ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Шабельник Тетяна Володимирівна

УДК 658.012.4(043.3)

МОДЕЛЮВАННЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ СЕЗОННИХ ФАКТОРІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЧО–ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Спеціальність 08.03.02 – економіко–математичне моделювання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної кібернетики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент

Томяковський Анатолій Сергійович,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Клебанова Тамара Семенівна, Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної кібернетики (м. Харків);

кандидат економічних наук Берсуцький Антон Якович, проректор з економічної та фінансової діяльності Донецького університету економіки та права (м. Донецьк).

Провідна установа:

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана Міністерства освіти і науки України, кафедра економіко-математичних методів (м. Київ).

Захист дисертації відбудеться 25 жовтня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198 а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розіслано 22 вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Виробничо-економічні системи (ВЕС) є основою розвитку економіки. До ВЕС відносяться підприємства зайняті виробництвом продукції, виконанням робіт та послуг в будь-якій галузі народного господарства. В умовах розвитку ринкових відносин ВЕС постійно потерпають структурних, функціональних, організаційних змін, спрямованих на підвищення ефективності їх функціонування. При цьому функціонування ВЕС залежить від впливу різних факторів, серед яких важливу роль відіграють фактори сезонності.

Чисельні дослідження свідчать про значний вплив факторів сезонності, як на величину внутрішнього валового продукту по окремих галузях, так і на загальну величину ВВП країни. Так, у динаміці будівельного виробництва за рахунок впливу факторів сезонності спостерігався сезонний спад обсягів виробництва у першому кварталі до 30%, але сезонне зростання на 18% у другому та на 17% у третьому кварталі. У промисловому виробництві сезонний спад виробництва в першому і другому кварталі складав 5% і 2% відповідно. Сезонний спад величини реального ВВП склав 0,1% у першому кварталі і був компенсований сезонним зростанням у третьому.

Подальший розвиток ефективності ВЕС обумовлює об'єктивну необхідність удосконалення теоретичних і методичних засад підвищення ефективності на основі розробки моделей і створення методів з регулювання впливу факторів сезонності в управлінні ефективністю.

Урахування впливу факторів сезонності створює потенційні можливості підвищення ефективності функціонування ВЕС. Дослідження наслідків впливу факторів сезонності на функціонування виробничо–економічних систем проводилися вітчизняними і зарубіжними вченими і практиками. Серед них: А.Н. Байдаков, В.В. Вітлінський, В.М. Геєць, М.Г. Гузь, І.І. Єлісеєва, Т.С. Клебанова, С.Б. Куріленко, Ю.Г. Лисенко, Дж. Форрестер, А.І. Хорев, Є.А. Хруцький, Л.Н. Чайникова, М.М. Юзбашев, та ін. Однак, більшістю зазначених авторів проводилися дослідження наявності сезонної складової як супутньої і такої, що потребує виключення з метою одержання статистичних характеристик. Тоді як систематизовані розробки щодо визначення впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС, а також розробки щодо створення і застосування моделей оцінки впливу цих факторів в управлінні, тобто, моделі, що забезпечують максимізацію позитивного і мінімізацію негативного впливу факторів сезонності на ефективність функціонування ВЕС, у даний час фактично відсутні.

Таким чином, розробка концепції моделювання оцінки впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС та комплексу моделей і методів регулювання цього впливу з метою підвищення ефективності ВЕС є актуальною, що й обумовило вибір теми дослідження, мети і завдань дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках держбюджетної теми ДонНУ Г-00/54 “Моделювання динаміки виробничо-економічних систем”, номер держреєстрації – 0100U001971.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка комплексу моделей щодо визначення і регулювання впливу факторів сезонності на функціонування ВЕС на основі логістичної концепції та методів адаптивного управління. Для досягнення поставленої мети було поставлено і вирішено такі завдання:

провести аналіз функціонування ВЕС в умовах впливу факторів сезонності;

провести аналіз моделей і методів визначення впливу факторів сезонності на функціонування ВЕС;

сформулювати концепцію моделювання оцінки впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС, яка дозволить підвищити ефективність її функціонування;

розробити комплекс моделей оцінки ефективності виробництва і реалізації продукції, які дозволять визначати принципи і методи підвищення ефективності в умовах впливу факторів сезонності;

розробити комплекс моделей регулювання впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС;

розробити алгоритми реалізації моделей оцінки ефективності виробництва і реалізації продукції й систему інформаційної підтримки прийняття рішень;

розробити метод визначення економічної ефективності моделей в управлінні ВЕС.

Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є процеси функціонування виробничо–економічної систем в умовах впливу факторів сезонності.

Предметом дослідження є моделі і методи визначення впливу факторів сезонності на ефективність функціонування виробничо–економічної системи.

Методи дослідження. В роботі використано методи системного аналізу для розробки концепції, методи статистичного аналізу і загальної теорії систем - для аналізу предметної області, методи економіко-математичного моделювання та теорії адаптивного управління - для розробки комплексу моделей управління ефективністю ВЕС, методи теорії прийняття рішень - для удосконалення методу визначення економічної ефективності моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено постановку і вирішення нової актуальної задачі моделювання оцінки ефективності виробничо–економічної системи в умовах впливу факторів сезонності. При цьому отримано такі наукові результати:

Вперше розроблено:

концепцію оцінки ефективності ВЕС в умовах впливу факторів сезонності, що грунтується на принципах системного підходу, логістики, адаптивного управління та дозволяє підвищити ефективність функціонування ВЕС в умовах розвитку ринкових відносин;

модель оцінки ефективності виробництва продукції ВЕС в умовах впливу факторів сезонності, яка забезпечує визначення основних напрямів зниження витрат на виробництво продукції;

модель оцінки ефективності реалізації продукції ВЕС в умовах впливу факторів сезонності, яка дозволяє формувати принципи і шляхи підвищення доходу від реалізації продукції в умовах ринку;

моделі регулювання впливу факторів сезонності на ефективність функціонування ВЕС. Моделі розроблені на засадах принципів логістичного підходу в моделюванні матеріальних та грошових потоків, вони дозволяють проводити координацію процесів виробництва і реалізації продукції з метою підвищення ефективності функціонування ВЕС.

Отримав подальшого розвитку

комплекс моделей оцінки ефективності реалізації продукції: модель рейтингової оцінки впливу факторів сезонності, моделі уточненої та інтегральної оцінки, - на основі яких приймаються рішення щодо максимізації доходу від реалізації продукції в умовах дії факторів сезонності.

Удосконалено

метод визначення економічної ефективності моделей за рахунок використання поняття реального та недоотриманого доходу, реальних і можливих додаткових витрат.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що теоретичні положення, викладені в дисертаційній роботі, доведені до рівня практичної реалізації. Розроблений комплекс економіко–математичних моделей оцінки впливу сезонних факторів на ефективність ВЕС впроваджений на ВАТ “Очеретинський цегловий завод “Індустрія” (с.м.т. Очеретино Донецької обл.), що підтверджується актом впровадження. Запропонований комплекс моделей і методів, що реалізує технологію сезонного регулювання процесів функціонування виробничо-економічних систем, є в значній мірі універсальним формалізованим інструментом прийняття рішень і може бути використаний для управління ВЕС, де має місце вплив факторів сезонності.

Особистий внесок здобувача. Всі одержані в дисертаційній роботі наукові результати було одержано автором самостійно. В роботах у співавторстві автором особисто проведено аналіз впливу факторів сезонності на економічні показники, розроблено концепцію моделювання оцінки впливу факторів сезонності в управлінні виробничо-економічними системами і модель оцінки впливу факторів сезонності на процес реалізації продукції.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися й обговорювалися на наукових семінарах кафедри економічної кібернетики Донецького національного університету, наукових семінарах кафедри комп’ютерних технологій Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих вчених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (м. Донецьк, 2000 р.); VIII Всеукраїнській науково-методичній конференції проблем економічної кібернетики (м. Донецьк, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 10 роботах загальним обсягом 4,1 д.а., з яких авторові належить 3,5 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 112 найменувань, 4 додатків. Робота викладена на 153 сторінках. Текст дисертації містить 11 рисунків, 6 таблиць.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об’єкт, предмет і методологію дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичну та практичну значимість роботи.

У першому розділі “Аналіз стану та шляхи підвищення ефективності виробничо-економічних систем в умовах впливу факторів сезонності” обгрунтовано наявність як негативних, так і позитивних дій факторів сезонності на параметри ВЕС і необхідність регулювання такого впливу. Фактори сезонності з логістичної позиції можуть чинити вплив на процес виробництва і реалізації продукції у вигляді зміни розміру доходу та бути відображеними певним законом зміни доходу і витрат z(t). На рис. 1 представлен закон зміни параметру z(t).

Різниця між площиною функції z(t) та площиною прямокутнику S зі сторонами [0, z0 - z1 ] й [0, Т] є величиною витрат, що виникають за рахунок впливу факторів сезонності. Величина S показує величину витрат, що додатково виникають за рахунок впливу факторів сезонності у період Т.

В основі процесу впливу факторів сезонності знаходиться матеріальне середовище у вигляді технологічних елементів і господарських відносин. Реалізацією мети підвищення ефективності ВЕС в умовах впливу факторів сезонності є синтез управлінських рішень щодо коригування план-графіка виробництва продукції, плану реалізації продукції на основі використання активного і пасивного шляхів коригування впливу факторів сезонності. Згідно з активним шляхом коригування впливу факторів сезонності залучаються додаткові інвестиційні проекти компенсації негативного або посилення позитивного впливу факторів сезонності, за умов пасивного - проводиться коригування план-графіка виробництва і плану реалізації продукції без додаткових інвестицій.

Концепція моделювання оцінки впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС дозволяє синтезувати стратегію узгодження внутрішніх і зовнішніх економічних інтересів з умовами впливу факторів сезонності, використовуючи такі їх особливості, як створення сприятливих і несприятливих умов функціонування ВЕС. Концепція грунтується на логістичній моделі, яка представлена послідовністю технологічних блоків:

-

-

-

-

-

-

Через специфіку механізму впливу факторів сезонності і необхідність моделювання цього впливу на ефективність ВЕС, всі вказані блоки логістичної моделі, окрім блоку "ринок продукції", представлені множиною технологічних елементів. Технологічний елемент виконує певний вид робіт (технологічні операції по виготовленню комплектуючих деталей, одиниць продукції, перевезенню, зберіганню і т.п.). Завантаження технологічного елементу визначається номенклатурою робіт по видах продукції, кількістю і термінами виготовлення продукції, що відображається в плані виробництва продукції.

Для викладу концепції моделювання оцінки впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС введемо наступні припущення:

Припущення 1. Через існування однієї основи в процесах закупівлі і збуту продукції (ринок продукції) та механізму впливу факторів сезонності (зміна попиту і пропозиції на ринку продукції) з двох процесів буде розглянуто тільки процес реалізації (збуту) продукції.

Припущення 2. Вплив факторів сезонності виявляється у вигляді зміни доходу від реалізації продукції і зміни постійних та перемінних витрат в процесі її виробництва.

Припущення 3. Функція виробництва і реалізації продукції виражена синусоїдальною формою.

Припущення 4. Виробнича програма припускає виготовлення продукції одного виду.

Припущення 5. Зміна витрат на виконання роботи технологічними елементами залежно від впливу факторів сезонності розглядатиметься на прикладі одного технологічного елементу.

На рис. 2 представлена концептуальна схема моделювання впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС.

Згідно зі схемою на рис. 2, фактори сезонності впливають на систему матеріально-технічного забезпечення, виробництва і реалізації продукції незалежно від системи управління. Фактори сезонності чинять вплив на технологічні елементи і на види продукції в процесі реалізації. Технологічний елемент Te = g, s(t), M+FS, M-FS, в умовах впливу факторів сезонності, визначено наступними параметрами: g – середнє значення величини ресурсу в одиницю часу; s(t) – вартість одиниці ресурсу як функція часу у залежності від впливу факторів сезонності; M+FS - впорядкована множина календарних дат, що представляє період із сприятливими умовами зниження витрат на виконання роботи; M-FS - впорядкована множина календарних дат, що визначає період з несприятливими умовами зниження витрат на виконання роботи. При зміні величини ресурсу s(t), за рахунок впливу факторів сезонності, у бік зменшення, формується період M+FS, у бік збільшення – період M-FS.

Продукція PрPрFS={c(t), (t), L, L+FS, L-FS}, характеризується наступними параметрами: с(t) - вартість одиниці продукції в умовах впливу факторів сезонності; (t) - інтенсивність продажів продукції в умовах впливу факторів сезонності; L - плановий або фактичний період реалізації партії продукції; L+FS - найсприятливіший період для реалізації продукції; L-FS - найменш сприятливий період для реалізації продукції. Періоди L+FS і L-FS відображаються значеннями с(t), (t). У випадку, якщо с(t), (t) зростають щодо деякого середнього значення, утворюється період L+FS, при зниженні - період L-FS.

Задача системи управління полягає в оцінці завантаження технологічного елемента в процесі виробництва продукції і в оцінці реалізації продукції із застосуванням, відповідно, моделей оцінки ефективності виробництва і реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності.

За результатами моделювання ухвалюються рішення з коригування план-графіка виробництва або плану реалізації продукції з використанням моделей регулювання впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС. За допомогою моделей мінімізації витрат в процесі функціонування технологічних елементів і моделей максимізації доходу від реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності визначаються допустимі розміри витрат і доходу, які, відповідно, можуть бути компенсовані або додатково отримані. Реалізація концепції надає змогу системі управління підвищити ефективність ВЕС.

У другому розділі “Моделі управління ефективністю функціонування виробничо-економічної системи в умовах впливу факторів сезонності” представлено авторський комплекс моделей оцінки впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС.

Вплив факторів сезонності на процес виробництва продукції розглядається з позиції наявності множини технологічних елементів Te, підмножинами якої є множина технологічних елементів TeFS, чутливих до впливу факторів сезонності, та технологічних елементів Te0 – нечутливих до впливу.

Для технологічного елементу TerTeFS заданий закон виміру вартості одиниці ресурсу sr(t) , ресурси gr, впорядковані множини дат Mr+FS ={t: t(dr1+FS, …, dr2+FS)}, і Mr-FS ={t: t(dr1-FS,…, dr2-FS)}. Де dr1+FS – початкова дата найбільш сприятливого періоду для виконання роботи r Ri; dr2+FS – кінцева дата найбільш сприятливого періоду для виконання роботи r Ri; dr1-FS - початкова дата найменш сприятливого періоду для виконання роботи r Ri; dr2-FS – кінцева дата найменш сприятливого періоду для виконання роботи r Ri.

Позначимо сумарну величину ресурсу у періоди позитивного й негативного впливу факторів сезонності відповідно як й ; трудомісткість і вартість виконання роботи - як , відповідно.

Додаткове зниження витрат на виконання роботи визначається рівнянням:

.

Додаткове підвищення витрат на виконання роботи визначається таким чином:

.

Сумарне зниження витрат визначається згідно з рівнянням:

.

Сумарне підвищення витрат визначається рівнянням:

.

Потенційно можливе сумарне зниження витрат розраховується таким чином:

.

Потенційно можливе сумарне підвищення витрат розраховується в такий спосіб:

.

Функція мети оцінки ефективності виробництва продукції залежно від наявності сприятливих і несприятливих умов виконання робіт, створених впливом факторів сезонності, буде мати вигляд:

(1)

з урахуванням обмежень: ; ; ; ;.

Таким чином, значення цільової функції може змінюватися в межах від 0 до 1, тобто 0 EPPFS 1.

Якщо =1, то системою управління створена оптимальна виробнича програма виробництва продукції з повним використанням потенціалу позитивних умов впливу факторів сезонності.

Вплив факторів сезонності в процесі реалізації продукції відбувається через підвищення або зниження ціни одиниці продукції в процесі її реалізації або (та) через збільшення або скорочення обсягів продажів. Підвищення ефективності є можливим, якщо буде максимально використано позитивний вплив факторів сезонності і скорочено до мінімуму негативний вплив в процесі реалізації продукції.

Оцінка ефективності виробничої програми з позиції впливу факторів сезонності на реалізацію продукції визначатиметься через розмір одержуваного доходу. Функція мети буде мати вигляд:

max D(x(t),c(t)), t T,

при обмеженнях: x(t) X(t), c(t) C(t), де x(t) - обсяг продукції, що реалізовано на ринку у момент часу t; c(t) - ціна одиниці реалізованої продукції у момент часу t; X(t) - плановий обсяг реалізуємої продукції у момент часу t. C(t) – ринкова планова ціна одиниці реалізованої продукції у момент часу t.

Для формалізації оцінки ефективності реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності, введемо наступні позначення:

-

-

-

-

Для формалізації оцінки ефективності реалізації продукції в періоди сприятливі та несприятливі щодо величини реалізованої продукції в умовах впливу факторів сезонності представимо наступні можливі варіанти співвідношення періодів Lix+FS та Lix-FS з періодом реалізації Lix продукції i-го виду, чутливого до впливу факторів сезонності:

1. Mi Mix+FS ; Mi Mix-FS = ; Mi Mix+FS.

2. Mi Mix+FS = ; Mi Mix-FS ; Mi Mix-FS.

3. Mi Mix+FS ; Mi Mix-FS = ; Mix+FS Mi (2)

4. Mi Mix+FS = ; Mi Mix-FS ; Mix-FS Mi.

5. Mi Mix+FS = ; Mi Mix-FS = .

6. Mi Mix+FS ; Mi Mix-FS ; Mix-FS Mi; Mix+FS Mi.

Для продукції множин PрсFS та PрcxFS буде отримана така ж структура варіантів співвідношення періодів, як і в (2).

Продукції, що реалізується у поточний момент часу, може відповідати лише один з варіантів (2).

Аналіз варіантів (2) дає змогу зробити наступний висновок. Найсприятливішим варіантом реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності є варіант 1, тому що період реалізації продукції повністю співпадає із сприятливим періодом реалізації продукції і не перетинається з несприятливим періодом реалізації продукції.

Якнайменш сприятливим варіантом реалізації продукції є варіант 2, тому що період реалізації продукції або повністю співпадає, або є меншим несприятливого періоду реалізації продукції і не перетинається із сприятливим періодом реалізації продукції. Це свідчить про максимально можливі додаткові втрати доходу при реалізації продукції.

Аналіз варіантів 3 і 4 свідчить про те, що можна вважати варіант 3 менш ефективним, в порівнянні з варіантом 1, але більш ефективним в порівнянні з варіантом 2; варіант 4 більш ефективний в порівнянні з варіантом 2, але менш ефективний в порівнянні з варіантом 1 і т.п.

Для формального представлення рейтингової оцінки кожного варіанту (2) реалізації продукції i-го виду використовується наближений метод, в якому враховуються події попадання періодів реалізації продукції в сприятливі і несприятливі періоди реалізації продукції, утворені за рахунок впливу факторів сезонності.

Рейтингова оцінка варианту Rij, j =1, 2, …, 6 для i-го виду продукції розраховується згідно з виразом:

Rij=Rij++Rij-,

де Rij+ - рейтингова оцінка j-го варіанту реалізації продукції щодо використання сприятливого періоду реалізації продукції за рахунок впливу факторів сезонності;

Rij- - рейтингова оцінка j-го варіанту реалізації продукції щодо використання несприятливого періоду реалізації продукції за рахунок впливу факторів сезонності.

Система управління на основі рейтингової оцінки одержує інформацію щодо ухвалення рішень з необхідності проведення або припинення дослідження питань ефективності реалізації продукції.

Для більш точного розрахунку оцінки ефективності реалізації продукції множини PрFS необхідно ввести наступні позначення:

-

-

Через наявність в механізмі впливу факторів сезонності сприятливого періоду реалізації продукції, може мати місце зниження доходу в залежності від співвідношення на часовій осі вказаного періоду і періоду реалізації продукції. Для побудови моделі визначення таких збитків введемо наступні позначення:

-

-

Позначимо уточнені оцінки ефективності реалізації продукції i-го виду як EKRАi, ECRАi, ECКRАi. Рівняння для обчислення уточненої оцінки EKRАi має вигляд:

. (3)

Рівняння для обчислення уточнених оцінок ECRАi, ECКRАi є аналогічними (3).

Інтегральна оцінка ефективності реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності визначається в наступний спосіб:

E=kFS(EKRA+ECRA+ECKRA)/3.

E=1 означає, що при реалізації продукції враховані і використані сприятливі періоди і не використані не сприятливі періоди впливу факторів сезонності; E=0 - при реалізації продукції повністю не використані сприятливі періоди і використані в повному обсязі не сприятливі періоди впливу факторів сезонності.

Отримані моделі визначення оцінки ефективності реалізації продукції, дозволяють створити в управлінні систему отримання оцінок, починаючи з попередньої і закінчуючи інтегральною оцінкою. Це створює умови для економії ресурсів управління і забезпечує надійну оцінку ефективності реалізації продукції в умовах впливу факторів сезонності, як на етапі розробки плану реалізації, так і при безпосередній реалізації продукції. В результаті, в першому випадку, може бути проведено укрупнене або детальне коригування плану реалізації продукції. В іншому випадку – буде розраховано можливі втрати від реалізації продукції за рахунок не врахованого впливу факторів сезонності і розроблено заходи щодо компенсації таких втрат.

Регулювання впливу факторів сезонності на ефективність ВЕС може мати наступні варіанти.

Варіант 1. Реалізація продукції на ринку має фіксовані терміни поставки споживачу, не підлягає зміні за ініціативою ВЕС.

Позначимо множину видів продукції з фіксованими термінами поставки споживачу як , множину технологічних елементів, чутливих до впливу факторів сезонності як . Розрахункова величина недоотриманого доходу Di-FS набуває статусу показника, що визначає збитки за рахунок використання зовнішньої орієнтації планування в умовах впливу факторів сезонності. Компенсація недоотриманого доходу Di-FS для продукції Pрi можлива, якщо . В іншому випадку компенсація може бути проведена за рахунок зміни вартості одиниці продукції або обсягу продажів. Продукція характеризується також отриманим додатковим доходом Di+FS. Тоді сумарний додатковий доход від реалізації продукції DiFS визначатиметься так:

DiFS = Di+FS -(Di-FS- (-)). (4)

Функція мети для (4) має вигляд:

max DiFS. (5)

Для реалізації функції мети (5) необхідно таким чином перебудувати план-графік виконання робіт при виробництві продукції , що б були максимально використані сприятливі умови виконання робіт технологічними елементами множини . Реалізація функції мети (5) дозволяє системі управління в умовах впливу факторів сезонності максимізувати доход від реалізації продукції, для якої терміни постачань зафіксовано та не можуть бути змінені ВЕС. Максимізувати доход стає можливим за рахунок пошуку резервів зниження витрат на виробництво продукції.

Варіант 2. Реалізація продукції на ринку не має фіксованих термінів поставки споживачу, терміни можуть встановлюватися за ініціативою ВЕС.

Позначимо множину видів продукції з нефіксованими термінами поставки споживачу як . Зміст задачі в системі управління ВЕС представимо наступними варіантами.

1.

. (5)

2. Модель оцінки та функція мети має вигляд (1). Для виконання функції мети необхідно скоригувати план-графік виконання робіт технологічними елементами множини .

3. План-графік виконання робіт і план реалізації продукції не узгоджені. Неузгодженість компенсується утворенням запасів готової продукції, виготовлених комплектуючих деталей, вузлів.

Представлені моделі підвищення ефективності ВЕС побудовано з урахуванням використання в ВЕС як ззовні орієнтованого планування, так і внутрішнього. При цьому існує прив'язка видів робіт до виду реалізованої продукції. Такий підхід є необхідним з позиції забезпечення безперервності технологічного процесу і дотримання принципів логістики.

У третьому розділі “Методи реалізації моделей управління ефективністю виробничо-економічної системи в умовах впливу факторів сезонності” розроблено алгоритм реалізації моделей визначення ефективності ВЕС. Алгоритм містить порядок визначення основних вимог до попередньої обробки інформації, формалізації представлення множини видів споживаних матеріальних ресурсів, видів реалізуємої продукції і технологічних елементів. Алгоритм визначає структуру і функції системи ефективності ВЕС в умовах впливу факторів сезонності.

Розроблено структуру системи інформаційної підтримки ухвалення рішень в умовах впливу факторів сезонності. Система використовує фактори сезонності як основу формування потенційних можливостей підвищення ефективності ВЕС в умовах постійного визначення компромісів між внутрішніми і зовнішніми інтересами ВЕС. Розроблено табличну форму зображення списку початкових і розрахункових параметрів.

Метод визначення економічної ефективності моделей передбачає розрахунки економічної ефективності на різних етапах реалізації моделей:

,

де - можливий річний приріст прибутку за рахунок використання потенційної можливості підвищення обсягів реалізованої продукції;

- можливий річний приріст прибутку за рахунок використання потенційної можливості зниження витрат виробництва продукції.

Коефіцієнт економічної ефективності Е та термін окупності Т розраховуються згідно виразів:

,

,

де Кк - одноразові витрати на розробку моделей;

Еnt - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на розробку моделей, встановлений в галузі або на підприємствах-аналогах.

В табл. 1 відображено фактори, які визначили економічну ефективність від впровадження результатів дисертаційної роботи на ВАТ “Очеретинський цегловий завод “Індустрія”

Таблиця 1

Найменування фактора | Отриманий результат, тис.грн.

Річний приріст прибутку за рахунок використання потенційної можливості підвищення обсягів реалізованої продукції |

34,15

Річний приріст прибутку за рахунок використання потенційної можливості зниження витрат виробництва продукції |

21,85

Усього | 56,00

Методика розрахунку економічної ефективності реалізації моделей оцінки впливу факторів сезонності в ВЕС включає наступні складові: визначення списку технологічних елементів та видів продукції, на яку впливають фактори сезонності при виробництві продукції і реалізації; виконання модельних розрахунків щодо визначення додаткового умовного доходу та додаткового потенційного зниження доходу; визначення сукупного доходу від реалізації продукції, прибутку, нормативних даних; визначення витрат на розробку та експлуатацію моделей оцінки впливу факторів сезонності; визначення рівню збільшення прибутку, коефіцієнту економічної ефективності, окупності витрат.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на теоретичному, методологічному та інструментальному рівнях поставлено і вирішено задачу моделювання оцінки ефективності виробничо-економічної системи в умовах впливу факторів сезонності. У ході дослідження отримано такі основні результати:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

за матеріалами конференцій

8.

9.

10.

АНОТАЦІЯ

Шабельник Т.В. Моделювання оцінки впливу сезонних факторів на ефективність виробничо–економічної системи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко–математичне моделювання. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006 р.

У дисертаційній роботі запропоновано концепцію моделювання оцінки впливу сезонних факторів на ефективність ВЕС, яка заснована на принципах системного й функціонального підходу до управління впливом факторів сезонності на параметри ВЕС. Реалізація концепції дозволяє максимізувати використання позитивного впливу і мінімізувати негативний вплив сезонних факторів, і таким чином підвищити ефективність і конкурентоспроможність ВЕС в умовах розвитку ринкових відносин.

Розроблено комплекс економіко-математичних моделей, зокрема: модель оцінки ефективності реалізації продукції ВЕС в умовах впливу факторів сезонності, реалізація якої дозволяє формувати принципи і шляхи підвищення ефективності реалізації продукції в умовах ринку; модель оцінки ефективності виробництва продукції ВЕС в умовах впливу факторів сезонності, реалізація якої забезпечує визначення основних напрямів зниження витрат у технологічного елементу ВЕС; моделі регулювання впливу факторів сезонності.

Розроблено алгоритми реалізації моделей оцінки ефективності виробництва і реалізації продукції та систему інформаційної підтримки прийняття рішень.

Удосконалено метод визначення економічної ефективності моделей за рахунок використання поняття реального та недоотриманого доходу, реальних і можливих додаткових витрат.

Ключові слова: фактор сезонності, ефективність ВЕС, ефективність реалізації продукції, ефективність виробництва продукції, моделі регулювання впливу факторів сезонності.

АННОТАЦИЯ

Шабельник Т.В. Моделирование оценки влияния сезонных факторов на эффективность производственно–экономической системы.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – экономико–математическое моделирование. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2006 г.

В диссертации осуществлена постановка и решение новой актуальной задачи моделирования оценки эффективности производственно-экономической системы в условиях влияния факторов сезонности. Разработана концепция моделирования оценки влияния факторов сезонности на эффективность ПЭС. В основе концепции заложено обоснование наличия как отрицательных, так и положительных воздействий факторов сезонности на параметры функционирования ПЭС. При этом повышение эффективности ПЭС возможно за счет максимизации дохода от реализации продукции и минимизации затрат при выполнении работ технологическими элементами. В рамках предложенной концепции разработан комплекс экономико-математических моделей, реализующих технологию сезонного регулирования процессов функционирования производственно-экономических систем.

Разработана модель оценки эффективности реализации продукции, подверженной влиянию факторов сезонности, которая позволяет повысить эффективность реализации продукции ПЭС в условиях рынка.

Разработана модель оценки эффективности производства продукции, подверженной влиянию факторов сезонности, которая позволяет снизить затраты на производство продукции.

Разработаны модели регулирования влияния факторов сезонности на эффективность ПЭС. Применение моделей позволяет, учитывая режимы поставки продукции потребителю (фиксированные и не фиксированные), определять неизбежные потери дохода и моделировать процесс их компенсации за счет минимизации затрат, возникающих под влиянием факторов сезонности на стадии производства продукции, или в результате изменения ценовой политики, а также за счет потребителя.

В работе установлено, что управленческие решения, принимаемые на основе модельных расчетов эффективности, могут быть реализованы по активному или пассивному сценариям - в результате корректировки план-графика или плана реализации продукции (пассивный сценарий) или в результате выполнения инвестиционных проектов, позволяющих устранить отрицательное влияние факторов сезонности (активный сценарий). Это позволяет принимать решения на альтернативной основе, что повышает качество решений.

Разработаны алгоритмы реализации моделей, определяющий функциональную структуру информационного обеспечения и порядок выполнения расчетов основных параметров эффективности ПЭС в условиях влияния факторов сезонности, что повысило качество реализации моделей и снижение соответствующих затрат.

Теоретическое значение результатов работы состоит в том, что полученные результаты и рекомендации дополняют теорию управления производственно-экономическими системами и тем самым решают одну из актуальных научных задач экономико-математического моделирования.

Внедрение результатов исследования в систему управления ОАО “Очеретинский кирпичный завод “Индустрия” (п.г.т. Очеретино Донецкой обл.) позволило получить экономический эффект в размере 56 тыс. грн. за счет снижения затрат при выполнении работ технологическими элементами и роста дохода от реализации продукции.

Предложенные модели могут быть использованы на предприятиях любой отрасли, где имеет место влияние факторов сезонности и возникает необходимость определения и использования дополнительных потенциальных источников повышения эффективности.

Ключевые слова: фактор сезонности, эффективность ПЕС, эффективность реализации продукции, эффективность производства продукции, модели регулирования влияния факторов сезонности.

SUMMARY

Shabelnik T.V. The modelling Seasons Factories Valuation Influences on to the Efficacy of the Production and Economic Systems. – Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Economic Sciences on speciality 08.03.02 – economic and mathematical modelling. Donetsk National Unirverity, Donetsk, 2006.

In dissertation work the conception of seasons factories modeling in the system of management of developing and economics systems is represented. The conception in full measure provides firstly, the systems of expenses and incomes formed of enterprise influences of seasons factories are examined.

Based on proposed conception the complex of economic mathematical models of Seasons Factories Valuation Influences on to the Efficacy of the Production and Economic