МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Шальнєва Власта Віталіївна
УДК 338.43: 634.8
Організація І підвищення ефективності розвитку
виноградарства в регіоні
08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дніпропетровськ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
МАРМУЛЬ Лариса Олександрівна,
Херсонський державний аграрний університет,
завідувач кафедри обліку і аудиту,
проректор з міжнародних зв’язків.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
ЄРМАКОВ Олександр Юхимович,
професор кафедри аграрної соціології
та розвитку села НАУ України Кабінету
Міністрів України;
кандидат економічних наук, доцент
ТАРАСЮК Алла Василівна,
Херсонський національний технічний
університет, доцент кафедри економіки
підприємства.
Провідна установа: Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, відділ підприємництва, м. Київ.
Захист відбудеться “30” червня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ – 27, вул. Ворошилова 25, ауд. 341.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ – 27, вул. Ворошилова 25.
Автореферат розісланий “26” травня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Виноградарство і виноробство є одними із стратегічних галузей АПК України, які забезпечують виробництво і споживання винограду і винопродукції, значні надходження в державний бюджет. Однак в останні роки в їх розвитку спостерігається ряд негативних тенденцій. Насамперед це стосується виноградарства як базової галузі виноградарсько-виноробного комплексу.
Негативні зміни характеризуються деградацією розсадництва, недостатнім і повільним відтворення виноградних плантацій, значним розкорчовуванням існуючих виноградних площ, недостатнім розповсюдженням нових високопродуктивних сортів і клонів, відставанням технологій вирощування винограду, скороченням його валових зборів і реалізації у свіжому вигляді. Незадовільними залишаються матеріально-технічна база галузі, впровадження інновацій, фінансове і кредитне забезпечення. Потребує адаптації до ринкових умов господарювання інфраструктура виноградарства.
Вказані і інші проблеми виноградарства знайшли відображення в дослідженнях відомих вчених України, серед яких А.М. Авідзба, А.М. Бузні, С.Ю. Дженеєв, О.Ю. Єрмаков, Ю.М. Новиков, В.О. Рибінцев, І.І. Червен, А.Ф. Чернявський, В.О. Фуркевич та ін. Разом з тим проблеми ефективного функціонування галузі виноградарства потребують дослідження його розміщення, спеціалізації, концентрації і реконструкції виноградників. Крім того недостатньо відпрацьовані економічні інструменти оцінки і визначення урожайності. Потребують вивчення і наукового обґрунтування задачі підвищення економічної стійкості виноградарських підприємств, вдосконалення організаційно-економічного механізму галузі, що пов’язано з її значною капіталомісткістю. Важливе значення має вирішення проблем підвищення конкурентоспроможності продукції, вдосконалення асортиментної структури у відповідності з потребами споживчого ринку, обґрунтування державного регулювання ефективного розвитку виноградарства. Наукове забезпечення вирішення цих теоретичних і практичних завдань відіграє важливу роль у розвитку виноградарства у регіонах України і Криму як найбільш значимого й перспективного регіону виробництва винограду. Цим обумовлено вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність, наукова і практична цінність.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота зв’язана з темою наукових досліджень економічного факультету Херсонського державного аграрного університету “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка наукових і практичних засад організації і підвищення економічної ефективності виноградарства в регіоні.
В процесі реалізації поставленої мети були поставлені і вирішені наступні завдання:
- визначення і узагальнення сукупності факторів і принципів організації ефективного функціонування виноградарства;
- обґрунтування комплексу підходів і прийомів до планування розвитку галузі;
- узагальнення існуючих методик і показників в оцінці ефективного виноградарства;
- визначення особливостей розміщення виноградарства в регіоні;
- аналіз сучасного стану, динаміки і тенденцій розвитку галузі;
- оцінка ефективності виноградарства і визначення проблем її підвищення;
- планування врожайності і забезпечення реконструкції галузі;
- розробка перспективних напрямів організації і розвитку виноградарства на основі використання інтенсивних технологій і інновацій, покращення фінансування і кредитування, досягнення беззбитковості виробництва.
Об’єктом дисертаційного дослідження є процеси організації і розвитку галузі виноградарства в АПК регіону.
Предметом дослідження є теоретико-методичні і практичні аспекти вдосконалення організації і підвищення ефективності виноградарства в регіоні.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є сучасні положення аграрної економічної науки, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених по організації і підвищенню ефективності виноградарства, законодавчі і нормативні акти Української держави відносно його розвитку.
В процесі дослідження використані методи: абстрактно-логічний, діалектичний (при обґрунтовуванні теоретичних положень і висновків), монографічний (при здійсненні ретроспективного аналізу розвитку виноградарства), економіко-статистичний (при визначенні економічної ефективності галузі), графічний (при прогнозуванні розвитку виноградарства), операційного, індикативного планування, фінансового левериджа (при обґрунтовуванні ефективного розвитку і вдосконалення організації виробництва винограду в спеціалізованих виноградарських господарствах).
Інформаційну базу дисертації склали статистичні матеріали Державного комітету статистики України і статистичних органів АР Крим; матеріали наукових, інформаційних, публіцистичних видань; річні звіти агропромислових підприємств виноградарського профілю; власні спостереження автора.
Наукова новизна отриманих результатів. Дослідження і обґрунтування організації і ефективного розвитку виноградарства в регіоні дозволило отримати наукові результати, які характеризуються науковою новизною.
Вперше:
- обґрунтовано алгоритм стійкого розвитку галузі, який складається з: раціонального розміщення сортів винограду з врахуванням урожайності, енергозатрат, попиту; формування інтенсивної технології вирощування виноградників; вибору оптимальних технологічних операцій; розрахунку планової врожайності, технологічних карт та потреб в ресурсах; аналізу економічної ефективності і рентабельності виробництва;
удосконалено (доповнено):
- планування розвитку галузі й окремих показників ефективності виноградарства через сумісне використання прийомів СВОТ-аналізу і кореляційно-регресійного моделювання;
- прогнозування інвестиційного забезпечення закладки нових виноградників через дисконтування інвестицій;
набули подальшого розвитку:
- планування економічної стійкості виноградарських підприємств через застосування механізмів операційного та фінансового левериджу;
- напрями раціональної організації виробництва в галузі через використання клонових селекцій, вдосконалення сортової спеціалізації та розсадництва;
- організація маловитратної реконструкції наявних виноградників без використання шпалери в фермерських господарствах, застосування прогресивних схем посадки винограду, крапельного зрошення у крупнотоварному виробництві;
- розробка організаційно-економічних заходів державної і регіональної підтримки ефективного розвитку виноградарства (з урахуванням вдосконалення оподаткування, додаткового фінансування, пільгового кредитування).
Практичне значення отриманих результатів. Основні положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані для подальшого дослідження процесів організації і підвищення ефективності виноградарства на регіональному рівні.
Рекомендації автора по організації інтенсивного виробництва винограду і вдосконаленню його сортиментної структури передані для практичного використання в Міністерство АПК АР Крим (довідка №12 від 10.04.2003 р.). Організаційно-економічне обґрунтування покращення фінансових показників діяльності, алгоритм планування врожайності використано радгоспом-заводом “Плодове” Бахчисарайського району АР Крим (довідка №275 від 25.02.2006 р.). Результати і висновки роботи використовуються в навчальному процесі Кримського економічного інституту Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана при підготовці дисциплін: “Економічний аналіз”, “Облік у фермерських господарствах” (довідка №247 від 04.05.2006 р.); Херсонського державного аграрного університету при викладанні економічних дисциплін “Економіка підприємства”, “Організація агробізнесу” і “Планування діяльності підприємств” (довідка № 66-09/9/37 від 17.03.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи є особистими напрацюваннями автора. В публікаціях всі положення належать особисто дисертанту.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Стійкий розвиток аграрного сектору економіки” (м. Харків, 2004 р.), міжвузівській науковій конференції “Проблеми АПК в роботах учених Криму” (м. Сімферополь, 2002 р.), щорічних науково-практичних конференціях в Кримському економічному інституті КНЕУ (м. Сімферополь, 2002-2006 рр.), Херсонському державному аграрному університеті (м. Херсон, 2003-2006 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,1 др. арк. Вони опубліковані в наукових фахових виданнях і дисертант є їх одноосібним автором.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Вона викладена на 158 сторінках комп'ютерного тексту, містить 37 таблиць, 10 малюнків і 8 додатків. Список використаних джерел включає 135 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, визначені суть і стан дослідження організації та розвитку виноградарства в регіоні. Викладено найбільш вагомі результати, що характеризують новизну дослідження. Вказане практичне значення та можливості застосування отриманих результатів.
У першому розділі “Теоретико-методичні основи організації та ефективного розвитку виноградарства” обґрунтовані чинники та принципи ефективного розвитку виноградарства, підходи щодо його планування та показники оцінки ефективності.
Виноградарство як галузь сільськогосподарського виробництва характеризують суттєві організаційно-технологічні особливості: багаторічний цикл формування насаджень; значна капітало- і працемісткість виробничих процесів; сезонність виробництва; специфіка техніко-технологічного забезпечення. Раціональна організація та економічна ефективність виноградарської галузі тісно пов’язана з його стійкістю. Вона визначається рівнем коливань урожайності і валових зборів винограду.
На економічну ефективність і стійкість галузі позитивно впливають: сприятливі агрокліматичні умови та достатня забезпеченість виробничими ресурсами; впровадження високопродуктивних сортів і клонів; спеціалізація і концентрація виробництва; застосування інтенсивних технологій та інновацій; система зберігання й таропакування; значна ємність споживчого ринку та потреби переробних підприємств в сировині. Як негативні чинники ефективного розвитку галузі визначені: незадовільне фінансування і кредитування виноградарства; необґрунтована цінова і податкова політика на продукцію; низький рівень розвитку розсадництва й оновлення виноградників; відсутність сучасних систем зберігання і низька конкурентоспроможність продукції; відкритість вітчизняного споживчого ринку для іноземних виробників; незадовільне планування, прогнозування і організація галузі; низький платоспроможний попит споживачів.
В останні десятиріччя реформування відносин власності призвело до розвитку трансформаційних процесів в організації галузі. Йдеться про приватизацію, акціонування окремих підприємств. Якщо в ринково розвинених країнах виноградарські господарства в основному приватні і представлені фермерськими господарствами або їх об’єднаннями, то в Україні - це великі підприємства з колективною або державною формою власності. Найбільш ефективними являються ті з них, які поєднують процеси виробництва, переробки, зберігання й реалізації продукції, тобто організовані по типу агрофірм на державній власності.
Здійснений нами аналіз особливостей організації і факторів інтенсивного розвитку виноградарства дозволив виявити наступні їх закономірності: визначальним чинником ефективності виноградарства є сорт винограду, спеціалізація, сортиментна структура, раціональне розміщення насаджень. Ефективний розвиток виноградарства забезпечують: технологічні чинники, інфраструктурне забезпечення, фінансування й кредитування, соціально-економічні та організаційно-управлінські фактори і важелі. Проте вони не дають можливості повністю врахувати умови окремого господарства – наявність ресурсів, особливості ґрунтів, ін. Тому нами запропонована система стійкого розвитку виноградарства з врахуванням всіх його критеріїв.
Важливою умовою раціональної організації і ефективного розвитку виноградарства є операційне, індикативне і стратегічне планування. Оскільки основу організації галузі складають крупні спеціалізовані підприємства, операційне планування діяльності підприємств є базовою ланкою процесу планування у виноградарстві. Індикативне планування проводиться від рівня господарства з обґрунтовуванням його перспективних виробничо-економічних показників функціонування до визначення обсягів валової і товарної продукції, а також узагальнюючих фінансово-економічних показників розвитку галузі. Інструментарій індикативного планування складають цільові програми, поточні і перспективні плани-прогнози. Стратегічне планування обґрунтовує розвиток виноградарства в регіонах країни із сприятливими для нього умовами. Основою розробки стратегічних планів є діагноз і оцінка умов функціонування галузі із застосуванням СВОТ-аналізу. Він дозволяє здійснити ідентифікацію переваг і проблем галузі та визначити стратегічні напрями її розвитку з урахуванням можливостей і загроз.
У сукупності методів і показників оцінки економічної ефективності виноградарської галузі в роботі виділяється перш за все калькулювання продукції, аналіз витрат та фінансовий леверидж як альтернативний варіант рішення найгострішої проблеми розвитку виноградарства – фінансування. При цьому операційний леверидж характеризує приріст операційного прибутку залежно від збільшення обсягів реалізації продукції. Позитивна дія операційного левериджу виявляється після подолання підприємством точки беззбитковості. Показник, який відображає рівень прибутку, що додатково генерується на власний капітал при різній питомій вазі використовуваних засобів, називається ефектом фінансового левериджу. Фінансовий леверидж оцінюється як потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни структури власного і позикового капіталу. Найбільш загальним критерієм ефективності функціонування виробництва винограду служить задоволення споживчого попиту на нього та потужностей переробних підприємств у сировині. Тому в методиці оцінки попиту враховуються його чинники (потреби; кількість і динаміка споживачів; обізнаність; ціни; очікування), а також чинники пропозиції (ціни на ресурси; технології; конкуренція продавців, інформованість; податки). Задіяні маркетингові методи направлені на оцінку досягнення кінцевої мети функціонування галузі – стабільного і стійкого забезпечення споживчого ринку якісною продукцією.
Для забезпечення стійкого й ефективного розвитку виноградарства важливе значення має організаційно-економічний механізм функціонування галузі. Він повинен забезпечити: обґрунтування нових та вдосконалення існуючих форм організації та управління виробництвом; регулювання цін на виноградарську продукцію за допомогою державних закупівель і субсидій; вдосконалення кредитування та фінансування галузі, особливо розсадництва; впровадження інновацій та модернізація виробництва; впровадження служб маркетингу на рівні господарств, галузі виноградарських регіонів.
У другому розділі “Сучасний стан та ефективність розвитку виноградарства в регіоні” здійснено аналіз особливостей і динаміки розвитку галузі, досліджено розміщення й економічна ефективність виноградарства, подано фінансово-економічну оцінку діяльності спеціалізованого виноградарського господарства.
АР Крим, на відміну від інших виноградарських регіонів країни, має найстародавніші традиції, а значить, і найцінніший досвід ведення виноградарства. За останні 150 років ця галузь пережила ряд кризових ситуацій, підйомів і спадів. Останні були викликані знищенням виноградних лоз хворобами, війнами, змінами політико-економічної ситуації, необґрунтованими рішеннями уряду щодо розвитку галузі. Період з 1990 р. і по теперішній час характеризується скороченням площ виноградників практично в 2 рази, врожайності – на 20-30%, валових зборів – в 3-4 рази. При цьому показники врожайності і валових зборів характеризуються різкими (50-200%) щорічними коливаннями і свідчать про нестійкий розвиток галузі, а значить, нестабільне задоволення попиту на споживчому ринку.
Основними тенденціями розвитку виноградарства в Криму в останні 20 років є: невідповідність обсягів нових насаджень обсягам вирубок; зменшення площ виноградників; повільне впровадження нових сортів і клонів; зростання розрідженості виноградників; недосконалість організації галузі по відношенню до інновацій; повільне зростання виробництва столових сортів винограду; зростання витратності виробництва та збільшення собівартості продукції; нераціональна сортиментна структура та спеціалізація виробництва; відсутність масштабних інвестицій та розбалансованість ринків збуту. Разом з тим виноградарська галузь Криму залишається провідною в країні.
Важливими чинниками ефективного розвитку виноградарства є раціональне розміщення, виробнича спеціалізація, сортиментна структура галузі. У 2004 р. в АР Крим було зосереджено 39,5% площ виноградників технічних сортів та 54,2% - столових. Частка регіону у загальноукраїнському валовому зборі винограду дорівнює 31,3%. Це друге місце після Одеської області (41,4%). Виноградарська галузь Криму забезпечує 41,6% валового збору винограду технічних сортів та 65,0% - столових. Серед інших виноградарських регіонів країни частка виноградарства у загальній площі сільськогосподарських угідь Криму є найбільшою і становить 3,0% проти 0,4% в Україні. У грошовій виручці вона досягає 13,0% проти 1,5% в Україні. В Криму зосереджено також 60 заводів виноробної промисловості. Це 24% всіх підприємств країни. За цим показником регіон потупається тільки Одеській області (34,0%). Із спеціалізованих виноградарсько-виноробних формувань України Кримрадгоспвинпром за обсягом переробки винограду є найбільшим. У 2004 р. у Криму було зібрано 83,0 тис. т винограду з площі 27,6 тис. га та при урожайності 30,1 ц/га.
Дослідження рівня концентрації і спеціалізації виробництва винограду дозволило виділити в АР Крим сім природно-виноградарських районів. З них наймасштабнішим за площею (до 40%), валовими зборами (50-60%), обсягом реалізації (44%) є західно-предгірсько-приморський, що включає Бахчисарайський, Сімферопольський райони, м. Севастополь (табл. 1).
Таблиця 1
Розміщення виноградників по грунтово-кліматичних зонах і
природно-виноградарських районах Криму, 2004 р.
Грунтово
кліматичні зони | Природно-виноградарські
райони | Площа всього, га | В т.ч. плодоносна, га | Питома вага зони у загальній площі, %
I | Кримський Присивашський | 1034,58 | 1024,77 | 3,0
II | Центральний степовий | 5310,8 | 5260,5 | 15,4
III | Східний степовий | 4724,58 | 4679,8 | 13,7
IV | Західний приморсько-степовий | 5172,9 | 5123,85 | 15,0
V | Східний височинно-степовий | 1655,3 | 1639,6 | 4,8
VI | Західно-передгірсько-приморський | 13725,4 | 13595,2 | 39,8
VII | Гірсько-долинний приморський | 2862,33 | 2835,19 | 8,3
Всього | 34486 | 34159 | 100,0
У Криму вирощується виноград всіх строків дозрівання. Його районований сортимент включає 61 сорт. В структурі сортименту виноградарства західно-предгірсько-приморського регіону переважають технічні сорти – 63,4%; на столові припадає 33,3%. Серед технічних виділяються Ркацителі (30,2%), Бастардо Магарача (8,8%), Аліготе (7,7%), Шардоне (6,2%). На споживчому ринку підвищеним попитом користуються столові сорти – Мускат янтарний, Італія, Кардинал, Королева виноградників, ранній Магарача. Для визначення подальших перспектив розвитку галузі важливе значення має оцінка її економічної ефективності (табл. 2).
Таблиця 2
Економічна ефективність технічних сортів винограду в західно-предгірсько-приморському виноградарському регіоні Криму, 2004 р.
Показ-
ники
Сорти | Уро-жай-ність, ц\га | Цукор, % | Вихід винома-теріалу,
дал. | Витрати праці, люд.-год. на 1 га | Виробни-ча собівар-тість, грн./ц | Ціна реалі-зації, грн./ц | При-буток, грн.
Рислінг | 79,1 | 17 | 571,1 | 1121 | 59,71 | 66,07 | 505,25
Ркацителі | 87,2 | 18 | 601,7 | 1198 | 58,06 | 78,4 | 1041,0
Сапераві | 48,8 | 22 | 336,7 | 833,4 | 70,7 | 135,0 | 3134,4
Аліготе | 90,0 | 18 | 619,8 | 1224 | 57,55 | 95,0 | 3370,5
Шардоне | 75,0 | 17 | 517,5 | 1083 | 60,69 | 134,0 | 5498,2
Кокур білий | 89,9 | 17 | 618,5 | 1223 | 55,57 | 87,0 | 2645,7
Мускат білий | 80,3 | 20 | 402,3 | 923,6 | 66,07 | 66,07 | 2541,8
Піно чорний | 73,3 | 17 | 505,8 | 1066 | 61,12 | 134,0 | 5342,0
Економічна ефективність технічних сортів винограду (в 2004 р.) характеризується наступними показниками: врожайність – 75-90 ц/га; цукристість – 17-22%; вихід виноматеріалів – 400-620 дал.; виробнича собівартість – 55 – 66 грн./ц; ціна реалізації – 66-135 грн./ц; прибуток – 1041-5498 грн./га. Із технічних сортів найбільш прибутковим є сорт Шардоне, який забезпечує з 1 га насаджень майже 5,5 тис. грн. чистого доходу. Як свідчить табл. 2, для технічних сортів характерні менші коливання врожайності, ніж для столових, але вихід виноматеріалів може відрізнятися на 20-35%, ціна реалізації – в 2 рази, чистий дохід – в 5 разів.
Відзначимо, що для останніх 3-х років характерне зниження обсягу валових зборів та обсягів реалізації винограду на 25-28%. Частка збиткових господарств в цілому по галузі перевищує 76%, в західно-предгірсько-приморському регіоні – 52,6%. Це пояснюється насамперед диспаритетом цін на виноград і матеріально-технічні ресурси його виробництва, великою ресурсомісткістю та затратністю галузі, меншою рентабельністю винограду, ніж плоди та овочі (табл. 3).
Таблиця 3
Економічна ефективність реалізації винограду в західно-предгірсько-приморському виноградарському районі Криму, 2004 р.
Район | Результати від реалізації | Кількість господарств
Всього | 1 ц | рівень
рентабель-ності, % | всьо-го | збит-
кові
кіль-
кість, тис. ц | повна собівар-тість,
тис. грн. | при-буток, грн. | собівар-
тість, грн. | ціна, грн.
АР Крим | 178,2 | 23,952 | 6531,6 | 134,42 | 171,08 | 27,3 | 63 | 47
Бахчисарайсь-кий | 66,11 | 7,616 | 4655,0 | 115,20 | 185,63 | 61,1 | 7 | 4
Сімферополь-ський | 19,55 | 1,164 | -569,3 | 137,59 | 70,20 | -49,0 | 7 | 5
м. Севастополь | 8,457 | 21,92 | 112,16 | 12,1 | 189,41 | 68,9 | 5 | 1
Велика кількість збиткових виноградарських підприємств вимагає всебічної оцінки їх фінансово-економічної діяльності з метою виявлення найгостріших проблем і резервів та можливостей підвищення ефективності розвитку. Аналіз діяльності типового спеціалізованого господарства – радгоспу-заводу “Плодове” Бахчисарайського району дозволив виявити низькі показники його ліквідності, економічної стійкості, підвищення залежності від позикових коштів. В таких умовах важливим є використання ефекту фінансового левериджу як приросту до рентабельності власних засобів, який одержується завдяки використанню кредиту. Згідно наших розрахунків, його обсяг при наявності власного капіталу обсягом 23,0 млн. грн., кредиту обсягом 365 тис. грн., коефіцієнта фінансової рентабельності 20,2% досягне 1,34%. Загалом до основних проблем підвищення ефективності виноградарства в регіонах Криму належить масове розкорчування виноградників (площа зменшилася в 3 рази); підвищення розрідженості насаджень до 20-40%; зменшення площі закладки нових виноградників по відношенню до розкорчовуваних в 1,5-2 рази; нераціональна структура сортименту і спеціалізації галузі.
Аналіз даних перепису виноградників Криму свідчить, що в Криму при постійному зменшенні площ, низькому рівні продуктивності насаджень, високій собівартості винограду і, відповідно, високій собівартості виноматеріалів і кінцевої продукції, нарощуванню обсягів виробництва заважає незадовільний сортовий склад насаджень.
Наші дослідження показали, що в останні десятиріччя скоротилися площі білих технічних сортів, які є найкращими для виробництва марочних, столових й ігристих вин: Ркацителі, Рислінг рейнський, Фетяска біла, Піно білий, Піно сірий. На сучасному етапі в структурі валових зборів винограду намітилась тенденція до зростання питомої ваги столових сортів (з 16,0% у 1989 р. до 28,0% у 2000 р.). Проте це призвело до виникнення проблеми зберігання столового винограду. При цьому ціна на виноград на споживчому ринку перевищує платоспроможний попит масового споживача, але не враховує цінності продукції в харчуванні, не задовольняє інтереси виробників у забезпеченні прибутку.
У третьому розділі “Напрями розвитку і шляхи підвищення ефективності виноградарства в регіоні” обґрунтовано формування і використання інтенсивних технологій виробництва винограду в регіоні, запропоновані заходи реконструкції галузі на основі планування урожайності різних сортів і клонів, здійснене організаційно-економічне обґрунтування беззбитковості виноградарства в спеціалізованих виноградарських господарствах.
Серед напрямів розвитку і підвищення ефективності виноградарської галузі західно-предгірсько-приморського регіону Криму важливе місце займає інноваційна діяльність, використання інтенсивних технологій. Організація інтенсивних технологій передбачає забезпечення максимальної адаптації сортів до природних агроресурсних і екологічних чинників; закладку високоцінних клонових сортів в неукривній зоні; регулювання схем посадки залежно від агрокліматичних умов, висоти штамбів і сортів; застосування краплинного зрошення із забезпеченням скорочення енергетичних витрат на 50-70%, добрив – на 20-40%. Нами розрахована оптимальна кількість та структура внесення азотних, фосфорних, калійних та органічних добрив, що дозволяє забезпечити рентабельність вирощування технічних сортів винограду на рівні 28,5%. Важливе значення має також боротьба з хворобами та шкідниками, якісне проведення сухої і зеленої підв’язки, обломки, своєчасна обрізка, підвищення рівня механізації виробничих процесів, який в сучасних умовах не перевищує 30%. Подальша реконструкція виноградарства Криму вимагатиме розширення розсадництва і досягнення його обсягів до 6 млн. шт. саджанців. В перезакладці виноградних насаджень 80-90-х років провідну роль повинні зайняти комплексно-стійкі сорти і клони.
В сукупності організаційно-економічних заходів підвищення ефективності галузі важливе значення має планування урожайності внаслідок значної амплітуди її коливань із року в рік. Її забезпечення на рівні 39,3-47,1 ц/га при збереженні існуючих затрат праці дозволить збільшити в 2,0-2,2 рази обсяги виробництва винограду. Відзначимо, що закладка нових та реконструкція існуючих виноградників залежить насамперед від обсягу інвестицій, що направляються в галузь. Нами здійснений розрахунок потреби в інвестиціях (табл. 4) з врахуванням того, що у 2004 р. середні нормативи на закладку 1 га виноградників складали на: підготовку ґрунту – 9862 грн.; посадку – 8764 грн.; догляд за 4 роки життя винограду – 11032 або всього 38596 грн.
Таблиця 4
Розрахунок потреби в інвестиціях з урахуванням дисконтування по роках закладки виноградників в регіонах Криму, 2004 р.
Роки закладки виноградників | Коефіцієнт
дисконтування | Обсяг
інвестицій,
грн. | Інвестиції з урахуванням дисконтування, грн.
1 | 1 | 29104 | 29104
2 | 1,15 | 2786 | 3203,9
3 | 1,3225 | 3220 | 4258,9
4 | 1,5208 | 3486 | 5301,5
Всього | - | 38596 | 41868,3
Враховуючи, що інвестиції здійснюються протягом 4-х років, фактичні затрати за рахунок дисконтування зростають на 3272,3 грн. на 1 га виноградників. Загальна ж сума інвестицій на 1 га насаджень складе 41868,3 грн. Період окупності інвестицій дорівнює 6-9 років. При умові введення в експлуатацію 14,5 тис. га плодоносних виноградників до 2011 р. щорічний додатковий прибуток складе 8,6 млн. грн., а річний економічний ефект - 6,25 млн. грн. Нами розраховано також, що збільшення площ виноградних насаджень до 64 тис. га дозволить працевлаштувати у галузі понад 17 тис. чол.
Важливе значення для підвищення економічної ефективності виноградарства має досягнення беззбитковості виробництва. Для радгоспу-заводу “Плодове” Бахчисарайського району нами розрахована точка беззбитковості виробництва на рівні 35,7 ц/га. При умові досягнення планової урожайності 41,1 ц/га як точки беззбитковості зона безпеки виробництва складе 65,2%. Використовуючи аналіз беззбитковості, можна розраховувати величину затрат і ціну, які забезпечать одержання прибутку виноградарському підприємству.
Згідно з розробленою концепцією науково-обґрунтованого розвитку виноградарства в АР Крим та її регіонах передбачається сконцентрувати зусилля товаровиробників на вирішенні проблем економії енергетичних і матеріальних ресурсів; біологічних методах боротьби з хворобами і шкідниками; розмноженні і вирощуванні сортів, стійких до дії негативних біотичних та абіотичних факторів; подовженні термінів експлуатації насаджень; здешевленні виробництва саджанців; створенні нових технологій виробництва вин і захисті вітчизняного споживчого ринку від фальсифікованої продукції.
Для ефективного розвитку галузі необхідно здійснити комплекс наступних організаційно-економічних заходів: провести переінвентаризацію існуючих виноградних насаджень по єдиній методиці; впорядкувати розміщення виноградників згідно агроекологічних умов та ресурсів території; розробити альтернативні варіанти різних сортоприщепних і клонових комбінацій винограду з врахуванням їх реакції на зміни метеорологічних умов та ґрунтового живлення; обґрунтувати ефективні технології і техніку виноградарства для різних форм власності та організації виробництва в галузі; розробити механізм агроекологічного моніторингу з метою виробництва винограду як екологічно чистої продукції.
Важливе місце у підвищенні ефективності розвитку виноградарства займає вдосконалення економічних відносин виноградарства з партнерами по виноградарсько-виноробному підкомплексу АПК. В сучасних умовах виноградарі отримують менше 4% прибутку. Це фактично унеможливлює нормальне відтворення насаджень. Тому необхідно прибуток розподіляти пропорційно вкладу в формування сировинних, переробних, інфраструктурних, торгових підприємств. Державне регулювання та підтримка розвитку виноградарства повинні бути направлені на зменшення обсягу податків, пільгове кредитування галузі, гнучку протекціоністську політику щодо підтримки вітчизняних товаровиробників на споживчому ринку; моніторинг та збалансований розвиток і функціонування ринку винограду і продукції з нього.
ВИСНОВКИ
1. Виноградарство, на відміну від інших галузей аграрного виробництва, характеризується суттєвими організаційно-технічними особливостями: багаторічним циклом формування насаджень, значною капітало-, енерго-, працемісткістю; недостатнім рівнем (30%) механізації виробничих процесів; підвищеною залежністю від несприятливих погодних умов зимового періоду.
2. В сукупності чинників ефективного функціонування виноградарської галузі виділяються: сприятливі агрокліматичні умови та ресурси; раціональне розміщення та спеціалізація галузі; селекція комплексно-стійких сортів і клонів; застосування інтенсивних технологій у виробництві; рівень розвитку розсадництва; платоспроможний попит на продукцію та його еластичність; інвестування та кредитне забезпечення галузі; державне регулювання та підтримка виноградарства.
3. Найбільш загальним критерієм ефективності виноградарської галузі є рівень задоволення платоспроможного попиту на її продукцію та потреб переробних підприємств сировиною. З метою виявлення додаткових джерел фінансування галузі доцільно використовувати показники фінансово-економічної діяльності та операційного, індикативного, стратегічного планування виноградарських підприємств і галузі в цілому, в т.ч. з метою розрахунків ефекту фінансового левериджу.
4. Автономна Республіка Крим є провідним виноградарським регіоном України. У 2004 р. тут було зосереджено понад 27,6 тис. га або 1/3 виноградників країни, що дозволило зібрати 83,0 тис. т винограду або 31,3% його загальнодержавного збору. У Криму виробляється 41,6% винограду технічних та 65,0% столових сортів. При цьому на виноградні насадження у республіці приходиться 3,0% сільськогосподарських угідь (у 10 разів більше, ніж в інших виноградарських регіонах).
5. У розміщенні виноградарства за рівнем концентрації та спеціалізації виробництва у Криму виділяється 7 природно-виноградарських регіонів. Серед них наймасштабнішим є західно предгірсько-приморський (40% площ, 50-60% валових зборів).
6. В сортиментній структурі виноградарства технічні сорти займають 63,4%, столові 33,3%. Їх урожайність досягає 90 ц/га, виробнича собівартість – 66 грн./ц, а прибуток 5,5 тис. грн./га. Разом з тим понад половина підприємств галузі є збитковими. Це вимагає пошуку та обґрунтування покращення їх фінансово-економічного стану. Одним із таких альтернативних шляхів є використання ефекту фінансового левериджу, який забезпечує приріст фінансової рентабельності на основі залучених засобів.
7. Шляхи підвищення ефективності виноградарства в регіонах Криму включають застосування інтенсивних технологій; закладку високоцінних клонових сортів; раціоналізацію сортиментної структури; економію енерговитрат (на 50-70%) і добрив (на 20-40%) внаслідок застосування краплинного зрошення. Розроблені нами рекомендації по внесенню мінеральних добрив дозволять підвищити рентабельність галузі до 28,5%.
8. Розраховані нами потреби в інвестиціях з урахуванням їх дисконтування становлять 41868,3 грн./га. При умові введення в експлуатацію 14,5 тис. га плодоносних виноградників до 2011 р. річний економічний ефект досягне 6,25 млн. грн.
9. Державне регулювання і підтримка виноградарства повинні включати забезпечення умов беззбитковості виробництва, пільгового кредитування та оподаткування, підтримку вітчизняних товаровиробників; моніторинг та збалансований розвиток споживчого ринку; збільшення експортних потужностей галузі.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Кацнельсон В.В. Экономическое планирование в виноградарстве //Экономика и управление: Сб. науч. тр. - Вып. 4. - Симферополь, 2000.- С. 20-21.
2. Кацнельсон В.В. Стратегический менеджмент и применение левериджа //Экономические науки: Сб. науч. тр. - Симферополь: Крымский государственный аграрный университет. - 2000. - Вып. 67. - С. 171-175.
3. Кацнельсон В.В. Методика исчисления себестоимости продукции виноградарства на примере западно-предгорно-приморской зоны АР Крым //Экономические науки: Сб. науч. тр. - Симферополь: Крымский государственный аграрный университет. - 2002. - Вып. 70. - С. 134-141.
4. Кацнельсон В.В. Анализ себестоимости продукции виноградарства //Сб. науч. тр. – Харьков: Харьковский государственный технический университет сельского хозяйства. – 2002. – Т.2. – С. 345-347.
5. Кацнельсон В.В. Оценка и диагностика финансового состояния предприятия //Экономические науки: Сб. науч. тр. - Симферополь: Крымский государственный аграрный университет. - 2002.- Вип. 76.- С. 141-147.
6. Шальнева В.В. Организация и развитие интенсивных технологий в виноградарстве //Таврійський наук. вісник: Зб. наук. пр. – Вип. 36. – Херсон: Айлант, 2004. – С. 254-259.
7. Шальнева В.В. Совершенствование организации и повышение эффективности виноградарства в регионе //Таврійський наук. вісник: Зб. наук. пр. – Вип. 38. – Херсон: Айлант, 2005. – С. 229-232.
8. Шальнева В.В. Стратегическое управление устойчивым развитием виноградарства в регионе //Вісник аграрної науки Причорномор’я. - Вип. 19. – Миколаїв: МДАУ. – 2006. – С. 60-68.
АНОТАЦІЯ
Шальнєва В.В. Організація і підвищення ефективності розвитку виноградарства в регіоні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ, 2006 р.
В дисертації розкрито результати теоретико-методичних і практичних досліджень організації й ефективного розвитку галузі виноградарства регіону. Визначено особливості організації, планування галузі, сукупність чинників і принципів її ефективного розвитку, обґрунтовані показники оцінки ефективності, в т.ч. фінансові. Проведена оцінка динаміки, сучасного стану, розміщення, сортового складу, ефективності розвитку виноградарства західного предгірсько-приморського регіону Криму.
Обґрунтовані шляхи удосконалення його організації та підвищення ефективності на основі залучення інтенсивних технологій, планування урожайності та досягнення беззбитковості виробництва, забезпечення фінансової стійкості спеціалізованих виноградарських господарств, державної підтримки виноградарства.
Ключові слова: виноградарство, організація, ефективний розвиток, розміщення, сортимент, планування, беззбитковість, фінансовий леверидж, інтенсивні технології, державне регулювання.
АННОТАЦИЯ
Шальнева В.В. Организация и повышение эффективности развития виноградарства в регионе. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Днепропетровский государственный аграрный университет. Днепропетровск, 2006 г.
В работе раскрыты результаты теоретико-методических и практических исследований организации и эффективного развития отрасли виноградарства. Выявлены производственно-технологические и экономические особенности организации отрасли. Определено, что основными формами организации производства в виноградарстве, в отличие от зарубежных стран являются крупные коллективные и государственные хозяйства. Уточнены факторы положительного и отрицательного влияния на эффективность функционирования отрасли, в особенности регионального характера. Охарактеризованы закономерности и принципы рациональной организации и эффективного развития отрасли. Разработан алгоритм устойчивого развития виноградарства, который состоит из размещения сортов винограда; формирования технологии выращивания виноградников, выбора технологических операций; расчета плановой урожайности, технологических карт, потребностей в ресурсах, анализа экономической эффективности и рентабельности производства.
Уточнена роль операционного, индикативного и стратегического планирования в повышении эффективности виноградарства. Разработаны положения СВОТ-анализа отрасли. Уточнены показатели оценки экономической эффективности функционирования виноградарской отрасли, в т.ч. экономической устойчивости, операционного и финансового левериджа безубыточности.
Произведена оценка динамики, современного состояния, размещения, сортового состава, эффективности развития виноградарства регионов Крыма, в т.ч. западного предгорно-приморского как наиболее масштабного. Выявлено, что Крым занимает ведущее место в стране по развитию виноградарской отрасли несмотря на сокращение площадей насаждений, снижение урожайности, уменьшение валовых сборов. В структуре насаждений по сравнению с другими виноградарскими регионами отмечается повышенный удельный вес столовых сортов, что объясняется особенностями потребительского рынка Крыма. Определены наиболее прибыльные сорта для возделывания.
Особое внимание уделено прогнозированию производства, планированию урожайности, калькуляции себестоимости продукции, расчету точки безубыточности и зоны безопасности производства в условиях отдельного специализированного хозяйства. Это позволило выработать наиболее общие рекомендации по достижению экономической устойчивости предприятий виноградарского профиля, использованию рычага операционного и финансового левериджа в повышении прибыльности производства. Это позволит в перспективе иметь устойчивую экономическую базу для реконструкции существующих и закладки новых насаждений.
В процессе исследования выявлены проблемы развития отрасли. В качестве основных направлений их решения обоснованы: использование интенсивных технологий возделывания винограда; селекция высокопродуктивных комплексноустойчивых сортов и клонов; планирование урожайности и достижение безубыточности производства; использование эффекта финансового левериджа в повышении финансовой устойчивости виноградарских предприятий; организация маркетинговых исследований потребительского рынка; государственная поддержка отечественных производителей винограда; обеспечение инвестициями, льготное кредитование и налогообложение; совершенствование экономических отношений виноградарства и отраслей-партнеров в производстве и реализации винограда и вина.
Ключевые слова: виноградарство, организация, эффективное развитие, размещение, сортимент, планирование, безубыточность, финансовый леверидж, интенсивные технологии, государственное регулирование.
SUMMARI
Shalneva V.V. Formation of viticulture and raising its efficiency in the region. – Manuscript.
Thesis for a candidate’s degree in Economics in the major 08.07.02 – Agricultural Economics. – Dnipropetrovs’k State Agrarian University. Dnipropetrovs’k, 2006.
The thesis presents results of theoretical, methodological and practical research on the formation and efficient development of viticulture in the region. The study determines specific features of its organization, planning, factors and principles of effective development. Indices reflecting efficiency evaluation (including financial ones) are substantiated. The investigation covered the dynamics of viticulture, its current state, location areas, varietal composition, development efficiency in Western Crimea.
Ways of improving viticulture performance on the basis of intensive technologies, yield planning, profitable production, financial stability of specialized farms, and state support substantiated.
Key words: viticulture, formation, efficient development, location, assortment, planning, profitability, financial leverage, intensive technologies, state regulation.
