УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Радченко Надія Павлівна

УДК. 636.22/28.082.12

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ БУРОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Чубинське - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Котенджи Геннадій Павлович, завідувач кафедри

технології виробництва продуктів тваринництва,

Сумський національний аграрний університет.

Офіційні опоненти:

– доктор сільськогосподарських наук, професор, Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту розведення і генетики тварин УААН;

– кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Костенко Олександр Іванович, в. о. академіка-секретаря відділення зоотехнії Української академії аграрних наук

Провідна установа: Інститут тваринництва Української академії аграрних наук, відділ технології виробництва молока, м. Харків, п/в Кулиничі.

Захист відбудеться „ 18 ” квітня 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН

Автореферат розісланий „ 16 ” березня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Якісне удосконалення наявних масивів молочної та м’ясної худоби України спрямоване на суттєве підвищення їх генетичного потенціалу через застосування новітніх методик, спроможних прискорити темпи селекційного поліпшення тварин.

Створення нових високопродуктивних типів та порід великої рогатої худоби на сучасному етапі ґрунтується як на загальновизнаних положеннях, так і на розроблених та ефективно запроваджених нових принципах прискореного оновлення популяцій, викладених у роботах А.Є. Яценко (1966), М.З. Басовського (1975), М.В. Зубця (1987, 1990), В.П. Бурката (1992, 1999).

На сучасному етапі розвитку тваринництва молочна худоба повинна відрізнятися високим рівнем продуктивності, пристосованістю до промислової технології, високою відтворювальною здатністю і доброю оплатою корму. Це вимагає виведення тварин, які поєднують високий генетичний потенціал продуктивності і здатність реалізувати його в умовах індустріальної технології. Багато вітчизняних порід великої рогатої худоби не відповідають цим вимогам. Тому, для удосконалення племінних якостей необхідно проводити внутрішньопородну селекцію і створювати нові зональні високопродуктивні типи і породи з використанням генофонду кращих світових порід.

Поряд з цим до кінця не вирішена проблема поліпшення бурих порід України через використання спорідненого селекційного матеріалу західноєвропейських та північноамериканських популяцій.

Тому, назріла необхідність у розробці теоретичних положень, ефективних методичних та організаційних підходів щодо прискореного удосконалення лебединської худоби в напрямку виведення високопродуктивної бурої молочної породи. Застосування методик залучення поліпшуючих порід у поєднанні з впровадженням вірогідних систем оцінки генотипу тварин при сучасному організаційному забезпеченні всього селекційного процесу мають теоретичне і практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною науково-дослідних робіт (1985-2005 роки) Сумського інституту АПВ „Удосконалити молочний тип бурої худоби за складом будови тіла і продуктивністю, створити нові заводські лінії та родини”, яка входила у НТП „Розведення і генетика сільськогосподарських тварин”, підпрограма „Селекція молочної худоби” (номер державної реєстрації 0102U002719) та Сумського національного аграрного університету „Комплексна оцінка конституційно-екстер’єрних, продуктивних якостей швіцької худоби та розробка програми створення молочного стада з продуктивністю 7000 кг молока за лактацію” (номер державної реєстрації 0199U001622).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було наукове обґрунтування ефективності використання бугаїв-плідників швіцької породи західноєвропейської та північноамериканської селекцій для покращання молочної продуктивності, складових молока та екстер’єру корів лебединської породи. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1) вивчити продуктивні та господарські ознаки в популяції тварин лебединської породи;

2) провести характеристику племінної бази по створенню північно-східного молочного типу бурої худоби;

3) сформувати генеалогічну структуру північно-східного молочного типу бурої худоби з використанням бугаїв-плідників швіцької породи різної селекційної належності;

4) створити високопродуктивні родини північно-східного молочного типу бурої худоби;

5) оцінити бугаїв-плідників за якістю потомства та показниками відтворювальної здатності;

6) провести лінійну оцінку типу будови тіла корів північно-східного молочного типу бурої худоби різних генотипів за швіцькою породою;

7) вивчити вплив швіцьких бугаїв-плідників різної селекційної належності на ріст, розвиток та молочну продуктивність корів.

Об’єкт досліджень. Об’єктом досліджень були чистопородні тварини лебединської, швіцької порід та тварини північно-східного молочного типу бурої худоби провідних племінних господарств України, які розводять буру худобу.

Предмет досліджень. Молочна продуктивність, вміст жиру та білка в молоці корів, жива маса молодняку, жива маса корів, придатність корів до технології машинного доїння, тип будови тіла корів, оцінка бугаїв-плідників за якістю потомства, генеалогічна структура популяції бурої худоби.

Методи досліджень. Основним методом створення північно-східного молочного типу бурої худоби є використання простого відтворного схрещування лебединської та швіцької порід великої рогатої худоби. При проведенні досліджень використовували сукупність зоотехнічних, біологічних, статистичних та економічних методів, які є загальноприйнятими в тваринництві.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Лісостепу України комплексно вивчені господарські ознаки популяції бурої худоби з метою добору поліпшуючих порід і розробки методичних підходів на різних етапах створення та удосконалення північно-східного молочного типу бурої худоби. Вивчено племінні, продуктивні та технологічні якості тварин в активній частині північно-східного молочного типу бурої худоби, проведена лінійна оцінка типу будови тіла корів-первісток різних генотипів за поліпшуючою породою.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених наукових досліджень були використані при розробці планів і програм селекції тварин для окремих племінних заводів та господарств Сумської області, щорічних планів підбору, пропозицій та заходів по використанню імпортного поголів’я, створенню власної генеалогічної структури бурої худоби, подальшому покращанню племінної справи, племінного обліку в господарствах, які за ініціативою автора результативно запроваджені у виробництво протягом 1996-2004 років.

Впровадження у виробництво програм і планів селекційно-племінної роботи сприяло стабілізації та розширенню чисельності бурої худоби, створенню в Сумській області двох нових племінних господарств (АФ „Колос” Білопільського району та СЗАТ „Зоря” Охтирського району), виведенню двох нових ліній (Елеганта 148551 та Стретча 143612) та 30 родин, організації широкого комплексу робіт по виведенню бурої молочної породи.

Від впровадження системи заходів по селекційному удосконаленню північно-східного молочного типу бурої худоби економічний ефект склав 677,0 грн. на одну поліпшену корову (акт впровадження від 20 грудня 2004 року).

Результати досліджень використано при підготовці матеріалів до апробації північно-східного молочного типу бурої худоби (1998 рік) та бурої молочної породи (2005 рік), розробці плану селекційно-племінної роботи зі стадом північно-східного молочного типу бурої худоби племзаводу Сумського інституту АПВ.

Отримані результати досліджень використовуються при створенні нових високопродуктивних стад бурої худоби в Україні та країнах СНД.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо дисертантом були обґрунтовані і розвинуті концепції використання на сучасному етапі спадковості поліпшуючих порід, проведена лінійна оцінка типу будови тіла швіцьких, лебединських корів, та корів північно-східного молочного типу бурої худоби, застосування у селекції напрямків формування генеалогічної структури популяції, реформування організаційного забезпечення селекційного процесу.

Апробація роботи. Основні результати наукових досліджень викладені, обговорені та отримали позитивні відзиви на:

-

-

-

-

-

-

Опублікування результатів досліджень. Результати проведених досліджень за темою дисертації викладені в 13 публікаціях, з них у 8 фахових виданнях, регламентованих ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів власних експериментальних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, списку використаної літератури, додатків. Робота викладена на 188 сторінках комп’ютерного тексту, містить 11 рисунків, 48 таблиць, 16 додатків. Список літератури складається із 277 найменувань, з них 37 – зарубіжних авторів.

матеріал і Методика досліджень

Матеріалом для досліджень були дані понад 800 корів, які народилися у 1973-1997 роках та матеріали, отримані при проведенні експериментальних досліджень.

Науково-виробничі дослідження проведені в період 1980-2005 роки в провідних племінних господарствах Сумської області – племзаводах „Михайлівка” Лебединського району та Сумського інституту АПВ Сумського району, які знаходяться в Лісостеповій зоні на північному сході України. Загальна схема досліджень приведена на рисунку 1.

Об’єктом досліджень були стада корів лебединської, швіцької порід та їх помісі.

При проведенні досліджень, розробці планів, програм і рекомендацій для створення північно-східного молочного типу бурої худоби, використовувалися дані зоотехнічного і племінного обліку – зведені звіти по бонітуванню худоби по племінних господарствах та племоб’єднаннях.

Молочну продуктивність корів визначали щодекадними добовими контрольними доїннями з подальшим розрахунком за місяць і в цілому за лактацію. Враховували продуктивність за 305 днів або за скорочену лактацію (не менше 240 днів). Вміст жиру в молоці визначали кислотним методом (за Гербером) і електронним приладом „ЕКОМІЛК”. Доїння корів здійснювали на вітчизняних доїльних установках двічі на добу.

Породну належність тварин визначали через використання генеалогічних схем лебединської та швіцької порід. Генеалогічний аналіз чистопородного і помісного поголів’я здійснювали за методиками М.А. Кравченка (1957) та Ф.Ф. Ейснера (1986).

Динаміка живої маси телиць визначалася за результатами зважування в наступні вікові періоди: новонароджені, в 3, 6, 12, і 18 місяців. Зважування проводили в один і той же час доби. Результати заносили в журнал реєстрації приплоду і зважування ремонтного молодняку (МОЛ-3). На основі окремих зважувань визначалися середньодобові прирости живої маси. Жива маса корів всіх дослідних груп визначалась за результатами контрольних зважувань на 2-3 місяці лактації.

Екстер’єр і конституційні особливості оцінювалися у корів-первісток та повновікових корів на 2-3 місяцях лактації. Брали 14 промірів тіла в точках, описаних в практичних рекомендаціях по зоотехнії (А.І.Чижик, 1979). Проміри бралися за допомогою мірної палиці, стрічки та циркуля. Були вирахувані індекси будови тіла тварин шляхом співвідношення відповідних промірів (Й.З.Сірацький та інші, 2001; А.І.Чижик, 1979).

Лінійна оцінка екстер’єру і типу будови тіла проводилася на 2-4 місяцях першої і третьої лактацій у відповідності з методичними рекомендаціями (1993, 1994). Оціночні бали за статі та ознаки екстер’єру заносилися в спеціально розроблені „Картку лінійної оцінки екстер’єру корови” і „Лист лінійної оцінки екстер’єру корів”.

Рис. 1. Загальна схема проведення досліджень

Відтворювальну здатність піддослідних тварин оцінювали за віком першого отелення, кількості парувань на одно запліднення, відсотком заплідненості після першого осіменіння, тривалістю сервіс- та міжотельного періодів за загальноприйнятими методиками. Для цього використовували документи племінного обліку і власні спостереження.

Оцінку морфологічних особливостей вим’я проводили шляхом огляду та взяття промірів за 1,0-1,5 години до наступного доїння на 25-30 день після першого отелення. Функціональні властивості вим’я встановлювали при проведенні контрольного доїння за допомогою спеціального апарату для роздільного видоювання окремих часток вим’я на 25-30 день після першого отелу.

Для оцінки бугаїв-плідників за якістю потомства використовували метод оцінки „дочки-ровесниці”. В основу методу оцінки розрахункової племінної цінності (РПЦ) покладено „Інструкцію по випробуванню і оцінці бугаїв-плідників молочних порід за якістю потомства” (1983), яка модернізована згідно з вимогами Всесвітньої асоціації тваринників.

Біометрична обробка одержаних даних здійснювалась методом варіаційної статистики за методикою Є.К. Меркур’євої (1970, 1984), та М.А. Плохінського (1964, 1969). Величину критерію вірогідності встановлювали при таких рівнях теоретичної достовірності: Р>0,95 – 95,0%, Р>0,99 – 99,0%, Р>0,999 – 99,9%.

Результати власних досліджень

Аналіз вихідної популяції лебединської породи. Родоначальники вихідних ліній лебединської породи мають загальне походження. Тому лише через декілька поколінь кращі їх потомки були визначені родоначальниками ліній. Вони були основою створення генеалогічної структури породи. При такому методі формування ліній більшість із них губилась у матках або поглиналась іншими прогресивними гілками. Це стримувало інтенсивність селекції, оскільки заважало повній реалізації генетичних можливостей окремих бугаїв. Аналіз лінійної належності корів народження 1973-1983 років дає можливість оцінити ситуацію перед початком використання швіцької породи (табл. 1). Використання дев’яти ліній у племінних господарствах дозволяло забезпечувати систему ротації ліній в товарних стадах.

1. Генеалогічна структура маточного поголів’я вихідної популяції лебединської породи, %

Лінія | Роки першого отелу

1973 | 1974 | 1975 | 1976 | 1977 | 1978 | 1979 | 1980 | 1981 | 1982 | 1983

Макета 4307 | - | 10 | - | - | - | - | - | 5 | 4 | 14 | 6

Ранета 584 | 13 | 10 | 24 | 48 | 9 | 10 | 21 | 22 | 23 | 19 | 12

Лака 964 | 7 | 20 | 15 | 7 | 6 | 14 | 14 | 7 | 15 | 10 | -

Чуткого 4281 | 7 | - | 12 | 14 | 34 | 25 | 23 | 22 | 20 | 17 | 33

Бравого 1510 | 20 | 30 | 10 | 3 | 11 | 10 | 6 | 9 | 12 | - | 6

Двигуна 12 | - | - | - | - | 2 | 14 | 7 | 4 | - | 2 | -

Розкішного 825 | 7 | - | 12 | 7 | 16 | 17 | 22 | 30 | 19 | 29 | 24

Балкона 1799 | - | 10 | 12 | 21 | 22 | 3 | 4 | 2 | 5 | 9 | 19

Мінуса 370 | 46 | 20 | 15 | - | - | 7 | 3 | - | 2 | - | -

За останні чотири роки, які аналізувалися, загальна кількість чистопородних лебединських тварин зменшилась майже на 70% в зв’язку із збільшенням частки поголів’я північно-східного молочного типу бурої худоби в господарствах. Слід відзначити, що в загальній програмі удосконалення бурої худоби важливе місце займає збереження генофонду лебединської породи в племінних господарствах Тростянецького, Охтирського та Лебединського районів, так і сперми цінних бугаїв-плідників. Для підтримання генеалогічної структури цієї популяції методом чистопородного розведення лишаються плідники та маточне поголів’я ліній Ранета 584, Чуткого 4281, Бравого 1510, Балкона 1799 в племінних господарствах. Молочна продуктивність корів. За рівнем надою за першу лактацію серед корів, що належать до дев’яти ліній є певні відмінності. Найбільш продуктивними за цією ознакою є тварини з лінії Макета 4307, які вірогідно перевищують всі інші групи на 782-1366 кг (Р>0,999). Достатньо високі показники мають також корови ліній Бравого 1510 та Розкішного 825, але вірогідно перевищують вони лише групу первісток, які належать до лінії Двигуна 12 на 566-584 кг (Р>0,95) (табл. 2). В той же час надій корів з інших ліній знаходиться в межах 3200-3445 кг і статистично вірогідної різниці між ними не спостерігається.

2. Молочна продуктивність корів основних ліній лебединської породи в цілому по популяції (ПЗ „Михайлівка” та ПЗ Сумського інституту АПВ, 1995 р.), M±m

Лінія | n | Перша лактація | Третя лактація | Найвища лактація

надій молока, кг | вміст жиру в молоці, % | надій молока, кг | вміст жиру в молоці, % | надій молока, кг | вміст жиру в молоці, %

Двигуна 12 | 18 | 3001±172 | 3,86±0,02 | 4524±253 | 3,92±0,05 | 4927±144 | 3,94±0,05

Мінуса 370 | 21 | 3200±193 | 3,88±0,05 | 4182±214 | 3,92±0,05 | 4981±144 | 3,89±0,03

Чуткого 4281 | 113 | 3307±84 | 3,83±0,01 | 4869±88 | 3,89±0,04 | 5249±73 | 3,84±0,01

Балкона 1799 | 51 | 3381±120 | 3,81±0,01 | 4880±141 | 3,84±0,01 | 5320±95 | 3,84±0,01

Ранета 584 | 113 | 3410±79 | 3,82±0,01 | 4692±105 | 3,84±0,01 | 5142±75 | 3,85±0,08

Лака 964 | 58 | 3445±144 | 3,84±0,02 | 4923±145 | 3,84±0,01 | 5284±125 | 3,83±0,01

Розкішного 825 | 100 | 3567±84 | 3,80±0,02 | 5012±96 | 3,8470,01 | 5289±76 | 3,83±0,01

Бравого 1510 | 45 | 3585±110 | 3,80±0,01 | 4493±128 | 3,83±0,01 | 4929±120 | 3,87±0,01

Макета 4307 | 16 | 4367±216 | 3,82±0,02 | 5316±186 | 3,8770,01 | 5637±253 | 3,87±0,03

В середньому по всіх лініях | 535 | 3440±106 | 3,83±0,01 | 4808±121 | 3,86±0,01 | 5208±96 | 3,85±0,02

Що стосується третьої та найвищої лактації то найбільшу прибавку дали корови лінії Макета 4307, що на 949 кг більше по відношенню до першої лактації, по найвищій на 321 кг більше по відношенню до третьої лактації.

Селекційно-генетичні показники. Чистопородна популяція лебединської худоби за більшості селекційних ознак не має достатньої для ефективного добору мінливості (табл. 3). В той же час за найвищою лактацією виявлено значне зниження цього показника до гранично низьких величин, особливо по лініях Двигуна 12, Балкона 1799, Мінуса 370. Аналіз вмісту жиру в молоці показав наявність слабкої мінливості як корів першого отелу так і старшого віку. При цьому слід відзначити тенденцію зниження показника варіації з ростом лактації. Особливо низька фенотипова мінливість середнього вмісту жиру в молоці корів з ліній Чуткого 4281, Ранета 584, Розкішного 825. Це може бути передумовою для включення в систему поліпшення худоби генетичного матеріалу іншого селекційного напрямку, зокрема селекціонованого на молочний тип, з метою створення масиву помісного поголів’я, яке матиме оптимальну мінливість, особливо за надоєм, вмістом жиру в молоці, висотою в холці, обхватом грудей.

3. Фенотипова мінливість показників молочної продуктивності корів основних ліній лебединської породи в цілому по популяції (CV), %

Лінія | n | Перша лактація | Третя лактація | Найвища лактація

надій молока | вміст жиру в молоці | надій молока | вміст жиру в молоці | надій молока | вміст жиру в молоці

Двигуна 12 | 18 | 24,3 | 3,1 | 23,8 | 6,0 | 12,5 | 6,3

Мінуса 370 | 21 | 27,6 | 5,9 | 23,8 | 5,1 | 13,3 | 4,3

Чуткого 4281 | 113 | 27,0 | 3,5 | 19,3 | 1,8 | 14,8 | 2,0

Балкона 1799 | 51 | 25,4 | 2,6 | 20,7 | 3,4 | 12,7 | 1,4

Ранета 584 | 113 | 24,8 | 1,5 | 23,2 | 1,8 | 15,6 | 2,3

Лака 964 | 58 | 31,8 | 3,1 | 22,5 | 2,9 | 18,1 | 2,6

Розкішного 825 | 100 | 23,4 | 4,2 | 19,1 | 1,3 | 14,4 | 1,3

Бравого 1510 | 45 | 20,6 | 5,2 | 19,2 | 2,8 | 16,3 | 2,8

Макета 4307 | 16 | 19,7 | 3,3 | 13,9 | 3,1 | 17,9 | 3,1

В середньому по всіх лініях | 535 | 25,4 | 3,3 | 20,7 | 2,3 | 15,1 | 2,2

Використання швіцької породи при формування генеалогічної структури північно-східного молочного типу бурої худоби. В сучасній популяції бурої худоби є представники 12 ліній та споріднених груп, які ведуть походження від швіцької або лебединської порід. Упорядкування генеалогічної структури північно-східного молочного типу бурої худоби передбачає використання 5-7 основних ліній швіцької породи американської селекції (Мастера 106902, Мередіана 90827, Концентрата 106157, Хілла 76059, Ладді 88000). Крім того завершено виведення двох нових високопродуктивних ліній, які відрізняються чітко визначеним молочним типом будови тіла (Елеганта 148551, Стретча 143612). Практично не планується подальше використання більшості ліній чистопородної лебединської худоби. Участь в селекційному процесі трьох ліній: Роскошного 825, Чуткого 4281, Балкона 1799 пов’язано з вирішенням проблеми збереження генофонду лебединської худоби в умовах обмеженої популяції.

У генеалогічній структурі північно-східного молочного типу бурої худоби сформовано 30 нових високоцінних родин корів, які створені в стадах племінних заводів і репродукторів Сумської області. Нові родини відзначаються високою продуктивністю і мають заводське значення. Середні надої повновікових корів цих родин вище 5000 кг. Серед корів, які належать до родин є тварини з різною часткою крові швіцької породи. Продуктивність родин Леньки 2693, Зайки 8099, Золотої 490, Защити 5198 з покоління в покоління підвищується. Ці родини є еталоном ведення племінної роботи.

У більшості родин тіснота інбридингу з кожним поколінням збільшується. Як показав аналіз родин, більшість з них були сформовані методом різко диференційованого підбору бугаїв з кількох ліній. Коефіцієнт гомозиготності проаналізованих родин знаходиться в межах 1,61-6,25%.

Оцінка господарсько-корисних ознак тварин північно-східного

молочного типу бурої худоби

Жива маса тварин. Виявлено відставання за живою масою чистопородної лебединської групи в порівнянні зі швіцькою породою та помісними телицями з найбільшою часткою швіцької породи (Р>0,95). Встановлено тенденцію більш інтенсивного росту телиць північно-східного молочного типу бурої худоби лише з шестимісячного віку. Корови північно-східного молочного типу бурої худоби першого отелення починаючи із генотипу з 50% крові швіцької породи і більше, мають практично рівні показники, при цьому вірогідно перевершуючи на 13-20 кг тварин з часткою крові поліпшуючої породи лише 25% та лебединську породу.

Лінійна оцінка типу будови тіла корів північно-східного молочного типу бурої худоби. В таблиці 4 представлена лінійна оцінка типу будови тіла корів нового північно-східного молочного типу бурої худоби. Проявляється чітка тенденція збільшення обмускуленості тулуба тварин при збільшенні в генотипі частки крові поліпшуючої породи. За загальним об’ємом тіла чистопородні швіцькі та помісні за швіцькою породою корови перевершували всі інші піддослідні групи (6,06-6,35 балів). Помісні тварини з кровністю 75 і більше відсотків поліпшуючої породи мали найменший об’єм тіла. Загальна форма тулуба тварин нового молочного типу є гармонійною і краще розвинутою у помісних тварин з кровністю 76 і більше відсотків за швіцькою породою.

Загальна оцінка типу будови тіла була вищою у помісних тварин з кровністю 76,0 і більше відсотків крові за поліпшуючою породою. Таким чином, використання лінійної оцінки типу будови тіла при виведенні нового молочного типу бурої худоби дозволяє виявити особливості екстер’єру корів і враховувати їх у подальшій селекційні роботі. У цілому помісні тварини за швіцькою породою добре розвинені, мають більш бажану форму тулуба, краще придатні до технології машинного доїння.

Молочна продуктивність корів. Використання генетичного матеріалу швіцької породи на лебединській худобі дозволяє підвищити її генетичний потенціал. Дані таблиці 5 показують, що надій за першу лактацію серед лебединських корів був найнижчим. За кількістю молочного жиру просліджується аналогічна величині надою тенденція.

Надій тварин північно-східного молочного типу бурої худоби у племзаводі “Михайлівка” у певній мірі також залежав від генотипу. Вірогідну різницю з контрольною групою мали чистопородні швіцькі тварини та корови північно-східного молочного типу бурої худоби з часткою крові швіцької породи 3,1-75% +297 і 532 кг (Р>0,99). Найгірші за цим показником були корови з найбільшим відсотком швіцької породи 75,1-96,9%. За середнім вмістом жиру в молоці всі дослідні та контрольна групи суттєво не відрізнялися.

4. Оцінка типу будови тіла бурої худоби, балів (1998 рік), M±m

Статі та ознаки | Лебединська порода, n=27 | Кровність за швіцькою породою, %

50,0,

n=80 | 51,0-74,9, n=52 | 75,0,

n=41 | 76,0 і більше, n=32

1. Обмускуленість | 5,12±0,4 | 6,00±0,4 | 5,94±0,3 | 6,10±0,3 | 5,87±0,5

2. Об’єм тіла | 5,62±0,3 | 6,06±0,4 | 5,67±0,3 | 5,20±0,4 | 5,50±0,5

Ріст | 4,25±0,7 | 5,33±0,5 | 4,78±0,4 | 4,30±0,7 | 3,63±0,8

Довжина тулуба | 6,75±0,8 | 7,00±0,5 | 6,06±0,5 | 5,70±0,7 | 5,87±0,6

Ширина грудей | 3,75±0,5 | 4,20±0,4 | 3,39±0,3 | 4,10±0,6 | 3,38±0,5

Глибина грудей | 4,50±0,7 | 4,53±0,3 | 3,44±0,3 | 4,00±0,4 | 3,38±0,4

3. Форма тулуба | 6,37±0,3 | 6,27±0,4 | 5,67±0,3 | 5,80±0,5 | 6,87±0,3

Лопатка | 7,25±0,3 | 6,00±0,4 | 5,72±0,4 | 6,10±0,5 | 6,62±0,5

Спина | 4,37±0,4 | 4,93±0,1 | 4,94±0,1 | 5,00±0,3 | 4,87±0,2

Положення таза | 5,12±0,2 | 5,86±0,4 | 6,11±0,2 | 5,70±0,4 | 5,50±0,5

Ширина таза | 4,25±0,8 | 4,93±0,4 | 4,61±0,3 | 4,40±0,4 | 4,62±0,6

Форма задніх кінцівок | 4,75±0,2 | 4,20±0,2 | 4,61±0,2 | 4,20±0,5 | 4,84±0,4

Стан копитець | 7,00±0,3 | 5,93±0,6 | 5,94±0,3 | 4,40±0,7 | 5,75±0,5

4. Вим’я | 5,75±0,4 | 5,07±0,6 | 4,94±0,4 | 4,80±0,4 | 5,25±0,8

Прикріплення | 7,25±0,3 | 7,00±0,1 | 6,94±0,2 | 6,90±0,2 | 7,25±0,3

Довжина | 4,62±0,6 | 4,67±0,6 | 3,78±0,5 | 5,00±0,7 | 5,50±0,7

Ширина | 4,12±0,4 | 3,46±0,4 | 3,78±0,6 | 3,80±0,7 | 3,62±0,4

Підтримуюча зв’язка | 6,87±0,2 | 5,73±0,6 | 6,83±0,3 | 5,40±0,7 | 7,13±0,7

Бокова борозна | 5,87±0,4 | 6,00±0,5 | 6,63±0,3 | 6,30±0,8 | 7,00±0,4

Розвиток часток | 5,62±0,2 | 6,13±0,5 | 6,22±0,3 | 6,40±0,7 | 6,75±0,6

Розміщення дійок | 5,87±0,2 | 5,40±0,5 | 5,16±0,5 | 4,80±0,8 | 5,25±0,7

Величина дійок | 5,75±0,3 | 6,33±0,3 | 5,50±0,3 | 5,40±0,4 | 5,50±0,7

Додаткові дійки | 8,50±0,3 | 8,46±0,3 | 8,05±0,2 | 8,00±0,4 | 8,25±0,4

Загальний бал за тип будови тіла | 64,3±2,5 | 64,1±3,8 | 60,3±3,5 | 61,6±3,9 | 65,9±4,7

5. Молочна продуктивність корів різних генотипів північно-східного молочного

типу бурої худоби (ПЗ Сумського інституту АПВ), М±m

Генотип тварин за швіцькою породою | n | Молочна продуктивність

надій, кг | вміст жиру в молоці, % | Сv

надою, % | Сv вмісту жиру в молоці, %

Перша лактація

3/4 кровні | 164 | 4196±97,5 | 3,85±0,05 | 29,7 | 1,7

5/8 кровні | 25 | 3984±226,5 | 3,85±0,017 | 28,4 | 2,2

1/2 кровні | 85 | 3882±116,2 | 3,83±0,027 | 27,5 | 6,6

3/8 кровні | 66 | 3850±141,9 | 3,79±0,017 | 21,8 | 2,8

1/4 кровні | 20 | 3709±160,3 | 3,85±0,049 | 19,3 | 5,7

1/8 кровні | 17 | 3618±177,9 | 3,80±0,009 | 20,2 | 1,1

Третя і старше лактація

3/4 кровні | 41 | 5552±164,8 | 3,85±0,008 | 19,0 | 1,4

5/8 кровні | 48 | 6425±185,0 | 3,80±0,08 | 10,1 | 2,4

1/2 кровні | 68 | 4892±130,0 | 3,89±0,042 | 18,4 | 7,4

3/8 кровні | 82 | 4826±119,8 | 3,78±0,028 | 11,3 | 3,4

1/4 кровні | 87 | 5037±135,8 | 3,79±0,018 | 19,8 | 3,4

1/8 кровні | 92 | 4895±177,5 | 3,88±0,042 | 22,2 | 6,8

Відтворна здатність корів. Аналіз відтворювальної здатності бурих корів різних генотипів показує, що за індексом осіменіння і відсотком запліднюваності після першого осіменіння перевагу мали чистопородні тварини швіцької породи. У порівнянні з лебединськими чистопородними коровами тварини північно-східного молочного типу бурої худоби різних генотипів відзначалися кращими показниками скороспілості, індексу осіменіння і заплідненості після першого осіменіння. Найменший вік першого отелення мали помісні корови з кровністю 75% за швіцькою породою – 916 днів. За цим показником вони навіть переважали вихідні породи на 37-41 день. Таким чином, збільшення в генотипі помісних тварин частки крові швіцької породи позитивно впливає на зменшення у господарствах витрат, пов’язаних з вирощуванням корів. При збільшенні кровності за поліпшуючою породою проявляється чітка тенденція зростання періоду господарського використання помісних корів.

Придатність корів до технології машинного доїння. Використання швіцької породи при удосконаленні лебединської породи дозволило покращити морфологічні ознаки вим’я тварин північно-східного молочного типу бурої худоби. Чистопородні швіцькі корови-первістки перевищували аналогів лебединської породи за обхватом, довжиною та шириною вим’я відповідно на 22,2, 31,6 і 19,3%. Корови-первістки північно-східного молочного типу бурої худоби, які мають 50% і більше крові швіцької породи статистично вірогідно перевищували лебединських аналогів за обхватом, довжиною та шириною вим’я (Р>0,99).

Функціональні властивості вим’я корів північно-східного молочного типу бурої худоби покращувались зі збільшення частки крові швіцької породи в їх генотипі. У бурих корів між тривалістю доїння і разовим надоєм встановлено позитивний зв’язок (r=0,33±0,045), а з швидкістю молоковіддачі – негативний (r=-0,58±0,079).

Відтворювальна здатність бугаїв-плідників. За об’ємом еякуляту між чистопородними тваринами лебединської та швіцької порід різниці практично не спостерігається, але серед тварин північно-східного молочного типу бурої худоби різних генотипів наявні значні розбіжності (табл. 6). Більші об’єми еякулятів характерні тваринам генотипу 75%ш+25%л. Вони перевершували плідників північно-східного молочного типу бурої худоби з інших груп на 0,25-0,62мл, та чистопородних лебединських і швіцьких на 0,21 та 0,20 мл, відповідно. Найнижчий показник мали бугаї генотипу 37,5%ш+62,5%л. Найбільша концентрація сперміїв в еякуляті спостерігається у бугаїв-плідників північно-східного молочного типу бурої худоби генотипу 87,5%ш+12,5%л. З підвищенням частки крові поліпшуючої швіцької породи просліджується тенденція зменшення цього показника від 1,00 до 0,84 млрд/мл, крім напівкровних тварин, це можливо пов’язане з проявом у них ефекту гетерозису хоч і ці породи дуже схожі за походженням. Найдовше використовувались напівкровні бугаї-плідники північно-східного молочного типу бурої худоби.

6. Відтворювальна здатність бугаїв-плідників північно-східного молочного типу бурої худоби різних генотипів, М±m

Порода, генотип

тварин | п | Об’єм

еякуляту, мл | Концент-рація сперміїв, млрд/мл | Рухли-вість сперміїв, балів | Заплідни-лось маток від першого осіменінь-ня, % | Трива-лість ви-корис- тання,

років | Кількість отрима-ної сперми на рік, мл

Лебединські чистопородні | 181 | 4,01±0,07 | 1,01±0,01 | 6,73±0,08 | 63,20 | 4,12±0,16 | 483,50

12,5%ш+87,5%л | 21 | 3,67±0,22 | 1,09±0,0б | 6,88±0,24 | 62,70 | 4,29±0,58 | 426,80

25%ш+75%л | 59 | 3,97±0,11 | 0,99±0,02 | 6,36±0,13 | 63,42 | 3,55±0,20 | 466,80

37,5%ш+62,5%л | 7 | 3,60±0,19 | 0,90±0,05 | 5,76±0,41 | 65,67 | 3,40±0,97 | 410,50

50%ш+50%л | 33 | 3,85±0,18 | 1,04±0,04 | 6,64±0,20 | 63,76 | 4,38±0,40 | 466,40

75%ш +25%л | 12 | 4,22±0,25 | 0,88±0,03 | 5,93±0,20 | 63,08 | 3,60±0,40 | 470,50

Швіцькі чистопородні | 85 | 4,02±0,08 | 0,84±0,02 | 5,74±0,10 | 62,00 | 3,61±0,21 | 433,80

Селекційно-генетичні параметри бурої худоби. В процесі створення якісно нової популяції молочної бурої худоби, приймає участь генетичний матеріал швіцької худоби західноєвропейської селекції, яка була в свою чергу, батьківською породою при виведенні лебединської худоби. Крім того, значний ухил в процесі удосконалення бурої худоби проходить в бік використання – швіцької породи північноамериканської селекції. В зв’язку з цим при вивченні генетичних перетворень, що проходять під час схрещувань в поколіннях F1, F2, F3 слід врахувати близькість походження поліпшуючої та поліпшуваної порід. Аналіз мінливості молочної продуктивності помісних тварин наведений в таблиці 7.

7. Фенотипова мінливість молочної продуктивності корів різних генотипів у

середньому по популяції (СV), %

Лактація | Показники | Лебединська порода | 50% шв.

50% л. | 75% шв.

25% л. | Швіцька порода

Перша | n | 706 | 277 | 69 | 556

надій | 26,1 | 24,6 | 28,7 | 32,3

вміст жиру в молоці | 6,35 | 5,56 | 3,22 | 7,25

Друга | n | 700 | 259 | 62 | 449

надій | 27,3 | 24,7 | 23,3 | 30,8

вміст жиру в молоці | 6,8 | 5,03 | 2,9 | 8,52

Третя | n | 686 | 223 | 3,8 | 304

надій | 28,9 | 263 | 28,3 | 24,6

вміст жиру в молоці | 7,1 | 6,6 | 4,5 | 4,9

У середньому | n | 2092 | 759 | 169 | 1309

надій | 28,6 | 25,9 | 27,6 | 30,8

вміст жиру в молоці | 6,86 | 5,8 | 3,42 | 7,3

Із даних таблиці видно, що коефіцієнт варіації надою за першу лактацію серед помісного поголів’я лежить в межах 25,3-28,7%. При цьому слід відзначити, що найменший показник серед тварин першого покоління 1,5% в порівнянні з лебединською та 6,7% зі швіцькою породами. За середнім вмістом жиру в молоці серед корів першого отелу має місце стійка тенденція зниження варіабельності ознаки при збільшенні частки крові швіцької породи. Чистопородні групи займають середню (лебединська) та найвищу (швіцька) позиції. Аналогічна тенденція спостерігається і у подальші лактації.

Вплив бугаїв-плідників швіцької породи різної селекційної належності на молочну продуктивність та технологічні якості корів. Використання бугаїв-плідників певних генотипів в процесі створення північно-східного молочного типу бурої худоби проходило в межах розробленої схеми схрещувань, яка допускала добір одногенотипних плідників до корів з різною часткою крові поліпшуючої породи. Встановлено позитивні результати використання бугаїв швіцької породи, але кращі результати за молочною продуктивністю є у корів, які походять від плідників австрійської селекції. Більшість корів мають бажані форми вим’я, які повністю відповідають вимогам технології машинного доїння.

При продуктивності стад 3500-4000 кг молока середня продуктивність помісних тварин північно-східного молочного типу бурої худоби становила 3577 кг, жирністю 3,83% або на 270 кг молока і 0,05% жиру більше ніж у корів лебединської породи. У господарствах з продуктивністю 4000 кг молока і більше – відповідно 3724 кг та 3,92%, що на 295 кг молока і на 0,13% жиру вище материнської породи в цій групі господарств (Р>0,95). У цілому кращі показники молочної продуктивності мають дочки одержані від одногенотипних чистопородних швіцьких бугаїв, які експлуатуються в господарствах з більш високим рівнем надою.

Економічна ефективність використання бугаїв-плідників швіцької породи. За даними бонітування за 2003 рік надій 2650 голів корів племінних заводів та ферм склав 2735 кг молока, жирністю 3,78%. При використанні бугаїв-плідників закордонної та вітчизняної селекції надій їх дочок склав 3657 кг з вмістом жиру 3,88%. При перерахуванні на базисну жирність надій відповідно дорівнює 3043 та 4173 кг. Загальний економічний ефект склав 1795035 грн., що у розрахунку на одну корову становить 677,0 грн.

Висновки

1. Розроблена і теоретично обґрунтована система селекційного удосконалення популяції лебединської худоби шляхом застосування сучасних методів оцінки фенотипових та генотипових особливостей тварин. Цілеспрямоване виведення бурої молочної породи ґрунтується на доповненні теорії та практики тваринництва сучасними елементами великомасштабної та індивідуальної селекції у вигляді принципово нової системи оцінки генотипу лебединської породи за поліпшуючими породами та відкритості популяції для надоїв з оптимальними складовими молока та бажаним типом будови тіла доступу кращої спадковості бурої худоби. Завдяки поєднанню у селекції тварин високих створені умови для конкурентоспроможності сучасної і майбутньої популяції бурої худоби.

2. На основі розробленої системи створено північно-східний молочний тип бурої худоби та нова бура молочна порода. Основні показники, які характеризують худобу нового молочного типу: надій молока за лактацію – 4100-4600 кг молока з вмістом жиру 3,8-4,0%, білку – 3,4-3,5%, молочний тип будови тіла, жива маса телиць у віці 18 міс. – 386 кг.

3. Встановлено збільшення живої маси тварин при підвищенні частки спадковості швіцької породи до 50,0% і більше на 13,8-21,9 кг у віці 12 місяців та на 30,8-34,6 кг у віці 18 місяців (P>0,999). Абсолютні показники живої маси телиць парувального віку знаходяться в межах стандартів, прийнятих для найбільш продуктивних порід світу. Інтенсивне використання швіцької породи суттєво вплинуло на ріст та розвиток корів поліпшуваної популяції. Висота в холці збільшилась у середньому на 2,4-4,2 см (P>0,99), глибина грудей – на 2,2-2,9 см (P>0,999), коса довжина тулуба – на 0,9-3,0 см (P>0,95). За іншими промірами тіла спостерігається тенденція їх росту зі збільшенням частки крові поліпшуючої породи.

4. Рівень молочної продуктивності корів лебединської породи підвищується зі збільшенням частки спадковості швіцької породи. Надій корів з часткою крові поліпшуючої породи до 50% за першу лактацію склав близько 3330 кг, третю – 3800 кг, що вище від показників лебединських ровесниць на 110-130 кг. Поліпшена популяція має бажаний для молочної худоби рівень вмісту жиру (3,8-4,0%) і білку (3,4-3,5%) в молоці.

5. За вмістом жиру в молоці найвищі показники мали групи чистопородних лебединських та швіцьких корів. В стаді племзаводу Сумського інституту АПВ встановлена висока повторюваність між лактаціями за надоєм без суттєвої різниці в розрізі генотипів тварин, особливо слід наголосити на високих показниках повторюваності середнього вмісту жиру в молоці серед груп тварин від 0,320 до 0,728. Це дає можливість проведенню ефективного добору за жирномолочністю та показниками першої лактації.

6. Проведені