ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

Тополов Єгор Вікторович

УДК 159.923:316.612

Психологічні особливості агресивної поведінки

менеджерів комерційних закладів

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2006

Дисертацію є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Науковий керівник: дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Клименко Віктор Васильович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, головний науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології (м. Київ);

кандидат психологічних наук Бараннік Валерій Анатолійович, Національна академія оборони України, провідний науковий співробітник – начальник науково-дослідної групи кафедри психології (м. Київ).

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України, кафедра прикладної психології.

Захист відбудеться “13” червня 2006 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий “10” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.

ЗА-ГА-ЛЬ-НА ХА-РА-К-ТЕ-РИ-С-ТИ-КА РО-БО-ТИ

Ак-ту-а-ль-ність до-слі-джен-ня. Проблема агресивності завжди була і залишається однією з найбільш актуальних проблем людського суспільства. Та за сучасних умов, коли швидкі соціальні, політичні, економічні та іншi зміни в нашій країні призводять до глобальної зміни колективної свідомості, агресивність часто стає свого роду захисною реакцією людини на різні життєві негаразди. Науковці, зокрема й українські (Г.А. Гайдукевич, О.Ю. Дроздов, В.М. Крайнюк, Г.В. Ложкін, Н.В. Чеботарьова та інші), вказують, що до підвищеної агресивності призводить комплексна й тривала дія негативних соціальних, психологічних, екологічних та інших чинників.

Особливо значний вплив чинників, які зумовлюють підвищення агресивності, виникає в діяльності комерційних закладів і, зокрема, в діяльності менеджерів. Це, з одного боку, зумовлено специфікою роботи менеджера, яка відрізняється підвищеною стресогенністю (Е. Кирьянова, 1999; Г.Й. Юркевич, 1999; R. Baron, J. Neuman, 1996), що спричиняє як ситуативний, так і особистісний вплив – адже та чи інша властивість особистості може формуватись у професійній діяльності (С.Д. Максименко, 2000, 2004), а з іншого – несформованістю у вітчизняних комерційних закладах культури роботи та стосунків між співробітниками.

Вченими країн СНД та далекого зарубіжжя проблема агресивності менеджерів комерційних закладів досліджена явно недостатньо. Разом з тим очевидно, що дослідження причин виникнення агресивності та особливостей її прояву у менеджерів, розроблення заходів профілактики та корекції агресії дасть змогу запобігти розладам у них психічного здоров’я, підвищити їхнє задоволення своєю роботою, поліпшити психологічний клімат у колективі комерційного закладу, і, як наслідок, ефективність роботи колективу в цілому. Усе це закономірно підвищить конкурентоспромож-ність закладу, що в умовах ринкової економіки є провідним життєво важливим завданням.

Отже, актуальність проблеми агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів, її недостатня наукова розробка зумовили вибір теми на-шо-го до-слі-джен-ня “Психологічні особливості агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів”.

Зв’я-зок ро-бо-ти з на-у-ко-ви-ми про-гра-ма-ми, пла-на-ми, темами. Ди-се-р-та-цій-не до-слі-д-жен-ня пов’язано з ком-пле-к-с-ною на-у-ко-во--до-с-лі-д-ною те-мою Ін-сти-ту-ту пси-хо-ло-гії ім. Г.С.Ко-с-тю-ка АПН Укра-ї-ни “Психологічні основи ефективної діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін” (дер-жа-в-ний ре-єст-ра-цій-ний но-мер 0105U000271). Те-му ди-се-р--та-цій-но-го до-слі-джен-ня за-твер-дже-но на вче-ній ра-ді Ін-сти-ту-ту пси-хо-ло-гії ім. Г.С.Ко-с-тю-ка АПН Укра-ї-ни (про-то-кол № 10 від 21.10.2004 р.) та уз-го-дже-но Ра-дою з ко-ор-ди-на-ції на-у-ко-вих до-слі-джень у га-лу-зі пе-да-го-гі-ки та пси-хо-ло-гії в Укра-ї-ні (протокол № 5 від 24.05.2005 р.).

Об'єкт дослідження – агресивна поведінка людини.

Предмет – психологічні особливості агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів.

Мета дисертаційної роботи полягає у з’ясуванні причин та закономірностей прояву агресивності менеджерів комерційних закладів, виявленні можливостей та шляхів її профілактики і корекції.

Гіпотези дослідження полягають в тому, що:

1)

2)

3)

Завдання дослідження:

-

-

-

-

Теоретико-методологічною основою дослідження є:

-

-

-

У процесі виконання дисертаційного дослідження застосовувались такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення наукових джерел з проблеми дослідження; вивчення анамнестичних даних; спостереження; бесіда; опитування у формі анкетування; психодіагностичні методики (визначення проявів агресивності за методиками А. Басса і А. Даркі, А. Ассінгера, “Тест руки”, визначення особистісних особливостей за методикою багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела); метод експертних оцінок; констатуючий та формувальний експеримент; методи обробки та інтерпретації даних: 1) кількісний аналіз із використанням методів описо-вої і математичної статистики (перевірка форми розподілу за ексцесом та асиметрією, порівняння середніх значень за t-критерієм Ст’-ю-ден-та, кореляційний аналіз); 2) якісний аналіз.

На етапі формувального експерименту надавалися відповідні до отриманих у ході досліджень рекомендації з метою профілактики та корекції агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів та апробовано психокорекційний тренінг.

Організація дослідження. Дисертаційне дослідження виконувалося в чотири етапи.

На першому етапі проаналізовані основні теоретико-методологічні підходи до розуміння феномену агресивності, форм її прояву, основних чинників агресивної поведінки людини, визначені специфічні особливості діяльності менеджерів, які сприяють у них проявам агресивної поведінки.

На другому – роз-ро-б-ле-но про-гра-му дослідження, остаточно сформовано батарею дослідницьких методик, проведено пілотажний та констатуючий експеримент, здійснено статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію отриманих результатів.

На третьому – проаналізовано підходи щодо профілактики та корекції агресивної поведінки, організовано та здійснено формувальний експеримент, спрямований на відпрацювання процедури та виявлення ефективності тренінгу профілактики і корекції агресивної поведінки менеджерів.

На четвертому етапі узагальнено всі отримані в ході проведених досліджень дані, розроблено практичні рекомендації, сформульовано висновки, завершено оформлення дисертаційної роботи.

Експериментальна ба-за до-слі-джен-ня. До-слі-д-но--ек-с-пе-ри-ме-н-та-ль-на ро-бо-та про-во-ди-ла-ся на базі комерційних банків та приватних промислових підприємств: Київських та Дніпропетровських міських дирекцій і відділень АТ “Індустріально-експортний банк”, ВАТ “Дніпропетровська шпалерна фабрика”, ВАТ “Стахановський завод феросплавів”, ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод”, ВАТ “Торговий дім “Стахановський завод гумотехнічних виробів”, Серговського філіалу ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”, ТОВ “Інтермет” (м. Стаханов). До-слід-жен-ням бу-ло охо-п-ле-но 208 менеджерів (128 чоловіків та 80 жінок)

На-дій-ність і достовірність ре-зуль-та-тів до-слі-джен-ня за-без-пе-чу-ва-ли-ся ме-то-до-ло-гі-ч-ною об-ґрун---то-ва-ні-с-тю ви-хі-д-них по-ло-жень, різнобічним теоретичним аналізом проблеми, відповідністю методів, що застосовувались, завданням дослідження, кі-ль-кі-с-ним і які-с-ним ана-лі-зом отриманого ем-пі-ри-ч-но-го ма-те-рі-а-лу, достатньою ре-пре-зе-н-та-ти-в-ні-с-тю ви-бі-р-ки. Об-ро-б-ка да-них здій-с-ню-ва-ла-ся на персональному комп’ютері за до-по-мо-гою еле-к-т-ро-нних таб-лиць MS Excel та ком-п'ю-те-р-но-го па-ке-ту ста-ти-с-ти-ч-них про-грам Statistical Package for Social Science (SPSS 10.0 for Windows).

Оскільки агресивна поведінка менеджерів комерційних закладів ще не була досліджена належним чином, дисертаційне дослідження позначене науковою новизною, яка по-ля-гає у визначенні:

1) психологічних особливостей агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів;

2) основних та додаткових чинників такої поведінки;

3) чинників, що можуть попереджувати агресивну поведінку менеджерів.

Те-о-ре-ти-ч-не зна-чен-ня до-слі-джен-ня по-ля-гає у:

1) подальшому розвитку методичних підходів до дослідження агресивної поведінки людини;

2) удосконаленні систематизації чин-ни-ків, що можуть провокувати виникнення агресивної поведінки у людини і, зокрема, у менеджерів комерційних закладів.

Прак-ти-ч-не зна-чен-ня результатів дослідження полягає в тому, що отримані результати та надані відповідно до них рекомендації мо-жуть бути використані: 1) під час розробки та здійснення в різних комерційних закладах системи заходів, спрямованих на профілактику та корекцію агресивної поведінки менеджерів; 2) у підготовці менеджерів з персоналу та керівників комерційних закладів.

Результати дослідження впро-ва-джено в таких комерційних банках та приватних промислових підприємствах: АТ “Індустріально-експортний банк” (м. Київ), Дніпропетровсь-ка філія АТ “Індустріально-експортний банк”, ВАТ “Стахановський завод феросплавів”, ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод”, ВАТ “Торговий дім “Стахановський завод гумотехнічних виробів”, Серговська філія ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”, ТОВ “Компанія з управління активами “АОЛА” (м. Київ), ТОВ “Інтермет” (м. Стаханов). Про результати впровадження отримано 8 довідок.

Ап-ро-ба-ція ро-бо-ти. Го-ло-вні положення дисертації відображено в наукових пу-б-лі-ка-ці-ях, вони до-по-ві-да-лися й об-го-во-рю-ва-ли-ся на за-сі-дан-нях ла-бо-ра-то-рій пси-хофізіо-ло-гії та пси-хо-ло-гії навчання Ін-сти-ту-ту пси-хо-ло-гії ім. Г.С.Костюка АПН Укра-ї-ни. Також результати дисертаційного дослідження апробовано на: Методологічному семінарі “Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти” (Київ, 2004), звітній науковій сесії Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України “Психологічні проблеми навчання, виховання та розвитку особистості (Київ, 2005), “Днях науки – 2005” в Гуманітарному університеті “Запорізький інститут дер-жав--ного та муніципального управління” (Запоріжжя, 2005), Першому всеукраїнському конгресі психологів (Київ, 2005).

Пу-б-лі-ка-ці-ї. Результати дисертації викладено у 6 статтях у фахових ви-дан-нях, затверджених ВАК України та 1 тезах виступів на наукових конференціях.

Стру-к-ту-ра та об-сяг ро-бо-ти. Ди-се-р-та-ція скла-да-єть-ся з всту-пу, чотирьох роз-ді-лів, ви-сно-в-ків, списку використаної літератури (197 найменувань) та додатків. Ос-но-в-ний зміст ди-се-р-та-ції ви-кла-де-но на 158 сторінках. Ро-бо-та мі-с-тить 28 таб-лиць та 5 ри-су-н-ків.

ОС-НО-В-НИЙ ЗМІСТ РО-БО-ТИ

У вступі обґрунтовано ак-ту-а-ль-ність про-бле-ми, визначено -об’-єкт і пред-мет дослідження, його ме-ту, гі-по-те-зи і за-вдан-ня, розкрито теоретико-методологічні основи, методи та організацію дослідження, ви-кла-де-но на-у-ко-ву но-ви-з-ну, те-о-ре-ти-ч-не і прак-ти-ч-не зна-чен-ня ро-бо-ти, наведено ві-до-мо-с-ті про ап-ро-ба-цію ре-зуль-та-тів до-слі-джен-ня та впро-ва-джен-ня їх у прак-ти-ку.

У пер-шо-му роз-ді-лі “Теоретичні засади дослідження агресивної поведінки менеджерів” проаналізовано поняття агресії та агресивності, визначено загальні чинники агресивної поведінки людини, а також ймовірні чинники та найбільш типові прояви агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів.

Аналіз літературних джерел, пов’язаних із проблемою агресивності, дав можливість пристати до думки більшості науковців про неусталеність та неоднозначність розуміння агресії. У найбільш розповсюдженому розумінні поняття агресія містить у собі такі положення: 1) агресія, як правило, передбачає навмисне, цілеспрямоване спричинення шкоди; 2) об’єктом агресії є жива істота; 3) жертви повинні мати мотивацію уникнення подібного поводження з собою (О.В. Волянська, Г.А. Гайдукевич, О.Ю Дроздов, В.М. Крайнюк, R. Baron, D. Richardson). При цьому характерною особливістю поведінки агресора є намагання спричинити найбільшу шкоду об’єкту агресії і при цьому самому зазнати як можна меншої шкоди (K. Bjorkqvits та ін.). Агресія також може розумітися як психічний стан, властивість особистості, об’єкт потреби та поведінковий прояв (С.Л. Кравчук). Поняття агресії відрізняють від поняття агресивності. Якщо агресія розуміється як поведінка чи певні дії, то агресивність розуміється як властивість особистості, яка характеризує готовність людини до агресивних дій (О.Б. Бовть, Г.А. Гайдукевич, О.Ю. Дроздов, А.Е. Мелоян, Т.Р. Морозова, Л.Б. Сікорська, Н.М. Цап).

Проблема чинників агресивної поведінки, їх місця та ступеня впливу на формування та прояв цього феномену також досліджена недостатньо. У вирішенні цієї проблеми здебільшого виділяють три основні підходи: 1) агресивність трактується як уроджена, інстинктивна властивість людини (С. Шпільрейн, А.Аdler, C. Jung, K. Lorenz та ін.); 2) агресія розглядається як поведінкова реакція на фрустрацію (J. Dollard, N. Miller, L. Berkowitz); 3) агресивність розглядається як характеристика поведінки, що формується в результаті научіння (R. Baron, D. Richardson).

Одними з основних чинників набування особистістю підвищеної агресивності вважаються недоліки сімейного виховання, спостереження за моделями агресивної поведінки інших у реальному житті, на кіно- і телеекранах чи комп’ютерних іграх. Істотна роль у зародженні і формуванні готовності людини до агресії, а також у її реалізації відводиться і ситуативним чинникам, таким як: вплив кліматичних умов, температури навколишнього середовища, підвищений шум, велике скупчення людей, неприємний запах та тіснота у приміщенні, дискомфорт, зазіхання на особистий простір, вороже соціальне середовище, біль, виникнення стресової ситуації, очікування помсти за власні агресивні дії, вживання алкоголю, сексуальне збудження. Вважається, що чоловікам властива порівняно вища агресивність (переважно за показниками фізичної та прямої агресії).

Як особистісні фактори, які зумовлюють підвищення рівня агресивності, розглядають: підвищену ворожість та подразливість, підвищений рівень тривожності та депресії, підвищену емоційну реактивність, негативну афективність, перевищену самооцінку, певні особливості мотиваційної сфери, низький рівень розвитку інтелекту, антисоціальну спрямованість особистості, заздрісність, схильність приписувати оточуючим агресивні наміри тощо.

Серед чинників, які перешкоджають прояву агресивності, називають: можливість покарання за агресію, любов, дружні стосунки, а також такі особистісні якості як поміркованість, толерантність, завбачливість, безконфліктність, високий самоконтроль.

Проведений нами аналіз дає можливість припустити, що істотною передумовою виникнення у менеджера агресивної поведінки є брак у нього професійної компетентності та професійно важливих якостей: неможливість менеджера належною мірою виконувати управлінські та педагогічні функції; його нездатність інтегрувати досвід, знання, навички та вміння, як власні так і підлеглих, організовувати їх працю; недостатній розвиток в нього інтелектуально-аналітичних, вольових та інших особистісних якостей; нездатність менеджера швидко пристосовуватися до швидких соціально-економічних змін в суспільстві та нових професійних вимог; порушеннях у структурі його професійної мотивації.

Серед основних ситуативно-професійних причин, які потенційно можуть провокувати агресивну поведінку менеджерів комерційних закладів, різні автори вказують: зміни умов праці, дефіцит часу, інформаційні перевантаження, необхідність наднормативної роботи, сильну втому та стрес, тривалу напруженість, необхідність постійної готовності до непередбачуваних ситуацій та ризику, боязнь невдач, відчуття загрози, ускладнення на роботі, невизначеність, зловживання алкоголем, перебільшений контроль за діяльністю з боку керівництва, впевненість у несправедливому ставленні по відношенню до себе з боку співробітників та керівництва, матеріальне покарання та інші штрафні санкції, “третирування на роботі” з боку співробітників та керівництва, недостатня заробітна плата.

Переважними формами прояву агресії менеджерів вважаються вербальна і пасивна, що можуть проявлятися як у прямій, так і непрямій формі. Агресивність менеджера має неминуче негативно позначатись на його підлеглих і негативно впливати на результативність діяльності колективу комерційного закладу. Звідси очевидною постає необхідність запровадження спеціальних заходів профілактики агресивної поведінки менеджерів.

У друго-му роз-ді-лі “Методи та організація дослідження” викладено обґрунтування вибору методів констатуючого та формувального дослідження, характеристика та опис цих методів, а також дані щодо організації досліджень.

Добір методичного інструментарію для визначення чинників та специфічних особливостей агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів базувався на тому, що застосовані діагностичні засоби мають надати інформацію щодо: типологічних особливостей агресивної поведінки менеджерів; того, яким чином набувається, провокується й регулюється їхня агресивна поведінка; особистісних, особистісно-професійних, ситуативних та ситуативно-професійних чинників агресивної поведінки менеджерів.

З огляду на вищесказане, для проведення досліджень були відібрані такі методи як спостереження, бесіда, опитування (анкетування), психодіагностичні методики (визначення проявів агресивності за методиками А. Басса і А. Даркі, А.Ассінгера, “Тест руки”, визначення особистісних особливостей за методикою багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела), метод експертних оцінок. Було враховано, що специфіка досліджуваного явища – агресивної поведінки – вносить певні труднощі у використання наявних методів, і що при застосуванні опитувальників неможливо уникнути недоліків, які, насамперед, пов’язані із викривленнями результату тесту за рахунок дії соціальної бажаності у респондента.

У дослідженні взяли участь 208 менеджерів комерційних закладів (128 чоловіків та 80 жінок) восьми приватних промислових підприємств та двох міських дирекцій і відділень комерційного банку, кожен з яких мав від 5 до 100 підлеглих.

На основі аналізу розроблених різними вітчизняними авторами підходів до здійснення психокорекційної роботи щодо агресивної поведінки, як найбільш придатні для проведення власного формувального експерименту були визначені окремі вправи та загальна структура тренінгу, опрацьованого Г.А. Гайдукевичем. Зазначений тренінг є інте-гративним з елементами різних психокорекційних технік, основу яких склали психоаналіз та теорія научіння. Він найбільше відповідав завданням дослідження та особливостям досліджуваної вибірки, оскільки вже був апробований на дорослих людях (курсантах), був достатньо високоефективним, мав комплексне спрямування і, що найголовніше, можливості для модифікації.

Метою тренінгу є пошук альтернативних агресії (соціально прийнятних) засобів задоволення власних потреб у міжособовій взаємодії і в професійній діяльності. Вказаний тренінг, зважаючи на специфіку здійснюваних нами досліджень і вибірки (досліджувані менеджери, зазвичай, обмежені у вільному часі через високе професійне навантаження), було модифіковано і скорочено таким чином, щоб його проведення виявилось практично здійсненним (одне-два заняття загальною тривалістю 3,5 - 4 години).

У формувальному експериментальному дослідженні взяли участь менеджери комерційних банків та приватних промислових підприємств з числа тих, що брали участь у констатуючому експерименті. Для проведення психокорекційного тренінгу була відібрана група менеджерів із 57 осіб (46 чоловіків та 11 жінок), у яких був виявлений підвищений рівень агресивності за методиками “Тест руки” (+3 бали і вище) і А. Басса і А. Даркі (65 балів і вище). Із досліджуваних менеджерів було сформовано п’ять тренінгових груп кількістю 8 - 15 учасників (по одній групі в Києві та Дніпропетровську і три групи у Стаханові).

Планування формувального експерименту, насамперед, мало на меті розроблення та відпрацювання такої процедури тренінгу, щоб він давав можливість неодноразового його повторення з особами, які вже брали у ньому участь.

У третьо-му роз-ді-лі роботи “Емпіричне дослідження психологічних особливостей та чинників агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів” представлені та проінтерпретовані результати щодо встановлених у ході досліджень загальних особливостей агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів, статевих, вікових та професійних особливостей такої поведінки, її співвідношення з різними професійно важливими якостями менеджерів та ефективністю їх діяльності.

Отримані результати засвідчують, що досліджувані менеджери комерційних закладів переважно задоволені основними аспектами власної професійної діяльності, більшість з них виявляють високу зацікавленість у своєму місці роботи. Разом з тим, близько половини досліджуваних, внаслідок регулярної необхідності вирішувати несподівані і складні завдання, зазнають постійного стресового впливу, що може потенційно провокувати прояви агресивної поведінки. До таких самих наслідків у третини менеджерів може призводити і переповненість робочого приміщення та втома, яку викликає у них робота.

Лише незначний відсоток менеджерів, за результатами анкетування, відзначається підвищеною конфліктністю і агресивністю. Однак, спираючись на дані неформальних бесід з досліджуваними, можна стверджувати, що невдоволення менеджерів різними аспектами професійної діяльності, прояви їх агресивності та конфліктності є все ж дещо вищими за отримані в результаті анкетування, хоча зовнішні прояви агресивної поведінки (крик на підлеглих та ін.) не дуже поширені, а прояви агресії із застосуванням фізичної сили взагалі практично не трапляються. Досліджувані менеджери більш схильні до вербальних та пасивних агресивних дій, ніж до фізичних та активних. Серед основних причин, що можуть провокувати конфлікти та агресивність, були названі великі навантаження на роботі, протегування деяких колег, не завжди справедлива, на думку менеджерів, оплата їхньої праці.

За двома психодіагностичними методиками, спрямованими на визначення проявів агресивності на основі аналізу відповідей досліджуваних на набір питань (А. Басса і А. Даркі та А. Ассінгера), як і у випадку з анкетуванням, виявилось, що тільки у 3 – 7 % досліджуваних рівень агресивності підвищений. Однак, за проективною методикою “Тест руки” виявилось, що підвищений рівень агресивності має щонайменше 40 % досліджуваних, а явно підвищений рівень (3 - 7 балів) – щонайменше 14 %. Тому окреме застосування анкети чи суб’єктивних психодіагностичних методик не надає можливості отримати достатньо достовірні дані щодо різних аспектів агресивної поведінки менеджерів. Разом з тим, комплексне дослідження агресивності із включенням анкетування та різних методик, у тому числі і проективних, надає можливість із більшою точністю виявляти осіб з підвищеним рівнем агресивності і залучати їх до відповідних профілактично-коригувальних заходів.

Результати досліджень дали можливість до провідних чинників агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів віднести їхню втому на роботі та невдоволення власною професійною діяльністю. Менеджери, які відрізняються підвищеною конфліктністю у поза-професійній взаємодії (зокрема, у сімейній), потенційно мають більш високий ризик виникнення конфліктів на роботі. До чинників, які запобігають агресивній та конфліктній поведінці менеджерів комерційних закладів, можна віднести високий інтелект, самоконтроль, нормативність поведінки та ін. (показники “інтелектуальних” та “емоційно-вольових особливостей” за методикою Р. Кеттела).

Виявилось, що чоловіки-менеджери мають достовірно вищі результати за показниками “активної агресії” – фізичної і вербальної, і, як наслідок, за “індексом агресивності” методики А. Басса і А. Даркі, до якого названі показники входять, а також за “інтегральним показником рівня агресивності” методики “Тест руки”. І разом з тим, що логічно узгоджується з вищезазначеним, такі показники методики А. Басса і А. Даркі, які можна віднести до “пасивної агресії”, як “образа”, “аутоагресія” та “індекс ворожості” виявилися достовірно вищими у жінок. Це повністю відповідає даним різних дослідників щодо властивої чоловікам порівняно вищої за жінок агресивності (переважно за показниками фізичної та прямої агресії).

“Індекс агресивності” за методикою А. Басса і А. Даркі виявився достовірно вищим у менеджерів, вік яких становить 31 - 40 років, ніж в інших вікових групах. Можливим поясненням цього може бути те, що саме цей вік є вирішальним для професійного становлення і кар’єрного зростання менеджера. Тому підвищена агресивність може зумовлюватися, з одного боку, вираженою націленістю на здобуття будь-що якихось поставлених цілей, а з іншого, виступати як реакція на відносні професійні невдачі.

Встановлено, що менеджери банківської сфери мають вищий рівень вдоволення провідними аспектами власної професійної діяльності, вищі показники “інтелектуальних” і “емоційно-вольових” особливостей (за методикою Р. Кеттела) та нижчий рівень прояву конфліктної та агресивної поведінки, ніж у менеджерів, які працюють на приватних промислових підприємствах. Можливими причинами вказаних відмінностей між менеджерами банківської та промислової сфери можуть бути: 1) порівняно вищий рівень оплати праці і комфортніші умови праці у менеджерів-банкірів; 2) вищий рівень загальної культури менеджерів та інших співробітників банківської сфери, ніж у менеджерів, які працюють у промисловості; 3) відмінності у загальноприйнятих нормах поведінки в зазначених сферах діяльності менеджерів.

При вивченні особливостей агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів важливим завданням є визначення співвідношення такої поведінки з різними професійно важливими якостями менеджерів та ефективністю їхньої діяльності. Отримані результати засвідчили, що більш ефективні менеджери: 1) частіше у процесі своєї професійної діяльності вирішують не-с-по-дівані і складні завдання; 2) схильні нижче оцінювати ступінь власної втоми і навантаження на роботі. Пояснення останнього може полягати в тім, що у більш ефективних менеджерів нижча оцінка власного ступеню втоми і навантаження може зумовлюватися їхніми більшими здібностями до менеджерської роботи, кращим здоров’ям та працездатністю, вмінням більш раціонально організувати та здійснювати власну діяльність.

Усі показники задоволення менеджерів провідними аспектами власної професійної діяльності мають достовірні позитивні зв’язки із експертною оцінкою лояльності досліджуваних до власного керівництва і комерційної структури в цілому (r = 0,22 - 0,36; p 0,01). Задоволення взаєминами з начальством та роботою своїх підлеглих у менеджерів достовірно пов’язана з експертною оцінкою надійності, здатності до опанування нових форм діяльності, вмінням знаходити спільну мову з підлеглими та клієнтами, загальної ефективності роботи (r = 0,14 - 0,34; p 0,05 - 0,01).

Доведено, що професійна конфліктність і агресивність є негативними професійними якостями. Вони також виступають як чинники, що негативно впливають на ефективність діяльності менеджерів комерційних закладів.

Також доведено, що всі три основні показники методики багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела (“інтелектуальні” і “емоційно-вольові особливості”, “комунікативні власти-вості й особливості між-особи-стісної взаємо-дії”) можна розглядати як професійно важливі для менеджерів комерційних закладів якості, оскільки вони тісно пов’язані з показниками проведеної експертної оцінки ефективності діяльності та професійно важливих якостей досліджуваних менеджерів (r = 0,14 - 0,25; p 0,05 - 0,01).

У четверто-му роз-ді-лі роботи “Профілактика та корекція агресивної поведінки менеджерів” викладені загальні рекомендації щодо профілактики агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів, розроблені на основі результатів здійсненого теоретичного та емпіричного дослідження, а також програма корекції агресивної поведінки менеджерів, опис та результати досліджень щодо її апробації.

У профілактиці агресивної поведінки менеджерів виділено два основних напрямки: 1) заходи щодо підвищення професійної спроможності менеджера, нестаток якої може зумовлювати агресивну поведінку; 2) організаційні заходи, спрямовані на раціональну організацію праці менеджерів, нівелювання ситуативних факторів, потенційно здатних провокувати їх на агресивні дії.

Заходи першого напрямку мають бути спрямовані на: підвищення професійної компетентності, управлінських, педагогічних й організаційних якостей менеджерів, їх здатності інтегрувати досвід, знання, ідеї, навички та вміння, як власні так і підлеглих; розвиток у них інтелектуально-аналітичних, вольових й інших професійно важливих особистісних якостей. Заходи другого напрямку мають бути спрямовані на те, щоб: знизити ступінь втоми та рівень стресу, який зазвичай викликає у менеджерів їхня праця, підвищити задоволення менеджерів власною професійною діяльністю, підвищити рівень їх професійної мотивації, поліпшити їхні стосунки з підлеглими, колегами, керівництвом. Отже, запровадження на різних етапах роботи з персоналом комплексу подібних заходів надасть можливість підвищити конкурентоспромож-ність комерційних закладів.

Основою формувального експериментального дослідження стало проведення двох тренінгових занять у п’яти групах менеджерів з підвищеним рівнем агресивності. На першому занятті виконувалися вправи першого (актуалізація “Я-станів” і “Я-мотивацій”) і другого (вивчення мотивів власної агресивної поведінки) етапів; на другому - вправи третього етапу, спрямовані на усвідомлення власного ставлення до агресивної поведінки, вибір найбільш прийнятного способу розрядження гніву. Загальні підсумки тренінгу були визнані ведучим і учасниками як позитивні, пізнавальні й життєво корисні.

Через тиждень після проведення тренінгу досліджувані були ще раз протестовані за методиками “Тест руки”, А. Басса і А. Даркі. Порівняння результатів тестувань показало, що за методикою А. Басса і А. Даркі рівень агресивності знизився у 51 із 57 досліджуваних, у 5 залишився на тому самому рівні, і у 1 підвищився. За методикою “Тест руки” рівень агресивності знизився у 46 досліджуваних, у 9 залишився на тому самому рівні, і у двох підвищився. Середнє зниження рівня агресивності у вибірці досліджуваних після проведення тренінгу за методикою А. Басса і А. Даркі становило 6,3 бали, за методикою “Тест руки” – 1,53, і є статистично достовірним (p 0,001) (див. табл. 1).

Таблиця 1

Порівняння рівня агресивності досліджуваних менеджерів до і після

проведення тренінгу (n = 57)

Методика | Показник | Коли

отрима-ний | М | у | t | p

А. Басса і А. Даркі | Індекс агресивності | до трен. | 61,8 | 5,61 | 8,49 | 0,001 |

після трен. | 55,5 |

“Тест руки” | Інтегральний показ--ник рівня агресивності | до трен. | 1,6 | 1,39 | 8,29 | 0,001 |

після трен. | 0,07

Таким чином, можна зробити висновок про ефективність та доцільність застосування опрацьованого тренінгу для коригування та профілактики агресивної поведінки менеджерів. Проведене формувальне експериментальне дослідження, насамперед, мало своєю метою відпрацювання процедури тренінгу та виявлення його ефективності у загальноприйнятих кількісних параметрах. Важливим стало те, щоб тренінг міг бути неодноразово повторений із менеджерами, які вже брали у ньому участь. Отже, процедура запропонованої нами загальної схеми профілактики та корекції агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів може бути такою: 1) визначення осіб із підвищеним рівнем агресивності, які можуть потребувати психокорекційної роботи (на основі застосування психодіагностичних методик); 2) проведення з ними психокорекційного тренінгу, визначення індивідуальної зміни рівня агресивності (за необхідності, повторення тренінгу особами, у яких рівень агресивності знизився не достатньо); 3) періодична діагностика рівня агресивності у досліджуваних (один раз на 3 - 6 місяців), і у випадку підвищення цього рівня до певної межі – повторне проведення тренінгу.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Подальшу перспективу досліджень ми вбачаємо у визначенні чітких критеріїв професійного відбору менеджерів комерційних закладів, пов’язаних із рівнем та особливостями їх агресивності, удосконаленні діагностичного інструментарію дослід-ження агресивності, розробці та впровадженні в практику нових ефективних психологічних заходів профілактики і корекції агресивної поведінки.

Ос-но-в-ний зміст ди-се-р-та-ції ві-до-бра-же-но в та-ких пу-б-лі-ка-ці-ях:

а) Статті у наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

б) Те-зи до-по-ві-дей на на-у-ко-во-практичній кон-фе-ре-н-ції:

7.

Тополов Є.В. Психологічні особливості агресивної поведінки менеджерів комерційних закладів. – Ру-ко-пис.

Ди-се-р-та-ція на здо-бут-тя на-у-ко-во-го сту-пе-ня ка-н-ди-да-та пси-хо-ло-гі-ч-них на-ук за спе-ці-а-ль-ні-с-тю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Ін-сти-тут пси-хо-ло-гії ім. Г.С.Ко-с-тю-ка АПН Укра-ї-ни. – Ки-їв, 2006.

Ди-се-р-та-цію при-свя-че-но визначенню чинників, які зумовлюють агресивну поведінку менеджерів комерційних закладів, специфічних особливостей такої поведінки та з’ясуванню можливостей застосування методів профілактики та корекції агресивної поведінки менеджерів в умовах діяльності комерційного закладу.

Визначено особливості прояву агресивності менеджерів комерційних закладів залежно від їхньої статі, сфери роботи (банківська чи промислова). Виявлено, що показники професійної конфліктності і агресивності досліджуваних менеджерів негативним чином пов’язані з різними показниками, що характеризують ефективність їх професійної діяльності. На основі результатів досліджень було розроблено та апробовано психокорекційний тренінг та складено рекомендації з корекції та профілактики агресивної поведінки менеджерів.

Клю-чо-ві сло-ва: агресивна поведінка, корекція, профілактика, менеджери комерційних закладів, чинники агресивної поведінки.

Тополов Е.В. Психологические особенности агрессивного поведения менеджеров коммерческих учреждений. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 – общая психология, история психологии. – Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. – Киев, 2006.

Диссертация посвящена определению факторов, предопределяющих агрессивное поведение менеджеров коммерческих учреждений, специфических особенностей такого поведения и выяснению на этой основе возможностей применения методов профилактики и коррекции агрессивного поведения менеджеров в условиях деятельности коммерческого учреждения.

Показано, что агрессивное поведение менеджера может предопределяться разными личностными, профессиональными и ситуативными факторами. Ведущими факторами агрессивного поведения исследуемых менеджеров оказались их усталость на работе и неудовлетворенность собственной профессиональной деятельностью. Препятствуют агрессивному и конфликтному поведению менеджеров личностные качества, связанные с показателями “интеллектуальных” и “эмоционально-волевых особенностей” (по методике Р. Кеттела). Показано, что исследуемые менеджеры более склонны к вербальным и пассивным формам агрессии, чем к физическим и активным. Менеджеры, отличающиеся повышенной конфликтностью во внепрофессиональном взаимодействии, имеют более высокий риск проявления конфликтного поведения на работе.

У мужчин-менеджеров выявлен более высокий уровень агрессивности по показателям “активной агрессии”, а у женщин – “пассивной”. У менеджеров банковской сферы уровень проявления