Академії педагогічних наук України

Ковальчук Галина Олександрівна

УДК 378.633

Формування професійних педагогічних

умінь у студентів — майбутніх викладачів

економіки

13.00.04.– теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КИЇВ – 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем виховання АПН України.

Науковий керівник — кандидат педагогічних наук, доцент

Шпак Олександр Тихонович, докторант Національного

педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова

Офіційні опоненти — доктор філософських наук, професор,

дійсний член АПН України

Зязюн Іван Андрійович, директор Інституту

педагогіки і психології професійної освіти АПН України;

— кандидат педагогічних наук, доцент

Падалка Олег Семенович,

проректор Національного педагогічного університету

ім. М. П. Драгоманова

Провідна установа — Кіровоградський державний педагогічний університет

ім. В. Винниченка, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти України. м. Кіровоград

Захист відбудеться “24” вересня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України (252053, м. Київ, вул. Артема, 52а).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розісланий “21” серпня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, професор Легкий М.П.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. У нових соціально-економічних умовах набувають актуальності проблеми професійної підготовки майбутніх педагогів загальноосвітньої, професійно-технічної і вищої школи до викладання спеціальних економічних дисциплін для учнівської молоді. Творче розв’язання завдань інтелектуального, морального, трудового виховання молоді в процесі економічної освіти потребує від учителя постійного вдосконалення своєї професійної педагогічної підготовки. Успішне розв’язання цих завдань неможливе без глибокого знання психологічної структури, змісту викладацької діяльності, вимог суспільства до особистості вчителя. Важливу роль у вирішенні питань підготовки майбутніх викладачів економіки можуть відігравати університети.

В цьому плані перед психолого-педагогічною наукою постає ряд специфічних проблем, які вимагають всебічного вивчення і дослідження. Серед них: аналіз основних положень історії і теорії професійної підготовки педагогів в університетах, виявлення чинників професійного становлення вчителя, вивчення особливостей професійної педагогічної діяльності, механізмів педагогічної технології, під час оволодіння якою майбутні педагоги вчаться розв’язувати професійні завдання навчання та виховання учнів тощо.

Дослідження проблеми професійної педагогічної підготовки студентів із використанням проектно-технологічного підходу вимагало звернення до наукових праць у галузі загальної, вікової, соціальної, педагогічної психології. Серед них, зокрема, дослідження особистості в процесі діяльності (Б.Г. Ананьєв, М.О. Бернштейн, Л.С. Виготський, О.Р. Лурія, С.Л. Рубін-штейн, П.Я. Гальперін, О.В. Запорожець, Д.Б. Ельконін, О.М. Леонтьєв, Г.С. Костюк Г.О. Балл, О.В. Ки-ричук, В.К. Котирло, Е.О. Мілерян, В.О. Моляко, Д.Ф. Ніколенко, Б.О. Федо-ришин, П.Р. Ча-мата та ін). Аналіз професійної діяльності вчителя грунтувався на основних положеннях психології праці вчителя (А.О. Деркач, Н.В. Кузьміна, В.Ф. Мор-гун, А.К Маркова, В.О. Семиченко, А.І. Щер-ба-ков, Т.С. Яцен-ко), концепції педагогічної майстерності (І.А. Зязюн, І.Ф. Кри--воніс, Г.М. Сагач, В.О. Сластьонін, Л.І. Рувинський, Н.М. Тарасевич), про-відних ідеях загальнопедагогічної підготовки вчителя (О.А. Абдулліна, В.П. Бєлозерцев, М.Б. Євтух, Б.С. Кобзар, О.Г. Мороз, Л.Ф. Спірін, М.Л. Фрумкін). Для нашого дослідження важливе значення мало використання положень теорії професійної педагогічної підготовки студентів університету і практичних рекомендацій стосовно підготовки педагогів у вищих педагогічних закладах (А.М. Алексюк, І.А. Зязюн, В.О. Кан-Калик, В.А. Козаков В.Г. Кузь, В.В. Сагарда, В.П. Струманський, М.І. Шкіль, М.Д. Ярмаченко), в процесі викладання окремих навчальних предметів (С.У. Гончаренко, О.І. Дьомін, О.П. Рудницька, Н.В. Чепе-лєва, Г.П. Шевченко). Поряд з цим у ході наукового пошуку розглядалися питання, що пов’язані з історією розвитку вищої педагогічної освіти в Україні (В.К. Майборода).

У контексті нашого дослідження важливими є роботи, присвячені виявленню особливостей технологічного підходу в педагогічній діяльності вчителя (С.І. Архангельський, В.П. Беспалько, В.І. Бондар, Я.І. Бурлака, І.П. Іванов, М.В. Кларін, М.Д. Никандров, І.С. Дмитрик, О.С. Падалка, І.Ф. Прокопенко, І.О. Смолюк, О.Т. Шпак, А.С. Нісімчук,). Водночас ми спиралися на результати досліджень проблем педагогіки професійної освіти (А.П. Беляєва, О.О. Вербицький, М.Д. Крюков, Є.О. Клімов, Н.В. Кузьміна, Б.Ф. Ломов, Н.Г. Ничкало, О.Ф. Федорова, т. ін.).

Незважаючи на значну кількість досліджень, проблему професійно-педагогічної підготовки студентів університетів, що базується на принципах технології навчання, не можна вважати достатньо вивченою. Накопичені знання і факти зумовлюють необхідність подальшого грунтовного аналізу і узагальнення, розв’язання завдань, поставлених практикою розвитку економічної освіти в Україні. Оволодіння частиною випускників кваліфікацією педагога і здобуття ними психолого-педагогічних знань дає їм можливість використання їх (цих знань), як фахових. Професійна психолого-педагогічної підготовка у непедагогічних закладах сприяє соціальному захисту молоді на ринку праці й поповненню кваліфікованими працівниками навчальних закладів різних типів. Однак, недостатньо розробленою залишається методологічна база проектно-технологічного підходу до професійно-педагогічної підготовки студентів — майбутніх викладачів, не визначені підходи до розуміння особливостей економічної освіти школярів з урахуванням соціально-економічних чинників сучасного суспільства. Зміна соціальних і моральних орієнтирів у нових соціально-економічних умовах поряд з іншими факторами призвела до недооцінки психолого-педагогічної підготовки студентів університетів та професійної діяльності майбутнього педагога як викладача економіки. Також існує суперечність між застарілими формами, методами, засобами навчання молоді й потребами вищих і середніх закладів освіти у впровадженні в навчальний процес нових інтенсивних педагогічних технологій. Саме останні зможуть значно підвищити продуктивність навчальної діяльності педагога, зокрема через проектування, конструювання, організацію системи стимулюючих навчальних задач і способів їх ефективного розв’язання. Адже реалії сьогодення вимагають перетворення учіння в самоучіння, виховання у самовиховання, розвиток у саморозвиток. При цьому потрібно формувати особистість, створювати умови для розвитку її неповторності.

Виявлені суперечності між об’єктивними потребами навчальної практики в аспекті готовності вчителя до керування процесом саморозвитку особистості і станом розкриття цієї проблеми в психолого-педагогічній літературі, між соціально-вагомою метою економічної освіти для школярів і масовою практикою її формалізації, між потребами вчителів в активних розвивальних технологіях навчання і традиційними засобами педагогічного інструментарію визначають актуальність теми нашого дослідження: “Формування професійних педагогічних умінь у студентів — майбутніх викладачів економіки в умовах університету”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту проблем виховання АПН України як складова теми “Науково-методичне обгрунтування змісту і педагогічних засобів трудового становлення і професійного самовизначення учнівської молоді у різних типах освітньо-виховних закладів України в умовах ринкової економіки”(0197И004454).

Об’єкт дослідження —психолого-педагогічна підготовка студентів університету до професійної діяльності викладача економіки.

Предмет дослідження — зміст і педагогічні умови формування у студентів професійних педагогічних умінь при вивченні предмета “Методика викладання економіки” в економічному університетi.

Мета дослідження — розробити, теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити модель реалізації навчальної технології в системі психолого-педагогічної підготовки студентів економічного університету до викладацької діяльності та з’ясувати її вплив на формування і розвиток професійних педагогічних умінь студентів — майбутніх викладачів економіки.

Концептуальний підхід до розв’язання проблеми дослідження базувався на таких вихідних положеннях:—

Психолого-педагогічна підготовка є важливою складовою університетської освіти і дозволяє вирішити проблему методичної і практичної підготовки студентів для здобуття кваліфікації “викладач професійного навчального закладу”.—

Вдосконалення психолого-педагогічної підготовки можливе за умов урахування цілого ряду дидактичних і соціально-психологічних факторів та використання відповідної сукупності форм, методів, прийомів, засобів активізації навчальної діяльності студентів. —

Дисципліна “Методика викладання економіки” є завершальною в циклі психолого-педагогічної підготовки бакалавра з економіки в економічному університеті, її вивчення передбачає узагальнення й систематизацію знань з інших дисциплін психолого-педагогічного циклу, диверсифікацію даної системи знань у сфери професійної економічної та педагогічної діяльності. Специфіка цього предмета і його зв’язки з економічними дисциплінами дають змогу широко застосовувати інтенсивні навчальні технології і навчальне проектування, які є визначальними у процесі формування професійних педагогічних умінь у майбутніх викладачів економіки.

Завдання дослідження:

1.

1.

1.

1.

1.

Методологія дослідження базується на філософських положеннях про єдність та взаємообумовленість явищ об’єктивної дійсності; принципах системного підходу та елементах системного аналізу; ідеях про єдність свідомості й діяльності; розумінні діяльності як складної системи, що включає ряд взаємопов’язаних компонентів. Системний підхід, що є методологічною основою дослідження, дозволяє розглядати явище, що вивчається, з точки зору його змісту, структури, функцій, розкрити системно-історичні зв’язки, особливості трансформації психолого-педагогічних умінь студентів університету у професійну діяльність в сучасних умовах. Розробляючи конкретну методологію дослідження, ми опирались на концептуальні положення філософії, психології, педагогіки стосовно проблем формування особистості, розуміння процесу навчання як взаємозв’язаної і взаємообумовленої діяльності вчителя і учнів.

Розв’язання поставлених завдань здійснювалось шляхом використання комплексу методів дослідження, серед яких аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури з теми дослідження, метод теоретичного аналізу та синтезу на етапах визначення мети, предмету, гіпотези, завдань дослідження, педагогічне спостереження та аналіз досліджуваної проблеми в практиці навчання, створення та аналіз педагогічних ситуацій, бесіди, анкетування, тестування, метод експертних оцінок, педагогічний експеримент, кількісний та якісний аналіз результатів дослідження.

Теоретичною основою дисертації є положення та висновки сучасних інтернаукових досліджень, що відображають філософські, психолого-педагогічні, соціальні, методичні проблеми професійної підготовки майбутніх учителів. Основоположними для даної роботи стали психологічні дослідження проблем розвитку, особистості у діяльності, проблем творчого і продуктивного мислення, цілісності навчально- виховного процесу, положення психології і дидактики вищої і середньої школи, вдосконалення змісту педагогічної освіти, модульної організації навчання .

Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі середніх шкіл № м. Вишгорода Київської обл., №№ 96, 194, 230, 321 м. Києва, науково-методичного комплексу кафедри методики викладання природничо -математичних дисциплін Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка, кафедри психології та педагогіки і фінансово-економічного факультету Київвського національного економічного університету. Дослідженням були охоплені більше 2000 учнів, близько 1440 студентів, 200 експертів-учителів географії та економіки середніх шкіл багатьох областей України та м. Києва.

Дослідження здійснювалося в чотири етапи з 1992 по 1999 роки.

На першому етапі (1992–1995 рр.) було проведено аналіз бібліографічних джерел з основ економічної теорії, філософії, практичної психології підприємництва, педагогіки, методики викладання базових шкільних предметів. Розроблена робоча навчальна програма “Починаємо вивчати економіку” для учнів 8–9 класів середніх шкіл, програма “Економіка для початківців” для учнів 6–7 спеціалізованих економічних класів та матеріали для вчителів та учнів для вивчення основ економіки за авторськими програмами. Здійснювались апробація та вдосконалення матеріалів програми та методичних рекомендацій до неї в процесі викладання курсу “Основи економічних знань” в сш № м. Вишгорода та інших школах Києва і області.

На другому етапі (1995–1996 рр.) аналізувалась педагогічна, психологічна, спеціальна література з проблеми дослідження, визначались вихідні позиції наукового пошуку із врахуванням особливостей психолого-педагогічної підготовки студентів-економістів на базі Київського національного економічного університету. Уточнювались об’єкт, предмет, гіпотеза дослідження, було розроблено та апробовано експериментальну робочу навчальну програму з дисципліни “Методика викладання економіки”.

Поряд із теоретичним дослідженням проблеми аналізувався процес підготовки студентів КНЕУ до діяльності викладача, проводився констатуючий експеримент. У ході наукового пошуку основна увага приділялась розробці й перевірці дидактичних умов і засобів формування професійних педагогічних умінь майбутніх викладачів економіки.

На третьому етапі (1996–1997 рр.) з метою визначення доцільності використання проектно-технологічного підходу у підготовці студентів до майбутньої педагогічної діяльності проводився формуючий експеримент, здійснені розробка та експериментальна перевірка методичної системи формування професійних педагогічних умінь студентів-економістів; аналізувалися отримані результати. Проводилась інтегративна обробка даних, співвіднесення результатів дослідження із поставленою метою, оформлення та опис ходу і результатів дослідження.

На четвертому етапі (1997–1999 рр.) здійснено аналіз, систематизацію та узагальнення матеріалу, розробку уточнених варіантів програм, а також пропозицій щодо підготовки викладачів економічних дисциплін.

Наукова новизна дослідження полягає у подальшому розвитку теоретичних положень стосовно класифікації цілей навчання; удосконаленні використання у навчальному процесі моделі засвоєння бази знань; визначенні сутності технологічного проектного підходу до формування професійних педагогічних умінь студентів — майбутніх викладачів економіки; обгрунтуванні відповідного змісту та сукупності умов його реалізації у процесі навчальної діяльності; визначенні таксономії цілей та моделі засвоєння бази знань навчального предмета “Методика викладання економіки” та обгрунтуванні концептуальних положень про вплив методу навчального проектування на формування професійних педагогічних умінь майбутніх викладачів економіки. Вперше здійснена спроба класифікувати професійні педагогічні уміння викладача економіки та запропоновані критерії рівнів їх сформованості.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій, навчальних програм, навчально-методичних матеріалів з питань удосконалення професійної педагогічної підготовки майбутніх вчителів економіки для викладачів і студентів вузів, що дозволяє запроваджувати нетрадиційні підходи до формування педагогічних умінь засобами навчального проектування, враховуючи при цьому потреби в розвитку творчого потенціалу студентів з урахуванням їх особистісних якостей і світоглядних переконань. Матеріали дослідження можна використовувати у вузівських лекційних курсах, практикумах, у розробці навчальних програм і методичних посібників для педагогічних вищих навчальних закладів.

Впровадження результатів дослідження здійснювалось у Київському національному економічному університеті в процесі викладання дисциплін психолого-педагогічного циклу. На основі теоретичних узагальнень і експериментальних даних, отриманих у ході дослідження, опрацьовано та впроваджено в практику навчання студентів програму дисципліни “Методика викладання економіки”. Теоретичні і методичні положення дисертації використовувалися в лекціях і на практичних заняттях у вивченні психолого-педагогічних дисциплін КНЕУ, на курсах підвищення кваліфікації вчителів географії та економіки при КМІУВ ім. Бориса Грінченка, обласних, районних, міських семінарах педагогічних працівників з питань розвитку шкільної економічної освіти та вдосконалення методики викладання економічних дисциплін.

Особистий внесок автора полягає у подальшому розвитку теоретичних положень і практичному втіленні при вивченні навчального предмета “Методика викладання економіки” концепції таксономії цілей навчання, удосконаленні використання моделі засвоєння бази знань при плануванні навчальних занять з цієї дисципліни; науковому обгрунтуванні та апробації у навчальному процесі сукупності форм, методів і прийомів навчальної діяльності студентів і контролю знань за змістом навчальних модулів і блоків, програми цього предмета; підборі та апробації системи завдань різних рівнів складності та дидактичних текстів для самостійної роботи студентів. Основні результати цієї роботи відображені у публікаціях наукових праць, підготовлених у співавторстві.

Вірогідність результатів дослідження, наукових узагальнень, висновків і рекомендацій забезпечується методологічною і теоретичною обгрунтованістю його висхідних позицій, використанням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження відповідно до мети, гіпотези і завдань, репрезентативністю і статистичною значимістю експериментальних даних, точністю їх математичної обробки, застосуванням порівняльних методик. У ході наукового пошуку здійснювались ретроспективний аналіз понад 12-ти річного досвіду педагогічної діяльності дисертанта та вивчення досвіду психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів у педагогічних вузах.

Апробація висунутих у процесі дослідження положень та висновків здійснювалась у ході формуючого експерименту на базі фінансово-економічного факультету Київського національного економічного університету під час педагогічної діяльності автора з підготовки майбутніх учителів економіки, а також близько у 200 школах України в період педагогічної практики студентів.

Результати дослідження доповідалися та обговорювались під час виступів на наукових конференціях та семінарах Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка (1994, 1995, 1996, 1997, 1998. 1999 рр.), Асоціації вчителів географії України (1995, 1996 рр., КНЕУ 1995, 1996, 1997, 1998, 1999 рр.), Сімферопольського державного університету (1996 р.), а також на засіданнях кафедри педагогіки та психології КНЕУ, методоб’єднань вчителів географії та економіки Вишгородського району Київської області, лабораторії трудового виховання та профорієнтації Інституту проблем виховання АПН України.

З проблеми дослідження опубліковано 9 робіт загальним обсягом 10 друк. арк., в т. ч. 6 одноосібних, загальним обсягом 3 друк. арк., у яких висвітлено основні положення та результати дисертаційного дослідження.

Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів і загальних висновків, списку літератури (216 найменувань) та 3 додатків. Текст дисертації супроводжується таблицями (всього 21 на 16 стор.) і 3 схемами. Основна частина дисертації викладена на 171 сторінках, загальний обсяг роботи 216 стор.

основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу і основні завдання, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі — “Організаційно-педагогічні проблеми підготовки викладачів економіки в університетах” — розглядаються теоретичні засади проблеми, розкривається понятійний апарат дослідження, аналізується стан проблеми у психолого-педагогічній та методичній літературі, у практиці роботи університетів. Розглядаються різні погляди дослідників-педагогів, психологів стосовно вирішення проблем підготовки майбутніх викладачів в університетах, специфіки цього процесу на відміну від педагогічних вузів, відзначаються ключові завдання університетів у професійній педагогічній підготовці студентів.

Демократизація школи і переорієнтація навчально-виховного процесу від суб’єкт-об’єктних до суб’єкт-колективних і суб’єкт-суб’єктних відносин вимагає запровадження якісно нових педагогічних технологій, оволодіння якими можливе за умови розробки та використання спеціальних методичних систем і створення певних організаційно-педагогічних умов для оволодіння ними майбутніми вчителями.

На сучасному етапі розвитку психолого-педагогічних наук відсутня єдина концепція педагогічної технології, що пов’язано з різними позиціями авторів-дослідників у вирішенні питання про характер взаємозв’язків категорій “технологія навчання”, “педагогічна технологія”, “педагогічна майстерність”, “педагогічна техніка”, “метод навчання” і т.ін. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про існування різноманітних підходів до визначення сутності педагогічних технологій та проблем їх використання у процесі професійної педагогічної підготовки майбутніх вчителів. Однак спільним у більшості авторів є розуміння того, що використання педагогічних технологій передбачає:

а) цілеорієнтоване моделювання навчальних ситуацій, на основі яких вирішуються завдання, що послідовно реалізують зміст і цілі навчальної діяльності;

б) використання організаційних умов, наукових ідей і засобів діяльності, які створюють відповідне середовище і забезпечують оптимізацію всього навчально-виховного процесу;

в) активізацію діяльності всіх учасників педагогічного процесу, розвиток суб’єкт-суб’єктних стосунків у системі взаємодії “вчитель — учень”, посилення гуманістичного і творчого підходів у процесі навчання.

Досліджуючи сучасні технології навчання у вищій школі, ми зупинились на питаннях використання проектно-технологічного підходу у вивченні студентами 4-го курсу Київського національного економічного університету предмета “Методика викладання економіки”. Розробляючи принципи проектно-технологічного підходу, ми виходили з того, що основні напрямки вдосконалення вищої освіти передбачають пріоритетну інтеграцію освіти з практичною діяльністю і наукою, посилення індивідуального підходу, розвитку творчої особистості студента, т.ін. Ці підходи, що відображають об’єктивні тенденції розвитку вищої освіти та виявились в передовому педагогічному досвіді, зумовили використання нетрадиційних форм, методів, засобів навчання та виховання, а разом з ними — і аналіз психологічних, вікових, професійних особливостей студентів — майбутніх викладачів економіки, розвиток їх умінь трансформувати та адаптувати зміст навчального матеріалу, поєднувати методи і прийоми роботи відповідно до умов конкретної педагогічної ситуації та особливостей навчальної аудиторії, а також розвиток їх комунікативних та організаторських здібностей.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури було визначено сукупність специфічних умінь, які можна охарактеризувати як професійні педагогічні, рівні та критерії їх сформованості.

У цьому розділі поряд з аналізом літературних джерел і наукових праць наводяться дані констатуючого експерименту стосовно основних напрямків формування професійних педагогічних умінь та вдосконалення процесу підготовки майбутніх викладачів економіки. Вони свідчать, що :більше 80% студентів різною мірою обізнані із професійною діяльністю викладача і не відкидають можливості займатися педагогічною діяльністю за певних умов. Вивчаючи мотивацію професійного вибору студентів фінансово-економічного факультету КНЕУ, ми визначили, що близько 30% з них керуються індивідуально-значущими мотивами (прагнення проявити та реалізувати свої можливості), близько 53% — престижності та матеріального забезпечення, 15% студентів здійснили свій вибір не самостійно і не зовсім усвідомлено. Це обумовлює необхідність продовження профорієнтаційної роботи навіть на старших (випускних) курсах вузу з тим, щоб допомогти випускникам повністю розкрити свої особистісні можливості, виявити та осмислити мотиви професійного вибору. Констатуючий експеримент засвідчив також, що більшість (близько 62%) студентів-майбутніх викладачів економіки мають низький рівень сформованості професійних педагогічних умінь.

Результати констатуючого експерименту дозволили стверджувати, що процес формування вказаних умінь майбутніх викладачів економіки потребує суттєвого вдосконалення, а також зумовили подальший пошук ефективних шляхів, форм і методів підготовки студентів до педагогічної діяльності.

У другому розділі — “Експериментальна перевірка ефективності реалізації змісту і дидактичних умов формування професійних педагогічних умінь у студентів-майбутніх викладачів економіки” теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено модель, педагогічні умови і методику формування професійних педагогічних умінь майбутніх викладачів економіки, здійснено аналіз можливостей предмету “Методика викладання економіки” у процесі досягнення цілей дослідження.

Основним змістом цього розділу є матеріали формуючого експерименту. В ньому розкриваються особливості запровадження в практику навчання “Концепції неперервної економічної освіти в Україні” (КНЕУ, 1993). Для забезпечення умов реалізації “Концепції” на базі КНЕУ з 1994 р. розпочато підготовку викладачів з економіки, надаючи бакалаврам з економіки другу спеціальність: викладач економічних дисциплін. Для цього студенти-економісти, які протягом навчання у вузі вивчали близько 20 дисциплін економічного профілю, вивчають ще 4 дисципліни психолого-педагогічного циклу, серед яких “Основи психології”, “Психологія та педагогіка діяльності”, “Комунікативні процеси в навчанні”, “Методика викладання економічних дисциплін”. Серед головних завдань цих дисциплін є формування професійних педагогічних умінь студентів – майбутніх викладачів економіки, становлення їх педагогічної майстерності та вміння організації навчального процесу.

У ході вивчення дисципліни “Методика викладання економіки” за авторською програмою дослідно-експериментальна робота здійснювалась у трьох напрямках:

1. Забезпечення студентів теоретичними знаннями, необхідними для професійної педагогічної діяльності в сучасних соціально-економічних умовах та достатніми для розвитку мотивів до педагогічної діяльності.

2.

3.

Весь комплекс заходів за визначеними напрямками формування професійних педагогічних умінь в процесі вивчення дисципліни “Методика викладання економіки” ми умовно поділили на три блоки з метою концентрації цілеспрямованого впливу на діяльність студентів.

1-й блок — “Я і економічна освіта”;

2-й блок — “Основи методології викладацької діяльності”.

3-й блок — “Інтенсивні технології навчання в економічній освіті”.

Зміст усіх блоків вивчення дисципліни “Методика викладання економіки” реалізовувався поетапно з поступовим ускладненням форм навчально-пізнавальної діяльності:

а) проведення лекцій, бесід, тематичних дискусій, аналіз наявного досвіду навчальної діяльності;

б) створення динамічних моделей навчально-виховного процесу, що можуть бути реалізовані у ході вивчення економічних дисциплін.

в) розробка навчальних проектів для вивчення економічних дисциплін.

Апробація розроблених студентами навчальних проектів здійснювалась під час педагогічної практики. Аналіз та корекцію розроблених матеріалів студенти здійснювали в ході підготовки дидактичного розділу випускної роботи бакалавра.

Діяльність студентів за різноманітністю змісту, форм, методів та засобів поетапно структурувалась в загальні організаційні форми навчання з відповідними принципами та вимогами до студентів. При цьому обов’язковими були умови добровільності, самостійності і постійного стимулювання ініціативності.

Суттєвим елементом формуючого експерименту було забезпечення прогресуючої інтенсивності педагогічного впливу на студентів у ході навчального процесу. На кожному з етапів формуючого експерименту ми дотримувалися певних вимог, до організації роботи, що були визначені на основі теоретичного аналізу проблеми та результатів констатуючих зрізів. Вони обумовили зміст дослідно-експериментальної роботи та особливості взаємодії в системі “викладач—студент”, “викладач—студентська група” Передусім, це вимоги усвідомленості, особистої зацікавленості, добровільної участі в роботі альтернативних навчальних груп, поваги до студентів з боку педагогів-консультантів, які реалізуються в діловому партнерстві, забезпеченні найсприятливіших умов для самореалізації кожного студента та ін.

Кожний етап формуючого експерименту був спеціально організованим, педагогічно керованим і контрольованим й визначався, виходячи із умов і завдань експериментально-дослідної роботи. Передусім у студентів формувалась мотиваційна основа майбутньої педагогічної діяльності через систему бесід, дискусій, аналізу конкретних ситуацій. В результаті цього в більшості студентів експериментальних груп виникало зацікавлене ставлення до пропонованої діяльності, тим самим створювались умови для інтенсифікації навчально-виховного процесу.

Другий етап, був спрямований на формування професійної свідомості, що виявлялось у становленні в студентів нових професійних ціннісних орієнтацій. Студенти ознайомлювались з системою вимог, на які необхідно орієнтуватись для повного і правильного виконання тієї чи іншої дії (завдання) в процесі викладання економічних дисциплін. При цьому студенти аналізували й обгрунтовували цілі, необхідні умови і способи реалізації діяльності, розробляли методичні рекомендації. Наступним кроком стало практичне виконання дій із дотриманням всіх необхідних компонентів діяльності та послідовності їх здійснення.

На третьому етапі передбачалось активне формування професійних педагогічних умінь, необхідних для педагогічної діяльності. Воно здійснювалося в ході розробки та реалізації навчальних проектів у змодельованих та реальних умовах навчальних закладів різних типів, і вимагало від студентів вияву самостійності, ініціативності, творчого підходу, наполегливості тощо. Основним змістом навчально-пізнавальної діяльності студентів на цьому етапі дослідження стало навчальне проектування дидактичних матеріалів для одної з дисциплін економічного циклу. Створення студентами навчально-технологічного проекту, як комплекту нормативної методичної документації, здійснювалось у такій послідовності:

1) розробка та обгрунтування концепції і програми навчального предмета, тематичне планування; створення моделі засвоєння бази знань, обгрунтування показників мети навчання, вибір форм, методів та засобів навчання з врахуванням вимог активізації пізнавальної діяльності учнів;

2) розробка методичної карти, як матриці структури навчального заняття до теми (розділу) навчального курсу, збірника інформаційно-методичних матеріалів;

3) моделювання фрагментів навчального заняття у навчальній групі; апробація розробленої моделі під час педагогічної практики;

4) аналіз проведених занять, уточнення методів, способів, прийомів навчання, які дали успішний результат, або не виправдали свого застосування; розробка рекомендацій щодо застосування матеріалів, визначення напрямків вдосконалення методичної системи на основі аналізу проведеної роботи.

Результати нашого дослідження свідчать що, модульна структура організації навчання з предмету “МВЕ” сприяє систематичній роботі студентів, планомірному засвоєнню матеріалу дисципліни, а також дозволяє урізноманітнювати використання форм та методів навчальної діяльності, створювати методичні системи, що забезпечують досягнення мети навчання.

Описана в дисертації авторська технологія навчання відзначається певними особливостями взаємодії учасників навчального процесу. Вона характеризується, в першу чергу, — активною систематичною навчальною діяльністю студентів, забезпеченням режиму найбільшого сприяння реалізації індивідуальних інтересів, можливостей і здібностей студентів, певною адаптацією навчального матеріалу до їх індивідуальних особливостей. Це створює сприятливі умови для ефективної організації та контролю самостійної роботи студентів, частка якої значно збільшується і досягає близько 50 % бюджету навчального часу. Оцінювання результатів самостійної роботи відбувається в ході співбесід, публічних оглядів, виступів на лекціях, захистів розроблених проектів. При цьому студент реалізує власну відповідальність за результати своєї праці та забезпечує ставлення до себе як до особистості, що є головним ціннісним орієнтиром технології навчання, яку ми визначаємо як інтеріоактивну (ІАТН). Інтеріоактивна технологія навчання — як науково обгрунтована комплексна програма взаємодії викладача та студентів у навчальному процесі — базується на використанні методичної системи, основу якої складають активізаційні методи навчання, що забезпечують формування особистісно-, професійно- та соціально-значущих якостей студентів через інтеріорізацію за рахунок спеціально створених умов навчального середовища. Як свідчать результати нашого дослідження, використання інтеріоактивної технології навчання (ІАТН) в процесі вивчення дисципліни “Методика викладання економіки” дозволяє здійснити перехід до відмінних від традиційних форм організації діяльності та сприяє вдосконаленню психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.

Головним завданням нашого дослідження була перевірка впливу різноманітних форм і методів навчально-пізнавальної діяльності студентів, зокрема навчального проектування у вивченні предмета “Методика викладання економіки”, на ефективність формування професійних педагогічних умінь майбутніх викладачів економіки. Динаміка формування професійних умінь визначалась шляхом анкетування, тестування, експертної оцінки з статистичною обробкою отриманих даних. З цією метою нами проводились анкетування під час проходження педагогічної практики студентами-майбутніми викладачами економіки. Вчителям, які керували практикою, пропонувалось визначити показники реалізації основних компонентів викладання, що є виявленням професійних педагогічних умінь. Рівні сформованості основних професійних педагогічних умінь викладача економіки ми виділяли за критеріями, представленими в роботі.

Результати експертних оцінок свідчать про те, що внаслідок використання запропонованої нами сукупності форм, методів та засобів реалізації програми “Методика викладання економіки” в навчальному процесі рівень сформованості визначених умінь майбутніх викладачів економіки зростає. Порівнюючи відносну кількість студентів контрольних та експериментальних груп за цими показниками, можна стверджувати, що студенти експериментальних груп виявили значно вищі рівні сформованості основних професійних педагогічних умінь (див. табл. 1.)

Таблиця 1

Рівні сформованості основних професійних педагогічних умінь

(за результатами формуючого експерименту)

№ п/п | Рівні

сформованості | Контрольні групи | Експериментальні

групи

(у %% від загальної кількості учасників)

1. | Дуже низький | 9,18 | 1,87

2. | Низький | 13,76 | 6,54

3. | Посередній | 22,93 | 13,08

4. | Високий | 33,03 | 42,06

5. | Дуже високий | 10,10 | 36,45

Отримані результати свідчать не лише про ефективність організаційних форм і методів, що були реалізовані при вивченні предмета “Методика викладання економіки”, але й про значні потенційні можливості навчального проектування в ході професійної підготовки майбутніх вчителів економіки.

Таким чином, є підстави стверджувати, що запропонована сукупність форм, методів і засобів формування професійних педагогічних умінь майбутніх викладачів економіки в процесі вивчення предмета “Методика викладання економіки” є досить ефективною, щоб рекомендувати її для впровадження у масову практику підготовки викладачів економічних дисциплін.

ВИСНОВКИ

У заключній частині підведено підсумки дисертаційного дослідження та визначено можливості практичного використання його результатів. Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. Проблема професійної педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки в університетах є актуальною у зв’язку із розвитком економічної освіти в Україні, із потребою формування економічної поведінки нового покоління громадян нашої держави.

2. Сучасні університети, які готують фахівців-економістів, мають значні можливості для їх професійно-педагогічної підготовки, що у поєднанні з фундаментальністю та багатоплановістю базової економічної освіти дозволяє випускникам, з одного боку, повніше використовувати свої здібності, збільшувати можливості вибору на ринку праці, з іншого — забезпечити висококваліфікованими педагогічними кадрами різні ланки економічної освіти в Україні.

3. Моделювання професійно важливих якостей майбутнього спеціаліста і їх формування в ході професійної освіти набуває особливої актуальності в умовах сьогодення, адже створює можливості цілеспрямованого впливу на розвиток пізнавальної діяльності у навчально-виховному процесі з урахуванням особливостей психічної активності студентів, специфіки змісту навчального матеріалу та закономірностей розгортання процесу навчання.

4. У ході дослідження виявлено, що формування професійних педагогічних умінь майбутніх викладачів економіки здійснюється значно ефективніше, якщо:

Ё

Ё в процесі професійної педагогічної підготовки здійснюється розвиток пізнавальних інтересів, соціально та професійно значущих мотивів навчальної діяльності студентів;

Ё цілеорієнтований навчальний процес організовується з урахуванням принципів проектно-технологічного підходу (ПТП) та має гуманістичну спрямованість;

Ё при вивченні дисципліни “Методика викладання економіки”, яка є завершальною в циклі психолого-педагогічних дисциплін, студенти розробляють навчальні технологічні проекти для вивчення економічних дисциплін у навчальних закладах різних типів.

5. В ході дослідження сформульовано ряд вимог, яким повинен відповідати викладач економічних дисциплін в сучасних навчальних закладах різних типів. Ці вимоги продиктовані тим, що він сам є носієм економічного мислення і впливає на формування економічного світогляду і економічної поведінки учнів. До цих вимог відносяться: наявність глибоких різносторонніх знань свого предмету; володіння педагогічною технікою; прагнення до професійного вдосконалення. Саме вони є базовими для формування професійно важливих умінь майбутнього викладача: організаційно-конструктивних, технологічно-методичних, комунікативних..

6. У процесі дослідно-експериментальної роботи було виявлено, що найпродуктивніше процес формування професійних педагогічних умінь у майбутніх викладачів економіки відбувається за умови застосування різноманітних методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у їх оптимальному поєднанні. Використання активних методів навчання: конкретних ситуацій, дискусій, моделювання фрагментів навчальних занять, та професіографічних досліджень сприяє активізації розумової діяльності студентів, що направлена не тільки на отримання міцних знань програмового матеріалу, розвитку творчої, конструктивної ініціативи, а й формування професійних педагогічних умінь на високому рівні.

7. Розроблена нами, теоретично обгрунтована і експериментально перевірена технологія формування професійних педагогічних умінь у майбутніх вчителів економіки у ході вивчення психолого-педагогічних дисциплін, зокрема предмета “Методики викладання економіки”, є розгорнутим у часі педагогічним процесом, спрямований на моделювання професійної діяльності майбутнього фахівця на основі теоретичних знань інших базових дисциплін, розвиток системи організаційних, методичних, комунікативних умінь, оволодіння досвідом переносити сформовані уміння в нові ситуації.

Отримані експериментальні дані створюють достатні підстави для оцінки роботи як успішної за своїми кінцевими результатами, які мають значення не тільки для економічних університетів, але і для системи вищої педагогічної освіти в цілому.

Виконане дослідження не розв’язує усіх проблем професійно-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки. Подальшого дослідження потребує координація професійної педагогічної та спеціальної економічної підготовки в університеті, як на рівні міжпредметних зв’язків у навчальному процесі, так і в питаннях ієрархізації цілей університетської освіти та завдань їх реалізації.

Основний зміст дисертації відображено

у публікаціях автора

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Анотація

Ковальчук Г.О. Формування професійних педагогічних умінь у студентів – майбутніх викладачів економіки.— Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено проблемам професійної педагогічної підготовки студентів – майбутніх викладачів економіки. Дисертація містить теоретичні і експериментальні дослідження питання використання проектно-технологічного підходу до формування професійних педагогічних умінь майбутніх викладачів економіки. Запропоновано, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено концептуальну модель реалізації навчальної технології в системі психолого-педагогічної підготовки студентів економічного університету до діяльності викладача. Розроблено експериментальну програму дисципліни “Методика викладання економіки” (“МВЕ”), обгрунтовано зміст основних напрямків реалізації процесу її вивчення. Експериментально перевірено вплив сукупності форм, методів і засобів навчання, зокрема, навчального проектування, за цією програмою на формування професійних педагогічних умінь майбутніх викладачів економіки.

За матеріалами дослідження підготовлено навчальний посібник, методичні рекомендації для викладачів і студентів. Основні результати дослідження впроваджені у процес психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.

Ключові слова: професійні педагогічні уміння, навчально-технологічне проектування, інтенсивні технології навчання в економічній освіті, інтеріоактивна технологія навчання (ІАТН), активні методи навчання, проектно-технологічний підхід.

АННОТАЦИЯ

Ковальчук Г.О. Формирование профессиональных педагогических умений в студентов – будущих преподавателей экономики. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук за специальностью 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Институт педагогики АПН Украины, Киев, 1999.

В диссертации рассматриваются теоретико-методологические основы усовершенствования психолого-педагогической подготовки студентов — будущих преподавателей экономики, раскрыты дидактические условия формирования у них профессиональных педагогических умений. В ходе работы установлено, что основными предпосылками усовершенствования психолого-педагогической подготовки студентов университета в рамках исследуемой проблемы являются следующие: студент является субъектом профессионального самоопределения, обладает активностью в учебной деятельности и способен к самостоятельному целеполаганию; знания студентов об особенностях профессиональной педагогической деятельности являются основой для формирования осознанного отношения к ней и профессиональных ценностных ориентаций, которые реализуются в условиях специально организованной деятельности; научно обоснованное педагогическое управление процессом формирования профессиональных педагогических умений является важным условием его совершенствования и предполагает поэтапную реализацию его определенных целей, функций и структуры. Проанализированы результаты научных исследований в области педагогических технологий и возможности использования интенсивных технологий обучения в экономическом образовании. Разработана, теоретически обоснована и экспериментально проверена концептуальная модель реализации интериоактивной технологии обучения в процессе профессиональной подготовки студентов экономического университета к деятельности преподавателя, раскрыты ее сущность и факторы эффективности. Отмечено, что в процессе профессиональной педагогической подготовки необходимо развитие познавательных интересов, социально и профессионально значимых мотивов студентов. Диссертация содержит теоретическое и экспериментальное исследование вопроса использования проектно-технологического подхода в процессе формирования профессиональных педагогических умений у студентов — будущих преподавателей экономики, обоснованы его сущность и принципы. На основании анализа научных литературных источников и проведенного