ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ”

ТКАЧЕНКО Єлизавета Юріївна

УДК 338.515:338.24

УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ПРИБУТКУ В ПРОЦЕСІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ

08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Запоріжжя - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькій державній інженерній академії Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Салига Сергій Якович,

Гуманітарний університет

“Запорізький інститут державного

та муніципального управління”,

декан економічного факультету.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Поважний Олександр Станіславович,

Донецький державний університет управління,

завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент

Нестеренко Жанна Кирилівна,

Запорізький національний

технічний університет,

завідувач кафедри фінансів та банківської справи.

Провідна установа: – Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки і маркетингу.

Захист відбудеться 26 жовтня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.01 у Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління” за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. .

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розіслано 25 вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.А. Ільяшенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз функціонування підприємств машинобудування в умовах становлення ринкових відносин показує, що існує декілька проблем, які є сьогодні ключовими як для самих підприємств, так і для української економіки. Серед проблем, котрі найбільше перешкоджають реалізації основних цілей підприємства, треба виділити такі: нестачу обігових коштів, високі ставки та нестабільність законодавства й державного регулювання загальнодержавних податків, низьку платоспроможність основних споживачів, труднощі з постачанням, зниження попиту на продукцію. В цих умовах управління підприємством машинобудування повинно бути націлене на формування своєчасних управлінських рішень як відповідь на зміни економічної ситуації на ринку та в зовнішньому середовищі. В ході трансформаційних процесів поки що не вдалося виробити досконалих методів управління виробничо-господарською діяльністю підприємств машинобудування, які забезпечували б належні кінцеві результати.

Сьогодні в економіці України питання одержання прибутку і підвищення ефективності виробництва вельми актуальні. Більше ніж 38% підприємств машинобудування працюють збитково, а одержані збитки за 2005 р. становили 1082,5 млн грн. Прибутковість, матеріальний добробут персоналу й акціонерів багато в чому залежить від того, як здійснюється управління формуванням прибутку.

Прибуток підприємства є об’єктом управління. У сучасних умовах відбуваються зміни, що впливають на підходи до управління підприємством. Ці зміни відображають нову роль прибутку для діяльності підприємства. Для ефективного управління підприємством у цілому й таким важливим показником, як прибуток, зокрема необхідне вдосконалення існуючих інструментів управління, а також розробка нових, що відповідають сучасним економічним умовам діяльності українських підприємств.

Проблемам управління прибутком присвячені дослідження таких вітчизняних учених: І. Бланка, С. Голова, О. Дація, В. Коробова, Н. Костіної, Ж. Нестеренко, А. Поддєрьогіна, О. Поважного, С. Салиги, Г. Семенова, Ю. Субботович, В. Суторміної, М. Чумаченка та ін. Серед зарубіжних учених слід відзначити праці А. Бабо, І. Балабанова, Л. Бернстайна, Р. Брейлі, Є. Брігхема, В. Ковальова, Ф. Найта, Є. Нікбахта, С. Росса, Р. Сайфуліна, Е. Хелферта, О. Шеремета та ін.

Аналіз економічної літератури показує, що велику увагу дослідники приділили створенню методичних положень з управління формуванням прибутку підприємства. Разом з тим окремі аспекти проблеми залишилися невирішеними. Так, зокрема, механізм управління формуванням прибутку господарської діяльності підприємств залежно від періоду виробництва досліджено недостатньо. Планування прибутку здійснюється без взаємозв’язку зі змінами показників ефективності господарської діяльності. Показники аналізу господарської діяльності підприємств не враховують віддачі постійних та змінних витрат, а також вклад на покриття товару. На підприємствах машинобудування не розраховуються показники періоду беззбитковості та самоокупності підприємства та прибуток за ці періоди. Метод розрахунку показника “вклад на покриття товару” не враховує зміни обсягів та показників ефективності виробництва. При аналізі руху грошових коштів не враховуються параметри окупності грошових видатків. Це зумовлює актуальність теми дисертаційної роботи та її практичну значущість для подальшого розвитку підприємств машинобудування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах наукової теми Запорізької державної інженерної академії “Розробка концепції контролінгового механізму та визначення оптимальної стратегії підприємства на основі інноваційного розвитку” (номер державної реєстрації 0103U003545). Роль автора полягає в розробці методичних основ системи управління формуванням прибутку на підприємствах машинобудування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методичних і практичних рекомендацій щодо розвитку системи управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності підприємств машинобудування. Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:– 

досліджено теоретичні основи управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності підприємств; – 

проведено аналіз стану управління формуванням прибутку на підприємствах машинобудування;– 

здійснена оцінка впливу системи управління формуванням прибутку на господарську діяльність підприємства; – 

удосконалено методи розрахунку параметрів беззбитковості та самоокупності підприємства залежно від періоду виробництва;– 

розроблено модель планування прибутку на основі взаємозв’язку показників ефективності господарської діяльності підприємств машинобудування;– 

удосконалено систему показників співвідношення доходів і витрат господарської діяльності підприємств машинобудування;– 

досліджено залежність показника “вклад на покриття товару” підприємств машинобудування від індексу обсягів реалізації та показників ефективності виробництва.

Об'єктом дослідження є процес управління формуванням прибутку підприємств машинобудування.

Предметом дослідження є методичні основи і практичні аспекти підвищення ефективності системи управління формуванням прибутку підприємств машинобудування.

Методи дослідження. Теоретичною основою роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управління підприємством, дослідження вітчизняних і зарубіжних учених з теорії прибутку. Правове поле дослідження становлять чинні законодавчі та нормативні документи, що регламентують діяльність вітчизняних підприємств. Інформаційною базою дослідження є результати проведених автором наукових досліджень, офіційні статистичні матеріали.

У процесі досліджень використовувалися методи: логічного узагальнення (при формуванні висновків), системного підходу (при визначенні особливостей формування прибутку в діяльності машинобудівних підприємств), економіко-математичного моделювання (для вдосконалення методів управління формуванням прибутку на підприємствах машинобудування), статистичні методи (при проведенні аналізу показників господарської діяльності підприємств машинобудування).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:

вперше: _ 

розроблено модель планування прибутку підприємств машинобудування на основі взаємозв’язку показників ефективності господарської діяльності підприємства за умови забезпечення самоокупності виробництва;_ 

визначено залежність показника “вклад на покриття товару” підприємств машинобудування від індексу обсягів реалізації та показників ефективності виробництва;

удосконалено:_ 

методи розрахунку параметрів беззбитковості та самоокупності підприємства врахуванням залежності від періоду виробництва;_ 

систему показників співвідношення доходів і витрат господарської діяльності, яка, на відміну від існуючої, враховує коефіцієнт вкладу на покриття товару, віддачу постійних та змінних витрат;

набула подальшого розвитку:_

оцінка впливу системи управління формуванням прибутку на господарську діяльність підприємств машинобудування на основі аналізу руху грошових коштів та розрахунку показників окупності грошових видатків.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації методичні та практичні підходи й отримані результати є основою формування системи управління прибутком на машинобудівних підприємствах.

Запропоновані автором пропозиції щодо можливості використання моделі планування прибутку знайшли застосування в практичній діяльності на ВАТ “Павлоградхіммаш” (довідка № від 20.03.2006 р.). Розроблені методичні підходи щодо регулювання показників прибутковості впроваджені в ТОВ “Українське машинобудування” (довідка № 015 від 22.03.2006 р.). Запропоновані заходи щодо вдосконалення механізму управління прибутком підприємства використовуються в діяльності ВАТ “Запоріжтрансформатор” (довідка № 151 від 20.01.2006 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Запорізької державної інженерної академії при викладанні навчальних дисциплін “Фінанси”, “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”, “Контролінг” (довідка № 5/1259 від 09.06.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження з удосконалення системи управління формуванням прибутку машинобудівних підприємств. Внесок здобувача в колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися й одержали схвалення на науково _ практичних конференціях: ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), ІХ науково-технічній конференції викладачів і студентів ЗДІА (м. Запоріжжя, 2004 р.), Х Міжнародної науково-практичної конференції “Фінанси України” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесів” (м. Київ, 2006 р.), VІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих учених “Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентноздатності товарів та послуг” (м. Донецьк, 2006 р.), Х науковій конференції Тернопільського державного технічного університету імені І. Пулюя (м.Тернопіль, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 12 наукових працях, з яких 6 _у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 3,12 обл.-вид. арк., з яких особисто автору належить 2,9 обл.-вид. арк.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Її повний обсяг становить 207 сторінок і включає 22 рисунка, 37 таблиць, список використаних джерел з 186 найменувань та 17 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – “Теоретичні основи управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності підприємств” – розглянуті основні теоретичні положення щодо економічної сутності прибутку, його ролі і значення в діяльності підприємств, факторів, що впливають на його обсяг, засади формування системи управління прибутком машинобудівних підприємств.

Категорія прибутку досліджувалась протягом багатьох століть. В роботі аналізуються зміни в трактуванні сутності прибутку з часів виникнення торгівлі до теперішнього часу. Сучасна теорія прибутку включає різні джерела його походження, а саме: винагороду за передбачений і непередбачений ризик; послідовне введення в економічний процес технічних, комерційних і організаційних інновацій; існування монополії – обмеженої конкуренції в різних їх видах. Ми дотримуємося думки тих науковців, які вважають, що прибуток створюється живою працею у процесі виробництва за допомогою засобів та предметів праці й у грошовому вигляді виникає після реалізації продукції.

У процесі дослідження виявлено, що прибуток у трансформаційний період виступає як об'єкт та інструмент управління. Він є основним показником, який характеризує діяльність підприємства, визначає частину коштів, яка залишається на підприємстві після реалізації продукції, сплати необхідних податкових платежів та відшкодування витрат, пов’язаних із виробництвом та реалізацією продукції, є джерелом формування доходів держави.

Протягом 1995-2005 рр. частина валового прибутку у створеному внутрішньому валовому продукті була неоднаковою, вона збільшувалася з 37,4% в 1995 р. до 40,3% у 2005 р. Така сама тенденція спостерігалася й щодо частини чистого прибутку, який залишився на підприємствах.

На значення прибутку впливає сукупність багатьох факторів, що залежать і не залежать від підприємницької діяльності підприємства. У процесі дослідження встановлено, що всі фактори можна поділити на чотири групи: зовнішні; внутрішні; фактори життєвого циклу товару; фактори, які пов’язані з обраною обліковою політикою машинобудівного підприємства.

До зовнішніх належать ті, на які підприємство не може впливати, а саме: природні та транспортні умови, інфраструктура ринку, кон’юнктура ринку, ціни на виробничі ресурси, конкуренція на ринку товарів, рівень інфляції та ін.

Внутрішні фактори є безпосереднім об'єктом впливу з боку управлінської системи підприємства та джерелом збільшення прибутку за рахунок їх втілення в систему конкретних заходів і практичної реалізації. Їх треба поділити на екстенсивні: обсяг виробничих ресурсів, обсяг реалізації продукції, непродуктивне використання ресурсів – та інтенсивні: підвищення кваліфікації працівників, підвищення продуктивності обладнання, прискорення оборотності оборотних коштів, впровадження прогресивних технологій та ін.

До факторів, які пов’язані з обраною обліковою політикою машинобудівного підприємства, належать методи регулювання, які самостійно обумовлені підприємством на підставі чинних загальних правил організації бухгалтерського обліку. Це методи нарахування зносу основних засобів та нематеріальних активів, порядок розподілу непрямих витрат між окремими об'єктами обліку й калькулювання, метод обліку запасів та ін.

Життєвий цикл товару включає декілька етапів, які відрізняються рівнями витрат, обсягів реалізації та прибутку.

Для підвищення результативності діяльності машинобудівного підприємства необхідно сформувати дієву систему управління прибутком, яка розглядається як сутність взаємопов'язаних елементів, кожний з яких виконує певну роботу, спільна дія котрих забезпечує досягнення механізму отримання прибутку заданої величини. У цієї системі треба виділити шість основних блоків: мета, принципи й завдання управління; механізм управління; організаційне забезпечення; інформаційне забезпечення; методи аналізу прибутку; контроль за виконанням плану з прибутку.

Структура механізму управління прибутком машинобудівного підприємства включає ринковий механізм регулювання формування й використання прибутку, державне нормативно-правове регулювання питань формування й розподілу прибутку, внутрішній механізм регулювання окремих аспектів формування, розподілу й використання прибутку, систему конкретних методів і прийомів здійснення управління прибутком.

Система організаційного забезпечення управління прибутком – це взаємозалежна сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які забезпечують розробку й прийняття управлінських рішень щодо окремих аспектів формування прибутку та несуть відповідальність за результати цих рішень. Організація управління прибутком на машинобудівному підприємстві визначається загальною структурою управління підприємством, наявними структурними підрозділами, службами і відділами та взаємозв'язками між ними. Останнім часом організаційне управління прибутком базується на формуванні більш ефективних структурних підрозділів підприємства – центрів відповідальності. Вихідним моментом створення системи управління прибутком на основі виділення центрів відповідальності є персоніфікація відповідальності за прийняття рішень. Виділяють три види центрів відповідальності: центр витрат, центр прибутку, центр інвестицій.

Система управління прибутком також може функціонувати тільки за умови наявності відповідних інформаційних даних, на підставі яких можна, по-перше, налагодити постійний моніторинг процесу формування прибутку, по-друге, оцінювати рівень операційного та загального прибутку, а по-третє, аналізувати чинники впливу на обсяг прибутку. Джерелами інформації для прийняття рішень стосовно процесів управління прибутком є дані маркетингового аналізу, бухгалтерського та управлінського обліку.

Для забезпечення ефективності системи управління прибутком в організаційну структуру підприємств треба вводити служби контролінгу. Важливе місце в системі контролінгу займає оперативний аналіз відхилень витрат підприємства. Він допомагає своєчасно оцінити господарські ситуації, пов’язані з формуванням витрат діяльності, виявити негативні причини і недоліки в роботі, внутрішньогосподарські резерви покращення використання виробничо-фінансових ресурсів, забезпечити оперативне маневрування ресурсами і капіталом з метою раціоналізації витрат.

ажливе місце в структурі механізму управління прибутком займають методи і прийоми управління. В роботі проведено дослідження особливостей використання методів планування прибутку.

У другому розділі – “Стан управління формуванням прибутку на підприємствах машинобудування” – проведено аналіз сучасного стану та визначено особливості управління формуванням прибутку на підприємствах машинобудування.

У процесі дослідження встановлено, що машинобудування є однією з провідних галузей промисловості, рівень розвитку якої є індикатором промислового та економічного рівня розвитку держави. На частку машинобудівного комплексу в багатьох розвинених країнах припадає більше ніж 30% від обсягу промислової продукції. В Японії, Німеччині, США питома вага машинобудування в промисловій структурі становить від 40 до 50%. Для порівняння: в Україні у 2000 р. – 11,2%, у 2001 р. – 11,5%, у 2002 р. – 12,05%, у 2003 р. – 13,05%, у 2005 р. – 12,8% . У  р. до галузі машинобудування належало 365 промислових підприємств та 57 науково-дослідних організацій із загальною кількістю працівників понад 233 тис. чоловік.

У процесі переходу підприємств машинобудування від командно-адміністративної економіки до ринкової системи господарювання в діяльності підприємств машинобудування відстежувалися певні негативні тенденції, які призвели до зниження виробництва продукції машинобудування. Тенденція зростання загальних обсягів виробництва в машинобудуванні виникла лише у 2000 –2001 рр. Темпи зростання обсягів продукції машинобудування в останні роки стабільні і досягають 20% і більше на рік. Позитивні тенденції функціонування підприємств машинобудування призвели до зростання рівня їх прибутковості, частка прибуткових підприємств промисловості за 2002–2005 рр. збільшилася з 48 до 61,9%, а загальний фінансовий результат збільшився з 3737,4 млн грн до 26759,4 млн грн.

Машинобудування займає важливе місце в структурі продукції Запорізької області, його частка у 2005 р. становила 23%. Останнім часом по Запорізький області спостерігалося зростання обсягів продукції машинобудування і за період 2000-2004 рр. вони збільшилися в декілька разів. У 2004 р. підприємствами галузі був одержаний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування в обсязі 672,1 млн грн, що становить 29,47% від загального обсягу фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування промисловості області.

У роботі розглянуті підприємства машинобудівної галузі Запорізької та Дніпропетровської областей, а саме: ВАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”, ВАТ “Завод малогабаритних трансформаторів”, ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”, ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури”, ВАТ “Завод “Павлоградхіммаш”.

Показники, які характеризують діяльність окремих підприємств машинобудування Запорізької області у 2002-2005 рр., наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка основних показників господарської діяльності по окремих підприємствах машинобудування за 2002-2005 рр.

Показник | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р.

ВАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”

Чистий дохід від реалізації продукції, тис грн | 97768 | 94133 | 83367 | 112979

Чистий прибуток, тис. грн | 564 | 406 | 4 | 368

Середньорічна вартість капіталу підприємства, тис. грн | 108528 | 106470 | 107770 | 108048

Рентабельність капіталу, % | 0,52 | 0,38 | 0,00 | 0,34

Рентабельність власного капіталу, % | 0,61 | 0,45 | 0,00 | 0,43

ВАТ “Завод малогабаритних трансформаторів”

Чистий дохід від реалізації продукції, тис грн | 8147,9 | 11731,6 | 22015,8 | 27065,5

Чистий прибуток, тис. грн | 290,6 | 529,5 | 844,4 | 1186,5

Середньорічна вартість капіталу підприємства, тис. грн | 5266,7 | 5798,6 | 6799,5 | 7872,85

Рентабельність капіталу, % | 5,52 | 9,13 | 12,42 | 15,07

Рентабельність власного капіталу, % | 5,52 | 9,13 | 12,42 | 15,07

ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”

Чистий дохід від реалізації продукції, тис грн | 629190 | 2233841 | 4356707 

Чистий прибуток, тис. грн | 564 | 224366 | 568661 

Середньорічна вартість капіталу підприємства, тис. грн | 661823 | 899658,5 | 1645901 | 2606827

Рентабельність капіталу, % | 0,09 | 24,94 | 34,55 | 1,44

Рентабельність власного капіталу, % | 0,10 | 33,15 | 52,66 | 2,28

ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури”

Чистий дохід від реалізації продукції, тис грн | 41130,9 | 59962,9 | 68678,7 | 87399,3

Чистий прибуток, тис. грн | 2342,7 | 1749 | -4038,2 | 4038

Середньорічна вартість капіталу підприємства, тис. грн | 77368,4 | 78661 | 77749,2 | 83425,05

Рентабельність капіталу, % | 3,03 | 2,22 | - | 4,84

Рентабельність власного капіталу, % | 3,15 | 2,33 | - | 5,09

ВАТ “Завод “Павлоградхіммаш”

Чистий дохід від реалізації продукції, тис грн | 12458,9 | 28573,6 | 38502,2 | 28422

Чистий прибуток, тис. грн | -1766,3 | -1892,4 | 2369,2 | 501,0

Середньорічна вартість капіталу підприємства, тис. грн | 33039,5 | 30453,25 | 30398,3 | 45684,5

Рентабельність капіталу, % | - | - | 7,79 | 1,10

Рентабельність власного капіталу, % | - | - | 9,10 | 1,82

За результатами проведених досліджень виявлено, що машинобудування усе ще лишається малоприбутковою галуззю, велика кількість підприємств ще не пристосувалися до ринкових умов господарювання й надалі працюють зі збитками. Більшість підприємств не мають можливості використовувати прибуток як джерело поповнення фінансових ресурсів, оскільки не мають його в необхідних обсягах. Така низька прибутковість підприємств машинобудування викликана як зовнішніми умовами господарювання, так і внутрішнім станом системи управління формуванням прибутку підприємством.

З метою визначення особливостей управління формуванням прибутку підприємств машинобудування було проведено аналіз структури й динаміки доходів, витрат та фінансового результату протягом 2002-2005 рр. Виявлено, що управління формуванням прибутку на підприємствах машинобудування включає два основних напрями — управління доходами та управління витратами, балансування яких у результаті і визначає формування абсолютної величини прибутку.

Прибуток підприємства машинобудування формується в процесі операційної та фінансово-інвестиційної діяльностей. Прибуток від операційної діяльності при нормальних умовах функціонування підприємства займає найбільшу питому вагу в загальному обсязі прибутку підприємства. Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. До основної діяльності відносять операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), які є звичайною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Особливості операційної діяльності підприємств машинобудування впливають на характер формування прибутку, а саме: операційна діяльність має пріоритетний характер стосовно інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності, тому прибуток від інвестиційної, фінансової й інших видів діяльності не повинен формуватися на шкоду формуванню прибутку від операційної діяльності; інтенсивність розвитку операційної діяльності є основним параметром оцінки окремих стадій життєвого циклу підприємства; господарські операції, що входять до складу операційної діяльності підприємства, мають найбільш регулярний характер; операційна діяльність підприємства орієнтована в основному на товарний ринок, у той час як його фінансова й інвестиційна діяльність здійснюються переважно на фінансовому ринку; здійснення операційної діяльності пов'язане з капіталом, вже інвестованим у неї, тоді як майбутнє інвестування капіталу є предметом інвестиційної й фінансової діяльності підприємства; у процесі операційної діяльності споживається значний обсяг живої праці, на відміну від інвестиційної й фінансової діяльності, де витрати цієї праці несуттєві; операційній діяльності властиві, поряд із загальними, і специфічні види ризиків, об’єднувані поняттям “операційний ризик”, тому рівень операційного прибутку, одержуваного підприємством при різних альтернативних варіантах господарювання, повинен насамперед співвідноситися з рівнем операційного ризику.

Підсумки аналізу формування прибутку повинні бути узгоджені із загальною оцінкою фінансового стану підприємства, яка більше залежить не від абсолютної суми прибутку, а від спроможності підприємства своєчасно погашати свої борги. Остання залежить від реального грошового обороту підприємства, який супроводжується потоком грошових платежів та розрахунків, тому бажана ефективність господарювання, стійкий фінансовий стан будуть досягнуті тільки при контролі за рухом прибутку, оборотного капіталу та грошових коштів. Для оцінки впливу системи управління формуванням прибутку на господарську діяльність підприємств машинобудування було проведено аналіз грошових потоків підприємства. Напрями сукупних грошових потоків з основної, інвестиційної і фінансової діяльності визначають стан фінансовій стійкості підприємств машинобудування. Абсолютна фінансова стабільність на підприємстві досягається за умови, що інвестиційна й фінансова діяльність фінансується за рахунок позитивного сукупного потоку з операційної діяльності. У процесі дослідження встановлено, що протягом 2002-2005 рр. фінансовий стан підприємств машинобудування характеризувався як нестабільний, тому що спостерігалися значні коливання фінансової стійкості. У процесі дослідження було виявлено, що зростання обсягів виробництва й абсолютної суми прибутку не завжди супроводжувалося позитивними змінами фінансового стану, який є характеристикою економічної діяльності підприємств у цілому і галузі зокрема.

Для узгодження систем управління формуванням прибутку та грошовими потоками в західному менеджменті широко використовується система “тотального управління грошима”. Необхідність регулювання надходжень та видатків пов’язана з тим, що підприємство не може здійснювати виплати заробітної плати, платежі постачальникам до тих пір, поки немає реальних надходжень на розрахунковий рахунок та в касу підприємства. Для підвищення ефективності управління грошима запропоновано використовувати графік окупності видатків. Основним параметром побудованого графіка є період окупності потоку видатків, який був визначений з рівності надходжень та видатків коштів. На основі даних позитивного і від’ємного грошових потоків ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод” були розраховані параметри графіка окупності видатків.

У третьому розділі – “Напрями розвитку системи управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності підприємств машинобудування” – удосконалено метод розрахунку параметрів беззбитковості та самоокупності виробництва залежно від періоду виробництва, розроблено модель планування прибутку на основі взаємозв’язку показників ефективності господарської діяльності машинобудівних підприємств, запропоновано систему показників співвідношення доходів і витрат, досліджено залежність показника “вклад на покриття товару” за умови забезпечення самоокупності господарської діяльності.

На основі проведених досліджень було визначено, що діючі методи управління прибутком на враховують залежності витрат та доходів від періоду виробництва. Якщо покласти в основу розподілу витрат час, то ряд витрат, які традиційно відносилися до постійних, фактично стають змінними, тому що вони здійснюються щомісяця і збільшуються залежно від періоду виробництва в розрізі року. На рис. 1 наведено графік беззбитковості основної діяльності підприємства. Головна відмінність запропонованого графіка від традиційного полягає в тому, що в традиційному графіку побудовані залежності чистого доходу та витрат виробництва від обсягу продукції, а в запропонованому – від часу (по місяцях у розрізі року). При побудові графіка прийняті такі припущення: індекс інфляції взято рівним нулю; обсяги виробництва та обсяги реалізації дорівнюють один одному; ціни стабільні по місяцях року; обсяги виробництва продукції стабільні по місяцях року; не враховується фактор часу при розрахунку амортизаційних відрахувань; амортизація здійснюється рівномірними частинами з використанням прямолінійного методу; витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальні заходи рівномірні по місяцях та не враховують інфляції; матеріальні та інші витрати стабільні по місяцях року, по них не враховується зміна цін.

Рис. . Запропонований графік беззбитковості

Криві, які зображені на графіку, характеризують залежності від періоду виробництва (в розрізі року) таких витрат і доходів: крива 1 – змінних витрат, до яких віднесені матеріальні та інші витрати (Вм) і витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальні заходи (Взп); крива 2 – амортизаційних відрахувань (Ва); крива 3 – кумулятивних витрат на виробництво продукції; крива 4 – залежність чистого доходу від реалізації продукції.

У точці А перетинаються криві 3 і 4. Чистий дохід від реалізації продукції буде дорівнювати сумі кумулятивних економічних витрат, тобто сумі кумулятивних бухгалтерських витрат і кумулятивного прибутку (Пt). Обсяг цього прибутку дорівнює залишковій величині постійних витрат, ще не перенесених на виготовлену продукцію. Цю критичну точку (точку А) називають точкою беззбитковості. На запропонованому графіку в цій точці прибуток дорівнює залишковій величині постійних витрат. Перехід, при якому буде досягнута рівність доходу та економічних витрат, названо періодом беззбитковості. Тривалість періоду беззбитковості:

, (1)

де tб – період беззбитковості, місяців; Ва.м – амортизаційні відрахування за місяць, грн/місяць; Пм – прибуток від основної діяльності за місяць, грн/місяць.

Період, при якому забезпечується запланований прибуток, названо періодом самоокупності:

, (2)

де Пс.о – запланований прибуток, грн.

У процесі управління формуванням прибутку підприємств машинобудування велика увага приділяється співвідношенням витрат, доходів та отриманого прибутку, які характеризуються такими показниками: прибутковіддача (прибуткоємність), віддача величини покриття (ємність величини покриття), віддача постійних витрат (ємність постійних витрат), віддача змінних витрат (ємність змінних витрат). У табл. . наведена запропонована система показників, які характеризують співвідношення доходів і витрат підприємства.

В табл. . прийняти такі позначення: V – чистий дохід від реалізації продукції, грн/місяць; Вп (вп) – постійні витрати (на одиницю продукції), грн/місяць (грн/од); Взмін – змінні витрати, грн/місяць; П (пе) – прибуток від операційної діяльності (на одиницю продукції), грн/місяць (грн/од.); Ц – ціна одиниці продукції, грн/од.

Таблиця 2

Система показників, які характеризують співвідношення доходів і витрат підприємства

Показник | Методи розрахунку | Показники | Методи розрахунку

Вклад на покриття, грн/од. | Зарплатоємність продукції, грн/грн

Абсолютна величина покриття, грн/місяць. | Нормативна рентабельність продажів, частка од.

Коефіцієнт покриття, частка од. | Віддача постійних витрат, грн/грн

Ємність постійних витрат, грн/грн | Віддача змінних витрат, грн/грн

Ємність змінних витрат, грн/грн | Прибутковіддача, грн/грн

Матеріалоємність продукції, грн/грн | Віддача вкладу на покриття, грн/грн

Ефективність управління прибутком підприємств машинобудування залежить від методів, які використовуються в процесі планування прибутку. Сучасні методи планування прибутку повинні враховувати дотримання умови самоокупності. Умовою самоокупності виробництва є співвідношення, при якому, чистий дохід від реалізації продукції перевищує витрати на виробництво продукції та забезпечує прибуток на рівні, не нижчому від нормативного значення. На основі цього положення була розроблена модель планування прибутку. Плановий обсяг прибутку від основної діяльності визначається шляхом корегування базисного прибутку на індекс обсягів виробництва та показників ефективності господарської діяльності:

. (3)

де П1 – прибуток базового року, грн/рік; V2, V1 – чистий дохід від реалізації продукції планового та базового року, грн/рік; Ае2, Ае1 – амортизаціємність продукції планового та базового року; Ме2, Ме1, – матеріалоємність продукції планового та базового року; ЗПе2, ЗПе1 – зарплатоємність продукції планового та базового року.

Співвідношення часткових показників ефективності діяльності характеризує індекс рентабельності продажів.

Тому плановий обсяг прибутку можна розраховувати на основі прибутку базисного року з урахуванням індексу обсягу виробництва (), та індексу рентабельності продажів):

. (4)

У процесі планування показників діяльності підприємств машинобудування важливо визначити обсяг величини вкладу на покриття, одна частина якого йде на покриття постійних витрат, а інша – надходить у прибуток. Планову величину вкладу на покриття можна визначити на основі розподілу витрат виробництва на постійні та змінні за формулою:

, (5)

де V2, V1 – чистий дохід від реалізації продукції в плановому та базовому році, грн/місяць; Взмін2, Взмін1 – змінні витрати в плановому та базовому році, грн/місяць; Впок – абсолютна величина вкладу на покриття в базовому році, грн/місяць.

Результати розрахунків планового обсягу прибутку та вкладу на покриття для підприємств машинобудування наведені в табл. .

Таблиця 3

Результати розрахунку планового обсягу прибутку та вкладу на покриття на підприємствах машинобудування

Показник | 2004 р. |

2005 р. |

2006 р.

(план) | Відхилення від 2005 р.

+/- | %

ВАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”

Валовий прибуток, тис. грн | 16697 | 20660 | 23036,46 | 2376,46 | 11,5

Вклад на покриття, тис. грн | 20340,13 | 23818,98 | 27510,43 | 3691,45 | 15,4

ВАТ “Завод малогабаритних трансформаторів”

Валовий прибуток, тис. грн | 3839,9 | 4369,3 | 5806,284 | 1436,98 | 32,89

Вклад на покриття, тис. грн | 3947,4 | 4470, | 5940,25 | 1470,16 | 30,64

ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”

Валовий прибуток, тис. грн | 1090677 | 888333 | 1186559,0 | 298226,00 | 33,57

Вклад на покриття, тис. грн | 1125718 | 918703,9 | 1231229 | 312524,66 | 34,02

ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури”

Валовий прибуток, тис. грн | 21224,6 | 22945,6 | 26010,85 | 3065,25 | 13,36

Вклад на покриття, тис. грн | 23789,24 | 26495,96 | 29760,28 | 3264,32 | 12,32

ВАТ “Завод "Павлоградхіммаш”

Валовий прибуток, тис. грн | 11033 | 5783,6 | 7110,426 | 1326,83 | 22,94

Вклад на покриття, тис. грн | 12397,79 | 7126,687 | 8392,256 | 1265,57 | 17,76

Запропоновані напрями вдосконалення системи управління формуванням прибутку підприємств машинобудування забезпечать можливість своєчасного контролю за рівнем витрат, доходів та прибутку.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведених наукових досліджень здійснені методичні і практичні рекомендації щодо розвитку системи управління формуванням прибутку машинобудівних підприємств. Основні висновки зводяться до такого.

1. У процесі дослідження основних теоретичних положень щодо економічної сутності прибутку визначено, що прибуток створюється живою працею у процесі виробництва за допомогою засобів праці та предметів праці й у грошовому вигляді виникає після реалізації продукції. На його обсяг впливають зовнішні та внутрішні фактори, фактори життєвого циклу продукції та облікової політики підприємства. Встановлено, що прибуток підприємства виконує три основні функції: облікову, стимулюючу та фіскальну, в межах яких можна виділити декілька підфункцій. Для ефективного управління прибутком підприємству машинобудування треба сформувати систему управління прибутком, яка включає шість основних блоків: мета, принципи й завдання управління; механізм управління; організаційне забезпечення; інформаційне забезпечення; методи аналізу прибутку; контроль за виконанням плану з прибутку. У процесі управління прибутком підприємства важливе місце займають методи управління, які є способами і прийомами впливу керівної системи на керовану на різних ланках управління. Методи управління прибутком пов’язані з функціями управління: плануванням, організацією та контролем.

2. У дисертації здійснено аналіз стану управління формуванням прибутку на підприємствах машинобудування. У процесі дослідження встановлено, що підприємства машинобудування виявилися найбільш вразливими до негативних змін економічної ситуації, пов’язаних із трансформаційними процесами, наслідком чого стало зниження виробництва продукції машинобудування, але з 2001 р. спостерігаються позитивні зміни. Прибуток підприємств машинобудування формується в процесі операційної, фінансової та інвестиційної діяльностей. Операційна діяльність має пріоритетний характер стосовно інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності, тому що від неї підприємства машинобудування одержують найбільшу частину прибутку (близько 70%) .

3. Для оцінки впливу системи управління формуванням прибутку на господарську діяльність підприємств машинобудування було проведено аналіз грошових потоків підприємства. У процесі дослідження було виявлено, що зростання обсягів виробництва й абсолютної суми прибутку не завжди супроводжувалося позитивними змінами фінансового стану, який є характеристикою економічної діяльності підприємств у цілому і галузі зокрема. Для оцінки періоду часу, за який грошові надходження повністю забезпечать грошові видатки, пропонується розраховувати період окупності потоку видатків.

4. Розрахунок параметрів беззбитковості та самоокупності підприємства залежно від періоду виробництва виконано на основі побудови нового графіка беззбитковості. Графік дає можливість у процесі аналізу та планування прибутку машинобудівних підприємств розрахувати показники: періоди беззбитковості та самоокупності, прибуток, обсяги реалізації продукції та ціну одиниці продукції в ці періоди.

5. Модель планування прибутку побудована на основі взаємозв’язку показників ефективності господарської діяльності підприємств машинобудування, за умови самоокупності виробництва. Умовою самоокупності є співвідношення, при якому виручка від реалізації продукції перевищує витрати на виробництво і забезпечує прибуток на рівні, не нижчому від нормативного значення. На базі цієї залежності побудована модель управління прибутком, яка пов’язана з показниками ефективності господарської діяльності. Модель дає можливість визначити плановий обсяг прибутку шляхом корегування базисного прибутку на індекс обсягу реалізації та показників ефективності. Розрахований плановий обсяг валового прибутку на 2006 р.: для ВАТ “Запорізький електровозоремонтний завод” – 23036,46 тис. грн, для ВАТ “Завод малогабаритних трансформаторів” – 5806,3 тис. грн, для ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод” – 1186559,0 тис. грн, для ВАТ “Завод “Павлоградхіммаш” – 7110,4 тис. грн, для ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури” – 26010,85 тис. грн.

6. Доповнено систему показників співвідношення доходів та витрат господарської діяльності підприємств машинобудування. Серед них: віддача постійних витрат, віддача вкладу на покриття, віддача змінних витрат, ємність постійних витрат, ємність змінних витрат, ємність витрат на покриття товару. Використання запропонованих показників дасть змогу підприємству оперативно контролювати рівень витрат, доходи та прибуток, удосконалити аналіз ефективності господарської діяльності підприємств машинобудування.

7. Досліджена залежність показника “вклад на покриття товару” підприємств машинобудування від індексу обсягів реалізації та показників ефективності виробництва. Різниця між ціною і змінними витратами в собівартості одиниці продукції дає можливість розрахувати величину вкладу на покриття, що характеризує суму коштів, одна частина якої йде на покриття постійних витрат, а інша – надходить у прибуток. За умови самоокупності виробництва, планування величини вкладу на покриття треба здійснювати на основі показника базисного періоду з корегуванням на зміну обсягу продажів та зміни матеріальних витрат і витрат на оплату праці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

1. Ткаченко Є.Ю. Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу виробництва та прибутку в залежності від часу Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 5. – С. 211-214.

2. Ткаченко Є.Ю. Аналіз механізму управління прибутком підприємства Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – . – № 4 –С. 323-326.

3. Ткаченко Е.Ю. Анализ соотношения показателей рентабельности и производительности труда Бизнес информ. – . – № 5. – С. 33-35.

4. Ткаченко Є.Ю. Планування прибутку на основі взаємозв’язку показників ефективності господарської діяльності підприємств машинобудування // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць.– Вип. : В 4 т.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Т. . – С. 1121-1127.

5. Ткаченко Е.Ю. Регулирование соотношения производительности, фондовооруженности и рентабельности труда Бизнес информ. – 2006. – № 4. – С. .

6. Ткаченко Е.Ю., Салига К.С. Моделирование нормативной рентабельности продаж // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць.– Вип. : В 4 т.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т. . – С. 1009-1015. Особистий внесок автора: розроблено модель взаємозв’язку показника рентабельності продажів та часткових показників ефективності господарської діяльності.

7. Ткаченко Є.Ю. Механізм управління прибутком підприємства Матеріали Х наукової конференції Тернопільського державного технічного університету імені І. Пулюя. – Тернопіль: ТДТУ, 2006. – С. 275-276.

8. Ткаченко Є.Ю. Методи планування прибутку підприємства Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесів”. – К.: КНУ, 2006. – С.186-188.

9. Ткаченко Є.Ю. Системний підхід до управління прибутком підприємства Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т. . – С. .

10. Ткаченко Є.Ю. Управління прибутком підприємства Матеріали ІХ науково-технічної конференції викладачів та студентів ЗДІА. – Запоріжжя: ЗДІА, 2004.– Ч. . – С. 87-91.

11. Ткаченко Є.Ю. Управління прибутком на підставі аналізу взаємозв’язку показників ефективності господарської діяльності підприємства Матеріали VІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих учених “Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентноздатності товарів та послуг”. – Донецьк: ДЕГІ, 2006. – С. 233-235.

12. Ткаченко Е.Ю. Усовершенствование графика безубыточности Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції “Фінанси України”. – Дніпропетровськ: ФМЕ ДНУ, 2006. – С.113-114.

АНОТАЦІЯ

Ткаченко Є.Ю. Управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності підприємств машинобудування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, Запоріжжя, 2006.

Дисертацію присвячено розробці методичних і практичних рекомендацій щодо розвитку системи управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності підприємств машинобудування.

Досліджено теоретичні основи управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності підприємств. Проведено аналіз стану