ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СМЕНТИНА Наталія Валентинівна
УДК: 332.012.334 (049.3)
ефективність управління комунальною власністю
на базі впровадження оціночної діяльності
(на прикладі міст Одеської області)
Спеціальність 08.02.03. –
Організація управління, планування і регулювання економікою
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Одеса – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі організації планування та регулювання економіки Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Ковальов Георгій Іванович,
Одеський державний економічний університет,
доцент кафедри організації планування
та регулювання економіки.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Мельник Алла Федорівна,
Тернопільський державний економічний університет,
проректор з наукової роботи, завідувач кафедри державного і муніципального управління;
кандидат економічних наук, доцент
Кусик Наталія Львівна,
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова,
доцент кафедри економіки та управління.
Провідна установа: Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, відділ досліджень розвитку та регулювання фінансових ринків, м. Київ.
Захист відбудеться “23” червня 2006 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.
Автореферат розісланий “18” травня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.І. Ковальов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Однією з найактуальніших на сьогодні проблем серед комплексу економічних питань держави є проблема формування та розвитку муніципальної економіки. Передусім це пов’язано з упровадженням в Україні інституту місцевого самоврядування, внаслідок чого міста, села, селища отримали можливість проводити більш незалежну від центру економічну політику. Але водночас більша самостійність у проведенні соціально-економічної політики вимагає від органів місцевої влади необхідності максимально спиратися на власні сили, можливості та ресурси. А для цього слід створювати та розвивати власну матеріально-фінансову базу, якою, згідно з Конституцією України, є комунальна власність.
У наш час для органів місцевого самоврядування надзвичайно важливим завданням на шляху створення та розвитку власної матеріально-фінансової бази є здійснення позитивних перетворень в управлінні власністю територіальних громад. В Україні досі триває процес реформування комунальної власності. Постійно змінюється її склад одночасно за рахунок двох процесів: по-перше, шляхом продажу та приватизації комунального майна, по-друге, – прийняття чи придбання в комунальну власність нових об’єктів. Внаслідок цього повинна сформуватися оптимальна в кількісному та якісному вимірах комунальна власність, яка дійсно стане матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування, забезпечить ефективне функціонування та розвиток міського господарства.
Процес оптимізації складу комунальної власності неминуче пов'язаний з необхідністю визначення її вартості, адже об'єктивна оцінка майна є основою розумного управління ним. Вона дозволяє визначити найкращу стратегію та варіант раціонального його використання, підвищити ефективність поточного управління ним. Саме тому сьогодні питання про оцінювання об'єктів комунальної власності, що продаються, приватизуються, здаються в оренду або стосовно яких органами місцевого самоврядування приймається інше управлінське рішення, набувають все більшого значення. Відсутність такої вартості, яка б враховувала, зокрема, потенційну ефективність, перспективи подальшого використання об’єктів, є сьогодні головною перешкодою на шляху до ефективного управління власністю територіальних громад.
За останні роки проблема управління майном комунальної власності висвітлювалася в багатьох публікаціях вітчизняних дослідників. У цьому плані заслуговують на увагу наукові праці Б. Адамова, В. Алексєєва, П. Біленчука, І. Борисенко, В. Вакуленко, В. Гірняка, Р. Гринюка, О. Дзери, Я. Ільченко, Н. Косматенко, О. Колісника, Т. Лебеди, М. Лелюк, А.Ф. Мельник, В. Полуянова, Л. Рассуждай, П. Семенченко, М. Соколова, Є. Старовського, І. Федіва, Є. Фимко та інших. У науковій літературі накопичено достатній досвід у дослідженні підходів та методів оцінювання майна, представлено теоретичні положення з визначення вартості нерухомості, бізнесу. Переліченими проблемами займались такі вітчизняні вчені-економісти: А. Асаул, І. Брижань, Л. Баширова, Л. Вороніна, В. Воротін, Н. Жиленко, Т. Карчемська, З. Котик, А. Котов, Я. Ксенко, В. Ларцев, Н. Лебедь, В. Лісник, А. Мендрул, Б. Семенко, С. Сивець, С. Скринько, В. Паликов, В. Поліщук, А. Поляков, В. Чевганова та багато інших. Проте, незважаючи на безсумнівну цінність їх наукових розробок, недостатньо розкритим в економічній літературі залишається питання управління таким специфічним об’єктом як комунальна власність на базі розрахунку її ринкової вартості.
Викладене вище визначило тему дисертаційної роботи, її актуальність і практичне значення. В основу дослідження покладено концепцію вдосконалення існуючих методик оцінювання ринкової вартості комунального майна з метою підвищення ефективності управління власністю територіальних громад.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках науково-дослідницької роботи кафедри організації планування та регулювання економіки Одеського державного економічного університету в межах теми “Дослідження економічного механізму реалізації структурних зрушень у регіональному народногосподарському комплексі” (державний реєстраційний номер теми 01040005273). Окремі його положення є складовою фундаментальної роботи “Формування ефективних стратегій сталого економічного розвитку комунального сектору міських господарств”, яка виконувалася в рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень університету, узгодженого з Міністерством освіти і науки України на 2005 – 2009 роки (державний реєстраційний номер теми 0105U000629).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління комунальною власністю на основі наукового обґрунтування необхідності визначення її ринкової вартості.
Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі визначені такі основні завдання:
? дослідити особливості формування власності територіальних громад у малих та середніх містах, розкрити сутність поняття “комунальна власність”;
? розробити класифікацію об'єктів комунальної власності на прикладі малих та середніх міст;
? проаналізувати основні аспекти управління майном територіальних громад;
? виявити та узагальнити основні проблеми, що виникають перед органами місцевого самоврядування у процесі управління комунальним майном;
? обґрунтувати необхідність ринкової оцінки майна комунальної власності для підвищення ефективності управління нею;
? розробити рекомендації стосовно доцільності використання трьох підходів оцінювання: витратного, доходного та порівняльного, відносно об’єктів комунальної власності;
? надати рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності управління власністю територіальних громад.
Об'єктом дослідження виступає механізм визначення ринкової вартості майна комунальної власності міст Одеської області.
Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методологічних та науково-практичних аспектів застосування алгоритмів розрахунку вартості комунального майна з метою підвищення ефективності його використання.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стало вивчення та творче переосмислення основних досягнень вітчизняних та зарубіжних учених з проблем оцінювання ринкової вартості майна та управління комунальною власністю. Для досягнення поставленої у дисертаційній роботі мети застосовувалися наступні методичні засоби й прийоми: логічного узагальнення – для уточнення наукових понять теорії комунальної власності; статистичний метод середніх величин – для розрахунку базової безризикової ставки, факторний та порівняльний аналізи – для визначення факторів впливу на ринкову вартість об’єкта, що оцінюється; метод сценаріїв – для опрацювання перспектив подальшого використання майна; вартісні методи – для розрахунку ринкової вартості майна за доходним та витратним підходами.
Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали державного комітету статистики України, матеріали органів виконавчої влади про результати інвентаризації та оцінювання комунальної власності. Формування результативних даних здійснювалося за допомогою прикладних продуктів, зокрема, табличного процесора Microsoft Excel.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні комплексу питань щодо підвищення ефективності управління власністю територіальних громад за допомогою вдосконалення методичних положень з розрахунку ринкової вартості окремих груп об’єктів комунальної власності.
Загальний результат складається з наступних складових:
вперше:
? розроблена та відпрацьована класифікація основних етапів періодизації формування інституту комунальної власності на прикладі малих та середніх міст, яка побудована на базі аналізу історичного процесу її становлення. Вона поєднує та узагальнює існуючі погляди різних вітчизняних дослідників на проблеми виникнення комунальної власності та визначення її поняття;
? запропонована класифікація об'єктів комунальної власності малих та середніх міст за їх функціональним призначенням. Такий поділ майна може бути використаний для зведення власності територіальних громад у єдиний Реєстр та, відповідно, для формування бачення про загальну наявність та структуру об’єктів управління;
? обґрунтована концепція вибору підходів оцінювання щодо майна комунальної власності на основі цільових критеріїв: окреслено коло об’єктів комунальної власності, вартість яких може бути розрахована за допомогою одного з підходів: витратного, доходного, порівняльного, з урахуванням комерційних властивостей, соціальної значимості об’єкта, що оцінюється, та перспектив його подальшого використання, а також те, за яких саме обставин слід віддавати перевагу одному з вищезгаданих підходів чи їх комбінації для визначення ринкової вартості комунального майна;
? обґрунтовані критерії вибору варіантів сценаріїв розрахунку ринкової вартості об’єктів комунальної власності (віднесених нами до комерційної власності) за доходним підходом, які побудовані на визначенні вартості майна за різними варіантами управлінського рішення з урахуванням економічної ситуації в країні. Розрахунок вартості об’єктів, що оцінюються, за запропонованими сценаріями: оптимістичним, реальним та песимістичним, надасть змогу отримати поглиблену аналітичну інформацію щодо подальшої долі майна, потенційної ефективності та майбутніх перспектив його використання.
Набуло подальшого розвитку:
? удосконалення процесу управління майном комунальної власності малих міст на основі визначення основних проблем, що виникають перед органами місцевого самоврядування у процесі управління майном територіальних громад, та надання рекомендацій відносно шляхів їх вирішення;
? опрацювання системи показників оцінювання ефективності використання комунального майна, зокрема, виділені та окреслені економічні (із точки зору отриманого доходу чи економічної доцільності) та соціальні (із точки зору користі для місцевої громади) критерії. Обґрунтована необхідність застосування двох підходів оцінювання ефективності управлінських рішень: економічного та соціального підходів відносно об’єктів комерційної власності (майна комунальної власності, що використовується або може використовуватися у комерційних цілях) та операційної власності (об’єктів, які використовуються для реалізації соціальних цілей). Це надасть змогу органам місцевого самоврядування враховувати у процесі управління комунальним майном його ознаки, однією з яких є забезпечення соціально-економічних потреб населення адміністративно-територіальних одиниць;
? визначення шляхів підвищення ефективності управління майном територіальних громад малих міст. Виділено, що першочерговими методами управління повинні стати: визначення безпосередньо об’єкта управління, а також оптимізація складу та структури комунальної власності; крім того, наголошується, що основою розумного управління майном повинно бути його професійне оцінювання.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення, які викладені в дисертації, доведені до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій. Вони знайшли та можуть знайти подальше застосування при вирішенні актуальних завдань підвищення ефективності управління майном територіальних громад. Практичні результати дослідження впроваджені в практику роботи ряду органів місцевого самоврядування, до компетенції яких входять проблеми управління комунальною власністю. В їхньому числі – Відділ комунальної власності Іллічівської міської ради (довідка про впровадження № 1/54 від 16 лютого 2006 р.), Фонд комунального майна Южненської міської ради (довідка № 1074 від 30 грудня 2005 р.), Фонд комунальної власності Миколаївської міської ради (довідка № 562-13/06 від 28 березня 2006 р.), Представництво з управління комунальною власністю Одеської міської ради (довідка № 1/8 від 12 січня 2006 р.). Концепцію вибору підходів щодо визначення ринкової вартості об’єктів комунальної власності впроваджено у практику господарської діяльності підприємств, що займаються оцінюванням майна, це, зокрема, КП “Бюро технічної інвентаризації” м. Южне (довідка № 02-03-115 від 20 березня 2006 р.) та фірма “Абакус” (довідка № 1/3-45 від 24 листопада 2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладений авторський підхід щодо ефективності управління комунальною власністю на базі впровадження оціночної діяльності. З наукового дослідження, опублікованого у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Одеського державного економічного університету (квітень 2004 р., квітень 2005 р.), щорічній підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету (квітень 2006 р.), конференції молодих науковців Одеського державного економічного університету (квітень 2006 р.) та на Міжнародній науково-практичній конференції “Державна стратегія управління місцевим і регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації” у м. Одесі (листопад 2004 р.).
Публікації. За результатами виконаних досліджень автором опубліковано 6 наукових праць у виданнях, рекомендованих ВАК України. Загальний обсяг опублікованих робіт – 2,21 др. арк., із яких особисто авторові належить 2,18 др. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 127 найменувань на 12 сторінках, 4 додатків на 15 сторінках. Її повний обсяг – 175 сторінок, у т.ч. основний текст – 146 сторінок. Дисертація містить 29 таблиць і 16 рисунків (графіків, схем).
ОСНОВНий зміст дисертаційної роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь дослідження проблеми, її зв’язок із науковими темами; сформульовано мету, основні завдання, методологічну основу дослідження; відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; подано інформацію щодо апробації результатів дисертаційної роботи; виділено особистий внесок дисертанта у дослідження теми.
У першому розділі “Основні засади управління майном комунальної власності” досліджено наукові аспекти управління власністю територіальної громади в сучасних умовах. Здійснена економічна оцінка основних інструментів господарської політики щодо управління комунальним майном, виявлені загальні практичні проблеми, які постають перед органами виконавчої влади на місцях під час управління ним.
Власність, майно завжди створюють ряд проблем для господаря, пов’язаних із неефективним їх використанням та обліком. У цьому плані не є винятком і майно територіальної громади, адже від ефективності використання місцевих ресурсів якоюсь мірою залежить рівень життя мешканців відповідного населеного пункту. З іншого боку, реалізація прав власності колективного власника, яким є територіальна громада, суттєво відрізняється від приватного власника і має більш складні форми. Проведений у роботі економічний аналіз комунальної власності як об'єкта управління дозволив уточнити зміст категорій “комунальна власність”, “управління комунальною власністю”, обґрунтувати основні варіанти періодизації етапів становлення інституту комунальної власності на прикладі малих та середніх міст, дати їм критичну оцінку, охарактеризувати об'єкти та суб'єкти комунальної власності, розкрити специфічні особливості процесу управління власністю територіальної громади. Таке розуміння теоретичних основ комунальної власності дозволило активізувати пошук шляхів оптимізації її складу.
У результаті проведених досліджень дисертантом установлено, що особливу увагу в оцінюванні проблеми організації управління майном відповідної територіальної громади має визначення безпосередньо об'єкта управління. Доведено, що невизначеність об'єктів управління (а саме, відсутність єдиної системи їх обліку) призводить до неефективного використання майна, або взагалі не дозволяє його використовувати. Зокрема, нерідко виникає ситуація, коли об'єкт, внаслідок неврегульованості його приналежності, не використовується жодним із потенційних власників, тобто майно не втягнено у суспільно корисний обіг. В умовах діючої практики облік майна, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади, здійснюють більше ніж десятки комунальних структур (підприємств, організацій, установ). Кожна з них проводить інвентаризацію закріпленого за нею комунального майна. Окремо органами виконавчої влади на місцях ведеться облік об'єктів майнового комплексу, які не передані у оперативне управління комунальним підприємствам та організаціям, але перебувають в комунальній власності відповідної територіальної громади та закріплені за органами місцевого самоврядування. Крім того, взагалі відсутня будь-яка класифікація об'єктів природного комплексу. У результаті дослідницької роботи розроблено класифікацію об'єктів комунальної власності малих та середніх міст за їх функціональним призначенням (рис. 1), яку запропоновано покласти в основу ведення єдиного Реєстру власності територіальних громад.
Для кожного об'єкта з Реєстру пропонується зафіксувати: його найменування, первісну вартість на момент передачі, підставу для прийняття рішення про прийом-передачу майна, знос, залишкову вартість, фізичні характеристики, відомості про місце розташування, власника, користувача, поточне використання та перспективні напрямки майбутньої експлуатації. Повний перелік майна за запропонованою класифікацією дозволяє в повній мірі врахувати різні види об'єктів, що перебувають у комунальній власності, або можуть бути передані до її складу, а також використовуватися в цілях прийняття різного роду управлінських рішень.
Виконано комплексний аналіз пріоритетних напрямків використання власності територіальних громад. Робота містить список об'єктів комунальної власності, що не підлягають приватизації, сформований на ґрунті вивчення праць вітчизняних дослідників з огляду на сучасні вимоги до функціонування комунального господарства. Відносно об'єктів майнового комплексу із запропонованої класифікації комунальної власності, розглянуті можливості використання різних засобів управління, які дозволять не лише оптимізувати склад комунальної власності, але й перетворити майно територіальної громади у повноцінний капітал, що приноситиме реальну віддачу як місту у цілому, так і його мешканцям, проаналізовані переваги та мотивації застосування цих засобів.
У другому розділі “Методологічні основи використання методик оцінювання в управлінні майном комунальної власності” досліджено еволюцію методології оцінювання, виділено особливості розрахунку вартості майна за сучасних умов ринкового середовища, запропоновано методологічний підхід щодо формування груп об'єктів комунальної власності, вартість яких, на думку автора, слід визначати за допомогою одного з існуючих підходів оцінювання: витратного, доходного та порівняльного.
При обґрунтуванні необхідності визначення ринкової вартості майна комунальної власності для прийняття органами місцевого самоврядування управлінських рішень щодо нього, зроблено висновок, що ринкова вартість є базовим видом вартості в оцінюванні майна комунальної власності під час управління ним, оскільки інші існуючі види вартості визначаються на її основі або з використанням елементів методології її розрахунку. Доведено: незважаючи на те, що між визначеннями ринкової вартості за міжнародними та національними стандартами оцінювання можуть бути відмінності, у середовищі зарубіжних і вітчизняних спеціалістів існує принципова згода щодо сутності цього поняття. Представлена класифікація принципів оцінювання, якими керуються оцінювачі під час визначення вартості комунального майна.
Ринкова вартість об’єктів комунальної власності майнового комплексу може бути розрахована за допомогою витратного, доходного та порівняльного підходів. У витратному підході за основу ринкової вартості беруть поточні витрати на відтворення або заміщення об’єкта, що оцінюється, за винятком суми зносу (знецінення). У доходному – як основний чинник, що визначає розмір ринкової вартості, розглядають доход, який генерує об’єкт, що оцінюється, та рівень ризику, пов’язаний з отриманням цього доходу. У порівняльному підході при визначенні ринкової вартості майна за орієнтир беруть ціни угод на ринку об'єктів-аналогів у зв’язку з тим, що вони враховують як доходні, так і витратні характеристики об’єктів.
Зроблено порівняльний аналіз існуючих підходів до оцінювання вартості комунального майна, який дозволив визначити їх основні переваги та недоліки (див. табл. 1).
Таблиця 1
Порівняльний аналіз підходів до оцінювання вартості майна комунальної власності
Підхід | Переваги | Недоліки
Витратний (майновий) | Дозволяє розрахувати вартість створення точної копії (вартість відтворення) або сучасного аналога (вартість заміщення) об'єкта оцінювання | Не враховує:
- перспектив подальшого використання майна
- ринкову ситуацію на момент оцінювання
- ризики
Доходний | - Враховує інтереси інвестора | - Великий рівень суб'єктивізму у розрахунках
Метод капіталізації | - Відображає ринкову кон'юнктуру | - Статичний
Метод дисконтування | Враховує:
- майбутні зміни
- рівень ризику
- несистемні зміни прибутку | Складність:
- прогнозування прибутків
- розрахунків
Порівняльний | - Базується на реальних ринкових даних.
- Відображає існуючу практику операцій купівлі-продажу | - Ігнорує перспективи розвитку об'єкта у майбутньому
- До розрахунку приймається ретроспективна інформація
- Вимагає значних коригувань інформації, що аналізується
Аналіз сучасних методик оцінювання та сфери їх використання, проведений з метою підвищення ефективності управління власністю територіальної громади, дозволив запропонувати коло об'єктів комунальної власності, відносно яких є доцільним застосування одного з підходів оцінювання для визначення їх вартості.
Витратний підхід може бути використано для оцінювання:
- недобудованих об’єктів. Застосування підходу надасть можливість розрахувати витрати, які необхідно понести для завершення будівництва та доведення об'єкта стану, для придатного для його використання;
- майна, що експлуатується комунальними підприємствами та закладами (методом накопичення активів), у тому випадку, якщо аналізується ефективність його використання відповідними установами;
- об'єктів неприбуткового значення: соціально-культурного призначення (навчально-виховних, лікувально-оздоровчих, культосвітніх, закладів фізичної культури та спорту), пам'ятків природи, культури, історії, архітектури;
- земельних ділянок – під час техніко-економічного обґрунтування нового будівництва та вибору найкращого з можливих та дозволених законодавством напрямків їх майбутнього використання.
Методи доходного підходу доцільно застосовувати до об'єктів комерційної власності – власності, яка використовується або може використовуватися у комерційних цілях, із метою отримання надходжень до місцевого бюджету. Дослідивши особливості використання порівняльного підходу щодо об'єктів комунальної власності, його головні недоліки, труднощі, які виникають під час розрахунку вартості, дисертант прийшов до висновку про обмеженість кола об'єктів, вартість яких слід розраховувати, використовуючи методи цього підходу, та відмову від його застосування під час оцінювання об'єктів стратегічного значення та цілісних майнових комплексів.
У результаті проведених досліджень автором дисертації обґрунтовано, що вибір підходу, а в його рамках конкретного методу оцінювання щодо об'єктів комунальної власності, повинен базуватися на виборі конкретного варіанта використання майна у майбутньому.
У третьому розділі “Удосконалення застосування методичних підходів оцінювання об’єктів комунальної власності” міститься комплекс досліджень, які дозволили автору дисертації інтегровано оцінити процес удосконалення системи управління власністю територіальної громади, розробити та запропонувати рекомендації щодо визначення ринкової вартості комунального майна.
За даними досліджень сформовано комплекс завдань, вирішення яких є невід'ємною умовою формування ефективної системи управління комунальною власністю. Це, зокрема, зведення усіх об’єктів власності територіальної громади у єдиний Реєстр, звільнення від нерентабельного майна. Але, в першу чергу, підвищення ефективності управління комунальною власністю пов’язане з визначенням критеріїв оцінювання ефективності управлінських рішень по кожному об’єкту. Автором опрацьована та запропонована система показників оцінювання ефективності використання комунального майна (у цілому для всіх об'єктів комунальної власності). Виділені та окреслені дві групи критеріїв: економічні, що дозволяють оцінити управлінське рішення з точки зору економічної ефективності та соціальні – з урахуванням інтересів територіальної громади як власника майна.
Обґрунтовано, що запропоновані показники повинні братися за основу під час вибору органами місцевого самоврядування можливих форм використання того чи іншого об'єкта. Та чи інша форма використання комунального майна вибирається власником залежно від мети, вибір якої, у свою чергу, залежать від багатьох параметрів, а саме – соціальної значимості об’єкта, його прибутковості, законодавчих обмежень на форми управління та приватизацію майна. Саме тому, при виборі форми використання об’єкта, органам місцевого самоврядування слід виходити з поточної суспільної корисності; економічної та соціальної ефективності та довгострокових інтересів місцевої влади.
З метою підвищення ефективності управління комунальним майном дисертантом були визначені та запропоновані пріоритетні напрямки подальшого використання різних груп об’єктів. Наголошено, що по кожному об’єкту, віднесеному до певної групи, необхідно розглядати усі можливі варіанти його експлуатації. Абсолютних критеріїв, які дозволять для запропонованих груп об’єктів рекомендувати одну найкращу форму, немає, оскільки вибір форми в більшій мірі залежить від зовнішніх умов, а не від характеристик об’єкта.
Наголос робиться на обґрунтуванні того, що основою розумного управління майном повинно бути його професійне оцінювання. З урахуванням того, що оцінка – це експертний висновок про вартість майна, який не має обов'язкового характеру, розглянуті пропозиції та надані рекомендації відносно того, на що саме органам місцевого самоврядування необхідно звертати свою увагу, аби запобігти укладанню угод щодо майна за заниженими цінами. Це, в першу чергу, те, яким чином вона виконана: з урахуванням яких підходів та методів, чи розглядаються перспективи подальшого використання майна, чи враховуються у вартості можливості перепрофілювання об’єкта або збереження поточного виду діяльності за умов виконання ним соціально-значимих функцій тощо. З огляду на це найбільш прийнятним підходом оцінювання об'єктів комунальної власності комерційного характеру визнано доходний підхід, який надає можливість розраховувати прибуток від різних варіантів використання об’єкта у майбутньому; простежити динаміку надходжень залежно від попиту та пропозиції на продукцію чи послуги, які надає об’єкт, а також від циклічного розвитку економіки. Саме з цією метою автором пропонується в межах доходного підходу розраховувати вартість об'єктів за різними варіантами їх можливого використання, а в межах кожного з них враховувати зміни, що можуть відбутися на ринку та в економіці країни в цілому. Сформовану думку наочно демонструє рис. .
Обґрунтована концепція вибору одного з існуючих підходів оцінювання: витратного, доходного, порівняльного чи їх комбінації щодо об’єктів комунальної власності з урахуванням форми управлінського рішення, що приймається органами виконавчої влади з комунальним майном (див. рис. 3).
Запропонований підхід базується виключно на ринкових принципах оцінювання, встановлює єдиний порядок розрахунку вартості об'єктів комунальної власності у матеріальній формі. Визначено, відносно яких об’єктів та за яких обставин вартість майна може бути визначена за допомогою відповідного підходу оцінювання. Це надасть змогу органам виконавчої влади на місцях перевіряти доцільність вибору суб'єктом оціночної діяльності необхідного підходу під час ухвалення управлінського рішення.
У висновках викладено найбільш важливі наукові результати, які одержані в дисертації, їх значення для науки та практики.
Висновки
У дисертаційній роботі проведено теоретичні дослідження та практичні розробки, що стосуються підвищення ефективності управління комунальною власністю на базі впровадження оціночної діяльності. Основні висновки та результати дослідження зводяться до наступного:
1. Критичний аналіз наукових праць показав відсутність системного підходу до проблеми формування інституту комунальної власності, що не дозволяє однозначно судити про особливості його виникнення. З метою усунення цього недоліку була розроблена і відпрацьована класифікація основних етапів періодизації становлення власності територіальних громад на прикладі малих та середніх міст, яка поєднує й узагальнює погляди вітчизняних дослідників на проблему її виникнення. На основі теоретичних досліджень здійснено систематизацію та критичний аналіз існуючих поглядів на поняття “комунальна власність”. Висвітлене своє бачення проблеми, яке полягає в тому, що комунальна власність – це власність відповідної територіальної громади, на основі права якої органами місцевого самоврядування організується комунальне господарство.
2. За наслідками якісного аналізу вперше розроблена класифікація об'єктів комунальної власності малих та середніх міст за їх функціональним призначенням. Вона дозволяє в більш повній мірі врахувати різні види об'єктів, що перебувають у комунальній власності або можуть бути передані до її складу. Розроблену класифікацію запропоновано взяти за основу складання та ведення єдиного Реєстру власності відповідної територіальної громади, що надасть можливість сформувати бачення про загальну наявність комунального майна, а також дозволить легко відшукати необхідний об'єкт та отримати відомості про його стан, вартість, поточне використання тощо.
3. Дослідження основних інструментів господарської політики щодо управління комунальним майном малих міст дозволило виявити загальні проблеми, які постають перед органами місцевого самоврядування на шляху виконання покладених на них повноважень, та запропонувати для об'єктів комунальної власності майнового комплексу пріоритетні напрямки їх подальшого використання. Запропоновані варіанти прийняття управлінських рішень дозволять органам місцевого самоврядування правильно визначитись з вибором форми використання об'єктів, враховуючи як економічну, так і соціальну ефективність управлінського рішення.
4. Вперше обґрунтована необхідність визначення ринкової вартості майна комунальної власності для підвищення ефективності засобів управління ним. Знання справжньої ринкової вартості, розрахованої з урахуванням подальшої долі об’єкта, що оцінюється, його комерційних властивостей, соціальної значимості, дозволяє органам виконавчої влади на місцях обґрунтовувати та відстоювати свою позицію у взаєминах з іншими економічними суб'єктами, оцінювати ефективність укладеної угоди та її результат.
5. Аналіз існуючих підходів та методів оцінювання майна виявив, що універсальних способів визначення ринкової вартості об'єкта, що оцінюється, немає, кожен із них має свої переваги й недоліки. З огляду на це запропоновано варіанти переважного застосування витратного, доходного та порівняльного підходів, а також їх комбінації щодо об'єктів комунальної власності. Це дозволить органам виконавчої влади на місцях перевіряти доцільність вибору суб'єктом оціночної діяльності відповідного підходу в залежності від мети оцінювання, а саме, виду управлінського рішення, для прийняття якого розраховується ринкова вартість майна.
6. З метою врахування у ринковій вартості об’єктів, що оцінюються, їх потенційної ефективності, перспектив подальшого використання автором були запропоновані варіанти сценаріїв її розрахунку за доходним підходом: оптимістичний, реальний та песимістичний. В межах кожного них вартість об’єкта оцінювання розраховується з урахуванням різних варіантів управлінського рішення, що приймаються відносно нього, а також циклічного розвитку економіки, та змін, що відбуваються на ринку подібного майна. Оцінювання об’єктів за запропонованими сценаріями дозволить органам місцевого самоврядування отримувати поглиблену аналітичну інформацію щодо подальшої долі майна та визначення потенційних можливостей його експлуатації у майбутньому.
7. Враховуючи думки експертів, була розроблена та опрацьована система показників оцінювання ефективності використання комунального майна, зокрема, виділені та окреслені економічні й соціальні критерії. Обґрунтовано, що відносно комунальної власності повинні використовуватися два підходи оцінювання ефективності управлінських рішень: економічний та соціальний. Обґрунтована необхідність застосування відповідного підходу до об’єктів комерційної та операційної власності. Це надасть змогу органам виконавчої влади на місцях враховувати у процесі управління комунальним майном його ознаки, однією з яких є забезпечення соціально-економічних потреб населення відповідних територіальних громад.
8. Обґрунтована концепція вибору підходів оцінювання об’єктів комунальної власності на основі цільових критеріїв: вибір базується виключно на ринкових принципах оцінювання майна, встановлює єдиний порядок розрахунку вартості об'єктів у матеріальній формі та регламентує оціночні процедури. Зазначаються можливості переважного застосування витратного, доходного та порівняльного підходів щодо об’єктів комунальної власності залежно від мети оцінювання, а також коло об'єктів, вартість яких повинна визначатися за допомогою одного із зазначених підходів чи їх комбінації.
9. Розроблено та запропоновано рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності управління майном територіальної громади, які передбачають підсилення ролі наукового, техніко-економічного обґрунтування під час прийняття органами місцевого самоврядування управлінських рішень, а також містять рекомендації щодо вдосконалення нормативної бази та практичних заходів. Зазначено, що першочерговими методами управління, які дозволять органам місцевого самоврядування покращити процес управління комунальною власністю, мають бути: визначення безпосередньо об’єкта управління та оптимізація структури комунальної власності малих міст.
Список опублікованих автором праць
за темою дисертації
Статті у провідних наукових фахових виданнях:
1. Сментина Н.В. Раціональне управління комунальною власністю як один із шляхів підтримки розвитку малого підприємництва // Науковий вісник • Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2004. - № 4 (12). – С. 54-61 (0,35 др. арк.).
2. Ковальов Г.І., Сментина Н.В. Проблеми ефективного управління комунальною власністю // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми та актуальні проблеми реалізації: Матеріали щорічної науково-практичної конференції 24 листопада 2004 року. У 2-х томах. Т. 2. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. – С. 62-64. (Особистий внесок – запропоновані першочергові заходи щодо пріоритетності засобів управління комунальною власністю – 0,09 др. арк.).
3. Сментина Н.В. Становлення інституту комунальної власності в Україні // Науковий вісник • Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2005. - № 7 (19). – С. 55-64 (0,37 др. арк.).
4. Сментина Н.В. Формування системи ефективного управління комунальною власністю // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. / Одес. держ. екон. ун-т. – Одеса: ОДЕУ, 2005 - С. 251 – 255 (0,67 др. арк.).
5. Сментина Н.В. Обґрунтування необхідності професійної оцінки майна для підвищення ефективності управління комунальною власністю // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип. 1(25). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. – С. 248-253 (0,41 др. арк.).
6. Сментина Н.В. Оцінка ефективності використання комунальної власності // Науковий вісник • Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2006. - № 6 (26). – С. 9-16 (0,29 др. арк.).
Анотація
Сментина Н.В. Ефективність управління комунальною власністю на базі впровадження оціночної діяльності (на прикладі міст Одеської області). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Одеський державний економічний університет, Одеса, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів управління комунальною власністю на базі впровадження оціночної діяльності. У роботі розглянуто наукові аспекти управління власністю територіальних громад у сучасних умовах, сутність комунальної власності як економічної категорії, обґрунтовано концептуальні засади управління комунальним майном та запропоновано методичні рекомендації з розрахунку його ринкової вартості.
Досліджено вплив результатів оціночної діяльності на ефективність прийняття органами місцевого самоврядування управлінських рішень із питань вибору форм використання майна. Обґрунтована концепція вибору підходів оцінювання різних груп об'єктів комунальної власності з урахуванням варіанта управлінського рішення.
Ключові слова: комунальна власність, управління, органи місцевого самоврядування, оцінювання, ринкова вартість, управлінське рішення.
АННОТАЦИЯ
Сментына Н.В. Эффективность управления коммунальной собственностью на основе внедрения оценочной деятельности (на примере городов Одесской области). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирования и регулирования экономикой. – Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2006.
В диссертационной работе рассматривается комплекс проблем, связанных с повышением эффективности управления коммунальной собственностью посредством внедрения оценочной деятельности. Рассмотрена экономическая сущность понятий “коммунальная собственность”, “управление коммунальной собственностью”, охарактеризованы объекты и субъекты коммунальной собственности, раскрыты специфические особенности процесса управления собственностью территориальных общин, проанализированы общие проблемы, возникающие перед органами муниципальной власти в процессе управления ею.
Исследованы особенности ведения учета коммунального имущества в условиях действующей практики. Разработана классификация объектов коммунальной собственности малых городов в зависимости от их функционального назначения, которую предложено взять за основу единого Реестра имущества территориальных общин, что позволит сформировать представление о наличии и структуре объектов управления. Проведен комплексный анализ приоритетных направлений использования объектов имущественного комплекса из предложенной классификации.
Обоснована необходимость определения рыночной стоимости коммунального имущества для повышения эффективности средств управления им. Исследована эволюция методологии оценки, выделены особенности расчета стоимости имущества коммунальной собственности в современных условиях. Проведен сравнительный анализ существующих подходов к оценке: затратного, сравнительного и доходного, позволяющий выявить их основные положительные и отрицательные стороны применительно к объектам коммунальной собственности. В результате исследования обоснована концепция выбора подходов оценки относительно коммунального имущества на основе целевых критериев. Разработанная концепция рассматривает возможности применения трех подходов оценки в отдельности, а также их комбинации для определения рыночной стоимости объектов коммунальной собственности. Обосновано, что выбор подхода должен базироваться на выборе варианта использования имущества.
Разработаны и предложены рекомендации относительно путей повышения эффективности управления имуществом коммунальной собственности. В качестве первоочередных методов управления признаны: определение непосредственно объекта управления, оптимизация структуры коммунальной собственности, а также определение критериев оценки эффективности управленческих решений по каждому объекту.
Отработана система показателей оценки эффективности использования коммунального имущества в целом для всех объектов коммунальной собственности. Она позволяет оценить управленческое решение с помощью экономических критериев (с точки зрения экономической эффективности) и социальных (с учетом интересов территориальной общины как собственника имущества). Обоснована необходимость использования одного из подходов оценки эффективности управленческих решений (экономического или социального) по отношению к объектам коммерческой собственности (имущества, которое может использоваться в коммерческих целях) и операционной собственности (объектов, которые используются для реализации социальных целей). Определены приоритетные направления дальнейшего использования разных групп объектов коммунальной собственности.
Разработаны и предложены сценарии расчета рыночной стоимости объектов коммунальной собственности (отнесенных нами к коммерческой собственности) доходным подходом с учетом разных вариантов управленческих решений, принимаемых муниципалитетами относительно оцениваемого объекта, а также с учетом экономической ситуации в стране.
В процессе исследования использовались такие методические средства и приемы: логического обобщения, статистический метод средних величин, факторный и сравнительный анализ, метод сценариев, стоимостные методы.
Практическая ценность полученных результатов состоит в разработке комплекса предложений по повышению эффективности управления имуществом коммунальной собственности городов Одесской области на базе внедрения оценочной деятельности.
Ключевые слова: коммунальная собственность, имущество, управление, оценка, рыночная стоимость, муниципалитеты, управленческое решение, эффективность.
Summary
Smentyna N. The efficiency of municipal property management by means of its market value evaluation. – The manuscript.
Dissertation for scientific degree in economics on specialty 08.02.03 – organization of management, planning and regulation of economy. – Odessa State Economy University, Odessa, 2006.
The thesis is devoted to investigation of theoretical and applied aspects of the municipal property management by means of its market value estimation. In this work have been considered scientific aspects of municipal property management in the present conditions and the essence of municipal property as economic category; are proved conceptual aspects of property management by territorial communities, and are offered methodical recommendations concerning its cost estimation.
Besides the author presents the influence of estimation results on the efficiency of administrative decisions that have been accepted by local authorities of self-administration and concerning the questions of the choice of using forms of property. Opportunities of prevailing application of estimation approaches to different objects of the municipal property have been
