Сумський державний університет

Павленко Олена Олексіївна

УДК 332.142.6:061.5

Еколого-економічна оцінка взаємодій

в господарсько-торгівельній діяльності

Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Суми – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - | доктор економічних наук, професор

Теліженко Олександр Михайлович,

Сумський державний університет,

завідувач кафедри управління

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Мішенін Євген Васильович,

Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки

кандидат економічних наук

Тарановський Володимир Ігорович,

ЗАТ “НВП “Гідромаш”, заступник директора з маркетингу та зовнішньо-економічної діяльності (м. Суми)

Провідна установа:

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, відділ економічного регулювання природокористування ( м. Одеса)

Захист відбудеться “10” березня 2006 року о 17 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 у Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2 (ауд. М-412).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.

Автореферат розісланий “09” лютого 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сабадаш В.В

Загальна ХАРАКТЕРИСТИКА роботи

Актуальність теми. В умовах забезпечення сталого розвитку населених пунктів особливої актуальності набуває проблема проведення комплексних досліджень об'єктивних передумов ефективного управління процесами взаємодії суспільства і природи у системі “виробництво – торгівля – споживач”. Впровадження економічного механізму ефективного управління станом навколишнього середовища неможливе без дослідження параметрів та визначення характеру екодеструктивного впливу господарсько-торгівельної діяльності і факторів, що їх обумовлюють. Потребують подальшого удосконалення теорія і практика оцінки та прогнозування еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища і, зокрема, в процесі господарсько-торгівельної діяльності.

Враховуючи, що екодеструктивний вплив господарсько-торгівельної діяльності особливо проявляється в межах населених пунктів, необхідне розроблення економічно ефективної та екологічно допустимої стратегії територіального розміщення об’єктів господарсько-торгівельної діяльності на підставі визначення необхідних і достатніх умов встановлення рівноваги між системою “торгівельна пропозиція – споживчий попит” та станом навколишнього середовища.

Значний внесок у дослідження взаємозв'язків між соціально-економічним розвитком і екологічними процесами, розроблення теорії економічної оцінки природних ресурсів, теорії економічного збитку, формування принципів розвитку і розміщення продуктивних сил з урахуванням екологічних обмежень зробили українські та закордонні вчені: О.Ф. Балацький, І.К. Бистряков, П.П. Борщевський, О.О. Веклич, І.М. Гречановська, Б.М. Данилишин, Л.В. Дейнеко, М.І. Долішний, С.І. Дорогунцов, О.Л. Кашенко, Я.В. Коваль, С.М. Козьменко, В.С. Міщенко, Л.Г. Мельник, Є.В. Мішенін, І.В. Недін, Я.Б. Олійник, В.О. Паламарчук,
В.М. Степанов, І.М. Синякевич, О.М. Теліженко, В.М. Трегобчук, Ю.Ю. Туниця, А.М. Федорищева, М.А. Хвесик, С.К. Харічков, В.Я. Шевчук, Л.Б. Шостак,
К.Г. Гофман, А.О. Гусєв, О.О. Голуб, М.Н. Лук’янчиков, А.А. Мінц, М.Ф. Реймерс, Є.П. Ушаков, Р. Коуз, В. Леонтьєв та ін.

Разом з тим наукові дослідження еколого-економічних проблем планування і використання територій населених пунктів, незважаючи на отримані результати і накопичений досвід, на наш погляд, повинні поглиблюватися виходячи із сучасних тенденцій розвитку соціальної інфраструктури і, зокрема, розвитку мережі закладів і установ у сфері торгівлі, а також об'єктивної необхідності узгодження тенденцій забезпечення сталого розвитку населених пунктів згідно з вимогами Генеральної схеми планування території України. Формування комплексного механізму управління розвитком мережі торгівельних об’єктів з урахуванням екологічних та соціальних особливостей населених пунктів потребує: дослідження сутності економічних відносин між суб’єктами господарювання з приводу використання та відтворення природних ресурсів; теоретичного обґрунтування соціально-економічного оптимуму розміщення об’єктів господарсько-торгівельної діяльності; дослідження проблеми неузгодженості екологічного, економічного, соціального та містобудівного аспектів розвитку населених пунктів і прилеглих територій; впровадження в практику ефективних еколого-економічних інструментів забезпечення сталого розвитку населених пунктів.

Актуальність відзначених проблем, їх практичне значення і недостатнє теоретичне дослідження обумовили головну мету і задачі дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у контексті державних, галузевих та регіональних наукових програм і тем у відповідності до пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки , згідно із Законом України “ Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності” (1992 р.), зокрема пункт 1 – охорона навколишнього природного середовища; Генеральної схеми планування територій України (Закон України від 7 лютого 2002 року, № 3059-ІІІ), зокрема розділ ІІІ, пункт 4 – вдосконалення системи розселення та забезпечення сталого розвитку населених пунктів та пункт 6 – розвиток соціальної інфраструктури; програми Наукової ради НАН України “Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні”, “Основних напрямків державної політики в галузі охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів і ядерної безпеки” та ін. Дослідження пов’язане з виконанням науково-дослідних тем Сумського державного університету, зокрема держбюджетних тем “Методологічні основи економічної оцінки стану та динаміки біоресурсного потенціалу України” (№ ДР 0197U016592), “Теоретичні і методичні основи економічної оцінки ресурсного потенціалу території” (№ ДР 0100U3225), “Еколого-економічні обмеження розвитку теплоенергетичного комплексу України” (№ ДР 0103U000764).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в удосконаленні теоретичних та методичних основ функціонування економічного механізму взаємодій суб’єктів господарсько-торгівельної діяльності, що виникають на рівні населених пунктів, на основі еколого-економічних оцінок впливу на стан навколишнього середовища.

Відповідно до мети дисертаційної роботи були поставлені такі основні
задачі:

- провести економічний аналіз екодеструктивного впливу підприємств торгівлі і визначити закономірності, тенденції і особливості розвитку сучасних напрямків теорії еколого-економічної рівноваги на основі удосконалення принципів та методів планування і використання міських територій з урахуванням екологічних та соціальних особливостей населених пунктів у процесі господарсько-торгівельної діяльності;

- дослідити ознаки і визначити еколого-економічну сутність взаємодій у системі господарсько-торгівельної діяльності;

- дослідити особливості впливу на стан навколишнього середовища елементів системи “виробництво - торгівля - споживання”;

- виявити межі придатності методу міжгалузевого балансу для визначення екологічних витрат суб’єктів господарсько-торгівельної діяльності;

- обґрунтувати межі використання механізму планування і використання міських територій з урахуванням екологічних та соціальних особливостей населених пунктів;

- визначити необхідні та достатні умови формування соціально-еколого-економічної рівноваги торгівельної пропозиції та споживчого попиту;

- вдосконалити економіко-математичне забезпечення прогнозування екологічних витрат у процесі господарсько-торгівельної діяльності з урахуванням факторів руху товарів;

- визначити напрямки вдосконалення принципів та методів територіальної оптимізації впливу на стан навколишнього середовища суб’єктів господарсько-торгівельної діяльності на базі еколого-економічних оцінок.

Об'єктом дослідження є еколого-економічний механізм взаємодії суб’єктів господарсько-торгівельної діяльності на рівні населених пунктів.

Предмет дослідження – економічні відносини між суб’єктами у системі руху продукції від виробника до споживача з приводу забезпечення екологічних вимог.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення і принципи збалансованого еколого-економічного розвитку, теорії економічної оцінки природних ресурсів, загальної теорії економічного збитку, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, принципів економіко-математичного моделювання і прогнозування.

При проведенні дисертаційного дослідження були використані:

- методи системно-структурного і порівняльного аналізів – при ієрархічній структуризації стану навколишнього середовища, класифікації задач забезпечення сталого розвитку населених пунктів, плануванні і використанні міських територій, аналізі і класифікації напрямків теоретичних досліджень збалансованого еколого-економічного розвитку, дослідженні типології і класифікації еколого-економічних інструментів, проведенні структуризації елементів господарсько-торгівельної діяльності;

- методи формально-логічного аналізу – при виявленні прямого та спряженого впливів на навколишнє середовище процесів господарсько-торгівельної діяльності, проведенні класифікації торгівельних підприємств за еколого-економічними ознаками, розробленні методичних підходів до врахування екологічної складової у процесі ціноутворення на продукцію торгівельних підприємств;

- економіко-статистичні методи – при встановленні характеру залежності “торгівельна пропозиція – споживчий попит”;

- методи моделювання і прогнозування – при дослідженні сучасних тенденцій науково-технічного прогресу, дослідженні розміру екологічних витрат галузей економіки, зокрема, використовувалася модель міжгалузевого аналізу В.Леонтьєва, дослідженні умов і факторів руху товару, що впливають на формування екологічних витрат.

Інформаційну базу дослідження склали: правові і нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, Міністерства екології та природних ресурсів України, наукові праці провідних вітчизняних і закордонних вчених в галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, статистичні матеріали, зібрані безпосередньо автором.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в дисертації вдосконалені теоретичні та науково-методичні підходи щодо оптимізації еколого-економічних відносин, які виникають між суб’єктами господарсько-торгівельної діяльності на територіальному рівні на основі еколого-економічних оцінок впливу суб’єктів господарювання на стан навколишнього середовища. Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

- на системному рівні досліджено економічну сутність та структуру впливу господарсько-торгівельної діяльності на стан навколишнього середовища, які полягають в комплексному поєднанні елементів господарсько-торгівельної діяльності через еколого-економічну оцінку їх впливу на атмосферу, водні джерела та розміщення відходів;

- висунута та підтверджена гіпотеза про наявність прямого та спряженого впливів суб'єктів господарсько-торгівельної діяльності на стан навколишнього середовища, а також розроблена система еколого-економічних класифікаційних ознак та запропоновані науково-методичні підходи до класифікації торгівельних підприємств за ступенем їх впливу на стан навколишнього середовища та використання природних ресурсів;

суттєво вдосконалені:

- теоретико-методичні підходи до визначення еколого-економічного збитку, які полягають у використанні методу міжгалузевого балансу для отримання технологічних коефіцієнтів, що дозволяють встановити питому вагу екологічних витрат суб'єктів господарсько-торгівельної діяльності та спряжених з нею галузей економіки в їх загальних виробничих витратах та випуску;

- науково-методичні підходи до соціально-економічної оцінки впливу факторів руху товарів на формування споживчого попиту та торгівельної пропозиції, що дозволяє суттєво удосконалити економічний механізм регулювання фінансових та матеріальних потоків об'єктів господарсько-торгівельної діяльності;

- методи та система критеріїв оцінки екологічної безпеки торгівельного підприємства, яка дозволяє оцінювати еколого-економічні збитки від впливу торгівельного об'єкта на навколишнє середовище;

набули подальшого розвитку:

- економічний інструментарій оптимізації перерозподілу фінансових потоків об'єктів господарсько-торгівельної діяльності у системі "виробництво – торгівля – споживач" залежно від механізму формування доданої вартості з урахуванням екологічної складової;

- принципи і методи формування рівноважної соціо-еколого-економічної системи розвитку міста, які на відміну від існуючих ґрунтуються на територіальному регулюванні розміщення об'єктів господарсько-торгівельної діяльності з урахуванням їх впливу на стан навколишнього середовища.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені дисертантом пропозиції щодо удосконалення теоретико-методичних підходів до визначення еколого-економічного збитку господарсько-торгівельної діяльності, які дають можливість державним органам різних рівнів використовувати їх при розробленні та реалізації державних, галузевих та регіональних наукових програм і тем, спрямованих на удосконалення еколого-економічного механізму взаємодій суб’єктів господарювання. Основні положення, викладені в дисертації, доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій. Вони призначені для використання на практиці оцінки і визначення заходів з покращання екологічної ситуації території та при плануванні розміщення торгівельної мережі.

Методичні рекомендації щодо визначення соціально-економічної рівноваги між попитом та пропозицією і планування розміщення торгівельної мережі були використані Сумською обласною державною адміністрацією при реалізації “Регіональної програми розвитку внутрішнього ринку Сумської області на 2002-2005 роки” (довідка Головного управління економіки Сумської обласної державної адміністрації № 2.1/1737 від 23.09.2005 р.).

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес у Сумському державному університеті при підготовці навчально-методичних матеріалів з дисциплін “Управління природоохоронною діяльністю”, “Екологія та економіка природокористування” та ін. (акт про впровадження від 14.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до теоретичних та практичних методів визначення еколого-економічних оцінок впливу на навколишнє середовище процесів господарсько-торгівельної діяльності. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які запропоновані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Наукові та практичні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на 9 наукових та науково-практичних конференціях і наукових семінарах: Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2000 р.); науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів та студентів економічного факультету (Суми, 2000 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2000 р.); Першій щорічній Всеукраїнській науковій конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (Суми, 2001 р.); Другій Міжнародній науковій конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2001 р.); П’ятій Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Актуальні проблеми управління соціально-економічним розвитком” (Київ, 2002 р.); Третій щорічній Всеукраїнській науковій конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (Суми, 2003 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 18 наукових працях загальним обсягом 3,78 др. арк. (з них особисто автору належить 3,49 др. арк.), у тому числі: у 9 статтях у наукових фахових виданнях (із них 2 – у співавторстві), 9 публікацій у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел з 190 найменуваннями і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 175 стор., у тому числі 19 таблиць на 11 сторінках, 10 рисунків на 7 сторінках, 2 додатки на 5 сторінках, список використаних джерел на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертаційної роботи обґрунтована актуальність дослідження, визначені мета та основні його завдання, охарактеризовані наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Аналіз впливу господарсько-торгівельної діяльності на стан навколишнього середовища” проведений аналіз екодеструктивного впливу господарсько-торгівельної діяльності, принципів і методів розміщення об’єктів торгівлі у межах населених пунктів, проведена систематизація видів діяльності підприємств торгівлі за їх впливом на навколишнє середовище.

Аналіз свідчить, що теоретичні та науково-методичні підходи до еколого-економічних оцінок антропогенного впливу на стан довкілля охоплюють, як правило, лише сфери виробництва та споживання. При цьому поза увагою залишається сфера торгівлі, яка є невід’ємною складовою у циклі руху продукції від виробника до споживача і яка у процесі концентрації та перерозподілу фінансових і матеріальних потоків впливає на навколишнє середовище. Підтвердженням цього є аналіз статистичних даних по Сумській області та м. Сумах за 2002-2004 рр., який свідчить, що торгівля має значну питому вагу за кількістю торгових об’єктів відносно загальної кількості об’єктів економічної діяльності (27%), за випуском товарів і послуг відносно випуску товарів і послуг за галузями економіки (5,6%), за викидами забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферу відносно загального обсягу забруднення атмосфери стаціонарними джерелами за видами економічної діяльності (13,8%). Значним є і використання земельного фонду (площа сумських ринків становить 72 тис. кв. м, замість нормативної
9,5 тис. кв. м, а торгова площа магазинів – 181,9 тис. кв. м). Це, у свою чергу, свідчить про необхідність системного дослідження еколого-економічної сутності впливу торгівлі на стан навколишнього середовища з метою встановлення соціо-еколого-економічної рівноваги.

Аналіз проблем формування соціо-еколого-економічної рівноваги дозволив сформулювати задачі дослідження, які у відповідності до мети дисертаційної роботи були конкретизовані відносно еколого-економічних оцінок процесів господарсько-торгівельної діяльності (рис.1). Виділені задачі пропонується розглядати на підставі комплексного підходу до еколого-економічної оцінки впливу господарсько-торгівельної діяльності на навколишнє середовище та використання природних ресурсів. Головною, яка має концептуальний характер, є задача вдосконалення відносин між суб’єктами господарсько-торгівельної діяльності. Без її вирішення неможливе розроблення перспективних планів містобудування, нормативно-правового забезпечення господарсько-торгівельної діяльності та ін.

Узагальнення результатів наукових досліджень дозволили сформувати комплексну систему еколого-економічних оцінок господарсько-торгівельної діяльності і виявити відносини (взаємодію) між торгівлею та іншими галузями економіки; складовими екодеструктивного впливу торгівлі у межах господарсько-торгівельної діяльності.

– задачі, які були вирішені у ході дослідження

Рис.1 Задачі формування механізму соціо-еколого-економічної рівноваги

На підставі конкретизації та диференціації процесів господарсько-торгівельної діяльності був проведений пофакторний аналіз впливу її суб’єктів на стан навколишнього середовища, що стало основою дослідження економічних наслідків такого впливу. Для дослідження у дисертації були виділені такі операції: транспортні, складські та відведення (відчуження) земельних ділянок.

У другому розділі “Науково-методичні підходи до економічної оцінки впливу торгової галузі на стан навколишнього середовища” розроблені науково-методичні підходи та проведена оцінка впливу господарсько-торгівельної діяльності на навколишнє середовище. Вона проводилася на підставі комплексного підходу, який вміщує три складові.

Перша складова дозволяє визначити функцію перерозподілу фінансових та матеріальних потоків у циклі руху товарів від виробника до споживача.

При дослідженні впливу господарсько-торгівельної діяльності на навколишнє середовище (друга складова) були виявлені ареали такого впливу за елементами формування економічного збитку і використання природних ресурсів. При цьому пропонується розрізняти ареали прямого впливу безпосередньо господарсько-торгівельної діяльності і ареали спряженого впливу, в яких проявляється вплив інших галузей економічної діяльності, які забезпечують господарські процеси торгівлі.

Виходячи з вищевикладеного, загальну еколого-економічну оцінку впливу господарсько-торгівельної діяльності на стан навколишнього середовища (Угтд) пропонується визначати як

(1)

де і – число підприємств торгівлі на досліджуваній території (і = 1...n);

j – число елементів екодеструктивного впливу підприємств торгівлі і спряжених з нею галузей економіки (j = 1...m);

хij – економічна оцінка j-го елемента екодеструктивного впливу торгівлі та спряжених з нею галузей економіки по і-му торговому підприємству (грн);

Аіj – коефіцієнт, що враховує частку j-го елемента екодеструктивного впливу при здійсненні господарсько-торгівельної діяльності і-м торговим підприємством в загальному обсязі екодеструктивного впливу спряжених з господарсько-торгівельною торгівельною діяльністю галузей економіки (при прямому впливі торгівельної галузі Аіj = 1), при цьому

, (2)

де аіj – питома величина викидів, які мають місце при реалізації 1 грн продукції (послуг) і-м торговим підприємством за j-м елементом екодеструктивного впливу (нат.од./1 грн);

Vі – обсяг реалізованої продукції (наданих послуг) і-м торговим підприємством (грн.);

qi – обсяг реалізованої продукції (наданих послуг) і-м торговим підприємством з одиниці торгової площі (грн/кв. м), при цьому

, (3)

де tk – фактор руху товарів, який найбільше впливає на формування обсягів реалізації і-м торговим підприємством (k=1…l).

У відповідності до третьої складової у роботі визначені необхідні та достатні умови соціально-економічної рівноваги між попитом та пропозицією. Для цього, по-перше, проаналізовано вплив факторів руху товарів на встановлення рівноваги між попитом та пропозицією. По-друге, визначена екологічна складова в механізмі ціноутворення на продукцію торгівлі.

У роботі запропоновані класифікаційні ознаки і проведена класифікація торгових підприємств за їх впливом на навколишнє середовище. Для цього був застосований типологічний підхід. Було виділено п’ять типів торгових підприємств за екологічними (табл. 1) та економічними (табл. 2) ознаками.

Слід зазначити, що кожен черговий тип торгівельного підприємства в порівнянні з попереднім згідно з п’ятьма запропонованими характеристиками
(табл. 1) здійснює додатковий вплив на навколишнє середовище, що дозволяє розглядати його як відмінний від інших не просто за рівнем, але і за кількістю залучених для зменшення його впливу на навколишнє середовище економічних інструментів (табл. 2).

Таблиця 1

Екологічна типологія торгових підприємств

Характеристика використання природних ресурсів і впливу на навколишнє середовище підприємствами торгівлі | Екологоорієнтований тип

торгового підприємства

1 | 2 | 3 | 4 | 5

1. Забруднення атмосфери стаціонарними та пересувними джерелами | + | + | + | + | +

2. Використання природних ресурсів (земельних,
водних та ін.) | + | + | + | + | -

3. Розміщення відходів | + | + | + | - | -

4. Порушення природної рівноваги при будівництві торгового об'єкта | + | + | - | - | -

5. Виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій | + | - | - | - | -

Таблиця 2

Економічна типологія торгових підприємств

Характеристика економічних інструментів управління торговою діяльністю | Тип торгового підприємства

1 | 2 | 3 | 4 | 5

1. Плата за забруднення атмосфери | + | + | + | + | +

2. Плата за право користування природними ресурсами (земельними, водними та ін.) | + | + | + | + | -

3. Плата за розміщення відходів | + | + | + | - | -

4. Еколого-економічний збиток внаслідок порушення природної рівноваги при будівництві і експлуатації торгових об'єктів | + | + | - | - | -

5. Страхування екологічних ризиків | + | - | - | - | -

З урахуванням запропонованої класифікації та у відповідності до формули (1) у роботі сформована матриця показників (табл. 3), які характеризують вплив господарсько-торгівельної діяльності на навколишнє середовище.

Інформаційну основу для формування матриці складають агреговані (для досліджуваної території) показники, що характеризують вплив певного типу торгових підприємств на навколишнє середовище і використання природних ресурсів. Для розрахунку матриці у роботі були використані середні значення даних про забруднення атмосфери стаціонарними та пересувними джерелами, забруднення водойм та розміщення твердих відходів по Сумській області та м. Сумах за 2002-2003 рр. Числове значення xij відображає фактичну величину екодеструктивного впливу господарсько-торгівельної діяльності за визначеними елементами впливу (Х1…Х5) та типами торгових підприємств (1…5).

Запропоновані у роботі науково-методичні підходи до дослідження впливу господарсько-торгівельної діяльності на навколишнє середовище ґрунтується на теоретичних положеннях моделі міжгалузевого балансу В. Леонтьєва. При аналізі впливу торгової галузі на навколишнє середовище в масштабі міста (області, регіону) матриця міжгалузевого балансу дозволяє оцінити частку впливу кожної галузі на навколишнє середовище при реалізації однієї умовної одиниці продукції і розрахувати технологічні коефіцієнти витрат, які показують, скільки одиниць емісії забруднюючих речовин і використання природних ресурсів мають місце при реалізації однієї одиниці продукції.

Як проміжний етап розрахунку показника Аіj, в роботі у відповідності до формули (2) та теоретичних положень моделі міжгалузевого балансу були розраховані питомі величини аіj, які характеризують викиди, що мають місце при реалізації 1 грн продукції (послуг) і-м торговим підприємством за j-м елементом екодеструктивного впливу (табл. 4).

Таблиця 3

Матриця показників1, які характеризують вплив суб’єктів торгівлі та спряжених з нею галузей на навколишнє середовище

Тип торгових підприємств, i=1…n, n=5 | Елементи прямого та спряженого впливу торгівельної діяльності на навколишнє середовище2, j=1…m, m=5 | Сумарні значення прямого та спряженого впливу | Динаміка коефіцієнта Аij

Х1 | х2 | х3 | х4 | х5

1 | х11 | х12 | х13 | х14 | х15 | Аijmax

А11х11 | А12х12 | А13х13 | А14х14 | А15х15

2 | х21 | х22 | х23 | х24 | - | Aij<Amax

А21х21 | А22х22 | А23х23 | А24х24

3 | х31 | х32 | х33 | - | - | Aij ср

А31х31 | А32х32 | А33х33

4 | х41 | х42 | - | - | - | Aij>Amin

А41х41 | А42х42

5 | х51 | - | - | - | - | Aijmin

А51х51

Співвідно-шення сумарних значень прямого та спряженого впливів

Середнє значення коефіцієнта Аij | 1 | 1 | 1 | 1 | 1

Примітки: 1) Значення змінних матриці для кожного типу торгового підприємства подані у вигляді співвідношення, де чисельник характеризує прямий вплив торгової галузі на навколишнє середовище (Аіj=1), а знаменник - вплив галузей економіки, спряжених з торгівлею у процесі господарсько-торгівельної діяльності (Aij>0).

2) У матрицю включені такі елементи прямого та спряженого впливів на навколишнє середовище: Х1 – забруднення атмосфери; Х2 – використання і забруднення водних ресурсів; Х3 – розміщення відходів; Х4 – порушення природної рівноваги при будівництві об'єктів торгівлі; Х5 – виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій на досліджуваній території.

Таблиця 4

Структурна матриця витрат (Zsp ) і викидів (aij) на 1 гривню продукції

Галузі економіки | Галузі p=1…4

Оптова і роздрібна торгівля | Транспорт | Будівни-цтво | Інші галузі

Галузі, s =1…4 | Оптова і роздрібна торгівля | 0,52 | 0,42-Zsp | 0,60- Zsp | 0,63- Zsp

Транспорт | 0,48- Zsp | 0,58 | 0,60- Zsp | 0,63- Zsp

Будівництво | 0,48- Zsp | 0,42- Zsp | 0,40 | 0,63- Zsp

Інші галузі | 0,48- Zsp | 0,42- Zsp | 0,60- Zsp | 0,37

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферу за галузями економіки, aij , грам/грн | 0,60*10-3 | 15,9*10-3 | 2,73*10-3 | 1,79*10-3

Примітка. Zsp – частка витрат, які припадають на 1 грн продукції за спряженими галузями.

За допомогою моделі міжгалузевого балансу ми проводили оцінку впливу торгівлі і спряжених з нею галузей на атмосферне повітря. Такими галузями є транспорт і будівництво. Аналізуючи технологічні коефіцієнти (табл.4), можна констатувати: при збільшенні валового випуску торгової галузі на 1 грн торгове підприємство несе 0,52 грн власних витрат і 0,48 грн витрат інших галузей, в т.ч. транспорту і будівництва. При цьому в атмосферу надходить 0,60*10-3 г забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємств торгівлі, (0,48- Zsp)*15,9*10-3 г – від викидів автотранспорту і (0,48- Zsp)*2,73*10-3 г – від викидів забруднюючих речовин в атмосферу при проведенні будівельних робіт. Аналогічно в роботі розраховані технологічні коефіцієнти витрат і забруднення відкритих водойм (Х2), розміщення відходів (Х3), порушення природної та соціально-економічної рівноваги при будівництві об’єктів торгівлі (Х4). Через відсутність систематизованих даних про виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій (Х5) відповідні розрахунки в роботі не проводилися.

Результати розрахунків підтверджують висунуту нами гіпотезу про взаємну залежність між обсягами викидів у навколишнє середовище та масштабами і видами діяльності торгових підприємств, а це, у свою чергу, свідчить про можливість еколого-економічної оцінки господарсько-торгівельної діяльності між торгівлею та іншими галузями економіки.

Для наповнення матриці (табл. 3) в роботі були розраховані значення коефіцієнтів Аіj (табл. 5). Вони були отримані у відповідності до функціональної залежності (2), згідно з якою величина Аіj залежить від значень аij (табл. 4), які у відповідності до запропонованої класифікації торгових підприємств (табл. 1) визначають вплив торгового підприємства i-го типу за j-м елементом екодеструктивного впливу. Розрахункові значення коефіцієнтів Аіj для спряжених з торгівлею галузей наведені у табл.5. При цьому у відповідності до формули (1) при прямому впливі підприємств торгівлі Аіj=1.

Таблиця 5

Матриця показників1, які характеризують вплив торгівлі та спряжених з нею галузей на навколишнє середовище |

Елементи прямого та спряженого впливів господарсько-торгівельної діяльності на навколишнє середовище, j = 1…m, m = 5 | Динаміка коефіцієнта Аij

Х1 | х2 | х3 | х4 | х5

Типи торгових підприємств, і = 1…n,

n = 5 | 1 | х11 | х12 | х13 | х14 | х15 | Аijmax

35х11 | 547х12 | 2,75х13 | 810х14 | 1х15

2 | х21 | х22 | х23 | х24 | - | Amin<Aij<Amax

32х21 | 94х22 | 1,87х23 | 633х24

3 | х31 | х32 | х33 | - | -

30х31 | 74х32 | 1,5х33

4 | х41 | х42 | - | - | -

27х41 | 19х42

5 | х51 | - | - | - | - | Aijmin

4х51

Середнє значення коефіцієнта Аij | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | -

26 | 184 | 2,04 | 722 | 1

Примітка. 1) Значення змінних матриці подані у вигляді співвідношення, де чисельник характеризує прямий вплив торгової галузі на навколишнє середовище (Аіj=1), а знаменник - вплив галузей економіки, спряжених з торгівлею (Aіj>0).

Результати розрахунків свідчать про негативний вплив на навколишнє середовище не тільки торгівлі, але і спряжених з нею галузей, вплив яких у процесі здійснення господарсько-торгівельної діяльності значно перевищує вплив торгової галузі, що відповідає висунутій гіпотезі про наявність відносин (взаємодій) між елементами екодеструктивного впливу торгової галузі в межах господарсько-торгівельної діяльності.

Результати розрахунків еколого-економічного збитку від забруднення атмосфери, водних та земельних ресурсів внаслідок господарсько-торгівельної діяльності наведені в табл. 6.

У роботі розраховані еколого-економічні збитки від забруднення атмосфери, водних та земельних ресурсів, оскільки вони мають найбільшу питому вагу в загальній структурі збитку від господарсько-торгівельної діяльності. Значення збитків з кожного типу торгових підприємств (табл.6) наведено у вигляді співвідношення, де чисельник характеризує збиток від торгівельної діяльності, а знаменник – від спряжених з торгівлею галузей. Таким чином, проведені розрахунки довели необхідність та можливість урахування не тільки прямого, але й спряженого впливу господарсько-торгівельної діяльності, що суттєво вдосконалює теоретико-методичні підходи до визначення еколого-економічного збитку.

Таблиця 6

Еколого-економічна оцінка впливу господарсько-торгівельної діяльності на навколишнє середовище (на прикладі м. Сум та Сумської області)

Типи торгівельних підприємств, i=1…5 | Еколого-економічні показники впливу

Показники забруднення | Еколого-економічний збиток, тис. дол. США

атмосфери, тон/рік | водних ресурсів, тон/рік | від розміщення побутових відходів,

м3/рік | від забруднення атмосфери | від забруднення водних ресурсів | від розміщення побутових відходів | всього

стаціонарними джерелами | пересувними джерелами | стаціонарними джерелами | пересув-ними

джере-

лами

1 | 44 | 92,2 | 0,87 | 5783 | 8,8 | 18,4 | 0,1 | 0,3 | 27,6

1540 | 3226,3 | 475,9 | 15903 | 308,0 | 645,2 | 47,6 | 0,9 | 1001,7

2 | 302,8 | 634,4 | 5,97 | 39795 | 60,5 | 126,8 | 0,6 | 2,3 | 190,2

9664 | 20300 | 561,2 | 74417 | 1392,8 | 4060,0 | 56,1 | 4,4 | 5513,3

3 | 48 | 100,5 | 0,95 | 6992 | 9,6 | 20,0 | 0,1 | 0,4 | 30,1

1140 | 3017 | 70,3 | 10488 | 228,0 | 603,4 | 7,0 | 0,6 | 839

4 | 4,8 | 10,1 | 0,09 | - | 0,9 | 2,0 | 0,01 | - | 2,9

115,2 | 271,5 | 1,71 | 23,0 | 54,2 | 0,1 | 77,3

5 | 0,4 | 0,8 | - | - | 0,1 | 0,2 | - | - | 0,3

1,6 | 3,2 | 0,3 | 0,6 | 0,9

Всього | 400 | 838 | 7,88 | 52570 | 79,9 | 167,4 | 0,8 | 3,0 | 251,1

12460,8 | 26818 | 1109,1 | 100808 | 1952,1 | 5363,4 | 110,8 | 5,9 | 7432,2

Примітка. Розрахунок проведено за статистичними даними по Сумській області та м. Сумах за 2002 р.

Проведені в роботі розрахунки показали принципову можливість використання моделі міжгалузевого балансу для встановлення питомої ваги екологічних витрат об’єктів господарсько-торгівельної діяльності та спряжених з нею галузей економіки в їх загальних виробничих витратах та випуску. Разом з тим практичне застосування одержаних результатів можливе за умови, коли вони задовольняють три типи обмежень.

По-перше, в межах кожної галузі економіки існує технологічний зв'язок між обсягом випуску і витратами спряжених з нею галузей, які забруднюють навколишнє середовище в процесі господарської діяльності.

По-друге, загальні обсяги випуску і витрат повинні знаходитися в рівновазі, тобто сукупна пропозиція повинна дорівнювати сукупному попиту. Що стосується забруднюючих речовин, то сума викидів окремих галузей повинна дорівнювати загальному обсягу, що утворюється у всіх галузях економіки.

Третій тип обмежень описує зв'язок між цінами всіх товарів і послуг, за якими вони реалізуються споживачам, і витратами кожної галузі, що бере участь у процесі виробництва і реалізації товарів з урахуванням впливу на навколишнє середовище.

Проведені в роботі розрахунки дозволили оцінити та спрогнозувати вплив змін технологічної структури господарсько-торгівельної діяльності на викид забруднюючих речовин (так само, як і на випуск всіх інших товарів і послуг), що дозволяє виявити, яким чином зміна технології руху товару впливає на кінцеві попит і ціну на продукцію з урахуванням емісії забруднюючих речовин. Проте критерієм економічної діяльності торгової галузі є результат між доходом, одержаним від реалізації товарів і послуг, та витратами у сфері торгівлі. Тому проведений у роботі аналіз факторів, що формують споживчий попит і ціну пропозиції, в тому числі з урахуванням еколого-економічних оцінок впливу торгової галузі на навколишнє середовище, дозволили сформулювати науково-обґрунтовані напрямки вдосконалення технологічної структури господарсько-торгівельної діяльності, які полягають в раціональному розміщенні торгових підприємств у загальній системі соціо-еколого-економічного розвитку територій. Це дозволило суттєво вдосконалити економічний механізм регулювання фінансових та матеріальних потоків об’єктів господарсько-торгівельної діяльності.

У третьому розділі “Вплив господарсько-торгівельної діяльності на формування рівноважної соціо-еколого-економічної системи розвитку міста” запропоновані принципи і методи формування екологічно орієнтованої торгівельної діяльності.

У дисертаційній роботі досліджена залежність між факторами руху товарів та емісією забруднюючих речовин. Для цього відповідно до формули (3) в роботі проведено дослідження факторів руху товару за наслідками їх впливу на формування витрат (викидів) і випуску (обсягів реалізації) в торгівлі, які знаходять своє відображення при формуванні споживчого попиту і торгової пропозиції. У результаті дослідження визначені необхідні та достатні умови рівноважної соціо-еколого-економічної системи розвитку міста. Це дозволило сформулювати науково-методичні підходи до планування та територіального регулювання розміщення об’єктів господарсько-торгівельної діяльності з урахуванням їх впливу на навколишнє середовище.

Сутність запропонованих нами науково-методичних підходів полягає у визначенні найважливіших чинників, які впливають на формування споживчого попиту, оскільки об'єктивно існує кореляційний зв'язок між обсягами реалізації товарів (послуг) і факторами руху товару, які мають безпосередній вплив на територіях, прилеглих до підприємства торгівлі. У результаті обробки статистичних даних отримані залежності, які свідчать про наявність такого зв’язку, що відповідає формулі (3). Згідно з одержаними в роботі регресійними рівняннями найбільший вплив на формування обсягів реалізації мають такі фактори: розмір заробітної плати працівників на різних підприємствах і установах, наближених до досліджуваного торгового підприємства; щільність населення житлового масиву; вікова структура населення.

Проведені дослідження дозволили виявити динаміку величини надходження забруднюючих речовин у навколишнє середовище залежно від факторів руху товару та типу підприємства торгівлі.

Була проведена оцінка забруднення атмосфери на окремих підприємствах торгівлі м. Сум. З урахуванням запропонованих науково-методичних підходів щодо визначення питомих коефіцієнтів аіj (табл. 4) та залежності обсягів реалізації продукції і-м торговим підприємством від факторів руху товарів (формула (3)) були розраховані величини додаткової емісії забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел при збільшенні фактора руху товару на одну одиницю (табл. 7).

Таблиця 7

Розрахунок емісії забруднюючих речовин в атмосферу від підприємств торгівлі та спряжених з нею галузей залежно від факторів руху товару

Показник | Характеристика показників

Тип торгового підприємства | 1 | 2 | 3 | 4

Досліджуване торгове підприємство

(представник даного типу) | АЗС | магазини-склади | центральний універсальний магазин | невеликі магазини

Питома величина викидів в атмосферу,

aij, грам/грн | від підприємств торгівлі

aij =0,60*10-3 | + | + | + | +

від викидів

автотранспорту

aij =15,9*10-3 | + | + | + | -

при проведенні

будівельних робіт

aij =2,73*10-3 | + | + | - | -

від інших галузей

aij =1,79*10-3 | + | - | - | -

V=134,5t4+

2838 | V=26390 t6 -2748 | V=1895,8t12+

1001,04 | q=96t5-15.38

Характеристика

фактора руху товару t | t4- кількість споживачів | t6 – рівень заробітної плати споживачів | t12 – день тижня | t5 – вікова структура населення

Додаткова емісія забруднюючих речовин при збільшенні фактора руху товару на одиницю | 2,83 г/міс | 507,48 г/міс | 31,28 г/день | 0,06 г/мес

Примітка. Для представників 5-го типу (торгівельні автомати) розрахунок не проводився через незначний вплив на атмосферу.

Аналіз табл. 7 дозволяє зробити наступні висновки. Для підприємства першого типу – АЗС, при збільшенні числа клієнтів на одну людину місячний дохід АЗС збільшується на 134,5 грн, тобто споживчий попит зростає в грошовому еквіваленті на 134,5 грн, а згідно з другим обмеженням структурної матриці на цю ж величину повинна зрости торгова пропозиція. Це означає, що для його забезпечення від підприємства торгівлі (АЗС) і спряжених з ним галузей в атмосферу надійде (0,60+15,9+2,73+1,79)*10-3*134,5=2,83 г забруднюючих речовин. Таким чином, при збільшенні числа споживачів на одну людину додаткова емісія в атмосферу становитиме 2,83 г за місяць.

Одержані в табл. 7 результати є підставою вважати, що запропоновані нами науково-методичні підходи до визначення зони впливу об’єктів господарсько-торгівельної діяльності за місцем формування еколого-економічного збитку та використання природних ресурсів суттєво вдосконалили теорію і практику оцінки і прогнозування еколого-економічних збитків господарсько-торгівельної діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та подано авторське розв’язання наукової задачі – розроблення теоретико-методичних основ еколого-економічного механізму взаємодій суб’єктів господарсько-торгівельної діяльності, що дозволяє оцінити екодеструктивний вплив господарсько-торгівельної діяльності, а це , в свою чергу, є необхідною умовою стратегії оптимального соціо-еколого-економічного розвитку території міста. Результати дослідження є підставою для наступних висновків.

1. Системне дослідження еколого-економічної сутності впливу господарсько-торгівельної діяльності на стан навколишнього середовища з метою встановлення еколого-економічної рівноваги є необхідною умовою забезпечення сталого розвитку населених пунктів.

2. На підставі узагальнення результатів як вітчизняних, так і закордонних наукових досліджень була сформована комплексна система еколого-економічних оцінок