ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Сотнікова Юлія Володимирівна
УДК 330.341.1
ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління
підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному економічному університеті,
Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Українська Лариса Олегівна,
Харківський національний економічний університет,
професор кафедри економічної теорії
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент
Гриньов Андрій Валентинович,
Харківський національний автомобільно-дорожний
університет, завідувач кафедри міжнародної економіки
кандидат економічних наук, доцент
Дука Анастасія Петрівна,
Київський національний університет ім.Тараса
Шевченко, доцент кафедри менеджменту інноваційної
та інвестиційної діяльності
Провідна установа – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,
кафедра маркетингу і менеджменту
зовнішньоекономічної діяльності, Міністерство освіти і
науки України, м. Харків
Захист відбудеться "20" квітня 2006 р. о 13-00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного
eкономічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний,1-а.
Автореферат розісланий "19" березня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Ястремська О. М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Досить актуальним науковим і практичним завданням у сфері інноваційної діяльності підприємства є визначення пріоритетних інноваційних проектів і організація їх реалізації з урахуванням економічної ефективності.
Економічний розвиток України потребує розширеного відтворення її промислового потенціалу на високотехнологічній основі, ефективність якого має забезпечуватися безперервною інноваційною діяльністю підприємств. Саме вона повинна стати основним стратегічним джерелом, з одного боку, постійного задоволення потреб споживачів у високоякісних сучасних товарах, а з іншого –підвищення рентабельності виробництва, розширеного відтворення капіталу. Управління інноваційною діяльністю підприємств у нових умовах господарювання вимагає уточнення сфери використання відомих критеріїв економічної ефективності інноваційних проектів і конструювання нових. Від об'єктивності економічної оцінки інноваційних проектів значною мірою залежать і ефективність роботи окремих підприємств, і соціально-економічний прогрес суспільства в цілому.
Закономірності інноваційного розвитку підприємства досліджувалися у наукових роботах багатьох відомих вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів: С. Валдайцева, Х-К. Вахрейна, В. Гриньової, О. Длугопольського, П. Друкера, М. Кизима, Р. Купера, В. Пономаренка, В. Пригожина, О. Пушкаря, Б. Санто, Д. Черваньова, І. Шумпетера та інших. Підходи до оцінки економічної ефективності інноваційних проектів розглядалися в роботах таких вчених та фахівців, як Г. Бірман, М. Браун, Р. Бурмeстер, А. Гриньов, П. Завлін, П. Орлов, С. Покропивний, Р. Фатхутдінов, Р. Форстер, А. Яковлєв, О. Ястремська та інші.
Незважаючи на велику кількість публікацій, остаточно не вирішеними залишаються проблеми визначення комплексу об’єктивних критеріїв економічної ефективності інноваційної діяльності підприємства, способів оцінки рівня узгодженості підприємницького і суспільного інтересів при впровадженні інновацій. Потребують подальшого розгляду питання організації інноваційної діяльності підприємств у часі, визначення оптимальних термінів впровадження інноваційних проектів. Марнування часу із впровадженням інноваційних проектів може, з одного боку, призвести до втрати підприємством вигідного сегмента ринку, а з іншого – до перебільшення потреби в залученні додаткових інвестиційних ресурсів, втрат через недовикористання потенціалу попередньої технології, а отже, зниження прибутку підприємства. Залишаються неузгодженими різні підходи до оптимізації внутрішніх та зовнішніх умов інноваційної діяльності підприємства.
Актуальність і недостатнє дослідження зазначених проблем визначили вибір теми, мету та завдання дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Харківського національного економічного університету за темою: “Проблеми єдності економічної та соціальної ефективності на підприємстві” (номер державної реєстрації 0105U001040). В цій темі особисто автором досліджено комплекс критеріїв оцінки інноваційної діяльності на підприємстві.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне та науково-практичне обґрунтування напрямків активізації процесів інноваційної діяльності промислових підприємств, розробка методичного забезпечення економічної оцінки інноваційних проектів.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано і вирішено такі наукові та практичні завдання:
узагальнити економічну сутність та зміст інноваційної діяльності й інноваційних процесів на макро- та мікроекономічному рівнях;
здійснити аналіз тенденцій сучасного розвитку і результатів інноваційної діяльності промислових підприємств;
проаналізувати економічні підходи до оцінки ефективності інноваційних проектів та визначити основні фактори, що впливають на неї;
обгрунтувати теоретичні основи вибору критеріїв економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств, які забезпечують оцінку актуальності і повноту моделювання інноваційного процесу;
визначити доцільність та сферу використання приведених витрат як критерію порівняльної економічної ефективності інноваційних проектів;
розробити методичний підхід до оцінки пріоритетності інноваційних проектів з урахуванням їх ефективності на мікро- та макроекономічному рівні;
вдосконалити метод визначення критерію абсолютної ефективності інноваційної діяльності підприємства;
обґрунтувати методику визначення оптимальних термінів впровадження інноваційних проектів на основі їх економічних параметрів;
довести практичну придатність запропонованих методик оптимізації внутрішніх та зовнішніх умов інноваційної діяльності підприємств і на їх основі запропонувати модель визначення терміну повернення кредитної заборгованості для будь-якого інноваційного проекту.
Об'єктом дослідження є інноваційна діяльність промислових підприємств.
Предмет дослідження теоретичні та методичні підходи, методи, інструменти оцінки економічної ефективності інноваційних проектів як засоби активізації інноваційних процесів промислових підприємств.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є об’єктивні закони і фундаментальні положення економічної теорії, теорії організації та інноваційного менеджменту, роботи
провідних вітчизняних та зарубіжних економістів. У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи: порівняльного аналізу для визначення пріоритетності проектів при формуванні регіональних інноваційно-інвестиційних програм; експертної оцінки для визначення і обгрунтування об’єктивних критеріїв макро- та мікроекономічної ефективності інноваційних проектів; статистичного аналізу – для вивчення, групування, порівняння, оцінки та інтерпретації фактичних даних про розвиток інноваційних процесів; комплексного аналізу – для визначення пріоритетності інноваційних проектів з урахуванням їх ефективності; графічний – для наочного зображення результатів дослідження; а також види економічного моделювання: знакове для вивчення теоретичних основ інноваційної діяльності й опису інноваційних процесів на підприємствах; математичне для розробки математичної моделі визначення терміну одержання підприємством прибутку, коли джерелом фінансування є кредит, та моделі оптимального терміну впровадження інноваційного проекту.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в розвитку теоретичних і методичних положень та розробленні підходів до економічної оцінки інноваційної діяльності підприємства.
Особистий авторський внесок полягає в такому:
вперше:
обгрунтовано доцільність використання приведених витрат як критерію оцінки макроекономічної ефективності інноваційних проектів та доведено необхідність відмови від цього критерію у розрахунках мікроекономічної ефективності таких проектів у ринковій економіці;
удосконалено:
визначення змісту інноваційного процесу: на макрорівні шляхом урахування особливостей формулювання нової ідеї та соціально-економічних результатів її реалізації; на мікрорівні за рахунок розгляду інноваційного процесу з точки зору життєвого циклу інновацій та джерел їх фінансування;
метод корегування критерію чистого приведеного доходу, який враховує тривалість життєвого циклу використання інновацій і величину їх прибутковості;
методику визначення оптимального терміну впровадження інноваційного проекту з урахуванням тривалості фаз життєвого циклу традиційної та інноваційної технологій;
одержали подальший розвиток:
об’єктивні теоретичні основи економічної оцінки зіставлення варіантів інноваційних проектів з використанням показника чистого приведеного доходу за рахунок порівняння розміру комерційного ефекту (прибутку) базового та інноваційного проекту;
модель визначення терміну повернення кредиту залежно від терміну окупності
проектних інвестицій, ставок за кредитом та існуючої ставки податку на прибуток підприємства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні комплексного методичного забезпечення оцінки інноваційної діяльності, що створює науково обгрунтовану базу для визначення критеріїв економічної ефективності та оптимальних термінів впровадження інноваційних проектів на промислових підприємствах України. Висновки та пропозиції щодо стратегії інвестування в інноваційні проекти, розроблені в дисертації, знайшли практичне впровадження в діяльності АТЗТ “Харківський завод електромонтажних виробів №1” (довідка №56 від 25.03.05); рекомендації щодо визначення критерію ефективності інноваційної діяльності використовуються на державному підприємстві “Завод ім. В. О. Малишева” при плануванні господарської діяльності (довідка №165/43 від 21.03.05).
Особистий внесок здобувача. Всі теоретичні та практичні результати одержані автором самостійно. Конкретний особистий внесок здобувача в роботах, виконаних у співавторстві, зазначений у списку опублікованих праць наприкінці автореферату.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, висновки та рекомендації дисертації оприлюднені на міжнародних і міжвузівських науково-практичних конференціях: на ХІ Міжнародній науково-практичній конференції „Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я” (м. Харків, 2003р.), на Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи інноваційного розвитку підприємств” (м. Харків, 2004р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2004р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць (6 наукових статей у наукових фахових виданнях і 2 тези доповідей на науково-практичних конференціях), у яких знайшли відображення основні положення дисертаційного дослідження. Загальний обсяг публікацій складає 2,25 ум.-друк.арк., особисто автору належить 2,07 ум.-друк.арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 180 сторінок машинописного тексту. Робота містить 19 таблиць – на 13 сторінках, 15 рисунків – на 11 сторінках, список використаних літературних джерел нараховує 179 найменувань – на 16 сторінках, 6 додатків – на 6 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 155 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано завдання та визначено мету, предмет і об’єкт дослідження, розкрито методи вивчення проблеми, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі “Теоретичні основи інноваційної діяльності підприємства та її економічна оцінка” удосконалено визначення змісту інноваційного процесу на макро- та мікрорівні, проаналізовано розвиток інноваційної діяльності на промислових підприємствах України, обґрунтовано економічні підходи до оцінки ефективності інноваційних проектів.
Інвестиційні процеси в Україні характеризуються в основному вкладеннями капіталу не в підвищення конкурентоспроможності та інтенсифікацію окремих галузей економіки, а в просте відтворення їх капіталу. Однак навіть на таке відтворення в українській економіці коштів не вистачає, внаслідок чого зростає питома вага зношених основних фондів. Ці процеси необхідно терміново зупинити, зосередивши увагу на розвитку економічного базису суспільства на основі активізації інноваційної діяльності, насамперед в базових наукоємних галузях.
Проведений в дисертації аналіз базових концепцій щодо інноваційних процесів дозволив провести узагальнення точок зору на суть і зміст відповідних категорій, а також визначити, що на макроекономічному рівні інноваційний процес – це специфічний, комплексний процес формулювання нової ідеї і здійснення її впровадження, який забезпечує підвищення якості продукції, розвиток продуктивних сил і виробничих відносин та задоволення економічних і соціальних потреб суспільства. На мікрорівні, в авторському розумінні, інноваційний процес – це прoцес постійної реалізації інноваційних проектів з урахуванням особливостей їх життєвого циклу та джерел фінансування (рис.1).
Об’єктом дослідження та управління на рівні підприємства повинен бути не тільки інноваційний процес, який має чітку спрямованість на кінцевий результат науково-виробничого циклу і мета якого – отримання економічного ефекту, а й інноваційна діяльність підприємства в цілому, що спрямована на реалізацію результатів закінчених наукових досліджень та розробок в новий або вдосконалений продукт, призначений для впровадження на ринку, в новий або вдосконалений технологічний процес, який застосовується в практичній діяльності, а також пов’язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки екологічних та соціальних явищ.
Уточнення суті інноваційного процесу та синтез досліджених у роботі концепцій життєвого циклу інновацій дозволили розширити зміст життєвого циклу
Рис. 1. Сутність інноваційного процесу
інновацій та окреслити межі його етапів. У дисертації запропоновано в процесі визначення фаз життєвого циклу інновацій: виникнення інновації (поєднання потреб ринку з ідеєю); період впровадження й освоєння інновації та її адаптація до ринку; період успішного комерційного використання інновації; період занепаду використання інновації, – найбільшу увагу приділяти дослідженню останньої фази, аналіз якої створює підстави своєчасного впровадження нового інноваційного проекту.
Кожен інноваційний процес передбачає використання певного комплексу інновацій. Аналіз їх класифікацій, наведений в літературі, показав, що вони не дають повного уявлення про їх зміст та особливості. Проведене в дисертації узагальнення наукових підходів до ієрархічної класифікації інновацій дає можливість врахувати особливості їх впливу на ефективність реалізації конкретних інноваційних проектів.
Аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств України показав низький рівень інноваційної активності, зменшення за 11 років більше ніж в шість разів кількості впроваджених технологічних процесів, оновлення продукції переважно споживчого характеру. Це зумовлено не тільки нездатністю підприємств забезпечити кредитно-фінансову підтримку процесів оновлення основних фондів та впровадження нових технологій, а й відсутністю ефективного управління інноваційною діяльністю. Таке управління в сучасних умовах вимагає посиленої уваги до розробки науково-практичного забезпечення економічної оцінки ефективності інноваційних проектів і дослідження факторів впливу на її перебіг.
Виходячи з того, що конструктивною одиницею інноваційної діяльності підприємства і його інноваційних процесів в сучасних умовах є інноваційні проекти, в роботі запропоновано розглядати інноваційний проект у його триєдиній сутності: як комплекс технічної, організаційно-планової та розрахунково-фінансової документації; як процес здійснення інновацій; як головний предмет цільового управління інноваційною діяльністю. Враховуючи зазначені аспекти, в дисертації запропоновано визначати інноваційний проект як сукупність документів, що характеризують систему науково обґрунтованих цілей і заходів щодо здійснення інновацій та організації управління ними (рис.2).
На основі узагальнення підходів до оцінки ефективності інноваційних проектів в дисертації виділено чотири види ефекту (економічний, науково-технічний, соціальний, екологічний) і конкретизовано їх показники. Головну увагу в роботі було зосереджено на аналізі факторів та показників економічного ефекту.
Встановлено, що найбільш істотний вплив на впровадження інноваційних проектів здійснюють такі фактори: ризик та невизначеність внутрішнього й зовнішнього середовищ, інфляція, податкова система, система нарахування амортизації, джерела фінансування. В дисертації зроблено висновок, що в ринкових відносинах неможливе використання уніфікованої системи економічних та фінансових показників ефективності інноваційної діяльності. Кожен інвестор повинен самостійно визначати таку систему, виходячи з особливостей інноваційного проекту, професіоналізму спеціалістів та менеджерів на підприємстві.
Рис.2. Деталізація сутності і змісту інноваційних проектів на підприємстві
У другому розділі – “Аналіз змісту критеріїв економічної ефективності інноваційної діяльності підприємства і сфери їх використання” – обгрунтовано теоретичні основи вибору критеріїв економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств, визначено сфери використання приведених витрат як критерію ефективності інноваційних проектів, виконано оцінку пріоритетності інноваційних проектів з урахуванням їх мікро- та макроекономічної ефективності.
Проведений поглиблений аналіз теоретичних підходів щодо критеріїв економічної ефективності інноваційної діяльності на підприємстві дозволив встановити, що в Україні склалася ситуація, коли підприємства, проектні та науково-дослідні інститути, комерційні організації не мають об'єктивної методики оцінки інноваційних проектів. Методична база, яка була напрацьована і широко використовувалася у плановій економіці, морально застаріла й не може застосовуватись для економічного обґрунтування інновацій в умовах ринку. Тому
виникає необхідність створення адекватних сучасній економіці методичних основ і методів оцінки ефективності інноваційних проектів.
Проведене в дисертації дослідження критеріїв оцінки ефективності інноваційних проектів (рис. 3) на основі дисконтних методів розрахунку дозволило визначити сфери використання таких показників, як чистий приведений дохід (NPV), приведені витрати та термін окупності інвестицій в інноваційний проект.
Рис.3. Особливості, переваги та недоліки базових критеріїв оцінки економічної
ефективності інноваційної діяльності
Доведено, що використання такого критерію, як термін окупності інвестицій в інноваційні проекти є, необхідним, але недостатнім для оцінки комерційної ефективності. Цим критерієм можна обмежуватися, якщо проект здійснюється тільки з метою прибуткового вкладення додаткових інвестицій. Оскільки інноваційні проекти зазвичай реалізуються з метою підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому, важливою є не стільки локальна ефективність додаткових інвестицій за терміном окупності, скільки вплив результату їх реалізації на рентабельність капіталу підприємства в цілому. Тому часто для підприємства більш привабливими є проекти з більшим терміном окупності, але такі, що приносять суттєву абсолютну величину прибутку і, таким чином, забезпечують підвищення рентабельності капіталу в цілому.
У дисертації визначені суперечності показника чистого приведеного доходу (NPV), які обмежують його використання для оцінки інноваційних проектів, а саме: економічний зміст NPV це не дохід, а інвестиції на початок першого року життєвого циклу інноваційного проекту; розрахунок цього показника дає змогу встановити обсяг інвестицій не для отримання щорічного прибутку, а для збільшення позикового капіталу; використання цього показника не враховує різний характер оборотності капіталу за варіантами вкладення інвестицій в інноваційний проект чи використання їх як позикового капіталу; варіанти, що порівнюються, суттєво відрізняються динамікою формування прибутку. В роботі розв’язання цих суперечностей пропонується шляхом забезпечення об’єктивного зіставлення варіантів інноваційних проектів за рахунок приведення у відповідність розміру комерційного ефекту (прибутку) і характеру оборотності інвестицій.
В офіційних методиках розрахунку ефективності інноваційних проектів використовується показник доходу, який розглядається як сума прибутку і амортизаційних відрахувань. У дисертації теоретично та практично обгрунтована неправомірність такої моделі доходу, оскільки прибуток і амортизаційні відрахування, як джерела фінансового забезпечення інвестування кругообороту капіталу, є різними за походженням, рухом, використанням і значимістю для його власника. Таким чином, прибуток запропоновано розглядати як єдиний показник при оцінках ефективності інноваційних проектів.
У дисертації обґрунтована доцільність використання приведених витрат як критерію оцінки макроекономічної ефективності інноваційних проектів та аргументована необхідність відмови від використання цього критерію, оскільки він неадекватно відображає ефект інноваційного проекту і витрати на нього в умовах ринкової економіки. Причинами такої неадекватності є: по-перше, відсутність необхідності приведення варіантів проекту до порівняльного вигляду за кількістю і якістю продукції; по-друге, принципова зміна в ринковій економіці (порівняно з плановою) економічного змісту витрат на інноваційний проект (витратами підприємця на проект є тільки інвестиції в основний і оборотний капітал); по-третє,
приведені витрати не можуть бути критерієм порівняльної ефективності проектів навіть при тотожності їх за величиною корисного ефекту, оскільки в ринкових умовах неадекватні за природою складові цього критерію.
Інноваційна діяльність підприємства підтримується державою у випадках, коли вона забезпечує суспільну корисність. Реальність впровадження інноваційних проектів, що мають суспільне значення, забезпечується дотриманням інтересів як підприємця, так і держави. В дисертації запропоновано методичний підхід до оцінки пріоритетності таких проектів, який враховує використання показників чистого приведеного доходу та приведених затрат. За умови, коли підприємець віддає перевагу конкретному проекту за показником NPV, а держава віддає перевагу за показником приведених витрат, даний проект має реальний шанс бути реалізованим.
У третьому розділі – “Вдосконалення методичного забезпечення економічної оцінки інноваційної діяльності підприємства” – запропоновано метод корегування критерію чистого приведеного доходу при визначенні абсолютної ефективності інноваційної діяльності підприємства, методику визначення оптимальних термінів впровадження інноваційних проектів та термінів повернення кредитних ресурсів, які використовуються для фінансування інноваційної діяльності підприємства.
Абсолютна ефективність інноваційної діяльності підприємства залежить від абсолютної ефективності інноваційних проектів. Підприємця, як правило, цікавить постійне отримання прибутку від інноваційної діяльності і можливість збільшення тривалості роботи підприємства без зміни технології (без впровадження нових проектів). Орієнтація у вирішенні цієї проблеми на використання критерію чистого приведеного доходу, розрахованого традиційним способом, може призвести до прийняття неоптимальних рішень, оскільки традиційний спосіб розрахунку NPV не враховує вимог збільшення прибутку і тривалості використання традиційних технологій. Тому в дисертації запропоновано виконувати корегування NPV за допомогою коефіцієнтів, які враховують співвідношення прибутків порівнюваних проектів і зміну тривалості роботи підприємства без зміни технології (продукту). Розрахунки показників абсолютної ефективності інноваційної діяльності підприємства наведено в табл. 1 (на прикладі проектів АТЗТ “Харківський завод електромонтажних виробів №1”).
Запропонований метод корегування загальноприйнятої моделі критерію чистого приведеного доходу, дозволить однозначно виявити перевагу одного з альтернативних проектів за абсолютною ефективністю. За даними табл. 1 таким проектом є перший, оскільки він буде рентабельним ще протягом 8 років, в той час як інший – протягом тільки 4 років, і збільшення загального щорічного прибутку підприємства за першим проектом є істотнішим (400 тис. грн. кожного року порівняно з 300 тис. грн. за другим проектом).
Т Таблиця 1
Характериcтика інноваційних проектів на різних фазах життєвого
циклу традиційної технології
№
з/п |
Характеристики |
Показники підприємства (без
урахування проекту) на фазі | Показники
проектів | Показники підприємства
(з урахуванням проекту) на фазі | отримання
максимального
прибутку |
зниження
прибутку | №1 | №2 | отримання
максимального
прибутку
(проект №1) | зниження
прибутку
(проект №2) | 1 | NPV, тис.грн. | - | - | +58 | +58 | - | - | 2 | Обсяг інвестицій,
тис.грн | - | - | 241 | 100 | +241 | +100 | 3 | Річний прибуток,
тис.грн. | 1-й рік | 300 | 280 | 100 | 20 | 400 | 300 | 2-й рік | 300 | 260 | 100 | 40 | 400 | 300 | 3-й рік | 300 | 240 | 100 | 60 | 400 | 300 | 4-й рік | 300 | 220 | 100 | 80 | 400 | 300 | 5-й рік | 300 | 200 | 100 | 100 | 400 | 300 | 4 | Тривалість
одержання
прибутку за
межами 5-го року
роботи, років |
4 |
1 |
- |
- |
8 |
4 |
Визначення оптимального терміну впровадження інноваційного проекту є вирішальним фактором максимізації прибутку підприємства. Проведені дослідження підтверджують, що інноваційний проект після виявлення стійкої негативної тенденції зменшення прибутку не завжди доцільно впроваджувати якнайшвидше. Цей висновок отриманий в дисертації на основі запропонованого поділу на етапи життєвого циклу традиційної та інноваційної технологій (в скороченому вигляді вони подані на рис. 4 і розміру ефекту (прибутку) підприємства при різних термінах початку впровадження проекту. В роботі розроблено методику визначення оптимальних термінів початку впровадження
проектів з використанням критерію у вигляді різниці між сумарним дисконтованим прибутком і дисконтованим обсягом інвестицій.
Умовні позначення: 1'– 4' період визначення тенденції зменшення прибутковості і прийняття рішення про необхідність впровадження інноваційного проекту, 4' – 5' період роботи підприємства за традиційною технологією до початку підготовчої фази інноваційного проекту, 4'–10' період часу (розрахунковий), на якому визначається оптимальний термін початку впровадження інноваційного проекту; 1'' – 8 '' тенденції зміни прибутку підприємства; Т – період роботи підприємства з традиційною і інноваційною технологіями
Рис. 5. Ефект на різних фазах традиційної та інноваційної технологій
В умовах ринку для підприємства більш важливою є не технологічна новизна проекту, а його економічні параметри. З економічних показників перевага надається терміну окупності інноваційних інвестицій, за яким здійснюється первинна оцінка і вибір інноваційних проектів на підприємстві. На практиці кількісна величина терміну окупності інвестицій використовується як остаточна оцінка проектів, але при цьому не враховуються зовнішні чинники, що впливають на прийняття інноваційних рішень на підприємстві.
Для вирішення цієї проблеми у дисертації розроблено модель визначення терміну повернення кредиту залежно від терміну окупності проектних інвестицій, ставок відсотку за кредитом і існуючої ставки податку на прибуток. Ця методика базується на використанні запропонованої та обґрунтованої в дисертації моделі (1), що має вигляд:
, (1)
де n термін повернення кредиту, років;
p – ставка відсотку за кредитом, %;
t – термін окупності проектних інвестицій, років;
б – існуюча ставка податку на прибуток,%.
У табл. 2 подано розраховану за формулою (1) залежність терміну повернення кредиту від терміну окупності проектних інвестицій, ставок відсотку за кредитом та існуючих ставок податку на прибуток (на прикладі проектів АТЗТ “Харківський завод електромонтажних виробів №1”)
Таблиця 2
Залежність терміну повернення кредиту від терміну окупності проектних
інвестицій і зовнішніх умов діяльності підприємства
Термін
окупності
проектних інвестицій (t) | Зовнішні умови діяльності підприємства
Ставка податку на прибуток
(б=0,25) | Ставка податку на прибуток
(б=0,20)
Ставки за кредитом (р),% | Ставки за кредитом (р),%
0,10 | 0,15 | 0,20 | 0,25 | 0,10 | 0,15 | 0,20 | 0,25
0,5 | 0,709 | 0,731 | 0,753 | 0,777 | 0,666 | 0,687 | 0,709 | 0,732
1,0 | 1,456 | 1,524 | 1,596 | 1,674 | 1,369 | 1,434 | 1,503 | 1,577
1,5 | 2,247 | 2,390 | 2,552 | 2,734 | 2,111 | 2,249 | 2,403 | 2,577
2,0 | 3,085 | 3,345 | 3,654 | 4,033 | 2,899 | 3,147 | 3,441 | 3,801
2,5 | 3,977 | 4,408 | 4.959 | 5,707 | 3.738 | 4,147 | 4,670 | 5,379
3,0 | 4,931 | 5,607 | 6,556 | 8,066 | 4,634 | 5,275 | 6,173 | 7,603
3,5 | 5,956 | 6,982 | 8,614 | 12,100 | 5,597 | 6,568 | 8,111 | 11,405
4,0 | 7,063 | 8,594 | 11,515 | 6,637 | 8,085 | 10,843
4,5 | 8,266 | 10,542 | 16,475 | 7,768 | 9,917 | 15,513
5,0 | 9,584 | 13,003 | | 9,006 | 12,232
Дані табл. 2 можна використовувати для оперативного прийняття рішень із впровадження інноваційних проектів на підприємствах.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на підставі проведених досліджень вирішено важливе науково-практичне завдання щодо теоретичного обґрунтування та розроблення практичних рекомендацій з економічної оцінки інноваційної діяльності підприємств. Основні теоретичні результати та науково-практичні висновки, отримані в процесі досліджень, дають підстави для наступних узагальнень.
1. Для ефективного розвитку інноваційно-інвестиційних процесів в Україні об’єктом дослідження і управління на рівні підприємства повинен стати не тільки окремий інноваційний процес, а й інноваційна діяльність підприємства в цілому
як система таких процесів. Обґрунтована в дисертації необхідність розгляду економічного змісту інноваційного процесу з урахуванням особливостей формулювання нової ідеї та соціально-економічних результатів її реалізації, а також розгляду його з точки зору життєвого циклу інновацій та джерел їх фінансування створює підгрунтя для підвищення об’єктивності висновків при практичному аналізі стану і розвитку інноваційної діяльності й інноваційних процесів на макро- і мікроекономічних рівнях та забезпечення ефективного управління ними.
2. Аналіз тенденцій сучасного розвитку і результатів інноваційної діяльності виявив низький рівень розвитку інноваційних процесів на промислових підприємствах. Він значною мірою зумовлений відсутністю не тільки їх кредитно-фінансової підтримки, а й відповідного науково обґрунтованого методичного забезпечення економічної оцінки ефективності інноваційних проектів і дослідження факторів, що впливають на неї.
3. Узагальнення підходів до оцінки ефективності інноваційних проектів потребує взаємного розгляду чотирьох видів ефекту: економічного, науково-технічного, соціального, екологічного, кожен з яких має свої показники, що істотно впливають на впровадження інноваційних проектів.
4. Визначені в дисертації переваги та недоліки таких базових критеріїв оцінки економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств, як чистий приведений дохід, приведені витрати та термін окупності інвестицій в інноваційний проект створюють підстави для обґрунтування сфер їх практичного використання для оцінки актуальності і повноти моделювання інноваційного проекту. Приведення у відповідність розміру комерційного ефекту (прибутку) базового та інноваційного проектів з використанням обгрунтованих у дисертації теоретичних основ вибору критерію (показника чистого приведеного доходу), створює об’єктивну основу для економічної оцінки зіставлення варіантів реальних інноваційних проектів.
5. В умовах ринкової економіки критерій приведених витрат доцільно використовувати при оцінках макроекономічної ефективності і не орієнтуватися на нього при визначенні порівняльної оцінки економічної ефективності інноваційних проектів на мікрорівні, так як він неадекватно відображає ефект інноваційного проекту та витрати на нього.
6. Для оцінки пріоритетності державного фінансування інноваційних проектів, які забезпечують дотриманням інтересів як підприємця, так і держави, доцільно використовувати як показник приведених витрат, так і показник чистого приведеного доходу. Запропонований в роботі методичний підхід до оцінки
пріоритетності інноваційних проектів дозволяє враховувати їх ефективність як на макро-, так і на мікроекономічному рівні.
7. В умовах ринкової економіки використання традиційного способу визначення критерію чистого приведеного доходу не забезпечує об’єктивну оцінку абсолютної ефективності інноваційної діяльності підприємств. Корегування цього критерію з урахуванням тривалості життєвого циклу використання інновацій і величини їх прибутковості створює підстави підвищення об’єктивності оцінки абсолютної ефективності інноваційної діяльності підприємств. Апробація запропонованого методу підтвердила його спрямованість на виявлення наявності та використання резервів постійного отримання прибутку від інноваційної діяльності і збільшення тривалості роботи підприємства без зміни технології.
8. Розроблена методика до обгрунтування послідовності впровадження інноваційних проектів підприємства може бути використана для визначення оптимального терміну початку їх реалізації. При цьому як критерій оптимальності доцільно використовувати сумарний дисконтований прибуток за винятком дисконтованих інвестицій, а тривалість розрахункового періоду узгоджувати з власником підприємства. Практичне використання цієї методики сприяє зростанню комерційної ефективності підприємства.
9. Для узгодження та оптимізації внутрішніх та зовнішніх умов інноваційної діяльності підприємств необхідно термін повернення кредитів визначати залежно від строку окупності проектних інвестицій, ставок за кредитом та існуючої ставки податку на прибуток. Проведена на низці підприємств апробація запропонованої в дисертації моделі визначення терміну повернення кредитів, отриманих на інвестування інноваційної діяльності, підтвердила доцільність її практичного використання.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у фахових виданнях
1. Сотнікова Ю. В. Інноваційна діяльність як невід’ємна складова структурної політики // Вісник Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут”. Технічний прогрес та ефективність виробництва: Зб. наук. праць Харків: НТУ „ХПІ”, 2002. №8-1. С.167-170.
2. Сотнікова Ю. В. Моделі організації інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства // Управління розвитком: Зб. наук. праць. Харків: ХДЕУ, 2003. – №2. – С.120 –122.
3. Сотникова Ю. В. Показатели эффективности инновационных проектов предприятия // Вісник Національного технічного університету „Харківський
політехнічний інститут”. Технічний прогрес та ефективність виробництва: Зб. наук. праць Харків: НТУ „ХПІ”, 2003. – №10-4. С. 39-43.
4. Сотникова Ю. В., Сотников В. І. Оптимизация сроков инновационной деятельности предприятия //Економіка розвитку. 2004. №1(29). – С. 107-110.
Особистий внесок автора: запропонована методика визначення оптимального терміну впровадження інноваційних проектів.
5. Сотникова Ю. В. Экономическая оценка приоритетности инновационных проектов предприятия // Управління розвитком: Зб. наук. праць. – Харків: ХНЕУ,
2004. – №2. – С. 54-57. (за матеріалами науково-практичної конференції “Проблеми та перспективи інноваційного розвитку підприємств”, 22-24 квітня 2004р., м. Харків).
6. Сотникова Ю. В. Чистая дисконтированная стоимость как критерий абсолютной эффективности инновационной деятельности предприятия //Економіка розвитку. – 2005. №1(33). – С. 123-125.
Тези доповідей
7. Сотникова Ю. В. Механізм інвестування інноваційної діяльності //Анотації доповідей ХІ міжнародної науково-практичної конференції “Інформаційні технології: наука, техніка,технологія, освіта, здоров’я”.15-16 травня 2003р. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2003. – С.570.
8. Сотникова Ю. В., Гавриш О. Н. Экономическая оценка степени прогрессивности инновационных проектов предприятия // Праці П’ятої міжнародної наукової конференції “Управління розвитком соціально-економічних систем: Глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 1 – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 282-284.
Особистий внесок автора: проведено аналіз потенційної прогресивності інновацій на різних стадіях інноваційного процесу.
АНОТАЦІЯ
Сотнікова Ю. В. Економічна оцінка інноваційної діяльності підприємства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами.– Харківський національний економічний університет, Харків, 2006.
Дисертацію присвячено теоретичним і методичні проблемам оцінки економічної ефективності інноваційних процесів на промисловому підприємстві. У роботі проаналізовано тенденції сучасного розвитку і результатів інноваційної діяльності промислових підприємств, досліджено умови впровадження науково-
технічного прогресу у виробництво, дана економічна оцінка ефективності інноваційних проектів та визначені основні фактори, що впливають на неї.
Обґрунтовано теоретичні основи вибору критеріїв економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств, які забезпечують оцінку актуальності і повноту моделювання інноваційного процесу; визначена доцільність використання приведених витрат як критерію оцінки макроекономічної ефективності інноваційних проектів та доведено необхідність відмови від цього критерію у розрахунках мікроекономічної ефективності таких проектів в ринковій економіці, подано методичний підхід до оцінки пріоритетності інноваційних проектів з урахуванням їх ефективності на мікро- та макроекономічному рівні.
Вдосконалено метод корегування критерію чистого приведеного доходу, який враховує тривалість життєвого циклу використання інновацій і величину їх прибутковості; обгрунтовано методику визначення оптимального терміну впровадження інноваційного проекту з урахуванням тривалості фаз життєвого циклу традиційної та інноваційної технологій; запропоновано модель визначення терміну повернення кредиту залежно від терміну окупності проектних інвестицій, ставок за кредитом та існуючої ставки податку на прибуток підприємства.
Ключові слова: економічна ефективність інноваційних процесів, промислове підприємство, інноваційна діяльність, інноваційний проект, приведені витрати, приоритетність інноваційних проектів, чистий приведений дохід, термін впровадження інноваційного проекту, термін повернення кредиту.
АННОТАЦИЯ
Сотникова Ю. В. Экономическая оценка инновационной деятельности предприятия. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями.– Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2006.
Дисссертация посвящена теоретическим и методическим проблемам оценки экономической эффективности инновационных процессов на промышленном предприятии.
Рассмотрена экономическая сущность и содержание экономических категорий инновация, инновационный процесс, инновационная деятельность, предложен подход к моделированию инновационного процесса предприятия в прямой взаимосвязи с жизненным циклом конкретной инновации как конечного продукта деятельности предприятия и источников его финансирования.
Проведены исследования тенденций развития и результатов инновационной деятельности промышленных предприятий Украины. Анализ развития показал низкий уровень инновационной активности, уменьшение количества внедренных
технологических процессов, обновление продукции преимущественно потребительского характера. Такое состояние обусловлено не только неспособностью обеспечить кредитно-финансовую поддержку процессов обновления основных фондов и внедрения новых технологий, но и отсутствием еффективного управления инновационной деятельностью.
Проанализированы экономические подходы к оценке эффективности инновационных проектов и определены основные факторы влияющие на нее. Рассмотрены особенности управления инновационными проектами, которые связаны с новой концепцией, основу которой составляет взгляд на проект как изменение исходного состояния любой системы, связанного с затратами времени и средств.
Определены теоретические основы экономической оценки сопоставления вариантов инновационных проектов с использованием показателя чистого приведенного дохода за счет приведения в соответствие размера коммерческого эффекта и характера оборачиваемости инвестиций.
Обоснована целесообразность использования в рыночной экономике в качестве критерия оценки макроэкономической эффективности инновационных проектов приведенных затрат и указаны причины необъективности его использования при расчетах микроэкономической эффективности таких проектов.
Разработан методический подход к оценке приоритетности инновационных проектов с учетом определения их микро- и макроэкономической эффективности. Подход может быть использован при составлении региональных и общегосударственных инновационно-инвестиционных программ. Оценку приоритетности таких проектов необходимо выполнять с использованием показателей чистого приведенного дохода и приведенных затрат.
Проведены исследования критерия чистого приведенного дохода, как критерия абсолютной экономической эффективности инновационного проекта, которые позволили утверждать, что он не может быть оценкой абсолютной эффективности проектов, поскольку не отображает величины прибыли предприятия и продолжительности его работы без изменения технологии. Предложен метод корректировки критерия, который учитывает продолжительность
жизненного цикла использования инноваций и величину их прибыльности.
Предложена методика, отражающая порядок определения оптимальных сроков внедрения предприятием инновационного проекта на основе их экономических параметров. Критерий оптимальности максимальная эффективность предприятия. Приведена качественная модель эффективности предприятия, которая учитывает особенности последней фазы экономического цикла существующей технологии и периода освоения инновационной технологии.
Составлена математическая модель определения срока возврата задолженности по кредиту для любого инновационного проекта, которая позволяет
установить время получения прибыли, в зависимости от устраивающей предпринимателя продолжительности возврата кредита и внешних условий деятельности предприятия.
Ключевые слова: экономическая эффективность инновационных процессов, промышленное предприятие, инновационная деятельность, инновационный проект, приведенные затраты, приоритетность инновационного проекта, чистый приведенный доход, срок внедрения
инновационного проекта, продолжительность возврата кредита.
SUMMARY
Sotnikova Y.V. Economic Assessment of Innovative Activity of Enterprise. – Manuscript.
The Thesis to confer the scientific degree of the candidate of economics on the speciality 08.06.01.-economy, organization and management of enterprises. Kharkiv National University of Economics, Kharkiv, 2006, submitted as a manuscript.
The Thesis contains the theoretical grounds and methodical recommendations for determining conditions and directions of innovative processes implementation in the industrial enterprise. There has been suggested the scientific approach to the main criteria of micro- and macroeconomic efficiency of innovative enterprise activity on the analysis of the theoretical concepts of essence and contents of economic categories innovation, innovative process, innovative activity. In the Thesis there has been theoretically grounded the new content of economic essence of macroeconomic efficiency criterion.
There has been developed the simulator of enterprise dependence profitability on operation factors of the innovative project under the condition that the source of investments is credit. There
