НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Сударкін Олександр Олександрович

УДК 504.062+502.35:330.322

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІЙ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ

Спеціальність 08.08.01 – Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

Науковий керівник | доктор економічних наук, старший науковий співробітник Галушкіна Тетяна Павлівна,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: |

д.е.н., професор

Бистряков Ігор Костянтинович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,

завідувач відділу просторового розвитку та земельних відносин

к.е.н., доцент

Шмагіна Вероніка Валеріївна,

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, доцент кафедри математичного моделювання економічних систем

Провідна установа: |

Інститут регіональних досліджень НАН України, відділ регіональної екологічної політики, м. Львів

Захист відбудеться 16 листопада 2006 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий "15" жовтня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Моліна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед пріоритетів соціально-економічного розвитку приморських територій, які формують стратегію економічного зростання України, реалізацію еколого-економічних реформ, об'єктивно і обґрунтовано визначено рівень конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери як високорентабельної галузі, яка має забезпечити потреби внутрішнього і міжнародного попиту на туристичні та санаторно-оздоровчі послуги без посилення антропогенного тиску на довкілля.

Рішенню цієї проблеми може сприяти залучення інвестиційних резервів, що обумовлює необхідність визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості територій курортно-рекреаційної спрямованості. Це і зумовило вибір об'єкту, предмету, а також завдань дослідження.

Саме на ці заходи спрямована Державна Програма розвитку туризму в Україні до 2010 року, Закон “Про курорти”, низка інших законодавчих ініціатив. Крім того, існує значний науковий доробок в цьому напрямі. Методології оцінки інвестиційної привабливості об’єктів, в тому числі в сфері курортно-рекреаційного природокористування, присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних учених.

Проте, маловивченість проблеми, недостатнє опрацьовування теоретичних і прикладних аспектів розробки і впровадження еколого-орієнтованих інвестиційних рішень потребують подальшої деталізації і поглиблення досліджень. Крім того, специфічні умови туристично-рекреаційних територій та особливості формування регіональних еколого-збалансованих проектів вимагають особливого підходу до проведення передінвестіційних досліджень. Саме цей постулат підтверджує актуальність та інновативність вибраної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з програмами комплексних досліджень Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за темами: “Організаційно-економічне забезпечення екологобезпечного розвитку регіону (на прикладі Українського Причорномор'я)” (номер державної реєстрації №0101U000709), де здобувачем запропоновано методичні основи комплексної еколого-економічної діагностики та оцінки інвестиційної привабливості курортно-рекреаційних територій та проектів, та „Трансформація сучасної системи організаційно-економічних відносин природокористування та забезпечення екологічної безпеки на державному та регіональному рівнях” (номер державної реєстрації № 0104U000576), де автором визначено напрями організаційно-економічного механізму екологічного оздоровлення територій.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в поглибленні теоретико-методологічних засад та удосконаленні методичних підходів до визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості територій туристично-рекреаційної спрямованості; розробці організаційно-економічного механізму забезпечення їх збалансованого розвитку (на прикладі Одеської області). Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки і рішення комплексу завдань дисертаційного дослідження:

- визначити еколого-економічні критерії та сутність інвестиційної привабливості розвитку рекреаційних територій;

- проаналізувати структурні особливості оцінки курортно-рекреаційного потенціалу в розрізі Українського Причорномор'я та дослідити тенденції розвитку курортно-рекреаційної сфери як складової регіональної економіки;

- обґрунтувати чинники екологічної сприятливості курортно-рекреаційних територій та запропонувати концептуальні підходи до визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості територій курортно-рекреаційного статусу;

- визначити напрями удосконалення законодавчої бази щодо підвищення інвестиційної привабливості територій туристично-рекреаційної спрямованості;

- обґрунтувати принципи і удосконалити понятійно-категорійний апарат щодо екологічної санації туристично-рекреаційних територій;

- запропонувати і обґрунтувати методичні підходи до реалізації екологічного аудиту та екологічної сертифікації територій курортно-оздоровчого та туристично-рекреаційного призначення;

- обґрунтувати шляхи підвищення ефективності регіональних екологічних програм як складової інвестиційної привабливості курортно-рекреаційних територій;

- обґрунтувати напрями розвитку партнерських ініціатив та досягнення балансу інтересів у сфері рекреаційного природокористування;

Об'єктом дослідження є процес визначення та забезпечення інвестиційної привабливості рекреаційних територій (на прикладі приморських територій Одеської області) як передумови підвищення ефективності їх використання.

Предметом дослідження є теоретичні і прикладні основи еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості територій і проектів туристично-рекреаційної спрямованості.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають сучасні теорії економіки природокористування, економічної теорії, проектного та інвестиційного менеджменту, регіональної економіки, відомі наукові положення зарубіжної і вітчизняної економічної думки в галузі теорії і практики розвитку туристично-рекреаційного природокористування.

У роботі використовуються загальнонаукові методи економічних досліджень: прийоми аналізу і синтезу, моделювання, системний і програмно-цільовий підходи – при побудові алгоритму дослідження; метод порівнянь – при оцінці тенденцій рекреаційного природокористування; економіко-статистичні та емпіричні методи – при аналізі показників інвестиційної привабливості в розрізі як територій, так і локальних об’єктів рекреаційного природокористування; експертних оцінок і моделювання – при визначенні оцінки впливу об’єктів рекреаційного природокористування на довкілля.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України та Верховної Ради, нормативні документи міністерств і відомств, інших органів державного і регіонального рівня. Використовуються статистичні матеріали і аналітичні огляди міжнародних організацій, іноземна і вітчизняна монографічна література, періодичні наукові видання, звітність об'єктів туристично-рекреаційної сфери, прогнози і аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Принципова особливість виконаного дисертаційного дослідження полягає в подальшому розвитку і поглибленні методологічних і методичних підходів до визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості в розрізі як окремих територій, так і локальних об’єктів. При цьому, в схему оцінки та розробки програми заходів було імплементовано як існуючу, так і прогнозовану законодавчу і нормативну базу в галузі курортно-рекреаційного природокористування, обґрунтовано необхідний концептуальний і організаційно-методичний базис її формування.

Найбільш значущими науковими результатами дисертаційного дослідження, які автор виносить на захист, є:

Вперше:

- сформульовано концептуальні підходи до оцінки інвестиційної привабливості територій туристично-рекреаційного статусу, які базуються на визначенні оцінки еколого-економічного ризику та негативного кумулятивного ефекту, а також балансі інтересів та консолідації фінансових зусиль в територіальному розрізі;

- запропоновано і сформульовано сутність поняття “екологічна санація туристично-рекреаційних територій” як комплексної категорії, що визначає напрями організаційно-економічних рішень щодо відтворення природно-ресурсного потенціалу конкретних територій (зон) з метою відновлення або розповсюдження їх оздоровчо-лікувальних функцій;

- визначено організаційно-економічну модель оздоровлення територій курортно-рекреаційного призначення, яка базується на принципах екосистемного підходу, механізмах вдосконалення законодавчої бази та враховує чинники і критерії визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості цих територій;

удосконалено:

- організаційну модель реалізації проектів туристично-рекреаційного природокористування. Обґрунтовано, що домінуючу роль в ній мають займати механізми фінансової підтримки та комплексної діагностики (екологічного аудиту) природно-ресурсного потенціалу території;

- механізми формування партнерських відносин у напрямі консолідації зусиль бізнес-сектора і владних структур щодо загальної політики фінансування інвестиційних проектів, які направлені на посилення інвестиційної привабливості курортно-рекреаційних територій;

дістали подальший розвиток:

- поглиблений аналіз сучасних еколого-економічних тенденцій розвитку туристично-рекреаційного природокористування в приморських регіонах України, що дозволяє оцінити масштаби еколого-економічних зрушень в цій сфері;

- концептуальні основи та організаційно-економічний механізм посилення дієвості регіональних екологічних програм, направлених на збереження і відновлення природно-рекреаційного потенціалу територій;

Практичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність роботи полягає в ґрунтовному поглибленні методології розробки та впровадженні інвестиційних рішень в сфері туристично-рекреаційного природокористування.

Практичне значення результатів складається в подальшій розробці та удосконаленні комплексної моделі інвестиційного менеджменту в галузі туристично-рекреаційного природокористування і оцінки впливу екологічних чинників на потенційну привабливість територій, можливості обліку основних тенденцій розвитку туристично-рекреаційних проектів в майбутніх періодах.

Результати дисертаційного дослідження щодо формування ефективної моделі екологічної політики на місцевому рівні, направленої на поліпшення екологічної ситуації і збереження природно-ресурсного потенціалу Затоковської курортно-рекреаційної зони, були позитивно оцінені Затоковською селищною радою (довідка №211-140 від 28.04.99 р.).

Авторські пропозиції і оцінки щодо тенденцій розвитку ринку курортно-рекреаційних послуг використані під час проведення практичної конференції “Чорноморська перлина-99”, яка була організована локальним комітетом Міжнародної Асоціації студентів і молодих фахівців у галузі економіки і управління AIESEC під керівництвом здобувача, м. Одеса (довідка № 01-Н від 11.07.99 р.).

Авторські розробки щодо визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості територій були використані в процесі передпроектної оцінки будівництва аквапарку “Лазурний”, Одеська обл. (довідка від 24.03.2003 р. №203.2003 -ВЯ/ЕД) та проведення екологічного аудиту заводу „Елакс”, м. Одеса (довідка № 29 від 19.07.05 р.).

Матеріали дисертації використовувались в ході проекту “Партнерство за демократію заради здоров'я нації”, якій здійснювався у Херсонській області за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні (довідка №08 від 01.09.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті положення та ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження апробовано в доповідях, повідомленнях і були схвалені на міжнародних і науково-практичних конференціях та семінарах: “Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми і перспективи розвитку” (Україна, Волинська область, с. Світязь, вересень 2000 р.); "Strategies for the Development of Industrialized Cities and Regions in Central and Eastern Europe" (Німеччина, Лейпциг, 2000.); "Экологические и экономико-правовые механизмы управления приморскими регионами и морскими экосистемами" (Україна, Маріуполь, 2001 р.); "Соціально-економічні проблеми природокористування і екології" (Україна, Миколаїв, 2001 р.); "Причорномор'я на порозі ХХІ сторіччя: тенденції глобалізації і регіоналізації соціально-економічного розвитку" (Україна, Феодосія, 2001 р.); "Water - а key to Sustainable development. International Conference on Freshwater" (Бонн, Німеччина 2001 р.); “Навколишнє середовище - ХХІ” (Україна, Дніпропетровськ, 2002 р.); Підсумкова науково-практична конференція професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету та вищих навчальних закладів регіону (Україна, Одеса, 2002-2006 р.); “Creation and development of tourism product”, тренінгова сесія (Україна, Вилкове, 2003 р.); “Marketing and sales of tourism product”, тренінгова сесія (Україна, Ізмаїл, 2004 р.); "Співпраця ради поліпшення екологічної ситуації і здоров'я нації" (Україна, Херсон 2004 р.); Економічні проблеми розвитку промислового виробництва (Україна, Одеса, 2004 р.); "Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції" (Україна, Рівне, 2004 р.); "Українське Причорномор'я в конкурентному економічному просторі" (Україна, Феодосія, 2005 р.); "Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища" (Україна, Львів, 2005 р.), "Земельні відносини і просторовій розвиток в Україні" (Україна, Київ, 2006 р.); "Соціальні програми: теоретичні аспекті та методи реалізації" (Україна, Херсон, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в 11 наукових працях, з них 6 - в спеціалізованих збірниках наукових праць, 5 – в тезах конференцій, загальним обсягом 2,86 друк. аркушів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг дисертації складає 214 стор. комп'ютерного тексту, який включає 26 таблиць і 16 рисунків, крім того 7 додатків на 29 сторінках. Список використаних джерел з 219 найменувань викладено на 13 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Еколого-економічні передумови підвищення інвестиційної привабливості курортно-рекреаційних територій” визначено існуючі тенденції розвитку туристично-рекреаційної галузі (на прикладі приморських територій Одеської області) як чинника економічного зростання в регіональному вимірі. Обґрунтовано, що особливість економіко-географічного розташування області, сприятливі кліматичні умови, різноманітні природні лікувальні ресурси, розвинута мережа водних, залізничних та автомобільних магістралей, наявність об'єктів санаторно-курортного та оздоровчого призначення, кількість якіх налічує понад 370 закладів розміщення туристів та відпочиваючих, є передумовою посилення інвестиційної привабливості курортно-рекреаційного потенціалу Українського Причорномор’я. Однак можна констатувати, що забезпеченість санаторними та оздоровчими послугами різко зменшується. Крім того, наразі проведена оцінка ступеня сприятливості ресурсів цього регіону свідчить про те, що зараз склалася кризова ситуація у сфері рекреаційного природокористування, хоча відрахування туристично-рекреаційної сфери до бюджетів усіх рівнів у вигляді податків і обов'язкових платежів зростають приблизно на 1 млн. грн. щорічно.

Враховуючи, що курортно-рекреаційна сфера, як вид економічної діяльності і важливий соціальний інститут, має чітку орієнтацію на використання природних ресурсів і об'єктів культурної спадщини, доведено, що важливими її напрямами є ефективне і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу з одночасним його заощадженням і відновленням та профілактика і мінімізація негативного впливу курортно-туристичної діяльності на навколишнє природне середовище.

Однак результати проведеного дослідження на прикладі туристично-рекреаційних територій Українського Причорномор'я, які мають тенденцію до зростання (Рис. 1), підтверджують негативні тенденції, що склалися в туристично-рекреаційному природокористуванні в цілому:

- відсутній дієвий економічний механізм, який би націлював на ефективне, з позицій екологозбалансованого підходу, освоєння курортно-рекреаційного потенціалу;

- відзначається нечіткий розподіл регіональних і місцевих повноважень на територіях курортно-рекреаційного статусу, що потребує обґрунтування напрямів їх удосконалення;

- недостатнє забезпечення реалізації стратегічно вигідних і екологічно та економічно привабливих інвестиційних проектів, які б передбачали комплексний розвиток найбільш перспективних рекреаційних територій в регіональному вимірі;

- слабкий еколого-економічний моніторинг наслідків як потенційної, так і існуючої господарської діяльності.

Доведена доцільність пріоритетного і першочергового розвитку спеціалізованих туристичних і курортно-рекреаційних зон еколого-економічного статусу. При цьому механізми їх створення і розвитку обумовлюються таким:

- наявністю значних запасів цінних видів рекреаційних ресурсів (грязей, мінеральних вод, високоякісних пляжів і т. ін.), на які є посилений потенційний попит зарубіжних рекреантів за умови відповідності їх екологічним вимогам і загальновизнаним міжнародним стандартам;

- сприятливими кліматичними і фізико-географічними умовами для відпочинку і туризму, які можна порівняти з провідними зарубіжними курортними аналогами;

- відносно високим рівнем соціально-економічного розвитку регіону в поєднанні з багатим природно-ресурсним потенціалом;

- наявністю відповідної інфраструктури, в першу чергу, транспортної, яка забезпечує комфортні умови доставки туристів на лікування і відпочинок з подальшим мобільним переміщенням по регіону.

При цьому обґрунтовано, що екологічні параметри природного середовища у межах курорту і в найближчому оточенні від нього мають відповідати міжнародним рівням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, які прийняті в аналогічних зарубіжних рекреаційних зонах.

В роботі виявлено причини, які заважають створенню сприятливого організаційно-правового та економічного середовища для розвитку цієї галузі, формуванню конкурентноспроможного на світовому ринку вітчизняного туристичного продукту на основі ефективного використання природно-ресурсного та рекреаційного потенціалу, освоєння унікальних природних ресурсів (грязей, мінеральних вод тощо). Доведено, що існуюча практика туристично-рекреаційного природокористування потребує доробки низки законодавчих питань щодо забезпечення ефективності вибору інвестиційних рішень у сфері туристично-рекреаційної діяльності з урахуванням екологічних чинників. У зв'язку з вищезазначеним, в роботі обґрунтовано доцільність розробки правових заходів щодо екологічної санації територій курортно-рекреаційного статусу, природно-рекреаційний потенціал яких знаходиться в занедбаному стані. Можна констатувати, що нагально необхідна розробка законопроекту “Про екологічну санацію територій курортно-рекреаційного призначення”, в якому мають бути продекларовані не лише механізми регламентації господарської діяльності в межах цих територій, а й перелік конкретних організаційно-економічних рішень у напрямі відновлення (відродження) природно-ресурсного потенціалу, порушеного внаслідок антропогенної діяльності.

Аналіз існуючих тенденцій в сфері курортно-рекреаційного природокористування довів, що одним з найголовніших стримуючих чинників реалізації державної рекреаційної політики в приморських регіонах є деяка обмеженість дієвості Закону України “Про курорти”, та неузгодженість його положень з положеннями Закону України “Про самоврядування в Україні”, що тим самим послаблює ефективність реалізації екологоорієнтованих проектів рекреаційного природокористування.

В ході дослідження встановлено, що реалізацію проектів курортно-рекреаційної спрямованості ускладнює невирішеність питань, пов'язаних з визнанням прав власності іноземних держав на об'єкти курортно-рекреаційного призначення, розташованих на транскордонній території (наприклад, Молдова).

Доведено, що державне регулювання економічних відносин в курортно-рекреаційній сфері, яке зараз здійснюється через забезпечення удосконалення структури управління та координацію дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, розробку регіональних і галузевих планів, заходів щодо приватизації об’єктів туристичної галузі, проведення аналізу діяльності суб'єктів туристичної діяльності, створення умов для залучення іноземних і вітчизняних інвестиційних і кредитних коштів в розвиток матеріально-технічної бази потребує необхідної державної підтримки і створення умов для ефективного управління рекреаційною сферою, додання курортам державного статусу і створення відповідних правових і економічних умов для їх функціонування, держбюджетного фінансування екологічних програм та об'єктів інженерної інфраструктури в рекреаційних зонах, проведення берегозахисних робіт тощо.

У другому розділі „Теоретико-методологічні підходи до визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості територій туристично-рекреаційної спрямованості” на базі системного підходу обґрунтовано методичні підходи та концептуальні засади вибору ефективних управлінських рішень щодо оцінки інвестиційної привабливості та механізму еколого-економічної санації природноресурсного потенціалу туристично-рекреаційних територій.

Проведений у дисертаційній роботі аналіз загальновизнаних міжнародних підходів до визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості територій свідчить про те, що ця категорія потребує подальшого її розширення та уточнення.

Автором пропонується визначати цю дефініцію як „необхідну передумову та інструмент реалізації інвестиційних рішень, що має бути орієнтований на потреби державного (регіонального) суспільного розвитку, а не конкретного виробника туристично-рекреаційних послуг, та базуватися на балансі еколого-економічних інтересів в розрізі територій”.

Доведено, що активізація інноваційно-інвестиційної діяльності в галузі туризму та рекреації реалізується через розробку і впровадження ефективних еколого-орієнтованих проектів, які є ланцюгом багатоетапного складного процесу. Це обумовило аналіз факторів, що визначають інвестиційну привабливість цих проектів. Проведені дослідження підтверджують можливість виникнення ризику на будь-якому етапі розробки і реалізації інвестиційних рішень при умовах недообліку еколого-економічних факторів.

В роботі наведено подальше поглиблення теоретичних положень, пов’язаних з менеджментом еколого-орієнтованих проектів і уточненням деяких понять. Вперше визначено суттєвий зміст поняття „екологічна санація туристично-рекреаційних територій”, „екологізація проектів туристично-рекреаційної спрямованості”.

В практичному розумінні під екологічною санацією в роботі пропонується розуміти комплекс заходів щодо підтримки збалансованого розвитку природно-ресурсного потенціалу туристично-рекреаційних територій. При цьому важливими компонентами її мають стати:

§ функції і повноваження органів місцевого (регіонального) самоврядування у напрямі забезпечення конкретних еколого-орієнтованих дій;

§ оцінка прогалин щодо моніторингу наслідків нераціонального природокористування в межах туристично-рекреаційних територій;

§ окреслене коло заходів відносно проведення екологічного аудиту цих територій з метою виявлення всіх джерел забруднення і комплексної еколого-економічної оцінки ризику;

§ еколого-економічні критерії вибору ефективних проектних рішень в галузі туризму і рекреації;

§ резерви забезпечення інвестиційних джерел, фінансування природоохоронних проектів туристично-рекреаційного спрямування.

Автор вважає за доцільне довести пропозиції щодо екологічної санації курортно-рекреаційних територій до законодавчої доробки.

В роботі запропоновано і обґрунтовано також сутність екологізації проектів туристично-рекреаційної спрямованості та визначення еколого-економічної оцінки їх інвестиційної привабливості за такими критеріями:

§ зниження ступеню ризику антропогенного впливу потенційної діяльності на довкілля;

§ мінімізації негативного кумулятивного ефекту;

§ максимізації податкових ресурсних надходжень до бюджету.

В ході досліджень було доведено, що однією з необхідних умов підвищення ефективності розробки інвестиційних проектів туристично-рекреаційного спрямування в Україні є посилення вимог до стану довкілля. При цьому авторські розрахунки свідчать, що плата за погіршення якості курортно-рекреаційного потенціалу (на прикладі приморських територій Одеського регіону) може складати більш ніж 500 тис. гривень щорічно. Це дозволило запропонувати дієвий методичний інструментарій оцінки допустимого екологічного ризику та імплементувати його в модель визначення ефективності інвестиційних рішень. З цією метою пропонується ідентифікувати ризики, оцінити їх імовірність, а також масштаби еколого-економічних наслідків для інвестора. З урахуванням вищенаведеного пропонується визначати оцінку екологічного ризику інвестиційного проекту, використовуючи матричний підхід (табл.2).

Таблиця 2

Матриця визначення оцінки ризику інвестиційного проекту туристично-рекреаційної спрямованості (в балах)

Ступінь важкості дії

негативних факторів, V

Імовірність

виникнення

еколого-економічного

ризику, R |

1 (незначна) |

2 (значна) |

3 (катастрофічна)

1 (мала) | 1 | 2 | 3

2 (середня) | 2 | 4 | 6

3 (висока) | 3 | 6 | 9

В роботі наведено ранжування еколого-економічних факторів за ступенем потенційного чи наявного ризику. Запропонований алгоритм визначення оцінки еколого-економічного ризику (ОR) інвестиційного проекту має такий вигляд:

ОR =, де n – кількість факторів ризику.

В результаті систематизації та узагальнених провідних концептуальних принципів збереження довкілля в роботі запропоновано модель їх „імплементації” в практиці інвестиційних рішень щодо освоєння курортно - рекреаційних територій.

У третьому розділі „Напрями підвищення інвестиційної привабливості туристично-рекреаційних територій” запропоновано організаційно-економічний механізм відбору та реалізації екологоорієнтованих проектів туристично-рекреаційної спрямованості, а також обґрунтовано пропозиції щодо формування партнерських відносин в сфері курортно-рекреаційного природокористування.

В роботі визначено, що для стабільного розвитку туристичних і курортно-рекреаційних територій першорядне значення має системний підхід до обліку і оцінки всіх рекреаційних ресурсів, які належать цій території та входять в єдиний рекреаційний комплекс. На сьогодні, за оцінками компетентних фахівців, що базуються на аналізі статистичних даних, Одеський регіон займає одне з останніх місць за якісними параметрами навколишнього середовища. Однією з причин кризової ситуації, що склалася, є недостатнє виконання регіональних екологічних програм. Жодна з них повною мірою не торкається аспектів екологозбалансованого розвитку і відновлення курортно-рекреаційного потенціалу. Для більш ефективного росту рівня діяльності туристично-рекреаційного комплексу приморського типа необхідно визначити пріоритети перспективного розвитку цієї сфери, які слід розглядати в контексті загальнодержавних та регіональних інтересів, швидкості економічної віддачі, соціальної та екологічної ефективності в туристично-рекреаційній сфері.

З вищезазначених позицій обґрунтовано необхідність розробки регіональної програми екологічної санації курортно-оздоровчих і рекреаційних територій, реалізація якої можлива лише на базі забезпечення комплексного екологічного обліку, балансу інтересів та об'єднання фінансових джерел потенційних партнерів.

Обґрунтовано, що з метою оптимізації еколого-господарських відносин доцільно орієнтуватися на впровадження на законодавчому рівні обов'язкової екологічної сертифікації об'єктів та територій туристично-рекреаційного статусу.

Зонам рекреації і туризму в цілому, і перш за все найбільш унікальним з них - приморським курортам півдня України, має бути наданий особливий статус, що передбачає введення як пільгових умов господарювання та інвестування для рекреаційно-туристичних підприємств, так і жорсткіших (в порівнянні із загальноприйнятими) екологічно допустимих стандартів та норм господарської діяльності.

В зв’язку з цим в роботі обґрунтовано інноваційну організаційно-економічну модель оздоровлення екологічної ситуації і активізації процесу впровадження екологоорієнтованих проектів на територіях туристично-рекреаційного статусу (рис. 2).

В результаті систематизації і узагальнених провідних концептуальних принципів збереження довкілля, в роботі запропоновано модель їх „імплементації” у практиці інвестиційних рішень стосовно освоєння курортно-рекреаційних територій. При цьому висловлена конструктивна ідея щодо розподілення повноважень та необхідності налагодження партнерських відносин і створення балансу інтересів між регіональними (місцевими) органами влади та бізнес-сектором стосовно екологічної санації територій курортно-рекреаційного призначення (рис.3).

Рис. 3. Модель партнерських відносин щодо екологічної санації територій курортно-рекреаційного статусу

В цьому контексті запропоновано інноваційні напрями удосконалення економічного механізму розвитку територій курортно-рекреаційного статусу.

При цьому здобувачем визначено, що з метою найбільш ефективної реалізації як внутрішніх, так і зовнішніх фінансових резервів щодо інвестування екологооріентованих проектів туристично-рекреаційного природокористування доцільно здійснювати процедури екоаудиту територій. Необхідність проведення екологічного аудиту територій обумовлена потребою користувачів в інформації про екологічний стан об'єкту господарювання.

В роботі наведено класифікацію природоохоронних проектів за показниками фінансової життєздатності. Для цього використовується критерій IRR, що фіксує верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки (максимальну норму прибутковості ресурсів, що залучаються до проекту: інвестицій, поточних еколого-економічних витрат тощо), перевищення якої робить проект збитковим.

Доведено, що найбільш ефективними джерелами фінансової підтримки екологооріентовних проектів як з боку бізнес-сектору, так і з боку регіональних і місцевих органів самоврядування та державної влади можуть бути:

а) Безповоротні субсидії або дотації (гранти), які, зважаючи на низькі адміністративні витрати, роблять їх ефективними з економічної точки зору.

б) Пільгові безпроцентні або з пільговою процентною ставкою позики, які є найбільш важливим інструментом фінансування капіталовкладень в природоохоронну діяльність, та є важливим доповненням до бюджетного фінансування. Пільговий характер фінансування забезпечується також наданням тривалішого пільгового періоду, продовженням терміну погашення або різним розміром позик.

в) Субсидії на виплату відсотків по кредитам, які є різницею між реальними умовами надання претенденту кредиту і умовами комерційних або фінансових установ, що надають кредит.

При цьому здобувачем надано пропозиції щодо поновлення повноважень Державного фонду стимулювання і фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища в напрямі реалізації екологоорієнтованих проектів туристично-рекреаційної спрямованості. З вищезазначених позицій обґрунтовано доцільність застосування в процесі відбору проектів відповідної шкали ризику.

Після розгляду проектів на відповідність встановленим пріоритетам і критеріям проводиться (або перевіряється) їх економічна оцінка, і результати зводяться в таблицю, аналіз якої дозволяє скласти оптимальний портфель проектів, ефективних з економічної точки зору.

В роботі доведено, що значна частина доходів підприємців повинна бути направлена на покращення екологічних якостей території, для того, щоби зберігати та підтримувати її природно-ресурсний потенціал на високому рівні, оскільки покращення якості навколишнього природного середовища є необхідною умовою існування туристично-рекреаційного бізнесу.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і обґрунтування нового рішення наукової задачі – розвитку і поглиблення концептуальних основ визначення та забезпечення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості територій туристично-рекреаційної спрямованості.

На основі узагальнення результатів дослідження автором зроблені такі висновки:

1. Проведені дослідження свідчать, що однією з причин недосконалого організаційно-економічного механізму курортно-рекреаційного природокористування в Україні є недостатнє врахування екологічного фактору при виборі екологоорієнтованих проектних та управлінських рішень.

2. В дисертаційній роботі встановлено, що визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості туристично-рекреаційних територій потребує розробки і удосконалення понятійно-категорійного апарату й впровадження інноваційних підходів до реалізації екологозбалансованих проектів розвитку цих територій.

3. Автором доведена ефективність удосконалення законодавчого поля в напрямі підвищення інвестиційної привабливості територій та визначені напрями такого удосконалення за рахунок зниження ступеню антропогенного впливу природокористування на довкілля.

4. В дисертації з позицій системного підходу визначено авторські підходи до екологічної санації територій курортно-рекреаційної спрямованості, які базуються на принципах здійснення екологічного аудиту, екологічної сертифікації та механізмах консолідації партнерських зусиль щодо оздоровлення екологічної ситуації з метою досягнення максимальної ефективності від використання рекреаційних територій.

5. В роботі обґрунтовано, що необхідною передумовою підвищення рівня інвестиційної привабливості територій є посилення дієвості регіональних екологічних програм, направлених на оздоровлення та екологозбалансований розвиток територій туристично-рекреаційного призначення.

6. В ході дослідження, на базі запропонованих еколого-економічних критеріїв вибору ефективних проектних рішень, здобувачем обґрунтовано організаційно-економічну модель реалізації екологоорієнтованих проектів на територіях курортно-оздоровчого та рекреаційного статусу. З цією метою, базуючись на принципах дольового фінансування зацікавлених структур, доцільно залучати до сфери курортно-рекреаційного природокористування як державні, так і приватні інвестиції.

7. Автором доведено, що ефективність здійснення екологічної санації територій курортно-рекреаційного статусу залежить від налагодження партнерських відносин між регіональними (місцевими) структурами влади і бізнес сектором. Для підвищення дієвості моделі партнерства з одного боку необхідне розширення і делегування повноважень, з іншого - отримання відповідних стимулюючих пільг.

8. Тиражування отриманих результатів дозволить якісніше здійснювати процес відбору екологоорієнтованих проектів туристично-рекреаційної спрямованості не лише на регіональному, а й на глобальному рівні.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Т. П. Галушкіна, О.О. Сударкін Проблеми розвитку екологічного підприємництва і екобізнесу в туристично-рекреаційній сфері // Зб. наук. пр. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Щорічник наукових праць “Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми і перспективи розвитку”. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. – 2000.- С. 29-35 (Особистий внесок здобувача – аналіз основних проблем, які бракують підвищенню рівня інвестиційної привабливості туристично-рекреаційних територій українського Причорномор’я, 0,25 д. а.).

2. Сударкин А.А.. Экологическая компонента в стратегии развития туристско-рекреационной сферы Причерноморья // Экономические инновации. – Одесса.: ИПРЭЭИ НАНУ. - 2001. – Вып. 10. – С. 272-277.

3. Сударкин А.А. Менеджмент рекреационно-туристской сферы // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв: Миколаївська державна аграрна академія. - 2001. – С. 340-345.

4. Сударкін О.О. Вплив інформаційних технологій на активізацію туристично-рекреаційної індустрії в Одеському регіоні. //Зб. наук. пр. “Вісник соціально-економічних досліджень”. – Одеса: Одеській державний економічний університет. - 2002. – Вип. 12 – С. 192-196.

5. Галушкіна Т.П., Сударкін О.О. Механізми екологічної санації природно-ресурсного потенціалу курортно-рекреаційних територій Українського Причорномор’я. //Зб. наук. пр. Вісник УДВГ. – Рівне: Національний університет водного господарства та природокористування. – 2004 – С. 58-65 (особистий внесок здобувача – комплексна оцінка екологічних ризиків при інвестуванні в проекти туристично-рекреаційного природокористування, 0,36 д. а.)

6. Галушкіна Т.П., Новосельська Л.І., Сударкін О.О. Механізми реформування територіальної екологічної політики (на прикладі курортно-рекреаційних територій). // Одеса: ІПРЕЕД НАНУ. – 2005. – Вип 22. – С.196-204 (особистий внесок здобувача - модель взаємовідносин „влада-бізнес” в механізмі управління туристично-рекреаційними територіями, 0,2 д. а.).

Тези доповідей

7. Сударкин А.А. Модель партнерства в ходе экологической санации курортно-рекреационных территорий // Окружающая среда и здоровье: эколого-социальные аспекты. - Херсон: Проект „Партнерство за демократию во имя здоровья нации”, 2004 г. - С. 50-54.

8. Сударкин А.А. Учет экологических аспектов в механизме повышения инвестиционной привлекательности приморских регионов. // Экологические и экономико-правовые механизмы управления приморскими регионами и экосистемами: Материалы международной научно-практической конференции. – Мариуполь: Приазовский государственный технический университет, 2001 г. – С. 56-57.

9. Dr. T. Galushkina. A. Sudarkin Sustainable development of coastal zones: integrated management and new partnership // International Conference on Freshwater. - Bonn, Germany: Веб-страница конференции. , 2001 г.

10. Сударкін О.О. Екологічна санація курортно-рекреаційних територій України (на прикладі курорту Куяльник) // Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Львів: Національний лісотехнічний університет України, 2005. – С. 176 – 178.

11. Галушкина Т.П., Сударкин А.А., Гордейчук Е.Г. Экологический сертификат курортно-рекреационных территорий // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції. Частина ІІ Економіко-правові та екологічні аспекти земельних відносин. - Київ: Київська міська державна адміністрація, Київський інститут земельних відносин, 2006 р. - С.180-181 (особистий внесок здобувача – обґрунтування екологічної сертифікації територій курортно-рекреаційного призначення, 0,01 д.а).

АНОТАЦІЯ

Сударкін О.О. Еколого-економічна оцінка інвестиційної привабливості територій туристично-рекреаційної спрямованості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01. – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2006.

Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретико-методологічних засад та удосконаленню методичних підходів до визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості територій туристично-рекреаційної спрямованості та розробці організаційно-економічного механізму забезпечення їх збалансованого розвитку.

В роботі наведено теоретико-прикладне обґрунтування щодо визначення та інноваційності існуючих підходів до оцінки ефективності екологоорієнтованих проектів в сфері курортно-рекреаційного природокористування. Обґрунтовано концептуальну модель відбору; визначено критерії та запропоновано напрями удосконалення законодавчо-нормативного поля в напрямі екологічного оздоровлення курортно-рекреаційних територій. Наведено рекомендації щодо формування партнерських відносин і механізму державної підтримки, а також інвестиційної моделі розвитку туристично-рекреаційних територій.

Ключові слова: еколого-економічна оцінка інвестиційної привабливості територій, екологічна санація територій, екологізація проектів туристично-рекреаційної спрямованості, екологічний ризик, еколого-орієнтовані критерії відбору інвестиційних рішень, екологічна сертифікація.

АННОТАЦИЯ

Сударкин А.А. Эколого-экономическая оценка инвестиционной привлекательности территорий туристско-рекреационной направленности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01. – экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2006.

Диссертационная работа посвящена углублению теоретико-методологических основ и усовершенствованию методических подходов к определению эколого-экономической оценки инвестиционной привлекательности территорий туристско-рекреационной направленности; разработке организационно-экономического механизма обеспечения их сбалансированного развития.

В работе обоснованы теоретико-прикладные положения относительно определения и инновационности существующих подходов к оценке эффективности экологоориентированных проектов. Обоснована концептуальная модель отбора этих проектов; определены критерии и предложены направления усовершенствования законодательно-нормативного базиса в направлении экологического оздоровления курортно-рекреационных территорий.

В результате исследования был усовершенствован и дополнен категорийно-понятийный аппарат, уточнены и углублены некоторые дефиниции, в т.ч. такие, как "эколого-экономическая оценка инвестиционной привлекательности курортных территорий", "экологическая санация курортно-рекреационных территорий", "экологизация проектов" и пр.

В работе исследованы тенденции развития курортно-рекреационного и туристического комплекса, и на примере Украинского Причерноморья проанализирована структурная оценка курортно-рекреационного потенциала как составляющая регионального развития; на примере санаторно-курортного комплекса "Куяльник" разработана концепция, и обоснованы направления организационных и управленческих решений относительно экологической санации прилегающих рекреационных территорий.

Выявлены негативные тенденции, которые сложились в сфере курортно-рекреационного природопользования, обоснована их обусловленность качеством принятия управленческих и проектных решений. Разработаны рекомендации по привлечению экоинвестиций в сферу рекреационного природопользования, а также по реализации механизма экологической сертификации на территориальном уровне с использованием международной практики. Обоснованы принципы и методика экологического аудита территорий курортно-рекреационного статуса.

С позиций системного подхода обоснованы критерии выбора эффективных экологоориентированных инвестиционных решений. Улучшена организационная модель реализации проектов туристско-рекреационного природопользования. Предложен действенный методический инструментарий определения эколого-экономического риска в ходе реализации туристско-рекреационных проектов с использованием матричного подхода.

Дальнейшее развитие получили теоретические вопросы действенности организационно-экономического механизма выбора и реализации экологоориентированных проектов в области туризма и рекреации, финансируемые как за счет государственных инвестиций, так и на долевых началах. Разработаны концептуальные основы и организационно-экономический механизм усиления результативности региональных экологических программ, направленных на сохранение и восстановление природно-рекреационного потенциала территорий. Обоснована организационно-экономическая модель партнерства между региональными и местными органами самоуправления и государственного управления, и бизнес-сектором для консолидации усилий в направлении экологической санации территорий туристско-рекреационного природопользования.

Ключевые слова: эколого-экономическая оценка инвестиционной привлекательности территорий, экологическая санация территорий, экологизация проектов туристско-рекреационной направленности, экологический риск, экологически ориентированные критерии отбора инвестиционных решений, экологическая сертификация.

Annotation

Sudarkin O.O. Econo-ecological assessment of investment attractiveness of tourism and recreational territories. – The manuscript.

Thesis for the scientific degree of candidate of economic sciences on the specialty 08.08.01 – Economy of Nature Management and Preservation of the Environment. The Institute of Market Problems and Economical and Ecological Researches of National Academy of Sciences of Ukraine – Odessa, 2006.

The thesis is dedicated to the development of issues of theoretical background for econo-ecological assessment of investment attractiveness of tourism and recreational territories and projects and improvement for organizational and economical mechanisms of their realization and development.

The paper brings theoretical and conceptual background for definition and innovation of existing approaches for assessment of investment attractiveness of tourism and recreational territories and projects. The concept model and organizational mechanism for their selection are proven; criteria are defined and ways for improvement of legislation system for environmental sanation are proposed. Recommendations for creation of partner relations and state support mechanism as well as for investment models for development of tourism and recreation territories are provided.

Key words: econo-ecological assessment of investment attractiveness of territories, ecological sanation of territories, ecologization of tourism and recreational projects, environmental risk, environmental criteria for selection of investment solutions, ecological certification.