ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Сеник Світлана Василівна

УДК 347.454.3

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН ГЕНЕРАЛЬНИХ ПІДРЯДНИКІВ ТА СУБПІДРЯДНИКІВ У КАПІТАЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВІ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор,

академік Академії правових наук України

Луць Володимир Васильович,

Академія муніципального управління,

завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Кисіль Василь Іванович,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

професор кафедри міжнародного приватного

і митного права

кандидат юридичних наук, доцент

Васильєва Валентина Антонівна,

Юридичний інститут Прикарпатського університету

імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри цивільного права і процесу

Провідна установа: Одеська національна юридична академія

Міністерства освіти і науки України,

кафедра цивільного права (м. Одеса)

Захист відбудеться „26” січня 2007 р. о 10. 00_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79001, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 14 (зал засідань юридичного факультету, ауд. Г-409).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий „15 ” грудня 2006 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат юридичних наук, доцент В.О. Семків

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження на сучасному етапі зумовлена здійсненням у нашій державі процесу докорінних змін у системі цивільно-правових відносин та відносин господарювання, переходом України від командно-адміністративних методів управління економікою до ринкових важелів впливу, що впливає на реформування зобов’язальних відносин.

У зв’язку з цим великого значення у сфері регулювання приватноправових відносин набувають цивільно-правові договори як акти взаємного та вільного волевиявлення сторін. Одним із таких є договір субпідряду у капітальному будівництві. Проте щодо субпідрядних договорів існують деякі проблеми у застосуванні. Зокрема, особлива складність розглядуваної конструкції полягає у розходженнях щодо предмету договору, співвідношення договору з суміжними договорами, комплексу прав і обов’язків сторін та ін. Крім цього, прийняття нових законодавчих актів, зокрема, Цивільного кодексу України, затвердження Постановою Кабінету Міністрів України 1 серпня 2005 року „Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, зумовило новий підхід у правовому регулюванні договірних субпідрядних відносин у капітальному будівництві.

Разом з тим, правозастосувальна практика повсякденно стикається із проблемами правового регулювання субпідрядних відносин, які потребують не тільки спеціального нормативного врегулювання, але й ґрунтовних теоретичних досліджень. Тому субпідрядний договір потребує серйозної уваги юридичної науки. Проблеми правового регулювання підрядних відносин досліджували А.П. Ткач - “Правовой режим капитального строительства в СССР (основные проблемы)” (1969); C.С. Занковський - “Субподряд в капитальном строительстве. Правовые вопросы” (1986); В.М. Коссак - „Правове регулювання строків у капітальному будівництві” (1991); Н.С. Кузнєцова – „Правове регулювання підрядних договірних відносин в будівництві (цивільно-правовий аспект)” (1993), „Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве” (1993). Необхідність теоретичних узагальнень комплексного дослідження договору субпідряду у капітальному будівництві на основі нового законодавства обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Науково-теоретична основа дослідження. Сформульовані у дисертаційній роботі теоретичні висновки та практичні рекомендації ґрунтуються на досягненнях цивілістичної науки, у тому числі на працях зарубіжних та вітчизняних цивілістів різних історичних періодів. Зокрема, Брауде І.Л., Брагінського М.І., Верба С.А., Вітрянського В.В., Гордона М.В., Дзери О.В., Занковського С.С., Йоффе О.С., Кузнєцової Н.С., Коссака В.М., Красавчикова О.О., Кабатова В.А., Луця В.В., Мейєра Д.І., Матвєєва Г.К., Пушкіна О.О., Ткача А.П., Толстого Ю.К., Фаткудінова З.М., Харитонова Є.О., Чигира В.Ф., Шершенєвича Г.Ф., Щербини В.С., Юшкевича С.П. та інших учених.

Емпіричною базою дослідження є практика укладення та виконання договорів субпідряду у капітальному будівництві, а також матеріали судової практики розгляду та вирішення спорів, які виникають з договорів субпідряду у капітальному будівництві.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана відповідно до теми науково-дослідницької роботи кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка „Проблеми удосконалення цивільного законодавства в умовах інтеграції України в Європейське співтовариство” на 2002-2004 роки (номер державної реєстрації 0103U005937) та “Вдосконалення цивільного законодавства в світлі нового Цивільного кодексу України” на 2005-2008 роки (номер державної реєстрації 0105U004945). Автор був безпосередньо залучений до їх розробки як асистент кафедри цивільного права і процесу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є системний аналіз договору субпідряду у капітальному будівництві, поглиблення правових знань про його юридичну природу, суб’єктний склад, зміст, відповідальність учасників за невиконання його умов і формулювання на цій основі практичних пропозицій щодо вдосконалення законодавства.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні завдання:

- дослідити юридичну природу договору субпідряду у капітальному будівництві;

- дати характеристику суб’єктному складу договору субпідряду у капітальному будівництві;

- з’ясувати порядок укладення договору субпідряду у капітальному будівництві;

- виявити вимоги щодо виконання та забезпечення належного виконання договору субпідряду у капітальному будівництві;

- проаналізувати права та обов’язки сторін за договором субпідряду у капітальному будівництві;

- встановити умови та форми договірної відповідальності генерального підрядника та субпідрядника за договором;

- сформулювати пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства в сфері субпідрядних відносин у капітальному будівництві відносин.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають між генеральними підрядниками та субпідрядниками за договором субпідряду у капітальному будівництві.

Предметом дослідження є договір субпідряду у капітальному будівництві як інститут цивільного права.

Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження у роботі було використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Зокрема, історико-правовий метод використовувався при дослідженні генезису нормативних актів України у сфері регулювання субпідрядних відносин у капітальному будівництві. За допомогою формально-догматичного методу дослідження було виділено найважливіші юридичні конструкції договору субпідряду у капітальному будівництві, дано його правову характеристику. Застосування системно-функціонального методу сприяло визначенню основних засад правового регулювання договору субпідряду у капітальному будівництві. Порівняльно-правовий метод використовувався при порівнянні нормативно-правових актів України та зарубіжного законодавства у сфері регулювання субпідрядних відносин у капітальному будівництві.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем правового регулювання договору субпідряду у капітальному будівництві. На основі цього дослідження формулюються пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин за договором субпідряду у капітальному будівництві.

Аналіз норм законодавства, договірної та судової практики, теоретичних джерел дозволив сформулювати основні науково-теоретичні положення та пропозиції, які виносяться на захист:

- набули подальшого розвитку положення про те, що договір субпідряду у капітальному будівництві тісно взаємопов’язаний з генеральним договором підряду на капітальне будівництво, спрямований на найбільш ефективне і раціональне його виконання та є похідним від генерального договору підряду на капітальне будівництво.

- запропоновано авторське визначення договору субпідряду у капітальному будівництві: „За договором субпідряду у капітальному будівництві одна сторона (субпідрядник) зобов’язується виконати і передати у встановлений строк індивідуалізований результат робіт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а інша сторона (генпідрядник) зобов’язується надати будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на субпідрядника, прийняти виконані роботи та оплатити їх”.

- уточнено існуючий підхід до законодавчого закріплення істотних умов підрядних договорів на капітальне будівництво і на цій основі обґрунтовано положення про те, що істотними умовами договору субпідряду у капітальному будівництві є умови про предмет, ціну та строк.

- запропоновано абз.1 п.24 „Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” викласти у такій редакції: „Тверда договірна ціна може коригуватися за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов’язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом або договором, несе підрядник”.

- обґрунтовано, що у разі виявлення необхідності проведення додаткових робіт обов’язок субпідрядника щодо зупинення виконання субпідрядних робіт мав би виникати не з моменту, в який мала надійти відповідь від генпідрядника, а з моменту виявлення обставин, що призвели до виконання додаткових робіт. У зв’язку з цим запропоновано перше речення абз.2 п.25 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві викласти у такій редакції: „Підрядник зобов’язаний зупинити виконання будівельних робіт з моменту виявлення обставин, що призвели до виконання додаткових робіт до одержання відповіді на своє повідомлення”.

- вперше запропонована правова конструкція про те, що у разі, якщо замовник вносить до проектно-кошторисної документації зміни, що потребують додаткових робіт, які виконуватимуться субпідрядником, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, то для цього, крім згоди генерального підрядника, потрібна згода і субпідрядника. У разі незгоди субпідрядник матиме право відмовитися від договору субпідряду у капітальному будівництві, вимагати оплати виконаних будівельних робіт, якщо таке мало місце, та вимагати відшкодування збитків.

- доведено, що уточнення твердого кошторису щодо договору субпідряду у капітальному будівництві у зв’язку із коригуванням приблизного кошторису щодо генерального підряду у капітальному будівництві може мати місце лише у разі, коли це передбачено договором субпідряду у капітальному будівництві або за взаємною згодою генпідрядника та субпідрядника.

- вперше обґрунтовано позицію, що гарантійний строк щодо субпідрядних робіт у капітальному будівництві починатиме свій перебіг не з дня підписання акта про передання-прийняття виконаних за договором субпідряду у капітальному будівництві робіт, а від дня прийняття об’єкта будівництва замовником.

- обґрунтовано положення, що генпідрядник має право на пред’явлення вимоги у зв’язку з виявленням відступів від умов договору субпідряду у капітальному будівництві або інших недоліків після прийняття виконаних субпідрядних робіт лише у разі, якщо останні не могли бути виявлені ним при звичайному способі прийняття робіт, у тому числі й такі, що були умисно приховані субпідрядником.

Теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи полягає у тому, що одержані результати можуть бути використані для подальших наукових досліджень, вдосконалення національного законодавства щодо регулювання субпідрядних відносин. Сформульовані теоретичні положення та практичні рекомендації можуть застосовуватись при укладенні та виконанні субпідрядних договорів у капітальному будівництві, при вирішенні господарськими судами спорів, які виникають з договорів субпідряду у капітальному будівництві. Крім цього, теоретичні положення дисертаційного дослідження можуть бути використанні для викладання курсів “Цивільне право України”, “Господарське право України”, а також при підготовці підручників, посібників тощо.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки, пропозиції до законодавства України, які містяться у дисертації, доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на таких конференціях: Міжнародна наукова конференція молодих вчених “Треті осінні читання” (м. Хмельницький, 5-6- листопада 2004р.); Міжнародна наукова конференція молодих вчених „Четверті осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 21-22 жовтня 2005р.); ХІІ регіональна науково-практична конференція „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 9-10 лютого 2006р.)

Публікації. Основні результати дисертації викладено у шести статтях у фахових виданнях, що входять до затверджених ВАК України переліків наукових видань та трьох тезах доповідей на конференціях.

Структура дисертаційної роботи обумовлена метою та завданням дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують 8 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 196 сторінок, з них 14 сторінок займає список використаних джерел (195 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, вказується її зв’язок із науковими програмами, визначається мета і завдання дослідження, розкривається теоретична, методична та емпірична основа, висвітлюється наукова новизна основних положень, їх практичне значення, та відомості щодо апробації отриманих результатів.

У Розділі 1 „Загальна характеристика договірних підрядних відносин у капітальному будівництві та місце в них субпідрядних договорів” досліджуються історія становлення та розвитку законодавства у сфері підрядних відносин у капітальному будівництві, аналізуються поняття та юридична природа субпідрядних договорів у капітальному будівництві. Розділ складається з двох підрозділів.

Підрозділ 1.1. „Джерела правового регулювання субпідрядних відносин у капітальному будівництві” розпочинається історичним екскурсом

зародження системи генерального підряду та її правового регулювання. Становлення правових засад субпідрядних відносин у капітальному будівництві прослідковується, починаючи із 30-их років ХХ століття. Інтерес представляють як концептуальні засади, так і деталі щодо субпідрядних відносин у капітальному будівництві. Підкреслено негативні наслідки планового управління господарством та державної монополії на діяльність з капітального будівництва для становлення законодавства радянського періоду, оскільки значну його частину складали акти, які мали лише рекомендаційний характер і у зв’язку з цим не могли забезпечити єдиного та ефективного підходу щодо врегулювання відносин у цій сфері. Загальний обсяг чинного законодавства України про капітальне будівництво вказує на те, що і на даний час воно перевантажено великою кількістю відомчих актів, які не завжди є внутрішньо узгодженими між собою. Усе це вказує на доцільність комплексного підходу до правового регулювання відносин у капітальному будівництві та необхідність прийняття спеціального нормативного акту уніфікованого характеру, який би врегулював відносини з договору субпідряду у капітальному будівництві.

У підрозділі 1.2. „Юридична природа субпідрядних договорів та їх місце у структурі договірних відносин у капітальному будівництві” на основі аналізу різноманітних класифікацій правочинів за різними критеріями визначається правова характеристика договору субпідряду у капітальному будівництві. В залежності від моменту виникнення прав та обов’язків досліджуваний договір автор відносить до консенсуальних, оскільки він є укладеним з моменту досягнення сторонами у належній формі згоди з усіх істотних умов. Що стосується такої ознаки як наявність зустрічного задоволення, то автором зазначається, що договір субпідряду у капітальному будівництві є відплатним, оскільки сторона субпідрядного зобов’язання у капітальному будівництві одержує зустрічне задоволення за виконання своїх обов’язків. Залежно від розподілу прав і обов’язків у зобов’язанні, яке виникає з договору, автор відносить договір субпідряду у капітальному будівництві до двосторонньо-зобов’язуючих, оскільки обидві сторони наділені взаємними права і обов’язками. Так, субпідрядник зобов’язується виконати і передати у встановлений строк індивідуалізований результат робіт та має право на їх оплату, а генпідрядник зобов’язується надати будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи, оплатити їх та має право вимагати виконання та передання робіт у встановлений строк.

У ракурсі висвітлення досліджуваного питання пропонується аналіз наукових дискусій щодо юридичної природи договору субпідряду у капітальному будівництві. Для повноти характеристики юридичної природи договору субпідряду автор звертається до з’ясування співвідношення даного договору з іншими договорами – договором підряду на капітальне будівництво, договором побутового підряду, договором підряду на проектні та пошукові роботи, договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, трудовим договором. На основі проведеного аналізу констатується, що договір субпідряду у капітальному будівництві тісно взаємопов’язаний з генеральним договором підряду на капітальне будівництво та є похідним від генерального договору.

Проаналізувавши переваги та недоліки доктринального визначення поняття договору субпідряду у капітальному будівництві, автор пропонує власну дефініцію, окремі елементи якої обґрунтовані в наступних частинах роботи.

Розділ 2 „Укладення та елементи договору субпідряду у капітальному будівництві” присвячений характеристиці сторін, порядку укладення та оформлення договору субпідряду у капітальному будівництві, а також його змісту. Цей розділ складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. „Сторони договору субпідряду у капітальному будівництві” зосереджено увагу на характеристиці суб’єктного складу субпідрядних відносин у капітальному будівництві. Окремо розглядаються питання визначення кола осіб, які мають право на укладення договору субпідряду. Підсумком дослідження вказаних питань став висновок про те, що стороною договору субпідряду у капітальному будівництві може виступати будь-яка юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, крім юридичних осіб, наділених спеціальною або виключною правосуб’єктністю та фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до законодавчих положень у капітальному будівництві договірні відносини можуть виникнути безпосередньо між замовником і підрядною організацією або фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності. На думку автора, у разі укладення генерального договору підряду на капітальне будівництво замовник має право укласти підрядний договір на виконання спеціальних будівельних робіт безпосередньо із підрядною організацією або фізичною особою-суб’єктом підприємницької діяльності, якщо така можливість надана йому генеральним договором. Якщо ж такої вказівки у генеральному договорі немає, то такий підрядний договір може бути укладений лише за окремою письмовою згодою генпідрядника. Автор приходить до висновку, що у разі побудови структури договірних відносин у такий спосіб між замовником і підрядною організацією або фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності повинен укладатися договір будівельного підряду.

Взаємовідносини між генеральним підрядником та субпідрядником оформляються в рамках договору субпідряду у капітальному будівництві, тому вкрай необхідним є аналіз процесу його укладення та дотримання форми договору, оскільки це є однією із найважливіших умов дійсності договору. Саме ці питання і досліджуються у підрозділі 2.2. „Укладення та форма договору субпідряду у капітальному будівництві”.

Особливістю укладення субпідрядного договору у капітальному будівництві, що фінансується коштами з державного бюджету, є застосування методу конкурсного відбору субпідрядника.

Відповідно до чинного законодавства договір підряду в капітальному будівництві укладається у письмовій формі. Це дало можливість авторові стверджувати, що оскільки договір субпідряду у капітальному будівництві є похідним від генерального договору, то правило про письмову форму поширюється і на нього. Автор вважає також допустимим застосування факсимільного, електронного чи іншого зв’язку для оформлення договірних субпідрядних відносин у капітальному будівництві.

У підрозділі 2.3. „Зміст договору субпідряду у капітальному будівництві”, виходячи з класичного розуміння змісту договору, відповідно до якого зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, автор досліджує договір субпідряду у капітальному будівництві як правову підставу виникнення прав та обов’язків сторін зобов’язального правовідношення.

Зокрема, в дисертації розглядається комплекс істотних умов договору субпідряду у капітальному будівництві. Аналізуючи перелік істотних умов договорів підряду, визначений Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, автор зазначає, що не всі вони можуть розглядатись в якості умов взагалі. Так, найменування та реквізити сторін, місце і дата укладення договору – це реквізити документа, а не умова договору. Права і обов’язки сторін, вимоги до організації робіт є фактично змістом зобов’язання. Тому, на думку автора, встановлення такого переліку в якості істотних умов підрядного договору є абсолютно невиправданим.

Перш за все, до істотних умов договору субпідряду у капітальному будівництві відноситься умова про предмет договору. Визначення предмета підрядних договорів у капітальному будівництві викликає у юридичній літературі жваві дискусії. Більшість науковців наполягає на тому, що предметом підрядних договорів у капітальному будівництві є кінцевий результат будівельних робіт. Висловлюється точка зору і про подвійний предмет даних договорів: 1) матеріальний – споруда, створення якої передбачено договором; 2) юридичний – діяльність підрядника, на яку вправі претендувати замовник. Є позиція, що підрядні договори мають один предмет, але він складається із двох елементів: виконання роботи та її результату.

Щодо законодавчого визначення, то предметом підрядних договорів є роботи, пов’язані з будівництвом об’єкта, обов’язок щодо виконання яких покладається на підрядника. Вбачається, що таке формулювання є спірним. Так, сам процес виконання робіт, передбачених договором субпідряду у капітальному будівництві, для генпідрядника не є цінністю поза матеріальним об’єктом, у який втілюється робота. Генпідрядника, у будь-якому випадку, буде цікавити кінцевий результат виконаних субпідрядних робіт у капітальному будівництві. У зв’язку з цим, на основі аналізу положень чинного законодавства та наукових позицій, автор прийшов до висновку, що предметом договору субпідряду у капітальному будівництві є індивідуалізований результат виконаних субпідрядником робіт у капітальному будівництві, який набув відповідної матеріалізованої форми.

Наступною істотною умовою договору субпідряду у капітальному будівництві є ціна. Субпідрядник зобов’язаний здійснювати субпідрядні роботи у капітальному будівництві відповідно до кошторису, що визначає ціну договору. Таким чином, ціна договору субпідряду у капітальному будівництві – це вартість робіт, яка визначається у кошторисі відповідно до обсягу субпідрядних робіт на будівельному об’єкті.

У контексті даного питання аналізується обов’язок сплатити обумовлену ціну за виконані роботи, який за договором субпідряду у капітальному будівництві покладається на генпідрядника. Під порядком оплати можна розглядати щомісячну оплату, авансування. Оплата може здійснюватись після прийняття генпідрядником виконаних робіт або шляхом проміжних платежів (за етапи, комплекси робіт, конструктивні елементи, окремі види робіт тощо). Оскільки законодавець не встановив конкретного строку виконання обов’язку щодо оплати результату виконаних робіт, на думку автора, у цьому випадку слід застосовувати категорію „розумний строк”, якщо договором субпідряду у капітальному будівництві не передбачено інше.

Консенсуальний характер договору субпідряду у капітальному будівництві передбачає наявність розриву у часі між датою його укладення і датою завершення його виконання. Цей інтервал у часі і є строком дії договору субпідряду у капітальному будівництві. Тривалість виконання робіт, як правило, встановлюється генпідрядником та субпідрядником на рівні ймовірного досвіду щодо здійснення робіт на аналогічних будівельних об’єктах. Строки початку і завершення виконання договору субпідряду у капітальному будівництві можуть визначатись різними способами. Максимальна деталізація строків виконання досягається шляхом погодження календарного графіку, який є невід’ємною частиною договору субпідряду у капітальному будівництві. Можливість дострокового закінчення виконання робіт має бути передбачена безпосередньо у договорі субпідряду у капітальному будівництві або узгоджуватись за взаємною згодою сторін у процесі їх виконання.

Договір субпідряду у капітальному будівництві як юридичний факт є підставою виникнення між сторонами зобов’язальних правовідносин. Зміст останніх складають права і обов’язки сторін. Зобов’язальні правовідносини сторін договору субпідряду у капітальному будівництві мають взаємообумовлюючий характер - праву чи обов’язку генпідрядника кореспондується, відповідно, обов’язок чи право субпідрядника. Обсяг прав та обов’язків генпідрядника та субпідрядника залежить від функцій, які покладаються на них договором субпідряду у капітальному будівництві. Однак, на думку автора, є низка прав та обов’язків, характерних для усіх субпідрядних договорів у капітальному будівництві. Так, наприклад, генпідрядник зобов’язаний надати будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на субпідрядника, прийняти виконані роботи та оплатити їх. У свою чергу субпідрядник зобов’язаний виконати субпідрядні роботи відповідно до кошторису і у встановлений строк передати індивідуалізований результат робіт.

Розділ 3 „Виконання договору субпідряду у капітальному будівництві та відповідальність учасників за порушення договірних зобов’язань” містить 3 підрозділи.

У підрозділі 3.1. „Виконання договірних зобов’язань в субпідрядних відносинах у капітальному будівництві” висвітлюються загальні вимоги, що пред’являться до виконання договору, виходячи із основних принципів реального та належного виконання. Так, субпідрядні роботи у капітальному будівництві мають бути виконані субпідрядником. Субпідрядник має право передоручити виконання робіт іншому субпідрядникові, якщо інше не передбачено договором субпідряду у капітальному будівництві або якщо на це є згода генпідрядника. Субпідрядник повинен виконати роботи і передати їх генпідрядникові. Обов’язок щодо передання виконаних робіт за договором субпідряду у капітальному будівництві безпосередньо замовникові може бути передбачений генеральним договором підряду на капітальне будівництво.

Роботи у капітальному будівництві, які здійснюються за договором субпідряду, повинні бути виконані субпідрядником, як правило, одноразово. Договором субпідряду у капітальному будівництві може бути передбачено і поетапне виконання цих робіт. Крім цього, передбачені договором субпідряду у капітальному будівництві роботи повинні виконуватись на основі затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, технічних умов і інших нормативних документів з будівництва. На думку автора, субпідрядник зобов’язаний відмовитись від виконання не передбачених проектною документацією додаткових робіт у випадку, якщо такі роботи не можуть бути виконані ним з причин, які не залежать від нього.

Субпідрядник повинен виконати роботи у строк, передбачений договором субпідряду у капітальному будівництві. Порушенням цієї вимоги може бути як прострочення виконання, так і дострокове виконання договору. Генпідрядник, який одержав повідомлення субпідрядника про готовність до передання робіт (етапу робіт), зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття. Якщо генпідрядник не приступить негайно до виконання цього обов’язку, він вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання. Вбачається, що правове поняття „негайно” повинно тлумачитись як „на наступний день після одержання повідомлення”.

На думку автора, немає необхідності в договорі субпідряду у капітальному будівництві спеціально обумовлювати місце здійснення та передання робіт, що передбачені договором, оскільки вони не можуть бути проведені та передані поза місцем знаходження будівельного майданчика. Місцем виконання зобов’язання по оплаті виконаних робіт буде місцезнаходження субпідрядника, якщо інше не передбачено договором субпідряду у капітальному будівництві.

Аналізуються питання завершального етапу виконання робіт за договором субпідряду у капітальному будівництві – передання та прийняття результату виконаних робіт, наслідками якого є, з одного боку, припинення зобов’язань за договором субпідряду у капітальному будівництві (за умови належного виконання договору), з другого, - введення результату робіт в експлуатацію. Передання робіт субпідрядником та прийняття їх генпідрядником оформляється актом, підписаним, за загальним правилом, обома сторонами.

У контексті цього питання з’ясовуються правові наслідки виявлення „явних” і/або „прихованих” недоліків у роботах, виконаних за договором субпідряду у капітальному будівництві. Явні недоліки можуть бути виявлені при звичайному способі передання-прийняття робіт. Прихованими є недоліки, якщо вони не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття робіт, у тому числі й такі, що були вмисно приховані субпідрядником.

У разі виявлення явних недоліків, вони мають бути усунені субпідрядником на вимогу генпідрядника. Зокрема, генпідрядник зобов’язаний заявити про них негайно після їх виявлення і цей факт повинен оформлятися окремим актом, у якому слід зазначати строки усунення явних недоліків. Якщо генпідрядник прийняв виконані роботи без перевірки або, у разі виявлення явних недоліків, не заявив про їх усунення, то у майбутньому він позбавляється права пред’являти до субпідрядника вимоги про усунення таких недоліків. Отже, генпідрядник має право на пред’явлення вимоги у зв’язку з виявленням відступів від умов договору субпідряду у капітальному будівництві або інших недоліків після прийняття виконаних субпідрядних робіт лише у разі, якщо останні не могли бути виявлені ним при звичайному способі прийняття робіт, у тому числі й такі, що були вмисно приховані субпідрядником.

У підрозділі 3.2. „Види забезпечення виконання зобов’язань за договором субпідряду у капітальному будівництві” розкриваються питання щодо видів забезпечення виконання субпідрядного зобов’язання у капітальному будівництві. На підставі аналізу законодавчих положень та наукових підходів щодо характеристики інституту забезпечення виконання зобов’язань автор формулює власні висновки з приводу специфіки застосування видів забезпечення належного виконання договору субпідряду у капітальному будівництві. Зокрема, стверджується, що нарахування пені як форми неустойки, що є видом забезпечення виконання субпідрядного зобов’язання, може застосовуватись лише у тому випадку, коли мова йде про несвоєчасну оплату виконаних субпідрядником робіт. У всіх інших випадках порушення зобов’язань за договором субпідряду у капітальному будівництві може застосовуватись неустойка у формі штрафу.

Належне виконання договору субпідряду у капітальному будівництві може забезпечуватись видачею завдатку. Проте і у попередньому договорі, якщо такий укладається між учасниками субпідрядних відносин у капітальному будівництві, сторони можуть передбачити грошове зобов’язання майбутнього генпідрядника внести до моменту укладення договору субпідряду у капітальному будівництві частину плати за роботи, які виконуватимуться субпідрядником. Це грошове зобов’язання також може бути забезпечено завдатком.

Підрозділ 3.3. „Умови і форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві” стосується аналізу умов та можливих форм відповідальності сторін як негативних наслідків невиконання чи неналежного виконання ними своїх договірних обов’язків. Після з’ясування форм цивільної відповідальності автор розглядає умови їх застосування, зокрема, наводяться різні позиції науковців щодо складу цивільного правопорушення. Значна увага приділена також характеристиці мірам оперативного впливу, які можуть бути застосовані сторонами договору субпідряду у капітальному будівництві.

У зв’язку із закріпленням у ЦК України, як загального, правила про штрафну неустойку, яке сприяє реалізації принципу про повне відшкодування завданих збитків, пропонується внести відповідні зміни до ГК України. Зокрема, викласти у такій редакції: 1) ч.1 ст.232 ГК України – „Збитки за невиконання або неналежне виконання зобов’язання відшкодовуються в повному розмірі незалежно від стягнення встановлених штрафних санкцій”; 2) п.2 ч.2 ст.232 ГК України – „збитки відшкодовуються в частині, не покритій штрафними санкціями”; 3) ч.1 ст.322 ГК України – „За невиконання або неналежне виконання зобов’язання за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в повному розмірі, якщо інше не передбачено законом або договором”.

У цьому розділі досліджуються також питання ризиків, пов’язаних з виконанням договору. На основі аналізу наукових досліджень поняття та суті „ризиків”, автор характеризує ризики у сфері субпідрядних відносин у капітальному будівництві. Вказується на непослідовність законодавця щодо покладення ризику на одну із сторін договору. Зокрема, відповідно до положень ЦК України віднесення ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будівництва здійснюється відповідно до вимог закону. Як загальне, застосовується правило: ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. А власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт, відповідно до положень ЦК України, є замовник, якщо інше не передбачено договором. Натомість у Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві передбачено, що право власності на закінчені роботи (об’єкт будівництва) переходить до замовника з моменту підписання акта передання-прийняття. До цього моменту власником є підрядник. Тому питання розподілу ризиків у субпідрядних відносинах у капітальному будівництві не знаходить однозначного вирішення. Такі колізії у законодавстві можуть призвести до значних проблем у правозастосувальній діяльності. У зв’язку з цим, для вироблення єдиного підходу до врегулювання даного питання, автором пропонується внести відповідні зміни до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві.

У Висновках сформульовано найбільш суттєві теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження, розроблені конкретні пропозиції по вдосконаленню регулювання договірних субпідрядних відносин у капітальному будівництві та внесенню змін до чинного законодавства України.

Список праць, опублікованих за темою дисертації:

1. Сеник С.В. Відносини з будівельного підряду за римським приватним правом// Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. – Випуск 17. – Одеса: „Юридична література”. – 2003. - С. 94-96.

2. Сеник С.В. Сторони договору субпідряду на капітальне будівництво// Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2003. – Випуск 38. - С. 305-309.

3. Сеник С.В. Правові засади регулювання субпідрядних відносин у капітальному будівництві// Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – Випуск 40. – С. 256-264.

4. Сеник С.В. Ціна як істотна умова договору субпідряду у капітальному будівництві// Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2005. – Випуск 41. – С. 197-204.

5. Сеник С.В. Співвідношення договору субпідряду у капітальному будівництві з іншими видами договорів// Збірник наукових статей „Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України”. – Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. – 2005. - Випуск 15. – С. 93-100.

6. Сеник С.В. Ризики у субпідрядних відносинах з капітального будівництва// Підприємництво, господарство і право. – 2006. - №1. – С. 31-35.

7. Сеник С.В. Юридична природа субпідрядних договорів у капітальному будівництві// Молодь у юридичній науці: збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених „Треті осінні юридичні читання”. – Хмельницький: В-во XУУІІ, 2004. – С. 250-252.

8. Сеник С.В. Строк як істотна умова договору субпідряду у капітальному будівництві// Молодь у юридичній науці: збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених „Четверті осінні юридичні читання”. – Ч-на друга: „Приватно-правові науки”. - Хмельницький, 2005. – С. 317-321.

9. Сеник С.В. Предмет договору субпідряду у капітальному будівництві// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції. 9-10 лютого 2006 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. – С. 233-234.

АНОТАЦІЯ

Сеник С.В. Правове регулювання договірних відносин генеральних підрядників та субпідрядників у капітальному будівництві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03. – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2006.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню договірних відносин генеральних підрядників та субпідрядників у капітальному будівництві. На підставі теоретичних здобутків учених-цивілістів та аналізу чинного законодавства проводиться цивілістичне дослідження юридичної природи договору субпідряду у капітальному будівництві, з’ясовується його місце у системі договорів. Запропоновано дефініцію поняття договору субпідряду у капітальному будівництві. Шляхом аналізу основних елементів даного договору, прав та обов’язків сторін за договором дано перелік істотних умов договору субпідряду у капітальному будівництві. Досліджено умови та форми відповідальності учасників за порушення субпідрядних зобов’язань у капітальному будівництві. На підставі аналізу нормативних актів, договірної та судової практики сформульовано конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення правового регулювання договірних відносин генеральних підрядників та субпідрядників у капітальному будівництві.

Ключові слова: капітальне будівництво, договір субпідряду, елементи договору субпідряду у капітальному будівництві.

АННОТАЦИЯ

Сеник С.В. Правовое регулирование договорных отношений генеральных подрядчиков и субподрядчиков в капитальном строительстве. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03. – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко. – Львов, 2006.

Диссертация посвящена комплексному исследованию договорных отношений генеральных подрядчиков и субподрядчиков в капитальном строительстве, необходимость в исследовании которых возникла, в первую очередь, в связи с преобразованиями в экономической сфере и развитием рыночных отношений в Украине.

В диссертации рассмотрено развитие института договора субподряда в капитальном строительстве, определена его юридическая природа, соотношение с другими договорами. Проведено комплексное исследование правовой сущности и места договора субподряда в капитальном строительстве в системе договоров о выполнении работ. Предлагается авторская дефиниция договора субподряда в капитальном строительстве.

В диссертационной работе анализируется субъектный состав субподрядных отношений в капитальном строительстве, порядок и форма заключения договора субподряда в капитальном строительстве. Раскрываются особенности заключения субподрядного договора в капитальном строительстве, который финансируется за счет средств государственного бюджета.

Обосновано вывод о том, что существенными условиями данного договора являются условия о предмете (индивидуализированном итоге выполненных субподрядчиком работ, который приобрел соответственную материализированную форму), цене (стоимости работ, которая определяется в смете соответственно к объему субподрядных работ на строительном объекте) и сроке (периоде времени между датой заключения и датой завершения исполнения субподрядных работ).

Исследовано принципы и способы исполнения субподрядного обязательства в капитальном строительстве. Характеризуются виды обеспечения обязательств, которые возникают из договора субподряда. На основании проведенного исследования автором сделан вывод о том, что за нарушение субподрядных обязательств в капитальном строительстве взыскание пени может использоваться, если речь идет о несвоевременной оплате выполненных работ или предоставленных услуг, поскольку пеня как форма неустойки взыскивается за несвоевременно выполненное денежное обязательство. В других случаях нарушения договора субподряда в капитальном строительстве взыскивается неустойка в форме штрафа.

В работе рассматриваются условия и меры ответственности участников за нарушение договорных субподрядных обязательств в капитальном строительстве.

В диссертации предлагаются конкретные рекомендации, касающиеся правового урегулирования отношений по договору субподряда в капитальном строительстве, что вызвано необходимостью приведения действующей законодательной базы в соответствие с практикой развития договорных отношений в этой сфере.

Ключевые слова: капитальное строительство, договор субподряда, элементы договора субподряда в капитальном строительстве.

ANNOTATION

Senyk S.V. Legal regulation of contractual relations between general contractors and subcontractors in major building. – Manuscript.

The dissertation to competition for academic degree of Candidate of law sciences in specialty 12.00.03. – Civil law and Civil procedure; Family law; International private law. –Ivan Franko National University of Lviv. – Lviv, 2006.

The dissertation deals with comprehensive research of contractual relations between general contractors and subcontractors in major building. A comprehensive research of legal nature of subcontract in major building has been held on the basis of theoretical works of scientists and analysis of effective legislation, its place in the system of contracts has been determined.

The definition of concept of subcontract in major building