ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РИЖИКОВ Вадим Степанович

УДК 378.147

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ

КУЛЬТУРИ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державній льотній академії України Міністерства освіти і науки України, м. Кіровоград.

Науковий керівник: | доктор педагогічних наук, професор

Макаров Роберт Микитович,

Державна льотна академія України, м. Кіровоград, завідувач кафедри авіаційної педагогіки і психології.

Офіційні опоненти: – |

член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор Нісімчук Андрій Сергійович, Волинський державний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри педагогіки (м. Луцьк);

– | кандидат педагогічних наук, доцент Вакуленко Валентина Миколаївна, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка,

докторант кафедри педагогіки.

Провідна установа: | Тернопільський національний педаго-гічний університет імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України, кафедра педагогіки.

Захист відбудеться 25 травня 2006 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розісланий 25 квітня 2006 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Сучасна соціокультурна ситуація, загострення економічних проблем суспільного розвитку актуалізують питання підвищення загального рівня економічної підготовки усіх фахівців, сфера професійної діяльності яких вимагає ґрунтовних знань, навичок та умінь у галузі економічної теорії та практики. Формування правової держави, оновлення законодавства вимагають значного реформування системи підготовки кваліфікованих юридичних кадрів, що має бути спрямованою на розвиток самостійного юридичного мислення, формування професійної юридичної правосвідомості, утвердження основних принципів та цінностей, що ґрунтуються на моральних засадах, гуманістичній ролі права у житті суспільства. Сьогодні потрібна генерація юристів, здатних працювати у нових динамічних соціальних, економічних і політичних реаліях.

Провідною складовою професійного інтелекту сучасного юриста є економічна культура, яка лежить в основі професійної діяльності в умовах ринкової економіки. Економічний компонент системи юридичної освіти дозволить майбутньому юристу не лише на високому рівні виконувати професійні обов’язки, а й опанувати засоби адекватної оцінки ресурсів та цінностей людського капіталу, засоби компетентного вибору життєвого шляху.

Теоретико-методологічні засади професійної освіти представлені у наукових роботах А. Алексюка, Г. Балла, І. Беха, О. Глузмана, І. Зязюна, В. Курила, Р. Макарова, Н. Ничкало, О. Сухомлинської та ін.

Формування економічної культури особистості як актуальної проблеми сучасності є об’єктом у філософських, соціологічних та психолого-педагогічних дослідженнях. Заслуговують на увагу загальнотеоретичні й методологічні аспекти економічної освіти (Л. Абалкін, Л. Бляхман, В. Розов, Л. Епштейн, В. Ядов), питання формування економічної культури як складової загальної культури особистості (Т. Боровікова), економічної свідомості, економічної поведінки людини (Е. Суїменко, В. Пилипенко). Економічну культуру як фактор соціально-економічного розвитку суспільства досліджувала О. Янбулатова, соціально-педагогічний аспект економічної культури представлено у дослідженні К. Панфьонова, взаємозв’язок економіки та психології – у роботах Г. Ложкіна, В. Спасієнкова, В. Комаровської, С. Бочарової та ін.

Теорія і практика економічного навчання та виховання шкільної молоді розкриваються у роботах А. Аменда, С. Бадмаєва, Ю. Васильєва, Г. Глєбова, А. Нісімчука, І. Прокопенка, Б. Райзберга, І. Сасової, О. Шпака та ін. Питанням економічної підготовки учителів присвячено дослідження О. Падалки, А. Сиротенка, І. Смолюка та ін.

Особливий інтерес викликають дисертаційні дослідження з проблем формування економічної культури фахівців різних галузей: майбутніх офіцерів прикордонників (Ю. Балашова), майбутніх учителів економіки та підприємництва (К. Балашов), фахівців фінансової галузі (Л. Галамян). Значну групу становлять роботи, присвячені питанням економічного виховання та освіти майбутніх учителів (П. Бойчук, Д. Лазаренко та ін.), підготовці педагогічних кадрів з економічного виховання школярів (О. Шпак, З. Шпунтова), та економічній освіті учнів загальноосвітньої школи (В. Абросімов, В. Терес, Л. Чеботарьова та ін.).

Різні аспекти професійної діяльності юриста знайшли відображення у наукових роботах О. Афанасьєвої (етика та психологія професійної діяльності юриста), О. Єфимової (економіка для юристів), А. Жулинського (професійна діяльність юриста), О. Скакун та І. Овчаренко (юридична деонтологія), С. Сливки (філософсько-правові питання професійної культури юриста, роль економічної культури юриста у формуванні професіоналізму), Н. Соколова (професійна свідомість юристів).

Аналіз наукових джерел свідчить про зростання інтересу науково-педагогічних працівників до методики викладання професійно-орієнтованих дисциплін, зокрема економіки (О. Аксьонова, В. Кулешов), облікових дисциплін (Л. Чижевська) та ін.

Особливу увагу у дисертаційних дослідженнях, присвячених професійній підготовці майбутнього юриста, приділяють питанням педагогічної культури (В. Ільїн), розвитку комунікативних якостей (С. Базоров, Т. Казаніна), професійному самовихованню (М. Тухватуллін), формуванню професійної свідомості, професійно важливих якостей майбутніх юристів (Т. Анісімова, А. Бражникова, Т. Кушнірова, А. Теймуразян). Разом з тим, аналіз наукової літератури свідчить, що методика формування економічної культури саме майбутнього юриста ще не ставала предметом окремого наукового дослідження. Потребують наукового обґрунтування та операційної розробленості такі компоненти: мета методики, завдання, принципи, змістова частина методики, методи, форми і засоби формування економічної культури майбутніх юристів, критерії та методи оцінки рівня сформованості економічної культури юриста.

Для наукового обґрунтування методики формування економічної культури юриста необхідна цільова модель фахівця – професіограма сучасного юриста, важливою складовою якої повинна бути економічна культура.

Таким чином, актуальність та доцільність дослідження зумовлена необхідністю подолання протиріч між: сучасними вимогами до рівня підготовки юриста, його економічної культури та реальним рівнем готовності майбутніх юристів до здійснення відповідної професійної діяльності; між об’єктивною необхідністю у підвищенні економічних знань, умінь та навичок фахівців юридичної галузі та відсутністю науково обґрунтованої методики формування економічної культури майбутнього юриста з урахуванням такого системоутворюючого фактору як професіограма сучасного юриста.

Недостатня теоретична розробленість проблеми і практична потреба її вирішення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Методика формування економічної культури у процесі підготовки майбутніх юристів”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідної роботи Державної льотної академії України як складова теми “Технологія конструювання психолого-педагогічних моделей формування професійної надійності фахівців” (реєстраційний номер 1Б42.7 от 13.03.97, № 6/10-223).

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх юристів у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження – методика формування економічної культури майбутнього юриста.

Мета дослідження – науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність методики формування економічної культури майбутніх юристів.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні того, що ефективність методики формування економічної культури майбутніх юристів може бути досягнута, якщо: а) буде проведено системний аналіз економічної підготовки майбутніх юристів; б) обґрунтована і розроблена професіограма юриста (економічний аспект) з включеним компонентом економічної культури; в) розроблені основні компоненти навчально-виховного процесу формування економічної культури при підготовці майбутніх юристів (мета, завдання, принципи, зміст, методи, організаційні форми, технічні засоби навчання, критерії і методи оцінки).

Предмет дослідження, його мета та гіпотеза обумовили вирішення наступних завдань:

1. На підставі аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури провести системний аналіз економічної підготовки майбутніх юристів.

2. Науково обґрунтувати і розробити професіограму юриста (економічний аспект).

3. Обґрунтувати і розробити методику формування економічної культури у процесі підготовки майбутніх юристів.

4. Експериментально перевірити ефективність методики формування економічної культури юриста.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають філософські та психолого-педагогічні положення про системний підхід (В. Афанасьєв, І. Блауберг, В. Садовський, Е. Юдін), про єдність свідомості й діяльності особистості (С. Рубінштейн, Б. Ломов, К. Платонов, В. Пономаренко); діяльнісний підхід у процесі професійної підготовки фахівця (Л. Виготський, П. Гальперін, В. Давидов); концептуальні положення щодо формування економічної культури особистості (А. Нісімчук, О. Падалка, О. Шпак та ін.); теорію поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна), оптимізації навчального процесу, дидактики проблемного навчання (Ю. Бабанський, В. Давидов, І. Лернер, М. Махмутов); ігрове навчання (В. Давидов, Д. Ельконін, Ю. Тюнніков, С. Тюннікова, С. Занько); методику конструювання професіограми (Р. Макаров, Л. Герасименко, О. Бандурка, С. Бочарова, Е. Землянська).

Відповідно до поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури, систематизація та узагальнення для визначення теоретико-методологічних засад дослідження, теоретичне моделювання, системно-структурний аналіз для конструювання професіограми юриста; емпіричні – спостереження, бесіди, анкетування, тестування, аналіз нормативної документації для проведення констатувального етапу дослідження, педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої методики формування економічної культури майбутнього юриста, статистичні методи для обробки експериментальних результатів дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше науково обґрунтована і розроблена структура і зміст економічної культури у професіограмі сучасного юриста; науково обґрунтована і розроблена методика формування економічної культури майбутнього юриста; набула подальшого розвитку теорія моделювання процесу професійної підготовки юриста в аналізі селекції гіпотез формування прийняття та реалізації рішень в складних умовах діяльності; конкретизовані аспекти теорії ігор щодо вибору сюжету і розробки сценарію рольової гри у процесі професійної підготовки фахівців юридичної галузі.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати дисертаційного дослід-ження доповнюють теорію та практику моделювання процесу підготовки фахівців юридичного профілю, поглиблюють наукове обґрунтування евристичної функції при розробці ситуаційних завдань, визначенні структури та змісту сценарію дидактичних ігор.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що розроблено і впроваджено в навчальний процес методику формування економічної культури сучасного юриста, пакет діагностичних методик вивчення економічної культури майбутніх фахівців юридичної галузі, сценарії рольових ігор, що використовувалися у процесі професійної підготовки майбутніх юристів, система ситуаційних завдань відповідно до особливостей професійної діяльності юриста в умовах ринкових відносин, навчально-методичні посібники для організації самостійної роботи студентів з економічних дисциплін. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані у навчально-виховному процесі ВНЗ юридичного та економічного профілю, у самоосвітній діяльності майбутніх юристів, у системі підготовки та перепідготовки викладачів вищої школи, для подальшого вдосконалення професіограми і розробки програм економічної підготовки майбутнього юриста.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки (довідка про провадження № 1/15 від 21.06.2005 р.), Кіровоградської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (довідка про провадження № 34 від 24.06.2005 р.).

Особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, полягає в розробці концепції та визначенні змісту методичних посібників; у розкритті умов формування вітчизняної економічної культури.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри авіаційної педагогіки і психології Державної льотної академії України (м. Кіровоград), на Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття” (Кіровоград, 2004), VIII міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2005), ІІ-й регіональній науково-практичній конференції “Духовність професіонала ХХІ століття” (Кіровоград, 2003), міжвузівській конференції “Розбудова Української правової держави на сучасному етапі“ (Кіровоград, 2001), звітній конференції викладачів Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки (2002).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено в 10-ти публікаціях: з них 4 наукові статті у наукових фахових виданнях (1 у співавторстві), 5 навчально-методичних посібників, вказівок (4 у співавторстві), 1 стаття у збірнику матеріалів конференції.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, 4 додатків на 19 сторінках, загальних висновків, списку використаних джерел (217 найменувань, з них 2 – іноземною мовою). Повний обсяг роботи – 220 сторінки. Робота містить 10 таблиць та 39 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, розкрито теоретико-методологічні засади й методи дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Проблеми формування економічної культури юриста та шляхи її вирішення” на основі аналізу наукової літератури визначено основні вимоги до економічної культури сучасного юриста, сутність та структурні компоненти економічної культури майбутнього юриста, що зумовлені особливостями сучасної економіко-правової ситуації в країні.

Аналіз різних підходів до визначення поняття “економічна культура особистості” зумовив трактування економічної культури юриста як рівня економіко-правового регулювання суспільних відносин на основі високої економічної обґрунтованості власних професійних дій з метою розвитку економічних відносин. Наявність економічних знань, умінь та навичок дозволяє юристу прогнозувати економічні наслідки правових дій, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між економічними та правовими явищами, свідомо використовувати знання про закони ринку та ринкову економіку. У дослідженні наголошується на соціально-політичних та морально-етичних аспектах економічної культури фахівців юридичного профілю.

Аналіз наукової літератури, стандартів професійної підготовки, а також регламенту економічної підготовки майбутніх юристів дозволяє зробити висновок, що практично жоден навчальний заклад не здійснює підготовку сучасного фахівця-юриста з достатньо високим сформованим рівнем економічної культури. Так, наприклад, економічна теорія для неекономічних спеціальностей за типовою програмою викладається для психолого-педагогічних, технічних, юридичних та інших спеціальностей, де не розроблено основні параметри умов економічної діяльності в ринкових умовах для кожної спеціальності окремо. Відсутність науково обґрунтованої економічної формули підготовки сучасного фахівця-юриста створює перешкоди як для розвитку ринкових відносин у державі, так і для формування емоційно-вольової та мотиваційної сфер діяльності юриста.

Теоретико-методологічні засади формування економічної культури майбутнього юриста ґрунтуються на сучасних наукових позиціях щодо економічних знань, економічної культури суспільства та особистості (С. Сливка, Е. Суїменко, В. Пилипенко, Ю. Балашова, О. Янбулатова, К. Панфьонов, З. Шпунтова, А. Сур’як та багато інших). Однак, специфічні риси фахівця саме юридичної галузі ще не знайшли достатнього відображення у наукових розробках з питань економічної культури сучасних фахівців.

Економічні питання, з якими зустрічається юрист, і значення економічної культури для професійної діяльності розкривають у своїх працях: А. Коні, М. Туган-Барановський, В. Мамутов, С. Сливка, М. Павловський, П. Рабінович, В. Селіванов та багато інших.

Аналіз наукової літератури з питань організації фахової підготовки майбутніх юристів переконує нас в тому, що сучасні досягнення у педагогіці, а саме поетапне формування розумових дій, оптимізація навчального процесу, дидактика проблемного навчання, діяльнісний підхід у процесі професійної підготовки, ігрове навчання та інше взагалі не використовувалось чи використовувалось дуже поверхово в організації економічної підготовки майбутніх юристів.

Виникла гостра потреба у розробці методики формування економічної культури юриста, яка складається з основних компонентів: мета, завдання, принципи, зміст, методи, організаційні форми, засоби навчання, критерії та методи оцінки. Сучасний розвиток ринкового суспільства вимагає розробку професіограми сучасного юриста, яка допоможе сформувати фахівця для ринкових відносин, які мають динамічний розвиток.

У другому розділі “Наукові основи змісту методики формування економічної культури юриста” розкрито методологічну орієнтацію у світлі системного підходу, розроблено професіографічний профіль юриста (економічний аспект), визначені сукупність знань, вмінь та навичок з економічної культури, якими повинні володіти сучасний юрист у ринковій економіці, розроблені критерії оцінки методики формування економічної культури у процесі підготовки майбутніх юристів.

Системоутворюючим фактором обґрунтування методики формування економічної культури майбутнього юриста визнано професіограму (економічний аспект) фахівця юридичної галузі. Професіограма являє собою структурно змістовну частину моделі фахівця того чи іншого профілю, яка відображає вимоги, що висуваються до людини відповідно до характеру та умов професійної діяльності. Математичне опрацювання та узагальнення результатів анкетування та тестування більше 400 юристів різного посадового рівня та спеціалізації дозволило визначити обсяг знань, навичок, умінь з економічної культури.

На підставі методики визначення критеріальних значень професійно важливих якостей розроблено професіограму юриста (економічний аспект), яка складається з вихідного положення; найменування та призначення професії; загальної та спеціальної підготовки юриста; основного змісту знань, навичок і вмінь з економічної культури юриста; основних показників ефективності діяльності; соціально-психологічних факторів діяльності в умовах ринкової економіки; професіональної майстерності, характерної особливості праці та інше.

Вказана структура дозволяє розробити психограму діяльності юриста в умовах ринкової економіки: особисті, інтелектуальні, психофізіологічні, фізичні якості, емоційно-вольова сфера особистості, особливості пам’яті, мислення та ін. У професіограмі визначено вагові коефіцієнти як окремих якостей, так і груп компонентів, що дає можливість розставити акценти (за значимістю) при організації специфічного педагогічного процесу з майбутніми юристами.

Розроблений нами економічний портрет юриста у професіограмі складається із знань, навичок і вмінь з економічної культури юриста, що надає можливість системно підійти до змістовної частини методики (рис. 1).

Рис. 1 Зміст методики формування економічної культури юриста у процесі вивчення економічної культури як учбової дисципліни

Власне системна орієнтація дозволяє нам розробити методику формування економічної культури юриста, як систему взаємопов’язаних компонентів: мета, завдання, принципи, зміст методики, форми організації навчально-виховного процесу, технічні засоби, критерії та методи професійної готовності юриста.

Принципи конструювання навчально-виховного процесу умовно поділені на дві групи: загальнодидактичні (науковості, системності і послідовності, свідомості й активності, вихованості); специфічні процесуальні (суворої регламентації і тимчасового лімітування, додаткового інтелектуального навантаження на фоні основної діяльності, ритмічного збільшення інтелектуального навантаження, комплексного формування професійно важливих якостей).

На сучасному етапі розвитку педагогіки значна увага приділяється новим нетрадиційним формам і методам навчання, в основі яких лежать принципи проблемного підходу до організації навчання, сутність якого полягає в тому, що освоєння навчальної інформації повинно проходити як процес вирішення навчальних проблем, в основі яких лежить проблемно-пізнавальна діяльність.

Формування економічної культури майбутніх юристів здійснювалося у єдності лекційних та семінарських занять з економічних дисциплін, включенні студентів у ділові та рольові ігри, у вирішення проблемно-ситуаційних завдань.

Специфічні умови професійної діяльності юриста зумовили розробку ситуаційних завдань і вправ, що моделюють емоційно-напружені, екстремальні умови економічної поведінки (зокрема лімітування часу, сувора регламентація тощо) і вимагають від студентів відпрацювання навичок діяльності в складних ситуаціях напруження нервово-психологічної та інтелектуальної сфери. Ситуаційні завдання пропонуються за певним порядком відповідно до ускладнення їх змісту та спрямованості на аналіз економічних ситуацій на мікро- та макрорівнях.

Проблемні ситуації спрямовані на вироблення навичок аргументації, переконання, що в свою чергу сприяє самостійності економічних суджень, свідомості та активності в економіко-правовому просторі.

Для моделювання різних аспектів професійної діяльності юриста у процесі роботи зі студентами використано імітаційно-ігровий підхід, який дозволяє суттєво активізувати особистісний, професійний потенціал майбутнього юриста, розвивати навички колективної взаємодії, прогностичні уміння тощо.

У дослідженні на підставі номенклатури ігор (С.Занько, Ю.Тюнников, С.Тюнникова) розроблено типологію ігор, що включає проблемні, змагальні, формальні, імітаційні, рольові ігри. Представлено функціональну схему організації комплексної навчальної гри, технологію розробки сценарію рольової гри як важливого компоненту методики формування економічної культури майбутнього юриста, етапи організації та проведення рольової гри. Суттєве значення у роботі зі студентами мають поведінково-ігрові та когнітивно-ігрові прийоми, використання методів мозкового штурму та інциденту.

Моделювання рольової (ділової) гри спирається на наступну послідовність: а) постановка проблеми, яка розкриває конкретні сторони діяльності юриста в інформаційному просторі ринкової економіки; б) аналіз проблем, що акцентує увагу майбутнього юриста на вирішення економічних завдань майбутнього професійної діяльності; в) розкриття нових підходів, з опорою на сучасні наукові досягнення при вирішенні проблем економічного профілю; г) вирішення проблем, які вимагають від майбутнього юриста практичних знань.

Нами було розроблено десятки ситуаційних завдань, на основі яких проводились рольові ігри. При цьому безпосередньо увага приділялась зв’язку з практичною діяльністю юриста в умовах ринкової економіки.

Підведення підсумків між учасниками ділової гри здійснювалось за наступними параметрами: мотивація, емоційна стійкість, активність, оригінальність і продуктивність суджень, а також оцінка теоретичних знань з економічної культури.

У третьому розділі “Експериментальна перевірка ефективності методики формування економічної культури юриста” розкрито методи дослідження і проаналізована ефективність методики формування економічної культури в процесі підготовки майбутніх юристів.

Експериментальне дослідження проводилось на базі Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки, Кіровоградської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” в період з 2002 по 2005 рік. До експериментальної роботи було залучено студентів ІІІ-ІV курсів юридичного факультету.

Оцінка ефективності методики формування економічної культури в процесі підготовки майбутніх юристів здійснювалась за результатами: а) спеціально розробленої рольової гри, сюжет й проблема якої найбільш повно розкривають сутність професійної діяльності юриста в умовах ринкових відносин, що дозволяє визначити рівень економічної культури у майбутніх юристів в інтегративній єдності з факторами впливу ринкових відносин; б) спеціального тестування, що дозволило визначити рівень сформованості професійно важливих у ринкових умовах економічних знань, навичок, умінь; в) екзамену у вигляді рубіжного контролю після вивчення навчальної дисципліни.

Методика формування економічної культури майбутніх юристів передбачала моделювання і проведення рольової гри “Методи боротьби з тіньовою економікою” з розподілом учасників на відповідні команди (“виробничі підприємства”, “правоохоронні органи”, “активні спостерігачі”). Для оцінки ефективності діяльності студентів у процесі моделювання практичної ситуації у грі враховувались такі показники: мотивація, що відображає рівень професійної готовності; емоційна стійкість – здатність виконувати свої професійні обов’язки в емоційно насиченому полі; активність; оригінальність суджень; оригінальність рішень; продуктивність суджень.

Аналіз мотивації за підсумковим контролем в рольовій грі показав, що в експериментальній групі мотивація склала 100% серед всіх команд учасників. А в контрольній групі серед трьох команд була такою: виробниче підприємство – 60%, правоохоронні органі – 40%, активні спостерігачі – 27% (Рис. 2).

В експериментальній групі сталися значні позитивні зміни в аспекті оригінальності суджень. Якщо до початку експерименту цей показник складав 2,4 бали, то у кінці – 4,85 при p<0,01.

У цілому порівнюючи відповідні результати у КГ та ЕГ, слід відмітити більш високий рівень в експериментальній групі. Достовірні результати складають: t=3,9; p<0,01. До початку експериментального дослідження за даним показником різниця у групах носила випадковий, недостовірний характер (t=0,91; p>0,05).

Встановлено, що всі складові прийняття і реалізації рішення в процесі ділової гри у студентів експериментальної групи складають p<0,01 при t=6,4.

Емоційна стійкість серед студентів, які приймали участь у команді правоохоронних органів і у другій команді робітників виробничого підприємства у контрольній групі, склала 60%, а у експериментальній – 90%. Як бачимо, в експериментальній групі вона більша на 30%, ніж у контрольній. Зовсім інша картина вимальовується у групі активних спостерігачів: контрольна – 12%, а експериментальна – 85%, різниця значно більша. Необхідно зазначити, що це одна академічна група. Таку значну різницю можна пояснити тим, що активні спостерігачі не мали бажання приймати участь у грі.

100%

90%

80%

70%

60%

50%

40%

30%

20%

10%

0%

- контрольна група - експериментальна група

Рис. 2 Мотивація за підсумковим контролем в ЕГ та КГ при проведенні рольової гри “Методи боротьби з тіньовою економікою”

Активність КГ у команді правоохоронних органів і виробничого підприємства склала 20%. В експериментальній групі активність команди правоохоронних органів склала 85%, виробничого підприємства – 90%. Активні спостерігачі в контрольній групі були активними учасниками гри на рівні 7%, а в експериментальній групі – 90% (Рис. 3).

100%

90%

80%

70%

60%

50%

40%

30%

20%

10%

0%

- контрольная группа - экспериментальная группа

Рис. 3 Активність за підсумковим контролем в ЕГ та КГ при проведенні рольової гри “Методи боротьби з тіньовою економікою”

Аналіз наданої інформації за тестуванням законів ринку і ринкової економіки у студентів експериментальної і контрольної груп показав, що при однакових стартових значеннях на початку експерименту (t=0,185; p>0,05) після завершення курсу в експериментальній групі він склав у середньому 5 балів, у контрольній – 3,75, при p<0,01. Для оцінки якості організації навчальної діяльності студентів використовувалась модель прогностичної успішності.

Порівняльна характеристика експериментальної методики формування економічної культури майбутнього юриста та традиційного навчання, результати експериментальної роботи переконливо засвідчують ефективність розробленої методики. Обґрунтування вірогідності та достовірності отриманих експериментальних результатів проводилось за допомогою методів математичної статистики, зокрема t критерія Стьюдента.

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми та результати експериментальної роботи дозволили зробити такі висновки:

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване нове розв’язання проблеми формування економічної культури майбутніх юристів, що виявляється в обґрунтуванні та розробці професіограми (економічний аспект) юриста, методики формування економічної культури майбутніх юристів.

2. Системний аналіз економічної підготовки майбутніх юристів дозволяє зробити висновок, що ринкові відносини вимагають особливого стилю економічного мислення сучасного юриста, системи знань, умінь та навичок для ефективного виконання своїх професійних обов’язків у насиченому інформаційно-правовому полі. Аналіз навчальних планів і програм підготовки сучасних юристів показав, що у регламентуючих документах відсутні мета і задачі формування специфічних економічних знань, навичок і вмінь, які лежать в основі економічної культури юриста. Практично не розроблені і не обґрунтовані вимоги до професії юриста, і перш за все, професіографічний економічний профіль. Таким чином, виникло протиріччя між вимогами ринку та відсутністю моделі формування економічної культури юриста, що визначило мету нашого дослідження.

3. На основі анкетування і тестування значної кількості фахівців юридичного профілю, економістів, викладачів з економіки і права, а також студентів-випускників вищих навчальних закладів, які готують юристів було розроблено професіограму юриста (економічний аспект), визначено обсяг знань, навичок і вмінь, які визначають економічну культуру сучасного юриста, який працює в ринкових умовах.

Професіограма включає в себе психограму юриста, яка складається з особистих, мотиваційних, емоційно-вольових компонентів. Професіограму необхідно розглядати як фрагмент цільової моделі майбутнього фахівця, яка визначає упорядкування всіх компонентів навчально-виховного процесу: мета, завдання, принципи, зміст, форми організації навчального процесу, технічні засоби, а також критерії та методи оцінки рівня професійної підготовленості майбутнього юриста.

Економічний аспект професіограми сучасного юриста є системоутворюючим фактором, що упорядковує всі компоненти методики формування економічної культури майбутніх фахівців юридичного профілю.

4. Методика формування економічної культури майбутніх юристів ґрунтується на сучасних підходах до професійної освіти, теорії поетапного формування розумових дій, теорії проблемного навчання, ігровому навчанні, враховує наукові розробки у галузі економічних відносин у господарсько-юридичній практиці.

Мета методики – формування в студентів, майбутніх юристів економічного мислення, яке виступає основою економічної культури як підґрунтя професійної діяльності юриста. Важливе значення мають завдання формування специфічних знань, навичок і вмінь, що визначають економічну культуру майбутнього юриста. Навчально-виховний процес будується з урахуванням загальнодидактичних та специфічних принципів.

5. Підґрунтям для розробки форм та методів формування економічної культури майбутніх юристів обрано імітаційно-ігровий підхід, який дозволив визначити типологію ігор, технологію розробки сценарію, функціональну схему та етапи організації ігор, зокрема рольових. У зміст ситуаційних завдань і рольових (ділових) ігор включено реальні події, що відображають сучасні економічні реалії та особливості правового поля України.

6. Аналіз ефективності розробленої методики формування економічної культури майбутніх юристів здійснювався за результатами рольової гри, підсумкового тестування, що дозволило визначити рівень знань з питань ринкової економіки, особисті якості, що впливають на розвиток економічної культури (мотивація, емоційна стійкість, активність, оригінальність і продуктивність суджень).

Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики формування економічної культури майбутніх юристів засвідчила позитивні зміни в експериментальній групі щодо рівня сформованості економічних знань, активності студентів. Встановлено, що всі складові прийняття й реалізації рішення в процесі рольової гри у студентів експериментальної групи становлять: p<0,01 при t=6,4. Аналіз наданої інформації за тестуванням законів ринку і ринкової економіки у студентів експериментальної та контрольної груп показав, що при однакових стартових значеннях на початку експерименту (t=0,185; p>0,05), після завершення курсу в експериментальній групі він склав у середньому 5 балів, у контрольній – 3,75, при p<0,01.

7. Результати дисертаційного дослідження довели, що методика формування економічної культури майбутніх юристів буде ефективною за умови проведення системного аналізу економічної підготовки майбутніх юристів; обґрунтовання і розробки професіограми юриста (економічний аспект) з включеним компонентом економічної культури; розробки основних компонентів навчально-виховного процесу, спрямованого на формування економічної культури майбутніх юристів (мета, завдання, принципи, зміст, методи, організаційні форми, технічні засоби навчання, критерії і методи оцінки).

8. Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує усіх проблем професійної підготовки майбутніх юристів. Потребують подальшого дослідження питання розробки педагогічних технологій формування економічної культури майбутніх юристів засобами сучасних інформаційних технологій, подальшої розробки системи мотивування та стимулювання саморозвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців юридичної галузі.

Основний зміст дисертації відображено у публікаціях автора:

1. Рижиков В.С. Шляхи вирішення проблеми формування економічної культури майбутніх юристівНаучные труды академии: Исследования по проблемам педагогики ХХI века. Спец. выпуск VIIПод ред. Р.Н. Макарова. – Кировоград: Изд-во ГЛАУ, 2004. – С. .

2. Рижиков В.С. Професіограма сучасного юриста на прикладі фрагменту “Економічна культура юриста” // Військова освіта: Збірник наукових праць. – К., 2004. – № 2 (14). – С.60-67.

3. Рыжиков В.С., Корейш В.Г. Содержание методики формирования экономической культуры юриста Научные труды академии: Исследования по проблемам педагогики ХХI века. Спец. выпуск IХ / Под ред. Р.Н. Макарова. – Кировоград: Изд-во ГЛАУ, 2004. – С. .

4. Рыжиков В.С. Деловые игры как составляющие методики формирования экономической культуры в процессе подготовки будущих юристов // Научные труды академии. Спец. выпуск Х / Под ред. Р.Н Макарова. – Кіровоград: Изд-во ГЛАУ, 2005. – С.30-49.

5. Рыжиков В.С. Педагогические аспекты формирования экономической культуры юриста в процессе обучения // Материалы VIII Междунар. конф. “Наука и образование 2005”. – Днепропетровск, 2005. – С.61-63.

6. Рижиков В.С., Дігтяр Б.С. Основи економічної теорії. – Кіровоград: Вид-во ДЛАУ, 2001. – 56с.

7. Рижиков В.С. Світова економіка (конспект лекційного курсу): Навчально-методичні вказівки. – Кіровоград: Вид-во ДЛАУ, 2001. – 28с.

8. Рижиков В.С., Дігтяр Б.С. Основи економічної теорії (конспект лекційного курсу). – Кіровоград: ПП Калич , 2002. – 100с.

9. Рижиков В.С., Дігтяр Б.С. Основи економічної теорії: Методичний посібник для підготовки до екзаменів. – Кіровоград: Вид-во КДПУ імені Володимира Винниченка, 2002. – 50с.

10. Рижиков В.С., Дігтяр Б.С. Економічна політика: Навч.-метод. видання для самостійної підготовки студентів. – Кіровоград: КІРУЕ, 2004. – 44с.

Рижиков В.С. Методика формування економічної культури у процесі підготовки майбутніх юристів – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2006.

У дисертації визначено шляхи формування економічної культури в процесі підготовки майбутніх юристів.

На науковій основі розроблена професіограма юриста (економічний аспект), яку необхідно розглядати як фрагмент цільової моделі майбутнього спеціаліста юриста, який визначає упорядкування всіх компонентів навчально-виховного процесу: мета підготовки, завдання підготовки, принципи, зміст, форми організації навчального процесу, технічні засоби навчального процесу, а також критерії і методи оцінки рівня професійної підготовки майбутнього юриста.

Теоретично обґрунтована й експериментально перевірена методика формування економічної культури в процесі підготовки майбутніх юристів. Розроблено і впроваджено у практику специфічні ситуаційні завдання і рольові ігри, до зміст яких включено реальні події з юридичної практики.

Ключові слова: економічна культура юриста, професіограма юриста, методика формування економічної культури юриста, рольові ігри, ринкові відносини.

Рыжиков В.С. Методика формирования экономической культуры в процессе подготовки будущих юристов - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко, Луганск, 2006.

Диссертация посвящена проблеме формирования экономической культуры у юристов. На основе анализа научных исследований рассмотрены теоретические и практические аспекты проблемы экономической подготовки юристов. Было установлено, что экономическая, юридическая, педагогическая науки развивались параллельно. Педагогических работ по формированию экономической культуры в процессе подготовки будущих юристов практически нет. Установлено, что экономическая культура юриста представляет собой уровень экономико-правового регулирования общественных отношений на основе экономической обоснованности своих профессиональных действий с целью развития экономических отношений. Однако до сегодняшнего дня научно не обоснована и не разработана методика формирования экономической культуры будущего юриста (цель, задачи, принципы, содержание, методы, организационные формы, способы обучения, критерии и методы оценки).

В ходе исследования нами обоснована и разработана профессиограмма юриста (экономический аспект), которую необходимо, рассматривать как фрагмент целевой модели будущего юриста. В профессиограмме определены личностные, интеллектуальные, психофизиологические и физические качества, эмоционально-волевая сфера деятельности, способности которыми должен обладать юрист.

Теоретически обоснована и разработана методика формирования экономической культуры будущих юристов, которая включает все компоненты учебно-воспитательного процесса. Методика формирования экономической культуры будущих юристов включает специфические ситуационные задачи и ролевые игры. В содержание ситуационных задач и ролевых игр включены реальные события из юридической практики, которые анализируют основу экономической культуры юриста.

Вся информация, полученная в результате экспериментального исследования, подвергалась тщательному анализу и математической обработке. Достоверность результатов исследований определяли с помощью критерия Стьюдента.

В процессе проведения педагогически формирующего эксперимента использовались следующие показатели: мотивация, эмоциональная устойчивость, активность, оригинальность суждений и решений, продуктивность суждений и решений, коммуникативность. Мотивация в экспериментальной группе составила 100%, в контрольной группе - 42%, эмоциональная устойчивость экспериментальная группа – 88%, контрольная – 43%. По всем указанным показателям в экспериментальной группе по сравнению с контрольной группой получены достоверно более высокие результаты, что свидетельствует об эффективности научно разработанной нами методики формирования экономической культуры будущего юриста.

Ключевые слова: экономическая культура юриста, профессиограмма юриста, методика формирования экономической культуры юриста, ролевые игры, рыночные отношения.

Ryjykov V.S. Methods of Economic Culture Forming During Future Lawyers Preparation. – Manuscript.

A thesis work for getting a scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences in the specialty 13.00.04 – “Theory and Methods of Professional Education. – Lugansk National Pedagogical Taras Shevchenko`s University, Lugansk, 2006.

The ways of economic culture forming were defined in the process of future lawyers’ preparation.

Lawyers` professional grammar (economic aspect) developed by us that needs to be considered as a fragment of the future specialists lawyers` purpose model. It defines the order of all components of the educational process: the purpose of preparation, the tasks of preparation, the principles, the contents, and the forms of organization of educational process, technical means of educational process, and also criteria and valuation methods of the future lawyer’s professional preparation level.

Methods of ekonomic culfure Forming during future lawyers preperation are theorettcally grourud and developed.

Key words: lawyers’ economic culture, methods of economic culture forming, business plays, morket relations