ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ

Пузанова Тетяна Миколаївна

УДК 311:339.9

СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТОВАРООБОРОТУ

ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

Спеціальність: 08.03.01 – Статистика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Парфенцева Неля Олексіївна,

Державна академія статистики, обліку та аудиту Державного комітету статистики України,

завідувач кафедри статистики

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Захожай Валерій Борисович,

Міжрегіональна академія управління персоналом, директор Інституту міжнародної економіки і фінансів, завідувач кафедри фінансів і статистики

кандидат економічних наук

Кулинич Роман Омелянович,

Хмельницький університет управління та права Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри математики, статистики та інформаційних технологій

Провідна установа: | Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України,

кафедра статистики, м. Одеса

Захист відбудеться "6" червня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.870.01 у Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 36.

Автореферат розіслано "__" травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Л.О.Свистун-Золотаренко

ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні тенденції міжнародних економічних відносин характеризуються досить стабільним розширенням економічних зв'язків, що виявляється передусім у збільшенні зовнішньоторговельного обороту. Розширення виробничої спеціалізація держав в умовах глобалізації економічних процесів призводить до збільшення обсягу міжнародної торгівлі не лише в абсолютних, але й у відносних розмірах. Значна частка ВВП різних держав спрямовується для реалізації на зовнішніх ринках.

Розвиток зовнішньої торгівлі неминуче супроводжується посиленням її впливу на всю економічну структуру національної економіки, вона все відчутніше визначає характер і темпи економічного зростання, процеси накопичення, інвестиційну активність, функціонування валютно-фінансової системи. Значення зовнішньоторговельних зв'язків полягає в тому, що вони дозволяють збалансувати економічний і соціальний розвиток країни, є ефективним засобом досягнення пропорційності і збалансованості економіки. Багато країн зацікавлено в розвитку зовнішньоекономічних зв'язків внаслідок нерівномірності розміщення в світі факторів виробництва.

Виходячи з ролі, яку відіграє зовнішня торгівля в економічному розвитку України, зростає важливість використання економіко-статистичних методів для її аналізу. Сьогодні у сфері зовнішньої торгівлі особливого значення набувають такі методи обґрунтування господарських рішень, що забезпечують найбільш ефективний розвиток економіки. Щоб впливати на зовнішньоторговельну діяльність на макро- і мікрорівнях, здійснювати цілеспрямоване регулювання і прогнозування її розвитку і зрештою стимулювати подальший розвиток експортного потенціалу і стійке економічне зростання, необхідне якісне інформаційне забезпечення економічного аналізу. Повнота і достовірність аналітичної інформації, відповідно, залежать від стану і системи обліку, а також методології здійснення статистичних розрахунків, вимоги до яких особливо зростають в умовах переходу до ринкової економіки. Від якості інформації про обсяги і структуру зовнішньої торгівлі безпосередньо залежать результати формування державного бюджету і виконання соціальних програм.

Перспективи економічного зростання держав, залучених у світове господарство, дедалі більшою мірою залежать від динаміки кон'юнктури світового ринку. Тому моделі прогнозу зовнішньоторговельного обороту необхідно розробляти і для прогнозування світового ринку, регіональних міждержавних торгівельних зв'язків, динаміки окремих товарних ринків. Формування найбільш перспективних напрямів зовнішньоторговельних потоків стає невід'ємним елементом робіт з визначення можливих темпів зростання національної економіки.

Теоретико-методологічні й практичні проблеми загальної теорії статистики, що є основою для галузевих статистик, розроблено у наукових роботах багатьох авторів країн СНД, серед яких слід виділити таких фахівців, як В.Ю.Андрієнко, А.М.Єріна, М.Р.Єфімова, І.І.Єлісєєва, А.В.Головач, Г.Л.Громико, С.С.Герасименко, И.И.Глінскій, В.Б.Захожай, І.Г.Іонін, С.Д.Ільєнкова, О.І.Кулинич та інші.

Методологічні аспекти аналізу зовнішньої торгівлі розглянуто в працях українських вчених-статистиків Р.О.Кулинича, Л.Г.Рождєственської, В.С.Михайлова, Р.М.Моторина, Н.О.Парфєнцевої, А.А.Шустикова, О.Г.Янкового і російських вчених В.Є.Адамова, Б.І.Башкатова, І.К.Беляевського, В.Н.Бурмістрова, А.С.Бурова, С.Н.Захарова, Н.Є.Григорука, Л.А.Голуба, О.Д.Давидова, Ю.Н.Іванова, Т.В.Костеєва, В.М.Матвеєва, М.Г.Назарова, В.А.Орешкіна, В.В.Орлова, В.Л.Сельцовського, А.В.Сіденка, К.В.Холопова, Л.Н.Хоменка, Л.І.Яковенко та деяких інших вчених.

Різні аспекти аналізу зовнішньої торгівлі нашої країни та її інтеграції у світове господарство досліджено у працях українських вчених О.Г.Білоруса, В.С.Будкіна, І.В.Бураковського, В.А.Вергуна, Л.Л.Кістерського, В.П.Клочка, А.І.Кредісова, Ю.В.Макогона, А.М.Поручника, І.І.Пузанова, А.С.Філіпенка та інших.

Серед західних вчених, що займалися аналізом окремих аспектів статистико-економічного аналізу зовнішньої торгівлі, слід назвати Дж.Р.Артуса, Б.Балассу, Д.Бівана, Ф.Брока, Дж.Бхагваті, Дж.Вільямсона, А.Л.Вінтерса, М.Гавіна, Дж.Ганнинга, Р.Дорнбуша, Дж.Р.Ітона, П.Кольера, Дж.Корневолла, П.Х.Ліндерта, П.Липпе, К.Паксона, А.Панагарію, П.Рея, К.З.Росса, Р.Солоу, Дж.Стігліца, А.Тервалла, М.С.Хана та інших.

Проте, на нашу думку, у дослідженнях українських та зарубіжних вчених недостатньо повно висвітлено значення окремих статистичних показників, використовуваних для аналізу та формування економічно обґрунтованої оцінки інтеграції у світові економічні процеси в умовах перехідних економік. Це обумовлює необхідність узагальнення сучасної практики використання статистичних методів у зовнішній торгівлі з урахуванням специфічних особливостей становлення національної економіки України.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до плану науково-дослідних досліджень кафедри статистики Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України “Розробка методологічних засад статистичного дослідження соціально-економічного розвитку регіонів України” (номер державної реєстрації 0104U007182).

Мета та завдання дослідження. Мета дисертації полягає у розробленні основних методологічних підходів до статистичного аналізу стану і розвитку товарообороту зовнішньої торгівлі України для встановлення тенденцій і закономірностей його розвитку.

Для досягнення зазначеної мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі завдання:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Об`єктом дослідження є товарооборот зовнішньої торгівлі – сукупність всіх товарів, що експортуються й імпортуються. Одиницею спостереження є кожен окремо реєстрований товар.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційні засади статистичного дослідження товарообороту зовнішньої торгівлі.

Методи дослідження. В дослідженні застосовано логіко-діалектичний метод пізнання, методи системного аналізу, абстракції, синтетичних оцінок, класифікації, статистичного спостереження, групувань, абсолютних, відносних та середніх величин, динаміки, індексний, прогностичний, табличний та графічний.

Застосування логіко-діалектичного та порівняно-історичного методів дозволило простежити еволюцію формування статистичного обліку і звітності у зовнішній торгівлі України, зміст, задачі та використання методів статистичного аналізу, сутність і специфіку зіставлень у зовнішній торгівлі (розділи 1, 2, 3). Методи аналізу, синтезу та динаміки дозволили зробити узагальнення стану товарообороту зовнішньої торгівлі України і виявити його динаміку (розділи 2, 3). Застосування методу порівняльного аналізу сприяло виявленню специфіки формування середніх цін у зовнішній торгівлі України (розділ 3.1). Метод класифікації дозволив згрупувати подібні за внутрішнім змістом явища і, на основі цього, вибудувати чітко структуровану схему дослідження (розділи 2 і 3). Метод несуцільного спостереження дозволив обстежити основні одиниці сукупності і вилучити ті одиниці сукупності, що не відіграють суттєвої ролі в характеристиці сукупності одиниць (підрозділи 3.1 і 3.2). За допомогою методу групування було зроблено факторний аналіз зовнішньої торгівлі України, проаналізовано формування умов зовнішньої торгівлі (підрозділи 3.1 і 3.2). Індексний метод дозволив проаналізувати вплив окремих факторів на товарооборот зовнішньої торгівлі (підрозділи 3.1 і 3.2). Метод абсолютних, відносних та середніх величин було використано для вивчення конкурентоспроможності експортної продукції на макрорівні, визначення місця зовнішньої торгівлі серед інших макроекономічних показників в економічному розвитку України (підрозділ 2.2). Прогностичний метод дозволив запропонувати перспективну модель прогнозування товарообороту зовнішньої торгівлі залежно від динаміки зовнішньої торгівлі (підрозділ 3.3). Табличний та графічний методи було використано для компактного й наочного зображення різних аспектів досліджуваних явищ. Дисертаційна робота базується на використанні принципу єдності теорії та практики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у теоретичному узагальненні та обґрунтуванні методологічних підходів до обліку, групуванню та статистичного аналізу товарообороту зовнішньої торгівлі України в умовах її сучасної економічної інтеграції у світові економічні процеси.

Дисертаційна робота загалом спрямована на вирішення наукової проблеми, що стосується концептуальних основ статистичного аналізу зовнішньої торгівлі України. Це потребує узагальнення старих і розроблення нових підходів, а також створення раціональної моделі статистичного аналізу ефективності зовнішньої торгівлі з метою адаптації її структури та відповідних макроекономічних механізмів управління до надзвичайно високих вимог, які висуває світова економіка.

Це стало основою для наукових висновків, що розкривають логіку дослідження і формування основної концепції дисертації, сутність яких полягає у наступному:

вперше:

- зроблено періодизацію розвитку статистичного обліку зовнішньої торгівлі (поділ на шість періодів) як типологічного групування у часі з метою визначення особливостей формування рядів товарообороту зовнішньої торгівлі;

- запропоновано систему показників для характеристики умов торгівлі; це коефіцієнти: умов торгівлі, купівельної спроможності експорту, фізичних умов товарообміну, структурної спеціалізації, Грубеля-Ллойда, товарної структури;

- використано моделі та здійснено короткостроковий прогноз експорту й імпорту на макрорівні на основі стійкої пропорційної залежності частки січня місяця прогнозованого року за вартістю в сукупному експорті й імпорті з метою прийняття відповідних управлінських рішень;

набули подальшого розвитку:

- методика формування показників внутрішньогалузевої та міжгалузевої торгівлі на основі даних Держкомстату за 2-х значними і 4-х значними кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) та товарної структури з метою виявлення резервів підвищення ефективності зовнішньої торгівлі на міждержавному рівні;

- методика індексного аналізу товарообороту зовнішньої торгівлі; зокрема, запропоновано використовувати індекс географічної структури та асортиментних зрушень при проведенні факторного аналізу зовнішньої торгівлі;

- методика дослідження товарообороту зовнішньої торгівлі у галузевому аспекті для сприяння ухваленню відповідних управлінських рішень;

удосконалено:

- використання статистичних групувань товарів представників зовнішньої торгівлі та країн, з метою подальшого аналізу товарообороту зовнішньої торгівлі, факторів, що впливають на нього, та умов торгівлі;

- інформаційне забезпечення зовнішньої торгівлі за групами країн у розрізі 4-х значних кодів, що дозволяє оцінити географічну структуру товарообороту зовнішньої торгівлі.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладені автором узагальнення використано при розробленні методологічних і методичних рекомендацій щодо вдосконалення статистичного обліку в умовах ринкової трансформації.

Теоретичні положення та практичні результати дисертаційної роботи впроваджено у практику аналітичної роботи Держкомстату України (довідка від 16.01.2006 р. № 21-6/81); при підготовці резюме ІХ Міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій” Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, обласним державним адміністраціям, державній та регіональній торговельно-промисловим палатам та Управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічних зв’язків, Посольствам держав України для практичного використання (довідка від 19.03.2003 р. № 285/01-26/6.9.0); при підготовці резюме Х Міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій” Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, обласним державним адміністраціям, регіональним торговельно-промисловим палатам та Управлінням із зовнішньоекономічних зв’язків, Посольствам держав в Україні для практичного використання: складання директивних документів, розроблення перспективних програм науково-технічного розвитку регіонів та ін. (довідка від 19.02.2004 р. № 100/01-27/7.9.7); при підготовці резюме ХІ Міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій” Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, обласним державним адміністраціям, регіональним торговельно-промисловим палатам та Управлінням із зовнішньоекономічних зв’язків, Посольствам держав в Україні для практичного використання: складання директивних документів, розроблення перспективних програм науково-технічного розвитку регіонів та ін. (довідка від 21.01.2005 р. № 033-01/7.9.7-134).

Окремі результати дослідження впроваджено у навчальний процес Державної академій статистики, обліку та аудиту Держкомстату України і використовуються при викладенні курсів “Теорія статистики”, “Статистика ринку споживчих товарів”, “Статистика фінансів” та “Статистичне забезпечення маркетингу” (довідка № 856 від 01.12.2005).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим, самостійно виконаним дослідженням, яке має наукове та практичне значення. Усі наукові результати, які викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи апробовано на 5 міжнародних та 3 вітчизняних наукових конференціях, зокрема на: Х міжнародній науково-теоретичній конференції “Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” (м. Київ, 21 листопада 2002 р.); ХІ міжнародній науково-теоретичній конференції “Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями” (м. Київ, 20 листопада 2003 р.); науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, 5 грудня 2003 р.); Х міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”(м. Донецьк – м. Святогорськ, 27-31 січня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (м. Київ, 18-19 листопада 2004 р.); ІІ науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, 5 грудня 2004 р.); ХІ міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”(м. Донецьк – м. Святогорськ, 27-30 січня 2005 р.); ІІІ науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, 5 грудня 2005 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 статей у фахових наукових виданнях загальним обсягом 4,8 друк. арк. та 3 тези доповідей загальним обсягом 1,37 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації складає 246 сторінок, з яких 171 сторінка основного тексту, 16 сторінок бібліографічних посилань, 59 сторінок додатків. Дослідження містить 26 таблиць, 6 рисунків та 7 додатків. Список використаних джерел налічує 181 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, її мету і завдання дослідження. Визначено об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значимість роботи, її апробацію та публікації основних результатів дослідження у наукових фахових виданнях.

У першому розділі “Зовнішня торгівля як об’єкт статистичного дослідження” розглянуто особливості статистичного вивчення товарообороту зовнішньої торгівлі, логіко-діалектичну сутність та специфіку зіставлень у зовнішній торгівлі та еволюцію розвитку статистичного вивчення товарообороту зовнішньої торгівлі України.

Статистика зовнішньої торгівлі є галузевою статистикою і нерозривно пов'язана з економічною статистикою. В основу способу дослідження товарообороту зовнішньої торгівлі покладено масове статистичне спостереження; статистичне зведення і групування даних; обчислення узагальнюючих показників і їх економіко-статистичний аналіз.

Метою статистичного спостереження товарообороту зовнішньої торгівлі є визначення вартісних обсягів вивезених і ввезених товарів, їх кількісних і якісних показників, географічного розподілу експорту і імпорту та інших завдань. Особливістю статистичного спостереження товарообороту зовнішньої торгівлі є проведення його шляхом реєстрації руху окремих товарів при їх вивезенні з країни або ввезенні в країну на основі первинного документу – вантажної митної декларації (ВМД), складеної на основі бланка єдиного адміністративного документа (ЄАД), що використовується в країнах ЄС. Особливістю статистичного обліку товарів зовнішньої торгівлі є реєстрація всіх видів товарів у кг та ведення його у національної валюті та дол. США.

Особливістю вивчення товарообороту зовнішньої торгівлі є широке застосування різних видів групувань: типологічних та структурних. Для визначення та аналізу товарообороту зовнішньої торгівлі у статистиці широко застосовуються групування, побудовані за атрибутивними ознаками.

?Економіко-статистичний аналіз зовнішньої торгівлі дозволяє досліджувати зовнішню торгівлю як за всією сукупністю пов’язаних з нею господарських процесів, так і за окремими її елементами. Аналіз товарообороту зовнішньої торгівлі здійснюють за допомогою різних прийомів: логічних (деталізація, порівняння, елімінування, узагальнення), статистичних, математичних та ін. Для аналізу товарообороту зовнішньої торгівлі використовують дані державного обліку і звітності, міжнародних економічних і фінансових організацій та інші джерела інформації.

Статистичний аналіз зовнішньої торгівлі країн полягає у вивченні господарських процесів, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції на внутрішньому і зовнішніх ринках, на основі узагальнення історичної динаміки її розвитку з різними країнами і регіонами світу. Порівняння розвитку зовнішньої торгівлі різних країн дозволяє виявити найбільш загальні закони їх розвитку – аби зрозуміти і правильно оцінити з одного боку тенденції світогосподарських процесів, а з іншого – внутрігосподарських процесів в кожній окремій країні, отримати уявлення про можливі напрями її розвитку в майбутньому, розробити концепцію формування темпів і пропорцій зростання, зокрема концепцію структурної політики у довгостроковій перспективі. Порівняння розвитку зовнішньої торгівлі необхідне для того, щоб навчитися відокремлювати специфічні національні характеристики і частковості загальної картини від корінного і суттєвого.

Розвиток статистики зовнішньої торгівлі починається з побудови міцної держави – Київської Русі. Якщо "описова" статистика у Західній Європі починається з ХVІІ ст., то у нашій країні вона почала існувати набагато століть раніше (ІХ ст.).

З погляду на історичну справедливість, необхідно виділити шість етапів розвитку статистичного обліку товарообороту зовнішньої торгівлі на території України:

Таблиця 1

Розвиток статистичного обліку товарообороту зовнішньої торгівлі на території України

Часовий період | Назва держави (разом, у складі, самостійна) | Товарна та географічна структура | Особливості спостереження | Джерела інформації

ІХ – ХІІІ ст. | Київська Русь | Продукція ремісництва (висококваліфікованої праці) та сільського господарства, центр торгівлі між Європою та Азією | Грошова одиниця (грн., руб.), одиниця спостереження - віз або сані | Літописи, закони, історичні хроніки, наукові дослідження

ХІІІ ст. –

1654 р. | Галицько-Волинська, Литовсько-Руська, Річ Посполита | Продукція сільського господарства | Немає своєї грошової одиниці, одиниця спостереження - віз або сані, облік тільки за окремими містами | Літописи, історичні хроніки, наукові дослідження

1654 - 1917 рр. | Росія | Продукція сільського господарства та промисловості; товарооборот, в основному, з країнами Європи | Грошова одиниця (руб.), одиниця спостереження – окремі товари | Історичні хроніки, закони, систематичні звіти, публікації

1917 - 1991 рр. | СРСР | Продукція промисловості та сільського господарства, є дані про географічну структуру | Грошова одиниця (руб.), одиниця спостереження – окремі товари, не має динамічних рядів за територією | Публікації після 1930 р.

1991-1997 рр. | Україна | Не досліджено ( є дані про товарну та географічну структуру) | Грошова одиниця (руб., крб., дол., грн.), одиниця спостереження – окремі товари, не має динамічних рядів за територією | Звіти та публікації

1997 р. – теперішній час | Україна | Продукція промисловості (не потребує висококваліфікованої праці), є дані про географічну структуру | Грошова одиниця (дол., грн.), одиниця спостереження – окремі товари | Звіти та публікації

Найбільшого розвитку статистика зовнішньої торгівлі України набула у третій період – 1654-1917 рр., коли вона входила до складу Росії. Дані про зовнішню торгівлю в той період оброблялися особливо детально – з використанням різних аналітичних прийомів, публікації не припинялися у часи війн.

На межі ХІХ-ХХ ст. Росія посідала перше місце у світі за обсягом експорту зернових культур, льону, хутровини; друге за вивезенням лісотехнічних товарів, м'яса, масла, яєць; трете – за експортом цукру. До 1917 р. понад 40% російського експорту (за вартістю) складали пшениця, жито, ячмінь, овес та ін. Основним географічним напрямом зовнішньої торгівлі Росії були країни Європи, питома вага яких складала до 93% експорту та приблизно 77% імпорту.

З 1917 р., коли у Росії була проголошена державна монополія на зовнішню торгівлю й інші види зовнішньоекономічної діяльності (яку в свій час відмінив Петро І), всю зовнішню торгівлю було націоналізовано і "закрито". Державні органи статистики України (у складі СРСР) відповідну інформацію не збирали.

У другому розділі “Інструментарій статистичного дослідження товарообороту зовнішньої торгівлі” проведено аналіз інформаційного забезпечення статистичного вивчення товарообороту зовнішньої торгівлі України, зроблено статистичне дослідження динамічних рядів товарообороту її зовнішньої торгівлі, за методом абсолютних, відносних та середніх величин охарактеризовано стан, товарну та географічну структуру товарообороту зовнішньої торгівлі України та її місце на європейському ринку.

З 1991 р. облік зовнішньої торгівлі в Україні постійно еволюціонує, наближаючись до загальновизнаних світових стандартів. Починаючи з 1997 р. формування статистичних показників зовнішньої торгівлі здійснюється в Україні на основі даних митної статистики, звітів підприємств і організацій України про торгівлю товарами, що не підлягають митному декларуванню (за формами 5-зез, 14-зез, 9-зез), а також до рахування обсягів енергоносіїв. З середини 2001 р. дані збираються за 4, 6, 10 знаками Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). У 2002 р. було прийнято Митний Кодекс, згідно з яким фізичні та юридичні особи повинні декларувати товар, сукупна вартість якого перевищує суму, еквівалентну 200 євро.

Однак у сфері обліку зовнішньої торгівлі України існують певні проблеми. Держкомстат має неперервні динамічні ряди із зовнішньої діяльності підприємств та організацій України тільки з 1996 р. Перехід на УКТЗЕД з середини 2001 р. не дає можливості аналізувати ряди динаміки з більш раннього часу. Зіставлення можна робити за 2-6 знаками УКТЗЕД (що відповідає аналогічним розрядам міжнародної класифікації товарів – Гармонізованої системи опису та кодування товарів), але до 10 знаків національної класифікації перехідних ключів поки ще не розроблено. Змикання цих рядів теж досить умовне, оскільки до 2000 р. інформація формувалася за галузями економіки (згідно із Загальним класифікатором галузей народного господарства – ЗКГНГ), а з середини 2000 р. – за видами економічної діяльності (згідно із Класифікацією видів економічної діяльності – КВЕД).

Динаміка зовнішньої торгівлі України відображає всі проблеми перехідного періоду (табл. 2). В умовах глибокої системної кризи початку 1990-х рр. спостерігалося значне скорочення зовнішньоторговельних зв'язків, і їх поступове зростання почалось тільки в умовах досягнення економічної стабілізації і виходу на траєкторію економічного зростання. З 1996 р. сальдо зовнішньої торгівлі має позитивне значення.

Таблиця 2

Динаміка зовнішньої торгівлі України за 1990-2004 рр.

(млрд. дол.)

Роки | 1990 | 1991 | 1993 | 1995 | 1996 | 1999 | 2000 | 2002 | 2004

Експорт | 74,60 | 50,00 | 10,84 | 15,58 | 19,15 | 15,20 | 18,0622,0137,97

Імпорт | 87,30 | 53,40 | 12,67 | 16,77 | 18,81 | 12,96 | 15,3218,1731,05

Сальдо | -12,70 | -3,40 | -1,83 | -1,20 | 0,34 | 2,24 | 2,743,846,92

Темп зростання експорту України за 1996-2004 рр. дорівнює 198,3%, абсолютний приріст – 18,8 млрд. дол. З 2000 р. щорічно в Україні відбувається приріст експорту, та майже така ж сама тенденція склалася з імпортом. З 1996 по 2004 рр. абсолютний приріст імпорту збільшився на 12,2 млрд. дол., темп зростання складав 165,1%. За 1996-2004 рр. обсяг експорту в середньому збільшився на 8,9%, імпорту – на 6,5%, абсолютний приріст в середньому склав 2,4 млрд. дол. експорту та 1,5 млрд. дол. імпорту. Середньорічне абсолютне значення 1% приросту експорту за період, що досліджується, складає 264 млн. дол., імпорту – 235 млн. дол.

У статистиці зовнішньоторговельного обороту найбільшого застосування набули такі відносні величини: відносні величини динаміки, відносні величини структури, відносні величини інтенсивності, відносні величини порівняння.

Товарна структура експорту і імпорту України за окремими товарними групами показує спеціалізацію країни на світових товарних ринках і роль окремих країн в торгівлі з Україною. У 1996-2004 рр. основними експортними товарними групами України були чорні метали (31,5% у середньому за 9 років), паливо мінеральне, нафта та продукти її переробки (7,0%), машини механічні (6,3%), вироби з чорних металів (4,8%), продукція неорганічної хімії (3,4%), електричні машини (3,2%), руди та шлаки (3,0%). Структура експорту свідчить про його монокультурний характер, притаманний нерозвиненим країнам чи країнам, що розвиваються за так званим “наздоганяючим” шляхом. У структурі імпорту переважне значення мають паливно-енергетичні ресурси, що об'єктивно відображає місце України в сучасному міжнародному розподілі праці. За 1996-2004 рр. основними імпортними товарними групами України були паливо мінеральне, нафта і продукти її переробки – (41,0% у середньому за 9 років), машини механічні (10,4%), засоби наземного транспорту (4,7%), електричні машини (4,3%), пластмаси та вироби з них (2,8%), папір та картон (2,4%), фармацевтичні продукти (2,2%), за 1998-2004 рр. – руди та шлаки (2,0% в середньому за 7 років).

У географічній структурі експорту зовнішньої торгівлі України простежується чітка тенденція до його диверсифікації, тобто зменшення частки країн СНД. На перші десять країн у 1996 р. припадало 67,1% а у 2004 р. – 51,4%. На Російську Федерацію у 1996 р. припадало 38,7% сукупного експорту за вартістю, у 2004 р. – 18,0%; на Китай – 5,3% та 2,5%; на Білорусь – 5,0% та 1,7%; на Німеччину – 2,9% та 5,8%; на Туреччину – 2,8% та 5,7%, на США – 2,6% та 4,6%, на Угорщину – 2,6% та 2,5%; на Польщу – 2,5% та 3,0%; на Італію – 2,4% та 5,0%.

У географічній структурі імпорту спостерігається досить стійка концентрація імпортних постачань: у 1996 р. на десять перших країн припадало 79,4%, у 2004 р. – 74,9%. На Російську Федерацію у 1996 р. припадало 50,1% сукупного імпорту за вартістю, у 2004 р. –- 41,8%; на Туркменістан – 8,8% та 6,7%; на Німеччину – 6,1% та 9,6%; на Білорусь – 2,2% та 1,9%; на США – 3,2% та 2,0%; на Польщу – 2,9% та 3,5%; на Казахстан – 1,4% та 1,4%; на Італію – 1,9% та 3,0%; на Францію - 1,4% та 2,3%.

Відносні величини інтенсивності характеризують розвиток якого-небудь явища в певному середовищі: прикладом може бути обсяг зовнішньої торгівлі і валовий внутрішній продукт на душу населення, чи виробництво і імпорт окремих товарів на душу населення. Частка українського експорту у 2003 р. трохи перевищила 0,3% світового експорту, і за цим показником Україна посідала сорок перше місце в світі. На європейському ринку ця частка складала 0,5% товарного експорту України. Серед 38 європейських країн, проаналізованих за 2003 р., Україна посідала 7 місце за чисельністю населення, 23 місце за обсягом ВВП, 35 місце за експортом товарів на душу населення, що не відповідає її потенціалу.

До відносних величин порівняння в зовнішній торгівлі належать коефіцієнт еластичності обороту зовнішньої торгівлі, експортна квота, коефіцієнт фізичних умов товарообміну, коефіцієнт структурної спеціалізації. Коефіцієнт еластичності зовнішньоторговельного обороту характеризує темпи зростання зовнішньої торгівлі порівняно з темпами зростання промислового виробництва або валового внутрішнього продукту. Цей показник розраховують діленням показника темпів зростання (приросту) зовнішньоторговельного обороту, експорту або імпорту країни за певний період часу на показник темпу зростання (приросту) промислового виробництва або валового внутрішнього продукту країни за той же період часу. Необхідно підкреслити, що цей показник має економічний сенс лише у тому випадку, якщо темпи зростання зовнішньої торгівлі за аналізований період розраховані в порівнянних (незмінних) цінах. Коефіцієнт еластичності експорту України свідчить про існування чіткої залежності між динамікою експорту і ВВП. Падіння експорту у 1996-1999 рр. загострювало економічний спад (падіння ВВП) – на 1% зниження експорту ВВП знижувався на 0,24% і стимулювало його зростання при зростанні експорту (2000-2004 рр.) – 1% зростання експорту давав 0,31% зростання ВВП, причому коливання значень еластичності ВВП від експорту на фазі зростання на рівні 1/3 було досить стійким.

Експортна квота – відношення експорту країни до ВВП – це показник інтенсивності розвитку зовнішньоторговельних зв'язків. Розрахунок показника свідчить про підвищення ролі зовнішньої торгівлі як одного з факторів економічного зростання. В Україні середнє значення цього показника у 2001-2003 рр. становило у 57%, у Франції і Італії – 27%, у Великій Британії – 26%, у Німеччині і Російській Федерації – 36%, у Нідерландах – 63%, у Польщі – 31%, у Чехії – 63%. При аналізі показника експортної квоти необхідно враховувати, що хоча його зростання означає інтенсифікацію зовнішньоторговельних зв'язків, але на тлі зниження сукупного попиту і в умовах країни з невисоким рівнем доходу на душу населення воно може означати посилення кризових процесів в економіці. Зростання цього показника в Україні і розмір експорту на душу населення свідчать лише про слабкість національної економіки.

У третьому розділі “Методологічні засади статистичного вивчення та економічного оцінювання товарообороту зовнішньої торгівлі України” розглянуто пропозиції щодо використання індексного факторного аналізу зовнішньої торгівлі, систему показників, що характеризує формування умов зовнішньої торгівлі, та зроблено прогноз динаміки товарообороту зовнішньої торгівлі.

В умовах сучасного ринкового господарства ціни залишаються ключовим елементом економічного механізму, що формує структуру економіки в цілому. При аналізі цін важливо враховувати, що рух номінальних цін в сучасних умовах інфляції і ломки пропорцій обміну ще не показує повної картини і реальної динаміки. Аналіз динаміки експортних і імпортних цін, зроблений на основі вибіркового методу за чотиризначними кодами, свідчить, що несприятливим періодом для розвитку експорту були 1997-1999 рр. Внаслідок зниження цін експорт скоротився в цей період на 3,1 млрд. дол. У 1999-2004 рр. спостерігалося зростання експортних цін. Завдяки підвищенню цін у 1999-2004 рр. було додатково отримано 10,2 млрд. дол. Динаміка падіння цін на імпорт була характерна для 1997-1999 і 2000-2002 рр. Внаслідок падіння цін імпорт знизився у вартісному обсязі на 4,9 і 1,7 млрд. дол. Завдяки зростанню індексу цін вартісні обсяги імпорту у 2002-2004 рр. зросли на 5,4 млрд. дол. Динаміка індексів цін і фізичного обсягу у галузевому розрізі в окремі періоди була різною.

Вплив асортиментних зрушень на вартісні показники товарообороту зовнішньої торгівлі був у 1997-2004 рр. суттєвим і негативним. Так, вартість експорту в цей період постійно зменшувалась, причому максимально у 2004 р. (індекс дорівнював 92,4%) і мінімально у 2001 рр., (індекс дорівнював 98,1%). Для імпорту він, відповідно, дорівнював 89,9% (1998 р.) і 97,0% (2002 р.). Динаміка цього індексу у галузевому розрізі була теж різною.

Динаміка експортних і імпортних цін безпосередньо впливає на формування умов зовнішньої торгівлі товарами. Під умовами зовнішньої торгівлі в економічному аналізі найчастіше мають на увазі співвідношення індексів експортних і імпортних цін, але поняття “умови торгівлі” значно ширше. На наш погляд, для аналізу умов торгівлі доцільно використовувати систему показників. Перший показник – це відношення індексу цін експорту до цін імпорту (за Пааше). В роботі зроблено зіставлення умов торгівлі на базі суцільного і несуцільного спостереження. Запропонована автором методологія свідчить про надійність і простоту несуцільного спостереження, результати якого наведено у табл. 3.

Найсприятливіша зовнішньоторговельна ситуація для України складалася у 2000-2003 рр. Така сприятлива ситуація для формування умов торгівлі дозволила отримати додаткову вигоду від неї, що суттєво розширило імпортні можливості від зовнішньої торгівлі і сприяло економічній стабілізації і економічному підйому України.

Таблиця 3

Індекс умов торгівлі України

Галузі | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Паливно-енергетичні

ресурси, % | 136 | 107 | 108 | 95 | 103 | 107 | 97

Хімічна та нафтохімічна, % | 95 | 101 | 113 | 99 | 98 | 102 | 99

Металургійна, % | 94 | 92 | 106 | 108 | 117 | 114 | 106

Деревообробна та целюлозно-паперова, % | 118 | 112 | 102 | 91 | 105 | 95 | 101

Будівельних матеріалів, % | 105 | 107 | 105 | 110 | 110 | 102 | 104

АПК, % | 93 | 103 | 109 | 106 | 104 | 100 | 99

Легка та місцева, % | 104 | 106 | 103 | 106 | 110 | 109 | 108

Машинобудівна та металообробна, % | 96 | 102 | 100 | 101 | 101 | 93 | 102

У цілому, % | 113 | 95 | 100 | 102 | 105 | 105 | 99

Вигоди, збитки (–) від зміни умов торгівлі, млн. дол. | 2132 | -594 | 28 | 334 | 785 | 793 | 27

З індексом умов торгівлі пов'язаний показник купівельної спроможності експорту. Його розраховують перемножуванням індексу умов торгівлі на індекс фізичного обсягу експорту. Цей індекс показує, якою мірою збільшення фізичного обсягу експорту в звітному періоді покриває збільшення фізичного обсягу імпорту за умови утримання зовнішньоторговельного сальдо базисного періоду. У 1998 р. цей показник становив 7,1%; у 1999 р. – 9,5%; у 2000 р. – 23,3%; у 2001 р. – 13,9%; у 2002 р. – 13,1%; у 2003 р. – 20,0%; у 2004 р. – 9,7%.

Третім показником з цієї групи є коефіцієнт фізичних умов товарообміну. Його розраховують як співвідношення між середньою ціною за тонну (одиницю) товарів, що експортуються, і ціною за тонну (одиницю) товарів, що імпортуються. Співвідношення, рівне (або більше) одиниці, є сприятливим. Цей показник в цілому свідчить про досить тривалий період сприятливої кон’юнктури на світових товарних ринках на основну експортну продукцію. Аналіз вказаного показника для продукції чорної металургії (галузь, на яку припадає основна частка експорту України) відносно до імпорту показує, що на одну і ту ж кількість проданих на світовому ринку умовних одиниць чорної металургії національного виробництва у 2004 р. можна було купити в 2,2 рази більше умовних одиниць продукції машинобудування і легкої промисловості, майже в 2,5 рази більше продукції АПК і будівельних матеріалів, в 1,8 рази більше паливно-енергетичних ресурсів і продукції деревообробної промисловості і 1,6 рази продукції хімічної та нафтохімічної промисловості, ніж у 1997 р.

Четвертим показником є коефіцієнт структурної спеціалізації, який є співвідношенням між показниками питомої ваги певної групи товарів в експорті і у виробництві країни. Цей показник повинен бути більше одиниці для товарів з високим ступенем обробки, а для необроблених товарів він повинен бути нижче 1. В цілому можна відзначити, що в Україні спостерігалася позитивна динаміка цього коефіцієнта за деякими галузями економіки. Проте його надмірно високі значення для хімічної і нафтохімічної промисловості і металургії відображають гіпертрофовану участь України у міжнародному розподілі праці за цими галузями.

П'ятим показником, що відображає ще й рівень економічного розвитку країни, є показник внутрішньогалузевої торгівлі. На відміну від неї, міжгалузева торгівля визначається як двостороння торгівля різними товарами між країнами. Вища частка внутрішньогалузевої торгівлі сприяє швидшій адаптації національної економіки до кон'юнктурних коливань. Рівень внутрішньогалузевої торгівлі між країнами визначається індексом Грубеля-Ллойда, який має такий вигляд:

0GLij1,

де - експорт товару g з країни i в країну j,

- імпорт товару g з країни j в країну i.

Розрахунки індексу Грубеля-Ллойда, зроблені на базі статистики Держкомстату України, за двозначними та чотиризначними кодами показують позитивну динаміку зростання внутрішньогалузевої торгівлі. У 1997 р. цей показник за чотиризначними кодами дорівнював 0,210, до 2003 р. він мав тенденцію зростання – до 0,274, а у 2004 р. знизився – до 0,263. Розрахунок індексу Грубеля-Ллойда для України з іншими країнами у 1997-2004 рр. за двозначними кодами свідчить про досить серйозні зрушення: по-перше, спостерігається зростання індексу за окремими країнами в цілому; по-друге, серед перших 20 країн за значущістю цього показника зростає число країн з розвиненою промисловістю.

Для серйозніших висновків про вплив на зовнішню торгівлю і напрями інтеграції національної економіки у світове господарство розрахунок індексу Грубеля-Ллойда треба доповнювати шостим показником – коефіцієнтом товарної структури (Сij):

де х – вектор експорту; m – вектор імпорту.

Цей показник відображає відповідність структури зовнішньої торгівлі країн, що є торговими партнерами. За допомогою цього показника можна визначити, наскільки експорт країни i відповідає імпортним потребам країни j. Значення цього показника змінюється від 0 до 1. Якщо він дорівнює 1, це дає підставу припускати, що експортні можливості однієї країни повністю відповідають імпортним потребам інший, і тому між цими двома країнами потенційно можливий великий обсяг товарообігу, та навпаки, наближення цього показника до 0 характеризує невигідні умови торгівлі між країнами.

На підставі розрахунку цього показника для країн, що