конструктивному, так і деструктивному психічному розвиткові людини.
Незважаючи на підвищення рівня морального розвитку наприкінці юнацького віку, окрім позитивних тенденцій, на жаль, існує і протилежна тенденція - до деструктивного особистісного розвитку. До чинників, що зумовлюють порушення морального становлення особистості, належать деструктивні ціннісні детермінанти. Домінування дефіцитарних, несприйняття духовних цінностей сприяє формуванню гедоністично-прагматичної спрямованості. Нестійкість, дифузність ціннісної структури, відсутність чіткої ієрархії обумовлюють недостатню сформованість ціннісного стрижня особистості, що сприяє розвиткові нестійкої акцентуації характеру в юнацькому віці. Наявність розбіжності між декларованими та реально діючими цінностями сприяє підвищенню психічної напруги. Означені ціннісні чинники обумовлюють спотворення моральних ставлень людини до дійсності, що перешкоджає нормальному моральному розвиткові в юнацькому віці.
Все це ставить завдання створення ефективної методики психологічної допомоги, яка через розвиток ціннісно-смислової сфери сприяла б формуванню духовності, що є передумовою успішного морального становлення особистості в юнацькому віці.
У третьому розділі “Розвиток ціннісних детермінант морального становлення особистості в юнацькому віці” наведено обгрунтування програми формувального експерименту, проведено аналіз його результатів, розроблено методичні рекомендації щодо оптимізації морального становлення особистості в юнацькому віці.
У першому підрозділі представлено типологію ціннісної детермінації морального становлення особистості (табл. 5) та програму формувального експерименту, що складається з двох частин: індивідуального консультування учнів та студентів (включаючи психокорекційну роботу з клієнтами) та групового тренінгу ціннісно-морального розвитку особистості.
Процес типологізації має такі етапи:
1. Побудова теоретичної моделі ціннісної детермінації морального становлення особистості (див. рис. 2) на підставі дихотомічних критеріїв (зрілість / незрілість ціннісної системи; сформованість / несформованість моральної сфери; соціально-психологічна адаптованість / дезадаптованість особистості).
2. Інтерпретація факторів, отриманих в результаті статистичної обробки даних методом факторного аналізу, що цілковито відповідають теоретичній моделі.
3. Співвіднесення результатів дослідження з теоретичною моделлю, що дозволило побудувати модель типології ціннісної детермінації морального становлення особистості.
Розроблена типологія містить характеристики з метафоричними назвами базових типів, які співвідносяться з етапами морального становлення особистості в юнацькому віці.
Наявність розбіжності між кількістю гіпотетично виділених типів і статистично отриманих факторів означає, що на формування певного типу можуть впливати більш, ніж один фактор, тобто існує два або три підтипи гіпотетично виділених особистісних типів.
Інтерпретація ціннісних факторів детермінації морального становлення особистості підтвердила, що процес морального становлення в юнацькому віці має певні етапи (стійкі й кризові). Дана типологія демонструє 7 базових типів, 4 з яких відповідають “стійким” етапам морального становлення, що чергуються з трьома “кризовими” типами, які характерізуються наявністю психологічного дискомфорту та соціально-психологічної дезадаптації людини й пов’язані з перебудовою її відносин зі світом. Знання особливостей ціннісної системи, моральної сфери та рис особистості дозволяє відносити її до певного типу й визначати “зону її найближчого морального розвитку”. Ця типологія покладена в основу психодіагностичного етапу консультування з метою розробки програми роботи з клієнтом (психолог, визначаючи базовий тип клієнта, допомагає йому досягти вищого морального рівня – “зони його найближчого морального розвитку”, тобто психологічний вплив спрямований на “моральне піднесення” особистості клієнта шляхом роботи з його ціннісно-смисловою сферою).
Таблиця 5
Модель типології цінністної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці
Теоретична модель ціннісної детермінації морального становлення особистості | Експериментально отримані фактори | Критерії норми
морального становлення | Базові
типи | Метафоричні назви
гіпотетичних типів особистості | Метафоричні назви особистісніих підтипів, що обумовлені впливом ціннісних факторів | Конструктивні ціннісні детермінанти | Високий рівень
сформованості
моральної сфери |
Соціально-психологічна адаптованість |
1. Духовно-психічне здоров’я | Духовна особистість з орієнтацією на соціум | Духовно-моральне прагнення до людей – “Харизматичний лідер”
Духовно-моральна наснага
Духовна особистість з орієнтацією на самоту | Духовно-моральна особистість, відсторонена від соціуму
Духовний саморозвиток
Духовно-моральний естетизм
Соціально-психол. дезадаптованість | 2. Криза
духовного росту | Потенційний невротик | Демонстративність
Ноо-невротик | Аскетична виснаженість
Рівень сформованості
моральної сфери
вище середнього
Соціально-психологічна адаптованість |
3. Обивательський спокій |
Моральна особистість з орієнтацією на соціум | Обивательська орієнтація на родину
Підприємницька активність –
"Міцний господарник-спонсор"
Відповідальне лідерство – “
Переконаний лідер”
Моральна особистість з орієнтацією на самоту | Реалістична ретельність –
"Самотній працівник"
Конструктивний конформіст | Корпоративна етика – “Менеджер”
Соціально-психологічна дезадаптованість | 4. Криза невротизації | Невротик | Нервова виснаженість
Деструктивні ціннісні детермінанти | Рівень сформованості моральної сфери
нижче середнього | Негативіст – дисидент | Фрустрований негативізм
Соціально-психологічна адаптованість |
5. Розлади особистості | Гедоністичний життєлюб | Неповажний гедонізм
Неформал | Альтернативне самоствердження
Злий геній | Буттєва спрямованість особистості з відторгненням моральності
Соціально-психологічна дезадаптованість | 6. Криза межових станів | Клінічна
феноменологія | Соціально неадаптивний саморозвиток
Паранояльність – “Отелло”
Спотвореність моральної
сфери | Конформіст-маніпулятор | Нечуттєвий конформізм
Соціально-психологічна адаптованість | 7. Моральний
ателіоз |
Агресивний прагматик | Агресивне прагматичне самоствердження
Байдужий прагматизм
Інфантильний гедоніст | Інфантильне слабовілля
Примітка:
У другому підрозділі розкрито сутність ціннісно-морального психологічного консультування юнаків та дівчат. Метою даного напряму є психологічна допомога особистості в юнацькому віці у її моральному становленні та вирішенні психологічних проблем на основі розвитку ціннісно-смислової сфери.
Основними положеннями ціннісно-морального консультування виступають:
1. Стимулом морального розвитку є ставлення людини до моральності як до ціннісного явища.
2. Духовна ціннісна детермінація справляє гармонізуючий вплив на моральне становлення особистості, якщо забезпечує конструктивне засвоєння людиною вищих цінностей.
3.Усвідомлення та ієрархізація власних цінностей, сприйняття духовних цінностей як вищих (буттєвих), розвиток морально-оцінювальних почуттів сприяють розвитку моральної сфери й здатності до морального самовизначення юнаків та дівчат.
Специфікою ціннісно-морального консультування є декларування консультантом своєї морально-етичної позиції, що відкриває йому широкі можливості у наданні зворотнього зв'язку клієнту стосовно морально-етичних аспектів його вчинків. Консультативний процес має 4 етапи, на кожному з яких розв’язуються певні завдання ціннісно-морального розвитку:
1. Психодіагностичний етап має на меті встановлення емоційного контакту з клієнтом, з'ясування його психологічних проблем, діагностику ціннісної системи і моральних якостей особистості, визначення зони найближчого морального розвитку.
2. Когнітивно-ціннісний етап спрямований на усвідомлення клієнтом своєї ціннісної системи і переформулювання проблеми в термінах ціннісно-особистісного підходу. Особлива увага приділяється усвідомленню ціннісно-морального аспекту психологічних проблем, розвитку здатності до співвіднесення суджень з ціннісно-моральними критеріями.
3. Емоційно-оцінювальний етап присвячений роботі з переживаннями клієнта: психологічний вплив спрямовано на визнання клієнтом (у можливих для нього межах) частини своєї неправоти, некомпетентності, внаслідок яких виникла проблема, і самовизначення щодо вирішення ситуації. Бажаною метою цього етапу є катарсичне емоційно-ціннісне переосмислення клієнтом дійсності та формування ціннісно-морального відношення до світу. Наприкінці етапу клієнт за допомогою психолога розробляє програму морального самовиховання.
4. Морально-поведінковий етап спрямований на знаходження та апробацію клієнтом адекватних форм моральної поведінки. Психолог стимулює клієнта до самостійності й відповідальності, розглядаються можливі варіанти вирішення проблеми і належної моральної поведінки в аналогічних ситуаціях у майбутньому.
Методами консультування є бесіда у формі діалогу, з використанням типових прийомів (перефраз, уточнення, узагальнення, резюмування); інтроспекція, що базується на самоспостереженні й самоусвідомленні – шляхом ведення клієнтом щоденника з аналізом (разом з психологом) життєвого досвіду; робота з особистісними цінностями й сенсами.
Формувальний експеримент включає індивідуальну роботу та груповий психотренінг.
У третьому підрозділі наведено докладний аналіз випадків індивідуальної роботи по ціннісно-моральної психокорекції, яку було проведено з двома клієнтами (22 та 15 років). Слід зазначити, що існує специфіка індивідуальної форми роботи стосовно ціннісної детермінації морального становлення особистості. Юнацький вік є сензитивним щодо побудови довірливих міжособистісних стосунків. Індивідуальне консультування дозволяє враховувати індивідуальні особливості, неповторний колорит внутрішнього світу людини, створювати сприятливі умови для самопізнання, усвідомлення клієнтом власних цінностей, самовизначення стосовно ціннісної спрямованості та життєвих перспектив.
У даному підрозділі наведено результати психодіагностичного обстеження клієнтів: особливості їх ціннісної системи, моральної сфери та особистісних рис, визначено типи їх морального становлення і “зону найближчого морального розвитку”. Зміст психокорекційного впливу полягає у роботі з ціннісно-смисловою сферою клієнтів (формування ціннісних детермінант завдяки усвідомленню власної ціннісної системи, знаходженню сутнісних сенсів життя, засвоєнню моральних цінностей тощо), що обумовлює оптимізацію морального становлення та гармонізацію особистості в цілому. В роботі наведено опис психологічних проблем клієнтів; етапів, напрямів та методів психокорекційної роботи; а також позитивної динаміки показників морального становлення та психічного стану людини, що відбувалась внаслідок розвитку ціннісних детермінант.
У четвертому підрозділі презентовано програму тренінгу ціннісно-морального розвитку, метою якого є допомога молоді в моральному становленні шляхом формування ставлення до моральності як до ціннісно детермінованого явища, розвиток морально-оцінювальних здібностей. Тренінг розрахован на 4 заняття по 2 академічні години і включає такі методи: тестування, самоаналіз, бесіда, ігрові вправи, рольові ігри, рефлексія отриманого досвіду. Завдання етапів тренінгу:
1.
Актуалізація знань в області психології, етики, аксіології; дослідження поінформованості учасників щодо питань ціннісно-морального розвитку; формування мотивації до самопізнання.
2.
Усвідомлення учасниками тренінгу власної ціннісної системи; диференціація буттєвих цінностей, що сприяють оптимізації міжособистісного спілкування, розвиток мотивації морального самовиховання, формування моральних ставлень до іншіх людей.
3.
Розвиток морально-оцінних здібностей, здатності до морального вибору.
4.
Апробація форм моральної поведінки, систематизація отриманих знань.
Тематичними напрямами, що забезпечують ціннісний вплив на сферу моральності, є: диспути на ціннісно-моральну тематику, вирішення проблемних ситуацій морального змісту, що спонукають людину до роздумів, пошуку відповідей на смисложиттєві питання.
У п’ятому підрозділі представлено результати формувального експерименту. Тренінг ціннісно-морального розвитку було проведено в чотирьох групах студентів по 10 осіб.
У процесі ціннісно-морального тренінгу психологом проводилась робота стосовно розвитку ціннісних детермінант: диференціація учасниками власних цінностей, знаходження головних сенсів свого життя, усвідомлення етичних цінностей (симпатії, довіри, уважності, поваги до людей, поступливості, чесності, безкорисливості, совісності, альтруїзму). Учасники тренінгу до і після нього пройшли психодіагностику провідних показників морального становлення відповідно до означених цінностей. Статистична обробка даних дозволила встановити, що в учасників тренінгу відбулися позитивні зміни у моральному становленні. Ряд показників мають значущі відмінності. Це стосується зростання рівня розвитку совісності, безкорисливості, уважності, поваги до оточуючих (р 0,001). Проте, статистично значущих змін під час тренінгу у показниках таких моральних якостей, як поступливість та альтруїзм не виявлено (р > 0,05). Ми припускаємо, що поступливість і альтруїзм як стійкі тенденції до моральної поведінки є достатньо ригідними, тому для їх формування потрібний тривалий досвід морального самовиховання. На рис. 3 відображено результати експериментальної перевірки ефективності програми ціннісно-морального розвитку особистості.
Рис. 3. Динамика середньостатистичнихих показників морального становлення особистості,
що відбувалася у наслідок розвитку ціннісних детермінант в умовах формувального експерименту
Отже, результати формувального експерименту відобразились у динаміці показників морального становлення юнацтва і в цілому підтвердили ефективність програми тренінгу ціннісно-морального розвитку.
У шостому підрозділі обгрунтовано методичні рекомендації для практичних психологів і соціальних працівників навчальних закладів освіти. Вони базуються на теоретико-практичних положення дослідження ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці. Методичні рекомендації розкривають основні напрями роботи з ціннісно-смисловою сферою особистості, що сприяють моральному розвитку сучасного юнацтва, та форми її реалізації.
Основними напрямами психологічної роботи з молоддю є: психодіагностичний (вивчення ціннісних орієнтаций сучасних молодіжних груп); культурно-освітній (підвищення рівня моральної просвіти юнацтва); психолого-екологічний (формування дбайливого, ціннісного ставлення до внутрішнього світу інших людей); мотиваційно-розвиваючий (стимулювання мотивації морального розвитку); виховуючо-поведінковий (допомога юнацтву в ціннісно-моральному самовизначенні, у знаходженні позитивного досвіду реалізації духовних цінностей, в апробації адекватних форм моральної поведінки); психокорекційний (психолого-консультативна і психотерапевтична робота з молоддю); психолого-профілактичний (профілактика девіацій морального становлення й деструктивного особистісного розвитку).
Для формування ціннісних детермінант морального становлення особистості в юнацькому віці доцільно використовувати як індивідуальні, так групові форми психолого-педагогічної роботи: ціннісно-моральне консультування і тренінг, факультативи, рольові ігри, твори, творчі роздуми, диспути тощо. В методичних рекомендаціях значну увагу приділено формуванню світогляду на основі незмінних духовних ціннісних орієнтирів, що надає можливість людині спрямовувати своє життя в русло духовного розвитку, підносячи себе з рівня відтворення життєдіяльності до рівня життєтворчості.
ВИСНОВКИ
Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволило сформулювати наступні висновки.
1. Теоретико-методологічний аналіз проблеми визначив актуальність для наукової психології дослідження ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці, оскільки саме в юнацтві закладаються ті основи, на яких будуватиметься ціннісно-моральний стрижень людини в її подальшому житті.
В якості методологічного підхіду до вивчення ціннісної детермінації морального становлення доцільно використовувати ціннісно-особистісний підхід, за яким особистість розглядається як система, вищим детермінуючим рівнем якої є ієрархічна підсистема цінностей, що обумовлює спрямованість розвитку моральної сфери та зміст моральної поведінки юнацтва. Моральне становлення особистості відбувається завдяки засвоєнню та актуалізації буттєвих, зокрема, духовних цінностей шляхом набуття культурно-суспільного й духовно-особистісного досвіду. Ціннісними детермінантами виступають дихотомічні особливості структури цінностей, які можуть бути як конструктивними, що є детермінантами морального становлення, так і деструктивними, що визначають деструктивний особистісний розвиток. Критеріями норми морального становлення в юнацькому віці виступають зрілість ціннісної системи, сформованість моральної сфери та соціально-психологічна адаптованість особистості.
2. Ціннісні детермінанти морального становлення особистості характеризуються певними показниками: ступенем структурованості цінностей (стійкістю ціннісної структури, наявністю чіткої ієрархії цінностей) змістом (несуперечливістю змісту цінностей, засвоєнням духовних цінностей, підпорядкованістю дефіцитарних цінностей моральним), та можливістю реалізації цінностей (узгодженістю декларованих і реально діючих цінностей). Показниками сформованості моральної сфери особистості є: засвоєння моральних принципів, сформованість моральних ставлень до інших, здатність до морального вибору, наявність моральних якостей.
Моделлю вивчення прояву ціннісної детермінації морального становлення в юнацькому віці виступає взаємозв'язок ціннісно-смислової сфери та показників морального становлення (особливості моральної сфери у сполученні з особистості рисами).
3. Дослідження структури і змісту системи цінностей як факторів морального становлення особистості показало: протягом юнацького віку активно відбувається структурування та ієрархізація ціннісної системи, усвідомлення та засвоєння буттєвих цінностей (інтелекту, творчості, саморозвитку, духовності), що обумовлює моральне становлення особистості. Однак, домінуючими залишаються цінності сім’ї та спілкування, реалізація яких вимагає засвоєння етичних цінностей. Зниження відсотка осіб, які не визначилися щодо власних цінностей та збільшення кількості осіб, які активно самовизначаються з ними, свідчить про активізацію процесу ціннісного самовизначення як необхідної умови морального становлення в юнацькому віці. Студенти, в порівнянні зі старшокласниками, демонструють вищий рівень моральності (відповідальності, здатності до морального вибору).
4. Встановлено такі закономірності ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці: буттєві та сімейні цінності у сполученні зі стійкістю ціннісної системи й узгодженістю декларованих і діючих цінностей сприяють моральному становленню; дефіцитарні цінності у сполученні з недостатньою сформованістю ціннісної ієрархії перешкоджають моральному становленню й психічному розвитку особистості в цілому.
Механізм ціннісної детермінації морального становлення має мотиваційний, змістовий та операційний компоненти, що обумовлює зміст ціннісної спрямованості, розвиток моральної сфери, особистісних рис і створює підгрунтя для психологічної готовності до моральної поведінки. Аналіз результатів дослідження показав, що ціннісна детермінація морального становлення в юнацькому віці має свої позитивні та негативні форми, тобто може сприяти як конструктивному, так і деструктивному психічному розвиткові людини.
Дослідження підтвердило, що особливостями ціннісної детермінації морального становлення в юнацькому віці виступають: сформованість належної ціннісної ієрархії (пріоритет буттєвих цінностей над дефіцитарними), стійкість, диференційованість ціннісної системи, узгодженість декларованих і діючих цінностей.
5. Проведене дослідження дозволило розробити та експериментально апробувати програму індивідуальної та групової роботи по ціннісно-моральному розвитку особистості як напряму психологічної допомоги юнацтву.
Типологія ціннісної детермінації морального становлення особистості, яка покладена в основу ціннісно-морального консультування, підтверджує, що процес морального становлення має стійкі та кризові етапи. Знання особливостей ціннісної системи, моральної сфери та особистісних рис дозволяє прогнозувати "зону найближчого морального розвитку" особистості з метою оптимальної розробки програм роботи з клієнтом. Психологічний вплив ціннісно-морального консультування, корекції та тренінгу, спрямований на оптимізацію морального становлення особистості шляхом роботи з її ціннісно-смисловою сферою.
Цілеспрямованому розвиткові ціннісних детермінант морального становлення особистості в юнацькому віці сприяє проблемний та творчий характер психолого-педагогічної роботи: підвищення рівня моральної просвіти, стимулювання мотивації ціннісно-морального розвитку, психологічна допомога у ціннісно-моральному самовизначенні, диференціації системи власних цінностей, у знаходженні головних сенсів свого життя, усвідомленні буттєвих, зокрема, духовних цінностей, у набутті позитивного досвіду реалізації моральних цінностей. Для формування ціннісних детермінант морального становлення особистості доцільно використовувати психологічне консультування, соціально-психологічний тренінг, факультативи, рольові ігри, твори, творчі роздуми, диспути.
Таким чином, в результаті проведеного дослідження було підтверджено гіпотезу та досягнуто мету. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу подальшої роботи ми вбачаємо у поглибленому вивченні психологічних механізмів ціннісної детерминации морального розвитку, розробці методів психологічної допомоги, спрямованої на корекцію девіацій морального становлення особистості.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Павлик Н.В. Ціннісні чинники невротизації клієнта сімейної консультації // Консультативна психологія і психотерапія // Актуальні проблеми психології / За ред. С.Д.Максименка, З.Г.Кісарчук. – К., 2003. – Т. 3. Вип. 2.– С. 186-194.
2. Павлик Н.В. Ціннісні детермінанти особистісного становлення молоді в умовах сучасної вітчизняної культури // Проблеми загальної та педагогічної психології / Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – К., 2003. – Т.V. Ч. 5. – С. 223-226.
3. Динаміка ціннісних орієнтацій в процесі особистісного становлення в юнацькому віці // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – К., 2003. – Т.V. Ч. 7. – С. 210-216.
4. Павлык Н.В. Психологический феномен нравственной несостоятельности личности как фактор её психопатологического развития с точки зрения православной антропологии // Вісник Національного технічного університету України (КПІ) / Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2004. – № 1. – С. 135-142.
5. Павлык Н.В.Психологические особенности личностного становления современной молодёжи // Вісник Національного технічного університету України (КПІ) / Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2006. – № 1. – С. 94-102.
6. Павлык Н.В. Ценностно-нравственное консультирование в русле духовно-ориентированного подхода к психологической помощи личности, переживающей жизненный кризис // Теорія і практика допомоги особистості в психологічному консультуванні та психотерапії: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К., 2005. – С. 88 - 91.
7. Павлик Н.В. Ціннісні орієнтації як головний фактор формування моральної свідомості в підлітковому та юнацькому віці // Людина у світі духовної культури: матеріали міжнародної конференції.– Київ: “Новий Акрополь”, 2002. – Ч.2. – С. 33-34.
Павлик Н.В. Ціннісна детермінація морального становлення особистості в юнацькому віці. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2006.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню закономірностей ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці. В якості методологічного підхіду у дослідженні виступив ціннісно-особистісний підхід, за яким особистість розглядається як система, вищим детермінуючим рівнем якої є ієрархічна підсистема цінностей, що обумовлює ціннісну спрямованість розвитку моральної сфери особистості та зміст моральної поведінки юнацтва. В дисертаційній роботі визначено ціннісні детермінанти, показники розвитку моральної сфери та критерії норми морального становлення в юнацькому віці. Розроблено та апробовано психодіагностичний інструментарій, який дозволяє визначати ціннісні детермінанти (структуру й зміст ціннісної системи), особливості моральної сфери особистості. З’ясовано, що психологічний механізм ціннісної детермінації морального становлення має три компоненти (мотиваційний, змістовий та операціональний): ціннісні детермінанти визначають розвиток моральної сфери, особистісних рис і утворюють підгрунтя психологічної готовності людини до моральної поведінки. Досліджено, що моральне становлення виявляється результатом успішного функціонування ціннісної системи особистості. Ціннісна детермінація морального становлення в юнацькому віці має свої позитивні та негативні форми прояву. В дослідженні запропоновано програму та методику ціннісно-морального консультування, корекції та тренінгу як форм психологічної допомоги молоді з метою профілактики девіацій у моральному становленні особистості. Обгрунтовано методичні рекомендації для практичних психологів і соціальних працівників навчальних закладів освіти, які базуються на теоретико-практичних положеннях дослідження ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці.
Ключові слова: ціннісна детермінація, моральне становлення особистості, моральна поведінка, ціннісно-особистісний підхід, ціннісно-моральне консультування, корекція, тренінг.
Павлык Н.В. Ценностная детерминация нравственного становления личности в юношеском возрасте. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – “Педагогическая и возрастная психология”. – Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2006.
Предлагаемая работа посвящена исследованию закономерностей ценностной детерминации нравственного становления личности в юношеском возрасте. В теоретической части диссертационного исследования раскрывается сущность ценностной детерминации, влияния ценностно-смысловой сферы на нравственное становление личности. В ходе теоретического анализа философских, педагогических и психологических исследований уточнена картина ценностной регуляции нравственного развития личности. Нравственное становление происходит благодаря усвоению бытийных ценностей из культурно-общественного и духовно-личностного опыта, их актуализации в поведении. В качестве методологического подхода исследования предложен ценностно-личностный подход, согласно которому личность рассматривается как система, высшим детерминирующим уровнем которой является подсистема ценностей, обуславливающая развитие нравственной сферы и содержание поведенческой активности человека.
Выделены следующие критерии нормы нравственного становления в юношеском возрасте: зрелость ценностной системы, сформированность нравственной сферы и социально-психологическая адаптированность личности. Разработаны показатели ценностной детерминации нравственного становления личности такие как особенности содержания, степень структурированности и возможность актуализации ценностей. Показателями развития нравственной сферы выступают усвоенность нравственных принципов, сформированность нравственных отношений. Наличие способности к нравственному выбору и нравственных качеств личности (ответственности, внутреннего локуса контроля, симпатии, доверия, внимания и уважения к людям, уступчивости, честности, бескорыстия, совестливости, альтруизма) выступает показателем актуализации в поведении нравственных ценностей.
Психологический механизм ценностной детерминации нравственного становления имеет три компонента – мотивационный, содержательный и операциональный. Ценностные детерминанты определяют развитие нравственной сферы, черт личности, создавая основания для её психологической готовности к нравственному поведению. Выявлено, что ценностная детерминация нравственного становления в юношеском возрасте имеет свои позитивные и негативные формы проявления: ценностные детерминанты могут быть как конструктивными, способствующими нравственному развитию, так и деструктивными, обуславливающими деструктивное личностное развитие.
Исследование показало, что детерминантами конструктивного нравственного становления в юношеском возрасте выступают: сформированность ценностной иерархии: приоритет бытийных ценностей перед дефицитарными, устойчивость, диференцированность ценностной системы, согласованность декларированных и реально действующих ценностей. Ведущая роль в детерминации нравственного развития принадлежит усвоению духовных и семейных ценностей. Динамика ценностной детерминации личности свидетельствует, что в юношеском возрасте активно протекает процесс осознания высших ценностей. Разработанная модель типологии ценностной детерминации нравственного становления наглядно демонстрирует варианты нравственного становления личности и позволяет определять “зону её ближайшего нравственного развития”. В диссертационном исследовании предложены программа и методика ценностно-нравственного консультирования, коррекции и тренинга как средства оказания психологической помощи в нравственном развитии проблемной личности в юношеском возрасте. Проведён анализ индивидуальных случаев ценностно-нравственной психокоррекционной работы и группового тренинга, который свидетельствует о целесообразности использования данных форм психологической работы с молодёжным контенгентом. На основании исследования разработаны методические рекомендации по оптимизации нравственного становления личности в юношеском возрасте с учётом закономерностей его ценностной детерминации.
Ключевые слова: ценностная детерминация, нравственное становление личности в юношеском возрасте, нравственное поведение, ценностно-личностный подход, ценностно-нравственное консультирование, коррекция, тренинг.
Pavlyk N.V. A value determination of moral becoming of youth personality. – Manuscript.
Dissertation to gain Candidate degree in psychological sciences. Speciality 19.00.07 – Pedagogic and developmental psychology. – Institute of Рedagogics and Psychology of vocational education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2006.
The dissertation is dedicated to research of rules of value determination of youth personal becoming. Youth is the sensitive age to moral development. Modern youth become indifferent to perception of ethical norms and spiritual values. Pragmatic and hedonistic directions of personal development influence negatively to personal becoming. Tere were elaborated the value-personal approach of researching as the methodological method of solving the problem of value’s determination of youth personal becoming. There were investigated a system of value determinats, indicators of development of moral sphere and criteria of moral becoming of youth personality. A psycho-diagnostic methods, which were used in our dissertation, make it possible to research features of value system (structure and content of value system) and features of moral sphere of youth personality. It was found, that spiritual values influence positively to development of moral sphere and moral behavior of youth. The presence of accurate hierarchy of the personal value system and assimilation of spiritual values are necessary basis of moral personal becoming. It was found, that a value’s determination of moral becoming during youth age has positive and negative forms.
In dissertation there is described the program and methods of value-moral consultation, correction and training as a form of psychological assistance for youth. Tere were elaborated a methodical reference to optimization of moral becoming of modern youth, which based on regularities of mechanism of value’s determination of youth personal becoming
The key words: value determination, moral becoming of youth personality, moral behavior, value-personal method of research, value-moral consultation, correction, training.