учнями.
6.
В умовах традиційної системи професійної підготовки вчителі не досягають високого рівня готовності до регуляції взаємин між учнями, насамперед, через несформованість цілісного уявлення про цей вид діяльності. Високий рівень психологічної готовності регулювати взаємини між старшокласниками притаманний незначній частині вчителів (18,82%). Такі показники не можна вважати задовільними з огляду на важливість даного феномену для здійснення якісної професійної діяльності вчителя.
7.
Ефективне формування психологічної готовності вчителів до регуляції взаємин між старшокласниками можливе в результаті впровадження системи роботи, яка включає реалізацію таких основних вимог: особистісна орієнтованість і контекстуальність розвивальних впливів, проблемність і рефлексивна спрямованість завдань, активізація взаємодії та співтворчість всіх учасників.
Упровадження експериментальної програми доводить можливість розвитку психологічної готовності вчителів до регуляції та творення взаємин між старшокласниками в спеціально створених для цього умовах.
Проведене нами дослідження не вичерпує всієї проблеми формування психологічної готовності вчителя до регуляції взаємин між учнями. Подальшу розробку даної проблеми ми вбачаємо у пошуку інших шляхів та засобів процесу формування цієї готовності у вчителів, у більш глибокому дослідженні впливу різних психолого-педагогічних факторів на даний процес, формуванні даного феномену в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя.
Зміст дисертаційної роботи відображено в таких публікаціях автора:
1.
Прядко Н.О. Психолого-педагогічні умови ефективної взаємодії в системі “вчитель – учні” // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип. 2(5). – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 1999. – С. 218–224.
2.
Прядко Н.О. Діагностика готовності вчителя ефективно впливати на стосунки між учнями // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип. 14. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2001. – С. 297–304.
3.
Прядко Н.О. Проблема дослідження міжособистісних відносин у зарубіжній психології // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип.17. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002. – С. 48–52.
4. Прядко Н.О. Проблема психологічної готовності вчителя до професійної діяльності // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2004, Т. VІ. Випуск 6. – С. 266–271.
5. Прядко Н.О. Особливості виховної роботи в педагогічному ліцеї // Наша школа. – 2000. - № 2 – 3. – С. 245–247.
6. Прядко Н.О. Формування емоційного аспекту взаємин між учнями як психологічна проблема // Наша школа. – 2002. – № 1. – С. 912.
7. Прядко Н.А. Влияние учителя на формирование эмоционального аспекта взаимоотношений между старшеклассниками // Материалы ІІІ Международной научно-практической конференции Образование и школа ХХІ века”. – Чернигов, 2002. – С. 102–105.
8.
Прядко Н.О. Психологічна підготовка майбутнього вчителя до роботи з формування позитивних взаємин між учнями // Матеріали ІІІ Міжнародної науково - практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2004”. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.2. С. 46–47.
9.
Прядко Н.О. Проблема психологічної готовності вчителя до професійної діяльності // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”. – Дніпропетровськ, 2004. –Т. 53. С. 43–44.
10.
Прядко Н.О. Підготовка майбутнього вчителя до роботи з формування позитивних взаємин між учнями (методичні рекомендації). – Чернігів, 1999. –36 с.
Анотації
Прядко Н.О. Формування психологічної готовності вчителя до регуляції взаємин між старшокласниками – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2006.
Дисертація присвячена проблемі психологічної готовності вчителів до регулювання та творення позитивних взаємовідносин між старшокласниками. У роботі розкрито зміст психологічної готовності, що розуміється як стійке системне психологічне утворення, що включає взаємопов?язані компоненти: когнітивний, емоційний, мотиваційний та поведінковий. Визначено рівні психологічної готовності вчителів впливати на стосунки між старшокласниками (низький, достатній та високий). Обгрунтовано та виділено критерії оцінки рівнів психологічної готовності вчителя до регуляції стосунків між учнями: комунікативні та організаторські уміння, демократичні установки на спілкуваня з учнями, афіліація, емпатійні тенденції, інтернальність, креативність. Розроблено та апробовано програму формування психологічної готовності вчителя до регуляції взаємин між учнями, що базується на змінах в особистісній сфері вчителя та набутті комунікативної компетентності. Підтверджено практичну доцільність застосування розробленої системи роботи з підвищення рівня психологічної готовності вчителів регулювати учнівські взаємини, яка може бути використана в процесі підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності.
Ключові слова: педагогічне спілкування, взаємовідносини, психологічна готовність, психологічна готовність до професійної діяльності, емпатійність, афіліація, інтернальність, креативність.
Прядко Н.А. Формирование психологической готовности учителя к регулированию взаимоотношений между старшеклассниками – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2006.
Диссертация посвящена проблеме исследования психологической готовности учителей регулировать взаимоотношения между учениками, которая рассматривается через систему особенностей учителей, и определение путей ее развития в условиях учебно-воспитательного процесса школы.
На основе анализа и обобщения психологической литературы по проблемам профессионального становления учителя, влияния педагога на взаимоотношения учеников, личностно-центрированного подхода к профессиональному обучению обоснована актуальность темы исследования.
Обобщение данных по проблеме педагогического общения дало возможность прийти к выводу, что характер взаимоотношений детей формируется под непосредственным влиянием личности педагога. Именно поэтому проблема регуляции и создания учителем ученических отношений приобретает особенную актуальность как в теоретическом, так и в прикладном аспектах.
В ходе исследования осуществлен анализ основных подходов к проблеме исследования взаимоотношений между учениками, а также исследована проблема психологической готовности учителя влиять на процесс формирования этих взаимоотношений.
Наличие большого числа типологий понятия психологическая готовность объясняется различием параметров, которые лежат в их основе. Психологическая готовность учителя к регуляции взаимоотношений между учениками рассматривается как стойкое системное психологическое образование, которое включает в себя следующие компоненты: когнитивный, эмоциональный. Мотивационный и поведенческий.
Анализ теоретических и эмпирических подходов к решению проблемы успешного регулирования взаимоотношений между учениками позволили определить, что в основе психологической готовности учителя эффективно влиять на взаимоотношения старшеклассников лежит достаточный уровень развития таких компонентов, как организаторские, коммуникативные умения, эмпатийность, демократические установки на общение с учениками, аффилиация, интернальность локуса контроля, креативность.
На основании названных критериев их экспериментальным изучением определены уровни психологической готовности учителя к осуществлению создания и регуляции взаимоотношений между учениками. Высокий уровень психологической готовности учителя характеризуется стойким интересом к общению с учениками, исследовательской и творческой организацией воспитательной работы, демократическим стилем работы, умением проникать в душевное состояние учеников, глубоким пониманием собственных индивидуальных особенностей, умением создавать ученические взаимоотношения. Признаками достаточного уровня являются нестойкий интерес педагога к общению с учениками, репродуктивный характер организаторской деятельности, преобладание авторитарного стиля деятельности, скрытая конфликтность, поверхностное понимание душевного состояния учеников и собственных индивидуальных особенностей, умение решать возникающие конфликтные ситуации. Низкий уровень свидетельствует про отсутствие у педагога выраженного интереса к общению с учениками, формальный характер воспитательной работы, либеральный стиль деятельности, непонимание учеников и собственных индивидуальных особенностей, неумение регулировать ученические взаимоотношения.
Полученные результаты продемонстрировали, что в условиях традиционной системы профессиональной подготовки учителя не достигают высокого уровня данной готовности, прежде всего из-за несформированности целостного представления об этом виде деятельности. Разработана программа формирования психологической готовности учителей регулировать ученические взаимоотношения, целесообразность применения которой подтверджена практически. Работа проходила в рамках активной групповой формы организации обучения, построенного по принципам социально-психологического тренинга личностно-ориентированного отношения.
Апробированная программа может быть использована в процессе подготовки будущих учителей к профессиональной деятельности.
Ключевые слова: педагогическое общение, взаимоотношения, психологическая готовность, психологическая готовность к профессиональной деятельности, эмпатийность, аффилиация, интернальность, креативность.
Pryadko N.A. Formation of psychological readiness of teacher to regulate the relations among senior pupils. – Manuscript.
The dissertation for obtaining a degree of the Candidate of Psychological Sciences, Major - Pedagogical and Developmental Psychology (Major # 19.00.07), M.P. Dragomanov National Pedagogical University , Kyiv, Ukraine, 2006.
The thesis is dedicated to research of a problem of formation of psychological readiness of the teacher to render influence and to creative the relations between senior pupils. The researcher discovered maintenance of psychological readiness as firm system psychological formation with cognitive, emotional, motive and behaviour components. Also, the researcher determined levels of psychological readiness of teacher to regulate the relation among pupils. The problem is considered through the system of teacher’s peculiarites. The structure of psychological readiness of the teacher to regulate the relations among pupils is determined, empirical parameters, criteria of an estimation and levels formations the given phenomenon are determined. The content of this instruction is made more precise. The structure was determined, algoritm of the diagnostic was worked out and levels of psychological readiness of the teacher to influence on the relations between youth were determined. The complex of techniques for diagnostics of a level formations psychological readiness of the teacher to regulate the relations among pupils is created. The system of correction’s measures for increasing of the level psychological readiness of the teacher towards the effective influence on the relations between youth was worked out. The advantage of this system is confirmed practically.
Кey words: pedagogical communication, relations, psychological readiness, psychological readiness to professional activity, empation, afiliation, internalness, creative work.