ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА

АПН УКРАЇНИ

ТКАЛИЧ Маріанна Григорівна

УДК 159.923: [658.8:005]

ПСИХОЛОГО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ МЕНЕДЖЕРІВ КОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України,

лабораторія організаційної психології, м. Київ.

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор

КАРАМУШКА Людмила Миколаївна,

Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України,

лабораторія організаційної психології, завідувач (м. Київ).

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

ОРБАН-ЛЕМБРИК Лідія Ернестівна,

Прикарпатський національний

університет імені Василя Стефаника,

кафедра соціальної психології, завідувач (м. Івано-Франківськ);

кандидат психологічних наук, доцент

БОНДАРЧУК Олена Іванівна,

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, кафедра психології, завідувач (м. Київ).

Провідна установа: Інститут соціальної та політичної психології АПН України,

лабораторія методології психосоціальних і політико-

психологічних досліджень (м. Київ)

Захист відбудеться „4” жовтня 2006 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.453.02 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ – , вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, за адресою 01033, м. Київ – , вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий 2 вересня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Андрієвська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Ефективність діяльності сучасних організацій обумовлена не лише технологіями організації професійної діяльності і ведення бізнесу, але і психологічними факторами. Саме вони в сприятливих умовах дають якісний імпульс розвитку організації, забезпечують її інтенсивне зростання, яке здійснюється, насамперед, на рівні зміни особистісних настановлень менеджерів цих організацій.

Одна з характерних особливостей діяльності організацій в умовах сьогодення полягає в тому, що ефективність діяльності, ріст і масштаби організаційних досягнень залежать від рівня самоактуалізації менеджерів організацій. У зв’язку з цим, постає питання про необхідність виявлення особливостей самоактуалізації менеджерів комерційних організацій та психолого-організаційних детермінант цього процесу. Особливо це стосується менеджерів середнього рівня управління, які займають одну з провідних позицій в організації.

Аналіз зарубіжної літератури свідчить про те, що проблема самоактуалізації особистості досить глибоко представлена у роботах багатьох авторів, які присвячені аналізу якісних характеристик цього процесу, його змісту та рівнів (А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, К. Хорні, Е. Шостром, К.Г. Юнг). Ідеї особистісного зростання в напрямку самоактуалізації знайшли широке відображення в роботах російських (К.А. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, Б.Г. Ананьєв, О.Г. Асмолов, Б.С. Братусь, Л.О. Коростильова, Б.Ф. Ломов, А.К. Осницький, А.О. Реан) та українських (Г.О. Балл, З.Г. Кісарчук, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.О. Татенко, О.М. Ткаченко, Н.В. Чепелєва, О.П. Щотка) вчених.

Особливості діяльності менеджерів в сучасних організаціях, зокрема, пошук ними нових форм реалізації своїх здібностей і потенційних можливостей відображено в наукових дослідженнях В.С. Агапова, Т.Ю. Базарова, О.І. Бондарчук, О.М. Борисової, І.В. Ващенко, О.В. Винославської, М. Вудкока, А.О. Деркача, О.П. Єгоршина, В.Г. Зазикіна, Л.М. Карамушки, Г.В. Ложкіна, Л.М. Мітиної, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.В. Третьяченко та ін.

Що ж до особливостей діяльності менеджерів вітчизняних комерційних організацій, то ця проблема знайшла певне відображення в роботах Т.В. Зайчикової, Л.М. Карамушки, Н.Л. Коломінського, Г.В. Ложкіна та ін.

Однак, проблема самоактуалізації менеджерів вітчизняних комерційних організацій та психолого-організаційних детермінант цього процесу не була поки що предметом спеціального наукового дослідження.

Соціальна значущість проблеми самоактуалізації менеджерів комерційних організацій та її недостатня наукова розробка зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: “Психолого-організаційні детермінанти самоактуалізації менеджерів комерційних організацій”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексних науково-дослідних тем Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України: „Теоретико-методологічні основи психологічної підготовки практичних психологів до надання психологічної допомоги управлінському персоналу організацій” (реєстраційний номер 0100U000100), 2000-2004 рр. та „Психологічні основи діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін” (реєстраційний номер 0105U000271), 2005-2007 рр. Тему дисертаційного дослідження затверджено на Вченій раді Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 12 від 2.12.2002) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 26.04.2005 р.).

Об’єкт дослідження – самоактуалізація особистості.

Предмет дослідження – особливості самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей, змісту, структури та психолого-організаційних детермінант самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій, а також у визначенні психологічних умов підвищення рівня самоактуалізації.

Гіпотеза дослідження містить такі припущення:

1) рівень самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій обумовлений: а) детермінантами особистості менеджера (психологічними особливостями, пов’язаними з віком і ґендером); б) детермінантами управлінської діяльності (задоволеністю менеджерів професійно-управлінською діяльністю); в) детермінантами діяльності організації, в якій працює менеджер (сферою діяльності комерційної організації);

2) підвищення рівня самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності може відбуватися завдяки впровадженню психолого-управлінського тренінгу (як технології психологічної допомоги менеджерам середнього рівня комерційних організацій), який спрямований на забезпечення таких психологічних умов: а) формування та систематизація уявлень менеджера про процес самоактуалізації особистості; б) оцінка менеджером власних професійних досягнень, можливостей самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності; в) аналіз менеджером психолого-організаційних детермінант самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності, визначення позитивних та негативних аспектів впливу цих детермінант.

У відповідності до мети і гіпотези в роботі поставлено такі завдання:

1.

2.

3.

Методологічна та теоретична основа дисертаційного дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають фундаментальні положення системного підходу до становлення особистості (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко), діяльнісний підхід до розгляду особистості як активного суб’єкта власного розвитку (К.О. Абульханова-Славська, О.М. Леонтьєв) та загальні психологічні принципи (системності, детермінізму, розвитку, активності та ін.).

Значну роль у визначенні змісту та структури процесу самоактуалізації як психологічного феномену відіграли фундаментальні (А. Маслоу, Г. Олпорт, К.Р. Роджерс, К. Хорні, К.Г. Юнг) та сучасні (Г.О. Балл, С.Л. Братченко, Л.О. Коростильова, А.К. Осницький) дослідження.

Визначення особливостей самоактуалізації особистості в професійній діяльності базувалося на роботах А.А. Бодальова, В.Г. Зазикіна, Л.М. Мітіної, Л.М. Ожигової, А.О. Реана, Н.В. Самоукіної, О.П. Щотки.

В основу дослідження самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності покладено концепцію психологічного забезпечення управління сучасними вітчизняними організаціями Л.М. Карамушки.

Для визначення ролі самоактуалізації менеджерів в діяльності сучасних організацій істотне значення відіграли роботи, в яких відображені теоретико-методологічні основи управління сучасними організаціями (В.С. Агапов, Т.Ю. Базаров, О.І. Бондарчук, А.О. Деркач, Н.Л. Коломінський, С.Д. Максименко, В.В. Москаленко, Л.Е. Орбан-Лембрик).

Суттєве значення для розробки психолого-управлінського тренінгу менеджерів комерційних організацій відіграли роботи, присвячені формам активного психологічного навчання (В.О. Татенко, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб, Т.С. Яценко). Створення програми психолого-управлінського тренінгу було здійснено з урахуванням технологій роботи практичних та організаційних психологів, які представлені у роботах Г.Х. Бакірової, А.М. Гуревич, Л.В. Сидоренко, К. Фопеля, а також розроблені у рамках діяльності лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Організація та методи дослідження. Для перевірки гіпотези і розв’язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз проблеми, констатуючий та формуючий експерименти, тестування, анкетування, методи математичної статистики.

Дослідно-експериментальна робота проводилась в три етапи упродовж 2002-2005 рр.

На першому етапі (2002 р.) було здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми, розроблено програму емпіричного дослідження.

На другому етапі (2003-2004 рр.) було вивчено рівень самоактуалізації менеджерів та проаналізовано психолого-організаційні детермінанти, що впливають на її розвиток. Було використано такі методи дослідження: а) тестування, спрямоване на визначення загального рівня особистісної самоактуалізації менеджерів комерційних організацій та її складових („Самоактуалізаційний тест” (САТ) Л.Я. Гозмана, М.В. Кроз, М.В. Латинської); б) анкетування з проблеми самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності та проблем задоволеності менеджерів їх професійно-управлінською діяльністю (використовувалися анкети, розроблені автором). Отримані дані оброблялися за допомогою пакету статистичної обробки даних SPSS (12 версія) та піддавались змістовому якісному аналізу.

На третьому етапі (2005 р.) було розроблено психолого-управлінського тренінгу самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності та здійснено його експериментальну перевірку. Був використаний комплекс інтерактивних технік (групова дискусія, „мозкові штурми”, рольові ігри, міні-лекції та ін.).

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось в низці комерційних підприємств м. Запоріжжя, які належать до різних сфер діяльності (сфери промислового виробництва, рекламно-поліграфічної сфери, торгівельно-виробничої сфери (виготовлення та реалізація товарів швидкого обігу). Дослідженням було охоплено 214 менеджерів середнього рівня.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням емпіричних методів, адекватних меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; статистичним аналізом отриманих даних; якісним аналізом отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у: а) визначені психологічних особливостей самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності; б) розкритті змісту та структури самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінський діяльності; в) вивченні рівнів самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій та її психолого-організаційних детермінант; г) визначенні психологічних умов підвищення рівня самоактуалізації менеджерів комерційних організацій; д) розробці психолого-управлінського тренінгу самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у можливості використання отриманих результатів дисертаційного дослідження: а) при організації ефективної підготовки менеджерів середнього рівня комерційних організацій; б) для розробки індивідуальних програм особистісно-професійного розвитку менеджерів середнього рівня комерційних організацій; в) при підготовці організаційних психологів до роботи з персоналом та менеджерами комерційних організацій.

Результати дослідження знайшли практичне втілення протягом 2004-2005 рр. в процесі викладання навчальних курсів „Організаційна психологія”, „Технології роботи організаційних психологів”, „Ґендерна психологія” для студентів факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького національного університету (див. довідку про впровадження № 01-09/658 від 14.04.2006). Окрім того, результати дослідження було впроваджено протягом 2005-2006 рр. в низці комерційних організацій м. Запоріжжя – в ТОВ „Граффіті” (див. довідку про впровадження № 12-04 від 12.04.2006) та ТОВ „КИТ-1” (див. довідку про впровадження № 24-03 від 24.03.2006).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на засіданнях лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Результати дисертаційної роботи доповідалися автором на всеукраїнських та міжнародних наукових, науково-практичних та науково-методичних конференціях та семінарах в Україні: „Організаційна психологія: інноваційні підходи та технології” (Київ, 2002 р.); VІ Костюківські читання „Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку” (Київ, 2003 р.); „Міжкультурні комунікації: діалог та співробітництво” (Алушта, 2003 р.); „Управління конфліктами в сучасних організаціях” (Київ, 2003 р.); „Синдром „професійного вигорання” у вчителів: гендерні аспекти” (Київ, 2004 р.); 1st International Workshop “Organizational, Work and Economical Psychology in Ukraine in the Context of European Integration” (Kyiv, 2004); „Професійний стрес, синдром „вигорання” та професійна кар’єра в закладах середньої освіти: гендерні аспекти” (Кам’янець-Подільський, 2004 р.); „Впровадження навчальних програм з гендерних проблем у вищій школі: досвід і перспективи” (Київ, 2004 р.); „Гендерне виховання молоді” (Запоріжжя, 2004 р.); „Психологічні основи підготовки менеджерів, персоналу організацій та організаційних психологів” (Умань, 2005 р.); „Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи” (Київ, 2005 р.).

Результати дисертаційного дослідження також представлялись за кордоном – на ХІІ Європейському конгресі з організаційної психології та психології праці (Туреччина, Стамбул, 2005 р.) та міжнародній конференції з поведінкової економіки та економічної психології (Франція, Париж, 2006 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у розділі навчального посібника, навчальній програмі, 6 статтях (серед яких 5 – у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України), 3 тезах виступів на науково-практичних конференціях та конгресах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (206), додатків (14). Основний зміст дисертації викладено на 190 сторінках. Робота містить 21 таблицю і 16 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Вступ містить обґрунтування актуальності обраної теми дослідження та напряму дисертаційної роботи, розкриває її об’єкт і предмет, основну мету, гіпотезу, завдання, методологічну та теоретичну основу та методичні підходи. Розглянуто наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Подано відомості про апробацію результатів дослідження та публікації за темою дисертації.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні основи дослідження самоактуалізації менеджерів комерційних організацій” – висвітлено актуальний стан наукового вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи до визначення поняття „самоактуалізація” та його сутності, основних складових та рівнів його розвитку, проаналізовано інтегральні характеристики цього процесу. Визначено сутність та побудовано модель самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності, проаналізовано психолого-організаційні детермінанти цього процесу.

У роботі самоактуалізація особистості розглядається як цілісний, багатосторонній, багатофакторний процес, в ході якого здійснюється реалізація й подальший розвиток особистісного потенціалу. Розглянуто основні підходи до вивчення процесу самоактуалізації особистості у зарубіжній та вітчизняній психології. На підставі аналізу літератури визначено інтегральні характеристики самоактуалізації особистості: 1) сильне „Его” (А. Адлер, Х. Когут, Е. Фромм, К. Хорні, К.Г. Юнг); 2) позитивний „образ Я” (А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс, В. Франкл, Е. Шостром); 3) особистісна зрілість (С.Л. Братченко, М.Р. Миронова, Р.О. Зобов, В.М. Келасьєв, Л.А. Коростильова, А.К. Осницький, А.О. Реан).

В основу теоретичного аналізу проблеми самоактуалізації особистості в професійній діяльності покладено наступні підходи: суб’єктно-діяльнісний (К.А. Абульханова-Славська, А.В. Брушлинський, А.Н. Леонтьєв, Л.М. Ожигова, С.Л. Рубінштейн, Н.В. Самоукіна); суб’єктно-розвиваючий (Є.П. Веліхов, В.П. Зінченко, В.А. Лекторський, Л.М. Мітіна) та акмеологічний (В.С. Агапов, А.А. Бодальов, А.О. Деркач, В.Г. Зазикін, Л.Е. Орбан-Лембрик, А.О. Реан). Визначено місце самоактуалізації в професійному розвитку особистості як вищого рівня професійного становлення особистості, що є результатом її самовизначення та самовираження у професійній діяльності.

В результаті аналізу літератури виявлено декілька підходів до визначення особливостей самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності, а також обґрунтовано доцільність виконання дисертаційного дослідження у рамках особистісно-розвиваючого та акмеологічного підходів. Зазначено, що в рамках особистісно-розвиваючого підходу до аналізу професійного становлення та розвитку менеджерів значна увага приділяється потребам та цінностям управлінця, робиться акцент на самовизначенні, саморозвитку, самовдосконаленні, самореалізації особистості засобами управлінської діяльності (Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський, А.Г. Романовський, О.П. Щотка). В акмеологічному підході головна увага приділяється аналізу існуючого потенціалу та ресурсу професійного становлення, досягнення високого рівня професіоналізму, професійної зрілості управлінця (В.С. Агапов, А.О. Деркач, В.Г. Зазикін, Л.Е. Орбан-Лембрик, А.О. Реан).

Самоактуалізацію менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності визначено як процес реалізації менеджером свого особистісно-професійного потенціалу (на основі використання доступних йому управлінських, організаційних та суспільних ресурсів) з метою досягнення особистісної та професійно-управлінської зрілості, забезпечення організаційних та суспільно-корисних здобутків.

Автором побудовано модель самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності, яка містить такі структурні компоненти: ресурс, процес та результат. До ресурсів самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності відносяться: 1) ресурси особистості менеджера (особистісно-професійний потенціал: спрямованість особистості, здібності, риси характеру, творчий потенціал, вікові та ґендерні особливості та ін.); 2) ресурси управлінської діяльності (професійна компетентність, управлінській досвід, управлінська позиція, задоволеність професійно-управлінською діяльністю, індивідуальний стиль управління та ін.); 3) ресурси організації, в якій працює менеджер (сфера діяльності організації, цілі організації, їх досяжність, умови праці, особливості організаційної культури та ін.); 4) ресурси суспільства (умови розвитку суспільства, ситуація на ринку праці та ін.). Процес самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності включає такі основні етапи: 1) самовизначення; 2) самовираження; 3) особистісна самоактуалізація; 4) досягнення професійного „акме”. До результатів самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності відносяться: 1) особистісна зрілість (самоефективність; особистісна компетентність); 2) професійно-управлінська зрілість (професіоналізм, професійно-управлінська компетентність, професійно-управлінська самосвідомість); 3) організаційні досягнення (розвиток кадрового потенціалу організації, використання більш гнучкої та ефективної моделі управління); 4) соціально-корисні досягнення організації (усвідомлення загальнолюдського, загальнокультурного значення поставлених цілей; благодійна діяльність, меценатство, спонсорська діяльність).

Згідно з розробленою теоретичною моделлю, в роботі визначено основні психолого-організаційні детермінанти самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності, в якості яких виступають такі ресурси самоактуалізації: а) ресурси особистості менеджера (пов’язані, в першу чергу, з психологічними особливостями віку та ґендеру); б) ресурси управлінської діяльності (зокрема, задоволеність менеджерів професійно-управлінською діяльністю); в) ресурси організації, в якій працює менеджер (насамперед, сфера діяльності комерційної організації).

Узагальнення існуючих в науковій літературі (Г.С. Абрамова, Б.Г. Ананьєв, Л.А. Рудкевич, О.Ф. Рибалко) характеристик вікового розвитку дорослої людини дозволило виокремити основні вікові періоди у розвитку самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності, які були покладені в основу емпіричного дослідження.

Аналіз ґендерних особливостей самоактуалізації менеджерів комерційних організацій дозволив виділити проблему гендерної професійної сегрегації, а отже існування гендерної асиметрії в менеджменті, зокрема прихованої дискримінації жінок у сфері управління (Ш.М. Берн, О.І. Бондарчук, О.А. Гаврилиця, Т.В. Говорун, Е. Кесслер-Херріс, О.М. Кікінежді, А.Є. Чірікова).

Зазначено, що задоволеність професійно-управлінською діяльністю є важливою психолого-організаційною детермінантою у процесі самоактуалізації особистості менеджера, що впливає на активність його професійної діяльності, бажання особистісно і професійно розвиватися. Систематизація виділених у роботах В.Р. Весніна, Б.М. Генкіна, Л.М. Мітіної, С.Г. Москвичова, А.А. Паригіна, В.Д. Патрушева особливостей задоволеності менеджерів професійною діяльністю дозволила автору визначити такі її критерії: соціально-психологічні (можливості професійного росту, кар’єри, престижність професійної діяльності, ставлення до професійної діяльності рідних, друзів, соціально-психологічний клімат у колективі тощо) та організаційні і соціально-економічні (матеріальна винагорода, наявність достатньої кількості вільного часу, організація робочого місця, графік роботи, соціальні гарантії тощо).

Психологічні особливості діяльності сучасних комерційних організацій визначено у роботі на основі досліджень О.С. Віханського, Л. Джуелл, А.Н. Занковського, М.Х. Мекона, М. Альберта, Ф. Хедоурі, Дж.В. Ньюстрома та К. Девіса, Л.М. Карамушки, Л.Г. Почебут та В.А. Чикер. Обґрунтовано доцільність вивчення діяльності тих вітчизняних комерційних організацій, які належать до основних соціальних сфер: сфери промислового виробництва; рекламно-поліграфічної сфери, торгівельно-виробничої сфери (виготовлення та реалізація товарів швидкого обігу).

Зазначені теоретико-методологічні підходи до визначення особливостей самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності та психолого-організаційних детермінант цього процесу були реалізовані в емпіричному дослідженні.

У другому розділі – „Емпіричне дослідження особливостей самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності” – визначено загальну стратегію констатуючого етапу дослідження, обґрунтовано вибір методів дослідження, проаналізовано рівні особистісної самоактуалізації менеджерів, визначено особливості самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності. Розкрито психолого-організаційні детермінанти самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності.

Емпіричне дослідження проводилось у два етапи упродовж 2003-2004 рр.

Перший етап емпіричного дослідження було присвячено вивченню рівнів особистісної самоактуалізації менеджерів середнього рівня управління комерційних організацій (за методикою „Самоактуалізаційний тест” (САТ).

В результаті проведеного дослідження було встановлено, що переважна більшість менеджерів комерційних організацій мають середній рівень самоактуалізації (60,3%). Решта опитаних мають рівень самоактуалізації нижчий за середній (19,2%) та вищий за середній (19,2%). Високий рівень має лише 1,4% опитаних.

Виявлено, що до основних досягнень у розвитку особистісної самоактуалізації менеджерів відносяться високі показники таких її складових як „ціннісні орієнтації”, „позитивні уявлення про природу людини”, „самоповага” та „сінергія” . Основними недоліками у розвитку особистісної самоактуалізації є недостатньо високі показники таких її складових як „сензитивність”; „самоприйняття”; „пізнавальні потреби”; „гнучкість поведінки” та „спонтанність”. Недостатній рівень розвитку цих показників, на думку автора, може негативно відобразитися на самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності та на успішності роботи організації, тому їх розвиток потребує спеціальної уваги та вдосконалення.

Другий етап емпіричного дослідження був спрямований на визначення особливостей та психолого-організаційних детермінант самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності (за допомогою методу опитування).

За допомогою статистичного пакету обробки даних SPSS (12 версія) був проведений факторний аналіз умов, важливих для професійно-управлінської самоактуалізації менеджерів. Було виділено такі фактори: соціально-побутовий (І фактор) та особистісно-професійний (ІІ фактор). Встановлено, що більш значущими є умови, які були віднесені до соціально-побутового фактору: а) стосунки в сім’ї (гарні стосунки з дітьми та батьками (82,4%); гармонія у стосунках з чоловіком чи дружиною (64,7%); б) матеріально-побутові умови життя (матеріальна забезпеченість (67,6%); відсутність побутових проблем (45,6%). Менш значущими є умови, що утворили особистісно-професійний фактор, і стосуються: а) безпосередньо самої особистості менеджера (гармонія у ставленні до самого себе (58,8%) та його професійної діяльності (наявність цікавої, творчої роботи (72,1%); б) інших сфер життєдіяльності (захопленість яким-небудь заняттям, наявність хобі (10,3%), достатня кількість вільного часу (11,1%)). Зроблено висновок про те, що самоактуалізація менеджерів в професійно-управлінській діяльності на сучасному етапі функціонування вітчизняних організацій набуває розвитку, в першу чергу, завдяки соціально-побутовим, а не особистісно-професійним умовами, що, можливо, і обумовлює малу кількість менеджерів (1,4%) з високим рівнем самоактуалізації.

За допомогою факторного аналізу було також встановлено, що основні типи поглядів менеджерів комерційних організацій на процес самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності утворюють три фактори, які відображають наступні аспекти самоактуалізації: 1) кар’єрно-економічний (І фактор): „можливість заробляти більше грошей; просуватися службовими сходами; сприяти реалізації цілей організації, разом зі своїми професійними цілями”; 2) соціально-організаційний (ІІ фактор): „самоактуалізація як надання можливості просуватися своїм підлеглим; участь за допомогою своєї професійної діяльності, разом із своєю організацією, у реалізації соціальних програм”; 3) особистісно-професійний (3 фактор): „самоактуалізація як досягнення високого рівня професійної кваліфікації та компетентності”.

Проведений кластерний аналіз показав, що перший тип поглядів, який відображає кар’єрно-економічний аспект самоактуалізації, притаманний 35,3% менеджерам. Другий тип (пов’язаний із соціально-організаційний аспектом) характерний для 16,2%, менеджерів, а третій тип (який має відношення до особистісно-професійного аспекту самоактуалізації), виявлено у 48,5%. Таким чином, можна зробити висновок про те, що соціально-організаційний аспект самоактуалізації менеджерів, на відміну від власне особистісного (кар’єрно-економічного та особистісно-професійного) розвинутий значно нижче та потребує, на наш погляд, певного посилення.

Аналіз психолого-організаційних детермінант самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності проводився на трьох рівнях: 1) макрорівні (сфера діяльності комерційної організації); 2) мезорівні (задоволеність менеджерами професійно-управлінською діяльністю); 3) мікрорівні (психологічні особливості особистості менеджерів, пов’язані з ґендером та віком).

Аналіз психолого-організаційних детермінант макрорівня, до яких, зокрема, належить сфера діяльності комерційної організації, показав, що існує статистично значущий зв’язок між рівнем самоактуалізації менеджерів та сферою діяльності комерційної організації (коефіцієнт кореляції Спірмена 0,465). Встановлено, що менеджери рекламно-поліграфічної сфери, порівняно з менеджерами торгівельно-виробничої сфери, а особливо менеджерами промислової сфери, мають більш високий рівень самоактуалізації особистості, оцінюють можливості самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності більш позитивно, вважають самоактуалізацію (як особистісну, так і професійну) дуже важливою у своєму житті, намагаються сприяти реалізації цілей організації, в якій працюють, підтримують професійні прагнення підлеглих. Отже, організаційні та психологічні особливості рекламно-поліграфічної сфери діяльності організацій виявилися найбільш плідним ґрунтом для розвитку самоактуалізації менеджерів, оскільки в цій сфері створено кращі умови для розвитку творчого потенціалу менеджера, виявлення самостійності у прийнятті рішень.

Вивчення психолого-організаційних детермінант мезорівня, до яких віднесено, насамперед, задоволеність менеджерами комерційних організацій професійно-управлінською діяльністю, встановило наявність статистично значущого зв’язку (p<0,01) між високим рівнем привабливості професійно-управлінської діяльності (як однієї із провідних характеристик задоволеності) та високим рівнем значущості самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності для менеджерів. Також статистично значущий зв’язок (p<0,01) встановлено між задоволеністю професійним положенням менеджерів комерційних організацій (ще однією із провідних характеристик задоволеності) та високою оцінкою менеджерами можливостей самоактуалізації в комерційній організації. Отже, можна зробити висновок про те, що задоволеність менеджерів комерційних організацій професійною діяльністю сприяє підвищенню рівня їх самоактуалізації.

Дослідження психолого-організаційних детермінант мікрорівня, пов’язані з психологічними особливостями ґендеру та віку менеджерів, виявило такі закономірності:

1) Аналіз загального рівня особистісної самоактуалізації із врахуванням ґендерних відмінностей показав, що практично не спостерігається відмінностей між менеджерами-чоловіками та менеджерами-жінками. Разом з тим, сімейний стан жінок-менеджерів та чоловіків-менеджерів має різний вплив на рівень їх особистісної самоактуалізації: подружнє життя більш позитивно впливає на рівень самоактуалізації чоловіків-менеджерів і менш позитивно – на самоактуалізацію жінок-менеджерів. Найбільш вагомими у цьому плані виявилися відмінності між жінками-менеджерами та чоловіками-менеджерами за показниками, які стосуються „рівня компетентності у часі” (p<0,01), „гнучкості поведінки” (p<0,05), „самоприйняття” (p<0,05).

2) Вивчення вікових особливостей менеджерів показало, що існує статистично значущий зв’язок між психологічними особливостями, пов’язаними з віком та рівнем самоактуалізації менеджерів комерційних організацій (коефіцієнт кореляції Спірмена -0,516). Найвищий рівень самоактуалізації зафіксовано у менеджерів першої вікової групи (25-34 роки), найнижчий – у менеджерів третьої вікової групи (45-54 роки). Отже, підтверджено, що сензитивним для підвищення рівня самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності є наймолодший вік (25-34 роки), що пояснюється, на нашу думку, активним соціальним, професійним та індивідуальним розвитком особистості в цьому віковому періоді. Найбільш вагомими є вікові відмінності у рівнях „підтримки” (p<0,001), „спонтанності” (p<0,001), „самоповаги” (p<0,001) та „сенситивності” (p<0,01), „самоприйнятті” (p<0,01), „прийнятті агресії” (p<0,01).

Загалом було констатовано, що самоактуалізація в професійно-управлінській діяльності для менеджерів комерційних організацій є досить значущою, однак рівень самоактуалізації менеджерів є недостатнім, цей процес має певні недоліки, як в особистісному, так і в професійному аспектах. Відповідно, було зроблено висновок про необхідність впровадження програми особистісно-професійного розвитку, яка сприяла б підвищенню рівня самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності.

У третьому розділі – „Психолого-управлінській тренінг самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності” – представлено загальну стратегію формуючого експерименту, аналіз змісту й структури психолого-управлінського тренінгу самоактуалізації менеджерів комерційних організацій та результатів експериментального впровадження тренінгової програми.

Спираючись на роботи Г.Х. Бакірової, А.М. Гуревич, Л.М. Карамушки, Н.Л. Коломінського, О.В. Сидоренко, К. Фопеля, враховуючи результати констатуючого етапу дослідження, а також зміст і структуру технологій роботи організаційних психологів, розроблених в лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, у дисертації було розроблено психолого-управлінський тренінг самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності.

Психолого-управлінський тренінг, розроблений автором, є методом групової психологічної роботи з менеджерами організацій, який передбачає моделювання професійно-управлінських ситуацій, адекватних тим, що виникають в процесі реальної професійної діяльності менеджерів і не можуть бути вирішені на основі стандартних технологій роботи, а також активне включення учасників тренінгу в аналіз та розв’язання цих ситуацій.

Даний тренінг було побудовано згідно з основними принципами групової психологічної роботи: занурення в груповий досвід; актуалізація внутрішньої мотивації; особистісна зорієнтованість; систематична рефлексивна спрямованість; проблемність; активна творча взаємодія учасників тренінгового процесу.

Інструментарій психолого-управлінського тренінгу представлено системою методів та методичних прийомів, зокрема інтерактивними та проективними техніками групової психологічної роботи (метод незакінчених речень, заповнення робочих листків, груповий „мозковий штурм”, дискусії з „відкритим кінцем”, рольові ігри, робота в малих групах, міні-лекції та ін.).

Програма психолого-управлінського тренінгу складається із вступу та трьох основних модулів, присвячених: 1) особистісній самоактуалізації менеджерів; 2) самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності; 3) психолого-організаційним детермінантам самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності.

Апробація тренінгової програми відбувалася у 2005 р. на одному з комерційних підприємств м. Запоріжжя – ТОВ „КИТ-1”, діяльність якого зосереджена в торгівельно-виробничій сфері (виготовлення та реалізація товарів швидкого обігу). У формуючому експерименті взяли участь 44 менеджери середнього рівня, яких було розподілено на дві групи (контрольну та експериментальну) методом попарного відбору.

Для оцінки ефективності психолого-управлінського тренінгу самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності застосовувалися такі показники: а) кількісні (рівень самоактуалізації менеджерів, вимірюваний за допомогою самоактуалізаційного тесту (САТ)); 2) якісні (особливості виконання різноманітних вправ тренінгової програми та інтерв’ю з учасниками тренінгу).

Було встановлено статистично значущу різницю (на рівні p<0,001) між рівнем самоактуалізації менеджерів експериментальної групи до початку тренінгу та після його закінчення. Як видно із таблиці 1, кількість менеджерів, які мали рівень самоактуалізації нижчий за середній, знизився, а кількість менеджерів, які мали рівень самоактуалізації вищий за середній, збільшилася. У той же час, статистично значущих змін у рівні самоактуалізації менеджерів контрольної групи не відбулося.

Таблиця 1

Результати дослідження рівня самоактуалізації менеджерів

у експериментальній та контрольній групах

( % від загальної кількості опитаних)

Рівень самоакту-алізації | Експериментальна група | Контрольна група

До початку

формуючого експерименту | Після закінчення

формуючого експерименту | До початку

формуючого експерименту | Після закінчення

формуючого експерименту

Нижчий за середній | 22,7* | 9,1* | 18,2 | 22,7

Середній | 54,5 | 54,5 | 54,5 | 50,0

Вищий за середній | 22,7* | 36,4* | 27,3 | 27,3

* - p < 0,001

Аналіз результатів експериментального впровадження тренінгу показав, що розроблена нами тренінгова програма забезпечила реалізацію таких психологічних умов розвитку самоактуалізації менеджерів комерційних організацій: 1) формування та систематизація уявлень про процес самоактуалізації особистості; 2) оцінки власного потенціалу, визначення шляхів подальшого саморозвитку, самовдосконалення особистості; 3) аналіз власних особистісних та професійних досягнень, визначення резервів подолання перешкод на шляху професійного зростання, професійно-управлінської самоактуалізації; 4) аналіз інформації про основні психолого-організаційні детермінанти самоактуалізації менеджерів в управлінській діяльності: а) усвідомлення негативного впливу гендерних стереотипів на можливості професійно-управлінської самоактуалізації, усвідомлення наявності тісного взаємозв’язку між кар’єрою та сімейним життям; б) врахування особливостей здійснення професійно-управлінської діяльності в різні вікові періоди; 5) усвідомлення найсуттєвіших переваг та недоліків у діяльності комерційної організації, які позначаються на розвитку організації та на самоактуалізації менеджера.

Доведена в процесі формуючого експерименту ефективність психолого-управлінського тренінгу розвитку самоактуалізації менеджерів комерційних організацій дозволяє використовувати його в системі програм особистісно-професійного розвитку менеджерів середнього рівня управління комерційних організацій.

У процесі розв’язання завдань дисертаційного дослідження ми дійшли наступних висновків:

1. Самоактуалізація особистості – це цілісний, багатосторонній, багатофакторний процес, в ході якого здійснюється реалізація й подальший розвиток особистісного потенціалу.

2. Самоактуалізація менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності – це процес реалізації особистісно-професійного потенціалу менеджера (з використанням доступних йому управлінських, організаційних, суспільних ресурсів) з метою досягнення особистісної та професійно-управлінської зрілості, примноження організаційних та суспільно-корисних здобутків.

3. Модель самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності складається з трьох основних компонентів, до яких належать ресурс, процес та результат. До ресурсів належать: ресурси особистості менеджера (особистісно-професійний потенціал); ресурси управлінської діяльності; ресурси організації, в якій працює менеджер; ресурси суспільства. Процес самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності включає такі основні етапи: 1) самовизначення; 2) самовираження; 3) особистісна самоактуалізація; 4) досягнення професійного „акме”. Результатами самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності є досягнення особистісної та професійно-управлінської зрілості, організаційні досягнення, соціально-корисні досягнення.

4. До психолого-організаційних детермінант самоактуалізації належать ресурси цього процесу, а саме особистісний, управлінський, організаційний, соціальний потенціал, які обумовлюють розвиток процесу самоактуалізації. Серед них більшої уваги заслуговують, на наш погляд, такі детермінанти: 1) вікові й ґендерні особливості (особистісні ресурси); 2) задоволеність менеджерів професійною діяльністю (управлінські ресурси); 3) сфера діяльності комерційної організації (організаційні ресурси).

5. Результати констатуючого експерименту показали, що переважна більшість менеджерів комерційних організацій мають недостатньо високий рівень самоактуалізації. Основними позитивними моментами в розвитку самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій є достатньо високі показники рівня розвитку ціннісних орієнтацій, позитивних уявлень про природу людини, самоповаги та сінергії. Основними недоліками виявилися: відсутність достатньої гнучкості поведінки; низький рівень самосприйняття; недостатня сензитивність та спонтанність; низький рівень розвитку пізнавальних потреб.

6. Дослідження показало, що серед умов, важливих для самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінської діяльності, більш значущими виявилися соціально-побутові, які стосуються: а) стосунків в сім’ї; б) матеріально-побутових умов життя. Менш значущими – особистісно-професійні умови, які стосуються: а) особистості та професійної діяльності менеджерів; б) інших сфер їх життєдіяльності.

7. Вивчення поглядів менеджерів комерційних організацій на процес самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності показало, що ці погляди відображають такі аспекти самоактуалізації: 1) кар’єрно-економічний (можливість заробляти більше, просунутися службовими сходами та сприяти реалізації цілей організації, разом зі своїми професійними цілями); 2) соціально-організаційний (самоактуалізація як надання можливості просуватися своїм підлеглим та участь за допомогою своєї професійної діяльності, разом із своєю організацією, у реалізації соціальних програм; 3) особистісно-професійний (самоактуалізація як досягнення високого рівня професійної кваліфікації та компетентності). Це свідчить про те, що соціально-організаційний аспект самореалізації менеджерів, на відміну від власне особистісного (кар’єрно-економічного та особистісно-професійного), розвинутий значно менше та потребує певного посилення.

8. Дослідження психолого-організаційних детермінант макрорівня виявило наявність статистично значущих зв’язків між рівнем самоактуалізації менеджерів та сферою діяльності комерційної організації. Менеджери рекламно-поліграфічної сфери, порівняно з менеджерами торгівельно-виробничої сфери, і, особливо, менеджерами промислової сфери, мають більш високий рівень самоактуалізації особистості, оцінюють можливості самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності більш позитивно, вважають самоактуалізацію (як особистісну, так і професійну) дуже важливою у своєму житті, намагаються сприяти реалізації цілей організації, в якій працюють, підтримують професійні прагнення підлеглих.

9. Вивчення психолого-організаційних детермінант мезорівня встановило наявність статистично значущого зв’язку між високим рівенем привабливості для менеджерів професійно-управлінської діяльності (як однієї із провідних характеристик задоволеності цією діяльністю) та високим рівнем значущості для них самоактуалізації, а також між задоволеністю професійним положенням (також однією із провідних характеристик задоволеності) та високою оцінкою менеджерами можливостей самоактуалізації в комерційній організації. Отже, задоволеність менеджерів комерційних організацій професійною діяльністю сприяє підвищенню рівня їх самоактуалізації.

10. Вивчення психолого-організаційних детермінант мікрорівня виявило існування наступних ґендерних особливостей самоактуалізації менеджерів комерційних організацій: за загальним рівнем особистісної самоактуалізації практично не спостерігається відмінностей між менеджерами-чоловіками та менеджерами-жінками. Разом з тим, сімейний стан жінок та чоловіків-менеджерів має різний вплив на рівень їх особистісної самоактуалізації: подружнє життя більш позитивно впливає на рівень самоактуалізації чоловіків-менеджерів і менш позитивно – на самоактуалізацію жінок-менеджерів.

11. Дослідження виявило наявність статистично значущого зв’язку між рівнем самоактуалізації менеджерів комерційних організації та їх віковими особливостями: найвищий рівень самоактуалізації зафіксовано у менеджерів від 25 до 34 років, найнижчий – у менеджерів від 45 до 54 років. Отже, сензитивним для підвищення рівня самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності є наймолодший вік – від 25 до 34 років, що пояснюється активним соціальним, професійним та індивідуальним розвитком особистості в цьому віковому періоді.

12. Результати формуючого експерименту показали, що одним із ефективних засобів підвищення рівня самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності є психолого-управлінський тренінг, програма якого забезпечує реалізацію таких психологічних умов: а) формування та систематизація уявлень менеджера про процес самоактуалізації особистості; б) оцінка менеджером власних професійних досягнень, можливостей самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності; в) аналіз менеджером психолого-організаційних детермінант самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності, визначення позитивних та негативних аспектів впливу цих детермінант.

Перспективи подальшого дослідження проблеми автор вбачає у розробці комплексної програми особистісно-професійного розвитку менеджерів комерційних організацій яка включатиме як психолого-управлінський тренінг, так і психолого-організаційне консультування керівників та персоналу комерційних організацій з проблем самоактуалізації.

Основний зміст дисертаційного дослідження відображено у таких публікаціях автора:

а) Навчальні посібники та програми:

1. Ткалич М.Г. Ґендерна ідентичність особистості та проблеми професійного стресу // Синдром „професійного вигорання” та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: ґендерні аспекти: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти / За наук. ред С. Д. Максименка, Л.М.Карамушки, Т.В.Зайчикової. – К.: Міленіум, 2004. – С. 80-91.

2. Ткалич М.Г. Ґендерна психологія: Програма лекційного курсу та плани семінарських занять для спеціальності „Психологія” / За наук. ред. Л.М. Карамушки. – К.: „Міленіум”, 2004. – 44 с.

б) Статті у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України:

3. Ткалич М.Г. Соціально-психологічні особливості самоактуалізації менеджерів комерційних організацій у професійно-управлінській діяльності // Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. – К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002.- Частина 6. - С.194-198.

4. Ткалич М.Г. Модель самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності // Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. – К.: Міленіум, 2002. – Частина 8. – С.251-257.

5. Ткалич М.Г. Аналіз основних теоретико-методологічних підходів до вивчення самоактуалізації особистості // Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. – К.: Міленіум, 2003. – Частина 9. – С. 85-90.

6. Ткалич М.Г. Психолого-організаційні детермінанти самоактуалізації менеджерів середнього рівня в професійно-управлінській діяльності // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. VII, вип.6. – К., 2005. – С. 346-356.

7. Ткалич М.Г. Дослідження особливостей самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності // Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім.