ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Сорока тетяна вячеславівна

УДК: 81’37:811.161.1+811.111+811.133.1

КОНЦЕПТИ “ДІМ” І “РОДИНА” В РОСІЙСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВНІЙ СВІДОМОСТІ

Спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ДОНЕЦЬК – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі російської мови Національного педагогічного

університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Іванова Людмила Петрівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова,

професор кафедри російської мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Глущенко Володимир Андрійович

Слов’янський державний педагогічний університет

професор кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури

кандидат філологічних наук, доцент

Терехова Діана Іванівна

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

докторант кафедри загального мовознавства

та класичної філології

Провідна установа: кафедра іноземних мов ФРГФ

Ужгородського національного університету

Міністерства освіти і науки України,

м. Ужгород

Захист відбудеться “17” січня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою:83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “12” грудня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. філол. н., доц. М.О. Вінтонів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку лінгвістики інтерес до проблеми мовлення й особистості мовця зумовив розвиток антропоцентричної лінгвістики, яка вивчає мову в тісному зв’язку з мисленням і духовно-практичною діяльністю людини. Одним з актуальних завдань антрополінгвістики є визначення поняття картини світу й основ її моделювання, а також дослідження мовної особистості. Зазначені проблеми знаходяться в компетенції когнітивної лінгвістики, яка вивчає інформацію, відображену в концептах. Концепт як ментальна сутність, "згусток культури" у свідомості індивіда, є одним з основних понять цієї галузі науки (праці Ю.Д. Апресяна, Н.Д. Арутюнової, Т.В. Булигіної, А. Вежбицької, Л.П. Іванової, Д.С. Лихачова, О.О. Селіванової, Ю.С. Степанова, В.М. Телії, О.Д. Шмельова та ін.).

Увагу лінгвістів привертають, насамперед, основні, “базові” концепти, які найтісніше пов’язані з культурою народу й найяскравіше відбивають специфіку його мовної свідомості. У своїх роботах провідні науковці в галузі когнітивної лінгвістики розробляють методики концептуального аналізу, подають інтерпретації багатьох соціально значущих концептів, зокрема, просторових, часових, ціннісних.

Серед таких концептів особливе місце посідають концепти “Дім” і “Родина”, які є складними та багатогранними. Їх мовно-когнітивне представлення потребує докладного розгляду та контрастивного міжмовного аналізу, якого до сьогодні ще не було проведено.

Актуальність обраної теми визначається необхідністю розробки лінгвокультурологічного аспекту зіставного аналізу базових концептів “Дім” і “Родина”, який спрямований висвітлити смислові ознаки цих концептів, виявити специфіку їх розкриття в кожній мовній культурі. Дослідження проводиться на матеріалі мов 3-х гілок індоєвропейської сім’ї: слов’янської (російська мова), германської (англійська мова), романської (французька мова). Такий багатосторонній аналіз дає можливість встановити загальнолюдські універсалії та специфічні концептні особливості зазначених етнолінгвокультур.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації пов’язана з науковим напрямком Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова “Дослідження проблем гуманітарних наук”, входить до плану науково-дослідної роботи кафедри російської мови і є складовою частиною комплексної теми “Проблемні питання російської мови” (тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, протокол № 7 від 23 лютого 2006 року).

Мета дослідження описати концепти “Дім” і “Родина” як змістовно складні, вербалізовані ментальні конструкти людської свідомості в єдності їх понятійних, образних та значущих компонентів на матеріалі класичних художніх творів мов європейського культурного ареалу (російської, англійської, французької) і зіставити національне розуміння зазначених концептів.

Досягненню цієї мети сприяє вирішення низки завдань:

1) визначити базові поняття дослідження у складі сучасної наукової парадигми: ‘мовна свідомість’, ‘концепт’, ‘польове моделювання’;

2) з’ясувати й описати дериваційні, етимолого-словотвірні відношення складових концептів “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison’, “Famille”;

3) відтворити польову структуру концептів – змоделювати відповідні фрагменти концептуальної системи в російській, англійській, французькій мовах;

4) виділити понятійні значення, що становлять смисловий обсяг концептів у кожній із трьох обраних для дослідження мов;

5) проаналізувати комплекс мовних засобів репрезентації концептів у російській, англійській, французькій мовах;

6) зіставити семантичну наповненість досліджуваних концептів у трьох національних лінгвокультурах із метою визначення загальнокультурних типових і національно-специфічних понятійних смислів концептів.

Основним методом дослідження є метод концептуального аналізу (Л.П. Іванова, В.А. Маслова, Ю.С. Степанов та інші), який включає низку конкретних прийомів з урахуванням специфіки досліджуваних концептів. Крім цього, для досягнення поставленої мети застосовано інші методи: контрастивний, описовий, функціонального поля (Л.П. Іванова), а також використано елементи етимологічного, компонентного, дистрибутивного й контекстологічного аналізів.

Об’єктом дослідження виступають концепти, актуалізовані в художніх творах зламу віків (ХІХ – ХХ ст.) – періоду критичного реалізму в літературі: російські концепти “Дом” і “Семья” в романі Л.М. Толстого “Анна Кареніна” (“Анна Каренина”); англійські концепти “House”, “Home”, “Family” в романі Джона Голсуорсі “Сага про Форсайтів” (“The Forsyte Saga”); французькі концепти “Maison” і “Famille” в романах Гюстава Флобера “Мадам Боварі”, “Виховання почуттів” (“Маdame Bovary”, “L’Йducation Sentimentale”).

Предметом дисертаційного дослідження є лінгвокогнітивна структура концептів “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille” в російській, англійській та французькій мовній свідомості.

Матеріал дослідження склали тексти художніх творів письменників-класиків Л.М. Толстого, Дж. Голсуорсі, Г. Флобера. Кожен із цих авторів зробив певний внесок у розвиток своїх літературних мов, був виразником типового для свого народу (російського, англійського, французького) погляду на картину світу й концепти зокрема.

Для отримання об’єктивної інформації концепти вивчаються на широкому мовно-культурологічному тлі свідчень етимологічних, тлумачних, фразеологічних та інших словників відповідних мов (які становлять джерельну базу дослідження). Текстовий масив опрацьованого прозаїчного матеріалу складає понад 2896 сторінок, з яких проаналізовано 2443 вербальні контексти, що відповідають тематиці семантичних полів: концепт “Дом” – 503 мікротексти; концепт “Семья” – 220 мікротекстів; концепт “House” – 518 мікротекстів; концепт “Home” – 240 мікротекстів; концепт “Family” – 204 мікротексти; концепт “Maison” – 520 мікротекстів; концепт “Famille” – 238 мікротекстів. Під час аналізу концептів в англійських і французьких текстових фрагментах був використаний переклад російською мовою, який виявився своєрідним віддзеркаленням однієї культури в іншій, і це, у свою чергу, дозволило яскравіше побачити відмінності й специфіку концептних смислів двох лінгвокультур. У дисертації, обмеженій нормою обсягу, наводяться найбільш показові, необхідні для досягнення мети й завдань мікротексти; цитуються проаналізовані приклади.

Наукова новизна дослідження. У роботі обґрунтовані поняття ‘мовна свідомість’, ‘польове моделювання’; розширено визначення поняття ‘концепт’, розроблено принципи концептуального аналізу із впровадженням їх у когнітивну методику дослідження концепту. Принципово новим є застосування польового прийому дослідження концептів “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille”, головне завдання якого – підхід до слова як одиниці не тільки мовного, але й культурного плану. У зв'язку із цим детально експліковано понятійні значення та смисли концептів із позицій когнітивної семантики й лінгвокультурології. Дослідження є першою спробою проведення послідовного міжмовного зіставлення семантичного наповнення аналогічних концептів на матеріалі художніх прозаїчних творів, унаслідок чого виявлено загальнокультурні типові й національно-специфічні смислові складові досліджуваних концептів з урахуванням історичного розвитку, національних стереотипів, культури та ментальності відповідних етнічних спільнот.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у збагаченні підходів до вивчення мовно-концептуального континууму російської, англійської, французької мовної картини світу, зокрема, у розробці польового підходу до вивчення концептів у їхньому понятійному осмислюванні та міжкультурному контрастивному аналізі. Отримані відомості можуть бути використані при вивченні художньо-концептуального простору різних мов; систематизовані спостереження над особливостями об’єктивації концептів у класичних прозаїчних творах сприятимуть подальшому розвитку теорії художньої мови.

Практична цінність дослідження випливає з можливості використання його основних положень у практиці університетського викладання нормативних курсів (“Вступ до мовознавства”, “Загальне мовознавство”), при читанні спецкурсів із проблем лінгвокультурології, міжкультурної комунікації, когнітивної лінгвістики, теорії художньої мови, а також у лексикографічній практиці та у сфері перекладацької діяльності.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, бібліографії (306 найменувань). Обсяг дисертації без списку використаної літератури – 196 сторінок, загальний обсяг роботи – 222 сторінки.

Основні положення та результати дослідження пройшли апробацію на таких конференціях: на Міжнародних конференціях “Мова і культура” ім. проф. С.Б. Бураго (Київ, 2003, 2004, 2005, 2006); на VI-ій Міжнародній науковій конференції “Русистика і сучасність” (10-11 жовтня 2003 р., м. Одеса); на Міжнародній науково-практичній конференції “Російська мова та література: проблеми вивчення і викладання в Україні” (25-26 листопада 2003 р., м. Київ); на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми й технології філологічних досліджень і навчання іноземним мовам” (Ізмаїл, 2004, 2005); на міжвузівській науково-практичній конференції “Економіка, право, філологія, суспільствознавство” (12 травня 2006 р., м. Ізмаїл); на Міжнародній науковій конференції “Східнослов’янська філологія: від Нестора до сьогодення” (27-28 квітня 2006 р., м. Горлівка).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в семи статтях, три з яких – надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету, завдання, матеріал, описано джерельну базу роботи, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, охарактеризовано його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, подано відомості про апробацію результатів дисертації та кількість публікацій.

Основна частина дисертації складається із чотирьох розділів.

У першому розділі “Теоретичні аспекти когнітивно-семантичного опису концепту” розглядається феномен ‘мовна свідомість’ у його безпосередньому зв'язку з культурою й особистістю мовця; визначаються основні аспекти інтерпретації терміну ‘концепт’ у когнітивній лінгвістиці й досліджується сучасний стан проблеми в огляді лінгвістичної літератури, присвяченої вивченню концепту; розробляється концепція польового моделювання та когнітивна методика дослідження концепту, вербалізованого засобами російської, англійської і французької мов; обґрунтовуються принципи концептуального аналізу в ракурсі семантичного поля.

Під терміном ‘мовна свідомість’ розуміється сукупність образів, матеріалізованих мовними знаками. Термін підкреслює об'єднання, злиття головних складників мовної діяльності: психічного й лінгвістичного елементів. Носієм мовної свідомості як етнолінгвокультурного феномена, у якому знаходить відображення національний образ світу, є особистість мовця, тобто людина, що існує в мовному просторі – у спілкуванні, у значеннях мовних одиниць і смислах текстів, у стереотипах поведінки, зафіксованих у мові, яка, у свою чергу, об’єднує людей в етнічну спільноту через концепти.

У сучасній науці виділяються три основні підходи до аналізу концепту. До них належать: системно-мовний, денотативний, сигніфікативний. Наявні в лінгвістиці підходи зводяться до лінгвокогнітивного та лінгвокультурного осмислення цих явищ. У лінгвокогнітивному напрямку концепт визначається як глобальна розумова одиниця, ідеальна сутність, що формується у свідомості людини. Концепт визнається основною одиницею лінгвокультурології й розглядається як багатовимірне культурно-значуще соціопсихічне утворення в колективній свідомості, предметне вираження якого має варіативну мовну форму. У концепті – базовій одиниці культури – виділяються значуща, образна й понятійна сторони. Огляд сучасних концептуальних досліджень показав, що концепт має ознаки абстрактності, комплексної будови (це зумовлює його форму), культурної та емоційної наповненості (що характеризує зміст концепту), може визначати межі значення й чітко їх окреслювати, розвиватися. Було проведено дистанкцію концепту і його термінологічних синонімів: ключового слова культури (обмежена кількість концептів із невеликими варіаціями функціонує в усіх культурах, їхня частотність не має великого значення, ключові слова специфічні для кожної національної культури, активність слова є досить актуальною для його кваліфікації як ключового), поняття (для концепту є цінним кожний контекст та важливі всі ознаки, для поняття актуальні лише базові ознаки), значення (за Д.І. Лихачовим, концепт є результатом зіткнення словникового значення слова з особистим і народним досвідом людини).

Представництво концепту в дисертації відводиться слову, яке одержує статус імені концепту – мовного знака (Дом, Семья, House, Home, Family, Maison, Famille), а також пропонується робоче визначення концепту: концепт – це ментальне утворення в колективній мовній свідомості носіїв етнолінгвокультури, яке репрезентується в плані вираження низкою вербальних реалізацій і розкривається в плані змісту різноманітністю національно-специфічних смислових значень. Розроблена когнітивна методика дослідження концепту, яка спрямована на значне розширення уявлення про його смисловий обсяг, ґрунтується на тому, що “семантика концепту включає в себе мовну семантику (знання значення слова), знання про світ (про взаємозв’язки предметів та явищ) і особистісні смисли, сформовані в процесі взаємодії з навколишнім світом” (за Т.О. Поповою).

Лексико-семантична система мови через свою синтезуючу й відображально-інтерпретативну природу формує елементи – семантичні поля як конституенти концептуальної картини світу, у якій оперативною одиницею виступає концепт. Необхідність використання семантичного поля, у рамках якого аналізуються концепти “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille”, аргументується тим, що в процесі формування мовної й концептуальної картин світу відбувається вивчення семантики мовних знаків як важливий прийом виявлення смислових складових концептів – тієї розумової сутності, з якої складається концептосфера народу. Семантичне поле є важливою інтервокабулярною взаємозалежністю лексичних одиниць, а також оптимальною моделлю семантичних відношень з урахуванням системи категорій пізнання, що враховується при міжмовному зіставленні. Концепти “Дом”, “House”, “Home”, “Maison” тісно пов'язані з концептами “Семья”, “Family”, “Famille”: ці слова “дзеркально” представлені у відповідних мікрополях їхньої польової структури. Ядром семантичного поля певного досліджуваного концепту виступає його власне “ім'я” – центральне слово (аналогічна лексема), що формує навколо себе макрополе, яке поділяється на периферійні ділянки – мікрополя. Периферійний простір концептів “Дом”, “House”, “Maison” розкладається на два мікрополя – I. Споруда (зона ближньої периферії) та II. Сім'я (зона дальньої периферії), а периферія концепту “Home” відображена двома мікрополями, які мають назви: I. Місце проживання (зона ближньої периферії) і II. Сім'я (зона дальньої периферії). Зона ближньої периферії концептів “Семья”, “Family”, “Famille” поділяється на два сектори, утворюючи мікрополя: I. Спорідненість та II. Шлюб. Зона дальньої периферії, що передає національно-образний потенціал цих концептів, представлена III-ім мікрополем із номінацією Дім. Складна польова структура кожного досліджуваного в дисертації концепту членується секторами на дрібніші тематичні мікрогрупи – конституенти, що репрезентують парцели з набором сем, які, у свою чергу, експлікують найтиповіші понятійні значення й смислові ознаки Дому й Родини (із великої літери, як одні зі священних засад національного життя).

Концептуальний аналіз у ракурсі семантичного поля спрямований виявити прямопонятійні значення (у нашому дослідженні входять до складу навколоядерної зони семантичних полів), похідно-понятійні значення (розкривають свою семантичну сутність у межах ближньої периферії) та конотативно-смислові значення (реалізуються в області дальньої периферії), у яких відображені денотативні ознаки й лінгвокультурні асоціативно-емоційні риси, національні образи й оцінки концептів “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille”.

Другий розділ “Когнітивна структура концептів “Дом” і “Семья” в російській мовній свідомості” присвячено польовому структуруванню концептів “Дом” і “Семья”, що виступають фрагментами мовної картини світу російського народу, а також засобам їх відображення в художній мові Л.М. Толстого.

Для аналізу концептів у тексті роману Л.М. Толстого “Анна Каренина” були взяті за основу їх базові лексичні значення, викладені В.І. Далем у “Толковом словаре живого великорусского языка”. Крім включених до аналізу словникових сем, широкий контекст художнього твору дозволив розширити смисловий обсяг концептів за рахунок актуалізованих Л.М. Толстим значущих конституентів.

Мікрополе I. Споруда концепту “Дом” представлене трьома конституентами: I.1. Будівля для житла, I.2. Місцеперебування суб'єкта, I.3. Будівля для практичної діяльності людини. Конституент I.1. Будівля для житла репрезентує Дім як обмежений фізичний простір, що має смислові експлікації, які існують об'єктивно. У парцелу I.1.1.Сільська поміщицька садиба першого конституента увійшли такі концептні смисли: I.1.1.1. Будинок щодо до його власника:…их дом будет в деревне; I.1.1.2. Будинок за зовнішньою характеристикою: В ее именьи дом совсем развалился; I.1.1.3. Будинок за внутрішньою характеристикою: В левинском давно пустынном доме теперь было так много народа; I.1.1.4. Рідне вогнище:…дом этот был целый мир для Левина, в котором жили и умерли его отец и мать; I.1.1.5. Локус розташування в просторі щодо інших об'єктів:…местечки были от дома близкие; I.1.1.6. Кінцевий пункт призначення: До дома еще было шагов двести. Парцела I.1.2. Сільська селянська хата характеризує російський селянський будинок, розглянутий лише в одному текстовому фрагменті:…благовидное лицо бабы в колошках много содействовало тому впечатлению благоустройства, которое произвел на Левина этот крестьянский дом. Семантична наповненість парцели I.1.3. Міська будівля представлена обмеженим набором понятійних смислів концепту: I.1.3.1. Будинок щодо його власника: Вронский никогда не бывал в доме Алексея Александровича; I.1.3.2. Рідне вогнище:…в их доме чувствуешь себя в семье; I.1.3.3. Будинок персоніфікується: Дом уже бросал тень через всю улицу; I.1.3.4. Об'єкт негативних вражень: Прислуга, стены, вещи в этом доме – все вызывало в ней отвращение и злобу; I.1.3.5. Відправна точка руху суб'єкта: Как и всегда в Петербурге, он выехал из дома с тем, чтобы не возвращаться до поздней ночи. Конституент I.2. Місцеперебування суб'єкта конкретизується чотирма складовими парцелами із смисловими класифікаторами: I.2.1. У себе, в своєму житлі, не в гостях – удома (I.2.1.1. Локус місця існування, що природно виражає індивідуальність: Он был дома, а дома стены помогают; I.2.1.2. Будинок із якісно-антонімічною оцінною характеристикою – краще/гірше: В гостях хорошо, а дома лучше; Положение нерешительности, неясности было все то же, как и дома; еще хуже); I.2.2. У свій будинок або в своє житло, туди, де живеш – додому (I.2.2.1. Однослівний вектор напряму: Ты домой, так я с тобой пойду); I.2.3. У своїй землі, звідки родом; у рідних місцях (I.2.3.1. У рідному населеному пункті: Я вот дома был, там у нас старик тоже пшеницы три осминника посеял; I.2.3.2. У державі: Кити возвратилась домой, в Россию, излеченная); I.2.4. Тимчасове місце проживання:…они переезжают с ним во вновь нанятый дом. У конституенті I.3. Будівля для практичної діяльності людини концепт осмислюється у складі номінацій, що об'єктивують сему I.3.1. Заклади: родильный дом, воспитательный дом, казенный дом, дом разврата.

У другому мікрополі II. Сім'я концепт репрезентується в метонімічних образах, що охоплюють приватні обставини існування сім'ї як спорідненого єднання, і характеризується трьома конституентами. Конституент II.1. Сімейство, сім'я, господарі з домочадцями розглядається в сукупності восьми смислових парцел: II.1.1. Сімейне вогнище:…домашний очаг и жена – это для них святыня; II.1.2. Окремо взята сім'я з фамільною номінацією: Все смешалось в доме Облонских. Ключова фраза роману в сучасній російській мові стала фразеологічним виразом, що має жартівливий підтекст ‘страшної плутанини’, ‘сум'яття’; II.1.3. Голова сім'ї:…глава в этом доме – мать; II.1.4. Члени сім'ї:…Анна, отдав дань учтивости домочадцам, обратилась к своим... Архаїзм домочадцам є результатом лексичної конденсації. Лексема дом спостерігається як складова частина композиту при номінації людей, що живуть в будинку на правах членів сім'ї; II.1.5. Сім'я через асоціативний локус місця проживання:…в доме княгини и в ее кругу было признано, что этот знаменитый доктор может спасти Кити; II.1.6. Сімейний побут: Вообще он нам не к дому. Видозмінений фразеологізм, утворений від семантично релевантного йому – ‘не ко двору’, одержує в авторській інтерпретації індивідуально-стилістичне осмислення – ‘такий, що не відповідає вимогам сім'ї’; II.1.7. Прислуга сім'ї: Няня была старая слуга дома; II.1.8. Візит до сім'ї:…вы, мужчины, имеете виды на девушку, вы ездите в дом. Конституент II.2. Господарство, розпорядок сім'ї експлікує єдину смислову сему – II.2.1. Устрій побуту, життя сім'ї:…старой нянюшки, исполнявшей в его доме роль экономки. На базі іменника дом утворюються дві похідні лексеми – прикметник домашний і субстантивний прикметник домовой. Лексема домашний репрезентована в текстових фрагментах: а) з рівнозначним семантичним відтінком – ‘господарський’:…домашнее хозяйство, отношения с женою, родными…занимали все его время; б) з визначальною ознакою приватного обслуговування сім'ї: Домашний доктор давал ей рыбий жир; в) з авторською оказіональною трансформацією: – А, как это мило! – сказала она, здороваясь с домашним человеком Слюдиным (=‘той, що керує справами сім'ї’). Лексема домовой як ментефакт входить до розряду “бестіарій”: – И бабы рассказывают, как они сами видели домовых. У російській культурі домовой – це домашній дух, господар і покровитель дому, що забезпечує нормальне життя сім'ї, здоров'я людей і тварин, родючість. Конституент II.3. Рід, фамілія; покоління: Дома Левиных и Щербацких были старые дворянские московские дома и всегда были между собой в близких и дружеских отношениях.

Концепт “Семья” тісно пов'язаний із концептом “Дом”: ці слова репрезентовані у відповідних мікрополях і входять до ядра мовної свідомості російського народу. Семантичне поле концепту “Семья” поділяється на три периферійні мікропольові сектори. Перше мікрополе I. Спорідненість репрезентується двома конституентами: I.1. Сукупність близьких родичів і I.2. Рід, покоління. Конституент I.1. Сукупність близьких родичів представляє концепт у двох номінаціях – семейство і семья. Національно-культурна особливість лексеми семейство наділена загальновживаним значенням, яке експлікує групу людей, що складається переважно з двох поколінь – з подружжя та їхніх дітей – до одруження останніх: Щербацкие познакомились c семейством английской леди. Мовний знак семья зустрічається у складі номінативних словосполучень, контекстуальне вживання яких реалізується за моделлю N1 (стрижневий компонент – семья) + N2 (залежний компонент):…он увидел всю семью мужчин за столом. Вказаний конституент деталізовано понятійними смислами: I.1.1. Батьки (батько і мати):…что же делать девушке-сироте, у которой нет семьи; I.1.2. Дружина і діти:…его чувства к семье, то есть к жене и сыну; I.1.3. Діти: добрая мать семейства. Конституент I.2. Рід, покоління:…старое дворянское, образованное и честное семейство.

Друге мікрополе II. Шлюб характеризується трьома конституентами: II.1. Подружжя: Многие семьи по годам остаются на старых местах, постылых обоим супругам; II.2. Законний шлюб: Семья не может быть разрушена по капризу, произволу или даже по преступлению одного из супругов; II.3. Громадянський шлюб, який іноді в російській соціокультурі називається фактичним, а в просторіччі іменується співжиттям. У романі Л.М. Толстой подібний шлюб характеризує як такая неправильная семья. У князя Чеченского была другая, незаконная семья.

Третє мікрополе III. Дім представлене двома конституентами: III.1. Сімейне вогнище, III.2. Повсякденне життя. Виділені конституенти перебувають у метонімічних відношеннях, підтверджуючи тісний зв'язок концептів “Семья” і “Дом”. Конституент III.1. Сімейне вогнище: кто первый ступит на ковер, тот будет главой в семье. Актуалізатором конституента III.2. Повсякденне життя виступає прикметник семейный як домінуючий елемент у складі ад’єктивних словосполучень. Цей конституент уточнюється парцелами, які водночас виступають концептними смислами: III.2.1. Домашній устрій:…что-то было фальшивое во всем складе их семейного быта; III.2.2. Домашні проблеми: семейные горести; III.2.3. Благополуччя: семейною радостью.

Таким чином, проведений концептуальний аналіз показав, що смисловий обсяг концептів “Дом” і “Семья” коливається: 1) для концепту “Дом” – від прямого співвідношення з таким референтом дійсності, як будівля, споруда, місце проживання до характеристики спорідненого єднання – сім'ї, компоненти якого перебувають в метонімічних відношеннях; 2) для концепту “Семья” – від прямого співвідношення зі спорідненим єднанням – семейством/семьей до характеристики сімейного вогнища в своєму метонімічному вираженні.

У третьому розділі “Лінгвокультурний зміст концептів “House”, “Home”, “Family” в англійській мовній свідомості” виявляються, класифікуються та аналізуються ядерні та периферійні смислові компоненти досліджуваних концептів у британській мовній картині світу крізь призму художньо-літературного світосприйняття Дж. Голсуорсі.

Ключові словникові значення House, Home і Family, зафіксовані тлумачними словниками (The New Oxford Dictionary of English і Longman Dictionary of English Language and Culture), були обрані як початкові понятійні значення для подальшого концептуального аналізу з опорою на референтну ситуацію – контекст роману Дж. Голсуорсі “The Forsyte Saga” (“Сага про Форсайтів”).

З переліку десяти базових словникових значень House підтверджені в концептуальному аналізі п’ять значень, втілених у п’яти конституентах семантичного поля (три конституенти мікрополя I. Споруда та два конституенти мікрополя II. Сім'я) і деталізованих парцельованими семами. Конституент I.1. Будівля для житла поділяється на дві парцели, що забезпечені різноманітністю понятійних смислів. Парцела I.1.1. Міський особняк у вказаному конституенті включає такі семи: I.1.1.1. Будинок щодо його власника: June frequently visited his house in Lowndes Square – Джун часто посещала его дом на Лаундес-сквер (переклад наш – Т.С.)11 Тут і далі курсивом виділено наш переклад англійських і французьких словникових статей, а також виконано буквальний переклад аналізованих мікротекстів з метою передати виключно концептуальний зміст етнолінгвокультурної свідомості письменника-класика з максимальним збереженням значень іноземних слів, відходячи від художнього перевираження смислу мікроконтекстів іншомовних романів.

. ; I.1.1.2. Будинок за зовнішньою характеристикою: Thewas а white elephant – Дом был белым слоном. Фразеологічне зрощення, невмотивованість якого створена віджилою суспільною практикою, означає ‘обтяжливе’ або ‘руйнівне майно’, ‘тягар’; I.1.1.3. Будинок за внутрішньою характеристикою: He would no longer live in this great house – Он больше не хочет жить в этом громадном доме; I.1.1.4. Домашнє вогнище:…that house where he had begotten his four children – …тот дом, где у него родилось четверо детей; I.1.1.5. Нерухомість (вербалізований смисл концепту контекстуально передається з позиції юридичних питань про купівлю-продаж майна: Amongst all those persons of his acquaintance, who in their leisure moments bought shares and houses – Среди его знакомых, кто в свое свободное время покупал акции и дома); I.1.1.6. Приватна власність (осмислення концепту здійснюється через розгляд будинку як прибуткового бізнесу – опредметненої грошової вартості:…ais a first-class investment –…дом – это первоклассное капиталовложение); I.1.1.7. Спадок – сімейна традиція:..in his desire to hand this house down to his son and his son’s son –…в его желании, чтобы этот дом перешел к его сыну и к сыну его сына; I.1.1.8. Локус розташування в просторі щодо інших об'єктів: They walked for long hours in the Gardens attached to their house – Они разгуливали долгими часами в парке, соприкасаемого с их домом; I.1.1.9. Кінцевий пункт призначення:…hundred times he had walked past those trees to his father’s house in Park Lane –…сотни раз он проходил мимо тех деревьев по пути к дому отца на Парк-лейн; I.1.1.10. Об'єкт негативних вражень: ill-starred house – злополучный дом; I.1.1.11. Замкнутий простір:…it had been shocking to think of her a prisoner in that house –…тяжело было думать о ней, томящейся в этом доме; I.1.1.12. Локус спогадів:…the little house in Montpellier Square where thirty-five years ago he had enjoyed his first edition of matrimony –…тот самый маленький домик на Монпелье-сквер, где тридцать пять лет назад он вкусил радости первого брака; I.1.1.13. Будинок персоніфікується:…into the very heart of the house –…в самое сердце дома.

Парцела I.1.2. Заміська будівля виділяє концептні смисли: I.1.2.1. Заміська вілла:…the house he described as а mansion –…дом он описал как виллу; I.1.2.2. Будинок за зовнішньою характеристикою:…a rectangular house of two stories –…прямоугольный дом в два этажа; I.1.2.3. Локус розташування в просторі щодо інших об'єктів:...the house up there beyond the trees and the grassy slope –…дом на травянистом склоне холма за деревьями; I.1.2.4. Будинок у складі номінацій (понятійний смисл концепту розкривається у двокомпонентних асиндетичних іменних словосполученнях: a countryside-house – дом в сельской местности, respectable seaside lodging-houses – респектабельные меблированные дома на морском побережье (=готелі-пансіони). Конституент I.2. Будівля для практичної діяльності людини відображає різні типи закладів: I.2.1. Законодавчий орган влади:...in the House of Commons –…в палате общин; I.2.2. Театр: opera-house – оперный зал; I.2.3. Державна установа:…to а Mansion House Assembly –…на торжественный прием к лорду-мэру (офіційна резиденція лорда-мера в Лондоні); I.2.4. Комерційна фірма: house agency – агентство по продаже домов; I.2.5. Навчальний заклад: “Jolly’s at the “House” (=The Christ Church College) – Джолли в “Доме” (Крайст–Черч-Коледж /транскодована форма/ – назва коледжу закритого типу Оксфордського університету для хлопців). Конституент I.3. Споруда для господарських потреб відображає 3 семантичні парцели, що характеризують концепт: I.3.1. Споруда для тварин: the– коровники; I.3.2. Споруда для домашньої птиці: the hen-houses – курятники; I.3.3. Сховище: thehouse – теплица с шампиньонами.

Мікрополе II. Сім'я репрезентоване трьома конституентами: II.1. Сімейне вогнище: Always on the side of her father – as children are ever on one side or the other in houses – Всегда на стороне своего отца – как дети всегда принимают ту или иную сторону в домах; II.2. Господарство сім'ї (сема не зустрічається в словникових тлумаченнях, але вводиться Дж. Голсуорсі, наприклад: housewife – домохозяйка), II.3. Сімейний побут: Soames responded in the hushed tone to which the house was now accustomed – Сомс спросил, понизив голос, как теперь было заведено в доме.

П'ять словникових значень House, що мають вузькоспеціалізований характер [1. an important family, especially noble or royal; а dynasty – благородна або королівська сім'я; династія; 2. а) а division of а school, especially for sports competitions – група учнів окремо взятої школи, які беруть участь у спортивних змаганнях; 3. а religious community that occupies а particular building – релігійна громада, що займає спеціальну будівлю; 4. а style of popular dance music – стиль популярної танцювальної музики; 5. (names in Astrology) а group of stars, with its usual name – (назви в астрології) група зірок (сузір'я), що має свою звичайну назву], не використані в процесі концептуального аналізу, оскільки не були актуалізовані Дж. Голсуорсі в змісті всього роману.

Із чотирьох запропонованих словникових трактувань Home знайшли своє віддзеркалення в контексті роману “Сага про Форсайтів” перші два блоки понятійних значень [1. а) the place where one lives permanently, especially as а member of а family – місце, де людина живе постійно, особливо як член сім'ї; b) а house, flat etc. considered as property – будинок, квартира тощо, що розглядаються як власність; c) the place where one was born and to which one usually has emotional ties – місце, де людина народилася і з яким вона нерозривно пов'язана емоційними зв’язками; 2. the family one belongs to – конкретна сім'я, до якої належить людина] у формі смисло-обумовлених варіантів, наприклад: 1.a. і 1.b. корелює з польовими парцелами в сукупності понятійних смислів: I.1.1. У себе, у своєму житлі, не в гостях (I.1.1.1. Домашнє вогнище: It would have been friendly, home-like – Это было бы так уютно, как дома; I.1.1.2. Місце нереалізованих планів: I dare say you’re dull at home – Осмелюсь сказать, Вам, наверное, скучно дома) і I.1.2. У свій будинок або в своє житло, туди, де живеш (I.1.2.1. Кінцевий пункт призначення: “Go on home, Jordan,” he said to the coachman – Поезжайте домой, Джордан, – сказал он кучеру. Імперативний вигук Go on є англійським просторічним волевиявленням мовця, який спонукає до дії; I.1.2.2. Локус успішного завершення дії: The shot went home – Выстрел попал в цель); 1.с. розглядається в конституенті I.2. Батьківщина (I.2.1. Країна, держава (Англія):…elephant’s tusk sent home from India –…слоновый клык, присланный домой из Индии; I.2.2. Найближчі околиці: He often brought home grapes – Он часто приносил местный виноград); словникове значення 2. реалізоване в структурі всього другого мікрополя II. Сім'я з конституентами, що пояснюють його: II.1. Подружній союз: the stable home – прочная семья; II.2. Сімейний побут:…She was very unhappy in her home life –…она была очень несчастна в семейной жизни. Наступні два блоки словникових значень Home [3. а) а place where а plant or animal can be found living or growing wild, especially in large numbers – житло диких тварин або місце зростання рослин, що зустрічаються у великій кількості; 4. а place for the care of а group of people or animals of the same type, who do not live with а family, and who usually have special needs or problems – місце, де виявляється турбота і спеціалізований догляд за людьми або тваринами, які мають проблеми або зазнають труднощів і не живуть в сім'ї] не відображені в романі Дж. Голсуорсі. Словникова сема ‘the place where something was originally discovered, made, or developed – ‘місце виникнення, походження і розповсюдження чого-небудь’ репрезентується однойменним конституентом: the disenchanted home of rapscallionism – безотрадный притон всякого сброда.

Всі базові словникові значення Family (на підставі яких розвинулись понятійні смисли концепту, що семантизують сімейні стосунки людей) підтверджені концептуальним аналізом: She’s the skeleton in the family cupboard isn’t she? – Она точно скелет в семейном шкафу, не так ли? (=‘сімейна таємниця; неприємність, що приховується від сторонніх’ (вираз the skeleton in the family cupboard був уведений у літературу У. Теккереєм). Термінологічні позначення Family – а group of related animals, plants, languages etc. – група споріднених тварин, рослин, мов тощо – мають тематико-спеціалізований характер і не актуалізовані Дж. Голсуорсі. У процесі аналізу польової структури концепту “Family” досліджено мікрополе III. Дім, конституенти якого (III.1. Сімейне вогнище: the family nest семейное гнездо і III.2. Повсякденне життя) включають парцели, що перебувають у метонімічних відношеннях (III.2.1.Домашній устрій, побут: the family matters семейные дела; III.2.2. Домашні проблеми: thedishonour семейное бесчестье; III.2.3. Благополуччя: a family festival семейное торжество), підтверджуючи тісний зв'язок концептів “Family”, “House”, “Home”. Таким чином, встановлений смисловий обсяг концептів “House”, “Home” і “Family” дає підстави стверджувати, що вони є культурозумовленими константами в британській мовній картині світу й займають важливе місце в англійській мовній свідомості.

У четвертому розділі “Когнітивна структура концептів “Maison” і “Famille” у французькій мовній свідомості” формується польова модель концептів “Maison” і “Famille” та інтерпретуються їх понятійні складові з опорою на художньо-концептуальний простір, поданий у мовному втіленні Гюставом Флобером.

Базові лексичні значення Maison і Famille, зафіксовані енциклопедичним словником Le Petit Larousse, були обрані як опорні понятійні значення для подальшого польового моделювання концептів.

У процесі дослідження встановлено, що кожне словникове тлумачення Maison як просторового об'єкта, що використовується як будинок, житло, заклад, підтверджується концептуальним аналізом і розширюється у своєму трактуванні завдяки супровідним класифікаційним семам, актуалізованим Г. Флобером. Оскільки в романах концепт “Maison” поперемінно розглядається як сільський і міський об'єкт, то в аналізі, відповідно, виділяються парцели у складі конституента I.1. Будівля для житла (I.1.1. Сільський маєток і I.1.2. Міська будівля), які цілою низкою сем детально описують кожен тип будови. Парцела I.1.1. Сільський маєток включає такі понятійні смисли концепту: I.1.1.1. Будинок щодо його власника: la maison du marйchal – дом кузнеца; I.1.1.2. Будинок за зовнішньою характеристикою: …et, lorsqu’on vient des ponts, on aperзoit, а droite sur l’autre berge, un talus de gazon que domine une maison blanche …и если миновать мосты, то направо, на противоположном берегу, над откосом, где зеленеет дерн, будет виден белый дом; I.1.1.3. Будинок за внутрішньою характеристикою; I.1.1.4. Рідне вогнище: la maison maternelle – материнский дом; I.1.1.5. Локус розташування в просторі щодо інших об'єктів: Cette maison, spacieuse, avec un jardin donnant sur la campagne – Этот просторный дом с садом, выходившим в поле. Парцела I.1.2. Міська будівля семантизує концепт за допомогою смислових ознак, до яких належать: I.1.2.1. Будинок за зовнішньою характеристикою: les maisons de briques – кирпичные дома; I.1.2.2. Будинок за внутрішньою характеристикою:…d’une des maisons les plus confortables d’Yonville –…в одном из сравнительно комфортабельных ионвильских домов; I.1.2.3. Будинок щодо його власника (місце проживання посадовця): la maison du notaire – дом нотариуса, la maison du pharmacien – дом аптекаря, la maison du mйdecin – дом врача; I.1.2.4. Кінцевий пункт призначення: Ils descendirent rue de Laval, devant une maison – Они спустились по улице Лаваля к дому. Осмислення концепту в конституенті I.2. Місцеперебування суб'єкта здійснюється за допомогою прислівника місця а la maison, де, крім розгляду дому як об’єкта, у якому суб'єкт облаштовує своє життя (I.2.1. У себе, в своєму житлі, не в гостях: On l’attendait le soir mкme а la maison pour fкter son succиs – А дома ждали в тот же день к вечеру, чтобы отметить его успех; I.2.2. У свій будинок або в своє житло, туди, де живеш: Elle fit revenir а la maison sa petite fille, que son mari, durant sa maladie, avait renvoyйe chez la nourrice – На время болезни ее муж отправил дочку к кормилице – теперь она взяла ее домой; I.2.2.1. Кінцевий пункт призначення: Charles, bouleversй par la nouvelle de la saisie, йtait rentrй а la maison – Шарль, потрясенный