ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН
ШАРІЙ ТЕТЯНА ІГОРІВНА
УДК : 577.1:637.62:636.084/085:577.16 (043. 3/5)
БІОХІМІЧНИЙ СТАТУС І ПРОДУКТИВНІСТЬ НОРОК ЗА ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ "ХУТРОВІТ ПЛЮС"
03.00.04 – біохімія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
ЛЬВІВ – 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів та кормових добавок (ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок) Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: | доктор ветеринарних наук, професор
Коцюмбас Ігор Ярославович,
Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, директор
Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Стапай Петро Васильович,
Інститут біології тварин УААН,
завідувач лабораторії фізіолого-біохімічних основ вовноутворення
доктор сільськогосподарських наук,
Седіло Григорій Михайлович,
Інститут землеробства і тваринництва
західного регіону УААН, директор
Провідна установа: | Білоцерківський державний аграрний університет
Міністерства аграрної політики України,
кафедра органічної та біологічної хімії
Захист відбудеться 17.05. 2006 року о __14_____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за
адресою: вул. Стуса, 38, м.Львів,79034
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту біології тварин УААН
(
вул. Стуса, 38, м.Львів,79034)
Автореферат розісланий 16.04.2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, Віщур О.І
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Однією з головних галузей виробництва хутра, і не тільки в Україні, є розведення норок. Технологія сучасного хутрового звірівництва вимагає правильно організованої годівлі, збалансованої, не тільки за основними інгредієнтами раціону, але й біологічно активними речовинами (БАР) вітамінами, мікроелементами тощо (Берестов В. А., 1985, Чорний М. В., Цупило О. А., 2003). Для задоволення потреби організму у вітамінах та іншими поживними речовинами, з метою профілактики гіповітамінозів та підвищення імунного статусу організму, до раціонів хутрових звірів додають БАР (Косенко М. В., Левицький Т. Р., Шарій Т. І. зі співавт., 2003). Найбільше відомі вітамінні препарати хутромікси № 1 і № 2 (ТУ У 004800843.008-96). Недоліком цих препаратів є те, що вони не задовільняють потребу організму тварин важливими для нормальної життєдіяльності жиророзчинними вітамінами А і D3, а також вітаміном Н, який впливає на якість хутра (Берестов В. А., Малинин Г. М., 1991).
Хутровіт (ТУ У 46.15.207-97) – це біологічно активний препарат, до складу якого входить комплекс вітамінів і наповнювач, який використовується як кормова добавка в годівлі хутрових звірів (лисиць, норок і песців). Залежно від призначення, є два рецепти препарату хутровіт – хутровіт Е і хутровіт Н. Саме такі препарати ефективно використовуються у годівлі хутрових звірів, задовольняючи потребу організму у вітамінах (Мельник Э. Л., 1976, Берестов В. А., Малинин Г. М, 1987). Важливим у збереженні молодняку норок та їх життєдіяльності є підвищення імунного статусу організму і, як наслідок, забезпечення профілактики вірусних і бактеріальних захворювань (Потопальский А. И., Лозюк Л. В., Миролюбова А. Н., 1991). Тому, крім вітамінно-мінеральної підкормки, особливого значення набуває введення у раціон хутрових звірів імуномодуляторів (Берестов В. А., 1978, Олейник В. М., 1984).
У доступній літературі відсутні дані про вплив на організм хутрових звірів природних імуномодуляторів, які проявляли б антивірусну, антизапальну й антигістамінну активність та підвищували б природну резистентність організму тварин. Тому у дослідах використано ізатізон, який має такі властивості і розроблено рецептуру нового вітамінно-ізатізонового препарату "Хутровіт плюс" та вивчено його біологічну дію на організм норок.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної тематики лабораторії контролю вітамінів та кормових добавок ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок "Розробити та впровадити у виробництво препарати біологічно активної й антиокислювальної дії для профілактики та лікування порушень обміну речовин і репродуктивної функції у тварин" (держреєстрація № 0196U003864), яка проводилась на замовлення Міністерства агропромислового комплексу України впродовж 1995-2000 років, де автор досліджувала біохімічний статус та продуктивність норок за застосування препарату "Хутровіт плюс".
Мета і завдання дослідження.Метою роботи було встановити біологічну дію розробленого нового препарату "Хутровіт плюс" на окремі біохімічні, гематологічні, імунологічні показники крові та продуктивність хутрових звірів.
Для досягнення поставленої мети в завдання дослідження входило вивчення таких питань:
– розробити рецептуру нового вітамінно-ізатізонового препарату;
– встановити оптимальну концентрацію ізатізону в складі препарату "Хутровіт плюс" та
його вплив на деякі біохімічні, гематологічні та імунологічні показники крові норок;
– вивчити динаміку біохімічних та гематологічних показників за умов тривалого
застосування препарату;
– встановити токсичність та кумулятивні властивості препарату;
– вивчити стабільність препарату за різних температурних режимів зберігання;
– вивчити вплив препарату "Хутровіт плюс" на вміст вітамінів А, Е, В1, В2 в організмі
норок;
– вивчити вплив препарату "Хутровіт плюс" на репродуктивну здатність норок;
– розробити та затвердити нормативну документацію на розроблений новий препарат
"Хутровіт плюс".
Об’єкт дослідження:. дослідження обмінних процесів в організмі норок, продуктивності, репродуктивної функції під впливом препарату "Хутровіт плюс".
Предмет дослідження:. біохімічні та імунологічні показники при застосуванні препарату "Хутровіт плюс".
Методи дослідження: гематологічні, біохімічні, імунологічні, токсикологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів.Уперше розроблено вітамінну кормову добавку "Хутровіт плюс", у склад якої уведено ізатізон. На основі біохімічних, гематологічних, імунологічних досліджень обґрунтовано дозу уведення препарату в раціон хутровим звірам, яка складає 20 г/кг. Вивчено вплив нового вітамінно-ізатізонового препарату на організм лабораторних тварин та норок і встановлено його токсичність. За умов тривалого застосування норкам препарату "Хутровіт плюс" встановлено вірогідне підвищення активності ферментів переамінування, активності ферментів вугліводного обміну (ЛДГ, ?-амілізи), показників неспецифічної резистентності; збільшився вихід шкірок 1 сорту в дослідних групах на 7–15 % та покращилась їх якість. Доведено доцільність використання вітамінної кормової добавки "Хутровіт плюс" для збереженості поголів'я, росту та підвищення продуктивності норок.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено новий біологічно-активний препарат "Хутровіт плюс" для підвищення продуктивності, репродуктивної здатності, а також для профілактики вірусних та бактеріальних захворювань норок. На основі результатів досліджень отримано деклараційний патент на винахід Вітамінно-ізатізоновий препарат "Хутровіт плюс" № UA 62078 А, розроблено та затверджено ТУ У № 24.4-00485670-043-2003 "Хутровіт плюс", ТУ У № 24.4-13807170-001-2004 "Ізатізон", та настанови по їх застосуванню.
Особистий внесок здобувача.Дисертант самостійно здійснила пошук і аналіз наукової літератури, підбір та формування дослідних груп лабораторних тварин і норок, виконала весь обсяг експериментальних досліджень, статистичне опрацювання та обґрунтування одержаних результатів. Планування досліджень, аналіз та інтерпретацію результатів проведено за участю наукового керівника.
Апробація результатів дисертації.Головні положення дисертаційної роботи доповідались на засіданнях вченої ради ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок (1995?2000 рр.) науково-практичних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції "Стан розвитку агропромислового виробництва в межах єврорегіону "Верхній Прут" (м. Чернівці), 2003 р.; міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми розвитку тваринництва" (м. Львів), 2003 р.; міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів "Досягнення молодих вчених у вирішенні проблем тваринництва" (м. Львів), 2003 р.; международной научно-практической конференции "Актуальные проблемы ветеринарной медицины в условиях современного ведения животноводства" (Крым, м. Феодосия), 2003 г.; ІІ международной межвузовской научно-практической конференции аспирантов и соискателей "Предпосылки и эксперименты в науке" (г. Санкт-Петербург), 2004 г.; міжнародній науково-практичній конференції з нагоди 80-річчя П. З. Лагодюка (м. Львів), 2004 р; міжнародному форумі "Основи молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля" (м. Київ), 2005 р; міжнародній науковій конференції "Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування" (м. Львів), 2005 р.
Публікації.За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 6 статей у виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, технічні умови України, отримано деклараційний патент на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 133 сторінках комп'ютерного тексту, містить 32 таблиці та 6 додатків і складається з таких розділів: "Вступ", "Огляд літератури", "Загальна методика та основні методи досліджень", "Результати досліджень", "Узагальнення результатів досліджень", "Висновки", "Пропозиції виробництву", "Додатки". Список використаної літератури містить 194 вітчизняних та зарубіжних літературних джерел..
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводились у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів та кормових добавок і в звірогосподарстві „Бартатівський” Городоцького району Львівської області упродовж 1995—2000 рр., за наступною схемою (рис. 1).
Розробка препарату базувалась на аналізі літератури щодо потреби хутрових звірів у БАР: вітамінах (ретинолі, ергокальциферолі, токоферолі, тіаміні, рибофлавіні, пантотеновій кислоті, холіні, ніацині, піридоксині, фолієвій кислоті, ціанкобаламіні, біотині). У результаті було запропоновано декілька рецептів для подальших досліджень.
Для введення ізатізону в склад препарату була виготовлена його сипуча форма у вигляді порошку. При цьому використовували наступні наповнювачі: цеоліт, дефекат, аеросіл. Попередньо для встановлення придатності наповнювачів при виготовленні нової порошкоподібної форми проведено визначення показників їх якості. З метою встановлення найбільшої придатності наповнювача і оптимальної пропорції (наповнювач–ізатізон) змішували цеоліт, дефекат, аеросіл із рідкою формою ізатізону в наступних пропорціях (наповнювач–ізатізон): 20–80; 30–70; 40–60; 50–50, 60–40, 70–30, 80–20. Препарати ретельно перемішували до отримання однорідної маси. У готових зразках нової форми ізатізону проведено визначення якісних показників (діючої речовини, вологості, плинності, гранулометричного складу) безпосередньо після приготування препарату і через 6 місяців зберігання в лабораторних умовах.
Для встановлення оптимальної концентрації ізатізону в препараті "Хутровіт плюс" та його впливу на біохімічні, гематологічні та імунологічні показники крові норок, дослідження проводили на молодняку норок 2-місячного віку. Для цього було сформовано, за принципом аналогів, 4 групи тварин (3 дослідні і 1 контрольну) по 13 голів у кожній. Тривалість досліду становила 2 місяці. Внесення препарату до корму тваринам дослідних груп складало 6 діб. Першій групі тварин згодовували препарат "Хутровіт плюс" з внесенням ізатізону в дозі 10 г/кг, другій групі–20 г/кг, третій групі–30 г/кг, четверта група була контрольною. Тварини контрольної групи отримували ОР без внесення препарату. Повторне згодовування препарату проводилось через 30 діб. Для визначення гематологічних та біохімічних показників кров відбирали на 20-ту та 60-ту доби досліду.
Вивчення біохімічного статусу та продуктивності норок за застосуванняпрепарату "Хутровіт плюс"
Розробка вітамінно-ізатізонового препарату
Визначення оптимальної кількості внесення ізатізону в препарат
Визначення стабільності препарату за вмістом вітамінів та ізатізону
Вплив препарату на вітамінний статус організму норок
Вплив препарату "Хутровіту плюс"
на репродуктивну здатність норок
Біохімічні та гематологічні показники за визначення тривалості застосування "Хутровіту плюс"
Вивчення токсичності та кумулятивних властивостей препарату |
Розробка нормативної документації на препарат
Рис. 1 Схема проведення досліджень
Для встановлення стабільності вітамінів та ізатізону при зберіганні препарату "Хутровіт плюс" у лабораторних умовах було виготовлено дослідні зразки препарату. Зразки препарату зберігалися в лабораторних умовах протягом 7 місяців при різних температурних режимах: 3-5 єС, 18-20 єС та 30 єС. На початку досліду, а також щомісячно у зразках препарату визначали вміст вітамінів А, Е, В1, В2, В3, В4, В5, В6, Вс та ізатізону.
Гостру токсичність "Хутровіт плюс" визначали на білих щурах 2,5–4-місячного віку, масою 190–220 г. Тварин витримували в карантині протягом 14 діб. "Хутровіт плюс" вводили в шлунок у вигляді суспензії на 1 % водному розчині крохмалю за допомогою шприца з металевим зондом (голка з тупим кінцем). В основному досліді препарат уводили в дозах 3000, 6000, 9000, 12000, 15000, 18000 мг/кг маси тіла натще. Спостереження за тваринами проводили протягом 20 діб.
Вивчення кумулятивних властивостей препарату "Хутровіт плюс" проведено на білих щурах, масою 150–200 г. Тривалість досліду становила 20–28 діб. Ступінь кумуляції препарату визначали за методом К. С. Ліма та співавт. (1964). Препарат у дозі 0,1 ЛД50, вводили тваринам дослідних груп 4 доби. Потім через кожні 4 наступні доби дозу препарату збільшували в 1,5 рази. Тваринам контрольної групи вводили 1 % водний розчин крохмалю у відповідних об’ємах.
Хронічну токсичність вивчали на 4-х групах білих щурів (по 20 голів у кожній), масою 100–105 г. Препарат згодовували щоденно з кормом протягом одного місяця в кількостях 1/10, 1/20, 1/30 ЛД50. Тварини контрольної групи отримували ОР без внесення препарату. На початку досліду та на 10, 20, 30 добу в тварин дослідних і контрольної групи відбирали кров для визначення гематологічних і біохімічних показників.
Дослідження впливу препарату "Хутровіт плюс" на деякі гематологічні, біохімічні та імунологічні показники крові було проведено на молодняку норок з 2-місячного віку. Для цього сформовано, за принципом аналогів, 4 групи тварин по 13 голів у кожній (3 дослідних і контрольну). Тривалість досліду становила 6 місяців. Тваринам дослідних груп препарат "Хутровіт плюс" згодовували з кормом у дозі 1 г/кг маси тіла. Тривалість застосування препарату тваринам першої дослідної групи становила 6 діб, другої дослідної групи 8 діб, третьої дослідної групи 10 діб. Тварини контрольної групи отримували ОР. Повторне застосування препарату проводилось через 30 діб в аналогічній послідовності. Для визначення гематологічних, біохімічних та імунологічних показників кров відбирали на 20-ту та 60-ту доби досліду.
Вивчення впливу препарату "Хутровіт плюс" на вміст вітамінів у крові та печінці в організмі тварин проводили на молодняку норок з 1,5-місячного віку. Для цього було сформовано, за принципом аналогів, дві групи тварин по 50 голів (дослідну і контрольну). Тривалість досліду становила 6 місяців. Тваринам дослідної групи "Хутровіт плюс" згодовувався з кормом. Доза внесення препарату становила 1 г/кг живої маси. Тривалість застосування препарату тваринам дослідної групи становила 8 діб. Повторне згодовування препарату проводилось через 30 діб. Тварини контрольної групи отримували тільки ОР. У крові тварин через 2, 4 і 6 місяців проводили визначення вмісту вітамінів А, Е, В1, В2. У кінці досліду було проведено визначення вмісту вітамінів А, Е, В1, В2 у тканині печінки.
Визначення вітамінів А, D3, Е, В1, В2, В3, В4, В5, В6, В12, Н у препараті проводили колориметрично згідно з методиками, закладеними в ТУ У 46.15.135-96 "Премікси для сільськогосподарських тварин і птиці". Вміст ізатізону визначали титруванням за допомогою роданіду амонію згідно з ТУ У 24.4-13807170-001-2004.
Гематологічний аналіз проводили за загальноприйнятими методами. У крові визначали вміст гемоглобіну–уніфікованим гемоглобінціанідним методом (з ацетонціангідридом), лейкоцитарну формулу–на фарбованих мазках (Кондрахин И. П. и соавт. 1985), число еритроцитів та лейкоцитів–за допомогою апарату „Пікоскель”; у сироватці крові визначали: вміст загального білка–з біуретовим реактивом за методом Л. М. Делекторської та співавт. (1971), білкові фракції–методом електрофорезу на плівці з ацетату целюлози (Чумаченко В., 1990). У сироватці крові норок визначали: активність аспартатамінотрансферази (АсАТ, КФ 2.6.1.1.) та аланінамінотрасферази (АлАТ, КФ 2.7.1.2.)–за методом А. А. Покровського (1962), лужної фосфатази (ЛФ, КФ 3.1.3.17)–за методом Юдда та Квока (1964), холінестерази (ХЕ, КФ 3.1.1.8)– за Нательсом (1963), лактатдегідрогенази (ЛДГ, КФ 1.1.1.27)–модифікованим методом Б. Н. Коровкіна (1965), ?-амілази (КФ 3.2.1.1.)–модифікованим методом А. А. Покровського (1964). Також, у тварин визначали стан природного імунітету: лізоцимну активність нефелометричним методом у модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ (Чумаченко В., 1990), бактерицидну активність за Петрачевим (1990). Креатинін визначали за кольоровою реакцією Яффе (метод Поппера, 1979), сечовину–за кольоровою реацією з діацетилмонооксимом. Статистичну обробку отриманих даних проводили за І. А.Ойвіним (1960) з використанням програм „Excel–97” для Windows (Т. Ф. Лакін, 1990). Вірогідність розходження між показниками оцінювали за критерієм Стьюдента.
Для вивчення впливу препарату "Хутровіт плюс" на репродуктивну здатність було підібрано чотири групи самок норок по 13 голів у кожній, за принципом аналогів. Схему досліду наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
Схема досліду
Група | Доза введення препарату, г/кг ж.м. | Тривалість введення препарату, діб | Інтервал між введенням препарату, доби | 1 | 1 | 4 | 30 | 2 | 1 | 6 | 30 | 3 | 1 | 8 | 30 | Контр.–– |
При спостереженні за тваринами враховували: загальний стан, терміни і кратність осіменіння, перебіг вагітності та родів, чисельність народженого потомства, кількість життєздатних нащадків.
згідно з вимогами ДСТУ 1.3-93 "Порядок розроблення, побудови, викладу, оформлення, узгодження, затвердження, позначення та реєстрації технічних умов".
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Розробка рецептури нового вітамінно-ізатізонового препарату "Хутровіт плюс". Проведені дослідження дозволили запропонувати кількісний склад вітамінів у препараті "Хутровіт плюс", який отримували механічним змішуванням складових компонентів у наступних кількостях (на 1 кг препарату): вітамін А (ретинол ацетат або ретинол пальмітат) – 350000 М.О., вітамін D3 (холекальциферол) – 50000 М.О., вітамін Е (альфатокоферол) – 0,3 г, вітамін В1 (тіамін) – 0,25 г, вітамін В2 (рибофлавін) – 0,3 г, вітамін В3 (D-пантотенат кальцію) –0,8 г, вітамін В4 (холін-хлорид) – 1,0 г, вітамін В5 (нікотинова кислота) – 1,0 г, вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид) –0,3 г, вітамін Вс (фолієва кислота) – 0,08 г, вітамін В12 (ціанкобаламін) – 0,002 г, вітамін Н (біотин) – 0,02 г, ізатізон – 20 г, що дозволило отримати дрібнодисперсний порошок сіро-зеленого кольору.
Одним з активнодіючих компонентів препарату "Хутровіт плюс" є ізатізон. Ізатізон – це розчин метисазону в димексиді та поліетиленгліколі-400 у співвідношенні 1:3:3, оранжево-жовтого кольору. Препарат володіє противірусними, протибактеріальними і протигрибковими властивостями і широко використовується у гуманній медицині.
Встановлено, що оптимальними співвідношенням ізатізону-цеоліту є 70–30, 80–20, ізатізону-дефекату–70–30, 80–20, ізатізону-аеросілу–40–60 відсотків. Подальшими дослідженнями було визначено, що найбільш придатним наповнювачем для ізатізону є цеоліт тому, що він значно легше змішується з ізатізоном та є дешевшим, у порівнянні з іншими.
Визначення оптимальної концентрації ізатізону в препараті "Хутровіт плюс" і вплив на біохімічні та імунологічні показники крові норок. Дослідження гематологічних показників у тварин дослідних та контрольної групи дозволило встановити вірогідно підвищене число еритроцитів у крові норок на 60-ту добу досліду. Концентрація гемоглобіну в крові дослідних і контрольної груп тварин, а також число лейкоцитів суттєво не відрізнялися та були у межах фізіологічної норми.
Дослідженням впливу різних доз ізатізону в складі препарату "Хутровіт плюс" на біохімічні та імунологічні показники крові норок виявлено підвищення активності АсАт, ЛФ у тварин 2-ї та 3-ї груп, порівняно з контролем, що може свідчити про посилення у них обмінних процесів (табл.2).
Таблиця 2
Біохімічні показники крові піддослідних тварин (M ± m, n=5),мккат/л
Показники | Групи тварин | 1 | 2 | 3 | Контроль | На 20- добу досліду | ЛФ | 0,376 0,03 | 0,385 0,01 | 0,385 0,03 | 0,364 0,01 | АлАТ | 0,256 ± 0,02 | 0,280 ± 0,03 | 0,279 ± 0,05 | 0,313 ± 0,01 | АсАТ | 0,365 ± 0,02* | 0,370 ± 0,01* | 0,357 ± 0,01* | 0,303 ± 0,08 | На 60- добу досліду | ЛФ | 0,378 ± 0,040,387 ± 0,02 | 0,390 ± 0,03* | 0,365 ± 0,01 | АлАТ | 0,259 0,03 | 0,281 0,04 | 0,280 0,02 | 0,314 ± 0,02 | АсАТ | 0,293 0,02 | 0,368 0,02* | 0,369 ± 0,02* | 0,305 ± 0,07 | Примітка. В даній і наступних таблицях ступінь вірогідності до контролю * р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001.
Вміст загального білка в сироватці крові тварин дослідних і контрольної груп суттєво не відрізнявся протягом експерименту. Під впливом "Хутровіту плюс" у 2-й та 3-й дослідних групах збільшувався вміст гамма-глобулінів сироватки крові, що свідчить про підвищення рівня неспецифічних факторів захисту організму молодняку норок. Бактерицидна та лізоцимна активність сироватки крові була вірогідно вищою, у порівнянні з контролем, у тварин 2-ї та 3-ї дослідних груп (р<0,05), що свідчить про імуностимулюючу дію застосованого препарату.
Отже, оптимальною дозою внесення ізатізону до складу нового препарату "Хутровіт плюс" є 20 г/кг.
Встановлення умов стабільного збереження препарату "Хутровіт плюс".Встановлено, що зберігання "Хутровіт плюс" при температурі 3–5 °С забезпечувало максимальну збереженість вітамінів. Втрати вітамінів протягом 7 місяців зберігання становили 3–7 %.
При зберіганні препарату "Хутровіт плюс" при температурі 18–20 °С вміст вітаміну А зменшився на 12 %, вітаміну В2–на 8 %, а при температурі 30 °С втрати вітаміну А складали–40 %, вітаміну В230 %. З наведених даних видно, що зберігання препарату при температурі 30 С не забезпечує стабільності вітамінів та ізатізону в складі препарату (рис.2, 3).
Рис.2. Динаміка вмісту вітаміну А при різних температурних режимах
Рис. 3. Динаміка вмісту вітаміну В2 при різних температурних режимах
Вивчення токсичності та кумулятивних властивостей препарату "Хутровіт плюс".
Проведеними дослідженнями встановлено, що ЛД50 для препарату "Хутровіт плюс" становить 10 000 мг/кг маси тіла. Коефіцієнт кумуляції для "Хутровіту плюс" складає 5,6. У хронічному досліді не виявлено суттєвих змін впливу препарату "Хутровіт плюс" на морфологічні та біохімічні показники крові. У результаті розрахунків препарат "Хутровіт плюс" віднесено до речовин 4 класу токсичності із слабовираженими властивостями до кумуляції.
Вивчення впливу препарату "Хутровіт плюс" на біохімічні, гематологічні та імунологічні показники крові норок та їх продуктивність. За умов тривалого застосування препарату "Хутровіт плюс" було проведено аналіз наступних біохімічних показників: ЛФ, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ?-амілізи, ХЕ, креатиніну. Результати визначення біохімічних показників крові, проведених на 20-ту та 60-ту доби досліду, наведено в таблиці 3. Динаміка і напрямок змін активності ферментів переамінування (АлАТ та АсАТ) неоднозначна. Встановлено зниження активності АлАТ протягом досліду, в той же час активність АсАТ підвищувалась, що може свідчити про інтенсивність білкового обміну в тварин дослідних груп. Це підтверджує і підвищення кінцевого продукту білкового обміну – креатиніну. Активність ЛФ у тварин дослідних груп була вищою, у порівнянні з контролем. Підвищення активності ЛФ може бути пов’язане з інтенсифікацією процесів формування кісток у молодняку норок при згодовуванні препарату "Хутровіт плюс"
Таблиця 3
Біохімічні показники крові піддослідних тварин (M ± m, n=5)
Показники |
Одиниці виміру | Групи тварин | 1 | 2 | 3 | Контроль | На 20-добу досліду | ЛФ | мкмоль/год·мл | 0,385±0,03 | 0,376±0,01 | 0,395±0,03* | 0,364±0,01 | АлАТ | мккат/л | 0,280±0,02 | 0,256±0,03 | 0,267±0,05 | 0,313±0,02 | АсАТ | мккат/л | 0,365±0,07* | 0,290±0,06 | 0,357±0,04* | 0,303±0,08 | ЛДГ | мкмоль/год л | 0,51±0,09 | 0,50±0,07 | 0,58±0,09 | 0.47±0,07 | ?-амілаза | г/год л | 6,68±0,72 | 6,71±0,78 | 6,91±0,81 | 4,75±0,51 | ХЕ | мкмоль/год л | 255,1±21,8 | 258,7±23,7 | 260,5±25,6 | 244,7±24,5 | Креатинін | мкмоль/л | 96,4±2,62 | 97,91±3,81 | 98,02±2,75 | 93,4±1,65 | На 60-добу досліду | ЛФ | мкмоль/ год·мл | 0,387±0,03 | 0,378±0,02 | 0,399±0,03* | 0,365±0,01 | АлАТ | мккат/л | 0,281 ± 0,03 | 0,259±0,04 | 0,278 ± 0,04 | 0,314 ± 0,05 | АсАТ | мккат/л | 0,368±0,01* | 0,293±0,01 | 0,369 ± 0,02* | 0,305 ±0,03 | ЛДГ | мкмоль/год л | 0,78±0,06 | 0,82±0,04 | 0,89±0,05?0,77±0,06
?-амілаза | г/год л | 7,51±0,50 | 7,64±0,48 | 7,65±0,52??4,05±0,40
ХЕ | мкмоль/год. л | 280,5±26,2 | 282,1±25,2 | 290,4±28,1 | 270,5±27,8 | Креатинін | мкмоль/л | 108,4±10,8 | 112,4±9,8120,51±10,52?92,17±7,40
Активність ферментів вуглеводного обміну (ЛДГ та ?-амілаза) зазнає однонаправлених змін на 20-ту та 60-ту доби досліду. Активність як ЛДГ, так і ?-амілази вірогідно підвищувалася, у порівнянні з контролем, залишаючись у рамках фізіологічної норми для цього віку норок. Такі зміни можуть свідчити про підвищення інтенсивності обміну вуглеводів у організмі тварин для оптимального енергетичного забезпечення процесів росту. Одночасно відмічено невірогідне зниження активності ХЕ крові норок протягом досліду, що відображає задовільний функціональний стан печінки за умов згодовування препарату "Хутровіт плюс".
Результати досліджень показують, що вміст гемоглобіну в крові тварин дослідних і контрольної груп вірогідно не відрізнявся. Число еритроцитів у крові норок на 20-ту добу досліду було у межах норми. На 60-ту добу досліду чисельність еритроцитів у крові норок всіх дослідних груп була вища, у порівнянні з контролем, у першій та третій групах – зміни вірогідні. Вміст лейкоцитів у тварин дослідних та контрольної груп протягом досліду суттєво не відрізнявся і знаходився у межах фізіологічної норми. При застосуванні препарату "Хутровіт плюс" спостерігалось незначне зростання вмісту загального білка у сироватці крові, при цьому приблизно в 1,2 раза збільшувався вміст гама-глобулінів.
При визначенні показників неспецифічної резистентності у крові норок встановлено, що лізоцимна активність сироватки крові норок при згодовуванні препарату "Хутровіт плюс" була приблизно в 1,6 раз вищою, у порівнянні з контролем, залишаючись при цьому в межах норми (табл. 4). Так, у контролі цей показник становив 25,4 %, тоді як у дослідних групах він коливався у межах 36,7–41,8 %. Бактерицидна активність сироватки крові у дослідних групах також перевищувала цей показник у 1,5 раза, в порівнянні з контролем, коливаючись у межах норми, що може свідчити про підвищення рівня факторів неспецифічного захисту організму молодняку норок.
Таблиця 4
Показники неспецифічної резистентності сироватки крові норок (М±m, n=5)
Група тварин | Лізоцимна активність
сироватки крові, % | Бактерицидна активність
сироватки крові, % | 1 | 36,7 0,44 ?70,1 ± 2,04 ?
2 | 39,6 0,19 * | 71,1 ± 1,97 * | 3 | 41,8 0,22 * | 71,6 ± 2,51 * | Контроль | 25,4 0,19 | 58,2 ± 2,9 |
Як свідчать результати досліджень щодо вивчення впливу преперату “Хутровіт плюс” на приріст живої маси молодняку норок (табл. 5), то вона у тварин дослідних груп вже через 3 місяці була вищою, у порівнянні з контролем.
Таблиця 5
Маса піддослідних норок, г (M±m, n=13)
Група тварин | Терміни зважування | На початку досліду | Через 3 місяці | Через 6 місяців | 1 | 345 ± 15,0 | 924 ± 27,2 | 1080 ± 52,3 | 2 | 328 ± 15,1 | 857 ± 26,1 | 1100 ± 59,1 | 3 | 339 ± 15,4 | 910 ± 27,8 | 1110 ± 57,4 | Контроль | 327 ± 18,5 | 824 ± 29,8 | 1033 ± 58,9 |
Так, у контрольній групі маса тіла молодняку норок становила 824 г, а в дослідних 857–924 г. Така тенденція спостерігалася до кінця досліду. Через 6 місяців згодовування препарату маса тварин першої дослідної групи, які отримували препарат протягом 6 діб з інтервалом 30 діб, була на 4,5 % більшою, в порівнянні з контролем; у тварин другої дослідної групи, які отримували препарат протягом 8 діб з інтервалом 30 діб–на 6,4 %; тварин третьої дослідної групи, які отримували препарат протягом 10 діб з інтервалом 30 діб–на 7,4 %. Як видно з наведених даних, згодовування препарату "Хутровіт плюс" позитивно впливає на ріст і розвиток молодняку норок.
Одним з основних показників продуктивності хутрових звірів є якість шкірок. Оцінюючи вплив препарату на якість хутра норок за показниками: довжина шкірки, якість волосяного покриву, якість забарвлення волосяного покриву, слід відмітити кращу якість хутра у тварин дослідних груп, у порівнянні з контролем. Так, у тварин першої дослідної групи шкірок 1 сорту було 10 штук (77 %), 2 сорту – 3 штуки (23 %), у тварин другої і третьої груп шкірок 1 сорту було 11 штук (85%), шкірок 2 сорту – 2 штуки (15 %), у контрольній групі шкірок 1 сорту – 9 штук, (69 %), шкірок 2 сорту – 4 штуки (31 %). Як видно з наведених даних, застосування "Хутровіту плюс" дозволило збільшити вихід шкірок 1 сорту у дослідних групах на 7–15 % та покращити їх якість.
Вивчення впливу препарату "Хутровіт плюс" на вітамінний статус в організмі норок. У крові піддослідних тварин через 2, 4 та 6 місяців досліду проводили визначення вмісту вітамінів А, Е, В1, В2.
Застосування препарату "Хутровіт плюс" сприяло збільшенню вмісту окремих вітамінів у крові норок. Так, встановлена тенденція до підвищення вмісту водорозчинних вітамінів В1 та В2, вміст жиророзчинних вітамінів А і Е не зазнав суттєвих змін і знаходився у межах фізіологічної норми, що свідчить про краще засвоєння вітамінів у організмі тварин.
Отже, застосування препарату "Хутровіт плюс" позитивно впливає на ріст, розвиток та вітамінну забезпеченість молодняку норок.
Вивчення впливу препарату "Хутровіт плюс" на репродуктивну здатність норок. Проведеними дослідженнями встановлено, що вищі показники плодючості та число зареєстрованих норчат отримано у норок третьої групи, які отримували препарат "Хутровіт плюс" протягом 8-ми діб. Згодовування препарату "Хутровіт плюс" дозволило отримати відлученого молодняку норок на 8,6–13,3 % більше, у порівнянні з контролем.
Розробка нормативної документації: технічних умов, настанови по застосуванню на препарат "Хутровіт плюс". На основі результатів комплексних досліджень, встановлено ефективність використання та умови застосування препарату "Хутровіт плюс" у годівлі молодняку норок, розроблена нормативна документація, згідно з вимогами ДСТУ 1.3-93 "Порядок розроблення, побудови, викладу, оформлення, узгодження, затвердження, позначення та реєстрації технічних умов" – технічні умови та настанова по застосуванню, які затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини України.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне обґрунтовання та нове вирішення завдання, яке полягає у розробці нового комплексного препарату "Хутровіт плюс" до складу якого входять вітаміни та ізатізон. Досліджено біологічну дію новоствореного препарату "Хутровіт плюс" на окремі біохімічні, гематологічні, імунологічні показники крові та продуктивність норок, встановлено оптимальну концентрацію внесення ізатізону в склад препарату "Хутровіт плюс", вивчено його стабільність при зберіганні, токсичність, розроблено нормативну документацію.
1. На основі біохімічних, гематологічних, імунологічних досліджень встановлено оптимальну концентрацію внесення ізатізону в склад препарату "Хутровіт плюс", яка становить 20 г/кг.
2. За умов тривалого застосування препарату "Хутровіт плюс" встановлено вірогідне підвищення вмісту ?-глобулінової фракції білка у сироватці крові дослідних груп норок на 20-ту та 60-ту добу згодовування, відповідно на 12 та 13 %.
3. Підвищення лізоцимної і бактерицидної активності сироватки крові молодняку норок, за умов тривалого застосування препарату "Хутровіт плюс", свідчить про активацію систем природної резистентності в організмі тварин. Лізоцимна активність сироватки крові була вірогідно вищою, у порівнянні з контролем на 16,4 %, а бактерицидна активність–на 12,8 %.
4. Збільшення числа еритроцитів та вмісту гемоглобіну в фізіологічних межах на фоні тривалого застосування норкам препарату "Хутровіт плюс" відображає оптимальне забезпечення киснем тканин і органів під час інтенсивного росту тварин. Число еритроцитів у крові норок усіх дослідних груп було вірогідно вищим, у порівнянні з контролем, у середньому на 13 % і цей показник корелює з тенденцією до підвищення вмісту гемоглобіну.
5. Підвищення у крові активності ферментів переамінування (АсАТ) та ЛФ супроводжується зростанням вмісту таких показників білкового обміну, як креатинін і ?-глобуліни, що може свідчити про підвищення інтенсивності обміну білків при тривалому застосуванні препарату "Хутровіт плюс". Встановлено вірогідне підвищення у сироватці крові активності АсАТ у 1-й і 2-й дослідних групах тварин на 20 і 60-ту доби згодовування препарату "Хутровіт плюс" у середньому на 20 % і активність ЛФ у тварин 3 групи, відповідно, на 8,7 та 9,2 % та вірогідно вищий вміст креатиніну (на 45 %) у тварин 3 групи на 60 добу.
6. Синхронне зростання активності ферментів вуглеводного обміну (ЛДГ та ?-амілаза), за умов тривалого застосування "Хутровіту плюс", відображає інтенсифікацію вуглеводного обміну та задоволення енергетичних потреб норок під час їх розвитку. Активність ЛДГ була вищою, у порівнянні з контрольною групою, на 15,6 %, а активність ?-амілази підвищувалась на 88 % з високим ступенем вірогідності в 3-й дослідній групі.
7. При визначенні токсикологічних властивостей встановлено, що препарат "Хутровіт плюс" відноситься до речовин 4 класу токсичності із слабовираженими властивостями до кумуляції.
8. У результаті досліджень динаміки вмісту вітамінів та ізатізону при різних температурних режимах зберігання встановлено, що препарат "Хутровіт плюс" зберігає стабільний склад при температурах: 3–5 °С, 18–20 °С.
9. Підвищується вміст водорозчинних вітамінів В1 та В2, коливання вмісту жиророзчинних вітамінів А і Е не перевищує фізіологічних меж у крові, що свідчить про краще забезпечення вітамінів у організмі тварин.
10. Встановлено позитивний вплив "Хутровіту плюс" на репродуктивну функцію самок, ріст, розвиток, збереженість молодняку норок. Найкраща збереженість молодняку спостерігалася при згодовуванні препарату "Хутровіт плюс" протягом 8 діб у 3-й дослідній групі, при максимальній чисельності відлученого молодняку, у порівнянні з контролем. У дослідних групах отримано відлученого молодняку на 8,6–13,3 % більше, ніж у контрольній.
11. Застосування "Хутровіту плюс" дозволило збільшити вихід шкірок 1 сорту в дослідних групах на 7–15 % та покращити їх якість, збільшити площу шкірок, відповідно до збільшення їхньої маси в межах від 4,5 до 7,4 % ,у порівнянні з контролем.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
З метою підвищення продуктивності, репродуктивної здатності, профілактики вірусних та бактеріальних захворювань норок, пропонується застосовувати новий біологічно активний вітамінно-ізатізоновий препарат "Хутровіт плюс" у дозі 1 г/кг маси тіла протягом 10 діб з повторним згодовуванням препарату через 30 діб.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Шарій Т. І.,Коцюмбас І.. Я., Брезвин О. М. Використання препарату "ІЗАТИЗОН" при вирощуванні молодняку хутрових звірів // Вісник БДАУ. – Біла Церква, 2000. – Вип. 14. – С. 282–284. (Дисертант особисто визначила білкові фракції, здійснила статистичну обробку одержаних даних і їх аналіз).
2. Шарій Т. І., Коцюмбас І. Я., Малик О. Г. Вплив препарату "Хутровіт плюс" на деякі гематологічні та біохімічні показники крові норок // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького. 2001. – Т. 3 (№ 1). – С.141–145. (Дисертант особисто визначила кількість гемоглобіну та загальний білок у крові норок, статистично опрацювала цифрові дані одержаних результатів, проаналізувала їх).
3. Косенко М. В., Шарій Т. І., Коцюмбас І.. Я. Вивчення стабільності препарату "Хутровіт плюс" // Науковий вісник Львівської державної ветеринарної академії імені С. З. Гжицького. 2002.–Т. 4. (№ 2), Ч.. 4. – С. 149–152. (Дисертант особисто визначила стабільність препарату і проаналізувала результати досліджень).
4. Шарій Т. І., Коцюмбас І. Я. Вивчення біохімічних та гематологічних показників крові щурів у хронічному досліді за умов застосування хутровіту плюс // Ветеринарна медицина. Міжвід. темат. наук. збірн., – Харків, 2003, № 82, – С. 642–646. (Дисертант особисто визначила вміст креатиніну та сечовинии, здійснила статистичну обробку одержаних даних і їх аналіз).
5. Вплив ізатизону на окремі гематологічні та біохімічні показники крові норок / Т. І. Шарій, І. Я. Коцюмбас, Т. Р. Левицький, Г. В. Кушнір // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин –Львів, 2004. – Вип. 5, № 1-2.–С.108–111. (Дисертант особисто визначила імунологічні показники у крові норок, статистично опрацювала цифрові дані одержаних результатів, проаналізувала їх).
6. Шарій Т. І., Коцюмбас І. Я. Вплив препарату "Хутровіт плюс" на біохімічні показники крові та продуктивність норок // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. – Львів, 2004, Вип. 5, № 3. – С. 143–147. (Дисертант особисто визначила активність ферментів, здійснила статистичну обробку одержаних даних, проаналізувала їх).
7. Імуностимулююча дія препарату "Хутровіт плюс" / Т. І. Шарій, І. Я. Коцюмбас, Т. Р. Левицький, Г. Й. Бойко, Л. В. Лозюк // Матеріали міжнародного форуму "Основи молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля". – Київ, 2005.–С. 210–211. (Дисертант особисто визначила лізоцимну та бактерицидну активність, здійснила статистичну обробку одержаних даних, проаналізувала їх).
8. Лозюк Л. В., Потопальський А. І., Шарій Т. І. Застосування ізатізону в практиці ветеринарної медицини // Матеріали міжнародного форуму "Основи молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля". – Київ, 2005. – С. 116–118.
9. Патент на винахід 62078 А23L1/302 /М. В.Косенко, Т. Р. Левицький, О. М. Брезвин, Т. І. Шарій. Вітамінно-ізатізоновий препарат „Хутровіт плюс". 15.12.2003. Бюл. № 12. – 8 с.
10. ТУ У 24.4.-00485670-043-2003 "Хутровіт плюс" / М. В. Косенко, Т. І. Шарій, Т. Р. Левицький, Л. В. Лозюк (Затверджені Департаментом ветеринарної медицини України від 25.12.2003.) – 20 с. (Дисертант на основі проведених досліджень оформила технічні умови на препарат).
11. ТУ У 24.4.-13807170-001-2004 Ізатізон. / І. Я. Коцюмбас, Т. І. Шарій, А. І. Потопальський, Л.В. Лозюк (Затверджені Департаментом ветеринарної медицини України від 14.07.2004 ) – 20 с. (Дисертант, на основі проведених досліджень, оформила технічні умови на препарат).
12. Шарій Т. І. "Хутровіт плюс" новий вітамінно-ізатізоновий препарат для норок // Матеріали Першої Міжнар. наук.-практ. конф. (8–10 жовтня 2003 р.) – Чернівці, 2003. – С. 84–85.
13. Шарий Т.
