ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Овсянкіна Анжеліка Юріївна

УДК 658.5.012.32

ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗЗБИТКОВОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У ПОСТПРИВАТИЗАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління

підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки та оцінки майна підприємств Харківського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник –

Офіційні опоненти:

Провідна установа –

Захист відбудеться "18" січня 2007 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.

Автореферат розісланий "15" грудня 2006р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ястремська О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Одним з важливих завдань сучасного постприватизаційного етапу розвитку економіки України є активізація відтворювальних процесів на основі зменшення кількості збиткових підприємств, частка яких значно зросла. Безперервне та ефективне функціонування підприємств в цих умовах можливе на основі забезпечення беззбитковості їх роботи, що передбачає одержання більших результатів при менших витратах.

Теоретичні основи аналізу беззбитковості операційної діяльності висвітлені в роботах зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів, таких як І. Бланк, В. Гриньова, К. Друрі, Н. Іванова, О. Кузмінська, І. Ліпсіц, Т. Негл, П. Орлов, В. Савчук, О. Стоянова, М. Уварін, А. Яковлєв. Організації прибуткової роботи підприємств присвячено праці А. Бєлялова, Т. Омуралієва, І. Чичкало-Кондрацької та інших. Економічні наслідки приватизації державного майна в Україні, особливості господарської діяльності підприємств у постприватизаційний період досліджувались О. Бондарем, С. Мочерним, М. Хохловим, М. Чечетовим, О. Чухно та іншими.

Однак, незважаючи на наявність певного наукового доробку, недостатньо дослідженими залишаються питання: економічного змісту поняття беззбитковості в умовах транзитивної економіки, його зв’язку з іншими економічними категоріями; організації беззбиткової роботи підприємств у постприватизаційний період; аналізу їх результатів з урахуванням специфіки українського законодавства. Зазначені проблеми не дозволяють забезпечувати ефективну роботу підприємств, розробляти та впроваджувати заходи з організації їх беззбиткової господарської діяльності.

Актуальність, практична значущість і недостатня розробленість питань щодо організації беззбиткової роботи підприємств у нових умовах господарювання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень Харківського національного економічного університету за науковою темою "Розробка методичних рекомендацій з обліку та оцінки майна підприємств в умовах формування ринкової економіки" (номер державної реєстрації 0105U006399). За безпосередньою участю автора виконано розділ "Удосконалення методичного забезпечення аналізу беззбитковості підприємства".

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретичних засад та науково-методичного забезпечення з організації беззбиткової господарської діяльності підприємств в умовах постприватизаційного періоду.

Для досягнення мети в роботі були поставлено і вирішено такі завдання:

визначити поняття "організація беззбиткової господарської діяльності підприємств";

розкрити нові змістовні аспекти поняття беззбитковості, його зв'язок з іншими економічними категоріями;

визначити обставини, які в умовах постприватизаційного періоду заважають беззбитковому господарюванню підприємств;

уточнити економічну сутність та склад факторів, що впливають на беззбиткову роботу підприємств;

проаналізувати вплив приватизаційних процесів на кінцеві результати роботи підприємств і визначити передумови організації їх беззбиткової роботи у постприватизаційний період;

розробити методичний підхід до аналізу беззбиткової роботи підприємств на основі використання методу експрес-аналізу;

обґрунтувати зв’язок між беззбитковою роботою підприємств та економічною безпекою їх господарської діяльності;

розробити науково-методичне забезпечення з організації беззбиткової господарської діяльності підприємств на основі реінжинірингового підходу.

Об’єкт дослідження — процес господарської діяльності промислових підприємств в умовах реформування відносин власності.

Предметом дослідження є теоретичні положення, методичні підходи, методи організації беззбиткової роботи промислових підприємств у постприватизаційний період.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дослідження є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених щодо реформування власності й ефективної господарської діяльності підприємств.

У процесі дослідження застосовувались загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: теоретичного узагальнення (для визначення особливостей і тенденцій розвитку відносин власності та уточнення окремих економічних понять); дедуктивний (для деталізації та систематизації факторів ефективності виробництва, складових забезпечення беззбитковості підприємства); статистичного аналізу (для визначення тенденцій змін у часі макро- та мікроекономічних показників); експертних оцінок (для вибору критичних факторів успіху і ключових підпроцесів організації беззбиткової роботи підприємств); графічний (для наочного відображення динаміки і структури низки макроекономічних показників та показників діяльності підприємств).

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України з питань приватизації, аналітичні звіти Фонду Державного Майна України, Національного банку України і Міністерства статистики України, фінансова звітність промислових підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у такому:

удосконалено:

методичний підхід до аналізу беззбитковості господарської діяльності підприємства з використанням методу експрес-аналізу, що передбачає розрахунок показників як в обсязі реалізованої продукції, так і за видами діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної та надзвичайної);

категорійний апарат економічної безпеки підприємства на основі введення поняття "діапазон безпеки підприємства", який, на відміну від поняття "межа безпеки операційної діяльності підприємства", враховує попередні результати від операційної, фінансової, інвестиційної та надзвичайної діяльностей підприємства; запропоновано формулу розрахунку показника "діапазон безпеки підприємства" як різниці між фактичними сукупними доходами підприємства і доходами, що забезпечують досягнення рівня беззбитковості за всіма видами діяльності у певний період;

дістали подальшого розвитку:

визначення передумови організації беззбиткової роботи підприємства у постприватизаційний період, що ґрунтується на розкритті економічного змісту власності і полягає у комплексному удосконаленні й узгодженні: суб’єкта недержавної власності, матеріально-технічної бази приватизованого об’єкта та запроваджуваного господарського механізму управління;

обґрунтування економічної сутності факторів забезпечення беззбиткової роботи промислових підприємств на основі розмежування понять "фактори виробництва", "фактори ефективності виробництва" і "показники ефективності виробництва", що уточнює теоретичне підґрунтя для визначення змісту реінжинірингу бізнес-процесу з організації беззбиткової роботи підприємства;

обґрунтування і розробка науково-методичного забезпечення з організації беззбиткової господарської діяльності підприємства як бізнес-процесу, стрижнем якого є визначений комплекс послідовних етапів та організаційних заходів, запропонованих на основі реінжинірингового підходу;

визначення поняття беззбитковості, яке характеризує не тільки режим господарської діяльності підприємства, при якому доходи перевищують або дорівнюють витратам, але й відтворювальний процес виробництва на простій або розширеній основі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені й запропоновані теоретичні положення і висновки доведені до рівня науково-методичних рекомендацій, їх використання сприятиме підвищенню ефективності роботи підприємств у постприватизаційний період.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в роботу ВАТ "Харківський котельно-механічний завод" (довідка № від 03.04.06), ТОВАртком" (довідка № /4 від 03.04.06) для оперативного визначення рівня беззбитковості підприємств.

Особистий внесок здобувача. Всі положення, висновки і рекомендації, представлені в дисертації, отримані особисто автором. У роботі, що опублікована у співавторстві (номер 5 за списком праць у авторефераті), особисто автором розроблено і обґрунтовано науково-методичні рекомендації з організації беззбиткової роботи підприємств на основі реінжинірингового підходу.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що викладені в дисертації, оприлюднені на Міжнародних науково-практичних конференціях: "Особливості розвитку інноваційного і венчурного підприємництва" (м. Харків, 2005), "Технології управління в науці, економіці, освіті в ХХІ столітті: проблеми, перспективи, рішення" (м. Харків, 2005).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 7 праць загальним обсягом 2,47 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 2,31 ум.-друк. арк., у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,0 ум.-друк. арк., з яких автору належить 1,7 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Загальний обсяг дисертації – 193 сторінок, що включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел із 169 найменувань на 16 сторінках і 12 додатків на 20 сторінках. Дисертація проілюстрована 15 таблицями та 53 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, використані методи, апробацію результатів і публікації.

У розділі І "Організаційні основи беззбиткової господарської діяльності підприємств та їх модифікація у сучасній транзитивній економіці" уточнено визначення поняття "організація беззбиткової господарської діяльності підприємства"; розкрито нові змістовні аспекти поняття беззбитковості, обґрунтовано зв'язок з економічними категоріями: "прибуток", "збиток", "відтворення виробництва", "самофінансування", "самоокупність"; визначено обставини, які заважають беззбитковій роботі підприємств у постприватизаційний період.

Проведені дослідження теоретичних підходів та практики роботи промислових підприємств довели, що беззбиткове господарювання є невід’ємною частиною загального процесу відновлення стійкості виробничо-господарської діяльності підприємств. У роботі визначено, що організація беззбиткової господарської діяльності — це комплекс послідовних дій, який забезпечує ліквідацію збитковості їх роботи та усталене одержання прибутків.

В дисертації акцентується увага на тому, що беззбиткова господарська діяльність — це вирішальна умова функціонування підприємств у транзитивній та ринковій економіці, яка створює засади для їх безперервної діяльності та усталеного розвитку, у зв’язку з цим розглянуто категорію беззбитковості та її змістовні характеристики.

Аналіз стану розробки теоретичних основ беззбитковості свідчить про існування загальновизнаного підходу до визначення поняття беззбитковості як режиму господарської діяльності підприємств, за яким одержані доходи перевищують витрати від діяльності, або дорівнюють їм. На цій основі у роботі було виділено два базові аспекти сутності категорії беззбитковості. Перший аспект полягає у тому, що беззбитковість — це режим діяльності підприємства, за яким доходи дорівнюють витратам; другий аспект — це режим діяльності підприємства, що забезпечує перевищення доходів над витратами. Така двохаспектна сутність категорії беззбитковості уможливлює її визначення у вузькому і широкому розумінні. Вузьке розуміння характеризує стан підприємства, коли воно не одержує прибутку і не несе збитків. Тобто беззбитковість виступає межею, що відокремлює зону прибутків від зони збитків (має назву "точка беззбитковості", "критична точка", "поріг рентабельності"), але не забезпечує розвиток підприємства. Широке розуміння поняття характеризує ситуацію, коли підприємство не тільки відшкодовує свої витрати, але й отримує прибутки. Тобто беззбитковість характеризує такий стан підприємства, коли воно працює без збитків, тобто прибутково, одержуючи прибуток, який є основою його розвитку. Це розкриває зв'язок категорії "беззбитковість" з категорією "відтворення виробництва", яка має дві форми прояву: просте відтворення і розширене. Ці дві форми відтворення у результаті тісного зв’язку з категорією беззбитковості зумовлюють двохаспектний зміст останньої: по-перше, досягнення підприємством рівня беззбитковості (у вузькому розумінні) створює умови лише для його безперервного функціонування з відтворенням на простій основі; по-друге, беззбитковість у широкому розумінні створює підґрунтя для відновлення діяльності підприємства на розширеній основі, тобто його розвитку. Такий підхід збагачує зміст категорії беззбитковості як режиму господарської діяльності підприємства, що характеризує відтворювальний процес виробництва на простій або розширеній основі.

У дисертації обґрунтовано зв’язок категорії беззбитковості з економічними категоріями: "прибуток", "збиток", "самоокупність", "самофінансування", "відтворення виробництва" (рис. 1).

У роботі обґрунтовано роль беззбитковості для підприємств, яка набуває неабиякої актуальності в специфічних умовах постприватизаційного періоду. Беззбитковість є: по-перше, стрижневим принципом діяльності усіх без винятку підприємств, що полягає у відшкодуванні витрат в процесі господарювання; по-друге, основним захисним механізмом підприємства від загрози банкрутства; по-третє, вихідною умовою максимізації прибутку; по-четверте, межовим показником ефективного і неефективного господарювання.

Рис. 1. Зв’язок категорії беззбитковості з іншими економічними категоріями

Аналіз чинного законодавства, а саме Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", згідно з яким підприємства здійснюють операційну, фінансову, інвестиційну і надзвичайну діяльності, виявив потребу в уточненні складових, що забезпечують і сприяють беззбитковості підприємства в цілому. У роботі обґрунтовано положення, згідно з яким беззбитковість підприємства є узагальнюючим показником результатів операційної, фінансової, інвестиційної та надзвичайної діяльності, що необхідно враховувати.

Обґрунтовано, що на беззбиткову роботу значний вплив здійснюють умови господарювання підприємств у постприватизаційний період. Відомо, що закономірним є прибуткова робота підприємств, яка досягається: нарощуванням обсягів та зменшенням витрат виробництва і реалізації продукції; розширенням асортименту й підвищенням якості продукції; раціональним використанням потенціалу підприємства; підвищенням продуктивності праці. Але організація беззбиткової роботи підприємств на основі перелічених напрямків ускладнюється сукупним впливом негативних обставин, що характерні для транзитивної економіки України, і до яких віднесено: розрив господарських зв’язків; інфляція, що набула у деякі періоди рівня гіперінфляції; скорочення інвестиційного потенціалу підприємств та населення; неефективна кредитно-банківська політика; жорстка система оподаткування; розповсюдження бартеру; зростаючий сектор тіньової економіки; неефективна діяльність державних органів у сфері попередження зловживань з боку посадових осіб та інші. Ці протидіючі обставини у значній мірі призвели до збиткової роботи вагомої частини промислових підприємств, деформування відтворювальних процесів.

В роботі обґрунтовано, що усунення зазначених негативних обставин є, головним чином, функцією механізму державного управління економікою. Проте підприємства також мають змогу протидіяти їм завдяки комплексному врахуванню внутрішніх факторів, які сприяють беззбитковій господарській діяльності.

У розділі ІІ "Фактори забезпечення беззбиткової роботи підприємств в процесі роздержавлення економіки" уточнено економічну сутність категорій ?"фактори виробництва", "фактори ефективності виробництва" і "показники ефективності виробництва", їх взаємозв’язки й розбіжності; досліджено вплив приватизаційних процесів на кінцеві результати роботи підприємств, визначено головні передумови організації беззбиткової роботи підприємств у постприватизаційний період.

У дисертації обґрунтовано, що важливим для підприємств є визначення позитивних обставин, тобто факторів ефективності виробництва, що діють у сучасних умовах. Ґрунтовне дослідження літературних джерел свідчить про недостатньо чітке розмежування понять "фактори виробництва", "фактори ефективності виробництва" і "показники ефективності виробництва", неточність визначення яких призводить до невірного вибору напрямів організації беззбиткової роботи підприємств. У роботі розкрито зміст, взаємозв’язок і розбіжність цих категорій.

Під "факторами виробництва" слід розуміти елементи, які є складовими процесу виробництва. Аналіз літератури свідчить, що складу факторів виробництва приділяли увагу як класики, так і сучасні економісти-науковці. Але особливі умови перехідного періоду потребують осмислення класичних та сучасних положень. Сучасний процес виробництва не здійснений без: організації виробництва, праці, управління, контролю, планування і аналізу, технології виробництва, інформаційного забезпечення. Не менш важливими нині є соціальні фактори, що представляють особливу підсистему факторів виробництва і відображають соціальне середовище в перебігу виробничого процесу.

У дисертації під "факторами ефективності виробництва" пропонується розуміти причини, активні управлінські дії, які спрямовані на вдосконалення факторів виробництва та покращення його економічних показників. До факторів ефективності виробництва віднесено: підвищення кваліфікації працівників, посилення їх зацікавленості в індивідуальних та кінцевих результатах виробництва, покращення соціального клімату на підприємстві, технічний прогрес, як результат НТП, впровадження нових технологій, у тому числі інформаційних тощо. Таким чином, підвищення ефективності підприємства досягається шляхом більш ефективного використання факторів виробництва, що є резервами ліквідації збитковості, організації беззбиткової роботи підприємств.

Обґрунтовано, що вплив факторів ефективності виробництва на результати господарської діяльності підприємств може бути позитивним, тобто підвищувати ефективність виробництва, збільшувати прибуток, або, при невірно прийнятих управлінських рішеннях, негативним, тобто знижувати ефективність виробництва.

Обґрунтовано, що разом з внутрішніми (по відношенню до підприємства) напрямами підвищення ефективності виробництва на беззбитковість впливають фактори зовнішнього середовища, головне місце серед яких належить відносинам власності на засоби виробництва, які характеризують спосіб з’єднання особистих й уречевлених факторів виробництва та визначають відносини розподілу, обміну й споживання продуктів, результатів виробництва. До факторів зовнішнього середовища у роботі віднесено господарський механізм, котрий проявляє свій вплив через законодавчо оформлені відносини (законодавчі акти) та через законодавчо неоформлені відносини (традиції, національні особливості, культурні, моральні, релігійні відносини).

У дисертаційній роботі проаналізовано результативність приватизаційних процесів (табл. 1).

Таблиця 1

Показники, що характеризують результативність приватизаційного процесу в Україні

Показник | Роки

1992 | 2000 | 2004 | 2005

Частка реалізованої продукції промисловими підприємствами недержавної форми

власності, % | 18,2 | 76,3 | 85,3 | 84,6

Частка основних фондів підприємств недержавної форми власності в економіці, % | х | 45,5 | 45,2 | х

Питома вага беззбиткових підприємств в економіці, % | 90,5 | 62,3 | 65,2 | 65,8

Питома вага беззбиткових підприємств в промисловості, % | 98,0 | 57,8 | 62,5 | 63,8

х – дані відсутні

За даними табл. 1 приватизація, яка є засобом роздержавлення економіки, призвела до неоднозначних результатів. Головною причиною такого стану є реалізація переважно юридичної сторони приватизації, що, у більшій мірі, має формальний правовий характер. Юридична сторона приватизації є необхідною умовою реформування відносин власності, але не достатньою для забезпечення реальної економічної ефективності, оскільки після юридичного оформлення об’єкту, тобто у постприватизаційний період, необхідно вирішувати питання його стратегічного розвитку, участі у суспільному поділі праці, іншими словами реального господарського, культурного освоєння нових економічних відносин, що складають економічну сторону приватизації.

Обґрунтовано, що у постприватизаційний період головною передумовою організації беззбиткової роботи підприємства є комплексне удосконалення та узгодження: суб’єкту недержавної власності (його якостей, достатності знань про інноваційні напрями управління); об’єкту власності (стану матеріально-технічної бази); умов реалізації прав власності (методів, засобів господарського механізму управління на всіх економічних рівнях). Спираючись на виявлену головну передумову, в дисертації обґрунтовано, що зовнішнім фактором впливу на беззбиткову роботу підприємства у постприватизаційний період є господарський механізм, а його переважними інструментами — податкова, цінова, кредитно-банківська політика. Щодо внутрішніх факторів, до їх складу віднесено: особисті й професійні якості власника підприємства, професіоналізм працівників, технічний рівень активної часті основних фондів, науково-технологічний рівень виробництва, рівень організації виробництва, праці й управління. У роботі визначено, що основними напрямами організації беззбиткової господарської діяльності підприємства є: збільшення випуску продукції за рахунок використання виробничих потужностей; удосконалення маркетингової діяльності підприємства (збут продукції та матеріально-технічне постачання); зниження собівартості продукції за рахунок економії трудових і матеріальних ресурсів; зниження адміністративних витрат за рахунок удосконалення структури управління.

У розділі ІІІ "Методичне забезпечення організації беззбиткової роботи підприємств у постприватизаційних умовах" розроблено методичний підхід до аналізу беззбиткової роботи підприємств різних організаційно-правових форм та форм власності на основі використання методу експрес-аналізу; обґрунтовано зв'язок між беззбитковою роботою підприємства та його економічною безпекою, удосконалено категорійний апарат економічної безпеки на основі введення поняття "діапазон безпеки підприємства"; розроблено науково-методичне забезпечення з організації беззбиткової господарської діяльності підприємств на основі реінжинірингового підходу.

У роботі обґрунтовано, що беззбиткове функціонування підприємств у ринкових умовах, вчасне запобігання їх збитковій роботі потребує аналізу беззбитковості. Існуючі підходи до визначення рівня беззбиткової роботи підприємств потребують достатньо кропіткої, трудомісткої роботи, що не відповідає принципу оперативності аналізу. Висновки та положення, сформульовані у першому розділі роботи, стали підґрунтям для розробки науково-методичного підходу до аналізу беззбитковості підприємств на основі методу експрес-аналізу, який на відміну від існуючих, дозволяє оперативно, користуючись інформацією, що міститься у формах фінансової звітності, визначити рівень беззбитковості господарської діяльності підприємств.

Дослідження довели, що аналіз беззбитковості доцільно здійснювати у двох площинах: в обсязі реалізованої продукції і в цілому за видами діяльності підприємства. Використання такого підходу зумовлено тим, що кожна з двох площин аналізу охоплює різні аспекти його діяльності, але разом вони створюють єдиний комплекс, що дає змогу обґрунтовано оцінити ефективність господарської діяльності господарюючого суб’єкту. Аналіз беззбитковості у першій площині дозволяє оцінити загальний результат діяльності підприємства шляхом зіставлення його доходів і витрат в обсязі реалізованої продукції. Це необхідно з огляду на те, що витрати на виготовлення продукції формуються у декількох періодах, а оцінка результатів від її реалізації може бути здійснена лише після зіставлення отриманої виручки та витрат. Такий аналіз дозволяє визначити як кінцевий результат від реалізації продукції, так і його достатність для забезпечення беззбитковості.

Оскільки окрім операційної діяльності підприємство здійснює фінансову, інвестиційну і надзвичайну діяльність, беззбитковість доцільно визначати з урахуванням доходів і витрат за цими видами діяльності, що складає другу площину аналізу беззбитковості і дозволяє оцінити загальний економічний стан підприємства (прибутковий чи збитковий).

Розроблений у роботі методичний підхід до аналізу беззбитковості дозволяє оперативно, користуючись інформацією, що міститься у формі №2 фінансової звітності, визначити межу беззбитковості господарської діяльності підприємств для своєчасного прийняття управлінських рішень. Вихідні дані для цього виду аналізу, який доцільно розглядати як експрес-аналіз, потребують попередньої підготовки за запропонованою формою, що представлена на рис. 2 (на прикладі Харківського котельно-механічного заводу).

У дисертації обґрунтовано, що беззбиткова господарська діяльність підприємств має безпосередній зв’язок з його економічною безпекою. В економічній літературі існують різні підходи до розрахунку показників економічної безпеки підприємства, зокрема пропонується розраховувати показник "межа безпеки" підприємства, який також має назви "запас фінансової могутності", "рівень резерву прибутку" та базується на розумінні економічної безпеки підприємства як фінансового результату діяльності на певний момент, що спрощує поняття "економічна безпека". У роботі доводиться недостатність такого підходу, оскільки він, по-перше, не враховує, що економічна безпека підприємства формується не одномоментно, а за певний період часу, по-друге, крім операційної діяльності, підприємство здійснює діяльність інвестиційну, фінансову і надзвичайну.

З цією метою автором введено поняття "діапазон безпеки підприємства", яке дає повне уявлення про захищеність підприємства від попадання у зону збиткової роботи, та запропоновано формулу його розрахунку:

(1)

де Дbe – діапазон безпеки підприємства, грн; – фактичні сукупні доходи підприємства за і-й період, грн; – сукупні доходи підприємства за і-й період, що забезпечують досягнення рівня беззбитковості роботи підприємства у і-му періоді, грн.; n – кількість періодів, що розглядаються.

ДОХОДИ | ВИТРАТИ | Найменування

статті доходу | Код рядка у формі

№2Сума

(тис. грн.)Питома вага,

%Найменування

статті витрат | Код рядка у формі

№2 | Сума

(тис.грн.) | Питома вага,

% | 1. Операційна діяльність | 1. Операційна діяльність1.1. чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)(035)8243,1 | 56,18 | 1.1. собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)(040) | 6722,3 | 42,77 | 1.2. адміністративні витрати(070) | 2312,6 | 14,71 | 1.3. витрати на збут | (080) | 19,5 | 0,12 | 1.2. інші операційні доходи | (060) | 5520,6 | 37,62 | 1.4. інші операційні витрати | (090) | 6218,1 | 39,56 | 2. Інвестиційна діяльність | 2. Інвестиційна діяльність2.1. інші доходи | (130) | 825,3 | 5,62 | 2.1. інші витрати | (160) | 430,6 | 2,75 | 3. Фінансова діяльність | 3. Фінансова діяльність3.1. дохід від участі в капіталі | (110)—— | 3.1. втрати від участі в капіталі | (150)—— | 3.2. інші фінансові доходи | (120) | 73,9 | 0,50 | 3.2. фінансові витрати | (140) | 14,5 | 0,09 | 4. Надзвичайна діяльність | 4. Надзвичайна діяльність4.1. доходи | (200) | 10,9 | 0,08 | 4.1. витрати | (205)—— | 5. Податок на прибуток | 5.1. від звичайної діяльності | (180)—— | 5.2. від надзвичайної діяльності | (210)—— | Разом доходів | 14673,8 | 100 | Разом витрат | 15717,6 | 100 |

Результат (прибуток (+) чи збиток(-)): —1043,8 ( грн.) | Рис. 2. Підготовлені вихідні дані для експрес-аналізу беззбитковості за видами діяльності підприємства на прикладі Харківського котельно-механічного заводу

(період з 01.01.2005 по 31.12.2005)

Позитивні результати господарської діяльності збільшують діапазон безпеки, а збитки – зменшують. Скорочення діапазону безпеки інформує підприємство про підвищення ймовірності банкрутства.

Для порівняння показників діапазону безпеки двох і більше підприємств у роботі запропоновано формулу розрахунку рівня безпеки підприємства ( ):

(2)

де Рbe – рівень безпеки підприємства, %; Дbe – діапазон безпеки підприємства, грн; А – середньорічна сума активів підприємства, грн.

Рівень безпеки підприємства визначає, який діапазон безпеки має підприємство на одну гривню активів.

У роботі обґрунтовано, що вирішення актуальної для економіки України проблеми — скорочення частки збиткових підприємств – потребує застосування новітніх підходів до організації їх виробничо-господарської діяльності. У якості інноваційної науково-методичної основи організації беззбиткової роботи підприємства у дисертації пропонується і використовується реінжиніринг бізнес-процесів — кардинально новий підхід до підвищення ефективності виробництва на основі використання прогресивних сучасних концепцій управління.

Організація беззбиткової роботи підприємства розглядається як бізнес-процес — комплекс послідовних етапів і дій з ліквідації збитковості та усталеного одержання прибутків. У дисертації запропоновано методичне забезпечення з організації беззбитковості, стрижнем якого є розроблена структурно-логічна схема (рис. 3).

Визначальним моментом у організації беззбиткової роботи підприємства на основі реінжинірингу бізнес-процесів (РБП) є підбір працівників для створення спеціальної команди з організації беззбиткової роботи підприємства (команди ОБРП), функціональними обов’язками якої є вирішення питань організації беззбиткової роботи підприємства та підтримки його у цьому режимі. У типовій ситуації суб’єктами РБП є: генеральний менеджер бізнес-процесу, лідери команд, члени команд, промоутери, зовнішні консультанти.

Бізнес-процес з організації беззбиткової роботи підприємств складається з під- процесів (етап 4, рис. 3), кількість яких має бути оптимальною, тобто обмеженою і достатньою. На основі аналізу виробничо-господарської діяльності підприємств, анкетного опитування фахівців виявляються основні напрями організації беззбиткової роботи підприємства, що є ключовими підпроцесами. У роботі ключовими підпроцесами визначено: збільшення випуску продукції за рахунок поліпшення використання виробничих потужностей підприємства; удосконалення маркетингової діяльності підприємства (збуту продукції та матеріально-технічного постачання); зниження собівартості продукції за рахунок економії трудових та матеріальних ресурсів; зниження адміністративних витрат за рахунок удосконалення структури управління.

Кожний ключовий підпроцес знаходиться під впливом значної кількості факторів, що зумовлюють ефективність роботи підприємства. На основі експертного опитування у дисертації визначено критичні фактори: кваліфікація кадрів, система стимулювання праці, технічний рівень виробництва, технологія виробництва, організація виробництва, предмети праці, організація маркетингу.

Весь комплекс послідовних етапів і дій бізнес-процесу організації беззбиткової роботи підприємства, представлений на рис. 3, передбачає: розробку командами разом з їх лідерами проектів планів заходів з оптимізації закріплених за ними

підпроцесів; аналіз, вибір і затвердження генеральним менеджером бізнес-процесу проектів планів з оптимізації підпроцесів; затвердження керівним органом підприємства проектів планів з оптимізації підпроцесів та видання наказу про впровадження визначених заходів у планах; контроль промоуторів за роботою команд та ходом й результатами впровадження планів заходів з оптимізації підпроцесів, звітування керівному органу підприємства.

Впровадження у господарчу практику підприємств запропонованого у роботі науково-методичного забезпечення з організації їх беззбиткової роботи на основі реінжинірингу бізнес-процесів створює засади для підвищення ефективності функціонування суб’єктів господарювання у постприватизаційний період.

ВИСНОВКИ

Необхідність підвищення ефективності суспільного виробництва в Україні ставить перед вітчизняною економічною наукою проблему розробки й обґрунтування способів організації беззбиткової роботи підприємств в постприватизаційний період на інноваційній основі. Розв’язання цієї проблеми вимагає оновлення теоретичних положень і науково-методичних рекомендацій.

У дисертації вирішено важливе науково-прикладне завдання щодо розвитку теоретичних засад та розробки науково-методичних рекомендацій з організації беззбиткової роботи промислових підприємств у постприватизаційний період. До найбільш значущих результатів дослідження відносяться такі.

1. Організація беззбиткової господарської діяльності підприємств — це комплекс послідовних організаційних дій, що забезпечують ліквідацію збитковості та усталене одержання прибутків. Запропоноване визначення є важливим для теорії і практики, оскільки уточнює теоретичні засади і створює підґрунтя для розробки методичного забезпечення з організації беззбиткової роботи підприємств на інноваційній основі реінжинірингового підходу.

2. Між категоріями "беззбитковість" і "виробниче відтворення" існує тісний, взаємообумовлений зв’язок, який дає змогу уточнити поняття беззбитковості як режиму господарювання підприємства, при якому здійснюється безперервність процесу відтворення виробництва на простій або розширеній основі. Вирішення питань організації беззбиткової роботи підприємств створює засади для відновлення відтворювального процесу не тільки на підприємствах, але й в економіці в цілому.

3. Встановлено, що в економіці України існують обставини, які заважають беззбитковому господарюванню підприємств. До таких обставин відносяться: розрив господарських зв’язків; інфляція, що набула у деякі періоди рівня гіперінфляції; скорочення інвестиційного потенціалу підприємств та населення; неефективна кредитно-банківська політика; жорстка система оподаткування; розповсюдження бартеру; зростаючий сектор тіньової економіки; неефективна діяльність державних органів у сфері попередження зловживань з боку посадових осіб. Виявлення негативних обставин дозволяє визначити загальні причини збиткової роботи значної частини господарюючих суб'єктів в Україні, які переважно стосуються загального економічного порядку, що формує держава своєю економічною політикою.

4. З метою конкретизації визначення факторів організації беззбиткової роботи підприємства в дисертації уточнено економічну сутність понять "фактори виробництва" (як елементи виробничого процесу) і "фактори ефективності виробництва" (як суттєві причини, що зумовлюють ефективність виробництва). Визначення факторів ефективності виробництва має вирішальне значення в процесі організації беззбиткової роботи підприємств у постприватизаційний період і дозволяє створити теоретичне підґрунтя для визначення змісту реінжинірингу бізнес-процесів з організації беззбиткової роботи підприємств .

Для більш повного розкриття напрямів підвищення ефективності роботи підприємств, в дисертації уточнено склад факторів виробництва, впливаючи на параметри яких можна досягти беззбиткової роботи.

5. У постприватизаційний період беззбиткова господарська діяльність підприємства залежить від ефективної дії і використання можливостей нових відносин власності. Економічний зміст власності потребує комплексного вирішення конкретних питань: виховання суб’єкта власності як реального власника; доведення об’єкту власності до рівня, що відповідає вимогам ринку; створення сприятливих умов реалізації прав власності, тобто удосконалення господарського механізму управління. Комплексне вирішення цих питань є головною передумовою організації беззбиткової роботи підприємств у постприватизаційний період.

6. Розроблено і запропоновано методичний підхід до аналізу беззбитковості на основі використання методу експрес-аналізу, який дозволяє своєчасно визначати рівень беззбитковості для прийняття управлінських рішень. Запропоновано здійснювати експрес-аналіз у двох напрямках: в обсязі реалізованої продукції та за видами діяльності підприємства (операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної), що дає змогу оперативно оцінити ефективність господарської діяльності суб’єкта незалежно від його організаційно-правової форми і форми власності.

7. Беззбиткова робота підприємств безпосередньо впливає на економічну безпеку їх господарської діяльності. В дисертації запропоновано й обґрунтовано поняття "діапазон безпеки підприємства" і формула його розрахунку, що ґрунтується на урахуванні результатів від попередньої операційної, фінансової, інвестиційної та надзвичайної діяльностей підприємства та характеризує його стійкість від попадання у зону збитків. Практичне використання показника дозволить підприємствам своєчасно визначати негативні тенденції у їх господарській діяльності та приймати відповідні управлінські рішення.

8. Запропоновано науково-методичне забезпечення з організації беззбиткової господарської діяльності підприємств на основі використання реінжинірингового підходу. Реінжиніринг бізнес-процесів є ефективною науковою концепцією задля підвищення ефективності господарської діяльності підприємств в умовах транзитивної економіки, яка дозволяє упорядковувати дії підприємства у цьому напрямку. Основними запропонованими діями з організації беззбиткової роботи підприємств є такі: створення команд за підпроцесами і розробка ними проектів планів заходів з оптимізації ключових підпроцесів; аналіз та затвердження генеральним менеджером й керівним органом підприємства проектів планів з оптимізації підпроцесів; видання наказу про впровадження заходів, зазначених у цих планах; контроль промоуторів за роботою команд, ходом й результатами впровадження планів заходів з оптимізації підпроцесів; складання звітів керівному органу підприємства. Використання у господарській діяльності підприємств розробленого науково-методичного забезпечення з організації беззбиткової роботи підприємств дозволить їм ліквідувати збитковість та усталено розвиватися.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕТРАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Овсянкина А.Ю. Современные проблемы учета и распределения прибыли в корпорацияхВісник НТУ ?ХПІ?. Сер.: "Технічний прогрес та ефективність виробництва". Зб. наук. пр. – Х.: Вид. ХПІ, 2001. ? №24. – С. 161– 164.

2. Овсянкина А.Ю. Совершенствование методов расчета прибыли // Вісник НТУ ?ХПІ?. Сер.: "Технічний прогрес та ефективність виробництва". Зб. наук. пр. – Х.: Вид. ХПІ, 2001. – № 131. – С.185– 188.

3. Овсянкіна А.Ю. Діапазон безпеки, його зв’язок з беззбитковістю господарської діяльності підприємстваВісник ХНУ ім. Каразіна. Сер.: "Економічні науки". Зб. наук. пр. – Х.: Вид. ХНУ, 2005. – № 650. – С. 133–136.

4. Овсянкіна А.Ю. Інноваційний підхід до оцінки ефективності роботи підприємств Проблеми науки. – 2006. – № 3. – С.28–34.

5. Хохлов М.П., Овсянкіна А.Ю. Інноваційний підхід до реінжинірингу як науково-методичної засади беззбитковості підприємстваПроблеми науки. – 2006. – № . – С. 8– 14.

Опубліковано за матеріалами конференцій та в інших виданнях

6. Овсянкіна А.Ю. Фактори, що протидіють беззбитковій роботі підприємствВчені записки: Науковий журнал: Випуск №17. – Харків: ХІУ, 2005. – С.170174. (За матеріалами ІV Міжнародної науково-практичної конференції "Технології управління в науці, економіці, освіті в ХХІ столітті: проблеми, перспективи, рішення").

7. Овсянкіна А.Ю. Напрями організації беззбиткової роботи підприємств у постприватизаційний періодВчені записки: Науковий журнал: Випуск № . – Харків: ХІУ, 2006. – С.35– 40. (За матеріалами Міжнародної конференції "Сучасний стан і тенденції розвитку підприємництва в Україні").

АНОТАЦІЯ

Овсянкіна А.Ю. Організація беззбиткової господарської діяльності підприємств у постприватизаційний період. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 — економіка, організація і управління підприємствами. — Харківський національний економічний університет, Харків, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів організації беззбиткової роботи підприємств в умовах постприватизаційного періоду.

Визначено поняття "організація беззбиткової господарської діяльності підприємства". Обґрунтовано підхід до поняття беззбитковості як до економічної категорії, яка відображає певний аспект відтворювального процесу на підприємстві. Виявлено обставини, що заважають беззбитковій роботі підприємств у постприватизаційний період.

Уточнено зміст, розкрито взаємозв’язок і розбіжність таких категорій як "фактори виробництва", "фактори ефективності виробництва" і "показники ефективності виробництва" задля визначення факторів організації беззбиткової роботи підприємств. Досліджено вплив приватизаційних процесів на кінцеві результати роботи підприємств, з’ясовано економічний зміст процесу приватизації та обґрунтовано його вплив на беззбиткову роботу підприємств у постприватизаційний період.

Розроблено методичний підхід до експрес-аналізу беззбиткової роботи підприємств різних організаційно-правових форм та форм власності. Обґрунтовано зв'язок між беззбитковою роботою підприємства та його економічною безпекою, удосконалено категорійний апарат щодо економічної безпеки на основі введення поняття "діапазон безпеки підприємства". Розроблено й обґрунтовано науково-методичне забезпечення з організації беззбиткової роботи підприємств на основі реінжинірингового підходу.

Ключові слова: організація беззбиткової роботи, постприватизаційний період, беззбитковість, відтворювальний процес, експрес-аналіз беззбиткової роботи, економічна безпека, діапазон безпеки підприємства, реінжиніринговий підхід.

АННОТАЦИЯ

Овсянкина А.Ю. Организация безубыточной хозяйственной деятельности предприятий в постприватизационный период. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 — экономика, организация и управление предприятиями.— Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2007.

Диссертация посвящена решению комплекса вопросов, связанных с развитием теоретических и методических основ, а также разработки практических рекомендаций по организации безубыточной работы предприятий в постприватизационный период. Уточнено определение категории безубыточности как элемента воспроизводственного процесса, что позволяет более полно раскрыть ее содержание, установить связь с другими экономическими категориями, роль в транзитивной экономике. Безубыточность представляет собой режим деятельности предприятия, при котором осуществляется непрерывность воспроизводственного процесса на простой или расширенной основе. Установлено, что безубыточность предприятия формируется на основе финансовых результатов от: операционной, финансовой, инвестиционной и чрезвычайной деятельности.

Впервые безубыточная хозяйственная деятельность предприятий рассматривается как результат противодействия закономерной тенденции к прибыльной работе, к повышению эффективности хозяйствования и противодействия обстоятельств, которые действуют в неустойчивой экономике постприватизационного периода. В работе определено, что безубыточная работа предприятий – это стержневой принцип их функционирования в транзитивной экономике, который обусловливает непрерывность их деятельности и развитие в будущем. Это генеральная тенденция в работе предприятий, направленная главным образом на увеличение объемов производства и реализации товаров (работ, услуг), расширение ассортимента и повышение качества продукции, уменьшение затрат на производство и реализацию продукции. Проявлению этой генеральной тенденции в Украине противостоят ряд обстоятельств. В качестве основных следует отметить разрыв хозяйственных связей, инфляцию, гиперинфляцию, сокращение инвестиционного потенциала предприятий и населения, неэффективную кредитно-денежную политику, растущий сектор теневой экономики, неэффективную деятельность государственных органов в сфере предупреждения злоупотреблений со стороны должностных лиц. Ослабление влияния выявленных противодействующих обстоятельств приведет к повышению активности предприятий.

В работе разграничены понятия "факторы производства", "факторы эффективности производства" и "показатели эффективности производства", неправильное толкование которых приводит к нахождению ошибочных направлений повышения эффективности работы предприятиями. Определены материально-производственные факторы, которые влияют на уровень безубыточности хозяйственной деятельности предприятий. Исследовано влияние приватизационных процессов на безубыточную работу предприятий.

Разработан методический подход к анализу безубыточности предприятий на основе данных финансовой отчетности, которые позволяют оперативно определить на уровень безубыточности работы предприятия и влиять на него. Усовершенствован категорийный аппарат, который характеризует безубыточную работу предприятий, путем введения понятия "диапазон безопасности предприятия", что позволяет учитывать предыдущие результаты убыточной и безубыточной деятельности предприятия. Обоснована формула расчета диапазона безопасности предприятия.

Разработано методическое обеспечение к организации безубыточной работы предприятий в постприватизационный период на основе прогрессивной концепции – реинжиниринг бизнес-процессов. Использование теоретических основ РБП к проблеме организации безубыточной работы предприятия состоит в отходе от "распыления" внимания менеджеров и средств при решении конкретных хозяйственных проблем по разным функциональным подразделениям, ориентации на определенные процессы, где ключевым организационным элементом является бизнес-процесс. Организация безубыточной работы в строгих рамках РБП дает возможность упорядочить этот важный аспект производственно-хозяйственной деятельности предприятий и предусматривает: создание команд по ключевым подпроцессам; разработку командами