НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

Шунтова Світлана Георгіївна

УДК 338.439 + 658.567

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ТВЕРДИМИ ВІДХОДАМИ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ

Спеціальність: 08.08.01 – Економіка природокористування та

охорони навколишнього середовища.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному екологічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник | кандидат економічних наук, доцент

Губанова Олена Ростиславівна,

Одеський державний екологічний університет,

доцент кафедри економіки природокористування

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Хлобистов Євген Володимирович

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу сталого розвитку та екологічної безпеки

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Хумарова Ніна Іпполитівна

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, вчений секретар

Провідна установа: | Сумський державний університет Міністерства освіти та науки України, кафедра управління, м. Суми

Захист відбудеться “17” січня 2007 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “13” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Моліна О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найважливішою ланкою в системі національної безпеки будь-якої країни є продовольча складова. У зв'язку з тим, що велика частина населення України дотепер не в змозі забезпечити себе необхідною кількістю харчових продуктів відповідно до фізіологічних норм раціонального харчування, одним із пріоритетних факторів державної політики залишається створення умов для подолання продовольчого дефіциту і поліпшення якості життя українського народу.

Приймаючи до уваги гостроту продовольчої проблеми, соціально-орієнтовані перетворення вітчизняної системи господарювання мають торкнутися в першу чергу продовольчого комплексу – одного з найпотужніших та інвестиційно-привабливих секторів української економіки, що безпосередньо формують продовольчу безпеку країни.

Однак, вирішення продовольчої проблеми неможливе без вирішення комплексу екологічних проблем, характерних для всіх етапів виробництва і споживання продуктів харчування. Високі темпи зростання харчової промисловості обумовили загострення екологічних проблем, рішення яких можливе при наявності дієвого організаційно-економічного механізму екологічного регулювання.

Проблемам розробки організаційно-економічних інструментів природоохоронного регулювання в Україні присвячені наукові праці багатьох учених і фахівців: Балацького О.Ф., Борщевського П.П., Буркинського Б.В., Веклич О.О., Галушкіної Т.П., Данилишина Б.М., Дейнеко Л.В., Долішнього М.І., Крисанова Д.Ф., Ковальова В.Г., Ковальової Н.Г., Мельника Л.Г., Міщенка В.С., Суханової О.Т., Степанова В.М., Теліженка О.М., Туниці Ю.Ю., Харичкова С.К., Хлобистова Є.В.

У зв'язку з підвищенням культури споживання продуктів харчування в нашій країні загострюється проблема утворення і нагромадження відходів виробництва і споживання харчової продукції. Це пов'язано також з відсутністю дієвої системи управління відходами і недостатньо розвинутими інструментами стимулювання скорочення і повторного використання відходів. Тому актуальною є розробка комплексного організаційно-економічного механізму управління відходами, що зможе забезпечити ефективне поводження з відходами виробництва і споживання продовольчої продукції з найменшим негативним впливом на навколишнє середовище. Це визначило вибір теми дисертаційної роботи, її мету та структуру досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках бюджетної теми кафедри менеджменту природоохоронної діяльності Одеського державного екологічного університету “Розробка економіко-екологічного механізму підвищення ефективності природокористування та природоохоронної діяльності” (2004 – 2005 рр., номер державної реєстрації 0104U002229) у який автором проведено аналіз економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності. Також автор брав участь у виконанні аналізу ринків чистої продукції та технологій і розробці концепції екологізації сільськогосподарського виробництва на основі розвитку і впровадження чистих технологій для бюджетної теми “Економіко-екологічні проблеми розвитку чистих технологій” (2005 р., номер державної реєстрації 0105U004502), що розробляється на кафедрі економіки природокористування Одеського державного екологічного університету. У госпрозрахунковій темі кафедри прикладної екології Одеського державного екологічного університету “Розробка концепції управління і поводження з твердими побутовими відходами в Одеській агломерації” (2004 р., номер державної реєстрації 0104U009477) автором розроблено методику визначення швидкості процесів нагромадження твердих відходів споживання в Одеській агломерації в залежності від ступеня пакування продукції.

Мета і задачі дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є розробка діючих організаційно-економічних інструментів і механізмів управління відходами, що утворюються в процесі виробництва і споживання продукції харчової промисловості.

Відповідно до зазначеної мети в роботі було необхідно вирішити такі задачі:

- провести комплексну економіко-екологічну оцінку тенденцій і закономірностей розвитку вітчизняної харчової промисловості і виявити основні причини загострення проблеми утворення і нагромадження твердих відходів виробництва і споживання продовольчої продукції;

- розкрити сутність і визначити основні засади і принципи дії податкових і економічних інструментів стимулювання скорочення відходів виробництва і споживання продовольчої продукції;

- запропонувати систему класифікації твердих відходів, що утворюються на всіх етапах життєвого циклу харчової продукції;

- розробити пропозиції і рекомендації щодо основних напрямків формування ефективних інструментів і механізмів управління відходами виробництва і споживання продукції продовольчого комплексу;

- розробити методику оцінки екстернального ефекту, який виникає внаслідок утворення відходів виробництва харчової продукції.

Мета і задачі роботи визначили основні напрямки досліджень і зміст дисертаційної роботи.

Об'єктом дослідження є процес управління твердими відходами, що утворюються в процесі виробництва і споживання харчової продукції.

Предметом дослідження є система організаційно-економічних інструментів управління твердими відходами виробництва і споживання продукції продовольчого комплексу.

Методи дослідження. Методологічною та емпіричною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, наукові дослідження вітчизняних і закордонних дослідників у сфері економіки природокористування й охорони навколишньої природного середовища, а також із проблем методологічних і науково-організаційних основ у сфері поводження з відходами. В основу методологічного апарату положено комплексний і системний підходи щодо вирішення ряду задач у напрямку створення організаційно-економічного механізму управління відходами виробництва і споживання харчової продукції.

У роботі використано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: діалектичний метод пізнання; аналітичний і логічний методи – для виявлення проблем організаційного забезпечення ефективного управління твердими відходами виробництва і споживання харчової продукції; методи економічної статистики, зокрема методи розрахунку середніх і відносних величин, угруповання даних, аналізу рядів динаміки – для визначення тенденцій зміни економічних показників функціонування вітчизняної харчової промисловості; метод інтерналізації – для розробки методики оцінки екстернальних ефектів, обумовлених утворенням і нагромадженням відходів виробництва продовольчої продукції; метод аналітичного вирівнювання рядів динаміки і метод екстраполяції – для виявлення основних тенденцій і прогнозу виробництва харчової продукції.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні дані Державного комітету статистики України й Одеського управління статистики, матеріали звітності підприємств харчової промисловості Одеського регіону, наукові праці вітчизняних і закордонних учених з питань дослідження, особисті розрахунки, дослідження й узагальнення автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку і поглибленні відомих та в обґрунтуванні нових теоретичних та методичних положень, що у комплексі визначають концептуально-методичну основу формування організаційно-економічного механізму управління твердими відходами виробництва і споживання харчової продукції.

Найбільш вагомі результати дисертаційного дослідження, що мають наукову новизну та виносяться на захист, такі:

уперше:

- обґрунтовано і запропоновано класифікацію твердих відходів, що базується на принципах перманентного моніторингу їхнього утворення на всіх стадіях життєвого циклу виробництва та споживання продовольчої продукції;

- розроблено систему організаційно-економічних інструментів підвищення ефективності управління твердими відходами виробництва та споживання продовольчої продукції на підставі диференціації важелів щодо скорочення обсягів утворення відходів для виробників, посередників та споживачів;

удосконалено:

- концептуальні положення формування системи управління твердими споживчими відходами на основі аналізу принципів дії та індивідуальних особливостей існуючих систем матеріальної утилізації пакувальних відходів;

- методичні основи оцінки екстернальных витрат, обумовлених процесами утворення твердих відходів, в частині відходів виробництва та споживання продовольчої продукції;

дістало подальшого розвитку:

- оцінка загострення економіко-екологічних конфліктних ситуацій у харчовій промисловості, викликаних утворенням і нагромадженням твердих відходів виробництва і споживання продовольчої продукції в контексті досягнення конкурентних переваг продовольчої продукції за рахунок збільшення частки пакувальних матеріалів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонований організаційно-економічний механізм управління твердими відходами може бути використаний місцевими і регіональними органами влади при розробці програм стимулювання скорочення утворення відходів виробництва і споживання харчової продукції та їх утилізації.

Проведений у роботі системний аналіз існуючих інструментів управління твердими відходами дозволив розробити концептуальні, методологічні і науково-практичні основи формування організаційно-економічного механізму управління твердими відходами виробництва і споживання харчової продукції. Отримані в дисертації результати наукових досліджень дозволяють обирати і використовувати оптимальні інструменти стимулювання скорочення утворення твердих відходів на всіх етапах життєвого циклу продовольчої продукції.

Методичні і практичні результати, отримані в дисертаційній роботі, використані при розробці програм і навчальних планів за курсами “Основи менеджменту природоохоронної діяльності”, “Економіка й організація природоохоронних технологій”, “Економіка природокористування й оцінка ефективності природоохоронної діяльності” і низки інших дисциплін при підготовці фахівців за спеціальністю “Менеджмент організації” в Одеському державному екологічному університеті (довідка № 02-343 від 13.04.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною, закінченою науковою працею, у якій викладено персональний підхід і особисто отримані автором теоретичні і прикладні результати в сфері розробки організаційних і економічних інструментів управління відходами виробництва і споживання харчової продукції. З наукових публікацій, опублікованих у співавторстві, у роботі використано тільки ті результати, ідеї і положення, що є результатом особистого дослідження автора.

Викладені в дисертаційній роботі наукові положення, висновки і пропозиції є особистим надбанням автора і його конкретним внеском в економічну науку, а особливо в економіку природокористування.

Апробація результатів дисертації. По основним положенням і результатам дисертаційних досліджень були зроблені доповіді, що одержали позитивну оцінку на наукових і науково-технічних конференціях і зборах: Четверта наукова конференція молодих учених Одеського державного екологічного університету (м. Одеса, 15 – 19 березня 2004 р.), Четверта щорічна Всеукраїнська наукова конференція “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 22 – 23 квітня 2004 р.), Другі Всеукраїнські наукові збори по подальшому розвитку ідей В.И. Вернадского “Пріоритети еколого-економічного розвитку України” (м. Миколаїв, 18 – 19 жовтня 2004 р.), науково-технічна конференція наукових і науково-педагогічних працівників Одеського державного екологічного університету (м. Одеса, 8 – 15 лютого 2005 р.), наукова конференція молодих вчених Одеського державного екологічного університету (м. Одеса, 14 – 18 березня 2005 р.), П'ята щорічна Всеукраїнська наукова конференція “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 21 – 22 квітня 2005 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища” (м. Львів 22 – 23 вересня 2005 р.)

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, з них 6 статей у збірниках наукових праць, 4 – у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг опублікованих праць складає 2,8 умовних друкованих аркушів, у тому числі особисто автору дисертації належить 2,7 друковані аркуші.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. Повний обсяг дисертації складає 208 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі: 16 таблиць на 9 сторінках, 7 малюнків на 5 сторінках, додатку на 11 сторінках. Список використаних джерел складається з 142 найменувань на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В вступі обгрунтовується актуальність теми, сформульовані мета і задачі дослідження, наукова новизна і практична значимість отриманих результатів дослідження і положень, що виносяться на захист.

У першому розділі “Економіко-екологічна оцінка сфери виробництва і споживання харчової продукції” охарактеризовано основні тенденції економіко-екологічного стану харчової промисловості, а також сфери виробництва і споживання пакування для продовольчої продукції.

Харчова промисловість займає особливе місце в структурі економіки України. З 1998 року щорічні темпи зростання обсягів виробництва в харчовій промисловості складають 10-12 %, вона нараховує сьогодні більше 22 тисяч підприємств, на яких зайнято понад мільйон чоловік. Питома вага галузі досягає більш ніж 18 % ВВП. Частка вітчизняних продуктів на внутрішньому продовольчому ринку складає 93,6 %.

Інтенсивний розвиток галузей харчової промисловості має свої негативні боки. Зростання виробництва продовольчої продукції неминуче супроводжується загостренням екологічних проблем, пов'язаних з надходженням у навколишнє середовище промислових викидів і скидів стічних вод підприємств, зростанням відходів виробництва і споживання.

Харчова промисловість займає 14 місце серед галузей і виробництв промислового циклу за рівнем забруднення навколишнього природного середовища, впливаючи на всі його компоненти (рис. 1).

Рис. 1. Природний та соціальний реципієнтний вплив харчової промисловості.

Негативний вплив підприємств харчової промисловості обумовлений, у першу чергу, матеріалоємністю галузі, використанням застарілих технологій переробки продовольчої сировини, її наднормативним забрудненням, низькою ефективністю роботи природоохоронного обладнання і т.ін.

Харчова промисловість переробляє значну кількість сільськогосподарської сировини, переведення якої в кінцеву продукцію ніколи не досягає 100 %. Так, при переробці на олію насінь соняшника вихід готової продукції складає в середньому 30 %, а при переробці цукрового буряка – не більш 15 % від маси вихідної сировини. Величина відходів, що утворюються, практично постійна стосовно маси переробленої сировини. У відходах харчової промисловості містяться такі речовини як цукор, білок, харчові кислоти, вітаміни, харчові олії, більшість з яких може використовуватися в сільському господарстві як корми для тварин і птахів. Однак, ці можливості в даний час не реалізуються повною мірою. При тривалому збереженні органічні відходи втрачають свої властивості, скисають, загнивають, забруднюючи навколишнє середовище, та ускладнюють основні процеси виробництва.

Загострення екологічних проблем призводить до забруднення сировини для виробництва харчової продукції, а, отже, продовольчих продуктів. У зв'язку з цим, актуальної стає проблема виробництва екологічно чистої продовольчої сировини і продуктів харчування, що може забезпечити підвищення ефективності виробництва і підсилити експортну складову вітчизняної економіки. Ця проблема має вирішуватися на державному рівні, тому що вирощування екологічно чистої сировини для виробництва безпечних продуктів харчування вимагає державного протекціонізму.

Крім того, підвищення культури харчування потребує виробництва великої кількості пакувальних матеріалів одноразового використання, що обумовило позитивну динаміку розвитку пакувальної галузі, але збільшило частку пакувальних матеріалів у загальному об’ємі твердих побутових відходів. Відсутність у країні дієвої системи поводження з відходами викликала подальше загострення проблеми нагромадження твердих відходів виробництва і споживання харчової продукції.

В умовах бурхливого розвитку українського пакувального ринку й удосконалення упаковок і пакувальних матеріалів усе гостріше стає питання екологічного навантаження від їх виробництва і використання. Проблема обігу упаковок і пакувальних відходів в Україні є більш гострою, ніж в інших країнах. У нашого населення темпи розвитку екологічної ментальности істотно відстають від темпів зростання обсягів виробництва упаковок. До того ж, остаточно не урегульоване законодавство у сфері поводження з побутовими і пакувальними відходами.

В другому розділі “Концептуально-методологічні основи управління твердими відходами” проаналізовано європейський досвід управління відходами, ситуацію, що склалася в нашій країні у сфері поводження з відходами, розглянуто основні поняття і принципи управління твердими відходами.

Відходи є неминучим наслідком виробництва, вони включаються у вартість товарів, і самі стають товаром, тобто специфічним продуктом виробництва, тому, що вони є частиною структури системи виробництва, споживання і накопичення. Вартість витраченої сировини, що не стала частиною кінцевого продукту, включається у вартість товару, інакше, ринок витисне тих виробників, що не відшкодовують вартість покупки сировини.

Для узгодження численних питань, викликаних утворенням відходів споживання, у розвинутих країнах створена спеціальна галузь “waste management” (управління відходами), діяльність якої полягає у санітарному очищенні населених пунктів, організованому зборі вторинної сировини, і знешкодженні непридатного для використання сміття.

У Законі України “Про відходи” поняття “управління відходами” відсутнє, а “поводження з відходами” визначається як “дії, спрямовані на запобігання утворення відходів, їх збір, перевезення, збереження, обробку, утилізацію, видалення, знешкодження і поховання, включаючи контроль за цими операціями і нагляд за місцями видалення”.

На даний час у розвинутих країнах система управління відходами являє собою ієрархічну структуру методів переробки відходів. Ієрархічний підхід базується на тому, що, у першу чергу, мають розглядатися заходи щодо первинного скорочення відходів, потім по вторинному скороченню (повторному використанню і переробці частини відходів, що залишилася) і, у саму останню чергу, заходи щодо утилізації чи поховання тих відходів, виникнення яких не удалося уникнути і які не піддаються переробці

Зменшення обсягів утворення відходів шляхом удосконалення методів управління і раціонального споживання ресурсів є одним із пріоритетів європейської політики в сфері навколишнього середовища. При цьому акцент робиться саме на переробку й утилізацію відходів, керівним стає принцип 3R: Reduce (зменшення), Recycling (рециркуляція), Recovery (утилізація). Правове регулювання управління відходами ЄС базується на таких принципах, як принцип попередження і принцип “забруднювач платить”.

Для вирішення проблеми пакувальних відходів у більшості європейських країн сформовано успішно діючі системи матеріальної утилізації пакувальних відходів, яки забезпечують реальне зниження обсягів утворення і підвищення рівня використання відходів, тому що вони орієнтовані на використання економічних важелів, таких як: підтримка підприємств, що використовують маловідходні технології, утилізують відходи, чи інвестують створення відповідних виробництв.

Функціонування систем матеріальної утилізації пакувальних відходів, засновані на таких основних принципах:

- нормативну основу усіх видів діяльності в сфері управління відходами складають державні законодавчі акти, яким підкоряються регіональні влади, відповідальні за управління твердими побутовими відходами (їх збір, сортування і подальше поводження);

- норми переробки пакувальних відходів визначені на рівні не нижче 50 %-го показника, встановленого Директивою Європейського союзу;

- виходячи з реально необхідних коштів на покриття витрат, необхідних для забезпечення кругообігу, збору й утилізації окремих видів пакувальних матеріалів, установлюються ліцензійні внески, диференційовані в залежності від виду та маси використаних пакувань;

- організації, що займаються управлінням відходами, є неприбутковими; ліцензійні внески, що надходять на їх рахунки, витрачаються на утилізацію зібраних пакувань, роз'яснювальну роботу серед населення, на організацію роздільного збору пакувальних матеріалів;

- споживачі добровільно сортують використане пакування в спеціальні контейнери для різних видів пакувальних матеріалів.

На сьогоднішній день у нашій країні практично відсутня чітка система управління твердими побутовими відходами. З існуючих основних видів поводження з відходами у даний час застосовується тільки два види: поховання на полігонах і спалювання.

Аналіз ситуації в сфері поводження з відходами свідчить про те, що споживач оплачує усі види відходів багаторазово: –

при виготовленні продукції, оскільки в собівартість продукції включаються вартість технологічних відходів, плата за розміщення відходів підприємства, вартість пакування, платежі за сортування і переробку використаного упакування; –

при покупці продукції, тому що торгова націнка посередників включає платежі за вивіз відходів, що утворяться в процесі продажу; –

у результаті безпосереднього використання продукції, у виді плати за вивіз твердих побутових відходів комунальними організаціями.

І, як наслідок, споживачі “платять” за подальшу деградацію навколишнього природного середовища внаслідок нагромадження твердих виробничих і побутових відходів.

При розробці організаційно-економічного механізму управління відходами виробництва і споживання продовольчої продукції пріоритет у державному регулюванні має належати правовим, нормативним і економічним методам управління. Ефективність організаційно-економічного механізму управління відходами забезпечується збалансованим сполученням примусово-обмежувальних (нормативів, лімітів, зборів за забруднення навколишньої природного середовища, штрафів, санкцій) і стимулюючих (пільг, субсидій, пріоритетного фінансування, кредитування) інструментів.

У третьому розділі “Удосконалення підходів до управління відходами виробництва і споживання харчової продукції” розроблено систему класифікації відходів і пропонується система організаційно-економічних інструментів управління відходами на всіх стадіях життєвого циклу продовольчої продукції; запропоновано методику оцінки екстернальних ефектів, обумовлених утворенням відходів виробництва продовольчої продукції.

У ринкових умовах актуальною стає проблема урахування економіко-екологічних наслідків діяльності підприємств харчової промисловості, а особливо, економічна оцінка величини зовнішніх ефектів (екстерналій), які відображають додаткові витрати, що несе суспільство в результаті забруднення навколишнього середовища твердими відходами, які утворюються в процесі виробництва харчової продукції.

Запропонована в роботі методика оцінки величини екстернальних ефектів, викликаних утворенням твердих відходів виробництва харчових продуктів, дозволила визначити розміри экстернальных витрат, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища твердими відходами виробництва натуральної і порціонної розчинної кави. У грошовому еквіваленті ці суспільно значимі витрати складають 351,53 грн. на тонну, розчинної порціонної кави – 147320 грн. на тонну. Також на основі розробленої методики зроблена кількісна оцінка екстернальных витрат виробництва карамелі і прогноз їх збільшення на кілька років. Встановлено, що розмір зовнішніх витрат, пов'язаних з утворенням відходів упаковки при виробництві карамелі складає приблизно 13,3 грн. на тонну продукції.

Тверді відходи, що утворюються у ланцюзі виробництво – продаж – споживання продуктів харчування, можна розділити на такі групи:–

технологічні (виробничі) відходи – відходи, що утворюються в процесі виробництва харчової продукції;–

відходи проміжного обігу – відходи, що утворюються на етапі між виробництвом і споживанням продуктів харчування в посередницьких та збутових організацій (відходи групової чи транспортної упаковки);–

відходи кінцевого споживання харчової продукції, що поділяються на: –

відходи, як частина продукту, що втратила споживчу цінність,–

відходи пакування.

Успішне вирішення проблеми комплексного використання сировини та утилізації відходів виробництва і споживання харчової продукції значною мірою залежить від правильної, науково обґрунтованої класифікації відходів, що утворюються в процесі виробництва і споживання (рис. 2). Технологічні відходи харчової промисловості класифікуються за ознаками: галузевої

Ж и т т є в и й ц и к л п р о д о в о л ь ч о ї п р о д у к ц і і

Рис. 2. Класифікація твердих відходів виробництва та споживання харчової продукції

приналежності, генетичної однорідності використовуваної сировини і цільовому використанню.

При сучасному рівні розвитку науки і техники практично не існує технічних обмежень для використання відходів харчової промисловості. Однак, при незначній концентрації виробництва обсяги утворених відходів невеликі і часто не використовуються через невигідність їхньої утилізації.

Запропонована автором класифікація твердих відходів виробництва і споживання харчової продукції полегшує процес розробки найбільш ефективних інструментів, що дозволять скоротити утворення відходів на кожнім етапі життєвого циклу продовольчої продукції (рис. 3).

Рис. 3. Организаційно-економічні інструменти управління твердими відходами виробництва та споживання продовольчої продукції.

Для стимулювання підприємств харчової галузі щодо використання маловідходних технологій і утилізації відходів, автором запропоновано введення: спеціального коефіцієнту в розрахунок зборів за розміщення відходів, встановленого в залежності від частки перероблених відходів; податку на використання первинних матеріалів і субсидіювання застосування вторинної сировини; екологічного податку, встановленого в залежності від кількості відходів виробництва продуктів харчування.

При недостатній масі відходів для організації економічно вигідної їх переробки доцільним є створення спеціальних підприємств з переробки вторинної харчової сировини, що зможуть використовувати як сировину відходи декількох прилеглих харчових підприємств.

Скорочення кількості пакувальних відходів може бути забезпечене шляхом впровадження системи матеріальної утилізації упаковки, яка має підкріплюватися нормативними документами, що визначають дії всіх учасників процесу поводження з відходами та встановлюють норми переробки пакувальних відходів. Організація селективного збору твердих відходів споживання харчової продукції є доцільною як в екологічному аспекті, так і з економічної точки зору. В грошовому еквіваленті ефект від здійснення заходів щодо утилізації частини твердих відходів споживання харчовіх продуктів може бути визначено на підставі обсягів їх утворення та ринкової вартості. За розрахунками очікуваний доход від реалізації ресурсо-цінних складових твердих відходів споживання харчової продукції для міста Одеси щорічно може складати близько 76 млн. гривень.

Створити економічну зацікавленість посередницьких організацій у скороченні проміжних відходів і відходів сервісного пакування можна за допомогою диференційованої плати за вивіз відходів у залежності від їхніх обсягів, ступеню сепарації і підготовленості до подальшої переробки.

Об'єднанню зусиль в сфері управління відходами буде сприяти підкріплення системи стимулювання скорочення утворення відходів виробництва економічними інструментами для споживачів. Вирішальним моментом у залученні населення до сортування відходів повинний стати економічний фактор: пільги по комунальних платежах для тих, хто виконує вимоги по селективному збору відходів; диференційована плата за видалення відходів, що залежить від їхньої кількості та ступеню сепарації.

Усі програми заходів, пов'язаних з поводженням з відходами, що утворюються на всіх етапах життєвого циклу продовольчої продукції мають бути ретельно погоджені і підкріплені відповідними нормативними документами, сумісність всіх інструментів управління відходами на різних рівнях має бути чітко визначена.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження запропоновано рішення актуальної науково-практичного завдання по формуванню ефективного організаційно-економічного механізму управління відходами виробництва і споживання продовольчої продукцію.

Основні висновки і результати, отримані автором у процесі дослідження полягають у такому:

1. Під час аналізу у дисертаційній роботі встановлено, що основними причинами загострення проблеми утворення і нагромадження відходів виробництва і споживання продовольчої продукції є: зростання виробництва в умовах застарілих технологій переробки продовольчої сировини, низької ефективності роботи природоохоронного устаткування; відсутність економічної зацікавленості суб'єктів господарської діяльності в переробці відходів; збільшення обсягів утворення пакувальних відходів і відсутність систем їх збору й утилізації.

2. В дисертації автором на основі загальних принципів ефективно функціонуючих європейських систем матеріальної утилізації відходів упакування розроблено рекомендації з формування подібної вітчизняної системи, здатної забезпечити скорочення кількості пакувальних відходів.

3. Доведено, що пріоритет у сфері державного регулювання поводження з відходами має належати правовим, нормативним і економічним методам управління; необхідним є використання, як заходів економічного впливу (платежів за забруднення навколишнього природного середовища, штрафів, санкцій), так і економічного стимулювання скорочення відходів для виробників і споживачів.

4. В дисертаційній роботі проведено оцінку екстернальних витрат – вартісного показника впливу надходження відходів виробництва харчової продукції в навколишнє природне середовище, що відбивають додаткові витрати, що несе суспільство в результаті забруднення навколишнього середовища, пов'язаного з відходами виробництва продовольчих товарів.

5. Здобувачем в дисертації розроблено систему класифікації відходів виробництва і споживання харчової продукції, що дозволяє вирішувати задачі формування ефективного економічного інструментарію керування відходами на всіх етапах життєвого циклу продовольчої продукції.

6. Запропоновано систему інструментів, що дозволяють ініціювати економічну зацікавленість у скороченні відходів у виробників, організацій, що займаються збутом продовольчої продукції, і кінцевих споживачів.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Шунтова С.Г. Економіко-екологічний аналіз впливу підприємств харчової промисловості Причорноморського регіону на компоненти навколишнього природного середовища // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – Вип. 188. – С. 357-362.

2. Шунтова С.Г. Организационно-экономическая стратегия стимулирования сокращения отходов производства и потребления пищевой продукции // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – Вип. 194. – С. 231-241.

3. Шунтова С.Г. Экономико-экологическая оценка развития индустрии тары и упаковки для пищевой продукции // Труды Одесского политехнического университета. – Одесса. – 2005. – Вып. 1. – С. 299-302.

4. Шунтова С.Г. Економічна оцінка впливу відходів кондитерського виробництва на навколишнє середовище // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – Вип. 192. – С. 1080-1086.

5. Шунтова С.Г. Організаційно-економічні інструменти екологізації продовольчого комплексу // Торгівля і ринок України : Тематичний збірник наукових праць. –Донецьк: ДонДУЕТ. – 2005. – т. 3, Вип. 19. – С. 252-256.

6. Шунтова С.Г. Економічне стимулювання екологізації продовольчого комплексу // Науковий вісник: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. – Львів: НЛТУУ. – 2005. – Вип. 15.6. – С. 353-357.

Матеріали і тези конференцій:

7. Постникова И.А., Шунтова С.Г., Губанова Е.Р. Стоимостная оценка твердых промышленных отходов как фактор стимулирования их вовлечения в производственно-хозяйственные циклы // Екологічний менеджмент в загальній системі управління: Перша щорічна Всеукраїнська наукова конференція. – Суми: СумДУ. – 2001. – С.79-83 (особисто автором проведено аналіз ситуації, яка склалася в Україні у звязку із накопиченням твердих промислових відходів).

8. Шунтова С.Г., Губанова Е.Р. Проблема обращения с отходами упаковки пищевой продукции в Украине // Екологічний менеджмент в загальній системі управління: Четверта щорічна Всеукраїнська наукова конференція. – Суми: СумДУ. – 2004. – С.25-29 (особисто автором визначено напрямки розвитку механізмов управління відходами в Україні).

9. Шунтова С.Г. Управление твердым бытовыми отходами в Украине // Екологічний менеджмент в загальній системі управління: П’ята щорічна Всеукраїнська наукова конференція. – Суми: СумДУ. – 2005. – С.8-11.

10. Шунтова С.Г. Экономическое стимулирование сокращения отходов потребления пищевой продукции // V Наукова конференція молодих вчених ОДЕКУ. Матеріали конференції. – Одеса: ОДЕКУ. – 2005. – С. 59-60.

Статті в інших наукових виданнях:

11. Шунтова С.Г. Стоимостная оценка экстернальности производства кондитерской продукции // Вопросы экономического развития Украины: Сборник научных статей. Под ред. д.э.н., проф. Ковалева В. Г. – Одесса: ОГЭКУ. – 2004. – С. 64-69.

Шунтова С.Г. Організаційно-економічний механізм управління твердими відходами виробництва і споживання продовольчої продукції. – Рукопис.

Дисертація на одержання наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена розробці теоретико-методологічних і прикладних основ формування організаційно-економічного механізму управління відходами виробництва і споживання продовольчої продукції.

У роботі проаналізовано економіко-екологічний стан харчової промисловості. Виявлено основні причини збільшення обсягів утворення і нагромадження твердих відходів виробництва і споживання продовольчої продукції. Узагальнено європейський досвід управління відходами, зокрема, пакувальними відходами. Проаналізовано стан і законодавче забезпечення поводження з твердими відходами в нашій країні. Розроблено систему класифікації відходів виробництва і споживання харчової продукції. Запропоновано інструменти стимулювання скорочення кількості відходів для виробників, посередників і споживачів.

Ключові слова: організаційно-економічний механізм, тверді відходи виробництва та споживання продовольчої продукції, системи матеріальної утилізації, управління відходами, стимулювання скорочення відходів.

Шунтова С.Г. Организационно-экономический механизм управления твердыми отходами производства и потребления продовольственной продукции. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины , Одесса, 2006.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических и прикладных основ решения проблем формирования организационно-экономического механизма управления отходами производства и потребления продовольственной продукции.

Объектом исследования является процесс управления твердыми производственными и потребительскими отходами пищевой продукции.

Предметом исследования являются организационно-экономические инструменты управления твердыми отходами производства и потребления продовольственной продукции.

Новизна научных результатов диссертационного исследования состоит в развитии и углублении известных и обосновании ряда новых концептуально-методологических основ формирования организационно-экономического механизма управления твердыми отходами производства и потребления продовольственной продукции.

В первом разделе выявлены основные тенденции развития пищевой промышленности в Украине. Проведен анализ экономико-экологического состояния сферы производства продовольственной продукции и упаковочных материалов. Выявлены основные причины обострения экологических проблем связанных с увеличением объемов образования и накопления твердых отходов производства и потребления продовольственной продукции.

Во втором разделе рассматриваются концептуально-методологические основы управления твердыми отходами. Обобщен европейский опыт управления отходами, в частности, упаковочными отходами. Проанализировано современное состояние и отечественная законодательная база обеспечения обращения с твердыми отходами. Установлена необходимость реформирования существующей систему управления твердыми отходами потребления, в первую очередь отходами тары и упаковки. На основе анализа основных принципов организации действующих европейских систем материальной утилизации упаковочных отходов разработаны рекомендации по формированию подобной системы в Украине.

В третьем разделе основное внимание уделено разработке рекомендаций по формированию организационно-экономического механизма управления твердыми отходами производства и потребления пищевой продукции. Усовершенствована методика экономической оценки экстернальных эффектов, обусловленных образованием и накоплением твердых отходов производства продовольственной продукции. Разработана система классификации отходов производства и потребления пищевой продукции, позволяющая решать задачи формирования экономических инструментов управления отходами на всех этапах жизненного цикла продовольственной продукции. Предложены инструменты стимулирования сокращения количества отходов для производителей, посредников и потребителей.

Ключевые слова: организационно-экономический механизм, управление твердыми отходами, твердые отходы производства и потребления продовольственной продукции, системы материальной утилизации, стимулирование сокращения отходов.

S.G. Shuntova. The organizational-economic mechanism of food products’ production and consuming solid wastes management. – Manuscript.

The thesis for obtaining Candidate of Economics scientific degree by specialty 08.08.01- Economics of Nature Management and Environment Protection. Institute of Market Problems and Economic and Ecologic Researches, National Academy of Sciences of Ukraine, Odessa, 2006.

The thesis is devoted to research of conceptual and methodological approaches for forming of organizational-economic mechanism of food products’ production and consuming solid wastes management.

The economic and ecological condition of food industry is analyzed. Main causes of aggravation of ecological and wastes problems are found out. The European experience of waste management and packaging wastes treatment is considered. Condition and law basis of wastes treatment in Ukraine is analyzed. The system of classification of food production and consuming wastes is worked out. Stimulation instruments of wastes reducing for producers, sellers and consumers of food-staff are suggested.

Key words: organizational-economic mechanism, waste management, wastes of food production and consuming, material utilization systems, stimulation of wastes reducing.