МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Міністерство аграрної політики України
Державний агроекологічний університет
Плотнікова Марія Федорівна
УДК 338.43: 339.13: 633.1
економічна ефективність структуризації хлібопродуктового підкомплексу
Спеціальність 08.07.02 – економіка
сільського господарства і АПК
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Житомир – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Державному агроекологічному університеті (м. Житомир).
Наукові керівники: доктор економічних наук, професор
Поліщук Микола Петрович
доктор економічних наук
Ходаківський Євгеній Іванович,
Державний агроекологічний університет,
професор кафедри економічної теорії
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН,
заслужений діяч науки і техніки України
Шпичак Олександр Михайлович,
директор НДІ економіки та менеджменту агропромислового виробництва
Національного аграрного університету
кандидат економічних наук, доцент
Соловйов Ігор Олександрович,
Херсонський державний аграрний університет,
завідуючий кафедрою менеджменту організацій
Провідна установа: Національний науковий центр
“Інститут аграрної економіки” УААН,
відділ підприємництва
Захист дисертації відбудеться “ 10 ” травня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.
Автореферат розісланий “ 7 ” квітня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук,
доцент В.П. Якобчук
загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Ефективне функціонування ринкової економіки як неврівноваженої дисипативної системи об’єктивно вимагає структуризації її провідних елементів. В стабілізації національної економіки пріоритетне значення належить хлібопродуктовому підкомплексу, оскільки через нього здійснюється мультиплікативний вплив на стан галузей економіки і соціальної сфери.
Сучасна структура хлі-бо-про-дук-то-во-го підкомплексу не повною мірою відповідає його раціональній побудові, оскільки не синхронізується з вимогами макродинаміки економічного зростання в ринкових умовах. Координація інтеграційних процесів в підкомплексі є логічною необхідністю підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності на рівні галузевих підприємств.
Методологічні та практичні аспекти проблеми ефективності функ-ці-о-ну-ван-ня аграрного сектора в умовах ринко-вої економіки досліджували відомі віт-чиз-ня-ні вчені В. Амб-ро-со-в, В. Андрійчук, П. Березівський, П. Борщевський, О. Бугуцький, П. Гайдуцький, В. Галушко, П. Гарасим, М. Дем’яненко, Т. Дудар, Ф. Зінов’єв, В. Зіновчук, М. Калінчик, М. Кропивко, І. Лукінов, П. Макаренко, М. Малік, В. Месель-Веселяк, О. Могильний, О. Онищенко, Б. Пасхавер, Г. Підлісецький, М. Поліщук, П. Руснак, П. Саблук, В. Ситник, А. Стельмащук, В. Терещенко, В. Трегобчук, Є. Ходаківський, Г. Черевко, О. Шпичак, В. Юрчишин та ін. Питання структури виробницт-ва в хлі-бо-про-дук-товому підкомплексі, трансформаційних процесів в зерновій галузі, вза-є-мо-відносин його ланок, методологічні основи формування ринку зерна пог-либ-лено вивчали вчені-еконо-міс-ти С. Бакай, В. Бойко, М. Гладій, Л. Дейнека, М. Калінчик, М. Лобас, З. Ніколаєва, В. Савчук, І. Соловйов, С. Тютюн-ник, М. Федоров, Л. Худолій, С. Чмир, М. Щур та ін.
Однак, орієнтація на динамічний розвиток АПК потребує продовження комплексних досліджень щодо підвищення ефективності функціонування хлібопродуктового підкомплексу в середовищі локального, регіонального та світового ринку зерна. Важ-ли-вість розв’язання проблеми дає підстави стверджувати про необхідність поглиблення системних досліджень в цьому напрямі. Дослідження дисертанта стосуються пошуку найбільш дієвих засобів досягнення ринкового оптимуму функціонування різногосподарських суб’єктів в зерновій галузі та одержання синергійного ефекту від струк-туризації на основі створення корпоративних формувань холдингового типу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ція ви-ко-на-на відповідно до тематики наукових досліджень кафедри ме-не-джмен-ту ор-га-ні-зацій Дер-жав-но-го агроекологічного університету (м. Жито-мир) згідно з планом на-у-ко-во-дос-лідних робіт на 2004-2006 рр. за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні на-прями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора північно-за-хідного регіону України” (номер дер-жав-ної реєстрації 0104U008697).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних та практичних аспектів підвищення економічної ефективності хлібопродуктового підкомплексу внас-лідок оптимізації його структури на прикладі підприємств Житомирської об-лас-ті. Від-по-від-но до визначеної мети ви-рі-шу-ва-лись такі теоретико-ме-то-дичні та на-у-ко-во-практичні завдання:
– дослідити економічну сутність категорії структуризації хлібопродуктового підкомплексу, ефективність та фактори, що її визначають;
– виявити особливості розвитку, основні тенденції, структуру та динамічні зміни в хлі-бопродуктовому підкомплексі;
– визначити чинники економічної ефективності виробництва в хлібопродуктовому підкомплексі та їх вплив на кінцеві результати господарської ді-яль-нос-ті;
– вивчити методичні підходи до визначення економічної ефективності виробництва на підприємствах хлібопродуктового підкомплексу;
– дослідити еко-но-міч-ний ме--ха-нізм вза-ємовідносин між виробниками си-ровини та переробними під-при--ємст-вами та шляхи його удосконалення;
– обґрунтувати стратегію зростання ефективності підприємств хлібо-продуктового під-комп-лек-су;
– розробити методичні та практичні підходи до структуризації хлібо-продуктового під-комп-лек-су в контексті змін аграрної економіки.
Об’єктом дослідження є процес формування раціональної струк--тури хлі-бо-продуктового під-комп-лек-су, економічні від-но-сини між суб’єктами господарювання, підви--щен-ня еко-номічної ефек-тивності функціонування хлібопродуктового під-комп-лек-су Житомирської області.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні ас-пек-ти підвищення еко--номічної ефективності структуризації хлібопродуктового підкомплексу на рівні регіонального АПК в Житомирській області.
Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертацій-ної роботи є сучасна методологія пізнання, що ґрунтується на системно-си-нер-ге-тич-ному підході до вивчення економічних процесів.
В ході виконання дисертаційної роботи використовувалися наступ-ні методи загальнонаукового дослідження: – абстрактно-ло-гіч-ний – проведені теоретичні узагальнення та сформовані висновки і про-по-зиції; сис-тем-но-си-нер-ге-тич-ний метод – для уточнення структурної сутнос-ті хлібо-продуктового під-комп-лек-су як складної відкритої агропромисло-вої сис-те-ми та побудови проектної структури хлібопродуктового під-комп-лек-су, – соціометричне опитування для вивчення мотиваційного ме-ха-нізму пра-цю-ючих в аграрній сфері.
Галузеві аспекти розвитку підприємств хлібопродуктового підкомплексу вивчались за допомогою наступних методів: мо-но-гра-фічного – при дослідженні ме-ханізму формування та ефективності функ-ці-о-ну-ван-ня суб’єктів хлі-бо-продук-тового підкомплексу аналіз та оцінка виробничої діяльності окремих під-при-ємств, ана-лізу і синтезу – при поділі хлібопродукто-вого під-комплексу у процесі ана--лі-зу на галузі та оцінці сукупного економічного ефекту від господарської діяльності; статистико-еко-но-міч-ного – для аналізу роз-вит-ку аг-ро-про-мис-ло-во-го ви-робництва в динаміці; сис-тем-ного і порівняльного ана-лізу – для оцінки організаційно-ви-роб-ничої струк-ту-ри, яка розглядається як сис-те-ма; економіко-математичного – для аналізу впли-ву витрат ви-роб-ни-чих ре-сурсів на валовий дохід при їх оптимізації. Дані оброблялись за до-по-мо-гою прог-рам-но-го за-без-печення Microsoft Excel.
Прикладні аспекти досліджуваної проблеми знайшли вирішення за допомогою графічного методу, який зокрема, використовувався для наочного зо-бра-жен-ня отриманих результатів та схем взаємозв’язків та розвитку умов, про-цесів і ме-ханізмів формування та ефек--тивності розвитку хлі-бо-про-дук-то-во-го під-комп-лексу; роз-ра-хун-ко-во-конс-трук-тив-ного – для визначення еко-но-міч-ної ефек-тив-нос-ті виробництва на підприємствах хлібопродуктового під-комп-лек-су. Це дало мож-ли-вість на основі викорис-таних методів провести комп-лекс-ні економіко-статистичні дослідження.
При виконанні дисертаційної роботи використані матеріали Державного ко-мітету статистики Ук-ра-ї-ни, Головного уп-равління статистики в Жи-то-мирсь-кій області, Го-лов-но-го уп-рав-ління аг-ро-про-мислового розвитку Жи-то-мирсь-кої обл--держ-ад-мі-ніст-ра-ції, звіт-ність сільсь-когосподарських підпри-ємств Жи--то-мирсь-кої області, ма-те-рі-а-ли Мі-ні-стерст-ва аграрної політики України, роз-робки на-укових ус-та-нов, пра-ці про-від-них вітчизняних і зарубіжних вче-них, ін-фор-ма-ція із все-світ-ньої ме-ре-жі Internet, ма-теріали періо-дич-ного дру-ку, ог-ля-до-ва та довідкова інформація, власні ем-пі-рич-ні спос-те-ре-жен-ня ав-то-ра.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в нас-туп-ному:
вперше:
– визначено поняття структуризації хлібопродук--то-во-го під-комплексу як системоутворюючого інтегратора у формуванні господарських та галузевих пропорцій у виробничих сферах підкомплексу з метою гармонізації взаємодії виробників зерна та продуктів його переробки на корпоративних засадах, що забезпечує підвищення економічної ефективності виробництва внаслідок одержання синергійного ефекту;
– обґрунтовано систему показників економічної ефективності структуризації, до яких віднесено ступені освоєння ринку, продаж конкурентоспроможної продукції, рівні рентабельності, технічного забезпечення, продуктивності праці, а також показники, що характеризують фінансову стійкість та раціональне використання всіх видів ресурсів;
удосконалено:
– методичні підходи до визначення результативності функціонування хлібо-продуктового підкомплексу на основі використання узагаль-нюючого критерію ефективності виробництва, ко-е-фі-ці-єнту оп-тимальності ви-роб-ництва та індексу ефективності виробництва внаслідок структуризації;
– порядок врегулювання економічних відносин у сфері виробництва зерна та продуктів його переробки, зокрема запропоновано стратегію посилення інтеграційних процесів в хлібопродук--то-во-му під-комплексі на основі забезпечення рівномірного розподілу доходів у сферах АПК, застосування противитратного механізму та створення замкнутої системи “виробництво-переробка-реалізація-споживання”;
одержали подальший розвиток:
– пропозиції щодо підвищення прибутковості підприємств хлібо-продуктового підкомплексу за рахунок раціонального використання матеріально-технічної бази підприємств, вдосконалення міжгалузевих відносин з урахуванням екологічних аспектів, спеціалізації і кон-центрації, підвищенні конкурентоспроможності підприємств, удос-кона-ленні асортименту продукції, соціального захисту працюючих тощо;
– пропозиції щодо розвитку ринку зерна та продуктів його переробки з урахуванням регіонального виробничого потенціалу та сукупного попиту на продукцію хлібопродук--то-во-го під-комплексу шляхом застосування маркетингового інструментарію, залучення венчурних інвестицій та повної завантаженості виробничих потужностей галузевих підприємств;
– обґрунтування економічного механізму взаємодії виробників сировини та переробних підприємств на основі їх спільної участі в управлінні материнською компанією (холдингом) за рахунок формування і дольового поділу її акціонерного капіталу;
– методичні підходи щодо аналізу економічної ефективності господарської діяльності підприємств хлібопродуктового підкомплексу на основі алгоритму, суть якого полягає в комплексній оцінці результативності на кожному етапі виробничого циклу.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисер-таційного дослідження, які отримані в результаті аналізу про-це-сів фор-мування раціональної структури хлібопродуктового під-комп-лек-су в регіо-ні, виявили ди-на-міч-ні зміни в роз-витку підприємств цієї сфери. Практична цін-ність роботи полягає в тому, що уза-галь--нені та доповнені теоретичні ас-пек-ти еко-но-мічної ефективності струк--туризації хлібопродуктового підкомп-лек-су, вдос-коналений підхід до визначення економічних від--носин при виробництві зерна та про-дук-тів з ньо-го; розроблені нап-рями удос--ко-на-лен--ня со-ці-аль-но-економічного ме-ха-ніз-му гос-по-да-рю-ван-ня. Ре-зуль-та-ти методичних та практичних наробок ди-сер-тан-та мо-жуть бу-ти ви-ко-рис-та-ні спеціалістами при визначенні регіональної стра-тегії еко-но-міч-но--го роз-вит-ку хлі-бопродуктового підкомплексу. Все це дасть мож-ли-вість ство--рити в ре-гі-о-ні потужний конкурентоспроможний хлібопродуктовий під-комп-лекс.
Результати досліджень можуть бути ви-користані при розробці регіональ--них програм комплексного розвитку територій, прогнозуванні рів-ня про-до---воль-чої безпеки, визначенні ефек-тив-нос-ті агропромислового виробницт-ва. Зо-кре-ма, Го--лов-ним управлінням агропромислового розвитку Жи-то-мирсь-кої об-лас-ної ад--мі-ні-стра--ції (довідка № 3420 від 28.10.2005 р.) використані про--по-зи-ції що-до транс--фор-мації існуючих ор-га-ні-за-цій-но-правових форм під-при-ємств у нові фор-му-ван-ня, зміни внут--ріш-ньо-господарсь-ких відносин, струк--ту-ри-зації під-при--ємств, підвищенні конкуренто-спро-мож-нос-ті аграрних фор--му-вань, що за-без--печує їх ефек-тив-не функціонування.
На базі відділу економіки Інституту сільського господарства По-ліс-ся УААН розроблений проект Прог--ра-ми комплексного розвитку хлібо-продуктово-го під-комплексу Жи-то-мирсь--кої об-ласті, в якому використані розробки ди-сер-танта про напрями удос-коналення маркетингової ді-яль-ності на під-при-ємст-вах та створення власної тор-го-вельної мережі, механізм зміцнен-ня ма-те-рі-ально-технічної бази шляхом ство-рення міжгосподарських фор-му-вань, про-по-зиції щодо вдосконалення внут-рішньогалузевих та внутріш-ньо-гос-по-дарсь-ких виробничих відносин в аг-рар-них формуваннях і стра-те-гії їх роз-витку, хол-дингову форму струк-ту-ри-за-ції підприємств хлібопро-дук-то-во-го підкомп-лек-су (до-від-ка № 56 від 17.01.2006 р.).
Практичні напрацювання використані для здійснення со-ці-аль-но-економіч---ного аналізу ефективності господарської діяльності та розробки бізнес-пла---ну СТОВ ім. Б. Хмель-ниць-кого Новоград-Волинського ра-йо-ну Жито-мирсь--кої об-ласті (до-від-ка № 265 від 21.04.2005 р.). Впровадження заходів що--до функціонування відділу маркетингу та вен-чур-но-го інвестування ак-тив-но ви-ко-рис-то-вувалися в практичній діяльності ВАТ “Но-вог-рад-Волинсь-кий хлі---бо-за-вод” м. Но-воград-Волинський Житомирської області (довід-ка № 26 від 21.11.2005 р.).
Результати теоретичних наукових досліджень автора використовуються в нав-чальному процесі Державного агроекологічного універ-си-те-ту (м. Жи-то-мир) при ви-кла-дан-ні кур-су “Ор-га-ні-зація ви--роб-ництва в аграрних фор-му-ван-нях”, зокрема для статистичного аналізу виробничогосподарської ді-яль-нос-ті сільськогоспо-дарсь-ких виробничих струк-тур різного організаційно-пра-во-вого статусу та визначення економічної ефек-тивності господарської ді-яль-нос-ті суб’єктів аграрного ринку (довідка № 849 від 17.10.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисерта--ції, є самостійною науковою працею автора і мають наукове та практичне зна-чення. Всі основні положення, висновки і пропозиції виконані і опуб-лі-ко-ва-ні автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідались і обговорювались на Регіональній між--ву-зівській конференції “Корпоративне управління в Україні”, (м. Жи-то-мир, 2002 р.), Всеукраїнській науково-прак-тич-ній конференції “Ринкова транс-фор--ма-ція економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2003 р.), Між-на--родній на-уково-практичній конференції “Формування кон-ку-рент-о-здат-нос--ті під-при-ємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки” (м. Пол--тава, 2004 р.), Все-українській науково-практичній конференції “Ефек-тив-не використання природноресурсного потенціалу як чинник оптимізації прос--торового розвитку ре-гі-онів” (м. Луцьк, 2004 р.), Всеукраїнській науково-прак--тич-ній конференції “Су-час-ний соціокультурний простір 2004” (м. Київ, 2004 р.), Міжнародній на-у-ко-во-теоретичній конференції “Методичні основи су--часного дослідження в аг-рар-ній економіці” (м. Житомир, 2005 р.), Міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених (м. Житомир, 2005 р.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 19 наукових праць (з них 10 статей у наукових фахових виданнях, 9 – в інших) за-галь-ним обсягом 5,4 друкованих аркуші.
Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладе-на на 177 сторінках комп’ютерного тесту, складається зі вступу, трьох роз-ді-лів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел і додатків. Ди-сер-тація містить 44 таблиці, 30 рисунків, 12 додатків. Бібліографічний список скла-дається зі 135 літературних джерел.
основний зміст дисертаційної роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв’язок з науковими програмами, визначено мету, задачі, об’єкт і пред-мет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних ре-зультатів, а також особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених зав-дань. Наводяться дані про апробацію отриманих результатів і їх пуб-лі-ка-цію.
У першому розділі “Теоретико-методичні основи еконо-мічної ефективності структуризації в хлібопродуктовому підкомплексі” розглянуті теоретичні основи формування та ефективного функціонування підкомплексу, обґрунтовані теоретичні та методичні засади ка-те-горії “економічна ефективність структуризації”, уточнено і доповнено методику визна-чен-ня економічної ефективності діяльності суб’єктів господарювання, структуровано і систематизовано поняття “економічної ефективності структуризації хлібопродуктового підкомплексу”.
Структуризація розглядається як інструмент підвищення економічної ефек-тивності господарської діяльності суб’єктів господарювання. Метою струк-туризації є забезпечення збалансованого розвитку об’єк-ту структуруван-ня, його технічного вдосконалення, соціального захисту працюючих, отримання прибутку. Економічний спад в економіці України негативно впли-нув на розвиток хлібопродуктового підкомплексу, що зумовило не-об-хід-ність ра-ди-кальних змін в галузях, які входять до його складу. До складу підкомплексу входять борошномельна та хлібопекарська промисловість і зер-но-ви-роб-ництво. Встановлено, що під хлібопродуктовим підкомплексом слід ро-зу-мі-ти струк-туровану за функціональ-ни-ми, організаційними, ре-сурс-ни-ми і тех-но-ло-гіч-ними ознаками сис-тему вза-є-мо-по-в’язаних підсистем, го-лов-на ме-та якої на-дійне (безперебійне) і достатнє (за раціональними нормами) пос-та-чан-ня на-се-лен-ня хлібом та хлібопродуктами (рис.1).
Ряд авторів до скла-ду хлібо-продуктового підкомплексу включає такі галузі хар--чової промисловості, як макаронна, кондитерська, для яких первинною си-ро--виною є не тільки зерно, а й інші ресурси. Перевагами запропонованого підходу є зосередження уваги на визначенні ефектив--ності функціонування галузей підкомплексу, вивченні замкненого виробничого циклу та акцентуван-ні уваги на виробництві зерна або продуктів його переробки.
На нашу думку, хлібопродуктовий підкомп-лекс доцільно розглядати і виз-начати як елемент економічної системи, що сприяє повнішому розкриттю економічних взаємовідносин суб’єктів господарювання та факторів підвищення економічної ефективності їх виробництва. Поділ підкомплексу на галузі здійс-ню-єть-ся за ха-рак--тером виробленої про-дукції, наданих послуг чи вико-ну-ва-них функцій. Так, галузі залежно від ха-рак-теру кінцевої продукції, поділяються на зерновиробництво та переробну промисловість.
підкомплеки
Рис. 1. Місце хлібопродуктового підкомплексу в системі продовольчого комплексу
Економічна ефективність хлібопродуктового підкомплексу – це досяг--нення синхронізації ро-бо-ти зер-но-ви-роб-ни-чих та зер-но-пе-ре-роб-них підпри-ємств, в основі якої забезпечення прибутковості їх виробництва, повного за-до-во--лення економічних потреб, продовольчої та економічної безпеки регіону за умо--ви збереження та екологічної безпеки навколишнього се-ре-до-ви--ща. Уза-галь-нюючим показником ефек-тив--нос-ті може вис-ту-па-ти спів-від-но-шен-ня при-бут-ку і понесених вит-рат із вра--ху-ван-ням соці-аль-ної та еко-ло-гіч-ної скла-до-вої, що гарантує без-пе-ре-бій-не функціонування суб’єктів хлі-бо-про-дуктового підкомплексу та можливість роз-ширеного відтворення.
Оцінку еко-но-міч-ної ефек-тив-ності підприємств підкомплексу доцільно проводити поетапно в ході роботи під-при---ємст-ва як системи. Тому про-по-ну-є-мо алгоритм оцінки еко-но-міч-ної ефек-тив---ності, відповідно до якого аналіз еко-номічних показників здійснюється на кож-но-му етапі ви-роб--ничого цик-лу.
В основу методики оцінки ефективності зернової галузі під-приємства пок-ладено коефіцієнтний метод, який ґрунтується на кла-си-фі-ка-ції чинників фор-мування ефек-тивності, використанні факторного ана-лізу, вит-ратного і ре-зуль-тативного методів. Оцінку рівня використання потенціалу галузі пропонуємо здійс-нювати на основі вста-нов-лення її аналога. Іншим показником, що характеризує економічну ефективність га-лу-зе-во-го виробництва є індекс ефективності виробництва внаслідок структуризації (Ід) про-по-нуємо виз-на-чати за формулою:
де Ід – індекс ефективності виробництва внаслідок структуризації; – критерій економічної ефективності, отриманої в результаті структуризації; – критерій економічної ефективності до структуризації.
За останні роки внаслідок подрібнення підприємств хлібо-про-дук-то-во-го підкомплексу великого значення набуває визначення оптимального співвідношення між обсягами виробництва продукції, її реалізацією та оптималь--ною структурою виробничої сфери підприємства тощо. Одним з показників від-по-від-нос-ті наявної структури виробництва і ре-алізації продукції оптимальному рівню в галузі може бути ко-е-фі-цієнт оптимальності виробництва:
де КТ – коефіцієнт оптимальності виробництва; Т – рівень товарності, %; Тн – нор-ма-тив-ний рівень товарності в регіоні, за якого досягаються мак---си-маль-ні показники ефективності на основі середніх ба-га-то--річ-них даних в регіоні, %.
Іншим показником, що характеризує економічну ефективність га-лу-зе-во-го виробництва є коефіцієнт прибутковості (КП), який дозволяє виз-на-чи-ти прибуток в розрахунку на 1 грн. виробленої продукції в галузі.
де КП – коефіцієнт прибутковості; ВП – вартість валової продукції, тис. грн.; П – при-буток від реалізації, тис. грн. (П=В-С), де В – виручка від реалізації, тис. грн., С – повна со-бівартість виробленої продукції, тис. грн.;
Розрахунки узагальнюючого критерію ефек-тив-нос-ті функціонування (Кф) у фор-му-ванні, галузі та підкомплексі в цілому визначимо за формулою:
,
де Ед – вартість продукції, отриманої з 1 гектара посіву (в розрахунку на одного працюючого), тис. грн.; Ті – фактичні витрати і-го виду ресурсу на 1 гек-тар (одного пра-цю-ю-чого), тис. грн.; n є N.
Галузева економічна ефективність є функ-цією багатьох змінних і аналізується у певному часовому про-міжку. Кожен з па-ра-мет-рів характеризуєть-ся функціональною залежністю і потребує оптимізації. Та-ким чином, мо-де-лю-ван-ня передбачає розгляд ба-га-то-факторної оптимізаційної задачі на за-да-ній площині можливих планів. Ця сис-тема має ієрархічну, бага-то-рів-не-ву структуру, що включає внутрішні за-леж-ності між її елементами.
Отже, структуризація розглядається як сукупність організаційно-економічних інструментів, важелів і механізмів, застосування яких здатне забезпечити стій-кий розвиток хлі-бо-про-дук-то-вого підкомплексу як системи взаємозв’язаних елементів з врахуванням со-ці-аль-но орієнтованого механізму розподілу доходів. Концепція структуризації під-комплексу, побудована на формуванні та посиленні інтеграційних процесів в аграрному секторі, доводить доцільність її поширення в умовах ринкової еко--но-мі-ки.
У другому розділі “Сучасний стан та структура хлібопродуктового під-комплексу Житомирської області” оцінюється економічна ефективність зерновиробництва та зернопереробки в громадському секторі економіки, оха-рактеризовано ресурсний потенціал Житомирської області, виявлено вплив основних фак-торів на виробництво зерна в умовах ринку.
У ході дослідження встановлено, що хлібопродуктовий підкомплес має вирішальний вплив на розвиток аграрної економіки та продовольчу без-пеку досліджуваного регіону. Зокрема переробні підприємства борошномельної та хлібопекарської галузей Житомирської області виробляють 11,8% продукції хар--чової промисловості, а сільськогосподарські – 16,1% валової продукції сільського господарства області.
Обсяги ви-робництва зерна протягом 2000-2004 рр. зросли на 13,9% головним чином внаслідок підвищення урожайності зернових культур. Проте ско-ро-ти-лось виробництво хлі-бо-бу-лочних ви-ро-бів та борошна (на 15,4% і 49,4%, відповідно). Це зумовлене змен-шенням по-пи-ту на продукцію внаслідок скороченням чи-сельності населення – основних споживачів у Житомирській області. Про-тя-гом дос-лі-джу-ваного періоду спостерігалося зменшення кількості підприємств переробної сфери та чисельності працюючих. Спад виробництва в підкомплексі супроводжувався погіршенням забезпеченості підприємств матеріально-технічною базою та трудовими ресурсами. Зокрема спостерігалося під-ви-щення фондовіддачі (в сільському господарстві та бо-рош-но-мель-ній галузі – на 73,3% та 6,7 рази відповідно), зниження прибутковості виробленої продукції та рентабельності виробництва (табл. ).
Прибуток, отриманий в галузях протягом 2000-2004 рр. зменшився на 2,8 млн. грн., у т.ч. за рахунок зниження прибутковості зерновиробництва на – 27,5% та збитковості борошномельної галузі – у 4,4 раза в розрахунку на 1 т виробленої продукції. За досліджуваний період рівень рентабельності ви-роб-ництва зер-но-вої га-лузі зни-зився від 83,1% до 40,7%, борошна – від -1,3% до -6,5%, хліба – від 6,5% до 3,9% у 2000р. та 2004 р., відповідно. Негативні про-цеси у розвитку цих галузей значною мірою спричинені відсутністю налагоджених зв’яз-ків між виробничою та переробною сферами, відсутністю комплексної стратегії розвитку на регіональному та загальнодержавному рівнях, а також неструк-ту-ро-ва-ною мо-де-ллю хлібопродуктового підкомплексу в регіоні.
Таблиця 1
Аналіз господарської діяльності підприємств
хлі-бо-про-дук-то-вого підкомплексу Житомирської області
Галузі | Рік | 2004 р. у % до 2000 р.
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004
Кількість підприємств, одиниць
Зер-но-ви-роб-ництво | 900 | 1002 | 1015 | 1037 | 1009 | 112,1
Бо-рош-номельна | 34 | 41 | 34 | 34 | 33 | 97,1
Хлібопекарська | 68 | 68 | 65 | 51 | 53 | 77,9
Кількість працюючих, тис. чол.
Зер-но-ви-роб-ництво | 101,1 | 93,9 | 83,4 | 69,2 | 56,8 | 56,2
Бо-рош-номельна | 1,25 | 0,90 | 0,81 | 0,76 | 0,75 | 60,0
Хлібопекарська | 3,96 | 3,66 | 3,37 | 3,07 | 2,78 | 70,2
Обсяги виробленої продукції, тис. т
Зер-но-ви-роб-ництво | 721,4 | 832,3 | 889,9 | 477,6 | 821,4 | 113,9
Бо-рош-номельна | 66,9 | 70,6 | 70,2 | 40,8 | 33,7 | 50,4
Хлібопекарська | 81,6 | 82,7 | 81,7 | 73,4 | 69,0 | 84,6
Фондовіддача, грн.
Сільське господарство | 0,15 | 0,18 | 0,22 | 0,20 | 0,26 | 173,3
Бо-рош-номельна | 0,51 | 0,86 | 0,89 | 0,88 | 3,42 | у 6,7 рази
Хлібопекарська | 10,05 | 11,93 | 4,00 | 3,93 | 4,96 | 49,4
Прибуток (+), збиток (-) в розрахунку на 1 т виробленої продукції, грн.
Зер-но-ви-роб-ництво | 116,0 | 81,5 | 23,7 | 101,4 | 84,1 | 72,5
Бо-рош-номельна | -26,1 | -6,8 | -38,5 | -87,9 | -114,9 | у 4,4 рази
Хлібопекарська | 28,7 | 60,4 | 39,3 | 6,4 | 74,2 | у 2,6 рази
Рівень рентабельності, %
Зер-но-ви-роб-ництво | 81,3 | 49,1 | 13,1 | 44,3 | 40,7 | -42,4 п. п.
Бо-рош-номельна | -1,3 | -2,1 | -12,9 | -7,8 | -6,5 | -5,2 п. п.
Хлібопекарська | 6,5 | 5,0 | 3,3 | 0,4 | 3,9 | -2,6 п. п.
Під-приємства хлібопродуктового підкомплексу Житомирської області пред-ставлені пе--ре-важ-но такими організаційно-правовими формами як при-ват-ні під-приємства та товариства з обмеженою відповідальністю. Однак, досвід пе-редових гос-по-дарств області засвідчив ефективність корпоративної форми управління, в основі успіху – інтеграція виробників сировини та переробних під-приємств (рис. 2). Висока результативність кінцевої ланки забезпечується за рахунок кредитування аграрної сфери збоку промисловості та банків.
Рис 2. Організаційна структура ВАТ “Новоград-Волинський хлібозавод”
Виробничо-організаційна структура ВАТ “Новоград-Волинський хлібозавод” є типовою для підприємств корпоративного типу, яка дозволяє раціонально використовувати всі види ресурсів і сприяє прибутковості господарської діяльності (табл. 2).
Таблиця 2
Основні показники виробничої діяльності ВАТ “Новоград-Волинський хлібозавод”
Показники | Рік | 2004 р. у % до 2000 р.
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004
Обсяг виробництва в діючих цінах, млн. грн. | 8,0 | 8,2 | 7,5 | 9,1 | 12,3 | 153,8
Добовий виробіток, тонн:
хліба і хлібобулочних виробів | 19,0 | 19,5 | 19,7 | 21,3 | 21,2 | 111,6
здобно-булочних виробів | 0,34 | 0,35 | 0,36 | 0,37 | 0,38 | 111,8
Кількість працюючих | 194 | 200 | 212 | 216 | 233 | 120,1
Виробіток на 1 працівника, тис. грн. | 4,1 | 4,1 | 3,5 | 4,2 | 5,3 | 129,3
Середньомісячна оплата праці, грн. | 429,6 | 442,4 | 553,1 | 555,1 | 686,4 | 159,8
Чистий прибуток, тис. грн. | 326,6 | 349,0 | 318,0 | 219,2 | 646,5 | 106,1
Рівень рентабельності, % | 11,4 | 11,7 | 11,6 | 5,8 | 10,3 | -1,1 п. п.
Високий рівень організації виробництва на підприємстві дозволив збільшити добову продуктивність заводу (хліба – на 2,2 т, здоби – на 0,04 т). Прибутковість господарської діяльності супроводжувалась зростанням продуктивності праці (на 1,2 тис. грн.) і її оплати (на 256,8 грн.), що стало додатковим стимулом для розвитку підприємства.
Отже, зниження ефективності в хлібопродуктовому підкомплексі в цілому спричинене збит-ко-вістю борошно--мель-ної, спадом виробництва в аграрній сфері, недостатнім матеріально-технічним забезпеченням та недосконалістю економічного механізму. Водночас системний підхід щодо розвитку підприємств шляхом запровадження корпоративної форми правління спрямований та об’єднання зусиль підприємств усіх галузей, що дає додатковий економічний ефект і сприяє підвищенню соціальної захищеності працюючих.
У третьому розділі “Формування раціональної структури хлібопродуктового підкомплексу” розглянуті перспективи розвитку галузей щодо виробництва та переробки зерна, обґрунтовано пріоритети виробництва зернопродукції в умовах становлення ринку зерна, розроблені пропозиції щодо оптимізації структури хлібопродуктового підкомплексу.
На сучасному етапі відносини між підприємствами підкомплексу рег-ла--мен-туються переважно господарськими договорами. Однак зниження діло-вої ак-тивності аграрних товаровиробників не створює передумови для підвищен-ня ефективності господарювання та розвитку взаємовідносин, тому в хлі-бо-про-дуктовому підкомплексі України доцільним є ство-рення галузевих підприємств корпоративного типу (рис. ).
Рис 3. Проект організаційної структури ВАТ “Житомирзерно-холдинг”
За-про-по-но-ва-на нами структуризація хлібопродуктового підкомплексу на основі корпоративної форми управління полягає в активізації діяльності підприємства на за-са--дах гос-по-дарсь-ко-го розрахунку. Пе-ред-ба-ча-єть-ся розробка стратегічних пла--нів на 3-5 ро-ків із замк-неним циклом ви-роб-ницт-ва “виробництво-ре-а-лі-за-ція-споживання” – від ви-рощування зернових культур до реалізації готової про--дукції кінцевому спо-жи-ва-чу, що забезпечить повне завантаження ви-роб-ни-чих потужностей пе-ре-робних під-приємств.
Засновниками зазначених утворень можуть виступати економічно стійкі пе-ре-робні під-при-ємст-ва, сільськогосподарські підприємства та фізичні осо-би в ме-жах земельних та майнових паїв. Передбачається об’єд-нан-ня сільсь--ко-гос-подарських та пе-реробних підприємств, злиття їх капіталів і утворен-ня єди-ної юридичної особи. Однак ініціаторами інтеграційних утво-рень, на наш погляд, повинні стати підприємства – виробники кінцевої про-дук-ції внас-лі-док вищого рівня кредитоспроможності та зацікавленості в ста-біль-ності сировинної бази для своїх виробництв. Отже, сільськогос-по-дарсь-кі під-приємства ста-нуть струк-турними під-роз-ді-ла-ми єдино-го під-при-ємст-ва, які на 3 роки пропонується звіль-няти від по-дат-ку на при-буток та виплат, що надходять в міс-цевий бюджет.
Вказані заходи сприятимуть зростанню прибутковості підприємств хлібопродуктового підкомплексу внаслідок підвищення інтенсивності використання основних і оборотних фондів, повнішому задоволенню попиту споживачів у продукції хлібопродуктового підкомплексу за рахунок регіональних виробників і комплексного підходу у вирішенні виробничих завдань. Таким чином, загальна сума одержаного прибутку за умови збереження вихідних параметрів на рівні 2004 р. в результаті структуризації складе 35,9 млн. грн., що у 4,5 раза більше, ніж в 2004 р. До-сяг-ну-ті результати відповідають нормі прибутку 1,2%, що на 0,6% вище, ніж у 2004 р.табл. 3).
Таблиця 3
Розрахунок прогнозованого рівня рентабельності ВАТ “Житомирзерно-холдинг”
Показники | Хлі-бо-про-дук-то-вий під-комп-лек-с Жи-то-мирсь-кої об-лас-ті (за даними 2004 р.) | ВАТ “Жи-то-мир-зер-но-хол-динг” (прогноз на 2008 р.) | ВАТ “Жи-то-мир-зер-но-хол-динг” (прог-ноз на 2008 р. у % до се-ред-ньо-го в хлі-бо-про--дук-то-во-му під-комплексі Жи--томирської області за 2004 р.)
Валовий прибуток, млн. грн. | 7,9 | 35,9 | у 4,5 раза
Сукупні витрати, млн. грн. | 169,2 | 306,6 | 181,2
Вартість виробничих фондів, млн. грн. | 1153,0 | 2657,2 | у 2,3 раза
Вартість оборотних засобів, млн. грн. | 195,8 | 398,6 | у 2 раза
Норма прибутку, % | 0,6 | 1,2 | на 0,6 п. п.
Підвищення економічної ефективності господарської діяльності під-при-ємств хлі-бо-про--дук-то-вого під-комплексу Жи--томирської області зумовлене побудовою економічних відносин на базі механізму розподілу між всіма учас-ни-ка-ми підкомплексу, суть якого полягає у використанні протизатратного підходу на всіх етапах виробничого циклу. Завдяки цьому до-ся-га-ється за-до-во-лен-ня ін-те-ре-сів учас-ників об’єднання і спонукає до скорочення витрат на ви-роб-ництві у кожній галузі, що спо-ну-катиме до одержання вищого прибутку.
Побудова комплексної моделі розвитку регіону передбачає досягнення біль-шої ефективності і продуктивності наукової, виробничої і адміністратив-ної діяльності в регіоні. Впровадження такої моделі дозволить розв’я-зувати ці-лий ряд завдань, які вимагають вищої продуктивності, порівняно з нинішнім етапом роз-вит-ку економіки. При такій ситуації з декількох потужних систем про-по-ну-є-мо ство-рити комплекс, який дозволить розподілити окремі функ-ції між різними компонентами системи, не дуб-люючи їх. Метою такої мо-делі є роз-гляд ре-гіону як цілісної системи з одночасним поглибленням функ-цій спе-ці-а-лі-за-ції окремих його суб’єктів. Вирішення поточних завдань шля-хом їх па-ра-ле-лі-за-ції та взаємодії потоків дозволить до-сяг-ти більшої про-дук-тив-ності, ніж продуктивність кожної ланки окремо.
Розроблена на прикладі Житомирської області модель спроможна охо-пити суспільні взаємовідносини виробників хлібопродуктового підкомплексу із іншими суб’єктами суспільно-політичного життя. Одним з про-від-них мо-мен-тів даної моделі є спрямованість на зменшення кількості посередників та, як наслідок, зниження цінових надбавок, а також збільшення прибутковості як підкомплексу в цілому, так і галузевих підприємств зокрема. На під-ставі ви-ще-заз-на-ченого нами розроблено комплекс, тобто об’єд-нан-ня вза-ємодіючих між собою структур, кожна з яких зі сво-єї сто-рони сприяє роз-вит-ку аграрної сфери в Житомирській області і хлібопродуктового під-комплексу.
Отже, розвиток інтеграції агропро-мислового комплексу шляхом струк-тури-зації хлібопродукового підкомплексу і поєднання зусиль всіх учасників, ство-рен-ня ВАТ “Жи-томирзерно-холдинг” стабілізує економічну си-ту-ацію в підкомплексі. Такий підхід до ор-га-ні-за-ції регіонального хлібопродуктового підкомплексу сприятиме поступовому під-ви-щенню економічної ефективності галузей та прибутковості виробництва.
висновки
1. Хлібопродуктовий підкомплекс України є базовою сферою економіки, діяльність якого сприяє раціональному використанню ґрунтово-кліматичного, економічного та соціального потенціалу країни. В системно-синергетичному розумінні хлібопродуктовий підкомплекс – це структурована за функціональними, ор-га-ні-за-цій-ни-ми, ресурсними і технологічними ознаками полікомпонентна між-галузева сис-тема взаємопов’язаних підсистем (хлібопекарської, бо-рош-но-мельної промисловості і зерновиробництва), головна мета якої надійне і дос-татнє забезпечення на-се-лення і про-мис-ловості зерном та продуктами його переробки.
2. Структуризація хлібопродуктового підкомплексу розглядається в якості системоутворюючого інтегратора у формуванні господарських та галузевих пропорцій у виробничих сферах підкомплексу з метою гармонізації взаємодії виробників зерна та продуктів його переробки на корпоративних засадах. Це забезпечить підвищення економічної ефективності виробництва внаслідок одержання синергійного ефекту.
3. Економічна ефективність структуризації хлібопродуктового підкомплексу передбачає процес формування внутрішньогосподарських, внутрішньогалузевих та міжгалузевих пропорцій, який за мінімальних витрат ресурсів за-без-пе-чує одержання максимального прибутку в умовах балансу внутрішнього потенціалу і факторів зовнішнього середовища, пов-не задоволення потреб в продуктах галузей, що входять до його складу, спри-яє матеріальному добробуту населення, забезпеченню продовольчої та еко-номічної безпеки регіону за умови збереження та відновлення еко-ло-гіч-но-го стану навколишнього середовища. Показниками економічної ефективності струк-туризації є ступені освоєння ринку, продажу конкурентоспроможної продукції, рівні рентабельності, технічного забезпечення та продуктивності праці, а також показники, що характеризують фінансову стійкість та раціональне використання всіх видів ресурсів.
4. Оцінку еко-но-міч-ної ефек-тив-ності підприємств хлібопродуктового під-комплексу пропонується проводити поетапно в ході роботи під-при---ємст-ва як системи. Тому вдосконалено алгоритм оцінки еко-но-міч-ної ефек-тив---ності, де ана-ліз еко-номічних показників здійснюється на кож-но-му етапі ви-роб--ничого цик-лу – цілі підприємства, наявні ресурси, технологічні засоби досягнення ме-ти, виробничий процес, результати виробництва, підведення підсумків. До-дат-ково до загальновживаних показників економічної ефективності ви-роб-ницт-ва доцільно визначати результативність функціонування хлі-бо-про-дук-то-во-го підкомплексу на основі використання узагальнюючого критерію ефек-тив-ності виробництва, рівня використання потенціалу зернової галузі, ко-е-фі-ці-єнтів оп-тимальності виробництва та прибутковості виробленої продукції.
5. Функціонування хлібопродуктового підкомплексу Житомирської об-лас-ті в 2000-2004 рр. характеризувалось спадом ви-робництва. Зокрема ви-роб-ни-чий потенціал хлібопродуктового під-комп-лексу області використовувався на 20-50%. Погіршення фі--нансового становища в підкомплексі су-про-во-джу-валося послабленням господарських зв’язків між підприємствами сировинної і пе-реробної сфери. До-мі-ну-ю-чи-ми ви-робничими структурами в зер-но-ви-роб-ницт-ві залишаються ре-фор-мо-ва-ні сільсь-когосподарській підприємст-ва, а в хлі-бопекарській та бо-рош-но-мель-ній про-мисловості – приватизовані велико-то-вар-ні хлі-бо-за-во-ди та борошномельні під-при-ємст-ва. Од-нак спостерігається тен-денція до зменшення розмірів підприємств і обся-гів ви-роб-леної ни-ми про-дук-ції внас-лідок недосконалої диверсифікації суб’єктів господарювання. Нами вста-новлено, що переважає витратний спосіб ви-роб-ництва, де-централізація, внут-рішня деградація інтеграційних процесів, а структурна побудова під-комп-лексу не відповідає макроекономічному середовищу, що обумовлює не-об-хідність інстру-мен-таль-но-го структурування.
6. Негативні тенденції спаду виробництва посилюються внаслідок дис-про-порцій в каналах реалізації зерна. Основними споживачами зерна як в Ук-ра-їні в цілому, так і в Житомирській області зокрема, в 1990 р. були пе-ре-роб-ні під-приємства (61,9%) та населення (в рахунок оплати праці і громадського хар-чу-вання) – (37,4%). У 2000-2004 рр. структура каналів реалізації змі-ню-єть-ся. Ни-ні близько 58,4% продукції сільськогосподарські підприємства – основні ви-роб-ники зерна – реалізують торговельним посередникам. Високою (23,3%) за-ли-ша-єть-ся частка реалізації зерна в рахунок оплати праці і громадського хар-чу-ван-ня, що негативно позначається як на фінансовому стані сільсь-ко-гос-по-дарсь-ких підприємств (ціна реалізації є нижчою порівняно з іншими ка-на-ла-ми ре-а-лі-за-ції), так і підприємств переробної сфери (закупівельні ціни на си-ро-вину яких зрос-тають). Стимулюючим чинником ефективності гос-по-дарсь-кої діяльності на під-приємствах хлібопродуктового підкомплексу є зас-то-су-ван-ня маркетингового ін-струментарію та венчурного інвестування у від-по-від-них складових струк-тур-них підрозділах підприємств хлібопродуктового підкомплексу.
7. Координація спільної діяльності суттєво підвищує ефективність гос-по-да-рювання, врівноважуючи економічні пропорції. Об’єднання зу-силь шля-хом тех-нічної допомоги доповнює взаємодію та враховує спільні ін-те-ре-си під-при-ємств – учасників. Корпоративна модель хлібопродукто-во-го підкомп-лексу в ло-каль-ному масштабі є по-туж-ним інстру-мен-том для сти-мулювання його розвитку, яка може ма-ти додатковий позитивний прояв завдяки збіль-шен-ню зай-ня--тос-ті та від-ра-ху-вань в бюджетні фонди різ-них рівнів, підвищенню рів-ня оп-ла-ти пра-ці, за-безпеченню стій-кос-ті та кон-ку-рен-то-спро-мож-нос-ті національної економіки. Кор-поративні ви-роб--ни-чі сис--те-ми доз-во-ля-ють кожному підприємству ви-гра-вати від ефек-ту мас-штабу, узгодженості дій, але при цьому зберігається їх ви-роб-ни-ча гнуч--кість та відносна самостійність. Об’єд-нан-ня спри-я--ють пок-ращанню дос-ту-пу усіх учасників до спе-ці-а-лі-зо-ва-ної ін-фор-ма-ції, зміцнюють зв’язки між пос-та-чальниками і споживачами, від-кри-ва-ють можливості для спіль-но-го впро-ва-джен-ня інновацій. Проектну потужність сільськогосподарських та переробних під-приємств – учасників холдингу планують з урахуванням регіонального ви-роб-ничого потенціалу та сукупного попиту на продукцію.
8. Запропоновано створити регіональне організаційне утворення ВАТ “Жи-томирзерно-хол-динг”, яке сприятиме до-сяг-ненню синергійного ефек-ту внас-лідок об’єд-нан-ня капіталів, покращанню загального ме-не-джмен-ту, по-си-лен-ню інтеграційних зв’язків, формуванню єдиної цінової по-лі-ти-ки, зниженню об-сягів виробництва на давальницьких засадах, стабільності рин-ку збуту, зни-жен-ню впли-ву посередницької ланки, впровадженню інновацій та венчурного ка-пі-та-лу, формуванню та дотриманню стандартів якості, під-ви-щен-ню мож-ли-вос-тей вирішення со-ці-аль-них проблем, залученню інвестицій, за-хи-щеності по-зи-цій вітчизняного то-ва-ровиробника на ре-гі-о-наль-но-му рівні. Уз-го-джен-ня дій під-приємств – учасників холдингу (виробників сировини та переробних під-при-ємств) досягатиметься внаслідок за-про-ва-дження еко-номічного механізму спіль-ної участі в управлінні материнською ком-панією (хол-дингом) за ра-ху-нок фор-му-вання і дольового поділу її акціонерного капіталу.
9. Збере-жен-ня негативних тенденцій розвитку хлібопродуктового під-комп-лексу Жи--томирської області потребуватиме додатково на за-ку-пів-лю про-до-вольчого зерна 46,2 млн. грн. Створення ВАТ “Житомир-зер-но-холдинг” сприятиме повному задоволенню потреби в зерні та продуктах його переробки та одержанню чистого прибутку у розмірі 42,0 млн. грн. Ця су-ма, вкла-дена в роз-виток зернової та борошномельної галузей Житомирської області спонукатиме подальший розвиток еко-но-міки ре-гі-о-ну та країни в цілому.
Список опублікованих праць
за темою дослідження
У наукових фахових виданнях:
1. Новікова М.Ф. Економічний аналіз виробництва зерна на Житомирщині // Вісник ДАУ. – 2003. – № . – С. 306-313.
2. Новікова М.Ф. Теоретичні аспекти визначення економічної ефективності // Вісник ДАУ. – 2004. – № . – С. 313-319.
3. Новікова М.Ф. Територіальні аспекти виробництва зерна // Вісник ДАУ. – 2004. – № – С. 273-278.
4. Новікова М.Ф. Економічні та екологічні проблеми зернового господарства в контексті сталого розвитку регіонів // Збірник наукових праць. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Вип. . – Львів: Інститут регіональних досліджень, 2004. – С. 200-204.
5. Новікова М.Ф. Особливості маркетингу на ринку зерна Полісся // Вісник ЖДТУ. – 2004. – № 4. – С. 358-363.
6. Плотнікова М.Ф. Особливості процесів спеціалізації та концентрації в зерновій галузі Житомирської області // Економіка АПК. – 2004. – № . – С. 58-63.
7. Плотнікова М.Ф. Особливості використання трудових ресурсів на виробництві зерна // Агроінком. – 2004. – № . – С. 94-98.
8. Плотнікова М.Ф. Місце і роль зернових культур в аграрному секторі Полісся // Таврійський науковий вісник. Вип. 37. – 2005. – С. 233-243.
9. Плотнікова М.Ф. Особливості структуризації в хлібопродуктовому підкомплексі // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2005. – Вип. 209. – С. .
10. Плотнікова М.Ф. Розвиток підприємств зернопродуктового під-комп-лек-су в сучасних умовах // Вісник Сумського НАУ. – 2005. – № 3-4. – С. 344-351.
У інших виданнях:
1. Новікова М.Ф. Система корпоративного управління в сільськогосподарських підприємствах // Матеріали І Регіональної міжвузівської науково-практичної конференції. Корпоративне управління в Україні. – Житомир, 2002. – С. 24-27.
2. Новікова М.Ф. Трансформація ринку зерна на Поліссі // Матеріали Все-української наукової конференції молодих вчених. Ринкова трансформація еко-номіки: стан, проблеми, перспективи. Т. 2. – К. ІАЕ УААН, 2003. – C. .
3. Новікова М.Ф. Регіональні аспекти високоефективного виробництва про-дукції зернових культур // Матеріали Міжнародної науково-практичної кон-ференції. Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах рин-кової трансформації економіки. Наукові праці полтавської державної аграрної академії. Т. 3 (22). Економічні науки. – Полтава, 2005 – С. .
4. Плотнікова М.Ф. Маркетинг як основа розвитку галузі // Матеріали VІ міжнародної наукової конференції молодих учених. Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі. – Донецьк, 2005. – С. 93-96.
5. Плотнікова М.Ф. Проблеми становлення зернової галузі Полісся // Ма-теріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Сучасний соціокультурний простір. Ч. 1 – Київ: ТОВ “ТК Меганом”, 2004. – 20-25 грудня. – С. .
6. Плотнікова М.Ф. Методичні основи оцінки ефективності зернової га-лузі // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції, прис-вя-че-ної 100-річчю з дня народження професора І.В. Поповича. Ч. 2 – Житомир: Ви-давництво “Державний агроекологічний університет”, 2005. – С. 45-49.
7. Плотнікова М.Ф. Особливості організації зернового господарства на забруднених територіях // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку. Ч. 1 – Київ: ТОВ “ТК Меганом”, 2005. – 20-25 квітня. – С. 51-55.
8. Плотнікова М.Ф. Еколого-економічні проблеми становлення зер-но-вої га-лузі в зоні, що зазнала техногенного навантаження // Матеріали міжфа-куль--тетсь-кої науково-практичної конференції молодих вчених – Житомир, 2005. – С. 83-85.
9. Плотнікова М.Ф. Стан і тенденції розвитку ринку зерна Полісся // Матеріали Міжнародного форуму молодих вчених. Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн. Т. 2 – Х: ХНТУСГ, 2005. – С. 253-254.
анотація
Плотнікова М.Ф. Економічна ефективність структуризації хлібопродуктового підкомплексу – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Державний агроекологічний університет, Житомир, 2006.
Дисертація присвячена проблемам розвитку хлібопродуктового під-комп-лексу та системі організаційно-економічних заходів
