КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Саприкіна Наталія Вікторівна

УДК 334.726

ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ

В СИСТЕМІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОГО

СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

КРИВЕНКО Костянтин Тарасович,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана,

заступник завідувача кафедри політичної економії

обліково-економічних факультетів

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

КІСТЕРСЬКИЙ Леонід Леонідович,

Інститут міжнародного ділового співробітництва, м. Київ,

директор

кандидат економічних наук, доцент

БУТЕНКО Наталія Василівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри менеджменту, інноваційної та інвестиційної діяльності

Провідна установа: | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відділ зовнішньоекономічних досліджень, м. Київ.

Захист відбудеться “ 6 ” березня 2006 р. о 16єє годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 в Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд.201.

Автореферат розісланий “ 6 ” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Фукс А. Е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток сучасної системи міжнародних економічних відносин відбувається під впливом стрімкої глобалізації світової економіки, що супроводжується посиленням взаємозалежності економік різних країн світу внаслідок зростання трансграничних переміщень товарів та послуг, експорту капіталів, інтенсивного обміну інформацією та технологіями тощо. По суті, даний процес є логічним вираженням зростаючої інтернаціоналізації господарського життя, і ця тенденція не переривається навіть через економічні чи фінансові кризи.

На цій стадії відбувається своєрідне “стирання” національних кордонів, а світова економіка поступово набуває загальної основи, важливими компонентами якої є транснаціональне виробництво, глобальна фінансова система, побудована на узгоджених правилах система міжнародної торгівлі, утворення єдиного інформаційного простору.

Головними діючими суб’єктами процесу глобалізації, які водночас є одними з головних її чинників, а також становлять головну рушійну її силу, є транснаціональні корпорації (ТНК), що оперують у світовому економічному просторі.

Загалом, увесь процес глобалізації світової економіки за активної участі ТНК є об’єктивним і має достатню кількість позитивних сторін: полегшує господарську взаємодію між державами, стимулює економічне зростання, сприяє прискоренню та збільшенню масштабів обміну передовими досягненнями людства у економічній, науково-технічній та інтелектуальній сферах, що, безумовно, допомагає прогресу всіх країн світу. Транснаціоналізація і, зокрема, ТНК посилюють взаємозв’язок та взаємозалежність національних економік. Саме ТНК, будучи породженням процесу інтернаціоналізації господарської діяльності, перетворились на домінуючий фактор міжнародної спеціалізації, торгівлі, міжнародного права, прискорюючи стирання кордонів між національними господарствами.

Таким чином, велике практичне значення всебічного аналізу явища ТНК, наслідків їх діяльності, глибоке вивчення наявних теоретичних розробок щодо ТНК як зарубіжних, так і вітчизняних науковців, необхідність вироблення та обґрунтування практичних рекомендацій щодо ефективної взаємодії з ТНК різних національних економік визначили вибір та обумовили актуальність теми даного дисертаційного дослідження.

Дана проблема досить давно вже є предметом наукових дискусій з боку представників економічної науки як іноземних, так і вітчизняних. ТНК впродовж кількох останніх десятиріч є об’єктами уважного спостереження та детального вивчення різних галузей науки: економіки, політології, соціології тощо. Починаючи з кінця 1970-х років безперервно здійснюються спроби пояснити закономірності діяльності ТНК як на національних, так і на міжнародних ринках, а також виявити можливі наслідки їх глобального поширення на різні галузі та сфери економіки країн світу.

Провідну роль у теоретичних розробках даної проблематики відіграють праці наступних зарубіжних економістів: П.Баклі, М.Кассона, С.Гаймера, Дж.Даннінга, Ф.Нікербокера, А.Рагмена, Р.Вернона, Р.Кейвза, Р.Коуза, М.Портера, Ч.Кіндлбергера, П.Кругмана, О.Вільямсона, Х.Перлмуттера, М.Уілкінз, Ш.-А.Мішале, Е.Пенроуз, К.Омае, Р.Алібера.

У 1970-1980-х роках явище ТНК також активно досліджувалося й радянськими вченими, і внесок окремих з них є досить вагомим. Серед них слід згадати роботи А.Астаповича, П.Хвойника, А.Березного, В.Жаркова, С.Меньшикова, Г.Чибрикова, Р.Овінникова, Ю.Шишкова, Ю.Юданова, В.Буглая, Ю.Савинова, І.Іванова, Т.Белоус, А.Миронова, В.Соколинського.

Українські вчені також здійснили доволі відчутний внесок у дослідження проблематики, пов’язаної з діяльністю ТНК, що знайшло своє глибоке відображення у цілому ряді праць наступних науковців: О.Білоруса, І.Бураковського, А.Гальчинського, Б.Губського, А.Кредісова, І.Лукінова, Д.Лук’яненка, Ю.Макогона, Ю.Пахомова, А.Поручника, О.Рогача, Л.Руденко, В.Савчука, А.Філіпенка, О.Шниркова, С.Якубовського.

Проте, незважаючи на наявність чисельних праць з даної тематики, формування теоретичних засад розвитку явища ТНК як уособлення інтернаціоналізаційних процесів у глобальному економічному середовищі потребує подальшого наукового обґрунтування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана згідно з планами наукових досліджень за темою “Закономірності і особливості становлення нової економічної системи в Україні” (номер державної реєстрації №0101V002949). Особистий внесок здобувача у розробку цієї теми полягає у дослідженні місця і ролі транснаціональних корпорацій у інтернаціоналізаційних процесах світового суспільного виробництва та, зокрема, в умовах становлення нової економічної системи в Україні (розділ 2. Особливості формування сучасної економічної системи України: підрозділи 2.1. Трансформаційні процеси в економіці України в контексті світового досвіду; 2.4. Проблеми і перспективи інтеграції економіки України в світовий економічний простір)..

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретичному узагальненні процесу транснаціоналізації, обґрунтуванні ролі ТНК у системі інтернаціоналізації світового суспільного виробництва, з’ясуванні специфіки та конкретних форм і напрямів впливу ТНК на процеси інтернаціоналізації у окремих сферах світової економіки.

Відповідно до мети роботи визначено та вирішено такі науково-практичні завдання:

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є транснаціональні корпорації (ТНК), що функціонують у світовому економічному середовищі.

Предметом дослідження є розкриття впливу транснаціональних корпорацій на інтернаціоналізаційні процеси у світовому суспільному виробництві.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи становить сукупність загальнонаукових і спеціальних принципів, методів та прийомів наукового дослідження, використання яких зумовлене поставленими метою і завданнями. Методологічними засадами дослідження є системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, базові положення сучасної економічної теорії та теорії транснаціональних корпорацій.

Інформаційну базу дослідження складають основні положення та результати теоретичних розробок, які опубліковані у працях ряду вітчизняних та зарубіжних економістів стосовно ТНК, а також інструктивні, методичні, довідкові матеріали та статистичні видання ООН, Державного комітету статистики України, нормативні документи, законодавчі акти органів влади України, матеріали українських та зарубіжних періодичних друкованих видань.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження теоретичних основ функціонування, відтворення і розвитку транснаціональних корпорацій у взаємодії їх прямого впливу на інтернаціоналізацію світового суспільного виробництва дозволило отримати наступні наукові результати:

вперше

-

-

удосконалено

-

-

одержали подальшого розвитку

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та рекомендації, сформульовані у роботі можуть стати базою при визначенні цілей, принципів, інструментів економічної політики держави в умовах глобалізації та поглиблення інтеграційних процесів української економіки у світовий економічний простір. Зокрема, результати дисертаційного дослідження щодо аналізу діяльності транснаціональних корпорацій, чинників зростання корпорацій, моделей їх виходу на іноземні ринки, оцінки як світового, так і українського ринків злиттів та поглинань, а також рекомендації щодо позиції держави у відносинах із транснаціональними корпораціями з урахуванням національних економічних інтересів використані Департаментом економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України під час підготовки плану заходів щодо економізації зовнішньої політики України у 2006 році (довідка № 51/36-4022 від 05.10.2005 р.), а також застосовані підприємством “Лісопромислова корпорація “Галичина-Ліс” для розробки концепції стратегічного розвитку компанії та її діяльності на зовнішніх ринках (довідка № 251 від 06.10.2005 р.). Основні теоретичні положення та методичні підходи, узагальнення та висновки, які містяться у дисертаційній роботі, використовуються у навчальному процесі у Київському національному економічному університеті при викладанні дисциплін “Політична економія” та “Трансформаційна економіка і економічна політика” (довідка КНЕУ від 03.10.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Представлені у дослідженні рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто. У дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які отримані самим дисертантом.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи висвітлено автором на П’ятій міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаський державний технологічний університет, 2004 р.); Міжнародній науковій конференції “Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” (Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2005 р.).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційної роботи опубліковано автором у 5 наукових працях загальним обсягом 1,7 д.а., у тому числі 3 у наукових фахових виданнях, 2 – матеріали конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст роботи викладено на 168 сторінках друкованого тексту. У дисертації розміщено, 9 таблиць на 9 сторінках, 2 рисунки на 2 сторінках та 4 додатки на 4 сторінках. Список використаних джерел містить 193 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету та завдання, визначено методологічну основу і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 “Економічна природа транснаціональних корпорацій” висвітлюються методологічні питання дослідження явища транснаціональних корпорацій на основі аналізу базових критеріїв, які становлять основу для загального визначення даної категорії.

Вивчення теоретико-методологічних підвалин дефініції “транснаціональна корпорація” з позицій системного підходу дозволило під останньою розуміти компанію, що являє собою групу підприємств, які функціонують у двох чи більше країнах та, незалежно від країни походження, здатні реалізовувати єдину загальну стратегію за узгодженою політикою, а також здійснювати вплив на економічну політику як країни базування, так і приймаючих країн через залучення їх до світових інтеграційних процесів, концентруючи увагу на ТНК як на носієві процесів інтернаціоналізації, транснаціоналізації та прискорювачеві процесу глобалізації

У процесі дослідження сутності явища ТНК було запропоновано варіант вирішення термінологічної проблеми стосовно зв’язків та відмінностей між такими поняттями, як “ТНК”, “фінансово-промислова група” та “стратегічний альянс”. Ця проблема полягає у ситуації, за якої їх економічний зміст різними авторами трактується з різних позицій та носить різний характер, через що виникають свого роду смислові колізії, зокрема коли відповідний термін використовується не за призначенням, тобто назва не відповідає дійсній сутності економічної категорії, або навіть коли усі ці поняття вживаються як синоніми. Аналіз економічного та правового змісту зазначених економічних утворень дозволив зробити висновок про доцільність, з метою уникнення непорозумінь стосовно вказаних вище понять та з огляду на їхній економічний зміст, для позначення великих корпоративних утворень вживати термін “ТНК”, якщо мається на увазі саме міжнаціональний характер такої економічної організації, а щодо об’єднань підприємств всередині однієї країни користуватись нормативно прийнятими відповідниками, в тому числі й щодо ПФГ.

Багатогранність та масштаби діяльності ТНК викликали неабиякий інтерес економістів до даного економічного явища. Дослідження основних теоретичних здобутків у даній сфері представників як вітчизняних, так і зарубіжних наукових кіл дозволило засвідчити, що хоча з появи перших спроб пояснити закономірності виникнення та функціонування цих економічних одиниць минуло більше половини століття і сьогодні можна стверджувати, що у системі економічних наук існує й загальна теорія ТНК, що продовжує розвиватись та доповнюватися новими концепціями, допомагаючи зрозуміти та пояснити усі аспекти господарської діяльності ТНК. В цілому, теорія ТНК є дуже насиченою в розумінні проблематики, яку вона охоплює, зосереджуючись на ТНК як об’єктові дослідження. До кола її зацікавленості входять і теорія фірми, і наука про глобальне середовище, в якому ТНК функціонують, оскільки ТНК є інтерактивною особою, що взаємодіє з внутрішньофірмовими факторами і, в той же час, із зовнішнім середовищем. Теорія ТНК базуючись на економічній теорії, широко використовує й досягнення інших наук, а саме: політології, соціології, психології тощо. Ці дисципліни допомагають пояснити соціальний та політичний контексти діяльності ТНК і водночас у сукупності утворюють єдину теоретичну базу.

У цьому контексті автор дисертації узагальнив, що концепції і моделі, які лежать в основі теорії транснаціоналізації господарської діяльності фірм, різноманітні, мають спільні риси та особливості, трактують транснаціоналізацію як динамічний процес, котрий веде до функціонування ТНК як системи, що характеризується цілісністю та, водночас, складною структурою. Сама ж теорія ТНК, яка знайшла свій розвиток та прояви у сучасних умовах, формує наукове уявлення про транснаціоналізацію як системний процес у рамках інтернаціоналізаційних перетворень світової економіки

Аналіз сучасних масштабів діяльності ТНК у світі засвідчив, що завдяки створенню міжнародної мережі філій та підрозділів ТНК, створюється широка база стійкості та пов’язана з нею висока ефективність виробничої та кредитно-фінансової системи корпорації в цілому, що, у свою чергу, визначає неймовірну конкурентоспроможність ТНК на світових ринках.

Оцінку масштабів глобальної присутності ТНК доповнено аналізом факторів посилення їх конкурентних переваг з визначенням ускладнень, з якими стикається компанія через вихід у міжнародне економічне середовище, включаючи як економічні, так і політичні ризики.

Розділ 2 “Роль транснаціональних корпорацій у інтернаціоналізації світового господарства” присвячено визначенню місця та значення ТНК у інтернаціоналізаційних тенденціях.

Дослідження, здійснені у даному розділі, засвідчили зміни, які відбулися у другій половині ХХ століття у світовому економічному просторі та набули надзвичайного значення. Інтенсивний процес розширення і поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, окремими фірмами та організаціями обумовив поглиблення міжнародного поділу праці, що, у свою чергу, повело за собою інтернаціоналізацію господарського життя, збільшилась відкритість національних економік, почали розвиватися та укріплюватися регіональні міжнародні структури. В результаті світове господарство набуло сучасного вигляду і зараз являє собою глобальний економічний організм, побудований на взаємозв’язку і взаємозалежності всіх країн і народів. Його особливістю стало взаємопроникнення економічних систем, яке визначається взаємозалежністю національних господарств. Національне виробництво стало інтернаціональним і набуло багатьох міжнаціональних та міжнародних ознак. Характерною для нього є активізація спільної підприємницької діяльності з широким залученням до країни іноземного капіталу, формування міжнародних господарських комплексів та виникнення міжнародної власності. Економічні відносини між країнами набули глобального характеру, стали міжнародними.

У дисертації зазначається, що процеси концентрації та централізації виробництва і капіталу стали на певному історичному етапі важливою передумовою виникнення перших транснаціональних економічних утворень та їх поширення і розвитку. Обидва вищезазначені процеси прямо пов’язані із процесом усуспільнення виробництва, котрий, у свою чергу, посприяв виходу виробничого процесу спочатку за рамки однієї галузі, а згодом й за рамки окремо взятої країни, що стало відправною точкою інтернаціоналізації у світовому господарстві. І сьогодні суспільне виробництво характеризується розвиненою системою взаємозв’язків між такими провідними та впливовими учасниками процесу виробництва та обігу, якими стали ТНК. Крім того, процес підвищення рівня усуспільнення виробництва не лише не припинився й досі, він, як показують дослідження, продовжує поглиблюватися, зокрема й у рамках ТНК, що виявляє себе у наступному: відбувається постійний розвиток кооперативної форми праці у процесі взаємоузгодженого виробництва за участю багатьох країн, у яких функціонують ТНК; розширюється технічне застосування наукових досягнень; все більше країн втягується до мережі світового ринку, на якому чільну роль сьогодні відіграють власне ТНК.

Детальний аналіз процесу інтернаціоналізації на мікрорівні та розгляд питання про причини, мотиви та способи виходу компанії на міжнародну арену у її еволюції від національної фірми до ТНК, дозволили сформувати єдине бачення даного процесу на основі синтезу основних здобутків наступних підходів: традиційного поширеного шестирівневого та нових підходів, якими є підходи ринкового тиску, структурних залежностей та ринку, інституту і учасника.

В результаті дослідження встановлено, що загалом компанії, які формують стратегію виходу на міжнародний ринок, щоб користуватися усіма вигодами від глобальної присутності, і часто створюючи власні життєздатні моделі, в цілому дотримуються загальної лінії поведінки й у своєму розвиткові проходять відповідні етапи з використанням необхідних інструментів. Хоча перетворення національної фірми на ТНК відбувається згідно із загальними тенденціями розвитку міжнародної економіки, розширенню сфери економічної діяльності компанії та її виходу за національний кордон сприяють внутрішні властивості корпорації, що пов’язані з особливостями капіталоутворення та внутрішнього управління, а також національні економічне, політичне та культурне середовища. Тенденції до інтернаціоналізації сфери обігу зумовили появу закордонних торговельних представництв, а інтернаціоналізаційні процеси у сфері виробництва реалізувалися у створенні закордонних виробничих підрозділів. Зростання обсягів прямого іноземного інвестування, у свою чергу, сприяло набуттю ними рис геоцентричних ТНК.

Загалом, ТНК як сучасна глобальна економічна структура являє собою унікальний тип господарського організму, який здатний діяти як на макро-, так і на мікрорівнях, що виявляється у глобальній транскордонній діяльності, поширеній мережі закордонних підрозділів (макрорівень), і у постійній внутрішній координації та контролі господарської діяльності структурних підрозділів (мікрорівень). У таких комплексних економічних одиницях, якими є ТНК природа міжнародного виробництва в цілому зазнає певної еволюції від класичного товарного до частково товарного, від класичного ринкового до неринкового, де планомірне начало врівноважує стихійне. Таким чином, ми вважаємо, що ТНК можна назвати особливим суб’єктом світового господарського життя, що являє собою поширену мережу підприємств, які оперують у багатьох країнах і утворюють собою складну економічну структуру, у котрій у тісному симбіозі існують раціональне неринкове (через єдину політику і стратегію та чіткий контроль) у поєднанні з ірраціональними та стихійними ринковими началами (оскільки кожне підприємство є окремим суб’єктом господарювання). Товарні відносини проникають всередину ТНК як господарської одиниці, у якій, на перший погляд, немає місця для товарних відносин, забезпечуючи тим самим ефективну інтеграцію усіх суб’єктів господарювання у цілісну систему. Загалом з політекономічної точки зору дане питання все ще потребує детального глибокого аналізу.

З’ясування ролі ТНК у інтернаціоналізації світового господарства у дисертації було доповнено дослідженням економічного змісту та сучасного стану розвитку міжнародного поділу праці як вищого ступеню суспільного поділу праці. Даний аналіз дозволив стверджувати, що поділ праці всередині ТНК, який фактично являє собою одиничний поділ праці, котрий вийшов за межі однієї країни, є, безумовно, формою розвитку як суб’єктивного елементу продуктивних сил – робочої сили, так і елементу матеріального – засобів виробництва; а також є головною і вирішальною тенденцією розвитку світової економіки, яка й спричинює інші зміни у суспільному виробництві та системі міжнародного поділу праці. Поглиблення міжнародного поділу праці у світовій економіці в цілому та, зокрема, одиничного поділу праці в системі міжнародного поділу праці на рівні ТНК призводить до того, що кругообіг значної частки національних капіталів як у товарній, так і у грошовій формах здійснюється на міжнародній основі, а це, у свою чергу, призводить до переплетення кругообігу національних капіталів в цілому. Міжнародний поділ праці у поєднанні з міжнародним виробництвом ТНК створюють реальні передумови для розвитку та інтенсифікації інтеграційних процесів. Сучасний етап розвитку продуктивних сил все наполегливіше вимагає ліквідації перепон на шляху поглиблення міжнародного поділу праці та сприяє отриманню все більших вигід від міжнародного економічного обміну суб’єктами господарювання, якими є ТНК.

Розділ 3 “Механізми діяльності транснаціональних корпорацій у світовому господарстві та в Україні” присвячено вивченню практичних аспектів діяльності ТНК як на національних, так і на зовнішніх ринках. У даному дослідженні увагу було зосереджено переважно на національних аспектах економіки країн, що виступають реципієнтами трансакцій ТНК, їх виробничої та інвестиційної діяльності.

При аналізі форм входження ТНК на ринки приймаючих країн (через створення нового виробництва або через злиття з місцевою компанією), автором був застосований диференційований підхід у з’ясуванні наслідків – як позитивних, так і негативних – на національну економіку реципієнта. Причому було виявлено наступну тенденцію: так, у момент здійснення інвестиції, а також у короткостроковому періоді, наслідки від міжнародних злиттів є швидше негативними порівняно з вкладеннями у початкові проекти з точки зору приймаючої країни; проте, у довгостроковому періоді багато з відмінностей у впливі двох моделей на економіку стають менш помітними, а то й зовсім зникають. Це пояснюється наступними інвестиціями, які здійснюються у довгостроковому періоді слідом за злиттям, а також передачею технології, що веде до розширення виробництва та нарощення потужностей. Аналіз інвестиційної діяльності ТНК було доповнено вивченням світових, регіональних та вітчизняних тенденцій, що спостерігаються останнім часом у потоках ПІІ.

Той факт, що на сучасному етапі найпоширенішим способом утвердження ТНК на світовому ринку є міжнародні злиття, які здійснюються у всіх країнах, незалежно від ступеню їх економічного розвитку, і майже у всіх галузях господарства, визначив міжнародні злиття наступним об’єктом нашого детального аналізу. В результаті якого було уточнено економічний зміст поняття “злиття”, дані рекомендації щодо коректного вживання таких понять як, “злиття”, “поглинання”, “придбання”, “об’єднання”. Крім того, автор з’ясував сутність явища міжнародних злиттів в усій різноманітності їх форм та здійснив аналіз усіх можливих наслідків від такого роду трансакцій за участю іноземних ТНК.

Ключовими факторами, які визначають характер впливу міжнародних злиттів на економіку приймаючої країни, є особливості національної економічної політики та рівень розвитку країни. До інших, не менш важливих факторів, можна віднести такі: як оцінюються можливі наслідки – з точки зору короткострокової чи довгострокової перспективи; за яких обставин здійснюються міжнародні злиття – нормальних чи виняткових (наприклад, в контексті програм приватизації чи фінансових криз); мотивація інвестора (наприклад, вихід на новий ринок чи підвищення ефективності); становище підприємства, яке купується; наявність альтернативних шляхів для розміщення інвестицій в країні.

Збільшення числа міжнародних злиттів в останній час є об’єктивним відображенням динамічної взаємодії між важливими тенденціями в глобальних умовах та мотиваційними факторами на рівні компаній. Злиття, масштаби яких значно розширились в розвинутих країнах, сьогодні стають актуальними також і для країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою. Вони (злиття) торкаються широкого спектру секторів і компаній, включаючи як великі фірми, так і малі та середні, в усіх країнах. Очевидно, що така практика буде набувати все більших масштабів, оскільки відбувається процес формування глобального ринку, і міжнародні злиття перетворяться на один із головних елементів стратегій зростання, які будуть прийняті на озброєння компаніями, що ведуть діяльність як на національних, так і на міжнародних ринках.

В результаті активної діяльності ТНК на світовій економічній арені значних змін зазнають усі аспекти господарювання. Однак ми припускаємо, що у першу чергу ці зміни відчуває на собі соціальна сфера як країн базування ТНК, так і приймаючих країн через свою вразливість та незахищеність. Саме це визначило необхідність дослідження ролі, яку відіграють ТНК у сфері зайнятості. Зокрема, було з’ясовано, що прихід ТНК у країни, що розвиваються, веде в цілому до збільшення кількості робочих місць, оскільки у таких країнах домінують ПІІ у нові проекти; протилежна тенденція спостерігається у розвинених країнах через переважання там міжнародних злиттів. Загалом, у результаті проведеного аналізу було зроблено висновок, що загалом, діяльність ТНК, вхідні та вихідні ПІІ не обов’язково пов’язані із чистим генеруванням чи, навпаки, скороченням зайнятості у більшості країн, так само як вони не мають вирішального впливу на сукупний рівень зайнятості, вони не можуть чинити значний тиск на макроекономічний менеджмент економіки, визначати основні детермінанти рівнів зайнятості країни. Наслідки діяльності ТНК необхідно розглядати в контексті кожної окремої країни, зважаючи на її розмір та ступінь інтернаціоналізації економіки. Крім того, міжнародне виробництво здійснює суттєвий вплив на галузеву структуру, обсяги експорту та спеціалізацію економіки. Саме через ці “канали” у довготерміновому періоді зазнає впливу ринок праці.

У роботі підкреслюється, що для свого ефективного функціонування ТНК повинна мати можливість вільно переміщувати капітал, технологію, підприємницькі навики, товари та цінні папери по всьому світові відповідно до ринкових можливостей, витрат і конкуренції. Також діяльність ТНК безпосередньо впливає на платіжний баланс, виробництво, торгівлю, зайнятість, розвиток та міжнародне конкурентне становище як країни базування, так і приймаючої країни. Тому внесок цих корпорацій у ефективність і розвиток світової економіки залежить, крім іншого, і від політики національних урядів стосовно діяльності цих компаній, яка у свою чергу теж сприяє оптимізації міжнародного виробництва і торгівлі.

Очевидно, що національні уряди цікавляться в першу чергу не зростанням світової економічної ефективності, а, насамперед, внутрішнім економічним розвитком та захистом і розширенням власних національних інтересів на міжнародній арені. Тому національні уряди ставляться до ТНК з позицій політичної та економічної вигоди для держави, а не світу в цілому. Держава у особі своїх керівних органів намагається впливати, регулювати та певним чином контролювати діяльність ТНК на своїй території з метою дотримання своїх національних інтересів, звертаючи при цьому увагу і на можливі наслідки своєї політики для світової економіки. А оскільки інтереси ТНК, що визначають їх діяльність, як правило не співпадають з національними державними інтересами приймаючих країн, часто виникають протиріччя у їх відносинах, що викликає потребу у прийнятті відповідних нормативних документів, які б ефективно регулювали відносини іноземних інвесторів в особі ТНК з урядами країн-реципієнтів.

Це визначило об’єктом дисертаційного розгляду також і вищезазначену систему відносин – ТНК-приймаючий уряд. Нами було виявлено та проаналізовано основні завдання держави щодо її стосунків з ТНК. Аналіз було здійснено із залученням українського законодавства у даній сфері. Також було запропоновано ряд рекомендацій щодо адекватної та твердої позиції, яку повинна займати держава у побудові відносин з ТНК з метою захисту власних інтересів.

Ідеологія глобалізації ставить за мету уніфікацію не лише політичних режимів, але й інститутів, включаючи економічну роль держави, у всіх країнах світу. Проте, роль держави у економіці залежить, насамперед, від моделі соціально-економічного ладу та стадії її розвитку. У даному контексті зазначається, що метою оптимальної стратегії розвитку країни у світі лібералізації та глобалізації повинно бути створення економічного простору для відстоювання національних інтересів та досягнення цілей розвитку. У вирішенні цього завдання держава покликана відіграти стратегічну роль не лише у сфері внутрішньоекономічної політики, але й на арені економічної та політичної взаємодії із зовнішнім світом.

На національному рівні держава повинна прагнути до вдосконалення відповідного інституційно-правового середовища, яке б сприяло, з одного боку, залученню іноземних інвесторів в особі ТНК, а з іншого – було ефективним інструментом захисту внутрішнього ринку від негативних наслідків взаємодії приймаючої країни з іноземними ТНК. Такими наслідками автор визначає наступні можливі проблеми: антиконкурентна діяльність іноземних підрозділів ТНК на території приймаючої країни; нестійкі потоки інвестицій та відповідних платежів, що негативно відбивається на платіжному балансі; уникнення сплати податків та зловживання трансфертним ціноутворенням іноземними філіями ТНК; трансфер технологій, що забруднюють навколишнє середовище; витіснення з ринку місцевих компаній та пригнічення розвитку місцевого підприємництва; негативний соціокультурний вплив через витіснення з ринку національних продуктів, технологій, мереж та традиційної практики ділових відносин; пільги ТНК, що дозволяють їм обмежувати використання робочої сили та обходити екологічне законодавство; надмірний вплив іноземних ТНК на внутрішні економічні відносини та прийняття відповідних рішень, що негативно відбивається на промисловому розвитку та національній безпеці в цілому. Крім того, держава повинна вести принципові переговори з міжнародним капіталом з метою оптимізації розподілу вигід від міжнародної економічної взаємодії, демонструвати обережність у макроекономічному регулюванні для зменшення вразливості економіки, а також вживати заходів впливу, спрямованих на зведення до мінімуму соціальних витрат, пов’язаних із глобалізацією.

На міжнародному рівні держава повинна намагатися зменшити асиметрії та прояви нерівності у “правилах гри” та заради цього укріплювати стратегічні союзи між країнами, що розвиваються.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо виявлення ролі транснаціональних корпорацій у інтернаціоналізаційних процесах, які характеризують сучасний стан розвитку світової економіки. Основні результати теоретичного, методичного і науково-практичного спрямування є наступними:

1. Виходячи з аналізу та узагальнення викладених в економічній літературі теоретичних поглядів на проблеми пошуку оптимального визначення транснаціональної корпорації як економічної категорії, виявлено, що існує потреба в уточненому формулюванні даного поняття з обґрунтованим відокремленням його від інших корпоративних утворень. Оскільки транснаціональні корпорації (ТНК) є носіями, рушійною силою та домінуючим фактором інтернаціоналізації світового господарства, доповнене нами визначення ТНК має наступний вигляд: ТНК – це компанія, що являє собою групу підприємств, які функціонують у двох чи більше країнах та, незалежно від країни походження, здатні реалізовувати єдину загальну стратегію за узгодженою політикою, а також здійснювати вплив на економічну політику як країни базування, так і приймаючих країн через залучення їх до світових інтеграційних процесів.

2. Детальний аналіз та співставлення економічного та правового змісту категорій “ТНК”, “ФПГ” та “стратегічний альянс” дозволили зробити висновок про доцільність розмежування даних понять та рекомендувати для позначення великих корпоративних утворень вживати термін “ТНК”, якщо мається на увазі саме міжнаціональний характер такої економічної організації, а щодо об’єднань підприємств всередині однієї країни користуватись нормативно прийнятими відповідними термінами, в тому числі й щодо ПФГ та альянсів.

3. Той факт, що на сучасному етапі найпоширенішим способом утвердження ТНК на світовому ринку є міжнародні злиття, які здійснюються у всіх країнах, незалежно від ступеню їх економічного розвитку, і майже у всіх галузях господарства, визначив міжнародні злиття одним з ключових об’єктів нашого детального аналізу. В результаті дослідження було уточнено економічний зміст поняття “злиття”, дано рекомендації щодо коректного вживання таких понять як, “злиття”, “поглинання”, “придбання”, “об’єднання”. Крім того, автор з’ясував сутність явища міжнародних злиттів в усій різноманітності їх форм та здійснив аналіз усіх можливих наслідків від такого роду трансакцій за участю іноземних ТНК.

4. Встановлено, що у сучасній системі економічних наук існує й загальна теорія ТНК, яка є дуже насиченою в розумінні проблематики, яку вона охоплює, зосереджуючись на ТНК як об’єктові дослідження. Теорія ТНК базуючись на економічній теорії, широко використовує й досягнення інших наук, у сукупності утворюючи єдину теоретичну базу, що допомагає пояснити як економічний, так і соціальний та політичний контексти діяльності ТНК. У цьому контексті автор узагальнив, що усі концепції і моделі, які лежать в основі теорії транснаціоналізації господарської діяльності фірм, трактують транснаціоналізацію як динамічний процес, котрий веде до функціонування ТНК як системи, що характеризується цілісністю та, водночас, складною структурою. Сама ж теорія ТНК, яка знайшла свій розвиток та прояви у сучасних умовах, формує наукове уявлення про транснаціоналізацію як системний процес у рамках інтернаціоналізаційних перетворень світової економіки.

5. Розширено розуміння процесу інтернаціоналізації компанії на основі синтезу традиційного (ступінчастого) та новітніх підходів (ринкового тиску, структурних залежностей і ринку, інституту та учасника) щодо вивчення причин, мотивів і способів виходу компанії на міжнародну арену у її еволюції від національної фірми до ТНК. Такий аналіз дозволив констатувати, що хоча перетворення національної фірми на ТНК відбувається загалом згідно із загальними тенденціями розвитку міжнародної економіки, однак розширенню сфери економічної діяльності компанії та її виходу за національний кордон сприяють також і внутрішні властивості корпорації, що пов’язані з особливостями капіталоутворення та внутрішнього управління, а також національні економічне, політичне та культурне середовища.

6. Встановлено, що транснаціоналізація, будучи своєрідним породженням інтернаціоналізації та домінуючим у ній чинником, активізує розширення та поглиблення світогосподарських зв’язків, сприяє посиленню інтеграції національних економічних комплексів, стимулює утворення та зростання національних підприємств та об’єднань до масштабів транснаціонального бізнесу, слугуючи, таким чином, одним із головних факторів усуспільнення світового виробництва.

7. Застосовано аналітичний підхід щодо здійснення ТНК прямих іноземних інвестицій в економіки приймаючих країн із застосуванням диференційованої оцінки моделей входження ТНК на іноземні ринки, згідно з яким пряме інвестування ТНК здійснюють двома шляхами: створюючи нові виробничі потужності через відкриття своєї філії на території приймаючої країни або шляхом злиттів. В результаті було виявлено наступну тенденцію: так, у момент здійснення інвестиції, а також у короткостроковому періоді, наслідки від міжнародних злиттів є швидше негативними порівняно з вкладеннями у початкові проекти з точки зору приймаючої країни; проте, у довгостроковому періоді багато з відмінностей у впливі двох моделей на економіку стають менш помітними, а то й зовсім зникають. Це пояснюється наступними інвестиціями, які здійснюються у довгостроковому періоді слідом за злиттям, а також передачею технології, що веде до розширення виробництва та нарощення потужностей.

8. Виходячи з аналізу діяльності ТНК, сформульовано особливості механізму їх впливу на ринок праці; визначено місце, значення та роль ТНК у процесах створення, розподілу та перерозподілу зайнятості, зокрема у аспектах прямої та непрямої зайнятості. Автором проаналізовано види зайнятості, яка створюється ТНК, та наведено фактори, пов’язані з організаційними стратегіями та формами діяльності ТНК, які спричинюють кількісні та якісні зміни у сфері зайнятості.

9. Визначено завдання держави-реципієнта у відносинах з ТНК, котрі спрямовані, у національному контексті, на залучення іноземних інвестицій, ефективне їх використання та подолання негативних наслідків приходу на ринок приймаючої країни іноземних ТНК та, у міжнародному контексті, на вироблення адекватної та твердої позиції, а також на посилення ролі нації-держави у даних відносинах з метою захисту власних національних інтересів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Костючик Н.В. (Саприкіна Н.В.) Міжнародні злиття як одна з основних тенденцій глобалізації. // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 199: в 4 т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. –