Українська Академія аграрних наук

Інститут розведення і генетики тварин

рєзникова наталія леонтіївна

удк 636.2.034.06

Селекція чорно-рябої худоби

за ефективністю довічного використання

06.02.01– розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

с. Чубинське – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник,

Полупан Юрій Павлович, завідувач лабораторії розведення

червоної худоби Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Рудик Іван Адамович, завідувач кафедри розведення і

генетики сільськогосподарських тварин Білоцерківського

державного аграрного університету Міністерства аграрної

політики України;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Найденко Катерина Андріївна, доцент кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин ім. М.А. Кравченка

Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України.

Провідна установа: Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної

політики України, кафедра розведення і генетики тварин

(м. Житомир).

Захист відбудеться „ 18 ” квітня 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: вул. Погребняка, 1, с. Чубинське, Бориспільський район, Київська область, 08321.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий „ 16 ” березня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Тривале використання та висока довічна продуктивність – пріоритетні напрямки прибуткового молочного скотарства. Ефективне їх поєднання сприятиме поступу даної галузі. Разом з тим, чисельними дослідженнями виявлено, що тривалість використання в господарствах наразі скорочується (Б. Добровольський, 2003; Д.П. Хайсанов, 1994; J.Z.сchuk, D.1996; L.аdnik, F.P.шбk et al., 1999; A.R.A.F.1997).

Питання тривалості використання та пов’язаних з ним ознак докладно вивчали П.Л. Можилевський (1981, 1988, 1989), А.П. Маркушин (1981, 1985), Л.К. Ернст (1970), Є.Я. Лебедько (1994, 1996, 2005), І.А. Рудик (1997), М.С. Пелехатий (1996), В.І. Ладика (1999), Ю.П. Полупан (1999, 2000), Л.В. Пешук (1990, 1999, 2002) та ін. Разом з тим, формування продуктивних ознак, які пов’язані з тривалим продуктивним використанням, та селекція за основними показниками ефективності довічного використання тварин новоствореної української чорно-рябої молочної породи є недостатньо дослідженими, отже – актуальними питаннями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені у відповідності з державною програмою науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН на 2001-2005 роки за темою „Удосконалити існуючі та вивести нові породи і типи молочної худоби з генетичним потенціалом продуктивності 6-7 тис. кг молока, вмістом 3,7-4,0молочного жиру, 3,3-3,4молочного білка із використанням методів популяційної генетики і біотехнології” (№ держреєстрації 0101U003119).

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було визначення частки впливу кожного окремого фактору на показники ефективності довічного використання тварин нової української чорно-рябої молочної породи та пошук шляхів селекції за даною ознакою задля отримання максимального прибутку та поліпшення стада.

Для виявлення закономірностей досягнення високих показників ефективності довічного використання були поставлені такі задачі:

· оцінити успадковуваність ознак ефективності довічного використання;

· виявити характер успадкування (можливий прояв гетерозису) за ефективністю довічного використання в різних умовах середовища;

· визначити залежність ефективності довічного використання від умовної кровності за поліпшувальною породою, належності до певної генеалогічної групи (напівсестер за батьком, лінії, родини), місця народження (країна селекції);

· виявити найперспективніші поєднання ліній;

· дослідити консолідованість окремих генеалогічних груп тварин (напівсестер за батьком, корів певних ліній, родин та умовної кровності за голштинською породою) за показниками ефективності довічного використання;

· встановити ступінь зв’язку ефективності довічного використання корів з окремими показниками їхньої продуктивності, відтворної здатності за першу-третю та кращу за надоєм лактації;

· дослідити вплив особливостей росту на ефективність довічного використання тварин;

· встановити можливість прогнозування ефективності довічного використання за окремими ознаками в процесі онтогенетичного розвитку за співвідносною мінливістю з окремими та комплексом предикторних ознак;

· визначити ступінь впливу умов середовища (рік і сезон народження і отелення) на показники продуктивності та ефективності довічного використання корів;

· визначити економічну ефективність утримання корів з вищими довічними показниками.

Об’єкт дослідження. Корови вихідної чорно-рябої („голландизованої”) та української чорно-рябої молочної порід різної умовної кровності.

Предмет дослідження. Ефективність довічного використання, ступінь генетичної та паратипової її детермінації, співвідносної мінливості впродовж онтогенетичного розвитку, визначення методів і шляхів селекції та раннього прогнозування.

Методи дослідження. У роботі використані загальноприйняті зоотехнічні та популяційно-генетичні методи досліджень, метод групувань, ретроспективний, кореляційний та дисперсійний аналізи. Обробку результатів досліджень здійснювали методами математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначено динаміку тривалості та ефективності довічного використання корів у процесі генезису української чорно-рябої молочної породи від вихідних поліпшуваної („голландизованої”) та поліпшувальної (голштинської) порід до розведення „у собі” помісних тварин кінцевої структури за умовною кровністю, включно із залученням до породотворного процесу генетичного матеріалу різних країн селекції.

Встановлено ступінь різних складових генетичної детермінації та впливу деяких систематичних чинників середовища (рік і сезон народження і першого отелення), міжгрупової диференціації та консолідації селекційних і генеалогічних груп чорно-рябої молочної худоби за ефективністю довічного використання. Визначено рівень успадковуваності, характер успадкування, запропоновані шляхи селекції за зазначеними ознаками з урахуванням виявленої співвідносної мінливості з предикторними ознаками та розроблених покроковим аналізом рівнянь множинної регресії для ранньої зажиттєвої оцінки та прогнозування.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі встановлених генетичної детермінації, впливу систематичних чинників середовища, характеру успадкування і співвідносної мінливості виявлено кращих бугаїв та заводські селекційні формування, запропоновано методи селекції та раннього прогнозування ефективності довічного використання чорно-рябої молочної худоби.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи зібрані первинні дані зоотехнічного обліку, сформовано матрицю в програмі „Statistica-6.0”, проведено аналіз росту молодняку, молочної продуктивності, здійснено оцінку заводських та інших селекційних формувань, виявлено кращих тварин за довічною продуктивністю та тривалістю використання, зроблено статистичну обробку даних, проведено аналіз результатів досліджень і сформульовано висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на:

· звітних засіданнях лабораторії розведення червоної худоби та вченої ради Інституту розведення і генетики тварин УААН у 1999-2003 роках;

· міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю з дня народження заслуженого діяча України, доктора біологічних наук, професора І.В. Смирнова (м. Київ, 2001);

· міжнародній науково-практичній конференції “Тваринництво в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів” (м. Суми, 2002);

· міжнародній науково-практичній конференції “Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка” (м. Суми, 2003);

· конференціях молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин (с. Чубинське, 2003, 2004).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені в 11 наукових працях, у тому числі опубліковані у 9 фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури і додатку. Обсяг дисертації становить 214 сторінок, у тому числі містить 76 таблиць, 6 рисунків і 1 додаток. Список літератури включає 311 джерел, у тому числі 41 іноземними мовами.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені методом ретроспективного аналізу за матеріалами первинного зоотехнічного та племінного обліку племзаводу „Бортничі” Київської області. До вибірки включено все поголів’я корів (1655 голів) чорно-рябої породи та її помісей різної умовної кровності з голштинською, що вперше отелились впродовж 1979-1991 років та вибули зі стада після закінчення щонайменше першої лактації тривалістю понад 110 днів. Дослідження здійснювались за наведеною на рисунку 1 загальною схемою.

Ефективність довічного використання оцінювали за показниками тривалості життя, господарського використання, лактування, числа лактацій за життя, довічним надоєм і виходом молочного жиру і середнім довічним вмістом жиру в молоці. З комплексних показників ефективності довічного використання обчислювали серед-

Рис. 1. Загальна схема досліджень.

ній надій (кг) за один день життя, господарського використання та лактування.

Відтворну здатність корів оцінювали за коефіцієнтом відтворної здатності після першого та другого отелень.

З метою оцінки впливу (зв’язку) онтогенетичного розвитку на ефективність довічного використання на частині підконтрольного поголів’я вивчали динаміку живої маси телиць (n ) і екстер’єрні особливості (n ) первісток. Обчислювали також середньодобові прирости живої маси.

Інтенсивність формування живої маси телиць розглядали також як конституційну ознаку з обчисленням пропонованого Ю.К. Свєчиним (1979) індексу спадання відносної швидкості росту. При цьому, крім пропонованих Ю.К. Свєчиним для великої рогатої худоби періодів порівняння від народження до 6 місяців і від 6 місяців до року апробовано співвідношення відносних приростів за інші рівні за тривалістю періоди першого року постнатального онтогенетичного розвитку (3-6...6-9, 3-6...9-12, 1-6...7-12 і 6-9...9-12 місяців).

Для визначення наявності, напрямку і ступеня зв’язку непрямих (предикторних) ознак онтогенетичного розвитку і продуктивності корів за окремі лактації з показниками ефективності їх довічного використання застосовували кореляційний та регресійний, а також метод групувань з обчисленням основних параметрів варіаційного ряду для усієї вибірки та кожної виділеної градації (групи) за досліджуваним фактором впливу.

Для оцінки впливу систематичних факторів середовища здійснювали групування за роком і сезоном народження корів та їх першого отелення.

Успадковуваність селекціонованих ознак визначали методом подвоєння парної кореляції їхнього прояву у суміжних поколіннях (52 пари „мати-дочка”) і визначенням сили впливу походження за батьком на мінливість досліджуваної ознаки засобами однофакторного дисперсійного аналізу. Крім успадковуваності, генетичну детермінацію досліджуваних ознак оцінювали також шляхом визначення методом однофакторного дисперсійного аналізу сили впливу належності корови до лінії (12 градацій організованого фактора), родини (105 градацій), умовної кровності за голштинською породою (11 градацій) і місця (країни) народження (6 градацій).

Ступінь міжгрупової диференціації оцінювали також шляхом порівняння групових середніх арифметичних величин за кожною досліджуваною ознакою.

З огляду на встановлену істотну різницю селекціонованих ознак залежно від року першого отелення, крім статистичного аналізу за усією вибіркою проводили дослідження і за групами корів за однакових умов вирощування і годівлі. Останні оцінювали опосередковано через середній надій первісток різних років першого отелення (3723 кг у корів 1979-1984 років отелення і 5673 кг – 1986-1991 років).

Ступінь фенотипової консолідації селекційних груп оцінювали за пропонованими Ю.П. Полупаном (1996) коефіцієнтами (К1 і К2).

Для визначення характеру успадкування досліджуваних ознак при схрещуванні обчислювали ефект гетерозису (h) за методом D.(1973).

Обробку результатів досліджень здійснювали методами математичної статистики і біометрії з використанням програмованого мікрокалькулятора “Електроніка МК-52” (Ю.П. Полупан, 1988) та засобами програмного пакету „STATISTICA-6.0” на ПЕОМ (В.П. Боровиков, 2001).

Результати досліджень

Оцінка досліджуваного стада. Інтенсивні процеси породоутворення у стаді племзаводу “Бортничі” впродовж досліджуваного періоду зумовили підвищений рівень середньорічного ремонту стада. У середньому за всією вибіркою корів використовували у стаді впродовж 3,200,044 лактації, що відповідає близько 30 % щорічного ремонту. Середня тривалість життя корів сягала 222417,6 днів, господарського використання – 128717,6 днів і лактування – 107114,9 днів. Середній довічний надій корів стада становив 19388294,5 кг із вмістом у молоці 3,690,005жиру за виходу 715,711,03 кг молочного жиру. Така тривалість використання і довічна продуктивність корів відповідає середньому надою на один день життя 8,040,077 кг, на один день господарського використання – 14,710,085 кг і на один день лактування – 17,680,091 кг.

За більшістю досліджених показників ефективності довічного використання розподіл піддослідних тварин близький до нормального, що підтверджується невисокими і недостовірними коефіцієнтами асиметрії та ексцесу. Виключенням є лише встановлений достовірний додатний ексцес за довічним виходом молочного жиру. Нормальний характер розподілу дає можливість зробити достовірні висновки для практичної селекції за встановленими закономірностями.

Вплив генотипових та паратипових чинників на показники ефективності довічного використання. Серед генотипових факторів найсуттєвіший вплив на ефективність довічного використання виявляє батько. Серед показників ефективності довічного використання корів найбільш помітний вплив батько справляє на середній надій на один день життя, господарського використання та лактування, а також середній довічний вміст жиру в молоці (табл. 1). За іншими показниками сила впливу батька знаходиться на рівні 10–11За всіма ознаками даний показник успадковуваності виявився високо достовірним.

Менш істотний (з2=0,04…0,12), проте достовірний вплив на ефективність довічного використання корів справляє належність їх до лінії. Сила впливу належності до родини виявилась значно помітнішою (17–28проте за всіма ознаками недостовірною (табл. 1).

Аналізом середніх показників тривалості та ефективності довічного використання груп корів напівсестер за батьком встановлено істотний рівень міжгрупової диференціації. Достовірними поліпшувачами за тривалістю життя і господар-

1. Вплив генетичних факторів

на ефективність довічного використання корів

Показник | Сила впливу

батька | лінії | родини

2S.E. | F | 2 S.E. | F | 2 S.E. | F

Тривалість: життя | 0,110,032 | 3,83 | 0,040,010 | 4,46 | 0,170,294 | 0,69

господарського використання | 0,110,032 | 3,61 | 0,040,010 | 4,05 | 0,180,291 | 0,72

лактування | 0,100,032 | 3,39 | 0,040,010 | 4,36 | 0,190,295 | 0,75

Число лактацій за життя | 0,110,032 | 3,66 | 0,040,010 | 3,53 | 0,180,293 | 0,71

Довічна продуктивність:

надій | 0,110,032 | 3,65 | 0,060,010 | 6,10 | 0,190,291 | 0,78

молочний жир | 0,110,032 | 3,86 | 0,060,010 | 6,20 | 0,200,292 | 0,80

Середній довічний вміст жиру в молоці | 0,160,032 | 5,97 | 0,040,010 | 4,11 | 0,260,285 | 1,16

Надій на один день: життя | 0,160,032 | 6,01 | 0,110,010 | 11,72 | 0,220,285 | 0,95

господарського використання | 0,220,031 | 8,65 | 0,120,010 | 13,41 | 0,280,285 | 1,28

лактування | 0,190,031 | 7,09 | 0,110,010 | 12,25 | 0,260,285 | 1,16

ського використання дочок можна вважати бугаїв Аннас Грете 97836 голландської породи та Монтфреча 91779 і Рокмен Роша 326425 – голштинської, за довічною продуктивністю – згаданих Аннас Грете 97836, Монтфреча 91779 і плідника поліпшувальної голштинської породи Едельвейса 355341. Поліпшувачами окремих показників довічного використання є також бугаї Жемчужний 0818 і Флейдіал Іновейшн .

Явними погіршувачами за ознаками тривалості життя і господарського використання дочок виявились бугаї Маркус 78 47893 і Остейндер 12829 голландської породи, Володар 2444 – вихідної чорно-рябої та Джейран 9057 і Водан – голштинської. Ці ж плідники, а також бугай вихідної чорно-рябої породи Тенор і голштинської – Гоккель 0732 виявились погіршувачами за довічною продуктивністю дочок.

Одержані результати оцінки бугаїв спростовують поширену думку про зниження тривалості використання та довічної молочної продуктивності корів за використання плідників голштинської породи. Слід також зазначити, що використання бугаїв голштинської породи не призвело до зниження середньозваженого довічного вмісту жиру в молоці (3,66 % проти 3,63 % у дочок бугаїв голландської і 3,67 % – вихідної чорно-рябої порід).

Аналіз міжгрупової диференціації за показниками ефективності довічного використання корів різної лінійної належності засвідчив їх генетичну зумовленість. Кращими за показниками ефективності довічного використання були корови ліній Хілтьєс Адема 37910, Монтвік Чіфтейна 95679, Сілін Трайджун Рокіта , Ріфлекшн Совріна 198998, Рудольфа Яна 34558 та Віс Бек Айдіала 0933122.

Дослідженнями виявлено, що за ефективністю довічного використання найкращий ефект поєднуваності виявляє поєднання бугаїв лінії Ріфлекшн Совріна з матками ліній Ранда 3821, Аннас Адема і Роттерда Пауля 36498 та бугаїв лінії Віс Бек Айдіала 0933122 і маток лінії Ріфлекшн Совріна .

Вивчення ефективності довічного використання корів різних родин дозволяє зробити висновок про перспективність розведення тварин родин Песізи 1314, Венери 962/1432, Дарниці 761/1709, Вишеньки 1271 та Лади 1538/1313. Зазначені родини характеризуються високим довічним надоєм (24789-23560 кг) та тривалістю життя (2707-2434 дні). Порівняно високим довічним надоєм характеризуються також корови родин Звєрьки (21016 кг), Луки 2001 (21648 кг), Туманки 1293 (20760 кг) та Іволги 70 (20540 кг). Найнижчим довічним надоєм відзначаються корови родини Симфонії (9005 кг). Тривалість життя є найнижчою у корів родини Естафети (1754 дні).

Виявлено істотний рівень міжгрупової диференціації за більшістю показників тривалості та ефективності довічного використання корів різної умовної кровності за голштинською породою. За порівняно високого рівня середньої продуктивності стада племзаводу „Бортничі” впродовж досліджуваного періоду (4500-6500 кг молока на корову за рік) помісні тварини різної умовної кровності за голштинською породою переважали ровесниць вихідної чорно-рябої породи практично за всіма досліджуваними ознаками (табл. 2). Найменша, переважно недостовірна міжгрупова диференціація відмічена за середнім довічним вмістом жиру в молоці. При цьому лише ј-кровні за голштинською породою тварини дещо поступались за даною ознакою чистопорідним чорно-рябим коровам.

За тривалістю життя, господарського використання і лактування і, особливо, за довічним надоєм, виходом молочного жиру та середнім надоєм на один день життя, господарського використання та лактування помісні корови практично усіх груп різної умовної кровності істотно і достовірно переважають тварин чорно-рябої породи. При цьому за першими двома показниками виділяється група напівкровних тварин, яка поступається за даними ознаками лише коровам кінцевої умовної кровності за голштинською породою (75 %) новоствореної української чорно-рябої молочної породи. Це певною мірою може пояснюватись гетерозисним ефектом, який перш за все зумовлює підвищену життєздатність помісей першого покоління, отже – більшу тривалість їхнього життя та господарського використання. Встановлено, що ефект гетерозису, який зазвичай проявляється в першому поколінні за показниками життєздатності помісей залежить від умов утримання. Найкраще він проявляється у відповідних біологічним потребам організму умовах.

2. Ефективність довічного використання корів різної умовної кровності за голштинською породою

Показник | Групи корів за умовною кровністю за голштинською породою, %

0 | 25 | 50 | 62,5 | 75 | 87,5

Враховано корів | 385 | 116 | 343 | 147 | 350 | 143

Тривалість, днів: життя | 214037,1 | 218359,5 | 232244,7 | 214953,6 | 231835,2 | 217257,9

господарського використання | 113535,8 | 116660,4 | 139944,8 | 125953,0 | 140635,5 | 130458,2

лактування | 92630,1 | 95548,9 | 115837,3 | 106244,2 | 117930,6 | 110548,2

Довічна продуктивність, кг:

надій | 15279560,3 | 16419936,6 | 20293700,2 | 20981961,6 | 22588627,2 | 215941029,1

молочний жир | 563,72,05 | 602,335,15 | 751,226,35 | 774,035,52 | 834,123,85 | 800,837,83

Середній довічний вміст жиру в молоці, % | 3,670,008 | 3,640,018 | 3,720,012 | 3,690,016 | 3,690,011 | 3,730,018

Надій на один день, кг: життя | 6,360,144 | 7,01±0,255 | 8,00±0,167 | 9,16±0,256 | 9,15±0,159 | 9,26±0,241

господарського використання | 12,790,155 | 14,08±0,326 | 14,06±0,173 | 16,60±0,290 | 15,82±0,179 | 16,49±0,224

лактування | 15,770,163 | 16,95±0,340 | 17,07±0,164 | 19,56±0,317 | 18,92±0,205 | 19,36±0,274

Встановлено стійку достовірну закономірність підвищення середнього надою на один день лактування зі зростанням умовної кровності за поліпшуючою голштинською породою, що свідчить про близький до адитивного характер успадкування молочної продуктивності при схрещуванні. Зростання середнього надою на один день лактування зумовило адекватне підвищення довічного надою та виходу молочного жиру зі збільшенням умовної кровності за голштинською породою.

Аналіз тривалості та ефективності довічного використання імпортованого поголів’я свідчить про оптимальний перебіг процесу його адаптації до нових умов господарського використання, отже про високу адаптаційну здатність зазначених корів. Тваринам місцевої репродукції (народжені у племзаводі „Бортничі”) за більшістю досліджуваних показників поступаються лише корови, імпортовані з колишньої НДР. Проте, за середнім довічним вмістом жиру в молоці вони значно переважають аналогів місцевої селекції.

Тварини, імпортовані з Нідерландів, Данії та ФРН значно переважали аналогів місцевої селекції практично за всіма ознаками тривалості та ефективності господарського використання, що свідчить про можливість залучення кращого імпортованого із зазначених країн Європи поголів’я для подальшого селекційного удосконалення апробованої української чорно-рябої молочної породи.

З паратипових чинників досліджено вплив року та сезону отелення і народження. Виявлено чітке розмежування продуктивності за 305 днів першої лактації корів, що отелилися в період з 1979 по 1984 роки та корів наступних років отелення. Подібна тенденція відмічена за роками народження. Розгляд умов утримання та годівлі протягом досліджуваного періоду дозволив зробити висновок, що різниця в продуктивності зумовлена різними умовами годівлі. В ході досліджень не помічено пролонгованого впливу року народження та отелення на довічні показники.

Дисперсійним аналізом встановлено, що рік народження має в основному дещо нижчий, ніж рік отелення, вплив на ефективність довічного використання (табл. 3). Проте, загальні тенденції є однаковими. Найбільше від року народження та отелення залежать комплексні показники ефективності довічного використання. Найменше рік отелення впливає на середній довічний вміст жиру в молоці, рік народження – на тривалість лактування.

Найбільш сприятливим для одержання високих надоїв виявився зимовий сезон першого отелення. Корови, що вперше отелились взимку, переважали за надоєм за 305 днів першої лактації ровесниць осіннього отелення на 299 кг молока (td = 3,01 за Р<0,01), весняного – на 494 кг (td = 4,70, Р<0,001) і літнього – на 916 кг (td = 9,64, Р<0,001). За вмістом жиру в молоці сезон отелення корів справляє значно менший вплив. Вплив сезону першого отелення корів на їх молочну продуктивність за першу і, певною мірою, подальші лактації зумовлює адекватну достовір-

3. Вплив паратипових факторів

на ефективність довічного використання корів (2S.E.)

Показник | Сила впливу

року | сезону

народження | першого

отелення | народження | першого отелення

Тривалість: життя | 0,080,010 | 0,130,009 | 0,010,002 | 0,0030,002

господарського використання | 0,080,010 | 0,130,009 | 0,010,002 | 0,0040,002

лактування | 0,070,010 | 0,120,009 | 0,010,002 | 0,010,002

Число лактацій за життя | 0,080,010 | 0,140,009 | 0,0040,002 | 0,0020,002

Довічна продуктивність:

надій | 0,080,010 | 0,130,009 |

0,010,002 |

0,010,002

молочний жир | 0,080,010 | 0,130,009 | 0,010,002 | 0,010,002

Середній довічний вміст жиру в молоці | 0,110,010 | 0,100,009 |

0,010,002 |

0,010,002

Надій на один день: життя | 0,150,010 | 0,170,009 | 0,010,002 | 0,010,002

господарського використання | 0,220,009 | 0,250,009 | 0,010,002 | 0,010,002

лактування | 0,210,009 | 0,220,009 | 0,020,002 | 0,020,002

ну міжгрупову диференціацію і за ознакою довічного надою. Найбільшу кількість молока за життя надоєно від корів, що вперше отелились восени та взимку, найменшу – влітку та навесні. Міжгрупова різниця за довічним надоєм сягає 967– 3071 кг.

Корови зимового та осіннього сезонів першого отелення переважали тварин, що вперше отелились влітку і навесні за тривалістю життя (на 6-114 днів), господарського використання (на 27-132 дні) та лактування (на 31-125 днів), хоча різниця у більшості випадків недостовірна.

Як підсумок зазначених закономірностей, корови зимового та осіннього сезонів першого отелення переважали тварин літнього та весняного сезонів за комплексними показниками ефективності довічного використання. За надоєм на один день життя різниця становить 0,43-0,96, господарського використання – 0,59-1,12, лактування – 0,44-1,04 кг.

Сезон народження меншою мірою впливає на продуктивність та ефективність довічного використання корів. За надоєм за вищу лактацію найкращі показники мали корови осіннього сезону народження, які достовірно (Р<0,001) переважали (на 454 кг) тварин, які народились влітку. Подібна міжгрупова різниця зберігалась і за довічними надоєм (2598 кг, Р<0,01) та виходом молочного жиру (87,4 кг, Р<0,01) і за надоєм на один день життя, господарського використання та лактування (0,93-1,25 кг). Найтривалішими періодами життя, господарського використання та лактування відзначались корови, які народились навесні. За більшістю показників ефективності довічного використання різниця між групами корів різного сезону народження недостовірна.

Прогнозування ефективності довічного використання. Кореляційним аналізом встановлено можливість та доцільність прогнозування ефективності довічного використання за окремими показниками динаміки живої маси телиць, промірами та індексами будови тіла первісток і продуктивністю корів за окремі лактації. У середньому найвищим серед досліджених показників достовірним зв’язком з ефективністю довічного вкористання відзначаються показники надою корів за окремі лактації (0,30-0,77), починаючи з першої. Середній довічний вміст жиру в молоці тісно корелює з його вмістом за кожну окрему лактацію (r = 0,7...0,8). Кореляція даної ознаки з усіма врахованими промірами від’ємна і набуває найвищого високодостовірного значення з обхватом п’ястка (r = -0,21...-0,29). Наслідком зворотного зв’язку між середнім довічним вмістом жиру в молоці та основними промірами є від’ємний його зв’язок з індексами збитості, костистості та масивності (r = -0,18...-0,19).

Встановлено переважно невисокі та недостовірні коефіцієнти кореляції показників живої маси в окремі вікові періоди з ефективністю довічного використання. Не відмічено також достовірної залежності тривалості використання та довічної продуктивності від спаду інтенсивності її формування в усі досліджувані періоди.

Вік отелення незначно, від’ємно і достовірно корелює з довічним надоєм та виходом молочного жиру (r = -0,10...-0,17). Значення коефіцієнтів кореляції переважно найвищі з віком першого отелення.

Розробка методів раннього опосередкованого добору (прогнозування) за ефективністю довічного використання здійснена шляхом моделювання рівнянь множинної регресії. У якості непрямих предикторних ознак використовували показники продуктивності та відтворної здатності за 305 днів першої лактації, ознаки онтогенетичного розвитку (жива маса, її середньодобові прирости та спад інтенсивності формування в окремі вікові періоди), вік перших двох отелень, проміри та ознаки продуктивності предків по материнській лінії (матері та матері батька). Використання множинного покрокового регресійного аналізу забезпечило комплексне корелювання показників майже на рівні 100за високої достовірності значень.

Оптимальним для прогнозування тривалості господарського використання є рівняння виду:

Y ,5 - 31,42 х1 - 235,91 х2 + 96,21 х3 - 182,61 х4 - 0,41 х5 - 0,91 х6,

де х1 і х6– жива маса у віці 2 і 12 місяців, х5 – її середньодобові прирости у віці 15-18 місяців, х2 , х3 і х4 – відповідно глибина грудей, ширина в маклаках та обхват п’ястка у первісток. Надійність прогнозування за даним рівнянням характеризується високим рівнем коефіцієнтів множинної кореляції (R ,999), детермінації (D ,999) за найвищого ступеня вірогідності (F , P ,0008).

Змодельоване для прогнозування довічного надою рівняння включає показники величини живої маси в 9 (х5) та 15 (х2) місяців, промірів висоти в холці (х3), ширини грудей (х1), навскісної довжини тулуба (х6) та обхвату п’ястка (х7) у первісток, а також надою за 305 днів першої лактації (х4). Рівняння має вигляд:

Y ,1 - 1101,7 х1 - 279,2 х2 - 2497,5 х3 + 4,9 х4 + 117,9 х5 + 670,9 х6 + 2291,9 х7.

Надійність обчисленого рівняння характеризується показниками R ,907, Р ,002, F ,28, D ,823.

Коефіцієнт множинної кореляції для рівняння, змодельованого для прогнозування довічного виходу молочного жиру сягає 0,988 за врахування лише живої маси в 12 місяців (х1), середньодобових приростів у віці 9-12 місяців (х3) та надою за 305 днів першої лактації (х2). Обчислене рівняння набуває вигляду:

Y ,19 - 8,51 х1 - 0,11 х2 - 0,48 х3.

Надійність прогнозу за пропонованим рівнянням характеризується параметрами F ,31, Р ,001, D ,976.

Консолідованість селекційних і генеалогічних груп тварин за показниками ефективності довічного використання. Аналіз ступеня фенотипової консолідації різних селекційних груп української чорно-рябої молочної породи племзаводу „Бортничі” за показниками ефективності довічного використання корів засвідчує, що практично усі досліджувані групи є консолідованими як за окремими врахованими ознаками, так і у середньому за всіма ознаками з коливанням коефіцієнтів між групами та ознаками від 0,001 до 0,247 (табл. 4).

Найменший середній рівень консолідованості селекційних груп відмічено за ознаками, які характеризують тривалість використання корів (число лактацій за життя, тривалість життя, господарського використання і лактування). За ознаками довічної продуктивності ступінь консолідації дещо підвищується, сягаючи найвищого середнього рівня за показниками середнього надою на один день господарського використання і, особливо, лактування. Серед ознак довічної продуктивності досліджувані групи найбільш консолідовані за середнім довічним вмістом жиру в молоці.

Лініям притаманний порівняно нижчий рівень консолідованості за середнім довічним вмістом жиру в молоці та надоєм на один день життя і вищий – за тривалістю життя і середнім довічним надоєм корів на один день лактування. Заводські родини у середньому відзначаються найнижчим серед усіх інших груп і ознак рівнем фенотипової консолідації за тривалістю господарського використання, життя і числом лактацій за життя і порівняно високою консолідованістю за середнім довічним надоєм на один день лактування, господарського використання і середнім довічним вмістом жиру в молоці.

Помітно вищим середнім рівнем фенотипової консолідації порівняно з ліні-

4. Середній ступінь фенотипової консолідації різних селекційних груп корів за ознаками ефективності довічного використання

Ознаки | Середній рівень консолідації за селекційними групами | У середньому

лінії | родини | напівсестри за батьком | групи за умовною кровністю

Число лактацій за життя | 0,078 | 0,007 | 0,030 | 0,084 | 0,038

Тривалість: життя | 0,152 | 0,008 | 0,096 | 0,073 | 0,074

господарського використання | 0,092 | 0,001 | 0,055 | 0,067 | 0,046

лактування | 0,081 | 0,019 | 0,078 | 0,061 | 0,057

Довічна продуктивність: надій | 0,094 | 0,068 | 0,076 | 0,079 | 0,077

молочний жир | 0,100 | 0,090 | 0,087 | 0,078 | 0,089

Середній довічний вміст жиру в молоці | 0,010 | 0,198 | 0,224 | 0,090 | 0,162

Надій на один день: життя | 0,061 | 0,093 | 0,123 | 0,132 | 0,104

господарського використання | 0,081 | 0,175 | 0,247 | 0,181 | 0,187

лактування | 0,145 | 0,221 | 0,238 | 0,168 | 0,208

У середньому за всіма ознаками | 0,089 | 0,088 | 0,125 | 0,101 | 0,104

ями і заводськими родинами відзначаються групи напівсестер за батьком. Серед досліджуваних ознак найвищий ступінь фенотипової консолідації груп напівсестер за батьком виявлено за середнім довічним надоєм на один день господарського використання, лактування і середнім довічним вмістом жиру в молоці. Середній ступінь фенотипової консолідації груп корів різної умовної кровності за голштинською породою помітно перевищує такий ліній та родин, поступаючись лише групам напівсестер за батьком.

Аналіз ступеня фенотипової консолідації груп корів різної умовної кровності засвідчує, що вихідна поліпшувана чорно-ряба порода не була достатньою мірою консолідованою за досліджуваними ознаками (К=0,020). Проте, найнижчий ступінь консолідації (К=-0,001) притаманний помісям першого покоління (50% умовної кровності за голштинською породою), що логічно пояснюється максимальним рівнем (стовідсотково) гетерозиготності за генетичним матеріалом порід, що схрещуються. У помісей подальших поколінь рівень консолідації підвищується з максимальним її ступенем у груп корів умовної кровності за голштинською породою 12,5% і 93,7% (відповідно К=0,179 та 0,340). Зазначене дає підстави прогнозувати можливість підвищення ступеня фенотипової консолідації селекційних груп тварин української чорно-рябої молочної породи за ознаками тривалості та ефективності довічного використання за кваліфікованих методів подальшої селекції у поколіннях бажаної умовної кровності.

Розрахункова економічна ефективність довічного використання тварин навіть лише за опосередкованого прогнозуючого добору за предикторною ознакою надою первісток складає 432,3 грн. на одну корову за рік у фактичних цінах 2005 року.

Обчислений економічний ефект розглядається як мінімальний. Він істотно підвищуватиметься за використання розроблених рівнянь множинної регресії та за врахування іншої одержуваної за додаткових 26 днів господарського використання продукції (приплід, гній тощо).

Висновки

1. Тривалість та ефективність довічного використання корів чорно-рябої молочної худоби зумовлюються сукупною дією генотипових (походження за батьком, спадковість матері, умовна кровність за поліпшувальною голштинською породою, належність до лінії, родини, країни селекції) і паратипових (рівень вирощування і годівлі, рік і сезон народження і отелення) чинників. Урахування встановлених закономірностей генотипової та паратипової детермінації, виявленої співвідносної мінливості з окремими ознаками онтогенетичного розвитку та продуктивності за окремі лактації, використання розроблених методів раннього зажиттєвого прогнозування і опосередкованого добору забезпечує можливість ефективної селекції за тривалістю та ефективністю довічного використання корів і сприяє підвищенню загальної прибутковості галузі молочного скотарства.

2. Середня тривалість життя корів за інтенсивних породотворних процесів генезису української чорно-рябої молочної породи становить 2224 ± ,6 дні за тривалості використання у стаді впродовж 3,2 лактацій, коефіцієнта господарського використання 57,9довічного надою 19388 ± ,5 кг і надою на один день життя 8,04 ± ,077 кг, господарського використання – 14,71 ± 0,085 кг і лактування – 17,68 ± ,091 кг за нормального розподілу, що дозволяє зробити достовірні висновки за встановленими закономірностями.

3. Походження за батьком зумовлює 10-22загальної фенотипової мінливості показників тривалості та ефективності довічного використання корів за більш істотного впливу спадковості батька на середній надій на один день лактування, господарського використання і середній довічний вміст жиру в молоці. Поліпшувачами окремих показників довічного використання є бугаї Монтфреч (родоначальник заводської лінії української чорно-рябої молочної породи), Аннас Грете , Едельвейс , Жемчужний і Флейдіал Іновейшн за високого рівня міжгрупової диференціації груп напівсестер за батьком.

4. Успадковуваність окремих показників тривалості та ефективності довічного використання корів за шляхом „мати-дочка” становить від 10 до 51що засвідчує значну частку адитивної складової у загальній генотиповій варіансі та деяку перевагу перспектив масового добору порівняно з до певної міри ефективним добором серед оцінених за потомством плідників.

5. Встановлено помітний ступінь міжгрупової диференціації за ефективністю довічного використання корів різних ліній та родин. Належність до ліній зумовлює 4-12загальної фенотипової мінливості за окремими показниками тривалості та ефективності довічного використання корів, належність до родини – 17-28

6. Збільшення умовної кровності тварин української чорно-рябої молочної породи за голштинською за достатньо високого рівня продуктивності стада сприяє підвищенню ефективності довічного використання корів за прояву, певною мірою, ефекту гетерозису за тривалістю життя та господарського використання. Ефект гетерозису більшою мірою проявляється за вищого рівня вирощування і годівлі. Корови кінцевої умовної кровності за поліпшувальною голштинською породою (75в окремих випадках мають перевагу над тваринами іншої “кровності” за ефективністю довічного використання та показниками за окремі лактації. З огляду на зниження тривалості використання корів за будь-яких умов утримання зворотне схрещування є недоцільним.

7. За ефективністю довічного використання найкращий ефект поєднуваності виявляє поєднання бугаїв лінії Ріфлекшн Соврін з матками ліній Ранда , Аннас Адема і Роттерда Пауля 36498 та бугаїв лінії Віс Бек Айдіала 0933122 і маток лінії Ріфлекшн Совріна .

8. Селекційні внутрішньопорідні групи корів української чорно-рябої молочної породи є переважно консолідованими за ознаками тривалості та ефективності довічного використання. Ступінь фенотипової консолідації змінюється залежно від характеру успадкування ознак і рівня ієрархії селекційної групи у породі як біологічній системі. Найвищий середній рівень консолідації за досліджуваними ознаками притаманний групам напівсестер за батьком як найнижчим (первинним) у внутрішньопорідній ієрархії та найтіснішим за ступенем спорідненості зі спільним предком. В середньому за всіма ознаками найвищим ступенем препотентності відзначається бугай Спринтер 636. Серед ліній та родин найвищий рівень консолідованості виявляють корови лінії Інка Сьюпрім Ріфлекшн та родин Ромашки 362 і Волошки 6262.

9. За існуючих сезонних особливостей годівлі та утримання тварин сезон першого отелення справляє помітний вплив на продуктивність корів за окремі лактації (особливо першу), який до певної міри зберігається і за загальною ефективністю довічного використання. За таких умов перевагу мають тварини зимового і осіннього сезонів отелення, а менш бажаним є перше отелення влітку. Рік народження має дещо нижчий, ніж рік отелення вплив на ефективність довічного використання корів.

10. У середньому найвищим серед досліджених показників онтогенетичного розвитку і власної продуктивності достовірним зв’язком (співвідносною мінливістю) з ефективністю довічного використання відзначаються показники надою корів за окремі лактації (0,30-0,77), починаючи з першої. Зв’язок показників ефективності довічного використання з відтворною здатністю корів, віком отелень, динамікою живої маси від народження до 24-місячного віку та інтенсивністю її формування, екстер’єром тварин виявився в основному невисоким, різноспрямованим і переважно недостовірним.

11. Засобами покрокового регресійного аналізу розроблено лінійні рівняння множинної регресії, які описують до 99мінливості показників ефективності довічного використання, що забезпечує гранично високу надійність їх прогнозування за комплексом ознак продуктивності матері, динаміки живої маси телиць та екстер’єру і продуктивності первісток і робить можливим опосередкований прогнозуючий добір серед первісток за майбутньою тривалістю та ефективністю довічного використання корів.

12. Економічна ефективність раннього прогнозуючого добору серед первісток за тривалістю та ефективністю довічного використання чорно-рябої молочної худоби становить 432,3 грн. на корову за рік.

Пропозиції виробництву

1. Задля підвищення ефективності довічного використання корів доцільно застосовувати прогнозуючий добір за надоєм первісток та з використанням розроблених рівнянь множинної регресії.

2. Мінімізація негативного впливу сезонних чинників за планування рівномірних отелень первісток впродовж року має здійснюватись шляхом покращання годівлі тварин взимку та навесні.

3. Селекцію за ефективністю довічного використання в досліджуваному стаді доцільніше вести за переважаючого масового добору.

Список публікацій за темою дисертації:

1. Бодак Н.Л., Полупан Ю.П. Адаптаційні та генетичні аспекти ефективності довічного використання чорно-рябої молочної худоби // Розведення і генетика тварин: Мат-ли міжнар. наук.-практ. конф., присвяченій 90-річчю з дня народження І.В. Смирнова. – 2001. – Вип. 34. – С. 160-162. (Збір матеріалів, статистична обробка результатів досліджень, написання статті).

2. Полупан Ю.П., Бодак Н.Л. Вплив сезонних чинників на продуктивність та ефективність довічного використання корівВісник Черкаського інституту агропромислового виробництва. – 2002. – Вип. . – С. . (Збір матеріалів, статистична обробка та аналіз результатів досліджень).

3. Рєзникова Н.Л. Успадковуваність ефективності довічного використання чорно-рябої молочної худобиВісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Тваринництво”: Мат-ли міжнар. наук.-практ. конф. “Тваринництво в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів”. – Суми, 2002. –