2 | 2215 | 2636 | 1007 | 1835 | 1208 | 801 | 2,19 | 1,44 | 119 | 44

3 | 2377 | 2832 | 1029 | 1915 | 1348 | 917 | 2,3 | 1,49 | 130 | 48

4 | 2526 | 2845 | 1065 | 1921 | 1461 | 924 | 2,37 | 1,48 | 137 | 48

9 | 2595 | 3060 | 1105 | 1983 | 1490 | 1077 | 2,34 | 1,54 | 135 | 54

10 | 2481 | 2952 | 1100 | 1983 | 1381 | 969 | 2,25 | 1,49 | 125 | 49

11 | 2195 | 2630 | 1066 | 1899 | 1129 | 731 | 2,05 | 1,38 | 105 | 38

Примітка: 1 – перша ротація, 2 – друга ротація

ВИСНОВКИ

1. У дисертації теоретично обґрунтовано нове вирішення важливого завдання, що виявляється в підвищенні родючості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту і продуктивності сільськогосподарських культур за рахунок різного насичення сівозмін бобовими і використання вторинної продукції зернових культур, що забезпечує накопичення й ефективне використання поряд з іншими доступними формами біологічно фіксованого азоту.

2. Встановлено, що конюшина, як один із чинників біологізації за вдвічі вищої порівняно з вико-вівсяною сумішкою продуктивності є кращим попередником пшениці озимої у сівозмінах, забезпечивши зростання урожайності її зерна на 5-10%. Урожайність озимих зернових культур загалом залежить як від внесення мінерального азоту, так і післядії насичення бобовими. Прирости зерна озимих пшениці і жита від азоту добрив становлять відповідно 3,7-8,3 і 6,9-10,2 ц/га, від насичення сівозмін бобовими – відповідно 2,6 і 2,3 ц/га. Істотний приріст умісту білка і клейковини в зерні пшениці забезпечило внесення N60.

3. За врожайності зерна вівса на фоні Р45К60 21,4 ц і ячменю 16,6 ц/га застосування мінеральних азотних добрив (N30-60) сприяло отриманню приросту врожайності на 25-28 і 36-45% відповідно. Овес і вико-овес на зерно, як попередники ячменю, є практично рівнозначними культурами.

4. Приріст урожайності зеленої маси кукурудзи і бульб картоплі при застосуванні N90 та посівів сидератів сумісно з N45 не перевищив істотної різниці в досліді, що дає підстави зменшити дозу внесення технічного азоту на 50% без зниження продуктивності культур. Ефективність внесення підвищеної дози гною (45 т/га) на фоні N45 за дією на врожай просапних культур тільки в окремі роки була вищою від сидерації проміжного посіву люпину.

5. Заорювання соломи на добриво в роки з достатньою зволоженістю у другій ротації також сприяло помітному приросту врожайності кукурудзи і картоплі. Разом з тим, за внесення дози N90 відмічено підвищення умісту азоту в зеленій масі кукурудзи, а також крохмалю і сухої речовини в бульбах картоплі. Підвищення умісту вітаміну С відмічено за зменшення доз азотних добрив та застосування методів біологізації.

6. Насичення бобовими культурами по 28% в основних та проміжних посівах забезпечило підвищення продуктивності сівозмін на 24 ц/га кормових одиниць у першій і 16 ц/га - у другій ротації порівняно з мінімальною (14%) їх насиченістю. Разом з тим, біологічно фіксованого азоту недостатньо для заміни мінерального в кількості 30 кг на 1 га сівозмінної площі. За повної відсутності останнього в системі удобрення продуктивність сівозмін в обох ротаціях знизилася відповідно на 11 і 16%.

7. Зростання кислотності ґрунту на 0,4-1,1 од. рН протягом 12 років свідчить про необхідність проведення його вапнування двічі за ротацію сівозмін. При цьому систематичне внесення мінеральних добрив приводить до поступового підвищення рухомих форм фосфору й обмінного калію у ґрунті, особливо цьому сприяє заорювання соломи вико-вівсяної сумішки і сидерація люпину, а також внесення 12,8 т гною на 1 га сівозмінної площі.

8. За наявності в структурі посівів 57% зернових культур та 14% багаторічних бобових трав на фоні внесення на 1 га сівозмінної площі 8,6 т гною відмічено стійкий бездефіцитний баланс гумусу. Позитивного балансу, що забезпечує розширене відтворення родючості ґрунту, досягнуто за внесення 12,8 т гною на фоні N36Р60К80 та наявності в сівозмінах конюшини, яка сприяє збільшенню накопичення органічних речовин відносно контролю на 23%. Найбільшу біологічну активність ґрунту відмічено в сівозмінах під кукурудзою за вирощування люпину в післяжнивних посівах.

9. Баланс NРК у досліджених сівозмінах складається позитивно, винос азоту культурами за рахунок біологічних чинників відшкодовується на 7-52%. Підвищена інтенсивність балансу фосфору і калію у сівозмінах без конюшини свідчить про незбалансованість системи удобрення, у першу чергу по азоту, та необхідність внесення N30 за мінімального насичення сівозмін бобовими.

10. Найвищі показники умовно чистого прибутку за результатами першої ротації (1490 грн. порівняно з 967 грн./га на контролі) та енергетичної ефективності (Кее = 3,1 проти 2,7 на контролі) спостерігали за максимального насичення сівозмін бобовими культурами в основних та післяжнивних посівах з метою їх використання на зелений корм.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. В умовах легких дерново-підзолистих ґрунтів зони Полісся рекомендується застосування біологічної системи землеробства з використанням у сівозмінах одно- і багаторічних бобових культур за 28% насичення в основних посівах.

2. У сівозмінах з понад 50%-вим насиченням зерновими необхідно надавати перевагу озимим зерновим культурам, які порівняно з ярими мають у 1,5-2 рази вищу врожайність. За максимального насичення сівозмін бобовими і необхідності зниження собівартості виробництва рослинницької продукції оптимальними дозами азотних добрив для озимої пшениці є 60, жита - 45, ярих вівса і ячменю – по 30 кг/га азоту на фоні Р60К80.

3. Для підвищення родючості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту необхідно вносити на 1 га сівозмінної площі не менше 13 т гною або додатково до основного посіву конюшини насичувати сівозміни іншими бобовими культурами, а також люпином у післяжнивному посіві, використовувати солому на добриво. Післяжнивні посіви люпину для використання під наступні просапні культури краще скошувати на зелений корм, аніж заорювати як сидеральне добриво.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Савчук О.І. Вплив сидератів й органо-мінерального удобрення на продуктивність картоплі // Вісник аграрної науки. - 2003. - №7. - С. 67-68.

2. Мельничук А.О., Савчук О.І., Мостовенко М.Я. Продуктивність сівозмін за умов біологічного землеробства // Корми і кормовиробництво. - Вип. 50. - 2003. - С. 54-57.

3. Савчук О.І. Продуктивність сівозмін та баланс поживних речовин на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Полісся, осушених гончарним дренажем // Вісник Українського держ. агроекологічного ун-ту водн. господарства та природокористування. - Рівне, 2004. - Вип. 2. - С. 146 -151.

4. Савчук О.І., Мельничук А.О., Єрмолаєв М.М. Баланс азоту в сівозмінах на дерново-підзолистому супіщаному грунті // Вісник аграрної науки. - 2005. - №11. - С. 20-24.

5. Савчук О.І., Мельничук А.О., Бистрицький В.С. та ін. Вплив біологічних факторів на продуктивність сівозмін та родючість ґрунту в зоні Центрального Полісся //Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС. - 2003. - С. 95-98.

6. Савчук О.І. Продуктивність просапних культур залежно від системи удобрення у сівозміні // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво: Мат. наук.-практ. конф. молодих вчених 23-25 листопада 2004 року. - Чабани, 2004. - С. 29-30.

АНОТАЦІЯ

Савчук О.І. Вплив біологічних чинників на продуктивність сівозмін та родючість дерново-підзолистого супіщаного ґрунту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. – ННЦ „Інститут землеробства УААН”. – Київ, 2006.

Викладені результати досліджень, спрямованих на вирішення важливого завдання – підвищення продуктивності культур і родючості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту за насичення сівозмін бобовими культурами в умовах центрального Полісся України.

У роботі подано комплексну оцінку родючості грунту залежно від сівозмінного чинника, розкрито закономірності впливу різного насичення бобовими на продуктивність сівозмін, вивчено можливість раціонального використання азоту мінеральних добрив. Проведено порівняльну економічну й енергетичну оцінку сівозмін.

Встановлено, що введення у сівозміни проміжного люпину під просапні культури дозволяє зменшити дозу внесення мінерального азоту вдвічі, не знижуючи продуктивності культур. При цьому максимальне насичення сівозмін бобовими культурами (по 28% в основних і післяжнивних посівах) на фоні 8,6 т гною та N30Р60К80 на 1 га ріллі забезпечує найбільший вихід кормових одиниць (близько 60 ц/га в середньому за ротацію) та підвищення родючості грунту.

Ключові слова: дерново-підзолистий ґрунт, сівозміни, мінеральний і біологічний азот, післяжнивний люпин, родючість грунту, баланс поживних речовин, продуктивність сівозмін.

АННОТАЦИЯ

Савчук О.И. Влияние биологических факторов на продуктивность севооборотов и плодородие дерново-подзолистой супесчаной почвы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 – общее земледелие. – ННЦ „Институт земледелия УААН”. – Киев, 2006.

Диссертационная работа посвящена изучению повышения продуктивности культур и плодородия дерново-подзолистой супесчаной почвы при насыщении севооборотов бобовыми культурами в условиях центрального Полесья Украины.

Установлено, что внесение на 1 га севооборотной площади Р60К80 при обязательном известковании ведет к постепенному накоплению соединений фосфора и калия, что способствует положительному балансу этих элементов в почве. Бездефицитный баланс азота достигается за счет посева в севооборотах бобовых культур. В структуре баланса биологический азот занимает 7-52%.

Простое воспроизводство плодородия почвы обеспечивается внесением на 1 га севооборотной площади 8,6 т навоза на фоне Р60К80 при наличии в структуре посевов вико-овсяной смеси. А замена вико-овса клевером на фоне внесения 12,8 т навоза + N36Р60К80, а также дополнительное введение посевов послежнивного люпина и запахивание соломы на фоне 8,6 т навоза + N30Р60К80 способствует максимальному накоплению гумуса (соответственно 0,45 и 0,40 т/га ежегодно), что обеспечивает расширенное воспроизводство плодородия почвы.

Постепенное насыщение севооборотов бобовыми культурами от 14 до 28% в основных и послежнивных посевах при одновременном снижении дозы внесения минерального азота от 60 до 30 кг на 1 га севооборотной площади (и без его использования) дает возможность компенсировать недостаток азота за счет биологического, при этом не снижая общей продуктивности севооборотов. Использование послежнивного люпина под пропашные культуры способствует уменьшению дозы технического азота на 50% без снижения их урожайности. Самую высокую продуктивность севооборота в среднем за ротацию (около 60 ц/га кормовых единиц и 5,7 ц/га переваримого протеина) обеспечило максимальное насыщение бобовыми (по 28% в основных и промежуточных посевах) при использовании люпина на зеленый корм на фоне N30Р60К80.

Наиболее высокие показатели условно чистого дохода и коэффициента энергетической эффективности получены при максимальном насыщении севооборотов бобовыми культурами на фоне внесения 8,6 т навоза, а также при его использовании в количестве 12,8 т на 1 га севооборотной площади.

Ключевые слова: дерново-подзолистая почва, севообороты, минеральный и биологический азот, пожнивный люпин, плодородие почвы, баланс питательных веществ, продуктивность севооборотов.

ABSTRAKT

Savchuk O.I. Effect of biological factors on the crop rotation productivity and soddy podzolic sandy loam fertility. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.01 - general agriculture. – NSC „Institute of Agriculture of the UAAS”. - Kyiv, 2006.

The research results directed on the solution of an important task-the increase in crop productivity and soddy podzolik soil fertility when saturading of crop rotations with legume crops in the conditions of the central Ukrainian Polissia are adduced.

The work gives the complex soil-fertility evaluation depending on a crop rotation factor. The regularities of the effect of differend saturation with legumes on the crop rotation productivity are revealed, the possibility of the rational mineral fertilizer nitrogen use is studied. The comparative economic and energy evaluation of crop rotations is conducted.

It is established that the introduction of intermediate lupin in crop rotations under tilled crops permits to decrease the mineral nitrogen dose application twofold without the decrease in crop productivity. Upon this the maximum Saturation of crop rotations with legume crops (by 28% in main and topping crops) against a background 8.6 metric tons and N30P60K80 per hectare of arable land secures the highest feed unit yield (near 60 hkg/ha at an average for the rotation) and the increase of soil fertility.

Key words: soddy podzolic soil, crop rotations, mineral and biological nitrogen, topping lupin, soil fertility, the nutriend balance, crop rotation productivity.