МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШКОДА ТЕТЯНА НИКОДИМІВНА

УДК 656.078.8:338.47 (043.3)

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АВІАПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Петровська Світлана володимирівна

Національний авіаційний університет,

доцент кафедри маркетингу та ресурсозабезпечення

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук,

ЖАВОРОНКОВА ГАЛИНА ВАСИЛІВНА

Національний авіаційний університет,

завідувач кафедри менеджменту організацій

кандидат економічних наук,

ТОФАНЧУК АНАТОЛІЙ ТИМОФІЙОВИЧ

Державіаслужба України,

начальник відділу управління державної власності

Провідна установа Київський національний економічний університет
ім. Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, кафедра стратегій підприємств, м. Київ

Захист відбудеться “26” січня 2007 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, корп. , ауд. 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1

Автореферат розісланий “21” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В.В.Матвєєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

За останнє десятиріччя в авіаційному транспорті України відбулися суттєві зміни. Якщо раніше це був повністю державний сектор і повітряний транспорт розглядався як вид громадської послуги, то зараз держава грає швидше роль посередника в ринково орієнтованому транспортному секторі і контролює дотримання правил, в тому числі встановлених міжнародними регулюючими організаціями.

Динамічне зростання попиту на ринку авіаперевезень свідчить, перш за все, про позитивні зміни останніх років в економіці країни, зростання купівельної спроможності населення, подальший розвиток ділових та культурних зв’язків.

В той же час наявні певні напрямки проблемних питань підвищення конкурентоспроможності вітчизняних авіапідприємств, що вже стали причиною уповільнення темпів зростання обсягів робіт та гальмують спроби авіатранспортної галузі України до повноправного членства у JAA (Joint Aviation Authorities – Об’єднані авіаційні власті). Зокрема, до таких проблемних питань можна віднести занадто поспішну лібералізацію ринку авіаперевезень в Україні і відсутність захисного механізму у вітчизняних авіаперевізників.

Тому виникла необхідність у формуванні стратегії підвищення конкурентоспроможності сучасного авіапідприємства.

Питання конкурентоспроможності підприємства, підходи до класифікації конкурентних переваг і стратегій конкурентоспроможності підприємства, рекомендації щодо відбору адекватних конкретним ринковим умовам різновидів конкурентних стратегій тощо, висвітлюються у працях багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених: Ж.-Ж.Ламбена, М.Портера, Ф.Котлера, Р.Уотермена, І.Ансоффа, Б.Карлофа, Р.Майлза, С.Сноу, Г.Пірсона, О.Вокера, Х.Бойда, Дж.Ляроша, Г.Л.Азоєва, А.П.Челенкова, Р.А.Фатхутдінова, С.Г.Свєтунькова, Ю.Б.Іванова, О.Б.Чернеги, Г.М.Скударя, А.Ю.Юданова, А.П.Градова, М.І.Книша, Н.В.Куденко, А.П.Наливайка, В.І.Гончарова, П.С.Зав’ялова, Б.М.Курганської, Л.М.Кононової, Н.А.Дробітько, В.Ф.Оберемчук та ін. В цілому, вважається, що категорія „конкурентоспроможність фірми” відображає просто відмінності розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм.

Однак, на нашу думку, в основі своїй ця категорія повинно мати більш глибоке підґрунтя – здатність фірми реалізувати свій потенціал краще за конкурентів, оскільки саме реалізація потенціалу і є метою розвитку підприємства.

Вивченням потенціалу підприємства займались багато вчених, зокрема: Т.А.Адимбаев, В.І.Щелкунов, О.С.Федонін, Н.С.Краснокутська, Б.Райан, І.З.Должанський, Т.О.Загорна, О.О.Удалих, І.М.Герасименко, В.М.Ращупкіна, І.М.Рєпіна, О.В.Коренков, О.І.Олексюк, В.С. Спірін та ін.

У зв'язку з цим можна встановити проблемну ситуацію – наявність протиріччя між загальноприйнятим трактуванням конкурентоспроможності і теоретичним обґрунтуванням її через категорію потенціалу. Тому можна сформувати наукову проблему – недостатній рівень теоретичних знань у даній науковій області, використання яких дає можливість розробити методи формування стратегій підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Необхідність вирішення даної проблеми підтверджує актуальність проведення досліджень у дисертаційній роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові розробки тісно пов’язані з вирішенням задач по підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних авіапідприємств. Результати дисертаційного дослідження були використані при виконанні науково-дослідницької теми №71/11.01.03 „Розробка стратегій підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств”.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у розробці науково-методичної бази щодо методів та практичних пропозицій формування стратегій підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств.

Згідно мети дослідження в дисертації поставлені і вирішенні наступні задачі:

- визначити фактори, які впливають на стратегію підвищення конкурентоспроможності підприємства;

- проаналізувати та вдосконалити схему процесу формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства;

- вдосконалити основні положення, яким має відповідати стратегія підвищення конкурентоспроможності;

- дослідити особливості основних стратегій конкурентоспроможності;

- на підставі аналізу основних тенденцій розвитку авіаційного транспорту України та в світі виділити напрямки проблем підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств України;

- проаналізувати методи оцінки сукупного потенціалу авіапідприємства щодо можливості їх застосування у розробці стратегії підвищення конкурентоспроможності авіапідприємства;

- розробити метод формування матриці стратегій підвищення конкурентоспроможності на базі домінування складових потенціалу авіапідприємства;

- розробити метод розрахунку факторів, що впливають на формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Об'єктом дослідження є процес стратегічного управління підприємством.

Предметом дослідження є науково-методичне забезпечення формування стратегій підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств.

Методи дослідження. Теоретичним та методологічним підґрунтям дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних економістів з проблем стратегічного управління, маркетингу, менеджменту, економіки підприємства,
а також основи елементарної фізики, а саме – механіки, в їх економічній інтерпретації.

Дослідження базуються на використанні принципів системного аналізу, економіко-математичних і статистичних методів аналізу і прогнозування, порівнянь та аналогій, індукції та дедукції, економічного обґрунтування управлінських рішень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних положень щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства та обґрунтуванні методичних і практичних положень щодо формування стратегії підвищення конкурентоспроможності авіапідприємства. Проведені автором дослідження дозволили отримати такі наукові результати:

вперше:

- запропоновано новий підхід щодо характеристики потенціалів підприємства, що дає можливість встановити між ними зв’язок через поєднання різних класифікацій потенціалу, тобто введено такі поняття, як: глибина потенціалу, ширина потенціалу, насиченість потенціалу і гармонічність потенціалу, - які, фактично, є показниками, що характеризують систематизований перелік усіх груп потенціалів і окремих потенціалів, які є в наявності у підприємства;

- розроблено метод розрахунку факторів впливу на стратегію підвищення конкурентоспроможності підприємства, а саме енергії переходу та рівня потенціалу, що дає можливість сформувати матрицю цих стратегій для авіапідприємств, яка складається з базової, прихованої, збиткової та перехресної стратегій;

знайшли подальший розвиток:

- визначення категорії конкурентоспроможності підприємства на основі його потенціалу як базового поняття, тобто конкурентоспроможність підприємства визначається як здатність реалізовувати свій потенціал краще за конкурентів через свої конкурентні переваги шляхом задоволення потреб споживачів в умовах ринкової конкуренції;

- підхід до формування стратегій підвищення конкурентоспроможності підприємства, в основі якого лежить розбивка його потенціалу на базовий, прихований, збитковий і перехресний при умові формування цілей після вибору стратегії у схемі модифікованого процесу формування цих стратегій;

- визначення основних напрямків проблем підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств України, а саме: 1) інтеграція до ЄС, виконання зобов'язань по вступу України до СОТ, двостороння та багатостороння співпраця з іншими державами та організаціями; 2) закріплення іміджу України як авіаційної транзитної держави шляхом концентрації транзитних перевезень пасажирів та вантажів через Державний міжнародний аеропорт „Бориспіль"; 3) підвищення безпеки авіаперевезень;

удосконалено:

- класифікацію варіантів поєднання систем стратегічного управління підприємством для пошуку оптимального поєднання для підприємства, що дозволило врахувати вимоги Збалансованої Системи Показників і системи управління на основі показника EVA (економічної доданої вартості) на етапі оцінки сукупного потенціалу підприємства;

- основні положення, яким має відповідати стратегія підвищення конкурентоспроможності, які орієнтовані на розуміння і підтримку цієї стратегії кожним працівником підприємства;

- методику формування комплексної стратегії підвищення конкурентоспроможності для авіакомпанії АероСвіт, яка полягає у застосуванні системи роботи з малими авіакомпаніями, що дає можливість оперативно реагувати на потреби вітчизняного ринку авіаперевезень.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що розроблені в ній рекомендації та методичні підходи дають можливість вітчизняним авіапідприємствам збільшити ступінь обґрунтованості пропозицій і рекомендацій по формуванню стратегій підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств України.

Розроблені на підставі дослідження рекомендації та пропозиції використані Департаментом власності та корпоративних прав Державіаслужби України (акт впровадження результатів науково-дослідної роботи від 25.05.2006 р.) при розробці заходів щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств, що підпорядковані Державіаслужбі України.

Результати дисертаційного дослідження використовуються також при викладанні навчальних дисциплін “Інфраструктура товарного ринку”, “Стратегічний маркетинг”, “Стратегічний менеджмент” для студентів Інституту економіки та менеджменту НАУ, що підтверджено актом впровадження у навчальний процес НАУ від 16.06.2006 р.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати дисертаційного дослідження отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві [1, 3, 4, 6, 12], в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Особистий внесок здобувача в опублікованих у співавторстві роботах такий: у статті [1] наведені основні види бенчмаркінгу і дано їх характеристику; у статті [3] проаналізовано групи факторів, які впливають на позицію підприємства згідно методики PIMS-проекту; у статті [4] проаналізовано особливості стратегії у теорії Призми ефективності; у статті [6] охарактеризовано результати впровадження системи управління на основі показника EVA та його місце в стратегічному управлінні; у статті [12] проаналізовано такі тенденції розвитку світового ринку авіаперевезень як лібералізація повітряного транспорту та поява малобюджетних авіакомпаній.

Апробація результатів дослідження. Результати роботи апробовані на: Шостій міжнародній конференції студентів і молодих вчених „Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі”, 13-15 травня 2005 р., Донецьк: ДНТУ; Четвертій міжнародній науково-теоретичній конференції „ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія.”, 26-27 травня 2005 р., Київ: Інститут сходознавства НАНУ, ІПЕНД НАНУ, КІСЛіП, Народне Бюро Лівії в Україні; Науково-практичній конференції „Сучасні проблеми управління економікою”, 22-23 грудня 2005 р., Київ: НАУ; Шостій міжнародній конференції студентів та молодих учених „ПОЛІТ-2006”, 11-12 квітня 2006 р., Київ: НАУ; П’ятій міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих учених „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління”, 20-22 квітня 2006 р., Київ: НТУУ “КПІ”; Сьомій міжнародній науково-технічній конференції „АВІА-2006”, 25-27 вересня 2006 р., Київ: НАУ.

Публікації. Дисертаційна робота знайшла своє відображення в 11-ти публікаціях загальним обсягом 3,22 друк. арк. у фахових виданнях ВАК України, а також у матеріалах та тезах 6-ти наукових конференцій загальним обсягом 0,78 друк. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 174 с.,
у тому числі основного тексту - 161 с. У дисертації міститься 20 таблиць,
32 рисунка. Список використаних джерел нараховує 162 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі відображено актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі роботи, визначено предмет і об’єкт дослідження, означено концептуальні основи проблеми, новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, ступінь і характер апробації.

Розділ І. „Теоретичні основи формування стратегій підвищення конкурентоспроможності підприємств”.

Традиційно конкурентоспроможність підприємства трактують як відносну характеристику, що виражає відмінності розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм за ступенем задоволення своїми товарами потреб споживачів і за ефективністю виробничої діяльності. Конкурентоспроможність фірми характеризує можливості і динаміку її пристосування до умов ринкової конкуренції.

Фірма справді діє на ринку в умовах конкуренції і справедливо, що її конкурентоспроможність є результатом її конкурентних переваг. Однак, варто відзначити, що не можна однозначно твердити про те, що категорія „конкурентоспроможність підприємства” відображає просто відмінності розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм, оскільки, на нашу думку, в основі своїй ця категорія має більш глибоке підґрунтя – здатність підприємства реалізувати свій потенціал краще за конкурентів, оскільки саме реалізація потенціалу і є метою розвитку підприємства.

Тому запропоновано таке визначення конкурентоспроможності підприємства. Конкурентоспроможність підприємства – це його здатність реалізовувати свій потенціал краще за конкурентів через свої конкурентні переваги шляхом задоволення потреб споживачів в умовах ринкової конкуренції.

Оскільки потенціал підприємства лежить в основі його конкурентоспроможності, то було проведено теоретичні дослідження в цьому напрямку. В результаті зроблено висновок, що мало визначеною є проблема дослідження взаємозв’язку між різними класифікаціями потенціалів. Тому було запропоновано ввести декілька понять, які доможуть зрозуміти такий взаємозв’язок: глибина потенціалу, ширина потенціалу, насиченість потенціалу і гармонічність потенціалу.

Таким чином, глибина потенціалу – це рівні потенціалу (базовий, прихований, збитковий і „перехресний”) в межах його основних груп (виробничого, науково-технічного та соціально-економічного потенціалів). Отже, до глибини виробничого потенціалу, який переважно трактується як потенціал підприємства, відносяться базовий, прихований, збитковий і „перехресний” потенціали.

Ширина потенціалу – це загальна кількість груп складових потенціалу (виробничий, науково-технічний та соціально-економічний потенціали).

Насиченість потенціалу – це загальна кількість складових потенціалу. Зокрема, насиченість виробничого потенціалу характеризується наступними складовими: технічний потенціал; технологічний потенціал; фінансовий потенціал; трудовий потенціал; інформаційний потенціал; управлінський потенціал; організаційний потенціал; потенціал відносин із зовнішнім середовищем.

Гармонічність потенціалу – міра подібності потенціалів різних груп з точки зору кінцевого результату їх використання.

Ці поняття, фактично, є показниками, які характеризують систематизований перелік усіх груп потенціалів і окремих потенціалів, які є в наявності у підприємства. В основі цих понять покладено показники, які характеризують товарну номенклатуру в маркетинговій товарній політиці. Врешті, можна зробити висновок, що за допомогою запропонованих понять, класифікації потенціалів В.І.Щелкунова та американського вченого Б.Райана можна поєднати (рис.1) і, таким чином, вирішити виявлену проблему взаємозв’язку різних класифікацій потенціалу підприємства. Підставою для цього є також робота І.З.Должанського, Т.О.Загорної, О.О.Удалих, І.М.Герасименко, В.М.Ращупкіної.

При цьому до рівня базового потенціалу, як правило, можна віднести технічний, технологічний та фінансовий потенціал; до рівня прихованого потенціалу – трудовий, інформаційний потенціали та потенціал відносин із зовнішнім середовищем; до рівня збиткового потенціалу – організаційний потенціал; до рівня перехресного потенціалу – управлінський потенціал. Таке поєднання є базою для подальшої розробки на його основі стратегій підвищення конкурентоспроможності підприємства.

В результаті теоретичного аналізу теорем потенціалів Б.Райана, було зроблено висновок, що оскільки потенціал підприємства характеризується певним рівнем і залежить від деякої енергії переходу, оскільки саме потенціал лежить в основі конкурентоспроможності підприємства, то, відповідно, рівень потенціалу і енергія переходу впливають на стратегію підвищення конкурентоспроможності підприємства. Теоретичний аналіз підтвердив, що на етапі оцінки сукупного потенціалу підприємства оптимальним є поєднання Збалансованої Системи Показників і системи управління на основі показника EVA (економічної доданої вартості).

Рис. 1. Взаємозв’язок потенціалів підприємства

Проаналізовані у роботі раніше обґрунтовані теоретичні варіанти побудови стратегії підприємства не дають однозначної можливості побудови стратегії підвищення конкурентоспроможності сучасного авіапідприємства, тому було запропоновано модифіковану схему процесу формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства (рис. 2).

В основі цього варіанту лежать етапи представлення стратегії у Збалансованій Системі Показників, яка модифікується на етапах оцінки сукупного потенціалу підприємства, оцінки стратегічного середовища та розробки варіантів стратегії.

Також було запропоновано основні положення, яким має відповідати стратегія підвищення конкурентоспроможності підприємства:

- в розробці стратегії підвищення конкурентоспроможності на своєму рівні повинні приймати участь всі працівники організації;

- процес формування стратегії підвищення конкурентоспроможності передбачає наявність системи стратегічного управління;

- врахування базового, прихованого, збиткового та перехресного потенціалів;

- наявність системи показників, що складається з відстаючих і випереджаючих індикаторів;

- гнучкість стратегії, що дозволить перейти на якісно новий рівень і реалізувати наявний потенціал підприємства;

- донесення сутності стратегії до працівників всіх рівнів підприємства.

Рис. 2. Схема модифікованого процесу формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства

На основі цих положень було проаналізовано ряд існуючих підходів до розробки стратегій: модель АДЛ (консультативна група „Артур Д. Літтл”), стратегічна модель Портера, стратегії наступу та оборони, та програма, побудована на впливові ринкової стратегії на прибуток (PIMS). Всі ці підходи належать до загально-конкурентних, які лежать в основі розробки загальної стратегії підприємства. Як показав теоретичний аналіз, жоден із зазначених підходів повністю не відповідає запропонованим положенням стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Таким чином, було виявлено потребу у розробці для сучасного авіапідприємства матриці стратегій підвищення конкурентоспроможності, яка б враховувала виявлені фактори, варіант модифікованого процесу формування стратегії підвищення конкурентоспроможності і відповідала б запропонованим положенням.

У розділі ІІ „Дослідження передумов підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств в сучасних умовах” досліджено передумови підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств. Так, було проаналізовано основні тенденції розвитку світового та українського авіатранспорту. Зокрема, типовою для України є неефективність державної власності. Відсутність національного мега-перевізника в умовах значної лібералізації ринку в Україні змушує навіть найпотужніші вітчизняні авіакомпанії готуватись до виснажливої конкурентної боротьби. Така тенденція як конкуренція між мега-перевізниками і малобюджетними авіакомпаніями поки що в Україні відсутня, оскільки поява останніх ще тільки на етапі зародження, проте лібералізація ринку може прискорити цей процес.

Проведений аналіз підтвердив залежність між зростанням показників економіки та зростанням показників авіаційного транспорту. На фоні збільшення доходів населення спостерігається стале збільшення обсягів виконаних робіт та наданих послуг авіаційним транспортом України (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка обсягів перевезень пасажирів українськими авіакомпаніями

Однак, збільшення досить стабільними темпами обсягів пасажирських перевезень як на міжнародних, так і на внутрішніх лініях забезпечує, перш за все, група лідерів, яка вже давно сформувалась в країні і виконує на сьогодні основні обсяги авіаперевезень, а саме: авіакомпанії „Аеросвіт", „Міжнародні авіалінії України", „Українські Середземноморські авіалінії", „ДонбасАеро".

Тому необхідно відзначити наявність ряду проблемних питань, що вже призвели до уповільнення темпів зростання обсягів робіт та збільшення соціально-економічної напруги в окремих авіапідприємствах, гальмують спроби авіатранспортної галузі України до повноправного членства у JAA.

До основних напрямів дослідження проблем підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств було віднесено: 1) Інтеграція до ЄС, виконання зобов'язань по вступу України до СОТ, двостороння та багатостороння співпраця з іншими державами та організаціями; 2) Закріплення іміджу України як авіаційної транзитної держави шляхом концентрації транзитних перевезень пасажирів та вантажів через Державний міжнародний аеропорт „Бориспіль"; 3) Підвищення безпеки авіаперевезень.

Наявність у модифікованій схемі процесу формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства (рис.2) етапу оцінки сукупного потенціалу зумовила необхідність аналізу методів оцінки сукупного потенціалу підприємства, який показав, що найбільш ефективним для оцінки сукупного потенціалу авіапідприємства є метод економічної доданої вартості, який відноситься до групи методів, заснованих на аналізі надприбутку. Головною перевагою використання цього методу є можливість на практиці поєднати такі системи стратегічного управління як модифікована модель Збалансованої Системи Показників і модель на основі показника EVA шляхом їх поєднання у запропонованій модифікованій схемі процесу формування стратегії підвищення конкурентоспроможності. Крім того, такий метод найбільш зручний за умов наявної інформації на авіапідприємствах.

На підставі визначених у другому розділі основних напрямків підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств, в третій частині дисертаційного дослідження „Розробка стратегії підвищення конкурентоспроможності авіапідприємства” нами розроблена матриця стратегій підвищення конкурентоспроможності на базі домінування складових потенціалу підприємства з врахуванням факторів впливу - енергії переходу та рівня потенціалу (рис. 4).

Необхідно відзначити, що досі в теорії конкурентоспроможності підприємства не використовувались ідеї досліджень, в яких говориться про можливість вираження принципів управління діяльністю підприємства за допомогою фізичних законів. У роботі пропонується застосувати принцип економічної інтерпретації фізичних величин в теорії конкурентоспроможності підприємства. Так, приймаємо, що кожен економічний стан системи підприємств або підрозділів якогось одного підприємства можна характеризувати певним „запасом” економічної енергії Wе, яка складається з двох частин (видів): енергії переходу Wк, яка є еквівалентом кінетичної енергії у фізиці, і рівня потенціалу Wп, що є еквівалентом потенційної енергії. Формулу економічної енергії підприємства можна представити наступним чином:

Wе = Wк + Wп (1)

Енергія переходу | висока | Перехресна | Прихована

низька | Збиткова | Базова

низька | висока

Рівень потенціалу

Рис. 4. Матриця стратегій підвищення конкурентоспроможності на базі домінування складових потенціалу підприємства

Звісно, що за час, протягом якого підприємство впроваджуватиме стратегію підвищення конкурентоспроможності економічний стан підприємства зміниться, тому пропонується визначати роботу підприємства за формулою (2), яка означає, що в стані І економічна енергія підприємства мала значення WеІ, а в результаті переходу в стан ІІ змінилась до значення WеІІ:

А = WеІІ – WеІ (2)

Далі запропоновано метод визначення факторів впливу на стратегію підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі принципу економічної інтерпретації фізичних величин. Приймаємо, що енергія переходу залежить від вартості підприємства, яка виражається в гривнях, і швидкості руху підприємства на ринку, яка залежить від кількості факторів зовнішнього середовища, які воно має подолати, і від часу, на який розробляється конкретна стратегія підвищення конкурентоспроможності.

Отже, пропонується така формула руху підприємства на ринку (1/рік):

(3)

де: Vп – швидкість руху підприємства;

Sфс – сума рангів факторів стратегічного середовища підприємства;

Т – час, на який розробляється стратегія (береться в роках, але в розрахунках можна перевести у дні або години).

В якості рівня потенціалу приймаємо економічну величину, яка характеризує взаємодію частин системи підприємства.

Визначати показники енергії переходу Wк та рівня потенціалу Wп пропонується за формулами кінетичної та потенційної енергій в економічній інтерпретації. Так, формула енергії переходу (млн.грн./рік2):

(4)

де: С – вартість підприємства (млн.грн.), що є аналогом поняття маси тіла m
у фізиці і, як було зазначено у розділі ІІ, його пропонується розраховувати з використанням методу економічної доданої вартості;

Vп – швидкість руху підприємства, що визначається за формулою (3).

Так само, формула рівня потенціалу (млн.грн./рік2):

(5)

При цьому замість величини прискорення сили тяжіння ми пропонуємо використати величину прискорення руху підприємства а, а замість значення Н – співвідношення 1/Mp, тобто співвідношення, яке означає перевагу цілого ринку над коефіцієнтом ринкової частки (market part);

a – прискорення руху підприємства на ринку, яку пропонується визначати за формулою (1/рік2):

(6)

де: ?Vп – середня швидкість руху підприємства;

?Т – відрізок часу, на який розробляється стратегія і протягом якого вона діє.

За допомогою запропонованого методу потрібно розрахувати величини енергії переходу та рівня потенціалу для підприємства і його основного конкурента. Потім необхідно розрахувати відносні величини цих показників за допомогою формул (7) та (8).

Відносна величина енергії переходу:

W’k = (Wk1/Wk2) (7)

Відносна величина рівня потенціалу:

W’п = (Wп1/Wп2) (8)

На підставі отриманих значень формується модифікована матриця стратегій підвищення конкурентоспроможності на базі домінування складових потенціалу підприємства (рис. 5).

W’k | висока | W’k > 1 | Перехресна | Прихована

низька | W’k < 1 | Збиткова | Базова

W’п < 1 | W’п > 1

низький | високий

| W’п

Рис. 5. Модифікована матриця стратегій підвищення конкурентоспроможн-о-сті на базі домінування складових потенціалу підприємства

Запропонований метод був розрахований на прикладі провідної української авіакомпанії АероСвіт і її основного конкурента – авіакомпанії МАУ з метою вирішення для АероСвіт напрямку проблем підвищення конкурентоспроможності, пов’язаного з європейською інтеграцією України, а найперше зі стартом програми „Відкрите небо” і можливістю створення флагманського авіаперевізника в Україні.

На основі розрахункової інформації отримано модифіковану матрицю стратегій підвищення конкурентоспроможності на базі домінування складових потенціалу авіакомпанії АероСвіт, яка представлена на рис. 6.

W’k | висока | W’k > 1 | 1,07 | Перехресна | Прихована

низька | W’k < 1 | Збиткова | Базова

0,643

W’п < 1 | W’п > 1

низький | високий

| W’п

Рис. 6. Модифікована матриця стратегій підвищення конкурентоспроможності на базі домінування складових потенціалу авіакомпанії АероСвіт

Отже, авіакомпанії АероСвіт потрібно сформувати для подальшої реалізації перехресну стратегію підвищення конкурентоспроможності, в основі якої лежить управлінський потенціал.

Розробка комплексної стратегії підвищення конкурентоспроможності для даного авіаперевізника представлена на рис. 7 через причинно-наслідкові зв’язки у модифікованій Збалансованій Системі Показників авіакомпанії АероСвіт. Сутність цієї стратегії полягає у тому, щоб використовувати малі авіакомпанії для покращення своїх позицій на ринку.

Цілі (згідно теорії Збалансованої Системи Показників) | Показники

Відстаючі Випереджаючі

Фінанси | Зміцнити бізнес |

Клієнти | Підвищити лояльність малих авіакомпаній |

Внутрішні процеси | Покращити розвиток Аеросвіт через створення мережі малих авіакомпаній |

Навчання і розвиток | Підвищити продуктивність праці |

Рис. 7. Причинно-наслідкові зв’язки на етапі переведення стратегії
у показники для авіакомпанії АероСвіт

Оскільки економічна ідеологія АероСвіт вже на сьогодні не вступає у протиріччя з ідеологією Збалансованої Системи Показників, то АероСвіт готовий до впровадження подібної системи для роботи з малими авіакомпаніями в умовах лібералізації ринку. В разі входження Аеросвіт до складу флагманського авіаперевізника дану систему можна буде безболісно впровадити і там. Як показує світовий досвід, оптимальною організаційною формою флагманського перевізника може стати авіаальянс.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і принципово нове вирішення науково-практичної задачі формування стратегій підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств, що має також суттєве значення для результативної діяльності вітчизняних авіакомпаній на ринку пасажирських авіаперевезень. Результати дослідження дали можливість встановити наступне:

1. В процесі теоретичного аналізу виявлено, що важливою і малодослідженою є проблема взаємозв’язку різних категорій потенціалу підприємства. Для характеристики потенціалу підприємства вперше запропоновано поняття: глибина потенціалу, ширина потенціалу, насиченість потенціалу і гармонічність потенціалу. Ці поняття встановлюють взаємозв’язок між різними класифікаціями потенціалу підприємства, який є базою формування стратегії підвищення конкурентоспроможності.

2. В ході дисертаційного дослідження, на підставі обґрунтованої актуальності, знайшов подальший розвиток підхід до формування стратегії підвищення конкурентоспроможності на основі використання потенціалу підприємства. Було виявлено, що на розробку стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства впливають фактори енергії переходу та рівня потенціалу.

3. Проведений теоретичний аналіз показав, що сьогоднішньому етапові розвитку економіки притаманна концепція стратегічного управління, заснована на системному підході, тому оптимальним є поєднання системи управління на основі показника EVA та Збалансованої Системи Показників з впровадженням етапів оцінки сукупного потенціалу, оцінки стратегічного середовища та розробки варіантів стратегії.

4. Аналіз деяких раніше обґрунтованих теоретичних варіантів побудови стратегії підприємства не дає однозначної можливості побудови стратегії підвищення конкурентоспроможності сучасного авіапідприємства, тому в ході дисертаційного дослідження запропоновано модифікувати процес формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства і основні положення, яким має відповідати така стратегія.

5. З метою дослідження передумов підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств в роботі проаналізовано основні тенденції розвитку світового та українського авіатранспорту, а також залежність між зростанням показників економіки України та зростанням обсягів авіаперевезень в Україні. Аналіз показав, що відсутність національного мега-перевізника в умовах значної лібералізації ринку в Україні змушує навіть найпотужніші українські авіакомпанії готуватись до виснажливої конкурентної боротьби.

6. В дисертації знайшли подальший розвиток основні напрями дослідження проблем підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств:
1) інтеграція до ЄС, виконання зобов'язань по вступу України до СОТ, двостороння та багатостороння співпраця з іншими державами та організаціями; 2) закріплення іміджу України як авіаційної транзитної держави шляхом концентрації транзитних перевезень пасажирів та вантажів через Державний міжнародний аеропорт „Бориспіль"; 3) підвищення безпеки авіаперевезень.

7. Аналіз методів оцінки сукупного потенціалу підприємства показав, що найбільш ефективним для оцінки сукупного потенціалу авіапідприємства є метод економічної доданої вартості.

8. З метою формування стратегії підвищення конкурентоспроможності авіапідприємства розроблено новий метод формування матриці цих стратегій на базі домінування складових потенціалу авіапідприємства. Також запропоновано метод розрахунку факторів, які впливають на формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства. Тобто величини факторів, які впливають на формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства, виражаються через фізичні величини кінетичної та потенціальної енергії в їх економічній інтерпретації.

9. В результаті розрахунків було встановлено, що авіакомпанія АероСвіт має використовувати перехресну стратегію, щоб підвищити свою конкурентоспроможність в наступні 5 років. Для практичної реалізації перехресної стратегії підвищення конкурентоспроможності, авіакомпанії АероСвіт рекомендовано впровадити систему для роботи з малими авіакомпаніями в умовах лібералізації ринку. Ці рекомендації ґрунтуються на застосуванні процесу формування стратегії підвищення конкурентоспроможності, відповідно до якого згадана система для роботи з малими авіакомпаніями економічно виражатиметься через модифіковану Збалансовану Систему Показників.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Петровська С.В., Шкода Т.Н. Використання бенчмаркінга у формуванні стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства. – Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 6. – К.: НАУ, 2004. – 251 с. – С. 126-131.

2. Шкода Т.Н. Потенціал організації – основа її конкурентоспроможності. – Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 7. – К.: НАУ, 2004. – 200 с. – С. 97-100.

3. Петровська С.В., Шкода Т.Н. Формування конкурентної стратегії підприємства на базі PIMS-проекту. – Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 8. – К.: НАУ, 2004. – 100 с. – С. 26-32.

4. Петровська С.В., Шкода Т.Н. Третій ракурс призми ефективності – стратегія. – Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 9. – К.: НАУ, 2004. – 100 с. – С. 35-38.

5. Шкода Т.Н. Взаємозв’язок Збалансованої Системи Показників і стратегії. – Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 10. – К.: НАУ, 2005. – 112 с. – С. 93-96.

6. Петровская С.В., Шкода Т.Н. Система управления на основе показателя EVA. – Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 12. – К.: НАУ, 2005. – 168 с. – С. 29-32.

7. Шкода Т.Н. Стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства: фактори формування та підхід до класифікації. – Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 13. – К.: НАУ, 2005. – 152 с. – С. 26-29.

8. Шкода Т.Н. Проблеми підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств. – Матеріали науково-практичної конференції „Сучасні проблеми управління економікою”, 22-23 грудня 2005 року. – Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 14. – К.: НАУ, 2005. – 200 с. – С. 155-161.

9. Шкода Т.Н. Конкурентна стратегія: сутність та основні принципи. – Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право), 5 (32)’ 2005. – Ірпінь: НАДПСУ, 2005. – 250 с. – С. 26-32.

10. Шкода Т.Н. Процес формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства. – Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 15. – К.: НАУ, 2006. – 152 с. –
С. 110-114.

11. Шкода Т.Н. Визначення показників факторів формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства. – Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 18. – К.: НАУ, 2006. – 180 с. – С. 14-20.

Тези доповідей

12. Шкода Т.Н., Петровська С.В. Тенденції розвитку світового ринку авіаперевезень. – Матеріали 6 міжнародної конференції студентів і молодих вчених „Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі”, 13-15 травня 2005 року.
В 2 частинах. – Ч. 2. Донецьк: РВА ДонНТУ, 2005. – 232 с. – С. 215-217.

13. Шкода Тетяна. Стратегія підприємства на внутрішньому ринку в контексті Третьої світової теорії. – ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія. Матеріали четвертої міжнародної науково-теоретичної конференції. 26-27 травня 2005 р. м. Київ. Ч. 2. / Ред.:
Г.П. Балабанова. – К.: Фенікс, 2005. – 368 с. – С. 133-136.

14. Шкода Т.Н. Дослідження категорій потенціалу підприємства. // ПОЛІТ: Матеріали VI Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених (11-12 квітня 2006 р.). – К.: НАУ, 2006. – 602 с. – С. 330.

15. Шкода Т.Н. Методи оцінки потенціалу підприємства і їх використання у розробці стратегій підвищення конкурентоспроможності. // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: Матеріали V Міжнар. конф. студ., асп. та молодих учених (20-22 квітня 2006 р.) – К.: НТУУ “КПІ”, 2006. – 312 с. – С. 88-89.

16. Шкода Т.Н. Стратегія підвищення конкурентоспроможності авіакомпанії АероСвіт. // Том 2: Матеріали VII міжнародної науково-технічної конференції „АВІА-2006” (25-27 вересня 2006 р.). – Т. 1. – К.: НАУ, 2006. –
С. 51.40-51.43.

АНОТАЦІЯ

Шкода Т.Н. Формування стратегій підвищення конкурентоспроможно--сті авіапідприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Національний авіаційний університет, Київ, 2006.

В дисертації проведено дослідження наукових підходів до визначення потенціалу підприємства та його конкурентоспроможності, і обґрунтовано взаємозв’язок різних класифікацій потенціалів, вперше запропоновано нові поняття, що характеризують потенціал підприємства. Також знайшов подальший розвиток процес формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства і основні положення, яким має відповідати така стратегія.

Досліджено передумови підвищення конкурентоспроможності авіапідприємств в сучасних умовах. Розвинуто основні напрями дослідження проблем підвищення конкурентоспроможності українських авіапідприємств.

Розроблено новий метод розрахунку факторів, які впливають на формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства, і на їх основі запропоновано нову матрицю стратегій підвищення конкурентоспроможності для авіапідприємств. Авіакомпанії АероСвіт рекомендовано впровадження системи роботи з малими авіакомпаніями в умовах лібералізації ринку, яка економічно виражатиметься через модифіковану Збалансовану Систему Показників, для практичного впровадження перехресної стратегії підвищення конкурентоспроможності.

Ключові слова: конкурентоспроможність підприємства, потенціал підприємства, стратегія підвищення конкурентоспроможності, авіапідприємство, рівень потенціалу, енергія переходу, модифікована Збалансована Система Показників, система роботи з малими авіакомпаніями.

АННОТАЦИЯ

Шкода Т.Н. Формирование стратегий повышения конкурентоспособности авиапредприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Национальный авиационный университет, Киев, 2006.

Диссертация посвящена разработке научно-методической базы для методов и практических предложений по формированию стратегий повышения конкурентоспособности авиапредприятий.

В работе проведено исследование научных подходов к определению потенциала предприятия и его конкурентоспособности, обоснована трактовка понятия конкурентоспособности предприятия на основе его потенциала, установлена взаимосвязь разных классификаций потенциалов, впервые предложено новые понятия, а именно: глубина потенциала, ширина потенциала, насыщенность потенциала и гармоничность потенциала, - которые, фактически, являются показателями, что характеризуют систематизированный перечень всех групп потенциалов и отдельных потенциалов, которые есть в наличии у предприятия.

Также в работе нашел дальнейшее развитие процесс формирования стратегия повышения конкурентоспособности предприятия, общая схема которого модифицирована на этапах оценки совокупного потенциала предприятия, оценки факторов стратегической среды и разработки вариантов стратегии. На основе основных положений, которым должна соответствовать стратегия повышения конкурентоспособности, проанализированы различные подходы к разработке таких стратегий для авиапредприятия.

В диссертации исследованы предпосылки повышения конкурентоспособности авиапредприятий в современных условиях, в частности, исследованы современное состояние и перспективы развития рынка пассажирских перевозок на Украине. Проиллюстрировано зависимость, подтверждающая тесную связь между ростом показателей экономики Украины и ростом объемов авиаперевозок в Украине. Также нашли дальнейшее развитие основные направления исследования проблем повышения конкурентоспособности украинских авиапредприятий. Проанализированы основные методические подходы к оценке совокупного потенциала авиапредприятия и выявлено, что оптимальным является метод экономической добавленной стоимости, который позволяет не только объединить систему стратегического управления Сбалансированная Система Показателей и систему управления EVA на этапе оценки совокупного потенциала предприятия, но и оптимален с точки зрения информации, имеющейся у украинских авиапредприятий сегодня .

Разработан новый метод расчета факторов энергии перехода и уровня потенциала, которые влияют на формирование стратегии повышения конкурентоспособности предприятия. В разработке данного метода использован принцип экономической интерпретации физических величин. На основе соотношений факторов энергии перехода и уровня потенциала предложена новая матрица стратегий повышения конкурентоспособности для авиапредприятий. Авиакомпании АэроСвит рекомендовано внедрение системы работы с малыми авиакомпаниями в условиях либерализации рынка, которая экономически будет выражаться через модифицированную Сбалансированную Систему Показателей, для практического внедрения перекрестной стратегии повышения конкурентоспособности.

Основные положения диссертационной работы опубликованы в 11-ти научных трудах в специализированных изданиях ВАК Украины и докладывались на 5-ти научных конференциях с опубликованием тезисов.

Ключевые слова: конкурентоспособность предприятия, потенциал предприятия, стратегия повышения конкурентоспособности, авиапредприятие, уровень потенциала, энергия перехода, модифицированная Сбалансированная Система Показателей, система работы с малыми авиакомпаниями.

SUMMARY

Tetiana N. Shkoda. Forming strategies of improving aviaenterprise’s competitive capacity. – Manuscript.

Dissertation for academic degree of PhD in economics (Candidate of Economic Sciences) in the field of economics, organization and management of enterprises (08.06.01) – National Aviation University, Kyiv, 2006.

The dissertation investigates scientific approaches to the definition of enterprise’s potential and its competitive capacity. There is substantiated the connection between different classifications of enterprise’s potential and are suggested first new terms that characterize it in this work. The process of forming the competitive capacity strategy of enterprise and the basic principles of this strategy has found their further development in the dissertation.

The conducted research has allowed determining the preconditions of improving competitive capacity of aviaenterpises in the modern conditions. The basic trends of the investigation of the problems of improving competitive capacity of Ukrainian aviaenterprises are developed in this scientific work.

The thesis offers the methodical approach towards factors that influence on forming of competitive capacity strategy of enterprise. It is suggested new matrix of competitive capacity strategies for aviaenterprises on the basis of this methodical approach.

The dissertation recommends implementing the system of work with small aviacompanies in the conditions of the aviamarket’s liberalization for practical implementation of the cross strategy of improving competitive capacity in the aviacompany AeroSvit. This system should be expressed through the modified Balanced Scorecard.

Key words: competitive capacity of enterprise, potential of enterprise, strategy of improving competitive capacity, aviaenterprise, level of potential, crossing energy, the modified Balanced Scorecard, the system of work with small aviacompanies.