НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

СКАЖЕНИК ЮЛІЯ БОРИСІВНА

УДК 658.5+338.242

ЕФЕКТИВНІСТЬ ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

У ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація
і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) у відділі проблем перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу.

Науковий керівник – академік НАН України, доктор економічних наук, професор

Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості

НАН України (м. Донецьк), директор інституту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Петенко Ірина Валентинівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідувачка кафедри управління персоналом і економіки праці;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Микитенко Вікторія Володимирівна,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України (м. Київ), провідний науковий співробітник відділу стратегічного потенціалу та макроекономічного аналізу.

Провідна установа – Донбаський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Алчевськ), кафедра економіки і управління.

Захист відбудеться “23” червня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисло-вості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України.

Автореферат розісланий “13” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У паливно-енергетичному комплексі, який має стратегічне значення для національної економіки, виникли досить гострі проблеми, обумовлені значною залежністю від імпортних енергоносіїв. Водночас більшість підприємств вугільної промисловості, що здійснюють видобуток вугілля – основної вітчизняної енергетичної сировини, перебувають у стані глибокої кризи. Полеміка про пошук джерел і доцільність підтримки життєздатності таких підприємств довгий час залишається в центрі уваги вчених і політиків. Альтернативність вибору варіантів забезпечення сировинної бази паливно-енергетичного комплексу вимагає розробки нових підходів до формування й обґрунтування доцільності функціонування різних інтеграційних галузевих і міжгалузевих структур, що забезпечують енергетичну безпеку держави.

В економічній науці існують різні підходи до обґрунтування доцільності створення інтеграційних структур у паливно-енергетичному комплексі, але в основному вони зводяться до визначення критерію комерційної ефективності або соціальної та загальнонаціональної значущості. Питання розробки універсальної методології щодо обґрунтування ефективності об'єднання підприємств у паливно-енергетичному комплексі, яка була б заснована одночасно на загальній та економічній ефективності, остаточно не вирішено. Ці обставини обумовили актуальність і необхідність розробки механізму економічної оцінки доцільності створення підприємств у паливно-енергетичному комплексі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України відповідно до плану держбюджетних і госпдоговірних науково-дослідних робіт. За темою “Управління інноваційним розвитком вугільної промисловості” (номер держреєстрації 0103U005521, 2003-2006 рр.) автором визначено вплив метакорпорацій на інвестиційну та промислову ситуацію у вугільній промисловості, напрями диверсифікації діяльності вуглевидобувних підприємств. У рамках теми “Розробити методичне та організаційно-економічне забезпечення механізмів залучення недержавних інвестицій у вугільну промисловість України” (А4150404000 – на замовлення Мінпаливенерго України, 2003-2005 рр.) дисертантом підготовлено методичні рекомендації щодо залучення недержавних інвестицій у створення паливних та енергетичних комплексів на базі вугільних шахт. Автором розроблено методику оцінки доцільності створення об’єднань підприємств, які є ланками технологічного процесу від видобутку вугілля до вироблення електроенергії.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка моделі оцінки ефективності об'єднання підприємств у паливно-енергетичному комплексі.

Для досягнення мети в дисертації поставлено й вирішено такі задачі:

проаналізовано економіко-правові особливості функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, що обумовлюють доцільність і можливість їх інтеграції в рамках чинного правового поля;

здійснено аналіз етапів розвитку інтеграційних організаційних структур у світовій і національній економіці;

досліджено існуючі наукові підходи до обґрунтування доцільності інтеграції підприємств різного профілю діяльності;

встановлено фактори мікро- і макроекономічного середовища, що визначають доцільність створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі;

обґрунтовано критерії доцільності створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі й визначення оптимального складу учасників об'єднання;

запропоновано підхід до вибору організаційно-правової форми об'єднання підприємств;

сформовано економіко-математичну модель визначення оптимальних параметрів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності об'єднання і підприємств, які входять до його складу;

визначено вплив об'єднання підприємств у паливно-енергетичному комплексі Донбасу на результати їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічні особливості функціонування і розвитку підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Предмет дослідження - вплив об’єднання підприємств паливно-енергетичного комплексу на економічну ефективність їх функціонування.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали положення економічної теорії, економічні закони, закономірності розвитку виробництва, праці вітчизняних і зарубіжних учених і спеціалістів, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України. Методологічним апаратом є комплексний і системний підходи, на основі яких розглядається можливість формування моделі оцінки ефективності об'єднання підприємств у паливно-енергетичному комплексі. У роботі використано:

методи структурно-логічного, економічного аналізів і синтезу – для визначення економіко-правових особливостей функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та етапів розвитку інтеграційних організаційних структур у світовій і національній економіці;

методи деталізації, узагальнення, дослідження операцій та евристичного аналізу – у наукових підходах до обґрунтування доцільності об'єднання підприємств, факторів мікро- і макроекономічного середовища, що визначають доцільність створення об'єднань підприємств і розробку критеріїв такої доцільності;

методи кореляційно-регресійного аналізу та математичної статистики – для математичного обґрунтування факторів, що визначають критерій вибору організаційно-правової форми об'єднання підприємств;

методи оптимізації – при розробці економіко-математичної моделі визначення оптимальних параметрів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності об'єднання й підприємств, які входять до його складу;

Наукова новизна одержаних результатів полягає в економічному обґрунтуванні доцільності інтеграції підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Основні наукові результати зводяться до такого:

уперше:

визначено критерій, який дозволяє здійснювати оцінку доцільності створення об'єднання підприємств паливно-енергетичного комплексу, виходячи з індивідуальної та національної ефективності. Таким критерієм є приріст величини економічної доданої вартості об'єднання підприємств у порівнянні із сумою економічної доданої вартості його учасників до їх об’єднання за умов, коли кожне з підприємств здатне забезпечувати додатну величину доданої вартості;

установлено аналітичні залежності між чистими грошовими потоками від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства і його здатністю створювати додану вартість для різних груп підприємств паливно-енергетичного комплексу, а саме вугільних шахт, збагачувальних фабрик, теплоелектростанцій;

удосконалено:

механізм вибору організаційно-правової форми підприємства на основі врахування результатів його операційної, інвестиційної, фінансової діяльності;

методичний підхід до прийняття "нового кандидата" підприємства до складу існуючого об'єднання за критерієм приросту агрегованої величини економічної доданої вартості;

дістали подальшого розвитку:

положення щодо синергетичного ефекту, одержуваного при інтеграції підприємств за додаткової умови. Такою умовою є доцільність об'єднання технологічно пов'язаних підприємств, що мають різну силу впливу операційної, інвестиційної та фінансової діяльності на додану вартість;

економіко-математична модель, яка дозволяє визначити не тільки досяжну величину доданої вартості, але й основні параметри виробничо-господарської та фінансово-економічної діяльності об'єднання.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні розробленої моделі ефективності об'єднання підприємств у паливно-енергетичному комплексі для розробки стратегії їх розвитку, що спрямована на досягнення максимальної ефективності їх діяльності.

Методологічні та методичні рекомендації, принципи та механізми, що обґрунтовані у дисертації, використовувались при розробці перспективних планів розвитку підприємств ВАТ “Донбасенерго” (довідка №1-904/174-Д від 01.02.2006 р.). Методичні положення з вибору організаційно-правової форми підприємства шляхом обліку результатів його операційної, інвестиційної і фінансової діяльності в частині підвищення ефективності використання вугільної продукції у теплоенергетиці впроваджено при визначенні перспективної структури генеруючих потужностей теплоелектростанцій у складі проекту Енергетичної стратегії України на період до 2030 року (довідка №268/33а-20 від 01.02. 2006 р.). Універсальний алгоритм визначення економічного потенціалу вугільних шахт при їх інтеграції до об’єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі використаний при розробці перспективних планів інвестування простого і розширеного відтворювання шахтного фонду Торезького і Шахтарського регіонів (довідка №03/02-01/248-1 від 23.01.2006 р.). Методологія, теоретичні узагальнення і висновки щодо економіко-математичних моделей оптимізації параметрів підприємств та удосконалення методів проектування складних систем використано в Донецькому національному технічному університеті у навчальному процесі та при підготовці методичних посібників з економіки та менеджменту (довідка №51-03 від 17.01. 2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, в якій викладено результати досліджень і розробок автора щодо оцінки ефективності об'єднання підприємств паливно-енергетичного комплексу. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались і були схвалені на науково-практичних конференціях “Старопромислові регіони Західної і Східної Європи в умовах інтеграції” (м. Донецьк, 2003 р.), “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Донецьк, 2005 р.), а також на правлінні ВАТ “Донбасенерго”.

Публікації. Всього автором опубліковано 12 робіт, за темою дисертації – 11, з яких розділи – у 2 монографіях, 7 статей у наукових журналах та збірниках наукових праць, 2 – матеріали науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 6,83 д.а., з яких авторові належить
2,99 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, які викладено на 177 сторінках друкованого тексту. Дисертація містить 15 таблиць і 15 рисунків на 23 сторінках. Список використаних джерел зі 127 найменувань наведено на 12 сторінках,
8 додатків – на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Теоретичні аспекти створення й функціонування об'єднань підприємств. Аналіз розвитку ПЕК за останні 15 років дозволяє стверджувати, що в результаті впливу різних об'єктивних і суб'єктивних факторів відбулося зниження видобутку (виробництва) паливно-енергетичних ресурсів у всіх його галузях. Становище, яке склалося в
українському ПЕК, можна оцінювати як серйозну загрозу національній безпеці України. Рівень ефективності використання енергії в Україні не відповідає світовому. Порівняльну характеристику енергоємності ВНП (тонн нафтового еквівалента/$1000 ВНП) наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика енергоємності ВНП країн світу

Країна | т. н. е ./

$1000 ВНП | Країна | т. н. е. /

$1000

ВНП | Країна | т. н. е. /

$1000 ВНП

Країни світу | 0,24 | ……………… | …… | 106. Литва | 1,09

1. Швейцарія | 0,08 | 69. Вірменія | 0,53 | …………….. | …….

2. Данія | 0,10 | …………….. | ……. | 121. Казахстан | 1,74

3. Японія | 0,10 | 72. Киргизстан | 0,59 | …………….. | …….

4. Австрія | 0,11 | ……………… | …… | 123. Росія | 1,87

5. Гонконг | 0,12 | 82. Латвія | 0,67 | …………….. | …….

6. Німеччина | 0,13 | …………….. | ……. | 130. Туркменістан | 2,95

7. Італія | 0,14 | 97. Білорусь | 0,94 | …………….. | …….

8. Франція | 0,15 | …………….. | ……. | 132. Азербайджан | 3,43

35. США | 0,26 | 102. Грузія | 1,04 | 133. Україна | 3,55

За показником енергоємності ВНП Україна знаходиться на 133 місці у світі. Паливно-енергетична складова вартості вітчизняних товарів складає до 80% в їх собівартості, що в кілька разів вище, ніж у розвинених країнах Європи та США. При достатньо високих світових і внутрішніх цінах на більшу частину паливно-енергетичних ресурсів це значно знижує прибутковість усього національного виробництва, що обумовлює низький рівень вітчизняного ВНП.

Крім того, джерелом негативних явищ у ПЕК є нераціональне співвідношення власних та імпортованих енергоносіїв у структурі паливно-енергетичного балансу. Структура споживання паливно-енергетичних ресурсів України істотно відрізняється від світової, насамперед подвоєною величиною питомої ваги природного газу, що характерно для держав, які володіють його значними запасами. Частка вугілля (25,0%) у паливно-енергетичному балансі порівнянна зі світовим показником (28,5%), однак вона значно нижче, ніж у державах, які (як і Україна) мають значні запаси вугілля. Споживання нафти в Україні в загальній структурі паливно-енергетичного балансу у три рази менше, ніж у структурі світового. Це пояснюється тим, що власний видобуток нафти покриває потреби країни тільки на 12%. Таке споживання паливно-енергетичних ресурсів суперечить розвитку національної економіки незалежної держави, оскільки в загальному обсязі споживання нафти й газу на імпорт припадає 88 і 76% відповідно.

Таким чином, в Україні відбувається ігнорування принципу орієнтації національної економіки на переважне використання паливно-енергетичних ресурсів власного виробництва й цінності невідтворюваних запасів природних ресурсів. З урахуванням розробленої Енергетичної стратегії та забезпеченості України власними відповідними запасами сировини вугілля розглядається як основний енергоносій, що визначає пріоритетність розвитку вугільної промисловості. Проте ця галузь має значну кількість збиткових підприємств. Отже, кризовий стан однієї з базових галузей національної економіки вимагає вжиття кардинальних заходів, спрямованих на економічне відродження вугільної промисловості на основі відбору необхідної кількості потенційно життєздатних підприємств та їх міжгалузевої інтеграції в умовах обмеженості бюджетного фінансування.

Результати дослідження свідчать, що рішення про необхідність ліквідації або доцільність подальшої експлуатації тієї або іншої шахти слід приймати не тільки з позиції фактичної ефективності їх функціонування, але й з позиції їх потенційних можливостей інтеграції у контексті приєднання до ефективно працюючих для забезпечення енергетичної незалежності держави та сталої роботи ПЕК.

Аналіз існуючих організаційно-правових форм об’єднань дозволяє стверджувати, що процес їх подальшого удосконалення є цілком об'єктивним. При розгляді об'єднань з точки зору основних існуючих напрямів інтеграції процес розвитку великих компаній у ХХ столітті відбувався відповідно до таких основних типів стратегій:

горизонтальна інтеграція;

вертикальна інтеграція;

диверсифікація (зв'язана та незв'язана - конгломерація).

Кожній домінуючій організаційній формі відповідала і певна домінуюча стратегія розвитку бізнесу.

Для економіки України, яка переживає гостру енергетичну кризу, створення інтегрованих систем на базі об'єднання підприємств паливно-енергетичного комплексу є найперспективнішим і ефективним шляхом збереження життєспроможності даних підприємств. Створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі можна розглядати як унікальну можливість, а саме як організаційно-правову форму (різноманітність форм), яка надасть можливість забезпечити життєспроможність суб'єктів паливно-енергетичного комплексу від видобутку сировини до виробництва енергії і в подальшому значною мірою вирішити проблеми забезпечення енергетичної незалежності національної економіки.

Аналіз економічних і правових досліджень у сфері створення функціонування, регулювання діяльності існуючих об'єднань підприємств і видів інтеграції дозволяє стверджувати, що не існує універсального критерію, використовуючи який можна ухвалити рішення щодо доцільності створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі з обґрунтуванням вибору їх організаційно-правової форми.

Розділ 2. Обґрунтування доцільності створення об’єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі. Аналіз існуючих підходів до обґрунтування доцільності створення об'єднання підприємств дозволило встановити, що критерієм доцільності інтеграції підприємств в основному є можливість одержання синергетичного ефекту, що виникає завдяки економії, обумовленій масштабами діяльності, комбінуванням взаємодоповнюючих ресурсів, мінімізації трансакційних витрат, законам ринку.

Аналіз умов економічного середовища функціонування підприємств ПЕК дозволив установити, що основними факторами, які визначають доцільність їх інтеграції, є:

одержання й посилення синергетичного ефекту на основі зниження трансакційних витрат і повної завантаженості виробничих потужностей електростанцій, що забезпечується достатньою кількістю сировини;

можливість диверсифікованості виробництва й капіталів, перерозподілу різних видів ресурсів усередині об'єднання підприємств;

зниження податкового навантаження за рахунок покриття збитків нерентабельних ланок технологічного ланцюга і перерозподілу коштів для розвитку виробництва;

підвищення якості управління й подолання неефективності діяльності окремих підприємств – учасників об'єднання, відповідне зниження розмірів бюджетних коштів, які виділяються на підтримку життєздатності вуглевидобувних підприємств;

можливість здійснення великомасштабних і капіталомістких інвестиційних проектів усередині об'єднання підприємств;

підвищення кількості виробленої енергії, що забезпечить зниження енергетичної залежності держави від імпортних енергоносіїв.

Існуючі критерії оцінки доцільності об'єднання підприємств зводяться або до максимізації прибутку (мінімізації витрат) створюваного об'єднання, або до досягнення ефективності в економіці, що обумовлюється внеском об'єднання у створення ВВП. Як перший підхід, так і другий орієнтовано на одержання кінцевого результату без урахування індивідуальних інтересів кожного з підприємств-учасників об'єднання. Таким чином, виникає певна конфліктність між ринковим підходом, орієнтованим на одержання комерційної прибутковості суб'єктів господарювання, і підходом, орієнтованим на досягнення загальнонаціональної ефективності без урахування індивідуальних інтересів суб'єктів господарювання. Крім того, існуючі підходи визначають напрям інтеграції (вертикальний або горизонтальний), але не дозволяють обґрунтувати вибір організаційно-правової форми створюваного об'єднання підприємств, виходячи із загальної та індивідуальної ефективності.

Отже, в основу пошуку компромісу між досягненням максимального агрегованого результату діяльності інтегрованої структури, її учасників і вирішенням енергетичних проблем національного характеру слід покласти критерій оцінки доцільності створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі.

У ході дослідження існуючих підходів до оцінки ефективності діяльності суб'єктів господарювання критерієм, що дозволяє одночасно оцінити їх комерційну прибутковість і загальнонаціональну ефективність, обрано такі показники, як “додана вартість” (ДВ) і “економічна додана вартість” (EVA). Неможливість одержання доданої вартості означає, що підприємство споживає таку кількість ресурсів, що їх вартість перевищує вартість виробленої продукції. Це призводить до нульового і навіть негативного значення доданої вартості.

У результаті аналізу складових фактичної і потенційно можливої доданої вартості одержано аналітичні залежності між величиною створюваної доданої вартості й чистих грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності шахт, збагачувальних фабрик, ТЕС, що дозволило описати дані залежності рівняннями множинної регресії (1-3):

для вугільних шахт

ДВ = 10,811Х1 + 8,905Х2 + 9,897Х3+6571,642; | (1)

для збагачувальних фабрик

ДВ = 6,126Х1 + 7,279Х2 + 7,478Х3+539,213; | (2)

для ТЕС

ДВ = -1,238Х1 - 3,666Х2 -1,781Х3-10927,549, | (3)

де Х1 – чистий грошовий потік від операційної діяльності, тис. грн.;

Х2 – чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності, тис. грн.;

Х3 – чистий грошовий потік від фінансової діяльності, тис. грн.

При ухваленні рішення про доцільність створення об'єднань і вибір його організаційно-правової форми необхідно враховувати той факт, що кожний із видів діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова) має різну силу впливу на формування доданої вартості для підприємств різного профілю – шахти, збагачувальної фабрики, ТЕС.

Силу впливу результатів кожного з видів діяльності на формування доданої вартості визначено шляхом розрахунку коефіцієнтів еластичності кожного з параметрів Х1, Х2, Х3 відповідно у рівняннях (1–3).

Розраховані коефіцієнти еластичності для змінних рівнянь (1-3) свідчать, що на формування доданої вартості найбільшу силу впливу мають: для шахт – результати операційної діяльності, трохи меншою мірою – результати інвестиційної діяльності; для збагачувальних фабрик – результати операційної та інвестиційної діяльності практично рівною мірою; для ТЕС – результати фінансової діяльності. Доцільність створення об'єднань у паливно-енергетичному комплексі зводиться до пошуку можливості об'єднання технологічно пов'язаних підприємств, що мають різну силу впливу операційної, інвестиційної та фінансової діяльності на додану вартість.

Таким чином, доведено, що критерієм доцільності створення об'єднання підприємств у паливно-енергетичному комплексі є приріст величини економічної доданої вартості об'єднання в порівнянні із сумою економічної доданої вартості підприємств-учасників об'єднання до його утворення за умови, що кожний з учасників здатний формувати позитивну величину доданої вартості. Додатковою умовою доцільності створення об'єднань є технологічна пов'язаність підприємств, що мають різну силу впливу операційної, інвестиційної та фінансової діяльності на додану вартість. Критерієм прийняття до складу функціонуючого об'єднання нового учасника є приріст економічної доданої вартості об'єднання в порівнянні з її величиною на момент прийняття.

Розділ 3. Формування моделі оцінки ефективності об'єднання підприємств у паливно-енергетичному комплексі. В основу формування моделі покладено принцип одержання приросту агрегованої величини економічної доданої вартості об'єднання в порівнянні із сумою величин економічної доданої вартості кожного діючого підприємства.

Доведено, що досягнення максимальної величини економічної доданої вартості об'єднання підприємств залежить від складу його учасників і обраної організаційно-правової форми.

Величина доданої вартості може бути як додатною, так і від’ємною, залежно від фактичного місцеположення підприємства в розробленій системі координат для вибору організаційно-правової форми підприємства (рис. 1). Осі системи координат відповідають чистому грошовому потоку від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності потенційного учасника об'єднання підприємств.

Рис. 1. Система координат для вибору організаційно-правової
форми підприємства

Така система координат дозволяє величину доданої вартості, що описується рівняннями (1-3), представити графічно, перетворивши її у вид виробничої функції (4-6):

ДВ=(Х1+25000)1,055Х2+25000)-0,052Х3+25000)0,018-25000; | (4)

ДВ=(Х1+10000)0,482Х2+10000)0,083Х3+10000)0,436-10000; | (5)

ДВ=(Х1+100000)0,307Х2+100000)-0,376Х3+100000)1,059-100000. | (6)

Рівняння (4-6) справедливі відповідно для шахт, збагачувальних фабрик і ТЕС. Одержані рівняння мають однотипову форму, відрізняючись коефіцієнтами, що враховують силу впливу операційної, інвестиційної або фінансової діяльності, відповідно для шахт, збагачувальних фабрик, ТЕС. З огляду на форму рівнянь (4-6), величину доданої вартості можна представити об'ємом паралелепіпеда, обмеженого точкою перетину координат і точкою з координатами, що відповідають фактичним значенням показників Х1, Х2, Х3 конкретного підприємства (точка А, рис. 1). Місце розташування підприємства в даній системі координат, що відповідає величині створюваної доданої вартості, визначається фактичним значенням показників Х1, Х2, Х3 по відповідних осях.

Саме місце розташування в цій системі координат прийнято як критерій вибору організаційно-правової форми суб'єкта господарювання – потенційного учасника об'єднання підприємств (рис. 2).

Рис. 2. Система координат для вибору організаційно-правової
форми потенційних учасників об’єднання

На основі характеристик восьми октантів можливого місця розташування підприємства в запропонованій системі координат одержано критерій вибору його організаційно-правової форми (табл. 2).

Якщо відповідно до розробленого критерію, заснованого на використанні системи координат вибору організаційно-правової форми підприємства, вибір форми для всіх потенційних учасників об'єднання збігається, то рішення однозначне. В іншому разі має бути знайдено компромісне рішення. Обґрунтуванням такого рішення є запропонований критерій доцільності створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі, заснований на визначенні приросту величини економічної доданої вартості об'єднання в порівнянні із сумою економічної доданої вартості підприємств-учасників об'єднання до його утворення, за умови, що кожний із учасників здатний формувати додатну величину доданої вартості.

Таблиця 2

Вибір організаційно-правової форми підприємства залежно
від його місця розташування в системі координат

Октанти у системі координат вибору організаційно-правової форми | Рекомендована організаційно-правова форма підприємства | Примітка

1 | Холдингова компанія

2 | Асоціація, картель, консорціум

3 | Немає рації входити до якоїсь інтеграційної структури | якщо сумарний чистий грошовий потік від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності більше нуля

Промислово-фінансова група | якщо сумарний чистий грошовий потік від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності менше нуля

4 | Промислово-фінансова група

5 | Концерн

6 | Корпорація

7 | Входження в інтеграційні структури призведе до зниження ефективності їхньої діяльності | підтримка життєздатності можлива тільки для підприємств стратегічного значення на основі державних дотацій і здійснення процедури санації

8 | Ліквідація підприємства

При цьому вибір конкретної організаційно-правової форми повинен бути заснований на одержанні більшого приросту економічної доданої вартості при виборі даної форми в порівнянні з іншими альтернативними. Крім того, враховується той факт, що визначення приросту економічної доданої вартості має здійснюватися не на основі порівняння її фактичного значення з очікуваним, а на основі порівняння оптимальних значень, які могли б одержати потенційні учасники об'єднання до його створення з оптимальним агрегованим значенням економічної доданої вартості об'єднання після його створення.

Таким чином, завдання зводиться до визначення максимально можливого значення економічної доданої вартості (EVA) для кожного потенційного учасника об'єднання, що визначається на основі розробленої економіко-математичної моделі. Фрагмент такої моделі має вигляд

EVA = (Х1-Х2)-Х3*Х4 max; | (7)

Х1 = X5 – X6; | (8)

X2 = С4*X1, якщо Х1>0; | (9)

X2 = 0, якщо Х1?0; | (10)

Х3 = X8 + X9; | (11)

………………………………

X28 = X24 + X25 + X26, | (12)

де EVA – економічна додана вартість, тис. грн.;

Хi – перемінні моделі, серед яких: оподаткований прибуток від звичайної діяльності, величина податку на прибуток, інвестований в підприємство капітал та ін.;

Сi – значення вхідних параметрів моделі, що відображають специфіку конкретної шахти, серед яких: ставка податку на прибуток, річна виробнича потужність шахти.

Отримані результати дозволяють визначити не тільки максимально досяжну величину доданої вартості, але й основні параметри виробничо-господарської та фінансово-економічної діяльності підприємств, що забезпечують її одержання.

Відповідні критерії, економіко-математична модель і підходи являють собою систему інструментів, що формують механізм оцінки доцільності створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі. До них відносяться:

критерій доцільності створення об'єднань підприємств;

критерій відбору потенційних учасників об'єднання;

система координат для вибору організаційно-правової форми учасників об'єднання;

підхід до вибору організаційно-правової форми об'єднання підприємств;

економіко-математична модель, що дозволяє визначити максимально досяжну величину економічної доданої вартості підприємств – потенційних учасників об'єднання і максимально досяжну агреговану величину економічної доданої вартості створюваного об'єднання;

алгоритм послідовності оцінки доцільності створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі.

Достоїнством розробленого механізму є цілісний і універсальний характер, що дозволяє його використання для обґрунтування доцільності створення об'єднань підприємств на базі будь-яких суб'єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу.

Практичне застосування розробленого механізму показано на прикладі обґрунтування доцільності створення асоціації “Донбасенерго” з визначенням складу її учасників.

Більшість із розглянутих підприємств фактично знаходиться в третьому або другому октанті системи координат вибору організаційно-правової форми підприємства (рис. 2), а оптимальним місцем розташування для них є другий октант. Для підприємств, що знаходяться в даному октанті, найприйнятнішою організаційно-правовою формою є асоціація, а для підприємств, чий сумарний чистий грошовий потік від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності більше нуля, немає сенсу входити в яку-небудь інтеграційну структуру. Тому остаточний склад учасників асоціації визначається на основі їх здатності виробляти максимально досяжну величину економічної доданої вартості і згідно з обсягами річної потреби ВАТ “Донбасенерго” у вугільному концентраті. Визначено потенційних учасників асоціації згідно з рейтингом із максимально досяжної величини економічної доданої вартості.

Додатковою умовою сталої роботи асоціації “Донбасенерго”, яка дозволить досягти максимальної величини економічної доданої вартості, є забезпечення Слов'янської і Старобешівської ТЕС необхідною кількістю концентрату вугілля в обсязі 3120 тис. т. Виходячи з необхідності забезпечення такого обсягу видобутку і максимального завантаження виробничих потужностей збагачувальних фабрик, визначається остаточний склад учасників асоціації “Донбасенерго”.

Ефективність доцільності об'єднання підприємств в асоціацію “Донбасенерго” підтверджується попереднім розрахунком передбачуваного збільшення агрегованої економічної доданої вартості підприємств-учасників на 187,523 млн. грн. і приростом виробленої електроенергії на 1050 млн. кВтгод.

ВИСНОВКИ

У результаті виконаного дослідження вирішено важливу науково-практичну задачу в галузі економіки, організації та управління підприємствами щодо обґрунтування доцільності галузевої та міжгалузевої інтеграції підприємств паливно-енергетичного комплексу. Вирішення даної задачі реалізовано шляхом розробки механізму оцінки економічної доцільності створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі.

Основні висновки і результати, одержані в ході виконаних досліджень, зводяться до такого:

1. Обґрунтовано необхідність розробки комплексного механізму оцінки економічної доцільності створення об'єднань у паливно-енергетич-ному комплексі, який дозволив би одночасно враховувати мікро- і макроекономічну ефективність інтеграції підприємств. Розробка даного механізму визначається необхідністю зниження енергетичної залежності національної економіки від імпортних енергоносіїв і рядом негативних явищ на підприємствах вугільної промисловості, які є сировинною базою паливно-енергетичного комплексу.

2. Проаналізовано економічні особливості функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, які обумовлюють збитковий характер діяльності, існуючі форми об'єднань підприємств і чинну законодавчу і правову базу, що регламентує можливість їх створення.

3. Досліджено світовий і вітчизняний практичний досвід і наукові підходи у сфері створення і розвитку інтеграційних організаційних структур, що дозволило визначити перспективні шляхи інтеграції та створення об'єднань підприємств паливно-енергетичного комплексу. Установлено основні фактори мікро- і макроекономічного середовища, які визначають доцільність створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі.

4. Обґрунтовано критерій доцільності створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі. Він полягає в одержанні приросту агрегованої величини економічної доданої вартості об'єднання в порівнянні із сумою економічної доданої вартості підприємств – учасників об'єднання до його утворення за умови, що кожний з учасників здатний виробляти позитивну величину доданої вартості. Додатковою умовою доцільності створення об'єднань є технологічна пов'язаність підприємств, що мають різну пріоритетність впливу операційної, інвестиційної та фінансової діяльності на додану вартість.

5. Розроблено підхід до вибору організаційно-правової форми об'єднання підприємств залежно від місця розташування підприємств-учасників у системі координат вибору організаційно-правової форми підприємства шляхом обліку результатів їх операційної, інвестиційної, фінансової діяльності. Обґрунтування даного підходу засновано на експериментально встановленій залежності між чистими грошовими потоками від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства і його здатністю виробляти додану вартість для різних груп підприємств паливно-енергетичного комплексу.

6. Сформовано економіко-математичну модель визначення оптимальних значень параметрів виробничо-господарської та фінансово-економічної діяльності об'єднання і підприємств – його учасників. В основу моделі покладений пошук максимально можливого значення створюваної економічної доданої вартості. Ця ж умова є і критерієм прийняття до складу об'єднання нових учасників.

7. Комплексне використання всіх розроблених інструментів у взаємодії та певній установленій послідовності дозволяє стверджувати, що отримано універсальний механізм оцінки економічної доцільності створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі.

8. Розроблений механізм оцінки економічної доцільності об'єднання підприємств у паливно-енергетичному комплексі використано при розробці стратегічного плану розвитку підприємств ВАТ “Донбасенерго”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Амоша А.И., Ильяшов М.А., Салли В.И., Скаженик Ю.Б. Теоретические основы моделирования инвестиционных процессов // Системный анализ шахты как объекта инвестирования. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. – С. 12-24.

Особистий внесок: виконано аналіз доцільності інтеграції шахт до структур переробки вугілля.

2. Байсаров Л.В., Ильяшов М.А., Корзун А.В., Логвиненко В.И., Янко С.В., Скаженик Ю.Б. Экономическая сущность и формы инвестиций // Привлечение инвестиций в угольную промышленность Украины. – К.: Основа, 2002. – С. 39-44.

Особистий внесок: розглянуто шляхи регулювання економічних параметрів шахт.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Амоша А.И., Щербина Н.Н., Скаженик Ю.Б. Оценка состояния и проблемы инвестирования угольной шахты // Социально-экономические аспекты промышленной политики. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2002. – С. 4-13.

Особистий внесок: доведено доцільність адресного інвестування шахт.

4. Дробот Я.В., Лащенко И.Н., Скаженик Ю.Б. Аспекты стратегического менеджмента в определении жизнеспособности угледобывающих предприятий и целесообразности их дотирования // Старопромислові регіони Західної і Східної Європи в умовах інтеграції. – Донецьк: ДонНУ. – 2003. – С. 361-364.

Особистий внесок: запропоновано модель визначення потенціалу шахт для одержання синергетичного ефекту.

5. Скаженик Ю.Б. О целесообразности включения предприятий угольной промышленности в состав технологических объединений предприятий топливно-энергетического комплекса // Социально-экономи-ческие аспекты промышленной политики. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2004. – С. 268-272.

6. Скаженик Ю.Б. Особенности моделирования экономического потенциала шахт в системе производственных структур // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2004. – С. 435-443.

7. Антонюк В.П., Лащенко И.Н., Скаженик Ю.Б. Человеческий капитал предприятия и стратегия его развития // Економіка промисловості. – 2004. – № 4 (26). – С. 175-181.

Особистий внесок: розглянуто можливі етапи розвитку підприємства залежно від ефективності його роботи.

8. Трифонова Е.В., Скаженик Ю.Б. К определению “цены” параметров, формирующих уровень экономической надежности угольной шахты // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2005. – Вип.204. – Т.ІV. – С. 1054-1063.

Особистий внесок: обґрунтовано доцільність аналізу економіко-математичних моделей при зміні вихідних даних.

9. Амоша А.И., Скаженик Ю.Б. Регулирование качества антрацита в системе технологических объединений предприятий в топливно-энергетическом комплексе // Управление экономикой переходного периода. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2005. – С. 290-298.

Особистий внесок: розроблено модель перерозподілу потоків "шахти-збагачувальні фабрики".

Матеріали наукових конференцій

10. Скаженик Ю.Б. Экономико-статистический анализ работы предприятий по группам // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України”. – Дніпропетровськ: НГУ. – 2005. – С. 23.

11. Скаженик Ю.Б. Кількісна оцінка інвестиційної привабливості вугільних шахт // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення”. – Донецьк: ДонДУЕТ. – 2005. – С. 292-294.

Інші публікації

12. Байсаров Л.В., Ильяшов М.А., Демченко А.И., Лащенко И.Н., Скаженик Ю.Б. Проблемы поддержания и охраны выемочных штреков в угольных шахтах // Геомеханика и технология поддержания повторно используемых горных выработок. – Днепропетровск: Лира. – 2005. – С. 9-38.

Особистий внесок: обґрунтовано економічну ефективність підтримки виїмкових штреків.

АНОТАЦІЯ

Скаженик Ю.Б. Ефективність об'єднання підприємств у паливно-енергетичному комплексі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2006.

У дисертації вирішено науково-практичну задачу з обґрунтування доцільності галузевої та міжгалузевої інтеграції підприємств паливно-енергетичного комплексу. Розроблено механізм оцінки економічної доцільності створення об'єднань підприємств у паливно-енергетичному комплексі. Одержано інструменти механізму оцінки економічної доцільності створення об'єднань підприємств. Обґрунтовано відповідний критерій доцільності створення об'єднань підприємств. Розроблено підхід до вибору організаційно-правової форми об'єднання підприємств залежно від місця розташування підприємств-учасників у системі координат вибору організаційно-правової форми підприємства. Удосконалено систему координат вибору організаційно-правової форми підприємства шляхом обліку результатів їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Сформовано економіко-математичну модель визначення оптимальних значень параметрів виробничо-господарської та фінансово-економічної діяльності об'єднання і підприємств – його учасників. Обґрунтовано критерій доцільності входження до складу об'єднання нових учасників. Визначено послідовність здійснення оцінки доцільності об'єднання підприємств у паливно-енергетичному комплексі.

Ключові слова: механізм, оцінка, об'єднання підприємств, паливно-енергетичний комплекс.

АННОТАЦИЯ

Скаженик Ю.Б. Эффективность объединения предприятий в топливно-энергетическом комплексе. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2006.

В диссертации решена научно-практическая задача по обоснованию целесообразности отраслевой и межотраслевой интеграции предприятий топливно-энергетического комплекса. Разработан механизм оценки экономической целесообразности создания объединений предприятий в топливно-энергетическом комплексе.

Обоснована необходимость разработки комплексного механизма оценки экономической целесообразности создания объединений в топливно-энергетическом комплексе в силу отсутствия объективного критерия, позволяющего одновременно учитывать микро- и макроэкономическую эффективность интеграции предприятий.

Проанализированы экономические особенности функционирования предприятий топливно-энергетического комплекса, существующие формы объединений предприятий и действующая законодательная и правовая база, регламентирующая возможность создания объединения предприятий.

Получены инструменты механизма оценки экономической целесообразности создания объединений предприятий.

Обоснован критерий целесообразности создания объединений предприятий в топливно-энергетическом комплексе, заключающийся в получении прироста агрегированной величины экономической добавленной стоимости объединения по сравнению с суммой экономической добавленной стоимости предприятий-участников объединения до его образования, при условии, что каждый из участников способен производить положительную величину добавленной стоимости. Дополнительным условием целесообразности создания объединений является технологическая связанность предприятий, имеющих различную приоритетность влияния операционной, инвестиционной и финансовой деятельности на добавленную стоимость.

Разработан подход к выбору организационно-правовой формы объединения предприятий в зависимости от месторасположения предприятий-участников в системе координат выбора организационно-правовой формы предприятия. Обоснование подхода основано на экспериментально установленной зависимости между чистыми денежными потоками от операционной, инвестиционной и финансовой деятельности предприятий и их способностью производить добавленную стоимость для различных групп предприятий топливно-энергетического комплекса.

Усовершенствована система координат выбора организационно-правовой формы предприятия путем учета результатов их операционной, инвестиционной и финансовой деятельности.

Сформирована экономико-математическая модель определения оптимальных значений параметров производственно-хозяйственной и финансово-экономической деятельности объединения и предприятий – его участников. В основу модели положен поиск максимально возможного значения создаваемой экономической добавленной стоимости.

Обоснован критерий принятия в состав объединения новых участников, заключающийся в получении прироста экономической добавленной стоимости объединения по сравнению с ее величиной на момент принятия.

Определена последовательность осуществления оценки целесообразности создания объединений предприятий в топливно-энергетическом комплексе, которая реализуется с помощью алгоритма определенных действий по использованию инструментов механизма.

Главное направление применения разработанного механизма – оценка целесообразности создания объединений предприятий топливно-энергетического комплекса, разработка стратегии развития, ориентированной на достижение максимальной эффективности их функционирования.

Ключевые слова: механизм, оценка, объединение предприятий, топливно-энергетический комплекс.

SUMMARY

Skajenik U.B. Efficiency of union of enterprises association in the fuel and energy complex. Manuscript.

Thesis for the candidate of economic sciences in specialty 08.06.01 –Economics, organization and management of enterprises. – Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, Donetsk, 2006.

The thesis deals with solution of the scientific and practical task concerning justification of expediency of branch and inter branch integration of enterprises in the fuel and energy complex. The mechanism is developed to estimate the economic expediency of creation of enterprises association in this complex. The instruments of the mechanism for estimation of economic expediency of enterprises association creation is grounded. The approach is developed to choose the organizational and legal form of enterprises association depending on location of enterprises- members in the system of the enterprise by taking into consideration their operational, investment and financial activities. The economic and mathematical model is built to determine optimal values of parameters of production economic and financial- economic activities of the association and enterprises- members. The criterion of expediency of new members entry into the association is grounded. The sequence in estimation of enterprises associations creation expediency in the fuel and energy complex is defined.

Key words: mechanism, estimation, association of enterprises, fuel and energy complex.

________________________________________________________________

Підп. до друку 03.05.2006. Формат 60х84/16. Папір друк. №3.

Офс.друк. Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення № 929.

Інститут економіки промисловості НАН України.

83048, Донецьк, Університетська, 77.

Ротапринт ІЕП НАН України.