У підпункті 4.1.2.4.3 „Форма звуку. Поліморфність і динамізм” зазначаємо, що проблема відчуття різної форми співзвуч та окремих звуків порушувалась з часів Древньої Греції у працях Піфагора, Платона, Арістоксена. У середньовіччі цю проблему розглядали Боецій, Маркето Падуанський, пізніше – Кеплер, Мерсенн та інші.

Оскільки універсальною формою в природі є сфера, вона стає прообразом “ідеальної” форми звуку. Аналіз показує, що концептуальна форма звуку залежить від його тривалості, звуковисотності, спектрального складу тембру, артикуляції; може бути статичною або динамічною. З появою електронних засобів моделювання звукового тембру, можливістю тонкого керування усіма його параметрами, динамічний аспект форми набуває найважливішої уваги з боку композиторів. Розширюється поняття звукової пластики. Зв’язок між формою звуку та звуковисотністю й тембром з одного боку та звуковисотністю, тембром та кольором, з іншого, призводить до можливості встановлення певного зв’язку між кольоровим та морфогенним рядом звукового образу.

У підрозділі 4.2 „Інтонаційність та сонорність як дві складові часово-просторового континууму музичного твору” зазначено, що попередній аналіз чітко виявив два аспекти існування музичного простору – статичний і динамічний. В цьому ракурсі вагоме місце посідають теоретичні концепції Б.Асаф’єва та Б.Яворського. Інтонаційність, як провідний принцип процесуальної суті музичного твору, діє на всіх рівнях структури музичного мовлення. Інтонаційні елементи мають значний потенціал до логічного розвитку. Час, без якого неможливий розвиток, виступає головним чинником. Можливість структурування інтонаційного потоку та його часова природа обумовлюють його дискретний тип сприйняття, переважно аналітичну спрямованість та динамічну природу (може розглядатись найчастіше як чисельно-змістовний екстракт або рідше як ознаковий блок).

Сонорні комплекси сприймаються як емоційно наповнені “звукокольорові плями”. В їх формуванні більшу роль відігравають просторові чинники. Структура сонорів максимально розмита та спрямована на емоційний відгук слухача на фонізм. Вони створюють метатембр певної якості, що переважно має відносно статичну композиційну функцію. Саме темброві властивості притаманні сонорним комплексам: “ступінь освітленості”, “щільність”, “маса”, “об’єм”, яскравість, “теплота” та інші. Звідси – сонори виражають статичний тип просторовості, мають спрямованість на емоційне сприйняття та континуальну природу, розглядається як ознаковий блок або описові елементи.

У Висновках підсумовуються проміжні та систематизуються кінцеві результати проведеного дослідження а саме:

· Музика як вид мистецтва, що існує у часі, дає найбагатший матеріал, що дозволяє композитору, виконавцю, аналітику і слухачу зануритися в осмислення категорії простору та законів його існування у самому глибинному філософському значенні.

· Створення музичного твору – це спроба моделювання композитором простору певного типу і геометрії з метою максимальної передачі певної інформації через усі канали взаємодії (аналітичний, емоційний, інтуїтивний, рефлекторний та перцептивний).

· Відбиття та спонтанне моделювання просторових аспектів при сприйнятті музичного твору, засноване на ряді детермінант фізіологічного, психологічного, соціального, історичного і філософського характеру.

· Музичний простір не є і не повинен бути точною копією реального фізичного простору, однак базується на законах останнього і, втілюючи у собі типи взаємодії його елементів, створює різноманітні стохастичні часово-просторові моделі когнітивного типу.

· Сприйняття просторових характеристик в музиці має дихотомічну природу. Обумовлені психологічними особливостями слухача, особливостями розподілу пізнавальних задач і функцій, а також низкою інших факторів, рефлективний та креативний типи просторового сприйняття є взаємодоповнюючими аспектами з мінливою домінантністю.

· Музична тканина являє собою структуру мінливого типу з міжрівневим розподілом перцептивно-просторових функцій. Мінливість виражається у зміні смислового наповнення аналогічних елементів в залежності від їхнього семантичного рівня у даній ієрархії.

· Звуковий простір музичного твору являє собою дискретно-континуальну єдність, що вбирає в себе всі аспекти часово-просторових зв’язків фізичного типу. Основою цієї єдності виступає лінеарно-сферична сутність змінення будь-якого засобу музичної виразності.

· Фрактальність (як просторова системна властивість) структури музичної тканини виражена у тотожності законів взаємодії елементів на різних рівнях, симетрії подібності різнорівневих структур, обумовленості художнього цілого сукупністю часткових складових.

· Послідовний історичний розвиток засобів музичної виразності і розширення спектру їхнього використання є відображенням творчого пошуку композиторами та виконавцями способів всебічного пізнання навколишнього світу, зокрема часово-просторових відносин, та прагнення втілити усвідомлені істини у музиці.

Основні положення дисертації викладено в публікаціях:

1. Таганов О. Анализ музыкального произведения как пространственная модель когнитивной экспансии сознания // Музичний твір як творчий процес: Науковий вісник НМАУ ім П.І.Чайковського. – К., 2002. – Вип. 21. – С. .

2. Таганов О. Топология звука: высотно-тембровая характеристика // Теоретичні та практичні питання культурології: українське музикознавство на зламі столітть. – Мелітополь, 2002. – Вип. 9. – С. –164.

3. Таганов О. Квантово-волновой парадокс восприятия пространства в музыке // Материалы IV Международного конгресса “Эниология XXI века”. – Одесса, 2002. – С. 230-234.

4. Таганов О. Звуковое пространство как мобильная система интертоновых соотношений // Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник ОДМА ім. А.В.Нежданової. – Одеса: Друк, 2004. – Вип. ., кн.2. – С. .

5. Таганов О. О корреляциях пространственных ощущений при восприятии музыки // Українське музикознавство. – К., 2004. – Вип. 33. – С. .

6. Таганов О. Художественная целостность музыкального произведения как комплексный хронотоп // Художня цілісність як феномен музичної творчості та виконавства: Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. – К., 2005. – Вип. 48. – С. .

7. Таганов О. Пространственные аспекты ритма // Метроритм-2. – К., 2005. – С. .

АНОТАЦІЯ

Таганов О.М. Особливості психологічного сприйняття звукового простору музичних творів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за фахом 17.00.03. – Музичне мистецтво. – Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського, Міністерство культури і туризму України, Київ, 2006.

Вперше проведений цілісний системний аналіз особливостей психологічного сприйняття звукового простору музичних творів.

У плані музично-теоретичного, мистецтвознавчого, психологічного підходів запропоноване рішення однієї із ключових проблем музичного мистецтва - способів відбиття й моделювання різних просторових характеристик за допомогою засобів музичної виразності; доведена діалектична взаємодія рефлективної й креативної функцій свідомості при сприйнятті просторових характеристик у музиці. Дано обґрунтування дискретно-континуальному дуалізму музичної тканини з позицій просторовості. Систематизовано відносини категорій лінійності й сферичності, статики й динаміки, усталеності й неусталеності в контексті просторових відчуттів при сприйнятті музики.

Запропоновано обґрунтування й рішення низки протиріч в галузі структури музичних систем і психології сприйняття музики. Обґрунтовується необхідність введення нових понять у зв'язку із залученням нових методів дослідження.

Ключові слова: звуковий простір, музична психологія, музичний простір, засоби музичної виразності.

АННОТАЦИЯ

Таганов О.Н. Особенности психологического восприятия звукового пространства музыкальных произведений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03. – Музыкальное искусство. – Национальная музыкальная академия Украины им. П.И. Чайковского, Министерство культуры и туризма Украины, Киев, 2006.

Впервые проведен целостный системный анализ особенностей психологического восприятия звукового пространства музыкальных произведений.

В плане музыкально-теоретического, искусствоведческого, психологического подходов предложено решение одной из ключевых проблем музыкального искусства – способов отражения и моделирования различных пространственных характеристик с помощью средств музыкальной выразительности; доказано диалектическое взаимодействие рефлективной и креативной функций сознания при восприятии пространственных характеристик в музыке. Дано обоснование дискретно-континуальному дуализму музыкальной ткани с позиций пространственности. Систематизированы отношения категорий линейности и сферичности, статики и динамики, устойчивости и неустойчивости в контексте пространственных ощущений при восприятии музыки.

Предложены обоснования и решения ряда противоречий в области структуры музыкальных систем и психологии восприятия музыки. Обосновывается необходимость введения новых понятий в связи с привлечением новых методов исследования.

Ключевые слова: звуковое пространство, музыкальная психология, музыкальное пространство, средства музыкальной выразительности.

ANNOTATION

Taganov O. The features of the psychological perception of musical works’ soundscape. - The Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the Candidate of Science, the specification code – 17.00.03. – Art of music. – Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, Ministry of Culture and Tourism of Ukraine, Kyiv, 2006.

For the first time the integral system analysis of features of psychological perception of sound space of musical works was lead.

Research is directed on revealing of genesis of spatial representations in music within the limits of the European history of its development. For this purpose the techniques of the historical analysis, comparison, a principle of analogies and the system analysis of various aspects of culture are involved. Complex use of various methods of research for the first time has allowed offering three-dimensional spatial model of the fourth-fifths system the attitudes, explaining continuity of last.

By way of using musical-theoretical, art criticism, psychological approaches the decision of one of the key problems of musical art - ways of reflection and modelling of various spatial characteristics with the means of musical expressiveness is offered; dialectic interaction of reflective and creative functions of consciousness – is proved within perception of spatial characteristics in music. The substantiation of discretely-continued dualism of musical substance from viewpoint of spatiality is given. Ratio of categories of linearity and sphericity, statics and dynamics, stability and instability in a context of spatial sensations are systematized within perception of music.

Substantiations and decisions of some contradictions in the field of structure of musical systems and in the psychology of perception of music are offered. Necessity of introduction of new concepts because of attraction of new methods of research proves.

Many processes, concerning creativity, interpretation and perception of music are considered and proved from a position of spatial attitudes. Attempt of complete judgement of musical works as a carrier of conceptual spatial qualities is made.

The analysis of features of perception of spatial characteristics in music allows to reveal three categorical levels of musical substance self-descriptiveness. We suggest to designate them as a number-semantic extract – as a carrier of exact data character, correlate with quantity, exact semantic formulas etc.; the characteristic block - as a carrier of specifying (situational) the data character, correlate with the quality, emotionally painting the level of the number-semantic extract, describing conditions of its existence etc.; descriptive elements - as an information superstructure for the both first levels, correlate with the remedial party of spatiality, relationships of cause and effect etc.

Results of application of various techniques in various musical-style conditions correlated with existing musical-theoretical concepts and tendencies of musicology development are approved.

Key words: sound space, musical psychology, musical space, music-spatial models, associative thinking, means of musical expressiveness.