УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ВИНОГРАДУ І ВИНА "МАГАРАЧ"

СЕМЕНЮК Володимир Олександрович

УДК 634. 86. 07: 631. 559 (477.75)

ПОТЕНЦІЙНА ПЛОДОНОСНІСТЬ І ЇЇ ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ

ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ І ВИРОЩУВАННЯ ВИСОКОГО УРОЖАЮ СОРТІВ ВИНОГРАДУ З ГРУПОВОЮ СТІЙКІСТЮ В ПЕРЕДГІР'Ї КРИМУ

06.01.08 - виноградарство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Ялта - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південному філіалі "Кримський агротехнологічний університет"

Національного аграрного університету (м. Сімферополь)

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,

заслужений працівник освіти України

Дикань Олександр Павлович, Південний філіал "Кримський

агротехнологічний університет" Національного аграрного

університету, завідувач кафедри виноградарства.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Хреновськов Едуард Іванович, Одеський Державний аграрний

Університет Міністерства аграрної політики України (м. Одеса)

Завідувач кафедри виноградарства і виноробства;

кандидат сільськогосподарських наук

Борисенко Михайло Миколайович, Державне об’єднання

Агропромислового комбінату „Кримрадгосвінпром”, заступник

гендиректора по сільськогосподарському виробництву.

Провідна установа: Національний науковий центр – Нікітський Ботанічний сад, УААН, м. Ялта.

Захист дисертації відбудеться "____" _____________ 2006 року о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.365.02 при Інституті винограду і вина "Магарач", УААН, за адресою: 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31, ІВіВ "Магарач"

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ІВіВ "Магарач", АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31

Автореферат дисертації розісланий "____" _____________ 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої ради,

доктор сільськогосподарських наук Якушина Н.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одержання стабільних урожаїв високої якості можливе при більш повному знанні особливостей формування генеративних органів сортів у річному циклі й реалізації потенційної плодоносності даних сортів винограду, що прямо залежить від застосування ефективних прийомів агротехніки, спрямованих на більш повну реалізацію біологічних ресурсів рослини винограду.

Особливо актуальною в даний час стала проблема введення в сортимент винограду сортів із груповою стійкістю як у Криму, так і в Україні в цілому. Вирощування цих сортів винограду дозволяє позбутися таких енергоємних операцій, як щеплення сорту на філоксеростійких підщепах, укриття кущів на зиму, через яку останнім часом часто приходиться відмовлятися від промислового вирощування винограду в ряді районів Криму. Впровадження даної групи сортів дозволяє різко скоротити число обробок виноградних насаджень отрутохімікатами, що знижує собівартість вирощуваної продукції, а також підвищує санітарний стан виноградних насаджень унаслідок виключення щеплення як способу передачі хронічних захворювань (віруси, бактеріальний рак, плямистий некроз).

Сортів винограду даної групи вже досить багато, але необхідно виділити з них найбільш урожайні, що дають продукцію високої якості і в той же час мають підвищену стійкість до факторів зовнішнього середовища. Взяті для дослідження сорти Сурученський білий, Молдова та Оницканський білий недостатньо вивчені в такому аспекті, особливо в передгірній зоні Криму, тому тема вивчення потенційної плодоносності і її ефективного використання для прогнозування і вирощування високого урожаю досліджуваних сортів винограду є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися за тематичним планом Південного філіалу "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету на тему: "Наукове забезпечення галузей агропромислового комплексу Криму, розробка та удосконалювання технологій виробництва і переробки сільськогосподарської продукції в нових умовах господарювання" (номер державної реєстрації 0102V000128).

Мета досліджень. Мета досліджень полягала у встановленні потенційної плодоносності центральних бруньок і впливі довжини обрізки плодових лоз на її реалізацію, формування величини і якості урожаю в сортів винограду з груповою стійкістю.

Завдання досліджень. Установити терміни закладки й диференціації зародкових генеративних органів у центральних бруньках зимуючих вічок у досліджуваних сортів винограду в літній період вегетації; вивчити динаміку формування потенційної плодоносності центральних бруньок протягом вегетаційного періоду; визначити ступінь впливу умов зовнішнього середовища на розвиток генеративних органів винограду; вивчити особливості проходження фаз вегетації і динаміку росту пагонів у період літньої вегетації; вивчити кількісну різноякісність центральних бруньок по осі виноградного пагону; визначити значення коефіцієнтів плодоношення і плодоносності центральних бруньок зимуючих вічок і динаміку їхнього розподілу по осі плодових лоз у ряду сортів винограду з груповою стійкістю; встановити ступінь стійкості досліджуваних сортів винограду до морозів; визначити значення коефіцієнтів адаптації досліджуваних сортів винограду; вивчити розподіл фактичного урожаю по осі торішніх пагонів у період його збирання; встановити вплив довжини обрізки на формування величини і якості урожаю; вивчити вплив довжини обрізки плодових лоз на реалізацію потенційної плодоносності центральних бруньок і на підставі кореляційного аналізу вивчити зв'язок між плодоносністю бруньок і урожаєм винограду з метою оптимізації довжини обрізки і прогнозування оптимального урожаю і його товарності; визначити економічну ефективність вирощування винограду при різній довжині обрізки в досліджуваних сортів.

Наукова новизна. Вивчено динаміку формування потенційної плодоносності центральних бруньок винограду протягом вегетаційного періоду і реалізацію створеного потенціалу у зв'язку з різною довжиною обрізки в сортів Сурученський білий, Молдова та Оницканський білий у передгірній зоні Криму. Дано агробіологічну характеристику досліджуваним сортам винограду в передгірному природно-виноградарському районі Криму, визначені їхні коефіцієнти адаптації. Встановлено динаміку розподілу фактичного урожаю по осі торішніх пагонів у сорту Сурученський білий. Показано продуктивність сорту Оницканський білий у результаті ушкодження зелених пагонів пізньо-весняними заморозками. Отримано рівняння регресії для прогнозування урожаю досліджуваних сортів по плодоносності центральних бруньок.

Практична значимість. У результаті проведених досліджень були встановлені календарні терміни закладки зачатків суцвіть і динаміка формування потенційної плодоносності центральних бруньок у літній період вегетації в сортів винограду Сурученський білий, Молдова та Оницканський білий. Досліджено плодоносність центральних бруньок 45 сортів винограду з груповою стійкістю, що може бути використана надалі для оптимізації довжини обрізки в передгір'ї Криму. Рекомендовано оптимальну довжину обрізки досліджуваних сортів, що дасть можливість одержувати високий урожай заданої якості. Використання встановлених закономірностей між плодоносністю центральних бруньок і урожаєм дозволяє прогнозувати величину майбутнього урожаю за плодоносністю центральних бруньок. Економічний ефект від упровадження рекомендацій у виробництво у 2000-2002 рр. на сорті Сурученський білий склала 631,30; Молдова - 342,20; Оницканський білий - 738,72 грн./га.

Особистий внесок здобувача. Особиста участь в аналізі літературних джерел, розробці програми досліджень, закладці і проведенні польових експериментів і лабораторних аналізів, узагальнення отриманих даних і їхня інтерпретація, підготовці до друку наукових праць і їхніх рекомендацій, наукове забезпечення впровадження результатів досліджень.

Апробація роботи. Матеріали дисертації викладені на VIII Міжнародній конференції молодих учених-садівників (Ялта, ІВіВ "Магарач", 2000 р.), Міжвузівській науковій конференції "Проблеми АПК у роботах учених Криму" (Сімферополь, Кримський ДАУ, 2000 р.), Міжвузівській науковій конференції "Проблеми АПК у роботах учених Криму" (Сімферополь, Кримський ДАУ, 2000 р.), Науково-виробнича конференція "Резерви галузі виноградарства у Криму і шляхи їхнього використання" (Сімферополь, Кримський ДАТУ, 2004 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано чотири роботи.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 3 розділів, висновків, рекомендацій виробництву. Список використовуваної літератури включає 161 найменування, у тому числі 12 закордонних авторів. Робота містить 32 таблиці, 25 малюнків, має 30 додатків.

ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Аналітичний огляд наукової літератури присвячений питанням вивчення формування потенційної плодоносності у винограду. Проведений аналіз показав, що виноградна рослина здатна формувати постійні й винятково високі урожаї, але вони, як правило, залишаються низькими і середніми. Головною причиною є часті невідповідності умов вирощування й елементів агротехніки вимогам біології винограду, його сортів. Отже, формування потенційної плодоносності – складний процес, на який впливає багато факторів, що, у кінцевому результаті, відображається на величині урожаю. Тому необхідно більш глибоке вивчення механізму закладки і диференціації зачатків суцвіть і вплив різних факторів на ці процеси, а також розробка ефективних методів впливу на них з метою одержання високих урожаїв. На підставі аналізу літературних даних показано, що одержання стабільних урожаїв високої якості знаходиться в прямій залежності від застосування ефективних прийомів агротехніки, спрямованих на більш повну реалізацію біологічних ресурсів виноградної рослини. Таким чином, при розробці сортової агротехніки необхідно враховувати плодоносність бруньок у різних сортів винограду в конкретних умовах вирощування з метою оптимізації довжини обрізки й одержання стабільних урожаїв гарної якості.

Умови, об'єкти і методи досліджень. Дослідження з вивчення формування і використання потенційної плодоносності в сортів винограду з груповою стійкістю Сурученський білий, Молдова та Оницканський білий проводилися в 1999 – 2001 рр. на виноградниках навчально-дослідного господарства "Комунар" ПФ "Кримський агротехнологічний університет" НАУ і СГВК "Агрофірма "Батьківщина", що розташовані в передгірному природно-виноградарському районі Криму. Форма кущів, у сортів Сурученський білий і Молдова - двосторонній кордон на штамбі середньої висоти з вертикальним розміщенням приросту. У сорту Оницканський білий – двосторонній кордон на високому штамбі з вільним розташуванням приросту. Схема посадки кущів сортів Сурученський білий і Оницканський білий 3,0 х 1,5 м, сорту Молдова – 3,0 х 2,0 м. Як підщепу для сорту Сурученський білий використовувався сорт Берландієрі х Ріпаріа Кобер 5ББ, інші сорти виростали в кореневласному виді. Ділянки незрошувані. Експеримент на досліджуваних сортах винограду був закладений методом рендомізированих повторень Б.А. Доспехов (1973). Для сортів винограду застосовувалося 5 варіантів довжини обрізки (на 3, 6, 9,12 і 15 вічок). При цьому створювалося 4 повторення по 20 кущів у кожному, на сорті Молдова по 5 кущів у кожнім повторенні, причому кущі були вирівняні за силою росту і вегетативною масою. Як контроль використовувалися варіанти з виробничою довжиною обрізки: на 9 вічок для сортів Сурученський білий і Молдова, і на 3 вічка для сорту Оницканський білий. Також для досліджуваних сортів додатково застосовувалося два варіанти короткої обрізки: на кутові вічка і на перше вічко, по 20 кущів у кожному варіанті.

Визначення плодоносності центральних бруньок, виражену коефіцієнтом плодоношення, визначали за методикою швидкого визначення плодоношення центральних бруньок у винограду О.П. Диканя (1978). Для вивчення закладки і диференціації зачатків суцвіть у центральних бруньках, через кожні сім днів у літній період вегетації із сучків заміщення відбирали по п'ять пагонів, вимірювали їхню довжину і проводили мікроскопію вічок у кожному вузлі, у міру збільшення довжини пагонів до 15-го вузла. Мікроскопію вічок проводили за допомогою бінокулярного мікроскопа МБС-9. Оптимальне попереднє навантаження визначали за методикою М.Т. Панича (1965). У період вегетації на дослідних ділянках проводили наступні обліки і спостереження: терміни проходження фенофаз за методикою М.А. Лазаревського (1963); визначення сили росту пагонів; весняно-літній агробіологічний облік; стійкість сортів до грибних хвороб. Облік урожаю проводили ваговим методом у кожному повторенні, розраховували масу урожаю з куща і визначали у відповідності зі схемою посадки, урожай з одного гектара. Масову концентрацію цукрів у соку визначали за щільністю, ареометром (ГОСТ 27198-87), масовий вміст титрованих кислот – титруванням децинормальним розчином їдкого натру (ГОСТ 14252-73). Механічний і увологічний аналіз грон і ягід проводили за методикою Н.Н. Простосердова (1963). Щільність грона визначали, використовуючи коефіцієнт щільності за методикою О.П. Диканя і Г.С. Хлівної (1990). Відношення маси урожаю винограду до маси однолітнього приросту пагонів визначали за методикою Л. Раваза. Коефіцієнт адаптації сортів визначали за методикою Е.Н. Губіна (1983). Математична обробка первинних даних була виконана за допомогою дисперсійного, кореляційного і регресійного аналізів по Б.А. Доспехову (1973). Розрахунок економічної ефективності вирощування винограду при різній довжині обрізки розраховували за методикою А.Ф. Чернявського (1983).

Аналіз метеорологічних даних показав, що в період проведення досліджень по роках відзначалися деякі відхилення метеорологічних показників від середньобагаторічних. У цілому погодні умови років досліджень були типовими.

Результати досліджень і їхнє обговорення.

Потенційна плодоносність центральних бруньок сортів винограду з груповою стійкістю в передгір'ї Криму.

Було встановлено, що сорті винограду характеризуються різними за величиною коефіцієнтами плодоношення центральних бруньок, що визначає неоднакову їхню потенційну плодоносність. У розглянутих 45 сортів винограду з груповою стійкістю розподіл фактичних максимальних значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть приходиться на 7...11-й вузли, причому на 9...11-й вузли приходяться в 38 сортів (84,4%). Таким чином, коротка обрізка лоз у цих сортів приведе до штучного зниження їхньої потенційної плодоносності.

Фенологічні спостереження. Було встановлено, що тривалість окремих фаз росту і розвитку досліджуваних сортів обумовлена, головним чином, біологічними особливостями досліджуваних сортів, а так само температурним режимом повітря. Дослідження показали, що тривалість вегетаційного періоду при цьому за середніми даними складає: у сорту Сурученський білий 155 днів, Молдови та Оницканського білого 169 і 173 днів відповідно, що забезпечується кліматичними умовами передгірної зони Криму. Отже, в умовах передгірної зони Криму сорт Сурученський білий можна віднести до сортів винограду середньо-пізнього терміну дозрівання, а сорту Молдова та Оницканський білий до сортів пізнього терміну дозрівання;

Динаміка формування потенційної плодоносності центральних бруньок у літній період вегетації. У результаті проведених досліджень було встановлено, що перші генеративні горбки в центральних бруньках у досліджуваних сортів винограду з'являються до початку цвітіння. Процес закладки зачатків суцвіть охоплює нижню частину пагону з максимальними значеннями коефіцієнта плодоношення в сорту Оницканський білий у другому і третьому вузлах, а в сортів Молдова і Сурученський білий у четвертому вузлі. Далі процес інтенсивно підсилюється і поширюється до кінця пагонів. При цьому зростають абсолютні значення коефіцієнта плодоношення, а так само відбувається зміщення зони максимуму. До кінця літньої вегетації значення коефіцієнта плодоношення центральних бруньок досягають максимуму, а найбільше значення коефіцієнта плодоношення в сорту Оницканський білий приходиться на сьомий вузол, а в сортів Молдова і Сурученський білий на дев'ятий вузол.

Виходячи з тенденції, що максимум значень коефіцієнта плодоношення переміщається, була визначена швидкість його переміщення. Найвищий темп переміщення максимальних значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за довжиною пагону був у сорту Молдова (0,060 вузла/доба) і найнижчий - у сорту Оницканський білий (0,044 вузла/доба). Проміжний темп спостерігався в сорту Сурученський білий (0,051 вузла/доба).

Аналіз динаміки формування потенційної плодоносності протягом літнього періоду вегетації в сорту винограду Сурученський білий (мал. 1), дозволяє укласти наступне: найбільше інтенсивно закладка зачатків суцвіть проходила в період з 27 травня по 1 липня (приріст середніх значень коефіцієнтів плодоношення склав 1,42). Така ж динаміка була вивчена по сортах Молдова та Оницканський білий.

Отримані дані свідчать, що поява перших зачатків суцвіть, що мають осі третього порядку, у досліджуваних сортів винограду приходиться на різні календарні терміни. Найбільше інтенсивно процес диференціації зачатків суцвіть протікає після закінчення цвітіння. У цей період спостерігається найбільший зріст значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть. У сорту Сурученський білий цей показник змінюється від 0,05 (17 червня) до 1,40 (12 серпня), у сорту Молдова від 0,03 (24 червня) до 1,16 (5 серпня), у сорту Оницканський білий від 0,06 (1 липня) до 1,31 (26 серпня).

На підставі проведених досліджень було встановлено, що досліджувані сорти винограду мають різні темпи переміщення максимальних значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть. Найбільший темп переміщення був у сорту Молдова - 0,029 вузла/доба, а найменший у сорту Сурученський білий - 0,026 вузла/доба (мал.2). У сорту Оницканський білий зона максимальних значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за довжиною пагону за добре диференційованими зачатками суцвіть не змінювалася.

Встановлено, що тривалість етапу закладки і диференціації зачатків суцвіть варіює від 80 днів у сорту Молдова, що складає 17,0 % часу від загальної тривалості періоду формування генеративних органів, до 90 днів (19,5 %) у сорту Сурученський білий (мал.3). У сорту Оницканський білий цей етап продовжується 87 днів (17,7 %).

Статистичний аналіз показав, що між порядковим номером дня (х) з початку закладки зачатків суцвіть і середніх значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (у) існує прямолінійний кореляційний зв'язок і регресійна залежність: Сурученський білий y = 0,0218x + 0,044, r = 0,987; Молдова y = 0,0251x - 0,074, r = 0,981; Оницканський білий y = 0,0228x – 0,030, r = 0,989. Таким чином, чим раніше починається закладка зачатків суцвіть, тим триваліше період формування генеративних органів у центральних бруньках, що веде до підвищення потенційної плодоносності.

Було встановлено, що між сумою активних температур (х) і середніх значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (у) існує сильний прямолінійний кореляційний зв'язок і регресійна залежність, що описували рівняннями регресії в сорту Сурученський білий y = 0,001x - 0,91, r = 0,989; Молдова y = 0,001x - 1,33, r = 0,988; Оницканський білий y = 0,001x - 1,31, r = 0,989. Отже, збільшення суми активних температур у період закладки і диференціації зачатків суцвіть у досліджуваних сортів винограду веде до зростання середніх значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок як за добре диференційованими, так і за сумою зачатків суцвіть.

Потенційна плодоносність центральних бруньок досліджуваних сортів винограду. На підставі проведених досліджень було встановлено, що у всіх досліджуваних сортів винограду центральні бруньки відрізнялися значною різноякісністю за довжиною однолітнього пагону. В основи пагону плодоносність центральних бруньок вічок була низькою, зі слабкою диференціацією зачатків суцвіть. У міру видалення від основи лози плодоносність центральних бруньок збільшується в сортів Сурученський білий і Молдова до 10-11-го вузла, а в сорту Оницканський білий до дев'ятого вузла. У бруньках вищерозташованих вічок вона знову знижується. Щорічний аналіз плодоносності центральних бруньок зимуючих вічок перед обрізкою показав, що незалежно від варіантів довжини обрізки більш низькою плодоносністю відрізняються бруньки нижніх і верхніх вузлів. Узявши за основу коефіцієнт плодоношення центральних бруньок уздовж осі виноградних лоз, були визначені середні його значення на пагін в усіх варіантах досліду, що дає найкраще представлення про зміну плодоносності сортів у зв'язку з довжиною обрізки. Отримані дані свідчать про те, що при короткій обрізці на три вічка він найнижчий (у сорту Сурученський білий – 0,52; у сорту Молдова – 0,69; у сорту Оницканський білий – 1,20). При подовженні обрізки середня величина коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть зростає, досягаючи максимуму в сорту Сурученський білий при довжині обрізки на 15 вічок (1,38), у сорту Молдова – 12 вічок (1,18) і в сорту Оницканський білий – 9 вічок (1,58). Надалі зі збільшенням довжини плодових лоз до 15 вічок у сортів Молдова та Оницканський білий коефіцієнт плодоношення повільно знижується. Така ж закономірність спостерігається і у змінах коефіцієнта плодоношення за сумою зачатків суцвіть.

Статистичний аналіз показав, що між довжиною обрізки (х) і середніх значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (у) існує сильний криволінійний кореляційний зв'язок, що описувався відповідними рівняннями регресії в сорту Сурученський білий y = -0,0052x2 + 0,1645x + 0,08, r = 0,996; Молдова y = -0,0084x2 + 0,1774x + 0,23, r = 0,993; Оницканський білий y = -0,0074x2 + 0,1392x + 0,86, r = 0,913. Кореляційні відносини показують, що цей зв'язок був дуже тісний. Таким чином, довжина обрізки плодових лоз впливає на формування потенційної плодоносності в досліджуваних сортів винограду.

Плодоносність пагонів після обрізки винограду.

Найбільш важливим агробіологічним показником, що у значній мірі визначає величину урожаю, є коефіцієнт плодоношення пагонів. Максимальні значення коефіцієнта плодоношення пагонів у сорту Сурученський білий були відзначені при довгій обрізці на 12-15 вічок, однак вони не значно відрізняються від контрольного варіанта (обрізка на 9 вічок). Слід зазначити, що при обрізці на 3-6 вічок розглянуті показники були значно нижчими в порівнянні з контролем й іншими варіантами досліду, що статистично доказово. Найбільше значення коефіцієнта плодоношення пагонів у сорту Молдова спостерігається при довжині обрізки на 9 вічок (контроль), що вірогідно більше, ніж при обрізці на 3, 6, 15 вічок. У сорту Оницканський білий плодоносність пагонів при довжині обрізки на 6 і 9 вічок достовірно вище, у порівнянні з іншими варіантами досліду (табл.1).

Було встановлено, що плодоносність пагонів навесні зменшилася в порівнянні з ембріональною плодоносністю бруньок і тільки при обрізці на 3 вічка вона збільшилася. Це зв'язано з тим, що при короткій обрізці відбувається додаткова диференціація зачатків суцвіть, унаслідок посилення процесів живлення, обміну речовин й інших причин.

Таблиця 1

Реалізація потенційної плодоносності центральних бруньок

у плодоносність пагонів у досліджуваних сортів винограду

Довжина

обрізки,

вічка | Коефіцієнт плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть | Коефіцієнт

плодоношення

пагонів | Реалізація коефіцієнта

плодоношення

центральних бруньок, %

Сорт Сурученський білий. 1999-2001 рр.

3 | 0,52 | 0,62 | 119,2

6 | 0,91 | 0,74 | 81,3

9 | 1,10 | 0,83 | 75,5

12 | 1,34 | 0,88 | 65,7

15 | 1,38 | 0,88 | 63,8

НСР05 | 0,06

Сорт Молдова. 1999-2001 рр.

3 | 0,69 | 0,86 | 124,6

6 | 0,98 | 0,96 | 98,0

9 | 1,12 | 1,09 | 97,3

12 | 1,18 | 1,06 | 89,8

15 | 0,98 | 0,89 | 90,8

НСР05 | 0,05

Сорт Оницканський білий. 2000-2001 рр.

3 | 1,20 | 1,29 | 107,5

6 | 1,43 | 1,43 | 100,0

9 | 1,58 | 1,50 | 94,9

12 | 1,38 | 1,32 | 95,6

15 | 1,32 | 1,28 | 97,0

НСР05 | 0,07

Незважаючи на те, що обрізка на 3 вічка стимулює посилення обміну речовин, цей процес не може викликати настільки високу додаткову диференціацію зачатків суцвіть, при якій коефіцієнт плодоношення перевищив би усі варіанти, що зв'язано з їх низькою потенційною плодоносністю в порівнянні з бруньками середньої частини виноградних лоз. Подальше збільшення довжини обрізки плодових лоз веде до зниження коефіцієнта плодоношення пагонів у порівнянні з коефіцієнтом плодоношення центральних бруньок. Це свідчить про те, що дані бруньки в більшості формують вегетативні, а не генеративні органи. Статистичний аналіз отриманих даних показав, що між значеннями коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (х), з одного боку, і значеннями коефіцієнта плодоношення пагонів (у), з іншого боку, існує прямолінійний кореляційний зв'язок, що описувався відповідними рівняннями регресії: у сорту Сурученський білий y = 0,3123х + 0,4621, r = 0,992; Молдова y = 0,46510x + 0,5116, r = 0,868; Оницканський білий y = 0,6226x + 0,5036, r = 0,903. На підставі встановлених закономірностей можна прогнозувати і визначати потенційну плодоносність пагонів задовго до початку вегетаційного періоду. Показники плодоносності пагонів є, по суті, показниками реалізації плодоносності бруньок і надійним індикатором урожаю.

Формування урожаю винограду і його якість. У досліджуваних сортів винограду урожай з куща значно зростає при подовженні обрізки: у сорту Сурученський білий до 12 вічок, у сорту Молдова до 9 вічок і в сорту Оницканський білий до 6 вічок (табл.2).

Таблиця 2

Величина і якість урожаю у досліджуваних сортів винограду при різній довжині обрізки

Показники | Довжина обрізки, вічка | НСР05 | НСР05%

3 | 6 | 9 | 12 | 15

Сорт Сурученський білий. 1999-2001 рр.

Урожай з куща, кг | 2,40 | 3,21 | 3,56 | 3,99 | 3,49 | 0,07 | 2,1

Кількість грон на кущі, шт. | 12,3 | 15,6 | 16,3 | 19,2 | 17,6 | 0,49 | 3,0

Середня маса грона, м | 195,1 | 205,8 | 218,4 | 207,8 | 198,3 | - | -

Урожайність, ц/га | 53,4 | 71,7 | 79,1 | 88,7 | 76,6 | 2,03 | 2,7

Товарність винограду, % | 73,2 | 71,8 | 76,4 | 73,2 | 65,3 | 9,15 | 12,7

Масова концентрація цукрів,

г/100 см3 | 16,9 | 16,5 | 16,0 | 15,7 | 15,2 | 0,51 | 3,2

Титрована кислотність, г/дм3 | 8,6 | 8,7 | 9,1 | 9,4 | 9,8 | 0,23 | 2,5

Сорт Молдова. 1999-2001 рр.

Урожай з куща, кг | 2,50 | 3,09 | 3,47 | 3,55 | 3,17 | 0,17 | 5,4

Кількість грон на кущі, шт. | 11,2 | 12,8 | 13,2 | 13,8 | 12,8 | 0,78 | 6,1

Середня маса грона, м | 223,2 | 241,4 | 262,9 | 257,3 | 247,7 | - | -

Урожайність, ц/га | 41,7 | 51,5 | 57,8 | 59,1 | 52,8 | 2,83 | 5,4

Товарність винограду, % | 79,9 | 82,9 | 85,5 | 82,1 | 78,6 | 4,60 | 5,6

Масова концентрація цукрів,

г/100 см3 | 16,0 | 15,7 | 15,5 | 14,8 | 14,4 | 0,74 | 4,9

Титрована кислотність, г/дм3 | 8,2 | 8,6 | 9,5 | 9,7 | 10,5 | 1,49 | 16,0

Сорт Оницканський білий. 2000-2001 рр.

Урожай з куща, кг. | 3,52 | 4,11 | 4,05 | 3,34 | 2,95 | 0,12 | 3,2

Кількість грон на кущі, шт. | 27,1 | 29,8 | 30,9 | 26,2 | 23,6 | 1,03 | 3,8

Середня маса грона, м | 129,9 | 137,9 | 131,1 | 127,5 | 125,0 | - | -

Урожайність, ц/га | 78,2 | 91,3 | 90,0 | 74,2 | 65,6 | 2,58 | 3,2

Масова концентрація цукрів,

г/100 см3 | 19,3 | 18,7 | 18,3 | 17,9 | 17,0 | 0,80 | 5,3

Титрована кислотність, г/дм3 | 10,1 | 10,3 | 10,7 | 10,9 | 11,5 | 0,75 | 2,8

Збільшення урожайності в сортів Сурученський білий і Молдова супроводжується високою товарною якістю грон. Збільшення довжини обрізки до 15 вічок веде до значного зниження виходу товарної продукції. Сама довга обрізка на 15 вічок веде до різкого зниження масової концентрації цукрів у соку ягід і збільшенню його титрованої кислотності у всіх досліджуваних сортів винограду. Зіставляючи показники коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть з масою урожаю з куща, відзначаємо, що в досліджуваних сортів винограду збільшення плодоносності вічок веде до підвищення урожаю.

Статистичний аналіз отриманих даних виявив, що між середніми значеннями коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (х), коефіцієнтами плодоношення пагонів (z) і урожаєм з куща (у) існує множинний лінійний кореляційний зв'язок, що описувався відповідними рівняннями регресії в сорту Сурученський білий у = -2,809 – 1,511х + 9,778z, R2 = 0,904 (мал.4); Молдова у = 1,029 + 2,219х – 0,072z, R2 = 0,993; Оницканський білий у = -3,879 – 3,407х + 8,931z, R2 =0,953. Приведені множинні рівняння регресії вказують на ріст урожаю з куща у зв'язку зі збільшенням середніх значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть і коефіцієнта плодоношення пагонів у досліджуваних сортів винограду.

Механічний склад грон. При збиранні урожаю досліджуваних сортів винограду проводився увологічний аналіз в усіх варіантах досліду. У відсотковому вираженні найбільш повноцінні грона в сорту Сурученський білий відзначені при обрізці на 15 вічок, при якій вони містять 95,8% ягід від усієї їхньої маси, у сорту Молдова при обрізці на 9 і 12 вічок – 97,3%, а в сорту Оницканський білий на 6 вічок – 95,7%. Встановлено, що довжина обрізки впливає на щільність грона в досліджуваних сортів винограду. У сортів Сурученський білий і Молдова найбільше значення коефіцієнта щільності спостерігається при обрізці на 3 вічка, а в сорту Оницканський білий при обрізці на 6 вічок. Подальше збільшення довжини обрізки веде до зниження коефіцієнта щільності, що приводить до розпушення грона, а в сортів Сурученський білий і Оницканський білий гроно переходить у зовсім іншу категорію щільності.

Статистична обробка отриманих даних показала, що між довжиною обрізки (х) і коефіцієнтом щільності (у) існує сильний прямолінійний кореляційний зв'язок, що описувався по сортах відповідними рівняннями регресії (Сурученський білий y = -0,0040x + 0,4273, r = 0,980; Молдова y = -0,0052x + 0,3979, r = 0,977; Оницканський білий y = -0,0042x + 0,4506, r = 0,771). Встановлена закономірність дозволяє, застосовуючи відповідну довжину обрізки лоз, планувати урожай із заданою щільністю грона. Встановлено, що зі збільшенням довжини обрізки транспортабельність грон у досліджуваних сортів винограду знижується.

Плодоносність пагонів і урожай винограду при обрізці на кутові і перші вічка. Отримані дані свідчать про те, що у випадку ушкодження виноградних кущів морозами, але збереженні кутових і перших вічок, досліджувані сорти винограду Сурученський білий і Молдова при обрізці на кутові і перші вічка можуть забезпечити одержання урожаю на рівні 25-20 ц/га, а сорт Оницканський білий – 40 ц/га, і здатні відновити приріст.

Вплив довжини обрізки плодових лоз на масу однолітнього приросту. З метою вивчення ступеня впливу довжини обрізки на приріст у досліджуваних сортів винограду, був проведений ваговий розрахунок оптимального навантаження за методикою Л. Раваза. Встановлено, що в досліджуваних сортів винограду обрізка на кутові і перші вічка не забезпечує оптимального навантаження на кущ урожаєм. У сортів Сурученський білий і Молдова при обрізці на дванадцять вічок, а в сорту Оницканський білий при обрізці на шість вічок спостерігалося незначне перевантаження урожаєм. Зіставляючи показники маси урожаю і маси приросту з куща, відзначаємо, що в досліджуваних сортів винограду збільшення маси урожаю з куща веде до зниження маси однолітнього приросту.

Статистичний аналіз отриманих даних виявив, що між показниками маса урожаю з куща і маса приросту з куща існує лінійний кореляційний зв'язок, що описувався відповідними рівняннями регресії (мал.5). Слід зазначити, що зв'язок був сильним.

Оцінка інтродукований здатності досліджуваних сортів винограду. Для визначення потенційних можливостей генотипу досліджуваних сортів винограду був застосований метод оцінки інтродукована здатності даних сортів, що дозволяло установити не тільки ступінь адаптації сортів до конкретних умов середовища, але і визначити перспективність їхнього вирощування в передгірній зоні Криму.

Проведений нами розрахунок коефіцієнта адаптації в сортів Сурученський білий і Молдова склав 0,68 і 0,70, що характеризує ці сорти, як досить перспективні. У сорту Оницканський білий цей показник склав 0,83, що відносить його до перспективних сортів винограду для вирощування в передгірній зоні Криму.

Економічна ефективність вирощування винограду при різній довжині обрізки лоз. У результаті проведених досліджень було встановлено, що довжина обрізки лоз значно впливає на урожайність і на товарні якості продукції, а, отже, на економічну ефективність виробництва (табл.3). У сортів Сурученський білий і Молдова найбільш високий прибуток (2701,60 і 1203,09 грн,/га відповідно по сортах) і найвища рентабельність (106,7 і 52,7%) забезпечуються обрізкою лоз на 12 вічок, що дає додатковий прибуток (507,29 і 71,37 грн./га) у порівнянні з контрольним варіантом.

Таблиця 3

Економічна ефективність вирощування винограду при різній довжині обрізки лоз

(у поточних цінах 2001 року)

Довжина

обрізки, вічка | Витрати

на 1 га, грн. | Вихід продукції з 1 га | Прибуток, грн. | Рентабельність, %

ц | грн. | на 1 ц | на 1 га

Сорт Сурученський білий. 1999-2001 рр.

3 | 2316,82 | 53,4 | 3150,6 | 15,61 | 833,78 | 36,0

6 | 2410,35 | 71,7 | 4230,3 | 25,38 | 1819,95 | 75,5

9 (к) | 2472,59 | 79,1 | 4666,9 | 27,74 | 2194,31 | 88,7

12 | 2531,70 | 88,7 | 5233,3 | 30,46 | 2701,60 | 106,7

15 | 2461,57 | 76,6 | 4519,4 | 26,86 | 2057,83 | 83,6

Сорт Молдова. 1999-2001 рр.

3 | 2109,54 | 41,7 | 2460,3 | 8,41 | 350,76 | 16,6

6 | 2244,34 | 51,5 | 3038,5 | 15,42 | 794,16 | 35,4

9 (к) | 2278,48 | 57,8 | 3410,2 | 19,58 | 1131,72 | 49,7

12 | 2283,81 | 59,1 | 3486,9 | 20,36 | 1203,09 | 52,7

15 | 2262,77 | 52,8 | 3115,2 | 16,14 | 852,43 | 37,7

Сорт Оницканський білий. 2000-2001 рр.

3 (к) | 2054,61 | 78,2 | 3753,6 | 21,73 | 1698,99 | 82,7

6 | 2123,81 | 91,3 | 4382,4 | 24,74 | 2258,59 | 106,3

9 | 2112,21 | 90,0 | 4320,0 | 24,53 | 2207,79 | 104,5

12 | 2031,66 | 74,2 | 3561,6 | 20,62 | 1529,94 | 75,3

15 | 2008,15 | 65,6 | 3148,8 | 17,39 | 1140,65 | 56,8

У сорту Оницканський білий найбільш високий прибуток (2258,59 грн./га) і найвища рентабельність (106,3%) були отримані при обрізці лоз на 6 вічок, що привело до одержання додаткового прибутку 559,60 грн./га в порівнянні з контролем.

Названі варіанти обрізки варто вважати економічно найбільш доцільними при даній системі ведення культури виноградників у передгірній зоні Криму.

ВИСНОВКИ

1. У вивчених 45 сортів винограду з груповою стійкістю за період 1998-2000 рр. показники плодоносності центральних бруньок зимуючих вічок за добре диференційованими зачатками суцвіть і за сумою зачатків суцвіть змінюються в широкому діапазоні. Максимальні значення коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть починають формуватися із сьомого вузла. Таким чином, для більш повної реалізації плодоносності центральних бруньок цих сортів варто застосовувати довгу обрізку, тому що коротка обрізка лоз приведе до штучного зниження їхньої плодоносності.

2. Проходження окремих фаз росту і розвитку сортами Сурученський білий, Молдова, Оницканський білий за вегетацію обумовлено, головним чином, їхніми біологічними особливостями і температурним режимом повітря зони. Тривалість вегетаційного періоду при цьому за середніми даними складає: у сорту Сурученський білий 155 днів, Молдови та Оницканського білого 169 і 173 днів відповідно, що забезпечується кліматичними умовами передгірної зони Криму. Таким чином, в умовах передгірного природно-виноградарського району Криму сорт Сурученський білий можна віднести до сортів винограду середньо - пізнього терміну дозрівання, а сорти Молдова та Оницканський білий до сортів пізнього терміну дозрівання.

3. Закладка зачатків суцвіть у центральних бруньках у передгір'ї Криму в сортів Оницканський білий і Сурученський білий відбувається до цвітіння, а в сорту Молдова під час цвітіння. Закладка і диференціація зачатків суцвіть продовжується протягом усього літнього періоду вегетації з різною інтенсивністю в залежності від сорту і завершується наприкінці серпня – початку вересня. Загальна тривалість періоду формування генеративних органів у сортів Сурученський білий, Молдова та Оницканський білий у передгір'ї Криму складає 467, 470, 492 днів відповідно. У сорту Сурученський білий ембріональний розвиток суцвіть займає 321 день, що складає 68,7% від загального періоду розвитку генеративних органів; позабруньковий розвиток – 146 днів (31,3%). У сорту Молдова ембріональний розвиток суцвіть складає 312 днів (66,4%), позабруньковий -158 днів (33,6%); у сорту Оницканський білий відповідно 320 (65,1%) і 172 дня (34,9%).

4. Розподіл фактичних і середніх значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок по осі пагонів у досліджуваних сортів винограду відповідає функції квадратичної параболи.

5. Довжина обрізки плодових лоз впливає на реалізацію потенційної плодоносності бруньок. При обрізці на 3 і 6 вічок краще і повніше йде реалізація коефіцієнта плодоношення центральних бруньок у коефіцієнт плодоношення пагонів. Встановлені прямолінійні кореляційні зв'язки і регресійні залежності між коефіцієнтами плодоношення центральних бруньок вічок і основних агробіологічних показників у досліджуваних сортів винограду дають можливість прогнозувати і визначати потенційну плодоносність пагонів задовго до початку вегетаційного періоду.

6. Довжина обрізки плодових лоз впливає на формування урожаю і його якість, а так само на механічний склад грон і ягід у досліджуваних сортів винограду. Найбільш високий урожай сорту Сурученський білий був отриманий при обрізці на 12 вічок (88,7 ц/га), сорту Молдова – на 12 вічок (59,1 ц/га) і сорту Оницканський білий – на 6 вічок (91,3 ц/га).

7. Встановлено динаміку розподілу фактичного урожаю (у) у залежності від порядкового номера вузла (х) по осі торішніх лоз і сучків заміщення в сорту Сурученський білий у варіанті обрізки на 12 вічок. Отримано рівняння, що описують дані розподілу урожаю: для лоз плодоношення y = -3,0728x2 + 51,627x – 59,557, r = 0,964; для сучків заміщення y = -7,2x2 + 36,4x + 3,6, r = 1.

8. Між середніми значеннями коефіцієнта плодоношення центральних бруньок і урожаєм з куща існує прямолінійний кореляційний зв'язок і регресійна залежність. Отримані рівняння регресії можна використовувати для прогнозування урожаю за плодоносністю центральних бруньок, а так само