українська академія аграрних наук

Інститут експериментальної і клінічної

ветеринарної медицини

петров Роман Вікторович

УДК: 636.52./58:591.145.3

особливості перебігу ЕШЕРИХІОЗУ птиці на фоні

ЗЕАРАЛЕНОНТОКСИКОЗУ

16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: | доктор ветеринарних наук, професор Фотіна Тетяна Іванівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри ветсанекспертизи, мікробіології та зоогігієни.

Офіційні опоненти: |

доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник Волосянко Олена Вікторівна, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторією вірусології.

кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник Скрипник Валерій Григорович, Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів, заступник директора з наукової роботи, стандартизації і контролю якості.

Провідна установа: | Інститут ветеринарної медицини, відділ ветеринарно-санітарної експертизи Української аграрної академії наук, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “18” січня 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64. 359. 01 при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, Харків, вулиця Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, за адресою: 61023, м. Харків, вулиця Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий “16” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,
доктор ветеринарних наук, професор _____________________Бабкін А.Ф.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перед птахівництвом України стоїть дуже важливе завдання - за короткий час збільшити обсяги виробництва продукції птахівництва: м’яса та яєць. На заваді цьому стоять хвороби птиці інфекційної та незаразної етіології. Актуальними на сьогоднішній день є хвороби викликані умовно-патогенною мікрофлорою, яка при багаторазовому пассажуванні підвищує свою вірулентність. При зниженні резистентності організму особливу небезпеку несуть ешерихії (Апатенко В.М., 1991; Вербицький П.І. з співавт., 2004, Arenas A. з співавт., 1999; ShallerG., 1994). Встановлено, що у 78,9% випадків ешерихіоз перебігає разом з іншими хворобами бактеріальної, вірусної, незаразної етіології та мікотоксикозами (BoushyA.R., 1990; ChelkowskyJ. з співавт., 1992).

Основним кормом для годівлі птиці є зерно, тому дуже актуальною є проблема захисту птиці від мікотоксинів як в цілому світі, так і на Україні (Котик А.Н., Труфанова В.А., 1997; Котик А.М., 1999; Betiva V., 1984).

Майже 25% світового виробництва зерна уражено токсигенними грибами (Котик А.Н., 1999; Смирнов В.В., Зайченко А.М., Рубежняк И.Г., 2000; Dale N., 1998). Забруднення зерна мікотоксинами призводить до великих збитків. Збитки, що пов’язані з грибами та мікотоксинами, у світі досить великі і досягають 16 млрд. доларів США на рік (по оцінці ФАО) (Boutrif E., Canet C., 1998).

До найбільш розповсюджених факторів забруднення зерна належить мікотоксин зеараленон (Котик А.М., Зон Г.А., 2002), властивості якого були вперше описані в 1962 році Stob М.. Зеараленону властива естрогенна та анаболічна дія на організм. Також зеараленон в низький концентрації (1,6 мг/кг) має виражену ембріотоксичну дію (Котик А.М., Труфанова В.О. з співавт., 1998), знижує заплідненість яєць та має імуносупресуючу дію на організм птиці (Сахацький І.М., 2001).

Проте, в літературі немає повних даних про перебіг ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу у птиці. Не розроблені методи профілактики цих захворювань у птиці.

Зв’язок роботи з іншими науковими програмами, планами та темами. Матеріали дисертаційної роботи є частиною комплексних наукових досліджень кафедри вірусології, патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи Сумського національного аграрного університету за тематичним планом науково-дослідної роботи “Впровадження більш досконалих методів діагностики, лікування та профілактики заразних хвороб птиці ряду курячих” номер державної реєстрації 0198U001290 (реєстр № 41/1).

Мета та задачі досліджень. Метою роботи було вивчення особливостей епізоотології та патогенезу ешерихіозу у птиці при перебігу на фоні зеараленонтоксикозу та розробка засобів профілактики цих захворювань.

Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

- провести епізоотологічне обстеження птахогосподарств, де спостерігається перебіг ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу і визначити які сероваріанти Escherihia соlі викликали захворювання;

- вивчити вплив ешерихіозу та зеараленонтоксикозу на збереженість, репродуктивні якості, м’ясну продуктивність птиці та на якість і біологічну цінність м’яса птиці;

- вивчити вплив продукції отриманої від птиці, хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз, на ссавців;

- розробити комплекс заходів з профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу у птиці;

- вивчити можливість та ефективність застосування “Мікосорбу”, “Біо-Мосу” та “Кормо-токсу” для профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу у птиці.

Об’єкт дослідження – ешерихіоз птиці на фоні зеараленонтоксикозу.

Предмет досліджень – хвора птиця (кури та перепела), проби повітря птахівничих приміщень, продукція птахівництва (м’ясо та яйце), культури Escherihia coli, що були виділені від ембріонів-задохликів, курчат, перепелів та з проб повітря.

Методи досліджень: ретроспективний епізоотологічний аналіз, клінічний, патологоанатомічний, бактеріологічний, серологічний, біохімічний, статистичний методи.

Наукова новизна роботи. Вперше в Україні проведено епізоотологічний моніторинг та вивчено розповсюдження ешерихіозу птиці при перебігу на фоні зеараленонтоксикозу. Вивчено патогенез експериментального ешерихіозу та зеараленонтоксикозу у птиці. Показаний негативний вплив на репродуктивні властивості, імунний стан, якість та біологічну цінність м’яса птиці під одночасною дією ешерихій та зеараленону. Показані негативні наслідки для ссавців при вживанні продукції, отриманої від птиці хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз. Вперше на Україні вивчено вплив препаратів “Мікосорб”, “Біо-Мос”, “Кормо-токс” на організм птиці при ешерихіозі на фоні зеараленонтоксикозу, розроблені заходи для профілактики цих хвороб.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення роботи полягає у визначенні факту, що ешерихіоз при перебігу на фоні зеараленонтоксикозу негативно впливає на репродуктивні якості та продуктивність птиці, її якість та біологічну цінність м’яса. Одержані дані використовуються в курсі лекцій “Епізоотологія та інфекційні хвороби” та “Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології та стандартизації продукції тваринництва та рослинництва” для студентів факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету. Результати досліджень використані при розробці науково-методичних рекомендацій “Профілактика мікотоксикозів сільськогосподарської птиці за допомогою сорбентів” та “Рекомендації з бактеріологічної діагностики змішаної інфекції птиці, що спричинена умовно-патогенними мікроорганізмами”, затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини протокол № 4 від 23.12.2004 р.

Особистий внесок здобувача. Основний обсяг експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів і їх статистичну обробку та узагальнення виконано дисертантом особисто. Самостійно опрацьований літературний огляд, освоєні методи та складені схеми досліджень, організовані, проведені лабораторні та виробничі експерименти.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались та отримали схвалення на: щорічних засіданнях ради факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету (Суми, 2000-2005 р.); щорічних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (Суми, 2000-2005 р.); 2-й Міжнародній конференції молодих вчених та аспірантів (Суми, 2002 р.); конференції молодих вчених та аспірантів Вінницького державного аграрного університету (Вінниця, 2002); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми промислового та фермерського птахівництва” (Харків, 2002); 4-й Український конференції з питань птахівництва з міжнародною участю (Інститут птахівництва УААН, Харків, Алушта, 2003 р.); 3-й Міжнародній конференції молодих вчених та аспірантів “Молоді вчені – майбутнє вітчизняної науки України” (Суми, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції присвяченій 20-річчю факультету ветеринарної медицини СНАУ (Суми, 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 7 – у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 121 сторінках комп’ютерного тексту і ілюстрована 39 таблицею, 16 рисунками та складається з: вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та 3 додатків. Список літератури включає 250 найменування джерел, із них 138 далекого зарубіжжя.

Матеріали та методи досліджень

Дисертаційна робота виконувалась на базі кафедри вірусології, патанатомії та ветеринарно-санітарної експертизи, проблемній лабораторії птахівництва факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету, Інституту птахівництва Української аграрної академії наук, лабораторії Сумської обласної клінічної інфекційної лікарні, Сумської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, птахівничих господарствах північно-східного регіону України в період з 2000 по 2005 роки.

В лабораторних дослідах було використано 140 курячих ембріонів, 370 голів курчат, 100 голів перепелів, 162 білих мишей, 20 білих щурів.

Дослідження проводились в птахогосподарствах по виробництву яєць і м’яса птиці, фермах різних установ в північно-східному регіоні України, зокрема, в Сумській, Харківський, Чернігівський, Київський областях, в лабораторії кафедри вірусології, патанатомії та ветсанекспертизи, проблемній лабораторії птахівництва Сумського національного аграрного університету.

Вивчення епізоотологічних особливостей перебігу інфекційних хвороб птиці проводилось загальновизнаними методиками епізоотологічного обстеження і експерименту. В роботі використовували дані звітів Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, проводили їх ретельний аналіз. Враховували дані звітів установ ветеринарної медицини і обласних лабораторій ветеринарної медицини, а також результати досліджень, що одержані при виїздах до птахогосподарств.

Серед курчат яйценосних порід у віці від 1 до 140 днів та бройлерів 1-60-денного віку, визначали ступінь розповсюдження ешерихіозу, динаміку загибелі птиці, значення факторів передачі інфекції та сезонності захворюваності при утримуванні птиці на підлозі та в клітинних батареях.

Ретроспективний аналіз ізоляції патогенних сероваріантів ешерихій в північно-східному регіоні України проводили за період 2000-2004 років. При цьому враховували географічне розташування птахогосподарств, технологічний напрямок, видову належність виділених культур, їх кількість, вік птиці, від якої була ізольована мікрофлора.

Матеріалом для бактеріологічного дослідження були свіжі трупи птиці і колонії мікрофлори, що виросли в чашках Петрі при відборі проб повітря приміщень, повітря інкубаторіїв, змиви зі шкаралупи інкубаційних яєць.

З пробірок, де спостерігався ріст мікроорганізмів, проводили висів на щільні диференційно-діагностичні середовища Ендо та Левіна в бактеріологічні чашки, розділені на сектори для кожного розведення. Колонії, що виросли пересівали на МПБ, витримували в термостаті 24 години при +37оС. В ізольованих культурах визначали патогенність шляхом проведення біопроби на 30-добових курчатах, білих мишах та курячих ембріонах.

Контроль за рівнем накопичення в повітрі ешерихій, в тому числі патогенних для птиці, проводили до посадки птиці та на 10, 20, 30, 40, 50, 60 дні вирощування птиці, а в подальшому - кожний місяць до кінця періоду вирощування птиці.

Ізоляцію мікроорганізмів, вивчення морфологічних, біохімічних та патогенних властивостей проводили за загальноприйнятими методиками, що представлені в довіднику під редакцією В.Я. Антонова (1986). Визначення виду мікроорганізмів проводили за допомогою довідника Берджи (1997).

Культивування і збереження виробничих і польових штамів Esсherichia coli проводили з використанням таких поживних середовищ: МПБ, МПА, середовища Ендо. Серологічну належність вивчали в реакції аглютинації з використанням набору ешерихіозних антиадгезивних, аглютинуючих сироваток (ТУУ 46.15.178-94).

Визначення патогенних властивостей виділених культур ешерихій проводили на білих мишах вагою 16-18 г, курчатах 4-5-тижневого віку та 11-добових курячих ембріонах.

Вірулентність виділених культур ешерихій визначали шляхом внутрішньоочеревинного введення мишам змивів різних доз добових агарових культур Е. соlі. Вірулентність кожної культури Е. соlі вивчали на 45 мишах, поділених на 9 груп, у відповідності до кількості розведень. Мишей заражали культурою в дозі 1 млрд. мікробних клітин і в подальшому в розведенні від 10-1 до 10-8 мікробних клітин. Загиблих та забитих мишей піддавали бактеріологічному дослідженню. Ентеротоксигенні властивості ізольованих культур вивчали на ізольованих петлях кишечників 30-добових курчат та чотирьохмісячних кролів.

Також визначали чутливість виділених сероваріантів ешерихій до антибактеріальних препаратів методом дифузії в агар.

При встановленні ешерихіозу у курчат, розробляли заходи лікування і профілактики з використанням різних препаратів та проведенням відповідних профілактичних заходів.

Також досліджували корми на наявність в них мікотоксинів. Для дослідження в лабораторію доставляли проби всіх кормів, що входили в добовий раціон до виявлення хвороби і залишки кормів в годівницях. Відбір середніх проб проводили: зерна фуражного – за ГОСТ – 13586.3-83; комбікорму – за ГОСТ 13496.0-80.

Середній зразок екстрагували органічними розчинниками і направляли на хроматографічний аналіз. Вміст токсину в зразку визначали шляхом порівняння кількості токсину, виділеного з зразка, з кількістю токсину в стандартному розчині. Для визначення мікотоксинів в зерні застосовували методи високоефективної рідинної хроматографії, тонкошарової хроматографії, згідно з “Методикою визначення мікотоксину зеараленону (Ф-2) в фуражному зерні та комбікормах” (1986).

В своїх дослідах ми використовували препарати “Мікосорб” та “Біо-Мос” виробник фірма “Alltech” (США) та препарат вітчизняного виробництва “Кормо-токс”. Для вивчення ефективності дії препаратів при перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу нами було сформовано чотири групи перепелів місячного віку по 30 голів в кожній групі (одна контрольна та три дослідних групи). Птицю дослідних груп заражали Е. соlі сероваріанту О4 в дозі LD50, а до корму додавали зеараленон в кількості 1,6 мг/кг корму.

Для постановки досліду по впливу м’яса, отриманого від птиці, хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз, нами було сформовано дві групи білих щурів по десять тварин в кожній. Щурів першої групи утримували на контрольному раціоні. Щурам другої групи згодовували без обмежень перепелине м’ясо, отримане від птиці, що була заражена Е. соlі та одержувала разом з кормом зеараленон.

Виробнича перевірка ефективності застосування препаратів “Мікосорб”, “Біо-Мос” та “Кормо-токс” була проведена в птахогосподарстві “Горлиця” Красно-пільського району Сумської області на курях-несучках. Економічну ефективність ветеринарних заходів розраховували згідно “Методике определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий” (1983).

Усі отримані дані підраховували загальноприйнятими методами статистики по методу Стьюдента за допомогою персонального комп’ютера с процесором Celleron 700 і операційною системою Windows 2000 з використанням програми “Excel”.

Результати власних досліджень

Результати епізоотологічного обстеження господарств північно-східного регіону України. На першому етапі досліджень ми провели ретроспективний аналіз частоти виділення ешерихій в північно-східному регіоні України, а саме в птахогосподарствах ВАТ “Птахорадгосп “Мирний”, САТЗТ “Білопільська АФ “Птиця”, СЗАТ “Первомайське”, ТзОВ “горлиця” Сумської області, ”СВК “Птахівництво” Харківської області, ТОВ “Березнянська птиця” Чернігівської області, ВАТ “Птахофабрика “Київська” Київської області. В досліджених господарствах реєструвалися окремі спалахи ешерихіозу.

Дослідження динаміки накопичення мікроорганізмів, в тому числі колі-форм бактерій в повітрі пташників показало, що існує залежність цього показника від віку та терміну перебування птиці в пташниках, незалежно від системи утримування. Накопичення колі-бактерій вище 1,5% від загальної кількості мікрофлори повітря пташника з різними системами утримування птиці приводило до загибелі птиці з причини ешерихіозу.

Найбільш важкий перебіг ешерихіозу спостерігався у курчат 30-45-денного віку. Захворювання перебігало в гострій формі та мало тенденцію до стаціонарності. Захворювання курчат в більшості випадків при утримуванні птиці на підлозі спостерігалось в літньо-осінній період, рідше – в зимово-весняний.

Ми також провели аналіз досліджень по виділенню ешерихій в залежності від віку птиці і встановили, що найбільша кількість ешерихій - 63,5% виділяється від курчат в віці 61-150 днів, дещо менше – від птиці в віці 1-30 днів (52,3%) та 31-60 днів (37,2%). При вивченні антигенних властивостей ізолятів ми встановили, що вони належать до сероваріантів О1 (9,89%), О2 (12,53%), О4 (15,11%), О8 (10,87%), О78 (9,04%), О86 (12,96%), О157 (8,84%). 20,76% культур не типувалися ні однією з сироваток набору. Найчастіше виділяли сероваріанти О4, О86, О2 та нетиповані сероваріанти. Рідше виділяли сероваріанти О157, О1 та О78.

При клінічному огляді птиці в цих господарствах ми відмічали, ураження ділянки крил, що проявлялось гіперемією шкіри, ціанозом, а у деяких особин відмічали некротичні зміни. При діагностичному забої від птиці ізолювали ешерихії, що належали до сероваріантів О4, О86 та О157. Клінічні ознаки проявлялися у чотири стадії: 1 – гіперемія; 2 – ціаноз; 3 – чорне забарвлення; 4 – гангренозний дерматит.

Було встановлено, що ці ознаки відмічаються у птиці, якій згодовували корм з вмістом зеараленону більше 0,9 мг/кг.

Визначення чутливості культур ешерихій до антибактеріальних препаратів. При проведенні дослідження чутливості до антибіотиків виділених від птиці культур ешерихій, методом дифузії в агар виявлено високу чутливість їх до байтрилу (зона затримки росту – 25-31 мм) і поліміксину (зона затримки росту – 25 мм); чутливість до тетрацикліну (зона затримки росту – 22 мм) та стрептоміцину (зона затримки росту – 20 мм), помірну стійкість до пеніциліну, неоміцину, цефазоліну, амоксициліну (зона затримки росту – 9-15 мм); резистентність до еритроміцину, ампіциліну (табл. ).

Вивчення ентеротоксигенних властивостей виділених культур ешерихій. Усі використані в досліді культури були патогенні для білих мишей та 30-добових курчат. Встановлено, що найбільш виражені ентеротоксигенні властивості мали культури Е. соlі сероваріантів О2, О4, О78, О86 та сероваріантів, належність яких не була визначена, незалежно від місця їх ізоляції - із організму птиці чи повітря пташника.

Таблиця 1.

Чутливість виділених культур ешерихій до антибактеріальних препаратів (n=10)

Антибактеріальний препарат | Сероваріанти Е. соli

О1 | О2 | О4 | О78 | О86 | О157 | ОХ

Амоксицилін | - | ++ | - | + | ++ | - | +

Байтрил | +++ | - | +++ | +++ | +++ | +++ | -

Гентаміцин | ++ | ++ | - | + | + | ++ | -

Еритроміцин | - | + | - | - | - | + | -

Левоміцетин | +++ | - | ++ | - | ++ | - | -

Неоміцин | - | ++ | - | - | ++ | ++ | -

Пеніцилін | + | - | - | - | + | ++ | -

Поліміксин | ++ | +++ | + | +++ | - | ++ | -

Стрептоміцин | - | +++ | - | - | ++ | - | -

Тетрациклін | - | +++ | - | - | - | ++ | +

Цефазолін | - | + | - | + | + | + | -

Примітка: “–“ – культура резистентна до препарату; “+” – культура слабочутлива до препарату; “++” – культура чутлива до препарату; “+++” – культура високочутлива до препарату.

При дослідженні патогенних властивостей ентеротоксигенних культур було встановлено, що ентеротоксигенні ізоляти викликали 100% летальність птиці протягом 3-5 діб. Захворювання перебігало гостро, спостерігали втрату апетиту, спрагу, виснаження.

Ентеротоксигенні штами ешерихій викликали гострий перебіг хвороби з високою летальністю. Сероваріанти ешерихій, які не мають ентеротоксигенних властивостей, в більшості випадків викликали хронічний перебіг ешерихіозу, що характеризувався меншою летальністю, порівняно з гострою формою ешерихіозу.

Вплив ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу на збереження, масу та несучість птиці. В результаті проведених досліджень встановлено, що перебіг ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу впливає на збереження птиці: в контрольній групі збереження птиці сягало 100%, а в дослідній групі під впливом токсинів бактеріального та грибкового походження – 80% (табл. 2). Зеараленон та ешерихії впливали на несучість перепелів. Відзначено погіршення якості шкаралупи, зменшення розміру яєць і поява темного відтінку шкаралупи. Інтенсивність яйцекладки в контрольній групі була на 27,3% вище ніж у дослідній і склала відповідно 76,2% проти 48,9%.

Таким чином, перебіг ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу в експерименті впливає на збереження птиці, погіршуючи цей показник в дослідній групі на 20%. Одним з негативних наслідків зараження ешерихіями та згодовування зеараленону перепелам є зниження несучості та маси яєць.

Таблиця 2.

Збереження, жива маса і несучість перепелів при перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу

Група | Збереження, % | Несучість, % | Маса яєць, г | Маса самок, г | Маса самців, г

Контроль | 100 | 76,2 | 11,00±0,2 | 138±10,28 | 120±11,53

Дослід | 80 | 48,9 | 6,63±0,3

*** | 105±12,09 | 93±10,20

Примітка: *** - Р < 0,001

Репродуктивні показники перепелів при перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу. Після закладки яєць на інкубацію, нами було встановлено, що виводимість яєць в дослідній групі знизилась на 23,5% у дослідний період. Навіть після виключення токсинів з корму все ще відмічався негативний вплив. Так, через 2 тижні після дослідного періоду виводимість яєць була знижена на 22,5% і склала в контрольній та дослідній групі 96,4% та 73,9% відповідно (табл. ).

Заплідненість яєць від дослідних перепелів була також знижена на 12,6%. Причому, після припинення дії етіологічних факторів ця різниця склала 21,4%.

При аналізі загибелі ембріонів під час інкубації було встановлено, що ембріональна смертність в дослідній групі склала 30,9%, що було на 23,5% вище в порівнянні з контрольною групою, а в післядослідний період відповідно 26,1% та 3,6%.

Таблиця 3.

Вплив ешерихіозу та зеараленонтоксикозу

на репродуктивні якості японських перепелів

Показники | Дослідний період | Післядослідний період

Контрольна група | Дослідна

група | Контрольна група | Дослідна

група

Заплідненість яєць | 97,9%

(95/97) | 85,3%

(81/95) | 93,3%

(28/30) | 71,9%

(23/32)

Ембріональна смертність:1-14 доба інкубації | 1,1%

(1/95) | 3,7%

(3/81) | 0%

(0/28) | 0%

(0/23)

Ембріональна смертність: 15-18 доба інкубації | 6,3%

(6/95) | 27,2%

(22/81) | 3,6%

(1/28) | 26,1%

(6/23)

Виводимість яєць | 92,6%

(88/95) | 69,1%

(56/81) | 96,4%

(27/28) | 73,9%

(17/23)

Вивід перепелят | 90,7%

(88/97) | 58,9%

(56/95) | 90%

(27/30) | 53,1%

(17/32)

Кількість слабких перепелят | 2,3%

(2/88) | 5,3%

(3/24) | 3,7%

(1/27) | 5,9%

(1/17)

Вивід перепелят склав 58,9% у дослідний період та 53,1% у післядослідний, що виявилось на 31,8% і 36,9% нижче у порівнянні з контрольною групою відповідно. Також в дослідній групі був вище відсоток виводу слабких перепелят в дослідний та післядослідний період: порівняно з контролем на 3% та 2,2% відповідно.

Якість та біологічна цінність м’яса птиці хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз. За зовнішніми показниками м’ясо, отримане від забою дослідної птиці, не відрізнялось від м’яса птиці контрольної групи (табл. ).

Таблиця 4.

Фізико-хімічні показники якості м’яса і жиру курей через 24 години після забою

(М m, n = 8)

Показники | Група м’язів | Контроль | Зеараленон | Е. соlі | Зеараленон + Е. соlі | рН | Білі

Червоні | 5,970,02

6,130,01 | 6,070,03

6,210,04 | 6,240,06

6,230,02 | 6,170,03*

6,220,01* | Бактеріоскопія мазків-відбитків (кількість мікроорганізмів в одному полі зору) | Білі

Червоні | Поодинокі мікро-організми | Поодинокі мікро-організми | Поодинокі мікро-організми | Поодинокі мікро-організми | Реакція з сірчанокислою міддю | Білі

Червоні | +

+ | +

+ | +

+ | +

+

Вміст летючих жирних кислот

(кількість мг

0,1н КОН /100 г м’яса) | Білі

Червоні | 1,10,3

2,00,4 | 2,30,6

2,60,3 | 3,80,4

7,30,5 | 3,90,4***

8,00,6*** | Кислотне число | підшкірний жир

внутрішній жир | 0,150,05

0,180,07 | 0,280,06

0,360,08 | 0,360,06

0,420,04 | 0,370,03**

0,450,05*** | Перекисне число | підшкірний жир

внутрішній жир | 0,0030,006

0,0040,008 | 0,0030,004

0,0050,006 | 0,0060,005

0,0040,003 | 0,0040,003

0,0050,001 | Умовні позначення:

*- достовірність різниці: * - Р<0,05; ** - Р<0,01;*** - Р<0,001

М’ясо контрольної та дослідних груп відрізняються за своїми фізичними та хімічними показниками, а саме: в дослідних групах були вищими рН, вміст летючих жирних кислот та кислотне число підшкірного і внутрішнього жиру. Однак реакція з сірчанокислою міддю в усіх випадках була позитивною. При дослідженні перекисного числа внутрішнього та підшкірного жиру різниця між контрольною та дослідними групами була недостовірна.

При досліджені м’яса птиці хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз ми визначили, що м’ясо хворої птиці за своїми хімічними показниками відрізняється від м’яса здорової птиці (табл. ).

Таблиця 5.

Порівняльна характеристика хімічного складу м’яса курей хворих на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз та здорових (М±m, n=5)

Показник | В % на природну вологу

Хворих | Здорових

Білі м’язи | Червоні м’язи | Білі м’язи | Червоні м’язи

Сухі речовини | 23,38±0,1* | 28,52±0,2 | 25,16±0,1 | 28,05±0,2

Вода | 77,62±0,1* | 71,48±0,2 | 74,84±0,1 | 71,95±0,2

Жир | 2,66±0,3* | 7,17±0,1* | 2,56±0,2 | 6,89±0,2

Калорійність, кДж | 489,25±2,8* | 578,94±3,1** | 595,39±6,2 | 727,32±8,6

Протеїн | 20,36±0,2* | 18,69±0,3* | 23,01±0,3 | 20,03±0,3

Мінеральні речовини (мг %) | 0,85±0,2 | 0,93±0,3 | 0,87±0,2 | 0,96±0,1

Вітаміни, мкг/г

Тіамін | 1,74±0,14** | 2,14±0,1* | 2,30±0,09 | 2,78±0,12

Рибофлавін | 2,03±0,12* | 2,70±0,13** | 2,71±0,19 | 3,38±0,21

Умовні позначення:

*- достовірність різниці: * - Р<0,05; ** - Р<0,01.

Так, в м’ясі дослідної птиці збільшується кількість вологи на 2-3%, протеїну – на 1-2%, знижується кількість жиру в середньому на 4%, зменшується калорійність в середньому на 127 кДж.

При вивченні показників вітамінного та мінерального складу м’яса хворої птиці відмічено зменшення кількості тіаміну, рибофлавіну, кількість мінеральних речовин.

Негативний вплив перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу у птиці також обумовлює зміну кількісного та якісного складу амінокислот в м’ясі. При цьому відмічено, що сума незамінних амінокислот зменшилась на 1,08-1,27%, а сума замінних амінокислот зросла та сягала 2,58-2,69%, порівняно з м’ясом здорової птиці.

Наявність ешерихій в організмі птиці та зеараленону в раціоні негативно впливає на якість і біологічну цінність м’яса птиці.

Вплив зеараленону та токсинів Е. соlі на організм білих щурів при згодовуванні їм м’яса птиці, хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз. Для постановки досліду було сформовано дві групи білих щурів по десять тварин в кожній. Щурів контрольної групи утримували на повноцінному раціоні, який не містив мікотоксинів та ешерихій. Щурам дослідної групи згодовували без обмежень куряче м’ясо, отримане від птиці, що була заражена Е. соlі та одержувала разом з кормом зеараленон. Спостереження за дослідною та контрольною групою свідчить про відсутність, яких-небудь негативних змін в стані здоров’я білих щурів протягом усього досліду.

При досліджені морфологічного складу крові у білих щурів усіх груп під кінець досліду було встановлено повільне збільшення кількості еритроцитів, лейкоцитів та гемоглобіну в порівнянні з вихідними даними.

При проведенні гістологічних досліджень в дослідній групі білих щурів встановлено в печінці зернисту дистрофію, жирову декомпозицію, розвиток некрозів, крововиливи. В сім’яниках спостерігали порушення цілісності базальної мембрани та некроз інтерстиціальних клітин. В селезінці дослідних щурів спостерігали крововиливи під капсулою та початок порушення структури фолікулів.

Виходячи з вищесказаного можна зробити висновок, що наявність зеараленону в їжі в незначній кількості може впливати на здоров’я людей. Це питання потребує подальших досліджень.

Розробка заходів профілактики ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу. При вивченні на перепелах ефективності застосування препаратів “Мікосорб” та “Біо-Мос”, а також “Кормо-токс” та “Біо-Мос” ми визначили, що перебіг ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу в дослідних групах птиці має особливості (рис. ).

Умовні позначення: 1 – контрольна група (основний раціон); 2 – дослідна група (основний раціон, Е. соlі, зеараленон, “Мікосорб”, “Біо-Мос”); 3– дослідна група (основний раціон, Е. соlі, зеараленон, “Кормо-токс”, “Біо-Мос”); 4 – дослідна група (основний раціон, Е. соlі, зеараленон);

Рис.1. Співвідношення кількості загиблих перепелів в контрольній та дослідних групах.

При дослідженні збереженості в першій групі (контрольній) загибелі не спостерігалось. В другій групі, де було проведено зараження Е. соlі, внесений в корм зеараленон та застосований комплекс препаратів “Мікосорб” та “Біо-Мос”, загибель склала 6,66% від загальної кількості перепелів в групі. В третій групі, де було проведене зараження Е. соlі, внесений в корм зеараленон та застосований комплекс препаратів “Кормо-токс” та “Біо-Мос” загибель склала 3,03% від загальної кількості перепелів по групі. Найвища загибель птиці спостерігалась у четвертій групі, де не проводили лікування, а дія мікотоксину та кишкової палички обумовила дуже високу смертність (70%).

Загибелі птиці не спостерігали в контрольній групі; незначна загибель птиці відмічена в другій та третій групах, де застосували сорбенти. В цьому досліді більш ефективним виявили комплекс препаратів “Кормо-токс” та “Біо-Мос” в порівнянні з “Мікосорбом” та “Біо-Мосом”, оскільки загибель в третій групі склала 3,03%, а в другій 6,66%.

В печінці перепелів вміст ?-токоферолу, ?-токоферолу, каротиноїдів та аскорбінової кислоти в усіх дослідних групах порівняно з контролем був достовірно нижчий, що свідчить про негативний вплив перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу на антиоксидантну систему організму перепелів. Застосування препаратів-сорбентів значно знизило негативний вплив мікотоксину та кишкової палички на антиоксидантну систему перепелів.

Застосування препаратів-сорбентів впливало на показники крові перепелів і насамперед на кількість лейкоцитів – в 4-й групі, де було проведено зараження перепелів ешерихіозом та доданий в корм зеараленон, рівень лейкоцитів складав (88,8±5,57)109 /л, що було достовірно нижче, ніж в контрольній групі. В другій та третій групах показники рівня лейкоцитів були ще нижче та складали (57,7±5,59)109 та (59,3±4,63)109 /л відповідно.

Середня концентрація гемоглобіну у крові перепелів 4-ї групи склав лише161±1,77 г/л, що було значно нижче, ніж в контрольній групі (376,33±7,29 г/л). Показники 2 та 3 дослідних груп достовірно не відрізнялись від показників контрольної групи.

Маса перепелів на 30 день досліду найменша була в четвертій групі (132,3±7,3 г); в другій та третій групах, де застосовувалися препарати, показники були вищі та складали відповідно 139,4±9,1 та 145,9±6,3 г – застосування “Кормо-токсу” та “Біо-Мосу” в цьому випадку було ефективнішим (табл. ).

Відносна маса внутрішніх органів також зазнала змін. В четвертій групі, де не було застосовано ніякого лікування, відносна маса серця та селезінки була найменша, але маса печінки, нирок сім’яників та яйцеводів були найбільшими порівняно з контролем. Збільшення маси печінки, нирок, сім’яників та яйцеводів можна пояснити впливом зеараленону, який має анаболічні властивості.

Таким чином, можна зробити висновок, що комплекс препаратів “Мікосорб” та “Біо-Мос”, а також “Біо-Мос” та “Кормо-токс” при додаванні в корм ефективні для профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу перепелів.

таблиця 6.

Показники живої маси та відносної маси внутрішніх органів перепелів при перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу (М±m; n=10)

Показник | Контроль | Зеараленон + Е. соlі +

“Мікосорб” + “Біо-Мос” | Зеараленон + Е. соlі +

“Кормо-токс” + “Біо-Мос” | Зеараленон + Е. соlі

Жива маса, вихідний фон, г | 130,56,9 | 130,79,3 | 129,6±7,2 | 130,36,5

Жива маса на 30 день досліду, г | 156,911,1 | 139,49,1 | 145,9±6,3 | 132,37,3

Відносна маса,

г/100 г живої ваги

Серця | 1,600,13 | 1,490,12 | 1,53±0,16 | 1,310,21

Селезінки | 2,030,35 | 1,930,42 | 1,98±0,33 | 1,510,31

Печінки | 3,800,30 | 2,310,32 | 2,63±0,66 | 3,330,69

Нирок | 1,840,36 | 1,820,39 | 1,89±0,23 | 2,010,38

Яйцепроводу | 2,480,41 | 2,050,13 | 2,53±0,49 | 3,700,28

Сім’яники | 0,250,02 | 0,390,12 | 0,340,17 | 3,530,26

Виробнича перевірка препаратів “мікосорб”, “Біо-Мос” та “Кормо-токс” відбувалася на базі птахогосподарства “Горлиця” Краснопільського району Сумської області. Птиця першого пташника отримувала добавку “Мікосорбу” (0,1%) та “Біо-Мосу” (0,1%) до корму. Птиця другого пташника отримувала добавку “Кормо-токсу”(0,1%) та “Біо-Мосу” (0,1%) до корму. Птиця третього пташника – контрольна - отримувала основний раціон. Спостереження за птицею тривало два місяці. Враховували несучість та збереження поголів’я птиці. Застосування в виробничих умовах комплексу препаратів “мікосорб”, “Біо-Мос” та “Кормо-токс”, “Біо-Мос” було ефективним та мало економічний ефект, який склав відповідно 1839,6 грн. для “мікосорбу” і “Біо-Мосу” та 4112,65 грн. для “Кормо-токсу” і “Біо-Мосу”, що на 2273,05 грн. ефективніше (табл. ).

таблиця 7.

Результати застосування комплексу препаратів “мікосорб” і “Біо-Мос”, та “Кормо-токс”

Показники | Пташник №1

(“мікосорб” та “Біо-Мос”) | Пташник №2

(“Кормо-токс” та “Біо-Мос”) | Пташник №3

Контроль

Поголів’я, гол. | 10130 | 99100 | 10320

Строк спостереження, діб | 60 | 60 | 60

Загинуло птахів, гол. | 111 | 79 | 155

У т.ч. на 1000 голів, гол. | 11 | 0,8 | 1,5

Продовження таблиці 7.

Збитки на 1000 голів, грн. | 77 | 56 | 105

Продуктивність за період спостереження, яєць | 379875 | 386490 | 371520

У т.ч. на 1000 голів, яєць | 37500 | 39000 | 36000

Вартість використаних препаратів, грн. | 176,4 | 294 | -

Сума одержаної продукції на ветеринарні витрати на 1000 голів, грн. | 7996,6 | 8230 | 7815

Економічна ефективність на 1000 голів в порівнянні з контролем, грн. | 181,6 | 415 | -

Економічна ефективність по пташнику, грн. | 1839,6 | 4112,65 | -

Висновки

1. В дисертаційній роботі на підставі проведеного ретроспективного аналізу частоти виділення ешерихій в господарствах неблагополучних щодо зеараленон-токсикозу, теоретично і практично обґрунтовано й показано взаємодію токсинів ешерихій та зеараленону in vivo, їх вплив на живу масу, збереженість, несучість та репродуктивні якості птиці. Визначено негативний вплив ешерихіозу, що перебігає на фоні зеараленонтоксикозу на якість та біологічну цінність м’яса птиці, показано негативний вплив на ссавців при вживанні такої продукції в їжу. Розроблено комплекс заходів щодо профілактики ешерихіозу птиці на фоні зеараленон-токсикозу.

2. При проведенні епізоотологічного обстеження в птахогосподарствах північно-східного регіону України встановлено, що ешерихіоз птиці спричиняють представники сероваріантів ешерихій О1 (9,89%), О2 (12,53%), О4 (15,11%), О8 (10,87%), О78 (9,04%), О86 (12,96%), О157 (8,84%). При цьому 20,76% культур не типувалися ні однією з сироваток набору. Найбільша кількість ешерихій – 63,5% виділяється від птиці віком 61-150 діб, менше – від курчат віком 1-30 діб (52,3%) та 31-60 діб (37,2%).

3. Перепела чутливі до зеараленону в кормі в концентрації від 1,6 мг/кг і вище у випадку перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу. Перебіг ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу впливає на перепелів: збереженість птиці знижується на 20%; продуктивність птиці, а саме несучість – на 27,3%, а маса птиці зменшується на 28,6  0,2 г за період спостереження (30 діб).

4. Перехворювання птиці ешерихіозом на фоні зеараленонтоксикозу знижує органолептичні, фізико-хімічні, біохімічні показники м’яса птиці та м’ясні показники тушок: забійний вихід м’яса зменшується на 4,4%, кількість тушок 1 категорії на 10,9%, відношення їстівних частин до неїстівних на 0,1%, маса м’язів до маси кісток на 0,2%, грудних м’язів до всіх м’язів на 0,5%. У м’ясі отриманого від хворих курей збільшується рН на 0,16, збільшується на 4,1-6,3 мг/100 г вміст летючих жирних кислот, в жировій тканині збільшується кислотне число на 0,15-0,18. Це м’ясо вже через 4 доби зберігання при температурі 0-4oС стає непридатним для харчування людини.

5. Згодовування м’яса курей, що перехворіли ешерихіозом на фоні зеараленонтоксикозу ссавцям (щурам), що містить зеараленон в кількості 0,050,013 мг/кг ваги, призводить до зміни клінічної картини крові: зменшення кількості еритроцитів до 5,88 млн./см3, зменшення кількості лейкоцитів до 10 тис./см3, зменшення кількості загального білку до 59,82 г/л та викликає крововиливи в печінці, зернисту дистрофію, жирову декомпозицію, розвиток некрозів, в сім’яниках порушення цілісності базальної мембрани та некроз інтерстиціальних клітин.

6. Згодовування птиці корму, що містить 1,6 мг/кг зеараленону при експери-ментальному зараженні ешерихіозом негативно позначається на репродуктивній здатності птиці, а саме зменшує на 6,7% заплідненість яєць, на 6,9% підвищує ембріональну смертність, на 5,9% збільшується вивід слабких перепелят.

7. Встановлено, що включення комплексу препаратів “Кормо-токс” та “Біо-Мос” в дозі 0,1% до складу корму при перебігу ешерихіозу на фоні зеараленон-токсикозу більш ефективні, ніж комплекс препаратів “Мікосорб” та “Біо-Мос”. При їх застосуванні птиці, яка була експериментально заражена ешерихіозом та в корм якої було внесено зеараленон в кількості 1,6 мг/кг корму на 63,6% зростає збереження поголів’я та на 3,56% підвищується жива маса дослідних перепелів, а вплив токсинів бактеріального та грибкового походження зменшується, що проявляється збільшенням вмісту в печінці -токоферолів на 17,3% та -токоферолів на 4,56%.

8. Застосування комплексу препаратів “Біо-Мос” та “Кормо-токс” є ефективним для профілактики ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу. При виробничій перевірці економічна ефективність від застосування цих препаратів склала 415 грн. на 1000 голів птиці.

Практичні пропозиції

1. Сприйнятливість курей та перепелів до мікотоксикозів та наявність захворювань на ешерихіоз на території України викликає необхідність створення постійно діючої системи моніторингу та прогнозування цих захворювань.

2. Матеріали дисертаційної роботи увійшли в методичні рекомендації “Профілактика мікотоксикозів сільськогосподарської птиці за допомогою сорбентів” та “Рекомендації з бактеріологічної діагностики змішаної інфекції птиці, що спричинена умовно-патогенними мікроорганізмами”, що затверджені в Державному департаменті ветеринарної медицини протокол № 4 від 23.12.2004 р.

3. Матеріали досліджень використовуються в курсі лекцій з дисципліни “Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технологій та стандартизації продуктів тваринництва та рослинництва”, “Епізоотологія та інфекційні хвороби” для студентів 4 курсу та “Якість та безпека продуктів тваринництва” для магістрів факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Петров Р.В. Вплив експериментального перебігу ешерихіозу та зеараленонтоксикозу на репродуктивні якості перепелів // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Ветеринарна медицина”. - 2003. - Вип. 10. - С. 86-89.

2. Петров Р.В. вплив зеараленону на якість м’яса птиці // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2003. - № 82. - С. 241-244.

3. Петров Р.В. Вплив мікотоксинів на якість і біологічну цінність м’яса птиці // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – 2002. - Вип. 10 (34). - С. 73-75.

4. Петров Р.В. Перебіг зеараленонтоксикозу у перепелів // Вісник Сумського національного агарного університету. Серія “Ветеринарна медицина”. - 2003. – Вип. 8. - С. 79-80.

5. Петров Р.В., Фотіна Т.І., Вершняк Т.В. Профілактика асоційованого перебігу ешерихіозу та зеараленонтоксикозу перепелів // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Ветеринарна медицина”. - 2004. - Вип. 7 (12). - С. 131-134. (Дисертантом виконано підбір літературних джерел та проведення експериментальної частини).

6. Петров Р.В., Фотіна Т.І., Фотін А.І. Вплив одночасного перебігу ешерихіозу та зеараленонтоксикозу на збереження, масу та несучість птиці // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Ветеринарна медицина”. - 2005. - Вип. 1-2 (13-14). - С. 121-114. (Дисертант виконав експериментальну частину роботи та приймав участь в оформленні матеріалів).

7. Профілактика мікотоксикозів сільськогосподарської птиці за допомогою сорбентів (методичні рекомендації, затверджені головою Державного департаменту ветеринарної медицини, протокол № 4 від 23.12.2004 р.) Т.І. Фотіна, Р.В. Петров, Ю.Е. Дворська, Ю.І. Дяченко, Г.А. Фотіна, А.М. Котик, В.О. Труфанова, А.В. Бере-зовський – Київ. - 2004. - 19 с. (Дисертант приймав участь в проведенні досліджень, в узагальненні та оформленні матеріалів).

8. Рекомендації