СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

СЕРГЄЄВА Вікторія Євгенівна

УДК 372.881.111.1:373.5.03

ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ

У ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ

ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | кандидат педагогічних наук, доцент

Карпенко Іван Михайлович,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, декан факультету іноземних мов.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор

Миропольська Наталія Євгенівна,

Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України,

завідувач лабораторії проблем естетичного виховання;

кандидат педагогічних наук, доцент

Міквабія Едуард Гулійович,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Луганськ),

завідувач кафедри англійської мови.

Провідна установа: | Криворізький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кривий Ріг.

Захист відбудеться 14.06.2006 р. о 13_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а).

Автореферат розіслано 12.05. 2006 р.

Учений секретар

Спеціалізованої вченої ради А.О. Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Становлення української державності – складний і тривалий процес, який супроводжується глибокою трансформацією політичної, економічної та соціальної сфер, зміною культурних й духовних пріоритетів української освіти, головною метою якої є розвиток особистості учня. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття), Закон України „Про освіту”, Державна програма „Вчитель” та Національна доктрина розвитку освіти чітко визначають завдання, спрямовані на якісне оновлення навчально-виховного процесу, його модернізацію, створення можливостей для найповнішої самореалізації підростаючого покоління. Сьогодні однією з актуальних проблем, які розглядають науки про людину й суспільство, є формування загальнолюдських цінностей у шкільної молоді.

Необхідність виховання дитини на основі загальнолюдських цінностей відстоювали гуманісти минулого (Мішель Монтень, Франсуа Рабле, Еразм Роттердамський, Вітторіно да Фельтре, Гельвецій, Гольбах, Дідро, Ламетрі).

На загальнолюдських цінностях як меті розвитку людини наголошували видатні вітчизняні мислителі ХVIII – ХІХ ст. (М.Бердяєв, Ф.Достоєвський, М.Козачинський, Я.Козельський, Г.Сковорода, В.Соловйов, Л.Толстой, П.Грабовський, В.Каразін, І.Котляревський, М.Коцюбинський, Леся Українка, І.Франко, Т.Шевченко).

Аксіологічні проблеми виступають предметом методологічних, теоретичних та практичних досліджень філософів (М.Бахтін, В.Біблер, Г.Давидова, О.Дробницький, О.Здравомислов, О.Караченцов, І.Кузнецов, О.Лосєв, О.Чанишев, В.Чанишев, В.Харчев, В.Ядов та ін.), які розглядають проблеми діалогу культур, цивілізацій, народів, на основі яких виникають і формуються загальнолюдські цінності.

Безпосередній зв’язок формування загальнолюдських цінностей і сфери потреб і мотивів людини відзначають представники гуманістичної психології (А.Келле, А.Маслоу, Р.Мей, К.Роджерс, В.Франкл та ін.).

У сучасній вітчизняній психолого-педагогічній науці значний внесок у дослідження проблеми загальнолюдських цінностей зроблено Б.Ананьєвим, О.Асмоловим, Б.Вульфовим, П.Гальперіним, Р.Гуровою, І.Дубровіною, В.Давидовим, Д.Ельконіним, І.Коном, О.Леонтьєвим, А.Макаренком, Н.Менчинською, А.Мудриком, В.Мухіною, В.М’ясищевим, А.Петровським, С.Рубінштейном, В.Сухомлинським, Д.Узнадзе, О.Ухтомським, С.Шацьким, С.Хозе, П.Якобсоном та ін.

Розробка питань формування загальнолюдських цінностей у старших підлітків знайшла відображення в працях сучасних психологів та педагогів, таких як М.Аплетаєв, О.Богданова, М.Вейт, З.Гришанова, В.Петрова, Л.Соколова, О.Сухомлинська, С.Черенкова.

Особливе значення у формуванні загальнолюдських цінностей має вивчення будь-якої мови, яка виступає засобом виховання (Є.Вінарський, П.Гальперін, М.Деркач, І.Зимня, О.Леонтьєв, Г.Китайгородська, Ю.Пасов, Г.Рогова, В.Слободчиков, С.Шатілов, Л.Щерба та ін.).

Вагоме значення у розробці педагогічних умов формування загальнолюдських цінностей учнівської молоді надається питанням духовного катарсису (А.Анікст, В.Асмус, Е.Баллоу, Н.Берхін, Ю.Борєв, Ш.Бутчер, Л.Вороніна, Л.Виготський, Дж. Дземідок, І.Карпенко, О.Лосєв, Д.Лукач, В.Семенов, Й.Хейзінга, В.Шестаков, Г.Шингаров, Т.Флоренська, З.Фрейд, Г.Шевченко та ін.).

Останнім часом низку дисертаційних робіт було присвячено проблемам формування загальнолюдських цінностей у підлітків засобами історії (Г.Фрейман), української літератури (Г.Бондаренко), масової інформації (Д.Попова); формуванню гуманістичних ціннісних орієнтацій старшоклас-ників у процесі вивчення іноземної мови (О.Ціхоцька). Разом з тим, у наукових дослідженнях здебільшого використовується не власне виховний потенціал іноземної мови для формування загальнолюдських цінностей у підлітків, а допоміжні засоби, як-от: відеофільми, музика, образотворче мистецтво, наочність тощо. Не існує й спеціальних досліджень, які б у повній мірі розкривали та обґрунтовували педагогічні умови, що сприяють формуванню загальнолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземної мови.

Актуальність та доцільність дослідження зумовлені необхідністю подолання суперечностей між соціальною значущістю формування й виховання підлітків на засадах загальнолюдських цінностей та виявленням і всебічним вивченням найбільш ефективних педагогічних умов їх формування; теоретико-методологічна – недостатньою розробленістю в педагогіці змісту категорій „загальнолюдські цінності підлітків”, „духовний катарсис”, „катарсична навчальна діяльність” та недостатнім упровадженням в навчальний процес аксіологічних принципів; практична – потребою вироблення нового погляду на виховні можливості іноземної мови.

Отже, соціальна, педагогічна та практична значущість проблеми, її сучасність і недостатня розробка зумовили вибір теми нашого дослідження: “Формування загальнолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземної мови”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема виконувалась відповідно до наукового напрямку, що розроблявся кафедрою педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка „Формування духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва” (державний реєстраційний номер 01830032718), а також відповідно до пріоритетного напрямку наукових досліджень ЛНПУ імені Тараса Шевченка „Базові концепти в мовній картині світу” (державний реєстраційний номер 0103U004995). Тема дисертаційного дослідження затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №6 від 18.10.1999р.).

Об’єкт дослідження – процес формування загальнолюдських цінностей у підлітків.

Предмет дослідження – педагогічні умови ефективного формування загальнолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземної мови.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експе-риментально перевірити педагогічні умови формування загальнолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземної мови.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що ефективність формування загальнолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземної мови може бути досягнута, якщо цей процес побудувати на основі розробки й реалізації таких умов:

· постійне урахування динаміки ціннісної сфери підлітків з метою оперативного коригування навчального процесу з індивідуальним підходом до кожного учня;

· залучення підлітків у катарсичну навчально-виховну діяльність, яка забезпечить їх духовне очищення, ускладнення та піднесення;

· застосування креативних методів аксіологічного змісту на уроках іноземної мови для активізації творчої пізнавальної діяльності учнів.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

? на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури визначити стан та основні методологічні й теоретичні підходи до розв’язання проблеми формування загальнолюдських цінностей у підлітків;

? уточнити сутність і зміст поняття „загальнолюдські цінності підлітків”;

? визначити потенційні виховні можливості іноземної мови як засобу формування загальнолюдських цінностей у підлітків;

? проаналізувати стан сформованості загальнолюдських цінностей у підлітків та визначити їх особливості;

? виявити критерії для визначення рівнів сформованості загальнолюдських цінностей у підлітків 7 – 9 класів, їх систему показників;

? розробити й експериментально перевірити педагогічні умови формування загальнолюдських цінностей у підлітків засобами іноземної мови;

? розробити науково-методичне забезпечення катарсичного напряму для ефективності процесу формування загальнолюдських цінностей у підлітків на уроках іноземної мови.

Теоретико-методологічною основою дослідження визначено філософські й психолого-педагогічні концепції вітчизняних та зарубіжних учених про сутність загальнолюдських цінностей та закономірності їх формування (Л.Архангельський, Л.Виготський, С.Гессен, О.Здравомислов, М.Рокич, В.Тугарінов), про виховний потенціал іноземних мов та інших дисциплін гуманітарного блоку (І.Бім, І.Зимня, Р.Мільруд, Ю.Пасов), про пріоритетну роль загальнолюдських цінностей у духовному розвитку підлітка при міжкультурній комунікації (М.Бахтін, О.Бердичевський, В.Біблер, В.Сафонова, С.Тер-Мінасова), про єдність загальнолюдського й національного (рідного) у вихованні (Л.Виготський), положення катарсичної навчально-виховної діяльності (І.Карпенко, О.Лосєв, К.Ушинський, П.Флоренський), принципи особистісно орієнтованої педагогіки (І.Бех, Є.Бондаревська, О.Сухомлинська та ін.).

Нормативну базу дослідження складають Закон України „Про освіту”, Концепція національного виховання, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст., Концепція розвитку загальної середньої освіти, Закон України „Про мову”, Державна програма з іноземних мов для загальноосвітніх шкіл.

Для розв’язання поставлених завдань та досягнення визначеної мети застосовувався комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з метою з’ясування понятійного апарату та розробки педагогічних умов формування загальнолюдських цінностей у підлітків; контент-аналіз текстів підручників, навчально-методичних комплексів; порівняльний аналіз програм навчання учнів 7 – 9 класів іноземним мовам для визначення теоре-тико-методологічних основ дослідження; емпіричні: прогностичні методи (самооцінка, взаємооцінка, експертна оцінка, узагальнення незалежних характеристик); обсерваційні методи (спостереження, самоспостереження); діагностичні (інтерв’ювання, анкетування, тестування, вивчення творчих робіт школярів, бесіди з учителями та учнями) з метою визначення стану особистісної ціннісної сфери підлітків та систематизування й коригування найбільш дієвих форм, видів та засобів роботи, методів формування загальнолюдських цінностей на уроках іноземної мови; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою перевірки гіпотези дослідження; кількісний і якісний аналізи результатів дослідження з використанням методів статистики з метою визначення валідності та вірогідності отриманих результатів.

Базою дослідження стали загальноосвітні школи м. Луганська й Луганської області. Експеримент проводився в спеціалізованій середній школі І–ІІІ ступенів №42 з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного профілю, у загальноосвітній школі №55, спеціалізованій середній школі іноземних мов №36, у середній спеціалізованій школі І–ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземної мови м. Луганська та в багатопрофільній гімназії м. Лисичанська. Експериментом було охоплено 407 учнів та 65 викладачів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що в ньому вперше запропоновано залучення підлітків до катарсичної навчальної діяльності на уроках іноземної мови; науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування загальнолюдських цінностей у підлітків на уроках іноземної мови; подальшого розвитку набуло розкриття сутності загальнолюдських цінностей підлітків, теоретично обґрунтовано їх сучасну ієрархію; удосконалено інструментарій вивчення та критерії визначення рівнів сформованості загальнолюдських цінностей у підлітків.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в розробці системи творчих завдань, спрямованих на формування ціннісної сфери підлітків, комплексу автентичних текстів з різними видами й формами катарсичної навчальної діяльності, методичного посібника „Teenagers’ World” („Світ підлітка”), спецкурсу „Підліток – Загальнолюдські цінності – Іноземна мова” для студентів спеціальності „Англійська мова та основи інформатики” і спецкурсу „Катарсисна педагогіка” для студентів V курсів усіх спеціальностей факультету іноземних мов та для магістрантів спеціальності „Англійська мова”.

Матеріали дослідження можуть бути використані вчителями загальноосвітніх шкіл, у системі підготовки майбутніх учителів, а також викладачами інститутів післядипломної освіти під час організації й проведення курсів для підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес спеціалізованої середньої школи І–ІІІ ступенів № з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного профілю (довідка про впровадження №508 від 16.11.2003 р.), спеціалізованій середній школі іноземних мов №36 (довідка про впровадження № від 15.07.2002 р.), у загальноосвітній школі №55 (довідка про впровадження № від 3.11.2003 р.), у середній спеціалізованій школі І–ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземної мови м. Луганська (довідка про впровадження №7 від 27.01.2006р.) та в багатопрофільній гімназії м. Лисичанська (довідка про впровадження № від 10.09.2003 р.). За результатами дослідження у навчально-виховний процес Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка впроваджено спецкурс „Підліток – Загальнолюдські цінності –Іноземна мова” для студентів спеціальності „Англійська мова та основи інформатики” (довідка про впровадження №1/19 від 10.01.2006р.) і спецкурс „Катарсисна педагогіка” для студентів V курсів усіх спеціальностей факультету іноземних мов та для магістрантів спеціальності „Англійська мова” (довідка про впровадження №1/ 2463 від 22.12.2005р.).

У роботах, опублікованих у співавторстві, особистий внесок автора полягає в уточненні поняття “загальнолюдські цінності підлітків”, розкритті його сутності та структури; в розробці катарсичних підходів до формування загальнолюдських цінностей в учнів середнього шкільного віку; в дослідженні виховного потенціалу іноземної мови як предмета шкільної програми; у визначенні педагогічних умов формування загальнолюдських цінностей у підлітків засобами іноземної мови; в розробці системи завдань катарсичного змісту на уроках іноземної мови та виданні посібника “Teenagers’ World”.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обгово-рення теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи на засідан-нях кафедри педагогіки та кафедри іноземних мов Луганського національ-ного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, на науково-методичних конференціях викладачів і студентів ЛНПУ імені Тараса Шевченка та СНУ імені Володимира Даля (Луганськ, 2000-2004), на Міжнародній науково-методичній конференції „Диалог культур в аспекте проблем обучения в высшей школе” (Луганськ, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті” (Луганськ, 2003). Методичний посібник „Teenagers’ World” („Світ підлітка”, обсяг – 195с.), виданий за результатами наукового дослідження, було відзначено Науково-методичним центром вищої освіти Міністерства освіти і науки України (довідка №14/18.2-2512 від 27.12.2002р.), ухвалено до подальшого видання з грифом Міністерства освіти та науки України (довідка №14/18.2-2212 від 28.11.2002р.). Методичний посібник „Teenagers’ World” було представлено на IV Київській міжнародній виставці-ярмарку „Книжковий світ-2002” (Київ, 2002), регіональній виставці-ярмарку „Книга. Поліграфія. Реклама. Інформація-2003” (Донецьк, 2003), ІІІ Міжнародній спеціалізованій виставці-ярмарку „Книжковий сад-2003” (Київ, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, у тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях.

Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та 12 додатків на 51 сторінках. Загальний обсяг дисертації 286 сторінок. Робота містить 2 таблиці, 2 схеми та 2 рисунки. Список використаних джерел складається з 433 найменувань (з них 30 – іноземною мовою).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічну та теоретичну основи, методи дослідження, а також наукову новизну й практичне значення результатів, наведені дані по апробацію.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи форму-вання загальнолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземної мови” – розглянуто різні підходи дослідників до проблеми формування загальнолюдських цінностей у підлітків, охарактеризовані сутність та зміст загальнолюдських цінностей, визначені виховні можливості іноземної мови у формуванні ціннісної сфери школярів.

Проблема формування загальнолюдських цінностей учнівської молоді становить собою достатньо складну, багатоаспектну наукову проблему, яка об’єднує низку наукових напрямів. Психологічний аспект зазначеної про-блеми пов’язаний із вивченням загальнолюдських цінностей як процесу, що полягає в засвоєнні шляхом підсвідомого сприйняття набору певних знань, понять, які містять морально-етичні установки (Т.Буякас, П.Гальперін, О.Зе-віна, Н.Тализіна, М.Шардаков та ін). У педагогічних дослідженнях наголо-шується на необхідності емоційного сприйняття ціннісних установок (О.Бєлих, С.Карпенчук, М.Підкасистий, Г.Фрейман, Є.Ященко та ін.). Згідно з цим напрямом, процес формування загальнолюдських цінностей вимагає довільних зусиль, спеціально організованої діяльності з метою створення емоційно-мотиваційного середовища, яке сприяє засвоєнню загально-людських цінностей.

До основних принципів формування ціннісних орієнтацій у педагогічному процесі слід віднести наступні: принцип системного характеру світоглядних понять, ідей, положень, висновків; принцип розвитку та вдосконалення світоглядних знань у навчально-виховному процесі; принцип естетизації в процесі формування ціннісних орієнтацій школярів; принцип систематизації світоглядних понять, ідей, положень, висновків; принцип цілеспрямованої орієнтованості на ціннісні ставлення; принцип культуровідповідності.

Вивчення найбільш ефективних шляхів формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді дозволило виділити основні напрямки організації навчально-виховного процесу: 1) забезпечення під час навчально-виховного процесу принципів змінюваності, розвитку, неповторності, плинності; 2) створення психолого-педагогічних умов для пізнання культурної спадщини різних народів, у якій відбито ціннісні орієнтації; 3) виділення навчального матеріалу, на основі якого формуються погляди, переконання, ціннісні орієнтації; 4) забезпечення умов для саморозвитку, самопізнання учнів. Особлива увага повинна зосереджуватись на взаємозв’язку загальнолюдських цінностей з конкретними духовними й соціальними потребами, морально-естетичними ідеалами школярів.

Історичне тлумачення загальнолюдських цінностей культури нерозривно пов’язане з розумінням сутності людини, її походження, детермінації її життя й діяльності, її соціального й космопланетарного призначення. Розмірковуючи над духовними цінностями, осмислюючи поняття добра і зла, Г.Сковорода твердив, що соціальний прогрес залежить від норм, ідеалів (цінностей), за якими людина будує власне життя, здійснюючи ті або інші вчинки. П.Блонський відзначав, що загально-людською цінністю як такою є незалежна, самостійна, упевнена у своїх поглядах, переконаннях, вчинках особистість. У наукових роботах філософа, художника, громадського діяча М.Реріха аналізується людське життя, підкорене внутрішнім цінностям, шляхи, які проходить особистість до досягнення свого ідеалу, гармонії із зовнішнім світом.

Особливий інтерес у світлі нашого дослідження становлять погляди М.Рокіча, відповідно до яких людські цінності характеризуються такими ознаками: 1) загальна кількість цінностей, які є досягненням людини, порів-няно невелика; 2) усі люди мають ті самі цінності, хоча в різній мірі; 3) цін-ності організовані в системи; 4) витоки людських цінностей простежуються в культурі, суспільстві та його інститутах й особистості; 5) вплив цінностей виявляється практично в усіх соціальних феноменах, які заслуговують вивчення.

Аналіз вітчизняної літератури з проблем аксіології дозволяє виділити три основних підходи до трактування поняття „цінність”: 1) цінність становить собою матеріальні й духовні об’єкти, які завдяки своїм власти-востям задовольняють потреби суб’єкта (суспільства, класу, особистості) (С.Анісімов, Г.Головних, В.Сагатовський, В.Тугарінов, А.Шишкін); 2) цінність є відношенням або суб’єкта до об’єкта, або об’єкта до суб’єкта, або їх взаємодією (В.Гречаний, А.Єремєєв, М.Каган, В.Лапницький, С.Ласло, К.Любутін, А.Харчев, Б.Чагін); 3) цінності є ідеалами спільної й особистої діяльності (О.Бакурадзе, І.Нарський).

Слід підкреслити тісний зв’язок загальнолюдських цінностей з національними, їх взаємовплив і взаємопроникнення. Загальнолюдські аксіологічні пріоритети в основі своїй інтегрують національні цінності, збагачуючи їх.

Авторський підхід до визначення загальнолюдських цінностей полягає у визнанні їх як історично складеної системи узагальнених оціночних уявлень і ставлень людей до найважливіших умов їхнього буття, що забезпечують їх збереження й прогресивний розвиток як представників біологічного виду й розумних соціальних істот.

Аналіз теоретико-методологічних підходів до класифікацій цінностей (А.Кир’якова, Б.Круглова, Б.Лихачов, В.Полозов, Г.Олпорт, О.Сухомлинська, Т.Фролова, Т.Юферєва, В.Ядов та ін.) дозволив визначити теоретичну еталонну модель загальнолюдських цінностей, яка побудована у вертикальному просторі, який ніби „прорізає” у своєму рості й призначенні шари буття й культури, і включає наступні права і духовні цінності людського роду: право на життя (вітальна цінність); право на здоров’я (валеологічна цінність); право на людське співтовариство (соціетальна цінність); право на особисту свободу (лібертальна цінність); право на працю (прагматична цінність); право на особисту власність (приватна цінність); право на пізнання (гностична цінність); право на інформацію (інформаційна цінність); право на спілкування (комунікативна цінність); право на індивідуальність (унікативна цінність); право на творчість (креативна цінність); право на всебічний розвиток (калокагативна цінність).

Ієрархічна система цінностей охоплює провідні сфери буття людей і всі значимі соціальні орієнтації загальнолюдського рівня. Причому кожна з цінностей може одночасно виконувати подвійну функцію: термінальну (бути метою діяльності) й інструментальну (бути її засобом).

Важливим засобом формування загальнолюдських цінностей визнається іноземна мова у всій сукупності її культурологічних та виховних можливостей. Особливого значення набуває підготовка учнів міжкультурної комунікації, яка розуміється як рівноправна взаємодія представників різних спільнот з урахуванням їхньої самобутності й своєрідності, що призводить до необхідності виявлення загальнолюдського на підставі порівняння дослід-жуваної (іноземної) і власної (рідної) культур. Саме через іноземну мову вповні виражається індивідуальність національних культур, їх тісний зв’язок із загальнолюдськими цінностями, дається уявлення про „європейську самосвідомість”, формуються навички міжкультурної комунікації.

У процесі вивчення іноземної мови відбувається формування позитивного ставлення до мови й духовних цінностей, норм, ідеалів, закріплених у ній, тобто, учні оволодівають не лише прагматичними знаннями, навичками й уміннями, а відбувається всебічний розвиток і освіта особистості, які формують у підлітків цінності, притаманні людям будь-якої національності, культури й релігії. Загалом, це переорієнтація освіти під час засвоєння іноземної мови зі „знання центричного на культуровідповідне” (Ю.Пасов).

Ми вважаємо правомірним виділення катарсичної функції мови, у якій акумулюються потенціали багатьох інших функцій, забезпечуючи водночас її особливий смисл, який не збігається у вигляді простої суми всіх попередніх. Катарсис у мові реалізується через синтез розуміння, оцінки й ставлення людини до об’єктів, явищ і процесів навколишнього світу, виражених в адекватній знаковій формі. Саме через переживання мовного катарсису людина стає повноцінною „мовною особистістю”. Під „мовною особистістю” мається на увазі особистість, виражена в мові, яка відображає через мову картину світу й визначає процеси сприйняття й розуміння. Справжня „мовна особистість” – це „Ноmо каthаrsikus”, тобто людина, яка має потребу й здатність зазнавати духовної насолоди від досконалості „мовної картини світу”, від збігу в ній предмета і знака, від точності вираження особистого погляду й оцінки явищ, нарешті, від соціального визнання успішності цієї діяльності.

Отже, мовний катарсис – це складний духовний стан особистості, пов’язаний з переживанням задоволення від високої якості знакового освоєння соціоприродного середовища й внутрішнього світу людини, здійснюваного відповідно до критеріїв адекватності й повноти, новизни й оригінальності, вишуканості й простоти.

У педагогічному плані іноземна мова повинна пройти через ціннісну систему учня, збагачуючи й ускладнюючи її за катарсичним принципом. Мова, засвоювана на основі катарсичних переживань, сама стає особистісною духовною цінністю. Саме в процесі мовної взаємодії й відбувається засвоєння загальнолюдських цінностей, властивих тій чи іншій мовній культурі.

Формування загальнолюдських цінностей у процесі вивчення іноземної мови дозволяє використовувати культурологічний потенціал іноземної мови (на основі рідної мови й національної культури); задіяти комунікативний механізм освітнього процесу іноземної мови; спиратися на діалогічність сучасного навчання іноземної мови; ураховувати психолого-педагогічні особливості підлітків, які вивчають іноземну мову, для підбору соціально-адаптованих методів і форм навчання; упроваджувати суб’єкт-суб’єктне навчання на основі загальнолюдських цінностей.

У другому розділі – “Розробка педагогічних умов формування загальнолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземної мови” – розглядаються змістовні характеристики визначених педагогічних умов, представлено аналіз ціннісних пріоритетів підлітків та технології використання духовного катарсису у формуванні загальнолюдських цінностей у підлітків, креативних методів навчання як засобу формування ціннісної сфери школярів, проведено аналіз дослідно-експериментальної роботи.

Експериментальна робота була спрямована на вивчення, виявлення й розкриття рангової оцінки підлітками еталонного набору загальнолюдських цінностей; змісту загальнолюдських цінностей, значимих для підліткового віку; взаємної залежності між ціннісною свідомістю, домінуючими почуттями й соціальною поведінкою підлітків; соціальних чинників, які впливають на формування ціннісної сфери школярів; зв’язку духовних цінностей підлітків з їхніми життєвими планами й перспективами; установок підлітків на особистий саморозвиток і самовдосконалення; домінуючих „світоглядних почуттів” (С.Рубінштейн) підлітків; ціннісних очікувань підлітків щодо інших людей; готовності підлітків проявляти співчуття, жалість, толерантність до інших людей; установки на активну творчу діяльність і поведінку; взаємозв’язку ціннісної й мовної свідомостей підлітків; ставлення підлітків до іноземної мови як до мети й засобу реалізації життєвих планів.

Аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив, що безсумнівним лідером серед цінностей є „життя”: воно випереджає в рей-тингу на 1/3 голосів цінність „здоров’я”, яка зайняла другу позицію. У свою чергу, „здоров’я” на стільки ж позицій стоїть вище, ніж цінність „свобода”. Далі з великим відставанням від трійки лідерів компактно розташувалась група цінностей, які мають невеликий розрив між собою, – суспільство, пізнання, спілкування, індивідуальність, творчість. Останні чотири місця займають „аутсайдери” – праця, власність, інформація, усебічний розвиток особистості. Порівняно із запропонованою еталонною теоретичною моделлю думки підлітків збіглись за трьома позиціями: життя (1), здоров’я (2), усебічний розвиток особистості (12).

Виявлення аксіологічного потенціалу підлітків довело, що для підліт-кового віку (14 – 15 років) характерним є домінування інструментальних цін-ностей, які, очевидно, тимчасово замінюють або виконують роль терміналь-них. У багатьох підлітків переважають ціннісні установки на духовне, моральне, інтелектуальне звеличення й ускладнення, на підтримання в собі високого творчого тонусу, на гуманне ставлення до людей. Важливою рисою підліткового віку є етизація й інтровертизація світогляду й культури школярів. Весь їх зміст і структурні елементи мають яскраво виражений моральний відтінок, а цінності представлені переважно в морально-етичних категоріях (доброта, любов, чесність, взаєморозуміння та ін.).

Ціннісне позитивне значення іноземної мови визнається абсолютною більшістю підлітків, хоча це зовсім не збігається зі старанним вивченням її в школі.

Використання духовного катарсису є однією з педагогічних умов формування загальнолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземної мови. У соціокультурному плані виховання можна розглядати як процес катарсичного перетворення особистості. Основу духовного катарсису становить „сходження” суб’єкта до особливо значимих загальнолюдських цінностей та ідеалів, яке повинне відбуватися іноземною мовою в процесі міжкультурного спілкування. Тим самим виховання, катарсис і загальнолюдські цінності включаються в єдину духовно-практичну систему, у якій мета, засоби й результат максимально зближуються.

Отже, катарсична навчально-виховна діяльність – це педагогічно організована реалізація системи катарсичних подій (думок, переживань, вчинків), які ведуть підлітка до духовного очищення, ускладнення й під-несення. Такі думки, переживання й вчинки, по-перше, набувають характеру самостійних духовних цінностей, по-друге, катарсичні думки, переживання й вчинки включають у свій зміст соціально значимі цінності, по-третє, установка на реалізацію катарсичних думок, переживань і вчинків свідчить про глибоке особистісне засвоєння підлітком соціально значимих цінностей.

У процесі вивчення іноземних мов особливе значення надається автентичним текстам як художньо-педагогічному феномену, який поєднує в собі глибокий ідейно-моральний зміст і захопливу естетичну форму. Стосовно процесу вивчення іноземної мови катарсичною подією є будь-який автентичний матеріал різних видів і форм (текст, вправи, дискусії, бесіди, міні-твори, творчі завдання, вірші, пісні, прислів’я й приказки, робота в Інтернеті і т. ін.).

Будь-який вид катарсичної діяльності на уроці ґрунтується на реалізації конкретного виду катарсису, який містить освоєння нормативних програм життя, діяльності й еталонів соціальної поведінки. Пропонована авторська педагогічна концепція містить такий зміст катарсичного навчання й виховання. Кожному виду духовного катарсису відповідають загальнолюдські цінності вищого порядку (Таблиця 1).

Таблиця 1

Взаємозв’язок навчального матеріалу з типами катарсичних подій

Види духовного катарсису | Зміст духовного

катарсису | Типи катарсичних подій

Вітальний катарсис/ Життя – Здоров’я

UNIT 1 – „My life is wonderful!” | Мета життя, цінність життя, ідеал суб’єкта життя | Події навколишнього середовища, життя й побуту підлітка

Соціетальний катарсис/

Суспільство – Свобода

UNIT 2 – „Bill of teenagers' rights” | Мета суспільства, цінність суспільства, ідеал суб’єкта суспільної поведінки | Події поведінки людини в навколишньому середовищі (вчинки, дії практичного характеру)

Трудовий катарсис/ Праця – Особиста власність

UNIT 3 – „Education and then ... your future” | Мета праці, цінність праці, ідеал суб’єкта праці |

Події внутрішнього життя (переживання, відносини, думки, рішення)

Пізнавальний катарсис / Пізнання – Інформація

UNIT 4 – „Labour exchange” | Мета пізнання, цінність пізнання, ідеал суб’єкта пізнання | Події навч. діяльності, успіхи, визнання навч. групою, міні-соціумом

Комунікативний катарсис/ Спілкування – Індивідуальність UNIT 5 – „Treasures of one's personality” | Мета спілкування, цінність спілкування, ідеал суб’єкта спілкування | Події середовища спілкування, в рамках підліткової „субкультури”

Творчий катарсис/

Творчість – Усебічний розвиток

UNIT 6 – „How to become genius!” | Мета творчості, цінність творчості, ідеал суб’єкта творчості | Події творчої діяльності

Практичне втілення ця концепція знайшла в апробованому методичному посібнику, у якому відповідно до всіх принципів катарсичної діяльності було дібрано й розроблено 50 автентичних текстів з різними видами й формами катарсичної навчальної діяльності.

На уроках іноземної мови активна самостійна катарсична творчість має різні форми вираження: організація катарсичних міні-занять, „круглих столів”, телемостів за допомогою Інтернету, різноманітні рольові ігри-диспути (політичної, соціальної й особистісної проблематики), конкурси на найкраще виконання пісень і віршів власного перекладу, конкурс плакатів, розробка школярами власних творчих проектів і т. ін.

Таким чином, духовний катарсис, який ми розглядаємо як педагогічну умову формування загальнолюдських цінностей у підлітків на уроках іноземної мови, характеризується такими основними положеннями: 1) цілісний вплив на свідомість, почуття й поведінку підлітків; 2) орієнтація в навчально-виховному процесі на гармонію загальнолюдських, національних і особистісних цінностей; 3) організація навчально-виховного процесу як творчої спільної діяльності й спілкування учнів і вчителя (у рамках мовної групи); 4) активне використання емпатичних і рефлексивних здібностей підлітків; 5) опора на актуальні для підліткового віку життєві ситуації й проблеми; 6) забезпечення багатого, різно-валентного емоційного насичення учнів; 7) моделювання й розв’язання особистісно-значимих протиріч і конфліктів; 8) урахування й розвиток індивідуально-творчих здібностей підлітків; 9) надання навчально-виховному процесу „живої”, практичної спрямованості; 10) об’єднання навчальних і виховних завдань у єдине ціле; 11) комплексне використання на заняттях матеріалу різних видів і форм; 12) послідовне й логічне застосування катарсичної діяльності у змісті й структурі уроків.

Однією з педагогічних умов, що забезпечує процес формування загальнолюдських цінностей підлітків є використання креативних методів навчання іноземній мові, які характеризуються високою комунікативністю, сприяють самостійному й творчому оволодінню іноземною мовою, де кожен учень утягнений в активний творчий пізнавальний процес, у самостійний пошук нової інформації – „добування” знань, у результаті яких учень ставиться в ситуацію, коли він змушений проявляти ініціативу в усіх видах навчальної діяльності.

У нашій експериментальній роботі ми використовували метод проектів як логічно завершальний етап катарсичної діяльності. Уроки іноземної мови, побудовані на проектній методиці в рамках катарсичної навчальної діяльності, надають широкі можливості для створення особис-тісних ситуацій, які підвищують пізнавальний інтерес, розширюють кругозір підлітків, допомагають їм осмислити закономірності й основні тенденції розвитку сучасного світу та усвідомити необхідність гуманізації людських взаємин.

Розробка креативних методів велась нами в контексті оптимального застосування Інтернет-ресурсів (електронна пошта, готові мультимедійні курси навчання іноземним мовам, більшість із яких націлена на удосконалення соціокультурної компетенції учнів на основі формування загальнолюдських цінностей, мультимедійні енциклопедії, енциклопедично-пізнавальні сайти та ін.).

Аналіз процесу формування загальнолюдських цінностей у підлітків проводився із урахуванням наступних критеріїв: 1) розпізнання й наявність загальнолюдських цінностей у структурі особистості підлітка; 2) здатність і прагнення підлітка до духовно-практичної катарсичної діяльності; 3) ставлення до вивчення іноземної мови як до однієї з найважливіших ціннісних потреб. Згідно з традиційними підходами до створення критеріальної бази ми виділяємо три рівні сформованості загальнолюдських цінностей у підлітків за кожним із критеріїв: високий, достатній і низький.

Динаміка сформованості загальнолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземної мови визначалася за показниками: знання учнів про загальнолюдські цінності (їхня повнота, глибина, осмисленість); емоційний компонент (здатність до емпатії); співчуття й співпереживання; ціннісне ставлення до людини та її життя; мотивація гуманних вчинків з позиції загальнолюдських цінностей; характер гуманних стосунків учнів.

Дослідницька робота проводилась протягом 2001-2004 рр. у загаль-ноосвітніх школах м. Луганська і Луганської області. Узагальнюючі результати вивчення рівня сформованості загальнолюдських цінностей в експериментальних та контрольних групах представлені у Таблиці 2.

Таблиця 2.

Рівень сформованості загальнолюдських цінностей учнів (у %)

Рівні |

Контрольні групи | Експериментальні групи

початок експ. | кінець експ. | початок експ. | кінець експ.

Високий | 13,2 | 15,1 | 13,5 | 20,0

Достатній | 50,0 | 54,0 | 49,4 | 66,8

Низький | 36,8 | 30,9 | 37,1 | 13,2

Аналіз результатів засвідчує динаміку в розвитку рівня сформованості загальнолюдських цінностей у підлітків як у контрольних групах, так і в експериментальних. Так, у контрольній групі учнів, що навчалися в 7-х кл., через три роки навчання незначно зріс відсоток учнів з достатнім рівнем сформованості загальнолюдських цінностей – з 50,0% до 54,0%, що підтверджує наше припущення про те, що процес формування загальнолюдських цінностей у цих групах відбувався безсистемно й повільно, без особистого впливу на ціннісну сферу підлітків. Щодо учнів експериментальних груп цей рівень значно зріс – з 49,4% (7 кл.) до 66,8% (9 кл.), тобто зростання становить 17,4%, що підтверджує ефективність впливу на формування загальнолюдських цінностей у підлітків завдяки впровадженню на уроках іноземної мови педагогічних умов, висунутих нами.

Узагальнені результати проведеного нами дослідження підтвердили гіпотезу і дали змогу сформулювати основні висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання наукової проблеми формування загальнолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземних мов, що виявляється в уточненні сутності й змісту поняття “загальнолюдські цінності підлітків”, визначенні потенційних виховних можливостей іноземної мови як засобу формування загальнолюдських цінностей у підлітків; теоретичній розробці й експериментальній перевірці педагогічних умов формування загаль-нолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземних мов.

2. Історичне тлумачення загальнолюдських цінностей нерозривно пов’язане з розумінням сутності людини, її походження, детермінації її життя і діяльності, її соціального й космопланетарного призначення. Цінності як відносно стабільне ядро духовної культури забезпечують стійкі форми соціального життя й різноманітної практики людей, виступаючи внутрішнім джерелом їх самоорганізації й розвитку.

3. Загальнолюдські цінності – це історично складена система узагальнених оціночних уявлень і ставлень людей до найважливіших умов їхнього буття, що забезпечують їх збереження й прогресивний розвиток як представників біологічного виду й розумних соціальних істот. У підлітків виявлена особлива вікова аксіологічна система – так звані “протоцінності” (від грецьк. рrotos - первинний), які відбивають у головних рисах сутність еталонних, традиційних цінностей духовної культури людства. Ядро загальнолюдських цінностей підлітків становлять: життя, здоров’я, людське співтовариство, особиста свобода, праця, особиста власність, пізнання, інформація, спілкування, індивідуальність, творчість, усебічний розвиток особистості. На основі привласнених цінностей відбувається перетворення самої особистості підлітка, який узагальнює свої знання про цінності у процесі отримання інформації, закріплює їх у особистих переконаннях, керується власною ієрархією цінностей, включаючись у ціннісно-значиму для нього діяльність.

4. Проведене наукове дослідження дозволило визначити потенційні виховні можливості іноземної мови як засобу формування загальнолюдських цінностей у підлітків. Мовна взаємодія характеризується як активна міжкультурна інтеграція, як сфера діалогу культур і свідомостей. Вивчення іноземних мов у школі покликане підготувати підлітків до активного, творчого життя в мінливому світі, сприяти подоланню традицій жорстокого етноцентризму, оволодінню ціннісним досвідом різних народів і людства в цілому. Засвоєння іноземної мови не може бути повним без реалізації у навчально-виховному процесі мовного катарсису, що входить у зміст і структуру національної картини світу того чи іншого народу. Мова, засвоювана на основі катарсичних переживань, сама стає духовною цінністю загальнолюдського рівня.

5. Дослідження дозволило виявити стан сформованості загально-людських цінностей у підлітків та визначити особливості їх розвитку. Ціннісна свідомість підлітків має яскраво виражений етико-центристський характер, оскільки абсолютна більшість цінностей належать до розряду морально-етичних (доброта, любов, правда, взаєморозуміння). Цінності духовного розвитку та соціального спрямування свідомості переважають у особистісній культурі підлітків. Вивчення іноземної мови для більшості підлітків є не самоціль, а засіб соціального й культурного зростання.

6. Теоретичне вивчення проблеми з урахуванням вимог суспільства та особливостей сучасного навчально-виховного процесу дозволило визначити й перевірити критерії сформованості загальнолюдських цінностей у підлітків: розпізнавання й наявність загальнолюдських цінностей у структурі особистості школяра; здатність і прагнення підлітка до духовно-практичної катарсичної діяльності; ставлення до вивчення іноземної мови як до однієї з найважливіших ціннісних потреб.

7. Катарсична діяльність є найбільш одухотвореним видом людської активності, яка й створила у ході соціально-історичного розвитку суспільства “людину духовну”. Потреба і здатність до катарсичної діяльності відображає міру соціокультурного розвитку особистості, ступінь її духовності. Показни-ками цього критерію є повне оволодіння головними видами духовного катарсису; єдність духовного очищення, ускладнення й піднесення; постійна спрямованість підлітків на участь у катарсичній діяльності.

8. Дослідження довело, що ефективність формування загально-людських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземної мови залежить від наступних умов: постійне урахування динаміки ціннісної сфери підлітків з метою оперативного коригування навчального процесу з індивідуальним підходом до кожного учня; залучення підлітків у катарсичну навчально-виховну діяльність, яка забезпечить їх духовне очищення, ускладнення та піднесення; застосування креативних методів аксіологічного змісту на уроках іноземної мови для активізації творчої пізнавальної діяльності учнів.

9. Науково-методичне забезпечення процесу формування загально-людських цінностей у підлітків на уроках іноземної мови включало методичний посібник “Teenagers’ World” (“Світ підлітка”), який рекомен-довано для подальшого використання і видання з грифом Міністерства освіти та науки України, систему творчих завдань, спрямованих на формування ціннісної сфери підлітків, систему автентичних текстів з різними видами й формами катарсичної навчальної діяльності.

10. У процесі дослідно-експериментального впровадження розроблених педагогічних умов рівень сформованості загальнолюдських цінностей у школярів підліткового віку в учасників експериментальної групи значно зріс.

11. Проведене наукове дослідження не вичерпує всіх аспектів і сторін проблеми формування загальнолюдських цінностей у підлітків у процесі вивчення іноземних мов. Потребують подальшого вивчення наступні питання: розширення і збагачення системи критеріїв та показників формування загальнолюдських цінностей у підлітків на уроках іноземної мови; реалізація принципів поступовості та послідовності у роботі з формування загальнолюдських цінностей у процесі вивчення іноземної мови; розробка індивідуальних програм формування загальнолюдських цінностей у ході навчання іноземної мови тощо.

Основний зміст дисертації відображено у публікаціях:

1. Сергєєва В.Є. Катарсичні основи формування загальнолюдських цінностей в процесі вивчення іноземної мови // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. Вип. 17. – Київ-Запоріжжя, 2000. – С. 94-96.

2. Сергеева В.Е. Взаимосвязь общечеловеческих ценностей и духовного катарсиса личности // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб.