КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТАРАСЮК МИХАЙЛО ВІКТОРОВИЧ

УДК 336.145:658

БЮДЖЕТУВАННЯ В ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ОБ’ЄДНАННЯХ

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі економіки підприємництва

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Лігоненко Лариса Олександрівна
Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри економіки підприємництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Ареф’єва Олена Володимирівна
Європейський університет, завідувач кафедри економіки

кандидат економічних наук, професор Власова Наталія Олексіївна
Харківський державний університет харчування та торгівлі, завідувач кафедри економіки підприємств харчування та торгівлі

Провідна установа: Львівська комерційна академія, кафедра економіки, Укоопспілка, м. Львів

Захист відбудеться „16” березня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 в Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19, ауд. А-227

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19

Автореферат розісланий „2” лютого 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.І. Морозова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стратегічним завданням поточного етапу розвитку економіки України є закріплення позитивних тенденцій економічного зростання та виведення на якісно новий рівень розвитку. У свою чергу успіх економічних перетворень на макроекономічному рівні залежить від ефективності діяльності конкретних мікроекономічних одиниць - виробників валового внутрішнього продукту, розмір якого обумовлює всі макроекономічні показники системи національних рахунків і стан економіки країни в цілому. Торговельні підприємства та об’єднання забезпечують зв'язок між виробником продукції та її споживачем, а отже, від ефективної їх діяльності залежить стабільність збуту готової продукції виробників та задоволення потреб споживачів. Враховуючи викладене, можна зробити висновок про те, що в умовах ринкової економіки особливо важливе місце займає не виробник і споживач продукції, а суб'єкт, який забезпечує взаємодію між ними - торговельне підприємство чи об’єднання.

У працях вітчизняних науковців теоретичні засади бюджетування в торговельних підприємствах та об'єднаннях практично не розглянуті. Певні напрацювання з даної проблеми мають західні та російські економісти, але вони стосуються переважно характеристики бюджетування як інструменту управління у виробничій та фінансово-кредитній сфері. В зв'язку з недостатністю наукових розробок у цій сфері, бюджетування впроваджують переважно великі вітчизняні підприємства та об'єднання торгівлі. Для прискорення цього процесу на великих підприємствах та об’єднаннях та прийнятності бюджетування для малого та середнього торговельного бізнесу, необхідно розробити відповідний методичний інструментарій.

Теоретичні та методологічні аспекти досліджуваної в дисертаційній роботі проблеми висвітлено в працях провідних українських (Бланка І.О., Лаптєва С.М., Любуня О.С., Новикова Д.Г., Самофалова С.П., Дунаєва В.Н., Зятковського І.В. та ін.), закордонних (Діккі Террі, Глена Веллі, Джай К. Шима, Джой Р. Сігела, Самочкіна В.Н., Проніна Ю.Б., Щиборща К.В., Хруцького В.Е., Сізової Т.В., Гамаюнова В.В., Ковальова В.В., Логачьова Є.Н., Баракова В.І., Білоліпецького В.Г., Вяткіна В.Н., Козака А.Ю. та ін.) науковців, але питання бюджетування підприємствах та об’єднаннях торгівлі в сучасних умовах залишаються без уваги, що посилює актуальність обраної для дослідження проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження має зв'язок із загальною тематикою планових наукових досліджень кафедри економіки підприємництва Київського національного торговельно-економічного університету та передбачена планом науково-дослідної роботи університету. Результати дослідження впроваджені в науково-дослідній роботі „Управління розвитком споживчого ринку” номер державної реєстрації № U000917 (довідка № /08 від 30.08.2005 року).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка цілісної концепції бюджетування в підприємствах та об'єднаннях торгівлі, формування її теоретичних основ, створення сучасного інструментарію впровадження та функціонування цієї управлінської технології.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі були поставлені та вирішувалися наступні завдання:

· визначення сутності та відмітних особливостей бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях;

· розробка класифікації бюджетування та типології бюджетів торговельних підприємств та об’єднань;

· формулювання мети, цілей та принципів бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях;

· визначення умов впровадження та функціонування бюджетування в управлінській системі торговельних підприємств та об’єднань;

· узагальнення та критична оцінка досвіду бюджетування в підприємствах реального сектору економіки з точки зору можливості та доцільності його застосування на підприємствах та об’єднаннях торгівлі;

· оцінка стану бюджетування, потреби та готовності підприємств та об’єднань торгівлі до впровадження даної управлінської технології;

· дослідження ринку програмних продуктів для автоматизації технології бюджетування та визначення можливості їх використання на підприємствах та об’єднаннях торгівлі;

· розробка концептуальної моделі системи інформаційного забезпечення бюджетування торговельних підприємств та об’єднань;

· обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення організації та методичного забезпечення бюджетування на незалежному торговельному підприємстві;

· визначення особливостей організації та розробка рекомендацій щодо удосконалення методичного забезпечення бюджетування в об’єднаннях торгівлі.

Об'єктом дослідження є процес бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях.

Предметом дослідження є інформаційне, організаційне, програмне та методичне забезпечення бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях.

Методи дослідження. В ході дослідження використані загальнонаукові та спеціальні методи. Для уточнення категорій бюджетування в підприємствах та об’єднаннях торгівлі, удосконалення класифікації бюджетування та бюджетів, визначення мети цілей та принципів бюджетування в торгівлі, розробки умов впровадження та технології бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях, використовувалися методи порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення. При дослідженні досвіду функціонування систем бюджетування в підприємствах реального сектору економіки, вивченні сучасного стану бюджетування підприємств та об’єднань торгівлі України, оцінці їх готовності до впровадження бюджетування та дослідження ринку програмних продуктів для бюджетування та оцінки можливості їх використання в підприємствах та об’єднаннях торгівлі застосовувалися методи порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення, вибіркових спостережень, групування, анкетування, експертних оцінок. При розробці пропозицій щодо удосконалення організації та методичного забезпечення бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях використовувалися методи системного аналізу, групування.

Теоретичну та методологічну основу дослідження складають законодавчі акти України, монографії, наукові статті з даної проблематики вчених України та зарубіжжя. Інформаційною базою дослідження є дані фінансової та статистичної звітності, управлінського обліку торговельних підприємств, матеріали анкетних досліджень. Обробка статистичних даних у процесі вивчення сучасного стану бюджетування та оцінки передумов його впровадження в торговельні підприємства та об’єднання здійснювалася з використанням сучасних засобів автоматизації.

Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до мети і завдань в дисертації містяться нові науково обґрунтовані пропозиції, які є особистим внеском здобувача. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку і уточнені теоретичних положень, організаційно-методологічних принципів бюджетування в підприємствах та об’єднаннях торгівлі для підвищення ефективності його використання.

Основні положення наукової новизни, які виносяться на захист, полягають в наступному:

вперше:

· розроблену концепцію бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях, в тому числі, запропоновано структурно-логічну схему складання бюджетів, виділено центри фінансової відповідальності та бізнес-об’єкти, розроблено фінансову та бюджетну структуру, обґрунтовано необхідність запровадження регламенту бюджетування та розробки бюджетної моделі, розроблено математичні моделі розрахунку, взаємоузгодження та контролю бюджетних показників, що дозволяє забезпечити підвищення ефективності використання бюджетування в торгівлі;

· обґрунтовано доцільність та розроблено інструментарій інтеграції управлінської технології бюджетування в підприємствах та об’єднаннях торгівлі із системою менеджменту якості та системою збалансованих показників з метою забезпечення досягнення стратегічних цілей торговельного підприємства та об’єднання;

удосконалено:

· класифікацію бюджетування з розкриттям сутності кожного з видів даної управлінської технології та визначенням можливості використання з точки зору вирішення стратегічних завдань підприємства та об’єднання торгівлі; обґрунтовано доцільність запровадження в торговельних підприємствах та об’єднаннях процесно-орієнтованого бюджетування (яке дозволяє ефективно управляти торговельно-технологічними процесами) та бюджетування з проробкою додаткових варіантів (для досягнення підвищення точності планування);

· типологію бюджетів, окремо дана наукова характеристика окремих типів бюджетів, обґрунтовано доцільність розробки бюджетів торговельно-технологічних процесів, змішаних бюджетів, бюджетів з проробкою додаткових варіантів та бюджетів „знизу догори з лімітами”, завдяки чому забезпечується можливість врахування особливостей діяльності окремих суб’єктів господарювання; запропонована ієрархічна система бюджетів з урахуванням вимог Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, завдяки чому з’являється можливість проводити оперативний моніторинг та управління фінансово-економічним станом підприємства та об’єднання торгівлі в реальному режимі часу;

· класифікацію торговельних об’єднань відповідно до сучасних умов функціонування, зокрема, обґрунтовано доцільність виокремлення реальних та формальних, диспозиційних та концентрованих, мерджінальних та дивізійних об’єднань, що дозволило визначити особливості бюджетування на кожному з них;

· методичний інструментарій оцінки програмних продуктів автоматизації функціонування управлінської технології бюджетування в підприємствах та об’єднаннях торгівлі, зокрема: перелік основних функціональних вимог, класифікацію, методику проведення рейтингової оцінки, що дозволяє проводити обґрунтований відбір програмних продуктів для підприємств та об’єднань торгівлі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що пропозиції, сформульовані як результат дослідження, удосконалюють управління підприємствами та об’єднаннями торгівлі та сприяють підвищенню їх ринкової вартості. Для практичного використання пропонується:

· алгоритм впровадження та функціонування системи бюджетування, моделі бюджетів підприємства та об’єднання торгівлі;

· методичне забезпечення відбору та перелік функціональних вимог до програмних продуктів для автоматизації бюджетування;

· алгоритм створення та функціонування системи інформаційного забезпечення бюджетування торговельних підприємств та об’єднань;

· типові форми бюджетів, методичні підходи до складання, взаємоузгодження та контролю бюджетних показників;

· система збалансованих показників та вимоги системи менеджменту якості, що інтегровані з технологією бюджетування;

· методичні рекомендації щодо розробки та удосконалення фінансової структури;

· пакет внутрішніх (корпоративних) стандартів для впровадження бюджетування: типові Положення про фінансову структуру, Положення про бюджетування та Положення про регламент бюджетування.

Розроблені під час дослідження рекомендації з удосконалення бюджетування торговельних підприємств та об’єднань були прийняті для подальшого використання Комітетом з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України (довідка № /01 від 19 січня 2005 року), Міністерством фінансів України (довідка № /1 від 20 жовтня 2004 року); впроваджені на підприємствах торгівлі України: ДП “КВІЗА-ТРЕЙД” („Велика Кишеня”) (довідка № 552 від 12 травня 2004 року), ДП “СТРІМКО” (довідка № від 03 березня 2004 року), ДП “ТІВЕЙ-УКРАЇНА” (довідка № /04 від 20 лютого 2004 року), ЗАТ “Український торговий дім “Оболонь” (довідка № /05-04 від 24 травня 2004 року), ТОВ „Самак” (довідка № /214 від 27 грудня 2004 року), ТОВ „Рось-1” (довідка № Д від 17 листопада 2004 року) та на підприємстві, що займається створенням та впровадженням автоматизованих систем управління ТОВ „Базис” (довідка № Пр/04 від 15 вересня 2004 року).

В результаті впровадження бюджетування в діяльність ЗАТ „Український торговий дім „Оболонь” були отримані наступні результати: внаслідок забезпечення координації діяльності всіх центрів фінансової відповідальності, їх підсистем та бізнес-об’єктів в напрямку реалізації стратегічних цілей розвитку та удосконалення системи узгодження бюджетних показників з відповідальними за їх виконання менеджерами та підвищення їх зацікавленості в досягненні поставлених завдань вдалося збільшити на 19,23% валові доходи підприємства, за рахунок оптимізації використання фінансових ресурсів - знизити валові витрати підприємства на 4,76%.

Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Київського національного торговельно-економічного університету при викладанні курсу “Контролінг”, наукового семінару “Бюджетування”, а також при виконанні курсових та дипломних робіт студентами економічних спеціальностей (довідка № /08 від 08.09.2005 року).

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні, в якому викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання – удосконалення бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях.

В роботі [24] розроблено класифікацію торговельних об’єднань.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень, що викладені в дисертації, оприлюднені в доповідях на 12 конференціях: 7 міжнародних: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки Республіки Бєларусь (2003 рік), Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ (2004 рік), Хмельницький інститут бізнесу (2004 рік), Російський університет дружби народів (2004 рік), Інститут післядипломної освіти установи освіти “Гродненський державний університет імені Янки Купали” (2004 рік), Санкт-Петербурзький державний університет (2004 рік), Київський національний торговельно-економічний університет (2004 рік); 4 загальноукраїнських: Тавричний національний університет ім. В.І. Вернадського (2003 рік), Севастопольський національний технічний університет (2003, 2004 роки), Київський національний торговельно-економічний університет (2005 рік), а також конференції професорсько-викладацького складу Київського національного торговельно-економічного університету за підсумками науково-дослідної роботи за 2001-2002 рр.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 24 статті, загальним обсягом – 8,93 д.а., з них у фахових виданнях - 16 (7,65 д.а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 166 найменувань, додатків. Обсяг основного тексту складає 170 сторінок. У дисертації містяться 9 таблиць, 11 рисунків та 37 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, предмет, об’єкт і методологію дослідження, показано наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи.

У першому розділі „Теоретичні основи бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях” проведено дослідження генезису розуміння економічної сутності бюджетування, що дозволило виділити наступні його сутнісні характеристики: є кількісним виразом стратегії підприємства, інструментом, що забезпечує її імплементацію; управлінською технологією; системою збору, аналізу та обробки інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище; процесом складання бюджетів алокації фінансових, матеріальних і нематеріальних ресурсів по підприємству в цілому та по центрам фінансової відповідальності; розробка системи бюджетів здійснюється за допомогою комплексу взаємопов’язаних методів, засобів, форм і організаційних структур.

Основним документом, що формується в результаті реалізації бюджетування є бюджет, до головних характеристик якого, як показало дослідження, відноситься наступне: забезпечує планування та організацію фінансових потоків, активів та зобов’язань підприємства, мотивацію персоналу до виконання бюджетних показників та контролю їх виконання; направлений на втілення певної цілі стратегії підприємства, слугує її досягненню та не може їй суперечити; постійно переглядається та коригується в залежності від зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовища та результатів його виконання за попередній період; має короткостроковий характер (до одного року).

Встановлено, що бюджетування в торгівлі має ряд особливостей порівняно з підприємствами реального сектору економіки, до основних з них слід віднести: великий обсяг деталізованої вхідної інформації (з врахуванням високої ділової активності, реалізації широкого переліку товарів, додаткових послуг, організації супутніх виробництв); складна організаційна та бізнес-система; в основу бюджетування покладено специфічний перелік показників; значна кількість відокремлених підрозділів, що призводить до утворення розгалуженої мережі; необхідність жорсткого моніторингу та щоденного контролю виконання бюджетів підрозділами, виявлення причин відхилень, необхідність оперативного управлінського впливу на керівників підрозділів та функціональних служб, а в разі необхідності коригування бюджетів.

Враховуючи вищенаведене, автором сформульовано визначення терміну „бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях” - динамічна управлінська технологія, що забезпечує обробку значного масиву даних про стан внутрішнього та зовнішнього середовища для формування необхідного інформаційного забезпечення, заснована на складанні, обліку виконання, оперативному коригуванні, контролі, консолідації та оцінці виконання бюджетів торговельного підприємства або об’єднання, яка дозволяє поєднати та гармонізувати всі функції управління, бізнес-процеси та бізнес-об’єкти, досягти найкращих результатів у встановлені строки, організувати матеріальні та фінансові потоки, забезпечити прозорість та обґрунтованість управлінських рішень.

На основі визначення сутності бюджетування та з урахуванням його особливостей в торгівлі, автором сформульовано наступне визначення сутності терміну „бюджет торговельного підприємства (об’єднання)” - документ, який формується в ході бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях, передбачає наявність елементів планування, організації, мотивації та контролю діяльності торговельного підприємства або об’єднання, є кількісним відображенням стратегії його розвитку на основі кількісного визначення цілей по підприємству (об’єднанню) в цілому та структурним підрозділам, бізнес-процесам та бізнес-об’єктам.

В ході дослідження удосконалено класифікацію бюджетування в торгівлі, зокрема пропонується використовувати в якості класифікаційних ознак: підхід до складання бюджетів (гнучке, фіксоване та змішане бюджетування); метод складання бюджетів (бюджетування “від досягнутого”, “з нуля”, з проробленням додаткових варіантів); спосіб побудови системи бюджетів (процесно-орієнтоване та функціонально-вартісне бюджетування); технологію планування (бюджетування “згори донизу”, “знизу догори” та “знизу догори з лімітами”); термін, на який розробляються бюджети (довгострокове та короткострокове бюджетування). Автором запропоновано запровадження в підприємствах (об’єднаннях) торгівлі процесно-орієнтованого бюджетування та бюджетування з проробкою додаткових варіантів.

Розглянувши існуючі підходи до типологізації бюджетів, їх було систематизовано та доповнено. Обґрунтовано доцільність класифікації бюджетів залежно від: тривалості періоду розробки (оперативний, поточний, тактичний, стратегічний); сфер діяльності (бюджет операційної діяльності, бюджет інвестиційної діяльності, бюджет фінансової діяльності); способу побудови системи бюджетів (бюджети центрів фінансової відповідальності, бюджети певних торговельно-технологічних процесів); підходу до складання бюджетів (фіксовані, гнучкі, змішані); методу складання бюджетів (“від досягнутого”, “з нуля”, з проробленням додаткових варіантів); технології планування показників (“згори донизу”, “знизу догори”, “знизу догори з лімітами”); ієрархії бюджетів (вищого рівня, першого рівня, другого рівня, n-рівня). Автором обґрунтовано доцільність розробки бюджетів торговельно-технологічних процесів, змішаних бюджетів, бюджетів з проробкою додаткових варіантів та бюджетів „знизу догори з лімітами”.

Узагальнивши та критично оцінивши існуючі підходи до визначення головної цілі (мети) бюджетування в підприємствах та об’єднаннях торгівлі пропонується сформулювати її наступним чином: підвищення ринкової вартості торговельного підприємства або об’єднання. Відповідно цілями другого рівня слід вважати забезпечення можливості: прогнозувати фінансовий стан; розробляти цільові параметри бізнесу; відповідним чином організовувати діяльність та забезпечувати персоніфікацію відповідальності за її результати; контролювати діяльність та дотримання встановлених бюджетних показників.

Встановлено, що ефективне бюджетування в підприємствах торгівлі передбачає дотримання таких принципів: системність та інтегрованість бюджетів; обґрунтованість економічних показників; регламентація процедур; деталізація бюджетних показників; гнучкість; безперервність; економічна доцільність; узгодженість цілей стратегічного економічного розвитку торговельного підприємства або об’єднання із цілями, що реалізуються в системі бюджетування; прозорість; автоматизація; побудова бюджетування на основі вимог бухгалтерського обліку; проведення аналізу відхилень показників бюджетів від фактичних.

Впровадження бюджетування в підприємствах та об’єднаннях торгівлі, як вдалося встановити в ході дослідження, передбачає проведення наступної роботи: створення бюджетного комітету; дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища; визначення стратегічних цілей діяльності; коригування організаційної та фінансової структури; формування ієрархічної системи бюджетів; побудова (коригування) управлінського обліку; розробка методичного інструментарію; обґрунтування бюджетного регламенту; розробка програмного забезпечення; проведення навчальної роботи.

Дослідження показало, що бюджетування є циклічною процедурою. Бюджетний цикл є регламентованим внутрішніми документами підприємства порядком складання, розгляду затвердження, виконання, коригування та складання звітності про виконання бюджетів.

Розроблену структурно-логічну послідовність бюджетування в підприємствах та об’єднаннях торгівлі наведено на рис. 1.

Другий розділ „Дослідження сучасного стану та передумов застосування бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях” присвячено, зокрема, узагальненню існуючого досвіду бюджетування в реальному секторі економіки. Автор позитивно оцінює перспективи впровадження бюджетування в торгівлі, оскільки воно допомагає: оптимально розподілити ресурси, проконтролювати строки платежів, уникнути прострочення заборгованості; удосконалити фінансову структуру, виділити центри фінансової відповідальності та бізнес-об’єкти; контактувати керівництву центрів фінансової відповідальності та бізнес - об’єктів з менеджерами вищого рівня і менеджерами інших підрозділів; координувати бізнес-процеси та узгоджувати їх у часі; пристосовуватися до змін зовнішнього середовища; здійснювати антикризове управління.

Дослідження стану впровадження бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях м. Києва дало змоги зробити такі висновки: бюджетування в підприємствах та об’єднаннях торгівлі м. Києва не набуло широкого поширення, хоча торгівля розвивається швидкими темпами шляхом утворення мереж та систем, диверсифікує діяльність та потребує застосування нових управлінських технологій; керівники підприємств та об’єднань торгівлі м. Києва обґрунтовано доводять неспроможність традиційних підходів до планування забезпечити систему управління необхідною інформацією та розуміють переваги та недоліки бюджетування, в переважній більшості схиляються до необхідності впровадження саме бюджетування; торговельні підприємства та об’єднання на сьогодні є відкритими для впровадження бюджетування; превалювання в торгівлі середніх та малих підприємств потребує розробки методик бюджетування, які не потребують значних фінансовий та інтелектуальних вкладень; основною вимогою до методики бюджетування є те що вона повинна швидко адаптуватися до змін зовнішнього та внутрішнього середовища; в Україні відсутні фахівці, які б мали достатні знання для впровадження та ефективного використання бюджетування; значна частка підприємств та об’єднань торгівлі не мають стратегій розвитку; більшість керівників бажають використовувати для впровадження або удосконалення бюджетування вітчизняні розробки, які б враховували існуюче бізнес-середовище, а отже, є значний попит на розробки науковців у цій галузі.

Проведена в ході дослідження експертна оцінка рівня готовності підприємств та об’єднань торгівлі до впровадження бюджетування дала змогу поділити їх на три групи (табл. 1): перша група - підприємства з переважною часткою вітчизняного капіталу; друга група - підприємства з так званим традиційним менеджментом, які розпочали свою діяльність до перебудови та пристосувалися до ринкових умов господарювання (до цієї ж групи підприємств можна віднести і відносно нові підприємства, які працюють в жорстких конкурентних умовах); третя група - підприємства, які мають у складі власників іноземних юридичних та фізичних осіб, що разом із часткою капіталу впровадили і новітні управлінські технології.

Таблиця 1

Групи підприємств за рівнем готовності до впровадження бюджетування

Група підпри-ємств | Харак-теристика рівня готовності | Назва підприємства | Значення інтегрального показника

1 | Найменший рівень готовності | ТОВ “Торговельно-будівельний дім “Олді” | 2,67 | ЗАТ “Український торговий дім “Оболонь” | 2,78 | 2 | Середній рівень готовності | ВАТ “Універмаг “Дарниця” | 3,14 | ВАТ “Універмаг “Дитячий світ” | 4,56 | ВАТ “Київський ЦУМ” | 4,64 | ДП “Квіза-Трейд” | 4,37 | ТОВ “Самак” | 4,45 | 3 | Високий рівень готовності | ДП “Тівей-Україна” | 5,00 | ЗАТ “Швидко Україна” | 5,07 | ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна” | 5,59 | За результатами експертної оцінки рівня готовності підприємств та об’єднань торгівлі до впровадження бюджетування, було виділено слабкі і сильні сторони їх менеджменту (табл. ).

Таблиця 2

Результати групування параметрів менеджменту досліджених підприємств та об’єднань торгівлі

Групи | Параметри менеджменту | Кількість балів

Слабка позиція | Організація збору інформації про зовнішнє середовище | 30 | Рівень організації внутрішнього контролю | 32 | Розвиненість інструментарію розробки показників | 34 | Якість розробки планових або бюджетних показників | 40 | Достатня позиція | Наявність системи автоматизації бюджетування | 41

Організація системи управлінського обліку | 42 | Рівень організації системи бюджетування на підприємстві | 45 | Наявність системи автоматизації управлінського обліку | 47 | Адекватність фінансової структури підприємства | 47 | Рівень стратегічного планування на підприємстві | 50 | Сильна позиція | Ступінь охоплення бюджетами різних напрямів діяльності | 51 | Кадровий потенціал | 53 |

В ході дослідження вдалося здійснити класифікацію програмних продуктів для автоматизації бюджетування за ознаками цілеспрямованості, походження, оперативності, інтегрованості та функціональності.

Встановлено, що вибір програмного забезпечення для автоматизації бюджетування повинен здійснюватися за наступними параметрами, які агреговані у функціональні компоненти: інформаційна (можливості: підтримки національних стандартів бухгалтерської звітності, використання інструментів управлінського обліку або інтеграції з обліковими системами, здійснення обліку внутрішньосистемних операцій, використання управлінського плану рахунків); планування та виконання бюджетів (можливості: моделювання діяльності та системи бюджетів, використання нормативів та лімітів, складання консолідованого бюджету, головного бюджету та ін., встановлення цільових значень, розробки сценаріїв діяльності, варіативності планових розрахунків, використання спеціальних засобів спрощення розробки бюджетів, варіативності довжини планового періоду); організаційна (можливості: багатокористувацької роботи з автоматизованою системою бюджетування, моделювання фінансової структури, електронного документообігу, затвердження бюджетів, обмеження прав доступу до інформаційних ресурсів, швидкості та простоти коригування автоматизованої системи бюджетування); мотиваційна (можливості інформаційної підтримки механізму мотивації працівників за виконання бюджетів); контрольна (можливості: використання стандартних форм управлінської звітності, їх формування за будь-який термін, консолідації даних про виконання бюджетів, налагодження аналітичних та контрольних показників, аналізу якісних показників діяльності, факторного аналізу бюджетних показників, побудови аналітичних звітів).

Оцінка програмних продуктів для автоматизації бюджетування дала змогу зробити такі висновки: найбільш привабливими для автоматизації бюджетування є програмні продукти відомих консалтингових фірм; найнижчий рівень відповідності потребам вітчизняних підприємств та об’єднань торгівлі мають російські та українські програми; в цілому ринок програмного забезпечення України тільки на 41,28% відповідає потребам досліджуваних суб’єктів, що оцінюється негативно, оскільки свідчить про відсутність програм, які відповідають специфіці торгівлі, умовам господарювання та потребам бюджетування.

У третьому розділі „Удосконалення організації та методичного забезпечення бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях” встановлено, що під терміном „інформація” в системі бюджетування слід розуміти дані про стан та зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, які необхідні для прийняття управлінських рішень при бюджетуванні підприємств та об’єднань торгівлі. В системі бюджетування інформацію класифікують за такими ознаками як: джерела виникнення; ступінь оброблення; стабільність, характер реєстрації; рівень систематизації; напрямок руху; зміст даних.

Ефективне бюджетування повинно передбачати формування відповідної інформації. Це завдання покладається на систему інформаційного забезпечення бюджетування, яка являє собою функціональний комплекс, що забезпечує процес цілеспрямованого безперервного збору інформації про зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства та об'єднання торгівлі, результати виконання бюджетів, необхідну для планування, організації, мотивації і контролю за діяльністю суб’єкта підприємництва, тобто здійснення бюджетуванням функцій, що характеризують його як управлінську технологію.

Система інформаційного забезпечення бюджетування підприємств та об’єднань торгівлі повинна складатися з наступних підсистем: збору інформації про стан зовнішнього середовища; збору інформації про стан внутрішнього середовища; контролю за виконанням системи бюджетів.

В ході бюджетування необхідно забезпечити врахування стратегічних цілей підприємства торгівлі. Це обумовлює доцільність інтеграції бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях з системою збалансованих показників (яка забезпечує системність врахування показників, які відображають стратегію розвитку підприємства та об’єднання та системою менеджменту якості (яка передбачає удосконалення процесів, пов’язаних з роботою із споживачами, проектуванням та розробками новітніх підходів до реалізації, удосконаленням закупівлі та ін.) (рис. 2).

Рис. 2 Взаємозв’язок системи бюджетування в торговельному підприємстві з системами збалансованих показників та менеджменту якості

З метою ефективного управління підприємством торгівлі, необхідно здійснити його фінансове структурування, що необхідно для виділення підрозділів, які впливають на певні фінансові показники. З цією метою необхідно виділяти в складі підприємства центри фінансової відповідальності та їх підсистеми, які, по своїй суті, є центрами прийняття рішень, що прямо впливають на фінансові показники. Підсистема фінансової відповідальності – це група центрів фінансової відповідальності підприємства торгівлі, що здійснює певний набір господарських операцій, які мають безпосередній вплив на витрати та доходи та відповідає за відповідні бюджетні статті. Основними підсистемами фінансової відповідальності підприємства торгівлі є: „Торгівля”; „Фінанси”; „Адміністрація”.

У відповідності до системи менеджменту якості, при бюджетуванні доцільно виокремити наступні напрями стимулюючого впливу на господарську систему: відповідальність керівництва; загальне керівництво ресурсами; реалізація товарів; вимірювання, аналіз, покращення. Зв’язки бюджетування та системи менеджменту якості наведені в табл. .

Таблиця 3

Взаємозв’язок системи бюджетування та системи менеджменту якості торговельного підприємства

Система менеджменту якості | Система бюджетування

Вимоги, які слід враховувати в системі бюджетування | Типи бюджетів в яких вимоги враховуються

Відповідальність керівництва

Вимоги споживачів | Враховувати та аналізувати показники, що відображають роботу зі споживачами | Бюджет операційних доходів

Бюджет витрат на збут | Законодавчі вимоги | Встановлювати нормативи у відповідності до вимог чинного законодавства в статтях бюджетів торговельного підприємства | Бюджети: податку на прибуток, платежів по податку на додану вартість, податків у складі адміністративних витрат та ін. | Політика | Фіксувати стратегію діяльності та показники системи збалансованих показників в бюджетуванні | Бюджети операційної діяльності, інвестиційної діяльності, фінансової діяльності, активів, пасивів | Планування | Розроблена система бюджетів повинна охоплювати всі напрями діяльності | Система бюджетів | Система загального керівництва якістю | Розробляти регламент бюджетування, за-безпечувати вимірність стратегічних цілей | Система бюджетів | Аналіз з боку керівництва | Проводити план-факт аналіз фактичних даних та бюджетних показників | Система бюджетів | Загальне керівництво ресурсами

Людські ресурси | Проводити облік та аналіз показників, які відображають якість підготовки кадрів | Бюджет адміністративних витрат, бюджет витрат на збут | Інформація | Фіксувати дані управлінської політики та звітності про виконання бюджетів | Звітність про виконання системи бюджетів | Інфраструктура | Передбачати видатки на розвиток інфраструктури | Бюджети: операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та бюджет активів | Торговельні умови | В операційному бюджеті передбачати видатки на покращення торговельних умов | Бюджет операційної діяльності, бюджет активів | Реалізація товарів

Процеси, пов’яза-ні зі споживачами | Забезпечити облік та аналіз показників, які відображують роботу зі споживачами | Бюджет операційних доходів, бюджет активів | Проектування та розробки | Передбачати видатки на розробку новітніх підходів до господарювання | Бюджети: операційної, інвестиційної, фінансової діяльності | Закупівлі | Мінімізувати собівартість товарів | Бюджет собівартості товарів | Операції з торгівлі | Максимізувати результативність операційної діяльності | Бюджет собівартості товарів, бюджет витрат на збут | Управління вимі-рювальними приладами | Передбачати видатки на покращення стану (якості) контрольних та вимірювальних приладів | Бюджет витрат на збут | Вимірювання, аналіз, покращення | Вимірювання та моніторинг | Проводити моніторинг та аналіз виконання системи бюджетів | Звітність про виконання системи бюджетів | Управління невідповідністю | Контроль за діяльністю, аналіз виконання системи бюджетів (невиконання обсягів товарообороту, низька якість товарів та ін.) | Звітність про виконання системи бюджетів | Аналіз даних для покращення | Аналіз виконання бюджетів з метою вияв-лення резервів підвищення ефективності діяльності (скорочення витрат, зростання доходів, розширення асортименту та ін.) | Звітність про виконання системи бюджетів | Покращення | Коригування статей бюджетів, а також приймати відповідні управлінські рішення для покращення діяльності тих центрів фінансової відповідаль-ності, які порушують встановлені показники | Звітність про виконання системи бюджетів |

Взаємозв’язок центрів фінансової відповідальності, їх підсистем зі стратегічними цілями та оціночними показниками системи збалансованих показників та бюджети, в яких вони відображаються наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Взаємозв’язок системи бюджетування з системою збалансованих показників торговельного підприємства |

Центри фін. відповідальності | Стратегія діяльності | Оціночні показники | Види бюджетів

Підсистема фінансової
відповідальності
„Торгівля” | Відділи: закупок, імпорту, контролю якості, торгові підрозділи | Якість обслуговування | обсяг закупівлі товарів відповідної якості; обсяг надання супутніх послуг відповідної якості; кількість рекламацій | Бюджети: собівартості товарів, витрат на збут | Відділи: маркетингу, закупок, імпорту, контролю якості, торгові підрозділи | Сталість ринку | кількість постійних клієнтів, індекси цін на основні товарні групи, кількість підприємств – конкурентів, сталість рівня торговельного доходу, темп росту товарообороту | Бюджети: операційних доходів, витрат на збут | Відділи: маркетингу, закупок, імпорту, контролю якості, торгові підрозділи | Збільшення обсягів товарообороту | темп росту товарообороту, широта та глибина асортименту, середній розмір покупки, обсяг наданих супутніх торговельних послуг, оборотність запасів | Бюджети: операційних доходів, собівартості товарів, витрат на збут, оборотних активів | Відділи: маркетингу, закупок, імпорту, контролю якості, торгові підрозділи | Захоплення нових ринків | обсяг акційного продажу, кількість розповсюджених дисконтних карток, кількість покупців зі спеціальними умовами обслуговування, кількість торгових точок | Бюджети: операційних доходів, витрат на збут | Торгові підрозділи, відділ транспорту | Збільшення торгових площ | кількість торгових підрозділів, площа магазинів | Бюджети: операційних доходів, витрат на збут | Відділи: закупок, транспорту, імпорту | Збільшення складських приміщень | кількість складів, площа складів, чистий прибуток, обсяги товарообороту | Бюджети: витрат на збут, чистого прибутку (збитку), операційних доходів | Підсистема фінансової
відповідальності
„Фінанси” | Фінансовий та аналітичний відділ, бюджетний комітет, бухгалтерія | Оптимізація витрат | сума умовно постійних витрат

сума змінних витрат | Бюджети: собівартості, адміністративних, інвестиційних, фінансових та витрат на збут | Фінансовий та аналітичний відділ | Фінансування діяльності за рахунок найдешевших джерел | сума власного капіталу, сума позикового капіталу | Бюджети: власного капіталу, забезпечень наступних витрат, довгострокових та короткострокових зобов’язань | Фінансовий та аналітичний відділ, бюджетний комітет | Максимізація прибутку від фінансової діяльності | максимальний обсяг фінансових доходів, оптимальний обсяг фінансових витрат | Бюджети: фінансових доходів, фінансових витрат | Фінансовий та аналітичний відділ, бюджетний комітет | Максимізація прибутку від інвестиційної діяльності | максимальний обсяг інвестиційних доходів, оптимальний обсяг інвестиційних витрат | Бюджети: інвестиційних доходів, інвестиційних витрат | Бухгалтерія, аналітичний відділ, бюджетний комітет | Контроль заборгованості | сума кредиторської заборгованості, сума дебіторської заборгованості | Бюджети: собівартості, адміністративних та витрат на збут, корот-кострокових зобов’язань, операційних доходів, оборотних активів |

Підсистема фінансової відповідальності „Адміністрація” | Відділи: господарський, розвитку, юридичний, інформаційних технологій | Висока якість управління | мінімальна кількість відхилень показ-ників, період бюджетного циклу, міні-мальний час від менту виникнення від-хилення до розробки управлінських рішень, сума стягнень на відповідаль-них працівників, кількість рішень щодо коригування діяльності | Система бюджетів торговельного підприємства | Відділи: безпеки та юридичний | Висока безпека | кількість крадіжок з торгового залу | Бюджет аміні-стративних витрат | Технічний відділ | Високий технічний стан | чисельність технічного персоналу, кількість днів простою обладнання | Бюджети: аміні-стративних витрат, операційних доходів | Бюджетування передбачає розробку моделі господарської діяльності та взаємодії центрів фінансової відповідальності. Аналіз засвідчив, що для незалежних підприємств торгівлі, які представлені переважно малим та середнім бізнесом, прийнятною є універсальна бюджетна модель, реалізація якої дозволяє охопити всі аспекти діяльності, передбачає стандартизовані підходи, швидко впроваджується, має низьку вартість.

Ефективне бюджетування в торгівлі потребує затвердження його регламенту - регламентованого вищим керівництвом порядку складання, розгляду, затвердження, виконання та контролю виконання бюджетів підприємства торгівлі, визначення учасників кожного етапу бюджетного процесу (посада, підрозділ), дій кожного з них (послідовність та терміни виконання), джерел та форматів отримання та передачі інформації.

На ключовому етапі бюджетування – плануванні – необхідно розробити або відкорегувати бюджетну структуру. Наказом про бюджетну структуру, зокрема повинні бути затверджені: форми бюджетів; перелік показників певного бюджету; порядок розробки цих показників та моделі бюджетів.

В ході дослідження обґрунтовано порядок розробки окремих типів бюджетів підприємства торгівлі, сформовано їх математичні моделі, що спрощує їх розробку як єдиної системи та аналіз виконання.

Модель головного бюджету підприємства торгівлі має такий вигляд:

ЧП(З) = ФРОД + ФРІД + ФРФД + НД – НВ – ПНП

А = ВК + З

РГК = РГКОД + РГКІД + РГКФД+ РГКНП – ПП

де, ЧП(З) – чистий прибуток (збиток);

ФРОД – фінансовий результат від операційної діяльності;

ФРІД – фінансовий результат від інвестиційної діяльності;

ФРФД – фінансовий результат від фінансової діяльності;

НД – обсяг надзвичайних доходів;

НВ – обсяг надзвичайних витрат;

ПНП – обсяг податків з надзвичайних прибутків;

А – обсяг активів;

ВК – сума власного капіталу;

З – сума зобов’язань;

РГК – залишок грошових коштів;

РГКОД – чистий грошовий потік від операційної діяльності;

РГКІД – чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності;

РГКФД – чистий грошовий потік від фінансової діяльності;

ПП –сума податку на прибуток.

Розробка системи бюджетів торговельного підприємства здійснюється в певній послідовності. Структурно-логічна схема розробки системи бюджетів торговельного підприємства наведена на рис. 3.

Рис. 3. Структурно-логічна схема розробки системи бюджетів торговельного підприємства

Враховуючи сучасні тенденції розбудови торгівлі посилюється теоретичний і практичний інтерес до такої організаційно-правової форми господарювання як об’єднання.

Під торговельним об’єднанням слід розуміти господарську організацію, утворену у складі двох, або більше суб’єктів господарювання, шляхом концентрації матеріальних та фінансових ресурсів, створення спільних адміністративних органів, централізації частки операційних та управлінських процесів, з метою координації торговельної та іншої діяльності та збільшення ринкової вартості. Вперше здійснено класифікацію об’єднань торгівлі за такими ознаками як: характер економіко-правового взаємозв’язку (формальні, реальні); кількість видів діяльності (горизонтальні, вертикальні); типи підрозділів (однотипні, комбіновані); поширеність (локальні, регіональні, загальнодержавні, міжнародні); місцерозташування учасників (диспозиційні, концентровані); фінансово-правовий механізм утворення (мерджінальні, дивізійні).

Головною особливістю бюджетування в торговельних об’єднаннях будь-якого типу є складність їх фінансової структури, оскільки, поряд з центрами фінансової відповідальності та їх підсистемами виділяються ще й бізнес-об’єкти, які являють собою територіально відокремлені, з повним торговельно-виробничим циклом суб’єкти, що можуть функціонувати як окремі юридичні особи і як філії головного підприємства. Бізнес-об’єкти об’єднань торгівлі можуть мати різну спеціалізацію: торговельні; виробничі; розважальні; ресторанні; сервісні; універсальні, тощо.

Особливість системи збалансованих показників в торговельному об’єднанні полягає в наявності додаткових підсистем центрів фінансової відповідальності „Виробництво”, „Дозвілля”, „Послуги”, „Ресторан”, тощо.

Для торговельних об’єднань найбільш прийнятною є індивідуальна бюджетна модель, яка: забезпечує охоплення всіх аспектів діяльності, що індивідуальні для окремого об’єднання; враховує особливості діяльності та фінансової структури; дозволяє формувати індивідуальну сукупність інформаційних даних, налагоджувати індивідуальні зв’язки між бюджетами та їх статтями; розробляти та впроваджувати будь-які алгоритми розрахунку бюджетних показників.

Однією з особливостей бюджетування в об’єднаннях торгівлі є необхідність консолідації бюджетів, яка передбачає постатейне об’єднання показників за методично обґрунтованими правилами залежно від типу об’єднання. Це забезпечує формування консолідованого бюджету об’єднання, як єдиної економічної системи, що необхідно для визначення реальних результатів діяльності та ефективного управління.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є удосконалення наукових підходів до розуміння сутності та ролі бюджетування в управлінській системі підприємств та об’єднань торгівлі, обґрунтовано практичні рекомендації щодо його впровадження та використання, що дозволяє гармонізувати та поєднати всі функції