Загальна характеристика роботи
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПЕЧЕНЮК АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
УДК 633.63:631.171
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЗОНІ ІНТЕНСИВНОГО БУРЯКОСІЯННЯ
Спеціальність 08.07.02 –
Економіка сільського господарства і АПК
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Тернопіль – 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті цукрових буряків Української академії аграрних наук
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор
Коденська Марія Юхимівна,
Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки УААН”, головний науковий співробітник відділу інвестицій
кандидат економічних наук, доцент
Бабанін Валерій Веніамінович,
Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри економіки підприємств
Провідна установа: |
Державний агроекологічний університет
Міністерства аграрної політики України,
кафедра економічної теорії, м. Житомир
Захист відбудеться 25 січня 2007 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) економічних наук Тернопільського національного економічного університеті за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 6
Автореферат розісланий 22 грудня 2006 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук, доцент | Задорожний З.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За період формування ринкової економіки в Україні відбулися докорінні зміни соціально-економічної бази суспільного виробництва. Насамперед, це стосується земельних відносин, форм господарювання, відносин власності на основні засоби виробництва в сільському господарстві тощо. На сучасному етапі реформування аграрного сектору економіки держави важливим є пошук шляхів ефективного функціонування продовольчого ринку, який, в першу чергу, визначає рівень забезпеченості населення продуктами харчування. Серед сукупності продовольчих ринків одним із найбільш важливих для України є ринок цукрових буряків, який до середини 90-х років минулого століття займав стійкі позиції щодо обсягів виробництва на світовому ринку цукросировини. Лісостепова зона України, до якої належить 90території Хмельницької області, характеризується сприятливими природноекономічними умовами для вирощування цукрових буряків.
За період економічних реформ у буряківництві, як і в сільському господарстві країни в цілому, сформувалися стійкі тенденції економічної кризи, що були викликані та підтримувались рядом об’єктивних і суб’єктивних причин внутрішнього й зовнішнього середовища. Галузь, за рідкісним виключенням, залишалась без інвестицій і кредитів, і по суті стала збитковою, а обсяги виробництва цукросировини скоротились майже втричі.
В такій ситуації виникла необхідність проведення наукових досліджень щодо формування ринку цукрових буряків та обґрунтування на цій основі основних напрямів і параметрів розвитку ринку на перспективу.
Дослідженню питань реформування аграрного сектору економіки, світового та вітчизняного бурякоцукрового виробництва, ринку цукрових буряків присвячені праці вчених-економістів: В. Бондаря, О. Варченко, М. Дем’яненка, С. Дусановського, Й. Завадського, М. Коденської, І. Лукінова, М. Маліка, О. Онищенка, Ю. Пастуха, В. Пиркіна, Л. Прикмети, П. Саблука, А. Фурси, О. Шпичака, В. Юрчишина М. Ярчука та ін.
Проте відсутність достатнього досвіду господарювання в ринкових умовах, особливо на регіональному рівні, залишає невирішеним цілий ряд науково-методичних і практичних питань реструктуризації бурякоцукрового виробництва та формування його в самостійну ринкову структуру. Зокрема, існує необхідність розробки пропозицій щодо активізації розвитку ринку цукрових буряків, підвищення ефективності буряківництва, залучення передового науково-практичного досвіду в галузь та його адаптації до сучасних ринкових умов.
Зазначена сукупність проблем і завдань з їх вирішення зумовили актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідних робіт лабораторії економіки та організації виробництва цукрових буряків і насіння Інституту цукрових буряків УААН у відповідності до завдання 03.Е. „Розробити організаційно-економічну модель високоефективного функціонування бурякоцукрового підкомплексу АПК України в ринкових умовах”, яке виконувалося згідно з Науково-технічною програмою УААН „Цукрові буряки” на 2001-2005 рр. (державний реєстраційний № U001242).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування та розробка теоретичних і практичних рекомендацій щодо розвитку й становлення ринку цукрових буряків, заходів щодо забезпечення ефективності функціонування галузі в регіоні.
Для досягнення поставленої мети в роботі визначені такі завдання:
- розкрити економічну сутність поняття „ринок цукрових буряків” для його подальшого однозначного трактування;
- обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення державного регулювання виробництва цукрових буряків для захисту інтересів бурякосійних господарств;
- обґрунтувати основні прогнозні параметри розвитку галузі буряківництва в Хмельницькій області на перспективу;
- розробити пропозиції щодо удосконалення механізму інформаційно-маркетингового забезпечення буряківництва для підвищення ефективності виробництва підприємств галузі;
- визначити основні напрями подальшого розвитку інтеграційних процесів у бурякоцукровому виробництві для формування ефективних економічних взаємовідносин між партнерами з виробництва цукрових буряків і цукру;
- обґрунтувати необхідність організаційно-економічної перебудови управління бурякоцукровим виробництвом для подальшого розвитку галузі буряківництва.
Об’єкт дослідження – ринок цукрових буряків.
Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів становлення та розвитку ринку цукрових буряків.
Методи дослідження. У процесі розробки поставлених у роботі завдань використовувались такі методи економічних досліджень: порівняльного аналізу – для зіставлення даних звітного та попередніх років, графічний – при вивченні динаміки та структурних змін у розвитку ринку тощо, кореляційно-регресійного при визначенні кількісної та якісної оцінки зв’язку між показниками досліджуваного об’єкту, розрахунково-нормативний – для прогнозування параметрів розвитку галузі буряківництва Хмельницької області на перспективу, абстрактно-логічний, аналізу та синтезу – при обґрунтуванні пропозицій та заходів щодо подальшого розвитку ринку цукрових буряків.
Методологічною та теоретичною базою дослідження є основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань ринкових перетворень, проблем формування й розвитку продовольчих ринків, а саме ринку цукрових буряків. Джерелами інформації були: законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Уряду України з питань реформування сільського господарства та функціонування господарюючих суб’єктів в умовах ринкових відносин.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і практичних аспектів формування та розвитку ринку цукрових буряків, а саме:
вперше:
- запропоновано принципово нову організаційну структуру управління галуззю буряківництва, що передбачає створення ринкової двоступеневої структури на рівні акціонерних товариств з виробництва цукрових буряків і цукру та крупних регіональних формувань.
удосконалено:
- систему агромаркетингу в галузі буряківництва, спрямовану на реальне поліпшення інформаційного забезпечення бурякосійних господарств через створення регіональних консультаційних відділів з питань буряківництва;
- організаційний механізм розвитку агропромислової інтеграції в бурякоцукровому виробництві, що сприяє створенню інтегрованих формувань шляхом поєднання інтересів бурякосійних господарств, цукрових заводів, науково-дослідних установ, консультаційних, агросервісних, торгівельних та інших організацій, забезпечує мобілізацію інвестицій та зменшення кількості посередників у бурякоцукровому виробництві.
набули подальшого розвитку:
- трактування економічної суті ринку цукрових буряків, як соціально-економічного середовища вільних відносин учасників бурякоцукрового виробництва з приводу купівлі-продажу цукрових буряків;
- обґрунтування системи заходів державного регулювання виробництва цукрових буряків, яка передбачає формування системи довготермінового кредитування бурякосійних підприємств, пряме субсидування виробництва цукросировини, сприяння залученню інвестицій в галузь;
- методичні підходи щодо визначення прогнозних показників розвитку буряківництва, які ґрунтуються на аналізі динаміки продуктивності цукрових буряків у регіоні та урахуванні тенденцій світового ринку цукросировини.
Практичне значення отриманих результатів. Науково-методичні розробки на матеріалах дисертації з питань вдосконалення інтеграційних процесів у бурякоцукровому виробництві прийняті до впровадження товариством з обмеженою відповідальністю „Хоростків-цукор” (довідка № від 10.11.2005 р.), результати дисертаційного дослідження знайшли застосування в навчальному процесі Подільського державного аграрно-технічного університету при викладанні курсу „Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті” (довідка № від 10.10.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені у дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі викладені ті ідеї та положення, що є результатом власних розробок і розрахунків здобувача.
Апробація результатів дисертації. Положення та результати досліджень доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів „Селекція, насінництво і технологія вирощування цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни” (м. Київ, 19-21 лютого 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави” (м. Кам’янець-Подільський, 20-21 травня 2004 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розв’язання” (м. Хоростків Тернопільської області, 17-18 травня 2005 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць (шість опубліковано автором одноосібно) загальним обсягом 2,22 друк. арк., вісім з яких – у наукових фахових виданнях обсягом 1,98 друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота обсягом 193 сторінки, з них 169 сторінок основного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, містить перелік використаних джерел із 196 найменувань на 17 сторінках та 5 додатків на 5 сторінках. Дисертація ілюстрована 15 рисунками на 7 сторінках і містить 17 таблиць на 8 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, мету та завдання дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі – „Теоретичні і методичні основи становлення та розвитку ринку цукрових буряків” –досліджено економічну сутність ринку, його функції, завдання, основні методи реформування економіки перехідних суспільств, особливості ринкових перетворень у буряківництві, висвітлено методику дослідження та прогнозування ринку цукрових буряків.
Притаманний ринковій економіці механізм саморегулювання забезпечує найкращу координацію діяльності господарюючих суб’єктів, раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, збалансованості народного господарства. Рух до ринку – це перехід до якісно нового стану економіки, будь-який аспект якого в аграрному секторі пов’язаний зі значно більшими труднощами, ніж в інших галузях народного господарства. Ринкова економіка припускає, насамперед, вільне підприємництво, а головною фігурою в ній стає господар-власник. Отже, шлях до ринку лежить через процеси становлення та підтримки власника. Сучасний ринок – високорозвинутий продукт цивілізації, він істотно відрізняється від ринку вільної конкуренції насамперед тим, що передбачає активне втручання держави з допомогою економічних важелів, які, в свою чергу, забезпечені підтримкою права, в економічні процеси суспільства (насамперед у сфері фінансово-кредитної та грошової політики, політики оподаткування, інвестування та ін.), а також формування політики соціального захисту малозабезпечених верств населення. Цивілізований сучасний ринок не допускає зрівнялівки та утриманства. Він передбачає самостійність суб'єктів ринкових відносин, їх рівноправність з приводу купівлі-продажу, розвиток системи горизонтальних зв'язків, у тому числі, зовнішньоекономічних; конкуренцію, а також переважно вільні ціни. Багато залежить від ступеня правового забезпечення ринкових відносин, існуючого механізму реалізації правових норм та правової культури суспільства, його менталітету.
В умовах ринкових трансформацій, структурних зрушень у сільському господарстві важливим є збереження економіки тих галузей, які мають стратегічне народногосподарське значення. До них належить і виробництво цукрових буряків, яке до недавнього часу розвивалося екстенсивно в умовах відносно високого рівня вимог щодо розмірів посівних площ, підвищення урожайності і обсягів виробництва та меншою мірою щодо показників економічної ефективності.
На основі вивчення наукових джерел вітчизняних і зарубіжних вчених та аналізу практичної діяльності з питань досліджуваної проблеми встановлено, що ринок цукрових буряків – це соціально-економічне середовище вільних відносин учасників бурякоцукрового виробництва з приводу купівлі-продажу цукрових буряків на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.
До початку 90-х років ХХ ст. Україна належала до найбільших у світі виробників цукрових буряків і цукру. На її частку припадало 17світових посівних площ і 16світового виробництва бурякового цукру. У складі бурякоцукрового виробництва залишились майже всі необхідні ланки та відповідні структури для здійснення процесу виробництва цукру на всіх його етапах й ефективного розвитку підкомплексу в складі АПК.
Процес розвитку ринкових відносин показав, що ефективна робота нових виробничих формувань на селі залежить від їх організаційно-господарської структури. Аналіз приватизації аграрних підприємств свідчить про те, що створення таких формувань без врахування природноекономічних умов, наявності фінансових ресурсів, професійних можливостей керівників призводить до банкрутства господарств.
Реформування аграрного сектору сприяло тому, що в буряківництві України зроблено значні кроки в змінах відносин власності, форм господарювання; законодавчо визнана приватна власність на землю, розвивається новий уклад виробництва – фермерство, сільськогосподарська кооперація; розширюються земельні площі присадибних ділянок населення, власникам земельних часток (паїв) надане право розпоряджатися ними. Існуючі бурякосійні підприємства реформовано в нові господарські структури ринкового типу.
Досвід регулювання ринку цукрових буряків у розвинутих країнах світу свідчить про необхідність політики підтримки галузі. Нині уряди європейських держав зменшують обсяг такої підтримки, проте зберігається досить високий рівень, закладений у попередні роки під час становлення інтенсивного виробництва. З урахуванням перспектив входження України в СОТ як країни з високим потенціалом конкурентноздатного буряківництва, виникла необхідність запровадження практики підтримки та дотування підприємств галузі як складової державної аграрної політики.
У другому розділі – „Економічний механізм господарювання в бурякоцукровому виробництві та його адаптація до ринкових умов” – досліджено динаміку процесів, що відбувалися на вітчизняному ринку цукрових буряків, розкрито проблеми вдосконалення економічних взаємовідносин в бурякоцукровому виробництві в умовах посилення конкуренції, досліджено важелі регулювання виробництва та реалізації цукросировини.
Україна має довголітню традицію виробництва та експорту цукру. Грунтово-кліматичні умови держави є досить сприятливими для виробництва цукрових буряків, тому вона була й залишається однією з провідних країн світу за площею посіву, обсягами виробництва коренеплодів та виробітку з них цукру.
Дослідження результатів господарювання підприємств галузі показали, що ознаки слабкості виробництва цукрових буряків у державі з’явились ще до початку перехідного процесу. В кінці 80-х на початку 90-х років середня урожайність цієї культури в Україні не перевищувала 28 т/га (рис. 1), в той час як в Європі вона становила 44,5 т/га, а в світі – 34,6 т/га.
До того ж, в останні десятиріччя в країнах ЄС спостерігається чітка тенденція зростання урожайності цукрових буряків. Для нашої держави характерним був значний спад продуктивності галузі, зменшення площ посівів під цією культурою. Такий стан речей, безумовно, призвів до відчутного спаду обсягів виробництва продукції (табл. ).
Таблиця 1
Виробництво цукрових буряків в Україні та Хмельницькій області
Роки | Площі посіву, тис. га | Урожайність, т/га | Обсяги виробництва, тис. тонн | Україна | Хмельницька область | Хмельницька область у % до України | Україна | Хмельницька область | Хмельницька область у % до України | Україна | Хмельницька область | Хмельницька область у % до України | В середньому за 1981-1985 | 1698,1 | 151,7 | 8,9 | 23,0 | 21,2 | 92,2 | 38976 | 3216 | 8,3 | В середньому за 1986-1990 | 1645,3 | 149,2 | 9,1 | 26,5 | 27,6 | 104,2 | 43619 | 4117 | 9,4 | 1991 | 1557,9 | 139,3 | 8,9 | 23,3 | 22,7 | 97,4 | 36184 | 3167 | 8,8 | 2001 | 853,1 | 67,9 | 8,0 | 18,3 | 18,5 | 101,1 | 15575 | 1257 | 8,1 | 2002 | 763,3 | 54,3 | 7,1 | 18,9 | 17,0 | 89,9 | 14452 | 901 | 6,2 | 2003 | 668,3 | 36,6 | 5,5 | 20,0 | 21,3 | 106,5 | 13340 | 779 | 5,8 | 2004 | 696,5 | 44,3 | 6,4 | 23,8 | 23,7 | 99,6 | 16600 | 979 | 5,9 | 2005 | 625,5 | 40,8 | 6,5 | 25,0 | 27,8 | 112,0 | 15617 | 1135 | 7,3 |
Так, зокрема, у Хмельницькій області, яка була обрана за емпіричну базу дослідження, рівень рентабельності виробництва цукрових буряків у 2005 р. склав 11,4проти 31,9у 1995 р. У період 2001-2003 рр. буряківництво регіону взагалі було збитковим (рис.).
Результати дослідження вказали на загрозу погіршення ресурсного забезпечення галузі буряківництва. Особливо гостро постала проблема зношеності парку машин і техніки (рівень зносу тракторів становить 71комбайнів – від 73 до 98Знос техніки в 10 разів перевищив темпи її оновлення. Зростання вартості основних засобів сільського господарства, введених у дію, у 2004 р. порівняно з 2000 р. у ,1 рази є не суттєвим і зумовленим, основним чином, зростанням цін на технічні засоби аграрного виробництва.
За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Хмельницька область є однією з провідних областей України. Внаслідок екстенсивного землеробства сільськогосподарська освоєність та розораність у регіоні в 2005 р. досягла 76,1 та 60,8відповідно. Це призвело до зростання площ еродованих земель.
Порівняно з 1990 у 2005 р. під сільськогосподарські культури в області внесено у 8,1 і 12,8 рази менше відповідно мінеральних і органічних добрив. Частка удобреної мінеральними та органічними добривами площі в 2005 р. склала відповідно 47,4 і 6,0Дослідження показали, що під цукрові буряки в Хмельницькій області в 2005 р. на 1 га посівної площі внесено 13,1 т органічних і 207 кг мінеральних добрив, що становить відповідно 32,0 і 47,5від показників 1990 р.
Практична відсутність кредитування бурякосійних підприємств у середині 90-х років ХХ ст. вимушено призвела до переходу на давальницькі умови переробки та бартерні відносини в галузі. Розпорошеність посівів у більшості господарств, низька питома вага цукрових буряків у структурі посівних площ, відсутність компактних сировинних зон поблизу цукрових заводів призвели до зниження ефективності буряківництва.
Високий ступінь розрізненості бурякосійних господарств, з одного боку, створює для всіх доволі рівні умови конкурентної боротьби, з другого – не дає можливості лобіювати свої інтереси в маркетингових відношеннях з товаровиробниками інших галузей народного господарства.
Для Хмельницької області характерним є збільшення питомої ваги цукрових буряків, вироблених господарствами населення з 0,6у 1995 р. до 17,5у 2005 р. (рис. 3), що обумовило значну розпорошеність посівів, відхід від застосування інтенсивних технологій вирощування.
На сучасному етапі розвитку буряківництво потребує особливої уваги з боку держави з урахуванням тенденцій світового ринку цукросировини. Останніми роками характерним є динамічне зростання виробництва та споживання цукру, переважно тростинного, викликане збільшенням кількості населення та зростанням споживання в колись відсталих країнах; перехід цукру з категорії продовольчого товару в категорію енергетичного ресурсу (переробка його значних обсягів на етанол); прив’язка ціни цукру до ціни на нафту; зміна системи фінансування виробництва цукру в країнах ЄС, яка полягає в зменшенні квот, цін і обсягів експорту; активна експансія іноземних фірм на український ринок – російських, німецьких, італійських, польських; існують проблеми, пов’язані із вступом України до СОТ, які ведуть до обов’язкового імпорту 260 тис. тонн цукру-сирцю, вимоги ліквідації квот “В” і “С”.
Проте, єдиної виваженої політики в нашій державі щодо подальшого розвитку галузі буряківництва досі немає, про що свідчить наявність суперечливих гіпотез, концепцій і комерційних інтересів та пов’язаних з цим непослідовних дій уряду, профільних міністерств, виробників цукрових буряків і цукру.
Досвід розвинутих країн світу свідчить, що держава згладжує стихійні прояви ринкових відносин, такі як недобросовісна конкуренція, монополізм, використовуючи для цього економічні й правові важелі та спеціальні організаційно-управлінські структури (антимонопольний комітет, податкові органи тощо), захищає вітчизняних товаровиробників від іноземної товарної інтервенції, надає їм підтримку. При цьому застосовуються відповідні заходи та методи державної підтримки галузі буряківництва (рис. ).
Трансформація та удосконалення будь-якого окремого важеля не матимуть позитивних результатів, якщо не будуть підкріплені вдосконаленням всього комплексу чинників економічного регулювання. На переконання автора, державна підтримка має спрямовуватися на активізацію ринкових механізмів господарювання, її мета – не безпосереднє фінансування інвестиційних проектів, а активізація внутрішніх і зовнішніх джерел інвестиційних ресурсів та створення умов для їх ефективного використання.
Незважаючи на негативні тенденції, в галузі все ж є і позитивні явища: сформувалися стійкі ознаки товарного ринку цукру, для якого характерна наявність достатньої кількості продавців і покупців, конкурентна боротьба призвела до існування ринкових суб’єктів у вигляді комерційних структур, товарних і універсальних бірж, трейдерів, постачальників ресурсів, які в своїй сукупності становлять інфраструктуру цього ринку.
У дисертації зазначено, що потребує розв’язання проблема підвищення урожайності цукрових буряків, індустріалізації виробництва. Господарства з врожайністю 25-30 т/га уже не мають перспектив на товарному ринку. Розрахунок собівартості цукрових буряків, виконаний в Інституті цукрових буряків УААН за участю автора, показав, що при урожайності 20 т/га витрати на 1 т коренеплодів становить 187,73 грн., 30 т/га – 169,05 грн., 40 т/га – 156,91 грн., 50 т/га – 147,10 грн., витрати в розрахунку на 1 га відповідно складають 3755, 5072, 6276, 7355 грн.
У третьому розділі – „Розвиток ринкових структур і вдосконалення управління в галузі буряківництва” – викладено основні положення розробленої автором програми розвитку буряківництва в Хмельницькій області на період до 2010 року, обґрунтовано необхідність подальшого розвитку інтеграційних процесів у бурякоцукровому підкомплексі АПК, запропоновано заходи з організаційної перебудови управління, поліпшення сервісного обслуговування бурякоцукрового виробництва.
Згідно з розробленою автором програмою розвитку буряківництва в досліджуваному регіоні запропоновано довести основні параметри галузі в області до показників, представлених у таблиці .
Визначення виробничого потенціалу буряківництва регіону на період до 2010 р. базувалося на відповідних методичних підходах з урахуванням особливостей розвитку галузі. Зокрема, в дисертації спрогнозовано щорічне зростання посівної площі під цукровими буряками на ,5Це обумовлено зростанням цін на цукросировину за останні п’ять років у середньому на 8,5щорічно (з 121,5 грн. за тонну у 2000 р. до 179,1 грн. у 2005 р.). Прогнозну урожайність цукрових буряків у регіоні обґрунтовано за допомогою коефіцієнтів темпів росту. Не зважаючи на строкатість цього показника за останні 15 років, в період 2002-2005 рр. зафіксовано зростання продуктивності в середньому на 2,7 т/га щорічно.
Таблиця
Прогнозовані обсяги виробництва цукрових буряків
у Хмельницькій області
Роки | Площа посіву, тис. га | Урожайність, т/га | Валове виробництво, тис. тонн
2006 | 44,27 | 30,5 | 1350,24
2007 | 48,03 | 33,2 | 1594,60
2008 | 52,11 | 35,9 | 2011,45
2009 | 56,54 | 38,6 | 2182,44
2010 | 61,35 | 41,3 | 2533,76
Основними організаційно-правовими формами інтеграції в бурякоцукровому виробництві України на сучасному етапі є товариства з обмеженою відповідальністю, відкриті та закриті акціонерні товариства, агропромислові асоціації, корпорації, приватні підприємства, концерни на базі кількох цукрових заводів і бурякосійних аграрних формувань. Характерними рисами діяльності цукрових компаній є поєднання економічних інтересів партнерів по бізнесу, забезпечення їх необхідними ресурсами, скорочення кількості посередників, зайвих ланок оподаткування, здешевлення продукції, мобілізація інвестицій на реструктуризацію галузі. Всі господарюючі суб’єкти, що займаються переробкою цукросировини, як правило, мають значні площі цукрових буряків (іноді до 12-13 тис. га), застосовують передові технології вирощування коренеплодів. Проте, більшість цукрових компаній не є компактними в регіональному плані і не завжди повністю використовують природні, економічні та соціальні умови зон бурякосіяння. Однак, процес укрупнення цукрових компаній відбувається досить інтенсивно і результатом конкуренції в перспективі може стати успішне функціонування в Україні лише 5-6 крупних фірм і банкрутство інших.
До складу інтегрованих об’єднань запропоновано включати не тільки цукрові заводи та бурякосійні господарства, а й інших учасників бурякоцукрового виробництва: науково-дослідні установи, консультаційні та транспортні організації, банки, машинно-технологічні об’єднання, кондитерські фірми тощо.
Інформаційно-маркетингова система (ІМС) бурякоцукрового виробництва має охопити всі рівні: від підприємства до галузі в цілому. Основним завданням ІМС є розробка маркетингової стратегії для господарських суб’єктів на рівні формування виробничих програм, здійснення методологічного та методичного забезпечення, функціонування обласних, районних маркетингових служб і служб окремих підприємств. Мета створюваних ІМС полягає у систематичному зборі, зберіганні, передаванні й обробці інформації з метою вдосконалення управлінських рішень.
Для усунення цінового диктату з боку підприємств-монополістів, які постачають бурякосійним підприємствам матеріально-технічні ресурси, переробляють цукросировину, запропоновано посилити антимонопольний контроль за формуванням цін. На всіх етапах ринкових перетворень необхідно поєднувати систему вільного ціноутворення з елементами її державного регулювання, яке є системою заходів, спрямованих на збереження або зміну існуючих рівнів цін як окремих товарів, так і загального рівня цін для усунення економічних і соціальних суперечностей.
Дослідження показали, що нормативна собівартість 1 т цукрових буряків в умовах Хмельницької області зараз перебуває на рівні 175,6 гривень за тонну. Мінімальна закупівельна ціна з ПДВ у 2005 році становила 170 грн. Такий рівень ціни вже не забезпечує ефективного виробництва. За підрахунками автора вона має становити не менше 184,3 грн.тонну (з урахуванням мінімального прибутку 5Для відродження галузі буряківництва в області та відновлення стійких позицій на ринку аграрної продукції на найближчу перспективу мінімальна ціна на цукрові буряки повинна субсидуватися державою на суму 46,1 грн.т (25від мінімальної ціни). В такому випадку за кожну тонну цукрових буряків базової цукристості бурякосійне господарство повинно отримати як мінімум 230,4 грн.
ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження в дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання наукової проблеми, що полягає у поглибленні теоретичних основ ринку цукрових буряків, сформульовано комплекс пропозицій з підвищення ефективності буряківництва в умовах розвитку ринкових відносин. Основні висновки, які отримані в дисертації, зводяться до наступного:
1. Ринок цукрових буряків – це соціально-економічне середовище вільних відносин учасників бурякоцукрового виробництва з приводу купівлі-продажу цукрових буряків на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів. Він є одним із найважливіших сегментів продовольчого ринку, від ефективного функціонування якого залежить забезпечення населення необхідними продуктами харчування.
2. Причинами економічної кризи в галузі буряківництва стали втрата ринків збуту українського цукру, безгрошова “обвальна” приватизація підприємств цукрової промисловості, диспаритет цін, старіння матеріально-технічної бази буряківництва, суттєве зменшення обсягів внесення добрив, надмірний імпорт цукру-сирцю, а головне – недосконалість державної політики та втрата на певний час контролю за процесами в галузі.
3. У 2004-2005 рр. намітилася тенденція до стабілізації становища в галузі та розпочались процеси покращення ситуації в буряківництві. За цей період урожайність цукрових буряків в Україні зросла на 40і склала 25,0 т/га, валовий збір зріс з 13340 до 15617 тис. тонн. На підприємствах Хмельниччини урожайність в 2005 р. склала 27,8 т/га, обсяги виробництва цукросировини зросли до 1041 тис. т проти 779 тис. т у р.
4. Підвищенню рентабельності виробництва цукрових буряків повинні сприяти відповідні засоби та методи державної підтримки галузі буряківництва, серед яких варто виділити розробку та підтримку цільових програм розвитку галузі, захист внутрішнього ринку цукру та пошук зовнішніх, пільгове кредитування та субсидування виробництва цукросировини, відшкодування частини витрат на придбання складної бурякової техніки, сприяння в створенні крупних інтегрованих агропромислових структур.
5. В Україні необхідно проводити політику протекціонізму щодо захисту інтересів бурякосійних підприємств, насамперед, від надмірного імпорту цукрових матеріалів. Потрібно передбачити запровадження оптимальних закупівельних цін на цукрові буряки. Для забезпечення розширеного відтворення в буряківництві та відновлення стійких позицій на ринку аграрної продукції на найближчу перспективу частка ціни повинна субсидуватися державою.
6. Успішне розв’язання проблем бурякоцукрового виробництва можливе при органічному поєднанні інтересів бурякосійних господарств і цукрових заводів в інтегрованих формуваннях. Це дасть змогу забезпечити їх необхідними ресурсами, уникнути (або значно скоротити) кількість посередників, зайві ланки оподаткування, зменшити затрати, мобілізувати інвестиції на реструктуризацію бурякоцукрового підкомплексу АПК. При цьому слід використовувати різноманітні інтеграційні форми (корпорації, концерни, закриті і відкриті акціонерні товариства тощо). До таких формувань доцільно залучати ремонтні та машинобудівні заводи, науково-дослідні установи, транспортні організації, підприємства оптової та роздрібної торгівлі цукром, банки, іноземні фірми тощо.
7. Збільшення обсягів вирощування цукрових буряків у державі обумовлене, насамперед, незадоволеним попитом на них (недовантажені потужності цукрових заводів) і перспективами використання рослин, як сировини для виробництва етанолу.
8. Структурно-організаційна перебудова управління бурякоцукровим виробництвом повинна передбачати створення міцної ринкової двоступеневої структури на рівні низових акціонерних товариств з виробництва цукросировини й цукру та крупних регіональних формувань бурякоцукрового підкомплексу АПК типу корпорацій, холдінгових компаній, агропромислово-фінансових груп, або концернів залежно від ступеня централізації функцій та регіональних особливостей.
9. З метою удосконалення управлінських рішень, які приймають менеджери бурякосійних господарств, потрібно створити єдину інформаційно-маркетингову систему бурякоцукрового виробництва, яка спрямована на здійснення методологічного та методичного забезпечення підприємств галузі. Мета такої системи полягає в систематичному зборі, зберіганні, передаванні та обробці інформації, необхідної для підвищення ефективності буряківництва. Для покращення інформування бурякосійних підприємств щодо застосування сучасних інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій, планування виробництва цукрових буряків потрібно створювати на рівні районів консультаційні відділи з питань буряківництва.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Печенюк А.В. Особливості функціонування світового ринку цукруЗб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Випуск 9.За ред. Самокиша М.І. – Кам’янець-Подільський, 2001. – С. 311-313.
2. Печенюк А.В. Державне регулювання в бурякоцукровому підкомплексі АПК України.Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Випуск 10.За ред. Бахмата М.І. – Кам’янець-Подільський, 2002. – С. .
3. Пастух Ю.А., Печенюк А.В., Печенюк А.П. Економічна ефективність вирощування цукрових буряків за українською технологією. // Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Випуск 11.За ред. Бахмата М.І. – Кам’янець-Подільський, 2003. – С. .
4. Пастух Ю.А., Печенюк А.В. Інформаційне забезпечення в буряківництві.Аграрний вісник Причорномор’я: Спеціальний випуск: Зб. наук. праць. Випуск № . – Частини І, ІІ, ІІІ, IV, V, VIВідп. ред. О.П. Сидоренко. – Одеса: Астропринт, 2003. – С. .
5. Печенюк А.В. Стан і перспективи розвитку буряківництва Хмельниччини.Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Випуск 12. Том 2.За ред. М.І. Бахмата. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С. .
6. Пиркін В.І., Пастух Ю.А., Печенюк А.В. Технічне забезпечення в буряківництві.Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Випуск 12.За ред. М.І. Бахмата. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С. .
7. Печенюк А.В. Інтеграційні процеси в бурякоцукровому виробництві.Зб. наук. праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Випуск 13.За ред. Бахмата М.І. – Кам’янець-Подільський, 2005 – С. .
8. Печенюк А.В. Перспективи розвитку буряківництва у Хмельницькій області.Зб. наук. праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Випуск 14. Том 2.За ред. М.І. Бахмата. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2006. – С. .
В інших виданнях:
Печенюк А.В. Буряківництво в Україні: проблеми та перспективи.Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції – в 3-х томахЗа ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во “Элтон-2”, 2002. – № (26). – С. .
АНОТАЦІЯ
Печенюк А.В. Становлення та розвиток ринку цукрових буряків у зоні інтенсивного бурякосіяння. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Тернопільський державний економічний університет. Тернопіль. 2006.
Досліджено теоретичні основи переходу агропромислового виробництва до ринку, розкрито особливості ринкових перетворень в бурякоцукровому підкомплексі АПК України. Досліджено світовий досвід реформування економіки перехідних суспільств. Обґрунтована пріоритетність розвитку в державі бурякоцукрового виробництва, яке має стратегічне народногосподарське значення.
Проаналізовано основні причини кризових явищ в галузі буряківництва, обґрунтована необхідність ефективного державного регулювання ринку цукросировини та цукру. Систематизовано основні засоби та методи державної підтримки бурякосійних господарств. Запропоновано заходи зі створення єдиної інформаційно-маркетингової системи бурякоцукрового під комплексу АПК. Обґрунтовано рівень мінімальної ціни на цукрові буряки, який дозволить стабілізувати виробництво коренеплодів у зоні інтенсивного бурякосіяння.
Запропоновано нові форми інтеграції в бурякоцукровому виробництві, які дозволять підвищити ефективність співпраці аграрних і промислових підприємств. Розроблено програмні засади розвитку галузі буряківництва у зоні інтенсивного бурякосіяння. Запропоновано заходи з організаційно-економічної перебудови управління бурякоцукровим підкомплексом.
Ключові слова: ринок, виробництво цукрових буряків, інформаційно-маркетингова система, ціноутворення, інтеграція.
АННОТАЦИЯ
Печенюк А.В. Становление и развитие рынка сахарной свеклы в зоне интенсивного свеклосеяния. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Тернопольский государственный экономический университет. Тернополь. 2006.
Исследованы теоретические основы рыночных преобразований в сельском хозяйстве. Рынок – это система экономических отношений, связанных с обменом товаров и услуг на основе широкого использования различных форм собственности, товарно-денежных и финансово-кредитных механизмов. Исследован мировой опыт реформирования экономики переходных обществ.
Обоснована приоритетность развития в государстве отрасли свекловодства, которое имеет стратегическое народнохозяйственное значение. Для рынка сельскохозяйственной продукции характерными становятся наличие достаточного количества продавцов и покупателей, проявление конкурентной борьбы, существование рыночных субъектов в виде коммерческих структур, товарных и универсальных бирж, трейдеров, поставщиков ресурсов, которые в своей совокупности составляют инфраструктуру рынка. Позитивные изменения в производстве сахарной свеклы требуют их надежного социального, экономического, организационного обеспечения. Основным направлением достижения этой цели должно стать повышение социально-экономической отдачи всех без исключения методов и механизмов развития свеклосахарного производства.
Проанализированы основные причины кризисных явлений в отрасли свекловодства. Высокий уровень разобщенности свеклосеющих хозяйств, с одной стороны, создает достаточно равные условия конкурентной борьбы, с другой стороны, не позволяет им вести совместные действия с лоббирования своих интересов в маркетинговых отношениях с производителями других отраслей народного хозяйства. Акцентировано внимание на необходимости широкомасштабного внедрения интенсивных и ресурсосберегающих технологий выращивания сахарной свеклы, которые обеспечивают конкурентоспособность свеклосеющих хозяйств.
Обоснована необходимость эффективного государственного регулирования рынка сахарной свеклы и сахара. Государство должно сглаживать стихийные проявления рыночных отношений, таких как недобросовестная конкуренция, монополизм, использовать для этого экономические, правовые рычаги и специальные организационно-управленческие структуры. Систематизированы основные средства и методы государственной поддержки свеклосеющих хозяйств.
Разработана и экономически обоснована программа развития отрасли свекловодства в Хмельницкой области на ближайшую перспективу, предложены конкретные меры по повышению эффективности производства сахарной свеклы в зоне интенсивного свеклосеяния.
Научно обоснована необходимость развития интеграционных процессов в свеклосахарном производстве. В состав интеграционных объединений нужно включать не только сахарные заводы и свеклосеющие хозяйства, но и других участников производства корнеплодов: научно-исследовательские учреждения, консультативные организации, транспортные фирмы, банки, машинно-технологические объединения.
Предложены мероприятия по организационной перестройке и усовершенствованию управления свеклосахарным производством. В частности предусмотрено создание двухуровневой структуры на уровне низовых акционерных обществ по производству сахарной свеклы, сахара и на уровне крупных региональных формирований типа корпораций, холдинговых компаний, концернов в зависимости от уровня централизации функций и региональных особенностей.
Обоснована необходимость создания единой информационно-маркетинговой системы свеклосахарного подкомплекса АПК, которая позволит обеспечить систематический сбор, сохранение, передачу и обработку рыночной информации с целью усовершенствования управленческих решений в свеклосеющих хозяйствах.
Обоснован уровень минимальной цены на сахарную свеклу, который позволит стабилизировать производство корнеплодов в зоне интенсивного свеклосеяния.
Ключевые слова: рынок, производство сахарной свеклы, информационно-маркетинговая система, ценообразование, интеграция.
ANNOTATION
Pecheniuk A.V. Formation and development of sugar beet market in the zone of intensive sugar beet growing. – Manuscript.
A thesis for obtaining a scientific degree of the candidate of economic sciences on specialty 08.07.02 – Agricultural production economics. – National Ternopil economic university. Ternopil. 2006.
The theoretical basis of transition of agroindustrial production to the market are investigated; the features of market transformations in the beet-sugar subcomplex of APC of Ukraine are exposed. World experience in reformation of economy of transitional societies is studied. Priority of the development in Ukraine of sugar beet production, which is strategic importance in the national economy is grounded.
The principal reasons of the crisis events in the branch of sugar beet growing are analyzed, the necessity of effective state management of market of sugar beet and sugar is grounded. Basic means and methods of state support of beet growing farms are systematized. Measures for creation of a single information-marketing system of beet-sugar subcomplex are proposed. The level of minimal price of sugar beet, which will allow to stabilize the root production in the zone of intensive beet growing is grounded.
New forms of integration in beet-sugar production are proposed; they will allow to increase efficiency of cooperation of agrarian and industrial enterprises. The program bases of development of sugar beet branch in the zone of intensive sugar beet growing were worked out. Measures for organizational-economic reformation of the management of beet-sugar subcomplex are proposed.
Key words: market, production of sugar beet, informative-marketing system, price formation, integration.
