Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Овдій Юлія Леонідівна

УДК 336.144.3

Бюджетування в системі фінансового планування банків

Спеціальність 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі банківської справи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Герасимович Анатолій Михайлович,

Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана,

професор кафедри менеджменту

банківської діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Пересада Анатолій Анатолійович,

Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана,

завідувач кафедри банківських інвестицій

кандидат економічних наук

Карчева Ганна Тимофіївна,

заступник директора департаменту

банківського регулювання і нагляду,

начальник управління регулювання

діяльності банків 1 та 2 груп

Національного банку України

Провідна установа Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, кафедра фінансів,

грошового обігу та кредиту, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 27 квітня 2006 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розіслано 27 березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор А.М. Поддєрьогін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Українські банки, відчуваючи негативні наслідки світових і внутрішніх економічних процесів в умовах зниження обсягів ресурсів і доходів та зростання витрат, мають гостру необхідність в підвищенні ефективності системи управління та її основного елемента – фінансового планування.

У світовій теорії і практиці проблемам фінансового планування діяльності банків приділяється багато уваги. Вагомий внесок у розробку теоретичних положень та методичних підходів з цієї тематики зробили такі вчені, як Р.В. Віл, Е.Дж. Долан, М.А. Поукок, Е. Рід, Дж. Сінкі, Ф.У. Тейлор, У. Тімоті, Д. Хан. Світова банківська спільнота виробила основні підходи до фінансового планування і контролю своєї діяльності на базі деталізації об'єктів планування. Водночас методичні проблеми, що стосуються планування операцій банку, пов'язаних з доходами і витратами, по центрах їх виникнення і центрах відповідальності, вимагають подальшого дослідження і вдосконалення.

Широко відомі праці таких російських авторів, як О.І. Лаврушин, Г.П. Панова, К.К. Садвакасов, та українських – О.В. Васюренка, О.В. Дзюблюка, А.М. Мороза, Л.О. Примостки, Н.П. Шульги, які присвячені проблемі фінансового планування діяльності банків.

Вітчизняні вчені у своїх працях більшу увагу приділяли питанням управління і розподілу ресурсів банків в аспекті фінансового менеджменту і ризик-менеджменту. Водночас, теоретичні і методичні засади бюджетування в банках як оперативного фінансового планування досі системно не досліджувалися, а в практичній діяльності відсутня науково обґрунтована цілісна методика, яка б забезпечувала по кожному банківському продукту найбільш повне формування витрат та доходів по центрах і місцях їх виникнення.

Причина такого стану полягає, насамперед, у недостатності накопиченого досвіду, у несформованості планових і обліково-аналітичних засад, у недостатній розробленості нормативної бази витрат. Саме розроблення методики бюджетування в банках та методичних підходів, спрямованих на підвищення його ефективності, є актуальним завданням за сучасних умов.

Економічна значущість проблеми, невирішеність окремих методичних і прикладних питань, пов'язаних з бюджетуванням у банках, зумовили вибір теми та її актуальність, визначили мету, завдання, структуру і зміст дисертаційної роботи.

Запропоновані в дисертації рекомендації з раціоналізації і вдосконалення бюджетування в банках ґрунтуються як на адаптації до сучасних українських умов досвіду, накопиченого іноземними банками, так і на розробленні для української банківської практики відповідних підходів і методів. Крім того, автором розглянуто досвід з організації і методики бюджетування в інших галузях економіки з погляду можливості його використання в банківській діяльності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково–дослідних робіт Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за темами „Банківська система України: її становлення та розвиток у перехідний період до ринкової економіки” (державний реєстраційний номер 0196U023340) та „Грошово-кредитний механізм економічного зростання” (державний реєстраційний номер 0101U002946). У межах наукових програм автором виконано дослідження за напрямом: “Бюджетування в системі фінансового планування банків”.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексне дослідження теоретичних та методичних засад бюджетування в системі фінансового планування банків, а також розроблення основних напрямів їх удосконалення.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дисертаційного дослідження:

· уточнити сутність фінансового планування банківської діяльності, розкрити його місце і роль у системі управління банком;

· дослідити поняття "бюджетування" і "бюджет" стосовно банківської діяльності на основі вивчення наукових праць та уточнити їх сутність;

· сформулювати й уточнити на сучасних засадах концепцію методики банківського бюджетування;

· розкрити методичні принципи та показники банківського бюджетування різних рівнів: на рівні банку, структурних підрозділів, "бізнесів";

· для визначення фінансового результату філій та "бізнесів" на принципах бюджетування розробити для банків методику трансфертного ціноутворення та методику розподілу адміністративних витрат;

· удосконалити методику організації контролю за виконанням бюджетів різних рівнів управління в банках;

· розробити та обґрунтувати принципи організаційного забезпечення бюджетування в банку;

· розробити пропозиції щодо впровадження в українських банках сучасних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем з бюджетування, що використовуються у зарубіжній практиці.

Об'єктом дослідження є фінансове планування діяльності українських банків.

Предметом дослідження є теорія, методика і практика бюджетування банківської діяльності як складової системи управління.

Методи дослідження.

Дослідження проводилось із застосуванням наукових методів, що базуються на діалектичному методі пізнання та об'єктивних законах розвитку економіки. До основних загальнонаукових методів дослідження, що використовувалися автором, належать: аналіз та синтез при обґрунтуванні сутності та місця бюджетування в системі фінансового планування банків; порівняльних характеристик при дослідженні трактування термінів "бюджетування", "бюджет" з урахуванням специфіки банківської діяльності; наукової абстракції, порівняння, вибіркового обстеження, групування при розробленні методичних та організаційних засад бюджетування в банківських установах.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи виступають законодавчі акти, нормативно-правові документи з питань бюджетування, наукові праці, роботи провідних вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали науково-практичних конференцій, періодичні видання, фінансова звітність банків, а також власні публікації автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні методичних засад бюджетування в банках та розробленні практичних рекомендацій з їх удосконалення.

Наукову новизну дисертаційної роботи визначають такі положення:

вперше:

· сформовано методичні засади бюджетування в банківських установах, які включають понятійний апарат, визначення об'єктів, принципи і механізм складання бюджетів та контроль їх виконання, що створює умови для ефективного організаційно–методичного забезпечення цього процесу;

· запропонована більш деталізована класифікація бюджетних центрів у банку у вигляді дворівневої системи: на нижчому рівні – центри управління, центри прибутку, центри витрат (з поділом останніх на процесінг-центри та сервіс-центри), на вищому рівні – "бізнеси" як сукупність окремих центрів прибутку та центрів витрат, що забезпечує госпрозрахункову діяльність "бізнесів" як центрів фінансової відповідальності;

· запропонована нова методика розрахунку трансфертної ціни в банку, яка базується на врахуванні по групах строковості як цін на залучені і запозичені кошти, так і цін за вкладеннями в доходні активи, що дозволяє більш обґрунтовано визначати прибуток філій та окремих "бізнесів" банківської установи;

удосконалено:

· методичні засади обліку і аналізу групування витрат банку як по центрах управління, центрах прибутку, центрах витрат (процесінг-центри, сервіс-центри), так і по "бізнесах", що забезпечує більш достовірну калькуляцію собівартості банківських продуктів і послуг та визначення фінансових результатів "бізнесів";

· систему організаційного та автоматизованого інформаційно–аналітичного забезпечення процесу бюджетування шляхом поглибленої деталізації бюджетного регламенту та визначення критеріїв вибору відповідного програмного забезпечення, що створює умови впровадження і ефективного функціонування бюджетування як управлінської технології;

набули подальшого розвитку:

· методичні засади і прийоми контролю за процесом бюджетування шляхом складання "гнучкого бюджету" для всіх видів операційних бюджетів, що створює умови більш деталізованого і поглибленого аналізу результатів роботи "бізнесів" для прийняття ефективних управлінських рішень;

· комплексна ієрархічна система об'єктів бюджетування в банку щодо яких ведеться планування, облік, аналіз і контроль виконання бюджетів в багаторівневій системі: операції, бюджетні центри, філії, банк у цілому, що забезпечить підвищення ефективності бюджетування в банках.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні ефективної системи бюджетування банківської діяльності та обґрунтуванні методичних рекомендацій, реалізація яких дозволить підняти на якісно новий рівень управлінський процес в українських банках, підвищити конкурентоспроможність і ефективність їх діяльності.

Результати дослідження можуть бути використані у викладанні дисциплін "Банківські операції", "Аналіз банківської діяльності" та "Фінансовий менеджмент у банку".

Окремі пропозиції, що містяться в дисертаційному дослідженні, доведені до рівня конкретних методичних розробок, які використовуються в діяльності ряду банків.

Усі положення роботи, що мають елементи новизни для теорії і практики планування і контролю банківської діяльності, реалізовані у ВАТ "Кредитпромбанк" (довідка № 15215/13.1-5257-01 від 22.11.05 р.), ВАТ Банк "Біг Енергія" (довідка № 3066/24-06 від 05.12.05 р.), ВАТ "Родовід банк" (довідка № 03-11-5239/4822.1 від 08.12.05 р.) та у навчальному процесі на кафедрі банківської справи Київського національного економічного університету (довідка від 02.12.05 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені в доповідях на науково-практичних конференціях, зокрема на:

· Міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці та підприємництві” (27–28 березня 2001 р., м. Київ);

· VII Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть” (24–26 травня 2001 р., м. Київ);

· V Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (25–26 травня 2001 р., м. Київ);

· Науково-практичній конференції “Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні” (18–19 листопада 2004 р., м. Київ).

Наукові публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 4.53 д.а., з них 6 – у наукових фахових виданнях обсягом 2,53 д.а., 4 – в інших виданнях обсягом 2,0 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 205 сторінок друкованого тексту, містить 23 таблиці на 11 сторінках, 27 рисунків на 15 сторінках, 11 додатків на 40 сторінках. Список використаних джерел включає 139 найменувань на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, предмет та об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Фінансове планування як складова системи управління банком” розкрито економічну сутність фінансового планування як складової системи управління банком, доведено, що бюджетування входить до системи оперативного фінансового планування, дано критичний огляд існуючих поглядів учених щодо термінів “бюджет” та “бюджетування”, визначена та обґрунтована класифікація об’єктів бюджетування банку.

Планування банківської діяльності є ключовою функцією управління в процесі прийняття рішень банком з метою підвищення його конкурентоспроможності і ефективності діяльності.

Оскільки управління банком складається з двох підсистем – управління фінансами та управління персоналом, то для цілей процесу планування слід виділити окрему складову – фінансове планування. Фінансове планування має велике значення для практики внаслідок того, що воно є детальним плануванням основної діяльності банку і його результати мають чітку кількісну оцінку.

Фінансове планування є частиною загального процесу планування, яке включає:

- стратегічне планування розвитку банку в частині визначення концепції його розвитку та формування стратегічних цілей;

- тактичне планування в частині складання бізнес-планів;

- оперативне планування у частині встановлення конкретних завдань щодо досягнення стратегічних і тактичних цілей.

У вітчизняній банківський практиці поняття “фінансове планування” пов'язують з оперативним (короткостроковим) плануванням.

У зарубіжній практиці оперативне фінансове планування визначають, як правило, поняттям “бюджетування”, що походить від англійського терміна “budgeting”. У сучасній вітчизняній науковій літературі і практиці термін “оперативне фінансове планування” трактується як синонім терміна “бюджетування”.

За результатами проведеного аналізу літературних джерел зарубіжних і вітчизняних авторів до поняття “бюджет” (К. Друрі, И. Т. Хорнгрен, Дж. Фостер, Charles J. Woelfel, И. А. Бланк, С. Ф. Голов, Е.С.Стоянова) сформульовано його визначення з урахуванням специфіки банківської діяльності. Бюджет банку – це фінансовий документ, який визначає джерела формування доходів і витрат та фіксує фінансовий результат діяльності банку.

Дослідження існуючих у літературі визначень дозволяє віддати перевагу більш широкому трактуванню поняття "бюджетування", згідно з яким бюджетування, з одного боку, є процесом складання оперативних фінансових планів, а з іншого – управлінською технологією. На підставі проведеного дослідження запропоновано таке визначення цього терміна, а саме: бюджетування в банку – це управлінська технологія, яка поєднує процес оперативного фінансового планування, обліку і контролю операцій банку.

Процес бюджетування, як частина системи фінансового планування в банку, складається з трьох етапів:

1) складання планового бюджету банку;

2) облік фактичного виконання бюджету банку;

3) контроль та аналіз результатів виконання бюджету.

Бюджетування як управлінська технологія включає три складові: методику, організацію та автоматизацію бюджетування (рис. 1).

Основою процесу бюджетування, є визначення його об’єктів. З цією метою запропоновано більш детальну класифікацію об’єктів бюджетування в банку, щодо яких ведеться планування, облік, контроль і аналіз виконання бюджетів, якщо розглядати їх як багаторівневу систему: операції, бюджетні центри, філії, банк у цілому.

Залежно від того, до якої групи належать операції банку (активні, пасивні чи розрахункові), існують різні підходи до їх фінансового планування. Але в будь–якому випадку, це планування здійснюється за двома основними складовими – обсяг та ціна.

Бюджетування вимагає побудови такої організаційно-фінансової структури банку, яка забезпечує формування бюджетних параметрів і контроль бюджетного процесу. Це завдання передбачає створення в банку фінансової структури, яка являє собою сукупність сфер фінансової відповідальності, що є об'єктами бюджетування і поділені між структурними підрозділами банку.

На підставі дослідження практики бюджетування таких українських банків як ВАТ "Кредитпромбанк", ВАТ "Родовід банк", ВАТ Банк "Біг Енергія", ВАТ АКБ "Східно-Європейский банк", ВАТ КБ "Надра", Банк "Фінанси і кредит", Банк "Український промисловий банк", ВАТ "Експрес-Банк" та інших, здобувачем запропонована власна класифікація бюджетних центрів з урахуванням специфіки як спеціалізованих, так і універсальних банків. Складовими елементами фінансової структури банку є центри фінансового обліку, які поділяються на три типи: центри управління, центри прибутку, центри витрат (процесінг-центри, сервіс-центри). Вищим рівнем фінансової структури банку є “бізнеси” (рис. 2). Бізнес - сукупність центрів фінансового обліку, які належать до технологічно самостійного сегмента. Виходячи з вивчення практики названих банків, розроблено і запропоновано більш деталізований алгоритм послідовності створення фінансової структури банку.

У розділі 2 “Методичні засади бюджетування в банках та їх удосконалення” розглянуто різні підходи до бюджетування в банку, виділені етапи процесу складання планового бюджету банку, описані методики: складання планового бюджету банку, обліку фактичного виконання бюджету банку та контролю виконання бюджету банку.

У роботі обґрунтовано, що процес складання планового бюджету повинен поділятися на чотири етапи (побудову наведено на рис. 3):

1) визначення керівництвом основних напрямів діяльності банку;

2) підготовка бюджетними центрами своїх бюджетів;

3) проведення керівництвом аналізу і перевірки пропозицій за бюджетами, наслідком яких є коригування бюджетними центрами своїх бюджетів відповідно до рекомендацій керівництва;

4) затвердження бюджетів.

Перший етап – визначення керівництвом основних напрямів діяльності банку – обов'язково включає такі чотири складові:

1) визначення орієнтирів діяльності банку в цілому;

2) визначення планових значень макроекономічних показників (аналіз зовнішнього середовища);

3) визначення орієнтирів за основними напрямами діяльності;

4) визначення внутрішніх нормативів, у тому числі щодо неопераційної діяльності.

Найважливішим етапом у процесі складання бюджету банку є підготовка бюджетними центрами банку планових бюджетів, до яких входять операційний бюджет, фінансовий бюджет та інвестиційний бюджет (рис. 4).

Складовими операційного бюджету банку є Бюджет продуктів, Бюджет трансфертів, Кошторис адміністративних витрат та Бюджет доходів і витрат. На підставі проведеного дослідження розроблено і запропоновано формати операційних бюджетів, розглянуті основні підходи до їх складання, етапи складання кожного виду бюджету, їх переваги та недоліки, а також методику розрахунку кожного із планових показників.

Необхідною умовою бюджетування в банку є впровадження трансфертного ціноутворення, яке передбачає встановлення внутрішніх цін на фінансові ресурси, за якими останні будуть розподілятися між "бізнесами", що забезпечує можливість планування і контролю фінансових результатів їх діяльності.

Проведено дослідження існуючих підходів до формування трансфертного ціноутворення в банку, виявлено їх переваги та недоліки, та запропонована власна методика розрахунку трансфертної ціни, яка передбачає розподіл зобов'язань і вкладень за групами строковості та встановлення різного рівня трансфертних цін для кожної групи. При такому розрахунку трансфертної ціни банк отримує можливість більш гнучкого управління своїми вимогами і зобов’язаннями, з одного боку, і більш адекватного оцінювання ефективності діяльності своїх "бізнесів", з іншого. Методика встановлення трансфертної ціни створює умови для здійснення оперативного управління ризиком ліквідності і процентним ризиком шляхом вилучення їх з "бізнесів" і концентрації в казначействі.

Відмінна риса операційного бюджету банку – це складання Бюджету трансфертів (табл. 1).

За допомогою бюджету трансфертів у розрізі груп строковості складається план розміщення ресурсів для бюджетних центрів, які їх залучають, і план залучення для тих, що їх розміщують. Бюджет трансфертів дає можливість створити в банку в межах фінансової структури центри прибутку, а не суто центри доходів і центри витрат, а також дає змогу більш адекватно відобразити реальну роботу "бізнесів" порівняно із середньоринковими показниками.

Операційні бюджети, які складають "бізнеси", сервіс-центри і центри управління, відрізняються один від одного. До складу операційних бюджетів сервіс-центрів і центрів управління включається тільки Кошторис адміністративних витрат.

Для прийняття ефективних управлінських рішень топ-менеджменту необхідно в режимі реального часу отримувати інформацію про фактичне виконання бюджету банку. Це забезпечується впровадженням управлінського обліку з метою накопичення, обробки і використання інформації щодо фактичного обліку виконання бюджету в розрізі фінансової структури банку.

На підставі проведеного дослідження розроблено і запропоновано методичні рекомендації щодо організації обліку фактичного виконання бюджету по "бізнесах", які є центрами фінансової відповідальності.

Оскільки сьогодні в банках відсутня науково-обґрунтована методика розподілу адміністративних витрат на центри фінансового обліку та "бізнеси", то на підставі проведеного дослідження в дисертації розроблені рекомендації з розподілу цих витрат на центри фінансового обліку (ЦФО) та "бізнеси" пропорційно обраній базі, якою може бути кількість співробітників ЦФО, площа, на якій розташовано ЦФО, кількість персональних комп'ютерів, телефонів тощо.

Це дозволяє:

- по-перше, визначити фінансовий результат роботи кожного "бізнесу" (корпоративного, роздрібного, міжбанківського та інших) з урахуванням адміністративних витрат банку, що припадають на цей бізнес;

- по-друге, підвищити відповідальність центрів фінансової відповідальності за дотримання запланованих ними адміністративних витрат;

- по-третє, установити для кожного "бізнесу" нормативи адміністративних витрат залежно від виконання плану операційного прибутку.

Для калькуляції собівартості банківських продуктів запропоновано використання методу АВС ("Activity based costing", або "функціонально–вартісний аналіз"). Результатом застосування методики АВС є точне визначення собівартості банківських продуктів і послуг через розрахунок вартості функцій щодо їх виробництва. У рамках ABC вартість банківського продукту розраховується як сума витрат кожної ланки технологічного ланцюжка з його виробництва. Ланками технологічного ланцюжка є функції, що виконуються співробітниками банку й автоматизованими системами. Інформація про вартість кожної функції дає змогу виявити найбільш витратні операції і провести оптимізацію неефективних функцій або корінний реінжиніринг бізнес-процесів у цілому. Налагодження методу АВС у банку включає послідовність кроків: 1) опис функцій з виробництва банківських продуктів і послуг; 2) розподіл функцій між співробітниками банку; 3) опис алгоритму розрахунку вартості банківських продуктів і послуг.

Контроль є головною умовою ефективності процесу бюджетування. У дисертації розроблено рекомендації щодо вдосконалення існуючих методів і способів, що базуються на механізмі “управління за відхиленнями” через складання “гнучких бюджетів”. Особливість гнучкого бюджету пов'язана з відмінностями в поведінці змінних та постійних доходів і витрат і він є "комплектом", що складається з декількох фіксованих бюджетів, кожний з яких відповідає певному обсягу операцій. Перевага його в тому, що виникає можливість передбачити які обсяги операцій повинні бути здійсненні для досягнення запланованого фінансового результату. З метою здійснення контролю виконання бюджету гнучкий бюджет розраховується виходячи з фактичних обсягів банківських продуктів та планових цін на них. Це забезпечує зіставність планових і фактичних даних.

Використання гнучких бюджетів дозволяє розділити сукупне відхилення планових даних від фактичних на два відхилення:

· відхилення, викликане зміною обсягу операцій порівняно з тим, що планується (різниця між показниками гнучкого і планового бюджету);

· відхилення від гнучкого бюджету (різниця між фактичними результатами діяльності і показниками гнучкого бюджету).

У розділі 3 “Організаційні засади впровадження бюджетування в банку” запропоновано методику створення бюджетного регламенту банку, а також обґрунтовано необхідність використання автоматизованих інформаційно-аналітичних систем, без чого неможливе бюджетування в сучасному банку.

Ефективне функціонування системи бюджетування можливо лише при наявності відповідного організаційного і сучасного інформаційно-аналітичного забезпечення з використанням автоматизованих систем. Оскільки українські банки тільки починають впроваджувати бюджетування, то на підставі вивчення і узагальнення наявного досвіду таких банків, як ВАТ "Кредитпромбанк", ВАТ Банк "Біг Енергія" та ВАТ "Родовід банк", у дисертації запропоновано комплекс робіт, які необхідно для цього виконати.

Основою організаційного забезпечення бюджетування в банку є бюджетний регламент.

Бюджетний регламент – сукупність внутрішньобанківських документів та наказів, які описують порядок розроблення та складання бюджетів, учасників кожного етапу бюджетування (посада та підрозділ), дії кожного учасника (послідовність та терміни), джерела, строки та формати отримання та передання інформації.

Головне завдання бюджетного регламенту – забезпечення можливості контролювати хід складання та виконання бюджетів різних видів і рівнів управління. Для цього потрібно: 1) описати організаційний регламент (визначити суб’єктів бюджетного процесу, розділити між ними функції та посадові обов’язки та встановити порядок їх взаємодії на всіх етапах бюджетування), 2) створити часовий регламент (визначити бюджетний період у банку, строки підготовки бюджетів та строки, коли здійснюється контроль виконання бюджетів за певний бюджетний період) (рис. 5).

Створення бюджетного регламенту повинно включати два етапи — складання документів, необхідних для процесу бюджетування, та навчання персоналу роботі з бюджетними документами.

Контролювати процес бюджетування, не маючи достатніх автоматизованих засобів управління, неможливо, оскільки бюджетування —складна і багатомірна система, особливо в банках. Це передбачає використання у банку автоматизованих систем бюджетування.

Етапи побудови автоматизованої системи бюджетування в банку такі: 1) вибір автоматизованої системи бюджетування (АСБ); 2) упровадження АСБ; 3) оцінювання результатів упровадження АСБ. У роботі розглянуто основні програмні продукти з бюджетування, які існують сьогодні на українському ринку ("Oracle Financial Analyzer", "Hyperion Planning", "Cognos Planning", "Bplan", "Контур Корпорация. Бюджет" та інші), визначено їх переваги та недоліки, можливості використання у практичній діяльності банків. Зокрема розглянуто програмний продукт Hyperion Planning з погляду можливості його використання українськими банками у процесі бюджетування. Цей продукт створено компанією Hyperion Solutions Corporation (США), яка є світовим лідером у розробленні програмних продуктів для бюджетування, визнана багатьма спеціалізованими виданнями та аналітичними компаніями. Hyperion Planning відомий за рубежем і впроваджений у багатьох організаціях, серед яких є і кредитні інституції: Bank of America, Bank of New York, Natwest UK Finance.

Узагальнивши практичний досвід, завдання автоматизації процесу бюджетування в банках можна звести до таких: скорочення часу обробки даних; забезпечення швидкого доступу до даних; можливість всебічного оперативного аналізу; підвищення надійності зберігання даних; можливість подання інформації в зручному вигляді; зниження “технічних” помилок персоналу.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове розв'язання наукового завдання щодо вдосконалення теоретичних, методичних та організаційних засад бюджетування в банку. Це дало змогу сформулювати низку висновків теоретичного, методичного та науково-практичного характеру, що відображають розв'язання основних завдань відповідно до поставленої мети.

1. Головним напрямом у системі управління банком є управління фінансами, яке передбачає планування, регулювання і контроль операцій банку та їх доходів і витрат, забезпечення стабільності фінансових результатів і підвищення економічної ефективності діяльності банку. Фінансове планування банківської діяльності є складовою функцією управління фінансами і являє собою процес прийняття рішень, орієнтований у майбутнє. У вітчизняній літературі поняття "фінансове планування" пов’язують з оперативним плануванням і визначають його терміном "бюджетування".

2. За результатами проведеного аналізу визначень трактувань вітчизняними і зарубіжними авторами до понять “бюджет” та "бюджетування" сформульовано їх визначення з урахуванням специфіки банківської діяльності. Бюджет банку – це фінансовий документ, який визначає джерела формування доходів і витрат та фіксує фінансовий результат діяльності банку, а бюджетування в банку – це управлінська технологія, яка поєднує процес оперативного фінансового планування, обліку і контролю операцій банку.

3. З метою побудови комплексної системи бюджетування розкрито функції бюджету і процесу бюджетування, а також принципи бюджетування, адекватні специфіці банківської діяльності. Процес бюджетування в банку ділиться на три головні етапи: складання планового бюджету банку, облік фактичного виконання бюджету банку, контроль та аналіз результатів виконання бюджету. Як управлінська технологія бюджетування включає три складові: методику, організацію, автоматизацію.

4. Методичні засади бюджетування в банку включають визначення об'єктів бюджетування та їх класифікацію. Для цього розроблено більш деталізовану класифікацію об'єктів бюджетування в банку, щодо яких ведеться планування, облік, контроль і аналіз виконання бюджетів. Ця класифікація є багаторівневою системою: операції, бюджетні центри, філії, банк у цілому. Запропоновані основні підходи до фінансового планування операцій банку (активних, пасивних та розрахункових), яке включає планування обсягів та планування цінових параметрів. Це створює умови для формування оптимальної структури планового балансу та максимізації планового прибутку банку.

5. Другим рівнем у класифікації об'єктів бюджетування є бюджетні центри. Для забезпечення бюджетування по них запропоновано класифікацію бюджетних центрів з урахуванням специфіки банківської діяльності та більш деталізований алгоритм, якого необхідно дотримуватися при складанні фінансової структури (вона являє собою сукупність сфер фінансової відповідальності, що є об’єктами бюджетування й управлінського обліку і поділені між структурними підрозділами банку). Побудова фінансової структури досягається створенням спеціальних бюджетних центрів – "бізнесів" як сукупності центрів фінансового обліку, що належать до технологічно самостійного сегмента. Це дозволяє складати бюджет банку через об'єднання самостійних бюджетів центрів.

6. На підставі проведеного дослідження обґрунтовано, що організація процесу складання планового бюджету повинна включати чотири етапи: 1) оголошення вищим керівництвом загальних цілей банку; 2) підготовка бюджетними центрами своїх бюджетів; 3) проведення керівництвом аналізу і перевірки пропозицій за бюджетами, наслідком яких є коригування бюджетними центрами своїх бюджетів відповідно до рекомендацій керівництва; 4) затвердження бюджетів. Розроблено і запропоновано формати операційних бюджетів, розглянуті основні підходи до їх складання та етапи складання кожного виду бюджету, їх переваги та недоліки, а також методику розрахунку кожного із планованих показників. Для визначення фінансового результату виконання бюджету банку розроблено методичні рекомендації щодо організації його обліку, які базуються на використанні даних як фінансового, так і управлінського обліку.

7. Упровадження бюджетування в банку неможливе без використання трансфертного ціноутворення, яке означає встановлення внутрішніх цін на фінансові ресурси, за якими вони будуть розподілятися між "бізнесами", що забезпечує можливість планування, контролю за формуванням та визначення фінансових результатів їх діяльності. Проведено дослідження існуючих підходів до формування трансфертного ціноутворення в банку, виявлено їх переваги та недоліки. Оскільки основними їх недоліками є те, що існуючі підходи потребують наявності ліквідного довгострокового міжбанківського ринку та значного набору фінансових інструментів для управління ліквідністю, то в дисертації запропонована власна методика розрахунку трансфертної ціни, яка базується на розподілі вкладень та зобов'язань банку на групи строковості та встановленні трансфертної ціни для кожної групи з розподілом на гривневі і валютні блоки. Це забезпечує банк можливістю більш гнучкого управління своїми вимогами і зобов’язаннями та більш адекватного оцінювання ефективності діяльності своїх "бізнесів".

8. Відмінною рисою операційних бюджетів банку є складання Бюджету трансфертів, за допомогою якого у розрізі груп строковості визначається план розміщення ресурсів для бюджетних центрів, які їх залучають, і план залучення для тих, що їх розміщують. Це дає можливість створити в банку в рамках фінансової структури "центри прибутку", а не суто "центри доходів" і "центри витрат", а також найбільш адекватно відобразити реальну роботу "бізнесів" порівняно із середньоринковими показниками.

9. Оскільки сьогодні у багатьох банках відсутня методика розподілу витрат на центри фінансового обліку та "бізнеси", на підставі проведеного дослідження, запропоновано технологію такого розподілу. В її основу покладено поетапний розподіл адміністративних витрат: спочатку на всі центри фінансового обліку, потім перенесення витрат сервіс-центрів та менеджмент-центрів на "бізнеси" як загальноадміністративні витрати. Для калькуляції собівартості продуктів запропоновано використання методу АВС ("Activity based costing", або "функціонально–вартісний аналіз"). У рамках методу АВС вартість банківського продукту розраховується як сума витрат кожної ланки технологічного ланцюжка в процесі його створення за умови обов'язкової послідовності кроків, що формують і контролюють процес калькуляції: 1) опис функцій з виробництва банківських продуктів і послуг; 2) розподіл функцій між співробітниками банку; 3) опис алгоритму розрахунків вартості банківських продуктів і послуг.

10. Розроблені рекомендації щодо вдосконалення існуючих методів і способів контролю виконання бюджету в банку, що базуються на механізмі "гнучкого бюджету", який складається на етапі контролю результатів діяльності кожного "бізнесу", виходячи з фактичних обсягів банківських продуктів та планових цін на них.

11. Ефективне бюджетування неможливе без його організаційного забезпечення. У дисертації розроблена методика, яка базується на поетапних комплексах робіт, які необхідно виконати для створення бюджетного регламенту. З цією метою запропонована його структура, яка складається з деталізованого організаційного регламенту та часового. Кожна складова цих регламентів, з урахуванням специфіки банківської діяльності, дозволяє визначити права і обов’язки підрозділів, які беруть участь у бюджетуванні, графіки і процедури складання, узгодження, консолідації і затвердження бюджетів у банку, графіки і процедури складання звітів про виконання бюджетів, їх аналізу і коригувань, а також відповідні їм графіки документообігу.

12. На підставі вивчення світового досвіду запропоновані критерії, за якими визначається використання відповідної умовам банку автоматизованої системи бюджетування. Це створить умови для оперативного управління процесами бюджетування на рівні банку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Овдій Ю. Л. Необхідність фінансового планування в банках України // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. – 2000. – № 11. – С. 142?145, 0,39 д.а.

2. Овдій Ю. Л. Методика складання бюджету банку // Банківська справа. – 2001. – № . – С. 25?30, 0,6 д.а.

3. Овдій Ю. Л. Контроль виконання бюджету банку // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Випуск 96. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 15?21, 0,35 д.а.

4. Овдій Ю. Л. Створення фінансової структури банку // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Випуск 203: В 4 т. Том IV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 1137?1145, 0,43 д.а.

5. Овдій Ю. Л. Облік виконання бюджету в банку // Вісник НБУ. – 2005. – № 8. – С. ?39, 0,38 д.а.

6. Овдій Ю. Л. Організаційне забезпечення процесу бюджетування в банку // Вісник НБУ. – 2005. – № 11. – С. 57?59, 0,38 д.а.

В інших виданнях:

7. Овдій Ю. Л. Методика розробки виробничого і фінансового плану. Контроль та аналіз виконання бізнес-плану банківської установи // Аналіз діяльності комерційного банку. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю “Банківський менеджмент” / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та проф. А.М. Герасимовича. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – С. 332?376, 1,82 д.а.

8. Овдій Ю. Л. Фінансове планування та бюджетування – один із інструментів управління банку// Матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть”. – К.: Політехніка, 2001. – С. 180, 0,04 д.а.

9. Овдій Ю. Л. Маркетинг як основа планування діяльності банку// Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. “Маркетинг: теорія і практика”. – К: КНЕУ. - 2001. – С. 125, 0,04 д.а.

10. Овдій Ю. Л. Управлінський облік як основа ефективного бюджетування в банку// Матеріали наук.-практ. конф. „Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні”. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 378?380, 0,1 д.а.

АНОТАЦІЯ

Овдій Ю.Л. Бюджетування в системі фінансового планування банків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних, методичних та практичних питань бюджетування в банку. Автором уточнено і доповнено визначення поняття “бюджет банку” і “бюджетування в банку”, визначено його місце в системі оперативного фінансового планування, визначені принципи та функції бюджету і процесу бюджетування, які адекватні специфіці банківської діяльності. Запропоновано більш повну класифікацію об’єктів бюджетування в банку, щодо яких ведеться планування, облік, контроль і аналіз виконання бюджетів, та власну класифікацію бюджетних центрів.

У дисертації розроблено і запропоновано методичні засади бюджетування в банках, які поєднують як планування, так і облік та контроль виконання бюджету по "бізнесах", які є центрами фінансової відповідальності, а також послідовність створення бюджетного регламенту, необхідного для організації та інформаційно-аналітичного забезпечення процесу бюджетування в банку.

У практичному аспекті розроблено і запропоновано формати операційних бюджетів, розглянуті основні підходи до їх складання, етапи складання кожного виду бюджету, трансфертного ціноутворення, а також методику розрахунку кожного із планованих показників.

Ключові слова: фінансове планування в банку, бюджетування в банку, бюджет банку, управлінський облік, бюджетний регламент.

АННОТАЦИЯ

Овдий Ю.Л. Бюджетирование в системе финансового планирования банков. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – Финансы, денежное обращение и кредит. Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана. Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методических а практических вопросов бюджетирования в банке. Автором уточнено и дополнено определение “бюджет банка” и “бюджетирование в банке”, определено его место в системе оперативного финансового планирования, определены функции бюджета и процесса бюджетирования в банке, а также принципы бюджетирования, которые адекватны специфике банковской деятельности. Процесс бюджетирования в банке делится на три главных этапа: составление планового бюджета банка, учет фактического выполнения бюджета банка, контроль и анализ результатов выполнения бюджета. Полноценное бюджетирование, т.е. бюджетирование как управленческая технология, включает три составных части: методику, организацию, автоматизацию.

Предложена более полная классификация объектов бюджетирования в банке, по которым ведется планирование, учет, контроль и анализ выполнения бюджетов, представляющая собой многоуровневую систему: операции, "бизнесы", филиалы, банк в целом. Предложены основные подходы к планированию операций банка, которые включают планирование объемов и планирование ценовых параметров.

Предложена собственная классификация (типология) бюджетных центров с учетом специфики банковской деятельности. Составляющими элементами финансовой структуры банка являются центры финансового учета, которые делятся на три типа: центры управления, центры прибыли, центры расходов (процессинг-центры, сервис-центры). Высшим уровнем финансовой структуры банка являются “бизнесы”.

Обосновано, что организация процесса составления планового бюджета должна включать в себя четыре этапа: 1) объявление высшим руководством общих целей банка; 2) подготовка бюджетными центрами бюджетов; 3) проведение руководством анализа и проверки предложений по бюджету, следствием которых является корректировка бюджетными центрами своих бюджетов в соответствии с рекомендациями руководства; 4) утверждение бюджетов.

Особое внимание в диссертации уделено второму этапу бюджетирования - процессу составления планового бюджета банка, в который входят операционный бюджет, финансовый бюджет и инвестиционный бюджет. Предложены форматы операционных бюджетов, рассмотрены основные подходы к их составлению, этапы составления каждого вида бюджета, их преимущества и недостатки, а также методика расчета каждого из планируемых показателей.

Разработаны методические рекомендации по организации учета выполнения бюджета, который ведется на двух взаимосвязанных уровнях – на уровне финансового учета и на уровне управленческого учета. Особенно важным является методика распределения расходов по центрам финансового учета и "бизнесам". Для калькуляции себестоимости банковских продуктов предложено использование метода АВС, внедрение которого в банке включает последовательность шагов: 1) описание функций по производству банковских продуктов и услуг; 2) распределение функций между сотрудниками банка; 3) описание алгоритма расчетов себестоимости банковских продуктов и услуг.

Проведены исследования существующих подходов к формированию трансфертного ценообразования в банке, выявлены их преимущества и недостатки, а также предложена собственная методика расчета трансфертной цены, которая предусматривает деление требований и обязательств по группам срочности и установление разного уровня трансфертных цен для каждой группы. При таком расчете трансфертной цены банк получает возможность более гибкого управления своими требованиями и обязательствами, с одной стороны, и более адекватной оценки эффективности деятельности своих "бизнесов", с другой.

Разработаны рекомендации относительно совершенствования существующих методов и способов контроля выполнения бюджета в банке, описаны его виды, а также выделены этапы контроля выполнения бюджета.

В диссертации предложена последовательность создания бюджетного регламента,