КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

СУКАЧ Наталія Костянтинівна

УДК 331.21:343.9

СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ

Спеціальність 08.03.01 – статистика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ – 2006

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі статистики Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент,

Бараник Зоя Павлівна, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, докторант | Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Ревенко Андрій Пилипович, Інститут економіки та прогнозування НАН України, гол. наук. співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці |

кандидат економічний наук Калачова Ірина Володимирівна, Державний комітет статистики України, директор департаменту статистики послуг

Провідна установа: | Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної статистики, м. Донецьк | Захист відбудеться “ 24 березня 2006 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги,54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “_23_” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат технічних наук, професор О.Д.Шарапов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічна злочинність - негативне широко поширене, глибоко структуроване соціальне явище, притаманне суспільно-економічним систе-мам. Для здійснення всебічного статистичного аналізу економічної злочинності необхід-но мати повні, достовірні та науково обґрунтовані дані щодо прояву його різних сторін. Дані, які дозволяли б проаналізувати злочинність за тери-торіальною та часовою ознаками, вивчити взаємозв'язок причин та наслідків, спрогнозувати її прояв тощо.

Статистичний підхід дозволяє співставити окремі та узагальнюючі показники економічної злочинності в часі та просторі, визначити міру їх змін, зв’язків та взаємозв’язків, тобто він відображає закономірний зв’язок кількісної та якісної сторін прояву цього складного соціального явища.

Використання статистичних методів дозволяє дослідити вплив сукупності факторних ознак, тобто зобразити процес існування економічної злочинності у вигляді статистичної моделі, на основі якої можна виявити тенденції та прогнозування розвитку системи. Вона відкриває та аналізує залежності та закономірності.

Наймасштабніші кримінологічні дослідження економічної злочинності здійснили такі зарубіжні вчені, як: Г.Ньюмен, К.Маннхейм, М.Клинард, Г.Кайзер, Г.Шнайдер та інші. Засновник теорії економічної злочинності – американський кримінолог Е.Сатерленд – у 1939 році ввів поняття “білокомірцева” злочинність, яке мало на увазі незаконну діяльність корпорацій, передусім, їх менеджерів.

Методологічні аспекти статистичного аналізу злочинності відображені в роботах українських та російських вчених: Бурлакова В.Н., Голосніченка Д.І., Гринчака В.М., Джужи О.М., Кальмана О.Г., Камлика М.І., Кулика О.Г., Лунєєва В.В., Савюка Л.І., Трофімової Г.Г., Христич І.О. та інших.

В Радянському Союзі будь-які статистичні дані про злочинність, у тому числі про економічну, не публікувалися. Це виключало можливість наукового пізнання її сутності та умов розвитку, особливо статистичного вивчення, висвітлення економічної злочинності.

Актуальність викладених аспектів та недостатній рівень дослідження теоретичних, методологічних і методичних проблем статистичної оцінки економічної злочинності у сучасних економічних умовах обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри статистики Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за темою: „Методологія і методика статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів” (номер державної реєстрації 0100 U 006873). Особисто автором в рамках теми розроблені пропозиції з удосконалення інструментарію аналізу економічності злочинності стосовно первинного обліку злочинів.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні методологічних та поглибленні методичних підходів щодо статистичної оцінки економічної злочинності в Україні та її регіонах.

Для досягнення мети були поставлені та вирішені наступні задачі:

· визначено особливості економічної злочинності як об’єкта статистичного дослідження;

· удосконалено систему статистичних показників економічної злочинності, зокрема стосовно інтенсивності її прояву;

· обґрунтовано доцільність використання низки статистичних методів для аналізу та прогнозування рівня економічної злочинності;

· розроблено та обґрунтовано методику комплексної статистичної оцінки економічної злочинності;

· здійснено статистичний аналіз динаміки, структури економічних злочинів;

· оцінено закономірності формування регіональних зон соціальної напруги за рівнем економічної злочинності, здійснено їх рейтингову оцінку;

Об’єктом дослідження виступає економічна злочинність як суспільне явище.

Предметом дослідження є статистичні методи оцінки економічної злочинності в Україні та її окремих регіонах.

Методами дослідження є діалектична логіка, концептуальні підходи еволюційних вчень. У дисертації знайшли застосування такі загальнонаукові методи і прийоми, як: аналіз і синтез, порівняння, моделювання і прогнозування.

Інструментарієм при вирішенні поставлених завдань є економіко-статистичні методи: середніх величин, індексний, моделі динаміки, згладжування, групування, кластерний аналіз, багатовимірне ранжування, графічний, табличний. Дисертаційна робота виконана з використанням сучасного програмного забезпечення Statistica та пакету Excel.

Інформаційною базою дослідження є статистична звітність Департаменту інформаційних технологій МВС України, звітність Держкомстату України, розрахунки автора.

У ході дослідження були використані положення законодавчих актів та нормативних документів, дані офіційної статистичної звітності, результати роботи провідних учених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні методологічних та методичних засад статистичного аналізу економічної злочинності, яка дозволить підвищити надійність оцінювання даного явища в умовах трансформаційної економіки в Україні. При цьому одержано наступні результати:

вперше:

- проведено комплексне дослідження рівня економічної злочинності в Україні, обґрунтовані теоретичні передумови статистичного аналізу економічної злочинності як об’єкту статистичного дослідження (новизна об’єкта дослідження);

- вдосконалено статистичний інструментарій аналізу злочинності стосовно первинного обліку злочинів, що дозволить розширити інформаційну базу предметів посягання;

- спрогнозовано кількість економічних злочинів та рівень злочинності в Україні, за умови, що комплекс причин, який формує тенденцію цього явища, найближчим часом не зміниться;

- здійснена оцінка “ціни економічної злочинності”, що дозволяє визначити матеріальні збитки, нанесені “економічними” злочинцями в регіонах України;

удосконалено:

- систему статистичних показників економічної злочинності, що дозволяє визначити інтенсивність прояву цього явища в суспільстві і на основі результатів аналізу приймати управлінські рішення щодо боротьби з економічною злочинністю в Україні;

- методику побудови індексу тяжкості економічних злочинів, вагами в якому є умовні коефіцієнти тяжкості економічних злочинів, що відповідають мірі покарання окремої особи або групи осіб;

одержали подальший розвиток:

- класифікація видів економічних злочинів за їх складом та видами економічної діяльності, яка дозволить узагальнити та систематизувати економічні злочини для їх статистичної оцінки;

- методичні засади щодо статистичної оцінки економічної злочинності, що сприятиме надійності, достовірності і ефективності статистичних даних при здійсненні моніторингу економічної злочинності;

- адаптація методології кластерного аналізу для утворення якісно однорідних регіональних зон соціальної напруги за рівнем економічної злочинності;

- методика узагальнюючої оцінки рівня економічної злочинності, яка визначає місце окремих регіонів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретичної бази статистичного аналізу економічної злочинності для подальших досліджень її в Україні, визначення головних напрямків удосконалення інформаційного забезпечення аналізу, статистичних методів дослідження. Запропоновані методології можуть бути використані з метою управління, прогнозування економічної злочинності, при вивченні її тенденцій і закономірностей формування в регіональному розрізі. Основні положення і висновки дисертації можуть бути використані у практичній діяльності структурних підрозділів моніторингу та зонального контролю Міністерства внутрішніх справ України, у навчальному процесі – у вузах та системі підвищення кваліфікації кадрів з статистики, зокрема правової статистики, соціології.

Матеріали дисертаційного дослідження використані в аналітичній роботі структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві для підготовки доповідей, аналітичних матеріалів, інших важливих документів (довідка №52/205б від 24.02.2005р.). Результати дисертаційного дослідження використані для вдосконалення теоретико-методичного забезпечення навчального процесу на кафедрі кримінології Національної академії внутрішніх справ України при викладанні дисциплін “Кримінологія” та “Правова статистика” (акт впровадження від 30.09.2005 р.) і в навчально-методичному забезпеченні курсу “Правова статистика” в Київському національному економічному університеті (довідка від 16.11.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Особистий внесок дисертанта полягає в розробленні пропозицій щодо удосконалення методологічного забезпечення статистичного аналізу економічної злочинності та в прогнозуванні її рівня. Викладені в роботі результати, висновки та пропозиції отримані автором самостійно. Особистий внесок здобувача у роботах, підготовлених у співавторстві, відображений у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати, висновки та пропозиції дисертаційної роботи були апробовані та обговорювалися на: науково-практичній конференції “Забезпечення прав людини та громадянина в умовах реформування політичної та правової системи України” (м.Київ, 12-13 травня 2004 року, Національна академія внутрішніх справ України); науково-практичній конференції “Проблеми захисту прав людини і громадянина в умовах громадянського суспільства в Україні” (Київ, 22-23 квітня 2005 року, Національна академія внутрішніх справ України); ІІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції „Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (м.Хмельницький, 12 травня 2005 року).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 робіт загальним обсягом 1,72 д.а., з них особисто автору належить 1,22 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 5 робіт (0,98 д.а.), 3 наукові праці (0,24 д.а.) – в інших виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи - 184 сторінки машинописного тексту. Дисертація містить 46 таблиць на 32 сторінках та 18 рисунками на 10 сторінках. Список використаних джерел включає 120 найменувань. Дисертація має 14 додатків на 23 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь її наукової розробки, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовані мета та завдання дослідження, визначені предмет, об’єкт та методи дослідження, викладені наукова новизна, практичне значення і апробація одержаних результатів дослідження.

Розділ 1 “Теоретичні та методологічні засади статистичного вивчення економічної злочинності” присвячено науковому обґрунтуванні методологічних підходів до комплексної статистичної оцінки економічної злочинності. Розглянута класифікація економічних злочинів, система показників виміру та оцінки рівня економічної злочинності, облік злочинів і джерела інформації про злочинність.

Аналіз економічної злочинності передбачає вивчення закономірностей розвитку самої економіки та процесів управління нею.

Економічна злочинність визначається як сукупність корисливих зазіхань на власність, на привласнення частини результатів діяльності підприємств, організацій і установ, що сприяє формуванню та здійсненню кримінальних та корупційних дій, в результатів яких формуються грошові потоки, які використовуються злочинними елементами з метою збагачення.

Вивчення сутності економічної злочинності потребує розгляду окремих її видів та класифікацій. В Україні діє класифікація злочинів, яка викладена у кримінальному кодексі України (2001 р.). Стосовно практики застосування цієї класифікації доцільно систематизувати всі економічні злочини в окремому розділі, це дозволить чітко визначати, який саме злочин кваліфікується як економічний.

Розроблені в дисертації етапи статистичного аналізу економічної злочинності дозволяють оцінити її як суспільне явище (рис.1).

Рис.1. Етапи оцінки економічної злочинності.

Система коефіцієнтів інтенсивності, що має використовуватися при дослідженні економічної злочинності країни, окремого регіону представлена на рис.2.

Рис.2. Система коефіцієнтів інтенсивності економічної злочинності.

де - кількість економічних злочинів окремої групи населення;

- середня чисельність населення;

- спеціальні коефіцієнти економічної злочинності жінок та чоловіків відповідно;

- спеціальний рівень економічної злочинності;

- частка злочинів відповідної ознаки у загальній кількості злочинів;

- частинний рівень економічної злочинності за ознакою х;

- кількість економічних злочинів за ознакою х;

- середня чисельність населення за ознакою х;

- питома вага групи за ознакою х у середній чисельності населення.

Удосконалення існуючих методів та підходів до вивчення економічної злочинності дозволило розглянути її комплексно.

З метою вдосконалення первинного обліку злочинів запропоновано внести наступні зміни до статистичної картки на виявлений злочин, а саме: рядок, що висвітлює інформацію про предмет посягання потрібно розширити можливістю вводу необмеженої кількості предметів посягання. Це дозволить більш доцільніше використовувати первинний статистичний облік злочинів, розширить інформаційну базу предметів посягання.

Статистичне дослідження економічної злочинності вимагає методів спостереження, накопичення та зберігання статистичних даних, а також обробки та аналізу для прийняття адекватних та ефективних управлінських рішень, які формують інформаційне забезпечення статистичного аналізу економічної злочинності.

Запропоновано в Україні проводити репрезентативне вибіркове опитування населення з метою виявлення осіб, які стали жертвами злочинів і не звертались до правоохоронних органів, встановлення латентної злочинності, в тому числі економічної.

У розділі 2 “Комплексна статистична оцінка економічної злочинності” здійснено вивчення динаміки та структури економічної злочинності; проведено статистичну оцінку її рівня.

Здійснення статистичної оцінки економічної злочинності дає уяву про характер її динаміки та закономірності прояву. На основі даних досліджень можна здійснювати прогнози щодо криміногенної ситуації в масштабах країни.

Упродовж 1996-2002 років кількість економічних злочинів мала тенденцію до зменшення, але починаючи з 2002 р. число випадків поступово зростає. Так, в 2004 році кількість економічних злочинів складала 44171 випадків, що на 2,2% вище ніж у 2003 році.

Зареєстровані економічні злочини виявляють сезонну періодичність. З цією метою використані прості середні, помісячні відношення, результати розрахунків яких свідчать про те, що криміногенна ситуація в Україні характеризується сезон-ним коливанням економічної злочинності. Найбільш небезпечними у кримінальному плані є березень і січень місяці, коли кількість зареєстрованих злочинів ста-новить, відповідно, 173,6% та 138,0% від середнього значення показника; найменшою кількістю зареєстрованих злочинів характеризується грудень - 18,1%. Аналіз сезонних коливань дозволяє оцінити інтенсивність сезонних змін зареєстрованих економічних злочинів в Україні за 2002-2004 р.р. і розробити заходи щодо їх виявлення та попередження.

В дисертації для описання тенденції економічних злочинів була побудована трендова модель вигляду: (рис.3). Визначений коефіцієнт детермінації, який становить 89,6% та F- критерій свідчать про адекватність реального процесу. За даними моделі, щорічно зменшення кількості економічних злочинів за період з 1996-2004р.р. складало в середньому 3,0 тис. випадків. Прогнозні розрахунки були здійсненні до 2007 року і показали, що при збереженні існуючої тенденції з імовірністю 0,95 в 2007 році можна очікувати зменшення кількості економічних злочинів.

Рис.3. Фактичне та теоретичне значення кількості економічних злочинів в Україні.

З метою більш детального вивчення економічних злочинів розглянута структура основних видів цієї категорії злочинів, які найбільш поширені в Україні. Найбільша питома вага економічних злочинів припадає на злочини у сфері службової діяльності (38%) та привласнень і розтрат (17%) від загальної кількості зареєстрованих економічних злочинів.

Результати проведеного статистичного аналізу виявлених економічних злочинів за пріоритетними напрямками економіки, свідчать про те, що 20% всіх зареєстрованих економічних злочинів пов’язані з використанням бюджетних коштів, 16% скоєні в агропромисловому комплексі, 10% - в паливно-енергетичному комплексі, 9% - у сфері банківської діяльності, 8% - в сфері приватизації, 4% - у сфері зовнішньоекономічної діяльності, 1% - у сфері високих технологій (рис.4).

Визначено, що загальний рівень зареєстрованої економічної злочинності в Україні за 2004 рік складає 83,9 злочини на 100 тисяч населення (рис.5). Виділяються 12 регіонів, в яких цей рівень вище загальнодержавного, а саме: Луганська (123,5), Дніпропетровська (115,3), Івано-Франківська (107,0), Харківська (106,2), Полтавська (99,5), Херсонська (97,1), Миколаївська (96,6), Одеська та Запорізька (95,0), Львівська (88,9), Волинська (87,6) області та АР Крим (87,2). Таким чином, треба відмітити, що рівень економічної злочинності вище загальнодержавного в основному на півдні та на сході України.

Рис.4. Структура виявлених економічних злочинів за пріоритетними напрямками економіки в Україні за 2004 р.

Рис.5. Рівень економічної злочинності в Україні за 2004 рік.

За допомогою сучасних статистичних програм розрахований щомісячний прогноз рівня економічної злочинності до 2007 року (рис.6).

Рис.6. Динаміка щомісячного рівня економічної злочинності за 2000-2007 роки.

В 2007 році очікується рівень економічної злочинності в 191,3 випадки на 100 тисяч економічно активного населення, причому у чоловіків значення цього показника складатиме 139,0 0/0000, а у жінок, відповідно, 52,40/0000.

Удосконалено методику розрахунку загального рівня економічної злочинності, який може розкладатися на субкоефіцієнти: спеціальні та частинні рівні злочинності, що дозволить оцінити рівень економічної злочинності окремих груп населення за різними соціально-демографічними та правовими ознаками.

Результати вивчення особи злочинця за вищенаведеними ознаками дають досить повне уяв-лення про ступінь розповсюдженості злочинців серед населення, склад, структуру та суспільну небезпеку злочинців.

В структурі населення за віком, що вчинили економічні злочини, найбільша частка осіб у віці від 30 до 59 років. Майже не скоюють економічні злочини особи у віці від 14 до 17 років. Частка чоловіків, що скоюють економічні злочини становить 84-85% від загальної кількості зареєстрованих економічних злочинів. Скоєння чоловіками економічних злочинів, пояснюється тим, що серед чоловіків більше державних службовців, посадових осіб, керівників та матеріально-відповідальних осіб, тобто тих осіб, які можуть вчиняти економічні злочини.

Процеси депопуляції населення в Україні призводять до зменшення чисельності населення, що в свою чергу впливає на значення коефіцієнта “ураження”. Величина якого, починаючи з 2003 року має стійку тенденцію до зростання. Так, в 2004 році рівень “ураження” економічною злочинністю складав 148 випадків на 100 тис. працездатного населення.

Для здійснення комплексної статистичної оцінки економічної злочинності доведено доцільність використання індексу тяжкості або тотального індексу економічних злочинів, який характеризує рівень їх суспільної небезпеки, і визначається за формулою:

, (1)

де - кількість зареєстрованих економічних злочинів у поточному і базисному періодах; - умовні коефіцієнти тяжкості економічних злочинів.

В якості ваги потрібно використовувати ступінь суспільної небезпеки злочинів, який може бути виражений: санкцією відповідної статті кримінального закону або реальною мірою покарання, призначеного судом конкретній особі.

Індекс тяжкості економічних злочинів в 2004 році складав 1,036. Значення даного показника свідчить про збільшення кількості зареєстрованих економічних злочинів у 2004 р. порівняно з 2003 р. на 3,6%, а не на 2,2%, як подається за офіційними статистичними даними.

Використання вищезазначених критеріїв оцінки суспільної небезпеки, як ва-ги при обчисленні індексів злочинності з урахуванням тяжкості злочинів, передба-чає фактичне їх визначення згідно із санкціями статей Кримінального кодексу України.

У розділі 3 “Регіональний аспект статистичної оцінки економічної злочинності в Україні” виявлені регіональні відмінності економічних злочинів; здійснено багатовимірне групування соціальної напруги регіонів за рівнем економічної злочинності; визначена “ціна економічної злочинності” та проведена оцінка ефективності боротьби з економічною злочинністю.

Регіональна відмінність у рівнях економічної злочинності пояснюється: соціально-економічними умовами того чи іншого регіону; національним складом і структурою населення; станом соціального контролю за поведінкою людей; характеристикою культурно-виховної роботи та організації дозвілля населення; станом боротьби з економічною злочинністю

Результати регіонального аналізу економічної злочинності свідчать про те, що кількість зареєстрованих економічних злочинів в 2004 році в окремих регіонах не перевищує 900 випадків. До них відносяться: м.Севастополь, Тернопільська, Чернівецька, Черкаська, Закарпатська та Кіровоградські області. Найбільше зареєстровано економічних злочинів в Дніпропетровській області. Економічна злочинність в Дніпропетровській області в 6,2 рази більше ніж в Тернопільській області. У більшості регіонах кількість зареєстрованих економічних злочинів коливається в межах від 1000 до 2000 випадків. Це Полтавська, Київська, Запорізька, Вінницька області, АР Крим та м.Київ.

Розраховані показники структурних зрушень свідчать про те, що структура економічних злочинів за регіонами країни за 2002-2003 р.р. в середньому відрізняється на 0,31 процентних пунктів, а за 2003-2004 р.р. - на 0,33 п.п.

В окремих регіонах країни збільшення кількості економічних злочинів за 2002-2003 р.р. в середньому відхиляється на 0,83% , а за 2003-2004 р.р. - на 0,80% .

Таким чином визначено, що значних змін у регіональній структурі досліджуваного явища упродовж 2002-2004 рр. не відбулося.

З метою оцінки соціальної напруги в регіонах за рівнем економічної злочинності в роботі була адаптована методологія кластерного аналізу для утворення якісно однорідних територіальних зон.

За результатами стандартизації первинних даних, яку проведено в статистичному пакеті Statistica, за допомогою модулю Data Management/MFM побудовано вертикальну дендрограму класифікації регіонів соціальної напруги України за рівнем економічної злочинності в Україні (рис.7).

Рис.6. Дендограма багатовимірного групування регіонів соціальної напруги за рівнем економічної злочинності в Україні в 2004 році.

З дендограми видно, що в України існує супер-кластер і три кластери (А, Б, В) соціальної напруги за рівнем економічної злочинності.

На відміну від комбінаційного групування проведення кластерного аналізу призвело до розбивки регіонів країни на групи з урахуванням усіх вибраних групувальних ознак одночасно.

Розрахунки середніх показників свідчать про те, що в кластері В, тобто в Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Черкаській, Одеській областях та АР Крим, рівень економічної злочинності, заяв та повідомлень про злочини, наявні доходи і витрати, середньомісячна номінальна зарплата, забезпеченість приватним автотранспортом більше ніж в супер-кластері, кластерах А і Б, а такі показники як: рівень безробіття, наявність вакансій, працевлаштування в кластері В – найменші ніж в інших кластерах.

Для статистичного оцінювання соціальної напруги окремих регіонів країни за рівнем економічної злочинності в роботі запропоновано визначити інтегральний показник за формулою середньої арифметичної простої:

(2)

де m – кількість показників.

Рейтингова оцінка соціальної напруги регіонів України за рівнем економічної злочинності зумовлена нерівномірністю розвитку окремих регіонів і своєрідністю умов, у яких вони функціонують.

Запропоновані етапи оцінювання соціальної напруги за рівнем економічної злочинності за системою економічних, демографічних та соціальних показників, надало змогу повніше і ретельніше охарактеризувати криміногенний стан в окремих регіонах країни. Крім того, для подальшого удосконалення методів боротьбі зі злочинністю в Україні, такий підхід дасть змогу визначити механізми управління підрозділами внутрішніх справ щодо подолання соціальної напруги, а також економічної злочинності в країні та її окремих регіонах.

Ознаками економічної злочинності є суттєва шкода, що спричиняється суспільству. Ефективність діяльності органів внутрішніх справ щодо боротьбі з економічною злочинністю визначається дійсним відшкодуванням матеріальних збитків в кримінальних справах, провадження яких закінчено.

Відшкодування матеріальних збитків в цілому в регіонах України в 2004 році збільшилися у порівнянні з 2003 роком на 1,5% або 13,3 млн. грн. В Одеській області в 2004 році був зафіксований найбільший коефіцієнт реального відшкодування матеріальних збитків, який становив 214,1%, що свідчить про ефективну діяльність органів внутрішніх справ в області.

В Кіровоградській, Донецькій, Сумській областях та в м.Севастополі матеріальні збитки в 2004 році були відшкодовані не в повному обсязі.

Для здійснення аналізу результатів роботи підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю використані наступні показники: кількість виявлених кваліфікованих злочинів; кількість виявлених тяжких та особливо тяжких злочинів; кількість виявлених економічних злочинів у сфері службової діяльності, в тому числі хабарництва; кількість виявлених злочинів проти власності, з них привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; кількість виявлених злочинів у сфері господарської діяльності, з них незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів; викрито злочинів на пріоритетних напрямках економіки: в бюджетній сфері, банківській, приватизації, паливно-енергетичного комплексі, в агропромисловому комплексі; процент дійсного відшкодування матеріальних збитків, що нанесені “економічними” злочинцями; показники оперативно-розшукової діяльності працівників; кількість виявлених злочинів, збитки яких становлять понад 100 тис.грн.

Аналіз результатів роботи підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю, свідчить про те, що в 2004 році ефективніше спрацювали працівники правоохоронних органів Одеської області, Івано-Франківської, Дніпропетровської та Запорізької області, які посідають перше, друге і третє місце відповідно.

При оцінюванні економічної злочинності в регіонах країни необхідно враховувати практичний досвід працівників органів внутрішніх справ, їх професіоналізм, організацію оперативної роботи, а також потрібно здійснювати аналіз цієї роботи, застосовуючи передовий досвід щодо викриття економічних злочинів як в окремих регіонах України, так і в зарубіжних країнах.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо удосконалення методологічних та методичних засад статистичного аналізу економічної злочинності. За результатами дослідження, відповідно до поставлених мети і завдань, сформульовано низку висновків теоретичного та науково-прикладного характеру:

1. Метою статистичного дослідження рівня економічної злочинності є об’єктивна оцінка її стану, виявлення закономірностей та тенденцій прояву, характеристика структури та регіональних особливостей.

2. Проведений аналіз джерел отримання даних про злочинність свідчить про те, що існує певна проблема реєстрації злочинів, в тому числі економічної спрямованості. Окрім незареєстрованих злочинів, виділяють незаявлені та невстановлені злочини. Необхідною умовою ефективного контролю за виконанням державних заходів з нейтралізацією та суттєвого обмеження злочинності, додержанням законності та правопорядку є чітка організація первинного обліку злочинів, адміністративних правопорушень, що дозволить більш доцільно їх використовувати для статистичного аналізу злочинності, в тому числі економічної.

3. Головною складовою статистичної оцінки економічної злочинності є проведення комплексного статистичного аналізу. З цією метою запропоновано використання наступних етапів:

а) оцінка впливу соціально-економічних факторів на економічну злочинність;

б) аналіз безпосередньо економічної злочинності на основі розробленої системи статистичних показників, що включає: визначення загальних та диференційованих коефіцієнтів економічної злочинності; розрахування коефіцієнту дійсного відшкодування матеріальних збитків; регіональний аналіз економічної злочинності; прогнозування кількості економічних злочинів та рівня злочинності;

в) оцінка впливу економічної злочинності на економіку країни та її окремі регіони.

4. Виходячи з того, що класифікацію видів економічних злочинів потрібно здійснювати за їх складом та видами економічної діяльності на основі інформації про скоєння злочинів, а також використовуючи окремі розділи кримінального кодексу України, визначено та виділено економічні злочини, сформований їх перелік за складом злочину та видами економічної діяльності, що дозволяє організувати спеціальне спостереження за ними.

5. Для вдосконалення первинного обліку злочинів обґрунтовано та запропоновано внесення змін до статистичної картки на виявлений злочин, а саме: потрібно розширити можливість вводу необмеженої кількості предметів посягання. Це дозволить більш доцільніше використовувати первинний статистичний облік злочинів, розширить інформаційну базу предметів посягання.

6. В результаті аналізу діючої системи показників, що характеризують економічну злочинність, встановлено, що діюча система є недосконалою як в методологічному, так і в методичному плані; для розрахунку певних показників, зокрема рівня економічної злочинності необхідна додаткова достовірна інформація. Тому запропоновано удосконалену систему статистичних показників економічної злочинності, що дозволить визначити інтенсивність прояву цього явища в суспільстві і на основі результатів аналізу приймати управлінські рішення щодо боротьби з економічною злочинністю в Україні.

7. При оцінюванні економічної злочинності обґрунтовано необхідність розрахування індексу тяжкості економічних злочинів, вагами в якому є умовні коефіцієнти тяжкості економічних злочинів, що відповідають мірі покарання окремої особи або групи осіб. Це дозволить визначати ступінь суспільної небезпеки економічних злочинів в країні та її окремих регіонах.

8. З метою отримання якісно однорідних регіональних зон соціальної напруги в Україні за рівнем економічної злочинності запропоновано здійснювати кластеризацію. Утворення регіональних зон здійснено з використанням евклідової відстані, алгоритму ближнього сусіда, дендриту та методу к- середніх. Це дозволить поглиблено вивчити прояви економічної злочинності в регіональному розрізі; повніше і ретельніше охарактеризувати криміногенний стан в регіонах країни; прогнозувати рівень економічної злочинності в регіонах; визначити механізми управління підрозділами внутрішніх справ щодо подолання економічної злочинності в регіонах країни, виходячи з виокремленних однорідних зон соціальної напруги за рівнем економічної злочинності.

9. Для визначення реальних збитків від економічних злочинів застосовано методику виміру “ціни економічної злочинності”. Це дозволить класифікувати економічні наслідки як: збитки, прямо або непрямо нанесені злочинною діяльністю та особливо майновими злочинами; втрачену матеріальну вигоду; витрати, пов’язані з утриманням правоохоронний органів, включаючи витрати на боротьбу з криміногенними явищами та їх попередженням; витрати на ліквідацію вже скоєних злочинів.

10. Результати прогнозування кількості економічних злочинів та рівня економічної злочинності в України до 2007 року включно, свідчать про стійку тенденцію до зменшення значень цих показників в майбутньому. На підставі здійснених прогнозів уточнюються цілі, засоби та методи контролю злочинності, в тому числі економічної.

11. Проведене статистичне дослідження дозволить визначати напрямки розроблення управлінських рішень щодо боротьби з економічною злочинністю в країні та її окремих регіонах.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.Бараник З.П., Науменко Н.К. (Сукач Н.К.) Методологічні підходи до визначення економічної злочинності на сучасному етапі розвитку суспільства // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів. – Вип.10. – К.: КНЕУ, 2003. – С.74-79. - 0,23 д.а., особисто здобувачу належить 0,11 д.а., обґрунтовані методологічні підходи щодо необхідності статистичного дослідження злочинності.

2. Бараник З.П., Науменко Н.К. (Сукач Н.К.) Стан та основні тенденції злочинності на сучасному етапі розвитку України // Формування ринкової економіки: Міжвідомчий науковий збірник. – Вип.12. – К.: КНЕУ, 2004. – С.368-380. - 0,5 д.а., особисто здобувачу належить 0,25 д.а., обґрунтовано необхідність використання спеціальних коефіцієнтів злочинності.

3. Бараник З.П., Науменко Н.К. (Сукач Н.К.) Обґрунтування науково-методологічних основ статистичної оцінки рівня економічної злочинності // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів. – Вип.12. – К.: КНЕУ, 2004. – С.225-231. - 0,25 д.а., особисто здобувачу належить 0,12 д.а., запропоновано розрахування загального рівня економічної злочинності за допомогою спеціального та частинного рівнів.

4. Сукач Н.К. Застосування статистичного підходу при вивченні економічної злочинності // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів. – Вип.13. – К.: КНЕУ, 2004. – С.219-225. - 0,25 д.а.

5. Сукач Н.К. Особливості статистичного вивчення “економічного” злочинця на сучасному етапі розвитку України // Формування ринкової економіки: Міжвідомчий науковий збірник. – Вип.13. – К.: КНЕУ, 2005. – С.90-96. - 0,25 д.а.

В інших виданнях:

6. Сукач Н.К. Злочинність “білих комірців” // Тези доповідей науково-практичної конференції “Забезпечення прав людини та громадянина в умовах реформування політичної та правової системи України”. – К.: Національна академія внутрішніх справ України. - 2004. – С.230-232. - 0,08 д.а.

7. Сукач Н.К. Методика інтенсивного аналізу економічної злочинності // Тези доповідей науково-практичної конференції “Проблеми захисту прав людини і громадянина в умовах розбудови громадянського суспільства в Україні”. – К.: Національна академія внутрішніх справ України. - 2005. – С.242-244. - 0,08 д.а.

8. Сукач Н.К. Актуальність статистичного вивчення економічної злочинності у перехідний період трансформаційної економіки // Збірник наукових праць ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період”. - Ч.2. – Чернівці: “Букрек”. – 2005. – С.410-412. - 0,08 д.а.

АНОТАЦІЯ

Сукач Н.К. Статистична оцінка рівня економічної злочинності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.01. – Статистика – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.

У дисертаційній роботі викладено основні результати дослідження теоретичних аспектів аналізу економічної злочинності та удосконалення методології комплексної статистичної оцінки економічної злочинності в Україні в умовах трансформаційної економіки.

Запропоновано комплекс теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо обліку злочинів, використання методів і результатів аналізу економічної злочинності в Україні.

У роботі доведено доцільність та переваги застосування системи показників інтенсивності, розкладання загального рівня економічної злочинності на спеціальний та частинний рівні, методу кластерного аналізу та рейтингової оцінки регіонів соціальної напруги в Україні за рівнем економічної злочинності.

Ключові слова: злочин, економічна злочинність, латентність, комплексна оцінка економічної злочинності, рівень, криміногенний стан, матеріальні збитки, система статистичних показників.

АННОТАЦИЯ

Сукач Н.К. Статистическая оценка уровня экономической преступности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук за специальностью 08.03.01. – Статистика – Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, Киев, 2006.

В диссертации осуществлено теоретическое обобщение и предложено новое решение научной задачи относительно усовершенствования методологических основ статистического анализа экономической преступности.

Целью статистического исследования уровня экономической преступности является объективная и полная оценка ее состояния, выявления закономерностей и тенденций проявления, характеристике структуры и региональных особенностей.

Проведенный анализ источников получения данных о преступности, свидетельствует о том, что существует определенная проблема регистрации преступлений, в том числе экономической направленности. Необходимым условием эффективного контроля над выполнением государственных мероприятий, связанных с нейтрализацией и существенным предупреждением преступности, соблюдением законности и правопорядка есть четкая организация первичного учета преступлений, административных правонарушений, что позволит более целесообразно их использовать для статистического анализа преступности, в том числе экономической.

В работе предложена усовершенствованная система статистических показателей экономической преступности, которая позволит определить интенсивность проявления этого явления в обществе и на основе результатов анализа позволит принимать управленческие решения относительно борьбы с экономической преступностью в Украине.

При оценивании экономической преступности обоснована необходимость расчета индекса тяжести экономических преступлений, весами в котором выступают условные коэффициенты тяжести экономических преступлений, которые соответствуют степени наказания отдельного лица или группы лиц. Это позволит определять степень общественной опасности экономических преступлений в стране и отдельных ее регионах.

Для усовершенствования первичного учета преступлений предложено внести изменения в статистическую карточку на выявленное преступление, а именно: в строку, которая освещает информацию о предмете посягательства нужно расширить возможностью ввода неограниченного количества предметов посягательства. Это позволит более целесообразно использовать первичный статистический учет преступлений, расширит информационную базу предметов посягательства.

С целью получения качественно однородных региональных зон социального напряжения в Украине за уровнем экономической преступности предложено осуществлять кластеризацию. Образование региональных зон социального напряжения за уровнем экономической преступности предоставило возможность: усовершенствовать методы расчета показателей социального напряжения и экономической преступности с учетом региональной кластеризации; изучить проявления экономической преступности в региональном разрезе; более подробно охарактеризовать криминогенное состояние в регионах страны; прогнозировать уровень экономической преступности в регионах; определить механизмы управления подразделениями органов внутренних дел относительно преодоления экономической преступности в регионах страны, исходя из выявленных однородных зон социального напряжения за уровнем экономической преступности.

Результаты проведенного исследования свидетельствуют о необходимости применять методику измерения реальной “цены преступности”, в том числе “цены экономической преступности”.

Ключевые слова: преступление, экономическая преступность, латентность, комплексная статистическая оценка экономической преступности, криминогенное состояние, уровень, материальный ущерб, система статистических показателей.

ANNOTATION

Sukach N.K. Statistical Evaluation of Еconomic Сriminality Level. - Manuscript.

Dissertetion is to obtain a candidate of science degree in Economics, speciality 08.03.01. - Statistics – Vadym Getman Kyiv National Economic University, Kyiv, 2006.

The main results of the statistical analysis of criminal situation in Ukraine are presented in the dissertation. This has been done on the basis of improved methodology that permits to perform a complex statistical estimation of economic criminality in Ukraine in economy of transition.

Practical recommendations dedicated to the modern and effective methodology of economic criminality analysis have been suggested.

The advantages of the intensity parameters’ system, division of the economic criminality general level into special and partial levels, the method cluster analysis rating estimations in Ukrainian regions by social tense level have been shown in this work.

Key words: crime, economic criminality, analysis of economic criminality, crime condition, statistical evaluation, level, material damage, system of statistical indexes.