Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди

САВЧЕНКО Ганна Олександрівна

УДК 378.147:336.71

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ДО АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МОДЕЛЮВАННЯ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Олійник Тетяна Олексіївна,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С.Сковороди,

професор кафедри інформатики

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Буряк Володимир Костянтинович,

Криворізький державний педагогічний університет, ректор

кандидат педагогічних наук, доцент

Ткачова Наталія Олександрівна,

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна, доцент

кафедри педагогіки

Провідна установа: Херсонський державний університет, кафедра педагогіки та психології, Міністерство освіти і науки України, м. Херсон

Захист відбудеться 24 травня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. .

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В.

Автореферат розісланий 22 квітня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.А. Штефан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Соціально-економічні перетворення, які відбулися в Україні, зумовили певні зміни пріоритетів розвитку системи освіти. На перший план у сфері професійної освіти виходять проблеми підготовки фахівців, здатних передусім аналізувати нестандартні ситуації, приймати оптимальні рішення в умовах невизначеності та прогнозувати можливі наслідки, що знайшло своє відображення в Національній доктрині розвитку освіти України, Законі “Про вищу освіту”. Ці проблеми ще більше актуалізуються, коли виникає необхідність пошуку нових шляхів підвищення ефективності підготовки фахівців банківської справи.

Аналіз державних стандартів підготовки фахівців банківської справи переконує, що вирішальним складником їхньої професійної діяльності є аналітична функція, але опитування фахівців-початківців банківської справи констатує той факт, що вони відчувають певні утруднення в реалізації професійного аналізу фінансово-економічних процесів та явищ.

Багатозначність інформації, відсутність достовірного знання, складність процесів, ризики зумовлюють необхідність оволодіння навичками аналітичної діяльності. Таким чином, в умовах сьогодення стає очевидним, що повільна реакція системи освіти на проблему розвитку готовності до аналітичної діяльності призводить до зниження конкурентоспроможності фахівців на ринку праці.

Вивчення та узагальнення науково-педагогічних джерел свідчить про те, що теоретичні питання професійної підготовки фахівців частково аналізувались ученими, а саме: педагогічні засади професійної освіти (С.Архангельський, С.Батищев, С.Гончаренко, В.Гриньова, Т.Дмитренко, В.Євдокимов, І.Зязюн, В.Лозова, І.Підласий, С.Сисоєва, С.Шапоринський та ін.); особливості економічної освіти (А.Абрамова, В.Анін, О. Камишанченко, С.Лукаш, А.Нісімчук, Л.Нічуговська, В.Попов, І.Прокопенко, Ю.Рубін та ін.). Певний інтерес представляють роботи М.Дяченко, Л.Кандибович, Л.Кондрашової, В.Сластьоніна та ін., які розглядають формування готовності до професійної діяльності як провідну мету підготовки студентів у вищих навчальних закладах.

Водночас вивчення психолого-педагогічних досліджень дозволяє стверджувати, що проблема формування готовності фахівців банківської справи до аналітичної діяльності не піддавалася спеціальному вивченню в теоретичному і практичному аспектах.

Проблема формування здатності до аналітичної діяльності розкрита в дослідженнях таких науковців, як О.Абдулліна, Б.Ананьєв, Ю.Бабанський, Н. Божко, В.Загвязінський, О.Касьянова, Н.Кузьміна, Ю.Кулюткін, В.Кушнір, Г.Нагорна, О.Островська, Т.Панасенко, В.Сластьонін, Л.Спірін, М.Степінський, Г.Сухобська, А.Уман та ін.

Забезпеченню оптимальних організаційно-педагогічних умов навчання аналітичної діяльності сприяє підвищення ролі моделювання як універсального інструментарію розв’язування проблем фінансово-економічної сфери. Вивчення психолого-педагогічної літератури (А.Вербицький, О.Горстко, Л.Нічуговська, І.Теплицький, В.Штофф та ін.) переконує в тому, що оволодіння навичками моделювання пов'язане з формуванням культури дослідницької діяльності, розвитком інтелектуальної сфери, творчих здібностей тощо. Таким чином, упровадження інноваційної педагогічної технології, що забезпечує розвиток навичок аналітичної діяльності з використанням засобів моделювання, є вкрай актуальним.

Суперечність між об’єктивною необхідністю підготовки банківських працівників до аналітичної діяльності засобами моделювання, з одного боку, і відсутністю науково-обґрунтованої педагогічної технології формування готовності студентів до аналітичної діяльності, з іншого, дозволили сформулювати наукове завдання дослідження, яке полягає в необхідності комплексного вивчення питань формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання та розробки відповідної педагогічної технології.

Таким чином, актуальність цих питань, а також відсутність спеціальних досліджень з проблеми й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – “Формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є частиною комплексної теми “Особистісно орієнтовані технології підготовки фахівців”, яка включена до плану АПН України на 2000-2005 рр. за № 31 і є складником досліджень кафедри теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Тему дисертації затверджено Вченою радою при Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди (протокол № 4 від 21.12.2001 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № від 26.04.2005 р.).

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці технології формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що ефективність процесу формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання суттєво підвищиться, якщо буде розроблено й реалізовано відповідну технологію, метою якої є формування мотиваційного, змістового, процесуального та рефлексивного складників готовності до аналітичної діяльності у фінансово-економічній сфері, а змістовий компонент технології подано у вигляді комплексу практико-орієнтованих відкритих задач, спрямованих на опанування моделювання як універсального інструментарію аналізу об’єктів (на основі різноманітних видів моделей, комп’ютерного експерименту, з урахуванням структури та властивостей моделювання).

Відповідно до мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх фахівців банківської справи.

Предмет дослідження – технологія формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання.

Методологічну основу дослідження становлять провідні ідеї теорії пізнання про діалектичний зв’язок діяльності та свідомості особистості, про соціальну природу особистості, детермінацію діяльності об’єктивними і суб’єктивними чинниками, пріоритети загальнолюдських цінностей, розвитку, науковості, діяльності, які забезпечують об’єктивність щодо вивчення предметів і явищ існуючої дійсності, про методологію моделювання, принципи єдності теорії та практики; положення Закону “Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти України, Концепції розвитку економічної освіти.

Теоретичною основою дослідження є теорія діяльнісного підходу до процесу навчання (О.Леонтьєв, С.Рубінштейн), теорія проблемного навчання (О.Матюшкін, М.Махмутов), положення особистісно орієнтованої освітньої парадигми (В.Євдокимов, О.Пєхота, І.Прокопенко, А.Хуторський, І.Якиманська); педагогічні засади професійної освіти (С.Архангельський, С.Батищев, В.Буряк, С.Гончаренко, В.Гриньова, В.Євдокимов, І.Зязюн, В.Лозова, О.Микитюк, М.Подберезський, С.Сисоєва, Г.Троцко, С.Шапоринський та ін.); методологічні засади економічної освіти (А.Абрамова, В.Анін, О.Камишанченко, С.Лукаш, М.Малишева, А.Нісімчук, Л.Нічуговська, В.Попов, Т.Поясок, І.Прокопенко, Ю.Рубін, В.Стасюк, В.Терес, Г.Чаплицька, Д.Черваньов тощо); праці, присвячені формуванню готовності особистості до професійної діяльності (М.Вієвська, К.Дурай-Новакова, М.Дяченко, Л.Кадченко, Л.Кандибович, Л.Кондрашова, К.Макагон, Л.Савченко, В.Сластьонін, Д.Узнадзе та ін.); психолого-педагогічні праці, в яких розкрито дидактичні та виховні можливості моделювання, його методологічні особливості (М.Амосов, В.Веніков, Б.Глинський, О.Горстко, В.Давидов, В.Латишев, М.Мойсєєв, І.Новик, Н.Салміна, В.Уємов, Л.Фрідман, В.Штофф та ін.); особливості сучасних освітніх технологій (В.Беспалько, В.Гузєєв, В.Євдокимов, О.Пєхота, Г.Селевко та ін.).

Відповідно до визначених завдань і для перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження: теоретичні – вивчення, аналіз та узагальнення філософської, психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури з метою визначення стану й теоретичного обґрунтування проблеми дослідження; емпіричні методи – спостереження, діагностичні (анкетування, інтерв’ювання, бесіда, тестування, самооцінка), праксиметричні (аналіз продуктів діяльності) – з метою визначення вихідних та отриманих даних; педагогічний експеримент – для виявлення результативності експериментальної роботи; статистичні – методи математичної статистики – для проведення якісного та кількісного аналізу здобутих даних.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 1997-2005 рр. у три етапи.

Перший етап (1997-2000 рр.) вивчено й проаналізовано стан розробки проблеми формування готовності до аналітичної діяльності засобами моделювання у філософській, психологічній, педагогічній літературі; визначено предмет і об’єкт, мету і завдання дослідження; сформульовано гіпотезу; обґрунтовано технологію формування готовності студентів до аналітичної діяльності.

На другому етапі (2000-2004 рр.) проводилась експериментальна перевірка розробленої технології формування готовності майбутніх фахівців до аналітичної діяльності засобами моделювання: збір, аналіз і синтез фактологічного матеріалу.

На третьому етапі (2004-2005 рр.) узагальнено результати теоретичного аналізу та дослідно-експериментальної роботи: їх апробація відбувалася шляхом публікацій та обговорення доповідей на наукових конференціях, семінарах; здійснювалося оформлення дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота виконувалась у Харківському банківському інституті Української академії банківської справи, Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вперше:

- розкрито сутність поняття “готовність майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання”; науково обґрунтовано його зміст і структуру;

- розроблено технологію формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання у процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки як систему педагогічних заходів, що передбачає безперервний цілеспрямований та послідовний вплив на особистісно-професійне становлення спеціалістів з метою формування мотиваційного, змістового, процесуального та рефлексивного складників готовності до аналітичної діяльності у фінансово-економічній сфері.

Подальшого розвитку набули дефініції “аналітична діяльність”, “інформаційне моделювання”.

Практичне значення результатів дослідження визначається тим, що в ході експериментально-дослідної роботи:

- побудовано й експериментально перевірено технологію формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання у процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки;

- розроблено компоненти науково-методичного забезпечення технології (посібник, колективна монографія, методичні рекомендації до впровадження модулів “Розв’язання задач з економічним змістом засобами пакету Derive”, “Аналітична діяльність засобами моделювання при вивченні фінансово-економічних об’єктів”, комплекс практико-орієнтованих задач, дистанційний курс тощо).

Висновки і рекомендації, викладені в дисертаційному дослідженні, впроваджено в навчально-виховний процес Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Вартий практичного впровадження відпрацьований у процесі дослідження досвід формування готовності до аналітичної діяльності засобами моделювання не лише в майбутніх фахівців банківської справи, а й у фахівців спеціальностей “Фінанси”, “Облік і аудит”. Отже, результати дослідження можуть використовуватись у розробленні спецкурсів, факультативів і технологій підготовки фахівців економічного профілю.

Особистий внесок автора у працях, надрукованих у співавторстві, полягає в розробці технології формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання, комплексу методичних засобів на підтримку цієї технології та у визначенні сутності компонентів означеної готовності.

Обґрунтованість і вірогідність наукових положень та основних висновків дослідження забезпечується різнобічним теоретичним аналізом проблеми, опорою на фундаментальні психолого-педагогічні концепції навчання і розвитку студентів, відповідністю використаних методів дослідження його меті, предмету та завданням, репрезентативністю педагогічного експерименту, результатами статистичного опрацювання даних, отриманих у ході його проведення; апробацією й упровадженням результатів дослідження в практику роботи викладачів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження висвітлено на Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, семінарах, а саме: “Информационные технологии: наука, техника, технология, здоровье” (м. Харків, 1998, 2000 рр.), “Дистанционное образование в России: проблемы и перспективы” (м. Москва, 1998 р.), “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених м. Харкова” (2000 р.), “Інтерактивні методи навчання в підготовці спеціалістів для банківської системи України” (м. Харків, 2000 р.), “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (м. Харків, 2001 р.), “Современные проблемы науки и образования” (м. Керч, 2001 р.), “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, 2001 р.), “Концептуальні засади модернізації системи освіти в Україні” (м. Харків, 2002 р.), “Творческая самореализация личности в контексте профессионально-педагогической культуры” (м. Бєлгород, 2001р.), “Інформаційні технології в навчальному процесі” (м. Одеса, 2003р.), “Образование и виртуальность” (м. Ялта, 2003р.), “Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів: гуманістичні, методологічні, методичні, технологічні аспекти“ (м. Харків, 2003 р.), European Conference on Reading “Reading – Writing – Thinking” (Tallinn, 2003 р.), “Комп’ютерне моделювання в освіті” (м. Кривий Ріг, 2005 р.); на засіданнях кафедр інформатики Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, вищої математики та інформаційних технологій Харківського банківського інституту, Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України; на науково-методичному семінарі “Інформаційні та телекомунікаційні технології в освіті” (Харків, 2003, 2004), семінарах Проблемної лабораторії дистанційного навчання Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 23  наукові праці загальним обсягом 7,5 друкованих аркушів, зокрема 1 монографія, 5 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 6 статей у збірниках наукових праць, 9 статей в матеріалах конференцій, 2 навчально-методичні розробки.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, 10 додатків на 33 сторінках. Загальний обсяг роботи - 221 сторінка, з них 163 сторінки основного тексту. Робота містить 15 таблиць на 17 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках. Список використаних джерел нараховує 304 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, гіпотезу, методи дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів.

У першому розділі – ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ДО АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МОДЕЛЮВАННЯ – проаналізовано філософську та психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження; розкрито сутність понять “готовність майбутнього фахівця банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання”, “аналітична діяльність” і визначено роль засобів моделювання у процесі аналітичної діяльності; обґрунтовано технологію формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання.

Як відомо, у сучасних умовах одним із найдинамічніших секторів української економіки є банківський, який демонструє високі кількісні темпи зростання масштабів своєї діяльності, та істотний вплив на соціально-економічний розвиток країни. Це зумовлює підготовку відповідного кадрового потенціалу, який володіє сучасними інформаційно-аналітичними технологіями для дослідження стану фінансово-кредитної системи. Отже, сьогодні готовність фахівців банківської справи до аналітичної діяльності виступає важливим складником їхньої кваліфікаційної характеристики.

Аналітична діяльність у вивченні фінансово-економічних процесів та явищ спрямована на здобуття інформації, концептуалізацію проблеми, визначення суттєвих даних, критичний аналіз, розроблення рішень, їх оцінювання та прийняття з урахуванням можливості екстремальних ситуацій тощо. Тому з метою підвищення рівня сформованості у студентів аналітичних умінь та навичок виникає необхідність приділення значної уваги у процесі їхньої професійної підготовки усвідомленню сутності аналітичної діяльності, розкриттю її технологічних аспектів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури (П.Блонський, Л.Виготський, П.Гальперін, В.Давидов, О.Леонтьєв, І.Поспєлов, М.Поспєлов, С.Рубінштейн, Л.Фрідман та ін.) свідчить про те, що аналітичну діяльність ототожнюють зі здійсненням розумових операцій (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, аналогія, класифікація). Однак на сучасному етапі особливого значення набувають дослідження авторів (С.Векслер, Т.Воропай, І.Загашев, С.Заір-Бек, М.Ліпман, К.Мередит, Є.Полат, Дж.Стіл, Ч.Темпл, Т.Олійник, О.Тягло, Д.Халперн, М.Холодна та ін.), що пов’язують розв’язання проблемних ситуацій у професійному середовищі з такою аналітичною діяльністю, яка спрямована на опрацювання інформаційних потоків за умов їх швидкого оновлювання.

У контексті нашого дослідження на основі аналізу науково-педагогічної літератури ми базуємось на визначенні аналітичної діяльності як однієї з видів розумової діяльності, призначеної забезпечувати інформаційні потреби особистості за рахунок переробки вихідної інформації та отримання якісно нового знання.

Реалізація аналітичної діяльності у фінансово-економічній сфері здійснюється на основі використання методів пізнавальної діяльності, серед яких заслуговує на увагу моделювання. Аналіз психолого-педагогічної літератури (С.Бешенков, А.Вербицький, О.Горстко, І.Левіна, Л.Нічуговська, Є.Ракітіна, В.Руденко, І.Теплицький, Л.Фрідман, В.Штофф та ін.) засвідчує про те, що використання засобів моделювання актуалізує міжпредметні зв’язки, забезпечує єдиний методологічний підхід для системного засвоєння знань, змістовного аналізу процесів, явищ у мікро- і макропредметному просторі.

На основі аналітичної діяльності засобами моделювання відбувається: 1) визначення структури конкретного об’єкта, його основних властивостей; 2) оцінювання результатів унесення певних змін з метою покращення об'єкта; 3) перевірка та оцінювання якості впливу певного фактора на об'єкт та методів управління системою; 4) забезпечення інформаційним базисом для планування та прогнозування роботи системи в майбутньому та в умовах, що передбачаються; 5) управління об’єктом або процесом з метою визначення найкращих способів відповідно до заданої мети тощо.

Вивчення специфіки банківської діяльності засвідчило, що її невід’ємною частиною виступає інформаційне моделювання, що передбачає цілеспрямований відбір інформації та представлення її у вигляді моделі з метою дослідження властивостей об’єкта. До його етапів належить постановка задачі, формалізація, аналіз моделі, інтерпретація та рефлексія.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, присвяченої розкриттю сутності й структури діяльності (О.Абдулліна, В.Дяченко, О.Леонтьєв, Г.Костюк, Л.Фрідман, О.Щербаков), здатності до аналітичної діяльності (О.Абдулліна, В.Елманова, В.Загвязінський, Н.Кузьміна, Г.Нагорна, В.Сластьонін, Л.Спірін, М.Степінський, Р.Стернберг, А.Уман, М.Фрумкін, Д.Халперн та ін.), розгляду дефініцій “готовність до діяльності” (В.Борисов, М.Вієвська, Л.Гапоненко, М.Дяченко, Л.Кандибович, Л.Кадченко, Н.Левітов, А.Ліненко, О.Макарова, Л.Савченко, В.Сластьонін, А.Столяренко, Є.Улятовська, П.Харченко та ін.), була визначена сутність готовності майбутнього фахівця банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання.

Готовність майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання в межах нашого дослідження розуміється як інтегроване особистісне утворення, представлене єдністю мотиваційного, змістового, процесуального та рефлексивного компонентів, що забезпечують конструктивну взаємодію особистості з професійним середовищем шляхом отримання особистісно значущого й адекватного вимогам соціуму результату аналітичної діяльності. Це процес, який не обмежується змістом набутого досвіду, а ґрунтується на актуалізованому прагненні до особистісного та професійного зростання.

Мотиваційний компонент готовності до аналітичної діяльності засобами моделювання виявляється в позитивному ставленні до аналізу об’єктів. Він розглядається як провідний у взаємозв’язку всіх компонентів, виконує регулятивну функцію та забезпечує основу для професійної мотивації. Шляхом усвідомлення потреб, мотивів діяльності індивід приходить до розуміння, що задовольнити потреби можна тільки за умов досягнення мети, тому формування мотиваційного компонента означеної готовності пов’язане з розвитком особистісної якості – цілепокладання.

Змістовий компонент включає засвоєні знання про моделювання як засіб аналітичної діяльності з вивчення фінансово-економічних об’єктів. Спираючись на визначення Є.Кабанової-Меллер, що сформований прийом діяльності включає знання прийому та володіння ним, нами визначено певні прийоми аналітичної діяльності до кожного з етапів моделювання. Тому процесуальний компонент передбачає безпосередню аналітичну діяльність засобами моделювання майбутнього фахівця банківської справи на основі використання відповідних прийомів у процесі навчання у ВНЗ.

Водночас аналітична діяльність студентів у ВНЗ дає змогу створити картину власної професійної індивідуальності, допомагає в розвитку здатності до рефлексії, самооцінки власної підготовленості, що лежить в основі формування потреби до самоосвітньої діяльності, самовдосконалення. У цьому полягає рефлексивний компонент.

У межах проведеного дослідження процес формування готовності до аналітичної діяльності засобами моделювання у ВНЗ розглядаємо як підготовку до майбутнього професійного аналізу у процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки, а також до усвідомленого опанування різних видів аналізу під час вивчення дисциплін циклу професійної підготовки.

Гіпотетично припущено, що головною умовою формування готовності студентів до аналітичної діяльності засобами моделювання є впровадження в практику роботи ВНЗ відповідної педагогічної технології. Нормативне та методичне забезпечення надає чіткої організаційної та функціональної спрямованості процесу формування готовності студентів до аналітичної діяльності. Воно спирається на сучасні наукові досягнення й основні нормативні документи України (Закон України “Про вищу освіту”, освітньо-кваліфікаційні характеристики бакалавра, спеціаліста і магістра спеціальності “Банківська справа”, Концепція розвитку економічної освіти та ін.)

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури (Ю.Бабанський, В.Беспалько, Р.Гришкова, В.Євдокимов, О.Кияшко, М.Мисливець, О.Пєхота, І.Прокопенко, Г.Селевко, І.Якиманська, Ф.Янушкевич та ін.) у розробці технології значну увагу приділяли важливим ознакам сучасної освіти: особистісно орієнтованому та компетентнісному підходам, системному та соціальному характеру навчання, спрямованості на запланований результат, діяльнісному підходу. Нами була побудована технологія формування досліджуваної готовності як система педагогічних заходів, що передбачала безперервний цілеспрямований та послідовний вплив на особистісно-професійне становлення спеціалістів з метою формування в них заздалегідь визначених особистісних та професійних якостей, які гарантують виконання аналітичної виробничої функції на високому рівні.

Доцільно звернути увагу й на те, що у визначенні особливостей навчання аналітичної діяльності спиралися на психолого-педагогічні основи проблемного навчання (М.Махмутов, І.Лернер, А.Матюшкін), дослідницької діяльності студентів (С.Архангельський, Ю.Бабанський, В.Давидов, Т.Кудрявцев, В.Крутецький, В.Ляудіс та ін.), дослідницького підходу до створення та вивчення моделей (В.Бєлошапка, О.Горстко, Дж.Ендрюс, Р.Мак-Лоун, О.Матюшкін, Т.Олійник, С.Раков, І.Теплицький та ін.). У розділі показано, що доведення універсальності засобів моделювання в аналізі фінансово-економічних об'єктів буде доцільним за умови, якщо навчально-виховний процес базуватиметься на розв’язанні відкритих практико-орієнтованих задач, які забезпечують міждисциплінарну інтеграцію.

Вивчення наукових праць з питань використання інформаційно-комунікаційних технологій (Л.Білоусова, М.Жалдак, Н.Морзе, С.Раков, Ю.Рамський, В.Руденко, О.Співаковський, Ю.Триус, Т.Чепрасова та ін.) дозволило дійти висновку про наявність їх значного педагогічного потенціалу для формування готовності до аналітичної діяльності. Водночас у процесі формування готовності до аналітичної діяльності були враховані ідеї авторів (І.Загашев, С.Заір-Бек, К.Мередит, Т.Олійник, Дж.Стіл, Ч.Темпл та ін.).

У другому розділі – ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ДО АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МОДЕЛЮВАННЯ – пояснюються загальні питання організації експериментального дослідження, зміст розробленої педагогічної технології формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання та перевіряється її ефективність, аналізуються результати експериментальної роботи.

Експериментальна перевірка технології формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання здійснювалась протягом 2000-2005 рр. на базі Харківського банківського інституту Української академії банківської справи, Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Також науково-методичні рекомендації було впроваджено в навчально-виховний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (ХНПУ). В експерименті взяли участь 213 осіб. Експериментальні групи (Е) дотримувались розробленої нами технології, а контрольні (К) – працювали за традиційною методикою. Експериментальна робота проводилася в процесі вивчення студентами дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки: “Вища математика”, ”Математика для економістів”, “Інформатика та обчислювальна техніка”, “Теорія ймовірностей і математична статистика”, “Математичне програмування”, а також під час упровадження факультативного курсу з розв’язання задач економічного змісту засобами математичного пакету Derive.

Для перевірки ефективності технології було застосовано статистичний педагогічний експеримент, який передбачав чотири етапи дослідно-експериментальної роботи: констатувальний, формувальний, контрольний та етап узагальнення отриманих результатів. Вимірювання показників рівня сформованості компонентів означеної готовності в учасників експерименту здійснювалось в контексті теорії непрямих вимірювань С.Стивенса з використанням рангової й номінативної шкали. У зв`язку з цим методами вимірювання було обрано: анкетування, спостереження, бесіди, інтерв’ювання, самостійні діагностичні роботи, аналіз навчальної документації і метод експертних оцінок.

Результати констатувального експерименту засвідчили недостатню сформованість готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання, зокрема відсутність чіткого уявлення про основи аналітичної діяльності та моделювання. Таким чином, комплексне вивчення питань підготовки студентів до майбутнього професійного аналізу підтвердило висновок про впровадження технології формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання, яке здійснювалося відповідно до реалізації мотиваційно-цільового, змістового, організаційно-діяльнісного, контрольно-коригувального та оцінно-результативного компонентів. Разом з тим, відповідно до структури означеної готовності визначено завдання підготовки на формувальному етапі – формування мотиваційної, змістової, процесуальної та рефлексивної готовностей.

Виходячи з концепції особистісно орієнтованого навчання, організація навчально-виховного процесу здійснювалась на таких засадах, які дозволяють майбутньому фахівцеві виявити себе активним суб’єктом навчальної та майбутньої професійної діяльності, що спроможний до визначення особистісних цілей аналітичної діяльності й засобів їх досягнення, а також вибору ролі для себе серед інших суб’єктів. Тому реалізація мотиваційно-цільового компонента технології передбачала створення умов для підвищення внутрішньої позитивної мотивації до аналітичної діяльності, використання засобів моделювання та забезпечення професійної спрямованості навчання у процесі вивчення дисциплін природничо-наукового і загальноекономічного циклів.

Одним із шляхів реалізації принципів теорії діяльності є задачний підхід (О.Абдулліна, Ю.Кулюткін, Г.Сухобська). З огляду на це, змістовий компонент реалізувався шляхом включення в навчально-виховний процес комплексу практико-орієнтованих задач; доведення студентам значущості аналітичної діяльності не тільки для розв'язування задач, але й для професійного становлення, а також потужності засобів моделювання для аналізу фінансово-економічних об'єктів, забезпечення міждисциплінарних зв'язків. Виходячи з цього, було розроблено та впроваджено модулі “Розв’язання задач з економічним змістом засобами пакету Derive”, “Аналітична діяльність засобами моделювання у процесі розв’язування практико-орієнтованих задач” як доповнення до дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки.

Навчання аналітичної діяльності відбувалося на основі використання засобів моделювання за умов дотримання етапів (постановка задачі, формалізація, аналіз моделі, інтерпретації, рефлексії) та відповідних прийомів аналітичної діяльності. Так, до провідних прийомів зазначеної діяльності віднесено визначення мети дослідження, побудову моделей (вербальних, концептуальних, знакових), проведення комп’ютерного експерименту, пошук різних способів розв’язування задачі та вибір оптимального з них, а також оцінювання вихідних даних, отриманих результатів, проведення рефлексії тощо. Водночас урахування циклічного характеру моделювання зумовило можливість всебічного аналізу досліджуваного об’єкта, систематизації даних та вдосконалення побудованої моделі.

У дисертації доведено, що створення активного навчального середовища з метою формування готовності до аналітичної діяльності за допомогою засобів моделювання забезпечував свідомий процес навчання, який здійснювався за етапами: актуалізація, усвідомлення нового змісту, рефлексія. Особливе місце займали евристичні, інтерактивні форми та методи навчання, а саме: дискусії, проблемного викладу навчального матеріалу, методи взаємного навчання, мозкової атаки, розв’язання відкритих задач, розробка проектів, створення портфоліо тощо. Слід відмітити, що використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) дозволило підвищити ефективність аналітичної діяльності, зокрема зосередитися на комп’ютерному експерименті, який надає можливості управління інформаційними моделями за умов зміни параметрів та структурних відношень.

З метою визначення ефективності впровадження та шляхів коригування, удосконалення технології формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності особливу увагу було приділено контрольно-коригувальному (проведення поточних, тематичних діагностичних робіт, їх аналіз, пошук шляхів коригування) та оцінно-результативному компонентам. Ефективність технології оцінювалась шляхом виявлення динаміки показників рівнів сформованості структурних компонентів готовності учасників експерименту до аналітичної діяльності, що відбито в таблиці 1, с. 13.

Таблиця 1

Узагальнені результати експериментальної роботи (%)

Показники

і критерії |

Експериментальні групи

(108 ст.) | Контрольні групи

(105 ст.)

До експер. | Після експер. | Конст. зріз | Конт. зріз

Ставлення до аналітичної діяльності

- позитивно-активне;

- позитивне;

- індиферентне;

- негативне. |

2,8

12,7

69,3

15,3 |

14,3

52,4

29,5

3,8 |

2,8

15

67

15,2 |

5,7

28,8

57,6

7,7

Якість знань

- оперативність,

- гнучкість

- усвідомленість |

25

9

22,3 |

71,5

31,1

63,5 |

25,5

9,2

22 |

33,5

11,2

34

Прийоми аналітичної діяльності

- постановка задачі;

- побудова моделей;

- комп’ютерний експеримент;

- пошук різних способів розв’язання задачі та вибір оптимального з них;

- оцінювання. |

11,2

10,7

9,2

7,5

6,8 |

32,2

46,3

38,3

39,8

39,2 |

10,9

11,2

8,6

7,1

6,1 |

14,8

15,4

10,2

15,3

7,9

Рефлексія

- здійснюють;

- частково здійснюють;

- не здійснюють. |

5,6

17,7

76,7 |

28,9

49,7

21,4 |

4,9

16,9

78,2 |

8,3

18,2

73,5

Самоосвітня діяльність

- здійснюють;

- частково здійснюють;

- не здійснюють. |

18,3

23,8

57,9 |

31,4

47,1

21,5 |

17,9

24,1

58 |

24,9

28,7

46,4

Здатність до самооцінки

- адекватна

- неадекватна (завищена або занижена) |

47,7

52,3 |

81,6

18,4 |

50,6

49,4 |

69,8

30,2

Отримані результати перевірки засвідчують суттєвий вплив запровадженої технології на формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання. Всі показники сформованості компонентів готовності до аналітичної діяльності засобами моделювання в експериментальних групах Е зазнали більш суттєвих позитивних змін, ніж у контрольних групах К, особливо це помічається на зміні ставлення до аналітичної діяльності, сформованості прийомів аналітичної діяльності, якостей знань, здатності до рефлексії. Водночас труднощі виникали у процесі розвитку здатності до самоосвітньої діяльності.

Підсумовуючи результати експериментальної роботи, слід відмітити приріст показників готовності до аналітичної діяльності засобами моделювання на високому рівні – 12,3 % у студентів експериментальних груп проти 2,8у контрольних, на достатньому рівні – 25,2 % в експериментальних групах проти 3,5 % у контрольних, а на середньому, навпаки, зменшення показників на 11,2в експериментальних групах проти 2,3 % у контрольних. Деяка кількість (7затрималася на низькому рівні, звичайно через низький рівень розвиненості здібностей до розумових операцій.

ВИСНОВКИ

На підставі вивчення наукових джерел здійснено аналіз проблеми формування готовності майбутніх фахівців банківської системи засобами моделювання, розроблено можливі шляхи її вирішення, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні змісту і структури готовності до аналітичної діяльності, технології її формування та в експериментальній перевірці.

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:

1. На основі аналізу галузевого стандарту вищої освіти, сучасного стану соціально-економічного розвитку України та вимог до банківських фахівців установлено, що аналітична функція є вирішальним складником їхньої професійної діяльності. Тому формування готовності до аналітичної діяльності виступає головним завданням професійної підготовки майбутніх фахівців банківської справи.

У роботі розглянуто феномен аналітичної діяльності, її зміст та функції. Аналітична діяльність - це вид розумової діяльності, призначений забезпечувати інформаційні потреби особистості за рахунок переробки вихідної інформації та отримання якісно нового знання. До функцій аналітичної діяльності належить оцінна, діагностична та пошукова.

Вивчення психолого-педагогічної літератури та специфіки банківської діяльності свідчить про те, що засоби моделювання виконують роль універсального інструментарію розв’язування проблем фінансово-економічної сфери. Інформаційне моделювання є узагальненим видом діяльності, цілеспрямованим на відбір інформації і представлення її у вигляді моделі з метою дослідження властивостей об’єкта, що відбувається за етапами: постановка задачі, формалізація, аналіз моделі, інтерпретація, рефлексія.

2. На підставі узагальнення результатів теоретичного аналізу встановлено, що готовність майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання розуміється як інтегроване особистісне утворення, представлене єдністю мотиваційного, змістового, процесуального та рефлексивного компонентів, що забезпечують конструктивну взаємодію особистості з професійним середовищем шляхом отримання особистісно значущого й адекватного вимогам соціуму результату аналітичної діяльності. Це процес, який не обмежується змістом набутого досвіду, а ґрунтується на актуалізованому прагненні до особистісного та професійного зростання.

3. У процесі дослідження уточнені критерії та показники рівнів сформованості означеної готовності. Зокрема, критерієм мотиваційного компонента виступило ставлення майбутнього фахівця банківської справи до здійснення аналітичної діяльності, а критеріями змістового компонента – система якостей знань про аналітичну діяльність засобами моделювання: оперативність, усвідомленість, гнучкість. Критеріями процесуального компонента є прийоми аналітичної діяльності засобами моделювання, а критеріями рефлексивного компонента визнано здатність до самооцінки, рефлексії та до самоосвітньої діяльності.

Відповідно до критеріїв та показників визначено чотири рівні сформованості готовності студентів до аналітичної діяльності засобами моделювання: високий, достатній, середній, початковий. Установлено, що за результатами констатувального експерименту переважна більшість респондентів віднесена до початкового (68 %) та середнього (25 %) рівня сформованості готовності студентів до аналітичної діяльності засобами моделювання.

4. З’ясовано, що процес формування означеної готовності є ефективним за умов упровадження відповідної технології під час вивчення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки за умов реалізації мотиваційно-цільового, змістового, організаційно-діяльнісного, контрольно-коригувального, оцінно-результативного компонентів. Реалізація мети розробленої педагогічної технології забезпечувала послідовну та систематичну роботу щодо формування складників готовності в означеному напрямку.

Відповідно до компонентів технології виділено основні особливості процесу формування готовності до аналітичної діяльності засобами моделювання, а саме: розгляд особистості студента як активного суб’єкта навчального процесу, спроможного до визначення особистісних цілей аналітичної діяльності та засобів їх досягнення; включення комплексу практико-орієнтованих відкритих задач у навчальний процес, предметом яких є аналітична діяльність фахівців банківської справи; доведення потужності засобів моделювання для аналізу фінансово-економічних об'єктів; створення позитивного мікроклімату на заняттях, атмосфери співробітництва між студентами та викладачем; застосування інформаційно-комунікаційних технологій, евристичних, інтерактивних форм і методів навчання.

Про ефективність технології формування досліджуваної готовності свідчить отримана на контрольному етапі експерименту динаміка сформованості цього інтегрованого особистісного утворення.

5. Підготовлено науково-методичне і дидактичне забезпечення технології формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання.

Підтверджена ефективність розробленої технології формування готовності до аналітичної діяльності засобами моделювання в ході педагогічного експерименту засобами математичної статистики.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Отримані результати дозволили намітити деякі напрями подальших досліджень, а саме: визначення педагогічних умов запровадження технології формування готовності фахівця банківської справи до аналітичної діяльності під час вивчення дисциплін гуманітарної та професійної підготовки.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

Монографії

1. Моделі і системи оцінювання, обробки та захисту фінансової інформації: Монографія / Г.М.Азаренкова, С.В.Гадецька, Г.О.Савченко та ін. – Харків: Константа, 2005. – 380 с. ( 1,9 автор.арк.)

Статті в наукових фахових виданнях

2. Савченко Г.О. Готовність майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобам моделювання // Підвищення готовності майбутніх фахівців до інноваційної діяльності (Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка): Зб. наук. пр. – Харків-Луганськ: Стиль Іздат, 2005. – С. 183-190.

3. Савченко Г.О. Технологія формування готовності до аналітичної діяльності засобами моделювання // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. – Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2005. – № 23. – С. 70-73.

4. Савченко Г.О. Про особливості сучасної діагностики навчальної діяльності // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. – Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2004. – Вип. 14. – С.160-164.

5. Савченко Г.О. Теоретичні питання використання засобів моделювання у навчально-виховному процесі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. – Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2004. – № 19. – С. 63-68.

6. Савченко Г.О. Про дослідження математичних моделей економіки засобами інформаційних технологій // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. – Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2000. – Вип.13. – С. 93-98.

Статті в інших виданнях

7. Савченко Г.О. Особливості впровадження дистанційного курсу "Вища математика з економікою” // Образование и виртуальность: Зб. наук.пр. – Харьков – Ялта: Українська асоціація дистанційної освіти, Харківський національний університет радіоелектроніки, 2003. – Вып.7. – С.192-195.

8. Савченко Г.О. Інформаційно-комунікаційні технології при навчанні математиці студентів економічних спеціальностей // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Зб. наук. пр. – Харків: Фінарт, 2002. – С. 434-435.

9. Савченко Г.О. Деякі підходи до вивчення проблеми розвитку вмінь наочного моделювання // Збірка конспектів уроків за методиками розвитку критичного мислення та наукових статей з проблем сучасної освіти. – Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2002. – С.104-105.

10. Олійник Т.О., Савченко Г.О. Розробка дистанційного інтегрованого курсу математики з економікою // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Зб. наук. пр. – Харків: Основа, 2001. – С. 281-282.

11. Савченко Г.О. Формування критичного мислення студентів при дослідженні математичних моделей економіки // Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье: Зб. наук. пр. – Харків: Харківський державний політехнічний університет, 2000. – вип. 8. – С.208-213.

12. Олійник Т.О., Савченко Г.О., Ткаченко Т.В. Пакет комп’ютерної алгебри Derive як основа розвиваючого навчання // Информационные технологии: наука, техника, технология, здоровье: Зб. наук. пр. – Харків: Харківський державний політехнічний університет, 1998 . – Вип. 6. – С. 463-465.

Матеріали конференцій

13. Олійник Т.О. Савченко Г.О. Особливості використання засобів моделювання при вивченні загальноосвітніх дисциплін // Матеріали Всеукраїнського науково-методичного семінару. – Кривий Ріг, 2005. – С. 57-58.

14. Олійник Т.О., Савченко Г.О., Доценко С.О. Про роль комп’ютерного експерименту у викладанні математичних дисциплін // Інформаційні технології в навчальному процесі: Зб. пр. 4-го науково-методичного семінару. – Одеса: Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, 2003. – С. 106-108.

15. Гадецька С.В., Савченко Г.О. Ефективність модульно-рейтингової технології при впровадженні економіко-математичного моделювання // Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів: гуманістичні, методологічні, методичні, технологічні аспекти: Тези доповідей І Міжнародної науково-методичної конференції. – Харків: ОВС, 2003. – C.27-28.

16. Савченко Г.О. Інформаційні технології при економіко-математичному моделюванні // Матеріали 2-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції “Современные проблемы науки и образования”. – Харків-Керч, 2001. – ч.1 – С. .

17. Олейник Т.А., Савченко А.А., Горькова С.А. Технология критического мышления как основа формирования будущего специалиста // Материалы Всероссийской научно-практической конференции “Творческая самореализация личности в контексте профессионально-педагогической культуры”. – Белгород, 2001. – С.352-354.

18. Олійник Т.О., Савченко Г.О., Доценко С.О. Інформаційні технології при економіко-математичному моделюванні // Матеріали 2-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”. – Харків: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 2001. – С. .

19. Савченко Г.О. Формування навичок критичного мислення у майбутніх економістів // Матеріали конференції “Інтерактивні методи навчання у підготовці спеціалістів для банківської системи України”. – Харків: Харківська філія Української академії банківської справи, 2000. – С. 180-185.

20. Кухаренко В.Н., Олейник Т.А., Савченко А.А. Дистанционный курс по математике для экономистов // Материалы 6-ой Международной конференции “Дистанционное образование в России”. – М.: Московский государственный университет экономики, статистики и информатики, 1998. – С.253-256.

21. Prokopenko