СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Педак Інга Семенівна

УДК.338.1:854.78

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ

оліє-жирової продукції

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Суми – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Гуманітарному університеті “Запорізький інститут

державного та муніципального управління”.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, професор

Реутов Віталій Євгенович,

Гуманітарний університет „Запорізький інститут

державного та муніципального управління”, професор кафедри економіки підприємств та маркетингу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Крисанов Дмитро Федосович,

Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України” (м. Київ),

провідний науковий співробітник відділу

форм і методів господарювання в

агропродовольчому комплексі;

кандидат економічних наук, доцент,

Карпенко Андрій Володимирович,

Таврійська державна агротехнічна

академія (м. Мелітополь),

доцент кафедри економіки.

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет,

м. Дніпропетровськ, кафедра економічної теорії
та економіки підприємств сільського господарства.

Захист відбудеться 11 січня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.859.01 Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160, конференц-зал, 3-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Сумського аграрного національного університету, 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

Автореферат розісланий 8 грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Пилипенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні перетворення, які нині здійснюються у сільському господарстві України, спрямовані на перехід аграрного сектора економіки на ринкові засади, на розвиток конкурентоспроможних галузей, на прискорений розвиток і підвищення ефективності оліє-жирового підкомплексу. На сучасному етапі розвитку суспільства відбувається підвищення вимог до структури і якості продовольчих ресурсів. Функція продовольчого забезпечення населення країни дедалі в більших масштабах набуває взаємопов’язаних і взаємозалежних економічних зв’язків сільського господарства з переробними галузями агропродовольчого комплексу. Шляхи розвитку спрямовані на забезпечення досягнення науково-технічного прогресу на основі органічної інтеграції галузей виробництва, промислової переробки, транспортування до місць реалізації та продажу споживачам.

Посилення соціальної спрямованості ринкової економіки України поставило низку проблем, пов’язаних із виробництвом, переробкою і збутом сільгосппродукції, у тому числі оліє-жирової продукції. Аналіз основних показників роботи оліє-жиркомбінатів показує, що більшість продукції, яка випускається вітчизняними підприємствами, є неконкурентоспроможною порівняно з продукцією, яка виробляється згідно з міжнародними стандартами та експортується.

За останні роки функціонування оліє-жирового підкомплексу характеризується значним спадом ефективності як у межах окремих складових єдиного технологічного ланцюга, так і у виробничих відносинах між ними. Виробники насіння соняшнику та переробні підприємства працюють поодинці. Їх матеріальні інтереси не сконцентровані на кінцевих результатах, що унеможливлює за рахунок упровадження окремих і недостатньо узгоджених заходів виведення цього напряму агропромислового виробництва на якісно новий рівень.

Розв’язання проблем підвищення економічної ефективності виробництва, переробки та збуту оліє-жирової продукції не залишається поза увагою науковців. Проблеми теорії і практики, їх загальна теорія з цієї діяльності розглянуті в працях О.В. Березіна, В.І. Бойка, Ю.В. Домашенко, Ф.В. Зінов’єва, В.В. Зіновчука, А.В. Карпенка, В.В. Лазні, П.М. Макаренка, Л.Ю. Мельника.

Але окремі аспекти підвищення ефективності виробництва, переробки та збуту на підприємствах оліє-жирової продукції залишаються дискусійними. Так, неоднозначними є прогнози фахівців щодо динаміки та структурних перетворень у галузі виробництва насіння соняшнику. Крім того, є актуальним виявлення причинно-наслідкових зв’язків між внутрішніми можливостями сільгосппідприємств і зовнішніми умовами агробізнесу, що становить основу економічного зростання виробництва.

Актуальність проблеми, її практичне значення й недостатня вивченість проблеми зумовили вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана за напрямком наукової теми “Організаційно-економічні засади формування та розвитку потенціалу суб’єктів господарювання в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0105U000215), у яких автору належать: розробка методичних підходів до оцінки функціонування систем управління якістю на підприємствах оліє-жирового підкомплексу, оцінка ризику виробництва, переробки та збуту оліє-жирової продукції.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка шляхів підвищення ефективності виробництва, переробки та збуту оліє-жирової продукції на основі комплексної системи управління якістю.

Для досягнення цієї мети дослідження було поставлено такі завдання:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є процес розвитку виробництва, переробки і збуту оліє-жирової продукції в контексті системи управління якістю.

Предметом дослідження є механізми ефективного функціонування системи управління якістю у сфері оліє-жирового підкомплексу .

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження стали базові положення діалектичного методу пізнання явищ і процесів економічної теорії стосовно аналізу й оцінки функціонування системи управління якістю.

Обробка матеріалів дослідження здійснювалася з використанням сучасних інформаційних технологій та програм. Використано методи порівняльного аналізу (при порівнянні стану виробничо-комерційної діяльності окремих суб’єктів), парних порівнянь на основі багатомірного шкалування (для аналізу чинників впливу зовнішніх та внутрішніх факторів функціонування оліє-жирового підкомплексу), експертний метод (для оцінки ризику при впровадженні інноваційної продукції), метод прогнозування (для визначення втрат при виробництві, переробці та збуту оліє-жирової продукції); моделювання (розробка факторної моделі функціонування системи якості продукції).

Інформаційною базою дослідження є дані Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, статистичні дані Головного управління статистики та Управління сільського господарства і продовольства Запорізької області, дані світової мережі Internet, а також аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження у сукупності становлять теоретичні засади й методичні положення формування економічного механізму управління якістю оліє-жирової продукції. Автором одержано такі нові наукові результати:

вперше:

- систематизовано теорії управління якістю, які включають п’ять етапів їх розвитку (наукова організація праці, контроль якості готової продукції, розробка першої системи якості продукції, концепція загального управління якістю на основі стандартів, гармонізація українських стандартів стосовно міжнародних);

- визначення сутності та змісту механізмів реалізації вимог стандартів якості, відповідність яким дає змогу добитися підвищення конкурентоспроможності вітчизняної оліє-жирової продукції;

удосконалено:

-

-

-

набули подальшого розвитку:

-

Практичне значення. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що здобувачем розроблені пропозиції, спрямовані на впровадження системи управління якістю оліє-жирової продукції, на розширення інноваційної діяльності для підвищення ефективного виробництва, переробки та збуту оліє-жирової продукції.

Автор пропонує на Пологівському олійно-екстракційному заводу (ОЕЗ) програмно-цільовий підхід до визначення перспектив виробництва, переробки та збуту оліє-жирової продукції Запорізької області (довідка № від 06.05.06 р.); ТОВ АФ “Злагода” запропоновані напрями удосконалення виробництва оліє-жирової продукції з урахуванням економіко-технологічних аспектів використання (довідка № від 15.04.06 р.); Мелітопольському ОЕЗ запропоновані механізми управління якістю оліє-жирової продукції (довідка № від 10.06.06 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які виносяться на захист, отримані дисертантом особисто і знайшли відображення у роботах, більшість з яких опублікована одноосібно. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, автору належить: заходи щодо впровадження проектів на рівні операційної системи, напрямки досягнення кінцевого результату (2), конкурентні переваги продукції, з урахуванням її якості (4), запропоновані якісні показники, які впливають на розвиток підприємств (5). Конкретна особиста участь автора в одержанні наукових результатів викладена в науковій новизні дисертації.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дослідження обговорювались на міжнародних наукових конференціях: “Актуальні проблеми державного управління та менеджменту” (м. Запоріжжя, 2003 р.); “Організаційні та економічні аспекти управління підприємствами” (м. Запоріжжя, 2004 р.); “Організаційно-економічні механізми управління підприємствами в контексті сучасних євроінтеграційних процесів” (м. Запоріжжя, 2005 р.); Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку, (м. Київ, 2006 р.); “Теорія і практика економіки і підприємництва” (м. Алушта, 2006 р.); “Економіка, організація та управління на підприємствах АПК” (м. Запоріжжя, 2006 р.); “Економічні механізми управління підприємств в трансформаційних умовах” (м. Запоріжжя, 2006 р.); “Теория и практика экономики и предпринимательства” (г. Алушта, 2006 г.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 16 опублікованих працях, з яких: 8 статей у фахових виданнях та 8 тез докладів на наукових конференціях загальним обсягом 2,3 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Обсяг роботи становить 160 сторінок і включає 39 таблиць, 14 рисунків, 3 додатки. Список використаних джерел містить 146 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи ефективної переробки продукції” розглянуто основні теоретичні положення щодо економічної сутності механізму управління якості продукції. Систематизовані етапи розвитку системи управління якістю, що дає змогу прослідкувати передумови виникнення самої якості як необхідної складової у виробництві, переробці та збуті оліє-жирової продукції.

Уявлення людей про стандартизацію якості формувалося паралельно з розвитком самої стандартизації і відображало на різних етапах досягнутий рівень її розвитку (табл. ).

Таблиця 1

Хронологія розвитку стандартів, які містять вимоги до систем якості

Проміжок часу та характеристика стандарту щодо системи забезпечення та/або управління якістю |

Роль стандарту
в системі якості

1950-1960 рр. – збірники вимог до забезпечення якості
у військової промисловості європейських країнах |

Стандарти стосувалися в основному методів, приладів, процесів контролю продукції машинобудівного профілю та деяких елементів системи (наприклад, управління документацією, атестація персоналу тощо)

1960-1979 рр. – галузеві стандарти щодо забезпечення якості
в галузях літакобудування, автомобілебудування та машинобудування

1979 р. – перший національний стандарт Великобританії
В 85750, який містить вимоги до забезпечення якості в цивільній сфері

1987 р. – видані міжнародні стандарти ІSО серії 9000 щодо управління якістю та забезпечення якості, на їх основі розроблена низка національних, регіональних та галузевих стандартів |

Стандарти ІSО серії 9000: 1987/1994 містять рекомендації щодо відносин із замовниками в системах управління якістю

1994 р. – вийшла друга редакція стандартів ІSО серії 9000

2000 р. – вийшла третя редакція стандартів ІSО серії 9000, наприкінці 2000 р. стандарти ІSО серії 9000 стають найбільш популярними та використовуваними стандартами в усьому світі | Стандарти ІSО серії 9000:2000 містять вимоги щодо відносин із замовниками в системах управління якістю

2004 р. – вийшов стандарт, який описує самодостатню систему управління безпечністю продуктів харчування, а структура цього стандарту дає змогу інтегрувати систему управління безпечністю продуктів харчування із системою управління якістю за стандартом iso 9001 або із системою екологічного менеджменту за стандартом ISO 14000 |

Стандарт “Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги”

Система управління якістю – інтегрований механізм управління, який спрямований на реалізацію цілей у сфері якості та орієнтований як на мінімізацію всіх видів витрат, так і на узгоджене функціонування всіх її елементів. Побудова системи управління якістю регламентується вимогами міжнародних стандартів, що прийняті більшістю країн як національні. Як правило, наявність сертифікованої системи управління якістю стає обов’язковою умовою при здійсненні угод, які визнані у світі товаровиробників зі своїми субпідрядниками. Наявність сертифікованої системи управління якістю – важливий доказ високого рівня характеристик продукції при складанні декларації постачальника про відповідність.

Для того, щоб отримати сертифікат якості на соняшникову олію чи маргаринову продукцію, при виробленні продукту необхідно дотримуватися відповідних стандартів (табл. ).

Таблиця 2

Якісні показники соняшникової олії згідно з ДСТУ 1129-55

Найменування показника | Норма олії

Рафінованої | Гідратованої | Нерафінованої

Дезо-
доро-
ваної | Неде-зодоро-ваної | Вищого ґатунку | Першого ґатунку | Другого ґатунку | Вищого ґатунку | Першого ґатунку | Другого ґатунку

Кольорова кількість йоду, мг, не більше | 10 | 12 | 15 | 20 | 30 | 15 | 25 | 35

Кислотне число, мг КОН, не більше | 0,4 | 0,4 | 1,5 | 2,25 | 6,0 | 1,5 | 2,25 | 6,0

Нежирові домішки (відстій за масою), %, не більше | Відсутні | Відсутні | 0,05 | 0,10 | 0,20

Фосфороприсутні речовини, %, не більше, у перерахуванні на стеароолецитин | 0,10 | 0,20 | 0,25 | 0,40 | 0,60 | 0,80

У перерахуванні на Р2О5 | 0,009 | 0,018 | 0,022 | 0,035 | 0,053 | 0,070

Волога та леткі речовини, %, не більше | 0,10 | 0,10 | 0,10 | 0,15 | 0,30 | 0,20 | 0,20 | 0,30

Мило (якісна проба) | Відсутні | Не визначається

Йодне число, г/100 г | 125-145

Неомилюючі речовини, %, не більше | 1,0 | 1,2 | 1,3

Температура спалахування екстракційного масла, , не нижче | 234 | 225

При проведенні сертифікації продукції серійного виробництва обов’язково враховується стан виробництва, який оцінюється під час його обстеження. Перевіряється наявність нормативних документів, їх придатність для сертифікації, дотримання технологічних параметрів виробництва, санітарно-технічний стан обладнання, організація вхідного контролю сировини, контроль за виробництвом і якістю готової продукції, метрологічне забезпечення виробництва.

Можна констатувати, що концепція “загального управління якістю” стає провідним інструментом менеджменту фірм. Ця концепція постійно збагачується досвідом провідних підприємств – лауреатів міжнародних та європейських премій з якості.

Синтезуються принципи побудови системи управління якістю згідно з вимогами міжнародних стандартів. Центральну роль у кожній системі відіграє визначення обов’язків та відповідальності вищого керівництва організації за забезпечення функціонування системи на виділення необхідних для цього ресурсів.

У другому розділі “Функціонування системи управління якісної продукції підприємств оліє-жирової галузі Запорізької області” визначено, що сільськогосподарська продукція має різне цільове призначення. Згідно з цим критерієм вона поділяється на три типи: сировину, проміжну і кінцевого споживання, Нас цікавить сільськогосподарська сировина (сировинні ресурси), яка представлена тими видами продукції, що використовуються для промислової переробки, у даному випадку це насіння соняшнику.

Переробна галузь цілком залежить від виробництва сировини, тобто вирощування соняшнику. Якість продукції, яка виробляється з цієї сировини, залежить від якості соняшникового насіння. Це дає змогу назвати його одним із важливих факторів, які формують ефективність переробної галузі.

Під зовнішнім середовищем сільськогосподарських підприємств розуміють систему економічних відносин між підприємством та іншими макроекономічними суб’єктами, яка реалізується через стабільність політичної та правової сфер, динаміку споживчих витрат, рівень зайнятості, рівень цін, податкову ставку, відсоткову ставку. Розкрити суть зовнішнього середовища – це здійснити аналіз його структурних елементів (табл. ).

Таблиця 3

Пріоритетний ряд чинників зовнішнього середовища сільськогосподарських підприємств, які впливають на процеси впровадження систем управління якістю в оліє-жировій галузі

№ з/п | Чинники | Ступінь впливу чинника | Ранг

1 | Захист довкілля | 0,137 | 1

2 | Навколишнє середовище, клімат | 0,095 | 2

3 | Товарна політика | 0,094 | 3

4 | Наявність стратегії диверсифікації | 0,088 | 4

5 | Стабільність політичної ситуації | 0,081 | 5

0,496 | х

Внутрішнє середовище сільгосппідприємств складається з їх ресурсів. Фактори (або ресурси) виробництва у кожний даний момент часу, таким чином, обмежені щодо потреб. Ця обмеженість може бути абсолютною (ресурси взагалі неможливо збільшити) і відносною (ресурси можна збільшити, але меншою мірою порівняно із зростанням потреб).

Рівень продуктивності соняшнику залежить як від власних внутрішніх властивостей (табл. 4), генетичного потенціалу та особливостей сорту (гібрида), так і від зовнішніх умов вирощування. Якісний посівний матеріал у поєднанні з комплексною системою підготовки ґрунту, раціональним використанням добрив, хімічних засобів захисту і стимуляторів росту, а також відповідні запаси вологи та сприятливі кліматичні умови здатні забезпечити потенційну врожайність сортів і гібридів соняшнику.

Таблиця 4

Пріоритетний ряд чинників ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, які впливають на процеси впровадження систем управління якістю в оліє-жировій галузі

№ з/п | Чинники | Ступінь впливу чинника | Ранг

1 | Родючість ґрунту, водні ресурси | 0,124 | 1

2 | Сонячна та вітрова енергія | 0,112 | 2

3 | Технології | 0,100 | 3

4 | Біологічний потенціал рослинництва | 0,087 | 4

5 | Виробничо-технічний (споруди, техніка, устаткування) потенціал | 0,087 | 5

0,510 | х

У сільськогосподарському виробництві Запорізької області посівні площі соняшнику зростають з кожним роком: з 2000 р. до 2004 р. площі зросли з 355,8 тис. га до 520,1 тис. га (табл. ). Це свідчить також про зростання сировини для переробної оліє-жирової галузі. Але показник урожайності свідчить про неякісне використання посівних земель. Так, урожайність соняшнику з 1 га зібраної площі, протягом того самого періоду, знизилася з 14,1 ц до 9,1 ц. Незважаючи на цей чинник, реалізація олійних культур сільськогосподарськими підприємствами за цей період зросла з 280,4 тис. т до 309,2 тис. т з підвищенням ціни з 556,8 грн. за т до 1152,6 грн. за т.

Зростає також частка господарств населення у виробництві олійних культур: так, у 2000 р. – 15,9%, а у 2004 р. – 19,0%, цей чинник підкреслює ефективність виробництва соняшнику.

Потужність промислової переробки насіння олійних культур в області протягом 1995-1999 рр. становила 670 тис. т на рік, а 2002-2004 рр. – 668,4 тис. т (25,7% промислової переробки України) і є найпотужнішою в Україні. Визначна роль у виробництві олії належить Запорізькому олієжиркомбінату (ОЖК), Пологівському та Мелітопольскому олійно-екстракційним заводам з добовою потужністю переробки насіння відповідно 800, 10080 і 250 т. Крім того, переробкою насіння соняшнику займаються близько 100 дрібних підприємств у господарствах із потужністю від 1 до 12 т на добу, із загальним обсягом виробництва 200 т/добу.

У 2003-2004 рр. використання виробничих потужностей олійно-добувних підприємств по області становило 48,6-52,1%, тоді як у 1999-2001 рр. лише 32,4-33,1%, тобто спостерігається тенденція до зростання на Мелітопольському ОЕЗ поступово до 80,7% та на Запорізькому ОЖК – до 49,4%.

Таблиця 5

Ефективність виробництва соняшнику по Запорізькій області
1995-2004 рр.

Показники / рік | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Посівні площі соняшнику,
тис. га | 252,6 | 355,8 | 369,5 | 384,9 | 477,4 | 520,1

Площа, з якої зібрано урожай соняшнику, тис. га | 251,6 | 348,2 | 347,1 | 347,7 | 455,0 | 508,4

Валовий збір соняшнику,
тис. т | 354,3 | 444,2 | 446,3 | 449,7 | 479,3 | 464,4

Урожайність соняшнику,
ц з 1 га зібраної площі | 14,1 | 12,8 | 12,1 | 12,0 | 10,5 | 9,1

Частка господарств населення
у виробництві олійних культур, % | 2,3 | 15,9 | 19,9 | 15,0 | 13,3 | 19,0

Рівень рентабельності насіння соняшнику у сільськогосподарських підприємствах, % | 191,1 | 56,5 | 82,7 | 88,1 | 74,8 | 64,1

Індекси цін реалізації олійних культур сільськогосподарськими підприємствами, % | 4,9 | 104,5 | 150,5 | 105,3 | 102,2 | 127,8

Реалізація олійних культур сільськогосподарськими підприємствами, тис. т | 210,2 | 280,4 | 273,5 | 265,7 | 306,5 | 309,2

Ціна на олійну культуру, реалізовану сільськогосподарськими підприємствами, грн. за т | 205,7 | 556,8 | 837,9 | 882,3 | 901,6 | 1152,6

Обсяг олійних культур, виданих пайовикам у рахунок орендної плати за землю та майнові паї, тис. т | - | 11,4 | 6,3 | 6,9 | 7,3 | 6,0

Прибуток, тис. грн. | 2269 | 2851 | 2786 | 2670 | 3058 | 2959

Джерело: Статистичний щорічник Запорізької області за 2004 рік.

Оцінка ринкової позиції підприємства здійснюється за вже відпрацьованим механізмом оцінки, розроблено планову систему фінансово-економічних показників, за допомогою яких можна зробити висновок про можливість підприємства. Система управління якістю продукції включає комплекс механізмів: маркетинговий, фінансово-економічний, організаційно-правовий, зовнішньоекономічний, інформаційний, соціальний (рис. ).

Рис. 2. Механізми управління якістю продукції

У третьому розділі “Удосконалення процесу управління якістю продукції в контексті інноваційного розвитку підприємств оліє-жирової галузі” визначено, що стратегія інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від якісних показників продукції, яка ними виробляється. Впровадження системи управління якістю на дрібних підприємствах практично неможливо через додаткові витрати на цей процес. Наріжним питанням виходу із цих обставин може бути об’єднання неспроможних до інновацій сільськогосподарських підприємств у кооперативи. Успіх кооперативу залежить від того, наскільки активно члени кооперативу використовують його послуги.

Підвищення економічної ефективності має народногосподарське значення. Підвищення ефективності виробництва і досягнення вищих кінцевих результатів є вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і подальшого зростання результативності економіки України в цілому, що нерозривно пов’язане з проблемою якості, вирішення якої потребує вдосконалення технології виробництва сільськогосподарської продукції і збільшення потужностей для її переробки і зберігання. Це дає змогу забезпечити поліпшення якості та збереження виробленої продукції і на 20-30% поліпшити рівень її споживання, що приводить до повнішого задоволення потреб споживачів у продуктах харчування.

Одним із підходів підвищення ефективності, нами запропонований більш ретельний підхід до вибору сортів соняшнику. При великому переліку сортів, які створені у Запорізькому інституті олійних культур, ми маємо змогу пристосувати кожний із них для конкретних обставин. Для кооперативу “Юліївка” зроблена оцінка економічної ефективності від впровадження нового більш якісного сорту соняшника “Гібрид Запорізький 28”. Цей сорт пристосований до умов вирощування та кліматичних умов регіону, де знаходиться господарство. На першому етапі ми маємо витрати, які перевищують витрати іншого сорту (344,98 грн. на 1 га), що використовується господарством та становлять 630,91 грн. на 1 га. Отримані результати можна порівняти таким чином: базові сорти – (229 га загальна площа посіву) ми отримали 6,7 ц з га, а новий сорт – (загальна площа посіву 152 га) отримуємо 14,2 ц з га. При цьому собівартість 1 ц основної продукції становить 51,49 грн., а нового сорту – 44,40 грн. при загальній ціні реалізації 61,50 грн. На основі цих даних ми визначаємо вартість приросту основної продукції на 1 га 461,25 грн. та економічну ефективність сорту від підвищення якості продукції 97,03 грн. Чистий дохід на 1 ц становить 7,09 грн., а на 1 га – 175,75 грн. Річний економічний ефект від впровадження нового районованого сорту соняшнику – 4139,20 грн.

Соціальні передумови розвитку кооперації виникають з наростанням розуміння суспільством доцільності і необхідності сприяння розвиткові кооперативного руху у сільському господарстві та підвищення конкурентоспроможності за рахунок підвищення якості продукції як форми соціально-економічного захисту сільськогосподарських товаровиробників і важливого інструменту піднесення їх життєвого рівня та забезпечення прогресу суспільства.

Економічна діяльність завжди пов’язана з ризиком, тобто виникненням ситуації, за якої підприємство не отримає запланованого прибутку. Ймовірність виникнення таких ситуацій збільшується за умов нестабільної економічної ситуації, відсутності повної та достовірної інформації про ринки збуту та іншої інформації на момент прийняття рішення та залежить від характеристик конкретної інновації. Управлення ризиками операційної діяльності потребує організації досконалої системи моніторингу зовнішнього середовища для формування ефективної маркетингової стратегії; правового захисту технологій; впровадження на підприємстві заходів підвищення кваліфікації працівників; постійний контроль за якістю виконання та ефективністю управління.

Недосконала система фінансування новітніх технологій може привести до зменшення обсягів збуту та фінансових збитків. Тенденція якісних змін цього чинника оцінена нами як негативна через незначний попит серед галузевих підприємств на новітні технології, що потребують модернізації обладнання, підвищення кваліфікації робітників, тобто додаткових витрат. На цей момент існує попит на вдосконалюючі технології і з часом показники цього попиту будуть зростати, зважаючи на прогнози розвитку міжнародного ринку та місця на ньому українського продукту, а саме перенесення на українські підприємства виробництв первинних переділів.

Ризики, що знаходяться під пильним контролем та для яких розроблені конкретні заходи управління, не є перешкодою здійснення господарської діяльності Цей чинник виступає як зовнішня загроза. Серед фундаментальних ризиків, що впливають на оліє-жирову діяльність на продовольчому ринку виділені:

-

-

-

-

У сукупності ми маємо тенденцію до збільшення фундаментальних ризиків. Якщо оцінка таких ризиків у 2006 р. має сукупний показник 6,65, то, за прогнозами експертів, цей показник збільшиться до 8,3 бала. Ці ризики змінити на рівні підприємства є складнимзавданням, тому при складанні стратегічних планів слід враховувати вплив найбільш вагомих ризиків щодо витрат. Серед спеціалізованих ризиків (табл. ), що впливають на діяльність сільськогосподарських підприємств:

-

-

-

Таблиця 7

Система ризиків господарської діяльності кооперативу

Види ризиків | Якісне значення ризиків | Коефі-

цієнт-частка | Оцінка на 2005 р. | Оцінка на 2010 р.

бали | ? | бали | ?

Операційні ризики | Недосконала маркетингова стратегія | 10 – незадовільне визначення напрямів розвитку ринку

1 – відсутність | 0,3 | 5 | 1,5 | 4 | 1,2

Невідповідність кадрів професійним вимогам | 10 – повна невідповідність

1 – відсутність | 0,2 | 1 | 0,2 | 2 | 0,4

“Витік” окремих технічних рішень | 10 – дуже частий “витік” технічних рішень

1 – відсутність | 0,2 | 1 | 0,2 | 5 | 1,0

Відхилення в термінах реалізації проектів | 10 – значне й часте відхилення

1 – відсутність | 0,1 | 3 | 0,3 | 4 | 0,4

Недосконалість організації виробничої діяльності | 10 – повна невідповідність організаційної структури цілям

1 – відсутність | 0,2 | 2 | 0,4 | 3 | 0,6

Всього: | 1,0 | 2,4 | 3,6

Інвестиційні ризики | Ефективність спрямування прибутків за напрямами можливого економічного зростання | 10 – незадовільне визначення пріоритетних напрямів розвитку

1 – відсутність | 0,20 | 3 | 0,6 | 5 | 1,0

Збільшення відсоткових ставок

по залучених коштах | 10 – значне зростання відсоткових ставок

1 – відсутність | 0,20 | 1 | 0,2 | 2 | 0,4

Зниження інвестиційної привабливості галузі | 10 – значне зниження

1 – відсутність | 0,20 | 3 | 0,6 | 4 | 0,8

Недосконала система відбору новітніх технологій | 10 – незадовільне визначення інвестиційної привабливості новітніх технологій

1 – відсутність | 0,25 | 2 | 0,5 | 5 | 1,25

Незадовільне обґрунтування вибору певного інвестора | 10 – недосконала система оцінки надійності інвесторів

1 – досконала система | 0,15 | 3 | 0,45 | 2 | 0,3

Всього: | 1,0 | 2,35 | 3,75

Фінансові ризики | Неплатоспроможність замовників | 10 – повна неплатоспроможність

1 – відсутність | 0,2 | 4 | 0,8 | 3 | 0,6

Неплатоспроможність підприємства | 10 – повна неплатоспроможність

1 – відсутність | 0,2 | 5 | 1,0 | 2 | 0,4

Фінансові збитки від неякісного виконання робіт | 10 – дуже часте отримання збитків

1 – відсутність збитків | 0,15 | 5 | 0,75 | 2 | 0,3

Штрафні санкції за несвоєчасне виконання замовлень | 10 – дуже часте порушення графіків виконання замовлень

1 – відсутність порушень | 0,15 | 5 | 0,75 | 3 | 0,45

Розмір ставок оподаткування | 10 – значне зростання

1 – відсутність | 0,3 | 3 | 0,9 | 2 | 0,6

Всього | 1,0 | 4,2 | 2,35

8,95 | 9,70

Для визначення спеціалізованих ризиків ми маємо сукупну експертну оцінку. Так, у 2005 р. загальна сума балів становить 8,95, а за прогнозом вона збільшується та становить 9,70 бала, що дає змогу зробити такі висновки: спеціалізовані ризики передбачувані та ними можна управляти.

ВИСНОВКИ

1. Система управління якістю – це інтегрований механізм управління, спрямований на реалізацію цілей у сфері якості та орієнтований як на мінімізацію всіх видів втрат, так і на узгоджене функціонування всіх її елементів. У своєму розвитку системи управління якістю пройшли такі етапи: від наукової організації праці, через контроль якості продукції, до стандартизації процесу виробництва та відповідності міжнародним стандартам якості продукції.

2. Конкурентоспроможність оліє-жирової продукції досягається за рахунок дієвих механізмів якості продукції на сільгосппідприємствах, стандартизації процесу виробництва та переробки продукції, сертифікування продукції відповідно до стандартів якості, заходів із покращення ґрунтів, сортів соняшнику, нормованих сівозмін, необхідного технічного забезпечення обробки ґрунтів та збору урожаю.

3. Розробку методичних підходів до оцінки функціонування систем управління якістю на підприємствах оліє-жирового підкомплексу базувалися на таких наукових засадах, що дали змогу найповніше дослідити теоретичну базу дослідження; надати економічну оцінку виробничій та інноваційній діяльності підприємств галузі; проаналізувати вплив чинників зовнішнього та внутрішнього середовища галузевих підприємств на об’єкт дослідження; проаналізувати напрями виникнення ризикових ситуацій здійснення технологічного обміну в галузі оліє-жирової галузі та запропонувати шляхи зменшення ймовірності утворення таких ризикових ситуацій.

4. Виявлено, що господарства Запорізької області, починаючи з 1999 р., щорічно втрачали через низький вихід олії на малих переробних підприємствах
1,2-12,0 тис. т олії. Розрахунки показують значні втрати грошових коштів в області 2,5-24,1 млн. грн. від переробки насіння соняшнику на малих потужностях. Рекомендуємо сільгоспвиробникам надавати перевагу переробці на давальницькій основі, яка порівняно з власною є більш прибутковою. Вихід та краща якість олії, вироблена оліє-жировими підприємствами, забезпечує вищу ефективність виробництва соняшнику. Ціна давальницької переробки (у січні 2004 р. становила 200 грн. за 1 т насіння), собівартість сировини і витрати на транспортування (на відстань 50 км від господарства до заводу) забезпечували прибуток з 1 т олії 300 грн., який на 200 грн. більше, ніж від власного виробництва.

5 Механізми управління якістю продукції оліє-жирового підкомплексу мають три складові: внутрішній ринок, експортні та імпортні операції, які базуються на нормативно-правовому забезпеченні діяльності, інформаційному моніторингу, технологічних складових, фінансових важелях, а також фінансово-економічних методах. Вони засновані на врахуванні зовнішнього та внутрішнього середовища господарювання.

6. Стратегія інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від якісних показників продукції, яка ними виробляється. Впровадження системи управління якістю на дрібних підприємствах практично неможлива через значнідодаткові витрати на цей процес. Наріжним питанням виходу із цих обставин може бути об’єднання неспроможних до інновацій сільськогосподарських підприємств у кооперативи.

7. З використанням методів факторного аналізу та математичної статистики запропонована факторна модель функціонування системи якості на цих підприємствах, яка включає аспекти інвестиційної привабливості підприємств, фінансову можливість використання системи якості. Із показників видно, що витрати на впровадження системи управління якістю значно нижчі при об’єднанні дрібних господарств у кооператив.

8. Серед сукупних фундаментальних ризиків, що впливають на оліє-жирову діяльність, виявляється тенденція до збільшення. У 2005 р. сукупний показник становив 6,65, а за прогнозами експертів цей показник збільшиться до 8,3 бала. Ці ризики змінити на рівні підприємства є складним завданням, тому при складанні стратегічних планів слід враховувати вплив найбільш вагомі ризики щодо витрат. Для визначення спеціалізованих ризиків ми маємо сукупну експерту оцінку. Так, у 2005 р. загальна сума балів становить 8,95, а за прогнозом вона збільшується та становить 9,70 бала, що дає змогу зробити такі висновки: спеціалізовані ризики передбачувані та ними можна управляти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Статті:

1. Педак І.С. Державна політика у сфері якості // Держава та регіони. – 2003. – № 1. – С. 94-97.

2. Педак І.С., Кічаєв Ю.П. Проектні рішення щодо розміщення операційної системи // Держава та регіони. – 2004. – № 1. – С. 128-131.

3. Педак І.С. Оптимізація процесу стратегічного планування робіт зі стандартизації щодо поліпшення якості продукції // Держава та регіони. – 2005. – № 1. – С. 195-198.

4. Педак І.С., Краснокутська Т.Ю. Якість продукції – найважливіший фактор конкуренції // Держава та регіони. – 2005. – № 4. – С. 195-198.

5. Педак І.С., Кас’яненко М.М. Якість як стратегія розвитку торговельного підприємства // Держава та регіони. – 2005. – № 5. – С. 192-196.

6. Педак І.С. Екологічні фактори впливу на виробництво оліє-жирової продукції // Вісник ДАУ. – 2006. – № . – С. 5-7.

7. Педак И.С. Состояние продовольственного рынка маслопродукции в Украине // Экономика и управление. – 2006. – № . – С. 27-30.

8. Педак І.С. Система управління якістю – запорука рентабельності підприємств // Держава та регіони. – 2006. – № 6. – С. 192-196.

Тези конфренцій:

9. Педак И.С., Кичаев Ю.П. Проектные решения по размещению операционной системы // Матеріали конференції “Актуальні проблеми державного управління та менеджменту” м. Запоріжжя, ГУ “ЗІДМУ”, 2003 р. – С. 52-54.

10. Педак І.С. Оптимізація процесу стратегічного планування робіт зі стандартизації щодо поліпшення якості продукції // Матеріали конференції “Організаційні та економічні аспекти управління підприємствами” м. Запоріжжя, Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2004 р. – С. 79.

11. Педак І.С. Сертифікація персоналу – новий об’єкт підтвердження відповідності // Матеріали конференції “Організаційно-економічні механізми управління підприємствами в контексті сучасних євроінтеграційних процесів” м. Запоріжжя, Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2005 р. – С. 91-92.

12. Педак І.С. Система управління якістю – основа сталого розвитку підприємства // Матеріали конференції “Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку”, м. Київ, Європейський університет, 2006 р. – 253 с.

13. Педак І.С. Методичні аспекти оцінювання ризиків на підприємстві // Матеріали конференції, м. Запоріжжя, “Економіка, організація та управління на підприємствах” Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2006 р. – С. 122-123.

14. Педак І.С. Трансформація концептуальних теорій системи управління якістю // Материалы конференции “Теория и практика экономики и предпринимательства”, г. Алушта, ТНУ, 2006 г. – С. 253.

15. Педак І.С. Ризик як явище у виробництві та реалізації продукції // Матеріали конференції “Економічні механізми управління підприємств в трансформаційних умовах”, м. Запоріжжя, Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2006 р. – С. 91-92.

16. Педак И.С. Целесообразность затрат на качество // Материалы конференции “Теория и практика экономики и предпринимательства”, г. Алушта, ТНУ, 2006 г. – С. 109.

АНОТАЦІЯ

Педак І.С. Економічний механізм підвищення якості оліє-жирової продукції. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук спеціальності 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. Сумський національний аграрний університет, м. Суми, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і методичних аспектів підвищення ефективності виробництва, переробки й збуту продукції оліє-жирової галузі.

На підставі вивчення наукових розробок вітчизняних вчених-економістів і досвіду країн з розвинутою ринковою економікою узагальнені науково-теоретичні основи й обґрунтована методична схема комплексного аналізу ефективності виробництва насіння соняшника в контексті стратегії якості.

Систематизовано теорії управління якістю, які включають п’ять етапів розвитку (наукова організація праці, контроль якості готової продукції, створення першої системи якості продукції, концепція загального управління якістю на основі стандартів, гармонізація вітчизняних стандартів відповідно до міжнародних.

У хронологічному порядку розглянута схема розвитку стандартів, які регламентують роботу системи управління якістю.

Проведено аналіз функціонування оліє-жирової галузі відповідно до ефективності виробництва, переробки й збуту її продукції. Також проведений факторний аналіз зовнішнього й внутрішнього середовища сільськогос- подарських підприємств оліє-жирового підкомплексу.

Розглянуто перспективи розвитку оліє-жирової галузі та запропоновані ефективні шляхи підвищення якості продукції. Також розроблена факторна модель функціонування системи якості підприємств оліє-жирової промисловості, у якій показані привабливі сторони для можливих інвесторів. Відповідно до цього запропоновано скооперувати дрібні сільськогосподарські підприємства для розширення можливостей залучення інвестора й відповідно до цього мати можливість впровадити систему управління якістю.

Ключові слова: Система управління якістю, ефективність виробництва, стандартизація, кооперація, стратегічний розвиток.

АННОТАЦИЯ

Педак И.С. Экономический механизм повышения качества масло-жировой продукции. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. Сумской национальный аграрный университет, г. Сумы, 2006.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и методических аспектов повышения эффективности производства, переработки и сбыта масложировой отрасли.

На основании изучения научных разработок отечественных ученых-экономистов и опыта стран с развитой рыночной экономикой обобщены научно-теоретические основы и обоснована методическая схема комплексного анализа эффективности производства семян подсолнечника в контексте качественного развития.

Систематизированы теории управления качеством, которые включают пять этапов развития (научная организация труда, контроль качества готовой продукции, создание первой системы качества продукции, концепция общего управления качеством на основе стандартов, гармонизация отечественных стандартов в соответствии с международными.

В хронологическом порядке рассмотрена схема развития