ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Пальчевська Олександра Святославівна

УДК: 81.373.2+811.111+81.161.2

КОНЦЕПТ ШЛЯХ В АНГЛІЙСЬКІЙ, ФРАНЦУЗЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ РАКУРСИ

Спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі романо-германської філології та перекладу Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор

Тищенко Олег Володимирович, проректор з наукової роботи Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Манакін Володимир Миколайович, декан факультету журналістики, завідувач кафедри видавничої справи та редагування Запорізького національного університету

кандидат філологічних наук, доцент

Голі-Оглу Тамара Войцехівна, доцент кафедри українознавства Приазовського державного технічного університету

Провідна установа:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра загального мовознавства та класичної філології Міністерства освіти й науки України

Захист відбудеться “29” березня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 для захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Донецькому національному університеті за адресою: 830055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 830055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано ” 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент |

М.О. Вінтонів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У реферованому дослідженні здійснюється комплексна когнітивно-дискурсивна характеристика номінативних одиниць із семантичним компонентом ШЛЯХ в англійській, французькій та українській мовах, з’ясовуються закономірності структурно-семантичної організації метафоричних моделей концепту ШЛЯХ, лексичні та фразеологічні засоби його вербалізації й когнітивно-семіотичної категоризації в межах фреймової моделі, простежується концептуалізація мовно-культурного образу ШЛЯХУ у фольклорному тексті англійської, французької, кельтської та української чарівної казки.

У сучасній теорії мови активізуються міждисциплінарні дослідження, яким притаманне поєднання лінгвістичних та екстралінгвальних факторів, що впливають на способи вербалізації уявлень людини про оточуючий світ та саму себе як носія певної культури в рамках антропоцентричної парадигми сучасного мовознавства. Прагнення лінгвістів реалізувати синтез різних парадигм, методів та принципів зумовлене необхідністю враховувати епістемологічні й онтологічні чинники при аналізі мовного матеріалу. Значний внесок у дослідження етнокультурної специфіки бачення світу, яке відображається у мовній свідомості та комунікативній поведінці представників різних мовних соціумів, зробили вітчизняні лінгвісти, зокрема, І.О. Голубовська, В.В. Жайворонок, М.В. Жуйкова, М.П. Кочерган, В.М. Манакін, О.О. Тараненко, О.В. Тищенко, М.П. Фабіан, а також зарубіжні лінгвісти Є. Бартмінський, А. Вежбицька, В.Г. Гак, Ю.М. Караулов, В.Г. Костомаров, В.В. Красних, М.І. Толстой, С.М. Толстая.

У річищі сучасної когнітивної семантики (Н.Д. Арутюнова, В.З. Дем’янков, М. Джонсон, С.А. Жаботинська, І.М. Кобозєва, Дж. Лакофф, Ч. Філлмор, Л. Талмі, Ж. Фоконьє, О.О. Селіванова) наголошується, що зі значеннями слів тісно пов’язуються когнітивні сутності, які реалізуються через певні моделі представлення знань – фрейми, стереотипи, прототипи, схеми, сценарії та ін.

Простір як макроконцептуальне утворення цікавив багатьох учених лінгвістів та досліджувався у різних ракурсах. Наприклад, у структурно-семантичному аспекті показовим є твердження про антропоспрямованість простору, його організацію навколо людини, яка ставить себе в центр макро- та мікрокосмосу (В.Г. Гак), у семіотичному – простір перебуває у сфері інтересів представників московсько-тартуської семіотичної школи та розглядається у межах опозиції свій/чужий в міфопоетичній та релігійній моделях світу (В.М. Топоров, В.В. Іванов, Ю.М. Лотман, В.М. П’ятигорський, Ю.С. Степанов). Водночас ШЛЯХ уявляється як образ зв’язку між двома позначеними точками простору, який об’єднує та нейтралізує опозиції свій/чужий, внутрішній/зовнішній, близький/далекий, сакральний/профанний (В.М. Топоров). При дослідженні перехідних обрядів у слов’янських мовах наголошується, що ПРОСТІР тісно пов’язується з концептами РУХУ, ШЛЯХУ, ПЕРЕМІЩЕННЯ, реалізується через метафоричну семантику ШЛЯХУ у поховальному та весільному обрядах, а також через низку лексичних архетипів, пов’язаних з дієсловами зі значенням переміщення, ініціаційного переходу (О.В. Тищенко). В польській лінгвістиці запропоновано методику аналізу структури і специфічних складників простору, які містяться у текстах польського фольклору (Я. Адамовський). Окремі дослідники звертають увагу на лінгвосеміотичну маркованість просторових концептів у міфопоетичному, художньому і фольклорному тексті (Л.Г. Невська, С.Є. Нікітіна Т.М. Ніколаєва, І.А. Сєдакова, Н.В. Слухай, Т.В. Цив’ян).

В когнітивній семантиці було розроблено схематичні структури таких понять, як умістилище, перепона, шлях, рівновага, центр/периферія, частина/ціле, повне/пусте, поверхня, близько/далеко та ін. (Д. Джонсон). На матеріалі одиниць англійської мови було змодельовано набір образних схем типу вертикаль, горизонталь, діагональ (С.І. Потапенко), розглянуто семіотичні механізми стереотипізації уявлень українського етносу про шлях у фразеологічних одиницях, виявлено їхню детермінацію культурними та психоментальними чинниками (О.О. Селіванова), описано семантичні особливості концепту шлях в українській мові (Т.В. Радзієвська), висвітлено специфіку ситуативних фразем на позначення побажань і прокльонів, які пов’язані з вираженням ідеї шляху у східнослов’янських мовах (М.В. Жуйкова).

Проте когнітивна структура концепту ШЛЯХ на матеріалі генетично неспоріднених мов ще не була об’єктом досліджень у сучасному українському мовознавстві. Необхідність аналізу лінгвокультурного концепту ШЛЯХ у дусі антропоцентризму і з урахуванням новітніх досягнень когнітивної лінгвістики, а також визначення місця цього концепту в мовних картинах світу зумовлюють актуальність дисертації. Недостатньо опрацьованими виявляються шляхи метафоризації й концептуалізації поняття ШЛЯХ в англійській, французькій та українській мовах як на основі словникових дефініцій, так і ідіолектних виявів фольклорного тексту казки. Дослідження концепту ШЛЯХ допоможе поглибити, уточнити або й переглянути поширені уявлення про принципи його функціонування, метафоризації й структурної організації, визначити універсальні та ідіоетнічні риси лінгвокультурного кодування простору.

Головна мета роботи – комплексна характеристика мовного концепту ШЛЯХ в англійській, українській та французькій мовах з урахуванням когнітивно-ономасіологічного та семасіологічного аспектів дослідження номінативних одиниць у руслі лінгвокультурології, зумовила конкретні завдання:

1. встановити місце концепту ШЛЯХ у загальній просторовій моделі світу; визначити базові поняття дослідження: простір, шлях, концепт, фрейм, лінгвокультурема, слот та ін.;

2. виявити особливості фреймової структури та наповнення концепту ШЛЯХ лексичними вербалізаторами, фразеологічними номінаціями в англійській, французькій та українській мовах;

3. здійснити когнітивно-семіотичну характеристику субфреймів - атрибутивів, субстантивів, статичного та динамічного руху з врахуванням просторових, аксіологічних, соціально-матеріальних, антропоморфних проявів метафоризації досліджуваного концепту;

4. порівняти структуру ідіоконцепту ШЛЯХ у межах базових ситуацій та визначити принципи його моделювання за допомогою предметного, таксономічного, посесивного, акціонального та компаративного субфреймів;

5. висвітлити кореляцію базових ситуацій із концептосферами ДАР, ЗУСТРІЧ та семантичними опозиціями своє/чуже, верх/низ тощо.

Об’єктом дослідження є концепт ШЛЯХ як один із центральних концептів в архетиповій моделі світу, який поєднує семантичні концептосфери ПЕРЕМІЩЕННЯ, РУХ, ПОДОРОЖ, ЗУСТРІЧ.

Предметом дослідження є лінгвокогнітивна структура концепту ШЛЯХ, репрезентована у вигляді фреймової моделі в англійській, французькій та українській мовах.

Матеріалом для аналізу слугують дані вибірки із фразеологічних словників, зокрема: 215 фразеологічних номінацій англійської мови, 198 – французької та 153 - української мови; залучаються дані тлумачних, синонімічних, асоціативних, двомовних, етимологічних словників та словників-тезаурусів англійської, української та французької мов. Фольклорний текст англійських, французьких, українських та кельтських чарівних казок представлений 88 текстовими дескрипторами з просторовим компонентом семантики в англійській мові, 58 - в українській та 49 - у французькій мові.

Методи дослідження. Характер дослідження зумовив необхідність комплексного використання різних методів. Як основні використовуються методи фреймового та концептуального моделювання, спрямовані на виявлення загальної структури концепту ШЛЯХ у складі субфреймів та слотів; метод концептуальної метафори для визначення асоціативних зв’язків концепту ШЛЯХ, метод контекстуального аналізу, який уможливлює виявлення набору текстових дескрипторів із семантичним компонентом ШЛЯХ, фрагментарно використовується компонентний аналіз як елемент структурного методу; зіставно-типологічний метод, який дозволяє встановити лексико-семантичну типологію способів культурної мотивації номінативних одиниць із просторовим компонентом ШЛЯХ, здійснити їх внутрішню та зовнішню реконструкцію.

Зв’язок роботи з науковими темами. Проблематика дисертації вписується в коло питань, що досліджуються у межах наукової теми “Етнокультурні моделі світу у германських та слов’янських мовах”, що розробляється кафедрами факультету романо-германської та слов’янської філології Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету (тему затверджено вченою радою Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету, протокол № 2 від 28 вересня 2004 року).

Наукова новизна роботи зумовлюється цілісним описом просторового концепту ШЛЯХ з позицій когнітивно-дискурсивної лінгвістики та лінгвокультурології. У роботі вперше здійснено комплексну когнітивно-семіотичну категоризацію лінгвокультурем з просторовим семантичним компонентом ШЛЯХ, продемонстровано їх фреймову організацію з урахуванням належності одиниць до концептосфер ПЕРЕМІЩЕННЯ, ПОДОРОЖ, РУХ, з’ясовано способи вербалізації концепту в межах кожної із досліджуваних мов; здійснено концептуальне та структурне моделювання у міжмовному просторі чарівної казки крізь призму семантичних опозицій та визначених концептосфер.

Наукова новизна отриманих результатів узагальнена в наступних положеннях, що виносяться на захист:

1. ШЛЯХ посідає центральне місце в архетиповій моделі світу (сукупності уявлень людини про світ та про саму себе). Архетипова модель світу втілюється у мові у вигляді частини когнітивної системи, через яку реалізується доступ до структур свідомості людини, що відповідно уможливлює репрезентацію та аналіз поняття ШЛЯХ за допомогою низки когнітивних моделей - концепту, фрейму, концептуальної метафори.

2. Концепт ШЛЯХ – це культурно маркований вербалізований смисл, який представляється у плані вираження цілою низкою мовних реалізацій, які утворюють відповідну лексико-семантичну і когнітивну структури. Останній реалізується за допомогою ментальної моделі фрейма як ієрархічно впорядкованої репрезентації певної ситуації довкілля, що представляє концепт ШЛЯХ.

3. Фразеологічні та лексичні одиниці, які номінують концепт ШЛЯХ у вигляді чотирьох субфреймів, об’єднуються загальною фреймовою моделлю - атрибутивний субфрейм, субстантивний субфрейм (предметний), акціональний субфрейм статичного руху та акціональний субфрейм динамічного руху. Крім того, у такому фреймі представлені семантичні маркери, які відповідають номінативній одиниці (найчастіше реалізуються на основі концептуальних опозицій типу верх/низ, прямий/кривий, довгий/короткий і т. ін.).

4. Концептуальна метафора є основним із способів образного моделювання та відображення дійсності, яка визначає дві поняттєві сфери (сферу джерела метафоричної експансії та сферу цілі). Номінації, що виражають семантику ШЛЯХУ у первинному значенні (сфера джерела) характеризують початок/кінець, кількісні, якісні та часові властивості шляху та руху. Поняттєва сфера цілі містить специфічні для кожної з досліджуваних мов метафоричні перенесення, які відносяться до різних сфер референцій (успіх/невдача, сімейні стосунки, життя/смерть, аномальні стани людини (сп’яніння, психічні розлади), аксіологічні (правда/неправда, порядність/непорядність тощо).

5. Ідіоконцепт ШЛЯХ вміщується в межі протиставлення свого простору чужому та складається з низки протиставлень (герой/антигерой, початок/кінець, помічник на шляху/ шкідник на шляху, чарівний транспорт/казкова перешкода). У межах ідіоконцепту ШЛЯХ виділяються базові ситуації, які представлені фреймовими структурами - 1) ситуація ПОЧАТОК ПОДОРОЖІ; 2) ситуація РУХУ; 3) ситуація ІНІЦІАЦІЇ (переродження героя). Ситуація ДОСЯГАННЯ МЕТИ корелює із ситуацією ПОЧАТОК ПОДОРОЖІ. Кожна з представлених ситуацій моделюється на основі субфреймів, які мають свої модифікації. У центрі кожного субфрейму лежить лексема, а на її периферії - ментальні кореляти.

6. В межах субфреймів виокремлюються субконцепти та їх профілі, з якими корелює концепт ШЛЯХ.

Теоретичну цінність праці вбачаємо у тому, що виявлення семантичних когнітивних закономірностей структурування просторової моделі світу є внеском у розвиток таких когнітивних напрямів, як концептологія, фреймова семантика, теорія прототипів та стереотипів, просторова семантика, когнітивне моделювання тексту, теорія концептуальної метафори. Встановлення спільних та відмінних рис номінативних одиниць із семантичним компонентом ШЛЯХ у мовних картинах світу трьох мов є певним доповненням у теорію крос-культурних міжмовних досліджень. Реферована праця може прислужитися у галузі соціолінгвістики, фольклористики та етносеміотики.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що результати дослідження можуть використовуватися у лекційних курсах із загального та порівняльного мовознавства, лексикології, когнітивної лінгвістики, лінгвокраїнознавства, у спецкурсах з української, англійської та французької етнолінгвістики, а також при укладанні словників-тезаурусів.

Апробація роботи. Положення дисертаційного дослідження обговорювалися на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях: Всеукраїнська конференція “Світ слов’янознавства” (Луцьк, 2003); міжнародна конференція “Актуальні напрями слов’янської та романо-германської філології” (Рівне, 2003); міжнародна конференція “Sacrum w literaturze ukraiсskej” (Люблін, 2004); міжнародна конференція “Проблеми зіставної семантики” (Київ, 2005); всеукраїнська конференція “Проблеми типології граматичних одиниць” (Рівне, РДГУ, 2005).

Загальний обсяг роботи. Загальний обсяг дисертації складає 297 сторінок, з них текст - 194 сторінки, додатки - 70 сторінок. Список використаної літератури включає 291 найменування, лексикографічні джерела – 36, джерела ілюстративного матеріалу містять – 88 позицій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, бібліографії та додатків, у яких представлено таблиці, що відображають кількісне наповнення лексичними, фразеологічними номінаціями та текстовими дескрипторами концепту ШЛЯХ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету й завдання дослідження, його новизну, теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Категоризація концепту ШЛЯХ в архетиповій моделі світу” представлено вихідні положення дослідження з урахуванням здобутків у сучасних міжпарадигмальних студіях – лінгвокультурології, етносеміотиці, когнітивній лінгвістиці, уточнено такі ключові поняття, як концепт, фрейм, концептуальна метафора, профіль, проаналізовано семантико-когнітивні особливості метафоризації просторових понять, висвітлено набір лексичних вербалізаторів розгляданого концепту.

ШЛЯХ - один із найглобальніших просторових концептів, дослідження якого проводилось у різних лінгвістичних та культурологічних сферах (семіотика, когнітологія, лексикологія, культурологія, релігієзнавство). На відміну від вищезгаданих напрямів, обраний лінгвокогнітивний підхід звертає увагу передусім на відображення ментальних засад просторових відношень у мові. Це зумовлює необхідність розгляду обраного концепту з врахуванням ономасіологічного та семасіологічного підходів до вивчення мовних знаків. Перший спрямований на виявлення номінативної структури слова, тобто способів номінації концепту на рівні зовнішньої та внутрішньої форми номінативних одиниць, другий - на аналіз закріпленості за даним мовним концептом певних семантичних структур на рівні його словникових дефініцій.

Результати сприйняття світу та пізнавальної діяльності людини відображаються у вигляді відокремленого у мовних картинах світу певного фрагмента когнітивної системи, через який реалізується доступ до структур свідомості людини. Оскільки побудова когнітивних моделей передбачає розгляд мови як психологічного, ментального та культурного явища, опис номінацій, що репрезентують ШЛЯХ як частину простору, здійснюється через поняття концепт, фрейм, концептуальна метафора. Концепт визначається як сукупність знань всіх одиниць оперативної свідомості: образи, поняття, уявлення про об’єкт. Це культурно маркований вербалізований смисл, який представляється у плані вираження цілою низкою своїх мовних реалізацій, які утворюють відповідну лексико-семантичну і когнітивну структуру.

У реферованому дослідженні пріоритетною є фреймова модель, яка актуалізується за допомогою таких когнітивних утворень, як стереотип, прототип, концептуальна метафора, профіль, слот. Під фреймом (услід за М. Мінським) розуміємо ієрархічно впорядковану репрезентацію певної стандартної ситуації дійсності, що представляє концепт ШЛЯХ. Остання містить знання про істотне, типове і можливе для цього концепту. Слот – вузол мережі зв’язків верхніх рівнів фрейму як мисленнєвого аналога певної ситуації. Стереотип – стандартне уявлення про ситуації, соціальні групи або про окремих осіб як представників цих груп; прототип - еталонний зразок, на основі якого формується уявлення про типовий образ певної категорії об’єктів. Профілі - результати процесу створення мовного портрета предмета (профілювання) (Є. Бартмінський), з яким корелює концепт ШЛЯХ.

З метою виявлення основних вербалізаторів досліджуваного концепту проведено аналіз словникових дефініцій, що містяться в синонімічних та тлумачних лексикографічних джерелах. В англійській мові це лексеми road, way, street, avenue, lane, alley, wynd, by-street, back street, passage, arcade, path, mall, grove, walk, parade, esplanade, promenade, boulevard, у французькій – chemin, allйe, layon, piste, sente, sentier, venelle, accиs, route, voie, parcours, trajet, course, moyen, в українській - шлях, дорога, путь, тракт, шосе, траса, магістраль, простець, стежина, манівці, хід, напрям, курс, маршрут. Ці лексеми синонімічні, наприклад, такі номінації української мови, як дорога та шлях мають майже однорідне навантаження, їх можна було б використати як подвійну назву досліджуваного концепту, але лексема шлях уявляється нам більш абстрактною номінацією порівняно зі словом дорога. Це й зумовлює вибір назви досліджуваної категорії.

Концептуальна метафора є основним із способів образного моделювання та відображення дійсності та уявляється ментальною операцією, яка визначає дві поняттєві сфери (сферу джерела метафоричної експансії та сферу ціль), які фокусують смисли одна одної (Дж. Лакофф, Д. Джонсон, М. Блек, В. Чудинов). Когнітивна метафорична модель передбачає розгляд мовного знака як ментального явища, над яким домінує культурний чинник. Це дозволяє побудувати модель сприйняття ШЛЯХУ через призму образно-номінативних компонентів, епідигматичних проявів концепту, його парадигматичних та синтагматичних зв’язків. Аналіз показав, що номінації, які виражають семантику ШЛЯХУ у первинному значенні (сфера джерела) характеризують або діяча, тобто особу, що здійснює певні дії на шляху, а також кількісні, якісні та часові властивості шляху та руху. Поняттєва сфера цілі містить метафоричні перенесення, які стосуються різних референційних сфер (оцінно-аксіологічної (успіх/невдача, правда/неправда, порядність/непорядність), онтологічної (родинні стосунки, життя/смерть), моральних, інтелектуальних та психологічних станів людини (сп’яніння, психічних розладів).

З метою розгляду номінативної структури елементів концепту ШЛЯХ використовуються терміни когнітивної ономасіології (типу локатив-міфологема, медіатив, трансгресив, квалітатив, інструментив тощо).

Таким чином, для опису концепту ШЛЯХ застосовується фреймова модель представлення знань, залучаються семасіологічний і ономасіологічний підходи до вивчення мовних знаків на позначення шляху.

У другому розділі “Принципи лінгвокогнітивного моделювання ШЛЯХУ в системі фразеологічних номінацій англійської, французької та української мов” проведено аналіз фразеологічних номінацій із семантичним компонентом ШЛЯХ, концептуально поєднаним з ідеєю руху, визначено ізоморфні та аломорфні риси культурної мотивації одиниць, які представляють концепт ШЛЯХ та структуруються у вигляді чотирьох субфреймів: атрибутивного субфрейма (ознакових компонентів семантики фразеологізмів, які домінують у визначенні фізичних та функціональних, зовнішніх та внутрішніх характеристик шляху), субстантивного субфрейма (номінацій, які містять ядерну іменну семантику), акціонального субфрейма статичного руху (номінацій, яким притаманна домінуюча акціональна семантика, не виражена дієсловами руху) та акціонального субфрейма динамічного руху (номінації, в яких стрижневий компонент виражається дієсловами руху, переміщення), де акції тлумачаться як події, форми стереотипної мовної поведінки, звичаї, обрядові та ритуальні дії.

Дослідження атрибутивної семантики ШЛЯХУ дає змогу стверджувати, що остання реалізується через просторові та геометричні компоненти шляху (далекий/близький, довгий/короткий, прямий/кривий/круговий), характеризується аксіологічними відтінками значень (добрий/поганий, правильний/неправильний), семантикою майнових станів людини (свій/чужий, бідний/багатий) та компонентами, які маркують інтенсивність проходження шляху (відомий/невідомий, легкий/важкий). До атрибутивів входять також фразеологізми, у яких фізичні якості людини метафоризуються через ідею лінії.

Когнітивно-семантичний аналіз словникових дефініцій дозволив виявити, що елементи семантики далекого/близького шляху асоціюються з родинними стосунками (через дорогу або через вулицю навприсядки - un cousin (un parent) а la mode de Bretagne, що означає людину, яка не є близьким родичем, звичайно, цей вираз уживається в негативно модальному контексті свого/чужого). Крім того, маркерами цієї опозиції виступають локативи-міфологеми (у чорта на болоті (на куличках) - au diable Vauvert - au diable au vert - au diable vert “дуже далеко”).

Показовими є слоти фразеологізмів, у яких простежується аксіологічність семантики шляху: правильність ізосемічна високим моральним якостям, а неправильність несе навантаження поганих учинків у житті (straigh and narrow path - шлях доброчесності), ліва сторона шляху має негативну конотацію (ходити наліво - se marier du cфtй gauche “бути в позашлюбному зв’язку”, passer l’arme а gauche “померти” (арго), donner а gauche “здуріти”).

Виявлено, що семантика багатства/бідності шляху відноситься до соціально маркованих фразеологізмів (be in Queer Street “бути винним багато грошей іншим людям”, Queer Street – це уявне місце, де живуть люди, які багато заборгували). Метафорична переорієнтація пов’язує легкість лінійної дороги з багатством та насолодою з метою створення як позитивних, так і негативних конотацій фразеологізмів (the primrose path of dalliance - path strewn with roses - шлях, встелений трояндами - chemin semй de roses - chemin sur une pelouse). На плані змісту згаданих номінацій, очевидно, позначилася давньоримська культурна традиція, за якою у похоронному ритуалі троянда виступала обов’язковим елементом, який охороняв покійників. Римляни часто заповідали, щоб їхні могили прикрашали рядами троянд. Як наслідок у Великобританії розкидані по землі пелюстки троянди будь-якого кольору вважалися поганою прикметою.

В окремих випадках має місце метафоричне перенесення антропоморфних ознак (сліпоти, глухоти) на характеристику шляху, лінії: blind alley employment “безперспективне заняття”, загнати у сліпу вулицю.

Аналіз засвідчив, що субстантивний субфрейм включає слоти, що представляють шлях як цілісне поняття; як засіб індивідуального та кооперативного переміщення; векторний (направлений) шлях; номінатеми з певними точками (локусами) у межах чи поза межами дороги - початку, кінця, середини, вибору шляху, перехрестя, перешкоди і т.ін., одиниці, в яких функціонує виконавець певної пов’язаної зі шляхом дії (агенс). Векторний, спрямований шлях здебільшого реалізує орієнтаційну модель складної ситуації (way out (of) “вихід із становища”, way out of the wood “вихід із скрутного становища”. Ці номінатеми представляють скруту, певні проблеми через образ лісу, а їх вирішення як вихід з нього, де out of виступає векторним кваліфікатором напрямку руху.

Локалізація кінця/початку/середини представляється у вигляді метафоричної моделі “життєвий шлях”, де початок - народження; кінець – смерть. Початок репрезентує фразеологізм in the cradle “у колисці, в самому початку”, в якому екзистенціальна метафоризація “життя – дорога” кодує раннє дитинство як початок, а колиска виступає тим локусом, із якого починається життя. В українській мові йому відповідає подібний за компонентним, лексичним складом стійкий вираз бути у колисці. Смерть дуже часто представляється як кінець дороги або остання подорож (journey’s end “кінець життя, смерть”, faire le grand voyage “відправитись у інший світ, померти”, у сленговому значенні faire le grand voyage “відправитись на каторгу” відбувається процес вторинної метафоризації, який прирівнює життя на каторзі до смерті). Через образ кінця мотузки, лінії маркується специфічна культурема англійської мови end of the rope, end of the line “кінець взагалі, кінець всього процесу, смерть”. Локатив-фінітив може асоціювати кінець подорожі з подружньою зрадою (faire un voyage) а (en) Cornouailles “стати рогоносцем”). У контексті середини варто згадати й складне найменування midwife, яке увійшло в ужиток зі значенням “жінка, що допомагає”, “жінка, що знаходиться з матір'ю при народженні”, “жінка, що знаходиться між цим світом та світом ненародженої дитини”. Останнє значення сягає середньоанглійського mid “із”, meta- “із, між”. Прикладом моделі “середина дороги – поміркованість” є фразема middle of the road “людина, яка не дотримується крайніх політичних поглядів”. Британці викидали залишки їжі на вулицю, тому єдиним місцем, яким можна було пересуватись безпечно, виступала середина дороги. Актант, діяч на дорозі найчастіше набуває характеристик транслокативу (road agent “розбійник”, розбійник з битого шляху, вулична дівка, street walker, un vieux routier “бувала людина”).

Номінації статичного руху втілюються у слотах з лінійно-просторовою семантикою (спонукання до початку руху, готовності до початку руху, середини руху, кінця руху), а також реалізуються у слотах з семантикою субстантивно-орієнтованого спрямування руху (заміна об’єкта чи суб’єкта руху; виникнення, встановлення, уникнення перепон; протиставлення свого/чужого руху). Так, лінійно-просторова семантика номінацій цього субфрейму концептуалізується у моделі „початок руху – середина руху – кінець руху”, де початок руху вербалізується за аналогією з семантичною опозицією замкнутий/незамкнутий: open the way for/to sth “зробити можливим, щоб щось сталося”; а іноді зумовлюється культурними стереотипами та обрядовими діями (one for the road “випити на дорогу”, що пов‘язується з практикою винесення смертних вироків, випити на коня “випити на дорогу” - актуалізує та переосмислює сценарій козацької подорожі). Сприяння утрудненому руху реалізується через диктумний компонент-інструментив (plough ones way, aplanir le chemin “розчищати шлях”, battre le chemin “прокладати шлях”). Через ідею ЗУСТРІЧІ кодується бажана/небажана дія (avoir maille а partir “зустрічатися на вузькій стежці”, meet one’s end “померти”, зустріти смерть).

Як засвідчив аналіз, слоти cубфрейму динамічного руху містять у собі низку протиставлень лінійний/циклічний, прямий/непрямий рух. До першого з них входять слоти з семантикою лінійного, спрямованого, інтенсивного руху, а до другого - слоти з непрямим рухом, зі змінами, циклічним або круговим рухом. Cпрямований рух корелює з моделями соціального фрейму, виражає ідею бідності, стереотипні сценарії поведінки, обману, моделює аномальні стани людини. Так, в англійській мові бідність дуже часто співвідноситься зі станом алкогольного сп’яніння (go up and down the City road “витрачати всі гроші на спиртне”, міська вулиця метафоризується як простір придбання коштів з подальшою їх витратою в пабі), у французькій мові витрачання грошей на спиртне відноситься до концептосфери ДАР, етикет, пригощання (y aller d’une (de deux) “поставити пляшку, пригостити”). Одним із засобів вираження швидкості в англійській мові є порівняння руху об’єкта з рухом світла (light out for somwhere, light out “вирушати, дуже поспішаючи кудись”), для французької мови у такому контексті є типовими адвербіальні сполучення зі значенням способу дії (а toutes jambes, а toute pompe, ventre а terre, а toute vapeur). В англійській та французькій мовах зміна напрямку руху надає номінатемам негативних конотацій війни (make inroads (into) “робити наскоки, вторгатися”), обману (aller par quatre chemins “вдаватися до хитрощів”). Динаміка руху передається компонентами-інструментивами та компонентами-медіативами у всіх трьох мовах (elbow one’s way “проштовхуватись”, manger le chemin “занадто швидко просуватись уперед”, іти боєм проти когось “рішуче виступати проти кого-небудь, відстоювати певну думку”). Семантична ідея циклічного руху містить архетип колеса, кола (go (take, walk) one’s round (rounds) “іти в обхід, обходити” - ходити кругами). Зближення концептосфери циклічного руху та семантичної сфери інтелектуальної діяльності (go around the bend “йти навколо, та зробити поворот по кривій, зробити поворот чи криву”, “здуріти, згубити розум” - ne pas tourner rond) відбувається за рахунок асоціативної подібності стрічки до звивин головного мозку людини.

Отже, номінації, які входять у чотири субфрейми загальної фреймової сітки, мають різну культурну мотивацію з огляду на ідіоетнічні особливості образно-номінативних одиниць (лінгвокультурем). Це виявляється у відмінності шляхів концептуалізації та метафоризації одних і тих самих реалій в досліджуваних мовах.

У третьому розділі “Специфіка вияву ідіоконцепту ШЛЯХ у фольклорному тексті чарівної казки” представлено реалізацію ідіоконцепту ШЛЯХ у тексті чарівної казки, проводиться моделювання базових ситуацій ШЛЯХУ за моделлю фрейму; виділяються основні профілі у кожній окремо взятій ситуації.

ШЛЯХ - найяскравіше виражений ідіоконцепт. Він вміщується в межі протиставлення свого простору чужому, а також складається з низки протиставлень (герой/антигерой, початок/кінець, помічник на шляху/ шкідник на шляху, чарівний транспорт/казкова перешкода), за В.Я. Проппом. Виокремлюються такі базові ситуації: 1) ситуація ПОЧАТОК ПОДОРОЖІ; 2) ситуація РУХУ; 3) ситуація ІНІЦІАЦІЇ (переродження героя). Ситуація досягнення мети корелює із ситуацією початок подорожі у дорогу, а тому можна стверджувати про наявність у текстах казок циклічного ШЛЯХУ. Кожна із представлених ситуацій моделюється на основі базових субфреймів, які мають свої модифікації, (за С.А. Жаботинською): предметний субфрейм: дехто (актант) існує у домістикованому (своєму) просторі (там), у певних часових рамках (тоді), має певні якості (такий); акціональний субфрейм: хтось або щось діє, діє за допомогою (інструмента, помічника), діє у напрямку реципієнта, діє для чи через (цілі, причини), діє для (результату, бенефіціанта); посесивний субфрейм: дехто володіє чимось; таксономічний субфрейм: дещо (вид) є дечим (роль): зустрічний є дарувальником, зустрічний є помічником; компаративний субфрейм: дещо є подібне до чогось іншого. У центрі кожного субфрейму лежить лексема, а на її периферії - ментальні кореляти. Крім того, у кожному фрагменті виділяються субконцепти та їх профілі.

Для предметного субфрейму базової ситуації ПОЧАТОК ПОДОРОЖІ в англійській та українській мовах характерні територіальні профілі (дім = простір кімнати, простір дому, простір країни, якась певна територія): дім = room “кімната” -“When he woke up, the room looked so funny. The sun was shining into part of it, and yet all the rest was quite dark and shady” (Jack and the Beanstalk). Слот там - room, слот тоді - (день, ранок) the sun was shining, when he woke up. У цьому профілі зображення дому заміняє образ кімнати перед подорожжю актанта; у французькій казці яскраво представлена персоніфікація простору, домінування актанта над ним: профіль дім = “територія біля моря” моделює домістикований простір як похідний від роду занять актанта: “Y avait un' jouй un poure pкcheur qu'йtait si malheureux que les pierres et que prenait pas souvent du poisson” (L'homme a la recherche de son йpouse dispare). Слот хто - un' jouй un poure pкcheur, слот там - моделюється такою низкою асоціацій: рибалка ловить рибу, рибу ловить у водоймі, відповідно, живе біля водойми.

В контексті домістикованого простору як початку дороги казкові мотиви, що впливають на ШЛЯХ та стимулюють актанта до його проходження, розглядаються нами як певні акції. Основними стимулами вирушення у казкову дорогу виступає нестача, конотат негативного відношення до актанта людини, особистий простір якої несумісний з особистим простором актанта, бажання отримати пару, наречену, нареченого, втрачену кохану чи коханого, потреба в якомусь чарівному предметі, артефакті. Так, профіль “нестача дружини” репрезентовано в англійській казці - “THERE was once a man who travelled the land all over in search of a wife. He saw young and old, rich and poor, pretty and plain, and could not meet with one to his mind” (The Golden Arm). Водночас АСФ (акціональний субфрейм) включає слот дія задля мети who travelled the land all over in search of a wife; фрагмент української казки - “Одного разу... покликав цар свого "слугу” і грізно каже.... "Що чинити? – зажурився хлопець - або загину, або дізнаюсь де дівчина. Рушив хлопець світом” (Анна Перестоянна) - реалізує слот дія на актанта покликав цар свого “слугу” і грізно каже, слот дія заради мети „зажурився хлопець або загину, або дізнаюсь де дівчина.; “ той же слот дія заради мети представлений у французькій казці - Celui qui, dans trois mois, amиnera la plus belle femme, aura le troisiиme royaume” (La grenouille). Вагому роль при початку казкової дороги відіграють благословення та прокляття.

Основними чинниками, що впливають на казковий РУХ, є транспортні засоби, що кодують швидкість руху, а також шлях, по якому здійснюється рух й зустрічаються перешкоди, які герой долає у себе на шляху. Транспортні засоби реалізують рух у різних профілях: онтологічному - “у подобі пташки” - “It was spring and there among the flowers was a white bird; and it sang, and sang, and sang like an angel out of heaven.” (The Rose-tree). Елементи предметного субфрейму отримують експліцитне вираження у слоті хтось: was a white bird; слот тоді: It was spring; слот там: and there among the flowers; у АСФ домінує слот хтось діє: „...and it sang, and sang, and sang like an angel out of heaven”; орнітологічному: ворон corbeau „... la jeunette s'en va directement а la fontaine oщ le corbeau l'attendait. Elle lui attache la valise а une patte, monte sur ses ailes, et tous deux s'envolent...” (“Courbasset” – petit corbeau); зоосемічному: ведмідь “... ведмідь і спитав: Що накажеш? Понеси в льодяний край.” (Льодяне царство); артефактуальному: чарівне весло - “Подарую тобі це весло – що раз погорнеш ним, то й сто миль проїдеш” (Молодильна вода).

Перешкоди впливають на інтенсивність РУХУ, швидкість проходження від домістикованого простору до досягнення кінцевої мети. Перешкоди на шляху бувають як персоніфіковані (ототожнюються з зустріччю з ворогом), так і неперсоніфіковані (гора, ліс, водні перешкоди тощо). Так, профіль “водна перешкода”- море у кельтській казці: ПСФ (посесивний субфрейм) реалізує слот дещо (перешкода) є, ТСФ (таксономічний субфрейм) - слот дещо (перешкода) є таке (море). Подолання перешкоди реалізується через концептосферу зустрічі (crane).

Ініціація, що означає переродження героя є переломним моментом руху. Ситуація ініціації моделюється за допомогою концептосфер ЗУСТРІЧІ та ДАРУ. Семантика зустрічі виступає одним із домінуючих чинників для визначення інтенсивності шляху. Зазвичай, актант зустрічається з особою чи силою, яка або допомагає або протидіє. Профілювання зустрічі представлено майже однорідно в усіх досліджуваних мовах (профіль “зустріч з твариною” в англійській казці: “He hadn't gone very far before he met a cat. So on they went, jiggelty-jolt, jiggelty-jolt. They went a little further and they met a dog. So on they went, jiggelty-jolt, jiggelty-jolt. They went a little further and they met a goat. They went a little further and they met a bull. So on they went, jiggelty-jolt, jiggelty-jolt. They went a little further and they met a rooster” (How Jack Went to Seek His Fortune).

Концептосфера ДАРУ на дорозі ізосемічна за функцією концептосфері зустрічі: з отриманням дару агенс набуває сили. Остання представлена в усіх розгляданих мовах та містить профілі батьківський дар, дар надприродньої істоти, дар-платня, дарунок людини, обмін.

Отже, ідіоконцепт ШЛЯХ у казковому тексті модифікується на основі предметного, акціонального, посесивного, компаративного та таксономічного субфреймів. В англійських, французьких, кельтських та українських казках досліджуваний концепт виділяється у межах трьох однакових базових ситуацій, профілювання відбувається шляхом випинання певного етнічно-специфічного мотиву у семіотичному просторі чарівних казок.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підтверджує правомірність виділення просторового концепту ШЛЯХ в англійській, французькій та українській мовах та дозволяє зробити наступні висновки:

1. Концепт ШЛЯХ в англійській, українській та французькій мовах, репрезентований за допомогою фреймової моделі, є складним ментально-когнітивним утворенням, пов’язаним із семантичною ідеєю руху, переміщення.

2. Когнітивна метафора дозволяє побудувати семіотичну модель ШЛЯХУ. Метафоричні номінації у первинному значенні (сфера джерела) характеризують діяча або власне шлях, його кількісні, якісні та часові прояви. Поняттєва сфера цілі містить метафоричні перенесення, які реалізуються через різні семантичні опозиції та концептосфери.

3. Фразеологічні номінації представляють концепт ШЛЯХ у вигляді 4-ох субфреймів - атрибутивного, субстантивного, акціонального статичного руху та акціонального динамічного руху. Атрибутивна семантика виражається через просторові та геометричні компоненти шляху, аксіологічні відтінки значень, ідею матеріального стану й інтенсивності шляху.

4. Субстантивний субфрейм поділяється на 3 групи слотів. Перша містить слоти фразеологічних одиниць, що представляють шлях як цілісне поняття, шлях як засіб індивідуального та кооперативного переміщення, а також векторний (спрямований) шлях; до другої групи належать фразеологізми з певними точками (локусами) у межах чи поза межами дороги - початку, кінця, середини, вибору шляху, перехрестя, перешкоди тощо, до третьої групи відносяться слоти із фраземами, в яких фігурує виконавець певної дії (агенс).

5. Предикативно-акціональна семантика статичного руху міститься у лінійно-просторових слотових позиціях на позначення початку, середини й кінця руху суб’єкта, а також реалізується через векторно-орієнтаційну модель руху, яка передбачає ідею виникнення, встановлення, уникнення перепон, протиставлення свого/чужого руху. Динаміка руху вербалізується через слоти зі значенням лінійного, спрямованого, непрямого, циклічного, інтенсивного руху.

6. Специфіка вербального вираження ШЛЯХУ в дискурсі чарівної казки ґрунтується на таксономії акціональних та субстантивних компонентів семантики у межах типової опозиції свого/чужого простору. Виділяються такі базові ситуації: 1) початок подорожі; 2) ініціація (переродження героя); 3) руху актанта. Ситуація досягання мети корелює з початком подорожі. Останні моделюється на основі базових субфреймів - предметного, таксономічного, посесивного, акціонального й компаративного. В центрі кожного субфрейму лежить лексема, а на її периферії – ментальні кореляти.

7. Категоріальною рисою досліджуваного концепту є його неізольованість, зв’язаність з іншими концептами культури. Специфіка образного та оцінного наповнення концепту та фольклорного ідіоконцепту ШЛЯХ ґрунтується на його зв’язках із просторовими (верх/низ, правий/лівий), темпоральними (зараз/колись), аксіологічними (добрий/поганий, правильний/неправильний) концептуальними опозиціями та концептосферами ДАР, ЗУСТРІЧ. Результати дослідження дозволяють простежити закономірності вияву етнолінгвістичних образів, які містяться в лексико-фразеологічних номінаціях та текстових дескрипторах із семантичним компонентом ШЛЯХ у досліджуваних мовних картинах світу.

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях:

1. Семантичне поле чи семантичний фрейм (на прикладі просторових лексем сучасної англійської мови) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки, №13, Філологічні науки. - Луцьк, 2001. - С.71-74.

2. Семантичне поле простору в англійській та українській мовах // Слов’янський вісник, Випуск 3.- Філологічні науки. - Рівне, 2003. - С.102-105.

3. Фреймова організація концепту шлях у системі лінгвокультурем англійської та української мов // Слов’янський вісник.- Випуск 5.- Філологічні науки. -