МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСТИТЕТ

Редзюк Євгеній Васильович

УДК 656:338.47

МАРКЕТИНГ ІННОВАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

В СИСТЕМІ ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

(на прикладі науково-дослідних інститутів сфери транспорту)

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ужгород - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі маркетингу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м.Київ.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Герасимчук Василь Гнатович

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ,

професор кафедри маркетингу

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Терехов Віктор Іванович

Університет економіки та права “КРОК”, м. Київ, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Кандидат економічних наук, доцент

Пойда-Носик Ніна Никифорівна,

Ужгородський національний університет, м. Ужгород, доцент кафедри фінансів

Провідна установа : | Інститут економіки промисловості НАН України, відділ економічних проблем науково-технічного прогресу в промисловості, м. Донецьк

Захист відбудеться “17” листопада 2006 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в Ужгородському національному університеті за адресою: , м. Ужгород, пл. Народна 3, ауд.47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ужгородського національного університета за адресою: , м. Ужгород, вул.Капітульна,9.

Автореферат розісланий “14” жовтня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 61.051.02,

кандидат економічних наук, доцент О.Г.Чубарь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Трансформаційний характер економіки України обумовлює зміну ставлення до своєї роботи організацій, що надають інноваційні послуги, вимагає від них підвищення якості обслуговування клієнтів, чутливого реагування на запити споживачів, проведення досліджень ринку, конкурентів, можливостей самої організації, яка пропонує такі послуги. З позиції теорії – збагачення новими методиками, формами, схемами застосування маркетингу у сфері інновацій мають також суттєве значення.

Інноваційні послуги, що надаються транспортним організаціям в Україні не є виключенням. Споживання цих послуг не в повній мірі досліджено і динамічно змінюється з національними особливостями, що притаманні Україні. Їх виявлення та аналіз, з визначенням, як позитивних так і негативних моментів, є складовою частиною дисертаційної роботи. Ринок інноваційних послуг у транспортній галузі проходить період становлення, він є ще в значній мірі неврегульований, а споживач послуг – недостатньо вивчений. Подальшого вдосконалення потребує й ринок інноваційних послуг у сфері застосування сучасних маркетингових заходів.

Дослідженням щодо використання маркетингу в інноваційній діяльності присвячені праці вітчизняних науковців: В.П. Александрової, О.І. Амоша, Л.Л. Антонюка, Ю.М. Бажала, А.С. Гальчинського, В.М. Геєця, Н.П. Гончарової, А.І. Грабченко, Ю.В. Каракая, В.Я. Кардаша, Б.А. Карпінського, Б.А. Малицького, А.Ф. Павленка, П.Г. Перерви, А.М. Поручника, В.С. Савчука, В.П. Соловйова, В.І. Терехова, Д.М. Черваньова та ін.; науковців з країн СНД: І.Т. Балабанова, І.В. Бестужев-Лади, С.В. Валдайцева, В.В. Глухова, П.Н. Завліна, М.Д. Кондратьєва, В.Г. Мєдинського, А.І. Пригожина, А.М. Романова, А.Б. Тітова, Р.А. Фатхутдінова та ін.; а також зарубіжних вчених: І. Ансоффа, К. Вегера, Дж.В. Дейна, П. Друккера, А. Епе, А. Кляйкнехта, М. Кляйхе, Е. Корея, Ф. Котлера, Р.Купера, К. Льоббе, Г. Менша, Х. Мефферта, Б. Санто, Б. Твісса, Р. Фостера, Д. Шнайдера, Дж. Шумпетера та ін. Разом з тим, у переважній кількості робіт розглядаються загальні концептуальні підходи щодо дослідження маркетингу в інноваційній діяльності та у формуванні заходів, які спрямовані на підвищення ефективності науково-дослідних організацій. Не знайшло належного висвітлення комплексне забезпечення маркетингом науково-дослідних організацій з урахуванням їх специфіки діяльності у системі транспорту.

Відсутність концептуально цілісних підходів та обгрунтованого організаційно-економічного механізму використання маркетингу у науково-дослідних організаціях сфери транспорту України визначає необхідність і актуальність вирішення цього завдання. В основу дисертаційного дослідження покладено гіпотезу про пряму залежність підвищення ефективності науково-дослідної організації сфери транспорту від використання нею комплексу маркетингу в процесі розробки, виробництва та реалізації інноваційних послуг.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов`язана і виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри маркетингу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана на 2001-2006 рр. і відноситься до теми “Удосконалення маркетингової діяльності в умовах трансформаційної економіки” (державна реєстрація № 0103V004765). Крім того, дисертаційна робота виконана у контексті Державної програми реформування науково-дослідних та проектних інститутів Міністерства транспорту України (Кабінет Міністрів України, програма дій уряду від 05.09.2006 р.: “Економіка України – інноваційно-інвестиційна модель розвитку на 2007-2015 рр.”), яка передбачає глибоку модернізацію української економіки, підвищення її конкурентоспроможності, активізацію інноваційної діяльності тощо. Тому використання ефективних форм господарювання, оптимізація підрозділів інститутів, комерційний пошук щодо функціонування в ринкових умовах, зменшення витрат та залежності від державного фінансування, що пропонується у дисертаційній роботі сприятиме програмі дій уряду України.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо ефективного застосування маркетингових засобів у сфері інноваційних послуг в транспортній галузі України.

Відповідно до мети дослідження поставлені і розв`язані такі основні завдання:

- досліджено концептуальні підходи до формування та застосування комплексу маркетингових засобів у сфері інноваційних послуг;

- визначено вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища на процеси інноваційної діяльності у науково-дослідних організаціях Міністерства транспорту України;

- здійснено комплексну оцінку інноваційної діяльності в науково-дослідних інститутах сфери транспорту України (“ДержавтотрансНДІпроект”, “ДерждорНДІ”, “Київдіпротранс” та ін.);

- виявлено особливості поведінки споживачів інноваційних послуг, сформовано кластерні групи чинників, що впливають на попит та визначено методи маркетингового супроводження інноваційних послуг у сфері транспорту України під впливом таких чинників;

- досліджено механізм здійснення інноваційної діяльності у науково-дослідних інститутах Міністерства транспорту України та обґрунтовано доцільність його вдосконалення на основі використання адаптованого маркетингового інструментарію;

- визначено організаційну структуру та функції при впровадженні у науково-дослідні організації сфери транспорту України підрозділів маркетингу;

- розроблено обґрунтовані узагальнені пропозиції щодо впровадження у галузевих науково-дослідних інститутах сфери транспорту України підрозділів маркетингу, а також проведено оцінку впливу наукових розробок автора на підвищення ефективності таких організацій.

Об`єкт дослідження – управління маркетинговою діяльністю на прикладі науково-дослідних установ Міністерства транспорту України: “ДержавтотрансНДІпроект”, “ДерждорНДІ”, “Київдіпротранс” та інші.

Предмет дослідження – маркетингові процеси при розробці, виробництві та реалізації інноваційних послуг в сфері транспорту України.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є: положення та висновки сучасної теорії маркетингу в інноваційній сфері; наукові праці вчених вітчизняних і зарубіжних країн з питань використання маркетингу в інноваційній діяльності.

У ході дослідження застосовувались наступні методи:

§ історичний метод, методи систематизації, узагальнень і формалізації використано при дослідженні теоретико-методичних аспектів маркетингу інноваційної діяльності;

§ методи синтезу, факторний аналіз, порівняння, застосовувались при дослідженні макроекономічних показників транспортної галузі, інноваційного середовища в Україні та в світі;

§ економічний аналіз загальної документації і математично-статистичні методи аналізу бухгалтерської та фінансової документації, кластерний аналіз використано при проведенні діагностики науково-дослідних інститутів сфери транспорту України; також застосовувались такі методи збору інформації, як співбесіди, спостереження, тестування, анкетування, опитування.

§ методи експертних оцінок, аналіз трендів, порівняння, математичного моделювання, апроксимації, прогнозування використано при розробці практичних рекомендацій та при обґрунтуванні досягнених положень.

Інформаційною базою наукового дослідження є: зарубіжні і вітчизняні публікації з досліджуваної проблематики; закони та інші нормативно-правові акти України, статистичні збірники і матеріали Держкомстату, Міністерства транспорту України, науково-дослідних установ сфери транспорту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних засад і практичних рекомендацій з удосконалення комплексу маркетингу в системі науково-дослідних організацій у сфері транспорту України та обґрунтуванні методичних положень щодо напрямків її реалізації.

Результати, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, відображають наступні положення:

вперше:

· Сформульовано методологічні особливості та досліджено специфіку інноваційних послуг у системі транспорту України, як об`єктів маркетингового управління; теоретично обгрунтовано і доведено доцільність застосування класичного маркетингового забезпечення діяльності товаровиробників до специфіки діяльності галузевих науково-дослідних організацій сфери транспорту України, діючих в умовах ринкової економіки.

· Розроблено структурно-послідовний бізнес-процес дослідження і обслуговування споживачів, який сприяє кваліфікованому виконанню маркетингової діяльності у галузевих науково-дослідних організаціях сфери транспорту України при реалізації ними інноваційних послуг; на основі бізнес-процесу запропоновано використовувати нову організаційно-управлінську структуру для галузевих науково-дослідних установ сфери транспорту України, що містить спеціалізований підрозділ з маркетингу.

· Запропоновано до використання нові аналітичні залежності, що виявлені з галузевих чинників впливу при формуванні ціноутворення на інноваційні послуги, як товар, з позицій їх виробників та споживачів, які дозволяють встановити оптимальну конкурентну ціну на ринку і посилити конкурентоспроможність галузевих науково-дослідних організацій сфери транспорту України.

вдосконалено:

· Методичні підходи щодо системи стимулювання інноваційної діяльності в сфері транспорту України.

· Завдання і структуру комплексу маркетингу для використання його в науково-дослідних організаціях сфери транспорту України на основі визначеної та обгрунтованої специфіки їхньої інноваційної діяльності.

одержало подальший розвиток:

· Методологічні положення щодо визначення особливості поняття “інноваційна послуга у сфері транспорту України”, яке враховує вплив маркетингового інструментарію.

· Використання науково-дослідними організаціями сфери транспорту України при розробці, виробництві та реалізації інноваційних послуг маркетингової петлі якості (на базі міжнародної стандартної петлі якості ICO 9000-9004), що охоплює проходження інноваційною послугою 9 етапів життєвого циклу, та адаптовані до кожного з них маркетингові заходи, спрямовані на підвищення рівня якості послуг, як товарів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні викладених наукових положень, узагальнень, методик науково-дослідними організаціями сфери транспорту, виконавчою владою, які задіяні у процесі формування і реалізації політики розвитку інноваційної діяльності. Результати дисертаційного дослідження використовуються у “ДержавтотрансНДІпроект”, “ДерждорНДІ”, “Київдіпротранс” (довідка про впровадження № .40-11-761 від 18.04.2003, довідка про впровадження № /1-856 від 28.10.2003, довідка про впровадження № від 21.04.2003) та рекомендовані до впровадження в інших науково-дослідних організаціях сфери транспорту України.

Матеріали і результати дисертаційного дослідження обговорювались на кафедрі маркетингу Київського національного економічного університету, кафедрі економіки та організації машинобудівного виробництва Національного технічного університету України “КПІ”, кафедрі маркетингу Технічного університету Ільменау (Німеччина) і впроваджені у навчальний процес Національного технічного університету України “КПІ” при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Організація виробництва” (довідка № НТУУ “КПІ” від 21.04.2003 р.), Академії муніципального управління при викладанні дисциплін “Інноваційний менеджмент”, “Основи менеджменту” (довідка № АМУ від 30.05.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати та висновки дисертаційної роботи обговорювались на V міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (Київ – 2001), ІІ міжнародній науковій конференції “Економіка і маркетинг в XXI сторіччі” (Донецьк – 2001), VIII міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть” (Київ – 2001), Міжнародна наукова конференція присвячена 35-річчю економічно-інженерному факультету “Розвиток торгівлі та національної економіки і освіти” (Рига – 2002), Х міжнародній науково-практичній конференції “Управління організацією: регіональні аспекти” (Чернігів – 2002), VIII міжнародній науково-практичній конференції “Образование и наука без границ” (Дніпропетровськ – 2004), Науково-практична конференція “Фінанси України: проблеми державного регулювання трансформації економіки та перспективи інтеграції України у світову фінансову систему” (Київ – 2005).

Публікації. За результатами досліджень автором самостійно опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 2,5 друк.арк., з них 8 – статей, 7 – у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,7 друк.арк., 7 – матеріали конференцій загальним обсягом 0,8 друк.арк.

Структура, зміст та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 224 сторінки машинописного тексту, включаючи 25 таблиць на 19 сторінках, 34 рисунки на 17 сторінках, список використаних джерел з 218 найменувань на 18 сторінках, 14 додатків на 71 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів дослідження.

У Розділі 1 - “Особливості маркетингу інноваційних послуг” розглянуто теоретичні підходи до визначення понять: інновація, інноваційна послуга, маркетинг інноваційних послуг.

Проведено аналіз теоретико-методологічних засад маркетингу у сфері інноваційних послуг, уточнено зміст і конкретизовано визначення інновації, інноваційної послуги, маркетингу інноваційних послуг.

Встановлено, що інноваційна послуга у сфері транспорту – це діяльність, яку одна сторона (науково-дослідна, проектна, консультаційна організація) надає іншій з метою поліпшення її стану, отримання корисного ефекту через використання наданої інформації, розробок, або конкретних дій і може мати, як матеріальний, так і нематеріальний характер. Надання інноваційної послуги у системі транспорту – це процеси, які здійснюються за допомогою заходів науково-технічного характеру, що пропонуються споживачу. Такі послуги мають відповідні специфічні властивості, що відмінні від загальноприйнятих властивостей послуг:

1. “Невід`ємність від джерела” – не завжди проявляється така властивість (наприклад, звіти про науково-дослідні роботи, науково-технічні висновки, експертизи, проектна документація – споживач може їх самостійно використовувати у своїй діяльності без фахівців, що готували йому такі роботи, висновки).

2. “Неможливість збереження” – інноваційні послуги у сфері транспорту можуть: а) не зберігатись (наприклад: процес проведення наукової експертизи, процес навчання клієнта), б) зберігатись обмежено в часі (наприклад: дослідні, лабораторні, конструкторські послуги, вони з часом, поступово втрачають свою актуальність і корисність), в) можуть зберігатись (наприклад: патенти, ліцензії, звіти, нормативна і проектна документація, комп`ютерні програми на СД-дисках).

3. “Невідчутність” – суть інноваційної послуги у сфері транспорту полягає у поліпшенні стану клієнта, отриманні ним корисного ефекту і відчутності результату впливу інновації, в цьому і є сенс діяльності науково-дослідної організації на ринку.

4. “Змінність якості у часі” – в більшості своїй, якість обумовлена терміном дії послуги, що визначається при проведенні переговорів між клієнтом та представником науково-дослідної установи системи транспорту, або темпами розвитку науково-технічного прогресу на ринку інноваційних послуг у сфері транспорту. Як правило, якість таких послуг в значній мірі залежить від фахового рівня певного виконавця, його мотивації, а також від засобів виробництва, які цей фахівець використовує.

Особливістю інноваційних послуг у системі транспорту є те, що вони мають різний ступінь матеріальності. В залежності від їх виду, за континиумом – від матеріальних до нематеріальних виявлено такий перелік, це: ремонтні роботи, проведення випробувань, розробка програмного забезпечення, дослідно-конструкторська та науково-дослідна діяльність, проектні роботи, консультування, навчання.

Слід відзначити, що вищезазначені специфічні риси інноваційних послуг у сфері транспорту відрізняють їх від інших видів інноваційної діяльності (виробів, або інших галузей економіки). На думку автора, інноваційний вироб – це конкретна річ, уособлена одиниця товару, що має функціональні властивості більш корисні в порівнянні з існуючими аналогічними виробами на ринку, оригінальну марочну назву, колір, упаковку, термін використання. Тому в інноваційних послугах і виробах є відмінності. Автором у дисертаційній роботі розроблена і представлена порівняльна характеристика інноваційних послуг та інноваційних виробів.

В ринковій економіці інноваційні послуги, будь-то інформація, винахід, ноу-хау і т. ін., які захищені юридично, продаються їх законним власником (науково-дослідною організацією, приватною особою тощо) відповідно до кількості покупців на нього і комплексне використання маркетингу сприяє цьому процесу. Маркетинг у сфері інноваційних послуг служить для підтримки конкурентноздатності організації на ринку шляхом постійного формування та визначення необхідності застосування інноваційних послуг за обсягами та в часі. Така діяльність здатна відновити або збільшити прибутковість науково-дослідної організації при погіршенні кон`юнктури збуту існуючих послуг, при збільшенні вартості використаних ресурсів, а також при загальних негативних змінах у зовнішньому середовищі.

Етапи життєвого циклу інноваційних послуг в галузевих науково-дослідних організаціях сфери транспорту мають свою особливість. Специфіка полягає в тому, що такі послуги поділяються на стандартні та унікальні. Стандартні види послуг при чіткій організації процесу, можуть реалізовуваться протягом довготривалого часу значній кількості споживачів, а унікальні інноваційні послуги реалізуються тільки одному клієнту - один раз, тому не мають етапу росту, зрілості, спаду і елімінування.

Реалізація стратегії науково-дослідної організації на ринку повинна забезпечуватися відповідним рівнем якості інноваційної послуги, що має бути комплексним, відстежуватись від першочергового визначення потреб і до повного їх задоволення. Інноваційна послуга, як товар проходить через низку етапів створення та реалізаціїрис.1), маркетинг на кожному з цих етапів виконує відповідні функції, які покращують реалізацію даного етапу. На відміну від міжнародних стандартів, що налічують 11 етапів “петлі якості” життєвого циклу продукції, особливість інноваційної послуги, як товару обумовлює 9 етапів (відсутній етап упаковки та етап монтажу).Тому автором пропонується використовувати маркетингову петлю якості інноваційних послуг, яка являє собою схематичну модель взаємозалежних заходів із забезпечення маркетинговим інструментарієм, що впливає на якість інноваційної послуги у різних стадіях її життєвого циклу.

Рис.1. Послідовність етапів створення і реалізації інноваційних послуг

в системі транспорту

Досліджено і згруповано у відповідні сегменти основні види інноваційної діяльності в науково-дослідних організаціях сфери транспорту, це: 1) фундаментальні наукові дослідження; 2) створення (розробка) нових процесів, способів, речовин, приладів, машин; лабораторні дослідження і випробування; проведення промислових досліджень; 3) розробка науково-технічних рекомендацій у вигляді інжинірингових послуг, проектна і конструкторська діяльність; 4) розробка методичної, кошторисної, технічної і нормативної документації; збір статистичної інформації, її обробка і наукове узагальнення; 5) проведення експертиз, сертифікація; 6) консультаційна діяльність в науковому та прикладному фаховому аспектах. Автором запропонована доцільність використання маркетингового інструментарію, адаптованого до кожного з вказаних видів інноваційних послуг, спрямованого на покращення їх створення і реалізації.

Проаналізовано досвід, сучасний стан, позитивні та негативні тенденції, державна політика в інноваційній діяльності, таких країн, як США, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Китай, Російська Федерація. Відзначено особливості інноваційної діяльності в Україні.

У Розділі 2 - “Дослідження ринку інноваційних послуг у сфері транспорту України” викладено результати комплексного аналізу ринку інноваційних послуг у системі транспорту України. В процесі трансформації економіки України (1990-2006 рр.) спостерігається зниження перевезень у транспортній галузі більше ніж в 2,5-5 разів, а вантажообороту більше ніж в 2,5-3 рази. Підприємства цієї галузі виступають основними споживачами інноваційних послуг, які реалізують науково-дослідні організації сфери транспорту, тому такий стан не сприяє зростанню попиту на інноваційні послуги в системі транспорту України.

В ринкових умовах господарювання змінилося й становище у фінансуванні інноваційної діяльності у сфері транспорту України (табл. , рис. ), яке є незначним (1,1-2,6Відзначимо, що частка транспортно-дорожнього комплексу у ВВП в 2000-2005 рр. складала 8-10В науково-дослідних інститутах сфери транспорту України також відбулось зменшення обсягів державного фінансування (табл.2).

Таблиця 1.

Фінансування наукових та науково-технічних робіт всього за галузями наук

та у сфері транспорту України, (тис.грн.)  |

1995 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

транспортна галузь | 13957,9 | 13713,7 | 20458,0 | 38278,8 | 64277,2 | 63705,3 | 76133,5 | 75300,0

всього | 651962,0 | 1260964,7 | 1554098,4 | 2046339,0 | 2432520,2 | 2611701,8 | 3597379,1 | 3571100

Таблиця 2.

Питома вага фінансування робіт, що виконувались “ДержавтотрансНДІпроект”, (%)

Види організацій – замовників | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

За рахунок Державного бюджету | 20,8 | 10,5 | 1,9 | 3,6 | 4,2 | 3,1 | 4,7 | 4,4

За рахунок інноваційного фонду | 49,3 | 44,6 | 15,9 | 5,3 | 4,9 | - | - | -

За рахунок інших замовників | 29,9 | 44,9 | 82,2 | 91,1 | 90,9 | 96,9 | 95,3 | 95,6

Всього | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100

Рис.2. Відсоток фінансування транспортної галузі у загальному обсязі фінансування наукових та науково-технічних робіт в Україні, (%)

Транспортна галузь і державне фінансування науково-технічних робіт достатньо нестабільні, не має чіткої програми розвитку на довгостроковий термін, державними органами влади не визначено пріоритети у науковій діяльності. В таких умовах невеликі інноваційні підприємства реалізують готову продукцію та послуги більш ефективно за рахунок менших масштабів (незначна частка постійних витрат), більш гнучкої структури управління та виробництва, націленості на вузьку нішу у відповідному сегменті ринку, чим у галузевих науково-дослідних організаціях. Негативною стороною є те, що стратегічні наукові направлення ними майже не розробляються, а унікальне обладнання науково-дослідних інститутів без використання і вдосконалення морально та фізично старіє, безконтрольно розпродається, ліквідується. Малі інноваційні підприємства не надають всього спектру інноваційних послуг, а зосередились тільки на привабливих для них сегментах. Це призводить до значного відставання вітчизняної науки і виробництва від економічно розвинених країн, що обумовлюється й недостатнім державним фінансуванням та неможливістю в умовах економічної нестабільності виділяти підприємствами-споживачами кошти на інноваційну діяльність профільним науково-дослідним організаціям.

Суттєвим фактором при створенні та реалізації інноваційних послуг у сфері транспорту України є врахування специфіки роботи транспортної галузі (рис.3).

Рис.3. Загальна схема взаємозв`язків підприємства сфери транспорту

із зовнішнім середовищем

На рис.3 зображено схему взаємозв`язків підприємства сфери транспорту та відображено вплив на нього ринку інноваційних послуг, який пропонує підприємству сфери транспорту перелік послуг з вдосконалення. Ефективність (Е) будь-яких підприємств на ринку визначається їх спроможністю зменшення використання витрат на ресурси (Вр.) по відношенню до випуску готових послуг (Qг.п.). Тому провідну роль у зниженні витрат і збільшенні випуску готових транспортних послуг відіграє використання інноваційних послуг підприємствами сфери транспорту.

Використання інновацій підприємствами транспортної сфери впливає на підвищення їх конкурентоспроможності на ринку. Тому необхідність співпраці з науково-дослідними організаціями розуміють керівники таких підприємств, але незадовільний платоспроможний стан більшості транспортних організацій вимушує науково-дослідні установи зосередитись на вузькому сегменті стабільно функціонуючих підприємств сфери транспорту. А це обумовлює значну конкуренцію між організаціями, що пропонують інноваційні послуги. Крім того, вимагає від них надання послуг, які б відповідали у повній мірі вимогам замовника – ціна, строк виконання, реалізація індивідуальних вимог клієнта.

Основними суб`єктами конкурентного середовища у науково-дослідній діяльності в сфері вітчизняного транспорту є: 1) науково-дослідні інститути системи транспорту; 2) вітчизняні малі підприємства, що здійснюють інноваційну діяльність зі спеціалізацією в транспортній галузі; 3) іноземні інноваційно-орієнтовані організації зі специфікою транспорту; 4) консалтингові організації, що консультують підприємства транспортної сфери (в значній мірі це послуги з аудиту, з покращення управлінських процесів та економічних показників діяльності організації); 5) організації інших галузей, що можуть виконувати обсяг робіт з транспорту (проектні та дослідні установи, науково-дослідні інститути безпеки руху МВС, організації з підвищення кваліфікації, університети сфери транспорту).

В науково-дослідних інститутах сфери транспорту України зовнішнє середовище змушує їх постійно змінювати організаційну структуру: відділи скорочуються, з`єднуються або створюються нові у залежності від кількості клієнтів, їх платоспроможності за відповідним напрямом наукових робіт. Це обумовлено стандартною організаційною структурою, яка включає в себе підпорядкування директору науково-дослідної організації функціональних підрозділів із забезпечення та науково-виробничих підрозділів. В організаційних структурах не існує окремих відділів маркетингу, або групи спеціалістів, що відповідають за цей напрям роботи в науково-дослідних інститутах транспорту.

Виявлено недоліки в науково-дослідних інститутах сфери транспорту України при використанні ними елементів маркетингового управління: а) відсутність проведення маркетингових досліджень ринку, споживачів, конкурентів, потенційних ринково орієнтованих можливостей; б) формальний характер звітів про збутову діяльність та відсутність аналізу загальних показників діяльності науково-дослідної організації за певний період з позицій маркетингу; в) надання відповідальності науково-виробничим підрозділам щодо знаходження клієнтів, працівники яких не мають маркетингової кваліфікації, а тому здійснюють зазначену діяльність малоефективно; д) формальний характер проведення рекламної діяльності, що не приносить очікуваних результатів; є) зосередження управлінської та науково-виробничої діяльності науково-дослідних організацій сфери транспорту на реалізації принципу “виживання” у ринкових умовах та відсутність у них стратегії розвитку.

У Розділі 3 - “Напрями вдосконалення комплексу маркетингу інноваційних послуг у сфері транспорту України” розглянуто необхідність реформування науково-дослідних організацій сфери транспорту України, використовуючи управління на засадах маркетингу. Виявлено джерела і напрями стимулювання науково-дослідної діяльності у сфері транспорту України; встановлено провідну роль непрямих методів у регулюванні державою інноваційної діяльності у сфері транспорту України.

Розглянуто вплив ринкового фактору на науково-дослідні організації; представлено модель-схему ринку інноваційних послуг у системі транспорту України (рис.4); виявлено характерні особливості, притаманні ринку інноваційних послуг. При впливі ринкового механізму науково-дослідна організація не може у повному обсязі його змінювати, але ситуацію на ринку вона може відстежувати, реагувати на неї, а в деяких випадках контролювати та впливати на неї. Сприяє цьому отримання своєчасного повного обсягу інформації про ринок і його суб`єктів, а також значний ресурсний потенціал організації – науковий, управлінський, фінансовий, кадровий, технічний тощо.

Рис.4. Модель-схема ринку інноваційних послуг у сфері транспорту України

Проведено аналіз внутрішньої політики науково-дослідної організації щодо зменшення ризику коливань попиту на інноваційні послуги у сфері транспорту України; встановлено комплекс характерних факторів, що впливають на прийняття рішень при купівлі інноваційних послуг з позиції споживачів (рис.5); на їх основі розрахована багатофакторна залежність, яка представляє собою функцію попиту.

Рис.5. Групи факторів, що впливають на формування попиту на інноваційні послуги, які надаються в системі транспорту України

Серед виділених чинників впливу на науково-дослідні організації сфери транспорту внутрішня політика займає провідне місце, завдяки їй формуються необхідні ресурси, визначаються бізнес-процеси, привабливі для науково-дослідної організації ринки та фінансові цілі. Аналіз науково-дослідних інститутів сфери транспорту України показав наявність низки проблем, що вирішується за допомогою впровадження підрозділу маркетингу. Представлено взаємозв`язок виробничо-збутових проблем і шляхів їх можливого вирішення відділом маркетингу в науково-дослідних інститутах сфери транспорту України.

Для ефективного виконання завдань маркетингу пропонується використовувати науково-дослідними організаціями сфери транспорту розроблені автором цілі робіт, посадові інструкції, положення про відділ маркетингу, описання взаємодії відділу маркетингу з іншими підрозділами науково-дослідної організації.

Проведені дослідження показали, що у відділі маркетингу науково-дослідної організації сфери транспорту України доцільним є реалізація наступних функцій: 1) виконання аналітичної функції: аналіз внутрішньої інформації, проведення комплексних маркетингових досліджень, сегментування ринку; 2) здійснення маркетингової товарної політики: відстеження рівня якості на пропонуємі інноваційні послуги, аналіз існуючого товарного асортименту, впровадження на ринок нових послуг; 3) ціноутворення; 4) проведення маркетингової комунікаційної політики: формування іміджу в зовнішньому середовищі, рекламно-інформаційна діяльність, стимулювання збуту, а також участь у виставкових заходах, конференціях, презентаціях, суспільних та соціальних програмах. Наведені функції та їх складові елементи автором вдосконалені з урахуванням специфіки діяльності науково-дослідних організацій сфери транспорту України та запропоновані до використання.

Крім того, в дисертаційній роботі розроблено і запропоновано використовувати схематичну організаційно-управлінську структуру для науково-дослідних організацій сфери транспорту України з відділом маркетингу, яка представлена на рис.7. Ця структура базується на бізнес-процесах (рис.6), що досліджують залучення та обслуговування клієнтів у науково-дослідних інститутах (НДІ) сфери транспорту. Також автором розроблено схему руху інформаційних потоків для оптимізації процесу функціонування відділу маркетингу в структурі підрозділів галузевої науково-дослідної організації сфери транспорту, де виявлено 22 основних інформаційних потоки.

Нова організаційно-управлінська структура для галузевих науково-дослідних установ сфери транспорту України, що містить спеціалізований підрозділ маркетингу, забезпечує реалізацію розробленого алгоритму маркетингового бізнес-процесу інноваційних послуг на стадіях їх виробництва і реалізації. А схема руху інформаційних потоків надає можливість виявити потоки інформації в науково-дослідній установі та спрямувати їх для вирішення оперативних і стратегічних завдань підрозділом маркетингу.

З проведенного дослідження ціноутворюючих чинників автором отримано аналітичні залежності нових закономірностей складових частин ціни інноваційної послуги, як товару з позицій їх виробників та споживачів, які дозволяють встановити оптимальну конкурентну ціну на ринку. Уточнені та доповнені уявлення про такі закономірності:

І. Високі споживчі властивості інноваційних послуг, як товару дають підстави встановлювати на них більш високі ціни, ніж це обумовлено суспільно необхідними витратами на їх створення, і навпаки, якщо в інноваційних послугах закладені низькі споживчі властивості, то вони, як товар можуть бути проданими за ціною нижче, ніж це необхідно для їх створення. Але це є економічно недоцільним для науково-дослідної організації, тому, на ринку інноваційних послуг досягається наступне співвідношення:

n

Цінj =(Ввj + Зплj + Вупj + Врj + Рзнj + Бвj + Сj + Прj) Цспj =f (tкj, Еj, Ккj, Ij) (1)

j=1

де Цінj – ціна науково-дослідної організації на j-ту інноваційну послугу;

Ввj – виробничі витрати, які включають витрати на придбання матеріалів, технічних засобів, на створення нових об`єктів і реконструкцію виробничих приміщень, витрати на електроенергію тощо;

Зплj – заробітна плата основному та забезпечуючому процес персоналу;

Вупj – загально-управлінські витрати, що спрямовані на забезпечення j-ої інноваційної послуги;

Врj – витрати на сприяння реалізації j-ої інноваційної послуги, до них відносять витрати на маркетингові дослідження, на рекламну і виставкову діяльність, на проведення заходів, що покращують імідж і т.ін.;

Рзнj – відрахування, які забезпечують розвиток системи знань по відношенню до j-ої інноваційної послуги в організації (витрати на підписку науково-технічних видань, на утримання бібліотеки та інформаційної бази даних, витрати на підвищення кваліфікації персоналу, купівлю патентів тощо);

Бвj – відрахування у бюджет податків і зборів у розмірі визначеному чинним законодавством, а також іншим організаціям (орендні платежі, виплати по кредиту тощо) при реалізації j-ої інноваційної послуги;

Сj – витрати на забезпечення контролю якості j-ої інноваційної послуги при обслуговуванні споживачів;

Прj – норма прибутку, що включається у ціну при реалізації j-ої інноваційної послуги.

Цспj – ціна споживача на j-ту інноваційну послугу;

tкj – час корисності j-ої інноваційної послуги;

Еj – економічний, технічний, технологічний, соціальний, екологічний та інші види ефекту від використання j-ої інноваційної послуги;

Ккj – вартісна корисність у порівнянні з цінами аналогічних науково-дослідних організацій на подібні до j-ої інноваційні послуги;

Ij – максимально можливі витрати на придбання j-ої інноваційної послуги відповідним споживачем.

Ціна науково-дослідною організацією визначається, як сума необхідних витрат на певні заходи для створення, виробництва і реалізації j-ої інноваційної послуги. Ціна споживача визначається, як функція різних видів корисності від j-ої інноваційної послуги та його можливостей профінансувати послугу.

ІІ. Також необхідною умовою при встановленні ціни є врахування ситуації на ринку і встановлення фактичних, конкурентоспроможних цін:

Цфj Црj = f (Цвкj, Цімкj, Плj, Обj) (2)

де Цфj – фактична ціна на j-ту послугу відповідної науково-дослідної організації;

Црj – ринкова ціна на подібні до j-ої послуги, що визначається, як функція від наступних складових:

Цвкj – ціни вітчизняних виробників-конкурентів на подібні до j-ої послуги,

Цімкj – ціни імпортерів на подібні до j-ої послуги,

Плj – рівень платоспроможних потреб споживачів на j-ту послугу,

Обj – обмеження та регулювання цін державними установами на ринку де надаються

подібні до j-ої інноваційні послуги.

ІІІ. Інноваційні послуги, як товар мають специфічну особливість – можливість певних видів інноваційних послуг швидко змінювати вартість на ринку у часі. Тому при плануванні реалізації таких інноваційних послуг у часі ціна має враховувати низку чинників, що представлені в запропонованій формулі:

n

Цінj = (Ввj + Зплj + Вупj + Врj + Рзнj + Бвj + Сj + Прj) kінф kсппj kt (3)

j=1

де kінф – коефіцієнт інфляції за відповідний період;

kсппj – коефіцієнт споживчого попиту на j-ту послугу, який розраховується на основі етапів життєвого циклу j-ої інноваційної послуги – для відповідного періоду визначається на якому етапі життєвого циклу буде знаходитись послуга і прийматиметься відповідний коефіцієнт, значення якого від 0,7 - 0,9 на етапі зняття з виробництва і до 1,8 - 2,5 на етапі впровадження і росту, для етапу зрілості і насичення в залежності від очікуваного рівня конкуренції показник буде у межах 1,0 – 1,7;

kt – коефіцієнт швидкості створення j-ої інноваційної послуги, значення якого збільшується пропорційно із зменшенням замовником терміну на створення і отриманням ним j-ої послуги.

Формула 3 призначена для інноваційних послуг, що мають впроваджуватись на ринок в більшості своїй масово, для відповідної групи споживачів (сегменту). При здійсненні ціноутворення у науково-технічній сфері потрібно враховувати й інший фактор, такий, як одноразова проплата за інноваційну послугу, яка в силу своїх властивостей надається тільки один раз одному споживачеві. Калькуляція ціни у випадку одноразової проплати має враховувати основні витрати (формула ) плюс витрати на відрив від основних напрямів діяльності фахівців науково-дослідної установи і техніки задіяних на реалізацію проекту.

ІV. Вартість інтелектуальної праці більш гнучка у порівнянні з вартістю обладнання, машин, електроенергії тощо, тому в процесі переговорів, в залежності від ситуації, коригується допустимий діапазон цін на відповідну інтелектуальну (творчу) працю:

Цінj = (Вмтj + Вінтj[Цміn … Цмах]) (1 + Р / 100) (4)

де Вмтj –  вартість матеріально-технічних та енергетичних ресурсів, які необхідні для створення, виробництва і реалізації j-ої інноваційної послуги;

Вінтj – вартість інтелектуальної праці, що необхідна для створення, виробництва і реалізації j-ої інноваційної послуги (Цміn … Цмах – діапазон ціни);

Р – норма рентабельності (в НДІ сфери транспорту вона складає від 20до 

V. Конкурентоспроможність за видами інноваційних послуг або виробів визначається:

Кj = k1F1 + k2F2 + k3F3 + k4F4 + k5F5 (5)

де Кj – показник конкурентоспроможності j-ої послуги;

kі – ваговий коефіцієнт (значущість чинника);

F1 – показник іміджу організації в цілому, знаність її серед широкої громадськості;

F2 – показник інтелектуального рівня розвитку в науково-дослідній організації (загальний фаховий рівень співробітників, власні наукові відкриття та напрями, існуючі бази даних, бібліотека, патентні фонди, система підвищення кваліфікації співробітників тощо);

F3 – технічне, технологічне і програмне забезпечення спорудами, обладнанням, устаткуванням, машинами, агрегатами, передавальними пристроями тощо j-ої послуги;

F4 – ціна j-ої послуги;

F5 – можливості науково-дослідної організації проінформувати потенційних споживачів про j-ту послугу.

Сума всіх показників конкурентоспроможності (Кj) буде загальним показником конкурентоспроможності для науково-дослідної організації:

n

Кin = Кj (6)

j=1

Виконано дослідження проблемних питань проведення маркетингової комунікаційної політики у науково-дослідних інститутах сфери транспорту України і на основі їх результатів запропоновано впровадження методів, що сприяють формуванню позитивного іміджу таких організацій на ринку.

ВИСНОВКИ

Здійснене наукове дослідження з проблем становлення і використання маркетингу інноваційних послуг у сфері транспорту України дозволяє зробити наступні висновки:

1. Встановлено, що інноваційна послуга у сфері транспорту – це діяльність, яку одна сторона (юридична або фізична особа) надає іншій з метою поліпшення її стану, отримання корисного ефекту через використання наданої інформації, розробок, або конкретних дій і може мати, як матеріальний, так і нематеріальний характер. Надання інноваційної послуги у системі транспорту – це процеси, які здійснюються за допомоги заходів науково-технічного характеру, що пропонуються споживачу. Визначені відмінні специфічні властивості таких послуг, надають можливість ефективно впливати на механізм їх розробки, виробництва і реалізації, а також на використання відповідного маркетингового інструментарію для забезпечення інноваційних послуг в системі транспорту України.

2. На основі досліджень виявлено багатоаспектність теоретичних підходів до визначення маркетингу інноваційних послуг і встановлено, що маркетинг у цій сфері служить для підтримки конкурентоздатності науково-дослідної організації шляхом постійного формування та визначення необхідності застосування інноваційних послуг за обсягами та в часі. Така діяльність здатна відновити або збільшити прибутковість науково-дослідної організації при погіршенні кон`юнктури збуту існуючого асортименту, при збільшенні вартості використаних ресурсів, а також при загальних негативних змінах у зовнішньому середовищі.

3. Окреслено низку принципових положень, на яких має базуватись науково-дослідна установа при впровадженні відділу маркетингу; відзначено провідну роль у формуванні системи знань в науково-дослідних організаціях, іміджу, інформаційних ресурсів, стабільного рівня якості інноваційних послуг у діяльності таких установ. Для забезпечення відповідного рівня якості інноваційних послуг запропоновано використовувати маркетингову петлю якості, що охоплює проходження інноваційною послугою 9 етапів життєвого циклу. На кожному етапі рекомендується використовувати маркетингові заходи, які спрямовані на вдосконалення діяльності науково-дослідної організації.

4. Розглянуто основні види інноваційної діяльності в галузевих науково-дослідних організаціях, виявлено їх специфічність і представлено маркетингове забезпечення в залежності від виду інноваційної послуги.

5. Досліджено інноваційну діяльність і маркетингове управління у науково-дослідних організаціях, що належать до таких країн, як США, Японія, Західна Європа, Китай, Російська Федерація. Проведено порівняльний аналіз між цими країнами, виявлено позитивні і негативні відмінності при формуванні інноваційної політики. На основі аналізу сформульовано пропозиції щодо вдосконалення інноваційної діяльності і управління маркетинговою діяльністю в науково-дослідних організаціях України. Представлено пропозиції щодо стимулювання інноваційної діяльності за рахунок прямого фінансування та непрямих стимулюючих заходів.

6. Комплексні дослідження ринку інноваційних послуг у системі транспорту України показали, що в цілому стабільного, стійкого зростання науково-дослідних організацій не відбулося. Такі висновки обумовлені зниженням показників діяльності транспортної галузі у 2,5-5 разів за останні 10-15 років. В Україні відзначається загальне відставання від економічно розвинутих країн світу по інтенсивності впровадження інновацій на ринок та у державній підтримці науково-технічної діяльності. Крім того, втрата наукових направлень та досягнень в Україні пов`язана зі зменшенням кількості та якості наукових кадрів.

7. В науково-дослідних інститутах сфери транспорту України зовнішнє середовище змушує їх постійно змінювати організаційну структуру. Відзначається загальна фінансова нестабільність науково-дослідних організацій на ринку інноваційних послуг в системі транспорту. Стабілізуючим фактором виступає державне фінансування, але існуючі показники свідчать про його зменшення. Тому одним з головних факторів успішного функціонування на ринку інноваційних послуг у сфері транспорту виступає активне використання маркетингових заходів. Аналіз науково-дослідних організацій показав, що в більшості випадків така діяльність виконується не повною мірою. Не існує окремих відділів маркетингу, або групи спеціалістів, що відповідають за цей напрям роботи в науково-дослідних організаціях сфери транспорту. Також було виявлено, що корисні з комерційної точки зору інформаційні ресурси,