiчному процесi в умовах iнформатизацiї освiти забезпечує підвищення якостi знань учнiв, оволодiння ними досвiдом творчої дiяльностi. Мета та гiпотеза дослiдження зумовили такi завдання.

1.

1.

1.

1.

Методологічну і теоретичну основу дисертацiйного дослiдження становлять:

·

· концепцiя гуманiзацiї освiти (С.У. Гончаренко, В.О. Сухомлинський);

· вчення про дiяльнiсть та дiяльнiсний пiдхiд (С.П. Бочарова, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Г.I. Щукiна);

· психолого-педагогiчнi концепцiї засвоєння знань (П.Я. Гальперiн, Л.Н. Ланда, С.Л. Рубiнштейн);

· положення щодо процесу навчання та сутності навчально-творчої дiяльностi (Ю.К. Бабанський, Б.I. Коротяєв, I.Я. Лернер, С.О. Сисоєва);

· основнi положення теорiї активiзацiї пiзнавальної дiяльностi школярiв (I.Я. Лернер, В.I. Лозова, М.М. Скаткiн, I.Ф. Харламов, Т.І. Шамова);

· концепцiя управлiння навчально-творчою дiяльнiстю (В.I. Андрєєв, С.М. Семенов, Н.Ф. Тализiна, В.О. Якунiн);

· концепцiя iнформатизацiї освiти та формування iнформацiйної культури (Л.I. Бiлоусова, Б.С. Гершунський, М.I. Жалдак, А.Л. Столяревська, В.Ф. Шолохович).

Для розв'язання поставлених у дослiдженнi завдань, отримання вірогідних результатiв, перевiрки наукової гiпотези використовувались такi методи педагогічного дослідження: теоретичний аналiз проблеми на основi вивчення лiтератури з фiлософiї, педагогiки, психологiї, кiбернетики, iнформатики; аналiз педагогiчної практики в аспектi проблеми дослiдження; теоретичне узагальнення результатiв дослiдження; бесiди, опитування, анкетування, спостереження; педагогiчний експеримент, якiсний i кiлькiсний аналiз результатiв iз застосуванням методiв математичної статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення результатiв дослiдження полягають у тому, що було виявлено особливостi педагогiчного процесу загальноосвiтнього навчально-виховного закладу в умовах iнформатизацiї освiти; дослiджено навчально-творчу дiяльнiсть школярiв як компонент педагогiчного процесу; визначено етапи розв'язання дослiдницьких завдань та змiст дiяльностi на кожному етапi; обгрунтовано наявнiсть сукупностей утруднень i розроблено систему евристик для управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв.

Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що:

·

· визначено сутнiсть, структуру, функцiї системи евристик;

· розроблено комплекс засобiв управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв i впроваджено його у навчальний процес з урахуванням умов інформатизації освіти загальноосвiтнього навчально-виховного закладу.

Практичне значення результатiв роботи полягає в тому, що розроблений комплекс засобiв управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв (дослiдницькi завдання, системи евристик), а також програмний засiб навчального призначення, рекомендацiї з їхнього проектування i впровадження можуть бути використанi вчителями загальноосвiтнiх навчально-виховних закладiв у педагогiчному процесi з iнформатики, математики, фiзики та iнших предметiв з метою органiзацiї навчально-творчої дiяльностi учнiв в умовах інформатизації освіти.

Вірогідність та обгрунтованість результатів забезпечено вiдповiднiстю методiв дослiдження метi, предмету та завданням, репрезентативнiстю матерiалiв, необхiдних для якiсної i кiлькiсної оцiнки результатiв експериментальної роботи, апробацiєю отриманих результатiв.

На захист виноситься:

1.

1.

1.

Апробація результатів. Основнi положення та результати дослiдження обговорювались на мiжнародних наукових конференцiях з проблем модернiзацiї вищої освiти (Донецьк, 1998 р.), iнформацiйних технологiй (Харкiв, 1999 р.) та iнформацiйної i культурологiчної освiти (Харкiв, 1999 р.), на засiданнях кафедр педагогiки, iнформатики, соцiальної педагогiки та правового виховання Харкiвського державного педагогiчного унiверситету iмені Г.С. Сковороди.

Основнi положення дисертацiйного дослiдження викладено в 13 наукових статтях.

Структура роботи. Дисертацiя складається зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел (241), додаткiв. Текст роботи викладено на 155 сторiнках машинопису, представлено 9 iлюстрацiй та 13 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДИСЕРТАЦIЇ

У вступі обгрунтовано актуальнiсть i ступiнь вивчення обраної проблеми; визначено мету, завдання, методологiчнi та теоретичнi основи, методи дослiдження; розкрито його наукову новизну, теоретичне i практичне значення, особистий внесок автора, вірогідність та обгрунтованiсть здобутих результатiв; сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Навчально-творча діяльність школярів у педагогічному процесі загальноосвітнього навчально-виховного закладу" наведено особливостi педагогiчного процесу в умовах iнформатизацiї освiти, сутнiсть та засоби управлiння навчально-творчою дiяльнiстю школярiв.

Дослідження педагогічного процесу із застосуванням сукупності підходів дозволило виявити його особливостi в умовах iнформатизацiї освiти, які полягають у тому, що:

·

· завдяки використанню iнформацiйних технологiй у навчаннi забезпечуються умови функцiонування iнформацiйно-педагогiчного середовища, якi сприяють процесам становлення i розвитку iнформацiйно-педагогiчної взаємодiї мiж учителем i учнями;

· процес управлiння навчальною дiяльнiстю має розподiлений характер: на кожному етапi здiйснюються прямi та зворотнi зв'язки; це дозволяє вчителевi приймати рацiональне рiшення щодо органiзацiї iнформацiйно-педагогiчної взаємодiї з учнями;

· збiльшується вага орiєнтовної дiяльностi учнiв, що має мiсце на етапах усвiдомлення умов навчання, наслiдком якої виступає формування досвiду навчально-пiзнавальної орiєнтацiї (П.Я. Гальперiн, Н.Ф. Тализiна);

· пiддаються змiнам компоненти педагогiчного процесу: цiлi стають бiльш чiткими, забезпечуються механiзми дiагностування результатiв навчання;

· засвоєння змiсту освiти грунтується на процесах диференцiацiї та iнтеграцiї, що дозволяє розглянути необхiдну кiлькiсть сторiн вивчаємих об'єктiв, розробити їхні моделi, визначити загальнi характеристики;

· змiнюється характер дiяльності учителя й учнiв: творча дiяльнiсть учителя виявляється в розробцi та застосуваннi сукупностi iнформацiйних технологiй, здiйсненнi оптимального управлiння дiяльнiстю учнiв; навчально-творча дiяльнiсть учнiв грунтується на високому рiвнi мотивацiї.

Аналiз навчально-творчої дiяльностi iз застосуванням системно-структурного пiдходу дозволив виявити її структуру, значення системи передумовного знання, спiввiдношення творчого i репродуктивного компонентiв, а також обгрунтувати сукупнiсть критерiїв оцiнювання її результатiв. Факторний аналiз навчально-творчої дiяльностi здiйснено iз застосуванням об'єктивного, суб'єктивного, особистiсного i людського факторiв. Виявлено сутнiсть кожного фактора i протирiччя, що виникають при їхній дiї. Дослiдження протирiч показало, що iснує проблема створення такої системи управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв, яка б спиралася на принципи природовiдповiдностi, гуманiзацiї, науковостi, а також задовольняла вимогам:

·

· здiйснювати зв'язок навчання з життям, що реалiзується у процесі збирання необхiдної iнформацiї, розробки моделей об'єктiв, проведення експериментiв з моделями, визначення характеристик об'єктiв;

· застосовувати процедуру вибору на рiзних етапах дiяльностi: вибiр моделi, способу розв'язання, програмних засобiв тощо.

Теоретичний аналiз педагогiчної, психологiчної, фiлософської лiтератури та праць із питань кiбернетики дозволив розробити концепцiю управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв, основу якої склала така сукупнiсть положень.

1. Навчально-творча дiяльнiсть учня має мiсце на тих етапах педагогiчного процесу, результатом яких є створення об'єктивно чи суб'єктивно нового, і включає процеси розпiзнавання, оцiнювання, перетворення.

2. Дидактичнi засоби, за допомогою яких створюються проблемнi ситуацiї, стають умовою реалiзацiї навчально-творчої дiяльностi учнiв.

3. У процесi навчально-творчої дiяльностi застосовуються пряме управління, спiвуправлiння, самоуправлiння.

У дослiдженнi обгрунтовано функцiї спецiальних завдань, якi моделюють рiзнi типи утруднень i використовуються для органiзацiї навчально-творчої дiяльностi учнiв. Як засiб управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв запропоновано дослiдницькi завдання, що дають можливість розглядати проблему в цiлому: вiд аналiзу об'єкта до визначення його характеристик у результатi комп'ютерного експерименту. У вiдповiдностi з результатами дослiджень В.П. Беспалька, П.Я. Гальперiна, Т.О. Дмитренко, I.Я. Лернера, Н.Ф. Тализiної, В.О. Якунiна науково обгрунтовано ступенi розв'язання дослiдницького завдання, якi складаються з таких етапiв:

·

· оперативна дiяльність _розробка моделi об'єкта, вибiр методу розв'язання, алгоритмiзацiя, програмна реалiзацiя, аналiз моделi щодо її адекватностi об'єкту;

· дослiдницька дiяльність _дослiдження об'єкта та оцiнювання можливостей моделi.

На кожному етапi виявлено сутнiсть дiяльностi учнiв, можливi утруднення й умiння, що формуються в результатi дiяльностi. Доведено доцiльнiсть управлiння навчально-творчою дiяльнiстю евристичними засобами.

Евристику визначено як засiб управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв, що виконує орiєнтовну функцiю i реалiзує пряме управлiння, спiвуправлiння, самоуправлiння. Розроблено систему евристик до розв'язання дослiдницького завдання, яка включає засоби управлiння орiєнтовною, виконавською, оцiнною та корекцiйною дiяльностями. Функцiя евристик полягає в усуненнi протирiч, що виникають у процесi навчально-творчої дiяльностi.

Отже, на основі запропонованої концепцiї зроблено висновок про доцiльнiсть застосування комплексу засобiв управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв, до складу якого входять такi компоненти.

1. Задачi, за допомогою яких створюються проблемнi ситуацiї, що забезпечує умови для здiйснення навчально-творчої дiяльностi учнiв.

2. Евристики, через застосування яких здiйснюється управлiння дiяльнiстю учнiв з розв'язання таких задач.

У другому розділі "Експериментальні дослідження комплексу засобів управління навчально-творчою діяльністю школярів" викладено методику педагогiчного експерименту, наведено його результати та здiйснено аналiз.

У даному експериментi дослiджено ефективнiсть застосування розробленого комплексу засобiв управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв для формування в них досвiду творчої дiяльностi i пiдвищення якостi знань. Показником оволодiння учнем досвiдом творчої дiяльностi вважалося самостiйне подолання проблемного утруднення iз застосуванням загальної системи евристик. Якiсть знань учня було оцiнено за допомогою коефiцiєнта рiвня знань, умiнь i навичок, який визначався пiдрахуванням правильно виконаних iнформацiйно-змiстових елементiв тексту (I.П. Подласий). За методикою Г.В. Єльникової визначено коефiцiєнти засвоєння знань на репродуктивному, конструктивному та творчому рiвнях. Педагогiчний експеримент було проведено у двох закладах, рiзних за рiвнем iнформатизацiї (середня загальноосвітня І-ІІІ ступенів школа № , навчально-виховний комплекс № м. Харкова). Експеримент вiдбувався у процесi вивчення геометрiї учнями восьмих класiв (97 учнiв), якi не мали досвiду роботи з комп'ютером, а також _на уроках iнформатики з учнями одинадцятих класiв (56 учнiв) у закладi iз сучасною комп'ютерною базою. Було розроблено два комплекси засобiв управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв вiдповiдно до їхнього вiку, рiвня знань i умiнь, а також особливостей кожного закладу. Для проведення першого етапу експерименту застосовано задачi на продуктивну дiяльнiсть i евристики, другого _дослiдницькi завдання та системи евристик.

У констатуючому експериментi вихiдний стан класiв визначався за результатами контрольних робiт або тестових завдань, у яких видiлялись iнформацiйно-змiстовi елементи тексту, розподiленi на три групи (репродуктивного, конструктивного та творчого рiвнiв засвоєння знань). Валiднiсть експериментальних матерiалiв було доведено методом рангової кореляцiї за Спiрменом. За допомогою критерiю Пiрсона (ч2) було виявлено класи, що мають близькi вихiднi рiвнi.

У ходi формуючого експерименту проаналiзовано навчальнi теми з геометрiї для восьмого класу i вiдiбрано тему "Декартовi координати на площинi", при вивченнi якої учням найбiльш бракує засобiв наочностi та можливостi здiйснювати велику кiлькiсть спроб з визначення координат точок та їхнього мiсця на координатнiй площинi. На основі припущення про доцiльнiсть застосування програмного засобу навчального призначення, сутнiсть якого полягає в реалiзацiї технологiї вивчення даної теми i забезпеченнi умов для здiйснення рiзних видiв навчальної дiяльностi, було спроектовано експериментальнi завдання та евристики до їх розв'язання.

Обгрунтовано дидактичнi вимоги до розробки програмного засобу навчального призначення:

·

· розподiл дiяльностi за рiвнями (запропоновано задачi трьох типiв: на розумiння, репродуктивну та продуктивну дiяльність);

· спадкоємнiсть iнформацiї (задачi об'єднано вихiдними даними та результатами для зменшення часу, потрiбного на орiєнтовний етап).

Програмний засiб навчального призначення розроблено на мовi Delphi для роботи в операцiйнiй системi Windows 95/98 i впроваджено у навчальний процес для управлiння дiяльнiстю учнiв експериментального класу (Е1) при вивченнi теми "Декартовi координати на площинi". Спостереження за учнями класу Е1 при проведеннi формуючого експерименту показали, що вони досягли бiльш високого рiвня пiзнавальної активностi в порiвняннi з учнями контрольного класу (К1). Результати формуючого експерименту свiдчать, що бiльшiсть учнiв класу Е1 оволодiли досвiдом творчої дiяльностi в процесi розв'язання задач на продуктивну дiяльнiсть.

Для оцiнювання результатiв експериментального дослiдження проведено контрольну роботу за темою "Декартовi координати на площинi". За допомогою критерiю Пiрсона (ч2) доведено, що клас Е1 пiсля здiйснення формуючого експерименту суттєво вiдрiзняється вiд класу К1 за рiвнем засвоєння знань, умiнь i навичок. Було зафiксовано збiльшення коефiцiєнта засвоєння знань саме на творчому рiвнi (рис.1). Результати даного дослiдження наведено в табл.1.

Дослiдження показало, що ефективне застосування програмних засобiв навчального призначення для органiзацiї навчально-творчої дiяльностi школярiв вимагає попередньої пiдготовки вчителя й учнiв, яка включає розкриття доцiльностi використання засобiв iнформатизацiї у навчальному процесi, психологiчну адаптацiю та придбання необхiдних умiнь та навичок роботи з комп'ютером. Слід застосовувати задачi на розумiння, якi потребують, як правило, засобiв наочностi та придбання спецiальних умiнь i навичок у данiй предметнiй галузi, а також задачi на продуктивну дiяльнiсть, у процесi розв'язання яких формується досвiд творчої дiяльностi учнiв.

Таблиця1

Розподіл учнів експериментальних (Е1, Е2) та контрольних (К1, К2) класів

за низьким, середнім, відносно високим, високим рівнями засвоєння знань і середні коефіцієнти засвоєння знань

на репродуктивному, конструктивному, творчому рівнях

Другий етап педагогiчного експерименту мав на метi органiзацiю навчально-творчої дiяльностi за допомогою дослiдницьких завдань з iнформацiйно-логiчного моделювання. У процесi пiдготовки формуючого експерименту розроблено засоби управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв - дослiдницькi завдання та вiдповiднi ним системи евристик. Здiйснено аналiз утруднень, що виникають при розв'язаннi цих завдань. Визначено проблемнi утруднення, подолання яких пов'язано з продуктивною дiяльнiстю учня. До пiдготовлених завдань розроблено системи евристик, якi є загальним планом дiй учня. Вони лише вказують приблизний напрямок дiяльностi, не торкаючись конкретного змiсту. Вчитель намагався органiзувати дiяльнiсть із розв'язання завдань за допомогою загальної системи евристик. Якщо це призводило до труднощiв, вiн конкретизував евристики адекватно змiсту задачi, тобто здiйснював спiвуправлiння. В разi необхiдностi вчитель використовував алгоритм для управлiння дiяльнiстю учнiв. Спiввiдношення застосування трьох видiв управлiння визначалося вчителем із позицiй оптимiзацiї навчального процесу. Вважаємо, що учень здiйснив навчально-творчу дiяльнiсть у тому разi, якщо вiн самостiйно подолав проблемне утруднення за допомогою загальної системи евристик.

Засвоєння методу iнформацiйно-логiчного моделювання є одним iз важливих етапiв навчання дисциплiнам природничо-наукового циклу. Розробленi завдання реалiзують мiжпредметнi зв'язки iнформатики з математикою, фiзикою, бiологiєю та iншими науками. Комп'ютерний експеримент дозволив розширити та поглибити знання учнiв із цих предметiв, посилити їх прикладний характер. Учнi знайомились із поняттям моделювання, з рiзними видами iнформацiйно-логiчних моделей, розробляли математичнi моделi, здiйснювали комп'ютерний експеримент. Школярам було надано можливiсть у цiкавiй i доступнiй формi вивчити новi для них методи розв'язання завдань, що грунтувалися на теорiї ймовiрностей, геометричнiй iнтерпретацiї, векторному аналiзi, засвоїти поняття з теорiї оптимiзацiї.

Наслідки педагогiчного експерименту було оцінено за результатами тестування учнiв наприкiнцi навчального року. За допомогою критерiю Пiрсона (ч2) доведено, що розподiл учнiв контрольного (К2) й експериментального (Е2) класiв за рiвнями знань, умiнь i навичок пiсля проведення даної роботи змiнився настiльки, що були всі пiдстави вважати їх тепер суттєво рiзними (табл.1). Аналiз показав, що найбiльш суттєве пiдвищення рiвня засвоєння знань вiдбулося саме за рахунок творчого компоненту (рис.1).

Формування позитивної мотивацiї учнiв вiдбувалось у процесі застосування дослiдницьких завдань, якi мали реальний змiст, мiстили елементи дослiдження, надавали можливiсть реалiзувати рiзнi види дiяльностi, а також за допомогою органiзацiї вчителем орiєнтовної дiяльностi учнiв з метою усвiдомлення необхiдностi, можливостi, технологiї та результатiв розв'язання завдання. Органiзацiя дослiдницької дiяльностi вимагала вiд учня iнтенсивного використання розумових дiй (аналiзу, синтезу, порiвняння, узагальнення та iн.), сприяла формуванню досвiду творчої дiяльностi. Iнформацiйно-педагогiчна взаємодiя вчителя й учнiв у процесi розв'язання дослiдницького завдання пiдвищувала самостiйнiсть, iнiцiативнiсть та пiзнавальну активнiсть учнiв. Управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учня за допомогою розробленого комплексу засобiв дозволило пiдвищити роль учня у навчальному процесi, зробити його суб'єктом дiяльностi через урахування рiвня iнтелектуального розвитку, особливостей дiяльностi тощо.

Педагогiчний експеримент показав, що розробка i використання комплексу засобiв управлiння навчально-творчою дiяльнiстю є для вчителiв-практикiв досить складним i трудомiстким процесом, здiйснення якого слiд забезпечувати за допомогою психолого-педагогiчної та методичної пiдтримки у виглядi наукових рекомендацiй, навчальних та методичних посiбникiв, програмного та технiчного забезпечення.

ВИСНОВКИ

1.

1.

·

· розробити концепцiю управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв;

· обгрунтувати комплекс засобiв управлiння навчально-творчою дiяльнiстю школярiв;

· визначити етапи навчально-творчої дiяльностi учнiв у процесi розв'язання дослiдницького завдання; на кожному етапi виявити сутнiсть дiяльностi, можливi утруднення й умiння, що формуються в результатi дiяльностi.

1.

·

· дослiдницькi завдання, якi моделюють рiзнi типи навчальних утруднень i створюють умови для здiйснення навчально-творчої дiяльностi учнiв, i системи евристик, якi включають засоби управлiння (прямого, спiвуправлiння та самоуправлiння) орiєнтовною, виконавською, оцiнною та корекцiйною дiяльністю учнiв; функцiя евристик полягає в усуненнi протирiч, що виникають у процесi навчально-творчої дiяльностi учнiв.

1.

1.

·

· формування мотивацiї учнiв iз застосуванням сучасних засобiв iнформатизацiї, органiзацiї орiєнтовної дiяльностi з метою усвiдомлення необхiдностi, можливостi, технологiї та результатiв навчання, завдань, що мають реальний змiст, мiстять у собi елементи дослiдження, надають можливiсть учням реалiзувати рiзнi види дiяльностi та використати свої знання з рiзних предметних галузей;

· формування досвiду творчої дiяльностi шляхом створення проблемних ситуацiй iз використанням дослiдницьких завдань, задач на продуктивну дiяльнiсть тощо;

· управлiння дiяльнiстю учнiв за допомогою евристичних засобiв, застосування яких дозволяє пiдвищити роль учня у навчальному процесi, зробити його суб'єктом дiяльностi через урахування рiвня його iнтелектуального розвитку, особливостей дiяльностi та iн., що сприяє гуманiзацiї освiти.

Виконане дослiдження не вичерпує всiх аспектiв поставленої проблеми, актуальним та перспективним є питання пiдготовки вчителя у педагогiчних навчальних закладах до здiйснення управлiння навчально-творчою дiяльнiстю учнiв.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДИСЕРТАЦIЇ ВIДБИТО

В ПУБЛIКАЦIЯХ:

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Яресько К.В. Управлiння навчально-творчою дiяльнiстю школярiв в умовах iнформатизацiї освiти. _Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук за спецiальнiстю 13.00.01 _теорiя та iсторiя педагогiки. _Харкiвський державний педагогiчний унiверситет iм. Г.С. Сковороди, Харкiв, 1999.

Дисертацiйну роботу присвячено проблемi управлiння навчально-творчою дiяльнiстю школярiв загальноосвiтнього навчально-виховного закладу. Виявлено особливостi педагогiчного процесу в умовах iнформатизацiї освiти. Обгрунтовано застосування у навчальному процесі дослiдницьких завдань, проаналiзовано етапи їх розв'язання. Виявлено сутнiсть, структуру та функцiї систем евристик як засобiв управлiння дiяльнiстю учнiв. Розроблено та впроваджено у навчальний процес комплекс засобів управління навчально-творчою діяльністю учнів. Доведено, що його застосування сприяє пiдвищенню якостi знань учнів та надбанню ними досвiду творчої дiяльностi.

Ключовi слова: управлiння, навчально-творча дiяльнiсть, iнформатизацiя освiти, дослiдницькi завдання, евристики.

Яресько Е.В. Управление учебно-творческой деятельностью школьников в условиях информатизации образования. _Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 _теория и история педагогики. _Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С. Сковороды, Харьков, 1999.

Диссертация посвящена рассмотрению проблемы управления учебно-творческой деятельностью школьников. Выявлены особенности педагогического процесса в условиях информатизации образования, которые заключаются в реализации информационно-педагогического взаимодействия, что создает условия для увеличения творческого компонента в деятельности учителя и ученика. Обоснована совокупность подходов к анализу педагогического процесса: системно-структурный, кибернетический, технологический, факторный.

С помощью системно-структурного анализа учебно-творческой деятельности учащихся выявлены её структура, значение системы предпосылочного знания, соотношение творческого и репродуктивного компонентов, а также проанализировано действие системных законов: необходимого разнообразия, обратной связи, экстремальности и других. Факторный анализ учебно-творческой деятельности осуществлен с применением объективного, субъективного, личностного и человеческого факторов. Выявлена сущность каждого фактора и противоречия, которые возникают при их действии.

Обоснована концепция управления учебно-творческой деятельностью учащихся как процесса создания объективно или субъективно нового с использованием трёх видов управления: прямого, соуправления и самоуправления. На основе предложенной концепции сделан вывод о целесообразности применения комплекса средств управления учебно-творческой деятельностью учащихся; в состав его входят задачи, с помощью которых создаются проблемные ситуации, и эвристики, посредством использования которых осуществляется управление деятельностью учащихся по решению таких задач.

Разработан и экспериментально проверен комплекс средств управления учебно-творческой деятельностью, включающий задачи на продуктивную деятельность и эвристики. Данный комплекс внедрён в учебный процесс с помощью программного средства учебного назначения, в котором реализованы управление, разделение деятельности на уровни, преемственность информации.

Путём экспериментального исследования проверен комплекс средств, включающий исследовательские задания и системы эвристик. Исследовательские задания моделируют различные типы учебных затруднений и создают условия для осуществления учебно-творческой деятельности учащихся. Обоснованы этапы решения таких заданий; на каждом этапе выявлены сущность деятельности, возможные затруднения и умения, которые формируются в результате деятельности. Система эвристик включает средства управления деятельностью учащегося на каждом этапе решения исследовательского задания; функция их заключается в устранении противоречий, возникающих в процессе учебно-творческой деятельности.

Осуществление теоретико-экспериментального исследования позволило сформулировать педагогические условия, которые необходимо создать в учебном процессе для организации учебно-творческой деятельности школьников в условиях информатизации образования.

Экспериментальное исследование показало, что внедрение в учебный процесс комплекса средств управления учебно-творческой деятельностью способствовало повышению качества знаний школьников и овладению ими опытом творческой деятельности.

Ключевые слова: управление, учебно-творческая деятельность, информатизация образования, исследовательские задания, эвристики.

Yaresko K.V. Control of educational-and-creative activities of school children under conditions of education informatization. - Manuscript.

The dissertation for the degree of the Candidate of Pedagogical Sciences under speciality 13.00.01 _ Theory and History of Pedagogics, Kharkiv State Pedagogical University named after G.S.Skovoroda, Kharkiv, 1999.

The dissertation is devoted to a problem of management of educational-and-creative activities of school children of starting-educative organization of general education. Peculiarities of pedagogical process under conditions of education informatization are revealed. It is graund to use research tasks, analyzed out the stages of their solution in educational process. Essence, structure and functions of system of heuretics as way for management of educational-and-creative activities of school children are interpreted. A set of the means of management of educational-and-creative activities of school children are worked out and adopted to school process. It is proved that employment of the means promote knowledge quality improvement and acquire an experience of creative activities by children.

KEYWORDS: management, educational-and-creative activities, education informatization, research tasks, heuretics.