ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СИРОТКІНА ЖАННА ЄРОФІЇВНА

УДК 378.126:373.3:7

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ЗАСОБОМ ВЗАЄМОДІЇ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті,

Мінистерство освіти і науки України, м. Ізмаїл.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

ШВЕЦЬ Наталія Олександрівна,

Херсонський державний університет,

завідувач кафедри вокалу та хорових дисциплін,

м.Херсон.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Хомич Лідія Олексіївна,

Інститут педагогіки і психології професійної

Освіти АПН України, завідувач відділу проблем виховання у

професійно-технічних закладах;

кандидат педагогічних наук, доцент

Гринчук Ірина Павлівна,

Тернопільській державний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка,

доцент кафедри інструментального виконавства,

. м. Тернопіль.

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка, кафедра історії, теорії музики

і основного музичного інструменту, Міністерство освіти і науки

України, м. Кіровоград.

Захист відбудеться 22 червня 2006 р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9 ).

Автореферат розісланий 22 травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Нинішній етап оновлення суспільства, відродження духовної культури українського народу визначають нові напрями і пріоритети освітньої галузі. У Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти, Концепції педагогічної освіти наголошується на необхідності підвищення якості підготовки педагогічних працівників, формуванні їх професійних умінь. Адже саме вміння у поєднанні зі здібностями виступають якісним показником професіоналізму педагога, що є безпосередньою умовою розвитку особистості учня, успішності виховного процесу в цілому.

Особлива увага у нормативних документах надається фаховому становленню вчителів початкових класів, які стоять біля джерел розвитку особистості. Від першого вчителя значною мірою залежить виховання в учнів ціннісного ставлення до дійсності та мистецтва, розвиток художньої свідомості і компетентності, здатність до самореалізації, потреби у духовному самовдосконаленні.

Підготовка професіонала, справжнього фахівця своєї справи має здійснюватися з використанням найновітніших технологій, методик, з використанням набутого вітчизняного і зарубіжного досвіду. Фундаментом мають бути принципи гуманізації освіти, особистісно орієнтований підхід, що стали основою Національної доктрини розвитку освіти.

Вирішенню важливих питань удосконалення професійної діяльності учителів присвячено праці О.Абдулліної, А.Алексюка, Г.Ардаширової, Є.Барбіної, О.Бульвінської, Л.Бурман, Г.Васяновича, С.Гончаренка, І.Зязюна, Г.Ковальчук, Н.Кузьміної, М.Лещенко, В.Міжерікова, О.Мороза, Н.Ничкало, С.Сисоєвої, В.Сластьонина, Р.Хмелюк, О.Щербакова та інших учених.

Різним аспектам професійної підготовки та підвищення, кваліфікації вчителів початкової школи приділяють увагу В.Сухомлинський, Ш.Амонашвілі, О.Савченко, Л.Хомич, Н.Кічук, С.Соломаха та інші.

Діяльність учителя початкових класів має багато вимірів і напрямів, характеризується багатоаспектністю і складністю, адже здійснюється у своєрідному інформаційно-мистецькому середовищі. Саме музика, образотворче мистецтво, література, хореографія є таким комплексом засобів художньої виразності, який пробуджує почуття прекрасного, дає свободу фантазії, активізує прояви інтуїції та ініціативи молодших школярів, а педагогічно-мистецька діяльність є необхідною і важливою складовою вияву професійності вчителя початкових класів. Тому у формуванні професійних умінь учителя доцільно використовувати різні види мистецтва у їх взаємодії і взаємозв’язку з метою глибокого й ефективного поєднання інформаційної і творчої функцій навчання.

Можливості взаємодії різних видів мистецтва у процесі формування професійних умінь майбутніх учителів досліджували Л.Арчажнікова, І.Гринчук, Т.Костогриз, Л.Масол, Н.Миропольська, О.Олексюк, В.Орлов, О.Острянська, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Таранцева, Н.Швець, О.Шевнюк, Г.Шевченко, О.Щолокова, Б.Юсов та інші. Вони розглядають взаємодію різних видів мистецтва саме як засіб удосконалення художньо-аналітичних, художньо-графічних, вокально-мовленнєвих, емпатійних та рефлексивних умінь, педагогічної та виконавської техніки, творчої уяви, фантазії вчителя.

Проблеми фахової підготовки вчителів на основі взаємодії різних видів мистецтва досліджувалися досить широко. Водночас, на практичній діяльності позначається відсутність системного використання педагогічних можливостей взаємодії різних видів мистецтва безпосередньо спрямованої на формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів. Застосування взаємодії різних видів мистецтва відбувається у вигляді накопичення емоційно-чуттєвого і культурного досвіду, що створює передумови для повторення усталених стереотипів, стандартних форм мислення, не сприяє оволодінню вміннями інтерпретації художнього тексту, творенню оригінальних продуктів художньої діяльності.

Аналіз стану дослідженості проблеми у психолого-педагогічній літературі, а також практики підготовки вчителів початкових класів засвідчив, що особливості використання взаємодії різних видів мистецтва у навчально-виховному процесі у вищих навчальних закладах не дістали ґрунтовного розкриття у наукових дослідженнях. Крім того, мають місце суперечності, пов’язані з:

– унікальною перспективою взаємодії різних видів мистецтва у навчально-виховному процесі початкової школи і неповним використанням її можливостей; –

необхідністю формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва і відсутністю відповідного методичного забезпечення.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість та потреби практики визначили вибір теми дослідження – “Формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проблеми пов’язане з реалізацією основних напрямів Державної програми "Вчитель", Національної доктрини розвитку освіти і є складовою науково-дослідної теми “Загальнопедагогічна підготовка студентів у вищих педагогічних закладах” Ізмаїльського державного гуманітарного університету (№ 18700880789).

Тема дисертації затверджена вченою радою Ізмаїльського державного гуманітарного університету 27 січня 2000 р., протокол № 6 та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 20 березня 2000 року, протокол № 2.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження – організаційно-методична система формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити організаційно-методичну систему формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва.

Концептуальна ідея дослідження. Професійні вміння є важливою складовою особистості вчителя початкової школи, поліфункціональність педагогічної діяльності якого потребує створення спеціальних умов для оптимізації процесу відповідної фахової підготовки. Важлива роль у розвитку професійно значущих якостей учителя початкових класів належить взаємодії різних видів мистецтва – музики, літератури, образотворчого мистецтва, хореографії. Адже у взаємодії інтегруються і посилюються можливості впливу окремих видів мистецтва на мотиваційну, емоційно-почуттєву, інтелектуальну та діяльнісну сфери особистості; її використання допомагає синтезувати окремі напрями фахової підготовки вчителя, специфічному проникненню в різні галузі знань і вмінь, що значно розширює можливості традиційного підходу до формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів.

Провідна ідея та основні положення концепції втілені в гіпотезі дослідження, яка ґрунтується на припущенні, що формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва буде більш ефективним за умов впровадження в педагогічний процес спеціальної науково-обґрунтованої організаційно-методичної системи, яка передбачає: особистісно орієнтований підхід до фахової підготовки майбутніх учителів та формування їх професійних умінь; професійно-діяльнісну спрямованість підготовки майбутнього вчителя початкових класів; поетапність формування професійних умінь студентів на основі взаємодії різних видів мистецтва.

Відповідно до мети і гіпотези були визначені завдання дослідження:

1. Проаналізувати філософські та психолого-педагогічні аспекти сутності понять “професійні вміння”, “педагогічно-мистецька діяльність”; систематизувати професійні вміння майбутніх учителів початкових класів, необхідні для здійснення педагогічно-мистецької діяльності.

2. Виявити можливості взаємодії різних видів мистецтва у формуванні професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності.

3. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва.

4. Визначити критерії та рівні сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності.

5. Розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-методичну систему формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва.

6. Розробити та впровадити у навчально-виховний процес вищого педагогічного навчального закладу спецкурси “Основи формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва”, “Методика викладання інтегрованого курсу “Мистецтво” у початковій школі"; підготувати методичні рекомендації для студентів і викладачів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва.

Методологічну основу дослідження становлять основні положення філософії, естетики про мистецьке вираження дійсності, положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних і мистецьких явищ; психолого-педагогічні теорії розвитку і саморозвитку професійних якостей особистості під час діяльності; висновки педагогів і психологів про сензитивні особливості молодшого шкільного віку в розвитку творчого потенціалу особистості; положення теорії мистецької освіти щодо позитивного впливу музичного та інших видів мистецтва на розвиток особистості.

Теоретичною основою дослідження є положення, які ґрунтуються на концепціях щодо структури педагогічної діяльності з урахуванням специфіки вчительського фаху (Н.Кузьміна, В.Сластьонин, О.Щербаков та ін.); формування професійних умінь у майбутніх учителів (О.Абдулліна, О.Кабанова-Меллер, С.Кісельгоф, Г.Костюк, Н.Кузьміна, Є.Мілерян, О.Мороз, О.Савченко, В.Сластьонин, О.Щербаков та ін.); обґрунтування значення емоційно-естетичного компоненту в навчанні (Л.Виготський, О.Леонтьєв, В.Рибалка, С.Рубінштейн, В.Моляко, О.Кульчицька); педагогічних можливостей взаємодії різних видів мистецтва в удосконаленні навчально-виховного процесу в початковій школі (Д.Кабалевський, С.Коновець, М.Лещенко, Л.Любарська, Л.Ма-сол, Т.Морозовська, М.Резниченко, О.Ростовський, Е.Печерська, Г.Шевченко, Б.Юсов та ін.); впровадження взаємодії різних видів мистецтва у навчальний процес вищої школи (Л.Арчажнікова, О.Оніщенко, В.Ор-лов, Г.Падалка, О.Рудницька, Т.Стратан, Н.Швець, С.Швидка, О.Щолокова та ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема, теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної, мистецтвознавчої та науково-методичної літератури для порівняння і узагальнення теоретичних положень, визначення ролі взаємодії різних видів мистецтва у формуванні професійних умінь майбутніх учителів початкових класів; вивчення інструктивно-нормативних матеріалів з питань удосконалення системи освіти; виявлення стану розробленості проблеми в практичній діяльності вищих навчальних закладів для обґрунтування і структурування змісту організаційно-методичної системи формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів в умовах педагогічно-мистецької діяльності; емпіричні: педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, експертне оцінювання (метод рейтингу), тестування, інтерв’ювання, статистична обробка одержаних даних для аналізу стану проблеми у вищих педагогічних навчальних закладах, відбір методик оцінювання ефективності формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва, експериментальна перевірка науково-обґрунтованої організаційно-методичної системи, впровадження розроблених спецкурсів з формування професійних умінь учителя початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва.

Організація дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося упродовж 1998 – 2005 років у три етапи.

На першому етапі (1998 – 2000 рр.) вивчено стан проблеми в її теоретичному і практичному аспектах, визначено об’єкт, предмет дослідження, сформульовано його мету, завдання, гіпотезу; визначено методи дослідної роботи, узагальнено результати вивчення педагогічного досвіду в галузі вищої педагогічної освіти щодо формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, розроблено програму експерименту.

На другому етапі (2000 – 2004 рр.) проведено констатувальний експеримент, визначено критерії та рівні сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів; розроблено і теоретично обґрунтовано організаційно-методичну систему формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва та виявлено педагогічні умови її впровадження у навчально-виховний процес вищого педагогічного навчального закладу; здійснено формувальний педагогічний експеримент; впроваджено результати дослідження у діяльність вищих навчальних закладів.

На третьому етапі (2004 – 2005 рр.) здійснено аналіз та узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи, систематизовано одержані дані, сформульовано загальні висновки та рекомендації щодо використання теоретичних і практичних результатів дослідження; написано й оформлено текст дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. В експерименті брали участь студенти Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, Рівненського державного педагогічного університету, Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Ушинського (м. Одеса), Херсонського державного університету, Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка та Мелітопольського державного педагогічного університету. На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 864 респонденти: 112 учителів початкових класів і 752 студенти вищих навчальних закладів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичну систему формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва;

- удосконалено процес фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів; виявлено потенціал взаємодії різних видів мистецтва у формуванні їх професійних умінь;

- подальшого розвитку набули положення щодо обґрунтування необхідності і доцільності педагогічно-мистецької діяльності учителя у навчально-виховному процесі початкової школи.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в: обґрунтуванні педагогічних умов організації процесу формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва; виявленні змісту, джерел і детермінант формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів у процесі взаємодії різних видів мистецтва; визначенні критеріїв та рівнів сформованості професійних умінь учителів, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності.

Практичне значення дослідження полягає у: впровадженні в навчально-виховний процес вищих педагогічних закладів спецкурсів: “Основи формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва”, “Методика викладання інтегрованого курсу “Мистецтво” у початковій школі"; розробці аналітичних, дослідницьких, творчих, завдань; рольових сюжетів; окремих тем до дисциплін природничо-наукового, загально професійного та професійно орієнтованого циклів із використанням взаємодії різних видів мистецтва (музики, літератури, хореографії та образотворчого мистецтва).

Зміст і результати дослідження можуть бути використані викладачами вищих педагогічних закладів освіти, студентами, учителями початкових класів для розробки навчальних курсів у системі професійної підготовки вчителів початкових класів, а також при написанні підручників, науково-методичних посібників.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Ізмаїльського державного гуманітарного університету (довідка № 17/1524 від 12.10.2004 р.), Тернопільського національного університету ім. В.Гнатюка (довідка № 574-33/03 від 18.06.2004 року), Херсонського державного університету (довідка № 03-11/666 від 10.06.2004 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка №06/585 від 14.04.2005 р.).

Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні педагогічних умов, організаційних форм та методичного забезпечення формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва; розробці спецкурсів “Основи формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва”, “Методика викладання інтегрованого курсу “Мистецтво” у початковій школі".

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень; використанням системи взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних; можливістю відтворення експерименту, співвіднесенням одержаних результатів із практикою вищого педагогічного закладу; репрезентативністю вибірки експериментального контингенту; статистичною обробкою матеріалів дослідно-експериментальної роботи, позитивними наслідками впровадження результатів дослідження.

На захист виносяться положення:

1. Система професійних умінь, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності є важливою складовою професіоналізму вчителя початкових класів і включає гностичний, емоційно-почуттєвий, діяльнісний компоненти.

2. Комплекс критеріїв (спрямованість на педагогічно-мистецьку діяльність; наявність знань, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності; володіння гностичними, емоційно-почуттєвими, праксеологічними практичними діями) дає можливість визначити рівні сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів і здійснювати диференційований підхід у процесі їх формування.

3. Ефективне формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів можливе за умов впровадження в педагогічний процес спеціальної науково обґрунтованої організаційно-методичної системи.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у вигляді публікацій, а також виступів на всеукраїнських, міжвузівських, регіональних науково-практичних конференціях: “Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики” (Київ, 1999), “Початкова школа українського Подунав’я: минуле, теперішнє, майбутнє” (Ізмаїл, 2001), “Актуальні питання розвитку спеціальностей мистецтва у контексті ступеневої освіти” (Херсон, 2001, 2002, 2005), “Новітні дидактичні технології та використання їх у музично-педагогічній практиці” (Кривий Ріг, 2002), “Педагогічний процес: теорія і практика” (Київ, 2003, 2005). Основні теоретичні та практичні положення роботи і результати дисертаційного дослідження обговорено на засіданнях кафедр музики і педагогіки Ізмаїльського державного гуманітарного університету (1999 – 2005), відділу мистецької освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (2004, 2005).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 11 публікаціях, з них 10 одноосібних статей, у тому числі: 7 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 3 статті у збірниках наукових праць; 1 брошура методичних рекомендацій. Загальний обсяг особистого внеску – 4,75 авторських аркушів.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (289 назв). Загальний обсяг дисертації становить 282 сторінок, основний текст – 196 сторінок. Робота містить 16 таблиць на 8 сторінках, 4 рисунки на 3 сторінках, 36 додатків на 59 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір, актуальність і ступінь наукової розробки обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, сформульовано концептуальні ідеї, гіпотезу та завдання дослідження, охарактеризовано теоретичні основи організації дослідження його джерела, методи та етапи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, наведено дані про експериментальну базу дослідження, апробацію та впровадження результатів дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі – “Теоретичні основи формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів” – на основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел уточнено педагогічну сутність поняття “професійні вміння”, охарактеризовано їх структуру, систематизовано професійні вміння майбутніх учителів початкових класів, необхідні для здійснення педагогічно-мистецької діяльності; обґрунтовано положення про необхідність і доцільність педагогічно-мистецької діяльності вчителя у навчально-виховному процесі початкової школи; з’ясовано можливості взаємодії різних видів мистецтва у формуванні професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності.

У результаті наукового пошуку визначено зміст професійних умінь учителя, суть якого полягає в тому, що кожне вміння може розглядатися як певна сукупність цілеспрямованих і взаємопов’язаних інтелектуальних і практичних дій, котрі виконуються в певній послідовності. І хоча зміст кожного вміння є відносно стійким (завдяки чому забезпечується однаковість його розуміння у процесі навчання студентів), виконання кожної дії у практичній діяльності вчителя залежить від конкретних умов (особливостей класу, окремих учнів тощо) а, отже, має творчий характер. Особливого значення в контексті нашого дослідження набуває той факт, що вміння виступає структурним компонентом особистісних якостей індивіда.

Найбільш характерними ознаками (властивостями) педагогічних умінь дослідники називають свідомий характер виконання дій, що переходять у творчість (О.Абдулліна, Д.Ніколенко, В.Сластьонин), застосування їх у нових, мінливих умовах (С.Кісельгоф, П.Платонов, В.Сластьонин), спрямованість умінь на вирішення практичних педагогічних задач, які постійно виникають у навчально-виховному процесі (О.Абдулліна, Г.Костюк, А.Міщенко, Л.Спірін).

У розділі зроблено припущення, що професійні вміння вчителя можна визначити як особистісно зумовлену здатність до педагогічної діяльності, яка визначається обсягом та змістом загальноінтелектуальних, психолого-педагогічних, методичних та спеціальних знань, сформованістю відповідних навичок та можливістю їхнього свідомого творчого використання у мінливих умовах навчально-виховного процесу.

Аналіз наукових досліджень дав змогу визначити структурні компоненти професійних умінь майбутніх учителів початкових класів: мотиваційний, пізнавальний, діяльнісний. Мотиваційний компонент – це вироблення установки на професійну значущість умінь, їх особистісно-ціннісне значення, що розвивається від позитивного емоційного ставлення до стійкої потреби у професійній діяльності. Пізнавальний компонент – це теоретична основа професійних умінь майбутніх учителів початкових класів. Діяльнісний компонент – це сукупність практичних дій професійної діяльності, які спираються на відповідну теоретичну основу процесу формування цих умінь.

Розуміння специфіки професійної діяльності майбутнього вчителя початкових класів, яка має здійснюватися у своєрідному інформаційно-мистецькому середовищі, психофізіологічні особливості молодших школярів, інтегративні тенденції сучасної освіти ( С.Коновець, Л.Любарська, Е.Печерська, М.Резніченко та інші) дали можливість охарактеризувати педагогічно-мистецьку діяльність як провідну для майбутнього вчителя початкових класів. У дослідженні ми розглядаємо педагогічно-мистецьку діяльність як професійну діяльність учителя початкових класів, спрямовану на розв’язання завдань навчально-виховного процесу із використанням педагогічних можливостей мистецтва та взаємодії різних видів мистецтва. Відповідно до функцій цієї діяльності було визначено три групи професійних умінь: гностичні (загальноінтелектуальні, дослідницькі, мистецтвознавчі), емоційно-почуттєві (емпатійні, рефлексивні), праксеологічні (виконавські, організаційні, конструктивні).

Узагальнення наукового та практичного досвіду вчених, педагогів (Л.Арчажнікова, Т. Рейзенкінд, О.Рудницька, О.Щолокова та ін.) дало підстави визначити взаємодію різних видів мистецтва як універсальний засіб педагогічного впливу, який за допомогою постійного перетворення художніх образів у різних просторово-часових вимірах забезпечує багатовимірний вплив на психіку особистості.

У розділі доведено доцільність застосування взаємодії різних видів мистецтва в педагогічному процесі, яка визначається: гносеологічними можливостями кожного окремого виду мистецтва виражати різні, але суттєві сторони об’єктивної дійсності, оцінювати й висвітлювати в комплексі її досить повну картину; впливом художнього образу кожного виду мистецтва на різноманітні психічні процеси особистості; діяльнісним аспектом, який через оволодіння художньо-виконавською технікою призводить до вдосконалення професійно-педагогічної техніки.

З огляду на це у другому розділі проаналізовано сучасний стан досліджуваної проблеми у практиці вищих педагогічних навчальних закладів.

У другому розділі – "Організаційно-методична система формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва" – визначено критерії та рівні сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності; викладено результати діагностичного та констатувального етапів дослідження, теоретично обґрунтовано педагогічні умови й організаційно-методичну систему формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва.

З метою визначення рівня сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів та ролі взаємодії різних видів мистецтва у цьому процесі було проведено констатувальний експеримент. Розподіл реципієнтів за рівнями сформованості професійних умінь здійснювався на основі таких критеріїв та показників:

а) спрямованість на педагогічно-мистецьку діяльність. Як провідні показники визначено: усвідомлення значущості оволодіння професійними знаннями та вміннями, необхідними для здійснення педагогічно-мистецької діяльності; інтерес до взаємодії різних видів мистецтва як засобу впливу на формування професійних умінь, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності; наявність установки і потреби використовувати взаємодію різних видів мистецтва у педагогічно-мистецькій діяльності;

б) наявність знань, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності. Основними показниками визначено: глибину, повноту, оперативність, гнучкість, конкретність і узагальненість знань;

в) володіння гностичними, емоційно-почуттєвими, праксеологічними практичними діями. Основні показники: повнота виконаних операцій, з яких складається практична дія

На основі розробленої О. Абдулліною, Н. Кузьміною характеристики рівнів сформованості педагогічних дій, в роботі визначено три рівні сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів: високий (І), середній (ІІ), низький (ІІІ).

Високий (І) рівень відповідає досконалому ступеню сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів. Для студентів, які досягли цього рівня характерне: в мотиваційній сфері – усвідомлення значущості оволодіння професійними знаннями та вміннями, необхідними для здійснення педагогічно-мистецької діяльності, в цілому на рівні переконань, потреба у педагогічно-мистецькій діяльності з використанням усіх потенційних можливостей взаємодії різних видів мистецтва стає внутрішньою необхідністю, інтерес до означеної проблеми – постійний та стійкий; у пізнавальній – знання в галузі педагогічно-мистецької діяльності набувають системності, наявне глибоке усвідомлення суті взаємодії різних видів мистецтва; у діяльнісній сфері – гностичні, емоційно-почуттєві, праксеологічні практичні дії сформовані, характер педагогічно-мистецької діяльності – творчий.

Середній рівень (ІІ) означає достатній ступінь сформованості професійних умінь. Студенти цієї групи ситуативно усвідомлюють значення поліфункціональності взаємодії різних видів мистецтва, вони переважно виявляють потребу до педагогічно-мистецької діяльності, інтерес – стійкий; знання, необхідні для здійснення педагогічно-мистецької діяльності – повні; усвідомлення суті взаємодії різних видів мистецтва – достатнє, стрижньові практичні дії переважно сформовані, характер педагогічно-мистецької діяльності репродуктивно-творчий.

Низький (ІІІ) рівень характеризує майбутніх учителів початкових класів, у яких у мотиваційній сфері переважає усвідомлення значущості оволодіння знаннями та вміннями, необхідними для здійснення педагогічно-мистецької діяльності лише на рівні поверхневої обізнаності; проявляється спрощене і ситуативне уявлення про значення педагогічно-мистецької діяльності, тенденція до її формального виконання; у пізнавальній сфері знання з проблеми використання взаємодії різних видів мистецтва фрагментарні; у діяльнісній – найважливіші практичні дії педагогічно-мистецької діяльності – гностичні, емоційно-почуттєві, праксеологічні розвинені слабко, спостерігається незначне прагнення до оволодіння ними, характер педагогічно-мистецької діяльності репродуктивний.

Програмою констатувального експерименту було передбачено виконання майбутніми вчителями початкових класів комплексних контрольних робі і творчих завдань. Результати проведеної діагностики на основі вироблених нами критеріїв і показників рівнів сформованості професійних умінь, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності, свідчать про недостатній рівень підготовки майбутніх учителів початкових класів, де превалюють середній (44% респондентів) і низький (48,3% респондентів) рівні професійних умінь.

Такий стан пояснюється відсутністю у навчальному процесі вищого навчального закладу цілеспрямованого, системного використання педагогічних можливостей взаємодії різних видів мистецтва.

У ході констатувального експерименту використовувалися бесіди, анкетування, ранжування, письмове опитування, що дало можливість з’ясувати ставлення вчителів-практиків до взаємодії різних видів мистецтва як фактора фахового вдосконалення: 84,4% учителів переконані, що взаємодія різних видів мистецтва є оптимізуючим фактором професійного становлення; 14% респондентів вважають, що взаємодія різних видів мистецтва "більшє сприяє, ніж не сприяє", 1,6% учителів виявили індиферентне ставлення до означеної проблеми.

Проведений констатувальний експеримент водночас засвідчив, що переважна більшість студентів педагогічного факультету розуміють значення професійних умінь у педагогічно-мистецькій діяльності і прагнуть їх удосконалення, однак відчувають труднощі при опануванні взаємодії різних видів мистецтва і тому не завжди використовують цей чинник у своїй діяльності. Отже, для вдосконалення процесу формування професійних умінь студентів засобами взаємодії різних видів мистецтва необхідна організаційно-методична система формування професійних умінь у вищому навчальному закладі, яка враховувала б специфіку педагогічної діяльності майбутнього вчителя початкових класів.

Аналіз процесу формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва дав змогу виявити низку суперечностей між імперативним, інформативним характером позиції в цьому процесі з боку викладача та безініціативною позицією студента, який очікує готових "істин"; бажанням використовувати взаємодію різних видів мистецтва у практичній роботі й недостатньою підготовленістю до виконання такої праці; між складними завданнями, які має вирішувати учитель початкових класів та низьким рівнем сформованості його професійних умінь.

Виявлені суперечності, теоретичне осмислення функціональної та особистісної позиції педагогів і психологів з означеної пробле6ми та власні спостереження дали підстави для теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва, зокрема, зовнішніх відносно суб’єкта (об’єктивні) і внутрішніх (суб’єктивні).

Зовнішньою умовою визначено інтенсифікацію навчально-виховного процесу на основі збагачення його інформацією культурологічного та педагогічно-мистецького змісту.

До внутрішніх умов формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів віднесено: формування мотиваційної сфери й актуалізацію професійних інтересів; врахування ціннісних орієнтацій; активізацію рефлексивних та емпатійних процесів упродовж професійно-педагогічного становлення.

Поряд з основними педагогічними умовами, було визначено також ряд підпорядкованих умов, зокрема таких, які стосуються педагогічного керівництва цим процесом: міждисциплінарний підхід; диференційований підхід у навчанні; варіативність організаційних форм навчання; поетапне формування професійних умінь; комплексність застосування різних видів мистецтва і різних форм художньої діяльності.

Взаємодія і взаємозумовленість визначених педагогічних умов, на нашу думку, дасть можливість створити атмосферу взаєморозуміння, довірливого спілкування між педагогами і студентами, гарантуватиме високий результат підготовки майбутніх учителів початкових класів до педагогічно-мистецької діяльності.

Перевірка обґрунтованості цього припущення зумовила необхідність розробки та впровадження організаційно-методичної системи реалізації виявлених педагогічних умов у практиці вищої школи. Під організаційно-методичною системою формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва ми розуміємо таку цілеспрямовану єдність організаційних форм, методів і засобів навчальної діяльності педагогічно-мистецького спрямування, таку їх послідовність, яка забезпечить оптимальний шлях досягнення поставленої мети.

Розроблену організаційно-методичну систему, яка передбачає особистісно орієнтований підхід, професійно-діяльнісну спрямованість та поетапність формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, представлено у схемі 1.

Таким чином, результати констатувального експерименту, обґрунтовані педагогічні умови та розроблена організаційно-методична система зумовили необхідність проведення дослідно-експериментальної роботи, спрямованої на формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва.

У третьому розділі – “Дослідно-експериментальна робота з формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва” – проаналізовано організацію і хід дослідно-експериментальної роботи; викладено результати дослідно-експериментальної роботи з формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва.

З метою експериментальної перевірки впливу розробленої організаційно-методичної системи на рівень сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів було проведено формувальний експеримент, у якому взяли участь 376 осіб: контрольна група (119 осіб), та експериментальна група (257 осіб).

Формування професійних умінь студентів здійснювалося у три етапи. Метою першого (ціннісно-орієнтаційного) етапу було створення у свідомості майбутніх учителів початкових класів мотиваційної установки на оволодіння професійними вміннями, вироблення позитивного ставлення до взаємодії різних видів мистецтва, усвідомлення ними доцільності її використання у навчально-виховному процесі.

Провідними на даному етапі були визначені принципи: історизму, художніх аналогій, подібності, доповнення-подовження.

Робота здійснювалася в межах курсів “Основи педагогічної майстерності”, “Історія педагогіки”, “Педагогіка”, спецкурсу “Основи формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва” та в умовах навчальної педагогічної практики.

На різних етапах експерименту було використано активні форми й методи, які передбачали проблемне викладання навчального матеріалу; створення проблемних ситуацій, проведення проблемних бесід, дискусій, діалогів; використання навчальних, ділових ігор; синхронічні та діахронічні методи. Така організація навчально-виховного процесу сприяла підвищенню рівня професійного самоусвідомлення студентів як здатності до самовиховання;

систематизації теоретичних знань, необхідних для свідомого оволодіння вміннями; актуалізації потреби у застосуванні в професійній діяльності взаємодії різних видів мистецтва.

Метою другого (процесуально-операційного) етапу експериментальної роботи визначено формування професійних умінь студентів засобами взаємодії різних видів мистецтва. Експериментальна робота з формування професійних умінь майбутніх

Схема 1

Організаційно-методична система формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва

ІІ

учителів початкових класів будувалася на основі педагогічних принципів: системності і послідовності, диференційованого підходу у навчанні, опори на наявний особистий досвід студентів, єдності художнього і технічного (Е. Абдуллін, А. Апраксіна).

Організаційна робота здійснювалася в умовах колективної та індивідуальної навчальної діяльності під час вивчення дисциплін: "Дидактика", "Музичне виховання і основи хореографіїї з методикою викладання", "Образотворче мистецтво з методикою викладання", "Основи культури і техніки мовлення", "Основи педагогічної майстерності", "Основи формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва" (спецкурс) та на заняттях науково-проблемної групи.

Всі засоби педагогічного впливу були розподілені за групами вмінь, що формуються і поєднуються в середині кожної групи спільністю психолого-педагогічних процесів. Зокрема, для групи гностичних умінь передбачалися завдання з елементами дослідницької роботи, спрямовані на аналіз та узагальнення педагогічно-мистецького досвіду педагогів та проектування його на свою творчо-педагогічну діяльність; конструювання програм з мистецьких дисциплін з урахуванням спорідненості образно-емоційного строю інших видів мистецтва; участь у роботі науково-проблемної групи, що передбачала зустрічі з педагогами-митцями, обговорення наукових повідомлень студентів, обговорення тематики курсових та дипломних робіт тощо.

Для групи емоційно-почуттєвих умінь було використано вправи на мобілізацію емоційних зусиль щодо педагогічно-мистецької діяльності; моделювання педагогічних ситуацій спілкування з різними видами мистецтва, що розвивають позитивні емоції, несуть доброзичливість, гумор; педагогічні завдання на орієнтацію в емоційних реакціях партнера по педагогічно-мистецьких діях та ін.

Для групи праксеологічних умінь використовувалися такі засоби: вправи на розвиток контактної взаємодії; моделювання педагогічних ситуацій спілкування для відпрацювання елементів педагогічної техніки; написання сценаріїв педагогічних заходів із використанням взаємодії різних видів мистецтва; рольові ігри, мета яких моделювання процесу сприйняття інформації за допомогою різних видів мистецтва тощо.

Основні методи, закладені програмою експерименту, збагачувалися специфічними прийомами, адаптованими до нашого дослідження: роздуми про музику (картину, танець тощо); “забігання вперед і повернення до вивченого” (Д.Кабалевський); “перспективи і ретроспективи в процесі навчання”; “музичні (мистецькі) узагальнення”, “емоційна драматургія” (Е.Абдуллін), створення художнього контрасту (Л.Горюнова), "створення художньо-образних колекцій" (Г.Падалка), "переінтонування" (М.Красильникова) та ін.

Третій (творчо-синтезуючий) етап організаційно-методичної роботи передбачав творчу реалізацію набутого педагогічно-мистецького досвіду в педагогічному процесі. Для розв’язання поставлених завдань було використано педагогічну практику, окремі теми з курсів таких загальнопрофесійних та професійно орієнтованих (спецкурси) дисциплін, як: "Методика викладання інтегрованого курсу "Мистецтво" у початковій школі", "Музичне виховання і основи хореографії з методикою викладання", "Образотворче мистецтво з методикою викладання", "Основи педагогічної майстерності".

У межах спецкурсу “Методика викладання інтегрованого курсу “Мистецтво” була опрацьована система форм і методів: моделювання ситуацій; музичні вистави; виступи з лекціями-концертами; лабораторні заняття на базі школи; розв’язання педагогічних задач; прогнозування результатів педагогічно-мистецької діяльності; імпровізація “фізичних дій”; варіативність вражень і почуттів; метод композиції кольорів; міжпочуттєвих асоціацій; порівняння конкретних образів і абстрактно-фантастичних персонофікацій.

Під час педагогічної практики студенти самостійно розв'язували певні педагогічні ситуації, виконували творчі, завдання, вдосконалювали свої професійні вміння.

У ході дослідження простежено динаміку рівнів сформованості професійних умінь студентів. Перевірка результативності проведеної дослідно-експериментальної роботи здійснювалась на основі порівняльного аналізу рівнів сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів експериментальних і контрольних груп. Методи діагностування дали можливість виявити суттєві якісні й кількісні зміни (табл.1).

Таблиця 1

Якісна характеристика рівнів сформованості професійних умінь студентів експериментальних і контрольних груп

Компо-

ненти |

Критерії |

Рівні | ЕГ | КГ

Початок | Кінець | Початок | Кінець

к | % | к | % | к | % | к | %

Мотива-

ційний | Спрямова-

ність на

педагогічно- мистецьку

діяльність |

В

С

Н |

21

163

73 |

8,3

63,3

28,4 |

81

176

- |

31,5

68,5

- |

9

73

37 |

7,6

61,0

31,1 |

12

78

29 |

9,9

65,7

24,4

Пізна-

вальний | Наявність

знань, необ-

хідних для здійснення

педагогічно-

мистецької діяльності |

В

С

Н |

19

84

154 |

7,3

32,6

- |

106

151

- |

40,8

58,2

- |

8

36

75 |

6,7

30,1

63,2 |

9

40

70 |

7,3

33,4

59,3

Діяльніс-ний | Володіння

гностични-

ми, емоцій-

но-почуттє-

вими, прак-

сеологічни-

ми практич-

ними діями |

В

С

Н |

19

92

146 |

7,3

35,8

56,9 |

100

157

- |

38,9

61,1

- |

8

37

74 |

6,7

30,8

62,5 |

9

49

61 |

7,6

41,1

51,3

Узагальнений показник | В

С

Н | 20

113

124 | 7,6

43,9

48,5 | 96

161

- | 37,4

62,6

- | 8

48

63 | 7,0

40,7

52,3 | 9

56

54 | 8,3

46,7

45

Результати дослідження, систематизовані в таблиці 1 свідчать про сформованість більш високого рівня професійних умінь за визначеними критеріями у студентів експериментальних груп. Так, високому і середньому рівням відповідали уміння у 37,4% і 62,6% студентів відповідно; показник низького рівня взагалі відсутній. У контрольних групах, де навчання здійснювалося за традиційною методикою, простежується незначна динаміка: високий рівень – у 8,3%; середній – у 46,7%; низький рівень – у 45% майбутніх учителів початкових класів.

Результати початкового й кінцевого етапів формувального експерименту за розробленою організаційно-методичною системою формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва, відображено в діаграмі (рис. 1).

Як показує діаграма, рівень професійних умінь майбутніх учителів початкових класів у експериментальних групах зріс порівняно з даними, одержаними на початку експерименту.

Рис. 1. Рівні сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів

Таким чином, аналіз результатів формувального експерименту дає підстави стверджувати, що запропонована організаційно-методична система формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва, є доцільною і ефективною.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження дало можливість зробити такі висновки:

1. Дослідження проблеми розвитку педагогічних умінь у сучасній вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній і методичній літературі дали змогу уточнити педагогічну сутність поняття "професійні вміння" і охарактеризувати їх як особистісно зумовлену здатність до педагогічної діяльності, що визначається обсягом та змістом загальноінтелектуальних, психолого-педагогічних, методичних та спеціальних знань, сформованістю відповідних навичок та можливістю їхнього свідомого творчого використання у мінливих умовах навчально-виховного процесу.

Визначено і проаналізовано структурні компоненти професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності: мотиваційний, пізнавальний, діяльнісний. Відповідно до функцій педагогічно-мистецької діяльності (яку ми розуміємо як професійну діяльність вчителя початкових класів, спрямовану на вирішення завдань навчально-виховного процесу із використанням педагогічних можливостей мистецтва та взаємодії різних видів мистецтва) систематизовано професійні вміння у три групи: гностичні, емоційно-почуттєві та праксеологічні.

2. Виявлено можливості взаємодії різних видів мистецтва щодо формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів, які визначаються:

- гносеологічними можливостями кожного окремого виду мистецтва виражати різні сторони об’єктивної дійсності у конкретно-чуттєвих образах, оцінювати і висвітлювати в комплексі її досить повну картину;

- впливом художніх образів кожного виду мистецтва на різноманітні психічні процеси розвитку особистості;

- діяльнісним аспектом, який завдяки використанню вміння володіти художньо-виконавською технікою сприяє вдосконаленню професійно-педагогічної техніки.

3. Теоретично обґрунтовані педагогічні умови формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва: зовнішні відносно суб’єкта (об’єктивні) і внутрішні (суб’єктивні), а також ряд підпорядкованих умов, які стосуються педагогічного керівництва цим процесом, зокрема, міждисциплінарний підхід; диференційований підхід у навчанні; варіативність організаційних форм навчання; поетапне формування професійних умінь; комплексність застосування різних видів мистецтва і різних форм художньої діяльності.

4. Аналіз структурних компонентів та властивостей вмінь дав змогу дійти висновку, що професійні вміння майбутніх учителів початкових класів доцільно характеризувати на основі таких критеріїв:

а) спрямованість майбутніх учителів початкових класів на педагогічно-мистецьку діяльність;

б) наявність знань, необхідних для здійснення педагогічно-мистецької діяльності;

в) володіння гностичними, емоційно-почуттєвими, праксеологічними практичними діями.

Відповідно до визначених критеріїв було визначено три рівні сформованості професійних умінь майбутніх учителів початкових класів: високий (І), середній (ІІ), низький (ІІІ).

Діагностування рівня професійних умінь студентів на основі розроблених критеріїв та їх показників засвідчило,