ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ПИСАРЕНКО НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

УДК: 635.21:631.527.42

ОСОБЛИВОСТІ СТІЙКОСТІ ПРОТИ ХВОРОБ ТА ПРОЯВ ІНШИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ОЗНАК У МІЖСОРТОВИХ І МІЖВИДОВИХ

ГІБРИДІВ КАРТОПЛІ

06.01.05 – селекція рослин

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Поліській дослідній станції Інституті картоплярства УААН впродовж 1998 - 2003 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

ПОДГАЄЦЬКИЙ Анатолій Адамович,

Інститут картоплярства УААН,

завідувач лабораторії вихідного матеріалу

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ Станіслав Петрович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

завідувач кафедрою селекції і насінництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

ЗАВІРЮХА Петро Данилович,

Львівський державний аграрний університет,

доцент кафедри генетики, селекції і захисту рослин

Провідна установа: Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН

Захист відбудеться “ 11 “ квітня 2006 року о 13 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН

за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна 25.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН (другий корпус).

Автореферат розісланий “ 9 “ березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Сторожик Л.І.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Наявність близько 200 диких і культурних видів картоплі, залучення певної їхньої кількості в створення вихідного селекційного матеріалу, сортів обумовлюють значне різноманіття форм, одержаних на основі міжвидової гібридизації. Майже всі сорти, виведені останнім часом, є міжвидовими гібридами, але практично завжди з високим ступенем бекросування, а, отже, і втратою багатьох цінних генів диких видів. Для певних господарських ознак, зокрема, стійкості проти деяких патогенів, доведена висока перспективність використання в практичній селекції диких, культурних видів, на що вказують ряд дослідників: академіки С.М.Букасов, К.З.Будін, професор А.Я.Камерах та інші. Водночас для одержання вихідного селекційного матеріалу картоплі постійно залучають нові види, нерідко філогенетично віддалені від культурних сортів. І дуже часто цінність такого матеріалу для практичної селекції не визначена, що гальмує його широке практичне використання. Крім цього, за рідким винятком, не встановлена перевага такого матеріалу над міжсортовими гібридами. Саме вирішенню цих проблем і присвячені виконані дослідження, що свідчить про їхню актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входила в план науково-дослідної роботи лабораторії селекції Поліської дослідної станції Інституту картоплярства УААН НТП “Картоплярство”: “Створити вихідний матеріал та високоврожайні (на 5-10% вище стандартів) сорти картоплі, стійкі до основних хвороб, з високими якісними показниками, придатні для механізованого виробництва” (1996-2000 рр.), номер державної реєстрації 01.0197U005459 та “Створити джерела, донори і вихідний матеріал для селекції та сорти картоплі різних груп стиглості і господарського призначення, з високою врожайністю, груповою стійкістю проти хвороб, високими якісними показниками, придатністю для механізованого вирощування” (2001-2005 рр.), номер державної реєстрації 0101U004746.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було виявити особливості прояву стійкості проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб, залізистої плямистості бульб та інших господарських ознак у міжсортових і міжвидових гібридів картоплі й на підставі цього встановити можливість виділення і створення вихідного селекційного матеріалу, сортів з комплексною резистентністю.

Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішити такі завдання:

-

-

-

-

2

- оцінити міжсортові й міжвидові гібриди за резистентністю проти залізистої плямистості бульб;

-

- проаналізувати серед опрацьованого матеріалу прояв інших, крім стійкості проти хвороб, господарсько-цінних ознак;

-

Об’єкт дослідження: взаємовідносини в системі генотип гібридів – патоген – середовище та їхній вплив на прояв стійкості у різних за методами створення і походження гібридів картоплі.

Предмет дослідження: стійкість міжсортових і міжвидових гібридів картоплі проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб, залізистої плямистості бульб як окремо, так і в комплексі, та прояв у них інших господарських ознак.

Методи дослідження: польові, лабораторні, статистичні. Резистентність проти хвороб визначали, використовуючи штучне зараження та інфекційні фони, прояв інших господарсько-цінних ознак - згідно загальноприйнятих у картоплярстві методик. Отримані дані обробляли статистичними методами.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, з використанням оригінального матеріалу, створеного за участю філогенетично віддалених видів і селекційних гібридів, проведений всебічний аналіз прояву в них стійкості проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб, залізистої плямистості бульб та вираження інших господарських ознак, що дозволило визначити стратегію і тактику досліджень у цьому напрямку.

Залежно від спадковості опрацьованого матеріалу і специфічності зовнішніх умов встановлена особливість прояву в нього резистентності проти хвороб, які вивчали як окремо, так і в комплексі.

За часткою міжсортових і міжвидових гібридів, стійких проти хвороб, кількістю таких з них, що перевищують за ознакою кращі сорти-стандарти, адаптивністю до зовнішнього комплексу встановлена перевага матеріалу, створеного з участю видів картоплі.

Доведена перспективність бекросів міжвидових гібридів для отримання потомків, високостійких проти проникнення і поширення фітофторозу в бульбах.

Практичне значення одержаних результатів Встановлена доцільність використання в практичній селекції виділених у процесі дослідження міжвидових, а іноді й міжсортових гібридів з високою стійкістю проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб, залізистої плямистості бульб, що дозволяє підвищити результативність цих напрямків досліджень. Для практичного використання передано в лабораторію селекції Інституту картоплярства 26 таких гібридів, Поліської дослідної станції – 37. Ще більш цінним є застосування в практичній селекції виділених батьківських компонентів схрещування, що мають ефективні гени контролю резистентності проти окремих і навіть комплексу хвороб.

3

За високим середнім комбінаційним балом стійкості проти фітофторозу бульб, значною часткою потомства без симптомів хвороби, високим ступенем до-

мінування виділені бекроси 89.202с79, 90.841с21, перспективні в селекції за ознакою, особливо в комбінаціях із запилювачем – сортом Поліська рожева.

Використання сортів, створених за участю автора, з комплексною (Малинська біла, Дара) або груповою стійкістю (Веста, Тирас, Жеран) проти хвороб та високим проявом інших господарських ознак дозволить підвищити врожайність та поліпшити якість картоплі.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто опрацьована наукова література за темою дисертаційної роботи, на підставі чого розроблена програма досліджень. Проведені польові спостереження, обліки, лабораторні аналізи. Отримані дані узагальнені та оброблені з використанням статистичних методів. Сформульовані наукові положення, висновки, які викладені в дисертації. Авторство в наукових працях з іншими дослідниками складає 60% і більше (за винятком однієї роботи), у створених сортах – 5%.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися і обговорювалися на засіданнях Науково-технічної ради Поліської дослідної станції, Вченої ради Інституту картоплярства УААН (1998 – 2003 рр.), міжнародних конференціях (Мінськ, 2004, 2005 рр.; Харків, 2003, 2004 рр., Оброшино, 2005 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у тринадцяти працях, з них три – у фахових виданнях, чотири авторські свідоцтва на сорти.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 208 сторінках машинописного тексту (комп’ютерний варіант) і включає 42 таблиці, 15 рисунків. Робота складається із вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій для селекційної практики і виробництва, списку використаної літератури, який нараховує 285 джерел, в тому числі 88 латиницею, додатків, де розміщено 12 таблиць, дві довідки, копії свідоцтв на сорти Веста, Дара, Малинська біла, Тирас.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Значення міжсортової і міжвидової гібридизації картоплі у створенні

вихідного селекційного матеріалу, стійкого проти хвороб

(огляд наукової літератури)

На підставі аналізу даних численних вчених проведене порівняння цінності сортів, міжсортових та міжвидових гібридів картоплі для використання в практичній селекції за стійкістю проти хвороб, які досліджували. Доведена більша перспективність залучення в створення сортів гібридів з участю диких і культурних видів, бо саме серед останніх можна виділити джерела ознак з їхнім ефективним генетичним контролем. Зазначено, що лише невелика кількість співродичів культурних сортів залучена в селекційну практику, хоча постійно створюються нові гібриди з видами, які раніше не використовувались. Саме їхня значимість і цінність для виведення нових сортів не встановлена.

4

Умови, матеріал та методика проведення дослідження

Робота виконана на Поліській дослідній станції ім. О.М.Засухіна Інституту картоплярства УААН протягом 1998 – 2003 рр. Грунти дослідного поля дерново–слабо-підзолисті, піщані, бідні на гумус (0,6-0,8%), макро- та мікроелементи. Всі роки виконання досліджень характеризуються вищою температурою повітря за період вегетації порівняно з середньою багаторічною. Особливо в цьому відношенні виділяються червень, липень 1999р. та липень 2001 і 2002 рр. Значна кількість опадів випала в 1998 році, зокрема в липні, та дещо більша, ніж середня багаторічна, в 2001 і 2002 роках. За винятком 2002 р. має місце нерівномірність випадання дощів.

Вихідним матеріалом у дослідженні використані складні міжвидові гібриди з участю філогенетично віддаленого виду S.bulbocastanum, їхні бекроси та міжсортові, які випробовувались у високих селекційних розсадниках дослідної станції.

Оцінювали стійкість проти дитиленхозу в умовах штучного інфекційного фону (з підсадкою шматочка хворої бульби), парші звичайної, залізистої плямистості бульб – провокаційних фонів, фітофторозу бульб, кільцевої гнилі - з використанням штучного зараження згідно прийнятих методик. Застосовували балову оцінку стійкості, де балу 9 відповідало відсутність симптомів хвороб, а 1 – максимальний їхній прояв з проміжними балами: 8 – висока резистентність, 7 – відносно висока, 5 – середня, 3 – низька.

Експериментальні результати обробляли статистичними методами.

Стійкість вихідного селекційного матеріалу проти хвороб та

поєднання цих ознак з іншими господарсько-цінними

Прояв серед міжсортових, міжвидових гібридів резистентності проти дитиленхозу. Встановлений певний (іноді значний) вплив на прояв ознаки зовнішнього комплексу (рис.1). Наприклад, варіювання його у чотирьох сортів-стандартів протягом шести років склало мінімум 5,3 % (Невська), а максимум – 22,1 (Зов).

Перевага міжвидових гібридів над міжсортовими зводиться до можливості виділення лише серед згаданих першими форм з крайньою високою стійкістю (9 балів); значно (у 2,3 – 6,4 разу за роками) більшої кількості гібридів, які перевищують прояв ознаки у кращого сорту-стандарту; в окремих випадках менше варіювання ознаки впродовж виконання дослідження.

Унікальним є виділення бекросів 81.459с19, 89.203с79, 90.690/61, які протягом трьох років випробування не мали симптомів хвороби. Аналогічне відноситься ще до восьми міжвидових гібридів, що мають такий же прояв ознаки впродовж двох років. Цінним для практичної селекції є наявність гібридів, що характеризуються вищою резистентністю, ніж кращі сорти-стандарти, з популяцій: 90.676 – 3 шт., 83.47 – 2, що свідчить про наявність у їхніх материнських форм ефективних генів контролю ознаки. Виділені батьківські форми, що мають значну частоту в походженні стійких міжвидових гібридів: 81.459с15 (зустрічається

5

Sx =6,3%, НІР05 =1,4 бала

тричі або 13,6% від загальної їхньої кількості), 80.24с6, 81.386с65, 85.19с2 – двічі, що свідчить про наявність у них ефективного генетичного контролю ознаки.

Доведено, що більш цінними при створені матеріалу, резистентного проти хвороби, є тривидові гібриди – (S.demissum x S.bulbocastanum) x S.tuberosum, а за методами створення – бекросування, порівняно із самозапиленням і схрещуванням гібридів між собою. Збільшення ступеня бекросування (особливо отримання В2 - В4) обумовлює розсіювання цінних генів контролю ознаки диких видів. Серед міжсортових гібридів повторюваність поміж стійкого матеріалу мали сорти Пост 86, Радич.

Встановлена можливість поєднання у окремих міжсортових і багатьох міжвидових гібридів стійкості проти хвороби з іншими господарсько-цінними ознаками. Перевага міжвидових гібридів над міжсортовими, крім оцінюваної властивості, у багатобульбовості, високому вмісту крохмалю.

Перспективність виділення міжсортових, міжвидових гібридів, стійких проти парші звичайної. Порівняно з дитиленхозом виявлене більше варіювання стійкості проти парші звичайної за роками навіть у сортів-стандартів (12,3 – 28,0%). Вища цінність міжвидових гібридів за проявом ознаки, при співставленні з міжсортовими, у більшій частоті високо резистентних форм (у 2,8 разу) і меншій значно уражуваного (2,9 разу) (рис.2), перевазі за кількістю гібридів з вищою стійкістю, ніж у кращого сорту-стандарту (до 4,6 разу, а в 2002 році таку характеристику мали лише бекроси). Крім цього, лише серед міжвидових гібридів виділені форми без симптомів хвороби. Частка їх за роками (2000-2002) відповідно склала 27,9; 3,3; 21,3 %.

Окремі міжвидові гібриди характеризуються ефективним генетичним контролем стійкості проти парші звичайної. Наприклад, всі чотири сіянці комбінації 90.676 (материнська форма 81.459с15) віднесені до високо резистентних. Дещо меншу, але порівняно з міжсортовими гібридами високу цінність у цьому відношенні мають бекрос 83.47с65 і шестивидовий гібрид П 55/102. Встановлено, що більш перспективними для виділення високо стійкого матеріалу проти парші

6

6

звичайної є тривидові – (S.demissum x S.bulbocastanum) x S.tuberosum і чотиривидові - [(S.demissum x S.bulbocastanum) x S.andigenum] x S.tuberosum гібриди. При створенні стійких форм можна використовувати як бекросування, так і самозапилення. Водночас, зі збільшенням ступеня бекросування частота резистентних форм значно зменшується: від В1 до В4 з 70,0 до 33,3%.

Доведена можливість виділення міжсортових і міжвидових гібридів, стійких

проти парші звичайної, з комплексом інших господарсько-цінних ознак. Урожайність окремих з них перевищує 600 ц/га. Особливість бекросів - багатобульбовість, високий уміст крохмалю.

Виділення серед міжсортових, міжвидових гібридів форм, стійких проти кільцевої гнилі. Встановлений значний вплив на прояв ознаки екзогенного комплексу. Наприклад, за шість років, коефіцієнт варіації у сорту-стандарту Невська склав 46,6%, Зов – 42,6. Крім цього, максимально високу резистентність проти хвороби має сорт Вольтман (4,9 бала), що можна класифікувати лише як середню. Перевага міжвидових гібридів над міжсортовими у наявності в 2001-2003 рр. лише серед них форм зі стійкістю вищою, ніж у кращого сорту-стандарту (8,2-37,7%). До того ж, частка бекросів з дуже низькою резистентністю в 1,76 разу менша порівняно з міжсортовими гібридами.

Виділені батьківські компоненти схрещування, що мають повторюваність серед відносно стійкого матеріалу. Поміж сортів це - Гранат, а форм міжвидового походження – шестивидовий гібрид 80.24с6 і бекроси 81.1686/2, 81.386с65. Найбільшу частку матеріалу з високим проявом ознаки мають шестивидові гібриди та отримані в процесі бекросування.

Встановлена можливість поєднання у міжвидових гібридів стійкості проти кільцевої гнилі з іншими господарсько-цінними ознаками. Кращі за їхнім комоле-

7

ксом 84.209с15, 88.730с3, 88785с8, 90.663/22, 90.734/22 та інші доцільно використовувати в практичній селекції.

Стійкість бульб оціненого вихідного матеріалу проти фітофторозу. Встановлена перевага за проявом ознаки міжвидових гібридів над міжсортовими: у перших відсутні форми з дуже низькою резистентністю (1-2,9 бала) і виділені з високою (8 балів і вище); лише серед міжвидових гібридів є бекроси з високою і навіть крайньою високою (2000, 2001 рр.) стійкістю проти хвороби (табл.1); форми із стійкістю вищою, ніж у кращого сорту-стандарту, виділені лише серед матеріалу міжвидового походження (2000 р.) або їхня частка більша порівняно з міжсортовими гібридами у 1,5 разу (2002 р.); коефіцієнт варіювання прояву ознаки нижчий у міжвидових гібридів, а у таких з них, як 88.762с42, 90.674/13, 90.729/14, 92.9с28 складає 4,6-9,8 %.

Таблиця 1

Стійкість бульб проти фітофторозу кращих за ознакою

міжсортових і міжвидових гібридів, бал

Номер

гібрида | Походження | Рік випробування | Середнє | V, %

2000 | 2001 | 2002

Міжвидові гібриди

88.762с42 | 84.423с5 х Агуті | 8,0 | 8,6 | 7,9 | 8,2 | 4,6

90.729/14 | 87.791с5 х Воловецька | 7,0 | 9,0 | 8,5 | 8,2 | 7,4

90.674/13 | 85.568с9 х Воловецька | 8,0 | 7,2 | 8,3 | 7,8 | 7,3

88.799с10 | 85.19с2 х Гітте | 9,0 | 7,7 | 6,2 | 7,6 | 18,4

92.9с28 | 85.368с17 х 87.791с4 | 8,0 | 7,6 | 6,6 | 7,4 | 9,8

96.976/20 | 91.651с2 х Гітте | 8,0 | 7,8 | 5,7 | 7,2 | 17,7

90.35с448 | 83.47с65 х Гранола | 8,5 | 6,0 | 6,9 | 7,1 | 17,8

90.734с22 | 83.10/107 х Воловецька | 7,2 | 5,8 | 8,3 | 7,1 | 17,6

Міжсортові гібриди

П.92.43-18 | Перла х Берегиня | 7,9 | 8,5 | 7,0 | 7,8 | 13,8

П.96.2-3 | Малич х Радич | 7,5 | 8,5 | 5,3 | 7,1 | 32,6

Сорти-стандарти

Луговська | 6,0 | 6,9 | 6,5 | 6,5 | 7,0

Рання Поліська | 3,0 | 3,5 | 3,7 | 3,4 | 10,6

Зов | 7,0 | 6,9 | 7,0 | 7,0 | 1,0

Невська | 5,5 | 8,6 | 7,1 | 7,1 | 21,8

НІР 05 1,02 0,88 0,86

Двічі компонентом схрещування виділених за ознакою форм є сорт Берегиня і В1 тривидового гібрида 85.568с9, що свідчить про їхню перспективність для практичного використання в селекції на фітофторостійкість бульб.

Встановлено, що найбільшу частку резистентних форм мають тривидові гібриди, меншу – п’ятивидові і ще меншу – чотири- та шестивидові. Най оптимальні

8

шою схемою для створення гібридів, стійких проти фітофторозу бульб, є схрещування міжвидових гібридів.

Доведена можливість поєднання високої резистентності бульб проти фітофторозу та інших господарсько-цінних ознак у міжсортових і особливо міжвидових гібридів.

Прояв серед опрацьованого матеріалу стійкості проти залізистої плямистості бульб. Незважаючи на можливість виділення високостійких проти хвороби форм як серед міжсортових, так і міжвидових гібридів останні мають ширший спектр розподілу матеріалу: виділені бекроси як з дуже низькою, так і з крайньою високою резистентністю, що складає за роками 6,5-37,3%. Унікальним є наявність чотиривидового гібрида 81.1546с103 з відсутністю симптомів хвороби протягом трьох років. Лише незначною мірою поступаються йому три бекроси: 90.35с297, 90.676/83, 92.396с136, у яких таке вираження ознаки має місце протягом двох років, а у 18 бекросів, або 29,5% від всіх оцінених, - за один рік. Серед міжсортових гібридів таке не виявлене жодного разу. Для порівняння: прояв ознаки у кращого сорту-стандарту Луговська склала лише 6,5 бала.

Встановлена значна цінність окремих міжвидових гібридів у створенні матеріалу, високостійкого проти залізистої плямистості бульб. В1 шестивидового гібрида – 83.47с65 присутній у родоводі трьох виділених за ознакою форм, що складає 11,1% від їхньої загальної кількості. Крім цього, йому самому властиве високе фенотипове вираження стійкості (8,5 бала). Це ж стосується ще двох сіянців цієї комбінації: 83.47с51 і 83.47с59, що дозволяє стверджувати про значний генетичний потенціал стосовно резистентності проти залізистої плямистості бульб компонентів схрещування, особливо запилювача – шестивидового гібрида 80.24с6, з участю якого отримані перераховані вище бекроси. Аналогічне відноситься до гібрида 81.386с65.

При створенні вихідного матеріалу, стійкого проти залізистої плямистості бульб, найбільш доцільно використовувати шестивидові гібриди, а серед методів його створення - самозапилення. Встановлено, що в процесі бекросування прояв ознаки знижується. Частка резистентних міжвидових гібридів склала 100,0 %, а матеріалу В3 – 16,7. Як серед міжсортових, так і міжвидових гібридів можливе поєднання резистентності проти залізистої плямистості бульб з іншими господарсько-цінними ознаками.

Виділення серед міжсортових, міжвидових гібридів форм з комплексною стійкістю проти хвороб

Поєднання стійкості проти хвороб серед міжсортових гібридів. У більшості випадків (6 з 10-ти) у міжсортових гібридів встановлена негативна кореляційна залежність між резистентністю проти хвороб, які досліджували (рис.3). Незначною мірою це стосується парші звичайної й дитиленхозу, залізистої плямистості бульб і кільцевої гнилі або фітофторозу бульб, дитиленхозу та фітофторозу бульб. Більше значення його (r = -0,38) виявлене між стійкістю проти парші звичайної та кільцевої гнилі. Висока негативна кореляційна залежність (r = -0,71) встановлена між

9

резистентністю проти парші звичайної і фітофторозу бульб. У інших варіантах виявлена додатна кореляція між стійкістю проти хвороб, але у більшості випадків вона низька. Винятком є середня залежність між стійкістю проти кільцевої гнилі і фітофторозом бульб (r = +0,58).

Рис 3. Кореляційний зв’язок між стійкістю проти хвороб міжсортових

гібридів

Примітка: 1 – парша звичайна, 2 – дитиленхоз, 3 – фітофтороз бульб,

4 – кільцева гниль, 5 – залізиста плямистість бульб.

Виходячи з викладеного, за рідким винятком, можна стверджувати про можливість поєднання у міжсортових гібридів стійкості проти двох хвороб. Особливо це стосується тих із них, які характеризуються ефективним генетичним контролем їхнього прояву у батьківських форм. Наприклад, легко поєднується висока стійкість проти залізистої плямистості бульб і дитиленхозу ( 80,8 % випадків). Аналогічне відноситься до залізистої плямистості бульб і парші звичайної, хоча і з меншою частотою (25,8 %).

10

Доведена можливість поєднання у міжсортових гібридів високої стійкості проти трьох хвороб: парші звичайної, залізистої плямистості бульб і дитиленхозу ( 16,1 % випадків від загальної кількості опрацьованого матеріалу). Особливу цінність має гібрид П.94.11/1, який характеризується високим проявом резистентності проти чотирьох хвороб: парші звичайної, залізистої плямистості бульб, дитиленхозу і кільцевої гнилі. Інше поєднання властиве для гібрида П.92.33-3 лише з тією різницею, що він має тільки середній прояв стійкості проти парші звичайної, але відносно високий проти фітофторозу бульб, а П.92.45-11 ще інше – за винятком дитиленхозу.

Перспективність міжвидових гібридів для виділення форм з комплексною стійкістю. У більшості випадків (дев’ять з десяти) встановлена негативна кореляція між резистентністю проти хвороб, що вивчали, але максимальна величина коефіцієнту склала -0,290, хоча, як і у міжсортових гібридів, третина даних істотна на рівні значущості 0,05. Доведена можливість поєднання у міжвидових гібридів високої стійкості проти кільцевої гнилі і дитиленхозу (44,3 % випадків), парші звичайної і дитиленхозу (42,6), залізистої плямистості бульб і дитиленхозу (21,3), парші звичайної і кільцевої гнилі (21,3). При іншому сполученні хвороб таке зустрічається дещо рідше. Особливо це стосується поєднання із резистентністю проти фітофторозу бульб. Найчастіше таке відмічене з дитиленхозом – 11,5 %.

Унікальним є виділення шести бекросів з високою стійкістю проти чотирьох хвороб: парші звичайної, залізистої плямистості бульб, кільцевої гнилі та дитиленхозу: 81.386с65, 84.209с15, 96.197с14, 88.730с3, 90.35с297, 90.734/22, а трьох з аналогічною резистентністю проти п’яти хвороб: 88.531с1, 90.672с130, 91.118с2.

Характеристика вихідного селекційного матеріалу, стійкого проти хвороб, за іншими господарсько-цінними ознаками

Встановлена можливість виділення міжсортових гібридів, резистентних проти декількох хвороб та високим проявом урожайності. Сім форм переважають відносно останньої кращий сорт-стандарт Поліську рожеву ( 616 г/кущ ). Для них характерним також є висока товарність урожаю, значна середня маса товарної бульби, добрий смак.

Особливістю міжвидових гібридів є поєднання значної стійкості проти хвороб з багатобульбовістю, високим вмістом крохмалю. За проявом інших ознак кращі з них не поступаються міжсортовим гібридам.

Стійкість бульб потомства міжвидових гібридів проти фітофторозу

Доведений вплив материнських форм, запилювачів і особливо їхньої взаємодії на стійкість бульб проти проникнення гриба потомства від схрещування міжвидових гібридів (табл.2). Прояв ознаки серед сіянців за участю материнської форми В3 п’ятивидового гібрида 90.841с21 незначною мірою залежав від запилювача (частка потомків з балами резистентності 8,9 у трьох комбінаціях склала 43,0 – 61,0 %, а середній бал - 6,7 – 7,5). Протилежне відноситься до В1 шестивидового

Таблиця 2

Фітофторостійкість бульб потомства від схрещування міжвидових гібридів проти проникнення гриба

(2001 – 2003 рр.), бал

Ком-бінація | Походження | Батьківські форми | Потомство | + | > | середнє | оцінено, шт. | середня стій-кість,

бал | високостійких, % | ступінь доміну-вання, D | 7 | 8 | 9 | всьо-го | 56 | 89.202с79 х Львів’янка | 7,8 | 7,2 | 7,5 | 7,5 | 6,9 | 38,4 | 16,4 | 11,0 | 65,8 | -2,0 | 57 | 89.202с79 х Поліська рожева | 7,8 | 6,5 | 7,2 | 7,2 | 8,3 | 69,8 | 11,6 | 12,8 | 94,2 | 1,8 | 75 | 90.694/21 х Воловецька | 5,4 | 7,3 | 6,7 | 6,7 | 6,7 | 44,5 | 15,0 | 3,5 | 63,0 | 0 | 76 | 90.694/21 х Львів’янка | 5,4 | 7,2 | 6,3 | 6,3 | 7,4 | 54,3 | 11,4 | 5,7 | 71,4 | 1,2 | 83 | 90.841с21 х Львів’янка | 4,5 | 7,2 | 5,9 | 5,9 | 7,5 | 30,0 | 13,0 | 9,0 | 52,0 | 1,2 | 84 | 90.841с21 х Воловецька | 4,5 | 7,3 | 5,9 | 5,9 | 6,7 | 34,5 | 11,9 | 16,7 | 63,1 | 0,6 | 85 | 90.841с21 х Поліська рожева | 4,5 | 6,5 | 5,5 | 5,5 | 7,5 | 38,9 | 22,1 | 18,6 | 79,6 | 2,0 | НІР05 1,88 0,46 0,73

12

гібрида 89.202с79. У нього прояв ознаки із запилювачем сортом Львів’янка відповідно склав 54,8 % і 6,9 бала, а Поліська рожева - 81,4 і 8,3. Тобто, в останньому випадку встановлена оптимальна взаємодія двох батьківських компонентів схрещування для прояву ознаки серед потомства. Відсутня різниця в реалізації генетичного потенціалу бекросів при використані запилювачем сорту Воловецька: в комбінації з гібридом 90.694/21 частка високостійкого проти гриба матеріалу склала 63,0 %, середній бал прояву ознаки – 6,7, а в популяції з бекросом 90.841с21 це відповідно склало 63,0 і 6,7.

Дещо нижчою характеризується стійкість батьківських форм, потомства, проти поширення гриба. За часткою високорезистентних сіянців, середнім балом стійкості виділені популяції 57 (89.202с79 х Поліська рожева) і 76 (90.694/21 х Львів’янка), які мають практичне селекційне значення.

Характеристика сортів, створених з участю автора і економічна

ефективність їхнього вирощування

Характеристика сортів, створених з участю автора. В співавторстві виведено п’ять сортів картоплі: Веста, Дара, Тирас, Малинська біла, Жеран. Веста за

несена до Реєстру сортів рослин України з 2003 р., Тирас і Дара – 2004, Малинська біла – 2005. Сорт Жеран знаходиться в державному сортовипробуванні.

Веста – ранній, столового призначення. Врожайність висока, особливо в кінці вегетації (до 370 ц/га). Середня маса товарної бульби до 70 г. Вміст крохмалю 14 – 16 %. Смакові якості – до 8,4 бала. Ракостійкий. Має польову резистентність проти вірусних хвороб. Відносно стійкий проти парші звичайної (7,2 бала) і дитиленхозу (7,6). Рекомендований для вирощування в усіх зонах України.

Тирас – дуже ранній. Урожайність на 40 – 45-й день після сходів складає 180 ц/га. Столовий. Вміст крохмалю 14 – 16 %. Середня маса товарної бульби - до 80 г. Смакові якості – 6 - 7 балів. Ракостійкий. Високо резистентний проти залізистої плямистості бульб (8,6 бала), відносно стійкий проти дитиленхозу (7,7) і середньостійкий проти парші звичайної (5,3). Рекомендовані зони вирощування: Полісся, Лісостеп, Степ.

Жеран – ранній, столового призначення. Врожайність при ранньому збиранні до 120 ц/га, при основному – близько 400. Середня маса товарної бульби - 58 – 75 г. Вміст крохмалю - 14 – 15 %. Смакові якості - 5,6 – 6,8 бала. Високостійкий проти дитиленхозу (8,0 бала) і залізистої плямистості бульб (8,2), має середній прояв фітофторостійкості бульб (6,0) і парші звичайної (5,1).

Дара – середньоранній, столовий. Урожайність на 40 – 45-й день після сходів 140 ц/га, в кінці вегетації - близько 350. Середня маса товарної бульби - 60 – 80 г. Вміст крохмалю – 14 – 18 %. Смакові якості - 7,4 – 8,0 балів. Ракостійкий. Має високу резистентність проти залізистої плямистості бульб (8,2 бала) і відносно високу проти: фітофторозу листків (7,0), парші звичай

13

ної (7,1), дитиленхозу (7,1).Рекомендований для вирощування в усіх зонах України.

Малинська біла - середньоранній, столовий. Урожайність при пробному копанні - до 130 ц/га. Середня маса товарної бульби - 60 – 80 г. Вміст крохмалю – 13 – 16 %. Смакові якості - 6,0 – 7,5 бала. Ракостійкий. Характеризується відносно високою резистентністю проти парші звичайної (7,4 бала), дитиленхозу (7,1), залізистої плямистості бульб (7,8). Рекомендований для вирощування в Поліссі, Лісостепу, Степу.

Економічна ефективність вирощування нових сортів. Завдяки вищій, порівняно із стандартами, стійкості проти хвороб, більшій середній масі товарної бульби, виходу товарної продукції та інших факторів всі нові сорти є високорентабельними при їхньому вирощуванні, що дозволяє отримувати додатковий прибуток від реалізації врожаю для ранніх сортів 4260 - 7314 грн/га, середньоранніх - 4581 - 5673 або у відносному відліку відповідно 41,7 - 64,6 % та 75,5 - 93,5. Це дає підстави рекомендувати їх для поширення у виробництві.

Висновки

1.

2.

3.

4.

14

спективнішим є бекросування (виділено 77,3 % форм) порівняно із самозапи - ленням і схрещуванням бекросів між собою.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

15

склав +1,8. Аналогічне відноситься до поширення гриба, відповідно 7,3 бала, 73,1 %, +2,1.

11.

12.

Рекомендації для селекційної практики та виробництва:

1.

-

-

-

-

-

-

2. Рекомендувати для широкого використання у виробництві високоврожайні, відносно стійкі проти окремих і навіть комплексу хвороб, створені з участю автора, сорти: Веста, Дара, Тирас, Малинська біла.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сидорчук В.І., Сидорчук С.В., Писаренко Н.В. Селекція картоплі на стійкість до хвороб і шкідників в умовах Полісся України // Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер. Агрономія і біологія. – 2001. –

16

Вип. 5. – С. 66-69 (60% авторства: отримання даних, проведення їх аналізу, формулювання висновків).

2. Писаренко Н.В. Стійкість міжсортових і міжвидових гібридів картоплі проти кільцевої гнилі // Картоплярство. К.: Аграрна наука, 2004.- Вип. 33.- С.145-150.

3. Подгаєцький А.А., Писаренко Н.В. Цінність міжсортових і міжвидових гібридів картоплі за стійкістю проти стеблової нематоди // Карантин і захист рослин.-2005.- №3. – С.19-20 (65% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

4. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 0382 про авторство на сорт рослин Веста. Заявка № 00031009.

5. Осипчук А.А., Назар С.Г., Осипчук А.А., Сидорчук В.І., Писаренко Н.В., Онищенко О.Ф. Новини в селекції картоплі // Картоплярство України. - 2005. - №1. – С.25-27 (45% авторства: отримання даних, написання статті).

6. Писаренко Н.В., Подгаєцький А.А. Перспективність виділення вихідного селекційного матеріалу, стійкого до парші звичайної // Сб. тезисов II междунар. конф. молод. учених: “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” Харьков. – 2003. – С.290-291 (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

7. Писаренко Н.В., Полдгаецкий А.А. Возможность выделения среди межсортовых и межвидовых гибридов картофеля форм, устойчивых к парше обыкновенной // Матер. междунар. науч.-практ. конф. молодых ученых: “Адаптивное растениеводство: проблемы и решения”, Минск, 2004 .- С.51-53 (70% авторства: отримання даних, проведення їх аналізу, формулювання висновків).

8. Писаренко Н.В., Подгаєцький А.А. Стійкість міжсортових і міжвидових гібридів картоплі проти залізистої плямистості // Тез. міжнар. наук. симпоз. “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”. Харків. – 2004. – С.103-104 (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

9. Подгаєцький А.А., Писаренко Н.В. Виділення серед міжсортових гібридів картоплі форм з комплексною стійкістю проти хвороб // Тези доп. міжнарод. наук.-практ. конф. “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва - мобілізація, інвентаризація, збереження, використання “. Оброшино.- 2005.- С.158-159. (70% авторства: проведення дослідження, написання тез).

10. Подгаецкий А.А., Писаренко Н.В. Характеристика межсортовых и межвидовых гибридов картофеля, устойчивых к железистой пятнистости клубней // Матер. междунар. науч.- прак. конф., посвященной 100-летию со дня рожд. акад. Н.А.Дорожкина “ Актуальные проблемы защиты картофеля, плодовых и овощных культур от болезней, вредителей и сорняков”.- Минск.- 2005.- С.289-293 (70% авторства: проведення