ситуацій; створення рефлексивного мистецького середовища; стимулювання пізнавальної активності в процесі організації навчальних дискусій.
Психологічними умовами розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності є: активізація, завдяки відповідним діям вчителя, мислення школярів, розвиток у них критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів та вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів по спілкуванню, обґрунтовувати власні судження, задавати питання, формулювати сумніви, вносити нові ідеї та пропозиції, виправляти, в разі потреби, висловлювання інших учнів під час вирішення проблемних ситуацій та розв’язання творчих завдань, використовуючи водночас те, що є в них прийнятним; формування вміння оцінювати дії партнерів по комунікації, відображати позиції партнерів по діалогу через призму проблемної ситуації, схематизувати ці дії у разі неможливості розв’язання проблеми, толерантно ставитися до альтернативних думок та суджень інших суб’єктів пізнавальної діяльності.
Ключові слова: суб’єкт пізнавальної діяльності, проблемна ситуація, рефлексивне мистецьке середовище, пізнавальна активність, педагогічний вплив, взаємодія.
Терновик Н.А. Психологические условия развития подростка как субъекта познавательной деятельности (на материале курса „Мировая литература”). – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. –Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2006.
Диссертация посвящена изучению психологических условий развития подростка как субъекта познавательной деятельности.
В работе проанализирована проблема эффективности использования педагогом следующих психолого-педагогических принципов развития подростка как субъекта познавательной деятельности: принципа гуманных отношений учителя и школьника; принципа сотрудничества; принципа индивидуального подхода; принципа диалогичности мышления и деятельности; принципа проблемности; принципа сознательного осуществления активних действий; принципа инициативности и ответственности; принципа толерантности.
В первой главе представлена концептуальная модель развития подростка как субъекта познавательной деятельности, базирующаяся на содержательно-смысловом методе анализа дискурсивного мышления (за И.М. Семеновым). Охарактеризован экспериментальный материал (инструкции для участников эксперимента и тексты творческих литературных заданий) и разработаны принципы рефлексивного творческого тренинга для школьников; определены наиболее эффективные типы психолого-педагогического воздействия учителя на учеников с целью развития субъектных качеств личности подростков в комплексной системе формирующих процедур.
В констатирующей части эксперимента степень развития подростка как субъекта познавательной деятельности определялась путем соответствующей психодиагностики. Констатирован низкий уровень сформированости подростка как субъекта познавательной деятельности, что подтверждается практически одинаковой представленностью адекватной и неадекватной тенденций восприятия содержания литературного произведения.
Были разработаны принципы формирующего эксперимента, включающего систему педагогических воздействий с целью развития субъектных качеств личности школьников.
Во второй главе описаны требования к педагогическим воздействиям, способствующим развитию подростка как субъекта познавательной деятельности, а также основные направления организации формирующего эксперимента, проанализированы полученные результаты.
Определены факторы, которые в наибольшей степени активизируют мыслительную деятельность личности и развитие подростка как субъекта познавательной деятельности, в частности: проблемность, возникающая при неоднозначности условий творческого задания и активизирующая мыслительную деятельность учеников; когнитивный дисонанс, возникающий при столкновении человека с проблемой, решить которую с помощью уже существующего способа-стереотипа невозможно; преобразовательные или непреобразовательные приёмы влияния на высказывания других участников обсуждения в зависимости от субординативного, координативного и эгоцентрического их типов.
Определены основные средства содержательных, дискретных, интелектуально-рефлексивных, личностно-рефлексивных воздействий на развитие подростка как субъекта познавательной деятельности.
Выявлены психологические условия развития подростка как субъекта познавательной деятельности, такие как: активизация учителем мышления учеников, развитие критического отношения к своей точке зрения, к мыслям других учеников и учителя, развитие способности понимать высказывания партнеров по общению, обосновывать свое мнение, задавать вопросы, формулировать сомнения, предлагать новые идеи, высказывать нетрадиционные, оригинальные мысли, исправлять высказывания других участников процесса решения проблемных ситуаций и творческих заданий, используя то, что может быть приемлемым, субъективно оценивать действия партнеров по коммуникации, отображать позиции партнеров по диалогу через призму проблемной ситуации в случае невозможности решения проблемы, толерантно относиться к противоположным мнениям других субъектов познавательной деятельности.
Экспериментально доказано, что описанные педагогические воздействия учителя на подростка способствуют его развитию как субъекта познавательной деятельности благодаря поощрению субъект-субъектного взаимодействия партнеров по общению, постановке творческих заданий и создания проблемных ситуаций, формированию рефлексивной среды искусства, стимуляции познавательной активности в процессе организации учебных дискуссий.
Ключевые слова: субъект познавательной деятельности, проблемная ситуация, рефлексивная среда искусства, познавательная активность, педагогическое влияние, взаимодействие.
Ternovyk, N.A. Psychological conditions of development of an adolescent as a subject of cognitive activity (on the material of teaching the school subject „World literature”). – Manuscript.
Dissertation for the Candidate degree in psychology, speciality 19.00.07 – Educational and Developmental Psychology. – G.S.Kostiuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.
The dissertation covers the issue of psychological conditions supporting the development of an adolescent as a subject of cognitive activity.
Elaborated was the conceptual model of subject qualities forming in schoolchildren on the lessons of world literature under conditions of secondary education humanization. It was shown that the instructional educational actions of the teacher affecting the development of schoolchildren as subjects of cognitive activity were as follows: reinforcement of subject-subject interaction between the partners in communication; setting of creative tasks and problem situations; creation of the reflexive artistic environment; promotion of cognitive activity in the process of preparation for classroom disputes.
Psychological conditions of formation of an adolescent as a subject of cognitive activity were determined. These are: activation of pupils’ thinking due to the teacher’s relevant instructional actions; development of the critical attitude to their own point of view and to thoughts of other pupils and the teacher; development of capability to understand the statements of the partner in communication and to substantiate the student’s own opinion, to put questions and formulate ambiguous issues, to submit some new ideas and proposals, and to correct, if necessary, the other students’ statements in the process of problem solving, while using the acceptable contribution; forming of skill at assessment of the communicants’ actions, at perception of the partners’ positions through the prism of the problem to be solved, at schematization of partners’ actions in the event of an insoluble problem, and at tolerant attitude towards the alternative thoughts and opinions of other subjects of cognitive activity.
Key words: subject of cognitive activity; problem situation; reflexive artistic environment; cognitive activity; instructional action; interaction.