Національна академія наук України

Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки

імені Г.М.Доброва

ПАРХОМЕНКО Олексій Володимирович

УДК 002.6:001

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В СИСТЕМІ

НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Спеціальність - 08.02.02 - Економіка та управління науково-технічним

прогресом

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ) Міністерства освіти і науки України, м.Київ.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Калитич Георгій Ілліч,

професор кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор

Александрова Валентина Петрівна,

Державна установа "Інститут економіки і прогнозування"

НАН України, провідний науковий співробітник.

кандидат економічних наук, доцент

Івашов Михайло Федорович,

старший науковий співробітник кафедри економічної

теорії та історії економіки Національної академії

державного управління при Президентові України.

Провідна установа - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана МОН України.

Захист відбудеться "25" січня 2007 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д. 26.189.01 Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М.Доброва НАН України за адресою: 01032, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60, к.906.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва НАН України.

Автореферат розісланий "21" грудня 2006 р.

Учений секретар

Спеціалізованої Вченої ради

Д.26.189.01,

кандидат економічних наук

ст. наук. співробітник Л.С.Лобанова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогодні світ вступає у сферу знань та інтелекту і тому, оцінюючи можливості країни, в першу чергу береться до уваги її творчий потенціал. Інформаційна аналітична діяльність (ІАД), разом зі сферою науково-технічної інформації (НТІ) є основою творчості, особливо в умовах формування інформаційного суспільства та інноваційної економіки. Як система НТІ, так і інформаційно-аналітична діяльність у світовому економічному просторі сьогодні відіграють велику прогресивну роль.

Відсутність у вітчизняній науці грунтовних і системних досліджень закономірностей та особливостей ІАД у процесі розвитку системи НТІ робить тему дослідження актуальною як у теоретичному, так і в практичному аспектах. Розробка теоретичних і практичних основ інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ) процесу прийняття рішення в системі НТІ сприятиме побудові в Україні ринкової економіки.

Теоретичні і практичні проблеми інформаційно-аналітичної діяльності розгля-дають відомі вітчизняні вчені В.П.Александрова, В.М.Глушков, Г.М.Добров, М.З.Згуровський, Ю.М.Канигін, А.О.Морозов, Є.П.Семенюк, І.С.Сергієнко, О.Г.Стариш, та ін.

Серед зарубіжних вчених є: Ю.Арський, Л.Берталанфі, Е.Берштейн, Н.Керол, С.Лобанов, Б.Лудіз, Л.Мачкур, С.Осуга, Ю.Саекі, Т.Серецевіч, Н.Сляднєва, В.Спиц-надель, Ю.Шрейдер та інші.

Таким чином, у галузі інформаційно-аналітичної діяльності здійснюється багато досліджень, але інформаційне забезпечення процесу прийняття у системі НТІ дослідження майже не проводяться.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота виконана в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації МОН України в рамках планових науково-дослідних робіт, державного замовлення та проектів державних науково-технічних програм і проектів Фонду фундаментальних досліджень, зокрема:"Теоретичні та практичні основи системи інформаційно-аналітичного забезпечення науково-технологічного та інноваційного розвитку" ( 0103U000309); "Розробка технології створення та використання інформаційних ресурсів системи НТІ" (0203U000250); "Дослідження методу прогнозування інноваційного розвитку галузей економіки на основі динаміки патентування та перевірка його адекватності" ( 0203U000127); "Моніторинг науково-технологічного та інноваційного розвитку на базі системи науково-технічної інформації" ( 0106U000411); "Розробка системи інформаційного забезпечення формування державної науково-технічної політики" (0206U002122).

У дослідницьких проектах і темах дисертант з'ясовував роль і значення інформаційно-аналітичної діяльності, сформулював методичні і практичні підходи застосування інформаційно-аналітичних досліджень в управлінні процесом створення інформаційних ресурсів у системі НТІ.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка комплексу науково-методичних засад і практичних методів інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ з орієнтацією на підвищення ефективності функціонування сфери науково-технічної діяльності (НТД).

Відповідно до мети дослідження в дисертації запропоновано вирішити наступні завдання, які і характеризують суть і наповнення проведених досліджень:

·

·

·

·

Предметом дослідження є інформаційно-аналітичне забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ.

Об'єктом дослідження є система НТІ з її закономірностями розвитку в умовах формування інноваційної економіки.

Методи дослідження. Для виконання дисертаційної роботи автором використовувався системний підхід, який базувався на історичному та логічному аналізі

визначення здобутків науковців у питаннях розробки теорії і практики застосування інформаційного аналізу взагалі і в управлінні системою НТІ зокрема (розділ 1). Під час розробки інформаційної комплексної системи побудови інформаційного ресурсу сфери НТД використано положення Загальної теорії систем, дедуктивний та індуктивний методи аналізу для формування основного аналітичного принципу (розділ 2), метод "Дельфі" та методи групувань і узагальнень використані для визначення критеріїв оцінки програм і проектів (розділ 3), а під час дослідження застосування аналітичних методів інформаційно-аналітичного використання в НТД використовувався метод анкетування (розділ 3).

Наукова новизна отриманих результатів

вперше:

·

·

·

·

удосконалено:

·

·

забезпечено подальший розвиток:

·

·

Практична цінність одержаних результатів. Результати дисертаційних досліджень упроваджені у вигляді розробок, пропозицій і рекомендацій, а саме:

·

·

·

·

·

·

·

Особистий внесок здобувача. Ідеї, підходи, застосування загальнонаукових методів, розробка пропозицій та рекомендацій здійснені дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на 13-ти міжнародних конгресах, конференціях і семінарах в Україні, Росії, Польщі, Грузії, Республіці Білорусь, зокрема:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

проблемы и пути решения", 2002, 2004 гг., Киев.

Публікації. За результатами дисертаційних досліджень опубліковано: монографія, 2 брошури і 20 статей, в тому числі 3 - у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 198 сторінок комп'ютерного тексту, у дисертації розміщено 13 таблиць, 15 рисунків, 7 додатків, список літературних джерел містить 156 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність дослідження застосування інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ. Показано ступінь розробки теми, зв'язок роботи з науковими програмами, визначено мету та завдання дослідження, предмет, об'єкт, показано наукову новизну.

У розділі 1 "Аналіз стану інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ" викладені загальнонаукові положення, які визначають місце та роль інформаційно-аналітичного забезпечення управління в системі НТІ в сучасних умовах розвитку економіки і формування інформаційного суспільства.

У дисертації показано необхідність інформаційно-аналітичного забезпечення як обов'язкової складової управління будь-якої функціональної системи, в тому числі і в системі науково-технічної інформації, в якій функціонує два рівні управління, а саме: державний рівень і рівень управління організаціями. З іншого боку, ІАЗ є складовою інформаційно-аналітичної діяльності, яка виконує функцію отримання нових знань, основи прогресу будь-якої системи.

Показано, що як аналітична, так і інформаційна діяльність мають глибоке коріння існування і розвиваються за своїми правилами і методиками. Сьогодні ми спостерігаємо бурхливий розвиток інформаційної складової, яка є базою аналітичної діяльності. Об'єднання цих складових дає нові можливості, нову якість, значний поштовх до нових дій.

У дисертаційній роботі поняття "інформаційно-аналітичне забезпечення" відповідає розумінню процесу створення умов і підтримки відповідних організаційно-функціональних характеристик системи управління. Автором показано, що інформаційно-аналітичне забезпечення - це поєднання всієї використовуваної в ній інформації, специфічних засобів і методів її аналітичної обробки, а також діяльності фахівців з її ефективного удосконалення та використання. Показана наявність тісного взаємозв'язку інформаційно-аналітичної діяльності зі становленням людини в сучасному соціальному інформаційно-глобалізаційному бутті з формуванням і розумінням нової сутності інформації у суспільстві як об'єктивного ресурсу існування природи, людства, окремої людини.

В сучасних умовах найважливішим завданням теорії інформаційно-аналітичного забезпечення є дослідження нової ролі і місця людини в інформаційному суспільстві, що обумовлюється підвищенням її значення як головної продуктивної сили і суб'єкта виробництва. Творчий потенціал людини завдяки аналізу, збиранню і використанню інформації в системі суспільного відтворення реалізується у формі людських інформаційних ресурсів.

Автором показана наявність дефіциту в науково-дослідних і методичних роботах з питань як аналітичної, так і інформаційної діяльності. Ринкові умови, розвиток інтелектуальної економіки, різноманітність інноваційних процесів вимагають застосування спеціальних знань і навичок, пов'язаних з інформаційною і аналітичною діяльністю. Особливо це стосується науково-технічної сфери і системи НТІ, які за останні роки змінюються відповідно до умов створення інформаційного суспільства.

Показано, що за умов інформаційного буму та бурхливого накопичення даних у сфері науки і техніки, до процесу традиційного системного аналізу слід додати інформаційний принцип і дійти до інформаційно-аналітичного методу аналізу, який у сучасних умовах стає універсальною загальнонауковою категорією і є виробничою складовою економічного і освітянського розвитку. З огляду на визначну роль інформаційного обміну в процесах творчої праці, вагоме значення набуває інформаційно-аналітичне забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ. Показано, що інформаційно-аналітична діяльність є базою для ведення аналітичної роботи.

Автором здійснено аналіз сучасних знань щодо розуміння сутності таких понять, як інформація, інформаційні ресурси, інформація як товар і авторське право, системний аналіз, інформаційно-аналітичне забезпечення, інформаційно-аналітична діяльність. Науковці дають цим поняттям різнопланове трактування. Сукупність фундаментальних та прикладних наукових знань, нових інформаційних технологій, професійного, творчого та освітнього потенціалу суспільства створюють нові можливості для більш широкого розуміння ІАД та особливостей її розвитку і застосування в процесі прийняття рішень у системі НТІ.

Зроблено аналіз інформаційно-аналітичної діяльності як окремої галузі в суспільстві, досліджені проблемні напрями удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ. Є дві інформаційно-аналітичні стадії: перша - стадія обробки інформаційних джерел при формуванні структурованої інформації; друга - стадія здійснення системного аналізу діяльності для прийняття рішень. Маючи структуровану науково-технічну інформацію, бази даних, можна здійснювати інформаційні дослідження сфери НТД у широкому діапазоні завдань.

У розвинених країнах Заходу формування інформаційно-аналітичної діяльності здійснювалося шляхом поступового еволюційного дозрівання, додавання інформаційно-аналітичних елементів до інформаційної інфраструктури суспільства, тому багато організаційних, професійно-кадрових, технологічних, соціальних змін проходили безконфліктно. В нашій країні аналогічні процеси протікають в іншому темпі та в інших умовах. Становлення інформаційно-аналітичної діяльності в Україні як окремої галузі проходить у скорочені терміни, в умовах максимальної інтенсифікації всіх процесів на фоні загострення багатьох інтелектуальних проблем науки, техніки, технологій, інновацій тощо.

Інституалізація інфраструктури інформаційно-аналітичної галузі сьогодні відбувається в напрямі поліцентризму і характеризується відсутністю чітко сформованої ієрархії та єдиного керуючого центру в системі НТІ.

Формування оптимального управління, яке базується на інформаційно-аналітичному забезпеченні, сприяє не тільки більш повному використанню інформації в діяльності організаційних структур, але й зміні поглядів на її зміст і засоби застосування. Інформація перестає бути допоміжною, обслуговуючою і вже розглядається не тільки як середовище, в якому здійснюється діяльність установи, а стає стратегічним ресурсом, який надає можливість більш глибоко обгрунтовувати і вибирати вектор розвитку як у поточному періоді, так і на перспективу. ІАД стає базою для виробничої функції організаційної структури.

У цілому в розділі 1 доведено, що ІАД стає суттєвою складовою функціонування суспільства і управління системою НТІ зокрема.

У розділі 2 розглянуто "Методологічні основи інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ".

Під методологією інформаційно-аналітичного забезпечення ми розуміємо комплекс принципів, методів і прийомів, які спрямовані на всебічне розв'язання проблеми, а в нашому випадку - на підготовку інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ.

Система НТІ є функціональною системою, яку ми за шкалою К.Боулінга віднесли до категорії "суспільні організації", де мають цінність і значення економічна, законодавчо-правова, нормативна та соціальна основи правил гри і поведінки.

Проведено дослідження внутрісистемної організації інформаційно-аналітичного забезпечення управління системою. За основу взято фізіологічну систему, яка має найдосконалішу внутрісистемну організацію такої взаємодії.

Аналізуючи центральну системну архітектоніку фізіологічних систем, зроблено висновок , що в системі відбувається постійний процес інформаційно-аналітичного обміну, спрямованого на досягнення корисного результату. Інформаційно-аналітичне забезпечення будь-якої функціональної системи, в тому числі і системи НТІ, спрямовано на досягнення цієї мети. Це є провідним принципом системно-інформаційно-аналітичної організації будь-якого управління. За допомогою такої взаємодії здійснюється процес прийняття рішень, які є основою управління системою. Виходячи з цього провідного принципу системно-інформаційно-аналітичної організації будь-якого управління зроблено висновок, що будь-яка функціональна система має своє внутрісистемне оформлення процесу інформаційно-аналітичного забезпечення життєдіяльності, яке базується на трьох обов'язкових взаємопов'язаних складових, а саме на наявності:

·

·

·

Показано, що інформаційно-аналітичне забезпечення процесу управління має зовнішній і внутрішній інформаційно-аналітичні контури, функціонування яких спрямоване на досягнення корисного результату або еталону порівняння. Інформаційно-аналітичні контури працюють у тісній внутрісистемній взаємодії.

Подальші дослідження дали змогу сформулювати основні функції інформаційно-аналітичного забезпечення, які працюють теж у своїй єдності. Таких основних функцій три:

·

·

·

Таким чином, системно організований процес має жорстке та динамічне програмування своєї діяльності, на яке налаштована система управління з інформаційно-аналітичним його забезпеченням.

Для більш глибокого розуміння технології побудови інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у дисертації розглянуто основні стадії інформаційно-аналітичного забезпечення з їхніми особливостями і внутрішнім взаємозв'язком, а саме:

·

·

·

В інформаційно-аналітичному забезпеченні процесу прийняття рішень відбувається об'єднання трьох перерахованих стадій аналітичних дій, які стають основою побудови технологій ІАЗ систем управління.

На базі Загальної теорії систем запропоновано авторський підхід до побудови системи створення інформаційного ресурсу системою НТІ на базі узагальнених чинників НТД (рис.1).

Рис. 1. Система чинників створення інформаційного ресурсу НТД

Є три групи інформаційних чинників, які характеризують вплив зовнішнього середовища на систему НТД (лівий бік) і чотири чинники, які характеризують можливість протидії зовнішньому середовищу з боку системи НТД (правий бік). В дисертації розглянуто наповнення конкретними показниками як зовнішніх, так і внутрішніх чинників науково-технічної діяльності.

Запропонована система чинників НТД може бути взята за основу для створення системою НТІ баз і банків даних, які стають основою для інформаційно-аналітичної діяльності.

Враховуючи наявність функціонування в суспільстві інтегрованої і дискретної науково-технічної інформації, автором сформульовано стадії аналітико-синтетичної обробки науково-технічної інформації для створення як державних інформаційних ресурсів, так і консолідованої інформації сфери НТД (табл.1). Стадії 1 і 2 забезпечують державний рівень управління, а стадії 3-5 - управління середньої ланки НТД і системи НТІ. Таким чином, перші дві стадії повинні розвиватися за державною концепцією, а створення іншого інформаційного ресурсу (стадії 3-5) залежить від діяльності інституцій системи НТІ.

Таблиця 1

Стадії аналітико-синтетичної обробки інформації

№

з/п | Стадія | Види потоків інформації | Види інформаційної продукції

Опубліковані | Неопубліковані

1 | Формування інформаційного масиву (стадія збору, реєстрації, накопичення) | Науково-технічні публікації, патентна документація, нормативно-технічна література, статистична інформація, законодавча база, результати науково-технічної діяльності тощо | Книжки, журнали, описи винаходів, стандарти, депоновані рукописи, закони, положення тощо | Наукові звіти, відрядження, статистична інформація, технологічна інформація, виставкова інформація, адресна і номенклатурна інформація, комерційна інформація

2 | Систематизування інформації і створення довідкових систем | БД, каталоги, картотеки, портали тощо по кожному виду потоків інформації |

Покажчики, каталоги, бюлетені

тощо

3 | Аналітична обробка за напрямами | Локальні БД | Огляди, довідки, аналітичні записки, звіти

4 | Підготовка аналітичної продукції для прогнозування | Варіанти рішень | Порівняльні таблиці

5 | Аналітичне прогнозування | Звіти і пропозиції щодо інформаційних оцінок прогнозу

Порівняння використання в Україні інформаційних джерел науково-технічної інформації, за даними досліджень автора, свідчить про значну зміну попиту на окремі види інформації у 2005 році порівняно з 1991 р. (рис.2). Перерозподіл використання інформаційних джерел для підготовки інформаційної продукції, відбувся в бік збільшення аналізу і обробки періодичних видань та неопублікованої інформації - звітів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, дисертацій. Саме ці напрями найбільш оперативно інформують споживачів про наукові здобутки, ідеї, результати наукової діяльності, сприяють обміну досвідом і дають змогу вченим відслідковувати розвиток науки.

У результаті дослідження використання НТІ, на яку є попит, а також проведення аналізу інших інформаційних джерел дисертантом сформульовані пропозиції до державної концепції створення і управління національними інформаційними ресурсами у сфері НТІ.

Основними напрямами цієї концепції можуть стати: удосконалення нормативно-правової бази; розробка і впровадження нових стандартів; створення системи моніторингу публікацій з науки і техніки в журналах, монографіях, книжках тощо; удосконалення управління системою НТІ; організаційна побудова інфраструктури інформаційно-аналітичного забезпечення.

1991 р. 2005 р.

Рис.2. Використання НТІ в практичній діяльності, %

На основі поєднання підходів до створення інформаційних ресурсів НТІ з розумінням внутрісистемної організації і взаємодії складових процесу ІАЗ у дисертації сформульовано основні етапи технології побудови інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ з оцінкою сприятливих і несприятливих умов виконання інформаційно-аналітичного запиту, які наведені в табл.2.

Автором визначені і систематизовані загальні ознаки наукової діяльності в цілому і інформаційно-аналітичного методу аналізу зокрема. Дослідження здійснені на базі законодавчої і загальнонаукової основи визначень і характеристик і показано, що ознаки наукової діяльності і інформаційно-аналітичного методу аналізу однакові. Порівняння наукової діяльності і інформаційно-аналітичного методу аналізу зроблено за наступними напрямами, а саме вони:

по-перше, є інтелектуальною творчою працею, спрямованою на одержання нових знань;

по-друге, характеризуються внутрішньо-суперечливою єдністю в системі "фундаментальне - прикладне";

по-третє, виконують соціокультурну функцію;

по-четверте, мають стан уявлення.

Таблиця 2

Умови виконання інформаційно-аналітичного запиту

№
з/п | Несприятливі | Сприятливі

1 | Відсутність відповідних зарубіжних і вітчизняних інформаційних ресурсів | Наявність доступу до інформації та можливості одержання знань стосовно проблеми

2 | Наявність розбіжностей щодо розу-міння цієї проблеми виконавцями | Можливість перевірки нових ідей

3 | Наявність жорстких вимог до інформаційно-аналітичного замовлення, виконати які неможливо | Прозорість мети

4 | Відсутність коштів і кваліфікованого персоналу для виконання заданої проблеми | Наявність коштів і кваліфікованого персоналу

5 | Нечітке формулювання кінцевої мети | Наявність досвіду з виконання подібних замовлень

6 | Наявність тертя між замовником і виконавцями-аналітиками | Наявність погоджених дій між замовником і виконавцем

7 | Відсутність системи дій виконавців |

Поєднання можливостей замовника і виконавця під мету

Зроблено висновок, що інформаційно-аналітична діяльність, по-перше є науковою, а по-друге, її можна віднести як до фундаментальних, так і до прикладних досліджень.

Такий підхід дав змогу розробити концепцію відкриття нової спеціальності "Консолідована інформація" спрямованої на підготовку інформаційних аналітиків.

У цілому в другому розділі розроблені основи методологічних рішень і технології інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ.

У розділі 3 "Підвищення ефективності використання НТІ в науково-технічній діяльності" розглянуто практику використання теоретичних підходів, викладених у розділі 2.

Прикладом реалізації основних функцій ІАЗ в дисертації є оцінка взаємозв'язку патентної статистики і стану наукового потенціалу в різних галузях економіки, а саме: в промисловості, в сільському, транспортному, водному господарстві тощо.

Такі дослідження можливі за наявності відповідних національних інформаційних ресурсів. Як основа цих комплексних досліджень проаналізовано дані "Єдиної державної автоматизованої системи технології реєстрації обліку, експертизи і використання інформації з НДДКР і дисертацій України (ЄДАС НДДКР України, УкрІНТЕІ). Порівнюючи дані в промисловості і сільському господарстві, ми бачимо різну реальну картину, яку треба враховувати під час прийняття рішень. Наприклад, кількість виданих патентів національним і іноземним заявникам за період з 1993 по 2000 рр. на порядок більше в промисловості, ніж у сільському господарстві, а різниця між кількістю докторів (12%; 9,6%) і кандидатів наук (31,8%; 10,4% ) у цих галузях економіки незначна. Ці дані свідчать, що кожна галузь економіки має свої особливості функціонування зі своїм науковим потенціалом і характерними рисами. З наведеного прикладу ми бачимо, що в кожному конкретному напрямі розвитку галузі економіки і НТД треба враховувати реальну ситуацію.

Проведено дослідження з визначення особливостей інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень керівниками різних рівнів управління системи НТІ для більш ефективного використання ІАЗ. Інформаційно-аналітичне забезпечення є об'єднуючим елементом в управлінні організацією і спрямоване не на окрему стадію процесу, а на процес в цілому. Інформаційно-аналітичне забезпечення повинно бути одночасно як централізованою, так і децентралізованою системою, а цього можна досягти за рахунок одночасного формування, як інформаційної бази, або спеціалізованого інформаційного ресурсу для керівника, так і створення можливостей для доступу співробітників до всієї інформації за рахунок використання сучасних інформаційних технологій.

Історично атрибутами влади завжди були повноваження, інформація і лідерство керівника з концентрацією максимуму релевантної інформації на стадії прийняття рішення. Зараз за умови застосування інформаційно-аналітичних методів і можливостей інформаційних технологій релевантна інформація перестає бути прерогативою тільки керівника чи влади. Ось чому в сучасних умовах для працівників усіх рівнів необхідним є знання нової техніки і методів роботи з інформацією, інтернет-технології тощо, оскільки відбувається перехід до колективного управління і консолідована інформація стає виробничою складовою.

Управління організацією в сучасних умовах можна забезпечити за допомогою створення двох взаємозв'язаних підсистем управління: керуючої і керованої з різними функціями, які спрямовані на досягнення кінцевого результату. Технологія інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень за такого управління здійснюється за допомогою двох інформаційно-аналітичних контурів, кожен з яких виконує свою функцію і працює з використанням свого цілеспрямованого параметризованого інформаційного ресурсу, здійснюючи інформаційно-аналітичне моделювання на базі постійної інформаційної оцінки макро- і мікропоказників фірми.

За результатами досліджень щодо віднесення ІАД до наукової сфери діяльності дисертантом досліджено, узагальнено і обгрунтовано відкриття нової спеціальності "Консолідована інформація", основою якої є підготовка інформаційних аналітиків.

Консолідована інформація - суспільне знання, яке спеціально відібране, проаналізоване і видозмінене для того, щоб бути придатним для забезпечення інформаційних потреб окремих осіб або груп користувачів інформації.

В основу концепції відкриття нової спеціальності покладено факт переходу світової спільноти до інформаційного суспільства з формуванням на базі ІАД інфраструктурних (наскрізних) галузей економіки, які забезпечують входження інформаційно-аналітичної компоненти до вартості товару і стають основою ефективного управління трудовими процесами.

У дисертації запропоновано підхід до підготовки інформаційних аналітиків для забезпечення потреб інформаційно-аналітичної галузі в цілому. Такі спеціалісти згодом можуть використовуватися в будь-якій предметній сфері діяльності.

З метою підвищення ефективності виконання науково-технічних досліджень державного рівня і формування інформаційної бази системи НТІ визначено методом "Дельфі" критерії оцінки цих досліджень. Критерії з нормативним ваговим коефіцієнтом (Кнорм.) надають можливість більш глибоко оцінити вимоги і ефективність програм і проектів, що приймаються і виконуються. Таких критеріїв дванадцять, вони наведені в табл.3.

У дисертації проведено аналіз застосування аналітичних методів в інформаційно-аналітичному використанні як системою НТД, так і в інших напрямах діяльності. Проаналізовано 31 аналітичний метод у 250-ти наукових установах. Найпоширенішими методами аналітичної діяльності в науково-технологічній та інноваційній сферах є методи аналогій, порівняння, систематизації, класифікації, індукції і дедукції, декомпозиції та нормативний. Знання широти застосування аналітичних методів надає можливість зосередити увагу на формуванні методичної учбової бази для підготовки і перепідготовки кадрів, а також на подальшій розробці методології аналізу.

Таблиця 3

Критерії оцінки якості програм і проектів

з нормативними ваговими коефіцієнтами (Кнорм.)

№

з/п | Критерій | Кнорм.,

% | №

з/п | Критерій | Кнорм. %

1 | Відповідність загальнонаціо-

нальним пріоритетам (якщо вони визначені) | 3,09 | 7 | Реальність термінів виконання | 1,25

2 | Актуальність, новизна та науковий рівень | 2,41 | 8 | Патентоспроможність | 1,24

3 | Економічні аспекти | 2,41 | 9 | Вирішення соціально-економічних проблем | 1,21

4 | Комерційна привабливість пропозиції | 2,11 | 10 | Екологічна безпека | 1,19

5 | Можливість впровадження результатів розробки | 1,70 | 11 | Задіяність науково-технічного, матеріального та інтелектуального потенціалу України | 1,00

6 | Енергоємність та матеріалоємність | 1,28 | 12 | Наявність та авторитет-ність наукової школи | 1,00

У цілому в дисертаційній роботі проведено теоретичні узагальнення і показано практичне їхнє застосування. Ці дослідження дають змогу дійти висновків, які характеризують наукову новизну і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.

Узагальнені висновки:

·

·

·

·

·

·

·

·

Інформаційно-аналітична діяльність є доленосним і вирішальним фактором підвищення ефективності функціонування системи науково-технічної інформації; є важливим фактором економії коштів як на стадії комплектування інформаційних фондів НТІ, так і на стадії використання в системі управління науково-технічною інформацією.

Зміна структури і переорієнтація діяльності підрозділів УкрІНТЕІ і регіональних центрів науково-технічної інформації в бік інформаційно-аналітичного забезпечення користувачів різних рівнів, підвищення якості інформаційно-аналітичної продукції і зростання її питомої ваги в загальному обсязі підготовки інформаційної продукції й послуг дало можливість збільшити обсяги замовлень тільки в УкрІНТЕІ у 2005 р. на 17%, у 2006 р. - на 23% порівняно з 2004 роком.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

В інших виданнях:

1. Пархоменко О.В. Класифікація та ідентифікація джерел інформації в аналітичній роботі //Науково-технічна інформація. – 2001. - № 1-2. – С. 29-31.

2. Пархоменко О.В. Інформаційно-аналітична діяльність в інтелектуальному управлінні фірмами // Науково-технічна інформація. – 2003. - № 3. – С. 13-15.

3. Пархоменко О.В. Інформаційна аналітика як складова управління сферою науково-технічної діяльності // Науково-технічна інформація. – 2004. - № 2. – С. 27-31.

4. Пархоменко О.В. Інформаційна аналітика як напрям наукового дослідження // Науково-технічна інформація. – 2006. - № 3. – С.11-13.

5. Пархоменко В.Д., Пархоменко О.В., Гончаренко А.П. Науково-технічна інформація і суспільство //Науково-технічна інформація. - 2000. - № 3. - С.62-64 (автор: 0.13 д.а.).

6. Пархоменко О.В., Гончаренко А.П. Деякі аспекти створення аналітичних блоків інформації //Науково-технічна інформація. - 2000. - № 4. - С.19-20 (автор: 0,125 д.а.).

7. Пархоменко В.Д., Гончаренко А.П., Пархоменко О.В. Наукові і організаційні проблеми управління інформаційними ресурсами //Науково-технічна інформація. - 2001. - № 3. - С.31-34 (автор: 0,17 д.а.).

8. Камишин В.В., Пархоменко О.В., Одарич О.М. Формування системи критеріїв оцінки науково-технічних напрямів та програм методом "Дельфі" //Науково-технічна інформація. - 2001. - № 3. - С.34-38 (автор: 0,21 д.а.).

9. Пархоменко В.Д., Пархоменко О.В. Винахідницька діяльність за галузями економіки і науковий потенціал України //Науково-технічна інформація. - 2001. - № 4. - С.27-32 (автор: 0,375 д.а.).

10. Пархоменко В.Д., Гончаренко А.П., Пархоменко О.В. Підходи до формування і використання національних інформаційних ресурсів науково-технічної діяльності //Науково-технічна інформація. - 2002. - № 3. - С.40-44 (автор: 0,21 д.а.).

11. Пархоменко О.В., Гордієнко Я.Я., Лисенко М.Є. Нові підходи дооцінювання ефективності результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт //Науково-технічна інформація. - 2002. - № 1. - С.21-23 (автор: 0,125 д.а.).

12. Здобутки і перспективи стандартизації інформаційних наук / Є.А Козир, О.В. Пархоменко, Р.О. Санченко, А.К.Шурубура // Науково-технічна інформація. – 2003. - № 1. – С. 37-41 (автор: 0,156 д.а.).

13. Пархоменко О.В., Куранда Т.К. Дослідження стану використання аналітичних методів в інформаційно-аналітичній діяльності //Науково-технічна інформація. - 2004. - № 1. - С.18-27 (автор: 0,625 д.а.).

14. Пархоменко О.В., Волкова Н.П., Обвінцева Г.І. Підготовка наукових кадрів в Україні // Науково-технічна інформація . – 2005. – № 3. - С.19-21 (автор: 0,125 д.а.).

15. Пархоменко В.Д., Пархоменко А.В. Информационно-методическое обеспечение анализа научно-технической деятельности //Georgian Engineering News. 2001. - № 4. - С.152-156 (автор: 0,312 д.а.).

16. Пархоменко А.В. Управление научно-технической информацией и знаниями - ключ к развитию общества //10th International Seminar "Scientific and Technical information in Central and Eastern Europe", Zakopane, 10-12 may 2001.

17. Пархоменко В.Д., Пархоменко А.В. Научно-методические основы информационно-аналитического обеспечения принятия решения. //Мат-ли Міжнар. наук.-практ. конф. "Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі ефективного державного управління". К.: УкрІНТЕІ, - 2001. - С.26-35 (автор: 0,312 д.а.).

18. Цибульов П.М., Пирятинська С.Ф., Дмитрієва О.С., Пархоменко О.В., Овчарек В.Є. Можливості аналізу та прогнозування розвитку ринків на основі патентної інформації //Мат-ли ІІ Міжнар. наук.-практ. конференції "Виставкова діяльність в Україні". - К.: Виставкова федерація України. - 2001. - С.48-53 (автор: 0,075 д.а.).

19. Пархоменко А.В. Патентная статистика и научно-технический потенциал //Материалы ІV Междунар. науч.-практ. конф. "Построение информационного общества: ресурсы и технологии". - К.: УкрИНТЭИ, - 2002. - С.99-105.

20. Пархоменко О.В. Інформаційно-аналітична складова оцінки патентної результативності науково-технічного потенціалу в промисловості України //Мат-ли ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Информация, анализ, прогноз - стратегические рычаги эффективного государственного управления". - К.: УкрІНТЕІ. - 2002. - С.152-155.

21. Пархоменко В.Д., Гончаренко А.П., Пархоменко О.В. Проблеми ресурсного забезпечення в системі прийняття управлінських рішень //Мат-лы ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. "Информация, анализ, прогноз - стратегические рычаги эффективного государственного управления". - К.: УкрІНТЕІ, - 2002. - С.28-32 (автор: 0,104 д.а.).

22. Пархоменко В.Д., Калитич Г.И., Гончаренко А.П., Саверченко Е.А., Пархоменко А.В. Подходы к управлению процессом создания и использования национальных ресурсов научно-технической деятельности //Мат-лы 1Х Междунар. науч.-технич. конф. "Построение информационного общества: ресурсы и технологии". - К.: УкрИНТЭИ. - 2002. - С.3-12 (автор: 0,125 д.а.).

23. Пархоменко В.Д., Гончаренко А.П., Пархоменко О.В. Інформаційно-аналітичне забезпечення науково-технологічного і інноваційного розвитку //Мат-лы Междунар. науч.-практ. конф. "Рынок технологий: проблемы и пути решения". - К.: УкрИНТЭИ - 2002. - С.17-19 (автор: 0,063 д.а.).

24. Пархоменко В.Д., Гончаренко А.П., Пархоменко А.В. Проблемы развития системы научно-технической информации на Украине //Мат-лы V1 Междунар. конф. "Информационное общество, интенсивная обработка информации, информационные технологии" - М.: ВИНИТИ. - 2002. - С.272-274 (автор: 0,125 д.а.).

25. Пархоменко В.Д., Пархоменко О.В. Виставкова діяльність: інформаційно-аналітичне та кадрове забезпечення //Мат-ли 1V Міжнар. наук.-практ. конф. "Виставкова діяльність в Україні. Актуальні виставкові технології". - К.: Виставкова федерація України. - 2003. - С.24-25 (автор: 0,063 д.а.).

26. Пархоменко А.В. Принципы организации информационного обслуживания на кооперационной основе //Мат-лы Х Междунар. науч.-практ. конф. "Построение информационного общества: ресурсы и технологии". - К.: УкрІНТЕІ. - 2003. - С.54-56.

27. Пархоменко В.Д., Гончаренко А.П., Пархоменко А.В. Информация и управление в современных условиях /Мат-лы 1V Междунар. науч.-практ. конф. "Информация, анализ, прогноз -