НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

НЕВЛАД Віра Федорівна

УДК 633.854.78:339.13

Формування економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику та продуктів його переробки в степовій зоні України

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України

САБЛУК Петро Трохимович,

Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН,

директор

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України

КОДЕНСЬКА Марія Юхимівна,

Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, відділ інвестицій,

головний науковий співробітник

кандидат економічних наук, доцент

СЕГЕДА Сергій Андрійович,

Вінницький державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, доцент кафедри аграрної економіки

Провідна установа | Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться “31” _жовтня_ 2006 р. о _1500_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони,10, конференц-зал, 3-й поверх., кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ННЦ “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, кімн. 211.

Автореферат розісланий “28” _вересня_ 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук |

Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кон’юнктурність насіння соняшнику на світовому ринку, активна участь України на ньому та порівняно вищий рівень рентабельності й прибутковості товарної продукції галузі призвели до необмеженого розширення посівів соняшнику. Разом з тим, фінансова неспроможність матеріально-технічного забезпечення більшості сільськогосподарських підприємств, неналежний рівень професійної підготовки нових землевласників та безвідповідальність за раціональне використання і збереження родючості орендованих земель зумовили порушення правил агротехніки, недотримання чергування культур у сівозміні, виснаження грунтів, зниження врожайності не тільки соняшнику, а й інших сільськогосподарських культур. За досліджувані 2001–2005 роки рівень урожайності соняшнику суттєво коливався і був значно нижчим порівняно з минулими роками та з розвинутими країнами.

Отже, суть проблеми полягає в необхідності створення сучасних економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику і продуктів його переробки, переведення виробництва з екстенсивного на інтенсивний шлях розвитку, що потребує відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів.

Питанням формування стимулюючих економічних умов функціонування ринку аграрно–продовольчої продукції присвячено наукові праці вчених- економістів: В.Андрійчука, П.Гайдуцького, М.Дем’яненка, Й.Завадського, В.Зіновчука, М.Коденської, О.Крисального, М.Маліка, Т.Мостенської, В.Месель-Веселяка, І.Микитенка, О.Могильного, П.Саблука, М.Федорова, О.Шпичака, А.Чухна, В.Юрчишина.

Проте у більшості праць наукові пошуки були спрямовані на вирішення нової для вітчизняної економіки проблеми – формування ринку без достатнього взаємозв’язку з розвитком його першооснови – виробництва продукції. Адже відомо, що виробничий процес виготовлення товарного продукту має свої особливості та потребує забезпечення притаманних лише йому економічних умов відтворення.

Різнобічний характер проблеми формування економічних умов ефективного розвитку досліджуваного ринку та складність їх вирішення при реформуванні агропромислового комплексу України підтверджують її загальнодержавне значення, наукову й практичну цінність результатів, одержаних у процесі дослідження. Все це зумовило і актуальність теми дисертаційної роботи, її мету та структурну побудову, визначення дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась у рамках наукових програм відділення організації виробництва та земельних відносин Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за темою підпрограми 2 “Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально орієнтованих ринкових умов в АПК”. Номер державної реєстрації – 0102U000259.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та обґрунтування пропозицій щодо удосконалення формування економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику та продуктів його переробки в господарствах степової зони України.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

· узагальнити теоретичну сутність економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику та продуктів його переробки;

· розкрити агроекономічну характеристику вирощування соняшнику з визначенням найбільш продуктивних гібридів і забезпеченням потреби в мінеральних добривах та інших виробничих ресурсах;

· оцінити сучасний стан виробництва насіння соняшнику в господарствах степової зони України і визначити систему економічних умов щодо підвищення його економічної ефективності;

· проаналізувати динаміку й канали реалізації насіння соняшнику й олії на внутрішньому і зовнішньому ринках та виявити тенденції розвитку;

· розробити механізм державної підтримки ринку насіння соняшнику й олії з метою забезпечення стабільності розвитку та підвищення прибутковості товаровиробників;

· обгрунтувати пропозиції щодо створення стимулюючих економічних умов підвищення рівня врожайності культури, збільшення валового виробництва насіння при доведенні посівних площ до раціональних розмірів;

· розробити прогнозні розрахунки валового виробництва насіння соняшнику по областях степової зони України.

Об’єктом дослідження є система економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику та продуктів його переробки в степовій зоні України.

Предметом дисертаційного дослідження обрано складові економічних умов формування та функціонування зовнішнього і внутрішнього ринків насіння соняшнику та продуктів його переробки в сільськогосподарських підприємствах степової зони України.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу проведених досліджень становить діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, комплексний підхід до аналізу проблем ринкової трансформації суспільних відносин, наукові праці економістів-аграрників з питань економічної ефективності виробництва, менеджменту, маркетингу, розвитку агробізнесу в умовах формування ринкових відносин, чинна законодавча і нормативна база.

Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувались такі методи: системного аналізу, статистико-економічних групувань, індексів, монографічний, експертних оцінок, абстрактно-логічний, структурно-функціональний, графічний, системно-функціональний, розрахунково-конструктивний, балансовий, порівняльного аналізу та інші.

Монографічний метод використано при вивченні системної ефективності виробництва насіння соняшнику в конкретних господарюючих структурах. Абстрактно-логічний метод застосовувався при опрацюванні моделі впливу економічних чинників на якість насіння соняшнику, обґрунтування шляхів удосконалення економічних відносин, узагальненні та формулюванні висновків. Графічний метод – для наочного зображення схем взаємозв’язку й розвитку окремих процесів або відносин суб’єктів ринку. За допомогою системно-функціонального методу опрацьовано модель впливу організаційно-економічних факторів на якість продукції. Розрахунково-конструктивний і балансовий методи при визначенні обсягів виробництва продукції на перспективу. За допомогою методу порівняльного аналізу визначено ефективність різних організаційно-правових форм господарювання.

Інформаційною базою дослідження є статистичні дані державного, обласного та районного рівнів, річні звіти сільськогосподарських і переробних підприємств, законодавчі матеріали з питань розвитку агропромислового виробництва, спеціальні літературні джерела з досліджуваної проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі комплексного дослідження розвитку ринку насіння соняшнику та продуктів переробки обгрунтовано напрями удосконалення економічних умов його функціонування. При дослідженні одержано такі результати, що мають наукову новизну та виносяться на захист.

вперше:

методично обгрунтовано необхідність створення стимулюючих економічних умов, які враховують особливості функціонування ринку насіння соняшнику і продуктів його переробки, спрямованих на удосконалення організації виробництва й реалізації насіння соняшнику та олії, ресурсного забезпечення, державної підтримки та зростання вартісних і фінансових показників соняшникосіючих сільськогосподарських підприємств.

удосконалено:

поняття сутності економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику як системи заходів, важливішими складовими якої є: розміщення посівів соняшнику в природно-кліматичних умовах відповідно до потреб рослини, раціональний рівень концентрації посівів у сівозміні, фінансово-матеріальне забезпечення інтенсивного ведення галузі;

дістали подальший розвиток:

пропозиція щодо відшкодування господарством різниці між винесеними культурою соняшнику з урожаєм мінеральних речовин і внесених мінеральних добрив, що є важливою фінансовою підтримкою розвитку галузі та насиченості ринку насінням соняшнику і продуктами його переробки;

обґрунтування на перспективу до 2010 р. на основі економіко-математичного методу структури раціональних посівів соняшнику та попиту на насіння в розрізі областей степової зони;

обгрунтування системи економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику та олії, що являє собою сукупність фінансових матеріально-технічних, земельних, трудових, інтелектуальних та ін. ресурсів, наявність яких має забезпечити розвиток галузі на інноваційній основі;

обгрунтування ємності внутрішнього і зовнішнього ринків реалізації насіння соняшнику та олії, що є важливою економічною передумовою ефективного розвитку галузі.

Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції щодо ринку насіння соняшнику та олії й удосконалення особливостей економічних умов його функціонування можуть бути враховані при опрацюванні нормативних документів, регулюванні зовнішнього і внутрішнього ринку цієї продукції в Україні, зокрема при обґрунтуванні переведення галузі на інтенсивну технологію, що забезпечить підвищення врожайності соняшнику і збільшення валових зборів при скороченні та стабілізації посівних площ.

Результати наукових розробок можуть бути використані економічними службами Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Міністерства статистики та інші.

Окремі пропозиції та рекомендації автора знайшли практичне використання в роботі Головного управління агропромислового розвитку Кіровоградської обласної державної адміністрації. Одержані в процесі дисертаційного дослідження положення стосовно теоретично-економічних умов формування ринку насіння соняшнику та олії використовуються при викладанні дисциплін “Економіка АПК”, “Підприємництво” та “Організація ринку” в Уманському державному аграрному університеті. Впровадження результатів дослідження підтверджено відповідними актами і довідками.

Особистий внесок здобувача. Розробка теоретичних і методичних положень дисертації, пошук, формування та аналіз інформаційних матеріалів на основі сучасних методів дослідження, обґрунтування пропозицій щодо напрямів удосконалення економічних умов у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику здійснені автором особисто.

Дисертація є завершеним науковим дослідженням, виконаним самостійно здобувачем відповідно до поставлених мети і завдань на основі вивчення економічної літератури, збору й опрацювання статистико-економічної інформації.

Всі публікації у фахових виданнях належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень доповідались і обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Уманського державного аграрного університету до 160-річчя його створення (м. Умань, 2004 р.)-“Економічний аналіз виробництва високоврожайних гібридів соняшнику”; до Дня науки “Стан виробництва і переробки насіння соняшнику в зоні Степу України” (м. Умань, 2005 р.); на Всеукраїнській науковій конференції молодих учених-“Економічне обгрунтування раціонального використання посівних площ соняшнику в Степу України ” ( м. Умань, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в шести наукових статтях, у тому числі в п’яти фахових. Загальний обсяг наукових праць – 1,98 др. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел, який налічує 169 найменувань.

Обсяг дисертації становить 168 сторінок комп’ютерного тексту і містить 45 таблиць, 16 рисунків і 14 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, відображено наукову новизну і практичну цінність дисертаційної роботи, апробацію одержаних результатів та особистий внесок автора.

У першому розділі “Теоретичні основи формування економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику та продуктів його переробки” розглянуто сутність ринку, організаційно-економічні засади виробництва і формування ринку агропродовольчої продукції, висвітлено особливості економічних основ товарного виробництва і переробки насіння соняшнику, конкурентоспроможності й маркетингу на ринку соняшникової продукції.

Ринок є сферою обміну товарів, сформованою за законами товарно-грошових відносин відповідно до попиту і пропозиції, закону конкуренції та законів грошового обігу. Економічна категорія “ринок” розглядається як сукупність відносин, що виникають у сфері обігу в результаті купівлі – продажу товарів.

При функціонуванні ринку насіння соняшнику та продуктів його переробки діє економічний механізм, що включає три основних чинники: попит, пропозицію та ціни. Функціонування цін в умовах ринкової економіки стимулює удосконалення технології, нагромадження капіталу і тим самим зумовлює підвищення продуктивності праці та життєвого рівня населення. Вільне ціноутворення є необхідним засобом створення ринкових структур, формування незалежних товаровиробників і розширення ринкової конкуренції. Конкуренція як один із проявів закону вартості приводить до встановлення єдиної ринкової ціни на товар даного виду. Вона має сприяти ефективним результатам виробництва: поліпшенню якості продукції, зниженню витрат на її виробництво і розширенню асортименту й послуг. Для забезпечення успіху в конкурентній боротьбі необхідно удосконалювати виробництво, застосовувати новітні технології, зменшувати витрати й підвищувати якість продукції. На ринку насіння соняшнику першочерговим фактором успіху є досягнення високої якості насіння, що гарантуватиме виробникові прибутки, достатні для розширеного відтворення виробництва.

Становлення ринкових відносин в аграрному секторі, як і в інших галузях економіки, відбулося без опрацювання механізмів формування нових економічних відносин. Спрощене запровадження ринкових відносин, що базується на купівлі-продажу та виключає будь-яке державне регулювання, призвело до порушення міжгалузевих взаємозв’язків, недотримання паритетності цін на сільськогосподарську й промислову продукцію, стрімкого спаду обсягів виробництва та його збитковості в більшості господарств.

У результаті здійснення реформ в основному завершено формування організаційних структур господарювання, що сприяло збільшенню кількості товарних господарств. Відбулися й суттєві зміни в організаційно-правовій структурі сільськогосподарського товаровиробництва, недержавна форма власності стала переважаючою у виробництві аграрно-продовольчої продукції.

Рис. 1. Систематизація складових економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику та олії

Це важливіші складові системи економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику і продуктів його переробки. У цій системі слід особливо виділити: удосконалення відносин власності та господарювання, ресурсне забезпечення, державну підтримку, створення економічних передумов для зростання економічних (вартісних і фінансових) показників, удосконалення системи реалізації та ін. (рис.1).

Автор поділяє думку тих науковців, які вважають, що виробництво є основним сегментом агропродуктового ринку, що притаманне кожному продуктовому підкомплексу. Виробництво насіння соняшнику та олії має свою систему насінництва, мережу переробки і зберігання, маркетинг реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, свою систему ціноутворення.

В олійнопродуктовій підгалузі складаються свої, характерні лише для неї, економічні умови функціонування ринку та взаємовідносини суб’єктів інфраструктури. Використання ринкових методів не означає відмови від державного регулювання. За державою залишається визначальна роль у формуванні та розвитку виробничої й ринкової інфраструктури, які забезпечують цілісність народного господарства.

Для вирішення проблем подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва необхідно встановлювати єдині регулюючі механізми ціноутворення та контролю з боку держави, а також державне регуювання і створення відповідних умов для спрямування інвестицій у сфері сільськогосподарського виробництва.

У другому розділі “Сучасний стан та економічна ефективність виробництва насіння соняшнику й олії ” висвітлено сучасний стан виробництва насіння соняшнику, його агроекономічну характеристику в господарствах Степу, рівень економічної ефективності, проаналізовано економічні умови функціонування ринку насіння соняшнику та продуктів його переробки.

У процесі дослідження встановлено, що олієпродуктовий підкомплекс України є одним із провідних у формуванні внутрішнього ринку аграрно–продовольчої продукції та валютних надходжень і характеризується вищою порівняно з іншими галузями ефективністю виробництва, залишаючись чи не єдиним в АПК прибутковим, хоча врожайність культури соняшнику значно коливається за роками і областями.

Реальним шляхом підвищення врожайності соняшнику є формування сприятливих економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику. Важливою умовою на даний час залишається забезпеченість сільськогосподарських підприємств якісним насіннєвим матеріалом. Широке впровадження у виробництво сучасних високопродуктивних гібридів, що характеризуються високим потенціалом урожайності (понад 50 ц/га), стійкістю проти хвороб і несприятливих погодних умов, високим вмістом олії (49–52%) – одна з умов нарощування валового виробництва насіння соняшнику та підвищення його ефективності. Разом з тим за вищої врожайності якість насіння соняшнику краща й, навпаки, за нижчої – спостерігається більша засміченість, пошкодженість і пустозерність і, як наслідок, значне зниження врожайності після доробки. За розрахунками, у 2004р. в господарствах Дніпропетровської області бункерна врожайність становила 9 ц/га, знизилась на 1,2 ц/га, або на 9,7%, відповідно у Донецькій – з 11,5 до 1,4 ц/га, або на 8,8%, у Запорізькій області – з 10,1 до 1,0 ц/га, або на 9,0 відсотків.

Розрахована нами частка відходів насіння соняшнику при доробці (очищенні) у господарствах степової зони за регіонами свідчить про те, що відходи у валовому зборі насіння соняшнику досить великі, мають великі відхилення за регіонами і впливають на рівень остаточної врожайності (табл. 1).

Так, у цілому по господарствах зони Степу вони становили 275,2 тис. тонн, або 10,2%. У Дніпропетровській області цей показник був на рівні 56,4 тис. тонн, або 13,6% валового збору, в Донецькій – відповідно 46,0 тис. тонн і 11,7%. По Україні в 2004 р. відходи становили 347,9 тис. тонн, або 10,2% валового збору. Це на 154,9 тис. тонн менше, ніж у 2003 р. з дещо значною часткою – на 0,3 відсотка.

Таблиця 1

Питома вага відходів насіння соняшнику та рівень урожайності в сільськогосподарських підприємствах степової зони за регіонами, 2004 р.

Область | Валовий збір,

тис. тонн | Відходи | Урожайність, ц/га | Недобір урожайності, ц/га

бункерна вага | після доробки | тис. тонн | % | повна | після доробки

Дніпропетровська | 415,7 | 359,3 | 56,4 | 13,6 | 9,0 | 7,8 | 1,2

Донецька | 394,4 | 348,4 | 46,0 | 11,7 | 11,5 | 10,1 | 1,4

Запорізька | 513,8 | 464,0 | 49,8 | 10,0 | 10,1 | 9,1 | 1,0

Кіровоградська | 308,4 | 274,7 | 33,7 | 11,0 | 9,7 | 8,6 | 1,1

Луганська | 238,6 | 215,7 | 22,9 | 9,6 | 9,4 | 8,5 | 0,9

Миколаївська | 283,4 | 259,1 | 24,3 | 8,6 | 8,7 | 8,0 | 0,7

Одеська | 301,9 | 276,7 | 25,2 | 8,3 | 10,9 | 10,0 | 0,9

Херсонська | 230,6 | 214,4 | 16,2 | 7,0 | 9,1 | 8,4 | 0,7

Степ | 2686,8 | 275,2 | 10,2 | 10,8 | 9,8 | 1,0

У цілому в господарствах України у відходи потрапляє понад 10% валового збору насіння, або втрачається врожай однієї з таких областей, як Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська. Практично кожний десятий засіяний гектар соняшникової площі в Україні втрачається, що становить понад 340 тис. гектарів. Основною причиною є недотримання технології вирощування соняшнику, що зумовлено відсутністю належних економічних умов, незабезпеченістю матеріально-технічними ресурсами через дефіцит коштів. Як наслідок, шкідники і хвороби соняшнику, особливо різні види гнилі (біла, сіра, попільна, бурасуха), борошниста роса тощо, набагато погіршують якість насіння, спричиняють значні втрати, що проявляється у рівні врожайності культури.

Проведені розрахунки ймовірного недоотримання коштів від недобору врожаю внаслідок погіршення якості насіння соняшнику в 2004 р. показали, що загальна сума втрат у господарствах степової зони становить у межах 312 млн грн, а по Україні в цілому – понад 403 млн грн.

Автором опрацьовано модель економічного механізму впливу на якість сільськогосподарської продукції, в тому числі й насіння соняшнику, що включає економічні важелі та стимули, організаційно-правові фактори, які діють в організаційно-правовому полі, й економічні санкції.

Розглядаючи економічні умови вирощування соняшнику, слід звернути особливу увагу на використання земельних ресурсів. Зниження врожайності соняшнику є наслідком розширення посівних площ під цією культурою, що призвело до виснаження грунтів, засмічення полів, поширення хвороб і бур’янів та свідчить про необхідність подальшого вдосконалення земельних відносин на селі.

Виробництво насіння соняшнику має важливе значення завдяки порівняно вищому рівню рентабельності та ліквідності. Однак винесення культурою поживних речовин з грунту перевищило їх внесення у 2005 р. на 39,4 кг/га (табл.2), що призводить до зниження родючості грунту та негативно позначається на врожайності наступних сільськогосподарських культур у сівозміні.

Таблиця 2

Винесення поживних речовин (NPK) з грунту соняшником у сільськогосподарських підприємствах зони Степу, 2005 р.

Область | Площа посіву, тис. га | Показник

Внесено мінеральних добрив, тис. ц

д. р. | Винесення поживних речовин (NPK) з усієї площі посіву, тис. ц | Баланс поживних речовин (NPK), (+, -) | Вартість поживних речовин, винесених урожаєм соняшнику,

тис. грн.

тис. ц | кг/га

Дніпропетровська | 386,46 | 74,1 | 211,9 | -137,8 | -35,6 | 39686,4

Донецька | 236,50 | 51,7 | 146,7 | -95,0 | -40,2 | 27360,0

Запорізька | 396,68 | 46,2 | 242,8 | -196,6 | -49,6 | 56620,8

Кіровоградська | 294,34 | 29,5 | 176,4 | -146,9 | -49,9 | 42307,2

Луганська | 227,65 | 37,0 | 112,2 | -75,2 | -33,0 | 21657,6

Миколаївська | 264,44 | 22,0 | 133,7 | -111,7 | -42,2 | 32169,6

Одеська | 235,32 | 37,8 | 114,0 | -76,2 | -32,4 | 21945,6

Херсонська | 174,32 | 12,2 | 72,6 | -60,4 | -34,6 | 17395,2

Степ | 2215,71 | 312,6 | 1186,3 | -873,9 | -39,4 | 251683,2

Якщо порівняти внесення поживних речовин (NPK) з мінеральними добривами під посіви соняшнику і винесення їх з урожаєм з усієї площі посіву, то внесення у зоні Степу становить 312,6 тис. ц, а винесення – 1186,3 тис. ц, що переважає їх винесення в 3,8 раза. Середню ціну 1 ц NPK прийнято 288,0 грн. За нашими розрахунками, вартість винесених урожаєм в господарствах зони Степу поживних речовин становить 251,7 млн. грн, що значно знижує прибуток від реалізації вирощеного врожаю, а отже і рувень рентабельності продукції.

На ефективність виробництва насіння соняшнику позитивно вплинуло прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законів України” від 11 липня 2001 р, в якому ставки експортного мита на насіння соняшнику встановлено в розмірі 17% митної вартості товару. Основною метою закону є легалізація ринку олійного насіння, збільшення обсягів його переробки на власних потужностях, забезпечення внутрішніх потреб держави в оліє-жировій продукції та раціоналізація структури експорту.

Аналіз основних економічних показників ефективності виробництва насіння свідчить про велику їх строкатість за регіонами і роками (табл. 3), що значною мірою пояснюється дією як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. Екстенсивний метод виробництва насіння соняшнику є причиною низького рівня врожайності та високої собівартості. Хоча ціна реалізації продукції щороку зростає відповідно до попиту та пропозиції на ринку, проте нижчими темпами ніж собівартість, що знижує рівень рентабельності, незважаючи на деяке зростання прибутку з одиниці площі.

Протягом останніх років попит на насіння соняшнику зберігається на достатньо високому рівні, зокрема на внутрішньому ринку щорічно в межах 3,6 – 4,1 млн. тонн. Сфера переробки насіння соняшнику в степовій зоні України нині представлена дрібними й великими олійно-переробними підприємствами асоціації “Укролієпром”, виробничі потужності яких спроможна переробити вироблені обсяги насіння соняшнику.

У дисертації проведено аналіз діяльності переробних підприємств, основними з яких є спеціалізовані олієжиркомбінати, на які припадає 92% виробленої олії.

Ціни на олію соняшникову на внутрішньому ринку формуються під впливом пропозиції та попиту на цей продукт зовнішнього ринку. Однак значне коливання цін залежить від сезону споживання. Характерною особливістю сучасного внутрішнього ринку насіння соняшнику і олії є його непрозорість (практично відсутні угоди, що укладаються на біржах). Радикально виправити цю ситуацію можна тільки шляхом ефективного державного регулювання цін на аграрно-продовольчому ринку й виваженої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Таблиця 3

Ефективність виробництва насіння соняшнику в господарствах степової зони України

Область | Рік

2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004

Урожайність,

ц/га | Виробнича собівартість

1 ц, грн | Ціна реалізації

1 ц, грн | Прибуток з 1 га зібраної площі, грн | Рівень рентабельніості,

%

Дніпропетровська | 12,9 | 10,6 | 7,8 | 43,4 | 52,1 | 83,5 | 85,9 | 89,4 | 118,0 | 506,1 | 508,5 | 719,04 | 84,8 | 60,4 | 40,8

Донецька | 14,6 | 11,7 | 10,1 | 46,4 | 57,4 | 85,6 | 83,8 | 85,3 | 113,0 | 498,1 | 505,9 | 502,14 | 70,5 | 48,7 | 32,1

Запорізька | 12,0 | 10,5 | 9,1 | 42,2 | 48,8 | 71,1 | 87,3 | 90,9 | 116,7 | 484,6 | 490,6 | 1167,70 | 88,1 | 74,8 | 64,1

Кіровоградська | 13,6 | 13,8 | 8,6 | 39,9 | 41,8 | 69,8 | 82,4 | 82,7 | 108,7 | 540,1 | 551,6 | 549,34 | 97,0 | 87,8 | 55,6

Луганська | 10,0 | 9,7 | 8,5 | 43,4 | 49,8 | 80,8 | 82,2 | 83,3 | 114,8 | 378,0 | 380,7 | 402,99 | 86,2 | 61,9 | 42,2

Миколаївська | 10,7 | 10,7 | 8,0 | 44,2 | 45,9 | 77,0 | 80,8 | 84,3 | 114,7 | 338,3 | 349,7 | 508,69 | 67,9 | 73,9 | 49,3

Одеська | 10,9 | 11,6 | 10,0 | 46,2 | 42,9 | 69,7 | 78,1 | 78,9 | 106,7 | 308,9 | 310,4 | 479,5 | 57,4 | 71,7 | 53,1

Херсонська | 6,2 | 8,3 | 8,4 | 63,3 | 58,1 | 83,5 | 80,9 | 80,9 | 107,9 | 109,1 | 108,4 | 167,09 | 27,6 | 35,6 | 29,3

Степ | 11,8 | 11,2 | 9,8 | 46,1 | 49,6 | 77,6 | 82,7 | 84,5 | 112,6 | 398,8 | 400,7 | 562,0 | 79,4 | 70,4 | 45,8

Підходи до формування ринкового механізму в сучасних умовах мають визначатися системою різних чинників: через регулювання співвідношення попиту і пропозиції, формування параметрів виробництва з урахуванням інтересів споживача, вільного ціноутворення на товари відповідно до витрат виробництва, створення конкурентного середовища між виробниками, розвитку приватної форми власності на засоби виробництва, вільного прийняття рішення в процесі виробництва і просування товарів, забезпечення рівних умов при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та державного регулювання через реформування бюджетно-податкової й кредитно-грошової системи.

У названому переліку заходів важливе значення має формування ефективної ринкової інфраструктури. Ринкова інфраструктура об’єднує державні, приватні та громадські організації й установи, технічні засоби, що обслуговують суб’єкти ринкових відносин і забезпечують їх ефективну взаємодію. Всі інституції ринкової інфраструктури разом з іншими державними та приватними суб’єктами мають оптимізувати процес руху грошових коштів і товарів між ними та встановлювати вартісну рівновагу, що є важливою умовою ефективного розвитку ринку насіння соняшнику.

У третьому розділі “Удосконалення організаційно-економічних умов функціонування ринкового механізму насіння соняшнику та продуктів його переробки” обґрунтовується система організаційно-економічних умов вирбництва насіння соняшнику в господарствах степової зони України, що включає інтенсифікацію галузі, необхідність державної підтримки ринку насіння соняшнику й олії з метою збільшення обсягів виробництва насіння соняшнику та забезпечення цінової стабільності й удосконалення механізму зовнішньоторговельної діяльності в олієпродуктовому підкомплексі.

Ефективний розвиток виробництва насіння соняшнику забезпечується і при дотриманні основних принципів внутрішньогосподарської організації, що включають:

-

-

-

Інтенсифікація галузі, особливо в умовах дефіциту майже всіх видів сільськогосподарських виробничих ресурсів, є визначальним чинником науково-технічного прогресу. В олієпродуктовому підкомплексі цей процес має певні особливості, зумовлені високою матеріалоємністю виробництва. Так, на виробництво одиниці рослинної олії витрачається 2,3 – 3,1 одиниць насіння соняшнику через невисокий рівень вмісту корисного компоненту та відносно низький вихід кінцевої продукції в процесі переробки.

Досвід передових господарств країни переконливо свідчать, що для значного підвищення врожайності соняшнику вирішальне значення має впровадження інтенсивної технології його вирощування і, як результат, збільшення обсягів виробництва насіння при зменшенні посівних площ. При цьому значно знижується потреба в посівному матеріалі та окремих видах матеріальних ресурсів.

Прогнозні розрахунки посівів соняшнику в господарствах степової зони здійснено на основі використання економіко-математичної моделі вибору альтернативних технологій. Розрахунки показують, що в господарствах зони Степу прогнозні обсяги виробництва насіння соняшнику та олії можна забезпечити на менших площах посівів. Це відповідає агрономічним нормам і сівозмінам та не перевищує науково обґрунтованих розмірів відведення полів під посіви соняшнику.

У результаті проведених розрахунків посівні площі в господарствах степової зони приведено до оптимальної науково обґрунтованої межі – 1570–1600 тис. га, врожайність підвищується на 7,4 ц/га, валовий збір насіння соняшнику стабілізується в межах запропонованого балансу, що повною мірою забезпечує загальний попит. Виробництво насіння соняшнику для переробних підприємств протягом 2004 р склало 2400,1тис. т, за нашими розрахунками, на перспективу до 2010 року виробництво повинно зрости до 2691,7тис. т. Це слугуватиме основою забезпечення населення та підприємств харчової промисловості степової зони таким важливим продуктом, як олія.

Виробництво олії соняшникової необхідно довести до 1500 тис.тонн по Україні, в господарствах степової зони – до 1210 тис. тонн (рис. 2).

Рис. 2. Прогнозована динаміка виробництва насіння соняшнику та олії в сільськогосподарських підприємствах степової зони України на 2006-2010рр.

Разом з тим відтворення родючості ґрунтів після посіву соняшнику потребує коштів для поповнення поживних речовин, винесених цією культурою, що, за нашими розрахунками, становлять на гектар посіву 100 –120 грн.

З урахуванням вартості винесених з урожаєм поживних речовин ціна реалізації насіння має бути дещо вищою.

Для забезпечення раціонального й ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, цінового паритету на продукцію сільського господарства та засоби виробництва, що надходять від промисловості, необхідно поєднувати систему вільного ціноутворення з елементами її державного регулювання.

Державна політика регулювання ринку насіння соняшнику має будуватись на засадах державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників через систему державних або заставних закупівель, виплати компенсацій на 1 га посівів тощо. Необхідно також зважати на те, що насіння соняшнику й олія має вагоме значення в зовнішній торгівлі України завдяки світовій кон’юнктурі на ринку аграрно-продовольчої продукції, що характеризується тенденцією до підвищення (табл. 4).

Таблиця 4

Експорт насіння соняшнику та олії з України

Рік | Насіння соняшнику | Олія

обсяг, тис. тонн | ціна 1 т, доларів США | обсяг, тис. тонн | ціна 1 т, доларів США

2000 | 833,7 | 163,2 | 581,6 | 399

2001 | 583,5 | 171,2 | 473,2 | 458

2002 | 682,2 | 271,0 | 566,0 | 591

2003 | 867,5 | 243,2 | 920,4 | 593

2004 | 354,0 | 277,6 | 869,0 | 608

2005 | 282,1 | 286,4 | 880,0 | 690

Тому доцільно, щоб держава регулювала експорт насіння соняшнику та продуктів його переробки шляхом введення експортних квот, що дозволить лімітувати вивезення насіння олійних культур у момент скорочення поставок сировини на переробні підприємства. Державна політика повинна також заохочувати й захищати позицію переробних підприємств на ринку відповідними законодавчими, податковими та митними нормативними документами.

ВИСНОВКИ

1.

високу культуру землеробства й інтенсивне ведення галузі, зокрема дотримання основних принципів внутрішньогосподарської організації виробництва, розміщення посівів соняшнику у сільськогосподарських підприємствах із сприятливими грунтово-кліматичними умовами, оптимальну концентрацію посівів для раціонального використання землі, високопродуктивного застосування техніки;

економічне регулювання, що передбачає втручання держави в обмінні процеси ринковими методами як мотиваційного чинника зростання економічних показників і формування власних фінансових результатів для забезпечення інтенсифікації ведення галузі.

2.

Основними фінансовими проблемами АПК залишаються фінансова нестабільність і збитковість більшості галузей сільськогосподарського вироництва. Все це примушує сільськогосподарські підприємства виробляти ту продукцію, що потребує найменших матеріально-технічних ресурсів, має вищий попит і прибутковість, якою є насіння соняшнику.

3.

Отже, галузь розвивається екстенсивним шляхом, що спричинено відсутністю належних умов для її ведення внаслідок обмеження використання прогресивних технологій у виробництві та реалізації насіння соняшнику, обмеження економічних умов ефективного розвитку галузі.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

З набуттям членства у СОТ Україна може мати деякі економічні переваги при реалізації олії: поліпшення умов доступу українських виробників та експортерів на основні міжнародні ринки; збільшення іноземних інвестицій в економіку держави; зменшення тарифних і нетарифних обмежень на експорт до ЄС олійної продукції; створення ефективної системи захисту національного товаровиробника від недобросовісного імпорту тощо.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Фахові наукові публікації:

1.

2.

3.

4.

5.

Конференції

1.

2.

3.

АНОТАЦІЯ

Невлад В.Ф. Формування економічних умов функціонування ринку насіння соняшнику та продуктів його переробки в степовій зоні України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. Національний науковий центр “Інституту аграрної економіки” УААН, Київ, 2006.

Дисертаційна робота присвячена формуванню економічних умов функціонування ринку соняшнику та продуктів його переробки. Вивчено й узагальнено теоретичні основи економічних умов функціонування ринку соняшнику та олії; сучасний стан виробництва насіння соняшнику та олії й підвищення його економічної ефективності та конкурентоспроможності; розроблено й удосконалено механізми державної регуляторної політики ринку насіння соняшнику та олії з метою забезпечення цінової стабільності й підвищення ефективності зовнішньоторговельних