КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

МВС УКРАЇНИ

ШЕВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 331.022 + 351.745.5

Напрями та засоби забезпечення професійної захищеності

практичних психологів ОВС України

спеціальність: 19.00.06. – юридична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

КИЇВ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі юридичної психології Київського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник – доктор психологічних наук, професор

Медведєв Володимир Степанович,

Інститут підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ,

професор кафедри юридичної психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор

Тімченко Олександр Володимирович,

Харківський національний університет внутрішніх справ,

професор кафедри прикладної психології

кандидат психологічних наук

Запорожцева Галина Євгенівна,

Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ, доцент кафедри професійної психології та педагогіки

Провідна установа

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України (м. Київ)

Захист відбудеться „28” квітня 2006 року о “14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 в Київському національному університеті внутрішніх справ (03035, м. Київ, Солом’янська пл.,1).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл.,1.

Автореферат розісланий „21” березня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І.Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасній Україні відбуваються значні перетворення, спрямовані на підвищення ефективності правоохоронної діяльності. Важливою умовою ефективної діяльності правоохоронних органів є психологічне супроводження особового складу, що зумовлює потребу вдосконалення системи психологічного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ (ОВС). Основними напрямами такого вдосконалення слід вважати розробку нормативної бази, яка визначає функціонування самої служби психологічного забезпечення ОВС, поліпшення організаційно-методичних засад діяльності практичних психологів ОВС, забезпечення їх власної професійної захищеності. Це дозволить підвищити ефективність дій психологів, їх безпосередньої участі у забезпеченні належного рівня безпеки працівників у штатних і екстремальних ситуаціях, розробляти рекомендації щодо підвищення якості добору, психологічної підготовки кадрів, розвивати в особового складу вміння і навички використання професійно-психологічних та тактико-психологічних форм і методів у професійній діяльності.

Якісна трансформація міліції, підготовка правоохоронців, здатних захистити права та інтереси громадян у сучасних умовах, неможливі без активної участі у цьому процесі психологів-професіоналів.

Вивчення власне психологічних аспектів безпечності професійної діяльності започатковане у другому десятиріччі ХХ століття американськими та англійськими дослідниками. Подальші зарубіжні дослідження (Ж. Мурані, І. Балінт, Г. Хаан, В. Хаккер, Р. Шуберт та ін.) були спрямовані на з’ясування компенсаторних можливостей людини, дослідження впливу різних ознак (статі, професійного досвіду, темпераменту, мотивів та ін.) на захищеність від небезпеки, розроблення методик професійного добору і підготовки працівників.

За часів СРСР дослідження загальних питань психології безпеки праці проведені М.А. Котіком, П.А. М’ясоїдом, К.К. Платоновим та ін. З середини 90-их рр. ХХ століття започатковано спеціальне вивчення психолого-педагогічних аспектів безпеки службової діяльності в ОВС. Воно спрямоване на розкриття сутності і висвітлення поняття професійної захищеності працівника ОВС та її складових (А.В. Буданов, А.І. Папкін), виявлення особливостей забезпечення безпеки в екстремальних умовах діяльності (В.Г. Андросюк, В.О. Лефтеров), дослідження впливу на особисту безпеку професійної деформації (В.С. Медведєв), розгляд професійної підготовки як засобу забезпечення особистої безпеки (Л.І. Казміренко, Г.О. Юхновець, Є.А. Пономарьова), психологічних чинників безпечної переговорної діяльності (С.І. Яковенко). У більш загальному контексті (психолого-юридичному, психолого-педагогічному, медико-психологічному) окремі теоретичні та прикладні аспекти проблеми розглядалися у роботах В.І. Барка, В.П. Казміренка, М.В. Костицького, С.Д. Максименка, О.М. Морозова, В.В. Рибалки, В.М. Синьова, В.О. Татенка, О.В. Тімченка, О.В. Шаповалова та ін.

Психолог ОВС має втілювати новітні досягнення психологічної науки не тільки у роботу з персоналом, а й у вирішення повсякденних завдань із поліпшення охорони правопорядку, посилення протидії злочинності, забезпечення профілактичних заходів щодо деструктивних психологічних явищ, зокрема, професійної деформації. Але існує низка чинників, які, з одного боку, стримують розвиток психологічної служби, а з іншого – накладають негативний відбиток на самого фахівця-психолога.

Вищевикладене свідчить про значущість проблеми професійної захищеності психологів ОВС, необхідність її спеціального дослідження і розробки на цій основі науково-практичних рекомендацій та пропозицій.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах галузевого дослідження за замовленням відділу психологічного забезпечення ГУРОС МВС України від 16.01.2001 р. №6/2-167 і є складовою частиною виконання Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України та програми її реалізації до 2005 р., затвердженої наказом МВС України від 05.04.2002 р. № 334; Рішення Колегії МВС від 29.11.2003 р. № 8 КМ/1 „Про результати роботи та подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України”; наказу МВС України від 28.07.2004 р. №842 „Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України”; Комплексної програми вдосконалення бойової та психологічної підготовки особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 26 травня 2005 р. № 385; планів науково-дослідних робіт Київського національного університету внутрішніх справ (до грудня 2005 року – Національної академії внутрішніх справ України), кафедри юридичної психології КНУВС.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка та впровадження системи заходів щодо психологічного забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС України.

Завдання дослідження:

1. Встановити та проаналізувати психологічні чинники ефективності діяльності практичних психологів ОВС.

2. З’ясувати та охарактеризувати сутність і основні напрями професійної захищеності психологів ОВС України.

3. Виділити професійно-значущі якості щодо психологічної стійкості практичних психологів до психотравмуючих елементів їх професійної діяльності.

4. Розробити та здійснити апробацію практичних рекомендацій щодо забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС.

Об’єкт дослідження: професійна захищеність практичних психологів ОВС України як представників специфічної соціономічної професії.

Предмет дослідження: напрями та засоби психологічного забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС України.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи:

- обробка, узагальнення, аналіз та систематизація наукових джерел – при дослідженні науково-теоретичних положень психологічної теорії професійної діяльності, професійно-важливих особистісних якостей, а також методів їх формування та розвитку;

- аналіз документації, експертні оцінки, бесіда – при формуванні вибірки;

- тестування, спостереження, експертні оцінки, бесіда – при вивченні динаміки професійно-важливих особистісних якостей працівників психологічної служби ОВС;

- формуючий експеримент – при вивченні професійно-значущих якостей практичних психологів ОВС.

На етапі емпіричного дослідження проведене експертне оцінювання, суб’єктами якого були 105 працівників служби психологічного забезпечення ОВС України, та сформована експериментальна група з 65 осіб. Кількість членів вибірки відповідала вимозі, згідно з якою кожна з досліджуваних груп (експериментальна та контрольна) повинна складати не менше 30 осіб Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 1997.. Необхідною умовою включення до вибірки була наявність практичного досвіду та стажу роботи на посаді психолога в ОВС понад 3 роки.

Після формування вибірки було проведене діагностичне дослідження за методикою Кеттелла (16 PF-опитник) та опитника В.Г. Андросюка, орієнтованого на встановлення піддатливості працівника конкретним екстремум-станам у напружених службових ситуаціях. Способом випадкового добору вибірка, з числа практичних психологів ОВС, була поділена на дві групи: експериментальну – 35 осіб та 30 – контрольну. Після проведення формуючого експерименту, щодо професійно-значущих якостей, які зумовлюють психологічну стійкість до психотравмуючих чинників професійної діяльності, була здійснена повторна діагностика цих груп. Для перевірки стійкості досягнутих змін через 1 рік було проведено підсумкову діагностику (ретест) експериментальної та контрольної груп.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено:– 

психологічну сутність та особливості професійної захищеності практичних психологів ОВС;– 

роль психологічно-значущих якостей як одного з необхідних аспектів психологічної захищеності;– 

чинники взаємозв’язку різних рівнів психологічної стійкості як умови формування та розвитку психологічної захищеності практичних психологів ОВС.

Набули подальшого розвитку: – 

ідея щодо структури та ролі професійно-значущих якостей суб’єкта професійної соціономічної діяльності, релевантних відносно психологічної захищеності;– 

шляхи вдосконалення технологічних можливостей корекції деструктивних психологічних станів, що виникають під впливом професійної діяльності у психологів ОВС.

Удосконалено можливості використання психопрофілактичних методів, спрямованих на формування та розвиток професійно-значущих якостей психолога ОВС як компонента психологічної захищеності.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечена використанням комплексу методів та методик, що відповідають меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розробленні та практичній апробації комплексу заходів формування психологічної захищеності як умови:– 

ефективної підготовки майбутнього фахівця-психолога;– 

оптимізації психологічного супроводження, зокрема, формування професійно-психологічної стійкості та завчасної профілактики деструктивних психологічних станів, що виникають під впливом діяльності;– 

надання допомоги працівникам психологічної служби ОВС, які вже зазнали значного психотравмуючого впливу.

На основі дисертаційного дослідження автором розроблено спецкурс „Професійно-психологічна підготовка практичних психологів ОВС як напрямок професійної захищеності” та навчально-методичний комплекс, упроваджений у навчальну програму підготовки практичних психологів ОВС, що здійснюється у Київському юридичному інституті МВС (Акт упровадження від 20 жовтня 2005 року). Також матеріали дисертаційного дослідження впроваджено у діяльність Центру практичної психології ДРП МВС України (Акт упровадження від 15 листопада 2005 року).

Особистий внесок здобувача. У статті „Теоретичні аспекти психологічної захищеності практичних психологів ОВС України”, опублікованій у співавторстві з Медведєвим В.С., автору належить 50 % змісту.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження доповідались на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях: Наукова конференція професорсько-викладацького складу Київського інституту внутрішніх справ за підсумками наукових досліджень у 2000 році „Україна незалежна: актуальні проблеми розвитку” (Київ, 2001), Третя міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми суїцидології” (Київ, 2002), Всеукраїнська науково-практична конференція „Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХ столітті: теорія і практика” (Одеса, 2002), Друга Всеукраїнська науково-практична конференція „Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології” (Київ, 2005).

Основні положення і результати дисертації заслуховувалися та обговорювалися на засіданнях кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України та міжкафедральному семінарі кафедр юридичної психології, кримінології та юридичної соціології НАВСУ, кафедри проблем управління Навчально-наукового інституту управління НАВСУ, кафедри прикладної психології Навчально-наукового інституту підготовки кадрів оперативних служб міліції НАВСУ, кафедри юридичної психології Київського юридичного інституту МВС України.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у 8 наукових статтях (сім одноосібних), 4 з яких – у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які включають 5 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (213 найменувань) та 6 додатків. Загальний обсяг дисертації – 199 сторінок, з яких список використаних джерел складає 18 сторінок, додатків – 25 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗMICT РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, розкрито мету та дослідницькі завдання, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведені дані щодо їх апробації та структури дисертаційної роботи.

Перший розділ „Теоретичні аспекти професійної захищеності практичних психологів ОВС України” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. „Проблема професійної захищеності практичних психологів органів внутрішніх справ України” доведено, що визначальним чинником особистої безпеки психолога ОВС є професійна захищеність, яка визначається нами як стійкий емоційно-позитивний стан, що ґрунтується на усвідомленні людиною стабільної можливості задоволення своїх базових особистісних потреб через фахову самореалізацію у професійній діяльності та забезпечується почуттям належності до стійкої професійної спільноти, особистісними можливостями, реалістичним рівнем прагнень. Отже, професійна захищеність психолога ОВС, передусім, полягає у тому, що сама його діяльність повинна мати максимальний рівень безпечних умов та організації роботи.

Оскільки психолог ОВС є атестованим працівником, то, відповідно, його професійна захищеність має певні відмінності і від цивільних психологів, і від інших співробітників міліції. Так, при дослідженні наукових джерел та за результатами проведеного експертного оцінювання було встановлено, що психолог ОВС зазнає подвійного психотравмуючого впливу: і як працівник ОВС під час виконання загальноправоохоронних функцій, адже діяльність органів внутрішніх справ є екстремальною та небезпечною, і це негативно впливає на психіку будь-якого працівника в цілому і психолога, зокрема, і як професіонал-психолог, який зустрічається з психотравмуючими ситуаціями, виконуючи суто фахові функціональні обов’язки. Окрім того, визначено, що ефективність діяльності практичних психологів ОВС у значній мірі залежить від впливу організаційно-психологічних чинників – необхідності суворого дотримання законності та дисципліни, правил внутрішнього розпорядку, службової ієрархії, основою якої є принцип єдиноначальності, значних психологічних і фізіологічних навантажень, що викликають психологічну напруженість. Зазначені психотравмуючі впливи можуть спровокувати виникнення у нього, як у представника специфічного соціономічного напряму професійної діяльності, професійного (психоемоційного) вигоряння.

Такий специфічний статус психолога ОВС і відповідні йому негативні психологічні впливи й визначають особливості його професійної захищеності.

У другому підрозділі „Характеристика професійної діяльності практичних психологів ОВС” розкрито зміст та особливості діяльності практичних психологів ОВС. Визначено, що досконалість та вади чинного нормативно-правового регулювання є однією з важливих умов ефективної та безпечної професійної діяльності, що й визначає значною мірою професійну захищеність психолога. Тому, характеризуючи особливості діяльності психолога ОВС, нами була проаналізована нормативно-правова база діяльності психологічної служби, зокрема, наказ МВС України від 28.07.2004 р. №842 „Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України”, у контексті проблеми психологічної захищеності. Окрім того, на основі анкетування фахівців психологічної служби ОВС, визначено, що проблема психологічної захищеності не може бути реалізованою, доки не будуть створені умови для кількісного та якісного комплектування персоналу; не буде проведена корекція окремих положень щодо функціональних обов’язків та навантаження персоналу у відповідності до реальних вимог; доки не забезпечені реально вимоги наказу щодо належного інформаційного, науково-методичного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення умов професійної діяльності.

Також був проведений аналіз специфіки професійних стосунків у процесі психологічної взаємодії, як чинника ризику у діяльності психолога ОВС. Визначено, що характер професійної діяльності психолога ОВС містить істотний професійний ризик, пов’язаний, з одного боку, з підвищеною відповідальністю за можливі наслідки проведеної роботи, з іншого – постійною взаємодією з наслідками значних стрес-факторів специфічного контингенту клієнтів-працівників, що, до речі, також виступає як психогенний чинник. Тому важливим є не тільки якісний професійний добір осіб, здатних виконувати обов’язки психолога, не лише їхня фундаментальна фахова підготовка, але й постійне забезпечення професійної захищеності.

Отже, професійна захищеність психолога ОВС має враховувати психотравмуючий характер такої діяльності і включати до себе відповідні нормативно-організаційні механізми задля підвищення професійної витривалості та стійкості самих психологів. Тому нами сформульовані відповідні пропозиції щодо приведення у відповідність до реальних вимог актуальних умов праці фахівців-психологів, а також щодо заходів супроводження самих психологів для своєчасної діагностики та усунення можливих деструктивних психологічних станів.

У третьому підрозділі „Форми психологічного захисту та їх наслідки щодо професійної незахищеності практичних психологів ОВС” визначено, що наслідком недостатньої професійної захищеності практичних психологів ОВС є виникнення у них стійких негативних (деструктивних) психологічних станів, реакцією на які стають непродуктивні форми психологічного захисту.

Нами виявлені наступні стійкі негативні психічні стани: стресове напруження, психологічна астенізація, емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція професійних досягнень. Загалом вони притаманні будь-якій інтенсивній напруженій інтерактивній діяльності у системі „людина-людина”, але набувають своєї специфіки в умовах правоохоронної („силової”) системи. Також з’ясовано, що за відсутності професійної захищеності ці негативні психічні стани поступово породжують непродуктивні форми психологічного захисту що, у свою чергу, викликає небезпечний та деструктивний синдром „психологічного вигоряння”.

Нами доводиться відмінність феномену вигоряння від таких суміжних феноменів, як професійна деформація та депресія.

Виходячи з цього, спектр заходів професійної захищеності необхідно спрямовувати не лише на нормативну чи організаційну сферу, а й на суто психологічну профілактику деструктивних станів персоналу, в тому числі й „психологічного вигоряння”.

Другий розділ „Прикладні аспекти вдосконалення професійної захищеності практичних психологів ОВС” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1. – „Дослідження психологічних умов професійної захищеності практичних психологів ОВС” – надано характеристику психологічних умов професійної захищеності практичних психологів ОВС. У ньому розглянуто традиційні підходи до цієї проблеми – аналіз індивідуальних та організаційних чинників професійної захищеності; висвітлено констатуюче та формуюче експериментальне дослідження психологічних аспектів професійної захищеності практичних психологів ОВС.

Проведене дослідження було спрямоване на виявлення чинників, що визначають виникнення деструктивних психологічних станів персоналу в процесі діяльності у контексті проблеми психологічної захищеності. Воно будувалося з урахуванням не лише особливостей професійної діяльності, а й індивідуально-психологічних якостей персоналу.

Після формування експериментальної та контрольних груп були реалізовані психокорекційні заходи. Розроблена авторська програма „Професійно-психологічна підготовка практичних психологів ОВС як напрямок професійної захищеності” передбачає вплив на весь психологічний „профіль” особистості, що створює умови для психокорекції негативних психічних станів, зокрема, „психологічного вигоряння”.

Методика психологічної корекції негативних психічних станів побудована на засадах активного формування необхідних психічних якостей та проводиться у колективній (під час навчання чи підвищення кваліфікації) або індивідуальній (при наданні безпосередньої допомоги) формах. Вона поєднує техніки раціональної та сугестивної психотерапії і становить собою комплекс методів і прийомів психологічного впливу на особистість. Методика передбачає послідовну реалізацію наступних етапів: фіксація проблеми та формулювання бажаного результату; формування здатності зберігати стан спокою під час виконання професійних обов’язків; формування установки всебічного розгляду конфліктної ситуації при збереженні спокою; формування установки уникання конфліктних та виходу з кризових ситуацій під час виконання професійних обов’язків; закріплення результатів впливу.

Після застосування методики було проведене повторне тестування (ретест) представників усієї вибірки. Результати обробки одержаних даних свідчать про оптимізацію показників експериментальної групи до рівня норми та незначну зміну показників у межах первинного профілю контрольної групи (див. табл. 1).

Таблиця 1

Результати експерименту з профілактики „психологічного вигоряння” при виконанні професійних обов’язків

Тест Кеттелла | MD | A | B | C | E | F | G | H | I | L | M | Контрольна група

до експерименту | 3,42 | 2,55 | 5,49 | 2,15 | 3,4 | 4,15 | 2,65 | 3,3 | 3,27 | 5,69 | 5,4 | Контрольна група

після експерименту | 4,1 | 3,23 | 4,8 | 2,85 | 4,5 | 3,7 | 1,8 | 2,81 | 3,15 | 6,1 | 6,2 | Експерим. група

до експерименту | 3,62 | 2,59 | 5,55 | 2,23 | 3,46 | 4,23 | 2,69 | 3,36 | 3,31 | 5,73 | 5,46 | Експерим. група

після експерименту | 3,1 | 6,2 | 5,8 | 5,2 | 4,2 | 5,1 | 5,81 | 6,82 | 7,1 | 8,5 | 6,4 |

Тест Кеттелла | Методика В.Г. Андросюка | N | O | Q1 | Q2 | Q3 | Q4 | Cтрес | Фрустрац. | Конфл. | Кризи | Щирість | Контрольна група

до експерименту | 5,49 | 6,28 | 3,48 | 6,05 | 2,5 | 6,0 | 16,0 | 16,5 | 19,06 | 19,1 | 2,5 | Контрольна група

після експерименту | 4,9 | 5,7 | 4,2 | 5,5 | 1,8 | 5,3 | 14,5 | 17,1 | 20,2 | 18,5 | 3,0 | Експерим. група

до експерименту | 5,55 | 6,31 | 3,56 | 6,15 | 2,64 | 6,2 | 18,48 | 17,5 | 22,4 | 22,42 | 3,4 | Експерим. група

після експерименту | 8,4 | 7,1 | 4,8 | 5,1 | 6,7 | 9,3 | 12,67 | 11,96 | 12,23 | 15,46 | 2,8 |

За результатами дослідження нами виокремлені базові професійно-значущі психологічні риси: емоційна стійкість, впевненість у собі та своїх силах, самоконтроль та змобілізованість, які зумовлюють також зміни низки пов’язаних із ними інших властивостей та якостей. Їх динаміка в експериментальній групі дає можливість зробити висновок про правильність визначених нами рис, що зумовлюють професійну витривалість до негативних впливів професійної діяльності працівників психологічної служби ОВС при виконанні ними професійних обов’язків.

Для реалізації формуючого впливу, як етапу дослідження, нами була розроблена авторська методика „Професійно-психологічна підготовка практичних психологів ОВС як напрямок професійної захищеності”. Експериментально доведено, що цілеспрямований розвиваючий вплив за даною методикою на ключові якості у процесі професійно-психологічної підготовки, а також профілактика їхніх негативних змін підвищує як професійний рівень фахівців, так і психологічну стійкість до психотравмуючої сутності їх професійної діяльності.

У підрозділі 2.2. – „Заходи психологічного забезпечення професійної безпеки практичних психологів ОВС України”, виходячи з основних напрямів професійної захищеності, а саме: правової, економічної, матеріально-технічної, соціальної, соціально-психологічної, кадрової, інформаційної, психологічної та фізичної, автором запропоновано низку напрямів забезпечення професійної захищеності практичного психолога ОВС. На основі проведеного аналізу проблем професійної захищеності практичних психологів, характеристик їхньої професійної діяльності, форм психологічного захисту від негативних чинників професійної діяльності, а також результатів проведеного дослідження психологічних умов професійної захищеності психологів ОВС, виділені такі першочергові напрями: „професійно-психологічний відбір” та „професійна психологічна підготовка”.

Встановлений, у процесі експериментального дослідження, психологічний профіль фахівця дав можливість визначити перелік професійно-значущих характеристик особистості кандидата на службу до підрозділів практичної психології ОВС, сприяв індивідуалізації психографічних характеристик, що мають бути орієнтиром для вибору методів і організації психодіагностичного добору.

Окрім того, у контексті забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС нами розглянуто значення психокорекції. Це пов’язано з тим, що уникнути у роботі практичних психологів ОВС професійного стресу і професійного вигоряння у сучасних умовах неможливо, але цілком реально істотно зменшити їхній руйнівний вплив на психічне здоров’я персоналу. Тому в кожному Центрі практичної психології органів внутрішніх справ має бути розроблена і реалізована власна антистресова програма для практичних психологів ОВС, з урахуванням наявної матеріально-технічної бази та кадрових можливостей, в основу якої можна покласти авторські напрацювання. Результати дослідження засвідчують ефективність розробленої та апробованої програми професійно-психологічної підготовки практичних психологів ОВС такими засобами, як психологічна діагностика, психологічна корекція, індивідуальне консультування, проведення з фахівцями ситуаційних і рольових ігор та практичних вправ, спрямованих на надання психологічної допомоги. При цьому підвищується ефективність міжособистісних та міжгрупових стосунків, про що свідчить істотне поліпшення та стабілізація в експериментальній групі показників суб’єктивного стану, особистої тривожності, комунікативних властивостей та психологічної напруженості.

ВИСНОВКИ

У висновках констатується, що у дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми професійної захищеності, шляхів профілактики негативних психічних станів, і, зокрема, „психологічного вигоряння” психологів ОВС, які виникають під впливом специфічної соціономічної діяльності. Автором пропонується здійснювати як ранню психопрофілактику, реалізуючи „Програму професійно-психологічної підготовки практичних психологів ОВС як напряму професійної захищеності” ще під час навчання та професійної підготовки психологів, так і безпосередню профілактику під час постійного професійно-психологічного супроводження їх подальшої оперативно-службової діяльності. Узагальнення одержаних даних дало можливість зробити наступні висновки та визначити перспективи подальшої розробки проблеми:

1. З’ясовано, що діяльність органів внутрішніх справ є екстремальною та небезпечною, і це негативно впливає на психіку будь-якого її суб’єкта, практичного психолога, зокрема. Останній зазнає подвійного психотравмуючого впливу: і як працівник ОВС під час виконання загальноправоохоронних функцій, і як професіонал-психолог, що зустрічається з психотравмуючими ситуаціями, надаючи допомогу працівникам ОВС.

2. Визначено, що чинний наказ МВС України від 28.07.2004 р. №842 „Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України”, який регламентує діяльність практичних психологів ОВС, врахував досвід попередніх нормативних документів та більш чітко визначив усю функціональну та організаційну систему служби, відповідно до актуальних потреб та вимог сьогодення, проте не може забезпечити належного професійного захисту персоналу. Так, зокрема, проблема професійної захищеності буде актуальною, доки не будуть створені умови для кількісного та якісного комплектування персоналу, необхідного для реального виконання вимог зазначеного наказу у частині функціональних обов’язків та навантаження персоналу; а також для належного інформаційного, науково-методичного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення умов професійної діяльності.

3. Встановлено, що специфіка професійних відносин штатного працівника психологічної служби та співробітника, який звернувся по допомогу, визначає напружений та виснажливий характер взаємодії для самого фахівця. Тому психологічна захищеність штатного психолога ОВС має враховувати психотравмуючий характер такої діяльності і включати відповідні нормативно-організаційні механізми підвищення професійної витривалості фахівців: якісний добір, підготовка та профілактика.

4. Набуло експериментального підтвердження припущення, що наслідком недостатньої психологічної захищеності практичних психологів ОВС є виникнення стійких негативних (деструктивних) психологічних станів. Такі стани притаманні будь-якій інтенсивній напруженій інтерактивній роботі у системі „людина-людина” і особливо – правоохоронній діяльності. Одним із наслідків цього є „психологічне вигоряння”, а також професійна деформація та депресія.

5. Емпіричним шляхом визначені ключові якості, які є підґрунтям забезпечення професійної захищеності практичного психолога ОВС: емоційна стійкість, впевненість у собі та своїх силах, самоконтроль та змобілізованість. Цілеспрямований розвиваючий вплив, за авторською методикою „Професійно-психологічна підготовка практичних психологів ОВС як напрямок професійної захищеності”, на ці ключові якості у процесі професійно-психологічної підготовки, а також профілактика їхніх негативних змін підвищує як професійний рівень фахівців, так і психологічну стійкість до психотравмуючої сутності професійної діяльності.

6. Відзначається, що ефективність діяльності практичних психологів ОВС значною мірою залежить від впливу організаційно-психологічних чинників, тому заходи забезпечення професійної захищеності необхідно спрямовувати не лише на нормативно-організаційну сферу, а й на психологічну профілактику деструктивних станів персоналу.

7. У ході дослідження реалізована розроблена авторська програма професійно-психологічної підготовки практичних психологів ОВС, яка дозволяє підвищити ефективність професійної діяльності та стабілізувати психологічні показники, поліпшити міжособистісні й міжгрупові стосунки, про що свідчить істотне покращення в експериментальній групі прямих та побічних показників – суб’єктивного стану, особистої тривожності, комунікативних властивостей, психологічної напруженості.

8. Визначені перспективні напрями подальшої наукової та практичної роботи. Зокрема зазначено, що колом питань, розглянутих у дисертації, проблема психологічної захищеності у діяльності практичних психологів ОВС не вичерпується, адже перспективи подальшого дослідження мають набути обов’язкового розвитку у розробці професіограми практичного психолога ОВС та оптимізації нормативної бази, що регламентує діяльність практичного психолога ОВС у контексті професійної захищеності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шевченко О.М. Проблеми професійної захищеності практичних психологів внутрішніх справ України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – К.: КІВС; „МП Леся”, 2001. – № 6. – С. 245–250.

2.  Шевченко О.М. Теоретичні аспекти психологічної захищеності практичних психологів ОВС України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Спеціальний випуск: збірник наукових праць молодих вчених. Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – К.: КІВС; „МП Леся”, 2002. – С. 78–88. (у співавторстві з Медведєвим В.С.).

3. Шевченко О.М. Професійна захищеність практичних психологів органів внутрішніх справ України (за результатами емпіричного дослідження). Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – К.: КІВС, „МП Леся”, 2002. – №7. – С. 293–300.

4. Шевченко О.М. Професійна діяльність та особистість психолога. Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – К.: КІВС, „МП Леся”, 2003. – №8. – С. –313.

5. Шевченко О.М. Науково-методичні засади функціонування кімнат психологічного розвантаження в органах внутрішніх справ України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2001. – № . – С. –170.

6. Шевченко О.М. Психологічні аспекти участі психолога у проведенні службового розслідування за фактами самогубств працівників ОВС // Актуальні проблеми суїцидології: Зб. наук. праць / заг. ред. Яковенка С.І. – К.: РВВ КІВС., 2002. – Частина 2. – С.71–77.

7. Шевченко О.М. Роль психолога у проведенні професійно-психологічної підготовки особового складу органів внутрішніх справ України // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХІ столітті: теорія і практика”. Частина ІІ. Психологічна підготовка фахівців до професійної діяльності (Одеса, 30 – 31 травня 2002 р.). – Одеса: НДРВВ ОЮІ УВС, 2002. – С. 22–28.

8. Шевченко О.М. Професійно-психологічна підготовка практичних психологів ОВС як напрямок професійної захищеності: Навч.-метод. комплекс. – К.: Знання України, 2005. – 28 с.

АНОТАЦІЯ

Шевченко О.М. Напрями та засоби забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06. – Юридична психологія. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2006.

Дисертація присвячена теоретично-експериментальному вивченню проблеми забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС України. Експериментально доведено, що розробка та впровадження системи заходів щодо психологічного забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС України сприяють ефективній підготовці майбутнього фахівця-психолога, формуванню професійно-психологічної стійкості та завчасної профілактики деструктивних психологічних станів, що виникають під впливом діяльності і надання допомоги працівникам психологічної служби ОВС, які вже зазнали значного психотравмуючого впливу. Розроблено спецкурс „Професійно-психологічна підготовка практичних психологів ОВС як напрямок професійної захищеності” та видано навчально-методичний комплекс, упроваджений у навчальну програму підготовки практичних психологів ОВС, що здійснюється в Інституті підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх та в діяльність Центру практичної психології ДРП МВС України.

Ключові слова: професійна захищеність, професійно-психологічна підготовка, стресові ситуації, вигоряння, деструктивні психічні явища, психологічний захист, психологічна напруженість, професійна деформація.

АННОТАЦИЯ

Шевченко А.Н. Направления и средства обеспечения профессиональной защищенности практических психологов ОВД Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06. – Юридическая психология. – Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2006.

Диссертация посвящена теоретически-экспериментальному изучению обеспечения профессиональной защищенности практических психологов ОВД Украины. Доказано, что внедрение системы мероприятий по психологическому обеспечению профессиональной защищенности практических психологов ОВД Украины оказывает содействие эффективной подготовке будущего специалиста-психолога, формированию профессионально-психологической устойчивости и своевременной профилактики деструктивных психологических состояний, которые возникают под влиянием деятельности и предоставления помощи работникам психологической службы ОВД, которые уже испытали значительное психотравмирующее воздействие. Разработанный спецкурс „Профессионально-психологическая подготовка практических психологов ОВД как направление профессиональной защищенности” внедрен в учебную программу подготовки практических психологов ОВД, осуществляемой в Институте подготовки кадров общественной безопасности и психологической службы Киевского национального университета внутренних дел и используемый в деятельности Центров практической психологии ДРП МВД Украины.

Проанализирована специфика профессиональных отношений штатного психолога и сотрудника, обратившегося за помощью, что определяет напряженный и изнурительный характер взаимодействия для самого специалиста, который может привести к возникновению деструктивных психических состояний. Поэтому психологическая защищенность штатного психолога ОВД должна учитывать психотравмирующий характер такой деятельности и включать соответствующие нормативно-организационные механизмы повышения профессиональной выносливости: качественный отбор, подготовку и профилактику.

Вследствие недостаточной психологической защищенности практических психологов ОВД возможно возникновение стойких отрицательных (деструктивных) психологических состояний. Такие состояния присущи любой интенсивной напряженной интерактивной работе в системе „человек-человек” и, в особенности, правоохранительной деятельности. Одним из следствий этого является профессиональное выгорание, а также профессиональная деформация и депрессия.

Экспериментальным путем определены ключевые качества, которые субъективно обеспечивают профессиональную защищенность практического психолога ОВД, а именно: эмоциональная стойкость; уверенность в себе и своих силах, самоконтроль и мобилизованность. Целенаправленное развивающее влияние по авторской методике „Профессионально-психологическая подготовка практических психологов ОВД как направление профессиональной защищенности” на эти ключевые качества в процессе профессионально-психологической подготовки, а также профилактика их отрицательных изменений повышает как профессиональный уровень специалистов, так и психологическую стойкость к психотравмирующей сущности их профессиональной деятельности.

Отмечено, что эффективность деятельности практических психологов ОВД в значительной степени зависит от влияния организационно-психологических факторов – необходимости строгого соблюдения законности и дисциплины, правил внутреннего распорядка, служебной иерархии, основой которой является принцип единоначалия, больших психологических и физиологических нагрузок, которые активизируют психологическую напряженность.

Реализация программы профессионально-психологической подготовки практических психологов ОВС разрешает повысить эффективность профессиональной деятельности и стабилизировать психологические показатели, улучшить межличностные и межгрупповые отношения, о чем свидетельствует позитивная динамика в экспериментальной группе прямых и косвенных показателей – субъективного состояния, личной тревожности, коммуникативных свойств, психологической напряженности.

Определены перспективные направления дальнейшей научной и практической работы: разработка профессиограммы практического психолога ОВД и оптимизация нормативной базы, регламентирующей деятельность практического психолога ОВД в контексте профессиональной защищенности.

Ключевые слова: профессиональная защищенность, профессионально-психологическая подготовка, стрессовые ситуации, выгорание, деструктивные психические явления, психологическая защита, психологическая напряженность, профессиональная деформация.

SUMMARY

Shevchenko O.Directions and facility of the provision professional protection practical psychologist internal affairs body of Ukraine. - Manuscript.

Thesis dissertation for a degree of candidate of psychological science Ph.D. in psychology, specialty 19.00.06. - juridical psychology. - Kyiv National university of Internal Affairs, Kyiv, 2006.

Dissertation is dedicated to theory-experimental study of the provision professional protection practical psychologist internal affairs body of Ukraine. It Is shown that development and introducing the system action on psychological provision professional protection practical psychologist internal affairs body of Ukraine, on base of the theoretical analysis of the problem and empirical study, render the assistance to efficient preparing the future specialist-psychologist, shaping professional-psychological stability and well-timed preventive maintenance destroying psychological conditions, which appear under influence of activity and granting help workman of the psychological service internal affairs body, which have already felt significant traumatize psyche influence. It is designed special course "professional-psychological training practical psychologist internal affairs body as direction professional protection" and is published scholastic-methodical complex, introduced in scholastic program of preparation practical psychologist internal affairs body, realized in Kiev legal institute of Internal Affairs and is introduced in activity of the Centre to practical psychology department on work with personnel of Internal Affairs Body of Ukraine.

Key words: professional preparation, professional-psychological training, stressful situations, burning-out, destroying psychic phenomena’s, psychological protection, psychological tension, professional deformation.