НАЦІОНАЛЬНИЙ Інститут проблем міжнародної безпеки

при Раді національної безпеки і оборони України

ПАЛІЙ Олександр Андрійович

УДК 327.009.11

Національна безпека України

в контексті євроатлантичної інтеграції

Спеціальність 21.01.01 – основи національної безпеки держави

(політичні науки)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія”

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

РЯБОВ Сергій Геннадійович,

Національний Університет “Києво-Могилянська Академія”, кафедра політології

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор

СМОЛЯНЮК Володимир Федорович,

Київський національний економічний університет МОН України, кафедра політології і соціології

кандидат історичних наук, доцент

ДЕРГАЧОВ Олександр Петрович,

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, відділ теоретичних та прикладних проблем політології

Провідна установа: Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка МОН України, кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики

Захист відбудеться ”17” травня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.723.01 в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України за адресою: 01133, м. Київ – 133, вул. Кутузова, 18/7.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України.

Автореферат розісланий ”14” квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. філос. н., доцент О. Й. Гринкевич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю дотримання інтересів національної безпеки України в умовах зміни геополітичної ситуації в регіоні Центрально-Східної Європи. Існування в регіоні потужних центрів сили з інтересами відмінними від національних інтересів України; військово-політичний дисбаланс сил у регіоні ЦСЄ; зменшення значення норм міжнародного права; економічні, політичні та військові проблеми української держави зумовлюють потребу оптимізації політики України щодо євроатлантичної інтеграції. Національним інтересам України відповідає знаходження місця в новій геополітичній ситуації, яке б гарантувало надійне дотримання інтересів національної безпеки, забезпечувало стабільність та прогресивний розвиток України та корелювалося з потенціалом України.

Проблема полягає у пошуку оптимальної реакції України на геополітичні зміни в регіоні ЦСЄ, в тому числі пов’язані із вступом більшості країн регіону до Організації Північноатлантичного договору, та в забезпеченні найвищого можливого в існуючих умовах рівня національної безпеки України.

Починаючи з середини 90-х років ХХ сторіччя в науці поступово актуалізуються проблеми євроатлантичної інтеграції та національної безпеки України, зокрема в роботах вітчизняних та зарубіжних дослідників євроатлантичної інтеграції України: С. Бланка, Зб. Бжезинського,

І. Бінька, О. Бодрука, Ш. Гарнетта, О. Гончаренка, А. Гуцала, О. Дергачова, Є. Камінського,

В. Кременя, В. Косевцова, Т. Кузьо, Е. Лисицина, А. Ослунда, Б. Парахонського, Г. Перепелиці, С. Пирожкова, В. Смолянюка, Р. Хантера, Е. Хатча, С. Хеманса, Дж. Шерра та інших.

Водночас, в Україні на рівні академічної та суспільної дискусії тривалий час зберігалася заідеологізованість підходів до євроатлантичної інтеграції та участі в ній України. Таким чином, потребує вдосконалення аргументаційна база для оцінки євроатлантичної інтеграції як такої з точки зору національних інтересів України, а також для дослідження впливу участі в євроатлантичній інтеграції на гарантування національних інтересів України.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках навчально-методичної програми політологічних дисциплін: “Політологічна теорія держави” (державний реєстраційний номер ПЛ 85645), “Теорії національного розвитку” (державний реєстраційний номер ПЛ 84828), що розроблені на кафедрі політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія”.

Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні характеру впливу процесів євроатлантичної інтеграції на стан національної безпеки України та в обґрунтуванні вибору оптимальних для інтересів національної безпеки України підходів держави щодо цих процесів.

Реалізація поставленої мети зумовила постановку і розв‘язання таких завдань:

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є національна безпека України.

Предметом дослідження є безпековий аспект євроатлантичної інтеграції України.

Методологічну основу дослідження становлять поєднання загальнонаукових та спеціальних підходів та методів. Системний підхід дозволив проаналізувати євроатлантичну інтеграцію як складну організовану систему елементів і вже через призму аналізу інтеграції досліджувати перспективи гарантування інтересів національної безпеки України. Історичний підхід дав можливість розглянути процеси євроатлантичної інтеграції в їхньому часовому розвитку. Порівняльний аналіз дав змогу використати багатоманітність досвіду країн-учасниць процесів євроатлантичної інтеграції, здійснити порівняння українського досвіду гарантування національної безпеки з досвідом інших країн. Крім того, у дослідженні застосовано метод функціонального аналізу, а також статистико-аналітичний метод.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в здійсненні багатоаспектного аналізу наслідків євроатлантичної інтеграції та участі в ній України для інтересів національної безпеки України. Удосконалено аргументаційну базу оцінки впливу євроатлантичної інтеграції як такої та участі у цьому процесі України на вирішення ключових проблем національної безпеки України, пов‘язаних із зовнішньою безпекою, перспективами демократичного розвитку та економікою. Набуло подальшого розвитку дослідження впливу євроатлантичної інтеграції на ситуацію міжнародної безпеки у Європі, на зміну конфліктного потенціалу в цьому регіоні та на реалізацію інтересів держав-учасниць євроатлантичної інтеграції у сфері зовнішньої безпеки, внутрішньої політики та економіки. Виявлено характер залежності між інтенсивністю процесів євроатлантичної інтеграції та станом національної безпеки України, а також між участю України в процесі євроатлантичної інтеграції та станом гарантування інтересів національної безпеки у сфері зовнішньої безпеки та внутрішньої політики.

Наукова новизна одержаних результатів конкретизується в положеннях, що виносяться на захист:

- Класифіковано наукові підходи до розгляду євроатлантичної інтеграції, які доцільно об‘єднувати у дві великі групи: 1) підхід до євроатлантичної інтеграції як до процесу, заснованого насамперед на ціннісному базисі, тобто на спільній для держав євроатлантичної спільноти культурній, цивілізаційній та ідеологічній основі; 2) підхід до євроатлантичної інтеграції як до процесу, базованого на спільності або компліментарності інтересів його учасників.

- Удосконалено наукову аргументацію визначення впливу євроатлантичної інтеграції на ситуацію міжнародної безпеки у Європі через зміну конфліктного потенціалу в регіоні та надання додаткових гарантій безпеки. Доведено нереалістичність спроб замінити НАТО виключно європейською системою безпеки у період 10-15 років, що зумовлено недостатністю воєнного потенціалу держав Європи та неготовністю європейських держав втратити гарантії ядерної безпеки, які надає НАТО. Залучення до НАТО та ЄС нових членів з числа держав Центрально-Східної Європи зменшує ймовірність реалізації проекту європейської безпеки без її атлантичної складової. На основі дослідження наслідків розширення НАТО для економіки держав-членів доведено, що негативний вплив на економіки держав-учасниць цього процесу обмежується майже виключно зростанням оборонних бюджетів країн-претендентів на членство. Розширення НАТО сприяло зростанню фінансової стабільності, збільшенню прямих іноземних інвестицій, а також більш швидкому розширенню ЄС і відповідним економічним вигодам для членів ЄС, пов’язаних із збільшенням обсягів спільного ринку, оптимізацією економічних зв’язків, а для нових членів ЄС – пов‘язаних із програмами фінансової допомоги.

- Поглиблено дослідження впливу євроатлантичної інтеграції як такої, зокрема розширення НАТО на держави ЦСЄ, та участі України в процесах євроатлантичної інтеграції на клімат міжнародної безпеки. Визначено, що інтереси НАТО у сфері безпеки є компліментарними національним інтересам України. Створення консультаційного механізму кризового реагування Україна-НАТО та наближення зовнішніх кордонів НАТО до кордонів України полегшило для України реагування на кризові ситуації в галузі безпеки.

- Євроатлантична інтеграція України і перспектива вступу України до НАТО сприяють процесам демократизації України через зміцнення безпеки України та інституційні механізми, застосовані до України як претендента на членство.

- Набули подальшого розвитку дослідження впливу участі України в процесах євроатлантичної інтеграції на економіку України. Такий вплив полягає в необхідності збільшення витрат на оборону, у збільшенні конкурентноздатності й інвестиційної привабливості ВПК України для країн-членів НАТО та в скороченні рівня співпраці в галузі військово-промислового комплексу з Російською Федерацією. Скорочення співпраці в галузі ВПК з Росією відбувається лише частково як наслідок євроатлантичної інтеграції України, головна його причина – бажання Росії створити замкнені цикли виробництва озброєнь на своїй території.

- Вперше досліджено перспективу реалізації двостороннього союзу України зі США у сфері безпеки як автономного варіанта євроатлантичної інтеграції поза інституційною структурою НАТО. Доведено, що відносини із США у сфері безпеки, які можуть реалізуватися в якості механізму попередження кризових ситуацій у Центрально-Східній Європі, можуть бути доцільними для національних інтересів України лише в якості тимчасового замінника членства України в НАТО в разі актуалізації загроз кризових ситуацій у регіоні ЦСЄ. Таке співробітництво не може стати постійним замінником членства України в НАТО, оскільки відносини в межах НАТО є більш плюралістичними й відповідними потенціалові України ніж двостороннє союзництво з наддержавою.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в наданні для наукової дискусії обґрунтованих аргументів щодо впливу євроатлантичної інтеграції та участі в ній України на реалізацію інтересів національної безпеки України у військово-політичній, економічній, внутрішньополітичній сферах; наданні класифікації наукових підходів до розгляду євроатлантичної інтеграції; визначенні ієрархії цілей і пріоритетів державної політики у сфері національної безпеки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в сприянні розробці науково обґрунтованої стратегії та тактики політики України та її державних інституцій. Здійснений аналіз є підґрунтям конкретних рекомендацій для вироблення ефективного політичного курсу. Теоретичний та фактологічний матеріал дисертації може бути використаний у діяльності зовнішньополітичних відомств України, науково-дослідних інститутів, при розробці рішень з практичних питань регіональної та глобальної безпеки, політичному прогнозуванні у європейській політиці, у просвітницькій та викладацькій діяльності тощо. Перешкоди на шляху гарантування інтересів національної безпеки України можуть бути усунені або ослаблені зусиллями держави після їх адекватної оцінки і наукового аналізу.

Результати дослідження, зокрема пропозиції щодо оптимізації структури Збройних Сил України в існуючих геополітичних умовах, були використані Міністерством Оборони України (лист Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального Штабу ЗС України від 7 жовтня 2003 р. № 115/2/6576).

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом підготовки наукових доповідей. Принципові ідеї, теоретичні положення, висновки автора було викладено у доповідях на наукових конференціях (семінарах): у рамках Днів науки Національного університету “Києво-Могилянська Академія” 21 січня – 6 лютого 2003 р., м. Київ; на Міжнародному семінарі “Глобальний світ перед новими викликами” 26-27 вересня 2002 року, м. Мінськ (Білорусь); під час круглого столу “Результати саміту Україна-НАТО” 12 липня 2002 року, м. Київ; у рамках міжнародного круглого столу “Відносини Україна-НАТО: міжрегіональний вимір” 10 липня 2002 року, м. Львів; під час круглого столу “Розширення ЄС: наслідки для України” 4 липня 2002 року, м. Київ; у рамках Молодіжного форуму “За європейський та євроатлантичний вибір України” 16-17 червня 2002 року, м. Київ; під час Днів науки НаУКМА 18 січня – 1 лютого 2002 року, м. Київ.

Основні положення та висновки дослідження оприлюднені в 15 індивідуальних наукових публікаціях у наукових журналах та збірках України, з яких 6 опубліковані у фахових виданнях відповідно до переліку, затвердженого ВАК України, загальним обсягом 2,8 умовних друкованих аркушів

Структуру дисертації складають вступ, три розділи, які об‘єднують сім підрозділів та три параграфи, висновки та список використаних джерел. Обсяг дисертації становить 179 сторінок. Список використаних джерел включає 344 найменування на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, ступінь наукової розробки проблеми, визначаються об‘єкт, предмет, мета і завдання дослідження, методологічні засади дисертації, наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, подана характеристика апробації роботи.

Перший розділ дисертаційного дослідження “Зміст національних інтересів України у сфері національної безпеки” розкриває сутність основних інтересів України у сфері національної безпеки відповідно до наукових підходів, що існують в Україні, а також відповідно до визначених державою інтересів у галузі національної безпеки. У даному розділі проаналізовано етатистський та антропоцентричний підходи до визначення національної безпеки. Запропоновано визначення суті національних інтересів як необхідності “необмеженого в часі існування України в якості самостійного суб‘єкта, постійного зростання усіх складових могутності країни — політичної, економічної, військової, наукової, тощо, а також забезпечення користування результатами цієї могутності українським суспільством”. У розділі визначено, що в основних державних документах України надається в цілому вичерпний перелік інтересів національної безпеки України, проте бракує реалістичної ієрархії даних інтересів.

Другий розділ “Зміст та наслідки євроатлантичної інтеграції” присвячено аналізові змісту євроатлантичної інтеграції з точки зору основних наукових підходів; досліджено вплив євроатлантичної інтеграції як такої на безпеку держав, що беруть участь у цьому процесі, на стан загально континентальної безпеки, у тому числі з точки зору воєнно-політичної перспективи; проаналізовано вплив євроатлантичної інтеграції на рівень конфліктності у регіоні ЦСЄ а також на стан внутрішньої безпеки та гарантування економічних інтересів членів НАТО та претендентів на членство в Альянсі.

У підрозділі 2. 1. “Зміст євроатлантичної інтеграції. Наукові концепції євроатлантичної інтеграції та ролі НАТО в цьому процесі” вдосконалено класифікацію наукових підходів до розгляду змісту і цілей євроатлантичної інтеграції: як об’єднання насамперед на ідеологічних засадах (на базі цивілізаційних, культурних ідентитетів тощо); як об‘єднання на базі спільності інтересів держав Європи і Північної Америки (причини євроатлантичної інтеграції лежать насамперед у площині нерозривності безпеки держав євроатлантичного регіону). Для різних держав євроатлантичного регіону мотивація їхньої участі в процесах євроатлантичної інтеграції передбачає специфічну взаємодію чинників обох підходів.

У підрозділі 2. 2. “Значення євроатлантичної інтеграції для Європи” проаналізовано вплив євроатлантичної інтеграції на сферу безпеки, політики та економіки країн-учасниць цього процесу. Виявлено ефективність НАТО в якості оборонного союзу, у справі мінімізації напруження і зміцнення довіри між державами-членами та в припиненні конфліктів у регіонах Європи поза межами зони відповідальності НАТО. Здійснено прогноз, що в найближче десятиліття НАТО не матиме серйозного конкурента в галузі гарантування безпеки у Європі через слабкість воєнного потенціалу держав Європи та неготовність європейських держав до втрати гарантій ядерної безпеки, які надає НАТО. Доведено, що негативний вплив розширення на економіки держав-претендентів на членство обмежувався певним зростанням їхніх оборонних бюджетів. Економічні вигоди від розширення НАТО, представлені насамперед у формі зростання фінансової стабільності та збільшення прямих іноземних інвестицій в економіки держав-нових членів, у більшості держав перевищили економічні витрати, пов’язані з розширенням НАТО. Вступ нових членів до Північноатлантичного Альянсу сприяв більш швидкому розширенню ЄС і відповідним економічним вигодам для нових та старих членів ЄС, пов’язаних із збільшенням обсягів спільного ринку, оптимізацією економічних зв’язків та, для нових членів НАТО, програмами фінансової допомоги.

Третій розділ “Значення євроатлантичної інтеграції для інтересів національної безпеки України” містить аналіз впливу на гарантування інтересів національної безпеки України євроатлантичної інтеграція як такої, а також процесів євроатлантичної інтеграції за участю України. Виявлено характер значення євроатлантичної інтеграції для інтересів національної безпеки України у сфері міжнародної безпеки, внутрішньої та економічної безпеки, досліджено внутрішньополітичні проблеми реалізації курсу на євроатлантичну інтеграцію. Крім того, розглянуто можливість реалізації курсу на євроатлантичну інтеграцію з використанням механізму двосторонніх американо-українських союзницьких відносин у сфері безпеки.

Підрозділ 3. 1. “Участь України у процесах євроатлантичної інтеграції в 1992-2005 рр. Модернізація механізму співпраці України і НАТО” присвячений аналізові форм взаємодії між Україною і НАТО, зокрема консультаційного механізму кризового реагування Україна-НАТО. Також розкрито суть ухвалених у 2002 та 2005 рр. державних рішень щодо прискорення євроатлантичної інтеграції України.

У підрозділі 3.2. “Вплив євроатлантичної інтеграції України на ситуацію в галузі безпеки” доведено, що євроатлантична інтеграція як така, зокрема розширення НАТО на держави ЦСЄ, та участь України в процесах євроатлантичної інтеграції упродовж 1990-х – першої половини 2000-х рр. зміцнили зовнішню безпеку України. Це проявилося у створенні консультаційного механізму кризового реагування Україна-НАТО, а також у наближенні зовнішніх кордонів НАТО до України, що полегшило взаємодію України і НАТО в разі можливого виникнення кризових ситуацій. Проблемою для національної безпеки України є ймовірна негативна реакція Російської Федерації на вступ України до НАТО. Водночас, позитивний вплив на стан національної безпеки України вступу до НАТО переважає за значенням чинник реакції Росії. Як довів досвід інтеграції до НАТО інших держав ЦСЄ, реакція Росії на розширення НАТО не може залишатися гострою тривалий час.

Підрозділ 3.3. “Вплив євроатлантичної інтеграції України на гарантування інтересів національної безпеки у сфері політики. Трансформації політичної культури і громадської думки в процесі євроатлантичної інтеграції України” присвячено дослідженню впливу євроатлантичної інтеграції на політичний режим в Україні через інституційні механізми НАТО та вимоги до України. Ці вимоги зумовлені природою Північноатлантичного Альянсу та потребою забезпечення надійності союзницьких відносин. У громадській думці України поширене суперечливе ставлення до євроатлантичної інтеграції як такої та участі в цьому процесі України серед різних вікових, мовних та регіональних груп населення. Негативне ставлення зумовлене участю держав-членів НАТО у військових операціях, успадкованими з попередньої історичної епохи стереотипами та актуалізацію теми НАТО у внутрішньополітичній дискусії. Прихильників вступу України до НАТО більше серед молоді та осіб з вищою освітою, завдяки чому існує можливість мобілізації громадської підтримки на підтримку євроатлантичної інтеграції України.

У підрозділі 3.4. “Наслідки євроатлантичної інтеграції України для гарантування інтересів національної безпеки у сфері економіки” доведено, що участь України в процесах євроатлантичної інтеграції має як позитивний, так і негативний вплив на економіку України. Негативний вплив полягає в необхідності збільшення витрат на оборону і в неминучому скороченні рівня співпраці з ВПК Росії. Однак, таке скорочення відбувається лише частково як наслідок євроатлантичної інтеграції України. Воно є результатом природних спроб Російської Федерації організувати замкнені цикли виробництва озброєнь на власній території. Досліджуються перспективи зміни інвестиційної привабливості України, зміни іміджу країни та культури ведення бізнесу в разі приєднання України до НАТО. Вартість вступу України до НАТО має бути відносно незначною, з огляду на відсутність необхідності та політичної волі для розміщення на території України сил НАТО.

Підрозділ 3.5. “Двостороннє співробітництво зі США у галузі безпеки як варіант вирішення проблем національної безпеки України” досліджує стан та перспективи відносин України із США у сфері безпеки. Такі відносини мають перспективу розвитку в якості механізму швидкого захисту інтересів національної безпеки України в разі виникнення кризових ситуацій у регіоні ЦСЄ. Однак, такий союз для України доцільний лише в якості тимчасового замінника вступу України до поліцентричного НАТО, оскільки в іншому випадку може вплинути на міжнародну суб‘єктність України.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні розв‘язано проблему аргументованого національними інтересами України пошуку оптимальної реакції України на геополітичні зміни в регіоні ЦСЄ, в тому числі пов’язані із вступом більшості держав регіону до НАТО, та обґрунтовано шлях забезпечення в існуючих умовах належного рівня національної безпеки України.

Проведено подвійний аналіз впливу євроатлантичної інтеграції на реалізацію інтересів національної безпеки України: а) через аналіз процесу євроатлантичної інтеграції як такого та вплив його на реалізацію інтересів національної безпеки України; б) через аналіз впливу безпосередньої участі України в процесах євроатлантичної інтеграції на інтереси національної безпеки України.

Процес розширення НАТО в 1999 – 2004 рр. забезпечив наступні наслідки для регіону: зменшення зони “вакууму безпеки”; зняття з порядку денного територіальних суперечностей між державами ЦСЄ; зменшення тиску з боку Росії на країни СНД; прискорення вступу нових членів НАТО до ЄС; прискорення економічних реформ у країнах ЦСЄ завдяки впливові політичної передбачуваності на інвестиційну привабливість цих країн, а також завдяки поширенню економічної культури, властивої для старих членів НАТО; закріплення демократичного політичного процесу в нових членах НАТО. Вступ до НАТО справив позитивний вплив на: інвестиційний клімат у нових членах; на розмір прямих іноземних інвестицій в економіки нових членів; на збільшення інвестиційної привабливості ВПК окремих країн; на перехід країн-членів НАТО в очах інвесторів з категорії “постсоціалістичних” чи “пострадянських” держав до категорії держав євроатлантичної спільноти; на збільшення конкурентноздатності економік держав ЦСЄ через приєднання до нових коопераційних зв‘язків та зменшення рівня корупції в державному апараті, зумовленого впливом зобов’язальних нормативів вступу до НАТО.

НАТО справляє демократизуючий вплив на політичну ситуацію в країнах-учасницях. Політичні сили в державах-членах НАТО обмежені в спробах використовувати чинник зовнішніх загроз для цілей політичної боротьби. Система стримування зовнішніх загроз через участь в НАТО, а також мінімізація зовнішніх впливів з-поза меж Альянсу на внутрішньополітичні процеси в державах-членах сприяють більшій стабільності політичних систем країн-членів.

Євроатлантична інтеграція здійснює переважно сприятливий вплив на стан національної безпеки України. Розширення НАТО та зміцнення євроатлантичних зв’язків сприяли Україні в збереженні суверенітету і територіальної цілісності.

Інтегруючись до НАТО, Україна отримує наступні переваги: достатні гарантії безпеки; зміцнення незалежності і недоторканості кордонів України; стабільність стану безпеки України незалежно від того, як розвиватиметься Російська Федерація; збільшення шансів України на приєднання до ЄС у видимій історичній перспективі; більш вагома участь України у процесах регіональної і континентальної інтеграції; пришвидшення реформ Збройних Сил.

У сфері економічної безпеки інтеграція України до НАТО матиме наступні наслідки: зміни, як позитивні, так і негативні для військово-промислового комплексу України (негативні пов‘язані з розривом зв‘язків з виробничими партнерами на території Росії, позитивні – з перспективою участі в проектах інтеграції та кооперації українських конкурентноздатних виробництв з ВПК держав НАТО); прискорення економічного розвитку внаслідок зменшення ризиків для бізнесу, зв‘язаного із зростанням рівня безпеки України; прискорення ринкових реформ; поширення в Україні ринкової економічної етики; більші зусилля влади у боротьбі з корупцією; початок процесу деактуалізації іміджу України як пострадянської держави в очах західних інвесторів.

Інтеграція України до НАТО здійснює стимулюючий вплив на розвиток демократичних процесів в Україні через підвищення рівня безпеки та вимоги НАТО щодо демократичного характеру політичного процесу.

Ставлення більшої частини населення України до євроатлантичної інтеграції характеризується значною мірою амбівалентності та залежності від ситуативних чинників. Негативне ставлення до НАТО найменше виявлено серед молоді і тієї частини громадян, яка найбільше поінформована про діяльність Альянсу.

Відносини України зі США в галузі безпеки вирізняються тим, що мають перспективу автономного розвитку. Співпраця із США у сфері безпеки має ту перевагу, що здатна швидко реалізуватися, на відміну від процесу вступу до НАТО, який, як правило, триває кілька років. Це може бути корисним для національних інтересів України в разі виникнення конфліктної ситуації в регіоні ЦСЄ. Водночас, союзницькі відносини із США не можуть стати замінником повномасштабної євроатлантичної інтеграції України. Інтереси національної безпеки України можуть бути реалізовані в межах поліцентричної євроатлантичної спільноти більшою мірою, аніж у випадку двосторонніх відносин із наддержавою.

Основні негативні наслідки розширення НАТО для України пов‘язані з реакцією Росії на цей процес. Водночас, як свідчить досвід вступу до НАТО країн Балтії та інших держав ЦСЄ, через нетривалий час після приєднання цих держав до Північноатлантичного Альянсу відбувалося відновлення прагматичних відносин з Росією.

Основні положення дисертації викладені в наступних роботах автора:

1. Палій О. Головна хиба американської орієнтації України // Підтекст. – 1997. – № 42 (64). – С. 24-29.

2. Палій О. Перспективи вступу Румунії до НАТО і українські інтереси // Підтекст. – 1997. – № 37-38 (59-60). – С. 39-41.

3. Палій О. Специфіка та наслідки інтеграції країн Балтії до євроатлантичних структур безпеки // Наукові записки НаУКМА. – 2002. – Т. 20. – С. 55 – 60.

4. Палій О. Україна між Європою і ... Америкою? // Підтекст. – 1997. – № 35-36 (57-58). – С. 18-21.

5. Палій О. Чому ще живе СНД? // Підтекст. – 1997. – № 39-40 (61-62). – С. 31 – 36.

6. Палій О. Що нам робити з Росією? // Підтекст. – 1997. – № 44 (66). – С. 30-35.

АНОТАЦІЇ

Палій О. А. Національна безпека України в контексті євроатлантичної інтеграції. – Рукопис. – 179 с.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 21.01.01 – Основи національної безпеки держави (політичні науки). – Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України, Київ, 2006.

У дисертації представлено аналіз зв‘язку між рівнем гарантування національної безпеки України та ступенем участі держави в процесі євроатлантичної інтеграції. Проведено подвійний аналіз впливу євроатлантичної інтеграції на реалізацію інтересів національної безпеки України: а) через дослідження євроатлантичної інтеграції як такої та її впливу на національну безпеку України; б) через аналіз впливу участі України в процесах євроатлантичної інтеграції на національну безпеку.

Досліджено зміни в системі міжнародної та регіональної безпеки у зв‘язку з процесом євроатлантичної інтеграції, роль євроатлантичних структур у гарантуванні безпеки, реалізації інтересів у сфері політики та економіки держав-учасниць.

Також у дисертації розглянуто перспективу двостороннього співробітництва в галузі безпеки між Україною та США як варіанта євроатлантичної інтеграції України.

Ключові слова: національні інтереси, національна безпека, міжнародна безпека, євроатлантична інтеграція, НАТО.

Палий А.А. Национальная безопасность Украины в контексте евроатлантической интеграции. – Рукопись. – 179 с.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 21.01.01. – Основы национальной безопасности государства (политические науки). – Национальный институт проблем международной безопасности при СНБО Украины, Киев, 2006.

В диссертации представлен анализ взаимосвязи между уровнем обеспечения национальной безопасности Украины и степенью её участия в процессе евроатлантической интеграции. Проведен двойной анализ влияния этой интеграции на национальную безопасность Украины: 1) влияние интеграции как таковой; 2) влияние участия Украины в процессах евроатлантической интеграции на обеспечение реализации ее интересов в сфере безопасности.

В диссертации классифицированы основные подходы к исследованию природы евроатлантической интеграции, роль институциональных механизмов, общих интересов и ценностей для процессов интеграции. Рассмотрены аргументы "идеологического" и "функционального" подходов к определению природы евроатлантической интеграции. Исследованы изменения климата международной безопасности под влиянием евроатлантической интеграции в регионе Центральной и Восточной Европы, в частности под влиянием расширения НАТО. Также представлен анализ последствий вступления в НАТО для безопасности, внутренней политики и экономики присоединившихся государств. Оценено влияние НАТО, его институционной составляющей, общего идеологического базиса и необходимости поддержания эффективных и стабильных союзнических отношений на утверждение демократических ценностей в странах-участницах евроатлантической интеграции, исследована природа такого влияния. Это позволило оценить и спрогнозировать возможные последствия вступления Украины в НАТО.

Исследование перспектив дальнейшего продвижения Украины в евроатлантические структуры проведено на основе комплексного анализа: с одной стороны – динамики развития сотрудничества с НАТО, модернизации механизмов таких взаимоотношений; с другой стороны –на основе анализа влияния внешних и внутреннеполитических факторов на реализацию курса на евроатлантическую интеграцию Украины. Исследовано влияние евроатлантической интеграции Украины и перспективы вступления Украины в НАТО на украинско-российские отношения, их политическую и экономическую составляющие.

На основе существующей фактической информации, тенденций и опыта осуществления такой интеграции проведено исследование позитивного и негативного влияния евроатлантической интеграции Украины на экономику страны, реализацию потенциала государства, конкурентоспособность и инвестиционную привлекательность украинской экономики.

В диссертации представлен анализ влияния различных форм участия Украины в евроатлантической интеграции на эффективность реализации национальных интересов, обеспечение территориальной целостности, суверенитета, демократического развития и реализации экономических интересов Украины. Обосновано влияние интеграция Украины в НАТО на эффективность реализации политики защиты фундаментальных национальных интересов Украины, выявлены благоприятствующие и сдерживающие факторы для вступления Украины в НАТО.

Также исследована перспектива двустороннего союза в области безопасности между Украиной и США как варианта евроатлантической интеграции, имеющего потенциал быстрой реализации.

Ключевые слова: национальные интересы, национальная безопасность, международная безопасность, евроатлантическая интеграция, НАТО.

Paliy Oleksandr A. Ukraine’s National Security in the Context of Euro-Atlantic Integration. – Manuscript (179 pages).

Thesis is submitted for the candidate’s degree in the field of political science by speciality 21.01.01. – Fundamentals of the national security (political sciences). – National Institute of International Security Problems under the National Security and Defense Council of Ukraine, Kyiv, 2006.

The thesis is dedicated to the problem of connection between national security and Euro-Atlantic integration in contemporary Ukraine. It proves the correlation between effective national security policy and Ukraine’s active integration to the Euro-Atlantic structures.

The thesis gives the basis for analysis of impact of Euro-Atlantic integration on Ukraine‘s national security: 1) as a separate process, independent of Ukraine; 2) as a process in which Ukraine participates. The thesis analyses essential changes in European security after joining of new CEE members to NATO, changes in politics and economy of new members. The mutual relations between Ukraine and USA in the sphere of security, development of forms and mechanisms of this co-operation as a variant of Euro-Atlantic integration could play the role in realization of Ukrainian national interests in the sphere of state security in the case of emergency in CEE region.

Key words: national interests, state security, international security, Euro-Atlantic integration, NATO.